Аннотация: Маленька замальовка iз життя. Цiлком реальнi життєвi подiї.
Вона зайшла до магазину в елегантному пальто i трiшки дивакуватому капелюшку. (Хоча їй вiн дуже личив, не кожна дiвчина наважиться носити таку екстравагантну рiч).
Дiвчина елегантно зняла рукавички i все розглядала полицi з товаром. Її зеленi оченята все роздивлялись, з цiкавiстю.
Менi було цiкаво спостерiгати за незнайомкою яка нiби, як заморський птах, прилетiла здивувала оточуючих своєю красою i полетiла знову в теплi, сонячнi краї. Але я все ж вирiшив допомогти їй:
- Вам щось пiдказати?
Вона стримано посмiхнулась менi у вiдповiдь, заправила пасмо рудого волосся, яке вибилось з-пiд її капелюшка.
- Так, будь ласка, скажiть яке у вас найсмачнiше печиво?
- Ось, смачне з джемовою начинкою, ще є в шоколадi смачне, i моє улюблене тiстечка з ванiльним кремом.
- Дякую, зважте менi тiстечок, i цукерок "Шарм".
- З вас 28.50, - я посмiхнувся їй. В її присутностi просто було неможливо не посмiхатися.
- Тримайте, - вона вiдрахувала грошi i вiддала менi, також посмiхнулась.
Загадкова, заморська красуня склала усi солодощi в свою синю сумку, посмiхнулась i попрямувала до виходу. Вона закрила дверi магазину i пiшла.
Вона пiшла i залишила мене на одинцi зi своїми думками. Хто вона? Звiдки? Куди iшла? Звiдки прийшла?
Незнайомка одна така на сотнi, або на тисячi. Але нi, одна така на мiльйони i тисячi людей. З чарiвною посмiшкою...
Хлопець замрiявся i навiть не помiтив наступних клiєнтiв, якi прийшли за покупками до магазину.
Вiн все думав i думав про неї. Гадав чи ще зустрiнуться, чи зайде вона до його маленького, скромного магазинчику за його улюбленими тiстечками?
I навiть не здогадувався, що заморська, елегантна рудоволоса красуня давня його знайома. Що з нею в дитинствi вони грали хованки i як справжнi пiрати шукали пригод i скарбiв. Що вона дiвчина з сусiдньої вулицi, яка кудись загадково зникнула з його життя, поїхала до теплих країн.
- Не впiзнав мене, - думала вона, - невже я так змiнилась?
Можливо вiн мене i досi пам'ятає дiвчиськом iз сусiдньої вулицi з хлопчачою стрижкою, в джинсах, кедах...
Я вже дуже давно не була в своєму рiдному мiстечку... Рокiв 5, а можливо i 7.. Все змiнилось. Я тепер iнша i у нього мабуть теж є iнша, яка щаслива, а не як я - втекла вiд власного щастя.
Звiсно вiн її не впiзнав, але надiявся на нову зустрiч. Тепер їм двом потрiбно надiятись на повторну випадковiсть, надiятись на долю. Чи брати все в свої руки i не втрачати щастя. Але це вже iнша iсторiя...
Вона ж одна така, дiвчина серед усiх мiльйонiв людей. Дiвчина iз сусiдньої вулцi.