Дуванский Владимир Петрович : другие произведения.

Заєць та Їжак

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

   Квiтень 2004 р.

Заєць та їжак

  
  
   Якось сонячної днини
   В поле вийшов їжачок
   До борщу зiбрать морквину,
   Капустину, бурячок.
   То ж iде, не знає втоми,
   Ясне сонечко вiта,
   Раптом баче - вже додому
   Заєць з поля поверта.
   I його Їжак вiтає:
   "Хто прудкiший, той з ланiв,
   Але я не поспiшаю..."
   Тут сусiд i вiдповiв:
   "О, а ти все кривуляєш,
   криволапко був твiй дiд,
   криволапка батька маєш,
   криволапий весь твiй рiд".
   Як же тут не ображатись,
   Коли Заєць так посмiв
   По-недоброму озватись
   Про родину їжакiв.
   Проковтнув Їжак образу,
   Геть засмучений мовчить,
   I надумав, як одразу
   Вiн нахабу все ж провчить.
   Каже: "Ти у бiгу дужий,
   Знаєш, вранцi пiсля сну
   Я до нього небайдужий
   I тебе пережену".
   Довго Заєць так смiявся,
   Що i сил уже не мав,
   За живiт не раз хапався,
   Навiть гикавку пiймав.
   Ледь вiддихавшись вiд смiху,
   Мовив Заєць: "От не знав,
   Що таку дiстану втiху,
   Краще б ти не починав!
   То ж послухай, криволапий,
   Ось, що я тобi скажу,
   На однiй проскачу лапi
   I тебе перебiжу!"
   А Їжак: "Зажди хвилину,
   Я додому лиш зайду
   Попередити дружину,
   Потiм тут тебе знайду".
   Заєць мовив: "Добре, згода,
   Та гляди ж, не забарись."
   Сам подумав: "Так я зроду
   Ще в життi не веселивсь.
   В животi у мене пусто,
   Он хатиночка моя,
   Що ж, пiду поїм капусти,
   Ще прудкiшим буду я".
   А в цей час у себе вдома
   Жiнцi каже Їжачок:
   "Справа є, але нiкому
   ти нi слова, то ж мовчок.
   Мушу Зайця обiгнати,
   Бо пiдняв мене на смiх,
   Не навчила його мати
   Поважати нас усiх".
   Жiнка каже: "Бiйся Бога,
   Ти ж на нас накличеш глум..."
   В її голосi тривога,
   А в очах глибокий сум.
   "Ми разом зробити в змозi
   Все, що треба. Рiч у тiм,
   Мушу бiгти, а в дорозi,
   Що надумав, розповiм."
   В полi каже вiн дружинi:
   "Подивись, де стежки край
   Поруч кущ росте ожини,
   Там сховайся i чекай.
   Як побачиш, Заєць скаче
   I прямує у твiй кут,
   Вийди, стомлена неначе,
   I скажи: "А я вже тут."
   Може, бiгати набридне,
   Дочекаюсь я кiнця,
   А вже потiм буде видно,
   Що нам дасть пригода ця."
   "Зрозумiла", - каже жiнка,
   I Їжак назад побiг,
   Привела його стежинка
   На зворотнiй поля бiк.
   Тут на нього нетерпляче
   Заєць вже давно чекав,
   Як побiгли, вiн, неначе,
   Ураганним вiтром мчав.
   Їжачок один-єдиний
   Невеличкий клопiт мав,
   Пiд кущем знайшов мiсцину,
   Лiг у тiнь i задрiмав.
   Заєць поле пробiгає,
   Раптом чує: "Я скорiш..."
   Йому мову вiднiмає,
   Був же певен - вiн хутчiш!
   Запiзнився, ото лихо,
   Спересердя не пiзнав,
   Що була то Їжачиха,
   Вийшло так, що вiн програв!
   Але що йому казати?
   Не второпає нiяк,
   Що його мiг обiгнати
   Цей малий слабкий Їжак.
   Геть засапаний, промовив:
   "А давай назад чимдуж!"
   I побiг, забувши втому,
   Їжачиха ж знов пiд кущ.
   Iжака та Їжачиху
   Вiн щоразу зустрiчав,
   Розгубив свою всю пиху,
   Врештi-решт безсилий впав.
   Хай читач запам`ятає:
   Коли Заєць отакий,
   Що слабкiших зневажає,
   То насправдi вiн слабкий.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"