1.Визначте, якi види звiльнення вiд покарання та його вiдбування є умовними, а якi безумовними
КК передбачає рiзнi види звiльнення вiд покарання, якi об"єднують у двi групи:
1. безумовне (до особи не висувають яких-небудь вимог у зв"язку з звiльненням);
2. умовне (пов"язане з пред"явленням особi визначених законом вимог, якi вона має виконати протягом певного iспитового строку, х порушення тягне за собою скасування застосованого судом звiльнення вiд покарання).
До умовного звiльнення вiд покарання належать:
1. звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням (ст.ст. 75-79 КК);
2.Визначте, якi види звiльнення вiд кримiнально вiдповiдальностi є обов"язковими для суду, а якi необов"язковими.
До обов'язкових вiдносять такi види звiльнень, при яких суд зобов'язаний прий?няти єдине рiшення - звiльнити особу вiд кримiнально вiдповi?дальностi. Такими видами є дiйове каяття (ст. 45 КК), примирен?ня з потерпiлим (ст. 46 КК), закiнчення строкiв давностi (ст. 49 КК).
Необовязковi (факультативнi) види звiльнення є звiльнення, передбаченi ст. 47 (передача на поруки) i ст. 48 (змiна об?становки) ч. 1 ст. 97 КК (примусовi заходи виховного характеру).
3.Встановiть вiдповiднiсть мiж видами звiльнення вiд покарання та його вiдбування та х ознаками
До умовного звiльнення вiд покарання належать: звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням (статтi 75-79 КК), умовнодострокове звiльнення вiд вiдбування покарання (ст. 81 КК), звiльнення вiд вiдбування покарання вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв (ст. 83 КК); до безумовних - звiльнення вiд покарання на умовах ч.4 ст. 74 i ст. 49 КК, звiльнення у зв'язку iз закiнченням строкiв давностi виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК), замiна невiдбуто частини покарання бiльш м'яким (ст. 82 КК), звiльнення вiд покарання за хворобою (ст. 84 КК).
3. Особливим видом звiльнення вiд покарання є звiльнення вiд покарання у разi прийняття нового закону, що виключає або пом'якшує призначене особi покарання (частини 2, 3 ст. 74 КК). Конституцiя Украни (ч. 1 ст. 58) та КК (ст. 5) встановлюють принцип, згiдно з яким закони та iншi нормативно-правовi акти мають зворотну дiю уразi, коли вони пом'якшують або скасовують вiдповiдальнiсть особи. Дiя такого закону поширюється з моменту набрання ним чинностi також на дiяння, вчиненi до його видання, в тому числi на осiб, що вiдбувають або вже вiдбули покарання, але мають судимiсть. Якщо новий закон пом'якшує каранiсть дiяння, за яке засуджений вiдбуває покарання, призначена йому мiра покарання, що перевищує санкцiю знов виданого закону, знижується до максимально межi покарання, встановленого цим законом. Амнiстiя i помилування частiше за все носять безумовний характер, хоча можуть бути (особливо амнiстiя) й умовними.
4.Виконавцем (спiввиконавцем) є особа, яка у спiвучастi з iншими суб"єктами злочину ******* чи шляхом використання iнших осiб, що вiдповiдно до закону не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК Украни. Безпосередньо
5.Встановiть вiдповiднiсть мiж видом спiвучасника i функцiєю, яку вiн виконує.
1.Виконавцем (спiввиконавцем) є особа, яка у спiвучастi з iншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання iнших осiб, що вiдповiдно до закону не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом.
2. Органiзатором є особа, яка органiзувала вчинення злочину (злочинiв) або керувала його (х) пiдготовкою чи вчиненням. Органiзатором також є особа, яка утворила органiзовану групу чи злочинну органiзацiю або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фiнансування чи органiзовувала приховування злочинно дiяльностi органiзовано групи або злочинно органiзацi.
3. Пiдбурювачем є особа, яка умовлянням, пiдкупом, погрозою, примусом або iншим чином схилила iншого спiвучасника до вчинення злочину.
4. Пособником є особа, яка порадами, вказiвками, наданням засобiв чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину iншими спiвучасниками, а також особа, яка заздалегiдь обiцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, слiди злочину чи предмети, здобутi злочинним шляхом, придбати чи збути такi предмети, або iншим чином сприяти приховуванню злочину.
Можлива спiвучасть, коли всi спiвучасники злочину будуть його виконавцями, але можлива i спiвучасть з розподiлом ролей, коли спiвучасники виконують у злочинi рiзнi функцi: один - виконавець, другий - пособник, третiй - пiдбурювач i т.п. Таким чином, у ст. 27 закрiплена спiвучасть у формi спiввиконавства i спiвучасть з розподiлом ролей. Форма спiвучастi - це спосiб обєднання спiвучасникiв злочину з вiдповiдним розподiлом мiж ними ролей та стiйкiстю субєктивних звязкiв мiж ними. Залежно вiд способу взаємодi спiвучасникiв мiж собою i характером участi окремих спiвучасникiв у вчиненнi злочспiвучасть подiляється на: 1) просту (спiввиконавство); i 2) складну (спiвучасть з розподiлом ролей), тобто спiвучасть у власному розумiннi слова. За субєктивною ознакою залежно вiд ступеня узгодженостi дiй спiвучасникiв можна видiлити такi форми спiвучастi: 1) спiвучасть без попередньо змови; 2) спiвучасть за попередньою змовою. - вчинення злочину групою осiб за попередньою змовою; - вчинення злочину органiзованою групою; - вчинення злочину злочинною органiзацiєю.
9.Всi обставини, що виключають злочиннiсть дiяння характеризуються такими ознаками:
1) є свiдомим i вольовим вчинком особи, у формi дi або бездiяльностi;
2) вчинок за зовнiшнiми ознаками схожий iз ознаками злочинiв;
3) за соцiальним змiстом вчинок не позбавлений суспiльно небезпеки, однак така поведiнка визнається державою допустимою для попередження чи розкриття злочинно дiяльностi органiзовано групи чи злочинно органiзацi;
4) є рiзновидом правомiрних вчинкiв, правовою формою вчинення якого виступає реалiзацiя юридичних державно-владних повноважень;
5) правовими наслiдками вчинку є виключення кримiнально вiдповiдальностi за заподiяну шкоду правоохоронюваним iнтересам.
6) обставини оцiнюються як суспiльно кориснi, тобто такi, що вiдповiдають iнтересам особи, суспiльства або держави. 7) вони мають незлочинний характер, м властива правомiрнiсть заподiяння шкоди. 8) кримiнально-правовi наслiдки вчинення дiянь
10.Встановiть вiдповiднiсть мiж видом покарання i його розмiром.
Позбавлення волi встановлюється на строк вiд одного до п'ятнадцяти рокiв.
Обмеження волi встановлюється на строк вiд одного до п'яти рокiв.
Штраф - розмiр судом залежно вiд тяжкостi вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах вiд тридцяти до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, якщо статтями Особливо частини цього Кодексу не передбачено вищого розмiру штрафу. У разi неможливостi сплати штрафу суд може замiнити несплачену суму штрафу покаранням у видi громадських робiт iз розрахунку: десять годин громадських робiт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, або виправними роботами iз розрахунку один мiсяць виправних робiт за чотири встановлених законодавством неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, але на строк не бiльше двох рокiв.
Позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю може бути призначене як основне покарання на строк вiд двох до п'яти рокiв або як додаткове покарання на строк вiд одного до трьох рокiв.
Громадськi роботи встановлюються на строк вiд шiстдесяти до двохсот сорока годин i вiдбуваються не бiльш як чотири години на день.
Покарання у видi виправних робiт встановлюється на строк вiд шести мiсяцiв до двох рокiв i вiдбувається за мiсцем роботи засудженого. Iз суми заробiтку засудженого до виправних робiт провадиться вiдрахування в доход держави у розмiрi, встановленому вироком суду, в межах вiд десяти до двадцяти вiдсоткiв. Особам, якi стали непрацездатними пiсля постановлення вироку суду, виправнi роботи суд може замiнити штрафом iз розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян за один мiсяць виправних робiт.
Покарання у видi службового обмеження застосовується до засуджених вiйськовослужбовцiв, крiм вiйськовослужбовцiв строково служби, на строк вiд шести мiсяцiв до двох рокiв у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замiсть обмеження волi чи позбавлення волi на строк не бiльше двох рокiв призначити службове обмеження на той самий строк. Iз суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться вiдрахування в доход держави у розмiрi, встановленому вироком суду, в межах вiд десяти до двадцяти вiдсоткiв. Пiд час вiдбування цього покарання засуджений не може бути пiдвищений за посадою, у вiйськовому званнi, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги рокiв для присвоєння чергового вiйськового звання.
Покарання у видi конфiскацi майна полягає в примусовому безоплатному вилученнi у власнiсть держави всього або частини майна, яке є власнiстю засудженого. Якщо конфiскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфiскується, або перелiчити предмети, що конфiскуються.
Покарання у видi арешту полягає в триманнi засудженого в умовах iзоляцi i встановлюється на строк вiд одного до шести мiсяцiв.
16.Кримiнальна вiдповiдальнiсть при перевищеннi меж необхiдно оборони може наставати за такi дiяння:
Ст. 118. Умисне вбивство, вчинене при перевищеннi меж необхiдно оборони, а також у разi перевищення заходiв, необхiдних для затримання злочинця, - карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.
Ст. 124. Умисне заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень, вчинене у разi перевищення меж необхiдно оборони або у разi перевищення заходiв, необхiдних для затримання злочинця, - карається громадськими роботами на строк вiд ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.
17.Перебiг строкiв давностi притягнення до кримiнально вiдповiдальностi зупиняється у такому або таких випадках:
Перебiг давностi зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухи?лилася вiд слiдства або суду. У цих випадках перебiг давностi вiдновлюється з дня з'явлення особи iз зiзнанням або затримання. У цьому разi особа звiльняється вiд кримiнально вiдповiдальностi, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять рокiв.
В цьому разi вiдповiдно до ч. 2 ст. 49 КК перебiг давностi зупиняється i вiдновлюється лише з дня з'явлення особи iз зiзнанням або затримання.
18.Перебiг строкiв давностi притягнення до кримiнально вiдповiдальностi переривається у такому або таких випадках:
Перебiг давностi переривається, якщо до закiнчення зазначених у частинах першiй та другiй цiє статтi строкiв особа вчинила новий злочин середньо тяжкостi, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давностi в цьому разi починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давностi обчислюються окремо за кожний злочин.
Iншими словами, при перериваннi давностi з дня вчинення нового злочину почина?ють минати самостiйно i паралельно два строки давностi: один - за ранiше вчинений злочин, другий - за новий злочин. Цi строки не складаються, не поглинаються, не подовжуються до самого довшого з них, а обчислюються i минають окремо по кожному злочину.
23.Примусове лiкування може застосовуватися до таких осiб:
Примусове лiкування, здiйснюється закладами охорони здоров'я чи медичними службами кримiнально-виконавчих установ щодо осудних та обмежено осудних осiб, якi вчинили злочини i мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я iнших осiб.
Пiдставою застосування примусового лiкування є: засудження особи за вчинений злочин до покарання i наявнiсть у не хвороби, що мiстить небезпеку для здоров'я iнших осiб. Це можуть бути, алкоголiзм, туберкульоз, венеричнi хвороби та iн.
24.При призначеннi покарання неповнолiтнiм суд окрiм загальних засад повинен враховувати такi обставин:
При призначеннi покарання неповнолiтньому суд, крiм загальних засад призначення покарання, обставин, якi пом"якшують або обтяжують покарання, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рiвень розвитку та iншi особливостi особи неповнолiтнього. Загальнi засади призначення покарання вiдносно неповнолiтнiх застосовуються з урахуванням специфiки х вiкового психофiзичного розвитку.
25.При призначеннi бiльш м"якого покарання, нiж передбачено законом, суд може прийняти таке (такi) рiшення:
Стаття 69 передбачає два випадки призначення бiльш м'якого покарання, нiж передбачено законом: а) призначення покарання, нижче вiд найнижчо межi; б) перехiд до iншого, бiльш м'якого виду покарання.
26.Повторнiсть i продовжуваний злочин розмежовуються за такими ознаками:
- Повторнiсть, не пов'язана з засудженням за ранiше вчинений злочин.
- повторнiсть вiдсутня при вчиненнi продовжуваного злочину, який складається з двох або бiльше тотожних дiянь, об'єднаних єдиним злочинним намiром.
- Продовжуваний злочин як одиничний злочин характеризується тим, що складовi його дiяння, об'єднанi єдиним злочинним намiром, спрямованi до загально мети. При повторностi тотожних злочинiв має мiсце не єдиний, одиничний злочин, а множиннiсть злочинiв, де кожне окреме дiяння не має з iншими того фактичного зв'язку, який властивий тотожним дiянням у продовжуваному злочинi. Iнакше кажучи, при повторностi, злочини, що утворюють , не об'єднанi єднiстю злочинного намiру i загальною метою х вчинення. Так, якщо, наприклад, сьогоднi вчинена крадiжка з магазина, завтра - з продовольчого лотка, а пiслязавтра - з будинку побуту тощо, вчинене є повторною крадiжкою i квалiфiкується за ознакою повторностi.
27.Перевищення меж необхiдно оборони має мiсце за таких умов
Перевищення меж необхiдно оборони має мiсце тодi, коли особа перебувала в станi необхiдно оборони, але вiдбиваючи суспiльно-небезпечний напад, завдає нападаючому шкоду, яка не була в даних умовах необхiдною. Такi дi розцiнюються, як суспiльно небезпечнi i тягнуть за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть.
28.Перевищення меж крайньо необхiдностi має мiсце у таких випадках:
Перевищення меж крайньо необхiдностi (ексцес) - це умисне заподiяння шкоди правоохоронюваним iнтересам, якщо така шкода є бiльш значною, нiж вiдвернена шкода (ч. 2 ст. 39 КК). Тому умисне позбавлення життя двох або бiльше осiб у станi крайньо необхiдностi для порятунку життя однiє особи повинно визнаватися ексцесом крайньо необхiдностi, оскiльки це свiдчить про заподiяння бiльш значно шкоди порiвняно зi шкодою вiдверненою.
65. Перевищення меж крайньо необхiдностi має мiсце у таких випадках:
Перевищення меж крайньо необхiдностi (ексцес) - це умисне заподiяння шкоди правоохоронюваним iнтересам, якщо така шкода є бiльш значною, нiж вiдвернена шкода (ч. 2 ст. 39 КК). Тому умисне позбавлення життя двох або бiльше осiб у станi крайньо необхiдностi для порятунку життя однiє особи повинно визнаватися ексцесом крайньо необхiдностi, оскiльки це свiдчить про заподiяння бiльш значно шкоди порiвняно зi шкодою вiдверненою
32.Згiдно з КК повторнiсть сукупнiсть i рецидив злочинiв враховуються:
Повторнiсть, сукупнiсть та рецидив злочинiв враховуються при квалiфiкацi злочинiв та призначеннi покарання, при вирiшеннi питання щодо можливостi звiльнення вiд кримiнально вiдповiдальностi та пока?рання у випадках, передбачених цим Кодексом
33.ЗАПОДIЯННЯ ШКОДИ МАЛОЛIТНЬОМУ ЗАВЖДИ Є ПЕРЕВИЩЕННЯМ МЕЖ НЕОБХIДНОЇ ОБОРОНИ оскiльки ОДНIЄЮ З ОЗНАК ПЕРЕВИЩЕННЯ МЕЖ НЕОБХIДНОЇ ОБОРОНИ Є ЯВНА НЕВIДПОВIДНIСТЬ ЗАПОДIЯНОЇ ШКОДИ ОБСТАНОВЦI ЗАХИСТУ
35.Згiдно КК наказ або розпорядження визнаються законними, якщо вони:
Наказ або розпорядження є законними, якщо вони вiдданi вiдповiдною особою в належному порядку та в межах повноважень i за змiстом не суперечать чинному законодавству та не пов'язанi з порушенням конституцiйних прав та свобод людини й громадянина
39.Максимальне покарання у видi позбавлення волi на певний строк при призначеннi його за сукупнiстю вирокiв становить:
При складаннi покарань у видi позбавлення волi загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупнiстю вирокiв, не повинен перевищувати п"ятнадцяти рокiв, а у випадку, якщо хоча б один iз злочинiв є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волi може бути бiльшим п"ятнадцяти рокiв, але не повинен перевищувати двадцяти п"яти рокiв.
40.Максимальне покарання у видi позбавлення волi на певний строк при призначеннi його за сукупнiстю злочинiв становить:
При складаннi покарань у видi позбавлен?ня волi загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупнiстю вирокiв, не повинен перевищувати 15 рокiв, а у випадку, якщо хоча б один iз злочинiв є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волi може бути бiльшим п'ятнадцяти рокiв, але не повинен перевищувати 25 рокiв.
41.Метою застосування примусових заходiв медичного характеру є:
1) вилiкування чи полiпшення стану здоров'я осiб. 2) запобiгання вчиненню цими особами нових суспiльно небезпечних дiянь (злочинiв), вiдповiдальнiсть за якi передбачена нормами КК
Розпочавшись однiєю дiєю, цей злочин триває на стадi закiнченого злочину до моменту його припинення за об'єктивними (наприклад, затримання злочинця) або суб'єктивними обставинами (наприклад, явка з повинною тощо).
43.У разi звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого такi обов"язки:
1)попросити публiчно або в iншiй формi пробачення у потерпiлого; 2)не вижджати за межi Украни на постiйне проживання без дозволу органу кримiнально-виконавчо системи;
3)повiдомляти органи кримiнально-виконавчо системи про змiну мiсця проживання, роботи або навчання; 4)перiодично з"являтися для реєстрацi в органи кримiнально-виконавчо системи; 5)пройти курс лiкування вiд алкоголiзму, наркоманi або захворювання, що становить небезпеку для здоров"я iнших осiб.
47.Твердження 1: СИСТЕМАТИЧНЕ ВЧИНЕННЯ АДМIН. ПРАВОПОРУШЕНти крадiжку, а виконавець вчинив грабiж i зґвалтування, має мiсце:
Ь НЕ ДАЄ ПIДСТАВИ СКАСУВАТИ ЗВIЛЬНЕННЯ ВIД ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ Зв"язок: тому що Твердження 2: ПIДСТАВОЮ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ВИПРОБУВАННЯ Є ВЧИНЕННЯ ЗАСУДЖЕНИМ НОВОГО ЗЛОЧИНУ
ТВЕРДЖЕННЯ 1. Однiєю з пiдстав направлення засудженого, який ранiше був звiльнений судом вiд вiдбування покарання з випробуванням, для вiдбування призначеного покарання є систематичне вчинення ним правопорушень, що потягли за собою адмiнiстративнi стягнення ТВЕРДЖЕННЯ 2. Вчинення засудженим протягом iспитового строку нового злочину є безумовною пiдставою для скасування звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням Якщо засуджений пiд час випробування вчинить новий злочин, то до покарання за цей злочин суд приєднує ранiше призначене покарання за правилами ст.43.
48.Твердження 1: НЕПОВНОЛIТНЬОГО, ЯКИЙ ВПЕРШЕ ВЧИНИВ ЗЛОЧИН НЕВЕЛИКОЇ ТЯЖКОСТI, МОЖЕ БУТИ ЗВIЛЬНЕНО ВIД КРИМIНАЛЬНОЇ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI Зв"язок: якщо Твердження 2: ЙОГО ВИПРАВЛЕННЯ МОЖЛИВЕ БЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПОКАРАННЯ
49.Твердження 1: ПРИ НЕВДАЛОМУ ПIДБУРЕННI СПIВУЧАСТЬ ВIДСУТНЯ, А ОСОБА ВIДПОВIДАЄ ЗА ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ Зв"язок: тому що Твердження 2: ОБОВ"ЯЗКОВОЮ ОЗНАКОЮ СПIВУЧАСТI Є УЧАСТЬ У ЗЛОЧИНI ДЕКIЛЬКОХ СУБ"ЄКТIВ
ТВЕРДЖЕННЯ 1. Невдале пiдбурювання або пособництво має мiсце там, де можливий (передбачуваний, потенцiйний) виконавець вiдхиляє пропозицiю вчинити злочин (брати участь у вчиненнi злочину), що може виходити вiд пiдбурювача, пособника чи навiть органiзатора. У таких ситуацiях потенцiйний (передбачуваний) виконавець кримiнально вiдповiдальностi не несе, а iншi спiвучасники вiдповiдають за готування до злочину, який вони бажали вчинити, - тобто за ч. 1 ст. 14 i вiдповiдною статтею Особливо частини КК, оскiльки х дiяльнiсть з пiдшукування спiвучасникiв є не що iнше, як готування до злочину, прямо зазначене у цiй статтi КК. У нашому прикладi пiдбурювач буде нести вiдповiдальнiсть за готування до вбивства. ТВЕРДЖЕННЯ 2. Ст. 26. Спiвучастю у злочинi є умисна спiльна участь декiлькох суб'єктiв злочину у вчиненнi умисного злочину
50.ЗАПОДIЯННЯ ШКОДИ МАЛОЛIТНЬОМУ ЗАВЖДИ Є ПЕРЕВИЩЕННЯМ МЕЖ НЕОБХIДНОЇ ОБОРОНИ оскiльки ОДНIЄЮ З ОЗНАК ПЕРЕВИЩЕННЯ МЕЖ НЕОБХIДНОЇ ОБОРОНИ Є ЯВНА НЕВIДПОВIДНIСТЬ ЗАПОДIЯНОЇ ШКОДИ ОБСТАНОВЦI ЗАХИСТУ
51..Твердження 1: СПIВУЧАСТЬ У НЕОБЕРЕЖНИХ ЗЛОЧИНАХ НЕМОЖЛИВА Зв"язок: оскiльки Твердження 2: СПIЛЬНЕ ВЧИНЕННЯ ДВОМА I БIЛЬШЕ ОСОБАМИ НЕОБЕРЕЖНОГО ЗЛОЧИНУ Є НЕОБЕРЕЖНИМ СПIВЗАПОДIЯННЯМ
ТВЕРДЖЕННЯ 1 є прав. Iз закону випливає однозначний висновок - спiвучасть у злочинах, вчинених з необережностi, неможлива. ТВЕРДЖЕННЯ 2 є прав. Доводиться стикатися з випадками спiльного заподiяння декiлькома особами з необережностi злочинного наслiдку. Це так зване необережне спiвзаподiяння. У таких випадках кожний iз спiвзаподiювачiв несе вiдповiдальнiсть за сво дi самостiйно.
53.Особи, засудженi до позбавлення волi за особливо тяжкий злочин, визнаються такими, що не мають судимостi якщо вони протягом ** (словом) рокiв з дня вiдбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
55.Обставинами, що пом"якшують покарання, суд може визнати такi:
У статтi 66 - не наведено жодного з зазначених у варiантах вiдповiдей.
Але цей перелiк не є вичерпним, i на практицi суд може враховувати як обставини, що пом'якшують, i такi, що в законi прямо не зазначенi - поганий стан здоров'я, наявнiсть на утриманнi пiдсудного непрацездатних членiв сiм' тощо.
Двоє або бiльше виконавцiв, якi утворили групу для спiльного вчинення злочину без попередньо домовленостi мiж собою про це. Вiдсутнiсть попередньо змови означає, що виконавцi злочину до моменту його вчинення не обговорювали питання про його вчинення, не домовлялися про спiльнiсть свох дiй, розподiл ролей тощо. Для цiє групи характерне спонтанне, ситуативне об"єднання зусиль виконавцiв для досягнення загального злочинного результату безпосередньо перед його вчиненням або в процесi його вчинення. Учасники тако групи можуть бути не знайомi мiж собою. Дiючи як спiввиконавцi, вони можуть разом розпочинати виконання об"єктивно сторони злочину або долучатися до злочину, вчинення якого iншим спiввиконавцем вже розпочалося, але ще не закiнчилося. Дi таких осiб мають бути погодженi стосовно об"єкта та об"єктивно сторони злочину, i цi особи повиннi усвiдомлювати, що дiють спiльно для досягнення єдиного злочинного результату. При цьому члени тако групи можуть застосовувати рiзнi засоби i знаряддя злочину, дiяти стосовно кiлькох потерпiлих одночасно. Вiдсутнiсть попередньо змови не виключає можливостi змови мiж членами тако групи пiд час виконання ними об"єктивно сторони злочину. Безпосередньо вчинюючи злочин, вони можуть домовлятися при цьому про характер спiльних дiй, розподiляти ролi, узгоджувати свою подальшу (у т.ч. посткримiнальну) поведiнку тощо.