Шахов Борис : другие произведения.

71-81

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:

  71. Проголошення самостiйностi Карпатсько Украни з 1938-1939рр.
  1938 року Мюнхенською угодою частина Чехословаччини була передана Нiмеччинi. У закарпатських укранцiв з"явилася надiя на отримання автономi для Закарпаття. Створена Руська нацiональна рада 3 жовтня 1938 року висунула вимогу реально автономi вiд центру. Уряд Чехословаччини погодився.
  Вже 11 жовтня 1938 року було створено перший уряд так звано Карпато-русько держави. 22 листопада 1938 року приймається закон Чехословацько Республiки про Конституцiю Карпатсько Украни.
  В цей час фашистський режим в Угорщинi висуває сво претен?зi на Закарпаття. Це питання вирiшував Вiденський арбiтраж, який прийняв рiшення про передачу Угорщинi частини Закарпатсько Украни з мiстами Ужгород, Берегове, Мукачеве.
  У зв"язку з цими подiями столиця Карпатсько Украни переноситься з Ужгорода до Хуста. Згодом Гiтлер вирiшив передати все Закарпаття Угорщинi.
  В нiч з 14 на 15 березня 1939 року нiмецькi вiйська вступили на територiю Чехословаччини. На територiю Закарпаття вступають угорськi вiйська.
  15 березня 1938 року сейм законодавчо проголосив Карпатську Украну незалежною державою. Але Закарпатська Украна була окупована фашистською Угорщиною.
  72. Апарат управлiння Захiдною Украною в складi Польщi (1921-1939рр.).
  Юридично над землями Схiдно Галичини i Захiдно Волинi було встановлене польське панування 14 березня 1923 року, коли Рада послiв кран Антанти в Парижi узаконила анексiю цих земель Польщею.
  В адмiнiстративному вiдношеннi край було подiлено на п"ять воєводств - Волинське, Львiвське, Полiське, Станiславське i Тер?нопiльське.
  У вереснi 1922 року польський сейм прийняв закон про воєводську автономiю, вiдповiдно до якого у Львiвському, Станiславському i Тернопiльському воєводствах утворювалися воєводськi сеймики та хнi виконавчi органи - комiтети. Рiшення сеймикiв вимагали санкцi президента держави.
  Воєвода як представник уряду мав компетенцiю зупинити будь-яке рiшення сеймика, що не вимагало санкцi президента. На посади воєвод i старост у повiтах приймалися, як правило, особи польсько нацiональностi.
  У 30-х роках територiальнi органи польсько урядово адмiнiст?рацi мали розподiл на загальнi адмiнiстрацi та спецiальнi. Загальна адмiнiстрацiя мала функцi, якi вiдносилися до компетенцi органiв внутрiшнiх справ. Спецiальна адмiнiстрацiя контролювала дiяльнiсть органiв мiсцевого управлiння.
  На територi воєводства уряд представляв воєвода. Вiн призначався на посаду президентом за поданням мiнiстра внутрiшнiх справ i очолював загальну й спецiальну адмiнiстрацiю. Сво повноваження вiн здiйснював за допомогою воєводського управлiння, яке, в свою чергу, подiлялося на вiддiли.
  На чолi загально адмiнiстрацi повiту стояв староста, якого призначав мiнiстр внутрiшнiх справ. Староста пiдпорядковувався воєводi i представляв уряд на територi повiту. Апарат управлiння воєвод i старост складався з секторiв i вiддiлiв. Головне мiсце в цьому апаратi займав вiддiл безпеки. Велике значення мали адмiнiстративнi вiддiли, якi фактично були адмiнiстративно-кримiнальною юстицiєю i здiйснювали нарiвнi з органами суду i прокуратури каральну полiтику.
  73. Входження Захiдно Украни до складу УРСР.
  1 вересня 1939 року гiтлерiвськi вiйська перетнули кордон Польщi - почалася друга свiтова вiйна. Укранськi землi, що знаходилися в складi Польщi, були приєднанi до УРСР внаслiдок виконання положень таємних протоколiв радянсько-германського пакта про ненапад (пакт Рiббентропа-Молотова). 17 вересня уряд СРСР дав наказ Червонiй Армi вступити на територiю Захiдно Украни i Захiдно Бiлорусi, а 22 ве?ресня 1939 року радянськi вiйська ввiйшли до Львова. Це приєднання укранське населення спочатку зустрiло з великим ентузiазмом, iз сподiванням на визволення вiд польського гнiту. Але дуже швидко бiльшовицька влада примусила це ставлення змiнити.
  26 жовтня 1939 року в примiщеннi Львiвського оперного театру вiдкрилися Народнi Збори Захiдно Украни. 27 жовтня Народнi Збори затвердили Декларацiю про державну владу в Захiднiй Укранi. 28 жовтня одноголосно була прийнята Декларацiя про конфiскацiю помiщицьких, монастирських земель i земель великих урядовцiв, а також Декларацiя про нацiоналiзацiю банкiв i велико промисловостi Захiдно Украни.
  1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР задовольнила прохання Народних Зборiв i запропонувала Верховнiй Радi УРСР прийняти Захiдну Украну до складу Укрансько РСР.
  На територi Захiдно Украни було створено Волинську, Дрогобицьку, Львiвську, Рiвненську, Станiславську i Тернопiльську областi. А 17 сiчня 1940 року указом Президi Верховно Ради УРСР лiквiдується старий адмiнiстративно-територiальний подiл на повiти i волостi. Формування органiв радянсько влади вiдбувалося в повнiй вiдповiдностi з тiєю системою, що iснувала в СРСР.
  74. Державно-правовi акти Народних Зборiв Захiдно Украни.
  26 жовтня 1939 р. вiдкрились Народнi Збори Захiдно Украни i був затверджений порядок денний: 1. про державну в ладу в Захiднiй Укранi; 2. про входження Захiдно Украни до складу УРСР; 3. про конфiскацiю помiщицьких земель; 4. про нацiоналiзацiю банкiв i велико промисловостi. 27 жовтня Народнi Збори затвердили Декларацiю про передачу влади в Захiднiй Укранi Радам депутатiв трудящих i про звернення до Верховно Ради СРСР з проханням про прийняття Захiдно Украни до складу СРСР i включення  до складу УРСР. 28 жовтня Народнi Збори прийняли Декларацiю про конфiскацiю земель помiщицьких, монастирських i великих державних урядовцiв - уся земля з  надрами, всi лiси i рiки оголошувались всенародним добром, тобто державною власнiстю; а також про нацiоналiзацiю банкiв i велико промисловостi - усi цiнностi банкiв, усi великi фабрики, заводи, усi копальнi i залiзницi оголошувались всенародним добром, тобто державною власнiстю. На заключному засiданнi депутати обрали Повноважну комiсiю, якiй доручили вiд iменi Народних Зборiв вручити цi Декларацi Верховним Радам СРСР i УРСР i просити увести Захiдну Украну до складу СРСР з входженням  до УРСР.
  На позачерговiй 5-iй сесi ВР СРСР 31 жовтня було заслухано заяву Повноважно комiсi i 1 листопада ВР СРСР ухвалила задовольнити прохання Народних Зборiв, i Верховнiй Радi УРСР було запропоновано прийняти Захiдну Украну до складу УРСР. Вiдтак, на позачерговiй 3-iй сесi ВР УРСР 13-15 листопада 1939 р. було розглянуто заяву Повноважно комiсi i постановлено прийняти Захiдну Украну до складу УРСР. Указом Президi ВР СРСР 4 грудня 1939 р. було створено Волинську, Дрогобицьку, Львiвську, Рiвненську, Станiславiвську i Тернопiльську областi у складi УРСР. Указом Президi ВР УРСР 17 сiчня 1940 р. повнiстю було скасовано старий адмiнiстративно-територiальний подiл на повiти i волостi, а натомiсть створено райони.
  75. Входження Пiвнiчно Буковини до складу УРСР.
  26 червня 1940 року радянський уряд надiслав Румунi ноту з вимогою повернути Бесарабiю та Пiвнiчну Буковину. 30 червня вся територiя Бесарабi i Пiвнiчно Буковини була зайнята радянськими вiйськами на пiдставi тих самих радянсько-нiмецьких до-мовленостей.
  2 серпня 1940 року Верховна Рада СРСР прийняла закон "Про включення пiвнiчно частини Буковини i Хотинського, Акерманського та Iзмальського повiтiв Бесарабi до складу УРСР". Решта територi Бесарабi вiдiйшла до складу Молдавсько РСР.
  7 серпня на приєднаних землях було створено двi областi: Чер?нiвецьку та Акерманську (пiзнiше була лiквiдована i введена у склад Одесько областi). 15 серпня 1940 року Президiя Верховно Ради СРСР видала укази: "Про нацiоналiзацiю землi на територi пiвнiчно частини Буковини" та "Про нацiоналiзацiю банкiв, промислових i торгових пiдприємств, залiзничного i водного транспорту та засобiв зв"язку пiвнiчно частини Буковини".
  76. Перебудова державного апарату Украни в роки Друго свiтово вiйни.
  В роки вiйни вiдбувалися певнi змiни в правi. Умови вiйни диктували необхiднiсть перебудови державного механiзму на вiйськовий лад. З 22 червня 1941 року на переважнiй бiльшостi територi СРСР i на всiй територi УРСР запроваджувався воєнний стан,
  Створювався спецiальний орган з надзвичайними повноваженнями, який зосередив у свох руках усю повноту вiйськово, полiтично i господарсько влади - Державний Комiтет Оборони (ДКО). Очолював ДКО Сталiн, який одночасно був Генеральним секретарем ЦК ВКП (б) i головою РНК СРСР.
  З метою проведення евакуацi промислових пiдприємств у схiднi райони СРСР була створена Рада у справах евакуацi при ДКО.
  У роки вiйни було створено ряд нових наркоматiв: наркомат танково промисловостi (з вересня 1941 р.), наркомат мiнометного озброєння (з листопада 1941 р.). Проведено перебудову структури наркомату шляхiв сполучення, наркомату зв"язку. Створювалися комiтет та бюро з облiку та розподiлу робочо сили. 1942 року створюється Головне управлiння з постачання вугiлля, а 1943 року - Головне управлiння з постачання нафтою, лiсом, штучним паливом i газом.
  В роки вiйни зросла роль виконавчо-розпорядчих органiв, лiквiдована сесiйна робота Рад усiх рiвнiв, працювала тiльки Президiя Верховно Ради СРСР.
  77. Розчленуваня територi У. i встановленя окупацiйного режиму в перiод II СВ.
  До кiнця жовтня 1941 року вся територiя Украни була окупована Нiмеччиною та  союзниками. На окупованих територiях нiмцi встановили чотири типи режимiв. Так, захiдноукранськi землi, що були приєднанi до СРСР 1939 року, входили до складу Варшавського генерал-губернаторства i перебували пiд юрисдикцiєю нiмецько окупацiйно влади в Польщi. Правобережна Укра?на, Центральна та частина Лiвобережно Украни складали рейхс?комiсарiат "Украна" iз центром у м. Рiвне. Саме тут нацисти поводилися найжорсткiше. Рейхскомiсарiат охоплював найбiльшу частину укранських земель. Вiн подiлявся на шiсть генеральних округiв: Волинь-Подiлля, Днiпропетровськ, Житомир, Кив, Крим i Миколав. Округи подiлялися на райони. Рейхскомiсарiат очолювала цивiльна нiмецька окупацiйна адмiнiстрацiя, якою керував Е. Кох.
  Схiдна Украна, де проходила лiнiя фронту, знаходилася пiд юрисдикцiєю нiмецько армi (вермахта). Тут були створенi оперативнi тиловi райони, очолюванi комендантами. На селi нiмцi вiдновили посаду старости.
  Зоною румунсько окупацi стала пiвденно-захiдна Украна пiд назвою "Транснiстрiя". В Буковинi 19 липня 1941 року Антонеску видав "Манiфест про приєднання Пiвнiчно Буковини до королiвства Румунi". Була утворена провiнцiя Буковина з румунським губернатором на чолi. Порiвняно з нiмецькою румунська оку?пацiя була лiберальнiшою. На окупованiй територi була дозволена вiльна торгiвля, але румуни жорстоко придушували будь-якi прояви укранського нацiоналiзму.
  78. Соцiально-полiтичне становище Закарпаття в складi Чехословаччини.
  У листопадi 1918 р. внаслiдок угоди мiж чеськими лiдерами, пiдписано у м.Скрентонi, емiгранти iз Закарпаття погодились на включення його до складу ново Чесько держави на умовах автономi. До 1928 р. Закарпаття називалось Пiдкарпатською Руссю.
  За Конституцiєю Чехословацько республiки вiд 29 лютого 1920 р. Закарпаття проголошувалось автономною територiєю з правом мати свiй крайовий Сейм, повноважний у справах мови, освiти, релiгi, мiсцево адмiнiстрацi тощо.
  За Законом "Про органiзацiю полiтияного управлiння" за липень 1927 р., що набрав чинностi з 1 липня 1928 р., була проведена адмiнiстративна реформа з метою вiдмiнити особливий статус Закарпаття. Територiя Чехословаччини була подiлена на 4 адмiнiстративнi одиницi - кра (Чехiя, Моравiя i Сiлезiя, Словаччина, Пiдкарпатський край), у яких вся влада належала крайовому президенту, призначеному Президентом республiки. Дорадчим органом при крайовому президентi було крайове представництво, яке на Закарпаттi складалось з 12 обраних i 6 призначених урядом членiв. Територiя Закарпаття подiлялась на 12 округiв з окружними представництвами, голови яких мали широкi повноваження i фактично були представниками уряду на мiсцях.
  Вагомi змiни вiдбулись у галузi освiти i культури - значно зросла кiлькiсть освiтнiх закладiв, у школах буа дозволена укранська мова, вiдтак поширились культурнi товариства укранофiльського i русофiльського напрямiв. У Празi на кошти чехословацького уряду у 1921 р. вiдкрився Укранський вiльний унiверситет з фiлософським i юридичним факультетами, який у 1946 р. був вiдновлений у Мюнхенi. У Подєбрадах у 1922-1935 рр. дiяла Укранська господарська академiя, згодом перетворена в Укранський технiчно-господарський iнститут, вiдновлений пiсля друго свiтово вiйни у м.Регенсбурзi у Баварi. У 1923-1933 рр. у Празi дiяв Укранський педагогiчний iнститут iм. М.Драгоманова.
  79. Законодавча дiяльнiсть Народно Ради Закарпатсько Украни.
  28 жовтня 1944 року Радянська армiя звiльнила вiд фашистських окупантiв Закарпатську Украну. На звiльненiй територi розгорнувся масовий рух за вихiд Закарпатсько Украни з Чехословацько Республiки i приєднання до УРСР. 26 листопада 1944 ро?ку в Мукачевому вiдбувся 1-й з"зд народних комiтетiв Закарпатсько Украни, який прийняв Манiфест про возз"єднання Закарпатсько Украни з Украною i вихiд зi складу Чехословаччини. Обрана на з"здi Народна Рада Закарпатсько Украни 27 листопада 1944 року сформувала свiй уряд у складi Президi Народно Ради та  уповноважених з таких питань: внутрiшнiх справ i державно безпеки; комунального господарства; фiнансiв; землеробства; промисловостi та торгiвлi; юстицi; освiти; комунiкацi; охорони народного здоров"я; соцiально опiки.
  Мiсцевими органами державно влади вiдповiдно до адмiнiст?ративно-територiального подiлу були окружнi, мiськi та сiльськi народнi комiтети.
  29 червня 1945 року був пiдписаний договiр мiж СРСР i Чехословаччиною про входження Закарпатсько Украни у СРСР, ратифiкований Тимчасовими Нацiональними зборами Чехословаччини i Президiєю Верховно Ради СРСР. На пiдставi Указу Президi Верховно Ради СРСР вiд 22 сiчня 1946 року в складi Украни створювалася Закарпатська область з подiлом на 13 ок?ругiв, а 24 сiчня 1946 року Указом Президi Верховно Ради Ук-рани на територiю новостворено областi поширилася чиннiсть законодавства Украни.
  80. Розпад СРСР i вiдродження Укрансько незалежно держави.
  За умов загально демократизацi радянського суспiльства союзнi республiки зробили рiшучий крок у напрямi забезпеченнi реального суверенiтету. Першою його проголосила Росiя, а 16 липня 1990 р. ВР УРСР прийняла Декларацiю про державний суверенiтет Украни, принципи яко були несумiснi з "новим" союзним договором, що розроблявся кремлiвським керiвництвом для порятунку занепадаючо iмперi. 16 сiчня 1991 р. ВР СРСР прийняла постанову про проведення на територi СРСР 17 березня 1991 р. референдуму з питання збереження СРСР як федерацi рiвноправних суверенних республiк. Цей загальносоюзний референдум вiдбувся, але не уточнив змiсту нового союзного договору i подальшо долi СРСР; кожна республiка проводила референдум на власний розсуд, а Грузiя, Литва, Молдова, Латвiя, Вiрменiя й Естонiя навiть вiдмовились вiд нього.
  Пiсля референдуму розпочався т.зв. "новоогарьовський процес", у ходi якого вiдбувались переговори керiвникiв республiк з Президентом СРСР Горбачовим про новий союзний договiр. 23 квiтня 1991 р. учасники переговорiв пiдписали Заяву, що декларувала принципи нового союзного договору i вказувала на необхiднiсть його найшвидшого укладення. Наприкiнцi липня Горбачов заявив, що роботу над проектом союзного договору завершено, i 15 серпня було розповсюджено остаточний текст проекту союзного договору.
  Однак, 19 серпня 1991 р. у СРСР вiдбулась спроба державного перевороту - у Москвi було здiйснено путч i проголошено владу антиконституцiйного Державного комiтету з надзвичайного стану (Генеральный комитет чрезвычайного положения - ГКЧП).
  24 серпня 1991 р. ВР УРСР, з огляду на небезпеку внаслiдок державного перевороту, прийняла Акт проголошення незалежностi Украни i на 1 грудня 1991 р. приз-начила проведення республiканського референдуму щодо пiдтвердження цього Акту та всенароднi вибори Президента Украни. Референдум i вибори вiдбулись, i понад 90% його учасникiв пiдтвердили Акт проголошення незалежностi Украни, а першим всенародно обраним Президентом став Л.М.Кравчук.
  81. Структура, основнi положення i значення Конституцi Украни 1996 року.
  8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила закони про внесення змiн до Конституцi та (в пакетi до нього) про внесення змiн до закону про вибори Президента (останнi дозволили провести переголосування 2-го туру виборiв Президента). Того ж дня Президент Украни Леонiд Кучма пiдписав цi документи.
  Закон про змiни до Конституцi (про полiтичну реформу) передбачає перехiд вiд президентсько-парламентсько до парламентсько-президентсько форми правлiння, формування уряду коалiцiєю депутатських фракцiй, подовження термiну повноважень Верховно Ради до 5 рокiв.
  Згiдно з прикiнцевими та перехiдними положеннями закону, вiн мав набрати чинностi з 1 вересня 2005 року в разi, якби на той час були ухваленi змiни до Конституцi стосовно реформування системи мiсцевого самоврядування (законопроект 3207-1). Позаяк до 1 сiчня 2006 року цi змiни не були ухваленi, то закон набув чинностi самостiйно з 1 сiчня 2006 року.
  Конституцiя складається з 15 роздiлiв. 161 стаття зiбрана у 14 роздiлiв, а 15 роздiл мiстить 14 перехiдних положень. Тексту Конституцi передує Преамбула.
  Роздiли Конституцi Украни присвяченi окремим (роздiли VII, ХII-ХIV) чи групам (роздiли I-VI та деякi iншi) консти?туцiйних iнститутiв, якi об'єднують певну сукупнiсть норм Основного Закону, що мають спiльний предмет правового регулювання. Норми Конституцi є прямо i постiйно дi.
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"