Шахов Борис : другие произведения.

Глава 2. Загальна ТеорІя Держави І Права Як Фундаментальна Наука

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:

  Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА
  
  ? 1. Виникнення загально теорі держави і права
  Як виникла теорія держави і права? Вже підкреслювалося, що спочатку з'явилися галузеві науки. Поступово йшов процес поділу юридичних наук. Чим більш поглиблювалася х диференціація, тим більшою була потреба у зустрічному процесі - об'єднанні знань. Інтеграція знань передбачає поглиблення думки в природу явищ, а диференціація -  збагачення. Потреби суспільно практики викликали необхідність концентраці уваги безпосередньо на закономірностях правово дійсності, х вивчення було покладено до основи формування загальнотеоретичних (істо-рико-теоретичних) наук.
  
  Загальна теорія держави і права не відразу сформувалася з такою назвою і змістом. Теорія права (legal theory) є німецьким поняттям, уживаним у континентально-європейському правовому регіоні. Це поняття не властиве англо-американській правовій думці. Тут оперують поняттям "юриспруденція". У Західній Європі та Росі теорія держави і права склалася в XVIII -XIX століттях на підґрунті таких наук і навчальних дисциплін, як енциклопедія права, філософія права.
  
  Енциклопедія права як навчальна дисципліна виникла ще у XVII ст. Одним із перших підручників була "Універсальна енциклопедія права" Г. Гунніуса, видана в 1675 р. Широко відомі також роботи з енциклопеді права К. Неволіна, Е. Трубецько-го, Г. Чичеріна та інших (XIX - початок XX ст.).
  
  Спочатку енциклопедія права не мала чітко окресленого предмета і єдино струнко системи. Вона містила перелік і огляд усіх юридичних наук як початкових відомостей про право, різні його галузі та методи вивчення. По-різному вирішувалося питання про статус енциклопеді права. Одні вчені розглядали  як самостійну юридичну науку зі свом предметом і методом, інші - тільки як навчальну дисципліну. Поступово вона почала тлумачитися як загальне вчення про право, котре охоплювало увесь зміст правознавства в єдності і системі, в його основних і загальних засадах.
  
  
  
  
  >>>9>>>
  
  Такий підхід виходив за рамки звичайного розуміння енциклопеді як конспективного викладу окремих правових наук. У 70- 80-х роках XIX ст. у кранах Західно Європи, Росі, Украні затвердилася назва ново навчально дисципліни - загальна теорія права, котра являла собою узагальнюючу галузь знань.
  
  Попередницею загально теорі держави і права була також філософія права, яка ґрунтувалася на теорі природного права. Першими авторами, що ввели термін "філософія права" у науковий обіг, були Гуґо (1798), Ґеґель (1820), Остин (1832). Певний поштовх до оформлення філософі права як внутрішньо узгоджено єдино узагальнюючо науки про право був даний Ф. Шеллінгом (1803).
  
  Термін "теорія права" замість "філософі права" був введений А. Меркелем у 70-х роках XIX ст., причому не в значенні ідеальних першооснов права (такий підхід властивий теорі природного права, що була покладена до основи філософі права), а у значенні чинно системи правових норм. У такий спосіб на основі енциклопеді права і філософі права поступово сформувалася загальна теорія права, яка охоплює як філософське осмислення правово дійсності, так і найзагальніші уявлення про систему юридичних наук.
  
  На початку XX ст. при вивченні "загально юриспруденці" (теорі права) перейшли від порівняльного аналізу змісту правових норм і понять до дослідження структури, функцій правових норм і правових систем. Спеціалісти в галузіі теорі права у Західній Європі Г.Кельзен і Л.Дюгі заснували "Міжнародний журнал теорі права". Тематика публікацій була орієнтована на розробку загальних проблем для різноманітних правових систем: природа права, співвідношення держави і права, права і суспільства, фундаментальні поняття і методи теорі права. Теорія держави і права стала фундаментальною юридичною наукою.
  
  У розвитку теорі держави і права в континентальній Європі була перерва, пов'язана з відродженням після Друго світово війни філософі права, звернено не до досвіду, а до іде. У СРСР тако перерви в розвитку теорі держави і права не було, хоча поширення ідей філософі права не пройшло безслідно.
  
  У 60-ті роки XX ст. почалося відродження теорі держави і права на базі розвитку нових галузей - інформатики, кібернетики, деонтично логіки, соціологі права та ін. Нині теорія держави і права є міждисциплінарною наукою. Вона використовує
  
  
  
  
  >>>10>>>
  
  досягнення як галузевих юридичних наук, так й інших суспільних наук. При цьому виконує інтегруючу функцію: по-перше, забезпечує взаємодію різноманітних наук у дослідженні права; по-друге, об'єднує результати х досліджень з елементами філософі права.
  
  ? 2. Предмет теорі держави і права
  Теорія держави і права - система наукових знань про об'єктивні властивості держави і права (х внутрішню структуру і логіку розвитку); про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.
  
  Як і будь-яка інша наука, теорія держави і права має свій предмет і метод. Предмет науки (або навчально дисципліни) -це коло питань, які вона вивчає (відповідає на питання "що?"). Метод науки (або навчально дисципліни) - це засіб або сукупність засобів, за допомогою яких вивчається предмет (відповідає на питання "як?").
  
  Предмет теорі держави і права - об'єктивні властивості держави і права, основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державних і правових явищ.
  
  Основні ознаки теорі держави і права:
  
  1. Вивчає державу і право (або: державну і правову системи) у теоретико-узагальненому вигляді. Свідченням тому є категорі -загальні поняття: сутність держави, форма держави, тип держави, функція держави, сутність права, форма права, система права, правовідносини, механізм правового регулювання тощо.
  
  2. Осягає не усе, а основні та загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права, х можна назвати фундаментальними закономірностями, тому що вони однаково властиві різноманітним державам і х правовим системам. Наприклад, "людина - право - держава" є закономірний системоутворюючий зв'язок, без якого неможливе законодавче закріплення і державне забезпечення прав і свобод людини. Такі основні і загальні закономірності характерні для виникнення держави і права, х сутності, ознак, функціонування апарату держави, режиму законності та правопорядку та ін. Пізнання закономірностей - це пізнання законів взаємозв'язку явищ.
  
  3. Грунтується на єдності та діалектичному взаємозв'язку держави і права. Держава і право - різні соціальні явища, що орга-
  
  
  
  
  >>>11>>>
  
  нічно пов'язані між собою, обумовлюють одне одного, знаходяться у відносинах нерозривно єдності та взаємного проникнення.
  
  Уся побудова держави та  діяльність регламентуються правовими нормами, а правові норми видаються і забезпечуються державою. Держава немислима без права як засобу вирішення державних завдань і виконання свох фундаментальних функцій. У нормах права держава здобуває своє юридичне оформлення,  діяльність здійснюється тільки на підґрунті правових норм. У цьому відношенні велика роль конституцій, що закріплюють структуру держави, систему  органів, х завдання, компетенцію, форми діяльності.
  
  Природне право, іде свободи і справедливості обумовлюються не державою і не нею даруються. Проте норми позитивного (законодавчого) права, що визначають реальне становище людини, містять різні нормативні розпорядження, що формулюються правотворчими органами держави. Правозастосовними органами вони виконуються, а правоохоронними органами охороняються від порушень. Не можна пізнати право і державу, досліджуючи х ізольовано або протиставляючи одне одній.
  
  При науковому вивченні та викладі курсу теорі держави і права цілком прийнятним є відносний поділ теорі держави і теорі права для розуміння специфіки кожно із них.
  
  Таким чином, теорія держави і права є:
  
  - суспільною наукою, тому що вивчає такі суспільні явища, як держава і право;
  
  - юридичною наукою, тому що вивчає лише державну і правову сторони громадського життя;
  
  - загальнотеоретичною наукою, оскільки виявляє і пояснює загальні та основні закономірності розвитку держави і права.
  
  Предмет науки теорі держави і права є історичним. Він змінюється в міру залучення до сфери пізнання нових властивостей і явищ правово і державно дійсності, а також вилучення всього того, що виявляється ілюзією, помилкою, оманою.
  
  ? 3. Функці теорі держави і права
  Функці теорі держави і права - основні напрямки  теоретичного і практичного призначення, виконувані в суспільстві з метою його прогресивного перетворення.
  
  
  
  
  >>>12>>>
  
  1. Онтологічна (онтологія - поняття існуючого) - виражається в пізнанні та поясненні явиш і процесів державного і правового життя суспільства. Теорія держави і права не лише вивчає в узагальненій формі державно-правову систему, а й пояснює об'єктивні процеси  розвитку, з'ясовує, які саме закономірності лежать в підґрунті цих процесів, визначає х зміст і сутність.
  
  2. Евристична (евристика - мистецтво знаходження істини) -виражається як у глибинному пізнанні основних закономірностей державно-правового життя, так і в з'ясовуванні х тенденцій, відкритті нових закономірностей, збагаченні новими знаннями про розвиток держави і права ("нарощення" знань).
  
  3. Прогностична - виражається в передбаченні ("погляд у майбутнє") подальшого розвитку держави і права на основі адекватного відображення його об'єктивних закономірностей. Наприклад, визначення шляхів подальшого вдосконалення законодавства і практики його застосування. Істинність гіпотез, висунутих теорією держави і права, перевіряється практикою.
  
  4. Методологічна - виражається у формуванні поняттєвого апарату системи юридичних наук, створенні універсально юридично мови, що забезпечує однаковість у класифікаці та оцінці явищ фахівцями різних галузей права.
  
  5. Ідеологічна - полягає у розробці фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави і права, що впливають на правову свідомість громадян і суспільства (наприклад, ідея про демократичну, соціальну правову державу).
  
  6. Політична - виражається у впливі на формування політичного курсу держави, політично системи суспільства та у забезпеченні х науковості.
  
  7. Науково-прикладна - полягає у розробці рекомендацій для практичного вирішення завдань державно-правового будівництва - підготування законопроектів і проектів інших нормативно-правових актів, рішень, що виносяться правозастосовними органами.
  
  ? 4. Метод теорі держави і права
  Метод теорі держави і права - це сукупність логічних прийомів і конкретних засобів пізнання загальних і основних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права. Метод не слід плутати з методикою (сукупністю засобів
  
  
  
  
  >>>13>>>
  
  доцільного вивчення явища). Його слід розглядати як вихідну базисну категорію методологі.
  
  Методологія (вчення про методи) - система певних теоретичних принципів, логічних прийомів, конкретних засобів дослідження предмета науки. Теоретичні принципи - історизм, єдність логічного та історичного. Логічні прийоми - дедуктивний та індуктивний умовивід, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення. Конкретні засоби дослідження - інструменти пізнання, що застосовуються для встановлення знання про досліджуваний предмет.
  
  Методи науки теорі держави і права поділяються на загальні, окремі (конкретні) і спеціальні.
  
  Загальним методом теорі права і держави, як і всіх суспільних наук, є метод філософсько діалектики (матеріалістично та ідеалістично). Він полягає у підході до вивчення держави і права, який ґрунтується на загальних закономірних зв'язках розвитку буття і свідомості. Наприклад, метод філософсько діалектики припускає розгляд права як явища, котре: 1) визначається природою людини і умовами життя суспільства; 2) пов'язано з іншими соціальними явищами, пронизує сферу суспільних відносин - економічних, політичних, духовних та ін.; 3) перебуває у постійному розвитку, якісному відновленні (рабовласницьке, феодальне, буржуазне, неокапіталістичне право).
  
  Загальний метод філософсько діалектики розкривається через:
  
  1) логічний метод сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного. Це метод діалектично логіки - логіки теоретичного відтворення генези предмета. Відповідно до цього методу пізнання здійснюється в два етапи. На першому етапі пізнання об'єкта сприймається як деяке неподільне ціле. На другому, за допомогою аналізу, об'єкт пізнається конкретними частинами. Абстрактне розуміється як однобічність знання, а конкретне - як його повнота, змістовність. Таким чином, відбувається рух від менш змістовного знання до більш змістовного. Наприклад, теорія держави і права розпочинається з аналізу процесу розпаду первіснообщинного ладу і становлення державно-правових явищ. Потім вивчаються більш складні відносини, що лежать в основі держави і права, причому простіше явище розглядається раніше тому, що його легко зрозуміти, і воно історично передує складнішому явищу;
  
  2) метод (принцип) єдності логічного та історичного. Сутність історичного методу полягає у тому, що процес розвитку держав-
  
  
  
  
  >>>14>>>
  
  но-правових явищ відтворюється в усій багатогранності, в усій повноті - із усіма випадковостями, зигзагами, частковостями, що перекручують об'єктивну логіку розвитку; із усім позитивним, що накопичено історичним досвідом. При логічному дослідженні держави і права важливо відволіктися від усіх випадків, окремих фактів, особливостей, несуттєвого, тобто теоретично відтворити об'єкт у сутнісних, закономірних зв'язках, уявити необхідне - загальне і особливе - у процесі розвитку того чи іншого явища. Метод єдності історичного і логічного в теорі держави і права служить методологічною основою дослідження як закономірностей виникнення і розвитку держави і права, так і закономірностей держави і права, "що встановилися";
  
  3) системно-структурний метод, котрий припускає, що всі державно-правові явища розглядаються як елементи систем. Право, держава, х структурні підрозділи є відкритими системами, що складаються із систем нижчого порядку і належать до ширших систем. Так, первинна клітина права - його норма - є частиною цілісно системи права; система права - частиною правово системи держави. Норму права можна пізнати лише в тісному логічному зв'язку з іншими нормами; систему права - у зв'язку з елементами правово системи: законодавством, правосвідомістю, правовою культурою та ін. Найчастіше системно-структурний метод дозволяє осягнути взаємодію держави і права як комплексний процес з усіма його проявами, простежити зв'язки між причиною і наслідком у державно-правових явищах.
  
  Основні окремі (конкретні) методи теорі держави і права: 1) формально-догматичний (юридико-технічний) метод припускає вивчення права як такого, у "чистому вигляді", поза зв'язку з економікою, політикою, мораллю та іншими соціальними явищами. Його призначення полягає в аналізі чинного законодавства і практики його застосування державними органами, у виявленні зовнішніх, очевидних аспектів правових явищ без проникнення у внутрішні сутнісні сторони та зв'язки. Він здійснюється за допомогою формально-логічних прийомів: аналізу і синтезу, індукці та дедукці, абстракці та інших, що сприяють встановленню зовнішніх ознак правових явищ, хніх відмінностей одне від одного, виробки понять та х визначень у стислих формулах. Прикладами можуть бути поняття "суб'єкт права", "нормативний акт", "гіпотеза", "санкція", "дієздатність", "правоздатність" тощо;
  
  
  
  
  >>>15>>>
  
  2) соціологічний метод полягає в дослідженні права не на рівні абстрактних категорій, а на підставі конкретних соціальних фактів. Соціологічний метод містить у собі такі засоби, як аналіз статистичних даних і різного роду документів, соціально-правовий експеримент, опитування населення і т. ін. Наприклад, засоби аналізу письмових документів (звітів, службових записок тощо) забезпечують достовірність знань про поді, факти, необхідні для дослідника;
  
  3) статистичний метод використовується для встановлення статистичних даних про предмет вивчення, скажімо, даних про кількість правопорушень, про відсоток економічних злочинів тощо;
  
  4) конкретно-історичний метод допомагає вивчити специфіку державно-правового явища конкретного історичного періоду, простежити динаміку його розвитку, наприклад, особливості соціального регулювання в період первіснообщинного ладу, ранньо державності, сучасно правово держави та ін.;
  
  5) порівняльно-правовий метод припускає зіставлення юридичних понять, явищ і процесів і виявлення між ними схожості та відмінностей. Порівняння дозволяє класифікувати державно-правові явища, з'ясувати х історичну послідовність, генетичні зв'язки між ними.
  
  Використання порівняльного методу в правовій сфері призвело до формування відносно самостійно науки - порівняльного правознавства (порівняння сучасних правових систем світу), а в державній сфері - порівняльного державознавства.
  
  Спеціальні методи - методи, що грунтуються на досягненнях суспільних і технічних наук:
  
  математичний;
  
  кібернетичний;
  
  психологічний та ін.
  
  З метою різнобічного пізнання держави і права слід користуватися зазначеними методами у сукупності.
  
  ? 5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
  Теорія держави і права, маючи свій предмет, функці і метод, посідає специфічне місце в системі суспільних (неюридичних) наук.
  
  
  
  
  >>>16>>>
  
  Розглянемо  співвідношення з філософією, економічною теорією, соціологією, політологією, соціальною психологією.
  
  Філософія і теорія держави і права. Філософія - це наука про загальні закони розвитку природи, суспільства, мислення. Філософія виробляє узагальнену систему поглядів на світ, місце в ньому людини, загальні принципи буття і пізнання, досліджує пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне, естетичне ставлення людини до світу. Філософія не залишає поза своєю увагою державу і право, однак вона визначає х сутність, природу, призначення і місце в системі соціальних явищ і цим обмежується. Що стосується теорі держави і права, то вона вивчає державу і право багатогранне, звертаючись при цьому до передових досягнень філософі і використовуючи філософські категорі - сутність, зміст і форма, частина і ціле, можливість і дійсність, система і структура та ін.
  
  Філософія виробляє засоби світоглядно орієнтаці людини, дає ключ до розгадки державно-правових явищ. Теорія держави і права озброює філософію матеріалом, який дозволяє робити узагальнення і формулювати загальні принципи соціального прогресу, свободи, а також виробляти загальнометодологічні принципи дослідження в галузі всіх окремих наук, у тому числі в царині держави і права.
  
  Не випадковим є те, що філософія права як частина загально філософі започаткувала теорію держави і права, перетворилася на методологічне підґрунтя юриспруденці завдяки дослідженню глобальних державно-правових категорій (насамперед категорі "право"). Однак філософія права не займається практичним вивченням основних закономірностей держави і права. Вона не підмінює собою теорію, покликану здійснювати аналіз емпіричного матеріалу, що міститься в історично сформованих нормах права, у переплетінні випадкового і необхідного в правовій дійсності, у порівнянні правових систем держав. Філософія права зосереджується на методологічному аспекті пізнання правових явищ і процесів, вивчає х з філософсько точки зору. Можна сказати, що філософія права - це система знань про фундаментальні принципи буття права, про онтологічну природу права, його людську і соціальну сутність. Центральною частиною, фундаментом філософі права є філософія прав людини.
  
  Останнім часом, завдяки тісному зв'язку логіки і теорі держави і права, сформувалася як самостійна наука логіка права.  досягнення широко використовуються в теорі права.
  
  
  
  
  >>>17>>>
  
  Економічна теорія і теорія держави і права. Економічна теорія вивчає систему виробничих відносин, організацію господарського життя, поведінку індивідів та інститутів, що займаються виробництвом, обміном і споживанням товарів і послуг. Теорія держави і права використовує положення і висновки економічно теорі, у тому числі такі  категорі, як виробничі відносини, продуктивні сили, власність, статутний капітал та ін. Якщо предмет економічно теорі охоплює закономірності економічних явищ, то предмет теорі держави і права - закономірності державних і правових явищ. Між цими науками існують тісна взаємодія, взаємопроникнення, взаємовплив. Економічні відносини потребують найадекватніших собі державно-правових інститутів. Інститути держави і права, виникаючи у відповідь на економічні потреби, самі виступають важливим чинником формування соціально-економічних відносин.
  
  Соціологія і теорія держави і права. Соціологія - наука про суспільство в цілому та окремі його структури, соціальні групи, про соціальні процеси, закономірності індивідуально та групово поведінки. Об'єктом соціологічного дослідження є всі соціальні явища, у тому числі державно-правові. Будучи засобом пізнання держави і права, соціологія завдяки цьому поглиблює свій власний предмет. Теорія держави і права використовує результати соціологічних експериментів для підвищення соціально ефективності норм права, засобів удосконалення державного апарату, пізнання причин і умов правопорушень, вивчення рівнів правосвідомості, соціально структури та ін. На стику цих наук утворилася соціологія права як наука про соціальні умови існування, розвитку і ді права.
  
  Політологія і теорія держави і права. Політологія досліджує політику - діяльність і відносини у здійсненні влади в суспільстві, а також закономірності функціонування і розвитку політики і політично влади, політичних інтересів, відносин, свідомості, діяльності. Об'єкт політологі - політичне життя суспільства в різних проявах, діяльність держави та  органів, політичних партій, політичних і громадських організацій, поведінка людей тощо. Питань права політологія торкається менше (лише при вивченні методів досягнення влади праву відводиться першорядне місце), а питання держави, співвідношення цивільного суспільства і держави, людини і держави в ній посідають значне місце. Проте х вивчення відбувається з точки зору політично,
  
  
  
  
  >>>18>>>
  
  а не юридично. Теорія держави і права покликана досліджувати державу як правове явище.
  
  Політологія у певний спосіб, як і філософія, озброює теорію держави і права матеріалом, котрий дозволяє різнобічне вивчити питання про місце держави і права в політичній сфері і політичних процесах, про взаємодію держави з іншими політичними інститутами. У свою чергу, політологія користується теоре-тико-юридичними досягненнями у вивченні проблем держави.
  
  На стику теорі держави і права та політологі формується наука політологі права як система знань про державну правову політику, про стрижневі напрямки політичного розвитку держави і права, що грунтуються на об'єктивних закономірностях цього розвитку.
  
  Соціальна психологія і теорія держави і права. Соціальна психологія (від грец. psyche - душа, logos - вчення) вивчає закономірності, механізми і факти психічного життя людини, соціально групи, суспільства,  увага зосереджена на закономірностях поведінки людей, обумовлено х належністю до соціальних груп. Досягнення соціально психологі враховуються теорією держави і права при вивченні правосвідомості, ефективності впливу права на поведінку людей і т. ін. Соціальна психологія допомагає теорі держави і права узагальнювати результати практично діяльності державно-правових інститутів (насамперед інститутів управління), поведінки посадових осіб і громадян за допомогою виявлення соціально-психологічних механізмів. На стику соціально психологі і права успішно розвивається правова психологія, яка вивчає психічні закономірності практично юридично діяльності.
  
  ? 6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
  Теорія держави і права належить до системи юридичних наук, об'єднаних загальною назвою - правознавство.
  
  За класифікацією юридичних наук вона належить до теорети-ко-історичних наук разом з історією держави і права та історією політичних і правових вчень (або вчень про державу і право).
  
  Історія держави і права вивчає процес історичного розвитку державно-правових форм життя конкретних кран у хронологічному порядку, тобто застосовує переважно історичний метод. Теорія держави і права досліджує розвиток держави і права в
  
  
  
  
  >>>19>>>
  
  узагальнено-теоретичному вигляді, тобто застосовує переважно формально-логічний метод. Конкретні дані історі держави і права використовуються теорією держави і права для теоретичних узагальнень, вироблення загальних закономірностей розвитку держави і права різних народів у конкретні історичні періоди.
  
  Історія вчень про державу і право досліджує і висвітлює історію виникнення і розвитку теоретичних знань про державу і право. Історично закономірний процес накопичення людьми уявлень про державно-правові явища відбивається у вченнях, теоріях, ідеях мислителів різних народів світу (Аристотеля, Монтеск'є, Руссо, Канта та ін.). Теорія держави і права вивчає результати х пошуків у вигляді узагальнень і відіграє суттєву роль як одна з найважливіших передумов удосконалення теоретичних розробок проблем держави і права. Історія вчень про державу і право немов би виступає історичною частиною теорі держави і права. Вона поставляє матеріал про історичне формування поняттєвого апарату теорі. Наприклад, теорія держави і права досліджує проблему державного суверенітету (поняття, види, ознаки). Історія вчень про державу і право надає відомості про те, коли (XVI ст.), ким (французьким мислителем Жаном Боденом) і у зв'язку з чим (з метою обґрунтування абсолютно монархі) уперше було розроблене поняття державного суверенітету, розкриває його основні ознаки в трактуванні цього мислителя.
  
  Якими є взаємовідносини теорі держави і права і галузевих юридичних наук ?
  
  Теорія держави і права - наука, що має відносну самостійність щодо інших юридичних наук завдяки безпосередньому зв'язку з державно-правовою дійсністю. Всі галузеві юридичні науки - емпіричні. Це означає, що усі вони ґрунтуються на фактах, тобто на даних або явищах, що спостерігаються і піддаються перевірці. Завдання теорі держави і права полягає у тому, щоб систематизувати, витлумачити та узагальнити факти державно-правово дійсності. Вона вносить порядок і смисл до набору фактів, налагоджує належні взаємозв'язки між ними і виводить із них певні узагальнення. Теорія без фактів може бути порожньою, але факти без теорі - нісенітні. Теорія держави і права вивчає основні загальні закономірності державних і правових явищ у цілому, незалежно від того, у якій конкретній сфері громадського життя вони відбуваються. Вона сама безпосередньо, за допомогою свох
  
  
  
  
  >>>20>>>
  
  методів і прийомів осягає головне і глибинне в державі і праві, знаходячи його в юридичній практиці.
  
  Теорія держави і права - узагальнююча загальнотеоретична наука відносно інших юридичних наук, яка інтегрує х досягнення.
  
  Галузеві юридичні науки (наука кримінального права, наука цивільного права, наука адміністративного права та ін.) вивчають певні державно-правові явища (правовідносини, правопорушення тощо) з точки зору характеристик, властивих даним явищам у конкретних сферах правового і державного життя.
  
  Кожна з наук, суміжних із теорією держави і права, орієнтується лише на один з аспектів вивчення держави і права. Теорію держави і права відрізняє узагальнюючий, об'єднуючий і цілісний підхід, що враховує результати досліджень інших наук для вироблення найвідповіднішо позиці у змалюванні, аналізі та поясненні "правових даних".
  
  Теорія держави і права не підміняє теорію галузевих юридичних наук і не розчиняється в ній. Кожна галузева юридична наука досліджує закономірності та особливості власного предмета. Сфера теоретичних узагальнень у галузевих юридичних науках значно вужче, ніж у теорі держави і права. Так, теорія держави і права вивчає не кримінально-правові злочини (галузь науки кримінального права), не цивільно-правові правопорушення (галузь науки цивільного права) тощо, а правопорушення в узагальненому вигляді, враховує загальне і особливе, що властиво усім видам правопорушень.
  
  У рамках теорі держави і права відбувається підсумовування знань, отриманих галузевими і спеціальними юридичними науками, а також загальнотеоретичних даних, здобутих при вивченні юридично практики. Іншими словами, теорія держави і права є систематизований результат знань, накопичених окремими юридичними науками і юридичною практикою.
  
  Теорія держави і права - методологічна, базова наука відносно галузевих юридичних наук,  висновки, загальнотеоретичні положення є підґрунтям для вирішення спеціальних питань галузевих наук. Виробляючи свою галузеву теорію, ці юридичні науки керуються методологічними положеннями теорі держави і права. Так, модель правового статусу підозрюваного (галузь науки кримінального процесу) грунтується на загальнотеоретичній моделі правового статусу людини.
  
  
  
  
  >>>21>>>
  
  Теорія держави і права формує сво висновки в тісному зв'язку з галузевими науками, використовує фактичний матеріал, що міститься в них, спирається на х досягнення. Це забезпечує цілісність наукових уявлень і єдність категоріального апарату в усіх юридичних науках. Основні державно-правові категорі поняттєвого апарату науки теорі держави і права - загальні для всіє юридично науки.
  
  У взаємовідносинах теорі держави і права і галузевих юридичних наук існує своєрідна рівноправність, яка полягає у взаємному збагаченні і взаємній допомозі в пізнанні системи закономірностей держави і права.
  
  Отже, місце теорі держави і права в системі юридичних наук визначається тим, що вона:
  
  1) є загальнотеоретичною, методологічною, базовою щодо інших юридичних наук;
  
  2) об'єднує і використовує дані і висновки юридичних наук з метою більш глибоких загальнотеоретичних узагальнень;
  
  3) досліджує (змальовує, аналізує, пояснює) основні закономірності розвитку держави і права в цілому;
  
  4) виробляє загальні поняття, принципи, на які спираються інші юридичні науки.
  
  Схематично взаємовідносини теорі держави і права з не-юридичними і юридичними науками можна зобразити так:
  
  Галузеві юридичні науки
  
  Теорія держави і
  і права
  
  
  Філософія права
  Соціологія права
  
  Політологія права
  Правова психологія
  
  Філософія
  Соціологія
  Економічна теорія
  Політологія
  Соціальна психологія
  
  
  
  Слід зважити на те, що зміст навчально дисципліни визначається змістом досліджувано науки. Водночас система навчально дисципліни є зменшеною проекцією системи науки.
  
  Високий рівень розвитку науки теорі держави і права в змозі забезпечити якісну систему викладання з урахуванням спеціалізаці вищо юридично освіти.
  
  
  
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"