Севiлья - висока вежа,
Повна тендiтних арок.
Севiлья ранить i крає,
У Кордовi смерть зустрiчають.
Це - мiсто, що збирає
Протяжнi ритми
Та їх перетинає,
Як лабiринти,
Як винограднi лози,
Вогнем сповитi.
Севiлья ранить i крає!
Пiд аркою - чистим небом,
Понад полотном - землею -
Вона випуска в безмежнiсть
Саету рiки своєї.
У Кордовi смерть зустрiчають!
Вiд обрiїв божевiльна,
Вона додає в свiй келих
Вiд Дона Хуана гiркóти,
Вiд Вакха - солодкого хмелю.
Севiлья ранить i крає.
Завжди Севiлья ранить i крає!