Аннотация: Написано в этом году. О предложении полета и выборе между тьмой и покоем. Тапками не кидать)
Зоряний дощ опадає на вiї
Голосно тиша про себе кричить
Темрява спить, загорнувшись в надiї
А пiд ногами небо дзвенить
Лезо крила розрiзає безодню
Очi чужi розглядають стiну
Хочеш зi мною полетiти сьогоднi?
Але ти просто лягаєш в труну.
Погляд на обрiй - звiльни свою душу
Ти розумiєш? Усе навпаки.
Ти нi за що спокiй свiй не порушиш
Значить i нIкому буде знайти
Тьма прокидається, бачиш - даремно
Душу продати ти так i не змiг
Вже залишає поразка арену
Невже ти не бачиш? Ти перемiг.
Кожен цiну заплатив за героїв
Плачуть боги, прокидається Тьма
Душу твою i сам чорт не загоїть
Просто тому що i рани нема.
Ось, Тьма розкрила свої срiбнi очi
Хустка надiї скинена в свiт
ДочкА приєднається скоро до Ночi
Прийми мене, Вiчна, я хочу в полiт!
I тиша затихла. I Тьма оглянулась.
Ти йдеш? Ну ходiм. Я чекала й тодi.
Й очима спокiйно менi посмiхнулась
А ти? Залишайся, я вiрю тобi.