61. Органiзацiя i структура державного апарату ЗУНР.
Укранська нацiональна рада 9 листопада 1918 р. сформувала уряд ЗУНР - Державний секретарiат на чолi з Костем Левицьким у складi 14 мiнiстерств-державних секретарств, очолених державними секретарями.
До виборiв парламенту - Сейму - уся повнота законодавчо влади належала Укранськiй нацiональнiй радi. Було прийнято державнi символи ЗУНР: герб - золотий лев на синьому полi, а згодом тризуб, i синьо-жовтий прапор; затверджено державну печатку. За розпорядженням Укрансько нацiонально ради вiд 11 листопада передбачалось лiквiдувати усi старi органи мiсцево влади i управлiння, а натомiсть шляхом загальних виборiв, якi вже у листопадi вiдбулись на всiй територi ЗУНР, утворити новi: у сiльських i мiстечкових громадах - громадськi i мiськi комiсари та х дорадчi органи - прибiчнi громадськi i мiськi ради, а у повiтах - повiтовi комiсари i повiтовi нацiональнi ради. Пiсля х обрання у багатьох повiтах вiдбувались збори, наради громадських i мiських комiсарiв для iнформування населення про найближчi завдання, прийнятi урядом i Укранською нацiональною радою нормативнi акти, обмiну досвiдом.
На засiданнi Укрансько нацiонально ради 4 сiчня 1919 р. була створена Президiя ради у складi Президента (голови Ради), яким знову було обрано Є.Петрушевича, i 4 його заступникiв; а також Видiл Укрансько нацiонально ради як колегiальний глава держави у складi Президента Ради i 9 членiв.
У листопадi 1918 р. Укранська нацiональна рада розпорядилась утворити корпус державно жандармерi для охорони громадського порядку, державного i особистого майна, публiчно безпеки. На мiсцях обиралась також народна мiлiцiя.
Тимчасово, до прийняття вiдповiдного закону про судоустрiй i судочинство, у ЗУНР дiяли попереднi суди у колишньому складi. 11 лютого було тимчасово створено трибунали першо iнстанцi. Апеляцiйною iнстанцiєю з цивiльних i кримiнальних справ мав стати Вищий суд, а касацiйною - Найвищий державний суд; а до х обрання х функцi належали спецiально утвореним Сенатам.
На початку 1919 р. була утворена понад 120-тисячна армiя, яку очолював Начальний вождь з Генеральним штабом. У складi УГА було утворено 3 корпуси.
62. Об'єднання ЗУНР i УНР в єдинiй соборнiй Укранськiй державi.
5 листопада 1918 р. до Києва було направлено делегацiю у складi Й. Назарчука i М. Шухевича, яка мала просити гетьмана П.Скоропадського подати вiйськову допомогу, а саме - направити пiд Львiв корпус сiчових стрiльцiв пiд командуванням полковника Є.Коновальця. Гетьман погодився на це.
21 листопада 1919 p. Укранська Нацiональна Рада уповноважила Л. Цегельського та Д. Левицького похати до Києва для переговорiв про об'єднання Галичини зi Схiдною Украною. Проте, там уже палахкотiла громадянська вiйна, тому 14 грудня у Фастовi було пiдписано так званий Передвступний договiр з Директорiєю УНР, шо включав такi пункти: 1) ЗУНР виявила бажання об'єднатися з Великою Украною як складова частина цiлого; 2) обидви уряди мають подбати про здiйснення цього; 3) ЗУНР притримує свою територiальну автономiю; 4) цей договiр буде опублiковано за згодою Директорi УНР та Державного Секретарiату ЗУНР.
В один i той самий день - 13 листопада 1918 р. - постали i Директорiя, i нова держава - Захiдно-Укранська Народна Республiка (ЗУНР). Гетьман Скоропадський зрiкся влади 14 грудня 1918 р., тому договiр був укладений не з тодiшнiм урядом Украни, а лише з представниками повстанцiв, що воювали проти гетьмана. Акт соборностi вiдбувся 22 сiчня 1919 р. в Києвi на Софiйськiй площi, де було проголошено Унiверсал: "Вiднинi воєдино зливаються столiттями вiдiрванi одна вiд одно частини єдино Украни - Захiдноукранська Народна Республiка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) й Надднiпрянсь?ка Велика Украна. Вiднинi є єдина незалежна Укранська Народна Республiка".
Пiсля проголошення Акта соборностi Галицька держава отримала назву Захiдна область Укрансько Народно Республiки. Про?те фактично злуки не вiдбулось: органiзацiя влади ЗУНР не змiнилася й обидвi держави надсилали кожна сво окремi мiсi за кордон.
63. Утворення Укрансько радянсько держави.
УРСР було проголошено на I Всеукранському з"здi Рад робiтничих i солдатських депутатiв за участю селянських депутатiв, який проходив у Харковi 11-12 грудня 1917 року.
Вищим органом влади проголошувався Всеукранський з"зд Рад. У перервах мiж з"здами його функцi мав виконувати Цент?ральний виконавчий комiтет (ЦВК). Народний секретарiат був вищим виконавчим i розпорядчим органом державно влади радянсько Украни. 17 грудня ЦВК рад Украни проголосив манiфест про повалення Центрально Ради i Генерального секретарiату. Зазначимо, що в той час Центральна Рада контролювала 3/4 територi Украни.
25 грудня 1917 року розпочався наступ бiльшовицьких вiйськ. Але за умовами Брестсько угоди бiльшовицький уряд мусив перебратися з Києва до Полтави, а потiм - з 9 березня 1918 року - до Катеринослава. У липнi 1918 року в Москвi (!) було створено Комунiстичну партiю (бiльшовикiв) Украни - КП(б)У як складову частину Росiйсько Комунiстично партi бiльшовикiв - РКП(б).
28 листопада 1918 року в Курську за постановою Центрального Комiтету (ЦК) РКП(б) було створено Тимчасовий робiтничо-селянський уряд Украни на чолi з П"ятаковим, який розглядався як тимчасовий радянський уряд.
7 сiчня 1919 року територiя Украни, яка входила до складу Радянсько Росi, стала називатися Укранською Радянською Соцiалiстичною Республiкою (УРСР). 26 сiчня 1919 року було створено новий уряд УРСР на чолi з Х. Раковським. Новий уряд декларував необхiднiсть об"єднання УРСР з РСФРР на засадах со?цiалiстично федерацi.
Укранська державнiсть в УРСР мала суто формальний характер. Вiльне обрання мiсцевих рад на територi не проводилося. В перiод 1917-1920 рр. незалежно держави Радянсько Украни не iснувало. Ї територiя була включена до складу РРФСР.
64. Конституцiя УРСР 1919 року, структура змiст.
На III-му Всеукранському з"здi Рад, що вiдбувся у Харковi 14 березня 1919 року, було прийнято Основний закон республiки - Конституцiю УРСР. Цей документ стає юридичною основою державного будiвництва в радянськiй Укранi. Вiн носив заiдеологiзований класовий характер. УРСР називалася навiть не державою, а органiзацi-єю диктатури трудящих i експлуатованих мас пролетарiату та найбiднiшого селянства над гнобителями й експлуататорами.
При прийняттi Конституцi УРСР допускалася вiдмiннiсть в залежностi вiд мiсцевих умов вiд Конституцi РСФРР 1918 року. Тому текст Конституцi УРСР значно вiдрiзняв?ся вiд Конституцi РСФРР як за обсягом, так i за змiстом. Структурно цей документ складався з чотирьох роздiлiв: 1. Загальнi положення; 2. Конструкцiя радянсько влади; 3. Декларацiя прав i обов"язкiв трудящого i експлуатованого народу Украни; 4. Про герб i прапор УРСР. Другий роздiл подiлявся на пiдроздiли: А - Органiзацiя центрально влади; Б - Органiзацiя радянсько влади на мiсцях.
У Декларацi визначалася соцiальна основа ново державностi - диктатура пролетарiату. Полiтичною основою диктатури пролетарiату виступала система Рад робiтничих, селянських i червоноармiйських депутатiв, а також волоснi, повiтовi та губернськi з"зди рад.
Найвищим органом влади Конституцiя проголошувала Всеукранський з"зд Рад. У перiод мiж з"здами вищим органом влади був Всеукранський Центральний Виконавчий Комiтет Рад, який утворювався з"здом i вiдповiдав перед ним. Компетенцiєю ВУЦВК було формування уряду - Ради Народних Комiсарiв. Уряд складався з народних комiсарiв, якi очолювали галузевi народнi комiсарiати. За Конституцiєю УРСР 1919 року Украна була унiтарною державою.
Звернiть увагу, що в органiзацi й дiяльностi найвищих органiв влади та управлiння подiлу на законодавчу, виконавчу влади не було, а вносити змiни до Конституцi мiг лише Всеукранський з"зд Рад.
65. Утворення Союзу РСР та роль Украни в цьому процесi.
В березнi 1922 року Полiтбюро ЦК РКП(б) приймає рiшення про перегляд договiрних вiдносин РРФСР з iншими радянськими республiками, в тому числi з УСРР.
У жовтнi 1922 року на Пленумi ЦК РКП(б) була продекларована необхiднiсть укладення договору мiж Украною, Бiлорусiєю, Федерацiєю Закавказьких республiк i РРФСР про об"єднання х в Союз Радянських Соцiалiстичних Республiк iз правом буцiмто вiльного виходу кожно з них зi складу Союзу.
30 грудня 1922 року в Москвi у примiщеннi Великого театру вiдбувся перший з"зд Рад, який ухвалив рiшення про утворення Союзу РСР, затвердив Декларацiю про утворення СРСР i Союзний договiр. На з"здi було обрано вищий орган державно влади СРСР у перiод мiж з"здами - Центральний виконавчий комiтет СРСР (ЦВК).
На першiй сесi ЦВК СРСР було прий?няте рiшення про передачу Всеросiйському ЦВК i його Президi повноважень з прийняття декретiв i постанов, обов"язкових до виконання по всiй територi СРСР. А сам Договiр про утворення СРСР навiть не було подано для ратифiкацi на з"здах Рад респуб?лiк. 1923 року було створено спецiальну комiсiю для розробки Конституцi СРСР. У процесi пiдготовки проекту Конституцi розгорiлася боротьба мiж прихильниками концепцi збереження суверенних прав республiк (вiд Украни - Х. Раковський) i прибiчниками Сталiна, якi намагалися максимально обмежити сувере?нiтет республiк у складi СРСР.
66. Державно-правовий статус Украни за конституцiєю СРСР 1924 року.
6 липня 1923 року на другiй сесi ЦВК СРСР було прийнято постанову, якою ухвалювався Основний Закон СРСР та надавалася йому чиннiсть. З"зди Рад союзних республiк також схвалили Конституцiю СРСР, а 31 сiчня 1924 року на II з"здi Рад Конституцiя СРСР остаточно була затверджена.
Зазначимо, що на вiдмiну вiд Конституцi 1919 року , де Укра?на проголошувалася унiтарною державою, новою Конституцiєю було передбачене автономне вкраплення - Молдавська автоно?мiя.
Вищi органи влади й управлiння за новою Конституцiєю не змiнювалися. До них належали Всеукранський з"зд Рад, ВУЦВК, Президiя ВУЦВК i РНК.
15 травня 1929 року XI Всеукранський з"зд Рад затвердив нову Конституцiю УРСР. Вона складалася з 82 статей i 5 роздiлiв: загальнi положення; про устрiй Радянсько влади; про виборчi права; про бюджет Укрансько РСР; про герб, прапор i столицю Укрансько РСР. Визначалися сувереннi права Украни, якi у порiвняннi з Конституцiєю 1919 року були значно звуженi. Право законодавчо iнiцiативи отримала Президiя ВУЦВК.
67. Конституцiя УРСР 1929 року, структура i змiст.
В розвитку радянського конституцiоналiзму певне значення мала й Конституцiя УРСР 1929 року, яка була затверджена на XI Всеукранському з"здi Рад 15 травня 1929 року. Вона складалася з 82 статей i 5-ти розiлiв: 1. Загальнi положення; 2. Про устрiй Радянсько влади (цей роздiл складався з двох частин: одна була присвячена центральним органам влади, а друга - мiсцевим); 3. Про виборчi права; 4. Про бюджет Укрансько СРР; 5. Про герб, прапор i столицю Укрансько СРР.
Зазначимо, що вперше були введенi в Конституцiю роздiли про виборчi права i про бюджет. Ст. 2 i 3 Конституцi визначали правовий статус УРСР вiдносно союзного центру. Сувереннi права Укра?ни у порiвняннi з Конституцiєю 1919 року значно звужувалися. Ст. 4 вказувала на право УРСР приймати в громадянство окремих осiб, але одночасно фiксувала принцип єдностi радянського громадянства, який виражався в тому, що громадяни УРСР є громадянами СРСР. У Конституцi визнавалося право на власне законодавство й управлiння, але вища юридична сила належала загальносоюзним актам. Встановлювалася нова перiодичнiсть скликання з"здiв Рад та надзвичайних з"здiв. За ст. 7 ВУЦВК отрима?ла право законодавчо iнiцiативи. Мiсцевими органами влади визнавалися Ради робiтничих, селянських та червоноармiйських депутатiв, районнi та окружнi з"зди Рад, а також хнi виконкоми.
Статтi Конституцi УРСР мали декларативний характер i не були статтями прямо дi.
68. Перебудова держ. апарату i демократиз. виборчо сист. за Конституцiєю УРСР 1937р
Повна перемога соцiалiзму в СРСР була юридично закрiплена в новiй Конституцi, проект яко було ухвалено на Пленумi ЦК ВКП(б) в червнi 1936 року, а Надзвичайний VIII Всесоюзний з"зд Рад 5 грудня 1936 року затвердив i ввiв в дiю. На основi цього документа 1937 року приймається Конституцiя УРСР.
У вiдповiдностi з Конституцiєю найвищим органом влади УРСР проголошувалася Верховна Рада республiки. Ї компетенцiєю були затвердження народногосподарського плану республiки, управлiння галузями народного господарства, встановлення оподаткування, законодавства про працю, органiзацiя судових органiв тощо. Постiйно дiючим органом є Президiя, що обирається Верховною Радою. Вона видає укази, тлумачить закони республiки, конт?ролює роботу уряду, присвоює почеснi звання республiки, здiйснює право помилування осiб, проводить референдуми.
Рада Народних Комiсарiв є найвищим виконавчим i розпорядчим органом. Мiсцевими органами влади виступали обласнi, районнi i сiльськi Ради депутатiв трудящих. Слiд наголосити, що цi демократичнi за формальними ознаками органи реально влади не мали. Реальними владними органами виступали компартiйнi органи. До Конституцi УРСР 1937 року вперше увiйшло положення про Комунiстичну партiю, як керiвне ядро всiх громадських i державних органiзацiй.
Економiчною основою УРСР визнавалася соцiалiстична система господарювання i соцiалiстична власнiсть на знаряддя та засоби виробництва, яка iснувала у формi державно i кооперативно власностi. В Конституцi регламентувався державний устрiй. У нiй було закрiплене декларативне право виходу УРСР зi складу СРСР. У Конституцi було продекларовано широкi права i свободи громадян, якi в реальному життi були максимально обмеженими.
69. Перша кодифiкацiя законодавства УРСР 1922-1927рр.
В 1922-1927 роках у радянськiй Росi, а згодом i в Укранi, проводилася повна кодифiкацiя всiх галузей права. Для Украни особливiсть полягала у тому, що поряд з iснуванням власних законодавчих актiв, активно застосовувалося законодавство РРФСР.
В серпнi 1924 року було пiдготовлено перший проект Адмiнiстративного кодексу УСРР, а прийнято його було 12 жовтня 1927 року.
Цивiльне законодавство було спрямоване на розширення i змiц?нення державно власностi як основи радянського ладу. З 1923 року в Укранi набуває чинностi Цивiльний кодекс РРФСР 1922 року. Визначалися загальнi умови, за якими укладалися угоди. Звернiть увагу, що однiєю з особливостей зобов"язального права було застосування статей Кримiнального кодексу за порушення цивiльних договiрних вiдносин. Цивiльний кодекс дозволяв приватну власнiсть на ненацiоналiзоване майно, але свобода розпорядження ним обмежувалася iнтересами держави, яка могла розiрвати невигiдний для не договiр.
В розвиток сiмейного права 31 травня 1926 року ВУЦВК затверджує "Кодекс законiв про родину, опiку, подружжя та про акти громадянського стану". Кодекс визнавав за дiйсну лише державну реєстрацiю шлюбу, регулював майновi та алiментнi вiдносини подружжя, правовiдносини мiж батьками i дiтьми, питання опiки й пiклування. В окремих випадках суди могли визнавати права незареєстрованого подружжя на отримання алiментiв вiд iншого та на набуте майно.
15 листопада 1922 року було введено в дiю Кодекс законiв про працю УСРР. Норми кодексу поширювалися на всiх осiб, що працювали за наймом.
Земельнi правовi вiдносини регулювалися Земельним кодексом РРФСР вiд 1922 року, який пiсля внесених до нього несуттєвих змiн став називатися Земельним кодексом УСРР. Кодекс складався з основних положень i чотирьох частин: про трудове землекористування, про мiськi землi, про державне земельне майно, про землеустрiй i переселення.
Особливу роль у змiцненнi влади диктатури комунiстично партi вiдiгравало кримiнальне законодавство. В Укранi при складаннi власного кодексу за основу було взято Кримiнальний кодекс РРФСР. Встановлювалося, що покарання застосовуються для загально профiлактики нових правопорушень, залучення злочинця до умов спiвжиття через виховнi заходи (виправно-трудовi роботи) та унеможливлення здiйснення злочину в майбутньому. Новий Кримiнальний кодекс деталiзував i уточнював злочини проти порядку управлiння та злочини посадовi, але слiд зазначити, що законодавство не встигало за репресивною практикою, що розпочалася.
23 жовтня 1925 року було прийнято виправно-трудовий кодекс УСРР. Вперше в iсторi завданням виправно-трудового права стало перевиховання злочинцiв за допомогою працi.
13 вересня 1922 року ВУЦВК затвердив Кримiнально-проце?суальний кодекс УСРР. У ньому закрiплювалися принципи судочинства в кримiнальних справах: гласнiсть, уснiсть, безпосереднiсть судочинства, змагальнiсть, рiвноправнiсть сторiн, право звинуваченого на захист тощо.
70. Друга кодифiкацiя законодавства УРСР 1958-1984рр.
1959 року М. Хрущов проголосив повну й остаточну перемогу соцiалiзму в СРСР. Розпочався перiод десталiнiзацi. 28 грудня 1960 р. Верховна Рада УРСР затвердила Кримiнальний Кодекс УРСР. У ньому єдиною пiдставою кримiнально вiдповiдальностi проголошувалася провина. Кримiнальна вiдповiдальнiсть наставала з 16-лiтнього вiку, а за тяжкi злочини - з 14-лiтнього. Максимальний термiн позбавлення волi зменшувався з 25-ти до 15-ти рокiв.
Процес експериментаторства, який проводився в попереднi роки, було перервано кремлiвським заколотом 1964 року та приходом до влади в СРСР Л. Брежнєва.
13 жовтня 1980 р. вперше в iсторi загальносоюзного законодавства були прийнятi Основи законодавства Союзу РСР i союзних республiк про адмiнiстративне правопорушення. Основи стали свого роду базою для кодифiкацi законодавства про адмiнiстративну вiдповiдальнiсть.7 грудня 1984 року було прийнято Кодекс Укрансько РСР про адмiнiстративнi правопорушення.
В цьому Кодексi вперше в радянському правi давалося визначення адмiнiстративного правопорушення (проступку). Також вмiщувалися положення про адмiнiстративну вiдповiдальнiсть; встановлювався вiк адмiнiстративно вiдповiдальностi - 16 рокiв; визначалося коло осiб, уповноважених накладати адмiнiстративнi стягнення; визначався порядок провадження в справах про адмiнiстративнi правопорушення; наводився перелiк адмiнiстративних стягнень.
Основою правового регулювання цивiльних вiдносин у зазначений перiод був Цивiльний кодекс УРСР 1963 року.
Сiмейне законодавство розвивалося в напрямку змiцнення сiм", охорони iнтересiв матерi та дитини, збереження здоров"я молодого поколiння.Вмiщенi в Кодексi норми регулювали порядок i умови одруження, особистi та майновi вiдносини, що виникають у сiм" мiж подружжям, а також мiж батьками i дiтьми, мiж iншими членами сiм", порядок i умови припинення шлюбу, порядок реєстрацi актiв громадянського стану.
1981 року були прийнятi Основи житлового законодавства Союзу РСР i союзних республiк. 30 червня 1983 р. приймається Житловий кодекс УРСР. В Кодексi були конкретизованi житловi права та обов"язки громадян, визначався порядок надання громадянам жило площi, пiдстави для полiпшення житлових умов тощо.
В галузi трудового права слiд вiдмiтити прийняття 15 липня 1970 р. Основ законодавства Союзу РСР i союзних республiк про працю. 10 грудня 1971 р. було прийнято Кодекс законiв про працю УРСР. З 1966 р. розпочався перехiд на 5-денний робочий тиждень. З 1968 р. було введено мiнiмум заробiтно плати - 60 крб. на мiсяць.
В аграрних вiдносинах основою було виключне право власностi держави на землю. 13 грудня 1969 р. було прийнято Основи земельного законодавства Союзу РСР i союзних республiк. 8 липня 1970 р. приймається Земельний кодекс УРСР.
Зазнає змiн радянське кримiнальне право. Встановлювалася суворiша вiдповiдальнiсть за хулiганство, особ?ливо пов"язане iз застосуванням або спробою застосування збро.11 липня 1969 р. були прийнятi Основи виправно-трудового законодавства Союзу РСР i союзних республiк, а 23 грудня 1970 р. - Виправно-трудовий кодекс УРСР.