Пролила криця першу кров,
        I кожна крапля кришталева
        Дзвенячи, кликала iзнов
        До мертвого близького неба.

        На бiлу кригу смерть-маляр
        Червону фарбу в жертву долi
        Пролила, i вiддала в дар
        Життя життю, i волю волi.

        Лютою барвою розквiтла
        Всесвiтна пляма смертi та.
        I всесвiт помер. А до свiтла
        Вже тягнеться нове життя.

        Кожна людина -- новий свiт,
        I в iнших венах кров нова 
        Тече бурхливо, й заповiт
        Iзнов дає життю сама.

        Криця та крига вип'ють кров
        Але vita аeterna est.
        Кров'ю вiдновлений остов
        Життя собi не ставить хрест.

        Vita est аeterna.