Гарант - прикольний дiдусь, що iнодi вдає з себе iдiота, та насправдi не такий
Месiя - здоровий дорослий дядько, що понинi вiрить у казки. Аж смiшно!
Джулiя - героїня однойменної пiснi попсової групи "А-Студiо", що не долетiла (Джулiя, та й група теж) до Америки i гепнулась на Україну. Прямо на нас на всiх!
Яшик - "робоча косточка", кремезний дядюган, що має багатий досвiд тiсного спiлкування з законом i не гонить порожняк
Манат Рахметов - Яшикiв начальник, порядна людина, що навiть краще незваного гостя. Любить хвутбола i не лiзе у дитячi розборки
Iван Петрович Зiнчук - також порядна людина, хоч i жид. Любить не хвутбола, а дочку Гаранта, що теж непогано
Пiдрахуй - мiсцевий клоун, правознавець, праволюб i правофiл, що недавно навчився рахувати до трьох
Павло - напiвмiфiчний персонаж, страшний i невгамовний монстр, навiть тiнi якого жахаються всi iншi персонажi - i правильно роблять. Живе в Америцi у старовинному замку з басейнами i кондицiонерами, жартiвливо прозваному американцями "в"язницею"
Народ - темна маса, що не пiддається анi законам фiзики, анi будь-яким iншим законам, не хоче працювати i вiрить у єдиного всемогущого бога Халяву
ДIЯ ПЕРША
Гарант в своєму службовому кабiнетi колдирить темне iрландське пиво з омарами, iнодi пiдливаючи у пивну кружку по пiв-стаканчика коньяку "Хеннесi". Йому дуже харашо. Вiдчиняється дверь, i входить Яшик.
ЯШИК. Простiть, батьку, опiздав.
ГАРАНТ. По-перше, наступного разу ти за це "опiздав" отримаєш вiдповiдно до сказаного. Ти шо думаєш, якщо я теж мови не знаю, то можна тут матюкатись, як у тебе в гаражi, в Макеєвцi? Матюкайся собi на здоровьє, я сам дуже люблю це дiло, тiльки ж не позорь цнотливу українську мову, крий вже по-людськи, по-нашому, по-руськи.
ЯШИК. Пойняв, батьку, будьте увєрєни: покрию, як шихвером! А шо по-друге?
ГАРАНТ. По-друге, який я тобi батьку? Тамбовський вовк тобi батьку! Пиво будеш?
ЯШИК (облизується). С раками?
ГАРАНТ. Ти як хочеш, а я ротом. Наливай!
Входить Iван Петрович Зiнчук, елегантний, у нових тухлях та бабочцi.
ЗIНЧУК. Тату, ви на Елтонi Джонi де будете - зверху чи знизу?
Гарант, поперхнувшись своїм коктейлем, видає довгу красиву тираду, що складає державну таємницю i тому не пiдлягає публiкацiї.
ГАРАНТ (пiсля тиради). Ще один, блiн, синок! От шо ти мелеш, Ваня? Вродє еврей, розумний хлопець - моя ж не пiшла б за якогось йолопа - а таке несеш! Який Елтон Джон?
ЗIНЧУК. Як це який? Це ж свiтова мегасуперзiрка! Майже як Тiна Кароль, тiльки гей.
ГАРАНТ. У нас шо, своїх таких мало? Я тiльки вчора Борю Моiсєєва ледве виштовхав - ховався, сука, у мене пiд одiялом. В рожевих трусиках! Нiкуди вже вiд них подiтись! О! На цю ж тему: а де Пiдрахуй?
Делiкатний стук у дверi.
ГАРАНТ. Кого там чорт несе?
З-за дверi: "Це я, Пiдрахуй".
ГАРАНТ. Вiд Пiдрахуя слишу.
Всi: "Ги-и!"
ГАРАНТ. Заходи... (Пауза) ...якщо ти не в рожевих трусиках.
Всi: "Ги-и!"
З-за дверi: "Зараз знiму".
Через декiлька секунд входить Пiдрахуй. В нього довольна морда i старi счоти, як у радянських продавщиць в сiльмагах.
ПIДРАХУЙ (приймаючи стiйку "струнко"). Так, наш наступний батьку! От i сервер виборчкому з собою принiс.
ГАРАНТ (сам собi тихо-тихо). У-у, курви, ще не встиг пиво допити, а ви вже лiзете. Може, поставити на Месiю? Чи на Джульку? Ото класна дiвка, таке iсполняє...
ЯШИК (Пiдрахую). Ну й шо?
Пiдрахуй довго ганяє кiсточки счотiв туди-сюди.
ЯШИК. Та давай вже скорiше, випити ж хочеться!
ПIДРАХУЙ. Три!
ЯШИК. Шо "три"?
ПIДРАХУЙ. Не знаю. Може, три мiльйони, чи три гривнi, чи три процента... Тут же не написано.
ЯШИК. А точно три?
ПIДРАХУЙ. Ну технiка ж не бреше. Та i я вмiю рахувати лише до трьох. А ви, батьку?
ЯШИК. Який з батькiв?
ПIДРАХУЙ. А я почом знаю? Розберiться мiж собою, хто кому батьку i хто вмiє рахувати.
ЯШИК. Я до п"яти, у мене по приговору було п"ять рокiв. А ти, Ваня?
ЗIНЧУК. Я вмiю рахувати тiльки мiльярдами. I менi зручнiше в доларах.
ЯШИК. А ви, батьку?
ГАРАНТ. Бовдур, коли ти лiс валив, я ракети на Америку запускав i у преферанс по двiстi рублiв виiгрував. Тiльки от з вами, безтолковими, забув вже все.
ЯШИК. Ладно, нехай буде три, а то п"ять для мене - дурна прикмета. Ну шо, є тост: за нового Гаранта! Пiдрахуй, наливай! А ти, Ваню?
ЗIНЧУК. Нi, менi не можна: я у нових тухлях, у бабочцi, а у вас закуски нема.
ЯШИК. От слизький ви народ, жиди, наскiльки ж з татарами простiше! То, може, i я тобi не ндравлюсь? Може, тобi Елтон Джон бiльше до вподоби?
ЗIНЧУК. Я краще пiду. Вiдпочину, порахую мiльярди...
ЯШИК. Iди-iди. I у велику полiтику бiльше не повертайся!
Кiнець першої дiї
ДIЯ ДРУГА
Месiя виступа на мiтингу перед Народом. У нього за спиною Джулiя розмахує бiлими шифоновими крилами вiд Версаче, що пристьогнутi за спиною у неї.
ДЖУЛIЯ (кричить з-за спини Месiї). Оберiть Месiю! Слава Месiї! Вiн такий класний!
МЕСIЯ. Хто тут?
ДЖУЛIЯ. Та я це, я! А ти думав хто?
МЕСIЯ. А я думав, це Бог шепоче.
ДЖУЛIЯ. Нiчого собi "шепоче"! Я тут ору, як рiзана, вiдморозила собi все на холодi, а виявляється, це йому Бог шепоче. А оцими крилами дурацькими тобi ангели машуть!?
МЕСIЯ. Зараз перевiрим. (Народу). Любi друзi, ви вiрите у Бога?
НАРОД. Падли будем, вiримо, вєк волi нє вiдать! Слава Халявi!
МЕСIЯ. Будьмо, гей!
ДЖУЛIЯ (у нього з-за спини). Ти шо, здурiв?
НАРОД. Правильно баба каже, нам цього не треба. Вiрнiше, треба, але не всiм. Он дуй до Елтона Джона та йому i пропонуй!
МЕСIЯ. А шо вам взагалi треба? От чисто по жизнi.
Народ на секунду замислюється, пiсля чого починає скандувати: "Ха-ля-ву! Ха-ля-ву!" - поступово скаженiючи. На очi Месiї накочується скупа чоловiча сльоза.
МЕСIЯ (Джулiї). От бачиш! Їм потрiбен тiльки Бог. У нас богообрана країна i богоносний народ. А я приведу його до раю, найкоротшою дорогою. Допоможеш?
ДЖУЛIЯ. Сумнiвний якийсь тезiс: до раю, найкоротшою дорогою... Та менi пiдходить, я, якщо повезе, i тебе у рай спроваджу. Ну шо, запускаєм вiдеоклiп? (Виходить з-за спини Месiї). А тепер дiскотєка! Тобто ми з Месiєю на нашому власному прикладi покажемо вам, як ви будете жити, коли ми переможемо тих козлiв, що, поки ми тут мерзнемо, колдирять iрландське пиво з раками. Iмiджмейкер, запускай!
Iде вiдеоклiп з красивими вiллами, вертольотами, басейнами i голими Настєю Каменських та Дашею Астафьєвою у них.
ДЖУЛIЯ. Оце моя вiлла... оце теж моя... а це хвазенда Месiї - вiн не любить iноземне слово "вiлла". А це... не впiзнаю... а-а, це Маната Рахметова затесалась - бачите, у нього краща за нашi. I вiн вкрав її у тебе, Народ! От ця i дiстанеться вам, шановнi спiввiтчизники! Негайно йдiть i берiть!
НАРОД. А Настя з Дашею?
ДЖУЛIЯ. А цих ми хоч щас готовi вам вiддати. Користуйтесь на здоров"я... як то кажуть, купуйте українське!
НАРОД. А де ж узяти все це багатство: iрландське пиво, Настю, фазенду?
ДЖУЛIЯ. Де-де? В адмiнiстрацiї Гаранта! Там i горiлка з кранiв тече. Всi туди!
НАРОД. А-а!!! Горiлка з кранiв! Ми знали, Бог є! Бiжим, хлопцi, поки Гарант з Пiдрахуєм все не випили!
Пiдривається з мiсця i дружним стадом мететься шукати Бога у кранах з горiлкою.
МЕСIЯ. Слухай, Джулька, нам потрiбен iшак. В смислi, осел.
ДЖУЛIЯ. Ще один?
МЕСIЯ. Пам"ятаєш, двi тищi рокiв тому... ну, тебе там, напевно, не було... один в"їхав до мiста на iшаку i його зустрiли як царя.
ДЖУЛIЯ. Iшака?
МЕСIЯ. Нi, того, другого. От якби я, як вiн, в"їхав до адмiнiстрацiї Гаранта на iшаку, це було б нiштяк.
ДЖУЛIЯ. Ти згадай, що з ним далi було. Дуже iнтєрє-єсно!
МЕСIЯ. Так то ж йому жиди поробили! А у нас в селi є баба Параска, вона все, що роблять, з воску вилива i триндець: хоч ти батька вбив, а вийшов вiд неї - i наче з крилами.
ДЖУЛIЯ. Як я?
МЕСIЯ (хреститься i плюється через лiве плече). Свят-свят-свят, баба Параска, де ти, рятуй!
МЕСIЯ i ДЖУЛIЯ (перелякавшись, хором). Це ви, баба Параска?
Голос чи з неба, чи з-пiд землi: "Це я!". На екранi, де йшов клiп, з"являється вiдомий всьому Народу Павло в хорошому костюмi, з благородною сивиною, в окулярах з тонкою оправою, але в наручниках. Незважаючи на це, значна частина Народу тут же починає спiвати йому осанну, замiнивши слово "Халява" на "Павла", Джулiя ж з Месiєю вiд жаху ховаються десь пiд сценою.
ПАВЛО. Dear friends! Пробачте, дорогi мої односельцi. Бачите, засидiвся я, рiдну мову став забувати. Як нi крути, срок отмотал вже бiльше всiх цих ваших пройдисвiтiв.
ДЖУЛIЯ (з-пiд сцени). Еге, зрiвняв хрiн з пальцем! В Америцi i я б сидiла, ти в Лукьянiвському СIЗО посидiв би.
ПАВЛО. Отож! А як приїду, ще й не те влаштую. Я вам покажу кузькiну мать!
Прямо на екранi розрива кайдани, знiма черевика 45-го розмiру i жбурля його у вiдеокамеру. I тут трапляється чудо: Павлiв черевик по-справжньому вилiта з екрану i, просвистiвши над сценою, нокаутує найпротивнiшого з Джулькiних холопiв - лисого. По майдану шепотiння й бурмотiння: "Павло святий... Та чорт вiн з копитами, а не святий... А пам"ятаєте, як при ньому на виборах горiлку роздавали? Еге, i дохлих курей... Ото було щастя...".
Кiнець другої дiї
ДIЯ ТРЕТЯ
VIP-ложа великого стадiону. Манат Рахметов дивиться хвутбола. Прибiгає переляканий Яшик.
ЯШИК. Тю! А чого ви не на майданi?
МАНАТ. А чого ти не тут? Вже другий тайм, а тебе нема, ще й нашi негри програють. I на фiга я їх стiльки купив?
ЯШИК. На майданi нашi теж програють!
МАНАТ. Виходить, там я теж зря потратився. З такими iмбецилами, як ви, нiяких мiльярдiв не хватить. I шо ж вони там на майданi роблять?
ЯШИК. Не повiрите! Жруть наколотi апельсини.
МАНАТ. Гм... Сам бачив? Чи вже нажрався?
ЯШИК. Нi, моя стара казала. Вона попробувала i тепер... коротше, психiатри сказали, що шансiв нема.
МАНАТ. Ги-и, а типа раньше були? От потiшив! О, дивись! I негр забив! Здається, жизнь налажується.
У ложу заходить Гарант з слiдами тяжких дум на обличчi.
МАНАТ. Дормидонтович, а шо це ви опiздали?
ГАРАНТ. Манат, у вас на Донбасi всi такi йо... йолки-палки, грамотнi? Ви шо там, окрiм бейсбольними бiтами махати, бiльше нiчому не вчились? У тебе пиво є?
МАНАТ. Нема, менi Аллах не дозволяє.
ГАРАНТ. От, моя теж все попрятала. Тому й опiздав.
МАНАТ. Чули, на майданi...
ГАРАНТ (пiдхоплює). ...коло церкви революцiя iде? Я знаю, я ж на вiдмiну вiд вас в школi вчився.
МАНАТ. А шо там далi буде?
ГАРАНТ. Я не пам"ятаю, ми Тичину не дуже любили. Менi б ото краще Анджелiну Джолi. До речi, наша Джулька теж непогано виглядала в купальнику... у Лукьянiвському СIЗО, ги-и. А шо це твої негри на полi в помаранчевому? Теж в революцiонери записались?
МАНАТ. А ви не смiйтеся. Чи, може, вже мiсце в лондонському лiтаку забронювали?
ГАРАНТ. Забронював. Поруч з Елтоном Джоном.
ЯШИК. Зверху чи знизу, ги-и?
ГАРАНТ. Не твоє дiло, ти у нас свiчку держати не будеш.
ЯШИК. Тобто якщо запахне смаженим, ви з Манатом змиєтесь, а мене з моєю старою залишите як царя Миколашку, на ростєрзанiє оголтєлой толпи?
ГАРАНТ. Нiчого собi, оратор! Це тебе кацапи навчили так виражаться? Шо ж ти не на майданi з таким мистецтвом слова? Пiшов би, заткнув Месiї рота, а цю... ну, не вчити ж тебе, що треба робити з женщiною.
ЯШИК. Та вона дурна! Безбашенна якась!
ГАРАНТ. Да-а, такiй, мабуть, тiльки Павло вставити б змiг.
Небо темнiє, гримить грiм, блискавки луплять по прожекторах стадiону, переляканi негри розбiгаються з поля. На табло з"являється хвiзiономiя Павла, вiн грозить кулаками у нових наручниках. Гарант, Яшик i Манат вiд жаху ховаються пiд стiл.
ПАВЛО. Я i до вас доберуся, дармоїди!
Кремезнi американськi копи вiдтягують його вiд екрану. Павло вiдбивається i встигає жбурнути другого черевика, який з свистом розбиває скло у VIP-ложi стадiону i з грохотом пада на стiл, пiд котрим ховаються Гарант, Яшик i Манат.
МАНАТ. Петрович, а якщо i справдi добереться?
ГАРАНТ. Тодi нам кабздець! Я ж Пашу знаю як облупленого. Та не должен. Я пообiцяв американцям, що жодна наша ракета не впаде на них, поки Павло не впаде на нас.
МАНАТ. Еге, типа ми можемо попасти у них ракетою?
ГАРАНТ. Ми взагалi нiчого не можемо. Але регулярно попадаємо.
Бурнi аплодисменти глядацького залу, котрий пiсля цих слiв може пишатися Батькiвщиною.
Кiнець третьої дiї
ДIЯ ЧЕТВЕРТА
У палацi Гаранта йде конкретне бухалово. За святковим столом зiбрались Гарант, Месiя, Яшик, Джулiя, Манат i Зiнчук. Нема тiльки Пiдрахуя, якого для приколу оголосили в розшук, та Павла, що томиться в американськiй тюрмi без черевикiв. Ще нема Народу, бо його у культурнi дома не звуть.
ГАРАНТ. Ну шо, хлопцi й дiвчатка, погуляли - i буде. Хто там витягнув поламану спiчку? Ти, Месiя?
Щасливий, як дитина, Месiя тiльки мичить та чокається з пiдлабузниками.
ГАРАНТ. Тьху, вiн ще й радiє, дурень! Ну ти ще отримаєш на горiхи рокiв через п"ять. Тягнемо, хто буде пiсля нього?
ЯШИК. Та шо там тягнути? По понятiям моя черга!
ДЖУЛIЯ. Якi ще понятiя? Пропустiть женщiну поза чергою! До речi, ти, Месiя, теж мiг би почекати.
МЕСIЯ. Еге, тебе хоч у сортир пусти - потiм сам туди не попадеш.
ЯШИК. От клята баба!
Всi мужики (хором): "Точно!"
ГАРАНТ (Манату). Манат, а ти будеш тягнути спiчку?
МАНАТ. Менi ще зарано, я стiльки не накопив. Менi б хоч своїх негрiв чемпiонами зробити!
ЗIНЧУК (Гаранту). Тату, а ви будете тягнути? Може, варто повторити? Для мене, для онукiв. Цi десять рокiв такi харошi були!
ГАРАНТ. Та нi, я краще повторю з Елтоном Джоном. Ну шо, у всiх налито?
Голос з-пiд столу: "А менi?".
За столом суцiльна панiка: "А-а! Це Павло! Рятуйся, хто може!".
Голос з-пiд столу: "Нi, це я, Пiдрахуй".
Всi: "От чортiв Пiдрахуй! Недарма тебе так прозвали! Ти ж у розшуку!"
ПIДРАХУЙ (вилазячi з-пiд столу). А ви думаєте, якщо я у розшуку, то менi i випить не хочеться?
ГАРАНТ. Логiчно. Сказано, спецiалiст, прохвесор права! Так, Яшик? Ти ж у нас теж прохвесор... з двома "хв". Ну шо, Месiя, ти сьогоднi тамада, давай тамадуй!
МЕСIЯ (пiдiймаючи стакан з абсентом. Нi, патриотичнiше з горiлкою "Хортиця"). То ж, любi друзi, за верховенство права, за європейськiй вибiр, за незалежнiсть суду...
ГАРАНТ (Пiдрахую). Шо вiн меле? Це ти його навчив?
ПIДРАХУЙ. Та я сам в перший раз таке чую! В нашiй юриспруденцiї таких дурниць нема.
МЕСIЯ (продовжує). ...за нацiональну самоiдентифiкацiю, за конституцiйну бiльшiсть, за iнтеграцiю у свiтове товариство...
ГАРАНТ. Криє, як матюками. У мене вже пiв-стакана випарилось!
МЕСIЯ. ...i, нарештi...
Всi: "Слава Богу!"
МЕСIЯ. ... за той... як його... ну шо на майданi...
ПIДРАХУЙ. Супермаркет?
ЯШИК. Баба з дрином на колоннi?
ЗIНЧУК. Пункт обмiну валют?
МАНАТ. Лоток з футболками?
МЕСIЯ. Та нi! Ну той, що за мене: "Вау! Души козлiв!"
ДЖУЛIЯ. А-а, бородатий хрiн з Закарпаття? Знаю, вiн мрiє мене зґвалтувати. Мертву!
МЕСIЯ. Та й з Закарпаття теж, i з iнших мiст. Ех, забув, як його звати. Вiн звiсно, дурний, як пробка, але ж як переживав, як вболiвав, як мерз за мене! Що там не кажи, це ж завдяки йому ми всi так кайфово пристроїлись.
ДЖУЛIЯ. Та не пи... коротше, не пирибiльшуй. А вiн завдяки нам все життя не скучає. То хто кому должен? От нехай i платить!
Всi (дружно): "Лехаїм!". I надалi квасять по-чорному.
За вiкнами палацу, святкуючи незрозумiлу перемогу незрозумiло кого над ким, ще чорнiше квасить Народ. Наступила нова ера. Тiльки не для нас.