Дуванский Владимир Петрович : другие произведения.

Лев та Миша

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

   В. Дуванський

Миша i Лев.

  
  
   Миша бавилась у листi,
   що нападало з дерев,
   треба ж так, що в тому мiсцi
   лiг спочити ситий лев.
  
   Влаштувався i одразу
   захропiв на всенький лiс,
   миша з листячка вилазить,
   зачепила йому нiс.
  
   Звiр розплющив хижi очi,
   мишу лапою пiймав,
   розiрвати її хоче,
   що є сили прогарчав:
  
   "Як посмiла ти, незграбо,
   заважати снам моїм,
   я за це тебе, нахабо,
   не прожовуючи з`їм!"
  
   Миша дрiбно затремтiла,
   каже: "Ти менi повiр,
   турбувати не хотiла,
   ти ж найдужчий в свiтi звiр.
  
   Мiй володаре, благаю,
   вдома дiти, вiдпусти,
   адже все в життi буває
   i мене згадаєш ти".
  
   Над мишачими словами
   лев смiявся, аж тремтiв,
   насмiявшись до нестями,
   мишi так вiн вiдповiв:
  
   "Ти занадто вже маленька,
   щоб менi в пригодi стать,
   забирайся геть дурненька,
   я ж продовжу спочивать".
  
   Плинув час i якось в сiтi
   до мисливцiв лев попав,
   сил нема таких у свiтi,
   хто б тi сiтi розiрвав.
  
   Лев звiльнитись намагався,
   але все було дарма,
   хоч i довго вiн пручався,
   бачить - виходу нема.
  
   Рикнув цар в безсилiй лютi,
   що не змiг звiльнитись пут,
   рик далеко було чути,
   i, тим бiльше чути тут.
  
   Голос той почула Миша,
   здогадалася руда
   чом така тривожна тиша -
   з Левом трапилась бiда!
  
   То ж дiтей зiбрала мати,
   рiзних родичiв, братiв,
   треба Лева визволяти,
   що її колись не з`їв.
  
   Гурт зiбрався чималенький,
   мишi всi iдуть туди,
   де веде їх миша-ненька,
   Лева витягти з бiди.
  
   Цар зненацька вiдчуває,
   що по ньому щось повзе,
   трохи згодом помiчає -
   сiтку рать мишей гризе.
  
   То вся мишача родина
   заходилась працювать.
   I пройшла якась година,
   знову Лев мiг царювать.
  
   Мовив вiн: "Мiй син в колисцi,
   прийде час, скажу - затям,
   що однiй маленькiй мишцi
   я завдячую життям".
  
   Мишам дякував сердечно,
   та вклонився кожнiй з них,
   i велично та статечно
   незабаром в лiсi зник.
  
   Що ж до казочки додати?
   Допишу лишень пером,
   хай дiтей навчає мати:
   за добро плати добром.
  
   Думка ще така була -
   сила може буть сталева,
   але Мишка, хоч мала,
   а бува сильнiше лева.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"