-I. до I. -
Пробач менi за те, що ти кохаєш,
А я тебе не можу полюбити.
I зрозумiти ти нарештi маєш -
Неможна лиш сво§м коханням жити.
   Нема в душi  до тебе почуття,
   Хоч вiрю я, що щиро кохаєш.
   Не намагайся - не змiнить буття,
   Мене не змiниш, хоч цього бажаєш.
Я є така, яка я є, i все.
Не можу я насилувати серце.
I хоч цiную почуття я над усе,
Не вiддзеркалю §х, немов люстерце.
   Я щиро дякую, та вдячнiсть - не любов.
   Ти справдi файний, але серце не примусиш.
   Тому тобi повторюю я знов:
   "Мiй щирий друже, ти мене забути мусиш."  

                                   2000-06-13
                                      S.Elena