"Нацiоналiзм"(to UNA)
Слава Українi! Смерть ворогам! -
Зберiмося разом, тепер ти не сам!
Ми повстанцям вiддаємо належне -
Йдемо у бiй. Бiй за незалежнiсть.
Мова державна замiсть рушниць -
Вiд вдалого слова падають вниз.
Сильнiше за блискавку, дощовим днем,
Б"є в серце та у душу багряним вогнем.
Чому боїмося, чому ми страждаємо,
Терпимо все та в тiнi помираємо?
Потрiбно лиш слово, лиш слово сказати
I не боятись, не помирати.
Най буде нам важко до кiнця пройти,
Нарештi досягнути довгожданої мети,
Та ми повиннi, бо в серцi через сотнi призм
Видно вiру у Вiтчизну, це - нацiоналiзм!
***
"Переворот" (посвящен "Оранжевой революции")
Сердце бьется тело разрывая,
Душа кричит "Давай! Вперед!"
А мы идем и свято верим,
Что мы едины - мы народ!
Идем, тревог не замечая,
Не видя зависти и лжи,
Идем с надеждой, и наверно
Прорвемся, сможем мы пройти.
И мы поднялись, мы собрались,
Народ свершил переворот.
Мы победили, а с победой
Беда уйдет и будет взлет!
***
"Говерла"
Вже небагато лишилось пройти,
Щоб ця вершина скорилась менi.
Ще один пагорб - п"ятнадцять хвилин
I буду я князем Карпатських вершин.
Я бачу смерть, я бачу страх,
Люди не стоять на ногах,
Та тiшу думкою себе,
Що ця гора не пiдкорить мене.
Один на один з висотою -
Це бiй принциповий, я за себе постою.
Хто кого скорить, ти ще побачиш,
Та я не пiддамся так чи iнакше.
I ось, нарештi, перемога!
Лишилась позаду на гору дорога.
Кудись рiзко подiлася втома в ногах
Тiльки небачена гордiсть сяє в очах.
***
Вона не любить жарке лiто,
Не любить теплих ясних днiв,
Промiнням сонця обiгрiтих -
Перiод мрiй, перiод снiв.
Вона прекрасна i сумна,
А погляд власний, крижаний,
Бо холод зимнiй їй рiдня
I срiбний мiсяць молодий.
***
"Свобода слова"
На сонцi тiнь, а в серцi злива -
Жити вiльним неможливо...
Рухи - бiль, мрiї зникають,
Кричати - рота затикають.
Змушена бездiя викликає апатiю,
При цьому говоримо про демократiю!
I знову звiдусiль лише шепотiння.
Було так i буде, напевно, в пiдпiллi.
Та маємо думку поширить єдину -
Щоб у свiтi почули про нашу країну.
Справжня країна, а не абстракцiя.
України синонiм - цивiлiзацiя!
***
"Повстанець"
Темним здається сонячне свiтло,
Вночi не свiтять менi зорi.
Iскра у серцi згаса непомiтно,
Марную я час, сидячи у неволi.
А мiг би багато чого я зробити.
Країну вiд смертi я мiг вберегти,
Вiд тисячi зрадникiв, що хочуть убити
Про свiтле майбутнє у людях думки.
За товстими ґратами, у морi тревоги.
Воля в неволi? Це смiшно стає.
Можливо ми загинемо в iм"я перемоги,
Та завдяки таким - країна i живе.
***
Зiв'явшi квiти ми мусим цiнити,
Нам з ними жити, як сонце любити.
Скажуть платити - будем платити,
Смертю служити та жити завжди.
ВПАСТИ, ПIДНЯТИСЬ, ЙТИ, НЕ ВАГАТИСЬ,
За вiру триматись, на нiж нариватись,
З бiллю змагатись, зi смертю змагатись,
На сонце дивитись, лежачи у землi.