Аннотация: Вiчний морок,моя душа не хоче, навпомацки шукати виходи з полону забагань як сонце заховається за обрiй, Смертельна втома заковує мене в кайдани,
Вiчний морок...
моя душа не хоче,
шукати виходу з полону забагань
як сонце заховається за обрiй.
смертельна втома,заковує мене в кайдани,
та я,щодня й щоночi,знову й знову,
на струнах свого серця створюю акорди,
для пiснi що спiваю все життя.
***
Безмежна радiсть,
мета,як сонце що з'явилося з-за хмар,
Освiчує менi всi лiнiї життя.
Цих лiнiй безкiнечнiсть,
Що вибрати?ось бачу ту,
Що в один крок переривається,
Ось,бачу ту,не лiнiю - пряму,
Немає їй кiнця,по нiй я йду,
та не дiйду,цей шлях закiнчять пiсля мене
Я виберу...
Мiй шлях завершится колись,
Але кiнця не має.
***
День чи нiч?чому сонця немає?
Немає неба,зорi не свiтять
Де я?Хто я?
Та нехай,не знаю,
Це слово я колись згадаю,i тодi...
Згадаю,згадаю,згадаю...
Зiйшло сонце,запалали зорi,
Лише на мить...
Засяло i зникло,i сонце,i зорi,
I знову згадую те слово,
Iм'я,своє iм'я,
Щоб все почати знову,
Нехай засяють зорi!
***
Колись,слова цi не згадаю,
Та пам'ятатиму,поки живий,
До подиху останнього,
що написав.
Колись помру я,не згадаю
Що написав слова оцi,але душа моя
На поклик слiв,прилине
Щоби почути рядки цi,
Як зачитає хтось їх,
Тихим шепотом.
Слова як пам'ять,звук душi моєї,
Навiки вiчнi будуть...
***
Це все що я можу,вiк мiй збiгає
Минають роки,а я лишаюсь,
Поки не зникну в чорнiй безоднi,i повернусь,
Коли початок всiх часiв настане знову,
Щоб подивитись як свiт зароджується з мене.
***
Крик душi моєї,такого немає,не було,не буде
Душа завжди була,свiт був завжди,
Коли ж був початок?Чи буде кiнець?
Не має бути нiчого,iснувати не може
Не було початку,не буде кiнця.