Ознаки поруки як способу забезпечення зобов"язання полягають:
- використовується я вiдносинах за участю фiзичних осiб так i юридичних осiб;
- порукою може забезпечуватися лише дiйсна вимога;
- вона має додатковий акцесорний характер: недiйснiсть основного зобов"язання тягне за собою й недiйснiсть акцесорного, тобто поруки;
- сфера застосування досить широка, але найбiльше використовується для забезпечення грошових зобов"язань;
- виникає лише на пiдставi договору мiж кредитором боржника та поручителем. Договiр поручительства укладається в письмовiй формi мiж кредитором за основним зобов'язанням i поручителем. Мiж тим у спецiальних випадках поручитель може встановлюватися на пiдставi закону;
- вiдповiдальним перед кредитором за невиконання основного зобов'язання поряд з боржником стає ще й iнша iнституцiональна особа - поручитель;
- коло осiб-поручителiв є обмеженим. Не можуть бути ними бюджетнi органiзацi, казеннi пiдприємства, фiлi та представництва;
- вiдносини мiж боржником та самим поручителем знаходяться поза межами даного договору. В той же час iнститут поруки на рiвнi закону встановлює правовi наслiдки виконання зобов"язання поручителем замiсть боржника;
- порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязi;
- поручителем може бути одна особа або кiлька осiб.
На пiдставi аналiзу ст. 633 ЦК Украни виявлено ознаки публiчного договору: однiєю зi сторiн договору є пiдприємець; предмет дiяльностi пiдприємця становить: продаж товарiв, виконання робiт або надання послуг; пiдприємець дотримується таких обов"язкових умов: а) укладає договiр iз кожним контрагентом, що звернувся; б) не надає переваги однiй особi перед iншою, крiм випадкiв, передбачених законом та iншими правовими актами; в) продає товари, виконує роботи i надає послуги на однакових умовах для всiх споживачiв, за винятком випадкiв, коли законом та iншими правовими актами допускається надання пiльг для окремих категорiй споживачiв (ч. 2, 3 ст. 633 ЦК Украни); умови договору повиннi вiдповiдати правилам, установленим законодавчими та iншими нормативними актами; порушення вимог, установлених законом для пiдприємця, спричиняє негативнi наслiдки у виглядi вiдшкодування контрагенту збиткiв, заподiяних необґрунтованою вiдмовою в укладеннi договору; одним з наслiдкiв недотримання вимог законодавства є нiкчемнiсть умов публiчного договору.
51.Особливостями виконання грошових зобов"язань є:
грошове зобов'язання має бути визначено та виконано у гривнях. Однак якщо у зобов'язаннi визначено грошовий еквiвалент в iноземнiй валютi, сума, що пiдлягає сплатi у гривнях, визначається за офiцiйним курсом вiдповiдно валюти на день платежу, якщо iнший порядок визначення не встановлено договором або законом чи iншим нормативно-правовим актом;
встановлено черговiсть погашення вимог у разi недостатностi суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязi: у першу чергу вiдшкодовуються витрати кредитора, пов'язанi з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти i неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу;
у разi збiльшення встановленого законом неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням фiзичнiй особi (на вiдшкодування шкоди, завдано калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю, за договором довiчного утримання (догляду) та в iнших випадках, встановлених договором або законом), пропорцiйно збiльшується (ст. 535 ЦК). Однак якщо внаслiдок виплати збiльшено суми сторона, яка зобов'язана провадити цi виплати, втрачає вигоди, на одержання яких вона могла розраховувати при укладеннi договору, на вимогу цiє сторони договiр може бути розiрвано за рiшенням суду;
за користування чужими грошовими коштами боржник, як правило, зобов'язаний сплачувати проценти. При цьому розмiр процентiв за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або iншим актом цивiльного законодавства (ст. 536 ЦК).
- платежi за грошо?вими зобов'язаннями, що виникають у господарських вiдносинах, здiйснюються у безготiвковiй формi або готiвкою через установи банкiв (iнше може бути встановлено законом).
54.Способами забезпечення виконання зобов"язань є:
Згiдно з Цивiльним кодексом Украни виконання зобов'язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, утриманням (притриманням) та iншими способами, встановленими законами або договором.
Загалом цi способи забезпечення подiляють на зобов'язально-правовi та речово-правовi.
Суб"єктами права комунально власностi є територiальнi громади села, селища, мiста, якi безпосередньо або через утворенi ними органи мiсцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальнiй власностi.
Законом Украни "Про власнiсть" суб'єктами права комунально власностi, як рiзновиду права державно власностi, визнанi адмiнiстративно-територiальнi одиницi в особi обласних, районних, мiських, селищних, сiльських рад народних депутатiв. Однак за Конституцiєю Украни суб'єктами права комунально власностi, вiдокремлено вiд державно власностi, вже стали територiальнi громади села, селища, мiста, якi безпосередньо або через утворенi ними органи мiсцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальнiй власностi.
67.Множиннiсть осiб у зобов"язаннi означає, що у ньому приймають участь:
Сторони у зобов'язаннi - кредитор i боржник - можуть бути представленi як однiєю особою, так i кiлькома особами (п. 1 ст. 308 ЦК). У тих випадках, коли сторони у зобов'язаннi представленi не однiєю особою, а двома або бiльше особами, говорять про множиннiсть осiб у зобов'язаннi.
Цивiльно-правова вiдповiдальнiсть настає з п"ятнадцятирiчного вiку.
Цивiльно-правова вiдповiдальнiсть настає за наявностi передбачених законом умов - юридичних фактiв, сукупнiсть яких утворює склад цивiльного правопорушення