Флер - Когда ты грустишь
Когда ты грустишь - мне хочется петь,
И так вот всегда.
Упреком ли словом захочешь задеть -
Так я не горда.
Ты хмуришься вечно, а я так беспечна,
Не быть нам вдвоем.
Мы разные песни поём - ты о вечном,
А я о земном.
Ты ночью сидишь при свете луны
Над книгой своей.
Страницы алы а знаки черны,
И ты всё черней.
Сползаются тени из дальних углов
К твоей голове,
А я ухожу на запах костров
По мягкой траве.
А ночь так свежа, и пахнет сирень,
Гудят провода.
Останешься ты стеречь свою тень,
Один, как всегда.
Ты писем не будешь писать и стихов
Про ревность и грусть,
Не станешь моих дожидаться шагов,
И я не вернусь.
|
Флєр - Коли ти сумний
Коли ти сумний - я хочу співать,
І так ось завжди.
Докором чи словом будеш дошкулять,
Байдуже мені.
Ти вічно похмурий, а я все дуркую,
Нам не бути у двох.
Ми про різне співаєм - ти про вічне,
А я про земне.
Вночі ти сидиш як місяць зійде
Свою книгу строчиш.
Сторінки червоні а знаки чорні,
І ти все чорніш.
Сповзаються тіні до тебе, з далеких кутків
Близько до голови,
А я йду на запах багать
Шляхом з м'якої трави.
А ніч свіжа така, і пахне бузок,
Загули дроти.
Ти стережеш свою тінь, без думок
Один, як завжди.
Ти не напишеш віршів та листів
Про ревнощі й смуток, хоча й не боюсь
Не діждешся кроків моїх,
Бо я не повернусь.
|