Эллрой Джеймс : другие произведения.

Секрети Лос-Анджелеса

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  Annotation
  
  
  
   Эллрой Джеймс
  
   o
  
  
  Эллрой Джеймс
  
  Секрети Лос-Анджелеса
  
  
  
  Анотацiя: Лос-Анджелес, 1953 рiк. В кафе "Нiчна сова" невiдомими холоднокровно розстрiляли шiстьох людей. Розслiдуванням загибелi займаються тро" полiцейських: молодий честолюбець Ед Эксли, прагне бути гiдним слави свого знаменитого батька; безжалiсний месник Бад Уайт, в дитинствi став свiдком вбивства власної матерi; i консультант популярних телесерiалiв Джек Винсеннс, що постача" iнформацiю скандальним журналам. Всi тро" абсолютно несхожi, але їх об'"дну" одне: у кожного з них " небезпечнi секрети, якi вони ретельно охороняють. Зберегти свої та"мницi i знайти вбивць неймовiрно складно: адже всi тро" - учасники гри без правил i переможцiв...
  
  
  
  ---------------------------------------------
  
  
  
  Джеймс Эллрой
  
  СЕКРЕТИ ЛОС-АНДЖЕЛЕСА
  
  (Лос-анджелеський квартет - 3)
  
  
  
  Присвячу"ться Мерi Доуэрти
  
  
  
  Слава, яка кошту" всього i не означа" нiчого.
  
  
  Стiв Ерiксон
  
  
  
  
  ПРОЛОГ
  
  
  
  
  
  21 ЛЮТОГО 1950 РОКУ
  
  
  Базз Мiкс з'явився в покинутому мотелi в пагорбах Сан-Берду з дев'яноста чотирма тисячами доларiв, вiсiмнадцятьма фунтами високоякiсного героїну, помповою дробовиком, револьвером тридцять восьмого калiбру, автоматичним пiстолетом сорок п'ятого i кнопарем [1] , купленим у пачуко [2] на кордонi.
  
  Неподалiк була припаркована машина. Вона могла належати полiцiї Лос-Анджелеса, а всерединi могли виявитися громили Мiккi Коена [3] . Якщо так, то частина видобутку урвут тихуанские копи, вирують неподалiк, а труп Мiксу буде кинутий в рiчку Сан-Iсiдро.
  
  Вiн був у бiгах вже тиждень - i п'ятдесят шiсть тисяч угробили на те, щоб залишитися в живих. Машини, ночiвлi вартiстю чотири-п'ять штук за нiч - з надбавкою за ризик: господарi квартир знали, що Мiккi Коен i полiцiя Лос-Анджелеса йдуть по його слiду. Копи - тому що Базз Мiкс пришив одного з їхнiх людей. Мiккi - тому що Базз Мiкс вiдбив у нього партiю порошку, а заодно i бабу.
  
  Угода, яка була на мазi, зiрвалася, як тiльки пройшов слух, що Коен його замовив. Тепер про те, щоб штовхнути порошок, i думати було нiчого. Помсти Коена боялися. Мiксу нiчого не залишалося, як вiддати товар синам Дока Энгелклинга - Док його притрима", розфасу", продасть, коли все вляжеться, i Мiкс отрима" свiй вiдсоток. Док з Коеном колись працював, йому вистачало розуму розумiти, що з цим вiдморозком жарти поганi. За п'ятнадцять штук брати Энгелклинга органiзували Баззу зникнення. У порожньому мотелi "Ель Серрано" вiн перекантуется до вечора - а на заходi дво" торговцiв людьми, з тих, що перевозять через кордон нелегалiв, вiдвезуть його на пiдпiльний аеродром i посадять на лiтак, що летить прямо до Гватемали. А двадцять з чимось фунтiв бiлого кайфу залишаться в Штатах, i з часом Базз непогано на ньому наварить. Якщо, звичайно, "работорговцi" не кинуть синiв Дока. А Док не кине його самого.
  
  Базз кинув машину в сосновому гаю, виволiк свiй чемодан, оцiнив обстановку.
  
  Мотель був побудований у формi пiдкови: всерединi з десяток номерiв. Ззаду впритул пiдступають скелястi уступи гiр - не пiдберешся.
  
  Пустельний двiр рясно всiяний гiлками, шматками паперу, порожнiми пляшками - дерево i скло затрiщать пiд колесами, захрустят пiд ногами.
  
  Залиша"ться пiдхiд з боку дороги, якою приїхав вiн сам. Щоб зайняти зручну позицiю для стрiльби, переслiдувачам доведеться продиратися крiзь густi заростi.
  
  Чи, може, непроханi гостi вже чекають його всерединi?
  
  Мiкс скинув рушницю i почав стусанами вiдкривати дверi кiмнат. Перша, друга, третя, четверта - клаптi павутини, щури, сумiщенi санвузли, заплiснявiлi недоїдки, мексиканськi журнали... Повинно бути, работорговцi влаштували тут перевалочний пункт для мокроспинников [4] , якi потiм виявляться в потогонках в окрузi Керн. П'ята, шоста, сьома... От i родина мексикашек на матрацах, туляться один до одного, побачивши бiлого зi стовбуром напереваги.
  
  - Тихо, тихо, - пробурмотiв вiн, щоб їх заспокоїти.
  
  Останнi номери порожнi. Мiкс витягнув свiй багаж в No 12, плюхнул саквояж на пiдлогу: двi дверi, лiжко з пуховим матрацом, разлезшимся по шву, - не так уже й погано для останнього причалу на американськiй територiї.
  
  На стiнi - календар з дiвчатами. Мiкс знайшов квiтень, пошукав свiй день народження. Четвер. Зуби у моделi поганi, але загалом нiчого бабець. Згадалася Одрi - колишня стриптизерка, колишня подруга Мiккi. З-за неї Мiкс пристрелив копа, заради неї повiв у Коена порошок, зiрвав його угоду з Джеком Драгной [5] .
  
  Перегорнув календар до грудня. Чи доживе до кiнця року? I раптом зрозумiв, що йому страшно: бурчить у кишках, сильно б'"ться жила на лобi, i весь вiн облива"ться потом. А потiм почався просто справжнiй дюдя!
  
  Мiкс розклав на пiдвiконнi свiй арсенал, набив кишенi бо"припасами: патрони для револьвера, запаснi обойми для пiстолета. Нiж сунув за пояс. Вiкно ззаду загородив матрацом. Передн" вiкно вiдчинив, впускаючи в кiмнату свiже повiтря. Прохолодний вiтерець охолодив розпалену шкiру.
  
  У дворi кучкувалися мексиканцi. Чорномаза дiтвора перекидалася м'ячем; дорослi зiбралися вiддалiк i про щось перемовлялися, вказуючи на сонцi, нiби визначали за нього час. Чекають не дочекаються вантажiвки. Каторжна праця за копiйки i лiжко.
  
  Сонце хилилося до заходу, латиноси залопотiли. Мiкс побачив, як у двiр входять дво" бiлих - один жирний, iнший кiстлявий. Привiтно кивають черномазым - тi махають у вiдповiдь. На копiв не схожi, на громив Коена - теж. Мiкс ступив за порiг, ховаючи за спиною стовбур.
  
  Тi помахали йому руками. Посмiшки на весь рот - мовляв, будь спок, ми свої. Мiкс кинув погляд на дорогу: поперек припаркований зелений седан, а за ним блищить щось блакитне. Яскраво-голубе, майже як клаптик неба мiж соснами. На блакитному металi блиснуло сонце. "Бейкерсфiлд", - майнула у Мiксу думка. Зустрiч з хлопцями, якi говорили, що для того, щоб дiстати грошi, потрiбно час. Той самий седан кольору яйця вiльшанки, звiдки через хвилину його спробували притиснути.
  
  Мiкс посмiхнувся - також широко i необразливо. Палець лiг на спусковий гачок. Тепер вiн дiзнався кощава - Крейда Лансфорд, лягавий з Голлiвудського дiлянки. Вiчно красу"ться в кафешцi "Скривенер", буду" вiчка офiцiанток та випина" груди, демонструючи медалi за влучну стрiльбу.
  
  - Лiтак чека", - оголосив вiн, пiдходячи.
  
  Мiкс вихопив з-за спини дробовик i вистрiлив. Товстун отримав заряд i вiдлетiв назад, збивши з нiг Лансфорда. Мексикашки кинулися врозтiч. Мiкс вбiг до кiмнати, почув дзвiн розбитого скла в задньому вiкнi, рвонув у бiк матрац. Мiшенi - не бий лежачого: всього дво". Три-чотири пострiли з близької вiдстанi.
  
  Дво" впали. Ще трьох, обережно якi пробираються уздовж стiни, забрызгало кров'ю i осколками скла. Мiкс стрибнув через порiг, впав на землю, розстрiляв залишилися патрони з трьома парами нiг. Вiльною рукою понишпорив з собою поруч - намацав у мерця, на поясi револьвер.
  
  З двору - крики, шум бiжать по гравiю нiг. Мiкс кинув непотрiбний стовбур, привалился до стiни. Смак кровi в ротi. Три корчащихся тiла в пилу - три пострiли у голову в упор.
  
  З кiмнати долинали глухi удари. Поруч, варто тiльки простягнути руку, двi гвинтiвки.
  
  - Ми його дiстали! - крикнув Мiкс.
  
  Почув у вiдповiдь крики, почекав, поки у вiконному отворi не з'явилися руки i ноги, схопивши найближчу до нього гвинтiвку, вiдкрив стрiлянину: по тiлах, по головах, по брудно-бiлої штукатурцi стiн, по сухому дереву косяка, по якому тут же побiгли язички полум'я.
  
  Тепер - по тiлах - в кiмнату. Передня дверi розкритi, його арсенал так i лежить на пiдвiконнi. Щось дивно стукнуло: обернувшись, Мiкс побачив, як з-за лiжка випрямля"ться чоловiк з револьвером в руцi.
  
  Мiкс кинувся на пiдлогу, спробував штовхнути нападника ногою - не дiстав. Куля просвистiла зовсiм близько. Мiкс вихопив кнопарь, стрибнув, ударив раз, iнший, шию, обличчя. Незнайомець закричав, безладно натискаючи на спуск: кулi з вереском i скреготом рикошетировали вiд стiн. Мiкс перерiзав йому горло, перекотився через нього, зачинив дверi ногою, схопив свої два ствола - i тiльки тодi наважився зiтхнути.
  
  Сухi сосновi дошки зайнялися швидко; вогонь вже щосили присмажував мерцiв. Єдиний вихiд - через переднi дверi. Скiльки їх там ще - трима" дверi на прицiлi i чека"?
  
  Знову пострiли.
  
  Град куль з двору вирвав шматки стiн. Одна засiла Мiксу в нозi, ще одна чиркнула по спинi. Мiкс впав. Пострiли не припинялися. Вибили дверi - тепер вiн потрапив пiд перехресний вогонь.
  
  Пострiли стихли.
  
  Мiкс лiг на живiт, сунув обидва револьвера собi пiд груди i прикинувся мертвим. Тяглися секунди. От у дверях здалися четверо з гвинтiвками. Обережнi перешiптування:
  
  - Отпрыгался!
  
  - Тихо, тихо...
  
  - Ну, волчара!
  
  Четверо входять всередину: Крейди Лансфорда серед них нема". Кiлька стусанiв у бiк. Важке дихання, смiшки. Хтось пiддяга" його ногою. Голос:
  
  - Жирний, гад!
  
  Мiкс схопив за ногу i смикнув. Чоловiк впав навзнак. Мiкс перекинувся на спину, розстрiлюючи обойму - стрiляв в упор, промахiв не було. Полягли всi четверо. Закинувши голову, Мiкс глянув у двiр - i встиг зафiксувати, як утiка" Крейда Лансфорд.
  
  А потiм за спиною в нього пролунало:
  
  - Ну, здрастуй, синку.
  
  З полум'я вийшов Дадлi Смiт у сiрiй шинелi пожежного. Мiкс кинув погляд у куток, де у матраца валявся його валiзу: майже сто тисяч баксiв, не рахуючи героїну.
  
  - Дад? Схоже, ти до справи пiдготувався на совiсть.
  
  - Я, як бойскаут, завжди готовий. А ось ти, синку, написав заповiт?
  
  Найнадiйнiший спосiб покiнчити з собою - зiрвати угоду, за якою догляда" Дадлi Смiт. Мiкс схопився за зброю. Дадлi вистрiлив першим. Остання думка Мiксу була про те, що цей занедбаний мотель чимось схожий на Аламо.
  
  
  
  
  
  ЧАСТИНА ПЕРША
  
  КРИВАВЕ РIЗДВО
  
  
  
  
  ГЛАВА ПЕРША
  
  
  Бад Уайт сидить в патрульнiй машинi без розпiзнавальних знакiв навпаки Сiтi-холу. На величезнiй рiздвянiй ялинцi миготять рiзнокольоровi цифри: "1951".
  
  На задньому сидiннi у Бада - випивка для сьогоднiшньої вечiрки в дiлянцi. Весь день вiн збирав данину з торговцiв спиртним, наплювавши на вказiвки Паркера: в святвечiр та на Рiздво одруженi офiцери милуются з дружинами, так що холостяки повиннi працювати за двох, а у бригади Центрального дiлянки особливе завдання: загребти з вулиць всiх бомжiв i до завтра потримати в кутузцi, щоб який-небудь мiсцевий бичара не вдерся на благодiйний ранок в саду у мера Баурона i не схвалю" всi тiстечка.
  
  В минулому роцi була iсторiя - якийсь чокнутий нiггер пiдвалив до святкового столу, розштовхав дiтлахiв, дiстав з штанiв свiй шланг i вiдлив у глечик лимонаду, призначений для сирiток, а на подоспевшую господиню будинку гаркнув:
  
  - Зачинiть пащу, сука!
  
  З мiсiс Баурон - припадок, в лiкарню везти довелося. А Вiльям X. Паркер тодi тiльки-тiльки очолив полiцiю Лос-Анджелеса... Неабияке Рiздво у нього вийшло. Ось тепер i стара"ться.
  
  Швидше б кiнець змiни! Дiстатися до дiльницi, роздушити пляшку-другу... Бад подумав про те, яку пику скривит Ед Эксли, помiчник командира бригади, коли почу" запах спиртного. I ще про те, що Джоннi Стомланато [6] вже на двадцять хвилин запiзню"ться.
  
  Бад включив рацiю. Крiзь гул перешкод надходили повiдомлення: крадiжки в магазинах, налiт на винний магазин в китайському кварталi... Пасажирська дверi вiдчинились, i в машину ковзнув Джоннi Стомпанато.
  
  Бад включив свiтло на приладовому щитку.
  
  - Зi святом вiтаю! - озвався Джоннi. - Я тут вам подаруночки припас... А де Стенсланд?
  
  Бад змiряв його поглядом. Охоронець Мiккi Коена вже мiсяць як сидiв без роботи: його бос загримiв за несплату податкiв. Вiд трьох до семи з федеральним кодексу у в'язницi Мак-Нiл. Тепер про те, щоб маникюрить нiгтi в салонi, Джоннi Стомпу i думати нi-нi, штани - i тi гладити самому доводиться.
  
  - Сержант Стенсланд пресу" бомжiв. А на жало кидати все одно стiльки ж.
  
  - Шкода, шкода. З Дiком при"мнiше спiлкуватися. Сам зна"ш, Венделл.
  
  Красунчик Джоннi: гарненька iталiйська мордочка, пишнi кучерi. Кажуть, член у нього як у жеребця, i Джоннi їм шалено пиша"ться.
  
  - Викладай, що там у тебе.
  
  - Ось я й кажу, офiцер [7] Уайт, з Дикому розмовляти одне задоволення - не те що з деякими!
  
  - Ти що, до мене нерiвно диха"ш або просто хочеться побалакати?
  
  - Я нерiвно дихаю до Лани Тернер [8] . А ти - до хлопцiв, якi луплять жiнок. Я чув, ти просто шизеешь, коли бачиш жiнку в бiдi. А скiльки їй рокiв i яка вона собою, тобi плювати. Що ж, у всiх свої слабкостi.
  
  Бад хруснув пальцями.
  
  - Ти заклада"ш своїх i цим живеш. А твiй Мiккi - наркодилер i сутенер, i таким залишиться, скiльки б вiн не перераховував на благодiйнiсть. Так що мої слабкостi не вашим подружжя. Capisce [9] , гiвнюк?
  
  Стомпанато нервово усмiхнувся. Бад виглянув у вiкно: складальник милостинi з Армiї порятунку в костюмi Санта-Клауса прямував до винної крамницi навпроти, на ходу вишукуючи з сво"ї благодiйної суми жменю дрiб'язку.
  
  - Слухай, тобi потрiбна iнформацiя, а менi - грошi. Мiккi i Девi Голдман мотають термiн. Поки їх нема", всiма справами заправля" Мо Ягелка - а у цього скнари взимку снiгу не випросиш! Заладив: нема" роботи та нi роботи. До Джеку Уэйлену штовхатися марно - на хрена я йому потрiбен. I вiд Мiккi, чорт би його побрал, нема" звiсток.
  
  - Мiккi тобi не платить? Дивно, адже вiн сiв не бiдною людиною. Вiрно, його обiкрали - але я чув, вiн знайшов злодiя та вкрадене повернув.
  
  - Чув, та недочув, - похитав головою Джоннi. - Того козла вiн знайшов, це точно, а от товар - з кiнцями! I порошок, i сто п'ятдесят штук зелених як крiзь землю. Такi от справи, офiцер Уайт. Так що якщо за кап-кап у вас там ще платять, готовий скласти серйозну масть...
  
  - Гаразд, Джоннi, алмаз-людина. Ми не в мiланськiй оперi, так що кiнчай пiснi спiвати i переходь до справи.
  
  Джоннi натягнуто захихотiв.
  
  - За двадцятку - кишеньковий злодiй. За тридцятку - магазинщик i любитель вiдметелили дружиноньку. Не тягни - вирiшуй, я п'ять хвилин тому бачив цього хлопця за роботою в "Орбахе".
  
  Бад простягнув йому двадцять доларiв - i ще десять. Джоннi схопив грошi.
  
  - Ральфи Киннард. Щiльний, бiлявий, рокiв сорок. Замшевий пiджак, сiрi фланелевi штани. Кажуть, б'" дружину до смертi i змушу" працювати на панелi, щоб покривати свої картковi програшi.
  
  Бад записав вiдомостi.
  
  - Зi святом, Венделл! - посмiхнувся Стомпанато.
  
  Бад взяв його за краватку i смикнув. Стомп приклався лобом об приладову дошку.
  
  - I тебе з Новим роком, мудочес.
  
  
  
  * * *
  
  
  У "Орбахе" ще стовпотворiння. I бiля прилавкiв, i навколо вiшалок народу сила-силенна. Розсовуючи покупцiв лiктями, Бад мчить на третiй поверх, вiддiл ювелiрних виробiв - улюблене мiсце магазинних злодюжок.
  
  Ряди годин на прилавках, довгi черги бiля касових апаратiв. Бад насилу протиску"ться крiзь гудячi натовпу домогосподарок з дiточками, нишпорячи очима в пошуках блондинiв. I раптом бачить в дверях вбиральнi бiлявий потилицю i замшеву спину.
  
  Бад розгорта"ться, i за ним. Бiля урыльников - два старих пердуна. З-пiд дверей кабiнки видно спущенi штани з сiрої фланелi. Бад пригина"ться, зазира" в щiлинку: так i ", мужик перебира" i розсува" по кишенях коштовностi. На гарячому!
  
  Дво" старих хрычей застiбають ширiнки i виходять. Бад барабанить у дверцята:
  
  - Вiдкривай! Архангел за тобою з'явився.
  
  Дверi вiдчиняються - назустрiч йому вилiта" кулак. Удар по повнiй програмi: Бад пада" на раковину. Киннард кида" йому в обличчя жменю запонок i кида"ться бiгти. Бад - за ним.
  
  Покупцi перегороджують дорогу. Киннард спритно лавiру" мiж людьми, вискаку" через чорний хiд. Бад злiта" вниз по пожежнiй драбинi. На стоянцi чисто: нi Киннарда, нi поспiшно вiд'їжджаючих машин. Бад бiжить до патрульного автомобiлю, включа" рацiю:
  
  - Чотири-А-три-один запиту" диспетчера.
  
  Трiск перешкод. Потiм:
  
  - Слухаю, чотири-А-три-один.
  
  - Останнiй вiдомий адресу. Бiлий чоловiк, iм'я Ральф, прiзвище Киннард. Швидше за все, пишеться так: К-i-н-н-а-р-д. Глянь, гаразд?
  
  Диспетчер пiдтверджу" запит i вiдключа"ться. В очiкуваннi вiдповiдi Бад наносить серiю коротких ударiв уявному противнику: бам-бам-бам-бам-бам... Знову трiщить радiо:
  
  - Чотири-А-три-один, отримано вiдповiдь на ваш запит.
  
  - Чотири-А-три-один слуха".
  
  - Вiдповiдь позитивна. Киннард, Ральф Томас, чоловiк, бiлий, дата народження...
  
  - Чорт забирай, я ж сказав, менi потрiбен тiльки адресу!
  
  Диспетчер, пирхнувши:
  
  - Вважай це подарунком на свято. Адреса: Евергрiн, 1486. Сподiваюся, ти...
  
  Бад вимика" передавач i рве на схiд, до Терасах. При сорока милях на годину i з сиреною добереться до Евергрiн за п'ять хвилин. Повз пролiтають номери - 1200-е, 1300-е... Ось i 1400-е - збiрнi будиночки, в яких селилися пiсля вiйни демобiлiзований.
  
  А ось i вiн, 1486: товстий шар штукатурки, на даху - сяючий неоновий Санта сани з оленем. Бiля ганку - дово"нний "форд". Всерединi горить свiтло. В освiтленому вiкнi Ральфи Киннард вправля" мiзки жiнцi в банному халатi.
  
  Жiнцi рокiв тридцять п'ять. Обличчя червоне, вспухшее. Вона вiдсаху"ться вiд Киннарда, халат розорю"ться - Бад бачить груди, багряно-чорнi вiд синцiв, ребра в саднах.
  
  Бад поверта"ться до машини за наручниками. Тут його зустрiча" миготливий передавач.
  
  - Чотири-А-три-один слуха".
  
  - Чотири-А-три-один, термiнове повiдомлення. Напад на полiцейських за адресою Рiверсайд, 1990, бiля бару. Шестеро пiдозрюваних, затримати поки не вдалося. Упiзнанi по номерному знаку автомобiля. Оповiщенi всi полiцейськi загони мiста.
  
  По спинi у Бада пробiга" холодок.
  
  - Погано з хлопцями?
  
  - Вiдповiдь позитивна. Чотири-А-три-один, вирушайте за адресою 5314, П'ятдесят третя авеню, Лiнкольн-Хайтс. Затримайте Динардо, Д-и-н-а-р-д-о, Санчеса. Чоловiк, мексиканець, двадцять один рiк.
  
  - Зрозумiв. Спрямуй патрульну машину на Евергрiн, 1486. Пiдозрюваний - бiлий чоловiк. Мене тут не буде, але хлопцi його побачать. Нехай вiзьмуть його затримання я сам потiм оформлю.
  
  - Затримання ре"струвати в дiлянцi Холленбек?
  
  Бад каже "так", вистача" наручники - i знову до хати.
  
  Клаца" рубильниками на розподiльному щитку бiля ганку - будинок занурю"ться в темряву, тепер свiтяться тiльки сани Санта-Клауса. Бад вистача" шнур, що тягнеться на дах, i смика". Неонова конструкцiя летить вниз i вдаря"ться об землю, розсипаючи iскри.
  
  Вискаку" Киннард, спотика"ться про останки неонового оленя, пада". Бад приклада" його фiзiономi"ю об асфальт i одяга" наручники. Ральфи ви" i гризе землю, поки Бад зачиту" йому звичний текст:
  
  - Вiдсидиш пiвтора року. А коли вийдеш, я буду про це знати. З'ясую, хто твiй iнспектор з нагляду, i поговорю з ним по душах. I тебе буду вiдвiдувати час вiд часу. Ще раз пальцем торкнеш - знову сядеш, i тепер уже по статтi за зґвалтування неповнолiтньої. А зна"ш, що в Квентiнi роблять з тими, хто дiтей гвалту"? Зна"ш, урод? Пидорiв з них роблять!
  
  Дружина Киннарда пора"ться бiля щитка - вмика"ться свiтло.
  
  - Можна менi поїхати до матерi? - запиту" вона. Бад обшаривает кишенi Ральфи. Ключi, згорнутi в трубочку долари.
  
  - Берiть машину i постарайтеся влаштуватися.
  
  Киннард стогне, спльовуючи зуби. Мiсiс Ральфи бере ключi, витяга" з трубочки десятку.
  
  - З Рiздвом вас, - каже Бад.
  
  Мiсiс Ральфи посила" йому повiтряний поцiлунок i сiда" в машину. З двору "форд" рухався заднiм ходом, трощачи колесами Санту з миготливим оленем.
  
  
  
  * * *
  
  
  П'ятдесят третя авеню. Код ситуацiї: 2 - без сирени. Бада трохи випередила чорно-бiла патрульна машина. Звiдти вилiзли Дiк Стенсланд i дво" патрульних у формi.
  
  Бад посигналив, i Стенс пiдiйшов до його машини.
  
  - Що сталося, напарник?
  
  Стенсланд ткнув пальцем в одноповерхову хижку.
  
  - Ось тут засiв один з тих, що стрiляли. Принаймнi, один - може, й бiльше. Їх було шестеро: четверо латиносiв, дво" бiлих - а наших всього дво". Браунелл i Хеленовски. У Браунелла начебто черепна травма, а Хеленовски, мабуть, втратив око.
  
  - Нiчого собi "як"!
  
  Стенс дихнув на нього парами джина i лосьйону для освiження порожнини рота.
  
  - Будеш до слiв чiплятися?
  
  Бад вийшов з машини.
  
  - Не буду. Скiльки вже заарештовано?
  
  - Нуль. Наш першим буде.
  
  - Тодi скажи патрульним, нехай тримаються осторонь.
  
  Стенс похитав головою.
  
  - Вони з Браунеллом приятелi. Хочуть взяти участь.
  
  - Ну нi, цей наш! Здамо, пiдпишемо всi папери - i гуля"мо! У мене в машинi три ящика: "Уокер Блек", "Джiм Бiм" та "Каттi".
  
  - А Эксли? Сам зна"ш, який вiн справедливий. Сперечаюся на що хочеш, йому не до душi припаде, що полiцейськi п'ють на посадi.
  
  - Ед Эксли - помiчник командира. А командир - Фрiлiнг, i вiн випити не дурень, весь у тебе. Так що щодо Эксли не хвилюйся. Гаразд, пiшли, менi сьогоднi ще один рапорт писати.
  
  Стенс реготнув.
  
  - Та я вже чув. Напад на жiнку при обтяжуючих обставинах. Стаття шiстсот двадцять третя, пункт перший калiфорнiйського КК, вiрно? Поки iншi п'ють i гуляють, Бад Уайт ряту" прекрасних дам?
  
  - Точно, кожному сво". Ну що, пiшли?
  
  Стенс пiдморгнув. З револьверами напереваги вони обережно, уздовж стiни, наблизилися до ганку. В халупi було темно. Щiльнi штори не пропускали жодного променя свiтла. Приглушено працювало радiо - Бад розчув обривок реклами "шевроле" "Кiт Фелiкс". Дiк вiдчинив дверi ногою.
  
  Мексиканцi - хлопець i дiвчина - з криками кинулися врозтiч по коридору. Стенс прицiлився, але Бад не дав йому вистрiлити. Вони кинулися навздогiн: Бад попереду, Дiк - слiдом, пихкаючи i натикаючись на меблi. Наздогнали латиносiв у кухнi бiля вiкна: далi тiкати було нiкуди.
  
  Мексиканцi повернулися, пiдняли руки: вiн - звичайний шпаненок, вуличний недоросток, вона - симпатична дiвчина приблизно на шостому мiсяцi.
  
  Хлопця пикою до стiни, руки за голову. Бад обшукав його: посвiдчення особи на iм'я Санчеса Динардо, трохи дрiбницi. Дiвчисько захлюпала, здалеку завили сирени. Бад розгорнув Санчеса, врiзав по яйцях:
  
  - Це тобi за наших, Санчо. Вважай, що легко вiдбувся.
  
  Стенс повернувся до дiвчини.
  
  - Валi-но звiдси, милашка, - порадив їй Бад, - поки мо"му друговi не заманулося перевiрити у тебе ре"страцiю.
  
  Тут дiвча зовсiм розклеїлася:
  
  - Madre mia! Madre mia! [10]
  
  Стенс пiдштовхнув її до дверей. Санчес стогнав, згорнувшись калачиком на пiдлозi. За вiкном неприкаяно стирчали салаги-патрульнi.
  
  - Гаразд, чорт з ним, вiддамо його дружкiв Браунелла.
  
  - Нехай дiти порадiють, - кивнув Стенс i помахав патрульним.
  
  - Надiньте на цього наручники, - наказав Бад, коли новобранцi увiйшли на кухню, - i оформите затримання. Напад на полiцейського, опiр при затриманнi.
  
  Салаги поволокли Санчеса до виходу. Стенс усмiхнувся:
  
  - Бад Уайт - захисник жiнок. Що далi? Скоро перейдеш на собачок i дiточок?
  
  Баду згадалася мiсiс Ральфи - понiвечене обличчя, груди в синцях. Хороший подарунок припас їй чоловiк на Рiздво.
  
  - Подивимося. Гаразд, пiшли нарештi, випивка чека". Будеш добре поводитися - дивись, тобi дiстанеться цiлий мiхур!
  
  
  ГЛАВА ДРУГА
  
  
  Престон Эксли зiрвав покривало. Гостi заахали i заохали, член мiської ради заплескав у долонi, протоку свiй я"чний коктейль [11] на одну зi свiтських левиць. Не самий типовий святвечiр для копа, подумалося Еду Эксли.
  
  Ед глянув на годинник - 8:46. В дiлянцi треба бути до пiвночi. Престон Эксли широким жестом вказав на макет.
  
  Вiн обiймав пiвкiмнати: парк розваг, повний гiр з пап'"-маше, картонних ракет, ковбойських мiстечок Дикого Заходу. Бiля ворiт - мультяшнi герої: Мучи-Маус, бiлченя Скутер, каченя Деннi - все потомство Реймонда Дитерлинга, незмiннi герої "Години фантазiй" i незлiченної безлiчi фiльмiв.
  
  - Ледi i джентльмени, представляю вам Фантазиленд - Країну фантазiї! Фiрма "Эксли Констракшн" зведе цей парк вiдпочинку i розваг у Помоне, штат Калiфорнiя: дата вiдкриття - квiтень 1953 року. За масштабом i винахiдливостi проекту "Фантазиленд" нема" рiвних в iсторiї: це цiлий всесвiт, казкова країна Реймонда Дитерлинга, батька сучасної анiмацiї, де будуть радiти i насолоджуватися життям дiти всiх вiкiв. У Фантазиленде вони зможуть познайомитися зi своїми улюбленими героями, створеними генi"м Дитерлинга. Фантазиленд стане улюбленим мiсцем для всiх, хто молодий не тiльки тiлом, але i душею!
  
  Ед дивився на батька. Пятьдесять сiм рокiв (вигляда" на сорок п'ять): полiцейський бог зна" в якому поколiннi, господар особняка в Хенкок-парку. Людина, якiй варто пальцем ворухнути - i всi мiськi шишки, забувши про свої плани на святвечiр, побiжать до нього. Гостi зааплодували. Престон вказав на високу, вкриту снiговою шапкою гору.
  
  - "Свiт Пола", ледi й джентльмени. Точна копiя гори Сь"рра-Невада. У "Свiтi Пiдлоги" вас чека" захоплююче катання на санях i лижах, а також подання для всi"ї родини з участю Мучи, Скутера i Деннi. Ви запита"те, чому "Свiт Пола"? Хто такий Пiдлогу? Пiдлога - це син Реймонда Дитерлинга, хлопчик, який трагiчно загинув у 1936 роцi. Вiн потрапив пiд лавину пiд час турпоходу в гори - на тiй самiй горi, копiю якої ви зараз бачите. Але досить про сумне: додам, ледi й джентльмени, що десять центiв з кожного долара, витраченого вiдвiдувачами в "Свiтi Статi", пiде у Фонд допомоги дiтям, хворим на полiомi"лiт!
  
  Бурхливi оплески. Престон кивнув Тiммi Валберну - акторовi, що гра" Мучи-Мауса "Годинi фантазiй": веерозубый Валберн, як завжди, жував сир. Валберн легенько пiдштовхнув стоїть поруч з ним чоловiка, той не залишився в боргу.
  
  Поки Валберн пищав i кривлявся, зображуючи Мучи, погляд Еда вихопив з натовпу Арту Де Спейна. Ед зробив йому знак, i обидва вийшли в хол.
  
  - Чорт вiзьми, ось так сюрприз!
  
  - Дитерлинг про це оголосив у "Годинi фантазiй". А що, тобi батько не говорив?
  
  - Нi. Навiть не знав, що вони з Дитерлингом знайомi. Цiкаво, де зiйшлися? Може, насправдi Атертона? Той хлопчина, Крихта Вiллi Веннерхолм - адже вiн, зда"ться, у Дитерлинга знiмався?
  
  Де Спейн посмiха"ться.
  
  - Адже Я перебував при тво"му батьковi. Нi, тодi шляху двох великих людей не перетиналися. Просто Престон вмi" налагоджувати зв'язки. До речi, про зв'язки: звернув увагу на цього Мучи-Мышака i його дружка?
  
  Ед кива".
  
  - А хто це?
  
  З кiмнати доноситься вибух реготу. Де Спейн проводить Еда в кабiнет.
  
  - Бiллi Дитерлинг, син Рея. Оператор "Жетона Честi" - серiалу, щотижня котрий прославля" нашу доблесну полiцiю на всю країну. От i я думаю: цiкаво, коли Тiммi робить Бiллi мiнет, сирнi крихти в зубах не заважають?
  
  Ед смi"ться.
  
  - Ну ти гониш, Арт!
  
  Де Спейн вальяжно розкида"ться в крiслi.
  
  - Еддi, скажу тобi, як колишнiй коп - копу нинiшньому: у тебе навiть слово "гониш" звучить наче у професора коледжу. I взагалi, чому ти все ще Еддi? Пора б Едмундом ставати.
  
  Ед поправля" окуляри.
  
  - Ясно. Зараз почую черговий добру пораду. Не йди з патруля, тому що Паркер в ньому досидiвся до начальника полiцiї. Так i продвинешься вгору по адмiнiстративнiй драбинi, оскiльки природних даних Батька-командира у тебе нема".
  
  - З почуттям гумору в тебе неважливо. А ось моя порада. Позбудься цих скелець. Якщо не вважати Тада Грiна, нiхто в Бюро очок не носить.
  
  - Слухай, а ти суму"ш за полiцiї. Будь у тебе можливiсть, менi зда"ться, покинув би "Эксли Констракшн" разом з п'ятьма десятками тисяч в рiк i пiшов не оглядаючись.
  
  Де Спейн закурю".
  
  - Тiльки разом з твоїм батьком.
  
  - Ось як?
  
  - Так, так. У полiцiї я був лейтенантом, а Престон - iнспектором. I зараз я при ньому. Хотiлося б вряди-годи з ним зрiвнятися.
  
  - Нiякої "Эксли Констракшн" не було б, якби ти не розбирався в будматерiалах.
  
  - Спасибi. I серйозно тобi кажу: позбудься очок.
  
  Ед бере зi столу фотографiю в рамцi. Старший брат Томас - у формi. За день до загибелi.
  
  - Будь ти копом, я б тобi влiпив догану. За недотримання субординацiї.
  
  - Та вже, з тебе станеться! Ти яке мiсце зайняв на лейтенантском iспитi?
  
  - Перше. З двадцяти трьох кандидатiв. При тому що я молодшi за iнших, щонайменше, рокiв на вiсiм, менше всiх пробув сержантом, i взагалi в полiцiї прослужив менше всiх.
  
  - I хочеш потрапити в Бюро розслiдувань?
  
  Ед ставить фотографiю на мiсце.
  
  - Так.
  
  - Ну що ж. Для початку тобi доведеться рiк-два почекати вакансiї. Потiм виявиться, що ця вакансiя - у патрулi. А потiм ти дiзна"шся: щоб перевестися з патруля в Бюро, потрiбно багато рокiв лизати дупу начальству. Тобi зараз двадцять дев'ять, вiрно?
  
  - Вiрно.
  
  - Значить, лейтенантом станеш в тридцять чи тридцять один. А молодих та раннiх у нас не люблять. Жарти в сторону, Ед. Це не для тебе, розумi"ш? Тi, хто служить в Бюро розслiдувань, - крутi хлопцi. А ти не такий. Так, Паркер вiдкрив патрульним офiцерам шлях в Бюро - але цей шлях не для тебе, Ед. Подумай про це.
  
  - Арт, - говорить Ед, - я хочу розслiдувати злочини. У мене " зв'язки. Я нагороджений хрестом "За видатнi заслуги" [12] . Це не круто, як по-тво"му? I в Бюро Я пройду.
  
  Де Спейн струшу" з одягу впав попiл.
  
  - Будемо говорити вiдверто. Добре, Сонячний Джиммi?
  
  Дитяче прiзвисько повиса" в повiтрi.
  
  - Звичайно.
  
  - Бачиш... коп ти непоганий. З часом, бути може, станеш по-справжньому класним копом. I в тому, що ти можеш натиснути на спуск, я нi секунди не сумнiваюся. Але твiй батько... Коли треба, вiн умiв бути своїм в дошку, а коли треба - останнiм сучим сином. Його обожнювали i ненавидiли. Ненавидiли - але обожнювали. Ти так не зможеш.
  
  Ед стиска" кулаки.
  
  - Ти збирався дати менi пораду, дядько Артур. Рада копа, кинув службу заради грошей, - копу, який нiколи не пiде з полiцiї.
  
  Де Спейн морщиться.
  
  - Хочеш мо"ї ради? Будь по-тво"му. Интригуй, наушничай, подпевай начальству, лижи дупу Вiльяму X. Паркеру. I моли Бога про те, щоб опинитися в потрiбний час у потрiбному мiсцi.
  
  - Як ти i мiй батько?
  
  - В точку, Сонячний Джиммi.
  
  Ед переводить погляд на свою форму, що висить на вiшалцi. Вона зшита на замовлення: гострi стрiлки на брюках, сержантськi смужки, самотня нашивка на рукавi.
  
  - Бажаю тобi золотих смужок, Еддi, - говорить Де Спейн. - I тасьми на кашкетi. Не будь ти менi дорогий, я б не капав тобi на мiзки.
  
  - Знаю.
  
  - Але ж ти, чорт вiзьми, у нас герой!
  
  Ед вiдчува", що пора змiнити тему.
  
  - Завтра Рiздво, i ти дума"ш про Томаса.
  
  Де Спейн кива".
  
  - Все намагаюся зрозумiти, в чому ж я проколовся. Про що його не попередив. Адже вiн навiть не розстебнув кобуру.
  
  - Звiдки йому було знати, що вуличний щипач пiде на справу з пiстолетом?
  
  Де Спейн гасить сигару.
  
  - Томас був природжений коп, все на льоту схоплював... Так менi тодi здавалося. Повинно бути, тому я тепер набридаю повчаннями тобi.
  
  - Його вже дванадцять рокiв нема" в живих. Я доищусь до правди.
  
  - Зна"ш, вважай, я забув, що ти це сказав.
  
  - Нi, не забувай. Пам'ятай про це, коли я поступлю в Бюро. I коли батько буде пити за Томаса i матiр, не здумай каятися. Батько потiм тиждень в себе не прийде.
  
  У дверях з'явля"ться Престон Эксли з пляшкою i келихами. Де Спейн схоплю"ться.
  
  - З Рiздвом, батько, - каже Ед. - I мої вiтання.
  
  Престон розлива" вiскi по келихах.
  
  - Спасибi. Так, замовлення на королiвство мультяшних гризунiв дiстався "Эксли Констракшн". А до сиру я в життi бiльше не притронусь. Тост, джентльмени. За упокiй душi мого сина Томаса i мо"ї дружини Маргарет - i за нас трьох.
  
  Всi тро" п'ють, i Де Спейн знову наповню" келихи. Потiм Ед вимовля" улюблений тост батька:
  
  - Нехай злочини, що викликають до правосуддя, нiколи не залишаються нерозкритими!
  
  За третьою порцi"ю вiн каже:
  
  - Батько, я i не знав, що ти знайомий з Реймондом Дитерлингом.
  
  Престон посмiха"ться.
  
  - Ми вже багато рокiв зна"мо один одного по бiзнесу. Цей контракт ми з Артом тримали в секретi на прохання Реймонда - вiн хотiв сам про нього оголосити в цiй своїй дитячої телепередачi.
  
  - Ти з ним познайомився, коли розслiдував справу Атертона?
  
  - Нi. Так я тодi не займався будiвництвом. Артур, у тебе " тост?
  
  Де Спейн розлива" по келихах залишок вiскi.
  
  - За блискучу кар'"ру нашого майбутнього лейтенанта в Бюро розслiдувань!
  
  Обо" смiються. Престон каже:
  
  - До речi, Едмунд, тут Джоан Морроу цiкавилася, чи " в тебе наречена. Зда"ться, вона до тебе не байдужа.
  
  - Дума"ш, зi свiтської левицi вийде хороша дружина для копа?
  
  - Для простого копа - навряд чи, для копа в чинах - Дуже може бути.
  
  - Наприклад, для шефа Бюро розслiдувань?
  
  - Швидше, для командира патрульної служби, - пiдтиска" губи, Престон.
  
  - Батько, ти мрiяв, що патрульну службу очолю я, а Бюро розслiдувань - Томас. Але Томас мертвий. Не лишай мене цi"ї можливостi! Не змушуй кроїти життя по твоїй мiркою!
  
  Престон мiря" сина довгим поглядом.
  
  - Ясно. Добре, що ти заговорив зi мною у вiдкриту, синку. Ти правий: коли я справдi про це мрiяв. Але не в цьому справа. З тебе не вийде хорошого детектива. Ти не вiдчува"ш людей, їх слабкостей.
  
  Еду згаду"ться Томас: математичний склад розуму i пристрасть до гарненьким дiвчатам.
  
  - А Томас вiдчував?
  
  - Так.
  
  - Тато, я пристрелив би цього щипача, ледь вiн в кишеню полiз!
  
  - Чорт вiзьми! - бурмоче Де Спейн, але Престон жестом змушу" його замовкнути.
  
  - Не треба. Все нормально. Едмунд, кiлька запитань, перш нiж я повернуся до гостей. Питання перше: чи зможеш ти сфабрикувати доказ, щоб вiдправити винного за ґрати?
  
  - Якщо знадобиться...
  
  - Вiдповiдай, так чи нi.
  
  - Я... нi.
  
  - Зможеш вистрiлити бандиту в спину, якщо розумi"ш, що на судi спритний адвокат його вiдмажеться?
  
  - Я...
  
  - Так чи нi, Едмунд.
  
  - Нi.
  
  - Зможеш вибити з обвинуваченого визнання, якщо зна"ш, що вiн винен?
  
  - Нi.
  
  - Зможеш пiдтасувати докази на мiсцi злочину так, щоб пiдтримати версiю обвинувача?
  
  - Нi.
  
  Престон зiтха".
  
  - Так не рвись на посаду, де тобi доведеться робити такий вибiр. Бог дав тобi хорошi мiзки: користуйся ними.
  
  Ед кида" погляд на свою форму.
  
  - Я i хочу ними користуватися: розслiдувати злочини.
  
  - Одне тобi можу сказати, - усмiха"ться Престон, - у тебе " завзятiсть, якого Томасу бракувало. У Бюро в патрулi - ти нiде не пропадеш. Не дарма тобi дали Хрест.
  
  Дзвонить телефон, i Де Спейн знiма" слухавку. Еду згадуються японськi траншеї, i вiн не пiднiма" очей.
  
  - Лейтенант Фрiлiнг з дiлянки, - говорить Де Спейн. - каже, буцегарня вже битком набита. I ще, що годину тому пiдстрелили двох патрульних. Дво" пiдозрюваних заарештованi, четверо ще на свободi. Просить, щоб ти поторапливался.
  
  Ед поверта"ться до батька - але Престон вже в холi, обемивается жартами з мером Бауроном у рiздвянiй капелюсi з вухами, як у Мучи-Мауса.
  
  
  ГЛАВА ТРЕТЯ
  
  
  До дошки на стiнi прикноплены журнальнi вирiзки: "Борець з наркотиками поранений в перестрiлцi", "Актора Мiтчума [13] застукали з марихуаною". На столi, в рамочках - статтi з "Строго секретно": "Наркодилери тремтять, коли Вiддiл по боротьбi з наркотиками виходить на стежку вiйни"; "Актори стверджують: сво"ю достовiрнiстю серiал "Жетон Честi" зобов'язаний консультанта". До статтi про "Жетонi Честi" дода"ться фото - сержант Джек Винсеннс з головним геро"м, Бреттом Чейзом. Бретт Чейз - педофiл, тричi притягувався за приставання до хлопчикiв, кожен раз справа заминали. У дось", що зберiга"ться у редактора, докладно про це розказано. У журналi ви цього не знайдете.
  
  Джек Винсеннс озирнувся. Вiддiл по боротьбi з наркотиками спорожнiв, затих - тiльки в його кiмнатi горить свiтло. Без десяти хвилин пiвнiч. Вiн обiцяв Дадлi Смiту надрукувати за нього звiт про органiзованої злочинностi для Аналiтичного вiддiлу. А Фрилингу обiцяв випивку для вечiрки в дiлянцi - Сiд Хадженс з "Строго секретно" повинен привезти ром, та ось щось не дзвонить. З Дадлi Джек домовився по-свiйськи: вiддрукувати рапорт нескладно - вiн друку" сотню знакiв в хвилину, - а за це Дадлi завтра влашту" йому обiд в "Тихому океанi" з Еллiсом Лоу. Зайвий приробiток Джеку зараз не завадить, як i зв'язку в офiсi окружного прокурора. Вiн закурив i почав читати.
  
  Нiчого собi рапорт - на одинадцяти сторiнках! Довго, нудно, офiцiйно, з усякими словесними завитками, на якi Дадлi мастак. Головна тема: розгубленiсть у бандитських рядах пiсля того, як загримiв у тюрягу Мiккi Коен. Джек дочитав до кiнця, виправив кiлька описок i почав друкувати.
  
  Коен у федеральнiй в'язницi на островi Мак-Нiл. Ухилення вiд сплати прибуткового податку - вiд трьох до семи рокiв. Девi Голдман, його скарбник, - там же, теж вiд трьох до семи, звинувачення за шiстьма пунктами: податкове шахрайство - несплата у федеральний бюджет. Смiт передбачав можливi розбирання мiж фаворитами Коена - Моррiсом Ягелкой i "Крутим" Джеком Уэйленом: ватажок мафiї Джек Драгна депортований, i тепер, судячи з усього, саме комусь з цих двох належить взяти пiд контроль кримiнальне лихварство, проституцiю, букмекерство i рекет. Смiт стверджував, що за Ягелкой нагляд не потрiбно - органiзатор з нього нiкудишнiй, i що Джон Стомпанато i Ейб Тайтелбаум, довiренi "бики" Коена, встали на чесний шлях. А Чи Вакс, кiлер Коена , зайнявся релiгiйною шахрайством - торгу" якимись патентованими пiгулками, нiби дають злиття з Космосом.
  
  Джек друкував далi. Щодо Джоннi Стомпа i Паркера Тайтелбаума. Дадлi маху дав: на чесному шляху їм робити нiчого. Цi хлопцi - бандити вiд народження.
  
  Вiн заправив свiжий лист. Наступна тема: торiшн" лютневе справу. Зiрвана угода Коена i Драгны - двадцять п'ять фунтiв героїну i приблизно сто п'ятдесят штук баксiв вкраденi. Джек цю iсторiю чув: колишнiй коп на iм'я Базз Мiкс повiв у Коена мiшок порошку i купу грошей, отымел його бабу i змився. Пристрелили його десь бiля Сан-Бернардiно - i, кажуть, зробили це за завданням Мiккi лос-анджелеськi копи разом з громилами Коена. А крадене так i не знайшли. Версiя Дадлi: товар i грошi Базз десь зарив, а сам загинув вiд руки невiдомого особи або осiб". Джек усмiхнувся: якщо цi "особи" i носять жетони, не така людина Дадлi, щоб смiття з хати виносити - нехай навiть у внутрiшньому рапортi.
  
  Ось нарештi i висновок: з тих пiр як Мiккi за ґратами, органiзована злочиннiсть перебува" в розбратi i замiшаннi. Однак варто тримати вухо гостро: не сьогоднi-завтра у Коена з'являться наследнички i почнеться передiл влади. Проституцiя - особливо ласий шматок. I Джек пiдписав останню сторiнку: "З повагою, лейтенант Д. Л. Смiт".
  
  Задзвонив телефон.
  
  - Вiддiл наркотикiв, Винсеннс.
  
  - Це я. Їсти хочеш?
  
  Хадженс. Розсердити мене хоче, подумав Джек. Хрiн йому.
  
  - Щось ти запiзнився, Сiд. Пиятика вже в розпалi.
  
  - У мене для тебе дещо краще випивки. Готiвку!
  
  - Говори.
  
  - Так i говорити особливо нема" про що. Таммi Рейнолдс - та, що знiмалася в "Урожаї надiї". Завтра фiльм почина" йти в усiх кiнотеатрах мiста. Один хлопчина, якого я знаю, що загнав їй порцiю травички - таку, що на кримiнальну справу вистачить i ще залишиться. Глюки наша крихта ловить за адресою Голлiвуд-Хiллс, Маравилья, 2245. Ти її повяжешь, а я про це напишу. А з нагоди Рiздва подiлюся iнформацi"ю з Мортi Бендишем з "Мiррор", так що тво" iм'я потрапить i щоденнi газети. Плюс п'ятдесят готiвкою i твiй ром. Ну що, я схожий на Санта-Клауса?
  
  - Фотки будуть?
  
  - На всю смугу! Одягни синiй пiджак, вiн йде до твоїх очей.
  
  - Сотня, Сiд. А ще - дво" патрульних, по двадцятцi кожному, та десятки командира бригади з Голлiвудського дiлянки. I все ти органiзу"ш.
  
  - Джек! У нас же Рiздво!
  
  - У кого Рiздво, а у кого затримання за фактом незаконного володiння наркотиками.
  
  - Чорт! Дай менi пiвгодини, лади?
  
  - Двадцять п'ять хвилин.
  
  - Ти Садист, Джек!
  
  Джек повiсив трубку, перекреслив в календарi ще один день. Черговий день без випивки i без дурi. Чотири роки i два мiсяцi.
  
  
  
  * * *
  
  
  Джек вiдчува" себе як актор перед тим, як повинен пiднятися завiса: Маравилья перегороджена, у "паккарда" Сiда Хадженса тусуються дво" патрульних, їх чорно-бiлий автомобiль припаркований посеред тротуару. Тихо, темно: Сiд вже встановив прожектор. Звiдси вiдкрива"ться вид на Бульвар - прямо на китайський театр Граумана [14] . Кращого загального плану для зйомки не придума"ш. Джек зупинив машину, вийшов.
  
  Сiд тицьнув йому в долоню грошi.
  
  - Сидить у темрявi - видно, кайфу" пiд ялинкою. Дверi на вигляд квола.
  
  Джек витягнув револьвер.
  
  - Скажи своїм хлопцям, нехай вантажать випивку до мене в машину. Хочеш зняти на тлi "Граумана"?
  
  - На тлi "Граумана"? Джекi, ти генiй!
  
  Джек мовчки його розглядав. Худий, як опудало, невизначеного вiку - вiд тридцяти п'яти до п'ятдесяти. В бруду копа"ться i брудом живе. Чи зна" про те, що сталося в жовтнi сорок сьомого, двадцять четвертого числа? Якщо зна", їх з Джеком домовленiсть - на все життя.
  
  - Сiд, скажи сво"му фотографу: коли я выволоку її на ґанок, не хочу, щоб цей чортовий прожектор бив менi в очi.
  
  - Вважай, я йому вже сказав.
  
  - Гаразд, а тепер рахуй до двадцяти.
  
  Хадженс почав вiдраховувати. Джек ступив на ганок, вибив дверi плечем. Спалахнув прожектор, яскраво освiтивши кiмнату: рiздвяна ялинка, а пiд нею, на килимi притиснулася один до одного парочка в нижнiй бiлизнi.
  
  - Полiцiя! - гаркнув Джек, i голубки застигли. Промiнь свiтла вихопив на диванi пухку сумку, повну трави.
  
  Дiвчина заверещала, хлопець потягнувся за штанами. Джек наступив ногою йому на груди.
  
  - Руки! Повiльно.
  
  Хлопець звiв зап'ястя, i Джек однi"ю рукою заклацнув на нього наручники. Увiрвалися патрульнi i кинулися до улике. Вдивившись у хлопчини, Джек його впiзнав - Рок Рокуелл, що пода" надiї кинозвездочка з компанiї РКО. Дiвчисько здуру кинулася бiгти, Джек схопив її. I обох - на ганок, у свiтло прожектора.
  
  - Повернись, Джек! - заволав Хадженс. - Спиною до Грауману" повернись!
  
  Джек повернувся i притиснул до себе обох пiдозрюваних - гарненькi переляканi мордочки, напiвголi тiла. Блимнули спалаху.
  
  - Знято! - крикнув Хадженс. - Забирайте!
  
  Кричать закоханих викрали до себе в машину патрульнi. У сусiднiх будинках засвiтилися вiкна, заплескали дверi. Джек повернувся i знову увiйшов в будинок.
  
  Запашок марихуани - чотири роки минуло, а йому все не забути, як солодко пахне ця погань. Хадженс вже тут: копа"ться в ящиках, витягу" на свiт божий штучнi члени, собачi нашийники з шипами. Джек знайшов телефон, перегорнув записну книжку - раптом знайдеться телефон наркодилера? З книги випала на пiдлогу вiзитна картка: ""Флер-де-Лис" [15] . Двадцять чотири години на добу - все, що забажа"те".
  
  Сiд щось нерозбiрливо забурмотiв. Джек сунув картку назад.
  
  - Вголос давай.
  
  Хадженс, откашлявшись:
  
  - Тихе рiздвяний ранок у Мiстi Ангелiв. Добропоряднi громадяни сплять сном праведникiв - а наркомани нишпорять мiстом у пошуках марихуани, зловiсної трави, корiння якої тягнуться прямо з Пекла. Таммi Рейнолдс i Рок Рокуелл, загрузли в грiхах кiнозiрки, придбали порцiю наркотику i тепер вдаються до розпусти в розкiшному особняку Таммi на Голлiвудських пагорбах. Вони не знають, що грають з вогнем без азбестових рукавичок! Не знають, що по їх слiду вже йде людина, здатна роздмухати цей вогонь! Не знають, що до них поспiша" гроза наркодилерiв i беззмiнний охоронець спокою чесних громадян знаменитий детектив Джек Винсеннс! А "Винсеннс" означа" "Вiкторiя" - Перемога з великої лiтери! Отримавши вiдомостi вiд анонiмного джерела, сержант Винсеннс... ну i так далi. Як тобi, Джекi?
  
  - Красиво.
  
  - Точно! Такi ось краси i забезпечують менi тираж дев'ятсот тисяч. I мiж iншим, продажу все ростуть! Зна"ш що? Додам-ка я, мабуть, що ти двiчi розлучався, бо на перше мiсце ставиш боротьбу з наркотиками, а жiнки твої не могли цього пережити. I ще: що ти вирiс у притулку мiста Винсеннс, штат Iндiана, i прiзвище отримав на честь цього мiстечка. Джек - Переможець з ба-а-икою лiтери!
  
  А у вiддiлi його звуть "Смiттяр Джек" - з тих самих пiр, як, пiймавши Чарлi Паркера по кличцi Баклан, встромив його головою у смiтт"вий бак бiля клубу "Замбоанга".
  
  - Краще про "Жетон Честi" напиши. Як я з Мiллером Стентоном пиво п'ю, як Бретта Чейза вчив грати копа. Що без консультанта i серiалу б нiякого не було. Що-небудь в такому родi.
  
  Хадженс пирхнув.
  
  - Бретт мабуть все щодо неповнолiтнiх бiга"?
  
  - А негри все ще вмiють танцювати?
  
  - Тiльки на пiвдень вiд бульвару Джефферсона. Спасибi за статтю, Джек.
  
  - Не за що.
  
  - Я серйозно. Завжди радий тебе побачити.
  
  Ах ти тарган паршивий! Ось зараз пiдморгнеш - бо зна"ш чудово: чи варто тобi слiвце шепнути Вiльяму X. Паркеру, моралисту недоробленого, i менi кранти. Зна"ш ти прекрасно зна"ш, що сталося в сорок сьомому роцi, мабуть, i документи все при тобi, i нiчого не варто пiдсунути їх кому слiд, так, щоб мене пiдставити, а самому залишитись чистеньким...
  
  Хадженс пiдморгнув.
  
  Нi, подумав Джек. Може, i багато " в дось" у редактора "Строго секретно". Але не всi.
  
  
  РОЗДIЛ ЧЕТВЕРТИЙ
  
  
  Вечiрка у розпалi: дiлянка набитий битком.
  
  Безкоштовний паркiнг: скотч, бурбон, ром, принесений Джеком Винсеннсом Смiттярем. Дiк Стенсленд склав я"чний коктейль пiд назвою "Стара ворона". Хтось поставив на патефон непристойнi рiздвянi пiсеньки: Санта зi своїм оленем там таке витворяють - не перекажеш. У вартiвнi яблуку нiкуди впасти, та все йдуть i йдуть патрульнi з нiчної змiни, стомленi виловом бродяг i спраглi випивки.
  
  Бад оглянув юрбу. Фред Турентайн кида" стрiлки портрети розшукуваних, Майк Крагман i Уолт Дьюкширер грають в "назви негра" - на парi в четвертак вгадують iмена кольорових укладених на знiмках з полiцейської картотеки. Джек Винсеннс потягу" содову, лейтенант Фрiлiнг вирубався, схиливши голову на стiл. Ед Эксли намагався втихомирити товаришiв по службi, а коли нiчого не вийшло, зник у себе в кабiнетику - ре"стру" там заарештованих, розклада" по папках рапорти про затримання.
  
  П'янi майже всi, а хто не п'яний, той посилено над цим працю".
  
  I майже всi говорять про Браунелле i Хеленовски - двох патрульних, що сьогоднi потрапили в невiдкладну допомогу, про затриманих нападникiв i про тих двох, що досi в бiгах.
  
  Бад стояв бiля вiкна. Обривки чуток металися по кiмнатi, обростаючи мальовничими подробицями: Браунеллу розiрвали губу до носа, Хеленовски один з нападникiв вiдкусив вухо. А Дiк Стенсленд взяв ствол i вiдправився на вулицю мексикашек вiдстрiлювати. Цього Бад готовий був повiрити: сам бачив, як Стенс преться до автостоянки з помповою напереваги.
  
  Голоси ставали голоснiше. Бад вийшов на стоянку, притулився до патрульної машини.
  
  За вiкном було мрячило. Бiля дверей тюремного вiдсiку бiйка - Дiк Стенсленд впиха" всередину двох. Чути крики. У Стенсленда скоро двадцять рокiв вислуги, дума" Бад. Ех, напарник... З вартiвнi Френк Доуэрти слезливым тенорком затягу" "Срiбнi дзвiночки".
  
  Бад вiдiйшов подалi: музика нагадала про матiр. Закурив - не допомогло.
  
  Вiн не змiг її захистити. А адже йому було вже шiстнадцять. Старий прийшов додому. Тiльки чiпай її ще раз, сказав Бад, уб'ю. А потiм лiг спати i прокинувся скутий по руках i ногах, притягнутий наручниками до лiжка. У нього на очах старий забив матiр до смертi монтуванням. I пiшов. А Бад залишився в порожнiй кiмнатi поряд з трупом. Вiн кричав, поки не зiрвав голос. Тиждень вiн провiв там - без води, в мареннi, дивлячись, як розклада"ться його мертва мати. Його знайшов шкiльний iнспектор, отлавливавший прогульникiв, а старого - люди з вiдомства шерифа Лос-Анджелеса. Потiм суд, адвокат, прохання про змiну квалiфiкацiї - з вбивства першого ступеня на другу. Довiчне. Через дванадцять рокiв старий вийшов на поруки. Тодi син - Венделл Уайт з полiцейського управлiння Лос-Анджелеса - вирiшив його вбити.
  
  Але старий зник.
  
  Втiк з-пiд нагляду i жодного разу не з'явився нi в одному з звичних мiсць. Бад не залишав пошуки. Йшов на жiночий крик. Найменший шум - i вiн був тут як тут. Якось вдерся в будинок, де господиня обпекла руку бiля плити. Iнший раз злякав сiмейну парочку, яка займалася любов'ю.
  
  Старий як крiзь землю провалився.
  
  Бад вступив в Бюро розслiдувань, став напарником Дiка Стенса. Дiк i навчив його всiм ходiв-виходiв. А вислухавши його iсторiю, сказав: знайти його ти не можеш, зате можеш зрiвняти рахунок. Притисни до нiгтя пару-трiйку виродкiв, якi б'ють дружин, - дивись, i кошмарiв твоїм кiнець настане. Скоро i випадок представився: в руки Баду потрапив бешкетник, любитель сiмейно-побутового рукоприкладства, вже три рази вiдсидiв за уголовке. По дорозi в дiлянку Бад зупинив машину i запропонував забiяцi для рiзноманiтностi помахатися з чоловiком. Без наручникiв, голими руками, один на один. Переможе - вiльний. Бешкетник погодився. Бад зламав йому нiс, щелепи, ударом ноги розiрвав селезiнку. Дiк виявився прав: кошмари припинилися.
  
  У полiцiї Бада почали поважати - i побоюватися.
  
  Вiн пiдтримував свою репутацiю. Не забував про старих клi"нтiв: якщо адвокат допомагав їм виплутатися - дзвонив їм додому, якщо їх випускали на поруки - провiдував: Ласкаво просимо додому, хлопцi, ще раз спробу"те розпустити руки - я з вами поговорю iнакше. Деколи врятованi жертви намагалися його вiддячити. Бад не пiддавався i знаходив собi жiнок в iнших мiсцях. Вiн вiв список процесiв i вiдпусток на поруки, посилав своїм "пiдопiчним" листiвки у в'язницю i стiйко виносив дисциплiнарнi стягнення iз-за скарг на надмiрне насильство при виконаннi законної процедури. Дiк Стенс зробив з Бада хорошого детектива. Скоро їх ролi змiнилися: тепер вже Бад, як нянька, наглядав за своїм учителем, стежив, щоб той не напивався на чергуваннi, притримував, коли Стенсу приходила полювання вiдкрити стрiлянину без серйозних пiдстав. Бад був постiйно напоготовi: Стенс з'їжджав з котушок - розкручував власникiв барiв на безкоштовну випивку, за хабарi вiдпускав грабiжникiв...
  
  Баду здалося, що патефонный спiвак у вартiвнi дивно зафальшивил, але вiдразу зрозумiв, що музика тут нi при чому. З холодної почулися гучнi голоси. Нi, не голосу - хрипкi крики.
  
  Вони все посилювалися. Безладний гомiн у коридорi, квапливий тупiт нiг - схоже, вечiрка перемiща"ться з вартiвнi в мавпятник. Здогад: п'яний Стенс зiрвався з ланцюга. Та iншi, пiдiгрiтi спиртним i злiстю за товаришiв, зараз до нього при"днаються. Бад рвонувся з свого укриття, вiдчинив дверi.
  
  Прохiд мiж камерами битком набитий. Кiлька гратчастих дверей распахнуто. Заарештованi туляться до стiн. Стиснутый в натовпi, надрива"ться Ед Эксли, намага"ться навести порядок - нiхто його не слуха". На пiдлозi Бад помiтив зiм'ятий список затриманих. Шестеро вiдзначенi галочками: Санчес, Динардо; Карбигаль, Хуан; Гарсiя, Езекiель; Часко, Рей"с; Ра", Деннiс; Валупек, Клiнтон. Тi, що напали на патрульних.
  
  Алкашi в "акварiумi" криками пiдливають масла у вогонь.
  
  Стенс потрапля" в камеру номер чотири. На руцi у нього - кастет.
  
  Вiллi Трiстан притиснул Эксли до стiни, Крам Крамлi зiрвав у нього з пояса ключi.
  
  Копи переходять з камери в камеру. Елмер Ленц широко посмiха"ться - одяг в кровi. Джек Винсеннс чергу" бiля кабiнету командира бригади - лейтенант Фрiлiнг хропе, розкинувшись на столi.
  
  Бад кинувся вперед.
  
  Працювати лiктями не доводилося: хлопцi бачили, хто йде, i поступалися дорогу. Стенс вже в третiй камерi - Бад за ним. Дiк обробля" якогось худого хлопця: лупить по головi; мексиканець впав на колiна, трима"ться за щелепу. Бад схопив Дiка за комiр, вiдтягнув. Латинос сплюнув кров'ю.
  
  - О-О, мiстер Уайт! Я тебе знаю, puto [16] ! Ти мало не вбив Кальдо, мого кореша, за те, що той вирiшив повчити свою повiю-дружину! Ця тварюка вiд нього гуляла, а ти чого полiз? Теж защитничек знайшовся, мать твою!
  
  Бад вiдпустив Стенса. Мексикашка показав йому палець: Бад ударив його ногою, вiд чого той розтягнувся на пiдлозi, потiм схопив за шию. Шука"ш пригод, мудило? Буде тобi зараз пригода! Пiдняв чорномазого в повiтря - i головою в стелю. Над натовпом - голос пай-хлопчика Еда Эксли:
  
  - Офiцер Уайт, припинiть! Це наказ!
  
  Мексикашка примудрився i врiзав йому по яйцях. Бад випустив його, вiдсахнувся до решiтцi - чорномазий кинувся бiгти, але наткнувся на Винсеннса. У Смiттяра очi на лоб полiзли: дорогою кашемiровий пiджак був вимазаний кров'ю мексиканця. Винсеннс врiзав йому раз, iнший - поклав. Эксли рвонувся геть з мавпятника.
  
  Крики, крики, рев - голоснiше тисячi тривожних сирен.
  
  Стенс висмикнув з кишенi фляжку джина. Всi п'янi як чiп. Один Ед Эксли тверезий як скельце - он вiн, сгружает в комору залишки спиртного.
  
  Голоси:
  
  - Молодчина, Великий Бад!
  
  До голосiв - особи: перекошенi, страшнi. Эксли всi возиться в коморi, непитущий чортiв, буде розгляд - головним свiдком стане! Недовго думаючи, Бад кинувся коридором до коморi, зачинив дверi i замкнув на засув.
  
  
  РОЗДIЛ П'ЯТИЙ
  
  
  Замкнений у кiмнатцi два з половиною на два з половиною метри. Нi вiкон, нi телефону, нi селекторного зв'язку. На полицях - щiтки, ганчiрки, вiдра. Спиртне Ед вилив в раковину: але засмiчена раковина, i тепер у нiй варто каламутне пахуче озеро. Дверi сталева - не виб'"ш. Вiд спиртової смороду блювати тягне. Через вентиляцiйний отвiр доносяться крики i глухi удари.
  
  Ед грюка" в дверi - нема" вiдповiдi. Кричить у вентилятор, i гаряче повiтря обпiка" йому обличчя. Вiн у пастцi! Замкнений, зв'язаний по руках i ногах. Хлопцi з Бюро порахували, що вiн все одно не стане стукати. Що б батько зробив на його мiсцi?
  
  Болiсно тягнеться час. Крики то затихають, то здiймаються хвилею, знову затихають - i знову... Ед молотить кулаками в дверi - безглуздо. В коморi все гарячiше. Вiд спиртного в повiтрi мерзенний сморiд: як на Гвадалканале, коли вiн ховався вiд японцiв пiд трупами. Форма наскрiзь мокра. Збити засув пострiлом? Куля може зрикошетити вiд металу i вбити його.
  
  Чи вдасться зам'яти справу: внутрiшн" розслiдування, цивiльнi позови, велике журi [17] . Полiцейськi-садисти б'ють пiдозрюваних - у скiлькох кар'"ра пiде коту пiд хвiст! А у вiдповiдi за все - сержант Едмунд Дж. Эксли, що не зумiв забезпечити порядок у вiддiленнi. I Ед прийма" рiшення: бог дав йому хорошi мiзки, i зараз саме час скористатися ними.
  
  Ед сiда" навпочiпки i почина" писати на зворотi бланка. Версiя перша: правда.
  
  Рознеслася чутка, що Джон Хеленовски позбувся ока. Слух розпустив сержант Рiчард Стенсленд, арештував Раїса, Деннiса i Валупека, Клiнтона. З тим же успiхом можна було кинути сiрник в канiстру з бензином. Лейтенант Фрiлiнг, командир бригади, мiцно спав, оскiльки в порушення внутрiшнього розпорядження за номером 4319 надрался на робочому мiсцi. Сержант Е. Дж. Эксли, раптово опинився за старшого, виявив пропажу ключiв вiд камер. Натовп полiцейських, якi вiдзначали у вартiвнi Рiздво, рвонулася в мавпятник. Камери, де мiстилися шестеро пiдозрюваних у нападi, були вiдкритi ключi - тими самими, яких недорахувався сержант Эксли. Сержант намагався знову замкнути камери, але побиття вже почалося. Сержант Вiллiс Трiстан схопив сержанта Эксли за руки, а сержант Уолтер Крамлi зняв у нього з пояса запаснi ключi.
  
  Нi з допомогою умовлянь, анi з допомогою сили сержант Эксли повернути ключi не змiг.
  
  Додамо деталей.
  
  Полiцейськi били беззахисних затриманих. Особливо озвiрiв Стенсленд. Бад Уайт схопив одного з заарештованих за шию i пiдняв, вдаривши головою об стелю. Сержант Эксли наказав офiцеровi Уайту припинити: офiцер Уайт наказу не пiдкорився. Сержант Эксли не став повторювати наказ, оскiльки заарештований звiльнився, i необхiднiсть подальшої конфронтацiї вiдпала.
  
  Ед поморщився i продовжував писати. Поставив дату - 25 грудня 1951 року. Заголовок: побиття ув'язнених у в'язницi Центрального дiлянки. Велике журi виносить обвинувальний акт, в департаментi починаються розбiрки в департаментi, репутацiя шефа Паркера летить до чортiв... Ед взяв чистий аркуш. Почнуть опитувати свiдкiв - i тут з'ясу"ться, що всi офiцери в дiлянцi були, що назива"ться, як чiп. П'яний свiдок - не свiдок. А от сержант Эксли не пив, до того ж намагався навести порядок - свiдок з нього iдеальний. Йому потрiбно скласти з себе вiдповiдальнiсть, начальству - зберегти обличчя. У департаментi будуть вдячнi людинi, яка допоможе їм вийти сухими з води i вiдв'язатися вiд газетярiв. Але для цього потрiбен план. А план треба скласти заздалегiдь.
  
  I Ед почав другу версiю.
  
  Для початку вину покладемо на конкретних людей. Стенсленд, Джоннi Браунелл - брат пораненого патрульного, Бад Уайт i ще кiлька роботяг, вже дослужилися або майже дослужилися до пенсiї: Крагман, Такер, Хайнеке, Хафф, Дисброу, Доуэрти. Якщо прокуратура серйозно забажа" кровi - кинути їм людей похилого вiку. Далi: чому б не припустити, що пiдозрюванi в нападi намагалися втекти i звiльнити iнших ув'язнених? Алконавты з "акварiума" пiдтвердять. Ще кiлька поворотiв, i правда перетворю"ться в майстерну брехню, яку жоден свiдок не зумi" спростувати. Ед пiдписав другу версiю i приклав вухо до вентиляцiйної труби - дiзнатися, чи не народилася третя.
  
  Третя версiя народжу"ться в муках. За стiною Стенса закликають прокинутися i поглянути, що вiн, мати його так, накоїв. Уайт бурмоче щось несхвальне i йде важкими повiльними кроками. Крагман i Такер матюкають мексиканцiв. У вiдповiдь - стогони та схлипування. Уайта i Джоннi Браунелла бiльше не чути. Ленц, Хафф, Доуэрти, судячи з усього, теж змилися без шуму. Надривний плач, знову i знову повторюване madre mia.
  
  6:14 ранку.
  
  Ед почав третю версiю. Нi стогонiв, нi madre mia. Заарештованi за напад буяли i пiдбурювали iнших ув'язнених до бунту. Отримали по заслугах. Що б сказав батько? Вiчно твердить про правосуддя. А цих шiстьох побили за те, що вони скалiчили двох полiцейських - що це, якщо не правосуддя?
  
  Шум затих - вже остаточно. Ед спробував заснути, але так i не змiг.
  
  У замку повернувся ключ. На порозi лейтенант Фрiлiнг - блiдий, аж трясеться. Ед вiдсторонив його, рушив по коридору.
  
  Дверi шести камер розкритi навстiж. Пiдлогу слизький вiд кровi. Хуан Карбигаль лежить на лiжку, пiд голову подсунута складена сорочка - кiлька годин тому бiла, тепер червоно-бура. Клiнтон Валупек змива" кров з обличчя. Рейес Часко - один величезний синяк; Деннiс Райс розправля" розпухлi зламанi пальцi. Санчес Динардо i Езекiель Гарсiа притиснулися один до одного на бруднiй пiдлозi.
  
  Ед набрав номер швидкої допомоги. На словах "Центральний полiцейський вiддiлок" його ледь не вирвало.
  
  
  ГЛАВА ШОСТА
  
  
  - Ти чому не їси, синку? - спитав Дадлi Смiт. - Апетиту нема" пiсля вчорашньої вечiрки?
  
  Джек покосився на тарiлку. М'ясо на кiстцi, спаржа, варена картопля.
  
  - Коли за їжу платить офiс окружного, я завжди замовляю бiльше, нiж можу з'їсти. Так де Лоу? Не хоче поглянути на свою покупку?
  
  Смiт соковито, басовито засмiявся. Такий комiчний iрландець з мюзиклу: мiшкуватий пiджак надiйно прихову" i револьвер 45-го калiбру, i справжню натуру.
  
  - А що у цього Лоу на думцi?
  
  Дадлi зиркнув на годинник.
  
  - Що ж, будемо вважати, що Рiздво Спасителя нашого ми вiдсвяткували, i перейдемо до справи. Лоу, синку, хоче стати прокурором нашого славного мiста. А з часом i губернатором Калiфорнiї. Вiн уже вiсiм рокiв заступник окружного прокурора, у сорок восьмому балотувався i програв, а на наступних виборах, у березнi п'ятдесят третього, сподiва"ться виграти. Так, принаймнi, Еллiс вважа". Вiн хлопець цiнний: з полiцi"ю дружить, кримiналу - смертельний ворог. I менi подоба"ться, хоч i син Сiону. По-мо"му, хороший прокурор з нього вийде.
  
  А ти, синку, можеш йому стати в нагодi в передвиборнiй кампанiї. I стати його другом. Дуже цiнним iншому.
  
  Одного мексиканця Джек вчора вирубав. Якщо справа вийде на свiтло... негарно вийде. Дуже недобре.
  
  - Що ж, може статися, що скоро менi знадобиться його дружба.
  
  - Впливовi друзi, синку, нiкому ще не заважали.
  
  - Що йому треба? Грошi?
  
  - До чого ж така груба прямота, синку? Скажiмо так: йому потрiбнi твої послуги. Послуги, за якi вiн, зрозумiло, готовий вiдплатити вза"мнiстю. Особливо цiкавлять його твої зв'язку в артистичному свiтi. Однак в основi прагнень мiстера Лоу дiйсно лежать грошi, i я погрiшу проти iстини, якщо буду стверджувати зворотне.
  
  Джек вiдсунув тарiлку.
  
  - Хоче, щоб я приголомшив хлопцiв з "Жетона Честi". Розкрутив їх на пожертви до фонду кампанiї.
  
  - Абсолютно вiрно. I тримав подалi вiд нього нишпорок з цього чортового журналу "Строго секретно". А оскiльки наш пароль - "вза"мнiсть", не сумнiвайся, у вiдповiдь вiн готовий на багато що.
  
  - Наприклад?
  
  Смiт клацнув запальничкою.
  
  - У Макса Пелтца, продюсера серiалу, вже багато рокiв проблеми з податками. Лоу простежить, щоб аудитори до нього бiльше не з'являлися. Бретт Чейз, який завдяки твоїм порадам так натурально гра" полiцейського, - збоченець, любитель хлопчикiв. Лоу не стане залучати його до суду. А сценарист серiалу отрима" в сво" розпорядження реальнi документи прокурорського архiву. I сам ти, синку, без нагороди не залишишся. Лейтенант Боб Галлодет зi слiдчого вiддiлу прокуратури надходить зараз в юридичну академiю. Якщо добре її закiнчить, стане прокурором, а ти отрима"ш лейтенантское звання i займеш його мiсце. Ну як, вража" тебе таку пропозицiю?
  
  Джек узяв у нього з пачки сигарету.
  
  - Ти прекрасно зна"ш, бос: з Вiддiлу наркотикiв я не пiду. I ще прекрасно зна"ш, що я вiдповiм "так". А як тiльки я скажу "так", як з'явиться Еллiс Лоу, потисне менi руку, гаряче подяку" i знову зми"ться. Так що я кажу: так.
  
  I дiйсно, в ту ж мить до кабiнету прослиза" Еллiс Лоу.
  
  - Джентльмени, прошу вибачення за запiзнення!
  
  - Я згоден, - каже Джек.
  
  - Ось як? Лейтенант Смiт вже виклав вам суть справи?
  
  - Деяким довгi пояснення не потрiбнi - все на льоту схоплюють, - зауважу" Дадлi.
  
  - Дякую вас, сержант, - каже Лоу, погладжуючи ланцюжок, вида" в ньому "фибетника" [18] . - Якщо я зможу бути вам корисний... ну, ви розумi"те... не соромтеся, дзвонiть у будь-який час.
  
  - Соромитися не буду. Залишитеся на десерт?
  
  - Ох, i радий би, але стiльки справ, стiльки справ... Але ми з вами обов'язково повиннi як-небудь разом повечеряти!
  
  - Завжди до ваших послуг, мiстер Лоу.
  
  Лоу кида" на стiл двадцятидоларову папiрець.
  
  - Ще раз дякую вам, лейтенанте, сподiваюся скоро знову з вами побачитися. З Рiздвом вас, джентльмени!
  
  Джек кива". Коли Лоу хова"ться, Дадлi каже:
  
  - Є щось ще, синку.
  
  - Ще робота?
  
  - На зразок того. Якщо не помиляюся, сьогоднi ввечерi ти забезпечу"ш охорону на рiздвянiй вечiрцi в Уэлтона Морроу?
  
  Щорiчна обов'язок Джека, вельми щедро винагороджу"ться. Сто доларiв за пригляд за свiтською тусовкою.
  
  - Так. А що? Лоу мрi" потрапити в число запрошених?
  
  - Нi, не зовсiм... адже Ти, зда"ться, одного разу надав мiстеровi Морроу велику послугу?
  
  Жовтень сорок сьомого. Велику послугу, це точно.
  
  - Вiрно.
  
  I з його родиною на дружнiй нозi?
  
  - На зразок того - наскiльки можуть багатiї дружити з найманим охоронцем. А що?
  
  Дадлi розплива"ться в усмiшцi.
  
  - Бачиш, синку, Эллису Лоу потрiбна дружина. Переважно - не "врейка, свiтська ледi з хорошої сiм'ї. Вiн кiлька разiв зустрiчав в суспiльствi Джоан Морроу, i вона, що назива"ться, запала йому в душу. Не хочеш зiграти Купiдона i поцiкавитися у прекрасною Джоан, як вона на це дивиться?
  
  - Господи, Дад! Хочеш, щоб я попрацював для майбутнього окружного прокурора свахою?
  
  - Саме так. Як тобi зда"ться, мiс Морроу ця пропозицiя зацiкавить?
  
  - Варто спробувати. Вона цiну" положення в суспiльствi i завжди прагнула вдало вийти замiж. Тiльки от його нацiональнiсть... Це може перешкодити.
  
  - Так, звичайно. Але ти поговориш з нею, синку?
  
  - Обiцяю.
  
  - Значить, домовились. Так, до речi, вчорашня заваруха у дiлянцi - наскiльки це серйозно?
  
  Ось i дiйшли до сутi.
  
  - Серйознiше нiкуди.
  
  - Дума"ш, справа вийде назовнi?
  
  - Не знаю. А що там з Браунеллом i Хеленовски? Як вони?
  
  - Легкi поранення, синку. Я б сказав, що покарання виявилося непропорцiйно злочину. Ти брав участь?
  
  - Мене вдарили, я вдарив у вiдповiдь i змився. Лоу боїться розслiдувати справу?
  
  - Боїться посваритися з друзями.
  
  - Сьогоднi у нього стало одним iншому бiльше. Передай йому, тепер вiн може бути спокiйний.
  
  
  
  * * *
  
  
  Доїхавши до будинку, Джек плюхнувся на канапу i проспав до пiвдня. Прокинувся вiд шереху на сходах - на валявся "Мiррор". На четвертiй сторiнцi: "Рiздвяний сюрприз для зiрок "Врожаю надiї"".
  
  Фоток нема", але натяк щодо "В-Вiкторiї" Мортi Бендиш вловив. "Отримавши iнформацiю вiд одного з своїх численних iнформаторiв..." - звучить так, немов по вулицях Лос-Анджелеса нишпорить цiла армiя шпигунiв Винсеннса - Переможця з Великої Лiтери! I вiн їм платить зi сво"ї кишенi. Нехай всi знають, що на боротьбу зi злом Джек Винсеннс грошей не шкоду"! Вирiзав статтю, перегорнув решту в пошуках нотаток про Браунелле i Хеленовски, про вчорашнiй погромi.
  
  Нiчого.
  
  Воно i зрозумiло. Дво" поранених полiцейських - не велика сенсацiя, а зв'язатися з охочим до скандалiв адвокатишкой мексиканська шпана просто не встигла.
  
  Джек витягнув записну книжку.
  
  Сторiнки подiляються на три колонки: дата, номер чека, сума. Суми - вiд сотенної папiрцi до двох тисяч. Всi чеки, виписанi на iм'я Дональда i Маршi Скоггiнс, Седар-Рапiдс, штат Айова. Внизу третьої колонки пiдведений пiдсумок: 32 350 доларiв. Джек дiстав чекову книжку, швидко пiдрахував баланс. Мабуть, в цей раз зможе послати п'ятсот. П'ять сотень - непоганий рiздвяний подарунок дiтворi вiд дядечка Джека. Не перший i, звичайно, не останнiй.
  
  Це - до самої смертi. I то не розплатишся.
  
  Кожне Рiздво прокидаються спогади, ниють, як хворий зуб. Для сироти паршивее Рiздва часу не знайти. Кому i знати, як не Джеку: адже вiн вирiс в притулку - а багато рокiв тому зробив сиротами двох незнайомих хлопцiв...
  
  Останнi числа вересня 1947 рiк.
  
  Дивно згадати, що почалася ця iсторiя з тi"ю ж сiмейки Морроу. Йому зателефонував Уортон, колишнiй шеф полiцiї. Сказав, донька Уэлтона Морроу Карен попалася зi шкiльної компанi"ю на наркотi. Брали дурь у саксофонiста по iменi Лiс Вайскопф. Морроу - адвокат, грошей у нього кури не клюють, i допомогти полiцiї вiн нiколи не забува". Вiн хоче, щоб Вайскопф отримав сво" - але без зайвого шуму.
  
  Вайскопфа Джек знав: зачiска пiд лабуха, торгу" дилаудидом, любить молоденьких. За роботу Уортон обiцяв Джеку сержантськi нашивки.
  
  Саксофонiста вiн знайшов в лiжку з п'ятнадцятирiчної дiвчиною. Дiвчисько змилася, Вайскопфа Джек трiснув рукiв'ям револьвера по головi, перетрусив його торбу, знайшов там повний кошiль колiс i косякiв. Дурь приховав, вирiшивши штовхнути Мiккi Коена. Уелтон Морроу запропонував йому постiйну роботу охоронця - Джек погодився. Карен Морроу запроторили в заокеанський iнтернат, вiд грiха подалi. Пiдвищення Джек отримав, як i було обiцяно. Мiккi К. дурью не зацiкавився - виявилося, вiн нiчого, крiм героїну, не визна". I Джек залишив ласкаво невдалого джазмена у себе. Деколи ковтнув таблетку-iншу, щоб не померти з нудьги на нiчному чергуваннi. А потiм Лiнда, дружина номер два, втекла з одним з його стучевил - тромбонiстом, приторговывавшим травою. I тодi Джек серйозно пiдсiв - курив, жер бензедрин, заважав дурь з вiскi. Безстрашний борець з наркотиками, ворог богеми No1. I настало двадцять четверте жовтня...
  
  У ту нiч вiн, скорчившись за кермом, стежив за торговцями героїном на стоянцi бiля "Малiбу Рандеву". Дво" "клi"нтiв" сидiли в "паккарде". Час наближався до пiвночi: Джек вже добре приклався до пляшки, викурив по дорозi косячок, проковтнув пару бензедриновых колiс. Чверть першого - i нарештi до "паккарду" пiдвалю" довгий кiстлявий негритос.
  
  Угода не вiдбулася. Ледь згорток перейшов з рук в руки, Джек вiдчинив дверцята сво"ї машини, почав вилазити, але спiткнувся. Негритос кинувся бiгти, пушери вискочили з "паккарда" зi стволами напереваги. Джек дiстав гармату. Нiггер обернувся i вистрiлив. Поруч замаячили двi темнi постатi: дружки його, подумав Джек i натиснув на спуск, розстрiлявши всю обойму. Двi тiнi впали на землю, пушери вiдкрили стрiлянину по ньому i негритосу, i той впав у "студебекера" випуску 1946-го.
  
  Джек гриз цемент, поминав бога i чорта. Одна куля влучила йому в плече, iнша пройшлася по ногах. Вiн заповз пiд машину: яке-нiяке, а прикриття. Вереск гальм, чиїсь вiдчайдушнi крики. Нарештi з'явилася швидка допомога i полiцiя: кобел - помшерифа занурила його на ношi. Сирени, лiкарняне лiжко, кобел шепоче Джеку, що при аналiзах у нього в кровi виявленi наркотичнi речовини. Операцiя, довгий важкий сон пiд наркозом. Коли отямився - на ковдрi газета: "У перестрiлцi у "Малiбу" загинули тро" - герой-полiцейський вижив".
  
  Пушери змилися, i всi вбивства повiсили на них.
  
  Нiггера-покупця знайшли на стоянцi мертвим.
  
  А тi двi тiнi в темрявi виявилися зовсiм не його дружками, а мiстером i мiсiс Гарольд Дж. Скоггiнс, туристами з Седар-Рапiдс, штат Айова, щасливими батьками сiмнадцятирiчного Дональда i шiстнадцятирiчної Маршi.
  
  Доктора якось дивно на Джека поглядали. Та баба-кобел зi служби шерифа виявилася Дот Ротштейн, кузиною Пархача Тайтелбаума i сподвижницею легендарного Дадлi Смiта.
  
  Належало розтин трупiв - i розтин з неминучiстю показало б, що кулi, прервавшие життя мiстера i мiсiс Скоггiнс, були випущенi з револьвера Джека Винсеннса.
  
  Врятували його дiти.
  
  Весь тиждень в лiкарнi вiн вмирав вiд страху. Його порушували Тад Грiн i шеф Уортон, заходили i хлопцi з Вiддiлу наркотикiв. Дадлi Смiт пропонував свою допомогу: хотiлося б Джеку знати, чи багато йому вiдомо. Сiд Хадженс, головний редактор "Суворо секретно", з'явився з цiнних пропозицi"ю: обмiн iнформацi"ю, присутнiсть журналiстiв при арештах знаменитостей в обмiн на пристойнi суми. Джек погодився i запитав себе, чи багато вiдомо Хадженсу.
  
  Дiти не зажадали розтину. Виявилося, вони адвентисти сьомого дня, для них розтин - наруга над мертвими. Коронер округу нiяких сумнiвiв не висловив, i мiстер i мiсiс Скоггiнс вирушили для кремацiї тому в Айову.
  
  Iм'я сержанта Джека Винсеннса схилялося у всiх газетах. Зрозумiло, в самих позитивних тонах.
  
  Рани його потихеньку затягнулися.
  
  Вiн кинув пити. Зав'язав з наркотою. Викинув геть свою заначку. Перекреслював в календарi днi, прожитi без спиртного i наркотикiв. Спiвпрацював з Сiдом Хадженсом, потроху створював собi iм'я. Надавав певнi послуги Дадлi Смiту. А ночами до нього були мiстер i мiсiс Гарольд Дж. Скоггiнс. Мабуть, випивка i дурь могли б убити їх ще раз - вже назавжди. Але разом з самим Джеком.
  
  Сiд влаштував його консультантом у "Жетон Честi" - тодi ще радiошоу. Грошi полилися рiкою. Джек намагався витрачатися на шмотки i жiнок - але бари i "точки" наркоторговцiв владно вабили його до себе. Вiн яро ганяв пушеров: це допомагало, але зовсiм трохи. I тодi Джек вирiшив виплатити дiтлахам борг.
  
  До першого чеку на двi сотнi - доклав короткий лист, в якому висловлював спiвчуття родинi загиблих i яке пiдписав: "Невiдомий друг". Через тиждень подзвонив у банк: грошi по чеку отриманi. З тих пiр Джек робив виплати регулярно молився про одне: щоб не пронюхав Сiд Хадженс.
  
  Джек вiдчинив гардероб, витягнув свою парадну амунiцiю. Пiджак з "Лондон Шоп" куплений на гонорар вiд Сiда за арешт Боба Мiтчума. Мокасини з пензликами i сiрi фланелевi штани - за матерiал про зв'язок джазменiв з комунiстами. Цю iсторiю Джек витрусив з одного басиста, спiйманого зi шприцом, а "Строго секретно" з цього зробила сенсацiю на цiлий розворот.
  
  Вiн одягся, спрыснулся "Лаки Тайгером" i рушив у Беверлi-Хiллз.
  
  
  
  * * *
  
  
  Гулянка в розпалi. Заднiй двiр площею цiлий акр заставлений тентами. Дiтлахи з коледжу паркують машини. На величезних тарiлках - яловича вирiзка, шинка, iндичка. Офiцiанти обносять гостей закусками, посеред двору височить величезна рiздвяна ялина, пада" дрiбний дощик. Гостi їдять з паперових тарiлок. Газовi лiхтарi освiтлюють галявину. Джек приїхав вчасно i тепер пробира"ться крiзь натовп.
  
  А ось i першi слухачi: Уелтон Морроу пiдводить його до групи юристiв з окружного суду. Джек травить байки як Чарлi Паркер намагався придбати його мовчання, пiдклавши пiд нього повiю-мулатку, як вiн розколов Шапiро - педика з команди Мiккi Коена, який штовхав амiлнiтрит стриптизерiв-трансвеститiв у барi для блакитних. Але Джек Винсеннс, Переможець з Великої Лiтери, з'явився туди i поодинцi заарештував цiлу компанiю гомиков, що з'явилися на конкурс двiйникiв Рiти Хейворт [19] .
  
  Оплески. Джек кланя"ться. Бiля ялинки зауважу" Джоан Морроу: вона одна, зда"ться, нудьгу". Пiдходить до неї.
  
  - З Рiздвом тебе, Джек.
  
  Висока, струнка, тридцять один рiк, може, тридцять два. Нi чоловiка, нi роботи. На красивому обличчi - звична скучливая гримаска.
  
  - Здрастуй, Джоан.
  
  - Привiт. Зна"ш, тобi сьогоднi в газетi писали. Як ти заарештував двох акторiв.
  
  - А, дрiбницi.
  
  - Ка-а-кою скромник! - смi"ться Джоан. - I що з ними тепер буде? З цим Роком... як його там... i з дiвчиною?
  
  - Дiвчинцi - дев'яносто днiв, а от Рокуэллу може свiтити до року. Нехай наймуть твого тата, вiн їх витягне.
  
  - А тобi їх не шкода?
  
  - Менi шкода робочого дня, витраченого на свiдчення в судi. Так що, сподiваюся, вони визнають свою провину i менi не доведеться туди дертися. I ще сподiваюся, цей випадок змусить їх задуматися.
  
  - Зна"ш, а я один раз курила марихуану. У коледжi. Потiм страшно захотiлося їсти, i я злопала цiлу коробку печива, а потiм мене знудило. Скажи, ти б мене за це не заарештував?
  
  - Таку красуню? Нi за що!
  
  - А зна"ш, що я тобi скажу? Зараз я готова спробувати ще раз - так все набридло!
  
  Пора закинути пробна куля.
  
  - Джоан, як на особистому фронтi?
  
  - Нiяк. До речi, зна"ш полiцейського на iм'я Едмунд Эксли? Високий, в таких симпатичних окулярах. Син Престона Эксли.
  
  Як же! Очкарик Еддi Эксли, герой з шилом в дупi.
  
  - Поверхнево знайомi.
  
  - Такий милий, правда? Я з ним познайомилася вчора на вечорi у його батька.
  
  - Папенькины синки - не моя спецiальнiсть. Зате я знаю одного дуже пристойного людини, який серйозно тобою цiкавиться.
  
  - Ось як? I хто це?
  
  - Хтось Еллiс Лоу. Заступник окружного прокурора.
  
  Джоан посмiха"ться, потiм раптом хмуриться.
  
  - Я чула, вiн член Ротарi-клубу [20] . Єврей?
  
  - Так, але це - з одного боку. А з iншого - вiн республiканець... i, взагалi, далеко пiде.
  
  - Значить, ти рекоменду"ш?
  
  - Запевняю тебе, не пошкоду"ш.
  
  Джоан розсiяно чiпа" ялинову гiлку, i пластiвцi штучного снiгу падають на землю.
  
  - Гаразд. Скажи їй, щоб менi подзвонив. Передай, що в найближчi днi у мене всi зайнятi - а далi подивимося.
  
  - Спасибi, Джоанi.
  
  - Вам спасибi, пане Купiдон. Ой, зда"ться, тато маха" менi рукою. Поки, Джекi!
  
  I Джоан юркнула. Джек дивився їй услiд; мужньо-фатальна манера поведiнки в стилi Боба Мiтчума, ну, може бути, трохи м'якше, - це те, що потрiбно. Раптом ззаду почувся лагiдний голос:
  
  - Здрастуйте, мiстер Винсеннс.
  
  Джек обернувся. Карен Морроу - в зеленому коктейльнiй сукнi, плечi обсипанi перлами дощу. В останню їхню зустрiч вона - кострубата, непропорцiйно витягу"ться дiвча-пiдлiток - спiдлоба пробурчала "спасибi" полiцейському, уберегшему її вiд великої бiди. I чотири роки потому Карен була високою, навiть, мабуть, занадто високою - але нескладною її вже нiхто б не назвав.
  
  - Карен! Бог ти мiй, я вас не впiзнав!
  
  Карен посмiха"ться.
  
  - Сказав би, що ви стали справжньою красунею, - продовжу" Джек, - тiльки ви це, напевно, вже чули.
  
  - Вiд вас - нi.
  
  - Як вам коледж? - смiючись пита" вiн.
  
  - Довго розповiдати. Зараз не буду - я зовсiм закоченiла. Казала ж татовi, щоб влаштував вечiрку в будинку! Хоч я i провела чотири роки в Англiї, а до холодiв так i не звикла. До речi, я приготувала для вас промову. Не хочете пiти зi мною погодувати сусiдських котiв?
  
  - Я тут на службi.
  
  - То-то я дивлюся, щосили базiка"те з мо"ю сестрою!
  
  - Мене просив з нею поговорити один приятель. Вiн до неї небайдужий.
  
  - Бiдний! Точнiше, бiдна Джоанi. Але, чорт вiзьми, я взагалi-то хотiла...
  
  - Гаразд, Карен. Ходiмо погоду"мо ваших котiв.
  
  Карен всмiха"ться й руша" з мiсця, спокусливо погойдуючись на високих пiдборах. Вони не проходять i пiвдорозi, коли блиска" блискавка, гримить грiм, з неба пада" потiк води - Карен скида" туфлi i бiжить по дорiжцi босонiж, а Джек, ледве стримуючи смiх, - за нею. Наганя" її вже бiля порога.
  
  Карен вiдкрива" дверi. У передпокої горить свiтло. Джек дивиться на дiвчину: вона поеживается, руки вкрилися "гусячою шкiрою". Карен струшу" головою - з волосся летять краплi.
  
  - Коти нагорi.
  
  Джек скида" пiджак.
  
  - Нi, спочатку я хочу послухати промову.
  
  - Все, що я можу сказати, ви зна"те. Вас, напевно, вже стiльки людей дякували!
  
  - Але не ви.
  
  Карен здрига"ться.
  
  - Пробачте, я... чорт, не думала я, що все так вийде...
  
  Джек накида" свiй пiджак їй на плечi.
  
  - Ви в Англiї отримували лос-анджелеськi газети?
  
  - Так.
  
  - I читали про мене?
  
  - Так. Ви...
  
  - Карен, газети часто перебiльшують. З мухи роблять слона.
  
  - Що ж, ви хочете сказати, це все неправда?
  
  - Та нi, не все... тобто нi... ну... загалом, все правда.
  
  Карен вiдверта"ться.
  
  - От i добре, я так i думала. А тепер - мова. Тiльки не дивiться на мене, я страшно соромлюсь. Значить, так... По-перше, ви врятували мене вiд великого нещастя. По-друге, порадили батьковi вiдправити мене в Англiю, де я отримала прекрасну освiту i познайомилася з цiлою купою чудових людей. По-трет", заарештували того мерзотника, який тодi продав менi таблетки...
  
  Джек стосу"ться її плеча - вона вiдсаху"ться.
  
  - Нi, дайте менi договорити! В-четверте - тодi Я нiкому про це не розповiдала, та й зараз, чесно кажучи, не збиралася, але Лiс Вайскопф давав таблетки безкоштовно дiвчатам, якi погоджувалися з ним переспати. I якби не ви з татом, боюся, рано чи пiзно дiйшло б i до цього. Так що ви, Джек, - тiльки не смiйтеся! - врятували мою честь.
  
  - I став вашим лицарем? - посмiха"ться Джек.
  
  - Ось саме. А менi вже двадцять два, i я не школярка, яка закоху"ться в перших зустрiчних.
  
  - I чудово. Тому що я збирався запросити вас як-небудь на вечерю.
  
  Карен оберта"ться. З искусанных губ стерлася помада, по щоках течуть чорнi струмочки тушi.
  
  - Згодна. Правда, у тата з мамою буде серцевий напад... Але я згодна!
  
  - Значить, я зроблю дурiсть, - тихо каже Джек. - у перший раз за багато-багато рокiв.
  
  
  ГЛАВА СЬОМА
  
  
  Ну i мiсяць видався!
  
  Бад вiдрива" вiд календаря пачку сiчневих листкiв, пiдрахову" арешти. З першого по одинадцятий - нуль: працював на охорону знiмального майданчика, вiдганяв мисливцiв за автографами. Чотирнадцяте сiчня: з тих шiстьох, що напали на полiцейських, знято обвинувачення. Адвокат мексикашек представив справу так, нiби Браунелл i Хеленовски самi почали бiйку. Тепер їм загрожують цивiльнi позови. На календарному листку надряпано: "Найняти адвоката?"
  
  Шiстнадцяте, дев'ятнадцятий, двадцять друге: випущенi пiд чесне слово тро" любителiв помахати кулаками. Ласкаво просимо додому, хлопцi. Не сподiвайтеся, що Бад Уайт про вас забуде. Двадцять третiй - двадцять п'яте: разом зi Стенсом за наводкою Джоннi Стомпа беруть пiд нагляд банду грабiжникiв. Джоннi в кримiнальному свiтi - чоловiк свiй, зна" всiх i вся. Хоча останнiм часом, треба сказати, оргзлочиннiсть якось принишкла: Джоннi все скаржиться на безробiття. Судячи з усього, Мо Ягелка, захища" iнтереси Мiккi К., у вiдсутнiсть боса побою"ться показувати м'язи. У загальнiй складностi сiм арештiв - непогано. Однак картину псу" передрiздвяний побоїще у дiлянцi: газетярi вже обiзвали його "Кривавим Рiздвом", ходять чутки, що з Паркером зв'язалися чини з прокуратури, що всiх, хто був у дiлянцi в той святвечiр, чекають допити у вiддiлi внутрiшнiх розслiдувань i велике журi вже пуска" слину. Замiтки на листках календаря: "Поговорити з Дiком", "Алвокат", "Адвокат - коли???"
  
  Останнiй тиждень мiсяця - перепочинок. Дiк взяв вiдпустку i просиха" в "Двадцяти дев'яти пальмах" - санаторiї для алкоголiкiв. Командир бригади впевнений, що вiн у Небрасцi, хова" батька - хлопцi навiть скинулися, щоб "послати квiти" на фальшивi похорони. Двадцять дев'яте - два арешту: дво" порушили правила умовно-дострокового звiльнення, взяв їх за наводкою одного з стучевил Джоннi Стомпа. Правда, обидва - з передмiсть: довелося обробити їх до напiвсмертi i вивезти у мiсто, щоб хлопцi з шерифской служби не виникали. Тридцять перше: Чик Нейдел, бармен з бару "Мiсячне свiтло", за сумiсництвом скупник краденого. Пiд час рейду у нього знайдений цiлий схованку з краденими приймачами. Той, хто стукнув на хлопцiв, що взяли вантажiвка з приймачами, окопався в Сан-Дi"го, тамтешня полiцiя i буде знiмати пiнки. А Баду дiстався барига: приховування крадених речей плюс судимiсть за вчинення подiбного злочину в минулому. Десять арештiв за мiсяць - непогано почина"ться рiк!
  
  I лютий, схоже, буде врожайним.
  
  Першi шiсть лютневих днiв - Бад одяга" форму i патрулю" вулицi. Генiальна iдея шефа Паркера: Кожен з Бюро розслiдувань повинен тижня в рiк вiдпрацювати в патрулi. Прiзвище Уайт стоїть в кiнцi списку, але хто рано вста", тому бог пода", а хто не встиг, той запiзнився. Так воно i виявля"ться: всi шiсть днiв лл" як з вiдра.
  
  На роботi - справжнiй потоп, а ось в особистому життi - повна посуха.
  
  Бад розсiяно продивля"ться записну книжку. Лорiн з "Срiбної зiрки", Джейн з "Зимбы", Ненсi з бару "Орбiта". Всi схожi: розбитнi молодички далеко за тридцять, вдячнi молодому хлопцю, який зверта"ться з ними по-людськи i допомага" згадати, що все-таки не всi мужики сволоти. Лорiн - дамочка габаритна, треба чути, як пiд нею скриплять пружини. Джейн вiчно ставить "для настрою" якiсь опернi арiї: на смак Бада - справжнiй котячий концерт. Ну а Ненсi - просто п'янi, з тих, що можуть завжди скласти компанiю в барi. Такi всi бачили i скрiзь бували, i вони рвуть вiдносини в один момент, ще швидше, нiж вiн.
  
  - Поглянь-но, Уайт!
  
  Бад пiднiма" очi. Елмер Ленц простяга" йому свiжий номер "Геральд".
  
  Заголовок: "Полiцейськi вибивають iз затриманих зiзнання".
  
  Пiдзаголовки: "Велике журi готове заслухати свiдкiв", "Паркер обiця" повне спiвробiтництво полiцiї".
  
  Ленц каже:
  
  - Потрапили ми, Уайт. I щось менi пiдказу", що потрапили ми по-крупному.
  
  - Не сси, Шерлок, - вiдповiда" Бад.
  
  
  ГЛАВА ВОСЬМА
  
  
  Престон Эксли вiдклав списанi листки.
  
  - Едмунд, всi три версiї прекраснi, але ти повинен був одразу ж вiдправитися до Паркеру. Тепер, коли навколо справи пiдняли такий шум, тво" бажання оприлюднити правду може навести на думку, що це викликано панiкою. Ти готовий стати свiдком?
  
  Ед поправля" окуляри.
  
  - Готовий.
  
  - Готовий перетворитися в вiдщепенця-донощика, усiма презираемого, всiм ненависного?
  
  - Так. I ще готовий до подяки Паркера. У якiй би формi вона висловилася.
  
  Престон знову перегляда" записи Еда.
  
  - Цiкаво... Перекласти бiльшу частину провини на хлопцiв, якi вже дослужилися до пенсiї, - хороша думка. А цей офiцер Уайт у тво"му викладi вигляда" людиною небезпечним.
  
  У Едда мурашки по спинi.
  
  - Вiн такий i ". Завтра у мене допит у Вiддiлi внутрiшнiх розслiдувань - i, по совiстi сказати, менi не посмiха"ться розповiдати, як вiн бив мексиканця головою об стелю.
  
  - Боїшся розправи?
  
  - Та нi, не особливо.
  
  - Не закривай очi на свiй страх, Едмунд. Страх - слабкiсть, яку ти повинен побороти. Уайт i його приятель Стенсленд виявили кричущу неповагу до статуту полiцiї Лос-Анджелеса. Схоже, обидва справжнi головорiзи. Ти готовий до завтрашнього допиту?
  
  - Так.
  
  - Люди з ОВР до тебе безжалiснi.
  
  - Я знаю, батько.
  
  - Будуть пiдкреслювати, що ти не впорався iз ситуацi"ю. Що без опору вiддав ключi.
  
  - Там чорт зна" що творилося! Якби я почав чинити опiр, вийшло б тiльки гiрше! - почервонiвши, вiдповiда" Ед.
  
  - Не пiдвищуй голосу i не виправдовуйся. Нi зi мною, нi на допитi. Вiд цього ти вигляда"ш...
  
  Тремтячим голосом:
  
  - Не треба, батьку. Не кажи, що я виглядаю слабаком. Я з цi"ю ситуацi"ю впораюся. I вистачить, нарештi, порiвнювати мене з Томасом!
  
  Престон знiма" слухавку.
  
  - Знаю, в бруд обличчям ти не вдариш. Але зумi"ш ти заслужити подяку Бiлла Паркера?
  
  - Батько, ти сказав як-то раз, що Томас успадкував вiд тебе силу, а я - вмiння тримати нiс за вiтром. Так чому ж тепер в цьому сумнiва"шся?
  
  Престон, посмiхнувшись, набира" номер.
  
  - Бiлл? Привiт, це Престон Эксли. Так, чудово, спасибi... Нi, заради цього я не став би дзвонити за особистим номером... Нi, Бiлл. Я щодо свого сина, Едмунда. В рiздвяну нiч вiн був на чергуваннi в Центральному дiлянцi. Вважаю, у нього " для тебе важлива iнформацiя... Що? Сьогоднi? Звичайно зможе... Так, i передавай привiт Хелен... Поки, Бiлл.
  
  Гучно гупа" про ребра серце. Престон кладе трубку.
  
  - Ну ось. Сьогоднi у вiсiм зустрiча"шся з Паркером в "Тихому океанi". Вiн замовить окремий кабiнет, i ви зможете спокiйно поговорити.
  
  - Яку версiю менi йому уявити?
  
  Престон простяга" йому списанi листки.
  
  - Такi випадки випадають не кожен день. У мене була справа Атертона, у тебе - Гвадалканал. Погортай сiмейний альбом i згадай.
  
  - Так, але яку версiю...
  
  - Вирiшуй сам. Запрошення на вечерю - хороший знак. I врахуй: Бiлл любить, коли його люди їдять з апетитом.
  
  
  
  * * *
  
  
  Ед послухався поради батька. Повернувся додому, дiстав сiмейний альбом. Читав, згадував. В хронологiчному порядку - газетнi вирiзки. Не все " в газетах: але те, чого там нема", навiки випалено у нього в пам'ятi.
  
  1934 рiк - справа Атертона.
  
  Дiти: тро" хлопцiв, двi дiвчини. Всi кольоровi: негри, мексиканцi, китайцi. Вони зникали, а потiм понiвеченi тiла їх знаходили в стiчних канавах Лос-Анджелеса. В одного не вистачало рук, у iншого - нiг, у iнших були вирiзанi внутрiшнi органи. Газети охрестили вбивцю Доктором Франкенштейном. Розслiдування було Доручено iнспектору Престону Эксли.
  
  Эксли вважав, що газетна кличка вбивцi пiдходить: на всiх мiсцях злочину були виявленi струни вiд тенiсних ракеток, у однi"ї жертви в пахвах слiди вiд кравецькiй голки. Эксли припустив, що, перекроюючи дитячi тiла, манiяк намага"ться створити нове життя. Почав перевiряти збоченцiв, психiчно хворих, пацi"нтiв психiатричних клiнiк. Питав себе, чи" обличчя дасть сво"му створенню новий Франкенштейн - i через тиждень отримав вiдповiдь.
  
  Крихта Вiллi Веннерхолм, хлопчик-кiнозiрка з трупи Реймонда Дитерлинга, був викрадений зi школи при кiностудiї. На наступний день тiло його виявили на залiзничних колiях поблизу Глендейла. Обезголовленим.
  
  I нарештi - прорив: в полiцiю зверта"ться адмiнiстрацiя державної психiатричної лiкарнi Гленхейвен. Лорен Атертон - манiя вампiризму, притягувався за домагання до дiтей - два мiсяцi тому був звiльнений умовно-достроково, але так i не з'явився до iнспектора з нагляду.
  
  Виходячи з пристрастей Атертона, Эксли легко його знайшов: виявилося, працю" в банку кровi, промива" ампули. Стеження показала, що Атертон краде кров i п'" її, змiшуючи з дешевим вином. Люди Эксли взяли Атертона в кiно - мастурбував на фiльмi жахiв. Сам Эксли пiшов до нього на квартиру. Знайшов в'язку ключiв, i в їх числi один - вiд покинутого складу. А там його чекав пекло.
  
  Обкладений сухим льодом, на складi зберiгався "iдеальна дитина": руки хлопчика-негреня, ноги хлопчика-мексиканця, до торсу кiтайчонка пришитi жiночi генiталiї i голова Крихти Вiллi Веннерхолма, на спинi приметаны крила, вiдрiзанi у якийсь пичуги. А навколо - ролики фiльмiв жахiв, тенiснi ракетки, без струн, анатомiчнi креслення. Фотографiї дiтей на рiзних стадiях розчленування. Темна кiмната з проявителями, кюветами i фотопапером...
  
  Справжн" пекло.
  
  Атертон у всьому зiзнався, був засуджений i повiшений в Сан-Квентiнi. А Престон Эксли зняв з фотографiй копiї i показував їх синам, коли хотiв пояснити, що це таке - злочин, що вола" до правосуддя.
  
  Ед горта" сторiнки: смерть матерi, смерть Томаса. Немов i не було в життi сiм'ї Эксли нiчого, крiм детективних трiумфiв i смертей. А ось i "Икзэминер": стаття про синiв чудових людей, якi борються на фронтах свiтової вiйни. Серед iнших - iсторiя Еда: якщо пошкребти цю iсторiю, у неї, як i у "Кривавого Рiздва", виявиться друге дно.
  
  Версiя "Икзэминера" - та, що забезпечила йому нагороду: капрал Едмунд Эксли, "диний iз взводу вижив в кровопролитному рукопашному бою, самотужки прорвався через три траншеї, набитi японської пiхотою, знищивши двадцять дев'ять чоловiк. Якби при цьому хоч один свiдок, Еду свiтила б медаль Конгресу.
  
  Версiя номер два: пiд час битви, бачачи, що рукопашна неминуча, капрал Едмунд Эксли виклика"ться йти в розвiдку. Кiлька годин бовта"ться без дiла в найближчiй гаю, а повернувшись, бачить, що вiд його взводу нiчого не залишилося. Наближа"ться японський патруль: Ед хова"ться пiд трупами сержанта Пiтерса i рядового першого класу Вазницки. Японцi пускають чергу по трупах: Ед вцепляется зубами в руку Вазницки, та так, що начисто скусывает у нього з руки годинник на шкiряному ремiнцi. Здавлений з усiх бокiв тiлами своїх товаришiв, вiн задиха"ться вiд ридань, судорожно ковта" повiтря i чека" сутiнкiв. Ледь стемнiло, вибира"ться з-пiд мерцiв i пуска"ться бiгти в штаб - але зупиня"ться як укопаний, побачивши нову криваву сцену.
  
  Маленька синтоистская капличка в гаю прикрита камуфляжною сiткою. Бiля дверей на солом'яних килимках рядами - мертвi японцi, иззелена-жовтi, з вывороченными нутрощами. У кожного розпороти живiт - вiд паху до ребер. Бiля тiл акуратно покладенi мечi з рiзьбою на рукоятях - на них запеклася кров. Полонi або смертi вiд малярiї цi солдати вiддали перевагу самогубство.
  
  Позаду храму вирито три траншеї. Гвинтiвки i пiстолети iржавiють пiд тропiчним дощем, але вогнемет, дбайливо загорнутий брезентом, - в робочому станi.
  
  Ед бере його в руки, думаючи про одне: на Гвадалканале вiн не виживе. Його зарахують новий взвод. Йти в розвiдку перед кожним бо"м вiн не зможе. А якщо попроситься в штаб, батько розцiнить це як боягузтво. I колеги з полiцiї Лос-Анджелеса - навоевавшиеся досхочу, прикрашенi ранами i медалями - не подадуть йому руки...
  
  Так, ось що йому потрiбно! Медаль! Нагорода, шум у газетах i почесна вiдставка. Рiдкiсний Шанс...
  
  Ед взяв японський кулемет. Затягнув мертвих японцiв у траншеї, розташував обличчям до гаю, вклав їм у руки непотрiбну зброю. Випустив в них три черги - все, що залишалися в патронного стрiчцi. Потiм вогнеметом понiвечив до повного невпiзнання i людей i храм. I, дiставшись до батальйонного штабу, розповiв свою iсторiю.
  
  Розвiдгрупа, оглянувши мiсце, iсторiю пiдтвердила: у самому справi, капрал Эксли захопив зброю супротивника i пiдсмажив двадцять дев'ять косоглазых виродкiв.
  
  Хрест "За видатнi заслуги" - друга за значенням державна нагорода. Почесна вiдставка, тур по країнi i почесне повернення в полiцiю Лос-Анджелеса.
  
  I обережне повагу Престона Эксли.
  
  Погортай сiмейний альбом i згадай.
  
  Ед вiдклада" альбом. Вiн ще не зна", з чим з'явиться до Паркеру, але зна", про що попередив його батько.
  
  Щасливi випадки легко даються - але потiм за них доводиться платити.
  
  Знаю, батько. Ще з тi"ї пори, коли взяв у руки цей вогнемет.
  
  
  ГЛАВА ДЕВ'ЯТА
  
  
  - Якщо справа дiйде до великого журi, вiдкрутитися вiд дачi показань тобi не вдасться. Але ми з прокурором постара"мося, щоб до цього не дiйшло.
  
  Джек подумки прикида", наскiльки Еллiс Лоу йому зобов'язаний. З допомогою Мiллера Стентона з команди "Жетона Честi" вдалося струсити шiстнадцять штук на политкампанию. Бретта Чейза уламали шантажем - пригрозили, що "Строго секретно" оприлюдню" його та"мнi пристрастi. Макс Пелтц не поскупився - Лоу пообiцяв, що податкiвцi його бiльше не чiпатимуть. А крiм цього Джек успiшно зiграв роль Купiдона - сьогоднi Лоу вперше зустрiча"ться з примхливою красунею Джоан Морроу.
  
  - Еллiс, я взагалi не хочу з'являтися на судi. Навiть в якостi свiдка. Але завтра мене допитують в ОВР, i схоже, що до суду справа все-таки дiйде. Так зроби що-небудь.
  
  Лоу гра" ланцюжком:
  
  - Джек, укладений напав на тебе, а ти захищався. Ти чистий. Але, бачиш, ти - людина вiдома, публiчний, i, за попереднiми свiдченнями, отриманими вiд адвокатiв позивачiв, четверо з постраждалих тебе впiзнали.
  
  Так що давати показання все-таки доведеться. Не хвилюйся, тобi нiчого не загрожу".
  
  - Я просто хотiв все з тобою обговорити! Але якщо хочеш, щоб я стукав на своїх, - у мене раптово вiдкри"ться повна втрата пам'ятi! Comprende [21] , пан заступник окружного прокурора?
  
  Лоу нахиля"ться до нього.
  
  - Не будемо сваритися, Джек. Не варто. Адже Нам так добре працю"ться разом! Тобi турбуватися не про що: ось Уайт i Стенсленд - справа iнша. Крiм того, до мене дiйшли чутки, що в тебе з'явилася дама серця.
  
  - Джоан Морроу розповiла?
  
  - Так. Вона, чесно кажучи, це не схвалю", так i її батьки теж. Ти на п'ятнадцять рокiв старше Карен, так i минуле в тебе не цiлком iдеальне.
  
  Хлопчик, подносивший м'ячi на полi для гольфу, лижний iнструктор - приютский выкормыш, вiртуозно навострившийся обходити багатiїв.
  
  - I що ще тобi розповiла Джоанн?
  
  - Так, загалом, нiчого. Сказала тiльки, що її сестра вiд тебе без розуму i вiрить всьому, що пишуть про тебе в газетах. Я запевнив її, що в газетах все - суща правда. Карен говорила сестрi, що поки ти ведеш себе як джентльмен - чого, зiзнаюся, важко повiрити.
  
  - Сподiваюся, сьогоднi ввечерi все буде iнакше. Пiсля нашої сьогоднiшньої зустрiчi з тобою i Джоан ми з Карен їдемо на вечiрку "Жетона Честi", а потiм...
  
  Лоу крутить у пальцях ланцюжок.
  
  - Послухай, Джек, Джоан тiльки розiгру" з себе недоторку або за нiй i справдi полюють натовпу чоловiкiв?
  
  Джек крутить у пальцях нiж.
  
  - Вона користу"ться успiхом. Але всi цi вигадки про кiнозiрок, якi начебто б вiд неї без розуму, - брехня. Тож вище голову.
  
  - Що ще за кiнозiрки?
  
  - Так це нiсенiтниця, Еллiс. Красивi байки, але не мають нiчого спiльного з дiйснiстю.
  
  - Джек, спасибi, що погодився прийти. Впевнений, що ви з Карен допоможете нам з Джоан зрушитися з мертвої точки.
  
  - Тодi за справу!
  
  
  
  * * *
  
  
  Жiнки чекають в "Шукач перлiв", в окремому кабiнетi.
  
  - Еллiс Лоу, Карен Морроу, Джоан Морроу - явля" Джек. - Еллiс i Джоан - прекрасна пара, вiрно, Карен?
  
  - Привiт, - говорить Карен, не подаючи руки. Це вже шосте їх побачення, однак досi далi прощального поцiлунку в щiчку справа не йде.
  
  Лоу сiда" поруч з Джоан, та пильно розгляда" його - шука" в образi ознаки "врейства.
  
  - Хоч ми з Еллiсом та бачимося в перший раз, але вже встигли потоваришувати. Передзвоню"мося мало не кожен день, вiрно, Еллiс?
  
  - Абсолютно вiрно, - звучним "судовим" баритоном вiдповiда" Лоу.
  
  Джоан допива" свiй келих.
  
  - Звiдки ви з Еллiсом один одного зна"те? Нiколи б не подумала, що полiцiя i прокуратура працюють в тiсному контактi!
  
  "Все просто, дитинко, я у цього жида в скарбниках ходжу", - подумки вiдповiда" Джек, стримуючи усмiшку.
  
  - Ми разом розслiду"мо злочину. Я знаходжу докази, Еллiс висува" звинувачення.
  
  Пiдходить офiцiант. Джоан замовля" пунш "Островитянин", Джек просить кави, Лоу каже: "Мартiнi "Бiфiтер"", Карен мовчки накрива" свiй келих долонею.
  
  - Дивно, менi здавалося, що "Криваве Рiздво" мало вас посварити! Хiба нема"?
  
  - Звiсно, нi, - швидко вiдповiда" Лоу. - Службовцi полiцiї охоче спiвпрацюють з прокуратурою i не менше нашого хочуть, щоб злочинцi понесли суворе покарання. Вiрно, Джек?
  
  - Звичайно. Такi люди ганьблять полiцiю Лос-Анджелеса.
  
  З'явля"ться офiцiант з напоями. Джоан робить три великi ковтки.
  
  - А ти там був, правда, Джек? Тато каже, з тих пiр як тебе кинула друга дружина, ти завжди ходиш на рiздвянi вечiрки в дiлянку!
  
  Карен, гучним шепотом:
  
  - Джоанн!
  
  - Так, я там був, - вiдповiда" Джек.
  
  - I напевно, теж розбив в iм'я правосуддя пару-трiйку фiзiономiй?
  
  - Справа того не варте.
  
  - Не варто, тому що герой-полiцейський не потрапив на першi шпальти газет?
  
  - Джоанн, заспокойся. Ти п'яна.
  
  Лоу смика" краватку, Карен стиска" попiльничку. Джоан шумно допива" свiй пунш.
  
  - Ох вже менi цi непитущi - i слова не скажи! А правда, сержант, що i пiсля того, як перша дружина вас кинула, ви теж ходили на вечiрки у дiлянку?
  
  - Ах ти стерво! - Карен мiцнiше стиска" попiльничку. Джоан дзвiнко регоче.
  
  - Якщо тобi потрiбен герой-полiцейський, рекомендую хлопця по iменi Эксли. Вiн, принаймнi, проливав кров за батькiвщину! Джек, звичайно, лапонька i душка, але невже ти не бачиш, що вiн за людина?
  
  Карен жбурля" попiльничку. Та, зрикошетивши об стiну, пада" на колiна Эллису Лоу. Еллiс зарива"ться з головою в меню, стерво Джоанi зло мружить очi. Джек вистача" Карен за руку i витяга" з кабiнету.
  
  
  
  * * *
  
  
  По дорозi в "Вэрайети Iнтернешнл Пiкчерз" Карен без перерви честит Джоан. Джек парку" машину бiля знiмального майданчика "Жетона Честi". Звiдти луна" музика кантрi.
  
  - Нiчого, батьки з цим змиряться, - iз зiтханням говорить Карен.
  
  Джек вмика" свiтло в машинi, дивиться на неї. Блiда розсип веснянок, темне волосся покладенi локонами. Мабуть, трохи неправильний прикус.
  
  - З чим "з цим"?
  
  - Ну... що ми з тобою зустрiча"мося.
  
  - Зустрiча"мося - i тiльки?
  
  - Пробач, Джек. Це я винна. Розумi"ш, ти розповiда"ш такi дивовижнi iсторiї про свою роботу - а потiм раптом замолкаешь, i я питаю себе, в чому справа? Є щось таке, про що ти не можеш розповiсти? Це тому, що я надто молода для тебе?
  
  Джек вiдкрива" дверi.
  
  - Впiзна"ш мене краще, рiк за два пiде. I зна"ш, менi набридло розповiдати про себе. Так що тепер твоя черга.
  
  - Значить, сьогоднi пiсля вечiрки моя черга виливати душу. Домовилися?
  
  - Домовилися. До речi, що скажеш про свою сестру i Эллисе Лоу?
  
  - Вона за нього вийде, - не моргнувши оком, вiдповiда" Карен. - З тим, що вiн "врей, батьки примиряться, тому що вiн республiканець i робить кар'"ру. Джоан буде влаштовувати йому сцени на публiцi, а вiн - нишком її бити. Бiднi дiти!
  
  Джек смi"ться.
  
  - А тепер ходiмо танцювати! Тiльки не потрiбно пожирати зiрок очима, а то тебе запрезирают!
  
  Рука об руку вони входять в зал. Очi у Карен розширюються, i Джек розумi": зараз у нього на руках козирний туз.
  
  На сценi - Спейд Кулi зi своїми хлопцями. Сам Спейд - бiля мiкрофона, поруч на ударних - Берт Артур Перкiнс по кличцi Собачник. Прiзвисько отримав за те, що вiдмотав два роки на виправних роботах - за протиприроднi акти з собаками. Спейд курить опiум, Собачник волi" героїн: просто набiр подарунковий для "Строго секретно". Макс Пелтц розсипа"ться перед знiмальною групою. З ним поруч - Бретт Чейз, базiка" з Бiллi Дитерлингом, головним оператором серiалу. Бiллi не зводить очей з свого коханця Тiммi Валберна, Мучи-Мауса з дитячої телепередачi "Час фантазiй". Столи бiля задньої стiни заставленi випивкою та холодними закусками. Там Джек зауважу" Пархача Тайтелбаума - повинно бути, для влаштування бенкету Пелтц найняв людей з його ресторану. Поруч - Джоннi Стомпанато, ще кiлька хлопцiв з колишньої команди Мiккi Коена. По всьому залу - актори, костюмери, асистенти, дрiбний студiйний персонал i просто завсiдники богемних тусовок. Їдять, п'ють, танцюють.
  
  Джек виводить Карен на середину залу. Крутить її пiд швидкi попурi, притиска"-обжима", коли Спейд переключа"ться на балади. Карен танцю", закривши очi. Джек трима" очi вiдкритими, вiддаючись сентиментальної патоцi мелодiї. Раптом хтось кладе йому руку на плече.
  
  Це Мiллер Стентон. Карен вiдкрива" очi i ойка": боже милостивий, запрошу" її на танець телезiрка!
  
  - Карен Морроу, Мiллер Стентон, - знайомить їх Джек.
  
  - Привiт! - захоплено кричить Карен, перекриваючи музику. - Я вас бачила в старих фiльмах Реймонда Дитерлинга - це щось приголомшливе!
  
  Мiллер бере Карен за руки i прийма" позу для кадрилi.
  
  - У Реймонда я був жахливий! Джек, пiдiйди до Макса, вiн хоче з тобою поговорити.
  
  Джек йде вглиб знiмального майданчика. Тут тихо, музики не чути. Макс Пелтц простяга" йому два конверти.
  
  - Твоя премiя i наш внесок у кампанiю мiстера Лоу. А це - вiд Спейда Кулi.
  
  Пухкий конверт - Лоу не прорахувався.
  
  - Чого хоче Кулi?
  
  - Я б сказав, хоче пiдстрахуватися. Зна"ш, у всiх " свої поганi звички...
  
  Джек закурю".
  
  - Кулi мене не цiкавить.
  
  - Що, недостатньо знаменитий для тебе?
  
  - Не наривайся, Макс.
  
  Пелтц нахиля"ться до нього i говорить пошепки:
  
  - Нi, Джек, нарива"шся-то якраз ти. Створю"ш собi погану репутацiю. В Iндустрiї вже подейкують, що ти як з ланцюга зiрвався, гра"ш не за правилами. Ти притиснув Бретта i удружив мiстеровi Лоу - добре, вiн - смердючий педрила i так йому й треба. Але не треба кусати руку, яка тебе году"! Ти що, не зна"ш, що половина людей в Iндустрiї час вiд часу пiдкурюють? Ганяй собi чернушек з джазу - не прогада"ш!
  
  Джек обводить поглядом зал. Бретт Чейз веде бесiди з Бiллi Дитерлингом i Тiммi Валберном - голубник на виїздi. Пархач Т., Джоннi Стомп - i цi чешуть язиками. А от до "гонок" пiдключаються Собачник Перкiнс i Чи Вакс...
  
  - Я серйозно, Джек, - каже Пелтц. - Раз вже гра"ш в цi iгри, краще грати за правилами.
  
  - Макс, у мене все життя - гра. Бачиш цих хлопцiв? - Джек вказу" на крутих хлопцiв за вiдколом з закусками.
  
  - Звичайно, бачу. I що?
  
  - Макс, у нас в управлiннi ось такi теплi компанiї прийнято називати "злочинними спiвтовариствами". Перкiнс - кримiнальник-рецидивiст, плюс трахка" собак. Ейб Тайтелбаум звiльнений умовно-достроково. Он той високий, з вусиками - Чи Вакс, працював на Мiккi Коена - у нього за плечима мiнiмум десяток "мокряков". Красунчик-макаронник - Джоннi Стомпанато. Йому й тридцяти нема", а "послужний список" - звiдси до пiслязавтра. Полiцiя Лос-Анджелеса надiлила мене владою i поставила менi в обов'язок вистачати цю сволоту за першою пiдозрою. А я порушую свiй обов'язок i цього не роблю. Тому що граю за правилами.
  
  - Ось у такому дусi i продовжуй, - вiдповiда" Пелтц, змахуючи сигарою. - I не треба вдавати з себе крутого хлопця. Хм, дивись-но, як Мiллер Стентон догляда" твою дiвчину! Що, Джек, на молоденьких потягнуло?
  
  Джек згаду" чутки про те, як Макса застукали зi школяркою.
  
  - Для тебе вона старувата.
  
  - Ха! Гаразд, iди, волчара, йди! Он твоя красуня озира"ться - тебе шука"!
  
  Карен роздивля"ться плакат на стiнi: Бретт Чейз в ролi лейтенанта Венса Вiнсента. Пiдходить Джек. Карен просто свiтиться:
  
  - Боже мiй, це просто неймовiрно! Розкажи менi, хто тут хто!
  
  Музика гримить на повну силу, Кулi переходить на фальцет, Собачник Перкiнс лупить по барабану. Джек обнiма" Карен i веде її в танцi в дальнiй кут, забитий дуговими лампами. Краще мiсця не придума"ш - тихо i все як на долонi. Джек назива" гостей, вказуючи по черзi на кожного:
  
  - Бретта Чейза ти зна"ш. Вiн блакитний, тому не танцю". Стариган iз сигарою - Макс Пелтц. Продюсер фiльму i режисер майже всiх серiй. З Мiллером ти вже знайома. Дво" хлопцiв без пiджакiв - Оггi Люгер i Хенк Крафт, помiчники освiтлювача. Дiвчина з планшет-блокнотом - Пеннi Фулвейдер - нi хвилини вiдпочинку, що б там не було, навiть зараз - вона помiчник режисера. Зна"ш, хто забезпечу" серiалу такi реалiстичнi декорацiї? Он той блондин, навскоси вiд сцени, - Девiд Мертенс, художник-постановник. Вигляд у нього такий, нiби завжди трохи напiдпитку, але це не так - просто у нього рiдкiсна форма епiлепсiї, i вiн живе на таблетках. Кажуть, це з ним сталося пiсля того, як потрапив в автокатастрофу i вдарився головою. Дуже може бути - я сам бачив здоровенний шрам у нього на шиї. Злiва вiд нього Фiл Шенкел, помiчник режисера, а злiва вiд Фiла - Джеррi Марсалас, медбрат Мертенса. Танцю" з високою рудою дiвчиною Террi Рiгерт, той, що гра" капiтана Джеффриза. Бiля водоохладителя - оператори: Бiллi Дитерлинг, Чак Максвелл i Дiк Харвелл. Решта тут - запрошенi гостi.
  
  Карен дивиться йому в очi.
  
  - Це твiй свiт. Тобi тут подоба"ться. I цi люди - твої друзi.
  
  - Так, вони менi подобаються. А Мiллер i справдi мiй друг.
  
  - Ти говориш правду, Джек?
  
  - Карен, ми в Голлiвудi, а в Голлiвудi без обману не проживеш!
  
  - Не треба, Джек. Сьогоднi я хочу бути запеклою. Безрозсудною. Не повертай мене на землю.
  
  Виклик кинуто!
  
  Джек схиля" голову, i Карен тягнеться йому назустрiч. Їхнi губи зливаються в поцiлунку - але в ту ж мить вони вiдмежовуються один вiд одного. Джек струшу" головою, проганяючи запаморочення.
  
  - Сусiди все ще у вiдпустцi, - говорить Карен. Руки її завмерли у Джека на плечах. - Ми могли б пiти провiдати... котiв.
  
  - Так... звичайно!
  
  - Не хочеш перед вiдходом пригостити мене брендi?
  
  Джек йде до столу з випивкою.
  
  - Класну дiвку захопив, Винсеннс, - кида" йому Собачник Перкiнс. - У нас з тобою смаки збiгаються.
  
  Кiстлявий хлопець пiд два метри з величезними ручищами, що стирчать з рукавiв чорного з червоним кантом ковбойському сорочки.
  
  - Перкiнс, вiд твоїх смакiв несе як з вигрiбної ями.
  
  - Спейду не сподоба"ться, що ти так зi мною розмовля"ш. Враховуючи, що в кишенi у тебе пухкий конвертик...
  
  Чи Вакс i Ейб Тайтелбаум прислухаються до розмови.
  
  - Заткнися, Перкiнс!
  
  Собачник, колупаючи в зубах зубочисткою:
  
  - Винсеннс, а твоя кадришка зна" про твої заробiтки?
  
  - До стiни! Ноги розставити, закатати рукава!
  
  Перкiнс випльову" зубочистку.
  
  - Ей, ти що, здурiв?
  
  Джоннi Стомп, Вакс, Тайтелбаум - всi звертаються в слух.
  
  - До стiни, сволота!
  
  Перкiнс нахиля"ться над столом, упершись долонями в стiну. Джек закочу" йому рукава - свiжi слiди уколiв. Виверта" кишенi - знаходить шприц. Навколо збира"ться натовп, i Джек почина" грати на публiку:
  
  - Уколи i "баян" - всi разом тягне на три роки казенних харчiв. Скажи, хто поставля" тобi героїн, - i вiльний.
  
  Собачник мовчить i виходить потiм.
  
  - Здай дилера, який прода" тобi наркоту, - повторю" Джек. - Зроби це зараз, на очах у всiх своїх друзiв - i йди на всi чотири сторони.
  
  Перкiнс облизу" губи.
  
  - Барнi Стiнсон. Санiтар з "Царицi Ангелiв".
  
  Точним ударом Джек вибива" з-пiд нього ноги. Перкiнс валиться особою в холоднi закуски. Стiл перекида"ться, їжа i випивка з гуркотом летять на пiдлогу. Зал ойка".
  
  Джек мовчки виходить, i гостi розступаються перед ним. Карен чека" бiля машини, вона тремтить.
  
  - Це... це було обов'язково?
  
  Тiльки тепер Джек вiдчува", що сорочка його наскрiзь мокра вiд поту.
  
  - Так.
  
  - Я волiла б цього не бачити.
  
  - Я теж волiв би, щоб ти цього не бачила.
  
  - Читати про такi речi - одна рiч, але бачити своїми очима... Скажи, а ти...
  
  Джек обiйма" її, притяга" до себе.
  
  - Тепер я хочу, щоб ти забула про те, що бачила. I нiколи бiльше не згадувала.
  
  - А як же твої iсторiї? Бiльше не будеш менi розповiдати?
  
  - Нi... чому ж, звичайно, буду.
  
  - Менi хотiлося б, щоб сьогоднiшнiй вечiр тривав довго-довго!
  
  - Я теж. Хочеш, повечеря"мо де-небудь?
  
  - Нi. А ти все ще хочеш вiдвiдати котiв?
  
  
  
  * * *
  
  
  Котiв виявилося тро": вiдгодованi i ласкавi, вони все норовили застрибнути на постiль, де Джек i Карен займалися любов'ю. Сiрого кота Карен називала Асфальтом, смугастого - Тигром, а самого худого - Еллiсом Лоу. Джек пiдтримав її гру: йому подобалося, коли Карен смi"ться. Завжди подобалося, а особливо зараз - здавалося, кожна її посмiшка розширю" часову прiрву мiж ними i Собачником Перкiнсом.
  
  Вони любили один одного, балакали, грали з котами. Карен вперше в життi спробувала закурити - i ледь не загинула вiд кашлю. Потiм стала випрошувати чергову "iсторiю". Джек подiлився з нею подвигами офiцера Венделла Уайта, а на закуску розповiв про деякi власних справах. Версiї для пiдлiткiв: нiякого мордобою, суцiльнi квiточки з бантиками i добрий татко Джек, який ряту" малолiток вiд пiдступних розбещувачiв зi шприцами в руках. Спочатку брехня давалася йому нелегко, але Карен слухала з таким захопленням, так явно вiрила кожному слову, що скоро справа пiшла як по маслу.
  
  Перед свiтанком вона задрiмала. Джек не спав, роздратовано прислухаючись до котячої метушнi. Йому хотiлося говорити ще i ще. Бередило неясне занепоко"ння: вiн розумiв, що трохи пiзнiше вже не зможе згадати все, що наговорив Карен, i, якщо доведеться повторювати розповiдь, вона зловить його на брехнi. Карен спала як немовля, рiвно i спокiйно дихаючи: Джек притиснув до себе її тепле тiло. Хвилину потому спав i вiн, i в снах його, як у життi, правда в'язалось в тугий клубок з брехнею.
  
  
  ГЛАВА ДЕСЯТА
  
  
  Дванадцятиметровий коридор. Уздовж стiн - лави, подряпанi, пиловi, немов тiльки що витягнутi з якогось покинутого складу. Лави битком набитi людьми у формi i в цивiльному. Бiльшiсть чита" газети, а в бiльшостi газетних заголовкiв так чи iнакше помина"ться "Криваве Рiздво". Бад згаду", як їх зi Стенсом вивалювали в бруду на перших шпальтах газет, який хай пiдняли мексикашки i їхнi адвокати. Допит призначений на четвертiй ранку - звичайна для ОВР Тактика залякування. Навпроти на лавi - Дiк, неждано-негадано висмикнутий зi свого санаторiю. Кажуть, вже допитали шiстьох, поки нiхто не розколовся. На лавках - Центральний дiлянку у повному складi: не вистача" тiльки Еда Эксли.
  
  Млосно тягнеться час, шепiтком розходяться чутки. Елмер Ленц пiдрива" бомбу: по радiо оголосили, що на завтра призначене впiзнання в судi - всi полiцейськi, присутнi в дiлянцi 25 грудня 1951 року, вишикуються в ряд, i постраждалi впiзнають серед них рiздвяних буянов. Нарештi дверi кабiнету Паркера вiдкрива"ться, з'явля"ться Тад Грiн.
  
  - Офiцер Уайт, будь ласка.
  
  Бад пiднiма"ться з лави, i Грiн жестом запрошу" його всередину. Кабiнетик невеликий: стiл Паркера, навколо - кiлька стiльцiв. Голi стiни. Тьмяне дзеркало - напевно, односторонн" дзеркальне скло, щоб за те, що вiдбува"ться, можна було спостерiгати з потайної кiмнати. Шеф за столом - у формi, з чотирма золотими зiрками на плечах. Посерединi Дадлi Смiт, поруч з Паркером - Грiн. Баду вказують на "гарячий стiлець" - звiдси добре видно всiм присутнiм.
  
  - Офiцер, - каже Паркер, мого заступника Грiна ви зна"те i з лейтенантом Смiтом, звичайно, теж знайомi. Тут лейтенант присутнiй в якостi консультанта, з тим щоб допомогти вирiшити проблему, за якої ви сюди запрошенi.
  
  Грiн закурю".
  
  - Ми хочемо надати вам останнiй шанс. З вами неодноразово проводилися бесiди в ОВР, i ви неодноразово вiдмовлялися спiвпрацювати. У звичайних обставинах ви були б вже вiдстороненi вiд служби. Але ви - прекрасний детектив, i як шеф Паркер, так i я переконанi, що вашi дiї в ту нiч не заслуговують осуду. Вас спровокували, офiцер. На вiдмiну вiд бiльшостi затриманих по цiй справi, ви не вiдрiзня"теся схильнiстю до безпричинному насильства.
  
  Бад вiдкрива" рот, але Смiт не да" йому заговорити.
  
  - Послухай, синку, шеф Паркер пов'язаний посадової етикою, але ми-то з тобою можемо говорити вiдверто. Скажу тобi як на духу: якщо б цих шiстьох виродкiв, якi напали на наших товаришiв, пристрелили на мiсцi, всi ми зiтхнули б з полегшенням. I те, що з ними трапилося у святвечiр, я б назвав ще занадто м'яким покаранням. Але зрозумiй, синку, полiцейському, який не здатний себе контролювати, в полiцiї робити нiчого. А мерзотники газетярi тiльки того i чекають, щоб зробити з полiцiї Лос-Анджелеса посмiховисько! I ми цього не потерпимо. Полетять голови. Репутацiї полiцiї Лос-Анджелеса, яка пiд проводом шефа Паркера стала багато в чому бездоганною, - цi"ї репутацiї нанесений важкий удар; i, щоб нейтралiзувати наслiдки цього удару, нам потрiбен детальний i чесна розповiдь про подiю. Ми чека"мо цього вiд полiцейських. Заступник окружного прокурора Еллiс Лоу обiцяв зробити все можливе, щоб не переслiдувати спiвробiтникiв полiцiї Лос-Анджелеса в судовому порядку - навiть якщо велике журi визна" звинувачення обґрунтованим, - але потрiбнi свiдчення. Одне свiдчення у нас вже ", але цього мало. Просто розкажи нам, синку. Розкажи про все, що там було. Не для того, щоб когось покарати, - для того, щоб допомогти полiцiї Лос-Анджелеса.
  
  Бад дивиться на дзеркало. Напевно, з тi"ї сторони воно прозоре. А за ним сидять з блокнотиками чини з ОВР.
  
  - Нi, сер. Я не дам показань.
  
  Паркер шарудить паперами.
  
  - Нам вiдомо, що ви схопили одного iз затриманих за шию i ледь не вибили йому мiзки. Як це вигляда" - самi розумi"те. Так, потерпiлий спровокував вас вербально - i тим не менш, цей акт насильства видiля"ться на загальному тлi. Це говорить проти вас. Однак нам вiдомо, що, йдучи з мiсця дiй, ви пробурмотiли Собi пiд нiс: "Ну i позорище!" - i це говорить на вашу користь. Якщо ви погодитеся стати нашим добровiльним свiдком, ми зможемо закрити очi на ваше... На те, що з боку вигляда" як незаконне застосування сили.
  
  Хто ж чув, чорт вiзьми, хто мiг це чути? Точно, Эксли! Сидiв у коморi! Так ось хто...
  
  - Сер, я не дам показань.
  
  Паркер повiльно налива"ться багрянцем. Поспiшно встря" Дадлi:
  
  - Синку, будемо говорити вiдверто. Я поважаю тво" небажання вiддавати товаришiв з Управлiння i, прямо скажу, захоплююся тво"ю вiдданiстю напарнику. Так от, шеф Паркер уповноважив мене запропонувати тобi операцiю. Якщо ти даси свiдчення на Дiка Стенсленда i суд винесе йому обвинувальний вирок, Стенсленд жодного дня не проведе у тюрмi. Еллiс Лоу дав слово. Правда, з полiцiї його доведеться звiльнити, i без пенсiї - але пенсiю ми виплатимо йому неофiцiйно, через Фонд допомоги вдовам i сиротам. Так що ж, синку, будеш давати свiдчення?
  
  - Сер, я не дам показань, - вiдповiда" Бад, звертаючись до дзеркала.
  
  Тад Грiн вказу" йому на дверi.
  
  - Завтра о 9:00 з'явитеся в сорок трет" вiддiлення суду. Пройдете впiзнання, а потiм вас приведуть до присяги. Якщо ви i тодi вiдмовитеся давати показання, отрима"те повiстку i будете вiдстороненi вiд служби аж до рiшення суду. А тепер забирайтесь геть, Уайт.
  
  Дадлi Смiт ледь помiтно усмiха"ться. На порозi Бад оберта"ться i показу" дзеркалу палець.
  
  
  ГЛАВА ОДИНАДЦЯТА
  
  
  Каламутне, в плямах скло туманит i спотворю" обличчя, не да" зазирнути в очi. Тад Грiн, як завжди, непроникний. Шефа Паркера розгадати легше легкого - он як пiшов багряними плямами! Дадлi Смiт незворушно-доброзичливий, з таким же незворушно-доброзичливим iрландським цюрком лл"ться його нескiнченна мова. А ось з Бадом Уайтом всi навiть занадто ясно: ледь шеф вимовив слова: "Ну i позорище!" - на обличчi його вiдбилася спершу напружена робота думки, а через секунду - отаке осяяння: "Так ось хто у нас стукачок - Ед Эксли!" Власне, прощальний жест вже i не потрiбен.
  
  Ед стука" пальцем по динамiку - трiск. У кiмнатцi жарко. Але принаймнi, нема" такої духоти, як у коморi Центрального дiлянки. Коморi, яка останнi два тижнi сниться йому ночами.
  
  З Паркером вiн грав вiдверто: виклав йому всi три версiї i, не соромлячись, погодився стати головним свiдком. Версiї Паркер назвав блискучими, самого Еда - зразковим офiцером. Ту з версiй, що пристойнiше, пiдсунув Эллису Лоу i його улюбленцю - Бобу Галлодету, молодого слiдчого з прокуратури. Всю провину звалили на Рiчарда Стенсленда i Бада Уайта (цiлком заслужено), i не настiльки заслужено - ще на трьох старих служак, якi так i так без пенсiї не залишаться. А приблизний свiдок не залишиться без нагороди: його чека" пiдвищення - перехiд в Бюро розслiдувань. Пройде рiк, вiн здасть лейтенантськi iспити i стане детективом лейтенантом Едмундом Дж. Эксли.
  
  Грiн вийшов, Еллiс Лоу i Галлодет увiйшли. Лоу i Паркер про щось стиха перемовляються. Галлодет вiдкрива" дверi, оголошу":
  
  - Сержант Винсеннс, будь ласка! - Трiщить в динамiцi.
  
  Смiттяр Джек - прилизаний, костюм у вузьку бiлу смужку. З начальством не церемониться: глянувши на годинник, впевнено сiда" на стiлець у центрi кабiнету. Обмiню"ться поглядами з Лоу. Паркер пожира" очима нову жертву: почуття його прочитати нескладно - презирство i нiчого бiльше. Галлодет стоїть бiля дверей, курить.
  
  - Сержант, - каже Лоу, - давайте вiдразу до справи. Ви з самого початку охоче спiвпрацювали з ОВР - i це говорить на вашу користь. Проте дев'ять свiдкiв показали, що бачили, як ви б'"те Хуана Карбигаля. А ще четверо iз затриманих бачили, як ви вносите в дiлянку ящик рома. Як бачите, слава - нехай i скандальна - бiжить попереду вас. Навiть алкоголiки читають бульварнi листки.
  
  До нього схиля"ться Дадлi Смiт.
  
  - Слава... про неї i мова. Нам потрiбна твоя слава, синку. Потрiбен зоряний свiдок, який скаже привселюдно великим журi: так, я вдарив затриманого - але вiн напав на мене, я захищався! I оскiльки, швидше за все, так воно i ", все, що в подальшому скажуть про тебе свiдки iз затриманих, буде тобi тiльки на руку. Але нам потрiбно, щоб ти зiзнався: це ти принiс в дiлянку випивку. I люди напилися. Зiзнайся в дрiбному порушеннi внутрiшнього розпорядку - i все обмежиться стягненням. Мiстер Лоу гаранту", що звинувачення тобi не пред'являть.
  
  Смiттяр роздуму". Ед за склом чита" його думки: бiльшу частину випивки принiс Уайт, але доносити на нього Джек боїться.
  
  - Грядуть великi перетрушування, - каже Паркер. - Багато голiв полетить. Дай свiдчення - i, обiцяю, ти легко вiдбудешся. Нi звiльнення, нi вiдсторонення вiд служби. Тiльки i всього, що посидиш з рiк у Вiддiлi звичаїв.
  
  I Винсеннс вiдповiда" - Лоу.
  
  - Еллiс, - каже вiн, - може, " iнший вийде? Ти ж зна"ш, що для мене значить Вiддiл наркотикiв.
  
  Лоу морщиться. Паркер:
  
  - Нi, i досить про це. Завтра ти пiдеш на виставу, i я хочу, щоб ти дав свiдчення проти офiцера Крагмана, сержанта Такера i офiцера Пратта. Всi тро" пенсiю собi вже заробили. Щодо всього iншого не турбуйся: наш головний свiдок дасть вичерпнi свiдчення. Якщо будуть питати про iнших, можеш спокiйно вiдповiдати, що нiчого не бачив i нiчого не зна"ш. Публiка жада" кровi, але, сподiваюся, три голови її задовольнять.
  
  - Досi ти, синку, не робив помилок, - це вкрадливий, з iрландським акцентом, Дадлi Смiт. - I менi зда"ться, тепер починати запiзно.
  
  - Я дам свiдчення, - вiдповiда" Смiттяр Джек. Посмiшки на обличчях. Галлодет:
  
  - Сержант, нам з вами треба буде обговорити вашi свiдчення. Вечеря в "Тихому океанi" за рахунок мiстера Лоу.
  
  Винсеннс вста", Лоу проводжа" його до дверей. З динамiка - шепiт:
  
  - ... А Кулi я пообiцяв, що бiльше такого не повториться...
  
  - Як скажете, бос.
  
  Паркер поверта"ться до дзеркала, кива". Ед входить, сiда" на "гарячий стiлець".
  
  - Ну що, синку, - це Дадлi Смiт, - настав твiй зоряний час?
  
  - Ед, - посмiха"ться Паркер, - я дозволив тобi вислухати показання iнших, тому що чекаю вiд тебе максимально повного та точного розумiння ситуацiї. Що скажеш? Є якiсь iдеї?
  
  - Сер, чи вiрно я розумiю, що, навiть якщо велике журi висуне якiсь кримiнальнi звинувачення, при пiдготовцi обвинувального акта для суду присяжних мiстер Лоу знайде спосiб скасувати їх або не дати їм ходу?
  
  Лоу скривився - видно, Ед потрапив в точку.
  
  - Я прав, сер?
  
  Лоу, зверхньо:
  
  - Сержант, у вас юридична освiта?
  
  - Нi, сер.
  
  - Значить, ваш вельмишановний отець дав вам добру пораду.
  
  - Нi, сер, - внутрiшньо радiючи, вiдповiда" Ед.
  
  - Припустимо, що ти правий, синку, - каже Смiт. - Припустимо, ми справдi хочемо того ж, чого i всi поряднi полiцейськi: не вiддавати наших братiв-офiцерiв на ганьбу публiчного суду. Припустимо, що до цього i хиляться всi нашi зусилля. В такому разi, що б ти порадив?
  
  Цю маленьку мова Ед повторював про себе стiльки разiв, що серед ночi розбуди - вiд зубiв вiдскочить кожне слово:
  
  - Галас в газетах, яка закiнчиться пшиком, наслiдок, вiдкладена в довгий ящик, гучнi звинувачення нишком вiдкликанi, - все це публiку не задовольнить. Внутрiшнi розслiдування, вiдсторонення вiд служби, кадровi перестановки - всього цього недостатньо. Ви самi сказали офiцеровi Уайту: повиннi полетiти голови. Я з цим згоден. Вважаю, заради збереження престижу полiцiї Лос-Анджелеса i її шефа нам потрiбен публiчний суд, потрiбнi кримiнальнi звинувачення i вироки до тюремного ув'язнення.
  
  - Зна"ш, синку, мене вража" легкiсть, з якою ти вимовля"ш такi слова...
  
  Ед зверта"ться до Паркеру:
  
  - Сер, пiсля Хоррела i Уортона ваше поява стала для полiцiї Лос-Анджелеса щастям. Ви виправили помилки, зробленi вашими попередниками, i досягли нових висот. I ви не дозволите, щоб усе розвалилося через якийсь нещасної випадковостi.
  
  - Викладайте, Эксли, - не витриму" Лоу. - Що ж молодший офiцер порадить начальнику полiцiї?
  
  Ед, не вiдриваючи очей вiд Паркера:
  
  - Не заводити кримiнальнi справи стосовно тих, хто вже вiдслужив свої двадцять рокiв. Оприлюднити кадровi перестановки, побiльше понижень на посади та усунення вiд служби. Пред'явiть звинувачення Джоннi Браунеллу, скажiть йому, щоб просив суду без присяжних i нехай суддя винесе йому умовний вирок: вiн - брат потерпiлого офiцера. I ще - вiддайте пiд суд Дiка Стенсленда i Бада Уайта. I нехай вирушають у в'язницю. У полiцiї їм не мiсце. Стенсленд - п'яниця i бандит, Уайт ледь не убив людину, а випивки принiс набагато бiльше Винсеннса. Пожертвуйте ними. Щоб захистити Себе. Щоб захистити полiцiю Лос-Анджелеса.
  
  Напружене мовчання перервав Смiт:
  
  - Джентльмени, рада нашого юного друга вида"ться менi необачним i надто суворим. У Стенсленда " свої гострi кути, але Венделл Уайт - цiнний спiвробiтник.
  
  - Сер, якщо Уайт ще нiкого не вбив, то цього недовго чекати.
  
  Смiт хотiв заперечити, але пiдняв руку Паркер:
  
  - Думаю, рада Еда заслугову" уваги. Завтра на великому журi, задай їм жару, мiй хлопчик. Одягнися попараднее i зроби їх.
  
  - Слухаюсь, сер, - вiдповiв Ед, насилу стримуючи в собi бажання заволати i пiдстрибнути до стелi.
  
  
  ГЛАВА ДВАНАДЦЯТА
  
  
  Дампи б'ють в очi. Вимiрювання росту: Джек Винсеннс - метр сiмдесят вiсiм, Френк Доуэрти, Дiк Стенс, Джоннi Браунелл - коротуна, в Уилберте Хаффе i Баде Уайте - не менше метра вiсiмдесяти. За склом - колишнi в'язнi Центрального дiлянки, сидячи плiч-о-плiч з копами з офiсу окружного прокурора, вказують на погромникiв.
  
  - Лiвий профiль! - хрипить динамiк. Шестеро чоловiкiв повертаються. - Правий профiль! Обличчям до стiни! Обличчям до дзеркала! Процедура закiнчена, джентльмени. - Мовчання, потiм: - Чотирнадцять чоловiк окремо впiзнали Доуэрти, Стенсленда, Винсеннса, Уайта i Браунелла, ще четверо - Хаффа. Чорт, мiкрофон забули вимкнути!
  
  У Стенса очманiлий вигляд.
  
  - Пiшов на хрiн, козел! - кида" Френк Доуэрти динамiку.
  
  Бад мовчить з кам'яним обличчям, нiби вiн уже в тюрмi i захища" Стенса вiд нiггерiв.
  
  - Сержант Винсеннс в кiмнату 114, - команду" динамiк, - офiцер Уайт в кабiнет шефа Грiна. Решта вiльнi.
  
  114-я кiмната - зал засiдань великого журi.
  
  Джек пiдходить до дверей 114-ї. Тут велелюдно: позивачi з адвокатами, Ед Эксли в пiджаку з голочки, з висячими нитками по краю рукава. Латиноси щерятся. Джек пiдходить до Еду.
  
  - Так це ти - головний свiдок?
  
  - Вiрно.
  
  - Так я i знав! I що за кус жбурнув тобi Паркер?
  
  - Кус?
  
  - Саме, Эксли. Скiльки вiн тобi заплатив за роботу? Що пообiцяв? Нiж купив? Дума"ш, я даю свiдчення безкоштовно?
  
  - Я просто виконую свiй обов'язок, - вiдповiда" Ед, старанно протираючи окуляри.
  
  - Пiд iдейного косиш, студентик? - посмiха"ться Джек. - Не вiрю. Став би ти задарма сваритися з братами-копами. Адже тепер тобi життя не буде. Не люблять у нас стукачiв. Може, Паркер обiцяв тобi перехiд в Бюро розслiдувань? Так зверни увагу: i звiдти хлопцi теж погорять, а працювати тобi доведеться з їх друзями.
  
  Ед дивиться в сторону.
  
  - А втiм, угода вигiдна, ти не помилився! - продовжу" Джек.
  
  - Звiдки менi знати? Спецiалiст по операцiях у нас ти, а не я.
  
  - Якщо так далi пiде, скоро ти мене переплюнеш. Так що менi варто бути з тобою чемнiше. До речi, зна"ш, що наречена Еллiса Лоу до тебе нерiвно диха"?
  
  Дверi вiдчиняються.
  
  - Едмунд Дж. Эксли, пройдiть в зал, - оголошу" клерк.
  
  - Вперед, бойскаут, - пiдморгу" Джек. - Тiльки нитки з рукава обiрви: вигляд у тебе, наче перший раз в життi костюм одягнув!
  
  Йдучи в кiмнату 114, Ед Эксли квапливо й незграбно обрива" нитки з рукава новенького пiджака.
  
  
  
  * * *
  
  
  Джек розважав себе думками про Карен. З того побачення пройшло десять днiв - i за великим рахунком все начебто було не так вже погано. Правда, перед Спейдом Кулi довелося вибачитися. Уелтон Морроу був, м'яко кажучи, не в захватi вiд їх Карен вiдносин, але те, що вiдбувалося у Еллiса Лоу з Джоанн - справа у цi"ї парочки, ка"ться, так-сяк склалося, - малiсть його втiшило. Квапливi, якiсь злодiйкуватi побачення в готелях: Карен живе вдома, Джек - у дешевiй квартирi, куди пристойну дiвчину не приведеш. Пропустив регулярний платiж Скоггинсам, щоб зняти для зустрiчей номер в "Амбасадоре". Карен насолоджу"ться забороненим коханням, а Джек щасливий тим, що вона щаслива. Але Сiд Хадженс не дзвонить, i на наркотичному ринку затишшя - залиша"ться ловити мелую рибку. А попереду примарою страшнiше газової камери маячить рiк у Вiддiлi звичаїв...
  
  Позивачi перешiптуються, роздивляються його спiдлоба. Джек мимоволi стиска" кулаки. У того, якому вiн врiзав в рiздвяну нiч, на носi фiксуюча налiпка. Напевно фальшива - Джек йому нiс не ламав, точно пам'ята". Який-небудь жидюга адвокат порадив.
  
  Дверi в кiмнату 114 прочиненi. Джек загляда" всередину. Шестеро членiв журi сидять за столом, обличчям до свидетельскому мiсцем. Допит веде Еллiс Лоу. В хижцi для свiдка - Ед Эксли.
  
  Тiльки тепер вiн не смика" окуляри, не мимрить, не опуска" очей. Голос його звучить твердо - i на октаву нижче звичайного. Вузькоплечий, худорлявий, витончений, на полiцейського вiн не схожий, але в ньому вiдчува"ться сила i впевненiсть в собi. I каже чудово. Лоу зада" "несподiванi" питання: Эксли свою роль, зрозумiло, вiдрепетирував заздалегiдь, - але так природно диву"ться, так щиро диву"ться i обурю"ться... Чорт його зна", хто його вчив, але попрацював цей тренер на совiсть.
  
  Джек прислуха"ться. Так, перед ним уже не слюнтяй, не татковою синку, не пай-хлопчик з коледжу: тепер Джек розумi", як Эксли зумiв заробити Хрест. Лоу сипле питаннями, i вiдповiдi Еда б'ють прямо в цiль. Так, у нього вiдiбрали ключi. Так, його замкнули в коморi. Нi, вiн не бачив нi можливостi чинити опiр, нi сенсу в опорi. Панове члени журi, дивiться уважно: перед вами - справжнiй чоловiк. Йому нема" потреби комусь щось доводити, вiн пройшов вiйну i дуже добре зна" цiну показного героїзму.
  
  Так, i кого ж вiн буде топити? Браунелл, Хафф, Доуэрти - дрiбнi сошки: основну провину Ед звалив на Дiка Стенсленда, не пощадив i Уайта. Джек усмiхнувся: до нього дiйшло, як спритно розiграна ця партiя. Крагмана, Такера, Пратта, яким не загрожу" нiчого, крiм вiдходу на пенсiю, вiддали Джеку - знали, що пiдставляти своїх по-крупному вiн не погодиться, а назвати козлiв вiдпущення довiрили Еду Эксли.
  
  Лоу зада" останн" питання - що-то на кшталт:
  
  - Ну i що ж ви про все це дума"те?
  
  Ед виголошу" зворушливi слова про правосуддя. У журi ледь сльози не капають. Лоу оголошу", що питань до свiдка бiльше нема", i Ед, накульгуючи, iде до дверей - тiснувата свидетельская клiтка! В коридорi його зустрiча" Джек.
  
  - А ти молодець. Паркеру сподоба"ться.
  
  - Дума"ш, вiн прочита" стенограму? - запиту" Ед, розтираючи затерплi колiно.
  
  - I десяти хвилин не пройде, як всi папери будуть у нього. А ось Бад Уайт тепер не заспокоїться, поки тебе з гiвном не з'їсть. Прямо з впiзнання його викликали до Таду Грiна, i можу сперечатися, що вiд роботи Грiн його вже отбранил. Моли бога, щоб Бад викрутився i залишився в полiцiї - вiн з тих хлопцiв, що на громадянцi стають куди небезпечнiше.
  
  - Тому ти не сказав Лоу, що основну випивку принiс Уайт?
  
  - Джек Винсеннс, готуйтеся! - оголошу" клерк.
  
  - Так, я теж заклав своїх, - знехотя каже Джек. - Тiльки я заклав трьох старих пердунов, якi так i так їдуть в Орегон ловити рибку. Так що, порiвняно з тобою, я поступаю i порядно i розумно.
  
  - Обидва ми робимо те, що повиннi зробити. Тiльки ти себе за це зневажа"ш. А це вже не розумно.
  
  В коридорi з'являються Еллiс Лоу i Карен. Еллiс кида"ться до Джека.
  
  - Я випадково обмовився Джоан, що сьогоднi ти да"ш свiдчення, а вона розповiла Карен. Пробач, я не думав, що так вийде. Я ж просив її нiкому не говорити! Пробач, Джек, справдi не знаю, як так вийшло... Я благав Карен не приходити сюди, говорив, що в зал засiдань її все одно не пустять, i врештi-решт ми зiйшлися на тому, що вона послуха" у репродуктора в мо"му кабiнетi... Джек, я дуже винен, заради бога вибач...
  
  - Зна"ш ти, жидяра, нiж гарантувати свiдка!
  
  
  РОЗДIЛ ТРИНАДЦЯТИЙ
  
  
  Бад ковтнув зi склянки. Вiскi з содовою i з льодом.
  
  Йому дiсталося найгiрше мiсце в барi - спиною до телефонiв. Надсадно гримiв над вухом музичний автомат. Нили старi футбольнi шрами - як ненависть до Еду Эксли. Жетон, зброя - все вiдiбрали, попереду - суд, i руда фарбована телиця рокiв сорока з гаком, що давно вже з пожадливiстю дивиться на його склянку, зда"ться Баду майже красунею.
  
  Пiймавши його погляд, руда телиця посмiхнулася. Фарбована, звичайно, але обличчя в неї добре. Бад посмiхнувся у вiдповiдь.
  
  - Дозволите вас почастувати?
  
  - Спасибi. Мене звуть Анджела.
  
  - А мене Бад.
  
  - Хiба " таке iм'я?
  
  - Коли тебе охрестили Венделлом, доводиться винаходити псевдонiми.
  
  Анджела регоче.
  
  - Чим займа"шся, Бад?
  
  - Зараз? Ну... можна сказати, безробiтний.
  
  - А-а... Що ж ти такого накоїв?
  
  Та що ти лыбишься, дура? Хочеш познайомитися з чоловiком або питання задавати? Та розумi"ш ти, що це таке - коли полiцейського усувають вiд роботи?
  
  - Не захотiв пiдiгравати босовi. Послухай, Анджела, що скажеш, якщо...
  
  - У вас був правовий конфлiкт? Зна"ш, я в цьому розбираюся: сама перебуваю в Об'"днаннi вчителiв, а мiй колишнiй чоловiк - голова профспiлки водiїв автобусiв. Якщо ти розкажеш, що сталося, може бути, я...
  
  Хтось кладе руку йому на плече.
  
  - Синку, можна з тобою перемовитися кiлькома словами?
  
  Дадлi Смiт. Стежив за ним. Якого бiса йому треба?
  
  - Це термiново, лейтенант?
  
  - Дуже термiново. Побажай сво"ї нової подружки доброї ночi i при"днуйся до мене за заднiм столиком. Я попросив бармена зробити музику тихiше, поки ми з тобою будемо розмовляти.
  
  Справдi, музика стала тихiше. Смiт рушив геть. Бад кинув погляд на Анджелу - її вже догляда" якийсь моряк. Вiн встав i пiшов слiдом.
  
  У заднiй частинi бару - затишнi нiшi-полукабинетики. Два стiльцi, стiл, накритий газетою, пiд газетою пiдводиться горбок неясних обрисiв. Бад сiл.
  
  - Що, ОВР за мною стежить?
  
  - Так. Як i за iншими, кому загрожу" кримiнальний суд. Iдея твого дружка Эксли. Паркер тепер до нього прислуживается - ось Ед i наговорив йому, що ви зi Стенслендом, мовляв, здатнi втратити голову i наробити дурниць. Чув би ти, синку, як цей Эксли свiдок крiслi чорнила i тебе, i багатьох iнших гiдних людей! Я, правда, теж не чув, але читав стенограму. Сущий двурушник цей Ед Эксли. Його виступ - ганьба для всiх гiдних полiсменiв.
  
  Бад представив, як Стенс пiде в нескiнченний запiй.
  
  - Що в газетi? Нам вже пред'явлено звинувачення?
  
  - Не клiкай бiду, синку. I не поспiшайте записувати мене у вороги. Адже Я твiй друг, i певний вплив на Паркера у мене ". Не одному ж Эксли ходити у нього в любимчиках!
  
  - Лейтенант, чого ви хочете?
  
  - Клич мене Дадлi, - вiдповiда" Смiт.
  
  - Дадлi, чого ти хочеш?
  
  - Хо-хо-хо! - звучний округлий тенор. - Ти, синку, справив на мене враження. Я захоплений тим, що ти вiдмовився зрадити товаришiв, а твоя вiрнiсть напарнику взагалi вище всяких похвал. Я захоплююся тобою як полiцейським, менi подоба"ться, що ти не боїшся проявляти насильство там, де без нього, на жаль, у нашiй роботi не обiйтися. А найбiльше менi iмпону" твоя боротьба з мерзотниками, б'" дружин. Ти їх ненавидиш, вiрно?
  
  Ненависть - блякле, заїжджене слово. У Бада застукало в скронях.
  
  - Так, ненавиджу.
  
  - I у тебе " на це причини, якщо вiрно те, що менi довелося чути про тво"ї юностi. Ненависть - що ще ти ненавидешь так само сильно?
  
  Бад мiцно, до болю в пальцях, стиска" кулаки.
  
  - Эксли. Цю сволоту Эксли. I Смiттяра Джека - вiн теж там вiдзначився. Дiк Стенс тепер допьется до чортикiв - з-за того, що цi дво" нас продали!
  
  Смiт хита" головою.
  
  - Винсеннса не звинувачуй, синку. Вiн все зробив як треба. Без звiльнень справа не обiйшлося, а вiн обмовив лише тих, хто вже вiдпрацював двадцять рокiв i заслужив собi пенсiю. I взяв на себе провину за ту горiлку, що ти принiс у вiддiлок. Нi, синку, Джек не заслужив тво"ї ненавистi.
  
  Бад нахиля"ться до нього:
  
  - Дадлi, чого ти вiд мене хочеш?
  
  - Хочу, щоб ти уникнув вироку i повернувся на службу. I знаю, як цього досягти.
  
  Бад кида" погляд на газету.
  
  - I як же?
  
  - Тобi треба працювати на мене.
  
  - I що я повинен робити?
  
  - Не поспiшай. Спершу ще кiлька питань. Скажи, синку, ти згоден, що наш обов'язок - утримувати злочиннiсть в належних межах, не давати їй розповзатися по мiсту? Що, наприклад, чорним бандитам на пiвнiч вiд бульвару Джефферсона не мiсце?
  
  - Звичайно.
  
  - А як ти вважа"ш, чи можна дозволяти iснувати злочинним спiвтовариствам, якi дiють лише серед своїх, мирним громадянам особливої шкоди не приносять, а полiцiї iнодi бувають кориснi?
  
  - Звичайно. Завжди так i робиться: на що ми закрива"мо очi... Але яке це ма"...
  
  Смiт сдергивает зi столу газету. Револьвер 38-го калiбру, блискучий полiцейський жетон. По спинi у Бада проходять мурашки.
  
  - Я знав, що ти - людина впливова. Ти домовився з Грiном?
  
  - Не з Грiном, синку. З Паркером. Я ж казав, не одному Эксли ходити у нього радникiв. Ось що вiн сказав: якщо велике журi не висуне проти тебе звинувачення, за вiдмову дати показання ти не будеш покараний. А тепер забирай свої речi, поки господар цього закладу в полiцiю не подзвонив.
  
  Сяючий Бад нiяково розпиха" по кишенях сво" добро.
  
  - Значить, i обвинувачення не буде?
  
  Знову соковите "хо-хо-хо" - на цей раз насмiшкувате.
  
  - Так я i думав, що сьогоднiшнiй "Геральд" ти ще не читав!
  
  - Але... як? - вигуку" Бад, зовсiм ошелешений.
  
  - Потiм розповiм, синку.
  
  - А з Дикому що?
  
  - Дiк пропав, синку. I не сперечайся - нiчого тут не поробиш. Йому пред'явлено звинувачення, вiн буде визнаний винним i отрима" термiн. Сам Паркер наказав зробити його цапом-вiдбувайлом. Це Эксли переконав його патронiв не шкодувати. Так що... кримiнальна стаття i в'язниця.
  
  Раптом ста" страшно жарко. Нестерпно жарко. Бад послаблю" вузол краватки, прикрива" очi.
  
  - З ним усе буде добре, синку, я тобi обiцяю. Є у мене приятелька в системi виправних закладiв - попрошу її за Стенслендом доглянути. А коли вийде, вже я забезпечу йому можливiсть повчити цього Эксли розуму.
  
  Вiдкривши очi, Бад бачить перед собою розгорнуту "Геральд". Заголовок: "Полiцейським, замiшаним у "Кривавому Рiздво", висунуто звинувачення". Далi - колонка, обведена олiвцем. Сержантовi Рiчарду Стенсленду пред'явлено звинувачення за чотирма статтями кримiнального кодексу. Крiм нього, у списку тро" пенсiонерiв: Ленц, Браунелл i Хафф; по двi статтi на брата. Пiдкреслено: "Офiцеровi Венделлу Уайту, 33 роки, звинувачень не пред'явлено, хоча, за попереднiми вiдомостями, отриманими з джерел в окружнiй прокуратурi, йому повинно було бути пред'явлено звинувачення в нападi першого ступеня. Голова журi заявив, що четверо з жертв нападу змiнили свої первиннi свiдчення, згiдно з якими офiцер Уайт душив Хуана Карбигаля, 19 рокiв. Новi свiдчення позивачiв прямо суперечать твердженням офiцера полiцiї сержанта Едмунда Дж. Эксли, який заявив пiд присягою, що Уайт намагався завдати Карбигалю тяжкi тiлеснi ушкодження. Однак показання сержанта Эксли, по всiй видимостi, не пiддаються сумнiву: вони використанi в обвинувальних актах проти iнших семи офiцерiв. Тим не неї, хоча члени журi i сумнiваються в щиростi нових свiдчень позивачiв, такi змiни в дiлi вони вважали достатньою причиною, щоб вiдкликати звинувачення, спочатку висунутi проти офiцера Уайта. Заступник окружного прокурора Еллiс Лоу заявив репортерам: "Сталося щось вселя" пiдозру, але що - я не розумiю. Однак чотири свiдоцтва, безсумнiвно, переважують одне - будь це навiть у вищiй ступеня услуживающий довiри голос Едмунда Эксли, героя минулої вiйни"".
  
  - Чому? Навiщо ти це зробив? I як? - запиту" Бад. Рядки новин кружляють у нього перед очима.
  
  Смiт мне газету.
  
  - Ти менi потрiбен, синку. Будемо виконувати нове завдання - вже отримано "добро" вiд Паркера. Створю"ться особливий пiдроздiл при Вiддiлi вбивств. Воно буде виконувати свого роду функцiю стримування. Називатися буде "Пiдроздiл нагляду". Звучить досить розпливчасто, вiрно? На дiлi мова йде про роботу, для якої придатнi дуже небагато, - але ти, синку, для неї народився. Доведеться i битися, стрiляти, i не задавати зайвих питань. Синку, ти улавливаешь хiд моїх думок?
  
  - Ще б.
  
  - Скоро Паркер почне обiцяну перетрушування кадрiв, i з Центральної дiлянки тобi доведеться пiти. Будеш працювати на мене?
  
  - Я ж не божевiльний, щоб вiдмовитися. Але навiщо, Дадлi?
  
  - Навiщо, синку?
  
  - Це ти умовив Еллiса Лоу мене витягнути. Всi знають, що вас з ним водою не розiлл"ш. Навiщо?
  
  - Потiм, синку, що менi подоба"ться твiй стиль роботи. Така вiдповiдь тебе влаштову"?
  
  - Нема", але, судячи з усього, iншого я не дочекаюся. Тодi наступне запитання: як?
  
  - Що, синку?
  
  - Як ти змусив мексикашек змiнити свiдчення?
  
  Смiт мовчки кладе на стiл вiдлива" мiддю, в металевих заусеницах i в засохлої кровi кастет.
  
  
  КАЛЕНДАР
  
  
  
  
  1952
  
  
  
  ВИТРИМКА:
  
  "Лос-Анджелес Мiррор Ньюс", 19 березня
  
  
  
  Скандал в полiцiї: прокуратура готу"ться до суду, а копи наводять лад у себе вдома
  
  
  
  Шеф полiцiї Лос-Анджелеса Вiльям X. Паркер урочисто пообiцяв домогтися правди - "куди б не привели пошуки iстини" - у скандальнiй i заплутанiй iсторiї , що отримала широкий розголос i з легкої руки газетярiв названої "Кривавим Рiздвом".
  
  Семи офiцерам полiцiї пред'явленi кримiнальнi звинувачення у зв'язку з їх дiями в Центральному полiцейськiй дiльницi в Рiздвяну нiч минулого року. Ось їх iмена:
  
  сержант Уорд Такер - звинувачений у нападi другого ступеня,
  
  офiцер Майкл Крагман - звинувачений у нападi другого ступеня i нанесеннi побоїв,
  
  офiцер Генрi Пратт - звинувачений у нападi другого ступеня,
  
  сержант Елмер Ленц - звинувачений у нападi першого ступеня i нанесеннi побоїв,
  
  сержант Уилберт Хафф - звинувачений у нападi першого ступеня i нанесеннi побоїв,
  
  офiцер Джон Браунелл - звинувачений у нападi першого ступеня при обтяжуючих обставинах,
  
  сержант Рiчард Стенсленд - звинувачений у нападi першого ступеня при обтяжуючих обставинах, нанесеннi побоїв першого ступеня i нанесеннi калiцтв.
  
  Паркер не став зупинятися нi на сутi звинувачень, пред'явлених офiцерам, нi на цивiльних позовах, якi жертви насильства - Санчес Динардо, Хуан Карбигаль, Деннiс Ра", Езекiель Гарсiя, Клiнтон Валупек i Рейес Часко - подали на адресу як окремих полiцейських, так i полiцiї Лос-Анджелеса в цiлому. Вiн заявив лише, що полiцiя провела власне внутрiшн" розслiдування i що, крiм перерахованих, винними у серйозних дисциплiнарних проступках i заслуговують суворого покарання " наступнi офiцери:
  
  сержант Уолтер Крамлi, сержант Уолтер Дьюкширер, сержант Френсiс Доуэрти, офiцер Чарльз Хайнц, офiцер Джозеф Ернандес, сержант Вiллiс Трiстан, офiцер Фредерiк Турентин, лейтенант Джеймс Фрiлiнг, офiцер Венделл Уайт, офiцер Джон Хайнеке, сержант Джон Винсеннс.
  
  На закiнчення прес-конференцiї Паркер схвально вiдгукнувся про сержанта Эдмунде Дж. Эксли, офiцера Центральної бригади, що зважилося дати свiдчення перед великим журi.
  
  - Я захоплений вчинком Эксли, - зауважив шеф полiцiї. - Цей чоловiк проявив справжню мужнiсть.
  
  
  
  ВИТРИМКА:
  
  "Лос-Анджелес Икзэминер", 11 квiтня
  
  
  
  П'ятеро обвинувачених у справi "Кривавого Рiздва" виправданi Паркер розповiда" про дисциплiнарнi репресiї полiцiї
  
  
  
  Сьогоднi окружна прокуратура оголосила, що п'ятеро обвинувачених по скандально вiдомому справi "Кривавого Рiздва" не постануть перед судом. Офiцер Майкл Картман, офiцер Генрi Пратт i сержант Уорд Такер, всi змушенi подати у вiдставку з полiцiї внаслiдок того, що опинилися пiд судом, виправданi за браком доказiв . Ось що заявив помiчник окружного прокурора Еллiс Лоу, який куру" цю справу:
  
  - Багатьох другорядних свiдкiв - затриманих, якi перебували в ту нiч у в'язницi Центрального дiлянки - тепер просто неможливо вiдшукати.
  
  I сьогоднi ж глава полiцiї Лос-Анджелеса Вiльям Х. Паркер розповiв нам про результати горезвiсної "великої чистки" у його вiдомствi. Такi офiцери, як обвинуваченi, так i не обвинуваченi у кримiнальних злочинах, були визнанi винними в рiзних дисциплiнарних проступках i пiддалися наступним стягненням:
  
  сержант Уолтер Крамлi: шiсть мiсяцiв вiдсторонення вiд служби без збереження платнi, переклад в дiлянку Холленбек;
  
  сержант Уолтер Дьюкширер: шiсть мiсяцiв усунений вiд служби без збереження платнi, переклад в дiлянку Ньютон-стрiт;
  
  сержант Френсiс Доуэрти: чотири мiсяцi вiдсторонення вiд служби без збереження платнi, переклад в дiлянку Уїлшир;
  
  офiцер Чарльз Хайнц: шiсть мiсяцiв вiдсторонення вiд служби без збереження платнi, переклад у Вiддiл по боротьбi з бродяжництвом;
  
  офiцер Джозеф Ернандес: чотири мiсяцi вiдсторонення вiд служби без збереження платнi, переклад дiлянка 77-ї вулицi;
  
  сержант Уилберт Хафф: дев'ять мiсяцiв вiдсторонення вiд служби без збереження платнi, переклад в дiлянку Уїлшир;
  
  сержант Вiллiс Трiстан: три мiсяцi вiдсторонення вiд служби без збереження платнi, переклад в дiлянку Ньютон-стрiт;
  
  офiцер Фредерiк Турентин: три мiсяцi вiдсторонення вiд служби без збереження платнi, переклад в дiлянку Iст-Веллi;
  
  лейтенант Джеймс Фрiлiнг: шiсть мiсяцiв вiдсторонення вiд служби без збереження платнi, переклад в Бюро управлiння полiцейської академiї;
  
  офiцер Джон Хайнеке: чотири мiсяцi вiдсторонення вiд служби без збереження платнi, переклад в дiлянку Венецiя;
  
  сержант Елмер Ленц: дев'ять мiсяцiв вiдсторонення вiд служби без збереження платнi, переклад в дiлянку Голiвуд;
  
  офiцер Венделл Уайт: без вiдсторонення вiд служби переведений в Пiдроздiл нагляду при Вiддiлi вбивств;
  
  сержант Джон Винсеннс: без вiдсторонення вiд служби переведений у Вiддiл моралi.
  
  
  
  ВИТРИМКА:
  
  "Лос-Анджелес Таймс", 3 травня
  
  
  
  Перший вирок у справi "Кривавого Рiздва" - полiцейський засуджений умовно
  
  
  
  Офiцер полiцiї Джон Браунелл, 38 рокiв, перший з полiцейських, замiшаних у торiшньому "рiздвяному" скандалi, постав перед судом, сьогоднi закликав себе винним за статтею, зазначеної в обвинувальному актi, напад першого ступеня при обтяжуючих обставинах - i попросив суддю Артура Дж. Фицхью негайно винести йому вирок.
  
  Браунелл - старший брат Френка Д. Браунелла, одного з двох патрульних полiцейських, поранених в Рiздвяний святвечiр минулого року в бiйцi з шiстьма молодими людьми. Суддя Фицхью, прийнявши до уваги, що Браунелл вiдчував важкий психологiчний стрес внаслiдок поранення брата i що вiн вже звiльнений з полiцiї без пенсiї, прислухався до рапортом Вiддiлу по випробувальному термiну, де рекомендувалося не засуджувати Браунелла до тюремного ув'язнення, а покарати умовно. Вiн засудив Браунелла до року ув'язнення умовно i звiльнив його з-пiд варти, наказавши з'явитися за подальшими розпорядженнями до окружного iнспектора по випробувальному термiну Рендалла Милтиру.
  
  
  
  ВИТРИМКА:
  
  "Лос-Анджелес Икзэмннер", 29 травня
  
  
  
  Вирок Стенсленду винесено: полiцейського чека" в'язниця
  
  
  
  ... Журi присяжних, що склада"ться з восьми чоловiкiв i чотирьох жiнок, визнало Стенсленда винним за наступними пунктами обвинувального висновку: напад першого ступеня при обтяжуючих обставинах, нанесення побоїв першого ступеня, нанесення калiцтв. Всi звинувачення пов'язанi з активною участю полiцейського в скандально вiдомому побиття затриманих у Центральному полiцейськiй дiльницi: у пресi ця iсторiя давно отримала назву "Криваве Рiздво". У своїх свiдченнях сержант полiцiї Лос-Анджелеса Едмунд Дж. Эксли докладно описав "звiрства Стенсленда щодо беззахисних людей". Адвокат Стенсленда Джейкоб Келлерман пiддав сумнiву показання свiдка, заявивши, що бiльшу частину ночi, коли мали мiсце цi подiї, Эксли просидiв замкнений у коморi. Проте присяжнi повiрили сержантовi Эксли, i у своїй заключнiй промовi Келлерман, пославшись на рiшення суду по справi Джона Браунелла (ще одного учасника рiздвяного побоїща, якому винесли умовний вирок), просив суддю Артура Фицхью проявити милосердя до його клi"нта. Однак суддя не зважив на прохання адвоката. Вiн засудив Стенсленда, колишнього офiцера полiцiї Лос-Анджелеса, до року ув'язнення в однiй з в'язниць округу i передав його офiцерам шерифской служби, якi повиннi супроводжувати Стенсленда у виправний заклад Уэйсайд. Коли Стенсленда виводили iз зали, вiн вигукував лайку та погрози в адресу сержанта Эксли. Сержант Эксли вiд коментарiв з цього приводу вiдмовився.
  
  
  
  НАРИС: "Кавалькейд Вiкенд Мегезiн",
  
  недiльний додаток
  
  до "Лос-Анджелес Мiррор", 3 липня
  
  
  
  Два поколiння сiм'ї Эксли на службi Калiфорнiї
  
  
  
  Перше, що вража" в Престонi Эксли i його сина Эдмунде - вони зовсiм не схожi на полiцейських, хоча Престон чотирнадцять рокiв прослужив у полiцiї Лос-Анджелеса, а його син Ед поступив на службу рiдному мiсту в 1943 роцi, незадовго до того, як вступив в дiючу армiю i в битвi на Гвадалканале заслужив хрест "3а видатнi заслуги". I це ще не все: до того як клан Эксли емiгрував до Америки, багато його представники служили сищиками в Скотланд-Ярдi. Отже, повага до закону i правосуддя у сiм'ї Эксли в кровi. Але з ще бiльшою впевненiстю можна сказати, що в кровi у цих людей - жага справи.
  
  
  
  Врiзка: Престон Эксли отримав iнженерну освiту в Унiверситетi Пiвденної Калiфорнiї. Займався вiн ночами, а вдень ловив небезпечних злочинцiв.
  
  Врiзка: Покiйний Томас Эксли, старший син Престона, отримав освiту в Полiцейськiй академiї Лос-Анджелеса i був визнаний кращим курсантом за всю її iсторiю. I сьогоднi на стiни адмiнiстративного корпусу Академiї можна побачити пам'ятну табличку, встановлену в його честь. Трагiчна загибель наздогнала Томаса незабаром пiсля випуску: вiн був убитий вуличним бандитом.
  
  Ще одна врiзка: Срiбну медаль i диплом Лос-Анджелеського унiверситету з вiдзнакою Ед Эксли отримав у 1941 роцi - в дев'ятнадцять рокiв! Тепер ми розумi"мо, чому члени сiм'ї Эксли не схожi на типових копiв": перед нами насамперед талановитi i широко освiченi люди.
  
  
  
  I батько й син останнiм часом часто згадуються в новинах. Престон Эксли, 58 рокiв, об'"днав зусилля з Всесвiтньо вiдомим анiматором, кiнорежисером i провiдним дитячих телепередач Реймондом Дитерлингом для побудови Фантазиленда - колосального парку розваг. Перший камiнь був закладений шiсть мiсяцiв тому, а закiнчення будiвництва заплановане на квiтень майбутнього року. Эксли-старший почав кар'"ру в будiвельному бiзнесi в 1936 роцi, коли звiльнився з полiцiї разом зi своїм Другом i помiчником лейтенантом Артуром Де Спейном.
  
  У сво"му розкiшному особняку в Хенкок-парку Престон вiдповiда" на запитання нашого кореспондента Дiка Сент-Джермена.
  
  - У мене був диплом iнженера, а Арт вiдмiнно розбирався в будматерiалах, - розповiда" вiн. - Ми об'"днали свої заощадження i взяли позику у незалежних iнвесторiв, якi зумiли оцiнити нашу смiливiсть i пiдпри"мливiсть. Так виникла "Эксли Констракшн". Спочатку ми будували дешевi будинки, але поступово почали пiдвищувати свiй рiвень, перейшли до офiсним будiвлям. Важливою вiхою для нас стало шосе Арройо Секо. П'ятнадцять рокiв тому я про таке процвiтання i мрiяти не мiг! I Фантазиленд - двiстi акрiв землi, де здiйсняться заповiтнi бажання мiльйонiв людей, - стане гiдною вершиною нашої кар'"ри.
  
  Эксли посмiха"ться.
  
  - Рей Дитерлинг - мрiйник, - говорить вiн. - Силою сво"ї уяви вiн створив безлiч казкових свiтiв, i вiдвiдувачi Фантазиленда скоро зможуть зануритися в цi свiти. Наведу тiльки один приклад: гора, названа Ре"м "Свiт Пола". Пiдлогу Дитерлинг, син Рея, трагiчно загинув в горах пiд час сходження лавини в серединi тридцятих рокiв. Гора "Свiт Пола" стане пам'ятником юнаковi i в той же час буде приносити людям радiсть, а певний вiдсоток доходiв вiд її комерцiйного використання вiдраховуватиметься у дитячi благодiйнi органiзацiї. Тепер ви розумi"те, що я не перебiльшую, коли кажу, що Фантазиленд - вершина мо"ї кар'"ри.
  
  Невже ж, завершивши цю працю, Престон Эксли ма" намiр вiдiйти вiд справ? Эксли знову посмiха"ться.
  
  - На наступному тижнi, - каже вiн, - я збираюся звернутися до Окружної рада з реконструкцiї та розвитку, а також в Лос-Анджелеське легислатуру. Мова пiде про вартiсть масових перевезень Пiвденної Калiфорнiї i про необхiднiсть зв'язати пiвденнi мiста штату новими шосе. Чесно кажучи, я хочу отримати замовлення на будiвництво мережi шосейних дорiг i ма" намiр запропонувати уряду штату вигiдну угоду.
  
  А далi?
  
  Эксли посмiха"ться i зiтха".
  
  - Знайомi постiйно набридають менi проханнями пiти в полiтику. Запевняють, що з мене вийде чудовий мер, губернатор, сенатор i бог зна" хто ще. Хоча я на це завжди вiдповiдаю, що у мене " друзi - Флетчер Баурон, Дiк Нiксон i Ерл Воррен [22] .
  
  Чи означа" це, що мiстер Эксли виключа" для себе можливiсть полiтичної кар'"ри?
  
  - Я нiчого не виключаю, - вiдповiда" Престон Эксли. - I не ставлю собi нiяких обмежень. Це не в моїй натурi.
  
  I, як з'ясували нашi кореспонденти, його син Едмунд, з недавнiх пiр сержант Бюро розслiдувань полiцiї Лос-Анджелеса (дiлянка Голлiвуд), вiдноситься до життя так само. Пiсля недавньої скандальної iсторiї, вiдомої як "Криваве Рiздво", в якiй Ед Эксли проявив себе справжнiм геро"м, перед ним вiдкрилися найбiльш привабливi можливостi - хоча вiн i твердо ма" намiр робити кар'"ру в полiцiї. В iнтерв'ю нашому кореспонденту в лiтньому котеджi сiм'ї на озерi Ерроухед Эксли-молодший сказав:
  
  - Єдина моя мрiя - стати хорошим детективом i успiшно розслiдувати злочини, що загрожують суспiльству. Мого батька прославило справа Лорена Атертона (манiяк-дiтовбивця, в 1934 роцi страчений за вбивство шести дiтей, у тому числi хлопчика-кiнозiрки Вiллi Веннерхолма); менi хотiлося б розкривати справи такого ж масштабу. Для цього дуже важливо опинятися в потрiбний час у потрiбному мiсцi, але, крiм цього, необхiдна якась внутрiшня тяга до розплутування заплутаних ситуацiй i створення порядку з хаосу - тобто те, що, менi зда"ться, у мене ".
  
  Ед Эксли, безсумнiвно, опинився в потрiбний час у потрiбному мiсцi восени 1943 року, коли вiн, "диний вижив в запеклiй сутичцi з супротивником, самотужки прорвався через три японськi траншеї. Вiн опинився в потрiбний час в потрiбному мiсцi, коли, смiливо пiднявши голос, порушив "змова мовчання" про сумний iнцидент, що трапився в Центральному полiцейськiй дiльницi в Рiздвяну нiч. Але сам Ед Эксли говорить про цих двох переломних моментах свого життя:
  
  - Це в минулому, а зараз я дивлюся в майбутн". Робота в Бюро розслiдувань Голлiвудського дiлянки да" менi безцiнний досвiд, але ще бiльш цiннi уроки я отримую вiд батька i його старого друга Арту Де Спейна. Часто вечорами ми втрьох розiгру"мо сцени допитiв: для батька i Арту це розвага, для мене - прекрасне тренування. Ми з батьком схожi i дуже рiзнi: йому потрiбен весь свiт, менi - тiльки те, що може запропонувати менi служба в полiцiї.
  
  Престон i Ед Эксли пережили Томаса, а Маргарит Эксли (уроджена Тiббетс) померла вiд раку шiсть рокiв тому. Що сьогоднi говорять про свої втрати батько i син Эксли?
  
  - Не проходить жодного дня, щоб я про них не згадав, - вiдповiда" Престон. - Менi їх дуже не вистача"!
  
  Його син не настiльки лаконiчний: вiн погоджу"ться подiлитися з нами своїми спогадами.
  
  - Томас - це Томас, - задумливо каже вiн. - Коли вiн загинув, менi було всього сiмнадцять: я його, можна сказати, майже не знав. Мама - iнша справа. Прекрасна жiнка, сильна, великодушна i вiдважна, але з якоїсь постiйної сумом в очах. Менi дуже її не вистача", i, сподiваюся, моя майбутня дружина буде схожа на неї - тiльки, мабуть, трохи жизнерадостней!
  
  Отож, у сьогоднiшньому "Профiлi" нашого журналу ви зустрiлися з отцем i сином Эксли - справжнiми чоловiками, благородними людьми, якi знайшли сво" мiсце у життi, кожен по-сво"му, вiрно служать процвiтання Калiфорнiї.
  
  
  
  ЗАГОЛОВОК:
  
  "Лос-Анджелес Таймс", 9 липня
  
  
  
  Лоу висува" свою кандидатуру на пост окружного прокурора
  
  
  
  РУБРИКА: Свiтська хронiка,
  
  "Лос-Анджелес Геральд Експрес", 12 вересня
  
  
  
  На весiллi Еллiса Лоу i Джоан Морроу гуляв весь Голлiвуд
  
  
  
  ВИТРИМКА:
  
  "Лос-Анджелес Таймс", 7 листопада
  
  
  
  Макферсон i Лоу зiйдуться в боротьбi за посаду окружного прокурора
  
  
  
  Вiльям Макферсон, нинiшнiй окружний прокурор Лос-Анджелеса, ма" намiр виставити свою кандидатуру на четвертий термiн. При цьому йому доведеться вступити в боротьбу з власним заступником Еллiсом Лоу: обидва вони з великим вiдривом лiдирують у списку з восьми кандидатiв. Нагада"мо читачам, що вибори окружного прокурора вiдбудуться в березнi майбутнього року.
  
  За 56-рiчного Макферсона готовi проголосувати 38% виборцiв, за 41 - рiчного Лоу - 36%. Їх найближчий суперник Дональд Чепмен, колишнiй глава управлiння мiських паркiв, набрав 14% голосiв. Решта 12% приблизно порiвну розподiленi мiж рештою п'ятьма кандидатами - очевидно, що шанси кого-небудь з них на перемогу досить примарнi.
  
  На своїй прес-конференцiї Макферсон припустив, що боротьба буде нелегкою, i пiдкреслив, що вiн перш за все вiрний слуга суспiльства, а полiтик - вже в другу чергу. У Лоу ми взяли iнтерв'ю в домашнiй обстановцi, в суспiльствi його дружини Джоан. Вiн зробив схожi заяви, зазначив, що сподiва"ться на перемогу, i подякував всiх виборцiв i особливо сили охорони порядку за пiдтримку, необхiдну йому в передвиборнiй боротьбi.
  
  
  
  
  1953
  
  
  
  Полiцiя Лос-Анджелеса
  
  Щорiчний рапорт про службову вiдповiднiсть
  
  З позначкою "конфiденцiйно"
  
  3 сiчня 1953 року
  
  Автор: лейтенант Дадлi Смiт
  
  Копiї: у Вiддiл кадрiв i Адмiнiстративний вiддiл
  
  
  
  2/1/1953
  
  ЩОРIЧНИЙ РАПОРТ
  
  ПРО СЛУЖБОВУ ВIДПОВIДНIСТЬ
  
  ЗА ПЕРIОД: 4/4/1952- 31/12/1952
  
  СПIВРОБIТНИК: офiцер Уайт, Венделл А.,
  
  жетон номер 916
  
  ПОСАДА: Офiцер полiцiї (детектив) (держ. служ. 4 розряд)
  
  МIСЦЕ СЛУЖБИ: Бюро розслiдувань (пiдроздiл нагляду при Вiддiлi по розслiдуванню вбивств)
  
  КОМАНДИР: Лейтенант Дадлi Л. Смiт, жетон номер 410
  
  
  
  Панове!
  
  Цей меморандум служить як рапортом про профпридатнiсть офiцера Уайта, так i звiтом за першi дев'ять мiсяцiв iснування пiдроздiли нагляду. З шiстнадцяти осiб, якi працюють пiд моїм керiвництвом, Уайт, на мою думку, кращий. Вiн сумлiнний, захоплена сво"ю роботою i службовий борг ставить понад усе. Його вiдвiдуванiсть - одна з кращих в пiдроздiлi: часом йому траплялося два тижнi поспiль працювати по вiсiмнадцять годин на добу, але жодного разу я не чув вiд нього нi слова скарги. Ви пам'ята"те, що при переходi Уайта в мо" пiдроздiл на ньому лежала тiнь злощасного рiздвяного подiї минулого року, i, зокрема, помiчник начальника полiцiї Грiн, посилаючись на висунутi проти нього звинувачення у невиправданому i жорстокому застосуваннi сили, висловлював сумнiви в доцiльностi цього перекладу (вiн вважав, що схильнiсть Уайта до насильства в по"днаннi з особливими завданнями нашого пiдроздiлу можуть створити вибухонебезпечну комбiнацiю). Проте час показав, що вiн помилявся, i я без вагань виставляю офiцеровi Уайту вищу оцiнку А за всiма параметрами службової вiдповiдностi. Неодноразово Уайт виявляв чудове мужнiсть, виходить за межi його професiйних обов'язкiв. Щоб не бути голослiвним, наведу кiлька прикладiв дiй офiцера Уайта в екстремальних ситуацiях.
  
  1. 8 травня 1952 року. Пограбування винного магазину. Офiцер Уайт (страждаючий вiд старих футбольних травм) протягом пiвмилi гнався за збройним пiдозрюваним. Пiдозрюваний кiлька разiв стрiляв у офiцера Уайта; той не вiдкривав вогонь у вiдповiдь, боячись поранити випадкових перехожих. Нарештi пiдозрюваний схопив жiнку i приставив до її головi револьвер. Побачивши, що злочинець взяв заручницю, офiцери, що прибули на допомогу Уайту, вступили з пiдозрюваним у переговори: тим часом Уайт непомiтно пiшов зi сцени дiї i, обiйшовши злочинця, пiдкрався до неї ззаду. Коли злочинець вiдмовився вiдпустити жiнку i здатися, Уайт вистрiлив йому в потилицю i вбив на мiсцi. Жiнка не постраждала.
  
  2. Численнi випадки. Одна з основних завдань нашого пiдроздiлу - зустрiчати в Лос-Анджелесi злочинцiв, звiльнених умовно-достроково, i переконувати їх у нерозумностi вчинення тяжких злочинiв у нашому мiстi. Ця робота вимага" великої фiзичної сили i смiливостi: i, вiдверто кажучи, офiцер Уайт став ключовою фiгурою у вирiшеннi цих питань. Йому легко вда"ться залякати навiть самих запеклих кримiнальникiв i змусити їх дотримуватися правила умовно-дострокового звiльнення. Наглядом за звiльненими умовно-достроково, особливо тими, хто засуджений за тяжкi злочини, вiн займа"ться не тiльки на чергуваннях, але й за власною iнiцiативою в неробочий час. Так, саме вiн заарештував Джона (Великого Пса) Кассезе, двiчi судимого за зґвалтування i озбро"ний грабiж. 20 липня 1952 року Уайт, спостерiгаючи за Кассезе в барi, почув, як той намага"ться залучити неповнолiтню у заняття проституцi"ю. Кассезе намагався чинити опiр арешту, але офiцер Уайт змусив його пiдкоритися, застосувавши фiзичну силу. Пiзнiше Уайт i ще дво" працiвникiв нашого пiдроздiлу (сержант Майкл Брюнинг i офiцер Р. Дж. Карлайл) провели iнтенсивний допит Кассезе щодо його дiяльностi пiсля звiльнення. Кассезе зiзнався у зґвалтуваннi i вбивствi трьох жiнок. (Див. рапорт Вiддiлу по розслiдуванню вбивств 168-А вiд 22/7/52.) Кассезе був судимий, засуджений до вищої мiри покарання i страчений у Сан-Квентiнi.
  
  3. 18 жовтня 1952 року. Офiцер Уайт, спостерiгаючи за звiльненим умовно-достроково Персi Хаскинсом, помiтив його в суспiльствi двох вiдомих порушникiв громадського порядку - Роберта Меккi i Карла Картера Гоффа. Всi тро" були неодноразово судимi за збройнi пограбування, i офiцер Уайт запiдозрив, що вони затiвають черговий злочин, i почав дiяти. Вiн пiшов за Хаскинсом, Меккi i Гоффом в овочеву крамницю за адресою: 1683, Сан-Берендо. Тро" пiдозрюваних справили грабiж лавки i спробували втекти. Коли вони вийшли з крамницi, офiцер Уайт, який спостерiгав за ними з вулицi, наказав їм кинути зброю i здатися. Грабiжники вiдмовилися. Уайт почав стрiляти, вбив Гоффа i важко поранив Меккi. Хаскiнс здався. Меккi пiзнiше помер вiд поранень, а Хаскiнс був судимий за збройний грабiж, зiзнався ще в кiлькох злочинах i як рецидивiст був присуджений до довiчного ув'язнення.
  
  На закiнчення хочу пiдкреслити, що своїм безсумнiвним успiхом у перший же рiк свого iснування пiдроздiл нагляду зобов'язана, в дуже великiй мiрi, саме офiцеровi Уайту. 15 березня 1953 року я знову приступаю до обов'язкiв спiвробiтника Вiддiлу вбивств - I хотiв би бачити, щоб офiцер Уайт перейшов туди разом зi мною. На мою думку, вiн не тiльки прекрасний полiцейський, але i володi" всiма якостями, необхiдними справжньому детективу.
  
  
  
  З повагою
  
  Дадлi Л. Смiт,
  
  жетон номер 410 Лейтенант,
  
  Вiддiл по розслiдуванню вбивств
  
  
  
  Полiцiя Лос-Анджелеса
  
  Щорiчний рапорт про службову вiдповiднiсть
  
  З позначкою "конфiденцiйно"
  
  6 сiчня 1953 року
  
  Автор: капiтан Расселл Мiллард,
  
  глава Адмiнiстративного вiддiлу
  
  Копiї: у Вiддiл кадрiв i Адмiнiстративний вiддiл
  
  
  
  6 сiчня 1953 року
  
  ЩОРIЧНИЙ РАПОРТ ПРО СЛУЖБОВУ ВIДПОВIДНIСТЬ ЗА ПЕРIОД: 13/4/1952- 31/12/1952
  
  СПIВРОБIТНИК: Винсеннс, Джон,
  
  жетон номер 2302
  
  ПОСАДА: Сержант полiцiї, детектив (держ. служ. 5 розряд)
  
  МIСЦЕ СЛУЖБИ: Бюро розслiдувань (Вiддiл моралi)
  
  КОМАНДИР: капiтан Рассел А. Мiллард,
  
  жетон номер 5009
  
  
  
  Панове!
  
  Виставивши сержантовi Винсеннсу загальну оцiнку D+, вважаю необхiдним такими коментарями супроводити її.
  
  А. Оскiльки Винсеннс не п'", вiн дуже корисний в операцiях, пов'язаних з припиненням незаконної торгiвлi алкоголем.
  
  Б. Винсеннс схильний переступати межi своїх службових обов'язкiв, коли мова йде про наркотики. Так неодноразово траплялося, що, виявивши на мiсцi злочину наркотики, вiн виробляв або вимагав провести арешт за зберiгання наркотичних речовин.
  
  Ст. Винсеннс часто допомага" в роботi сво"му наставнику, лейтенанту Дадлi Л. Смiту з Вiддiлу вбивств. Спочатку я побоювався, що це позначиться на його вiдношеннi до своїх основних обов'язкiв у Вiддiлi звичаїв, - але цього не сталося, що, безумовно, говорить на користь сержанта Винсеннса.
  
  Р. свiдчення Винсеннса з приводу торiшнiх рiздвяних подiй не викликають до нього неприязнi з боку товаришiв, оскiльки вiн теж виявився "потерпiлим" (втратив роботу у Вiддiлi по боротьбi з наркотиками, що, очевидно, для нього дуже важлива), а також тому, що нi один з офiцерiв, проти яких вiн дав свiдчення, не пiддався тюремного ув'язнення.
  
  Д. Винсеннс постiйно просить мене про зворотне переведення у Вiддiл по боротьбi з наркотиками. Однак я не збираюся санкцiонувати його вiдхiд, поки вiн не розкри" якесь велике дiло - така звичайна практика нашого Вiддiлу. Винсеннс намагався натиснути на мене, використовуючи свої зв'язки з заступником окружного прокурора Елiсом Лоу, але я, як i Лоу, вiдповiв вiдмовою. I буду вiдмовляти i надалi, навiть якщо вiн стане прокурором.
  
  Е. У Вiддiлi ходять чутки, що Винсеннс " iнформатором жовтого журналу "Строго секретно". Я його попередив: якщо хоч що-то з наших внутрiшнiх справ вийде назовнi, вiн за це вiдповiсть по всiй строгостi.
  
  Ж. На закiнчення хочу зазначити, що в цiлому Винсеннс як офiцер Вiддiлу звичаїв цiлком адекватний. У нього хороша вiдвiдуванiсть, його рапорти завжди написанi чiтко i грамотно (хоча, мабуть, дещо прикрашенi). Особливо добре вiн справля"ться зi справами, пов'язаними з букмекерством i проституцi"ю. Зазначу також, що Винсеннс не нехту" своїми обов'язками технiчного консультанта в телесерiалi "Жетон Честi", що також свiдчить на його користь. Останнiм часом нашим Вiддiлом помiчений незвичайний наплив порнографiчних видань, з цього приводу ведеться розслiдування: можливо, для Винсеннса це розслiдування стане шансом проявити свої здiбностi детектива i повернутися у Вiддiл по боротьбi з наркотиками. Отже, ще раз, загальна оцiнка його дiяльностi - D+.
  
  
  
  З повагою
  
  Расселл А. Мiллард,
  
  жетон номер 5009
  
  Начальник Вiддiлу вдач
  
  
  
  Полiцiя Лос-Анджелеса
  
  Щорiчний рапорт про службову вiдповiднiсть
  
  З позначкою "конфiденцiйно"
  
  Датований 11 сiчня 1953 року
  
  Автор: лейтенант Арнольд Реддiн,
  
  начальник Бюро розслiдувань дiлянки Голлiвуд
  
  Копiї: у Вiддiл кадрiв i Адмiнiстративний вiддiл
  
  
  
  11 сiчня 1953 року
  
  ЩОРIЧНИЙ РАПОРТ ПРО СЛУЖБОВУ ВIДПОВIДНIСТЬ
  
  ЗА ПЕРIОД: 1/3/1952 - 31/12/1952
  
  СПIВРОБIТНИК: Эксли, Едмунд Дж., жетон номер 1104
  
  ПОСАДА: Сержант полiцiї, детектив (держ. служ. 5 розряд)
  
  МIСЦЕ СЛУЖБИ: Бюро розслiдувань дiлянки Голлiвуд
  
  КОМАНДИР: лейтенант Арнольд Д. Реддiн, жетон номер 556
  
  
  
  Панове!
  
  Стосовно сержанта Эксли:
  
  У цi"ї людини безумовно талант до детективної роботи, вiн розумний, проникливий, працездатний i цiлковито присвячу" себе роботi. Йому лише тридцять рокiв, i на детективної роботi вiн всього дев'ять мiсяцiв, але за цей час встиг зробити вже безлiч арештiв, з яких 95% (головним чином дрiбнi злочини проти власностi) спричинили за собою суд i обвинувальнi вироки. Рапорти Эксли завжди грамотнi, точнi i вiдрiзняються незмiнно глибоким розумiнням ситуацiї.
  
  Эксли погано працю" з напарниками i набагато краще - в поодинцi, тому я дозволив йому проводити допити одному. Вiн чудово вибудову" допити i протягом цих дев'яти мiсяцiв отримав чимало, на мiй погляд, справдi дивовижних зiзнань (все це - без застосування фiзичної сили!). Одним словом, за всiма параметрами службової вiдповiдностi я ставлю йому тверду А.
  
  Однак своїми показаннями свiдкiв у справi про подiї минулого Рiздва Эксли заслужив загальну неприязнь, а той факт, що завдяки цьому вiн просунувся по службi, змушу" колег-офiцерiв дивитися на нього з презирством. (Про те, що Эксли отримав посаду детектива завдяки своїм показаннями, знають всi, i сам вiн не намага"ться це приховати.) Крiм того, бiльшiсть моїх людей вважають Эксли боягузом, оскiльки при допитах вiн не вда"ться до фiзичної сили.
  
  Эксли з вiдзнакою склав iспит на лейтенантское звання, i дорога наверх йому тепер вiдкрита. Однак я вважаю, що для лейтенанта в Бюро розслiдувань, вiн, по-перше, надто молодий i недосвiдчений, а по-друге, таке просування неминуче викличе ще бiльшу неприязнь до нього з боку товаришiв по службi. В якостi начальника вiн буде викликати загальну ненависть.
  
  
  
  З повагою Лейтенант Арнольд Д. Реддiн,
  
  жетон номер 556
  
  
  
  ВИТРИМКА:
  
  "Лос-Анджелес Дейлi Ньюс", 9 лютого
  
  
  
  Офiцiйне повiдомлення: Будiвельний магнат Эксли отриму" пiдряд на будiвництво мережi шосе в Пiвденнiй Калiфорнiї
  
  
  
  Сьогоднi в комiсiї по дорожньому будiвництву округу Лос-Анджелес оголошено, що пiдряд на будiвництво мережi сучасних шосейних дорiг, якi по"днають центральний Лос-Анджелес, Голлiвуд, Сан-Педро, Помону, Сан-Бернардiно, Пiвденний затоку i долину Сан-Фернандо, отриму" Престон Эксли, власник "Эксли Констракшн" i колишнiй спiвробiтник полiцiї Лос-Анджелеса, який починав свою кар'"ру в Сан-Франциско рознощиком газет.
  
  - Про деталi ви скоро дiзна"теся, - сказав Эксли телефоном нашому кореспонденту. - На завтра у мене запланована телевiзiйна прес-конференцiя: крiм мене, там будуть люди з комiсiї по дорожньому будiвництву i легiслатури.
  
  
  
  СТАТТЯ:
  
  журнал "Суворо секретно", лютий 1953 року
  
  
  
  Спекотна чорна Африка... або: Де вiдпочива" вiд трудiв праведних наш окружний прокурор?
  
  
  
  СIДНI ХАДЖЕНС
  
  
  
  Бiлл Макферсон, окружний прокурор нашого славного мiста, любить молоденьких, довгоногих, грудастих, окатих - i... чорних як чобiт. Вiд гарлемського Шугар-Хiлла до негритянських кварталiв Лос-Анджелеса наш 57-рiчний сiм'янин, батько трьох дочок-пiдлiткiв, вiдомий з тi"ї сторони, з якою його чи знають виборцi. Тут вiн - любитель солоденького, завжди готовий смiтити зеленими папiрцями в тих та"мних куточках, де гримить джаз, стоїть густий дим iз запахом трави i пiд надривнi ридання саксофона зав'язуються пристраснi чорно-бiлi романи.
  
  Не вiрите? А що ж тут неймовiрного? У Макферсона i так клопотiв по горло, а тут ще виборча кампанiя на носi i молодий i прудкий Еллiс Лоу наступа" йому на п'яти. Не дивно, що прокурора деколи тягне розслабитися! Але розслаблятися можна по-рiзному. Поплавати в басейнi клубу "Джонатан"? Нема", для Бiлла Макферсона це занадто просто. Зводити сiм'ю на вечерю до Майку Лайману або в "Тихий океан"? Нема", i такого проведення часу не вистача" гостроти. Куди ж направля" стопи наш герой? Ви вже здогадалися: в негритянськi квартали.
  
  На пiвдень вiд бульвару Джефферсона все не так, як у нас. Це iнший свiт. Тут виконуються найтемнiшi заповiтнi бажання i фантазiї багатьох добропорядних громадян. I стати частиною цього свiту неважко - досить завити волосся, одягтися в червоний шкiряний пiджак i вiдправитися на пошуки пригод. I кожен божий четвер Бiлл Макферсон так i робить. Марiон Макферсон, багатостраждальна дружина нашого прокурора-пустунчика, уявля", що по четвергах її чоловiк ходить в Олiмпiйський зал подивитися, як мексиканськi боксери у вазi пера вибивають один одному мiзки, - о, як вона помиля"ться! Нi, увечерi в четвер Бiллi-бiй волi" займатися не вiйною, а самої що нi на " любов'ю.
  
  Нехай факти говорять самi за себе. Факт номер раз: Бiлл Макферсон - регулярний клi"нт "Салону Мiннi Робертс", вiдомого веселого дому для кольорових на пiвднi Лос-Анджелеса. За чутками - тiльки за чутками, панове, але ж диму без вогню не бува"! - вiн обожню" какао з молоком - iнакше кажучи, молочну ванну за тридцять п'ять доларiв з двома пишними мулатками. Факт номер два: Макферсона бачили в закладi Томмi Такера - наш герой був на сьомому небi вiд звукiв музики Чарлi Паркера [23] (так-так, Птахи Паркера, вiдомого любителя балдiжу) i вiд фiрмового десерту, яким славиться веселий будинок Такера. Його остання пасiя - Лiнетт Браун, 18-рiчна дiва кольору мiсячного затемнення, двiчi притягувалася за зберiгання марихуани - погодилася дати iнтерв'ю нашому кореспонденту.
  
  - Бiлл чорних любить, - сказала вона. - Вiн каже: "Хто раз спробував чорненьку, той вже бiленьку не полюбить". Вiн любить джаз i любить кочумать помаленьку... Що? Вiн одружений? Як, вiн справдi окружний прокурор?!
  
  Справдi, дитинко, справдi. Поки ще прокурор - але чи довго це триватиме? До виборiв ще багато тижнiв, i кожного тижня з четверга - зумi" наш Бiллi - любитель шоколадок - втримати у вуздi свої темнi бажання?
  
  I пам'ятайте, дорогий читачу, що про все це ви вперше почули вiд нас - без протоколу, конфiденцiйно, СТРОГО СЕКРЕТНО.
  
  
  
  ВИТРИМКА:
  
  
  
  "Лос-Анджелес Геральд Експрес", 1 березня
  
  
  
  Полiцейський, що побив затриманих в Рiздвяну нiч, виходить з в'язницi
  
  
  
  2 квiтня Рiчард Алекс Стенсленд залиша" виправний заклад Уэйсайд. Засуджений у минулому роцi за чотирма кримiнальними статтями (всi звинувачення пов'язанi з його поведiнкою в пам'ятному скандалi "Кривавого Рiздва"), тепер виходить на свободу - колишнiй полiцейський з пiдмоченим минулим i туманним майбутнiм.
  
  Колишнiй напарник Стенсленда офiцер Венделл Уайт погодився дати iнтерв'ю нашому кореспонденту:
  
  - Дiку просто не пощастило, - каже вiн. - Я теж був там у ту нiч i мiг опинитися на його мiсцi. Дiк зробив з мене доброго полiцейського. Всiм, що в мене ", я зобов'язаний йому i не можу примиритися з тим, що з ним сталося. Я як i ранiше вважаю його своїм другом - i, думаю, окрiм мене, у нього залишилося в полiцiї чимало друзiв.
  
  I мабуть, не тiльки в полiцiї. Стенсленд розповiв нашому кореспонденту, що пiсля звiльнення ма" намiр працювати на Эйбрахама Тайтелбаума, власника "Кошерної кухнi Ейба" - вiдомого ресторану в Захiдному Лос-Анджелесi. Ми запитали Стенсленда, в образi вiн на тих, завдяки кому опинився у в'язницi.
  
  - Тiльки на одного, - вiдповiв вiн. - Але хай спить спокiйно, мстити я не збираюся: я поважаю закон.
  
  
  
  СТАТТЯ:
  
  "Лос-Анджелес Дейлi Ньюс", 6 березня
  
  
  
  Передвиборний скандал
  
  
  
  Всi чекали, що передвиборна боротьба мiж нинiшнiм окружним прокурором Вiльямом Макферсоном i його молодим i честолюбним заступником Еллiсом Лоу буде нелегкою. Переможцю належало зайняти пост головного захисника правосуддя в Пiвденнiй Калiфорнiї на наступнi чотири роки. Обидва кандидати представили виборцям свої програми по боротьбi iз злочиннiстю i оптимальним витрачанням державного бюджету; обидва, як i слiд було очiкувати, клянуться покласти всi сили на захист закону i порядку. У полiцiї i серед юристiв Лос-Анджелеса Макферсон користу"ться репутацi"ю надто лiберального i мягкосердечного прокурора. В цiлому вони вiддають свої симпатiї Лоу. Проте колишнього прокурора пiдтримували федеральнi влади. Крiм того, Макферсон бiльш тонко вiв свою передвиборну партiю; палкi заяви Лоу здавалися театральними i швидше вiдштовхували, чим привертали до нього публiку. До певного моменту кампанiя велася хоч i досить жорстко, але джентльменськими методами; все змiнила стаття в лютневому випуску журналу "Строго секретно".
  
  Бiльшiсть людей не надто довiряють подiбним виданням, проте в перiод передвиборної кампанiї кожне слово про одного з кандидатiв набува" особливої ваги. У статтi стверджувалося, що окружний прокурор Макферсон, щасливо одружений вже двадцять шiсть рокiв, вiдда"ться розпустi з юними негритянками. Прокурор не зробив нiяких заяв з приводу статтi, сопровожденной фотографiями, на однiй з яких був знятий вiн сам в товариствi дiвчини-негритянки в одному з нiчних клубiв Пiвденного Лос-Анджелеса. Мiсiс Макферсон сприйняла статтю бiльш нiж серйозно - негайно подала на розлучення. Однак Еллiс Лоу не згадував про цю статтю у своїй передвиборнiй кампанiї, i положення Макферсона залишалося досить мiцним. Але за три днi до виборiв в службу шерифа надiйшла анонiмна iнформацiя про те, що в одному з номерiв мотелю "Бузок" на Сансет-стрип вiдбува"ться незаконне любовне побачення. Пiд час рейду працiвники служби шерифа затримали прокурора Макферсона, а також його подругу - 14-рiчну негритянку повiю Марвелл Уiлкiнс, ма" два приводи у Вiддiл у справах неповнолiтнiх. Макферсон був затриманий за звинуваченням у розбещеннi неповнолiтньої.
  
  Марвелл Уiлкiнс розповiла, що Макферсон посадив її до себе в машину на Пiвденно-Захiднiй авеню, запропонував двадцять доларiв за годину її часу i привiз в мотель "Бузок". Макферсон заявив про втрату пам'ятi: вiн повiдомив, що випив "кiлька мартiнi" на дiловому вечерi в виборцями в "Тихому океанi", потiм сiв у машину... i далi нiчого не пам'ята". Все iнше - вже iсторiя: слiдом за службою шерифа мотель "Бузок" наповнили репортери i фотокореспонденти, iм'я Макферсона потрапило на першi сторiнки газет, i в наступний вiвторок Лоу майже без боротьби зайняв мiсце окружного прокурора.
  
  Однак ця iсторiя залиша" мутний осад. Ми в "Дейлi Ньюс" (незважаючи на те, що пiд час виборчої кампанiї пiдтримували Макферсона) не пiдда"мо сумнiву право "Строго секретно" i подiбних йому бульварних видань публiкувати будь-який бруд, яку їм вдасться вiдкопати, однак вважа"мо хибною практику, коли хiд виборчої кампанiї визначають скандальнi газетнi публiкацiї. Крiм того, сама iсторiя вигляда" загадковою. Нам не вдалося розшукати Марвелл Уiлкiнс: пiсля звiльнення з-пiд варти вона як крiзь землю провалилася. Не бажаючи нiкого звинувачувати голослiвно, ми, тим не менш, просимо новообраного окружного прокурора Еллiса Лоу провести ретельне розслiдування цi"ї справи - хоча б для того, щоб його вступ на посаду не було затьмарене пересудами i пiдозрами.
  
  
  
  
  
  
  ЧАСТИНА ДРУГА
  
  БIЙНЯ В "НIЧНИЙ СОВI"
  
  
  
  
  ГЛАВА ЧОТИРНАДЦЯТА
  
  
  Вся вартiвня в його розпорядженнi.
  
  Внизу кипить вечiрка - проводжають товариша на пенсiю. Його, зрозумiло, не запросили. Треба ж комусь вiднiмати зведення, скласти щотижневий рапорт i прикнопить його на дошцi оголошень, а у нього це виходить краще за всiх. Газети пишуть про вiдкриття Фантазиленда, та iншi копи не залишають Еда в спокої - вiд пискливых дражнилок в стилi Мучи-Мауса вже в вухах дзвенить. Внизу солов'"м розлива"ться Спейд Кулi, рве струни збоченець Перкiнс. Час наближа"ться до пiвночi, але сну у Еда нi в одному оцi - вiн чита" i друку".
  
  9/4/53: злодiй-трансвестит обчистив чотири магазину на Голлiвуд-бульвар. Двох продавцiв, застигших його на мiсцi злочину, вирубав прийомами дзюдо. 10/4/53 - дво" бiлих чоловiкiв закололи ножами бiлетера в "Граумане". Причина: попросив їх не курити в залi. Постраждалий помер, пiдозрюванi не знайдено. Лейтенант Реддiн заявив, що занадто недосвiдчений i з такою справою не впора"ться, i взяв самовiдвiд. 11/4/53 - цiла пачка зведень пригод: за останнi два тижнi надiйшло кiлька повiдомлень про молодих негрiв, якi стрiляли в повiтря з дробовикiв в Грiффiт-парку. Особи не встановленi, їздять на пурпурному двухдверном "меркурi" 48-50 року випуску. 11/4/53 - 13/4/53: п'ять грабежiв, в денний час, в приватних будинках на пiвнiч вiд Бульвару, викраденi коштовностi. Розслiдування поки ще нiкому не доручено. Ед зробив собi позначку: зайнятися цi"ю справою, поки до нього ще нiхто не простягнув руки. Сьогоднi чотирнадцяте - у нього ще " шанс.
  
  Ед закiнчив друкувати, зiтхнув з полегшенням. У порожнiй вартiвнi вiн майже щасливий, коли поруч нiкого, не потрiбно боятися удару в спину. Столи, шафи з папками, на стiнах порожнi бланки - зразки рапортiв про затримання i допросных аркушiв. Затримати - це навiть не пiвсправи, i навiть змусити зiзнатися - ще не головне. Визнання теж може виявитися брехнею. Але якщо правильно поведеш допит, якщо влiзеш в шкуру противника, якщо зумi"ш нiжно його полюбити i пристрасно зненавидiти (i те й iнше - в "дино вiрною пропорцiї, варто трохи перегнути палицю - i все втрачено) - то, може бути, вiн розповiсть тобi те, що ти хочеш почути. Подробицi. Дрiбнi деталi, завдяки яким ти раптом побачиш, як це було, i зрозумi"ш, на якi кнопки тиснути в розмовi з наступним пiдозрюваним. Цього навчили його батько i Арт Де Спейн. Вдома у батька зберiгалися коробки з стенографиями допитiв: викрадачi дiтей, ґвалтiвники, вбивцi... Людський непотрiб. I всi вони визнавались у ско"ному. Арт мiг вiдлупцювати пiдозрюваного, але частiше бiльше погрожував фiзичним насильством, нiж виконував загрози. Батько лише раз чи два в життi пiдняв руку на пiдозрюваного - i досi говорив про цих випадках, як про своїх поразках. Батько i Арт читали Еду ухильнi вiдповiдi i змушували вгадувати питання, дiлилися слiвцями, якi використову" досвiдчений сищик, щоб розговорити спiврозмовника. Показували, що у кожної людини " кiлька рiвнiв секретностi: одними та"мницями вiн не особливо дорожить i готовий їх викласти, варто трохи на нього натиснути, - iнших соромиться, як ганебних слабкостей, i не зiзна"ться в них навiть самому собi. Але вмiлому детективу визна"ться i в цьому. Вони пестували в Еде мисливський iнстинкт, вчили бачити людину наскрiзь i безпомилково бити в перехрестя його слабкостей. I в цьому вiн досяг успiху - настiльки, що часом вiдвертався вiд дзеркала, щоб не бачити свого обличчя.
  
  Вони засиджувалися допiзна - дво" вдiвцiв i молодий холостяк. Арт був зациклений на манiякiв: знову i знову вiн просив Престона оживити в їх пам'ятi iсторiю Лорена Атертона - кошмарнi докази, показання свiдкiв. Престон пiдпорядковувався неохоче, наче боячись, що вiд частих спогадiв потьмянi" глянець його давньої слави. Згадували i старi справи Арту. Навчання пiшло Еду на користь - майже митт"вi визнання, 95-вiдсоткова розкриття злочинiв. Його талант, мовчазно визна"ться всiма товаришами, служив ще однi"ю причиною вiдчуження та ненавистi.
  
  Похитуючись вiд втоми, Ед спуска"ться вниз, до автостоянцi. I раптом ззаду:
  
  - Кря-кря! - Його хапають за плечi i розгортають.
  
  Дитяча маска Каченяти Деннi. Удар лiвою-правою збива" окуляри, ще один - по нирках - валить додолу. I - ногами по ребрах.
  
  Ед стиснувся в грудку. Удар в обличчя, спалах перед очима. Дво" йдуть: одна смi"ться, другий все ще кряка". Дiзнатися нескладно: непри"мно-рiзкий голос Стенсленда, шкутильга" хода професiйного футболiста Бада Уайта.
  
  Ед сплюнув кров, запiзнiло выматерился їм услiд.
  
  
  РОЗДIЛ П'ЯТНАДЦЯТИЙ
  
  
  Расс Мiллард перед четвертою бригадою Вiддiлу звичаїв штовха" мова про порнухи.
  
  - Фотоальбоми, джентльмени. Частенько трапляються останнiм часом на мiсцях злочинiв. Особливо це стосу"ться справ про наркотики, букмекерство i проституцiї. Зазвичай подiбне лайно штампу"ться в Мексицi, так що це не наша юрисдикцiя. Взагалi кажучи, порнографiя - органiзований кримiнальний бiзнес, цим займаються великi шишки, у яких " грошi на друк, i зв'язку для розповсюдження. Однак зараз я таких великих шишок не бачу. Джек Драгна депортований. Мiккi Коен у в'язницi - та й не стане вiн порнушкою балуватися, не його стиль, Мiккi у нас пуританин. У Мо Ягелки проблем по горло - не до того, щоб вiдкривати новий бiзнес. I на Джека Уэйлена несхоже - цього фантазiї тiльки на дрiбний рекет i вистача", i все, що заробив, вiн негайно спуска" в лас-вегасi казино. Крiм того, на вiдомi мiськi точки не схоже - занадто висока якiсть фотографiй. Вiддiл Ньютон-стрiт перевiрив приватнi друкарнi, каже, все чисто - у них просто нема" можливостi друкувати альбоми такої якостi. Проте обстановка на знiмках вказу", що зйомки проводилися у нас: де-не-де у вiкнах видно щось дуже схоже на Голлiвудськi пагорби, так i меблювання типова для дешевих лос-анджелеських квартирок. Отже, наше завдання: знайти джерело цi"ї грязi i заарештувати всiх, хто її виробля", для неї позу" i її поширю".
  
  Джек подумки застогнав. До чого дожив - за порнушкою полю"! Iншi переглядалися з усмiшками. Чулися перешiптування i смiшки - мужикам явно не терпиться подивитися "веселi картинки". А хтось, може, мрi" принести додому i в лiжку з дружиною погортати.
  
  - Хлопцi з Ньютон-стрiт, - продовжу" Мiллард, клацнувши запальничкою, - опитали всiх пiдозрiлих - результату нуль. Нiхто нiчого не бачив, в руках не тримав i взагалi не зна", яка бува" така порнографiя. У друкарнях теж нiчого втiшного нам не сказали. Показали журнали всiм в Бюро i в мiських дiлянках - нiхто не впiзнав натурникiв. Так що, панове, вся надiя на вас.
  
  Хендерсон i Кифка простягають руки; у Стейтиса прямо слюнi течуть. Мiллард розда" журнали.
  
  - В чому справа, Винсеннс? Мрi"ш опинитися де-небудь в iншому мiсцi?
  
  - Так, капiтан. У Вiддiлi по боротьбi з наркотиками.
  
  - Ось як? Може, де-небудь ще?
  
  - Мабуть, у другiй бригадi робота цiкавiше - там повiй трясуть.
  
  - Все в твоїх руках, сержант. Розкрiй серйозна справа - i Я з великою охотою вiд тебе видалю.
  
  По ряду проносяться зiтхання, смiшки, приглушенi: "Ух ти!" Тро" чоловiкiв хитають головами - нiкого не дiзналися. Журнали переходять до Джека.
  
  Сiм номерiв: першосортна глянсовий папiр, простi чорно-бiлi обкладинки. Шiстнадцять сторiнок фотографiй, кольорових i чорно-бiлих. Два номери розiрванi навпiл.
  
  Вiдвертi знiмки. Чоловiки з жiнками, чоловiки з чоловiками, дiвчата з дiвчатами. Пенетрацiя крупним планом: натурали, педики, лесбiянки з фалоiмiтаторами. За вiкнами - вид на Голлiвуд. Спарювання на лiжках у убогих кiмнатках, подiбнiсть лiпнини на стелi, джентльменський набiр чи не всiх лос-анджелеських холостяцьких меблiрашек. Для порнознiмкiв обстановка звичайна. Тiльки от самi "герої" - не такi, як зазвичай. Не наркомани з остекленелыми очима - здоровi, красивi молодi хлопцi, голi й одягненi, iнший раз у вельми химерних костюмах: "лизаветинська епоха, японськi кiмоно. Джек склав розiрвану сторiнку - в яблучко: той, що смокче у хлопця в корсетi з китового вуса, - його старий знайомий Боббi Индж, хлопець-повiя, як-то раз попався на травичцi.
  
  - Винсеннс, впiзнав кого-небудь? - запиту" Мiллард.
  
  Так я тобi й сказав!
  
  - Нi, капiтане. Дозвольте запитати, звiдки цi, роздертi?
  
  - Знайденi в смiтт"вому баку за багатоквартирним будинком у Беверлi-Хiллз. Знайшла їх керуюча будинком, баба по iменi Лоретта Даунi, i викликала мiсцеву полiцiю. А хлопцi з вiддiлення Беверлi-Хiллз подзвонили нам.
  
  - Адреса будинку у вас "?
  
  Мiллард дивиться в свої папiрцi.
  
  - Шарлвиль, 9849. Навiщо тобi?
  
  - Просто подумав, що цю частину розслiдування я можу взяти на себе. У мене в Беверлi-Хiллз непоганi зв'язки.
  
  - Гаразд, не дарма ж тебе Смiттярем кличуть. Їдь в Беверлi-Хiллз. Хендерсон, ви з Кифкой займiться затриманими, на квартирах у яких виявили цю капость. Натиснiть на них ще разок, нехай пояснять, звiдки її взяли. Пообiцяйте, якщо визнаються, не заводити справу про зберiганнi порнографiї... Зараз отрима"те копiї протоколiв. Стейтис, ти вируша"ш у пункти прокату театральних i маскарадних костюмiв. Може бути, вони пiзнають на кому-небудь з цих... артистiв, щоб їх... свої шмотки. А якщо дуже пощастить, згадають, хто цi шмотки брав. Спробу"мо спочатку пiти таким шляхом - впiзнання за фотографiями всяко вiд нас не пiде, а затягнеться мiнiмум на тиждень. Усi вiльнi, джентльмени. Ворушись, Винсеннс. I май на увазi - це тобi не Вiддiл наркотикiв, тут крок вправо, крок влiво вважа"ться за втечу.
  
  
  
  * * *
  
  
  Джек заворушився. Для початку - в архiв, забрати папку Боббi Инджа, що почина" порнозiрки. Потiм вiдправитися в Беверлi-Хiллз, до старої карге, витрусити з неї подробицi i сфабрикувати звинувачення, суть якого йому вже прекрасно вiдома: Боббi Индж - учасник злочинного угруповання, органiзованої з метою створення та розповсюдження непристойних матерiалiв. Кримiнальна стаття. Боббi в два рахунки видасть i режисера, i фотографа, i своїх звездунов-товаришiв - лише б власну дупу врятувати. Так подiбнi справи робляться.
  
  День холодний, вiтряний. Джек котить по Олiмпiк прямо на захiд. З приймача доноситься iм'я Еллiса Лоу: розповiдають, що прокуратурi в черговий раз урiзали Бюджет, щось бубонить сам Еллiс... Згадавши Бiлла Макферсона, Джек поверта" ручку настройки, ловить веселеньку бродвейську мелодiю. Але думки про Макферсоне не йдуть.
  
  Адже це вiн запропонував Эллису зав'язати контакти з "Строго секретно". Простiше простого: Макферсон любить чорненьких, Сiд Хадженс обожню" полуничку, а Еллiс Лоу хоче стати прокурором. Лоу iдею схвалив i послугу Джека оцiнив. Дружина Макферсона подала на розлучення, а рейтинг Еллiса рiзко пiдвищився. Але Дадлi Смiт вирiшив, що цього замало. I захотiв пiдстрахуватися.
  
  Хочете знати, як Дадлi провернув це дiльце?
  
  Була у Дот Ротштейн на прикметi кольорова дiвчина, знайома з колонiї для неповнолiтнiх. Там-то вони i зiйшлися i з тих пiр часто розважалися удвох. Дот шепнула слiвце своїй подружцi, Дадлi Смiт i його вiрний ад'ютант Майк Брюнинг заготовили номер в мотелi "Бузок" - знаменитому сексодроме на Сансет-стрiп, поза мiської територiї, де i окружний прокурор не прокурор, а всього лише ще один засранець, якого спiймають зi спущеними штанами. Макферсона запросили на вечерю в "Тихому океанi". Дадлi i Марвелл Уiлкiнс - чорна красуня неповних п'ятнадцять рокiв - чекали зовнi. Брюнинг заздалегiдь попередив шерифа Захiдного Голлiвуду i пресу, а Джек Винсеннс - Переможець з Великої Лiтери - капнув Макферсону в останнiй мартiнi трохи хлоралгiдрату. З ресторану пан окружний прокурор вийшов похитуючись, протащився на сво"му "кадилаку" милю або двi, на перетинi Вiлшира i Алворадо звернув до тротуару i вирубався. Брюнинг з наживкою - Марвелл у сукнi для коктейлю - їхав за ним. Вiн сiв за кермо Макферсонова "каддi", привiз Бiлла - любителя шоколадок - i дiвчисько на умовлене мiсце... а чим це скiнчилося, ви вже зна"те.
  
  Эллису Лоу так нiчого i не сказали - досi дума", що йому просто пощастило. Дот вiдiслала Марвелл в Тiхуану, всi витрати сплатили iз бюджету жiночої виправної системи. Макферсон втратив дружину, роботу, i нехай спасибi скаже, що не вiдправився в казенний дiм за розбещення малолiтньої - Марвелл-то так i не знайшли.
  
  Джек не хотiв вплутуватися в цю iсторiю. Але Дот Ротштейн була в лiкарнi в жовтнi сорок сьомого - якщо вона зна", цiлком можливо, зна" i Дадлi. А якщо зна" Дадлi, Джек зробить для нього все, що завгодно. Лише б зберегти цю та"мницю вiд свiту - i вiд Карен.
  
  Ось вже рiк вiн був для неї геро"м - деколи навiть сам починав вiрити власним вигадок. Перестав посилати грошi дiтлахам Скоггинсов, закривши рахунок на сорока тисячах, - роман з Карен вимагав грошей, а кожна нiч з нею вела його все далi вiд "Малiбу Рандеву". Джоан Морроу - Лоу все намагалася його куснути при кожному зручному випадку, Уелтон i матуся змирилися, а Карен любила Джека так, що часом йому не по собi ставало. I ще - вiн страшенно сумував з Вiддiлу наркотикiв. Всякий раз, коли потрапляло справу з наркотиками, вiн хапався за нього, немов це було останн" його життя. I Сiд Хадженс зовсiм втратив до нього iнтерес - не дивно, адже колишнiй герой-коп пiшов у тiнь, i тепер з нього матерiалу не стрясешь. Але пiсля iсторiї з Макферсоном Джек почав пiдозрювати, що це i до кращого.
  
  Джек грав у героя, а Карен - в багату спадко"мицю, випускницю престижної школи з будинком на узбережжi, за який заплатив тато. Довго це не триватиме: йому тридцять вiсiм, їй двадцять три, рано чи пiзно вона про це задума"ться. Вона вже натякала на весiлля, Джек переводив розмову на iнше - дiставши в свояки Еллiса Доу, вiн до самої смертi не позбудеться своїх казначейських обов'язкiв. Карен стала для Джека iдеальної слухачкою, втiленням тi"ї самої публiки, про яку їй завжди мрiяв. Вiн iнстинктивно вiдчував, що його роботи вона здатна зрозумiти i прийняти, а що краще залишити при собi. Її любов так вiдшлiфувала його майстернiсть, що тепер йому навiть брехати не доводилося - достатньо було лише дещо про що мовчати.
  
  Пробка на шосе. Джек звернув на пiвнiч, на Дохини, потiм на захiд - на Шарлвиль. Будинок 9849 - двоповерхова тюдорианское будинок у кварталi вiд Вiлшира. Джек припаркувався, оглянув поштовi скриньки.
  
  Всього шiсть. Один належить Лоретте Даунi: з iнших - три сiмейнi пари, один чоловiк, одна жiнка. Джек переписав всi iмена, дiйшов пiшки до Вiлшира, знайшов телефон. Дзвiнки в архiв i в дорожню полiцiю. Нi у одного з мешканцiв - нi попереднiх судимостей, нi кримiнального минулого. Тiльки Христина Бергерон, самотня дама, чотири рази притягувалася за необережну їзду. Права не вiдбиралися. Задавши клерку кiлька питань, Джек отримав ще деяку iнформацiю: Христинi тридцять сiм рокiв, рiд занять - актриса/офiцiантка, за даними на липень п'ятдесят другого трудиться в драйв-iн "У Стена" в Голлiвудi.
  
  Офiцiантки зазвичай в Беверлi-Хiллз не живуть. Може, Христина Бергерон пiдробля" на сторонi? Джек повернувся до будинку 9849, постукав у дверi з табличкою "Керуючий".
  
  Вiдкрила стара.
  
  - Так, молода людина?
  
  Джек блиснув жетоном.
  
  - Полiцiя Лос-Анджелеса, мем. Я з приводу тих журналiв, що ви знайшли.
  
  Стара мружить водянистi очi за товстими скельцями окулярiв.
  
  - Добре, що мiй покiйний чоловiк, мiстер Гарольд Даунi, не дожив до такої ганьби. У нашому домi... Вiн би такої гидоти не зазнав.
  
  - Мем, ви самi знайшли цi журнали?
  
  - Нi, молода людина, що знайшла їх моя покоївка. Вона розiрвала i викинула у вiдро для смiття, а там вже їх знайшла я. Подзвонила в полiцiю Беверлi-Хiллз, а потiм гарненько розпитала Дзигу.
  
  - I де Дзига їх виявила?
  
  - Ну... гм... не знаю, чи варто менi...
  
  Пора змiнити тему.
  
  - Розкажiть про Христинi Бергерон.
  
  Стара обурено фирка".
  
  - Ох вже ця Бергерон! I синок її - не знаю, хто з них гiрше!
  
  - Непри"мна жиличка?
  
  - I не кажiть! Безперервно водить до себе чоловiкiв! Розкочу" по будинку на роликах - все пiдлоги подряпала! Усюди вешта"ться в цiй коротенькiй офiцiантський спiдничцi - сором дивитися! А по синовi її просто тюрма плаче! Вiн, по-мо"му, i в школу-то нiколи не ходив! Сiмнадцять рокiв хлопцю, нi вчитися, нi працювати не бажа", тiльки вешта"ться хтозна-де i водить компанiю казна з ким!
  
  Джек витяга" з кишенi знiмок Боббi Инджа, стара дивиться поверх окулярiв.
  
  - Точно, один з дружкiв Дерiла. Разiв десять тут з'являвся, не менше. А хто вiн такий?
  
  - Скажiть, мадам, Дзига знайшла журнали в квартирi Берлеронов?
  
  - Ну...
  
  - Мем, Христина Бергерон або її син зараз вдома?
  
  - Нi. Кiлька годин тому пiшли, я чула. Зiр мене пiдводить, доводиться покладатися на слух.
  
  - Мем, якщо ви проводите мене в їх квартиру i я виявлю там iншi такi журнали, вас чекатиме винагорода.
  
  - Але...
  
  - Адже у вас " ключi, мем?
  
  - Зрозумiло, ", адже я керуюча. Ну якщо ви пообiця"те нiчого там не чiпати... i якщо з мого винагороди не вiзьмуть податок...
  
  Джек суне фотографiю в кишеню.
  
  - Як скажете, панi.
  
  Стара тягнеться на другий поверх, Джек за нею. Вона вiдмика" третю дверi направо.
  
  - П'ять хвилин, молодий чоловiк. I будь ласка, нiчого не чiпайте. Цей будинок належить мо"му зятевi, i непри"мностi менi нi до чого.
  
  Джек входить. Акуратна житлова кiмнатка. Пол i справдi подряпав - роликами, повинно бути. Меблi недурна, але стара, пошарпана, видно, що про неї не дбають. Голi стiни. Телевiзора нема". На столi в кутку двi фотографiї.
  
  Джек пiдiйшов ближче, взяв знiмки. Стара Даунi дивиться йому через плече. В однакових срiблястих рамках - гарненька жiнка i симпатичний хлопчина.
  
  У жiнки свiтле волосся, стрижка "паж", завчений дешевий блиск в очах. Хлопець дуже на неї схожий: гарненький блондинчик з великими дурними гляделками.
  
  - Це Христина та її син?
  
  - Вони самi. Гарна парочка, вiрно? Так, цього у них не вiдняти. Молодий чоловiк, а скiльки менi належить?
  
  Не звертаючи на неї уваги, Джек входить в спальню. Швидко перегляда" полицi, ящики гардеробу, дивиться пiд матрацом. Нi наркотикiв, нi порнухи. Взагалi нiчого цiкавого, якщо не вважати жiночого мереживного бiлизни.
  
  - Молода людина, п'ять хвилин пройшло. I дайте, будь ласка, розписку в тому, що виплатiть менi винагороду...
  
  Джек з посмiшкою обернувся до неї.
  
  - Поштою пришлю. I дайте менi ще хвилину - треба переглянути їх телефонну книжку.
  
  - Нi, нi! Iдiть негайно! Вони можуть у будь-який момент повернутися!
  
  - Ще хвилину, мем...
  
  - Нi секунди! Негайно!
  
  Вже в спину йому стара карга зауважу":
  
  - Ви дуже схожi на того полiцейського серiалу, що по телевiзору показують.
  
  Джек оберта"ться:
  
  - Всьому, що вмi" цей хлопець, навчив його я.
  
  
  
  * * *
  
  
  Пiдiб'"мо промiжнi пiдсумки.
  
  Боббi Индж вида" торговцiв порнухою, погоджу"ться свiдчити. Вiша"мо аморалку на нього i Дерiла Бергерона, щоправда, хлопець - неповнолiтнiй. Зате за Боббi - цiлий список звинувачень у гомосексуальної проституцiї. Визнання, арешти пiдозрюваних, канцелярська рутина для Милларда - i ось будь ласка: Джек Переможець розкопу" велику смердючу купу лайна i поверта"ться у Вiддiл наркотикiв геро"м.
  
  По дорозi до Голлiвуду Джек робить гак, заїжджа" в драйв-iн "У Стена". Тут, вправно жонглюючи пiдносами , розкачу" на роликах Христина Бергерон: гарненька мордочка, пострiлю" оченятами. Стане така позувати з членом у ротi? Мабуть, стане.
  
  Джек припаркувався, щоб перегорнути папку Боббi Инджа. Два ордери на арешт: несплата штрафного талона неявка в суд. Останнiй вiдомий адресу: 1824, Норт-Кемел в Захiдному Голлiвудi - в самому серцi Лавандового Ущелини. Три бари для блакитних: "Берлога Лео", "Лицар в обладунках" i "Iгровий зал Бi-Джея" - все на бульварi Санта-Монiка, зовсiм неподалiк. Джек приготував наручники i поїхав на Норт-Хемел.
  
  Бунгало на задвiрках Стрiп. Двiр викладений дерном, на одному з поштових скриньок напис: "Индж - номер шiсть". Джек знаходить потрiбну дверi, стука" - нема" вiдповiдi.
  
  Кличе фальцетом: "Боббi, сонечко!" - нi, не клю". Дверi замкненi, спущенi штори - схоже, i справдi нiкого. Джек поверта"ться в машину i поверта" на пiвдень.
  
  Подорож по пiдор-барам: всi вони розташованi на територiї в два квартали. "Берлога Лео" закрита до чотирьох ранку. "Лицар в обладунках" порожнiй, бармен бурчить: "Який ще там Боббi?" - i дивиться так, немов i справдi не зна". Джек вiдправля"ться в "Iгровий зал Бi-Джея".
  
  Всерединi стiни, стеля, схову, навiть крихiтна сцена для музикантiв - все в штучнiй шкiрi. Бiля стiйки кучкуються педики. Бармен копа обчислю" вiдразу. Джек пiдходить i виклада" на стiйку фотографiї.
  
  - Ось цей, - бармен тиця" пальцем в фотку, - Боббi, не знаю прiзвища. Частенько сюди навiду"ться.
  
  - Як часто?
  
  - Ну, два-три рази на тиждень точно.
  
  - Вдень чи ввечерi?
  
  - По-рiзному.
  
  - Коли був тут востанн"?
  
  - Вчора. Так, учора, як раз в цей час. А ви...
  
  - Я сяду в кабiнку i його почекаю. Якщо вiн з'явиться, про мене нi слова. Все зрозумiв?
  
  - Та будь ласка... Тiльки, слухайте, ви i так менi всю клi"нтуру розполохали...
  
  - Збитки тобi з податкiв вiднiмуть.
  
  Бармен хихика". Джек сiда" в кабiнцi бiля сцени. Хороша позицiя: видно i параднi дверi, i задня, а сам вiн захований в напiвтемрявi. Чека", спостерiга" ритуали залицяння у гомиков: обмiнюються поглядами, перекидаються парою слiв i ховаються за дверима. Над стiйкою - дзеркало: гомосеки оглядають один одного, зустрiчаються поглядами, будують один одному очi, обмирают. Двi години, пiвпачки сигарет - а Боббi Инджа так i нема".
  
  У Джека вже в животi бурчить i в горлi пересохло. Пляшки за стiйкою нахабно йому пiдморгують. Подохнешь вiд нудьги. Гаразд, посидить до чотирьох - i в "Барлiг Лео".
  
  В 3:53 з'явля"ться Боббi Индж.
  
  Залазить на стiлець, бармен налива" йому випити. Джек вста".
  
  Бармен переляканий: руки тремтять, очi бiгають. Боббi рiзко оберта"ться.
  
  - Полiцiя, - каже Джек. - Руки за голову. Индж вихлюпу" склянку йому в обличчя.
  
  Смак скотчу мовою; скотч пече очi, туманит зiр. Джек вiдчайдушно морга", спотика"ться, тарахка"ться на пiдлогу. Пiднiма"ться, кашляючи й протираючи очi, озира"ться навкруги - Боббi Инджа i слiд прохолов.
  
  Джек вибiга" на вулицю. Боббi не видно, зате видно, як вiдчалю" вiд бару седан. А машина Джека звiдси в двох кварталах.
  
  Чорт би побрал цей скотч - пiд столiттями, в горлi, в носоглотцi!
  
  Перебежав через вулицю, Джек знаходить бензоколонку, вида"ться прямо в сортир. Зрива" з себе запашний випивкою пiджак, кида" в смiтт"ве вiдро. Змива" вiскi з особи, тре милом плями на сорочцi. Хоче проблеваться, щоб позбутися вiд мерзенного смаку, - не йде. В раковинi хлюпоче мильна вода: Джек зачерпу" її жменями, ковта", i його нарештi виверта" навиворiт.
  
  Нарештi припиня"ться тремтiння в ногах, заспокою"ться скажено колотящееся серце. Джек знiма" кобуру, оберта" її паперовим рушником, поверта"ться до машини. Побачивши по дорозi телефон-автомат, iнстинктивно зупиня"ться i набира" знайомий номер.
  
  - Сiд Хадженс слуха". "Строго секретно", конфiденцiйно, без протоколу...
  
  - Сiд, це Винсеннс.
  
  - Джекi, як справи? Повернувся в наркоотдел?
  
  - Нi, нарив дещо цiкаве у себе в Вiддiлi звичаїв.
  
  - Наскiльки цiкаве? Знаменитостi фiгурують?
  
  - Наскiльки це цiкаво саме по собi, поки не знаю, але не сумнiваюся, що у тебе в руках загра" всiма барвами.
  
  - А що ти так важко диха"ш, Джекi? Бiгом втiк?
  
  Джек кашля", видуваючи мильнi бульбашки.
  
  - Сiд, я зараз розслiдую справу про порнографiю. Непристойнi фотографiї. Причому хлопцi на знiмках дуже пристойно виглядають i нарядженi в дорогi театральнi костюми. Першокласна, професiйна робота. Я подумав, може, ти щось про це зна"ш?
  
  - Перший раз чую, Джекi.
  
  Занадто швидко. Нi на секунду не задумавшись.
  
  - А як щодо хлопця-повiї на iм'я Боббi Индж? Або жiнки на iм'я Христина Бергерон? Працю" офiцiанткою, можливо, пiдробля" проституцi"ю.
  
  - Нiколи про них не чув.
  
  - Чорт! Ну, а яких-небудь незалежних порнодилеров ти зна"ш, Сiд? Що...
  
  - Послухай, Джек, я знаю одне: про таких справах краще вголос не базiкати. Але я про них не знаю. У всiх нас " свої секрети, Джек. До речi, ти не виняток. Поговоримо пiзнiше, Джек. Подзвони менi з дiлянки.
  
  Клацання - Сiд вiша" трубку.
  
  У ВСIХ НАС Є СВОЇ СЕКРЕТИ, ДЖЕК. ДО РЕЧI, ТИ НЕ ВИНЯТОК.
  
  Сiд якось дивно з ним розмовляв. Несхоже на себе. I що означають його останнi слова? Загроза? Попередження?
  
  ЩО, ЧОРТ ЗАБИРАЙ, ЙОМУ ВIДОМО?
  
  Вiдкривши всi вiкна, щоб вивiтрити запах мила, тремтячий Джек пiд'їжджа" до драйв-iн "У Стена". Христини Фергерон не бачити. Тому на Шарлвиль, в будинок 9849. Тук-тук бiля дверей - нема" вiдповiдi. Мiж дверима i косяком - широка щiлина. Джек навалю"ться плечем - дверi пiддалася, на пiдлозi у вiтальнi розкиданий одяг. Зникли фотографiї.
  
  Крадеться до дверей спальнi. Чорт, недобре - револьвер залишився в машинi.
  
  Порожнi полицi i ящики, гола лiжко. Тепер у ванну.
  
  На пiдлозi - розтоптаний тюбик зубної пасти i розсипанi гiгi"нiчнi тампони. Скляна поличка розбито, уламки в раковинi.
  
  Загалом, збиралися поспiхом.
  
  Джек жене машину назад в Захiдний Голiвуд. Дверi квартири Боббi пiдда"ться легше. Джек входить з револьвером напоготовi.
  
  I тут нiкого.
  
  На вiдмiну вiд Бергеронов, Боббi виявився акуратистом. Чистенька вiтальня, бездоганна ванна, розкритий гардероб зя" порожнiми полицями. У холодильнику - банку сардин. Вiдро для смiття на кухнi порожньо, в ньому - свiжий паперовий пакет.
  
  Джек перетрушу" квартиру догори дном: вiтальню, спальню, ванну, кухню; переверта" полицi, перетрушу" килими, распатронивает туалет. Раптом його осiня": переповненi смiтт"вi баки по обидва боки вулицi...
  
  Остання надiя.
  
  З його зiткнення з Инджем пройшло не менше години. А мабуть, i бiльше. Навряд чи цей урод поскакав прямо додому. Мабуть повертався кружним шляхом, провулками, плутаючи слiд. Розумiв, за що його мало не взяли. За те, що не з'явився за викликом, - або розкопали щодо порнушки? Так чи iнакше, не можна, щоб його застукали з порнографi"ю. I в машинi її возити не можна - занадто великий ризик обшуку. А смiтт"вий бак перед будинком - саме вiдповiдне для неї мiсце.
  
  Що ж, Джеку не вперше ритися у вiдходах. Не дарма його Смiттярем прозвали. Може, пощастить.
  
  Джек виходить на тротуар - i до бакiв. Якiсь дiтлахи показують на нього пальцями, хихикають. Джек вважа" баки: один, два, три, чотири, п'ять i ще два за рогом. На останньому нi кришки, i смiття стирчить, трiпочучи на вiтрi, край чорного глянсового листа.
  
  Джек рвонув туди.
  
  Три журналу, цiлих три довбаних журналу - на самому верху! Джек вистача" їх, мчить в машину - дiти розмалювали вiтрове скло, - квапливо горта". Все тi ж голлiвудськi пейзажi на задньому планi, Боббi Индж з хлопцями i дiвчатами, невiдомi красотули - всi особи Джек бачить у перший раз.
  
  Чим далi, тим разнузданней стають знiмки: до середини третього журналу починаються справжнi оргiї, гра в "ромашку", десятки натурникiв на килимi. Далi - гiрше: розчленованi тiла, потоки кровi з вiдрубаних рук i нiг. Джек вдивля"ться, кривлячись, i зауважу", що кров подрисована червоними чорнилом, а самi знiмки явно подретушированы - судячи з усього, калiцтва фальшивi. Досить поглянути, якими витонченими червоними завитками ляга" на пiдлогу чорнильна кров.
  
  Шокуючi сцени змушують Джека на мить забути про свою мету: отямившись, вiн прийма"ться знову переглядати журнал, розшукуючи серед блiдого людського м'яса i чорнильною кровi знайомi обличчя. I знаходить їх на останнiй сторiнцi: Христина Бергерон та її син бля, стоячи на роликах на исцарапанном дощатiй пiдлозi.
  
  
  ГЛАВА ШIСТНАДЦЯТА
  
  
  Фотографiя в поштовому ящику: сержант Ед Эксли, тремтячий i жалюгiдний, витира" кров з розбитих губ. Пiдписи обiгу нема" - i не треба, i без того все зрозумiло. Негатив залишився у Стенсленда i Уайта - страховка на випадок, якщо Ед надума" їх закласти.
  
  Ед один у вартiвнi, на годиннику - шостiй ранку. Свербить на пiдборiддi. Бурчить у шлунку - з-за розхитаних зубiв вiн не може їсти. Тридцять з чимось годин минуло, але все ще тремтять руки.
  
  Щасливi випадки легко даються... але за них доводиться платити.
  
  Батька вiн не сказав нi слова не хотiв ризикувати. Якщо iсторiя дiйде до вух Паркера чи ОВР, Бад Уайт начтен мстити по-крупному - парою зуботычин справа не обiйдеться. А з Бадом зараз зв'язуватися не варто: йому протегу" Дадлi Смiт, перевiв його до себе в Одтел по розслiдуванню вбивств i, судячи з усього, хоче зробити з нього свою праву руку. Ось Стенсленд куди бiльш вразливий: звiльнений умовно, працю" на Ейба Тайтелбаума, колишнього дружка Мiккi Коена. До того ж гiркий п'яниця. I рано чи пiзно йому доведеться повернутися у в'язницю.
  
  Що ж, допоможемо йому.
  
  Ед найняв двох хлопцiв зi служби шерифа. Грошi - з довiрчого фонду матерi. Цi дво" очей з Дiка Стенсленда не спускають: нехай спробу" порушити хоч найменший правило умовно-достроковикiв...
  
  Вiн сво" отрима".
  
  Ед шарудить паперами. Всерединi все стиска"ться вiд голоду, кобура шкода бовта"ться на обвисшем ременi. Раптом з динамiка гримить голос:
  
  - Увага всiм постам! Кафе "Нiчна сова", один-вiсiм-два-чотири по Черокi! Масове вбивство! Код три!
  
  Ед схоплю"ться, вiдштовхнувши стiлець. Вiн "диний з детективiв на посадi - значить, це його шанс.
  
  
  
  * * *
  
  
  На розi Голлiвуд i Черокi скупчилися патрульнi автомобiлi, з усiх бокiв перегородивши дорогу до мiсця злочину. Групки копiв у формi. Цивiльних нi - схоже, вiн i справдi встиг першим.
  
  Ед вимика" сирену, виходить з машини. До нього одразу пiдбiга" патрульний.
  
  - Перебили купу народу. Зда"ться, " кiлька жiнок. Це я їх знайшов. Пiд'їхав випити чашку кави - i бачу на дверях вивiску "Зачинено через хворобу". Якого бiса, думаю, "Нiчна сова" нiколи не закрива"ться! Всерединi темно. Щось пiдозрiло, думаю я. Заходжу... Слухай, Эксли, взагалi-то дiлянка не твiй, так що...
  
  Эксли мовчки вiдсува" його i штовха" дверi. На нiй i справдi бовта"ться табличка: "Зокрыто по хворобi". Ед входить, озира"ться навкруги, подумки фiксуючи всi деталi.
  
  Довгий прямокутний зал. Направо - столики, за чотири стiльцi навколо кожного. Стiни обкле"нi веселенькими шпалерами: пiдморгують сови на дорожнiх знаках. На пiдлозi - картатий лiнолеум. Злiва - стiйка i дюжина табуретiв. За стiйкою прохiд для бармена, далi кухня: по стiнах блискучi сковорiдки, столик на колесах для брудного посуду. Злiва вiд стiйки - каса.
  
  Вiдкрита, порожня. На килимку на пiдлозi - розсип дрiбної монети.
  
  Три столика в безладi: скатертини збилися, посуд перевернута i побита, їжа розкидана. Осколки на пiдлозi. Один стiлець догори нiжками i поруч - туфля-човник. Бруднi слiди на пiдлозi - в кухню когось тягли.
  
  Ед входить. Недожаренная їжа, битий посуд, сковорiдки розкиданi по пiдлозi. Пiд обробним столом сейф, вмурований у стiну, розкриють, порожнiй, на пiдлозi розсип монет. Тут слiдiв ста" бiльше, вони плутаються i перетинаються. Жирнi чiткi смуги вiд каблукiв тягнуться до прикритої дверi в холодну пiдсобку.
  
  Провiд висмикнуть з мережi, i в пiдсобку не надходить холодне повiтря. Ед ривком вiдчиня" дверi.
  
  Тiла тут - купою, в калюжах кровi. На стiнах бризки кровi i мiзкiв, чорнi слiди пороху. У сточном жолобi - криваве озеро в пiвметра завглибшки. Десятки стрiляних гiльз плавають в кровi.
  
  "За останнi два тижнi надiйшло кiлька повiдомлень про молодих негрiв, стрiляють у повiтря з дробовикiв в Грiффiт-парку. Особи не встановленi, їздять пурпурному "меркурi" 48 - 50 року випуску..."
  
  До горла пiдступа" їдка блювання. Ед судорожно ковта", намага"ться пiдрахувати тiла.
  
  Осiб не розрiзнити. Зда"ться, п'ятеро. П'ять чоловiк вiддали життя за касу i сейф з кiлькома сотнями баксiв, плюс власнi гаманцi...
  
  - Господи ти боже мiй!!
  
  Ще один патрульний. Новачок. Блiдий, аж з пазеленню. Ед пита":
  
  - Скiльки людей зовнi?
  
  - Не... не знаю. Цiла юрба...
  
  - Проблеваться ще встигнеш. Збери всiх, i починайте класти тiла в мiшки. Менi потрiбно знати, якi машини тут зупинялися у цю нiч.
  
  - Сер, вас хоче бачити чоловiк з Детективного бюро.
  
  Ед виходить на вулицю. Займа"ться свiтанок, i ранкове сонце висвiтлю" натовп глядачiв. Патрульнi вiдтiсняють репортерiв, в заднiх рядах штовхаються роззяви. Гудуть сирени, ревуть, прориваючись крiзь натовп, мотоцикли, розчищаючи пiд'їзди для труповозок. Ед озира"ться: не з'явився хтось iз вищих чинiв. До нього кидаються журналiсти, на ходу викрикуючи питання.
  
  Його зiштовхують з тротуару, притискають до патрульної машини. Клац-клац-клац - спалаху. Ед поверта"ться так, щоб не було видно синцi. Сильна рука Дадлi Смiта стиска" його плече:
  
  - Їдь додому, синку. Тепер цим займуся я.
  
  
  РОЗДIЛ СIМНАДЦЯТИЙ
  
  
  Перший в iсторiї загальний збiр Бюро. Кабiнет шефа набитий пiд зав'язку: тут зiбралися всi детективи Лос-Анджелеса.
  
  Бiля мiкрофона - Тад Грiн i Дадлi Смiт. Детективи дивляться на них, переминаючись з ноги на ногу. Бад озира"ться пошуках Еда Эксли - як там його синцi? Але не бачити. Хоча, за чутками, "Нiчний совi" вiн виявився першим.
  
  Дадлi Смiт розгорта" мiкрофон до себе.
  
  - Дiти, всi ви зна"те, навiщо ми зiбрали вас тут. Журналiсти вже охрестили подiю "бiйнею в "Нiчний совi"". "Бiйня" - мабуть, сильно сказано, але очевидно, що ско"но жахливий злочин, який ми повиннi розкрити якомога швидше. Цього вимагають публiка, цього вимага" преса. I ми це зробимо - докази у нас ".
  
  У пiдсобцi кафе знайденi шiсть трупiв - тро" чоловiкiв i три жiнки. Власник "Нiчної сови" повiдомив, тро" з убитих, по всiй видимостi, Петтi Чезимард i Донна Де Лука, бiлi жiнки, офiцiантка i касир з нiчної змiни, i Гiлберт Ескобар, чоловiк, мексиканець, кухар i посудомийник. Три iншi жертви - жiнка i дво" чоловiкiв, - мабуть, вiдвiдувачi. Каса i сейф порожнi, кишенi i сумочки жертв обчищенi: це вказу" на пограбування як на найбiльш очевидний мотив. Кримiналiсти поки не виявили нiчого, крiм слiдiв пальцiв в гумових рукавичках на касi i на дверi пiдсобки. Точного часу смертi жертв у нас теж поки нема", але мале число вiдвiдувачiв вказу" на глибоку нiч, iмовiрно, близько трьох годин. На пiдлозi пiдсобки знайденi в загальнiй складностi сорок п'ять гiльз вiд "ремiнгтона" дванадцятого калiбру. Таким чином, можна припустити, що нападникiв було тро", у кожного - п'ятизарядний дробовик, всi тро" перезаряджали свої гармати двiчi. Нема" потреби говорити вам, хлопцi, що але щонайменше тридцять п'ять пострiлiв були зробленi вже по трупах. Ми ма"мо справу зi звiрами - скаженими, безжальними звiрами.
  
  Бад знову озира"ться. Эксли як i ранiше нема". Детективи строчать в блокнотах. У кутку бiля стiни, без блокнота - Джек Винсеннс. Смiта бiля мiкрофона змiню" Тад Грiн.
  
  - Слiдiв кровi, що ведуть на вулицю, нема". Слiди пiдошов також вiдсутнi, а ми на це сподiвалися. Рей Лiнкер з вiддiлу кримiналiстики каже, що першi результати зможе надати не ранiше нiж через сорок вiсiм годин. За словами коронера [24] , упiзнання жертв надзвичайно утруднене iз-за стану тел. Проте один гарячий слiд у нас вже ".
  
  За останнi два тижнi Голлiвудський дiлянку отримав чотири повiдомлення про однотипних порушення громадського порядку. Слухайте уважно, джентльмени: чотири рази за останнi п'ятнадцять днiв тро" молодих негрiв їздили на автомобiлi по Грiффiт-парку i стрiляли в повiтря з дробовикiв. Хулiгани не пiзнанi, але ми ма"мо чiткий опис машини: "меркурi" 1948 - 1950 року випуску, колiр пурпурний. А годину тому один з людей лейтенанта Смiта знайшов свiдка: продавець газет показав, що сьогоднi вночi близько трьох годин бачив на стоянцi бiля "Нiчної сови" пурпурний "меркурi" 48-50 року.
  
  Кiмната гуде, i Тад пiднiма" руку, закликаючи до мовчання. Вiн ще не закiнчив.
  
  - Слухайте далi, джентльмени. У списках викрадених машин пурпурнi "меркурi" 48 - 50 року не значаться, отже, ми, вочевидь, ма"мо справу з законно придбаним автомобiлем. Ми пiдняли ре"страцiю автомобiлiв по всьому штату. Пурпурний "меркурi" 48- 50 року - модель, серед негрiв особливо популярна. У штатi Калiфорнiя виявлено бiльше тисячi шестисот таких машин, заре"строваних на негрiв, i лише кiлька десяткiв - на бiлих. Зокрема, в Лос-Анджелесi пурпурових "меркурi", якi перебувають у володiннi негрiв, сто п'ятдесят шiсть. I вас тут трохи бiльше ста. Ми склали список: прiзвища, мiсце роботи, домашнi адреси. Зараз перегляда"мо нашi дось" на предмет минулих залучень до суду. Я хочу, щоб ви (роздiлилися на п'ятдесят двi команди, по дво" в кожнiй, i нехай кожна команда вiзьме на себе трьох. В дiлянцi Голлiвуд встановлена гаряча телефонна лiнiя: якщо знадобиться iнформацiя про минулих адреси, вiдомих спiльникiв або про щось ще телефонуйте туди. Знайдете пiдозрюваних - везiть прямо сюди. Кiмнати для допитiв i слiдчого ми пiдготу"мо заздалегiдь. Завдання розподiлiть з лейтенантом Смiтом, а перед цим шеф Паркер скаже вам пару слiв. Питання "?
  
  - Сер, хто буде вести допит? - кричить хтось iз Далекого ула.
  
  - Сержант Ед Эксли, дiлянка Голлiвуд, - вiдповiда" Грiн.
  
  Шум та незадоволенi вигуки натовпу. До мiкрофону пiдходить Паркер.
  
  - Досить, джентльмени. Iдiть i вiзьмiть тих, хто це зробив. Якщо знадобиться, застосовуйте силу.
  
  Бад посмiха"ться. Вiн розумi", що це означа": якщо пристукнешь покидькiв при затриманнi, шеф на тебе в образу не буде.
  
  
  ГЛАВА ВIСIМНАДЦЯТА
  
  
  Список Джека:
  
  Джордж (без середнього iнiцiали) Йелбертон, чоловiк, негр, 9781, Саут-Бiч; Леонард Тiмотi Бидвелл, чоловiк, негр, 10062, Саут-Дюкен; Дейл Вiльям Пiтч-форд, чоловiк , негр, 8211, Саут-Нормандiя.
  
  Тимчасовий напарник Джека: сержант Кел Дентон, округ Банко, колишнiй наглядач у в'язницi штату Техас.
  
  На машинi Дентон вони їдуть в Чорний мiсто. По радiо звуки джазу перемежовуються репортажами про "Нiчний совi". Бурмотiння Дентон: цей Леонард Бидвелл виступав у другiй напiвсереднiй вазi. Дентон бачив його бiй з Малюком Гейвиланом - сильний мужик! Джек мовчить, похмуро розмiрковуючи про втрачений шанс потрапити додому, у Вiддiл наркотикiв. Боббi Индж i Христина Бергерон змилися. По гарячих слiдах вiн ще мiг би їх знайти, якщо якимось долбаным психам не заманулося неждано-негадано пристрелити шiсть чоловiк заради кiлькох сотень доларiв... в ротi у нього ще варто смак вiскi, а у вухах звучать слова Сiда Хадженса: "У всiх нас свої секрети, Джекi".
  
  Для початку вiдправляються за iнформаторам. I у нього, i У Дентон в Чорному Лос-Анджелесi " свої люди. Лотки i бiльярднi, перукарнi, церкви - iнформаторам дають на лапу, на них натискають, з ними розмовляють. Чотири години - нiякого результату: так, кажуть, якiсь хлопцi на пурпурному "меркурi" десь бешкетували - смутнi, перевранные, нiчого не дають чутки. Доводиться повернутися до iмен в списку.
  
  9781, Саут-Бiч - халупа з дахом з толю, пурпурний "меркурi" стоїть на галявинi перед будинком. Стоїть без колiс, iржавий мiст тоне в травi. Дентон зупиня" машину:
  
  - Дивись-но! Може, це викрут? Зробили справу "Нiчний совi", а потiм зняли з тачки колеса, щоб їх нiхто не запiдозрив.
  
  Джек хита" головою.
  
  - Бачиш, гальмiвнi накладки обплела трава? На цiй розвалюсi вже два роки нiхто не їздив.
  
  - Точно?
  
  - Точно.
  
  - Ти впевнений?
  
  - Впевнений.
  
  Саут-Дюкен - ще одна халупа з толевої дахом. Бiля будинку стоїть пурпурний "меркурi" - мрiя негритоса, блискучi поздовжнi опуклостi продовжують крила, моднi бризковики, на капотi - декоративна табличка з написом: "ПУРПУРОВI ЯЗИЧНИКИ".
  
  - А це твiй боксер, - каже Джек.
  
  Дентон посмiха"ться. Джек пiднiма"ться на ганок, дзвонить у дверi. Зсередини вибуха" гавкотом собака - справжнiй монстр, судячи по голосу. Дентон трима"ться позаду, чiпким оком озира" подвiр'я i пiдходи до будинку.
  
  Дверi вiдкрива" м'язистий негр, за нашийник трима" здоровенного мастифа. Собака гарчить.
  
  - Полiцiя? - диву"ться господар. - Це що, з-за того, що я алiменти не заплатив?
  
  - Ви Леонард Тiмотi Бидвелл?
  
  - Ну так.
  
  - I машина у дворi ваша?
  
  - Ну так, моя. Так ви що, на банк працю"те? Хочете вилучити машину за несплату? Так я свою ластiвку сплатив повнiстю - прямо з кишенi, пiсля бою з Джоннi Секстоном.
  
  - Забери собаку i закрий дверi, - говорить Джек, - потiм виходь сюди i повернися спиною, руки на стiну.
  
  Бидвелл викону" всi без "диного слова - хiба що дуже повiльно. Джек обмацу" його кишенi - нiчого. Пiдходить Дентон.
  
  - Бiй, дробовики дванадцятого калiбру любиш?
  
  - Чого? - викочу" очi Бидвелл.
  
  - Де ти був сьогоднi близько трьох годин ночi? - кида" свою реплiку Джек.
  
  - Вдома, в лiжку.
  
  - Один? Якщо з подружкою, значить, тобi дуже пощастило. Не тягни, Бидвелл, викладай, поки мiй друг не розлютився.
  
  - На цьому тижнi я забрав до себе дiточок. Вночi вони були тут.
  
  - А зараз?
  
  - I зараз тут. Сплять вже.
  
  Дентон упира" Бидвеллу в ребра стовбур.
  
  - Бiй, ти зна"ш, що сталося минулої ночi? Крiм жартiв, сталася страшенно непри"мна iсторiя. I дуже можливо, що ти в нiй замiшаний. Так як щодо дробовика?
  
  - Та нема" в мене дробовика, на хрiна вiн менi потрiбен?!
  
  Дентон сильнiше натиска" стовбуром.
  
  - А ось матюкатися не треба, хлопче. Кажи швидко, поки ми не виволокли сюди твоїх спиногрызов, кому ти минулої ночi позичав машину?
  
  - Нiкому! Щас, я буду комусь давати свою тачку!
  
  - А кому позичив дробовик дванадцятого калiбру? Викладай, бiй, не тягни.
  
  - Та нема" в мене нiякого дробовика!
  
  - Хто такi "Пурпуровi язичники"? - перехоплю" iнiцiативу Джек. - Хлопцi, яким подобаються пурпуровi автомобiлi?
  
  - Так просто клуб наш так назива"ться. У мене пурпурний "меркурi", ще у кiлькох чувакiв теж - ну, ми i влаштували клуб. Так в чому справа, скажете чи нi!
  
  Джек розгорта" список з автотранспортного управлiння - всi чорнi власники пурпурових "меркурi".
  
  - Леонард, ти сьогоднi вранцi газети читав?
  
  - Нi. Так що...
  
  - Тихо. Телевiзор дивився? Радiо слухав?
  
  - Та нема" в мене нi радiо, нi телевiзора! Що за...
  
  - Тихо. Леонард, ми шука"мо трьох кольорових хлопцiв, якi роз'їжджають на машинi, дуже схожою на твою. На пурпурному "мiркою" сорок восьмого, сорок дев'ятого або п'ятдесятого року. Люблять стрiляти з дробовикiв. Я знаю, ти не той, хто нам потрiбен. Я бачив твiй бiй з Гейвиланом - ти класний боксер. А ми шука"мо трьох покидькiв. Покидькiв, якi їздять на машинi, схожiй на твою. I можуть бути членами цього клубу.
  
  - А з якої радостi я буду вам допомагати? - знизу" плечима Бидвелл.
  
  - Якщо не станеш, мiй партнер дуже розсердиться. Ти цього хочеш?
  
  - Я стукачем в життя не бував - i не буду!
  
  - Та не станеш ти стукачем. Тобi навiть нiчого говорити не доведеться. Просто подивися список i покажи пальцем. Давай, прочитай список.
  
  Бидвелл трясе головою.
  
  - Гаразд, мужики, я вам так скажу. Правильних людей не став би закладати - але цi тро" i справдi покидьки. Рей Коутс, Цукровий Рей. Водить "меркурi" сорок дев'ятого року - класна тачка! I дво" його друзiв, Лерой i Тайрон. Сахарок Рей тащиться вiд стрiлянини. Кажуть, вiн любить стрiляти по собакам. Кайф вiд цього ловить. Хотiв вступити в наш клуб, але ми його загорнули - нам такi вiдморозки нi до чого.
  
  Джек перегляда" список: так i "! Коутс, Реймонд (середнього iнiцiали нема"), 9611, Пiвденний Централ, номер 114. Дентон розгорта" свою копiю.
  
  - Двi хвилини звiдси. Пiшли, живо!
  
  - Вiзьмемо їх за дупу! - вiдповiда" Джек. I вiдчува" себе Переможцем з Великої Лiтери.
  
  
  
  * * *
  
  
  Мотель "Тевир" - заклад на другому поверсi над пральнi. Дентон повiльно заїжджа" на парковку. Джек "окида" поглядом сходи, широко розчиненi дверi, що ведуть до номерiв.
  
  Наверх. Короткий коридор, благенькi дверi. Джек дiста" револьвер. В руках у Дентон табельну зброю i пiстолет тридцять восьмого калiбру, який вiн витягнув з кобури на щиколотцi. Ось i номер 114. Обидва подаються назад - i в наступну мить одночасно б'ють ногами в дверi. Дверi злiтають з петель, схоплю"ться з лiжка кольоровий хлопчина.
  
  Кольоровий пiднiма" руки вгору. Дентон, посмiхаючись, бере його на мушку. Джек вiдсува" напарника, два пострiли б'ють в стелю. Джек одним стрибком опиня"ться в кiмнатi. Хлопець намага"ться бiгти, але Джек б'" його рукiв'ям револьвера по головi. Нiггер бiльше не смика"ться. Дентон заводить йому руки за спину i фiксу" наручники. Джек одяга" кастет i, граючи їм, пiдступа" до хлопця.
  
  - Лерой, Тайрон. Де вони?
  
  Кришаться зуби, закривавлений рот склада" цифри "Один-два-один". Дентон хапа" його за волосся.
  
  - Тiльки дивись, не убий його ненароком, - говорив Джек.
  
  Дентон плю" хлопцевi в обличчя. За стiною вже чуються крики. Джек вибiга" в коридор, згорта" за рiг зупиня"ться бiля дверей пiд номером 121.
  
  Дверi закритi. Шум навколо стоїть вже такий, що зрозумiти, чи " хтось у сто двадцять першому, неможливо. Джек б'" в дверi ногою: трiски летять на всi боки, дверi, рипнувши, вiдкрива"ться. У номерi - дво" кольорових: один спить на розкладачцi, iнший хропе на матрацi.
  
  Джек входить. Десь близько завивають сирени. Хлопець на матрацi ворушиться, i Джек втихомирю" його ударом палицi, потiм б'" другого, поки той не прочумався. Сирени за вiкном, завивши, стихають. Джек огляда"ться кругом, бачить на тумбочцi коробку з патронами.
  
  Патрони для "ремiнгтона" дванадцятого калiбру. Коробка на п'ятдесят осередкiв - i велика частина з них порожня.
  
  
  ГЛАВА ДЕВ'ЯТНАДЦЯТА
  
  
  Ед горта" рапорт Джека Винсеннса. Тад Грiн спостерiга" за ним, не звертаючи уваги на надрывающийся за спиною телефон.
  
  Коротко, чiтко, ясно - писати рапорти Смiттяр вмi".
  
  Тро" затриманих: Реймонд (Цукровий Рей) Коутс, Лерой Фонтейн, Тайрон Джонс. Всi тро" - негри. Чинили опiр при арештi, отриманi легкi тiлеснi ушкодження, надана перша медична допомога. Взятi за наводкою ще одного негра: вiн описав Коутса як на психопата, схибленого на зброю i обожню" стрiляти собак. Коутс значиться в списку власникiв "меркурi": iнформатор повiдомив, що вiн разом з двома дружками, Леро"м i Тайроном, прожива" в мотелi "Тевир". Всi тро" взятi в однiй бiлизнi. Затриманих сержант Винсеннс передав патрульним, якi почувши стрiлянину, негайно прибули до мотелю "Тевир". Обшукавши номери затриманих у пошуках доказiв, Винсеннс виявив коробку для патронiв "ремiнгтона" дванадцятого калiбру - п'ятдесят осередкiв, сорока з чимось патронiв не вистача". Однак нi самих дробовикiв, нi гумових рукавичок, нi плям кровi, нi великих сум грошей при пiдозрюваних не виявлено. З одягу в кiмнатах пiдозрюваних виявленi бруднi футболки, боксерськi труси i акуратно складенi речi у фiрмовому целофанi хiмчистки. Винсеннс перевiрив мусоросжигатель на задах мотелю: там щось горiло. Адмiнiстратор мотелю повiдомив, що бачив, як близько семи годин ранку Сахарок Коутс викидав у мусоросжигатель купи одягу. Далi Винсеннс повiдомляв, що Фонтейн i Джонс, по всiй видимостi, знаходилися пiд впливом алкоголю або наркотикiв - не прокинулися вiд стрiлянини, нi вiд шуму при арештi Коутса. Автомобiль Коутса на стоянцi не виявлено: з запiзненням прибули на мiсце подiї патрульнi за наказом Винсеннса обшукали в пошуках пурпурного "меркурi" три сусiднiх кварталу, але авто так i не знайшли. По радiозв'язку розiслало орi"нтування з описом. I на закiнчення: проведення парафiнового геста неможливо, оскiльки руки у всiх трьох буквально провоняли духами. Дочитавши, Ед кладе рапорт на стiл Грiна.
  
  - Дивно, що вiн їх вiдразу не пристукнув.
  
  Знову дзвонить телефон, але Грiн не зверта" на нього уваги.
  
  - Так бiльше шуму в газетах. Дарма, що Винсеннс живе зi своячкою Еллiса Лоу. I за те, що черномазые вилили на себе по три лiтри духiв, щоб уникнути парафiнового тесту, ми теж повиннi дякувати Джека: вiн повiдав про цi"ї маленької хитростi сценаристам "Жетона Честi". Ед, ти готовий?
  
  - Так, сер, готовий, - вiдповiда" Ед. Всерединi у нього щось стиска"ться.
  
  - Шеф хотiв, щоб разом з тобою працював Дадлi Смiт, але я його вiдрадив. Смiт першокласний полiцейський, але у нього упередження проти кольорових.
  
  - Сер, я знаю, як важливо для нас це справа...
  
  Грiн закурю".
  
  - Ед, менi потрiбно повне визнання. П'ятнадцять патронiв зi знайдених в "Нiчної сови" мають характерну мiтку. Знайдемо зброю - у нас " готове справу. Менi потрiбно визнання, потрiбно знати, де вони сховали дробовики i машину. I все це потрiбно знати до того, як ми надамо їм обвинувачення. Через сiмдесят одну годину вони постануть перед суддею. Я хочу, щоб до цього часу ми дiзналися всi. Законними методами.
  
  Для початку - подробицi.
  
  - Дiточки вже притягувалися до вiдповiдальностi?
  
  - Так, - вiдповiда" Грiн. - Всi тро" - викрадення автомашин з хулiганських спонукань i крадiжки зi зломом. Коутс i Фонтейн - пiдглядання у вiкна житлових будинкiв. I вони всi вже далеко не дiти: Коутсу двадцять два, iншим по двадцять. За "Нiчну сову" їм свiтить газова камера.
  
  - Є якась зв'язок з подiями в Грiффiт-парку? Порiвняли гiльзи? Що кажуть свiдки?
  
  - Зразки гiльз - хороша доказ, якщо кольоровi не визнаються. Тiльки їх ще треба знайти. Доглядач парку, який подавав заяви, вже їде сюди, щоб їх пiзнати. Ед, Арнi Реддiн говорив менi, що ти майстерно ведеш допити, але з такою справою ти ще нiколи не стикався...
  
  Ед вста".
  
  - Я впораюся.
  
  - Якщо впора"шся, синку, в один прекрасний день займеш мо" мiсце.
  
  Ед посмiха"ться, не звертаючи уваги на бiль у щелепi.
  
  - Що у тебе з обличчям? - запиту" Тад.
  
  - Впав, коли переслiдував магазинного злодiя. Сер, з пiдозрюваними вже хто-небудь розмовляв?
  
  - Крiм лiкаря - нiхто. Дадлi хотiв напустити на них Бада Уайта, але...
  
  - Сер, боюся, що...
  
  - Не перебивай. Я якраз хотiв сказати, що абсолютно з тобою згоден. Менi потрiбнi добровiльнi визнання, так що Бад вiдпада". Ти зробиш перший хiд. Ми будемо в сусiднiй кiмнатi - спостерiгати за тобою через дзеркальне скло. Якщо тобi знадобиться партнер, щоб зiграти в "доброго i злого полiцейського", - доторкнися до краватки. Ми будемо слухати i записувати на магнiтофон. Всi тро" в рiзних кiмнатах, але, якщо захочеш, щоб вони один одного чули, ти зна"ш, на якi кнопки натискати.
  
  - Я їх розколю, - говорить Ед.
  
  
  
  * * *
  
  
  Сцена для бенефiсу - три кiмнати для допитiв при Вiддiлi вбивств. Крихiтнi кiмнатки, обладнанi за всiма правилами: вiкна спостереження, замаскованi пiд дзеркала, вмонтованi мiкрофони, перемикачi, щоб пiдозрюванi в сусiднiх камерах могли послухати, як їх закладають подiльники. Два на два метри, приваренi до пiдлоги столи, пригвинченi до пiдлоги стiльцi. Номери 1, 2, 3: Цукровий Рей Коутс, Лерой Фонтейн, Тайрон Джонс. На стiнi коридору вивiшенi вiдомостi про приводи в полiцiю: Ед чита" уважно, запам'ятову" дати, мiсця, вiдомих спiльникiв. Глибокий подих, щоб вгамувати страх перед виступом - i вперед, в кiмнату No 1.
  
  Цукровий Рей Коутс в мiшкуватих джинсах пристебнутий наручниками до стiльця. Високий, свiтлошкiрий - швидше мулат, нiж негр. Губи розбитi, розквашений нiс, одне око заплило.
  
  - Схоже, нам обом нещодавно дiсталося, - посмiха"ться Ед.
  
  Коутс похмуро дивиться на нього одним оком. Ед знiма" з нього наручники, виклада" на стiл сигарети i сiрники. Коутс розтира" зап'ястя.
  
  - Тебе Цукровий Ре"м прозвали на честь Рея Робiнсона [25] ? - запиту" Ед.
  
  Мовчання.
  
  Ед сiда" навпроти.
  
  - Кажуть, Рей Робiнсон може за секунду провести серiю з чотирьох ударiв. Але менi, чесно кажучи, не вiриться.
  
  Коутс пiднiма" руки - видно, що вони його не слухаються. Ед вiдкрива" пачку сигарет.
  
  - Так, знаю, цi штуки порушують кровообiг. Тобi двадцять два роки, вiрно, Рей?
  
  - I що, якщо так? - хрипко вiдповiда" Коутс. На горлi в нього синцi, слiди пальцiв.
  
  - Дивлюся, хтось з офiцерiв злегка перекрив тобi кисень?
  
  Мовчання.
  
  - Сержант Винсеннс? - запиту" Ед. - Любить одягатися за останньою модою?
  
  Мовчання.
  
  - Не вiн? Значить, Дентон? Жирдяй з техаським доганою, як у Спейда Кулi по телеку?
  
  У Коутса сiпа"ться здоровий очей.
  
  - Що ж, спiвчуваю, - говорить Ед. - Цей Дентон справжнiй звiрюка. Бачиш, якi у мене синцi? Це я з ним провiв кiлька раундiв.
  
  Мовчання. Пострiл в молоко.
  
  - Ну i пiшов вiн до бiса, цей Дентон. Як вважа"ш, Цукровий Рей, схожi ми з тобою на Робiнсона i Ла Мотту пiсля їх останнього бою?
  
  Знову мимо.
  
  - Значить, тобi двадцять два?
  
  - Ну i чого?
  
  Ед знизу" плечима.
  
  - Та нiчого, просто розмiрковую вголос. Лерой i Тайрон - неповнолiтнi, вища мiра їм не загрожу". Зна"ш, Рей, треба було тобi провернути це дiльце два роки тому. Отримав би довiчне, вiдсидiв кiлька рокiв у колонiї, у Фолсом перейшов би шанованою людиною. Жив би у в'язницi як сир у маслi, "сестричку" б завiв собi...
  
  "Сестричка" потрапля" в цiль: Коутс квапливо запалю" сигарету, пiдносить до губ, кашля". Губи в нього тремтять.
  
  - Я з мужиками не пилюсь!
  
  - Знаю, синку, - посмiха"ться Ед.
  
  - Який я тобi синку, ти, гнида, коп ганебний! Сам ти "сестричка"!
  
  Ед смi"ться.
  
  - Ну звичайно! Ти людина досвiдчена: в колонiї вже бував i зна"ш, як цi справи робляться. Я - добрий полiцейський, балакаю з тобою про те про се i намагаюся тебе розговорити. Ти крутий хлопець, Рей. Чорт забирай цього Тайрона - адже я зовсiм йому повiрив! Повинно бути, Дентон менi всi мiзки вiдбив. Як я мiг на таке купитися?
  
  - Чого це? На що купитися?
  
  - Та нi на що, Рей. Давай змiнимо тему. Що ти зробив зi стволами?
  
  Коутс потира" шию. Руки в нього тремтять.
  
  - З якими ще стволами?
  
  Ед нахиля"ться до нього.
  
  - Так тими самими, з яких ти з друзями стрiляв у Грiффiт-парку.
  
  - Не знаю я нiяких стволiв!
  
  - Правда? А звiдки у Лероя i Тайрона в номерi коробка з-пiд патронiв?
  
  - Це їхнi справи.
  
  Ед хита" головою.
  
  - Яка ж мерзота цей Тайрон! Ти з ним разом сидiв у Казитасе, вiрно?
  
  - I що, якщо так? - знизу" плечима Коутс.
  
  - Та нiчого, Рей. Просто розмiрковую вголос.
  
  - Чого ти все про Тайроне базаришь? Його справи - це його справи.
  
  Пiд столом Ед кладе палеи на кнопку гучного зв'язку. Натискання кнопки - i мешканець кiмнати No 3 почу" все, що тут вiдбува"ться.
  
  - Зна"ш, Цукор, менi Тайрон сказав, нiби тебе в Казитасе опетушили. Нiби ти не зумiв постояти за себе - ну i став "сестричкою" у якогось бiлого. Вiн сказав, тебе i Цукром прозвали за те, що вже дуже солодко смокчеш.
  
  Коутс тарахка" кулаком по столу. Ед натиска" на кнопку.
  
  - Бреше, сука! Я у нас в камерi паханом був! Це Тайрон у всiх смоктав! Тайрон жопу пiдставляв за цукерочки! Вiн за життя пидор, вiн вiд цього кайф ловить!
  
  Ед вимика" передавач.
  
  - Добре, Рей. Давай змiнимо тему. Як ти дума"ш, за що ви потрапили пiд арешт?
  
  Коутс намацу" на столi сигарети.
  
  - А хрiн його зна". За фiгню якусь. Може, за те, що стрiляли в мiськiй межi, або ще якась хрень. Тайрон що говорить?
  
  - Рей, Тайрон багато чого менi наговорив, але давай перейдемо до справи. Де ти був минулої ночi, близько трьох годин?
  
  Коутс закурю".
  
  - Дома був. Спав.
  
  - Пiд кайфом? Тайрон i Лерой, судячи з усього, добре вiдтягнулися - навiть не прокинулися, коли вас прийшли заарештовувати. Гарнi подiльники: Тайрон тебе педик обзива", i обидва вони сплять як немовлята, поки тебе якийсь чокнутий коп б'" головою об стiну. Я-то думав, ви, кольоровi, тримайтеся один за одного. Так ти кайф ловив, Рей? Не мiг згадувати про те, що зробив, тому дозу сiл...
  
  - Чого я зробив? Ти про що? Яка доза! Це Тайрон з Леро"м колеса жеруть, а не я!
  
  Ед натиска" кнопки два i три.
  
  - Рей в Казитасе ти захищав Тайрона i Лероя, вiрно?
  
  Коутс натужно кашля", выхаркивает великий клуб диму.
  
  - Так вони б без мене там взагалi подохли! Тайрон всiм дупу пiдставляв, Лерой взагалi сыкун, саморобку жер не просихаючи, хотiв стрибнути з даху. Мiзер, пальцем робленi, в обох мiзкiв, як у паршивого пса!
  
  Ед вимика" динамiки.
  
  - Рей, кажуть, тобi подоба"ться вбивати бродячих собак.
  
  Коутс знизу" плечима.
  
  - Їм все одно нема чого жити.
  
  - Ось як? А про людей ти теж так дума"ш?
  
  - У сенсi? Про кого це?
  
  Динамiки включенi.
  
  - Наприклад, про Лерое i Тайроне.
  
  - Ну так, iнодi i про них теж. Чого таким гальмах жити?
  
  Динамiки вимкненi.
  
  - Рей, де дробовики, з яких ви стрiляли в Грiффiт-парку?
  
  - Вони... Та не знаю я нi про якi дробовики!
  
  - А де "меркурi" сорок дев'ятого року?
  
  - Я його... В надiйному мiсцi.
  
  - Давай, Рей, кажи, не соромся. Де "меркурi"? Адже за такої класної тачкою потрiбне око та око!
  
  - Я ж сказав, в надiйному мiсцi!
  
  Ед плеска" обома долонями по столу.
  
  - Ти його продав? Втопив? Рей, ця машина фiгуру" у кримiнальнiй справi, не дума"ш же ти...
  
  - Який ще справi? Я в уголовшине не замiшаний!
  
  - Чорта лисого! Де тачка?
  
  - Не скажу!
  
  - Де стовбури?
  
  - Не... не знаю!
  
  - Де тачка?
  
  - Не скажу!
  
  Ед тарахка" кулаком по столу.
  
  - Чому, Рей? Чому ти позбувся машини? Сховав у багажнику стовбури i гумовi рукавички? Сумочки, гаманцi? А на оббивцi плями кровi? Слухай мене, ти, тупий гiвнюк, я твою шкуру рятую! Дружкiв твоїм нiчого не загрожу", вони неповнолiтнi, а ось тобi свiтить газова камера, бо когось по цiй справi неодмiнно прищучат, i ти...
  
  - Та що за справу, не розумiю!
  
  Ед шумно зiтха".
  
  - Добре, Рей, давай змiнимо тему.
  
  Коутс закурю" нову сигарету.
  
  - Не подобаються менi цi теми.
  
  - Рей, навiщо ти сьогоднi о сьомiй ранку палив одяг?
  
  - Чого? - Коутс виразно здрига"ться.
  
  - Того. Тебе, Лероя i Тайрона заарештували сьогоднi вранцi. Вчорашнiх шмоток при вас не знайшли. Менеджер мотелю бачив, як ти близько сьомої ранку палив одяг. Тачку, на якiй ви з Леро"м i Тайроном роз'їжджали минулої ночi, ти кудись сховав. Картина хренове, Рей. Так що раджу розповiсти менi що-небудь таке, щоб я передав це окружному прокурору, i щоб вiн сказав (а я би пiдтвердив): "Так, Рей Коутс - добрий малий, не рiвня цим покидькам-пидорам, його дружкiв". Говори, Рей.
  
  - Так чого говорити-то? Не знаю, що за хрень ви на мене вiша"те. Я нiчого не робив.
  
  Ед включа" обидва динамiка.
  
  - Ну ось, ти вже багато наговорив про Лероя i Тайрона. Сказав, наприклад, що вони наркомани. Не хочеш розповiсти, де вони беруть наркоту?
  
  Коутс дивиться в пiдлогу.
  
  - Новий окружний прокурор, - продовжу" Ед, - наркодилерiв ненавидить. А з Джеком Винсеннсом, грозою наркоманiв, ти вже i сам зустрiчався.
  
  - Псих стебанутый!
  
  - Це точно, у Джека не всi вдома, - смi"ться Ед. - На мiй погляд, нерозумно садити за наркотики. Якщо якийсь ненормальний хоче себе вбити таким чином, чому б i нi? Зрештою, у нас вiльна країна. Але Джек дума" iнакше. I окружний прокурор теж. Вони, до речi, друзi - нерозлийвода. Розкажи менi що-небудь, Рей. Що-небудь таке, що сподоба"ться прокурору.
  
  Коутс манить його пальцем ближче. Ед вимика" динамiки i пiдсува"ться до нього.
  
  - Роланд Наваретте, живе на Банкер-Хiлл. Трима" блатхату для тих, хто гвинта з тюряги нарiзав. Торгу" "червоними дияволами" [26] . Та клав я на прокурора, просто не хочу, щоб Тайрон, гiвно, на мене свою смердючу пащу разевал.
  
  Ед включа" динамiки.
  
  - Добре, Рей. Ти розповiв, що барбiтурати Лерою i Тайрону поставля" Роланд Наваретте. Для початку непогано. Але ще, Рей, я бачу, що ти на смерть переляканий. Я сказав, що тобi загрожу" газова камера, а ти навiть не запитав, за що. Рей, у тебе на лобi великими лiтерами написано: "Винен".
  
  Коутс мовчить, хрумкаючи пальцями, погляд його здорового очi неспокiйно мета"ться по кiмнатi. Ед вимика" передавач.
  
  - Гаразд, Рей, давай змiнимо тему.
  
  - Ну че, може, поговоримо про бейсбол, гребанный в рот?
  
  - Нi, краще про баб. Ти з кимось спав минулої ночi? Або вилив на себе вiдро духiв, щоб обiйти парафiновий тест?
  
  Коутс мовчить. Його б'" пропасниця. Так зазвичай лама" наркоманiв.
  
  - Де ти був учора в три години ночi? - запиту" Ед.
  
  Коутс тремтить все сильнiше.
  
  - Нерви пустують, Сахарок? Так що там з духами i жiнками? Навiть у такого гiвнюка, як ти, повиннi бути жiнки, яких вiн любить. У тебе " мати? Сестри?
  
  - Слово про мою матiр скажеш - изувечу!
  
  - Рей, якби я тебе не знав, подумав би, що ти захища"ш честь якої-небудь красунi. Ну, типу вона - тво" алiбi, i весь цей час ви провели разом. Але я тебе знаю, i менi важко в це повiрити. Тим бiльше що вiд Тайрона i Лероя смердить тими ж самими парфумами. I пахне все це груповухою. I зда"ться менi, що в колонiї ви дiзналися про те, що таке парафiновий тест та як його обiйти, i зда"ться також, що якiсь залишки совiстi в тебе ще збереглися, i тобi важко згадувати про те, як ти вбив трьох нi в чому не винних жiнок...
  
  - Я НIКОГО НЕ ВБИВАВ!
  
  Ед дiста" ранковий "Геральд".
  
  - Петтi Чезимард, Донна Де Лука i ще одна, невизначена. Шануй, поки я передохну. А потiм я повернуся, i ти отрима"ш шанс укласти угоду, яка, можливо, вряту" тобi життя.
  
  Коутс трясеться так, що ледь не пада" зi стiльця. Вiд нього тхне потом. Ед кида" газету йому в обличчя i виходить.
  
  У холi його чекають Тад Грiн i Дадлi Смiт, в сторонi стоїть Бад Уайт.
  
  - Доглядач парку їх упiзнав, - говорить Грiн, - це тi самi. А ти був чудовий.
  
  Ед вiдчува" запах власного поту.
  
  - Сер, на згадцi про жiнок Коутс готовий був зламатися. Я це вiдчув.
  
  - Я теж. Продовжуй розробляти цю тему.
  
  - Знайшли машину або зброю?
  
  - Нi. Але знайдемо. Хлопцi з 77-го дiлянки зараз трясуть їх родичiв i друзiв.
  
  - Таким я хотiв би обробити Джонса. Можете щось для мене зробити?
  
  - Що саме?
  
  - Пiдготуйте Фонтейна. Знiмiть з нього наручники i дайте ранкову газету.
  
  Грiн вказу" на вiкно в кiмнату No 3.
  
  - Цей скоро розколеться. Вже в штани наклав.
  
  Тайрон Джонс схлипу", зiщулившись в грудку, на пiдлозi бiля його нiжок стiльця - калюжа сечi. Ед вiдверта"ться.
  
  - Сер, чи не мiг би лейтенант Смiт голосно i виразно прочитати в його динамiк статтю з ранкової газети? Особливо пiдкреслити абзац про машину, яку бачили бiля "Нiчної сови". Я хочу, щоб цей хлопець дозрiв.
  
  - Домовилися, - вiдповiда" Грiн.
  
  Ед знову дивиться на Тайрона. Той рида": скутий наручниками, скрючившийся на стiльцi - чорношкiрий, пухкий, нескладний, особа в сiрих отметинах вiспин.
  
  Сигнал. Дадлi Смiт пiдходить до динамiку, почина" говорити в мiкрофон. Беззвучно ворушаться губи. Ед стежить за Джонсом.
  
  Слухаючи статтю, хлопець трясеться i смика"ться, немов казнiмий на електричному стiльцi з навчального фiльму, який їм показували в Академiї: неполадки в механiзмi - перш нiж пiдсмажитися, злочинець отримав розрядiв п'ятнадцять. Смiт закiнчив. Джонс зовсiм сповза" зi стiльця, голова опуска"ться на груди.
  
  Ед входить в кiмнату No 3.
  
  - Тайрон, Рей Коутс дав на тебе свiдчення. Сказав, що "Нiчна сова" - твоя iдея. Що ти це придумав, коли ви втрьох розважалися в Грiффiт-парку. Тайрон, розкажи менi, як було дiло. Менi зда"ться, призвiдником все-таки був Коутс. Я думаю, вiн тебе змусив. Розкажи, де тачка i стовбури, - i залишишся живий.
  
  Мовчить.
  
  - Тайрон, тобi свiтить вишка. Якщо не розмовлятимеш, не проживеш i пiвроку.
  
  Мовчить i не пiднiма" голови.
  
  - Синку, все, що вiд тебе вимага"ться, - сказати, де Цукровий Рей сховав тачку i дробовики.
  
  Мовчить.
  
  - Послухай, синку, це справа однi"ї хвилини. Ти говориш, де стовбури i тачка, i тебе переводять у Вiддiл захисту свiдкiв. Нi Рей, нi Лерой до тебе не доберуться.
  
  Окружний прокурор забезпечить тобi охорону. I ти не потрапиш в газову камеру.
  
  Нема" вiдповiдi.
  
  - Синку, вбито шестеро людей. Хтось повинен за це вiдповiсти. Або ти, або Рей.
  
  Нема" вiдповiдi.
  
  - Тайрон, вiн назвав тебе пiдором. Сказав, що ти пiдставля"ш жопу i тобi це подоба"ться. Що ти береш в ро...
  
  - Я НIКОГО НЕ ВБИВАВ!
  
  Ед ледь не пiдстрибнув вiд цього несподiваного крику.
  
  - Синку, у нас " свiдки. Є докази. Коутс вже у всьому зiзнався. Сказав, що iнiцiатором був ти. Врятуй сво" життя, синку. Це дуже просто. Тачка, стовбури. Де вони?
  
  - Я нiкого не вбивав!
  
  - Тихiше, Тайрон. Зна"ш, що говорив про тебе Рей Коутс?
  
  Джонс, пiднявши голову:
  
  - Брехня все це!
  
  - Ось i я думаю, що брехня. Нi, ти не пидор. Скорiше вже це вiн пiдор - адже вiн ненавидить жiнок. Мабуть, йому сподобалося вбивати тих жiнок. А ось тобi нема", вiрно?
  
  - Не вбивали ми нiяких жiнок!
  
  - Тайрон, де ти був учора в три години ночi?
  
  Мовчить.
  
  - Тайрон. чому Цукровий Рей сховав машину?
  
  Мовчить.
  
  - Тайрон, чому ви сховали стовбури, з яких стрiляли в Грiффiт-парку? У нас " свiдок, вiн вас упiзнав.
  
  Мовчить, хитаючи головою, i з його зажмуренных очей течуть сльози.
  
  - Скажи, синку, навiщо Рей спалив одяг, в якiй ви були минулої ночi?
  
  Джонс вже рида" в голос, по-собачому пiдвиваючи.
  
  - На нiй була кров, вiрно? Чорт вiзьми, як не бути кровi, ви ж застрелили шiстьох! Рей сховав всi кiнцi у воду. Це вiн позбувся стовбурiв i машини, вiн придумав спалити одяг. Ватажком був вiн, вiрно? Вiн у вас завжди був головним, вiн говорив вам з Леро"м, що робити, завжди, з тих самих пiр, як ти став пiдором в Казитасе, вiрно? Говори, сволоч!
  
  - МИ НIКОГО НЕ ВБИВАЛИ! Я НЕ ПIДОР НIЯКОЇ!
  
  Ед обходить стiл, наближа"ться до нього. Говорить повiльно, раздумчиво.
  
  - Зна"ш, як менi зда"ться, все це було? Цукровий Рей у вашiй компанiї головний. Лiдер. Лерой у нього на побiгеньках. А ти - просто жирний клоун, над яким всi глузують. Ти до них прибився, щоб вiдчути себе людиною, вiрно? А Цукровий Рей тебе терпить, тому що йому подоба"ться приколюватися над тобою. Ви з ним разом сидiли в Казитасе, потiм разом сеансу набиралися. Сахарку подобалося пiдглядати за дiвками, тобi - за хлопцями. I вам обом подобалося дивитися на бiлих, тому що бiлi для кольорового - заборонений плiд. I в ту нiч ви сiли в шикарний "меркурi" сорок дев'ятого року, захопили з собою помповики, нажралися "червоних дияволiв", якi вам прода" Роланд Наваретте, i поїхали в Голлiвуд, в мiсто бiлих. Сахарок всi тебе дратував - казав, що ти блакитний. Ти вiдповiдав: неправда, це тiльки тому, що в колонiї дiвок не було. А Сахарок каже: доведи. Ви їхали i заглядали у вiкна. Але час було вже пiзнiше, бiлi розправили фiранки i лягли спати, а ти накачався наркотою i тебе просто розпирало зсередини, хотiлося зробити щось таке - ти сам не розумiв. А потiм ви пiд'їхали до "Нiчної сови". Заклад вiдкрито, всерединi однi бiлi... I тут ти не витримав. Бiдний Тайрон, бiдний жирний педик Тайрон - вiн зiрвався. Ти ведеш хлопцiв у "Нiчну сову". Там шестеро: тро" чоловiкiв i три жiнки. Ви замика"те всiх в пiдсобцi, взламываете касу, змушу"те кухаря сказати вам код сейфа i все выгребаете звiдти. Вытряхиваете сумочки i гаманцi, спрыскиваете руки жiночими парфумами. I тут Сахарок каже: "Ей, Тайрон, трахни он ту бабу. Доведи, що ти не пiдор". Але цього ти зробити не можеш. I тодi ти почина"ш стрiляти, а слiдом за тобою i iншi, i тобi це подоба"ться, тому що в цю мить ти переста"ш бути нещасним, жирним, черномазым, дрисливым пiдором...
  
  - НI! НI! НI! НI! НI!
  
  - Так! Де стовбури, мразь? Або ти зiзна"шся i почнеш давати свiдчення, або пiдеш у газову камеру!
  
  - Нi! Я нiкого не вбивав!
  
  Ед тарахка" кулаком по столу.
  
  - Навiщо ви позбулися вiд машини?
  
  Джонс мота" головою, розкидаючи навколо крапельки поту.
  
  - Навiщо спалили одяг?
  
  Мовчить.
  
  - Чому вiд вас несе духами?
  
  Мовчить.
  
  - Цукор i Лерой зґвалтували тих жiнок?
  
  - Нi!
  
  - Ось як! Значить, ви їх ґвалтували втрьох?
  
  - Ми нiкого не чiпали! Нас там взагалi не було!
  
  - А де ж ви були?
  
  Мовчить.
  
  - Тайрон, де ти був минулої ночi?
  
  Джонс мовчки рида". Ед кладе руки йому на плечi.
  
  - Синок, ти зна"ш, що буде, якщо ти не почнеш розмовляти? Якщо ти це зробив, зiзнайся i врятуй свою шкуру.
  
  - Ми цього не робили! Ми нiкого не вбивали! Нас взагалi там не було!
  
  - Нi, синку, це ви i були.
  
  - Нi!
  
  - Ви були там, синку, ви це зробили. Так що признавайся.
  
  - Це не ми!
  
  - А тепер заспокойся. Зiтхни глибше. Та викладай усе.
  
  Джонс белькоче щось невиразне. Ед опуска"ться на колiна перед його стiльцем i весь зверта"ться в слух.
  
  Вiн розрiзня": "Господи, будь ласка, менi просто набридло целкой бути!" I ще: "Ми ж не хотiли його вбивати! Ми її не вбили, так що нас не страчують, правда?" I ще: "Якщо вона не вмре, нас не вiдправлять у газову камеру, правда? Господи, будь ласка, тiльки б вона не померла! Тодi i я не помру, бо я не пiдор!"
  
  Далi щось про Iсуса, Отця небесного - але це Ед вже не слуха". Вiн кида"ться в кiмнату No 2.
  
  Запахи поту i сигаретного диму. Лерой Фонтейн - великий, м'язистий - сидить закинувши ноги на стiл. Ед Каже:
  
  - Сподiваюся, ти опинишся розумнiшi за своїх дружкiв. Навiть якщо ви вбили ту жiнку - це не те, що убити шiстьох.
  
  Фонтейн чiпа" розбитий нiс - бинти закривають пiв обличчя.
  
  - Те, що в газетах пишуть, - брехня.
  
  Вiн прикрива" за собою дверi.
  
  - Лерой, якщо в момент їх смертi ти був з тi"ю жiнкою, це тво" спасiння. Молися, щоб так i було.
  
  Мовчання.
  
  - Хто вона така? Повiя?
  
  Мовчання.
  
  - Ви її убили?
  
  Мовчання.
  
  - Хотiли допомогти Тайрону зорати цiлину, потiм захопилися... Я прав?
  
  Мовчання.
  
  - Лерой, навiть якщо ви її вбили i вона кольорова, ти можеш просити про помилування. Навiть якщо вона бiла, у тебе ще залиша"ться шанс. Але поки що всi докази вказують, що ти був у "Нiчний совi". I якщо не доведеш, що ти пакостив десь в iншому мiсцi, тобi пришиють те, що пишуть у газетах. Понимашь, що це означа"?
  
  Фонтейн мовчить, крутячи в руках сiрникову коробку.
  
  - Якщо ви її викрали, але вона ще жива, вышака уникнете. Пiд закон Лiндберга це не пiдпада" [27] . - Це, звичайно, брехня.
  
  Мовчання.
  
  - Лерой, де стовбури i тачка?
  
  Мовчання.
  
  - Лерой, вона ще жива?
  
  Фонтейн посмiха"ться, i вiд цi"ї усмiшки по спинi у Еда проходить холодок.
  
  - Якщо вона жива, вона - тво" алiбi. Не буду тебе обманювати, нiчого особливо хорошого тебе не чека". Напад, викрадення, зґвалтування - статтi серйознi. Але якщо ти доведеш, що непричетний до справи "Нiчної сови", то збережеш нас багато часу, i окружний прокурор буде тобi вдячний. Не треба замикатися, Лерой. Допоможи нам, допоможи собi.
  
  Мовчання.
  
  - Лерой, подумай сам. Ви викрали жiнку, погрожуючи їй збро"ю. Вiд машини довелося позбутися, потоку що на оббивцi була її кров. Мабуть, вона забруднила кров'ю i вашi лахи, так що їх довелося спалити. Ви вилили на себе її парфуми. Навiщо сховали стовбури, я не зовсiм розумiю, мабуть, боялися, що вона може їх впiзнати. Синку, якщо ця жiнка жива, вона - твiй "диний шанс.
  
  - Я так думаю, що жива, - каже Фонтейн.
  
  Ед сiда".
  
  - Ти дума"ш?
  
  - Ну так.
  
  - Хто вона така? Де вона?
  
  Мовчить.
  
  - Кольорова?
  
  - Мексиканка.
  
  - Як її звуть?
  
  - Не знаю. Чистенька така сучка, нiби як з коледжу.
  
  - Де ви на неї напали?
  
  - Не знаю... в Iстсайдi.
  
  - Куди ви її затягли?
  
  - Не знаю... занедбаний будинок десь в Данкерке.
  
  - Де тачка i стовбури?
  
  - Не знаю... Сахарок про них подбав.
  
  - Якщо ви її не вбивали, навiщо Коутс сховав стовбури?
  
  Мовчить.
  
  - Навiщо, Лерой?
  
  Мовчить.
  
  - Навiщо? Скажи менi, синку.
  
  Мовчить.
  
  Ед вдаря" по столу:
  
  - Говори, придурок!
  
  Фонтейн тарахка" по столу ще сильнiше.
  
  - Це все Сахарок! Вiн стовбури їй в пизду пхав! А потiм сказав, що тепер вiд них треба позбутися!
  
  Ед прикрива" очi.
  
  - Де вона зараз?
  
  Мовчить.
  
  - Ви залишили її в тому будинку?
  
  Мовчить.
  
  Ед вiдкрива" очi.
  
  - Залишили десь ще?
  
  Мовчить.
  
  Раптова думка. Коли їх взяли, наявних у них не знайшли. Може, вони сховали грошi, коли Сахарок палив одяг?
  
  - Лерой, що ви з нею зробили? Комусь продали? З друзями подiлилися?
  
  - Ми... ну, ми її спочатку по колу пустили. А потiм вiдвезли до знайомих хлопцiв.
  
  - В Голлiвуд?
  
  - Ми не стрiляли в тих бiлих!
  
  - Доведи, Лерой. Де ви були в три години ночi?
  
  - Не скажу!
  
  Ед ляска" долонею по столу.
  
  - Значить, вирушиш в газову камеру за справу "Нiчної сови"!
  
  - Ми цього не робили!
  
  - Кому ви вiддали дiвчину?
  
  Мовчить.
  
  - Де вона зараз?
  
  Мовчить.
  
  - Ти що, боїшся? Де ти її залишив? З ким? Ти ж десь її залишив? Зрозумiй, Лерой, ця дiвчина - твiй "диний шанс вижити! Iнакше здохнеш на хрiн!
  
  - Блiн, мене Сахарок вб'", якщо скажу!
  
  - Лерой, де вона?
  
  Мовчить.
  
  - Лерой, якщо даси свiдчення, вийдеш на свободу набагато ранiше Сахарка i Тайрона.
  
  Мовчить.
  
  - Лерой, я тобi забезпечу окрему камеру. Нiхто до тебе не добереться.
  
  Мовчить.
  
  - Розкажи менi все як ", синку. Я тут - твiй "диний друг.
  
  Мовчить.
  
  - Лерой, ти боїшся людини, у якого залишив дiвчину?
  
  Мовчить.
  
  - Послухай, синку, може, вiн i страшний тип, але газова камера страшнiше. Скажи, де дiвчина.
  
  В цю мить з гуркотом вiдчиняються дверi. У кiмнату влiта" Бад Уайт, вистача" Фонтейна, шваркает об стiну. Ед застига" на мiсцi.
  
  Уайт вихоплю" свiй 38-й, крутить барабан, висипа" на пiдлогу патрони. Фонтейн тремтить великої тремтiнням; Ед не може поворухнутися. Залишивши одну кулю, Уайт зачинив барабан i суне дуло револьвера Фонтейну мiж зубiв.
  
  - Один з шести. Де жiнка?
  
  Фонтейн трясеться i мовчить. Бад двiчi клаца" курком - пострiлу нема". Фонтейн почина" сповзати на пiдлогу. Бад прибира" револьвер, хапа" його за волосся:
  
  - Де жiнка?
  
  Ед все не може рушити з мiсця. Бад знову вистача" револьвер, клаца" ще раз - знову порожньо. Фонтейн, з божевiльними очима:
  
  - З-з-сильвестр Ф-фiтч, один-нуль-дев'ять, Авалон, сiрий будинок на розi, тiльки, будь ласка, не вбивайте мене, не треба, не...
  
  Уайт вилiта" за дверi.
  
  Фонтейн осiда" на пiдлогу. Вiн непритомний.
  
  В коридорi шум. Ед намага"ться встати - i розумi", що ноги йому не пiдкоряються.
  
  
  ГЛАВА ДВАДЦЯТА
  
  
  По мiсту мчить колона iз чотирьох машин: двi чорно-бiлi, двi без розпiзнавальних знакiв. Надсадний виття сирен чути за милю. Вгору по набережнiй - до сiрого будинку на розi.
  
  За кермом в передньому автомобiлi Дадлi Смiт, поруч - Бад з дробовиком. Перед будинком подiляються на: чорно-бiлi - на алею, друга, без розпiзнавальних знакiв, з Майком Брюнингом i Дикому Карлайлом, зупиня"ться на вулицi. Майк i Дiк розчохлюють гвинтiвки, беруть дверi на прицiл.
  
  - Бос, вiн мiй, - каже Бад. Дадлi пiдморгу":
  
  - Роби, синку.
  
  Бад обходить будинок, перестрибу" через паркан. Ганок, Дверi з дротяною сiткою, замкнена на гачок. Бад пiддяга" гачок складаним ножем, входить навшпиньки.
  
  Темнi обриси: пральна машина, дверi-жалюзi - крiзь щiлини сочатся смужки слабкого свiтла.
  
  Бад штовхнув дверi не замкненi. Вихiд в коридор, свiтло - з двох прочинених кiмнат. Килим на пiдлозi i музика забезпечать йому прикриття. Навшпиньки Бад наближа"ться до першої дверi, обережно загляда" всередину.
  
  На лiжку розпростерта оголена жiнка - прив'язана краватками за руки i за ноги, ще один краватка в ротi. Наступну дверi Бад вiдчиня" ногою.
  
  Голий жирний мулат перед телевiзором жере рисовi пластiвцi "Келлог". Побачивши Бада, кида" ложку, пiднiма" руки:
  
  - Здаюся, сер, менi непри"мностi з полiцi"ю нi до чого...
  
  Бад стрiля" йому в обличчя, потiм дiста" запасний пiстолет i робить кiлька пострiлiв з того мiсця, де тiльки що стояв мулат.
  
  Мулат мiшком валиться на пiдлогу. З дiрки, залишеної кулею Бада, сочиться кров. Бад суне запасний пiстолет в руку мерця. Вхiднi дверi вже трiщить пiд ударами полiцейських. Бад перекида" на тiло мулата пластiвцi i набира" номер швидкої допомоги.
  
  
  ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ПЕРША
  
  
  Карен заснула, стомлена сваркою. Джек не спить i дивиться на неї.
  
  Все почалося з-за знiмку в газетi: Джек Переможець i Кел Дентон тягнуть за шкiрку трьох кольорових виродкiв - пiдозрюваних у справi "Нiчної сови". У нiггерiв розквашений фiзiономiї. Карен сказала, що все це нагаду" справу хлопцiв з Скоттсборо [28] . Не думала вона, що Джек здатний побити до напiвсмертi людини, вина якого не встановлена. Джек вiдповiв:
  
  - Чорт вiзьми, та вiн їм життя врятував. Знав би, що вони викрали i всю нiч ґвалтували мексиканську дiвчину, - дозволив би Дентона їх прикiнчити.
  
  Слово за слово - i вони посварилися.
  
  Тепер Карен спить до нього спиною, зiщулившись у грудочку, неначе заляканий звiрятко, навiть увi снi режим стусана. Джек одяга"ться i дивиться на неї.
  
  Вистачить з нього "Нiчної сови", пора вже повертатися до своїх прямих обов'язкiв. Ед Эксли встановив, що у цiй справi тро" нiггерiв, швидше за все, чистi. Пiдтвердити це чи спростувати повиннi показання жiнки, яку вони ледь не прикiнчили. Молодчина цей Бад - придумав зiграти з Фонтейном в "росiйську рулетку", чим дуже допомiг справi. Можна, звичайно, припустити, що чорнi кинули дiвчину, поїхали в "Нiчну сову", повеселилися там, потiм повернулися, - але якось не вiриться. А може бути, Коутс i Фонтейн залишили при дiвчинi Джонса, а самi влаштували мочилово в "Нiчний совi" з iншими спiльниками? Дробовикiв так i не знайшли, пропав i "меркурi" Коутса. В кiмнатах пiдозрюваних доказiв не знайдено. Залишки одягу, знайденi в смiтт"вому баку, обгорiли так, що зробити аналiз кровi неможливо. Парфум на руках у чорнодупих не дозволя" провести парафiновий тест. А якщо справа зависне, преса полiцiю Лос-Анджелеса просто на британський прапор порве.
  
  Коронер поки що намага"ться встановити особу убитих: зняв зубнi карти, дослiджував фiзичний стан, порiвню" зi списками зниклих без вести. Кухар, касир, офiцiантка встановленi стовiдсотково, з трьома вiдвiдувачами - поки глухо. Розтин показав, що жiнки не згвалтованi. Нема", мабуть, не Коутс з Джонсом i Фонтейном - цi б свого не упустили! Справу взяв на контроль Дадлi Смiт: тепер його хлопцi прочiсують судимих за збройнi пограбування, вiдпущенi на поруки з психлiкарень - всiх вiдомих полiцiї небезпечних виродкiв. Допитали рознощика газет, який бачив на стоянцi бiля "Нiчної сови" пурпурний "меркурi", - тепер вiн запевня", що це мiг бути i "форд" чи "шеви". Що ж - перевiря"мо заре"строванi "форди" i "шеви". До речi, той наглядач з Грiффiт-парку, що опознавал нiггерiв, тепер вже не так впевнений. Ед Екс оголосив Грiну i Паркеру, що, на його думку, "меркурi" мiг бути залишений у "Нiчної сови" навмисне, щоб пiдставити чорних. Дадлi цю теорiю висмiяв - на його думку, це просто збiг. Версiя, яка здавалася ясної як день, розсипа"ться на очах.
  
  Газетярi з розуму сходять. Вже дзвонив Сiд Хадженс - нi слова про порнографiю, нiчого схожого на "у всiх свої декрети", ввiчливий, навiть шанобливий. Помiстив на розворот захоплений рапорт про Джековых подвиги в мотелi "Тенвир".
  
  "Нiчна сова" коштувала йому дня розслiдування основної справи. Але Джек переглянув рапорти - нiчого нового не виявлено. Якщо вiрити братам-копам. Сам вiн зготував туфтовое донесення - нiчого про Боббi Iнджi i Христинi Бергерон, нi слова про знайдених нових журналах. Нi слова про те, що в мозку його постiйно прокручуються самi бруднi сцени з глянцевих сторiнок. I в головних ролях - його мила, чиста Карен.
  
  Джек поцiлував Карен в потилицю, сподiваючись, що вона прокинеться i посмiхнеться йому.
  
  Не пощастило.
  
  
  
  * * *
  
  
  Для початку пробiжимося по знайомим адресами.
  
  Шарлвиль-драйв: запитання без вiдповiдей. Нiхто з мешканцiв не зна", куди переїхали Христина Бергерон та її синок, нiхто нiчого не може сказати про чоловiкiв, яких водила до себе. В сусiднiх будинках - теж нiякого результату. Зателефонувавши в середню школу в Беверлi-Хiллз, Джек з'ясував, що Дерiл - хронiчний прогульник, в школi не з'явля"ться тижнями, але смирний, не хулiган (ще б - вчителя-його просто не бачать). Джек не став уточнювати, що Дэрилу не до хлоп'ячих витiвок: займатися сексом з власною матiр'ю перед камерою, та ще на роликах - повинно бути, забира" багато енергiї.
  
  Наступний пункт - драйв-iн "У Стена". Менеджер розповiда", що два днi тому Крiс Бергерон хтось подзвонив на роботу, i вона вiдразу зiрвалася як скаженна. З тих пiр не показувалася. Нi, розуму не приложить, хто б це мiг бути. Так, неодмiнно повiдомить сержантовi Винсеннсу, якщо вона раптом з'явиться. Нi, з клi"нтами Крiс не загравала, i дружкiв серед постiйних вiдвiдувачiв у неї не було.
  
  Тепер в Захiдний Голiвуд.
  
  Бесiди з сусiдами Боббi Инджа. Тихий пристойний молодий чоловiк, квартплату не затримував. Нi, нiхто не бачив, як вiн виїхав. Гомик з сусiдньої квартири: "Нема" постiйних друзiв у нього не було - вiн цим просто собi на життя заробля"". Джек кида" наживки: "порнуха", "Крiс Бергерон", "хлопчина на iм'я Дерiл" - педик не реагу". Може, й справдi нiчого не зна".
  
  Екскурсiя по блакитним барам Захiдного Голлiвуду. Безглузда, для проформи - ясна рiч, пiсля iсторiї в "Iгровому залi Бi-Джi" Боббi i близько до пiдор-бару не пiдiйде. Квапливо жуючи котлету, Джек горта" папку Боббi - нiяких зачiпок. Знову перегляда" свою особисту порноколлекцию, замислю"ться над протирiччями у знiмках.
  
  Привабливi натурщики - i бiдна, дешева обстановка. Розкiшнi костюми притягують погляд до огидним гомосексуальних сцен. Ретельно зрежисованi сцени оргiй: чорнильна кров, сплетенi тiла на клаптевих ковдрах, тонка недомовленiсть - найцiкавiше завжди залиша"ться прихованим. Бруднi картинки, сварганенные заради наживи, - але робив їх справжнiй майстер.
  
  Треба подумати.
  
  Припаркувавшись у дрiб'язкової лавки, Джек купу" ножицi, клейку стрiчку, блокнот. Вiн працю" в машинi: вирiзу" обличчя "акторiв", наклею" у блокнот - чоловiки окремо, жiнки окремо, повтори разом, щоб легше було розпiзнати. Їде в Бюро, перегляда" конфiскованi за останнiй час порножурнали з бiлими моделями. Чотири години за переглядом порнухи - очi сльозяться вiд напруги, результат нульовий. Архiв Голлiвудського дiлянки - нi хрiна. Дiлянка шерифа Захiдного Голлiвуду - знову нi хрону. Якщо не вважати Боббi, всi натурщики чистi як перший снiг - жодного приводу.
  
  16:30 - Джек сидить в машинi i лама" голову, що робити далi. Може, подивитися, чи нема" чогось на Боббi в архiвах дорожньої полiцiї? А заодно ще раз пробiгтися по документам Крiс Бергерон.
  
  Дзвонить з автомата. За дорожнiм справах Боббi Индж чистий: нi штрафiв, нi викликiв до суду. Просить ще раз зачитати йому документи на Бергерон: дати дорожньо-транспортних порушень, iмена поручителiв. Повiсивши трубку, з горя прийма"ться знову гортати папку Боббi. I раптом - Удача! Ось вона, перша зачiпка! Зв'язок мiж Боббi i Бергерон - вагома, груба, зрима.
  
  Рiк тому Боббi заарештований за проституцiю. Вiдпущений пiд заставу. Поручителем виступила Шерон Костенца, 1649, Норт-Хейвенхерст. Та ж Шерон Костенца, що платила штраф за Христину Бергерон - створення аварiйної ситуацiї на дорозi.
  
  Джек знову дзвонить в архiв, запиту" данi на Шерон Костенца. Нiчого. У штатi Калiфорнiя приводiв у полiцiю не ма". Просить клерка переглянути вiдомостi по всiм сорока восьми штатiв: на це йде повних десять хвилин.
  
  - Вибачте, сержант, нiчого нема".
  
  Ще один дзвiнок в дорожню полiцiю. I тут чека" сюрприз: кермувальницi на iм'я Шерон Костенца в Калiфорнiї нема" i нiколи не було. Джек мчить в Норт-Хейвенхерст - i виявля", що в будинку за номером 1649 там нема".
  
  Все в одну точку. Боббi притягувався за проституцiю, з цi"ї возi Костенца внесла за нього заставу, повiї користуються фальшивими iменами, повiї знiмаються для порножурналiв. До речi, чи нема" у Норт-Хейвенхерсте борделiв?
  
  I Джек йде по домiвках.
  
  Десяток коротких iнтерв'ю - i вiн отриму" адреси двох мiсцевих кубел: 1611 i 1654.
  
  18:10.
  
  Господиня будинку 1611 при виглядi полiцейського робить морду ящиком. Шерон Костенца, Боббi Индж, Бергероны - нi, нiкого не зна". Джек показу" фотографiї в блокнотi - результат нульовий. Дiвчата теж нiчого сказати не можуть. Бандерша в будинку 1654 розсипа"ться в люб'язностях i готова спiвпрацювати - але i для неї, i для її повiй iмена та особи пiдозрюваних що китайська грамота.
  
  Ще один бургер - i знову в Захiдний Голiвуд. Перевiрка назв та прiзвиськ у полiцейськiй картотецi теж нiчого не да". Ще один глухий кут.
  
  19:20. Перевiряти бiльше нiчого. Джек їде на Норт-Хемел i припаркову"ться навскоси вiд входу в квартиру Боббi Инджа.
  
  На вулицi тихо: перехожих нема", рiдко-рiдко проїде машина. Гамiрно i людно тут стане ближче до ночi. Джек прокручу" в головi порнокартинки, курить, чека".
  
  В 20:46 повз проїжджа" автомобiль їде поволi, тулиться до тротуару. Джек чека". Через двадцять хвилин незнайомець з'явля"ться знову. Повинно бути, чека", коли у вiкнах загориться свiтло. Якщо йому потрiбен Боббi, то Джек йому допоможе.
  
  Вiн квапливо проходить через двiр, озира"ться в пошуках свiдкiв - слава богу, нiкого. Зубчастим кiнцем наручника пiддяга" дверi: дерево кришиться i легко пiдда"ться. Джек намацу" на стiнi вимикач, вмика" свiтло.
  
  Та ж чистенька кiмнатка, та ж неприбрана постiль. Джек сiда" бiля дверей i чека".
  
  Тужливо тягнеться час: чверть години, пiвгодини, годину. Нарештi обережний стукiт у вiкно.
  
  Пригнувшись, щоб вiдвiдувач його не побачив, Джек вiдповiда" манiрним пидорским голоском:
  
  - Заходьте, вiдчинено!
  
  На порозi з'явля"ться елегантний красень.
  
  - От чорт! - вирива"ться у Джека.
  
  Тiммi Валберн, вiдомий також як Мучи-Маус, - коханий чоловiк Бiллi Дитерлинга.
  
  - Тiммi! А ти якого дiдька тут робиш?!
  
  Валберн притуля"ться до стiни, кокетливо висунувши стегно. Страху не вiдчува"ться.
  
  - Прийшов у гостi до друга. Боббi не вжива" наркотикiв, так що ти даремно турбувався. I до речi, хiба це територiя мiської полiцiї?
  
  Джек закрива" дверi.
  
  - Христина Бергерон. Дерiл Бергерон. Шерон Костенца. Теж твої друзi?
  
  - Не знаю таких. В чому справа, Джек?
  
  - Питання тут задаю я. Почнемо з самого простого: де Боббi?
  
  - Не знаю. Невже я прийшов би сюди, якби знав, що...
  
  - Ти спиш з Боббi? У вас роман?
  
  - Ми просто друзi.
  
  - А Бiллi про це зна"?
  
  - Джек, ти ста"ш нетактовним. Ми з Боббi просто друзi. Не впевнений, що Бiллi про це зна", але ми дружимо, i не бiльше того.
  
  Джек дiста" блокнот.
  
  - Що ж, тодi у вас повиннi бути спiльнi знайомi.
  
  - Помиля"шся. Боббi мене зi своїми друзями не знайомить.
  
  - Гаразд. Тодi - де ви познайомилися?
  
  - У барi.
  
  - В якому?
  
  - "Берлога Лео".
  
  - А Бiллi зна", що ти у нього за спиною бiга"ш по барам для блакитних?
  
  - Ти бестактен, Джек. Зда"ться, ти забув, що я не якийсь бандит з тих, яких ти лупиш по фiзiономiй на радiсть жовтiй пресi. Я законослухняний громадянин, сплачую податки i можу подати на тебе скаргу за незаконне проникнення на приватну квартиру...
  
  Пора змiнити тему.
  
  - Порнуха. Розкiшнi глянцевi альбоми з фотографiями. Є натурали. А " i гомосексуальна тематика. Любиш такi штучки, Тiммi?
  
  У актора трохи сiпа"ться вiко - немов хоче i не вирiшу"ться пiдморгнути.
  
  - Ти вiд цього кайф ловиш? Ви з Бiллi берете такi журнали з собою в лiжко?
  
  Але Тiммi уже цiлком опанував себе.
  
  - Не треба бути таким гидким, Джек. Постарайся бути чемнiше, хоч це i не в тво"му стилi. Згадай, що я значу для Бiллi i що значить Бiллi для серiалу, який дав тобi можливiсть прославитися. Згадай, з якими людьми знаком Бiллi i що вiн може зробити...
  
  Тим часом Джек неквапливо розклада" на столi журнали та теки пiдозрюваних. Поверта" лампу, щоб було краще видно.
  
  - Поглянь на цi знiмки. Якщо кого-небудь дiзна"шся, скажи. Бiльше менi вiд тебе нiчого не потрiбно.
  
  Валберн театрально закочу" очi до стелi i прийма"ться за огляд. У фотографiї дивиться з цiкавiстю, костюмованi сцени вивча" пiднявши брови, з виглядом знавця. Джек стоїть навпроти, впившись очима йому в обличчя.
  
  Останньою йде книжка з оргiями. Погляд Тiммi зазнача" чорнильну кров на фото, але його обличчя, як i ранiше, спокiйно, тiльки на шиї здува"ться i смика"ться жила. Вiд Джека це не вислиза".
  
  Нарештi Валберн знизу" плечима.
  
  - Вибач, Джек. Нiчого не можу тобi сказати.
  
  Актор вiн i справдi хороший. Не дарма його тримають на телебаченнi.
  
  - Нiкого не впiзнав?
  
  - Нiкого.
  
  - А Боббi?
  
  - Боббi дiзнався, зрозумiло, адже вiн мiй друг.
  
  - I бiльше нiкого з них не зна"ш?
  
  - Нiкого, Джек.
  
  - Може бути, якiсь знайомi обличчя? Бачив їх у барах, де тусуються хлопцi начебто тебе?
  
  - Хлопцi начебто мене? Джек, ти не перший рiк в Iндустрiї. Пора б уже навчитися називати кiшку кiшкою i не паритися з цього приводу.
  
  Гаразд, припустимо.
  
  - Тiммi, ти зi мною неоткровенен, i менi це не подоба"ться. Не треба зi мною грати. Адже тут не Фантазиленд, i я тобi не Каченя Деннi.
  
  - Джек, я актор, а не телепат. Хоча б натякни, яких зiзнань ти вiд мене чека"ш.
  
  - Не зiзнань, Тiммi. Реакцiї. Я п'ятнадцять рокiв служу в полiцiї i такого лайна ще не бачив - а ти на нього дивишся оком не моргнувши. Як нiби оргiї по десять чоловiк, чорнильна кров та iншi принади - це для тебе звичайна рiч.
  
  Валберн елегантно знизу" плечима.
  
  - Дорогий мiй Джек, я живу i працюю в Голлiвудi. Я одягаюся в костюм гризуна на потiху дiтворi. Не думаю, що щось в цьому мiстi здатна мене здивувати.
  
  - Не впевнений, що справа в цьому.
  
  - Я кажу правду. Нiколи ранiше не бачив цих журналiв i не знаю нiкого з натурникiв.
  
  - У таких хлопцiв, як ти, великi зв'язки. Знайомий ти з Боббi Инджем - а вiн явно цих хлопцiв зна". Я хочу подивитися твою записну книжку.
  
  - Нi, - швидко вiдповiда" Тiммi.
  
  - Так, - вiдповiда" Джек. - Iнакше "Строго секретно" з'явля"ться стаття про твою серцевої дружбу з Бiллi. "Педерасти в полiцейських серiалах i дитячих мультиках" - як тобi такий заголовок?
  
  Тiммi посмiха"ться.
  
  - Тодi ти вилетиш з Iндустрiї. Макс Пелтц чека" вiд тебе такту i делiкатностi. Не варто його розчаровувати, Джек.
  
  - Так записна книжка у тебе з собою?
  
  - Нi. Джек, згадай, чий син Бiллi. Згадай, скiльки ти зможеш заробляти в Iндустрiї, коли пiдеш у вiдставку...
  
  - Давай сюди гаманець, - тихо й роздiльно каже Джек. Вiн насилу стриму"ться. - Швидко. Поки я тобi личко не попсував.
  
  Знизавши плечима, Валберн дiста" гаманець. У ньому Джек знаходить те, що шукав: вiзитки, iмена i телефони, надряпанi на клаптиках паперу.
  
  - Хотiлося б отримати все це назад.
  
  - Тримай, Тiммi. - Джек простяга" йому спорожнiлий гаманець.
  
  - Зна"ш, Джек, в один прекрасний день ти крупно вляпаешься. Дуже крупно.
  
  - Я вже крупно вляпався - i не прогадав. Згадай про це, якщо надумашь стукнути на мене Максу.
  
  Тiммi усмiха"ться i виходить витонченою, трохи розбовтаною ходою.
  
  
  
  * * *
  
  
  I знову по пiдор-барам: iмена (без прiзвищ), номери телефонiв. Нiхто нiчого не зна". Одна вiзитка: "Флер-де-Лiс. 24 години на добу - все, що побажа"те. ГО - 01239" виклика" у Джека смутнi спогади. Нiяких приписок вiд руки на вiзитцi нема". I все ж... Джек намага"ться пригадати - нi, не згаду"ться.
  
  Йому приходить нова iдея: обдзвонити всiх приятелiв Тiммi пiд виглядом Боббi Инджа. Якщо пощастить, закинути вудку щодо порнографiї i подивитися, хто на це клюне. Сумнiвно, звичайно...
  
  Тед, ДУ - 6831 - зайнято. Джеф, СР - 9640. "Привiт, це Бобi Индж" - шепеляво, з придихом - промах. Бiнг, АКС - 6005 - не вiдповiда". Знову до Теду. "Якою Боббi? Вибачте, боюся, ви помилилися". Джим, Нат, Отто - не вiдповiдають. Даремна затiя. Гаразд, зайдемо з iншого Кiнця. Джек набира" номер телефонної компанiї "Пасифiк - Коуст Белл".
  
  Дзi-i-iнь... Дзi-i-iнь...
  
  - Мiс Сазерленд слуха".
  
  - Це сержант Винсеннс, полiцiя Лос-Анджелеса. Менi потрiбно дiзнатися iм'я i адресу за телефонним номером.
  
  - Полiцiя зазвичай володi" такими телефонними довiдниками, сержант.
  
  - Слухайте, я стою в телефоннiй будцi, i у мене на руках - нiчого, крiм номера. Голлiвуд - 01239.
  
  - Добре, почекайте, будь ласка.
  
  Джек чека". Нарештi знову голос телефонної панянки:
  
  - Такий номер не заре"стровано. Ми тiльки нещодавно почали перехiд на п'ятизначнi номери, i такого точно ще нема". Можливо, i не буде. Змiна номерiв - довгий справа.
  
  - Ви впевненi?
  
  - Звичайно впевнена.
  
  Джек вiша" трубку. Перша думка: нелегальний номер. Букмекери так роблять: дають на лапу хлопцям з телефонної компанiї i отримують номер, який за всiма документами значиться неiснуючим. Можна не платити за телефон i не боятися прослуховування.
  
  Ось що: треба ще раз дзенькнути в дорожню полiцiю.
  
  - Так? Хто виробля" запит?
  
  - Сержант Винсеннс, полiцiя Лос-Анджелеса. Запит на адресу Тiмотi Валберна, В-А-Л-Б-Е-Р-Н, чоловiк, бiлий, 27 - 28 рокiв. Живе десь в Уилшире.
  
  - Записую, не вiшайте трубку.
  
  Джек чека". Нарештi клерк поверта"ться.
  
  - Вiрно, в Уилшире. 432, Саут-Люцерн. Скажiть, а цей Валберн - не той, що Мучи-Мауса гра" в шоу Дитерлинга?
  
  - Той самий.
  
  - Гм... треба ж... за що це ви його, якщо не секрет?
  
  - За контрабанду сиру.
  
  
  
  * * *
  
  
  Старовинний особняк у провiнцiйному французькому стилi, з прикметами нового багатства - фiгурно пiдстриженi кущi, лiхтарi бiля ганку. У таких затишних особнячках i живе паства Дитерлинга. Бiля ганку двi машини: та, що Джек вже бачив бiля будинку Боббi, i "Паккард-карiббеан" Бiллi, часто з'явля"ться на екранi "Жетона Честi".
  
  Що робити, розмiркову" Джек, заглушивши мотор. Що робити? Iнформатора по такiй справi хрiн знайдеш: педики горою стоять один за одного. Поговорити начистоту з Тiммi i Бiллi, натиснути на них, витрусити iнформацiю з їхнiх дружкiв: раптом вони знають кого-небудь, хто зна" Боббi Инджа, який зна", хто знiма" це лайно... Тихо гра" радiо, звуки лiричних балад допомагають мiзкам працювати.
  
  Вiн повинен розкрити цю справу. Не тiльки для того, щоб повернутися у Вiддiл наркотикiв, - для себе. Тому що цi глянцевi фотографiї не дають йому спокою. Тому що вiн хоче зрозумiти, як може така гидота бути справжнiм мистецтвом. Або мистецтво - такою мерзотою.
  
  I ще тому, що вiд цих картинок у нього вста".
  
  У машинi раптом ста" нестерпно душно. Хриплувате чутт"ве сопрано спiвачки дражнить його i жене геть.
  
  Джек виходить з машини, крадеться до будинку, огинаючи лiхтарi. Вiкна зачиненi, але не завiшенi.
  
  Останн" вiкно - спальня. Ага, ось i вони - пташки в любовному гнiздечку. Схвильовано шепочуться.
  
  Джек приклада" вухо до скла, але не чу" нiчого, крiм нерозбiрливого бурмотiння. З iншого боку будинку плеска" дверi машини, тренькает дзвiнок. Бiллi вста" i йде вiдчиняти.
  
  Джек, припавши до вiкна, бачить, як Тiммi гордовито походжа" по кiмнатi, руки на стегнах. Входить Бiллi з якимось накачаним хлопцем. Качок вивалю" на стiл сво" добро: флакони з таблетками, полiетиленовий пакет з травичкою... Джек кида"ться назад, на вулицю.
  
  Бiля тротуару припаркований "Б'юiк-седан". Номери спереду i ззаду заляпанi брудом. Дверi замкненi - доведеться вибивати скло, iншого шляху нема".
  
  Джек б'" ногою в скло з боку водiя. Срiблястi уламки падають на сидiння, обсипають пухкий згорток у коричневiй обгортковому паперi.
  
  Джек вистача" згорток, бiжить до сво"ї машини.
  
  Позаду вiдчиняються дверi.
  
  Джек схоплю"ться в машину, тисне на газ. На схiд по П'ятiй, зигзагами вниз по Захiднiй - до сяючого знаку паркування. Зупинившись, розрива" коричневу обгортку.
  
  Абсент - в'язка зелена рiдина. На шийцi ярличок: 190.
  
  Гашиш.
  
  Чорно-бiлi глянцевi сторiнки: жiнки в театральних масках смокчуть у жеребцiв. "Все, що побажа"те".
  
  
  РОЗДIЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ
  
  
  - Ед, - каже Паркер, - ти проявив себе чудово. Витiвкою офiцера Уайта я незадоволений, але на результати поскаржитися не можу. Менi потрiбнi тямущi хлопцi начебто тебе... i прямi хлопцi начебто Бада. I менi хотiлося б, щоб над справою "Нiчної сови" працювали ви обидва.
  
  - Сер, боюся, ми з Уайтом не зможемо працювати разом.
  
  - Тобi не доведеться з ним працювати. Розслiдування очолю" Дадлi Смiт, i Бад буде звiтувати безпосередньо перед ним. З нею будуть працювати ще дво", теж з хлопцiв Дадлi - Майк Брюнинг i Дiк Карлайл. Хлопцi з Голлiвудського дiлянки, якi ведуть цю справу, докладають лейтенанту Реддину, а той - Дадлi. Ми задi"мо та iншi вiддiли, а також наявних iнформаторiв. Офiцер Грiн каже, що Расс Мiллард теж хоче брати участь у цiй справi. Так що, як бачиш, на розкриття "Нiчної сови" кинуто в цiлому двадцять чотири офiцери.
  
  - Що конкретно я повинен робити?
  
  - По-перше, ми так i не знайшли нi рушницi, нi Машину Коутса. Поки дiвчина, над якою поглумилися цi виродки, не дала показань, вони залишаються пiдозрюваними номер один. Пiсля втручання Уайта вони вiдмовляються говорити. Поки їм пред'явленi звинувачення лише у викраденнi i зґвалтуваннi. Вважаю...
  
  - Сер, я б хотiв провести ще один допит.
  
  - Дай менi закiнчити. По-друге, тро" вбитих так i не встановленi. Док Лэйман працю" вдень i вночi, кожен день ми прийма"мо по чотириста дзвiнкiв вiд родичiв зниклих без вести. Бачиш, залиша"ться шанс - хоч це i дуже малоймовiрно, - що пограбування кафе було лише iнсценуванням, а справжньою метою вбивць був хтось з цих трьох. Якщо це так, менi хотiлося б, щоб ти дiзнався про це першим. Як офiцер зв'язку вза"модiї ти будеш отримувати всi рапорти по цiй справi вiд кримiналiстiв, офiсу окружного прокурора i наших вiддiлiв. Я хочу, щоб ти прочитував їх i дiлився зi мною своїми мiркуваннями. Менi потрiбнi письмовi донесення, з копi"ю шефовi Грiна - щодня.
  
  Ед з працею стриму" посмiшку. У цьому допомагають шви на пiдборiддi.
  
  - Сер, можна задати вам кiлька запитань?
  
  - Зрозумiло, - вiдкида"ться на стiльцi Паркер. Ед почина" загинати пальцi.
  
  - По-перше, чому б нам не пошукати в Грiффiт-парку стрiлянi гiльзи? По-друге, якщо свiдчення дiвчини пiдтвердять, що пурпурний автомобiль бiля "Нiчної сови" не належав Коутсу, перед нами постане питання, що ж це за автомобiль i звiдки вiн там узявся? По-трет", наскiльки ймовiрно, що ми виявимо дробовики i "меркурi"? По-четверте, пiдозрюванi стверджують, що вiдвезли дiвчину в покинутий будинок в Дюнкерку. Знайденi там докази?
  
  - Хорошi питання. Вiдповiдаю по порядку. Перший: пошукати гiльзи можна, але ймовiрнiсть їх знайти невелика. Насамперед, гiльзи могли вiдскакувати тому, в машину цих ублюдкiв. Далi, вiдомостi про те, де саме вони стрiляли, дуже розпливчастi, а Грiффiт-парк - це суцiльнi ями та яри. Останнi два тижнi були дощовими, i тепер там все розвезло. Нарештi, наш "диний свiдок вже не впевнений, що бачив саме пiдозрюваних. Друге питання: продавець газет, помiтив машину, тепер стверджу", що це мiг бути не "меркурi", а "форд" чи "шеви". Зараз ми перевiря"мо ре"страцiї "фордiв" i "шевi", але ти розумi"ш, що це за робота. Знаю, ти припуска"ш, що машину могли залишити там спецiально, щоб пiдставити наших нiггерiв. Вибач, але, по-мо"му, це дурницi. Кому б таке прийшло у голову? Далi: хлопцi з 77-го дiлянки зараз переривають весь Пiвденний мiсто в пошуках машини i дробовикiв. Якщо цi чортовi докази не розтанули в повiтрi, їх знайдуть. I останн": в покинутому будинку в Дюнкерку знайдений матрац, просочений кров'ю i спермою.
  
  - Отже, все впира"ться в дiвчину, - каже Ед. Паркер бере зi столу якийсь папiр.
  
  - Iнес Сото, двадцять один рiк. Студентка. Зараз вона у "Царицi ангелiв". Її тримали на заспокiйливих. Отямилася тiльки сьогоднi вранцi.
  
  - З нею вже хто-небудь розмовляв?
  
  - У лiкарнi її вiдвiз Бад Уайт. Нi, в останнi тридцять шiсть годин з нею нiхто не говорив. Це належить тобi, i, по совiстi, Ед, я тобi не заздрю.
  
  - Сер, чи можна менi поговорити з нею наодинцi?
  
  - Нi. Еллiс Лоу хоче пред'явити нашим неграм обвинувачення у викраденнi i зґвалтуваннi. Хоче вiдправити їх у газову камеру через це, або за "Нiчну сову", або все разом. Вiн просив, щоб при бесiдi з потерпiлої були присутнi слiдчий з прокуратури i офiцер-жiнка. Через годину в "Царицi ангелiв" ти зустрiнешся з Бобом Галлодетом i помiчницею шерифа. Думаю, не варто тобi нагадувати, що вiд свiдчень мiс Сото залежить хiд подальшого розслiдування.
  
  Ед вста".
  
  - А ти сам як дума"ш, - раптом запиту" Паркер, - вони це чи не вони?
  
  - Поки не знаю, сер.
  
  - Ти ускладнив наше завдання. Але невже ти дума"ш, що я на тебе гнiваюся?
  
  - Сер, обидва ми прагнемо до абсолютної справедливостi. Але ви про мене надто високої думки.
  
  Паркер посмiха"ться.
  
  - Молодець. А про Уайте не думай. Ти стоїш десятка таких, як вiн. На його рахунку, звичайно, три вбитих бандита, але це не йде нi в яке порiвняння з тим, що ти зробив на вiйнi. Пам'ятай про це, Едмунд. Пам'ятай.
  
  
  
  * * *
  
  
  Галлодета вiн бачить перед дверима палати. Все тут просякнуте дезiнфектантами. Знайомий запах - поверхом нижче померла його мати.
  
  - Здрастуйте, сержант.
  
  - Клич мене Боб. Еллiс Лоу просив тебе подякувати. Вiн боявся, що пiдозрюваних заб'ють до смертi i нiкого буде притягати до суду.
  
  Ед смi"ться.
  
  - Може виявитися, що в "Нiчний совi" дiяли не вони.
  
  - Лоу це неважливо, та й менi теж. Викрадення i зґвалтування з особливою жорстокiстю - це тягне на вищу мiру. Лоу хоче їх закопати, я теж зрозумi"ш чому, коли поговориш з дiвчиною. А тепер питання на шiстдесят чотири долара: як гада"ш, це вони?
  
  Ед хита" головою.
  
  - Судячи з їх реакцiй - скорiше нi. Але Фонтейн сказав, що вони провели з дiвчиною не всю нiч. За його словами, вони кому-то її продали. Можливо, це був Коутс i ще дво", кого ми не зна"мо. Може бути, дво" з тих, кому вiн продав дiвчину. Так чи iнакше, грошей у них не виявлено. Можливо, грошi були забрудненi кров'ю, i Коутс їх десь захований - так само, як спалив закривавлений одяг.
  
  - Значить, вдобавок до перевiрки алiбi нам доведеться встановлювати особи ще двох ґвалтiвникiв, - присвистнув, зауважу" Галлодет.
  
  - Точно. Причому нашi пiдозрюванi мовчать як убитi, а Уайт пристрелив "диного свiдка, який мiг нам допомогти.
  
  - Уайт - ще той тип! Ти, схоже, його побою"шся? I правильно робиш не бояться Уайта тiльки божевiльнi. Гаразд, пiдемо поговоримо з юною ледi.
  
  Вони входять в палату. Перед лiжком дiвчата варто помiчниця шерифа - здоровенна бабища з прилизанними чорними волоссям.
  
  - Ед Эксли, Дот Ротштейн, - знайомить їх Галлодет. Дот кива" i вiдходить убiк.
  
  Iнес Сото.
  
  Чорнi товстi очi на спотвореному обличчi. Голова поголена, видно шви. Крапельниця, пiд ковдру йде катетер. Розбитi кiсточки пальцiв та зламанi нiгтi - вона пручалася. Еду пригаду"ться мати, якою вона була перед смертю: облисiла, худа, як скелет, пiдключена до апарату штучного дихання.
  
  - Мiс Сото, - каже Галлодет, - це сержант Эксли.
  
  Ед пiдходить ближче, спира"ться об стiнку лiжка.
  
  - Вибачте, що турбу"мо вас у такий важкий час. Ми постара"мося не затримуватися тут, довше, нiж треба.
  
  Iнес Сото пiднiма" на нього чорнi, налитi кров'ю очi. Хрипкий, зiрваний голос:
  
  - Не треба бiльше... фотографiй.
  
  - Мiс Сото iдентифiкувала з фотографiй Коутса, Джонса та Фонтейна, - упiвголоса поясню" Галлодет. - Я сказав їй, що нам, можливо, знадобиться впiзнати по знiмках ще кiлькох пiдозрюваних.
  
  Ед хита" головою.
  
  - Ми прийшли не для цього. Мiс Сото, я хочу, щоб ви пригадали хронологiю подiй - те, що сталося з вами два днi тому. Ми будемо рухатися дуже повiльно, не зупиняючись на деталях. Пiзнiше, коли ви приїдете, знiмемо з вас показання по всiй формi. Але зараз нам потрiбна лише загальна картина. Почнемо з того, коли цi тро" чоловiкiв схопили вас.
  
  - Вони не чоловiки! - насилу пiднявши голову, випльову" Iнес.
  
  Ед мiцнiше стиска" металевий поручень лiжка.
  
  - Знаю. Вони будуть покаранi за те, що з вами зробили. Але зараз нам необхiдно з'ясувати, чи виннi вони в iншому злочинi.
  
  - Я чула... по радiо... я хочу, щоб їх вiдправили в газову камеру! Нехай вони здохнуть!
  
  - За те, що цi негiдники зробили з вами, вони вiдповiдатимуть за всi"ю суворiстю закону, але ми не можемо карати їх за чужий злочин. Адже тодi на волi залишаться iншi негiдники, вбивцi шести невинних людей. Ми зробимо все по закону.
  
  Хрипкий шепiт.
  
  - Просто шестеро бiлих для вас важливiше якийсь мексиканки! Цi звiрi мочилися менi в рот, ґвалтували мене стовбурами дробовикiв. На менi живого мiсця нема". А коли повернуся додому, батьки скажуть, що я сама у всьому винна - треба було шiстнадцять рокiв вийти замiж за якогось iдiота-cholo [29] ! Нiчого я тобi не скажу, cabron [30] !
  
  - Мiс Сото, - каже Галлодет, - сержант Эксли врятував вам життя.
  
  - Яке життя! Офiцер Уайт сказав, це вiн довiв, що тi negritos виннi у вбивствi! Офiцер Уайт вбив того puto, який трахкав мене в дупу! Офiцер Уайт - ось хто справжнiй герой!
  
  Iнес захлина"ться в риданнях. Галлодет непомiтно кива" у бiк дверей: пора йти. Ед спуска"ться на перший поверх, у квiткову крамницю - сюди вiн приходив пiсля чергування бiля лiжка вмираючої матерi. Квiти в палату 875 - великi яскравi букети, кожен день.
  
  
  ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ
  
  
  Прийшовши зранку на роботу, Бад виявля" у себе на столi записку.
  
  
  19/04/53
  
  Синку! Знаю, що робота з паперами - не найсильнiша твоя сторона, але менi потрiбно, щоб ти перевiрив двох потерпiлих. (Док Лэйман упiзнав всiх трьох.) Роби все по порядку, як я тебе вчив: спочатку переглянь бюлетень 11 на дошцi в дiлянцi i з'ясуй, як просува"ться розслiдування i що зроблено на сьогоднiшнiй день iншими офiцерами, щоб не брати на себе зайву та непотрiбну роботу.
  
  1. Сьюзен Ненсi Леффертс, жiнка, бiла, дата народження 29/1/22, судимостi та приводiв в полiцiю не ма". Уродженка Сан-Бернардiно, в Лос-Анджелес переїхала недавно. Працювала продавщицею в унiвермазi "Баллок" в Уилшире (перевiрка доручена сержантовi Эксли).
  
  2. Делберт Мелвiн Каткарт, прiзвисько Дюк, чоловiк, бiлий, дата народження 14/11/14. Двi судимостi за розбещення неповнолiтнiх, три роки в Сан-Квентiнi. Три арешту за сутенерство, обвинувачення не пред'явленi. (Впiзнали його дивом: допомогли мiтки на бiлизну i тюремна медична карта.) Мiсце роботи невiдомо, останнiй вiдомий адреса - 9819, Вандом, округ Силверлейк.
  
  3. Малколм Роберт Лансфорд, прiзвисько Крейда, чоловiк, бiлий, дата народження 02/6/12. Останнiй адреса невiдома, працював охоронцем в агентствi "Справжнiй чоловiк", адреса 1680, Норт-Кахуенга. Колишнiй офiцер полiцiї Лос-Анджелеса (патрульний), одинадцять рокiв у Голлiвудському дiлянцi. Звiльнений за службову невiдповiднiсть у червнi 1950-го. Вiдомо, що часто вiдвiдував "Нiчну сову". Судячи по його особистiй справi, офiцер був нiкудишнiй - в рапортах про службову вiдповiднiсть з року в рiк тверде D. Їдь в Голлiвудський дiлянку та переглянь там залишилися пiсля нього папери: вiдомостi про проведенi арешти, рапорти. Брюнинг i Карлайл теж пiд'їдуть туди i тобi допоможуть.
  
  Мої висновки: думаю, вбивцi, все-таки негри, однак кримiнальне минуле Каткарта i служба в полiцiї Лансфорда змушують нас пiдiйти до перевiрки потерпiлих з усi"ю вiдповiдальнiстю. Хотiлося б, щоб для тебе це завдання стало сво"рiдним бойовим хрещенням на посадi детектива у Вiддiлi вбивств. Зустрiнемося сьогоднi ввечерi (21:30) у "Тихому океанi" i обговоримо цю справу i все з ним пов'язане.
  
  
  
  Д. С.
  
  
  Бад йде до дошки оголошень. Майже все тут - рапорти детективiв, протоколи розтинiв - присвячено "Нiчний совi". А ось i бюлетень 11.
  
  Шестеро службовцiв з Архiвного вiддiлу кинутi на перевiрку ре"страцiї автомобiлiв. Хлопцi з 77-го дiлянки прочiсують Пiвденний мiсто в пошуках "меркурi" i дробовикiв. Брюнинг i Карлайл перевiряють вiдомих нальотчикiв - безрезультатно. Околицi "Нiчної сови" дев'ять разiв прочiсували в пошуках нових свiдкiв - нiхто нiчого не бачив i не чув. Пiдозрюванi вiдмовляються говорити i з полiцi"ю, i зi слiдчими прокуратури, i навiть з самим Еллiсом Лоу. Вiдмовилася вiд дачi показань i Iнес Сото. Можна було б на неї натиснути, але Ед Эксли чинив опiр.
  
  Нижче на дошцi прикноплено особиста справа Крейди Лансфорда. Судячи з усього, коп з нього i справдi був гiрше нiкуди. Хапуга i халявщик. Свою роботу виконував абияк. Кiлька разiв, не розiбравшись, заарештовував явно невинних - для квоти. Три догани за нехтування службовими обов'язками. Далi - вiдомостi вiд чотирьох офiцерiв, якi працювали разом з Лансфордом: хабарник i никчемушник, виходив на роботу п'яним, примушував повiй до орального сексу, а коли нею вигнали з квартири за несплату орендної плати, спробував "кришувати" дрiбних голлiвудських торговцiв. Нарештi у начальства урвався терпець, i в червнi 1950-го, пiсля чергової скарги, Лансфорда з полiцiї попросили. Всi четверо старих знайомих Лансфорда пiдтверджують, що вiн був завсiдником нiчних кафе - користуючись тим, що вiн полiцейський, харчувався за рахунок закладу. Його перебування в "Нiчний совi" в 3 години ночi цiлком виправдано - там вiн мiг випити i скоротати холодну нiч.
  
  По дорозi в дiлянку Голлiвуд Бад думав про Iнес Сото. I ще про Дадлi i Дике Стенсе. Про те, як, коли Iнес на каталцi провозили повз мертвого Сильвестра Фитча, вона спробувала зiстрибнути i вчепитися йому в горло. Як кричала: "Хай здохне! Хай вони всi здохнуть!" У лiкарнi Бад непомiтно взяв зi столика шприц з морфi"м i, поки нiхто не бачив, зробив їй укол. Медсестри навколо говорили, що тепер-то для бiдолашної найгiрше позаду - але вiн знав: найгiрше тiльки почина"ться.
  
  Тепер її буде допитувати Эксли. Знову i знову показувати їй фотографiї гвалтiвникiв, випитувати деталi. Еллiс Лоу хоче, щоб у справi комар носа не пiдточив, - значить, чекають очнi ставки, свiдчення в судi. Кажуть, прокурор вже вiдвiдував її в лiкарнi - ще б, адже вона головний свiдок у справi, яке обiця" стати процесом столiття. Ед Эксли отримав по заслугах - молодець, дiвчино, добре його отбрила!
  
  Вiд Iнес думки його перейшли до Стенсу. Здорово тодi вони придумали з маскою Каченяти Деннi. А як Эксли вив i хникав, розмазуючи кров по обличчю! Добре, що догадалися його клацнути - знiмок послужить їм страховкою. Дiк досi з захопленням про це згаду": подоба"ться думати, що вiн знову на конi. Хоча насправдi це неправда. Дiк працю" на Пархача Тайтелбаума, тусу"ться з покидьками, гра" i п'" без просипу. В'язниця вкiнець його зiпсувала.
  
  Бад зверта" на пiвнiч. Сонце золотить його вiдображення в дзеркалi заднього виду. На краватцi вишитий щит - емблема полiцiї Лос-Анджелеса - i цифра 2. Це число злочинцiв, убитих при затриманнi. Тепер до них додався Сильвестр Фiтч - треба буде замовити краватка з цифрою 3. Цю штуку з краватками придумав Дадлi Смiт, вiн на такi речi мастак. Як вiн говорив? "Втiлення духу нашого вiддiлу", щось у такому родi. I потрапив в точку: хлопцi свої краватки форменi навiть ночами не знiмають. Баби вiд них просто окропом пiсяють.
  
  Дадлi Смiту Бад зобов'язаний навiть бiльше, нiж Дiку Стенсу, - цей чоловiк врятував його вiд суду за "Криваве Рiздво", взяв до себе у Вiддiл нагляду, потiм перетягнув за собою у Вiддiл по розслiдуванню вбивств. Але хто працю" з Дадлi Смiтом, той йому належить. Вiн розумний. Дадлi Смiт, скажено розумний i чертовски красиво базiка", i в хитросплетiннях його гладкою мови чорта з два розбереш, чого ж вiн вiд тебе хоче i як тебе використову". Пальцем ткнути не в що, але нутром чу"ш, що щось не так. I часом страшно ста" дивитися на Майка Брюнiнга i Дiка Карлайла: вони вже продали йому душi - тепер твоя черга. Дадлi здатний тебе зiгнути, зламати, скрутити, отыметь, розтоптати, стерти в порошок - а ти й не зрозумi"ш, що тебе вже нема". Будеш тiльки балдеть вiд свого генiального шефа, який тебе зна" краще, нiж ти сам себе зна"ш.
  
  Бiля полiцейської дiльницi не припаркуешься - все забито. Бад залиша" машину в трьох кварталах i йде пiшки. Эксли в дiлянцi нема". Дим коромислом: всi столи зайнятi, хто говорить по телефону, хто перебира" якiсь папери або щось гарячково строчить. На дошцi висить величезний бюлетень по справi "Нiчної сови" - шiсть дюймiв завтовшки. За окремим столиком двi жiнки, за ними - комутатор, перед ними табличка: "Запити в архiв i дорожню полiцiю". Бад пiдходить до них, голос його без працi перекрива" гул голосiв i брязкiт телефонiв:
  
  - Я перевiряю Каткарта. Потрiбно все, що про нього вiдомо, - мiсця роботи, друзi, знайомi. Цей виродок двiчi сидiв за спокушання малолiтнiх. Менi потрiбнi подробицi злочинiв, нинiшнi адреси потерпiлих. Три рази притягувався за сутенерство, справи в суд не передавалися. Запитайте всi дiлянки, з'ясуйте, не збереглися рапорти про цi арешти. Якщо збереглися, менi потрiбнi iмена повiй. Якщо знайдете iмена, уточнiть дати народження i пошукайте цих дiвчат у нашому архiвi, архiвi дорожньої полiцiї, архiвах системи поруки та жiночої виправної системи. Менi потрiбно все, що зумi"те знайти. Ясно?
  
  Дiвчата сiдають за комутатор, а Бад йде до дошки оголошень, подивитися, чи нема" чогось нового. Додалося вiдомостей про Лансфорде - офiцер з дiлянки Голлiвуд поговорив з босом "справжнього чоловiка". Факти: Лансфорд вiдвiдував "Нiчну сову" майже щодня. В двi години ночi, пiсля закiнчення сво"ї змiни в книжковому магазинi "Пiквiк", вирушав туди й сидiв годин до шести ранку. По вiдкликанню начальника агентства, Лансфорд - алкаш, типовий сек'юрiтi нижчого розряду, з тих, кому не дають дозволу на зброю. Нi ворогiв, нi друзiв, нi подруг. З товаришами по агентству близько не сходився. Пiсля того, як його вигнали з дому за несплату, жив в наметi в Голлiвудськiй долинi. Намет вже знайшли i обшукали: чотири комплекти унiформи, спальний мiшок, шiсть пляшок мускату "Олд-Монтеррей".
  
  Adios [31] , придурок, - злим вiтром занесло тебе в саме пекло. Бад перегляда" рапорти про арешти, вироблених Лансфордом. Дев'ятнадцять за одинадцять рокiв служби - негусто. Причому всi за дрiбнi правопорушення. Чи можливо, щоб хтось iз арештованих затаїв на нього злiсть i прикiнчив багато рокiв потому, та ще й п'ятеро безневинних людей розстрiляв за компанiю? Все можливо, звичайно, але вкрай малоймовiрно.
  
  Эксли все ще нема", Карлайла i Брюнiнга теж. Що ще було в записцi Дадлi: ах так, переглянути звiти Лансфорда.
  
  Звiти в архiвi Голливудскою дiлянки розставленi в алфавiтному порядку за прiзвищами офiцерiв. Добре Придумано. Тiльки от офiцера Малколма Лансфорда нема". Бад перегляда" папки вiд А до Я, на це йде цiлу годину - нема" Лансфорда. Дивно. Невже цей шалапут i алкаш i звiтiв не писав?
  
  Уже майже полудень, треба перекусити. За бутербродом Бад дзвонить Дiку. Тим часом з'являються Карлайл i Брюнинг, поки вони ковтають кави i включаються в роботу, Бад сiда" на телефон i почина" обдзвонювати своїх iнформаторiв.
  
  Змiй Такер - нiчого не зна". Жирдяй Райс, Джоннi Стомп - теж нуль. Джеррi Катценбах повiдомля", що всiх замовили подружжя Розенберг - прямо з камери смертникiв. I вони ж знову пiдсадили Джеррi на голку.
  
  Пiдходить архiвна дiвиця, простяга" Баду листок паперу.
  
  - Дiзнатися вдалося небагато. Про судимостi Каткарта - тiльки те, що обом потерпiлим було по чотирнадцять рокiв, блондинки, пiд час вiйни працювали в "Локхиде". Впевнена, що не мiсцевi. В Адмiнiстративному вiддiлi служби шерифа знайшлося справу Каткарта з iменами дев'ятьох повiй, яким вiн опiкувався. Я перевiрила всiх. Двi померли вiд сифiлiсу, три - неповнолiтнi, висланi з штату за мiсцем проживання пiд нагляд, ще двох знайти не змогла, данi про iнших двох - тут. Це вам допоможе?
  
  - Звичайно, спасибi, - вiдповiда" Бад i маха" Брюнiнгу i Карлайлу.
  
  Два iменi в списку обведенi олiвцем: Джейн Ройко, прiзвисько Пушинка, i Синтiя Бенавидес, прiзвисько Солодка Сiндi. Останнi вiдомi адреси - Пойнсеттия i Юка. Часто вiдвiдуванi закладу - коктейль-бари в цих районах.
  
  Пiдходять пiдручнi Дадлi Смiта.
  
  - Тут два iменi, - каже Бад. - Треба знайти i допитати цих дiвчат.
  
  - Всi цi перевiрки ймовiрних пiдозрюваних - бесполезнеж i мудянка, - каже Карлайл. - Це - чорносракi.
  
  - Дадлi сказав: треба - значить, треба, - вiдповiда" Брюнинг.
  
  Бад дивиться на їх краватки. На їх рахунку разом - п'ятеро убитих. Товстун Брюнинг, худий Карлайл - iнодi вони здаються схожими як близнюки.
  
  - Що ж, раз Дадлi сказав, значить, зробимо.
  
  
  
  * * *
  
  
  У "Кошерної кухнi Ейба" парковки нема". Бад робить коло. Бiля ганку "Кухнi" пошарпаний "шевi" Дiка: салон захаращений порожнiми пляшками. Для умовно-достроковця - порушення номер один.
  
  Бад знаходить вiльне мiсце. Доходить до "Кухнi", загляда" у вiкно - Стенс тягне "Манишевиц" i трiпа"ться з трьома братнiми чувырлами: Чи Вакс, Собачник Перкiнс, Джоннi Стомп. За стiйкою згорбився коп в цивiльному, щось заковту", а сам як заводний зирка" очима на "злочинне спiвтовариство".
  
  Чорт, дiстало Бада все це! Скiльки ж можна з Стенсом панькатися?! Плюнув, поїхав назад до Голлiвуду.
  
  В дiлянцi вже чекають його - в заскленiй хижцi для затриманих - Брюнинг i двi вуличнi шмары, блондинка i руда. З клiтки чути iржання. Бад постукав по склу, Брюнинг вийшов.
  
  - Хто з них хто? - запиту" Бад.
  
  - Блондинка - Ройко. Слухай, ти, до речi, чув жарт про слона з великим членом?
  
  - Що ти їм сказав?
  
  - Сказав, що це проста формальнiсть: перевiря"мо особу загиблого Дюка Каткарта. Вони читають газети, так що не здивувалися. Бад, по-мо"му, ми даремно га"мо часу . Точно тобi кажу: це нiггери. Та їм так i так свiтить вишка за цю мексиканську шлюшку. Просто цей мудак Эксли хоче вислужитись, ось i нашiпту" Паркеру, що справа тут нечисто, а Паркер тисне на Дадлi, а той...
  
  Бад впира"ться твердими, як мармур, пальцями в груди Брюнiнга.
  
  - Iнес Сото - не повiя. Нiггери це чи не нiггери - поки невiдомо. А тепер, може, ви з Карлайлом пiдете займетеся справою?
  
  Брюнинг випарову"ться, на ходу поправляючи краватку.
  
  Бад заходить в клетушки. Виглядають дiвчата хреново: перекисна блондинка i рижуха, фарбована хною, кричущий макiяж на истасканных физиономиях.
  
  - Значить, газети ви сьогоднi читали, - каже Бал.
  
  - Ага, - вiдповiда" Пушинка Ройко. - Бiдний Дюк.
  
  - По-мо"му, ви не дуже за нього убива"тесь.
  
  - А чого побиватися-то? Дюки - вiн i " Дюки. Ну, був тобто. Платив - як кiт наплакав, але хоч не бив. Ще обожнював бургери з чилi. З-за них-то i помер, бiдолаха: завжди говорив, краще чилибургеров, нiж у "Нiчний совi", не знайти. Не пощастило Дюку.
  
  - Значить, ви вiрите, що це було пограбування?
  
  Сiндi Бенавидес кива".
  
  - Звичайно, - вiдповiда" Пушинка. - А що ж ще? Або ви дума"те, це пiдстава?
  
  - Ми поки нiчого не дума"мо. Вороги у Дюка були?
  
  - Вороги? У Дюки? Та нi, якi там вороги!
  
  - Скiльки дiвчат у нього було?
  
  - Ранiше багато, а тепер тiльки ми двi i залишилися.
  
  - Я чув, що ранiше у нього було дев'ять дiвчат. Що скоїлося? Конкуренти подгадили?
  
  - Мiстер, Дюки сам собi шкодив. Розмазня вiн був, ось хто. Сам любив молоденьких, ну i уявив, що зможе нажитися. А у молодих-то, вiдомо, вiтер у головi. З ними потрiбно суворiше. А Дюк суворiше не вмiв. На мужика-то мiг i гримнути, i кулаки в хiд пустити, а от з дiвчатами танув. Та тепер вже чого...
  
  - На двох дiвчат багато не заробиш. Вiн займався чимось ще?
  
  Пушинка колупа" облуплений лак на нiгтях.
  
  - Та вiн нiчим не займався, одна балаканина! Носився тут з якимось планом... У нього завжди були якiсь грандiознi плани, у нашого Дюка. Сам собi голову морочив рiзними фантазiями. Мабуть, щоб не було так прикро жити на тi крихти, що ми з Сiндi йому добували.
  
  - Що за план? Вiн тобi щось розповiдав?
  
  - Не-а.
  
  Сiндi витягу" помаду - її розмазалася.
  
  - А тобi, Сiндi? - поверта"ться до неї Бад.
  
  - Нi, - пищить вона.
  
  - А про ворогiв? Нiхто на нього образу не таїв?
  
  - Нi.
  
  - А дiвчата? Були у нього останнiм часом молоденькi подружки?
  
  - Н-нi. - Сiндi вистача" носовичок, промакивает губи.
  
  - Пушинка, а ти що скажеш? Схоже це на правду?
  
  - Слухайте, Дюки нi про що такому не поширювався. Може, ми пiдемо? А то...
  
  - Iдiть. Далi по вулицi " стоянка таксi.
  
  Дiвчат як вiтром здува", Бад бiжить до сво"ї машини, що мчить вгору по Сансет i гальму" навпроти стоянки таксi. Двi хвилини очiкування - ось i вони, Пушинка i Сiндi.
  
  Сiдають у рiзнi машини i роз'їжджаються в рiзнi сторони. Бад - слiдом за Сiндi. Вона пряму" на пiвнiчний Вiлкокс: повинно бути, додому - адреса 5814, Юка. Бад зрiза" дорогу i виявля"ться на мiсцi якраз вчасно. Бiля дверей будинку Сiндi вiдпуска" таксиста, пересiда" в зелений "де сото" i вiдчалю" в захiдному напрямку. Подумки дорахувавши до десяти, Бад їде за нею.
  
  Вгору на Хайленд, за Кахуенга-пас до Долинi, потiм на захiд по бульвару Вентура. Їде швидко, по центральнiй смузi. Бад трима"ться до неї впритул. Раптово Сiндi згорта" до непримiтного мотелю - номери розташованi пiвколом навколо басейну з каламутною водою.
  
  Бад гальму", розгорта"ться, чека", що буде далi.
  
  Сiндi стука" 13 дверi номера за лiву руку. Вiдкрива" дiвчина рокiв п'ятнадцяти - худенька, блондинка. Саме того типу, що подобалися Дюку.
  
  Десять хвилин потому вилiта" Сiндi. Сiда" в "де сото", розверта"ться i їде в бiк Голлiвуду.
  
  Над виходить з машини, стука" в дверi.
  
  Вiдкрива" все та ж дiвчинка - тiльки тепер очi в неї червонi вiд слiз. З кiмнати пронизливо кричить приймач: "Бiйня в "Нiчний совi"!", "Злочин столiття!"
  
  - Ви з полiцiї?
  
  Бад кива".
  
  - Скiльки тобi рокiв, дитинко?
  
  Дiвчисько шморга" носом, дивлячись убiк.
  
  - Дiвчино, як тебе звати?
  
  - Кетi Джануэй.
  
  Бад прикрива" за собою дверi.
  
  - Скiльки тобi рокiв?
  
  - Чотирнадцять. Цiкаво, чому мужики завжди про це питають?
  
  Догану у неї не мiсцевий.
  
  - Звiдки ти?
  
  - З Пiвнiчної Дакоти. Якщо вiдправите додому - все одно втечу!
  
  - Чому?
  
  - Вам у подробицях чи як? Дюк каже, багатьом подобаються такi iсторiї. Вони вiд цього кайф ловлять.
  
  - Не ершись, дитинко. Я на тво"му боцi.
  
  - Ага, так i повiрила!
  
  Швидким чiпким поглядом Бад огляда" кiмнату. Звичайна дiвоча кiмнатка: всюди розкиданi журнали з кiноакторами, у вiдкритому гардеробi - скромнi дiвчачi сукнi, на диванi - кiлька плюшевих ведмедикiв з очима-ґудзиками. Нi випивки, нi шприцiв, нi таблеток. На барлiг повiї явно не тягне.
  
  - Дюк тебе не ображав?
  
  - Вiн мене не змушував робити це з мужиками, якщо ви про це.
  
  - Значить, ти "робила це" тiльки з ним?
  
  - Чого ви прив'язалися? Спочатку зi мною це робив мiй батько, а потiм був ще один, який мене змушував це робити з чоловiками за грошi. А Дюк мене у нього викупив.
  
  Може бути, це слiд?
  
  - Як його звали?
  
  - Не скажу! I ви мене не примусите! I взагалi, не пам'ятаю, як його звали!
  
  - Якого з них, дитино?
  
  - Та нiчого я вам не скажу!
  
  - Тихiше. Значить, Дюк тебе не ображав?
  
  - Дюк менi нiчого поганого не робив! Зовсiм нiчого! Просто говорив, що вiн мiй плюшевий ведмедик i хоче спати зi мною в одному лiжечку. А ще навчив мене грати в безик. От i все, i бiльше нiчого не було! Що в цьому поганого?
  
  - Дитинко...
  
  - Мiй батько був гiрше Дюка! I дядько Артур - вiн був набагато гiрше!
  
  - Ну, тихiше, тихiше, не треба...
  
  - I ви мене не примусите!...
  
  Бад обережно бере її за руки.
  
  - Навiщо приїжджала Сiндi?
  
  - Розповiсти, що Дюка вбили. Я кажу: "Як убили?", а вона: "Ти зовсiм дурна, чи що, вже все мiсто зна", включи радiо i послухай". А потiм сказала, що Дюк просив її про мене подбати, якщо з ним щось трапиться. I дала менi десять доларiв. Сказала, що вже в полiцiї розмова мала... Я кажу, це дуже мало, десять доларiв, а вона розлютилася i давай на мене кричати. А ви звiдки зна"те, що Сiндi тут була?
  
  - Неважливо.
  
  - Я тiльки за кiмнату плачу дев'ять доларiв в тиждень, i...
  
  - Послухай, я тобi позичу грошей, якщо ти...
  
  - А Дюк був не такий! Вiн нiколи не був жадiбним!
  
  - Кетi, будь ласка, заспокойся i слухай мене. Я хочу поставити тобi кiлька запитань. Якщо ти менi допоможеш, може бути, нам вдасться зловити тих покидькiв, що вбили Дюка. Добре?
  
  Кетi голосно хлюпа" носом.
  
  - Гаразд. Запитуйте.
  
  - Значить, Сiндi сказала, що Дюк просив її за тобою доглянути, якщо з ним щось трапиться, - м'яко почина" Бад. - Як ти дума"ш, чому вiн вважав, що щось може статися? Вiн чогось боявся?
  
  - Не знаю. Може бути.
  
  - Чому ти так дума"ш?
  
  - Вiн останнiм часом став якийсь нервовий.
  
  - А чому вiн нервував?
  
  - Не знаю.
  
  - Ти його не питала?
  
  - Вiн говорив: "Нiчого страшного, просто справи". Може бути, той "новий грандiозний план", про який говорила Пушинка?
  
  - Кетi, ти не зна"ш, що за нову справу затiвав Дюк?
  
  - Не знаю. Вiн зi мною нiколи не говорив про справи. Завжди повторював, що з дiвчатами справи не обговорю". I я знаю, вiн менi залишив бiльше якихось паршивих десяти доларiв!
  
  Бад простяга" їй свою вiзитку.
  
  - Тут мiй робочий телефон. Подзвони менi, добре?
  
  - А ще Сiндi сказано, вiн був розмазня i невдаха, - гаряче продовжу" Кетi, знiмаючи з дивана нi в чому не винного плюшевого ведмедика. - Ну невдаха, i що? Вiн все одно був класний! У нього був такий гарний шрам на грудях, i така добра усмiшка, i сам вiн був веселий i добрий, i завжди розмовляв зi мною по-людськи, нiколи не бив i не кричав на мене, як батько чи дядько Артур! Вiн був краще за всiх!
  
  Бад стиска" мовчки її руку i виходить. Вслiд йому з вiдчиненої дверi чу"ться тонкий, захлебывающийся плач.
  
  
  
  * * *
  
  
  Повернувшись в машину, Бад обмiркову" перспективи. "Грандiозний план" Дюка, можливий конфлiкт з хлопцем, у якого вiн викупив Кетi, - зачiпки, звичайно, але дуже слабкi. Дев'яносто дев'ять iз ста, що смертним вироком для сутенера-невдахи стала любов до чилибургерам. Ще менше Дюка пiдходить на роль жертви Крейда Лансфорд, вiдставний коп. Але може бути, Сiндi приховала про запас не тiльки грошики Кетi? Що ж, Бад її вiдвiда", витрусить грошi i iнформацiю, закiнчить перевiрку Каткарта i попроситься у Дадлi назад у Чорний мiсто.
  
  До речi: а адже в бюлетенi розслiдування, вивiшеному в дiлянцi, було одне упущення. Схоже, нiхто не оглянув квартиру Дюка. А ось це варто зробити. Там напевно знайдеться записна книжка, а в нiй, можливо, i iм'я колишнього господаря Кетi, i якi-небудь натяки на цей горезвiсний "план".
  
  Бад їде по Кахуэнге. На пiвдорозi помiча" за собою червоний седан - зда"ться, бачив його бiля мотелю. Вiн дода" швидкiсть, проїжджа" повз будинки Сiндi, зазначивши, що зеленого "де сото" не бачити. Не видно бiльше i седана. По дорозi до Силверлейк Бад раз погляда" у дзеркало заднього виду, - але хвоста нема". Значить, здалося.
  
  Будинок 9819, Вандом - квартирка над гаражем - чистий, як перший снiг: нi журналiстiв, нi мотузок, що огороджують мiсце злочину, нi загоряють роззяв. Бад акуратно висаджу" дверi i входить.
  
  Типова холостяцька барлiг: одна кiмната - вiдразу i вiтальня i спальня, ванна, крихiтна кухонька. Увiмкнувши свiтло, Бад обшуку" будинок - швидко i ретельно, як вчив його Дадлi.
  
  Розкладена складна лiжко. Дешевi морськi пейзажi на стiнах. Гардероб, шафа. З косякiв ванної та кухнi знятi дверi. Скрiзь стерильна чистота, всi речi на своїх мiсцях. Стане "розмазня i невдаха" пiдтримувати в квартирi такий порядок? Навряд чи. Звертати особливу увагу на дрiбнi невiдповiдностi - цього його теж навчив Дадлi.
  
  На столi телефон, кiлька олiвцiв. Блокнота нема". Нема" i звичайної зошити з нехитрої сутенерської бухгалтерi"ю. Взагалi нiчого, крiм стопки жовтих сторiнок - округ Лос-Анджелес, округ Рiверсайд, округ Сан-Бернардiно, округ Вентура. "Сан-Берду" вигляда" пошарпаним: схоже, їм часто користувалися. Бад швидко його перегляда". Особливо захватанным вигляда" роздiл "Друкарнi" - загнутi куточки, слiди пальцiв на полях. Нiяких помiток. Iнша жертва, Сьюзен Леффертс. родом iз Сан-Берду - але це, швидше за все, нiчого не значить.
  
  Бад продовжу" огляд. Бiлоснiжна ванна, бездоганна кухня, стос чистих, акуратно складених сорочок в стiннiй шафi. Килим теж чистий, ну, може, саму малiсть грязноват по кутах. Не в'яжеться ця чистота i акуратнiсть з чином Дюка Каткарта. Безумовно не в'яжеться. Хто тут побував - i, схоже, цей "хтось" свою справу зна".
  
  У шафi звисають з вiшалок пiджаки i брюки. Ось тут - нiякої акуратностi i в поминi, всi розвiшана як попало. Хтось рився в кишенях? Або невiдомий вiзитер просто не подбав привести в порядок шафа, i тут все залишилося, як було при господарi?
  
  Бад оглянув усi кишенi: носовi хустки, дрiбниця, бiльше нiчого. Ось що: вiдбитки пальцiв! Спуска"ться в машину, приносить валiзку з обладнанням, посипа" ручки гардеробу i вiшалки спецiальним порошком. Шафа - таке мiсце: якiсь вiдбитки тут завжди залишаються...
  
  А ось хрiн. Не залишилося. Вiдбитки ретельно стертi - всi до "диного.
  
  Сидячи в машинi, Погано мiрку", що б це значило. Сплива" i тут же лопа"ться версiя конкурентiв: нiсенiтниця, Дюк - сентиментальний педофiл, якого не вистачило духу вiдправити малолiтню подружку на панель - i справдi справжнiй невдаха, колегам-сутенерам з ним дiлити нiчого. В квартирi Карткарта не було нiчого, що могло б хоча б побiчно натякнути на зв'язок з "Нiчний совою". Значить, негри...
  
  З iншого боку, якщо хтось обшукав квартиру Дюка - а схоже, що так воно i ", - це може бути пов'язане тiльки з "грандiозним планом", про який говорила Пушинка Ройко.
  
  Сама вона, схоже, чиста - а от Солоденька Сiндi виразно зна" бiльше, нiж говорить. До того ж зажилила грошi Кетi. Пора до неї навiдатися.
  
  До будинку Сiндi пiд'їхав вже в сутiнках. Зелений "де сото" бiля дверей, з прочиненого вiкна з трiснутим склом доносяться недвозначнi стогони. Бад натиснув плечем на дверi, ввалився досередини.
  
  Темний передпокiй, з-за дверей: "О-О! О-О!" i лiжковий скрип. Бад заглянув всередину. Сiндi в лiжку запалю" з якимось товстуном: лiжко пiд ними ледь не трiщить. На товстунi - шкарпетки з веселими ромбиками. Штани Товстуни висять на двернiй ручцi. Бад витягнув з кишенi гаманець, переклав його вмiст собi в кишеню, потiм з гуркотом вiдчинив дверi.
  
  Сiндi заверещала благим матом, мужик, нiчого не помiчаючи, продовжував свою справу.
  
  - А НУ ВIДВАЛИ ВIД МОЄЇ БАБИ, КОЗЕЛ! - страшним голосом заволав Бад.
  
  Жирдяй вискочив за дверi як був, притримуючи рукою член, - ледве встиг штани пiдхопити. Сiндi забилася пiд ковдру з головою. Бад взяв зi столу її сумочку, неквапливо її розпорошив. Сiндi заволала як рiзана.
  
  Бад штовхнув лiжко ногою.
  
  - Вороги Дюка. Викладай, якщо не хочеш сiсти за проституцiю.
  
  Сiндi виринула з-пiд ковдри.
  
  - Не... не знаю.
  
  - Хрiна з два ти не зна"ш! Гаразд, давай так: хто-то обнишпорив хату Дюка. Хто це мiг бути?
  
  - Н-не знаю.
  
  - Сiндi, це твiй останнiй шанс. В дiлянцi ви обидвi сказали, що нiчого не зна"те про подружок Каткарта. А потiм Пушинка поїхала додому, а ти - до Кетi Джануэй. сунути їй для вiдмазки папiрець в десять баксiв. Про що ти ще змовчала, Сiндi?
  
  - Послухайте...
  
  - Розповiдай.
  
  - Чого розповiдати-то?
  
  - Що за план був бiля Дюка. Хто його вороги. Як звали того хлопця, у якого вiн викупив Кетi.
  
  - А я почiм знаю!
  
  - Ну хоч що-то ти зна"ш?
  
  Сiндi витерла обличчя куточком ковдри. Вигляд у неї ще той: помада розмазалася, туш тече.
  
  - Ось що: два тижнi тому намалювався якийсь дивний тип. З дiвчатами в барах заговорював - i все пiд Дюка косив. Типу теж небагатослiвний i дiловий. Я чула, вiн хотiв, щоб дiвчата на нього стали працювати за викликом. Але це все - новинки старовини, було вже два тижнi як... А до нас з Пушинкой вiн не подкатывал...
  
  Може бути, цей "дивний тип" i рився в Дюковом шафi i примiряв його одяг?
  
  - Далi.
  
  - Та я бiльше нiчого не знаю. Ось все, що чула.
  
  - Опиши його.
  
  - Та я його в очi не бачила.
  
  - Хто тобi про нього розповiв?
  
  - Та не пам'ятаю я. Дiвки в барi базiкали.
  
  - Гаразд, з цим розiбралися. Тепер розповiдай про план Дюка.
  
  - Слухайте, мiстере, та який там план! Звичайний базiкання. Дюк був трiпло ще те.
  
  - Чому ж ти ранiше менi не розповiла?
  
  - Зна"те приказку: "Про мертвих або добре, або нiчого"?
  
  - Ясно. А ти зна"ш, якi умови в жiночiй в'язницi?
  
  Сiндi, зiтхнувши:
  
  - Ну гаразд, гаразд! Дюку взбрело в голову заробляти поширенням порнухи. Можете собi таке уявити? Штовхати порнуху для збоченцiв! Гидота! Так ми i не говорили про це, а тiльки Дюк сказав, що так, це - справа серйозна, i все. А я бiльше цю тему не пiднiмала, тому що балаканина - вiн i " базiкання. А тепер, може, ви звiдси звалiть?
  
  У Бюро щось говорили про порнографiю, мiрку" Бад. Начебто Вiддiл моралi над цим працю".
  
  - Яка саме порнуха?
  
  - Мiстер, я ж вам сказано: не знаю. Розмова була секунди на двi, не бiльше.
  
  - Ти вiддаси Кетi грошi, якi тобi залишив Дюк?
  
  - Ось ще добрий самаритянин знайшовся! Вiддам, то вiддам. Якщо б я вiдразу їй всi грошi вiддала, ця соплюшка вiдразу б все угрохала на журнальчики з кiнозiрками.
  
  - Зверни увагу, я до тебе ще загляну.
  
  - Ось обрадували так порадували!
  
  
  
  * * *
  
  
  У першому ж поштовому вiддiленнi Бад вiдправив всю готiвку спецiальної посилкою в мотель "Орхiдея", Кетi Джануэй, разом з набором марок i дружнiй запискою. Бiльше чотирьох сотень - для дiвчатка цiле стан.
  
  Тiльки сiм годин. Треба якось вбити час, що залишився до зустрiчi з Дадлi. Можна зазирнути в Бюро, зайти у Вiддiл моралi, подивитися, чи не з'явилося чогось нового на дошцi оголошень.
  
  Порнухою займа"ться четвертий вiддiл. Кифка, Хендерсон, Винсеннс, Стейтис. Все доповiдають: нiяких слiдiв. Детальний перегляд можна вiдкласти на завтра - все одно, швидше за все, ниточка тупикова. Бад зайшов у Вiддiл по розслiдуванню вбивств, набрав номер "Кухнi Ейба".
  
  - "Кошерна кухня Ейба", - голос Стенса.
  
  - Дiк, це я.
  
  - А-а... Перевiря"те мене, офiцер?
  
  - Кiнчай блазнювати, Дiк.
  
  - Нi, Бад, це ти кiнчай придурюватися! Ти бiльше собi не господар. Тепер ти людина Дадлi. Що йому вiд мене треба, а? Не подоба"ться, з ким я вожу компанiю? Чи хоче з мене стукача зробити, сподiва"ться, що я размякну i тобi проговорюся?
  
  - Ти знову напився, напарник.
  
  - Iс-ключ гай-чно кошерна випивка! Чу"ш, передай Эксли: Каченя Деннi хоче потанцювати з ним ще раз. Я читав в газетах про його старого, про цей його довбаний Фантазиленд. Скажи йому, що я прийду на вiдкриття. Скажи, каченя Деннi запрошу" сержанта Еда Эксли, говнососа паршивого, на перший танець!
  
  - Дiк, пiди проспись!
  
  - Та йди ти! Скажи, Каченя Деннi спершу зiб'" з нього бали, а потiм зверне йому ше...
  
  - Дiк, чорт тебе дери!...
  
  - Та замовкни ти, Бад! Я читав газети, дивився списки - хто працю" над справою "Нiчної сови". Ти, Дадлi Смiт, Эксли i вся Смiтова гоп-компанiя. Ти, зараза, працю"ш разом з говнососом, який мене звiдти викинув, робиш з ним одну справу i дума"ш...
  
  Бад жбурнув телефон у вiкно. Вийшов на вулицю великими кроками, зло копаючи виникаючi стiльцi.
  
  Пiсля "Кривавого Рiздва" його повиннi були викинути з полiцiї разом з Дiком.
  
  Його врятував Дадлi.
  
  А тепер Дадлi просува" в герої Еда Эксли. Вимага", щоб той допитав Iнес Сото i розкрив справу "Нiчної сови". Для Iнес допит - повернення в пекло; але кого це хвилю"?
  
  "Ти бiльше собi не господар, - так сказав Дiк. - Ти бiльше собi не господар. Тепер ти людина Дадлi".
  
  З цим Каткартом явно щось нечисто. А значить, " Шанс - нехай лише один зi ста, що бiйня в "Нiчний совi" не просто справа рук вiдморожених грабiжникiв. Якщо Бад розкри" цю справу, то зможе вiдтiснити Эксли. I бути може, допомогти Стенсу.
  
  А це означа": якщо щось дiзна"ться про порнухи - не дiлитися цим з Отеленням звичаїв; приховувати знайденi докази вiд Дадлi.
  
  ВИСТАЧИТЬ МАХАТИ КУЛАКАМИ. ПОРА ТОБI, БАД УАЙТ, СТАТИ СПРАВЖНIМ ДЕТЕКТИВОМ. ПОЧИНАЙ ПРАЦЮВАТИ В ПООДИНЦI.
  
  Страшне це дiло. I темне. Адже Дадлi вiн зобов'язаний дуже багатьом.
  
  Дадлi людина небезпечна. Небезпечнiше самого Бада, хоч нема" людини на землi, якого б Бад боявся. Страшенно небезпечний. Особливо для тих, хто вста" у нього на шляху.
  
  
  ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА
  
  
  Рей Лiнкер веде Еда Эксли за "Нiчний совi", реконструю" хiд подiй.
  
  - Загалом, думаю, було все так. Цi тро" входять i показують стовбури. Одна людина бере на мушку офiцiантку, кухаря i касирку. Б'" Донну Де Лука прикладом обрiза по головi - ось тут, бiля каси, ми знайшли шматочок шкiри з її волоссям. Вона вiдда" йому грошi з каси i з сумочки. Вiн заштовху" її i Петтi Чезимард в комору, по дорозi захоплю" з кухнi Гiлберта Ескобара. Гiлберт без бою не зда"ться - ось слiди, тут його тягли, плюс зверни увагу на розкиданi по пiдлозi каструлi i сковорiдки. Ось його б'ють прикладом по головi: бачиш, калюжка кровi обведена крейдою? Сейф у них знаходиться пiд стiйкою. Одна з жертв його вiдкрива" зауваж монети на пiдлозi. Гiлберт продовжу" чинити опiр, його знову б'ють прикладом. Бачиш коло на пiдлозi, де написано "1-А"? Тут ми знайшли три золотi зуби. Iдентифiкували - все точно, зуби належали Гилберту Луїсу Ескобару. Тут починаються характернi слiди, наче тягли тiло: старина Гiл вирубався. Отже, пiдозрюваний номер один заганя" в пiдсобку жертви номер один, два i три.
  
  Вони повертаються в зал. Сьогоднi, три днi потому, ресторан все ще опечатаний, i бiля вiкон ранiше товпляться цiкавi. Пiнкер не замовка":
  
  - Тим часом начетчики номер два i три обробляють жертв номер чотири, п'ять i шiсть. Слiди звiдси теж ведуть в пiдсобку, а битий посуд i залишки їжi на пiдлозi говорять самi за себе. Неозбро"ним оком не видно - лiнолеум дуже темний, але пiд двома столиками знайденi калюжi кровi: Лансфорд i Каткарт теж отримали прикладами по головi. Хто " хто, ми з'ясували по групi кровi. Каткарт сидiв за столом номер два, Лансфорд - за столом номер один. А тепер...
  
  - Вiдбитки пальцiв з посуду знiмали? - вклиню"ться Ед.
  
  Пiнкер кива".
  
  - В основному все змазано, тiльки на тарiлцi Лансфорда залишилися два чiтких вiдбитка. За ним i його iдентифiкували - порiвняли з вiдбитками, збереженими в картотецi полiцiї Лос-Анджелеса. У Каткарта i Сьюзен Леффертс вiд рук нiчого не залишилося, за вiдбитками нiчого не розiбрати. Особистiсть Каткарта встановили частково по зубах, почасти але тюремнiй медичнiй картi, де описанi його прикмети. Леффертс - тiльки по зубах. А тепер дивись: бачиш туфлю на пiдлозi?
  
  - Бачу.
  
  - Судячи з усього, Леффертс рвонулася за допомогою до Каткарту, який сидiв за сусiднiм столиком. Несхоже, щоб вони були знайомi або ще що - мабуть, просто запанiкувала. Почала кричати, i один з нальотчикiв заткнув їй рота пачкою серветок, якi взяв ось з цього ящика. Док Лэйман при розтинi знайшов цi серветки у неї в горлi: говорить, до того часу, як почалася стрiлянина, вона, швидше за все, вже задихнулася. Отже, Каткарта i Леффертс тягнуть в ту ж комору. Лансфорд йде сам: бiдолаха, мабуть, ще сподiвався залишитися в живих. В коморi всiх обшукують, забирають сумочки i гаманцi - ми знайшли в калюжi кровi обривок водiйських прав Ескобара, а також шiсть використаних вкладок. у нальотчикiв вистачило розуму захистити вуха.
  
  Ось це в картину не вклада"ться, дума" Ед. Така передбачливiсть його кольоровим не по зубах.
  
  - I все це зробили всього три людини?
  
  - Як бачиш, - знизу" плечима Пiнкер. - А ти що, дума"ш, хтось iз жертв знав когось iз вбивць?
  
  - Розумiю, це дуже малоймовiрно.
  
  - Хочеш оглянути пiдсобку? Якщо хочеш, пiдемо зараз: я обiцяв власнику до завтрашнього дня звiльнити примiщення.
  
  - Я тi"ї ночi все оглянув.
  
  - А я бачив фотографiї. Господи Iсусе, нiколи i не скажеш, що це були люди! Ти перевiря"ш Леффертс, вiрно?
  
  До скла з того боку пригорнулася молода мексиканочка, схожа на Iнес Сото. Ед зустрiвся з нею поглядом, i дiвчина посмiхнулася йому.
  
  - Вiрно.
  
  - Ну i як?
  
  - Нiяк. Цiлий день простирчав в Сан-Бернардiно i нiчого не добився. Вона жила з матiр'ю. Мати зараз на заспокiйливих, допитувати її не можна. Розпитав сусiдiв - дiзнався лише, що Сьюзен страждала безсонням i ночами безперервно слухала радiо. Дружкiв її нiхто не пригада", про ворогiв теж нiхто не чув. Перевiрив її квартиру в Лос-Анджелесi - сама звичайна квартира самої звичайної тридцятирiчної продавщицi. Хтось iз сусiдiв згадав, що вона, мовляв, була дiвчина з вогником - Як-то раз на парi виконала в грецькому ресторанi танець живота. Але i в цьому нема" рiвно нiчого пiдозрiлого.
  
  - Виходить, ми знову поверта"мося до наших негрiв.
  
  - Схоже, що так.
  
  - А що з машиною? Зi збро"ю?
  
  - Поки нiчого. Хлопцi з 77-го обшукують смiтт"вi баки i стiчнi труби в пошуках сумок та гаманцiв. Але i знаю, що може просунути розслiдування вперед.
  
  - Пошук стрiляних гiльз Грiффiт-парку? - посмiха"ться Пiнкер.
  
  Ед поверта"ться до вiкна - але мексиканочки, схожою на Iнес, вже не видно.
  
  - Якщо знайдемо гiльзи, стане ясно, нашi негри стрiляли або якiсь iншi.
  
  - Сержант, робiтка буде ще та!
  
  - Знаю. Я вам допоможу.
  
  Пiнкер дивиться на годинник.
  
  - Зараз половина одинадцятого. Я прогляну рапорти про стрiлянину, постараюся зрозумiти, де саме це вiдбувалося. Зустрiча"мося завтра на свiтанку. Прихоплю з собою взвод саперiв. Зна"ш парковку бiля Обсерваторiї?
  
  - Домовилися.
  
  - Дозвiл у лейтенанта Смiта питати?
  
  - Розпорядись вiд мого iменi, гаразд? Я доповiм прямо Паркеру.
  
  - Значить, в парку на свiтанку. I одягни що-небудь гiрше: робота належить брудна.
  
  
  
  * * *
  
  
  Повечеряв Ед в китайському ресторанi на Альварадо. Вiн знав, чому поїхав в цю сторону: "Цариця ангелiв" недалеко, а Iнес Сото, швидше за все, ще не спить. Сьогоднi вiн дзвонив до лiкарнi: Iнес поправля"ться, батьки її не вiдвiдують. Телефонувала сестра, сказала, що батько i мати у всьому звинувачують її саму - мовляв, "напросилася": одягалася зухвало i вела себе надто вiльно. Дiзнавшись, що Iнес любить м'якi iграшки, Ед вiдправився в магазин i накурив їй плюшевих звiрiв. Почасти щоб полегшити свою совiсть, почасти з розрахунком: вона потрiбна йому, бiса потрiбна - основна свiдок у його першому серйозному справi.
  
  Але насправдi це не головне. Вiн хоче їй сподобатися. Хоче стерти з її думок i з своїй пам'ятi цi шiсть слiв, якi не дають йому спокою: "Офiцер Уайт - ось хто справжнiй герой!"
  
  Останню чашку чаю Ед пив не поспiшаючи. Шви швидко гоїлися, i дантист свою роботу виконав на совiсть. Вiд хлопцiв зi служби шерифа вiн сьогоднi отримав донесення: Дiк Стенс спiлку"ться з кримiнальниками, отсидевшими за збройний грабiж, гра" на скачках через букмекерiв, отриму" зарплату готiвкою i часто навiду"ться у веселi будинку. Залиша"ться застигнути його на мiсцi порушення i дзенькнути в Управлiння кар - i Стенса чека" в'язниця.
  
  Це добре.
  
  I все ж Iнес назвала геро"м Бада Уайта. А коли дивилася йому, Еду, в обличчя, в очах її палала ненависть.
  
  Розплатившись. Ед попрямував до "Царицi ангелiв".
  
  
  
  * * *
  
  
  Тут йому зустрiвся Бад Уайт.
  
  Вони зiткнулися бiля лiфта. Уайт заговорив першим.
  
  - Эксли, твоя кар'"ра нiкуди не втече. Дай їй поспати.
  
  - А ти що тут робиш?
  
  - Всяко не примушую її дати показання. Залиш її в спокої, Эксли, ще встигнеш взяти сво".
  
  - Я просто зайшов її провiдати.
  
  - Вона тебе наскрiзь бачить, Эксли. I плюшевими ведмедиками ти її не купиш.
  
  - Не розумiю тебе, Уайт. Ти не хочеш, щоб справа розкрилося? Або просто злишся тому, що пристрелити бiльше нiкого?
  
  - У всякому разi, я нiколи не продавав i жопу начальству не лизав!
  
  - Так, що ж ти тут робиш? Може, помилився адресою - бордель в iншiй сторонi.
  
  - За iнших обставин я б тебе розмазав по стiнцi.
  
  - Я до вас з Стенслендом ще доберуся. Обидва ви отрима"те, що заслужили!
  
  - Спробуй! Ссыкло ти, а не герой вiйни! У вiйну вiн з японцями грав! "Падай, ти вбитий!"
  
  Ед здригнувся, а Бад глузливо йому пiдморгнув.
  
  Всю дорогу до палати Iнес Еда трясло. Бiля дверей зупинився, обережно зазирнув усередину, а потiм вже постукав.
  
  Iнес, лежачи в лiжку, чита" журнал. Плюшевi звiрятка розкиданi по пiдлозi. В лiжку поруч з дiвчиною лежить Бiлченя Скутер.
  
  Пiдняла голову, зустрiлася з ним поглядом. Спокiйно й твердо:
  
  - Нi.
  
  Ед зауважив, що синцi її зблiдли, але вираз обличчя, як i ранiше, суворе.
  
  - Що "нi", мiс Сото?
  
  - Нi, я не буду давати свiдчення.
  
  - Навiть на кiлька запитань не вiдповiсте?
  
  - Нi на один.
  
  Ед висунув стiлець i сiв у лiжку.
  
  - Ви, зда"ться, не здивованi моїм пiзнiм вiзитом?
  
  Глузливо:
  
  - Нi, сержант Эксли, ваш пiзнiй вiзит мене нi крапельки не здивував. - Кивнула в бiк iграшок на пiдлозi: - Хто за це заплатив? Окружний прокурор?
  
  - Нi, я. Еллiс Лоу був у вас?
  
  - Так, i я теж вiдповiла "нi". Сказала: тро" negritos putas [32] схопили мене, пустили по колу, потiм узяли грошi у iнших putos i залишили з тим puto, якого застрелив офiцер Уайт. А нiяких подробиць я не пам'ятаю, не хочу згадувати i не буду згадувати. От i все. Absolutamente.
  
  - Мiс Сото, я просто зайшов провiдати вас...
  
  Вона смi"ться йому в обличчя.
  
  - А хочете знати, що було далi? Через годину пiсля того, як мене привезли, дзвонить мiй братик Хуан i каже, що додому я можу не повертатися, тому що зганьбила родину. Потiм з'явля"ться puto мiстер Лоу i обiця" влаштувати мене в готель, якщо я погоджуся спiвпрацювати з полiцi"ю. А пiд кiнець менi привозять з магазину цих puto звiрiв i кажуть, що це подарунок вiд такого симпатичного полiцейського в окулярах. Я вчуся в коледжi, сержант. Думали, я не зможу два помножити на два?
  
  - А цього ви не викинули, - зауважу" Ед, вказавши на Бельчонка Скутера.
  
  - Так, його не викинула.
  
  - Любите мультфiльми Дитерлинга?
  
  - I що, якщо так?
  
  - Просто питаю. А яке мiсце у вашiй таблицi множення займа" Бад Уайт?
  
  Iнес вiдверта"ться, почина" збивати подушку.
  
  - Вiн убив цього покидька. Заради мене.
  
  - Не заради вас. Уайту просто подоба"ться вбивати.
  
  - А менi плювати! Головне, що цей puto мертвий. Офiцер Уайт зайшов мене провiдати. Попередив, що ви з Лоу мене в спокої не залишите. Сказав, що краще було б дати свiдчення, але не тиснув на мене. I ще - зна"те що, пане тихоня? Вiн вас ненавидить!
  
  - А ви розумна дiвчина, Iнес.
  
  - Для мексиканки, ви хочете сказати?
  
  - Нi. Просто розумна. I ще вам зараз дуже самотньо. Настiльки, що ви радi будь-якому суспiльству - навiть мою. Iнакше давно попросили б мене пiти.
  
  - I що, якщо так? - запиту" Iнес, шпурнувши журнал на пiдлогу.
  
  Ед пiднiма" його. Загнутi сторiнки зi статтею про будiвництво Фантазиленда.
  
  - Я попрошу окружного прокурора, щоб вiн дав вам час поправитися i прийти в себе. I ще порекомендую, щоб, коли справа дiйде до суду, вам дозволили обмежитися письмовими показаннями. Якщо у нас буде достатньо iнших доказiв по справi "Нiчної сови", то, можливо, вашi свiдчення взагалi не знадобляться. А якщо ви бiльше не хочете мене бачити, скажiть - я пiду i нiколи не повернуся.
  
  Довге мовчання.
  
  - Все одно менi тепер iти нiкуди, - каже нарештi Iнес.
  
  - Ви читали статтю про Фантазиленде?
  
  - Так.
  
  - Бачили там iм'я: Престон Эксли?
  
  - Так.
  
  - Це мiй батько.
  
  - I що? Я вже зрозумiла, що ви багатенький, раз стiльки грошей швыряете на iграшки. I що з того? Куди ж менi тепер iти?
  
  Ед вста", спершись на поручнi лiкарняному лiжку.
  
  - У мене " мисливський будиночок на озерi Ерроухед. Можете пожити там. Обiцяю, я пальцем не притронусь. I ще: я вiзьму вас iз собою на вiдкриття Фантазиленда.
  
  - Як же я пiду... з такими волоссям? - Iнес проводить долонею по своїй поголеною головi.
  
  - Я куплю вам найкрасивiшу капелюшок.
  
  I тут Iнес лама"ться: притиснувши до себе Бельчонка Скутера, почина" ридати так, немов у неї розрива"ться серце.
  
  
  
  * * *
  
  
  Всю нiч Еду снилася Iнес: обличчя її зливалося з особами iнших жiнок, а часом - з образом матерi. Сонний i втомлений, зустрiвся вiн на свiтанку з Ре"м Лiнкером та його саперами. Рей всi забезпечив: лiхтарi, лопати, металошукачi. На його прохання Вiддiл зв'язкiв з громадськiстю розповсюдив вiдозву до всiх свiдкiв стрiлянини в Грiффiт-парку з проханням допомогти у впiзнаннi пiдозрюваних у хулiганських дiях. Роздiлив на квадрати мiсцевiсть - всi крутi схили горбiв, вкритi густим шаром бруду. Люди водили над землею металошукачами. Там, де прилад починав тiкати, приймалися копати. Знаходили монети, банки з-пiд пива, один раз вiдкопали револьвер тридцять другого калiбру. Минали години, сонце перевалило за полудень. Ед працював, не шкодуючи себе - з непокритою головою, ризикуючи отримати сонячний удар, дихаючи пилом. Думки його крутились навколо жiнок, яких вiн колись знав, i незмiнно поверталися до Iнес.
  
  Енн з школи Мальборо. З нею вiн познайомився на Шкiльному балу, а потiм займайся любов'ю у "доджi" тридцять восьмого року, впираючись ногами в дверi при кожному поштовху. Пеннi - однокурсниця: ромовий пунш в гуртожитку, квапливий злягання на задньому дворi. Вiйна, турне по країнi: низка полум'яних патриоток, тiльки i мрiють лягти в лiжко з геро"м. Одна нiч з жiнкою старше його - диспетчером Центрального вiддiлу. Вiн вже не пам'ятав їхнiх облич: про кого б не подумав - перед очима поставало особа Iнес. Вiн уявляв її без синцiв i без лiкарняного одягу. Його хитало вiд втоми, спека i разгоряченное уяву кружляли голову - але Ед був щасливий.
  
  Потiм настав час, коли вiн уже не мiг думати нi про Iнес, нi про що-небудь iншому - просто тупо, як автомат, виконував свою роботу. А потiм вдалинi почулися радiснi вигуки, i хтось поклав руку йому на плече.
  
  Ед пiдняв очi. Перед ним стояв Рей Пiнкер: в однiй руцi - двi стрiлянi гiльзи, в iншiй - збiльшена фотографiя гiльзи, знайденої в "Нiчний совi". Не потрiбно експертизи, щоб помiтити: слiди вiд бойка ударника на гiльзах абсолютно збiгаються.
  
  
  ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ П'ЯТА
  
  
  Вже два днi Джек йде по слiду "Флер-де-Лис" - i бiльшу частину часу витратив даремно.
  
  За два днi - всього один пiдозрюваний: Ламар Хiнтон, двадцять шiсть рокiв, заарештований за збройний напад, вiдсидiв два роки у Чiно, випущений достроково 3/1/1951. Останн" мiсце роботи - установник телефонних апаратiв в "Пасифiк - Коуст Беллз". Iнспектор з нагляду пiдозрю", що Хiнтон пiдробля" установкою "жучкiв" на телефонних лiнiях букмекерiв. По фотографiї Джек впiзнав того качка, що приїжджав до Тiммi Валберну.
  
  Два днi, i поки ситуацiя патова: справа про порнографiї може стати для нього жаданим квитком назад у Вiддiл наркотикiв - але в цiй справi замiшанi Тiммi Валберн i Бiллi Дитерлинг, гомiки з великими зв'язками, здатнi розтерти в порошок всю його голлiвудську кар'"ру.
  
  Два днi тоскний кабiнетної роботи, заходи з рiзних сторiн. Перегляд звiтiв про недавнi арешти, бесiди з заарештованими. Нi, нiхто не купував порнуху - а якщо i купував, не визна"ться. Перший день пройшов зовсiм даремно. Одне втiша": суперники - Кифка, Хендерсон,
  
  Стейтис - теж нiчого не добилися. А Расс Мiллард рветься брати участь у розслiдуваннi "Нiчної сови", так що до порнографiї йому справи нема".
  
  Тiльки в серединi другого дня Джек потрапив у цiль - набрiв на Ламара Хiнтона, качка-телефонiста.
  
  I всi два днi невтомно працював в пам'ятi, намагаючись пригадати, чому ж таким знайомим зда"ться це назва - "Флер-де-Лис".
  
  I раптом осяяло.
  
  Святвечiр п'ятдесят першого, як раз перед Кривавим Рiздвом". Сил Хадженс пiдкинув iнформацiю про двох акторiв-наркоманiв - i як раз в квартирi у закоханої парочки Джек знайшов вiзитку "Флер-де-Лис". Подивився i забув.
  
  Голос Сила: "У всiх нас свої секрети, Джек".
  
  I все ж Джек одержимо рвався вперед, немовби його волокло течi"ю. Вiн повинен дiзнатися, хто випуска" цю порнуху. Повинен. Хоча б для того, щоб знову навчитися спокiйно спати по ночах.
  
  Вечiр другого дня провiв у компанiї "П. К. Беллз". Переглядав списки службовцiв, порiвнював з полiцейськими дось". Так i вийшов на Ламара Хiнтона.
  
  У вартiвнi всi розмови про "Нiчний совi". Про порнухи всi забули. I тiльки вiн, Переможець з Великої Лiтери...
  
  Перед очима - оргiї з чорнильною кров'ю.
  
  Не думати. Не згадувати. Дiяти.
  
  
  
  * * *
  
  
  Сьогоднiшнiй маршрут Хiнтона: Говер, Ла Брейа. Франклiн. Голлiвуд Резервуар. Встановлення телефонiв в Крестон-драйв i Норт-Iвар. На автомобiльнiй картi Джек знайшов Крестон: Голлiвуд-Хiллз, крута, звивиста дорога вгору по горбу, а там - глухий кут.
  
  У псевдофранцузского "шато" притулился вантажiвка з емблемою телефонної компанiї. Навпроти, через вулицю, прикручу" дроти до стовпа Ламар Хiнтон. Величезний незграбний чолов'яга на стовпi в яскравому свiтлi дня - щось абсурдне, майже лякаюче в цiй картинi.
  
  Дверi фургона розкритi. Джек загляда" всередину - iнструменти, телефоннi книги, пара альбомiв Спейда Кулi. Нiяких пiдозрiлих коричневих пакетiв. Ламар витрiща"ться на нього зi стовпа - Джек демонстру" йому полiцейський жетон.
  
  Хiнтон зiсковзу" по стовпу вниз: зрiст - близько шести з половиною футiв, свiтле волосся, мускул на мускулi.
  
  - Ви з Д-дострокового вiддiлу?
  
  - Полiцiя Лос-Анджелеса.
  
  - Т-так ви не перевiряти мене прийшли?
  
  - Нi. Я прийшов допомогти тобi не загримiти назад в тюрягу.
  
  - А ч-що...
  
  - Твiй iнспектор задоволений тво"ю роботою, Ламар. Вважа", ти використову"ш її як прикриття, щоб займатися незаконним прослуховуванням.
  
  Хiнтон важко замислю"ться. М'язи ходять ходором, на гладенькому чолi позначаються тектонiчнi зрушення.
  
  - "Флер-де-Лiс", - каже Джек. - "Все, що побажа"те". Адже ти не бажа"ш знову опинитися за гратами? Кажи все, що зна"ш, чи повернешся у Чiно.
  
  - Т-так це ви вломилися в м-мою машину! - мiрку" Ламар.
  
  - Ну ти прямо Ейнштейн! А тепер використовуй свої генiальнi мiзки i подумай, що для тебе вигiднiше - дати iнформацiю або промовчати i потрапити у в'язницю.
  
  Хiнтон важко переступа" з ноги на ногу, i Джек демонстративно кладе руку на рукiв'я револьвера.
  
  - "Флер-де-Лис". Хто власник, як влаштований бiзнес, що ти прода"ш. Дитерлинг i Валберн. Розповiда"ш все - i ми розлуча"мося назавжди.
  
  Хiнтон знову порина" у роздуми. Дума" вiн усiм тiлом: пiд футболкою наливаються i ходять хвилями могутнi м'язовi бугри. Джек витягу" порножурнал, тиця" йому в обличчя барвистою оргi"ю.
  
  - Участь у злочинному спiвтовариствi, створеному з метою розповсюдження порнографiї, а також зберiгання та розповсюдження наркотичних речовин. Якщо сядеш - сидiти будеш, мати твою, до двохтисячного року! А тепер викладай: ти развозишь це лайно для "Флер-де-Лис"?
  
  Хiнтон кива".
  
  - Ага.
  
  - Розумниця. Хто його випуска"?
  
  - Н-не знаю. П-правда, чес-слово, не знаю!
  
  - Хто для нього позу"?
  
  - Н-не знаю, я т-тiльки розводжу.
  
  - Бiллi Дитерлинг i Тiммi Валберн. Що про них скажеш?
  
  - П-просто клi"нти. Р-гомiки. Зна"те, вони люблять т-такi фотки з блакитними...
  
  - Гомiки люблять фотки з блакитними! Ламар, я вражений твоїм iнтелектом. А тепер, увага, питання на мiльйон баксiв: хто...
  
  - Офiцер, п-будь ласка, не треба!
  
  Джек виразно струшу" револьвером.
  
  - Хочеш вирушити у Чiно наступним поїздом?
  
  - Н-нi.
  
  - Тодi вiдповiдай.
  
  Хiнтон хапа"ться за стовп, немов потопаючий за соломинку.
  
  - П-пiрс Петчетт. У нього начебто якийсь легальний б-бiзнес. Ось вiн-всiм i заправля".
  
  - Опис, номер телефону, адреса.
  
  - Рокiв п-пятьдссят з чим-то. Живе нiби в Брентвудi. Т-телефону не знаю - вiн менi п-платить поштовими переказами.
  
  - Що ще зна"ш? Давай-давай, не тулись.
  
  - Ну... це... п-постача" дiвок, к-якi до-до-сят пiд до-кiнозiрок. Багатий. Я сам його бачив-все го один раз.
  
  - Хто тебе з ним звiв?
  
  - Один п-хлопець, Честер. На "Березi М'язiв" познайомилися [33] .
  
  - Як прiзвище Честера?
  
  - Н-не знаю.
  
  - Хто ще працю" на Пэтчетта?
  
  - Н-не знаю.
  
  - Що пропону" клi"нтам "Флер-де-Лис"?
  
  - Усе, що п-побажа"те.
  
  - Рекламнi слогани мене не цiкавлять. Конкретнiше.
  
  Страх у Хiнтона потроху проходить, на змiну йому гнiв пiдступа".
  
  - Д-да все, що завгодно! Д-дiвки, п-хлопцi, випивка, наркота, журнали з картинками, нашийники, хлисти всякi...
  
  - Добре, зрозумiло. Хто ще займа"ться доставкою?
  
  - Т-тiльки ми з Честером. Вiн працю" вдень, а я вечорами. Але я Честера закладати н-не...
  
  - Де живе Честер?
  
  - Н-не знаю!
  
  - Добре-добре, вiрю. Послугами "Флер-де-Лис" користуються багатi i знаменитi, вiрно?
  
  - Т-точно.
  
  Пластинки у нього в багажнику.
  
  - Спейд Кулi - ваш клi"нт?
  
  - Н-нi, це менi його басист подарував, Берт Перкiнс. Ми з ним... ну, т-типу знайомi.
  
  - Ясно, клi"нт. Iмена iнших клi"нтiв. Колися.
  
  Потужнi ручищи Хiнтона судорожно стискають стовп. Джек розумi": велетень готовий зiрватися з ланцюга - i тодi навiть револьвер його не вряту".
  
  - Ти сьогоднi працю"ш?
  
  - Д-да.
  
  - Адресу, звiдки забира"ш товар?
  
  - Н-не треба... п-ласка!
  
  Джек швидко обшуку" його кишенi: гаманець, дрiбниця, якась мазь для качкiв, щоб тiло блищало, ключ. Пiднiма" ключ, показу" Хинтону. Той несподiвано б'"ться головою об стовп - бам-бам. Кров на стовпi.
  
  - Адресу, швидко. I я пiду.
  
  Бам-бам - кров на лобi амбали.
  
  - Черамойя, п-п'ятдесят два шiстдесят один б-бе.
  
  Джек кида" гаманець, дрiбниця i мазь на землю.
  
  - Сьогоднi ти там не з'явишся. Подзвониш сво"му iнспектору, передаси, що ти менi допомiг, але тепер тобi треба на якийсь час пiти з мiста. Формально нехай вiзьмуть тебе за порушення режиму умовно-дострокового звiльнення. По цiй справi ти чистий. Коли дiйде справа до Пэтчетта. я дам йому зрозумiти, що продав його хтось iз натурникiв. I врахуй: спробу"ш винести товар - залишок життя проведеш у Чiно.
  
  - Н-але-ви ж обiцяли...
  
  Джек стриба" в машину, тисне на газ. Хiнтон лупить пудовими кулаками по стовпу.
  
  
  
  * * *
  
  
  Пiрс Петчетт, рокiв п'ятдесят з чимось, "начебто у нього якийсь легальний бiзнес".
  
  З автомата Джек дзвонить в архiв i в дорожню полiцiю. Iм'я: Пiрс Морхаус Пэтчегг. Дата народження: 30/6/1902; мiсце народження: Гросс-Пойнт, Мiчиган. Приводiв у полiцiю не ма". Адреса: 1184, Гретна-Грiн, Брентвуд. З 1931 року - три штрафи за дрiбнi порушення правил дорожнього руху.
  
  Негусто. Тепер спробу"мо розговорити Сiда Хадженса - вiн явно щось зна", але мовчить. У Сiда зайнято. Джек дзвонить Мортi Бендишу в "Мiррор".
  
  - Вiддiл мiського життя, Бендиш.
  
  - Мортi, це Джек Винсеннс.
  
  - О, Переможець з Великої Лiтери! Джек, коли ж повернешся в команду борцiв з наркотою? Мої читачi за тобою скучили!
  
  Мортi не терпиться отримати що-небудь смажене.
  
  - Як тiльки наш чистоплюй Мiллард сподобиться мене вiдпустити. А це станеться, якщо я розкрию для нього яке-небудь цiкаве дiло. I ти менi можеш в цьому допомогти.
  
  - Продовжуй. Я весь увага.
  
  - Пiрс Пэтчетг. Тобi це iм'я про що-небудь говорить?
  
  Бендиш присвиснув.
  
  - I що в тебе на нього?
  
  - Поки не можу сказати. Але, якщо все пiдтвердиться, тебе чека" ексклюзив.
  
  - Ранiше, нiж Сiда?
  
  - Саме так. А тепер я весь увага.
  
  Мортi знову присвистывает.
  
  - У мене про нього iнформацiї небагато - але дещо цiкаве знайдеться. Петчетт - чоловiк видний, справжнiй красень. Рокiв п'ятдесяти, але вигляда", як нiби йому нема" й сорока. Приїхав в Лос-Анджелес рокiв тридцять п'ять тому. Фахiвець з дзюдо або джиу-джитсу - щось в цьому родi. За освiтою нiби як хiмiк, наче займався фармацевтикою. Варто купу баксiв. Кажуть, трима" позичкову касу - позича" грошi бiзнесменам пiд тридцять вiдсоткiв i застава частки у справi. Ще я точно знаю, що вiн голлiвудський завсiдник, з багатьма Iндустрiї на короткiй нозi, сам профiнансував кiлька фiльмiв. Цiкаво, а? А тепер слухай далi: ходять чутки, що вiн нюха" порошок i час вiд часу вiдпочива" в клiнiцi у Террi Лакса. Правда чи нi, не знаю. Але, судячи з усього, цей Петчетт - з тих ключових фiгур, якi намагаються триматися в тiнi.
  
  Террi Лакс - пластичний хiрург, працю" з кiнозiрками. Кажуть, у лiкарнi у нього вiдбува"ться багато цiкавого: пiдпiльнi аборти, та"мний виведення з запою, зняття героїнової ломки... з допомогою героїну. Втiм, Террi безкоштовно помага" лос-анджелеських полiтиканiв, так що копи до нього в клiнiку i не заглядають.
  
  - Мортi, це все, що у тебе "?
  
  - А тобi мало? Що ж, чого не знаю я, напевно зна" Сiд. Подзвони йому, тiльки пам'ятай: ексклюзив ти обiцяв менi.
  
  Джек вiша" трубку i набира" номер Сiда Хадженса.
  
  - "Суворо секретно", конфiденцiйно, без протоколу...
  
  - Це Винсеннс.
  
  - Джекi! Що, хочеш розповiсти старому Сидстеру. хто перестрiляв вiдвiдувачiв у "Нiчний совi"?
  
  - Поки що нi, але тримаю вухо гостро.
  
  - Тодi, може, що-небудь про наркоту? Давно хочу написати велику оглядову статтю про наркоманiв - чорнi джазовi музиканти, кiнозiрки... ще спробую пов'язати цю справу з комунiстами - сам розумi"ш, пiсля справи Розенбергiв публiка вiд одного слова "комуняка" пятком пiся". Як дума"ш, цiкаво вийде?
  
  - Звучить багатообiцяюче. Сiд, ти чув про людину по iменi Пiрс Петчетт?
  
  Мовчання - на кiлька секунд довше, нiж потрiбно, а потiм - надто бадьоро й енергiйно, занадто по-сидовски:
  
  - Джекi, все, що я про нього знаю, - що цей хлопець дуже багатий. Вiн з тих, кого я називаю безбарвними: не червоний, не голубий, навiть не пов'язаний нi з ким з персонажiв, здатних забезпечити хороший смачний скандальчик. А вiд кого ти про нього почув?
  
  Бреше. Джек нутром вiдчував: бреше.
  
  - Вiд розповсюджувача порнушки.
  
  У трубцi - трiск перешкод i важке дихання.
  
  - Джек, порнухою цiкавляться недоробки, яким не дають живi баби. Залиш ти цi справи. А коли що-небудь намалю"ться, пов'язане з тво"ю роботою, дзвони.
  
  Клацання i короткi гудки. Вам! Немов зачинилися дверi, назавжди вiдкарбувала Джека вiд свiту. Не пiдiбрати вiдмичку, не вибити плечем. I на дверi цi"ї - вогняними лiтерами - "МАЛIБУ РАНДЕВУ".
  
  
  
  * * *
  
  
  У Вiддiлi звичаїв порожньо, лише у вбиральнi перемовляються Расс Мiллард i Тад Грiн. Джек перевiря" Дошку оголошень - нiяких новин. З гардеробною до нього доносяться голоси: зрозумiло, мова йде про "Нiчний совi".
  
  - Расс, я знаю, ти хочеш зайнятися цi"ю справою. Але Паркер хоче, щоб ним займався Дадлi.
  
  - Шеф, Дадлi занадто самовпевнений. Рано вiн заспокоївся на цих негрiв. Ти сам розумi"ш, що рано.
  
  - Ти, капiтан, назива"ш мене "шефом", коли тобi щось вiд мене треба.
  
  Мiллард смi"ться.
  
  - Тад, сапери знайшли в Грiффiт-парку стрiлянi гiльзи. А недавно я чув, що хлопцi з 77-го виявили сумочки i гаманцi. Це правда?
  
  - Так, годину тому, в каналiзацiї. Все в запеченої кровi, вiдбитки пальцiв стертi. Експертиза визначила, що кров на вещдоках вiдповiда" групi кровi жертв. Це кольоровi, Расс. Точно.
  
  - Може, i кольоровi. Але не тi, що у нас сидять. Подумай сам: викрадають дiвчину, ґвалтують, продають друзям, а пiсля цього сунуть через все мiсто в Голлiвуд i влаштовують стрiлянину в "Нiчний совi". При тому, що дво" з них нажралися барбiтуратiв. Як ти собi це уявля"ш?
  
  - Згоден, таке уявити важко. Очевидно, Iнес Сото зґвалтували не вони. I нам треба з'ясувати хто. На жаль, вона не хоче говорити, - але над нею працю" Ед Эксли, а Ед у своїй справi майстер.
  
  - Тад, я не буду ломитися в амбiцiю. Я капiтан, Дат - лейтенант. Ми можемо працювати над справою разом.
  
  - Мене турбу" тво" серце.
  
  - По-тво"му, з-за ерундового iнфаркту п'ятирiчному давностi я став iнвалiдом!
  
  - Так i бути, - смi"ться Грiн, - поговорю з Паркером. Господи Iсусе, ти й Дадлi - ну i парочка!
  
  Тим часом Джек знаходить в коморi те, що хотiв: магнiтофон для запису з телефону i навушники. Не бажаючи привертати до себе увагу, виходить крадькома, через бiчнi дверi.
  
  
  
  * * *
  
  
  На Черамойя-авеню - Голлiвуд, в кварталi вiд Франклiн, - Джек пiд'їжджа" вже в сутiнках. Двоповерховий тюдоровской будинок пiд номером 5261: двi квартири внизу, двi вгорi. Свiтло не горить, ма" бути, Честер свою змiну вже вiдпрацював. Джек натиска" дзвiнок - нема" вiдповiдi. Приклада" вухо до дверей, чека" - нi звуку. Обережно вiдмика" дверi ключем.
  
  В яблучко! З першого погляду ясно, що Хiнтон його не пiдвiв. Справжня мрiя збоченця: вiд пiдлоги до стелi - полицi, забитi специфiчним добром.
  
  Першосортна марихуана. Таблетки - бензедрин, амфетамiни, "червонi дияволи", "жовтi пiджаки", "синi небеса". Цивiльнi препарати: лауданум, кодеїн. Звучнi назви: "Дорога до мрiї", "Голлiвудський схiд", "Марсiанська мiсяць". Абсент, чистий спирт - пiнтами, квартами, полугаллонами. Ефiр, розфасований кокаїн i героїн. Котушки i котушки фiльмiв з виразними назвами: "Мiстер Великий Член", "Анальна любов", "Зламана целка", "Груповуха", "Ґвалтiвник в жiночiй школi", "Клуб ґвалтiвникiв", "Минетчица-незаймана", "Гаряча негритянська любов", "Трахни мене сьогоднi вночi", "Гаряча попка Сьюзi", "Чоловiча пристрасть", "Любов у роздягальнi", "Высоси насухо", "Iсус натягу" Тата", "Мiнет в раю", "В Роттердам через Поппенгаген", "Розпусний ротвейлер Рекс". Альбоми з малюнками - не такi, за якими полю" Джек, банальнi: все у всiх смокчуть, що стирчать члени, розкритi щiлини, пiднятi дупи. То тут то там на полицях виднiються порожнечi. Може, тут i лежала його порнуха? Може, Ламар порушив домовленiсть i дещо приховав? Але який сенс? I iншого лайна вистачить, щоб запроторити його за ґрати рокiв на п'ятдесят. Дивимося далi. Реальнi фото голих кiнозiрок, зробленi прихованою камерою: Лупi Велес. Герi Купер, Джоннi Вайсмюллер, Керол Лендiс, Кларк Гейбл, Таллула Банкхед. Трупи в морзi, укладенi в позу 69. Кольорове фото: Джоан Кроуфорд трахка" з статистом-самоанцем на прiзвисько Окей Фреддi, широко вiдомим значними розмiрами його члена. Фалоiмiтатори, собачi нашийники, ланцюги, хлисти, трусики з прорiзами, мереживнi панчохи, кiльця на член, катетери, клiзми, високi чоботи з чорної шкiри з шестидюймовими пiдборами. Лялька-манекен з гумовими губами i справжнiми волоссям, накле"ними на пластмасовий лобок, шахна з садового шланга.
  
  Джек вийшов в туалет, щоб вiдлити. Власне обличчя в дзеркалi здалося йому чужим: старе, виснажене, з нездоровим блиском в очах. Пора за роботу: встановити, магнiтофон, переглянути порнуху в пошуках знайомих осiб.
  
  Порнуха дешева, повинно бути, мексиканського виробництва: виснаженi натурщики з iдiотичним фiзiономiями i "дорiжками" на руках. У Джека паморочиться голова, нiби вiн прийняв на груди. То i справа погляд його зверта"ться в бiк полиць з наркотою, але Джек подумки да" собi стусана i продовжу" роботу. Про кайф вiн думати не стане. I постара"ться не представляти на мiсцi порнонатурщиц Карен.
  
  Вiдклавши журнали, Джек вста", проходжу"ться по кiмнатi, прислухаючись до звуку своїх крокiв. Так i " - в одному мiсцi особливий звук. Порожнеча пiд пiдлогою. Вiдкида" килим - точно: в пiдлогу вправлено металеве кiльце. Пiд ним - невеликий порожнiй пiдвал.
  
  Дзвонить телефон.
  
  Джек включа" магнiтофон, хапа" слухавку. - Алло! Флер-де-Лiс - усе, що п-побажа"те! - косить пiд Ламара.
  
  Клацання i короткi гудки. Вiдповiдь невiрний. Пiвгодини потому - новий дзвiнок.
  
  - Алло, це Ламар.
  
  Клацання, гудки.
  
  Чека", курить. Вiд сигарет вже дере в горлi. Ще один дзвiнок. Спробу"мо навмання:
  
  - Д-да?
  
  - Привiт, це Сет з Бел-Ейр. Ну що, Ламар, привезеш менi що-небудь сьогоднi?
  
  - До-звичайно, п-привезу.
  
  - Вiзьму пляшку абсенту. Поквапишся - отрима"ш дуже пристойнi чайовi.
  
  - Е-е... м-може, адресок нагадайте?
  
  - Дiрява ж у тебе пам'ять! 941, Роскомир, та дивись не запiзнюйся!
  
  Джек вiша" трубку. Майже вiдразу - новий дзвiнок:
  
  - Д-да?
  
  - Ламар, скажи Пiрсу, менi потрiбно... Ламар, це ти?
  
  СIД ХАДЖЕНС.
  
  - Д-да, к-хто це? - тепер вiн заїка"ться, майже не прикидаючись.
  
  Клацання, гудки.
  
  Джек натиска" перемотування. Сумнiвiв нема": голос Хадженса.
  
  СIД ЗНАЄ ПЭТЧЕТТА. СIД ЗНАЄ ЛАМАРА. СIД ЗНАЄ, ЩО ТАКЕ "ФЛЕР-ДЕ-ЛИС".
  
  Телефон дзвонить знову, але тепер Джек не бере трубку. Квапливо вимика" магнiтофон, розклада" по мiсцях порножурнали. Виходить за дверi - свiже нiчне повiтря лоскоче йому нерви.
  
  Гудiння автомобiльного мотора.
  
  Перший пострiл розбива" скло, ще двi кулi вп'ялися в дверi.
  
  Джек пригина"ться, стрiля" по машинi.
  
  Автомобiль з потушенными фарами. Ще два пострiли - кулi потрапляють у дерево, на землю летять трiски. Ще три - всi промахи. Вищать гальма, машину заносить, вона розверта"ться i зника".
  
  Чуються голоси, у сусiдiв вiдчиняються дверi - свiдки. Джек стриба" до себе в машину, не засвiчуючи фар, петляючи i помиляючись, мчить на Франклiн i там влива"ться в потiк машин. Ворога вже не наздогнати, - та й як його впiзна"ш? В темрявi всi автомобiлi однаково чорнi й зловiснi. Джек закурю". Сигарета допомага" зiбратися з думками. Тепер - в Бел-Ейр.
  
  Ось i Роскомир-роуд - звивиста стрiчка, що пiднiма"ться вгору по горбу. По боках - розкiшнi особняки з пальмами бiля дверей. Джек пiд'їжджа" до будинку 941.
  
  Будова псевдоиспанском стилi: одноповерхова, напiвкругла, з черепичним дахом. Бiля дверей вишикувалися в ряд машини: "ягуар", "паккард", два "кадилака", "роллс-ройс". Джек виходить: нiхто не пiдбiга" до нього i не пита", що вiн тут робить, - добре. Пригнувшись, перепису" номери автомобiлiв.
  
  Всi п'ять - новенькi дорогi машини. Знайомих коричневих пакетiв нi в одному салонi не видно. Вiкна в будинку яскраво освiтленi, колишуться шовковi фiранки. Джек пiдходить, обережно загляда" всередину.
  
  Те, що поста" його очам, вiн нiколи вже не забуде.
  
  Одна з жiнок - викапана Рита Хейворт в "Гильде". Друга, в смарагдово-зеленiй сукнi, - нi дати нi взяти Ава Гарднер [34] . В купальнику з блискiтками i панчохах в сiточку - дуже схожа на Беттi Грейбл [35] . Навiть не вiриться, що всi вони двiйники.
  
  Чоловiки в смокiнгах розпливаються, вiдходять на заднiй план. Джек не може вiдвести очей вiд жiнок.
  
  Приголомшливо. Хiнтон про Пэтчетте: "Поставля" дiвок, якi косять пiд кiнозiрок". "Косять"? Нi, природа не могла створити таку подiбнiсть. I одними зачiсками та макiяжем його не пiдробиш. Цi жiнки - створення майстра. Генiального майстра.
  
  В смугу свiтла виходить ще одна - Веронiка Лейк [36] . Ця не так схожа на свiй прототип: схожiсть не стiльки в особi, скiльки в плавної котячої грацiї рухiв. Але вона прекраснiше всiх, i чоловiки в смокiнгах спрямовуються до неї.
  
  Джек притиска"ться до скла. У нього паморочиться голова.
  
  Як добрався до будинку - Джек не пам'ята". А вдома, на дверi, чека" його вiзитна картка "Суворо секретно", i на зворотному її боцi - два слова:
  
  "МАЛIБУ РАНДЕВУ".
  
  У мозку - кричущi заголовки газет:
  
  
  БОРЕЦЬ З НАРКОТИКАМИ ПIД КАЙФОМ РОЗСТРIЛЯВ ВИПАДКОВИХ ПЕРЕХОЖИХ!
  
  ЗНАМЕНИТИЙ ПОЛIЦЕЙСЬКИЙ ЗВИНУВАЧУЄТЬСЯ У ВБИВСТВI!
  
  ПЕРЕМОЖЕЦЬ З ВЕЛИКОЇ ЛIТЕРИ ЗАКIНЧИТЬ ЖИТТЯ В ГАЗОВIЙ КАМЕРI! ЗАМОЖНА ПОДРУГА ВИНСЕННСА ПРОЩАЄТЬСЯ З НИМ У КАМЕРI СМЕРТНИКIВ!
  
  
  
  ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ШОСТА
  
  
  На територiю Фантазиленда вони входять рука об руку. На Iнес - вихiдне плаття, капелюшок з вуаллю, прихову" синцi. Служителi вибудовують вiдвiдувачiв рядами, але полiцейський жетон Еда допомага" їм пройти без черги.
  
  Вуаль Iнес здiйма"ться вiд частого, схвильованого дихання. Ед з цiкавiстю дивиться по сторонах: кожен атракцiон - новий штрих до портрета батька.
  
  Центральна алея - США, 1920 рiк: патефони-автомати, фонтанчики з содовою. Костюмованi фiгури: хлопчисько - рознощик газет жонглю" яблуками, полiцейський обходить квартал, красунi з хлоп'ячої стрижкою танцюють чарльстон. По лiву руку - Амазонка: механiчнi крокодили, екскурсiї на каное. По праву - снiговi шапки мiнiатюрних гiр. Продавцi солодощiв в шапочках з мишачими вухами. Монорейкова дорога, тропiчнi острови - кiлька сотень квадратних акрiв фантазiї i безтурботного веселощiв.
  
  Для початку прокотилися на монорейцi - перший вагон, перший рейс. Вгору-вниз, вгору-вниз. На самих крутих вiражах Iнес мимоволi взвизгивала. Потiм - катання на санях у "Свiтi Статi". Перекусили: хот-доги, морозиво i фiрмовi сирнi кульки вiд Мучи-Мауса.
  
  Пiсля ланчу - "Пустельна Iдилiя", "Будинок розваг Деннi", виставка, присвячена мiжпланетних подорожей. На виставцi Iнес почала помiтно нудьгувати: захоплення теж стомлю". Та й сам Ед пiсля безсонної ночi клював носом.
  
  Пiзно ввечерi до вiддiлку надiйшло повiдомлення: перестрiлка на Черамойя-авеню, всi пiдозрюванi втекли. Їхати на мiсце довелося Еду. Стрiляли по першому поверху чотирьохквартирного будинку. Бiля ганку - кинутi револьвери, тридцять восьмого i сорок п'ятого калiбру. Квартира вигляда" дивно: щось на зразок складу, всi полицi порожнi, лише в кутку валя"ться нашийник з шипами. Садо-мазо. Телефону нема". Особистiсть орендаря з'ясувати не вдалося: господар будинку розказано, що платили йому по поштi, щомiсячними чеками на суму сто доларiв в конвертах. Вiн був задоволений i не ставив запитань - так що навiть iменi наймача назвати не може. Судячи за станом квартирки, очищали її поспiхом - але нiхто з сусiдiв нiчого не бачив. Разом - чотири години, якими довелося пожертвувати на шкоду справi "Нiчної сови".
  
  Пiсля мiжпланетної виставки (пафосною i тужливої); Iнес попрямувала в дамську кiмнату. Ед вийшов на повiтря.
  
  Повз пройшла група важливих шишок пiд проводом Тiммi Валберна. Ще б: вiдкриття Фантазиленда - найголовнiша подiя мiсяця, що пiдтверджу" стаття на першiй сторiнцi сьогоднiшньої "Геральд". I нема" нiчого важливiшого.
  
  На другому допитi Коутс, Джонс i Фонтейн не сказали нi слова. Впiзнання трiйцi як хулiганiв, якi стрiляли в повiтря в Грiффiт-парку, провалилося - свiдки в один голос твердять: "Начебто схожi, але вони чи нi, точно не скажемо". Машину так i не знайшли - що не дивно, бо тепер список розширився до "фордiв" i "шевi" 48 - 50 рокiв. Йде пiдкилимна боротьба за керiвництво розслiдуванням: шеф Паркер пiдтриму" Дадлi Смiта, Тад Грiн просува" Расса Милларда. Стовбури не знайдено. Гаманцi i сумочки жертв виявленi в колекторi в декiлькох кварталах вiд готелю "Тевир". Разом з стрiляних гiльзами з Грiффiт-парку - доказ вагома. Але, на жаль, всi цi докази непрямi. Ось чому Еллiс Лоу не залиша" в спокої Паркера, вимагаючи, щоб Паркер не залишав у спокої Еда:
  
  - Скажи йому, нам потрiбнi свiдчення, хай натисне на цю дiвчину, вiн начебто з нею зiйшовся, нехай умовить її пройти допит пiд пентоталом, нам потрiбнi подробицi - соковитi подробицi, як у справi Крихти Лiндберга, нам потрiбно, чорт забирай, розкрити цю справу так, щоб усе було як на долонi!
  
  Пiдiйшла Iнес, присiла поруч. Перед ними вiдкривався вид: злiва - Амазонка, праворуч - гiпсовi гори.
  
  - Як ти? - запитав Ед. - Додому, поки не хочеш?
  
  - Хочу сигарету. Хоча взагалi-то не курю.
  
  - I не починай. Iнес...
  
  - Так, я переїду до тебе в мисливський будиночок.
  
  - I що ж допомогло тобi зважитися? - посмiха"ться Ед. Iнес пiдiйма" вуаль, заправля" її пiд поля капелюхи.
  
  - Побачила в туалетi газету. Еллiс Лоу розпина"ться перед журналiстами про моїх нелюдськi страждання. Ось i хочу втекти куди-небудь подалi вiд нього. Так, адже я ще не подякувала тебе за капелюшок.
  
  - Не варто.
  
  - Варто. Я взагалi-то дiвчина вихована. Просто з пiдозрою ставлюся до anglos [37] , якi надають менi люб'язностi.
  
  - Дума"ш, я i зараз намагаюся на тебе натиснути? Нема".
  
  - Намага"шся, Эксли. I ще раз, для протоколу: я нiчого не скажу, я не буду дивитися на фотографiї, я не дам показань.
  
  - Я пiдписав рекомендацiю, щоб поки тебе залишили в спокої.
  
  - Ах, "поки"! I це, по-тво"му, не тиск? А те, що ти за мною ухлестываешь? Втiм, це менi навiть подоба"ться. Сам розумi"ш, нi один мексиканський мачо на вулицi не здасться поруч з дiвчиною, яка пройшла через банду negritos putos. Втiм, я мексиканських мачо завжди терпiти не могла. I зна"ш, що найстрашнiше, Эксли?
  
  - Ед, я ж казав.
  
  Iнес зводить очi до неба.
  
  - У мене " молодший брат на iм'я Едуардо - рiдкiсний гаденя. Так що тебе я буду кликати Эксли. Так от, зна"ш, що найстрашнiше? Що менi зараз добре. Так добре - як у казцi. Але казки рано чи пiзно закiнчуються. Це - казка, а те, що зi мною сталося, - реальнiсть. Розумi"ш?
  
  - Розумiю. Iнес, спробувала б ти все-таки менi повiрити.
  
  - Не можу, Эксли. "Поки що" - не можу. Може бути, не зможу нiколи.
  
  - Я "диний, кому ти можеш довiряти.
  
  Iнес рiзко опуска" вуаль.
  
  - Нi. Тобi - не можу. Ти не ненавидиш їх за те, що вони зi мною зробили. Тобi зда"ться, що ненавидиш, але насправдi для тебе це просто випадок просунутися по службi. А ось офiцер Уайт - вiн їх ненавидить. Вiн убив мерзотника, який надi мною знущався. I йому я вiрю. Вiн не такий розумний, як ти, не вмi" красиво говорити i дарувати дорогi подарунки, але йому вiрю.
  
  Ед простяга" до неї руку, але вона рiзко вiдстороню"ться.
  
  - Я хочу, щоб вони здохли. Absolutamento muerte. Comprende? [38]
  
  - Я-то comprende. А ти comprende, що твiй ненаглядний офiцер Уайт - громила i садист?
  
  - Тiльки якщо ти comprende, що до нього ревну"ш... Ой! Боже мiй, ти тiльки подивися!
  
  Рей Дитерлинг i його батько. Ед вста". Вста" i Iнес, очi в неї округлюються вiд захвату.
  
  - Реймонд Дитерлинг, мiй син Едмунд, - явля" Престон. - Едмунд, познайом нас з юною дамою.
  
  - Сер, я так рада з вами познайомитися! - випалю" Iнес Дитерлингу. - Обожнюю вашi мультфiльми!
  
  Дитерлинг тисне їй руку.
  
  - Дякую вам, люба. Дозвольте дiзнатися ваше iм'я?
  
  - Iнес Сото. Я... я ваша найбiльша прихильниця!
  
  Дитерлинг посмiха"ться. Сумно посмiха"ться - її iм'я обiйшло всi газети. Поверта"ться до Еду.
  
  - Дуже при"мно, сержант.
  
  Мiцно тиснуть один одному руки.
  
  - Сер, для мене велика честь. Вiтаю вас.
  
  - Дякую вас, але привiтання менi краще роздiлити з вашим батьком. Престон, а у твого сина вiдмiнний смак, тобi не зда"ться?
  
  Престон смi"ться у вiдповiдь.
  
  - Мiс Сото, мушу вам зауважити, мiй син рiдко проявля" такий прекрасний смак, як сьогоднi. - Простяга" Еду якийсь папiрець. - Дзвонив офiцер служби шерифа, шукав тебе. Я прийняв повiдомлення. Вам сподобався Фантазиленд, мiс Сото?
  
  - Ой, звичайно! Ще сподобався!
  
  - Дуже радий. Якщо бажа"те, можу запропонувати вам тут хорошу роботу. Надума"те - скажiть.
  
  - Спасибi, спасибi, сер! - лепече Iнес. Ед, пiдтримуючи її пiд руку, розгорта" записку:
  
  Стенсленд нюха" кокс в барi "Вiзит", 3871, Вест-Гейдж, у суспiльствi злочинних елементiв. Порушення умов дострокового звiльнення. Чекаю. Кiфер.
  
  Престон i Дитерлинг откланиваются та йдуть далi. Iнес маха" їм рукою на прощання.
  
  - Я вiдвезу тебе назад у лiкарню, - каже Ед Iнес, - тiльки по дорозi заїдемо на п'ять хвилин в одне мiсце.
  
  
  
  * * *
  
  
  Вони їдуть в Лос-Анджелес. Включене радiо. Iнес барабанить пальцями по приладовiй дошцi. Ед впива"ться мрiями про помсту Стенсу. Через годину добираються до "Вiзиту". Через вулицю навпроти - машина без розпiзнавальних знакiв. Ед парку"ться прямо за нею.
  
  - Повернуся через кiлька хвилин. Посидь тут, добре?
  
  Iнес кива". З бару виходить Пет Кiфер: Ед свистить йому. Кiфер пiдходить, i Ед вiдводить його вбiк.
  
  - Ну що? Вiн тут?
  
  - Тут. Пiд кайфом i п'яний як свиня. Я вже думав - не дочекаюся вас.
  
  За примiщенням бару " темна алея.
  
  - Де iнспектор з нагляду?
  
  - Я йому подзвонив, вiн велiв менi провести арешт самому. Адже це наша територiя. Дружки його змилися, вiн один.
  
  Ед вказу" на алею.
  
  - Тягни його туди. В наручниках.
  
  Кiфер поверта"ться в бар. Ед чека" його бiля виходу на алею. З бару чуються крики, звуки ударiв. Нарештi Кiфер виволiка" через заднi дверi Стенсленда - в роздертому виглядi, пахучого випивкою. Кiфер трима" його за волосся, вiдтягнувши голову назад, а Ед б'" по зубах, пiд дих, б'", поки не вiдмовляють руки. Дiк пада" додолу, зi стогонами вивергаючи з себе спиртне. Ед копа" його ногою в обличчя i хитаючись вiдходить геть.
  
  На тротуарi вiн бачить Iнес. Вона дивиться на нього, i в очах у неї - питання: "Так значить, офiцер Уайт - громила i садист?"
  
  
  ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ СЬОМА
  
  
  Вранцi Бад напоїв жiнку кави. Хотiлося скорiше її виставити i поїхати до Стенсу.
  
  Керолiн-як-її-там. В "Орбiтi" виглядала нiчого: денне свiтло додав їй рокiв десять. Бад пiдiбрав її, коли почув про Дiку, - i зрозумiв, що, якщо зараз не знайде собi жiнку, пiде i вб'" Эксли. У лiжку вона була недурна, але, щоб розiгрiтися, вiн думав про Iнес - i вiд цього вiдчував себе останнiм покидьком. Один шанс з мiльйона, що Iнес коли-небудь захоче зайнятися цим по любовi. Бад кинув про неї думати, i залишок ночi вони з Керолiн провели за брендi i вимученими розмовами.
  
  - Гаразд, - сказала нарештi Керолiн, - напевно, менi пора.
  
  - Я тобi подзвоню.
  
  I в цю хвилину пролунав дзвiнок у дверi.
  
  Бад вiдкрив. Керолiн виглядала у нього з-за плеча. На порозi - Дадлi Смiт i Джо Дi Ченцо з дiлянки Вест-Веллi.
  
  Дадлi посмiхнувся. Дi Ченцо кивнув. Керолiн, видно, зрозумiла, що їй тут робити нiчого - бочком прослизнула повз Бада i розчинилася. Бад мовчки пропустив гостей в кiмнату: неприбрана складна лiжко, пляшка з-пiд брендi, двi склянки.
  
  - А ось i алiбi, - зауважив Дi Ченцо, вказавши на зiм'яту постiль. - Та я й не думав, що це вiн.
  
  Бад зачинив дверi.
  
  - Бос, що сталося?
  
  - Синку, - з зiтханням розпочато Дадлi, - боюся, я принiс погану звiстку. Минулої ночi дiвчину на iм'я Кетi Джануэй знайшли у її номерi в мотелi мертвою. Її зґвалтували i забили до смертi. У сумочцi у неї виявлена твоя вiзитка. Справу розслiду" сержант Дi Ченцо: вiн знав, що ти мiй протеже, тож повiдомив менi. Я побував на мiсцi злочину, знайшов там конверт, адресований мiс Джануэй, i негайно дiзна"ться твiй не надто витончений почерк. Объяснись, будь ласка, синку. Сержантовi Дi Ченцо потрiбно виключити тебе зi списку пiдозрюваних.
  
  Кетi Джануэй...
  
  Бад глибоко зiтхнув, приготувавшись брехати.
  
  - Я перевiряв зв'язку Каткарта. Одна з тих повiй, що на нього роботами, розповiла, що у нього була молоденька подружка. Я поговорив з дiвчиною, але нiчого важливого вона не повiдомила. Сказала тiльки, що ця повiя привласнила грошi, якi залишив їй Каткарт. Я її потряс малiсть, отримав грошi i вiдiшлють їх дiвчинцi поштою.
  
  Дi Ченцо похитав головою.
  
  - I часто ти трясешь повiй?
  
  Дадлi знову зiтха".
  
  - Незважаючи на свою зловiсну зовнiшнiсть, Бад в душi сентиментальний. У нього слабкiсть до жiнок в бiдi. Так що менi його пояснення уявля"ться цiлком задовiльним. До речi, синку, як звуть цю повiю?
  
  - Синтiя Бенавидес, кличка Солодка Сiндi.
  
  - Синку, це iм'я в твоїх рапортах не зустрiчаюся. I мушу зауважити, це велике упущення з твого боку.
  
  Вiрно. У рапортах не було не тiльки цього. Про те, що Каткарт збирався зайнятися порнографi"ю, Бад теж не повiдомив. I про те, що хтось побував у нього вдома, - теж.
  
  - Ну я подумав, що це неважливо.
  
  - Синку, невже ти не розумiв, що вона може виявитися свiдком? Хiба я тебе не вчив звертати увагу на кожну дрiбницю?
  
  Кетi Джануэй - гола, на холодному столi в морзi. Погляд застеля" червона пелена.
  
  - Так, навчав.
  
  - Тодi будь ласкавий пояснити, чим ти займався з часу нашої зустрiчi за вечерею - тi"ї самої зустрiчi, на якiй ти повинен був повiдомити менi i про мiс Джануэй, i про мiс Бенавидес?
  
  - Поки перевiряю зв'язку Лансфорда i Каткарта.
  
  - Синку, невже ти ще не зрозумiв, що згiдно Лансфорда нiякого вiдношення до справи не мають? Що нового тобi вдалося дiзнатися про Каткарте?
  
  - Нiчого.
  
  Дадлi, обернувшись до Дi Ченцо:
  
  - Ну що, синку, тепер бачиш, що Бад не той, хто тобi потрiбен?
  
  Дi Ченцо витягу" сигару.
  
  - Бачу. I бачу, що вiн - не розуму палата. Ну так що, Уайт, ти сам-то як дума"ш, хто пришив дiвчисько?
  
  Червоний седан, що вiн бачив у мотелю, - i потiм, на Кахуэнге.
  
  - Не знаю.
  
  - Коротко i ясно. Джо, я з твого дозволу переговорю зi своїм другом наодинцi, добре?
  
  Дi Ченцо виходить, на ходу закурюючи сигару. Дадлi притуля"ться до дверей.
  
  - Вибач мене, синку, але вимагати грошi у повiї, щоб забезпечити чиюсь неповнолiтню коханку. - це вже занадто. Я розумiю i поважаю твої лицарськi почуття, i в полiцейськiй роботi - це великий плюс, але ти переступа"ш кордону професiйних обов'язкiв, а це неприпустимо. Так що з цього моменту ти отстраняешься вiд перевiрки Каткарта i Лансфорда i знову почина"ш опрацьовувати Чорний мiсто. Ми з шефом Паркером тепер вже абсолютно впевненi, що бiйня в "Нiчний совi" - справа рук наших затриманих або, в крайньому випадку, якоїсь iншої банди кольорових. Однак у нас ще нема" нi зброї, нi машини пiдозрюваних, а Эллису Лоу необхiдний повний набiр доказiв, щоб у присяжних не виникло нiяких сумнiвiв. А наша люба мiс Сото говорити вiдмовля"ться, i, боюся, справа скiнчиться тим, що доведеться влаштувати їй допит iз застосуванням пентотала. Тво" завдання - перевiрити i допитати негрiв, ранiше засуджених за злочини на сексуальному грунтi. Необхiдно знайти людей, яким наша несвята трiйця продала мiс Сото, i, думаю, ця робота тобi по плечу. Зробиш це для мене?
  
  Кожне його слово - немов удар ножем.
  
  - Звичайно, Дад.
  
  - От i молодець. Наведывайся час вiд часу у 77-й дiлянку. А будеш писати рапорти - пиши як можна докладнiше.
  
  - Звичайно, бос.
  
  Смiт вiдкрива" дверi.
  
  - Не ображайся на мене, синку. Адже Я добра тобi бажаю. Ти це розумi"ш?
  
  - Звичайно.
  
  - Ось i добре. Я постiйно про тебе думаю, синку. Шеф Паркер запропонував менi назвати кандидатури для пiдвищення: я вже назвав Брюнiнга i Карлайла, i, як тiльки закри"мо справу "Нiчної сови", думаю, до них при"дна"шся i ти.
  
  - Спасибi, бос.
  
  - Добре. Так, синку, ось ще що. Ти, звичайно, чув, що Дiк Стенсленд арештований i що вiдбулося це з участю Еда Эксли. Так от: ти не будеш мститися. Сподiваюся, ти добре мене зрозумiв.
  
  
  
  * * *
  
  
  Червоний седан - той чи не той?
  
  Хтось побував у квартирi Каткарта, обшукав, рився у нього в кишенях -???
  
  Солодка Сiндi: "Дюк мрiяв торгувати порнухою".
  
  Пушинка Ройко: "Носився з якимось грандiозним планом".
  
  Якийсь хлопець, схожий на Дюка, вербував дiвчат за викликом. Справа про порнографiї у Вiддiлi звичаїв застопорилося. Смiттяр Джек, вiртуоз у справi писання звiтiв, махнув рукою на цю справу i проситься в команду "Нiчної сови". I сам Расс Мiллард вважа", що справа - висяк.
  
  А Бад обдурив Дадлi. Людини, якому зобов'язаний майже всiм. I нi краплi про це не шкоду".
  
  Якщо б вiн повiдомив про Кетi кому треба - зараз вона була б жива. У приймальнику-розподiльнику, перелякана, нещасна, зла на весь свiт i на нього, Бада, особливо. Але жива. Читала б журнали про життя кiнозiрок...
  
  Той сутенер, що продав її Дюку. "Вiн змушував мене робити це з мужиками..."
  
  ЭКСЛИ, ЭКСЛИ, ЭКСЛИ, ЭКСЛИ, ЭКСЛИ, ЭКСЛИ, ЭКСЛИ...
  
  
  
  * * *
  
  
  У дось" Солодкої Сiндi перерахованi чотири бари, де зазвичай тусуються повiї. Спершу до неї додому - там Сiндi нема". "Гнiздечко Хела", "Мiсячний туман", "Свiтлячок", "Кiновар" на Рузвельт авеню - нема" Сiндi. Хлопцi з Вiддiлу моралi як-то казали, що повiї збираються в драйв-iн "Хлопчик з пальчик" - тамтешнi офiцiанти пiдшукують їм клi"нтiв. Їде туди. Бiля вiконця роздачi - зелений "де сото" Сiндi, до вiкна приторочений подносик.
  
  Бад парку"ться поруч. Помiтивши його, Сiндi перекида" пiднос i зачинив вiкно. "Де сото" зрива"ться з мiсця заднiм ходом. Вискочивши з машини, Бад вiдкида" капот "де сото", висмику" розподiльник - автомобiль завмира" як укопаний.
  
  - Спочатку ти у мене бабки поцупив, - вiдкривши вiкно, почина" скандалити Сiндi, - а тепер i пообiдати не да"ш!
  
  Бад кида" їй на колiна п'ятiрку.
  
  - За мiй рахунок пообiда"ш.
  
  - Ой, якi ми щедрi i благороднi!
  
  - Кетi Джануэй зґвалтували i забили до смертi. Менi потрiбно знати її сутенера i клi"нтiв.
  
  Сiндi опуска" голову на кермо - луна" пронизливий крик гудка. Кiлька секунд потому вона пiднiма" голову. Обличчя блiде, але слiз нема".
  
  - Дуайт Жилетт. Хлопець з домiшкою негритянської. Щодо клi"нтiв нiчого не знаю.
  
  - Машина у Жилетта червона?
  
  - Не знаю.
  
  - Адреса?
  
  - Де-то в Голок-Рок. Це бiлий мiсто, так що вiн веде себе як бiлий. Тiльки це не вiн.
  
  - Чому ти так дума"ш?
  
  - Вiн педик. I нiколи не б'" жiнок - береже руки.
  
  - Ще що про нього зна"ш?
  
  - Носить з собою нiж. Дiвчата його прозвали Бритвою - через прiзвище.
  
  - Ти, схоже, не здивована, що Кетi так кiнчила.
  
  Сiндi торка"ться пальцем до сухим столiть. Слiз так i нема".
  
  - А чим ще вона могла кiнчити? Дюк її розбестив, привчив не боятися мужикiв. Бiдний дурило Дюк. Чорт, а я на неї накричала як раз перед... Тепер шкодую.
  
  - Я теж тепер про що шкодую.
  
  
  
  * * *
  
  
  Перш нiж їхати в Голок-Рок, дзвонить в архiв. Дуайт Жилетт, вiдомий так само, як Бритва або Лезо, 3245, Гiбiскус, селище Орлине гнiздо. Шiсть арештiв, жодного вироку. У дось" значиться як бiлий чоловiк - виходить, якщо i " чорна домiшка, вiн її не виставля" напоказ. Бад знаходить потрiбну вулицю: ряди акуратних беленых будиночкiв, вiдмiнний вид з пагорба на оповита смогом мiсто.
  
  3245: стiни нiжно-персикового окрасу, сталевi фламiнго на галявинi, бiля ганку - блакитний седан. Бад натиска" на кнопку дзвiнка, i дзвiночки в глибинi будинку вiдгукуються мелодiйними переливами.
  
  Людинi, вiдкрив дверi, на вигляд рокiв тридцять: коротенький, пухкий, в брюках i сорочцi з вiдкладним комiрцем. Про негритянської кровi говорить лише кучерявiсть i легка жовтизна шкiри.
  
  - Я чув новини по радiо i чекав на вас. По радiо казали, що нещастя сталося опiвночi. Так ось, у мене алiбi. Ця людина живе у кварталi звiдси, i вчора вночi ми були разом. Вiн може пiд'їхати i пiдтвердити. Кетi була дуже мила дiвчинка, поняття не маю, хто мiг таке з нею створити. До речi, я думав, полiцейськi завжди ходять парами.
  
  - Закiнчив?
  
  - Ще нi. Людина, з яким я провiв минулу нiч, - мiй адвокат. I займа" важливе положення в Американськiй лiзi громадянських свобод.
  
  Вiдсунувши її плечем, Бад увiйшов в будинок. Присвиснув.
  
  Справжнiй рай для педерастiв: килими, в яких тонуть ноги, статуї грецьких богiв, на стiнах - полотна з оголеної чоловiчої натурою, немов по оксамиту розписано.
  
  - Мило, - промовив Бад.
  
  Жилетт, вказуючи на телефон:
  
  - У вас двi секунди. Пiсля цього я дзвоню адвокату. Не любить ходити навколо?
  
  Що ж, i Бад зайвих слiв витрачати не буде.
  
  - Дюк Каткарт. Ти йому продав Кетi, вiрно?
  
  - Кетi була вперта дiвчина, я не шкодував, що вiд неї позбувся. А Дюка вбили пiд час цi"ї жахливої iсторiї в "Нiчний совi", i сподiваюся, що в цьому ви мене пiдозрювати не станете.
  
  Промах.
  
  - Я чув, Дюк намагався штовхати порнуху. Про це зна"ш?
  
  - Порнографiя - доля примiтивних i позбавлених смаку людей. Нi, я нiчого про це не знаю.
  
  Черговий промах.
  
  - Що скажеш про справи Дюка?
  
  Жилетт притуля"ться до стiни, кокетливо випнувши стегно.
  
  - Останнiм часом їм цiкавився якийсь хлопець, з виду на нього дуже схожий. Можливо, хотiв перебити у нього дiвчат - хоча дiвчат у Дюка залишилося всього нiчого. А тепер, офiцер, може бути, ви мене залишите? Не змушуйте мене дзвонити мо"му друговi.
  
  Задзвонив телефон: Жилетт вийшов на кухню взяти вiдвiдну трубку. Бад неквапливо попрямував за ним. Кухня у Жилетта розкiшна: величезний холодильник, на електричнiй плитi булька" закипающая вода, варяться яйця, м'ясо тушку"ться.
  
  Жилетт проща"ться, чмока" трубку. Оберта"ться.
  
  - Ви ще тут?
  
  - Симпатична у тебе квартирка, Дуайт. Напевно, бiзнес йде успiшно.
  
  - Чудово йде, дякую за турботу.
  
  - Радий за тебе. А тепер викладай свою бухгалтерiю. Менi потрiбен список клi"нтiв Кетi.
  
  Жилетт поверта"ться до раковини, натиска" кнопку на стiнi. З ревом включа"ться подрiбнювач смiття. Бад вимика" машину.
  
  - Твоя записна книжка.
  
  - Ви що, по-англiйськи не розумi"те? Non, nein, ni. Дiйшло?
  
  Бад б'" його в живiт. Жилетт, спритно вивернувшись, вихоплю" ножа i замаху"ться. Бад йде вiд удару в бiк, б'" його ногою по яйцях. Жилетт згина"ться вдвiчi: Бад включа" подрiбнювач - мотор реве, хапа" педика за руку, стиска" нiж, i суне в жолоб.
  
  Мотор скажено взревывает. З жолоба летять бризки кровi, бiлi уламки кiстки. Бад висмику" руку - кiлькох пальцiв на нiй не вистача". Рев мотора переходить у вереск. Бад вистача" Жилетта за руку i тиця" обрубками пальцiв в розжарену спiраль плити, а потiм в льодовик.
  
  - ДЕ КНИЖКА, УРОД? - вола" Бад, перекриваючи iстеричний вої машини.
  
  Жилетт, закотивши очi:
  
  - В ящику... пiд телевiзором... швидку допомогу... швидше...
  
  Бад впада" у вiтальню. Ящики тумбочки пiд телевiзор порожнi. Бiжить назад - i вчасно: Жилетт, скорчившись на пiдлозi, квапливо жу" папiр.
  
  Бал хапа" його за горло. Сутенер давиться, випльову" изжеванный лист. Схопивши папiрець, Бад бiжить до виходу, задихаючись вiд смороду горiлої плотi. У машинi розгорта", намага"ться прочитати. Велика частина iмен i телефонiв розпливлася до нечитаемости, але два iменi видно чiтко: Лiнн Брэкен, Пiрс Петчетт.
  
  
  ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМА
  
  
  Джек за столом в дiлянцi пiдрахову", скiльки разiв сьогоднi збрехав.
  
  У перший раз - на роботi. Пiдсунув Милларду чергову фальшивку. Втiм, старина Расс тiльки радий: вiн вже не зна", як вiдв'язатися вiд цього безнадiйного справи. Весь день Джек провiв у безрезультатних пошуках: побував в модельному агентствi, що спецiалiзу"ться на двiйникiв кiнозiрок - марно, тамтешнi дiвчата з його красунями i поруч не стояли. Але Джек не ма" намiру кидати пошуки. Не заради повернення у Вiддiл наркотикiв - про це вiн уже й не дума". Не зупиняють його i загрози Сiда. Йому просто потрiбно побачити цих жiнок ще раз.
  
  Ось i ще один обман - зрада Карен.
  
  Сьогоднi вранцi вони зустрiлися на приватному пляжi Морроу. Карен хотiла зайнятися любов'ю, Джек вiдговорився якоюсь нiсенiтницею - мовляв, не до того зараз, голова забита думками про "Нiчний совi". Коли вона спробувала розстебнути на ньому сорочку, сказав, що потягнув спину. Промовчав, що боїться спати з нею. Боїться себе, своїх Бажань. Йому хочеться побачити Карен з iншими жiнками, хочеться принизити її, використовувати, розiграти з нею кожен сценарiй з цих довбаних журнальчиков. I ще одного вiн їй не сказав найголовнiшого. Що вляпався в iсторiю, з якої йому, схоже, не вибратися. Що загрався в iгри, здатнi довести до газової камери. Що Вiддiл наркотикiв йому точно не свiтить. Тому що 24 жовтня 1947 року вiн, її герой, її Переможець з Великої Лiтери, застрелив двох нi в чому не винних людей.
  
  I про те, що наляканий до смертi, вiн їй теж не сказав. Сама вона поки що нiчого не помiчала: з чим-чим, а з самоконтролем у Джека все в порядку.
  
  Шкода, не можна з тi"ю ж легкiстю контролювати все iнше.
  
  Сiд бiльше не дзвонив. Черговий номер "Строго секретно" вийшов в термiн: нiчого тривожного - звичайнi скандальнi репортажi з життя знаменитостей, грайливi натяки на Макса Пелтца з його школярками - все як ранiше. Джек переглянув рапорт про перестрiлку на складi "Флер-де-Лис", написаний вундеркiндом Едом Эксли. Эксли лама" голову: на слiд наймачiв квартири вийти не вдалося, нiчого не виявлено, порожнi полицi, лише в кутку знайдений забутий нашийник з шипами. Очевидно, весь товар запроторили в пiдпiдлогу. Ламар Хiнтон, поганець, попередив господарiв. Що ж, з Ламаром вiн ще розбереться. Але не зараз. Зараз його чека" нове завдання - як раз для Переможця з Великої Лiтери.
  
  Сiд Хадженс зна" Пiрса Пэтчетта i "Флер-де-Лис". Сiд Хадженс зна" про "Малiбу Рандеву". Сiд десь хова" свiй архiв - архiв, в якому серед iнших зберiга"ться i дось" на Джека. Завдання: знайти i знищити.
  
  Джек переглянув архiв дорожньої полiцiї, порiвнюючи iмена фiгурантiв з фотографiями.
  
  Девiд Сет Кругляк, власник особняка в Бел-Ейр, юрист, який працю" з кiноакторами, - жирний, маслянистi оченята. Пiрс Морхаус Петчетт, господар "Флер-де-Лiс", - красиве карбоване особа, вигляда" набагато молодше своїх рокiв. Чарльз Уокер Чемплен, банкiр, - голена голова i цапина борiдка. Лiнн Маргарет Брэкен, двадцять дев'ять рокiв, - Веронiка Лейк. Приводiв в полiцiю нема" нi в кого.
  
  - Здрастуй, синку.
  
  Джек рiзко обернувся.
  
  - Привiт, Дав. Навiщо до нас завiтав?
  
  - Хочу перекинутися словом-другим з Рассом Мiллардом - ми з ним тепер працю"мо разом з "Нiчної сови". До речi, про "Нiчний совi": я чув, ти хотiв би до нас при"днатися.
  
  - Вiрно, хотiв би. Можеш це влаштувати?
  
  Смiт простягнув йому складену карту.
  
  - Вже влаштував, синку. Ти займатися пошуками машини Коутса. Перевiриш всi гаражi в кварталах, зазначених олiвцем. З згоди або без згоди власникiв - байдуже. Починай негайно.
  
  Джек розгорта" карту, заглиблю"ться в плутанину вуличок i провулкiв Пiвденного мiста.
  
  - Послухай, синку, хочу попросити тебе про особисте послугу.
  
  - Слухаю.
  
  - Пригляди за Бадом Уайтом. На нею, бачиш, сильно подiяло одне недавн" лихо - звiряче вбивство малолiтньої повiї. Прийняв близько до серця. Боюся, як би вiн не зiрвався i не накоїв дурниць. А стежити ти як нiхто вмi"ш, я-то знаю. Подивися, чим вiн займа"ться у позаробочий час.
  
  Гроза Бад, громила з пудовими кулаками i добрим серцем.
  
  - Звичайно, Дав. Де вiн зараз працю"?
  
  - У 77-му дiлянцi. Я його вiдправив перевiряти чорномазих насильникiв. Чергування у нього деннi. Так що ти за ним там поглядай, добре?
  
  - Дад, ти менi просто ряту"ш життя!
  
  - Ось як? Не хочеш розвинути цю тему, синку?
  
  - Не хочу.
  
  
  ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТА
  
  
  Службова записка вiд шефа Паркера:
  
  
  Увазi заст. нач. ПУ Грiна, кап. Р. Милларда, лт. Д. Смiта, серж. Эксли. Мiсце i час наради: кабiнет Паркера, 16:00 24/4/1953. Тема: питання про показання Iнес Сото.
  
  
  Записку вiд батька:
  
  
  Дуже симпатична дiвчина. Рей Дитерлинг вiд неї просто в захватi. Але не забувай, що вона мексиканка i основна свiдок по кримiнальнiй справi. Дуже тобi раджу не дуже до неї прив'язуватися, i, зрозумiло, нi за яких обставин не лягай з нею в лiжко. Зв'язок зi свiдком - порушення статуту, а зв'язок з мексиканкою може серйозно зашкодити твоїй кар'"рi.
  
  
  Паркер почина" без передмов:
  
  - Ед, коло пiдозрюваних у справi "Нiчної сови" визначився: або це нашi негри, або якась iнша банда кольорових. Кажуть, ти близько зiйшовся з мiс Сото. Лейтенант Смiт i я вважа"мо за необхiдне пiддати її допиту, щоб прояснити нарештi питання про алiбi трьох затриманих i точно встановити особи тих, хто на неї напав. На нашу думку, найкраще буде провести допит з пентоталом. Але вiдомо, що пентотал да" оптимальнi результати, коли людина спокiйна i не чинить опiр його впливу. Ми хочемо, щоб ти переконав мiс Сото спiвпрацювати зi слiдством. Тобi вона, мабуть, довiря", так що у тебе це вийде краще, нiж у кого-небудь з нас.
  
  Пiсля iсторiї зi Стенслендом Iнес замкнулася. Наполягла на тому, щоб якомога швидше виїхати на Ерроухед.
  
  - Сер, менi зда"ться, зiбранi на сьогоднi докази недостатнi. Всi вони непрямi: перш нiж вимагати вiд спiвпрацi мiс Сото, менi хотiлося б ще раз допитати Коутса, Фонтейна i Джонса.
  
  Гучний смiх Дадлi.
  
  - Послухай, синку, вони вже вчора ясно дали пiдняти, що жодного слова бiльше не скажуть. А тепер, коли гуманiст адвокат радить їм мовчати, i зовсiм будуть нiмi, як риби. Еллiс Лоу хоче провести показовий процес у дусi "Крихти Лiндберга", i вiд тебе вимага"ться полегшити йому завдання. Як бачиш, ласкаве поводження з нашої дорогої мiс Сото нi до чого не веде. Може бути, вистачить ходити навколо неї навшпиньки?
  
  Расс Мiллард:
  
  - Лейтенант, я згоден з сержантом Эксли. Необхiдно продовжувати пошуки в Пiвденному мiстi: можливо, нам вдасться виявити машину Коутса, знаряддя вбивства, а також свiдкiв зґвалтування. Чуття менi пiдказу", що спогади дiвчини про тi"ї ночi навряд чи нам допоможуть швидше за все, вони будуть плутаними й уривчастими. Змусивши її згадувати про цей кошмар, ми тiльки нашкодимо їй i нiчого не доб'"мося. I що далi? Їй доведеться повторювати свою розповiдь у судi, перед повним залом цiкавих? А Еллiс Лоу буде витягувати з неї подробицi? За що ж так карати дiвчину, яка i без того жорстоко постраждала?
  
  Смiт регоче йому в обличчя:
  
  - Капiтан, для того ви всiма правдами i неправдами пробивалися до мене в напарники, щоб зображати тут сестру милосердя? У нас на руках жорстоке масове вбивство: воно вимага" швидкого, чiткого, жорсткого рiшення, а не сентиментальних просторiкувань. Що ж до Еллiса Лоу - вiн прекрасний юрист i великодушний чоловiк. Не сумнiваюся, вiн не стане завдавати мiс Сото зайвих страждань.
  
  Мiллард порився в кишенях, проковтнув таблетку, запив водою з графина на столi.
  
  - Еллiс Лоу - бездушний i безсовiсний кар'"рист. Вiн не полiцейський, i в нашому розслiдуваннi йому робити нiчого, не кажучи вже про те, щоб впливати на його хiд.
  
  - Дорогий мiй капiтан, ваше зауваження вида"ться менi зухвалим, оскiльки...
  
  Паркер, пiднявши руку:
  
  - Досить, джентльмени. Тад, будь добрий, спустися вниз разом з капiтаном Мiллардом i лейтенантом Смiтом та пригости їх кавою. А ми з сержантом поки поговоримо тут.
  
  Грiн виводить обох супротивникiв з кабiнету.
  
  - Ед, - каже Паркер, коли вони залишаються вдвох, - Дадлi прав.
  
  Ед мовчить. Паркер, вказуючи на купу свiжих газет:
  
  - Преса i публiка вимагають справедливостi. Якщо ми не розкри"мо цю справу i не розкри"мо його швидко, то довго не вiдми"мося.
  
  - Знаю, сер.
  
  - Тобi дiйсно подоба"ться ця дiвчина?
  
  - Так.
  
  - Але ти розумi"ш, що рано чи пiзно їй доведеться дати свiдчення?
  
  - Сер, ви недооцiню"те. У неї сталева воля.
  
  Паркер, посмiхнувшись:
  
  - Ну що ж, настав час перевiрити, скiльки стали в тобi. Переконай її спiвпрацювати з нами. Якщо її показання задовольнять Еллiса Лоу, обiцяю тобi пiдвищення. Ти негайно станеш лейтенантом-детективом.
  
  - У якiй дiлянцi?
  
  - Арнi Реддiн в наступному мiсяцi йде на спочинок. Я вiддам пiд тво" початок команду детективiв дiлянки Голлiвуд.
  
  Ед вiдчува", як по спинi пробiга" холодок.
  
  - Ед, тобi тридцять один рiк. Твiй батько став лейтенантом тiльки в тридцять три.
  
  - Я вас не пiдведу.
  
  
  ГЛАВА ТРИДЦЯТА
  
  
  Перевiрка статевих терористiв:
  
  Клеотис Джонсон, притягувався за злочини сексуального характеру. Пастор Методистської "пископальної церкви Свiтлицi "Новий Вефiль". У нiч, коли викрали Iнес Сото, у нього алiбi: був у витверезнику на 77-iй вулицi. Уолтер девiс Буш, притягувався за злочини сексуального характеру - алiбi пiдтверджують пiвдюжини свiдкiв: нiч безперервно здавав карти в кiмнатi вiдпочинку при Методистської "пископальної церкви Свiтлицi "Новий Вефiль". Флемiнг Пiтер Хенлi, притягувався за злочини сексуального характеру, провiв цю нiч на центральнiй станцiї швидкої допомоги - трансвестит, перестаравшись, ледь не вiдкусив йому член. Лiкарi врятували дорогоцiнний орган лише для того, щоб Флемiнг разом зi своїм чоловiчим достоїнством в черговий раз вiдправився у в'язницю за звинуваченням у содомiї - тепер укупi з заподiянням калiцтва.
  
  У перервi мiж двома збоченцями Бад знайшов хвилинку, дзенькнув у лiкарню Голок-Рок. Дуайт Жилетт вижив, йому надана допомога. Зiтхнув з полегшенням: ще однi"ї смертi на його совiстi не буде.
  
  Ще четверо секс-злочинцiв, ще чотири алiбi. Заглянув у в'язницi попереднього ув'язнення - до Стенсу. Дiк поганий, зовсiм поганий: охоронець пронiс йому бутель самогону. Балака" сам не знаючи що: тiльки й чути iмена Еда Эксли, Еллiса Лоу, Каченяти Деннi та семиповерховий мат.
  
  Додому. Душ. Запит дось" на Пiрса Пэтчетта i Лiнн Брэкен. Дзвiнок знайомого з Вiддiлу внутрiшнiх розслiдувань Вест-Веллi. Все в порядку: вiд Дуайта Жилетта скарг не надходило, вбивство Кетi розслiдують тро".
  
  Знову в душ - змити сморiд минулого дня.
  
  
  
  * * *
  
  
  Бад їде в Брентвуд - помацати Пiрса Пэтчетга. Нi "диного приводу в полiцiю - незвично для людини, чи" iм'я значиться в записнiй книжцi сутенера. 1184, Гретна-Грiн: особняк в iспанському стилi, суцiльний рожевий камiнь i черепиця.
  
  Бад парку"ться, входить у ворота. На ґанку вмика"ться свiтло, м'яко висвiтлю" чоловiка в крiслi. Вигляда" Петчетт ще молодше, нiж на фотографiї, - неприродно молодо для людини п'ятдесяти з гаком рокiв.
  
  - Ви з полiцiї?
  
  Зрозумiло, на поясi у нього наручники.
  
  - Так. А ви - Пiрс Петчетт?
  
  - Вiн самий. Збирати благодiйнi внески? Минулого разу вашi колеги дзвонили менi в офiс.
  
  Зiницi як шпильковi головки - наркоман? Обляга" футболка пiдкреслю" рель"фнi м'язи. Голос глибокий i звучний, iнтонацiї невимушенi - немов Петчетт, сидячи в темрявi, чекав, що до нього загляне коп.
  
  - Я детектив з Вiддiлу вбивств.
  
  - Ось як? Кого ж убили i чому ви дума"те, що я зможу вам допомогти?
  
  - Дiвчину на iм'я Кетi Джануэй.
  
  - Це лише половина вiдповiдi, мiстер...
  
  - Офiцер Уайт.
  
  - Дуже при"мно, мiстер Уайт. Так чому ж ви вважа"те, що я зможу вам допомогти?
  
  Бад пiдсува" собi крiсло.
  
  - Ви знали Кетi Джануэй?
  
  - Не мав задоволення. А що, вона стверджувала, що мене зна"?
  
  - Нi. Де ви були вчора опiвночi?
  
  - Тут, приймав гостей. Якщо справа дiйде до висунення звинувачень - чого, сподiваюся, не станеться, - я представлю вам список. Але чому...
  
  - Делберт Каткарт на прiзвисько Дюк, - перерива" його Бад.
  
  Петчетт, зiтхнувши:
  
  - I його не знаю. Мiстер Уайт...
  
  - Дуайт Жилетт. Лiнн Брэкен.
  
  Широка посмiшка:
  
  - Цих, зрозумiло, знаю.
  
  - Ось як? Ну продовжуйте.
  
  - Дозвольте, я вас переб'ю. Ви дiзналися мо" iм'я вiд когось з них?
  
  - Я забрав у Жилетта його записну книжку. Сторiнку, на якiй були ваш телефон i телефон цi"ї Брэкен, вiн вирвав i спробував з'їсти. Петчетт, звiдки у дрiбного сутенера ваш телефон?
  
  Петчетт, нахилившись до нього:
  
  - Вас цiкавить тiльки вбивство Джануэй?
  
  - Так.
  
  - Чи виплива" з цього, що про iншi злочини, спливаючих в ходi розслiдування, ви не зобов'язанi повiдомляти?
  
  А цей сучий син виразно вмi" дивитися в корiнь.
  
  - Вiрно.
  
  - Тодi слухайте уважно, тому що два рази я повторювати не буду, а якщо ви спробу"те послатися на мене, буду все заперечувати. Я керую невеликим пiдпри"мством. Сфера моїх iнтересiв - проституцiя за викликом. Лiнн Брэкен - одна з моїх дiвчат. Кiлька рокiв тому я викупив її у Жилетта. Вiн спробував проковтнути мої координати, тому що зна", як я ненавиджу полiцiю, i припуска" - цiлком слушно, - що я його раздавлю як таргана, якщо вiн мене продасть. Тепер додам ще дещо. Я зi своїми дiвчатами звертаюся гiдно. У мене у самого дорослi дочки, i ще одна дочка померла зовсiм крихiткою. Менi не подобаються люди, якi ображають жiнок, а грошей у мене достатньо, щоб витрачати їх на свої примхи. Як померла ця Кетi Джануэй?
  
  Забита на смерть. Сперма в пiхву, в ротi, в задньому проходi...
  
  - Страшно померла.
  
  - Так знайдiть її вбивцю, мiстер Уайт. Знайдiть його - i отрима"те гiдну винагороду. Якщо отримання грошей вiд пiдозрюваних порушу" вашi принципи, я можу перерахувати ту ж суму в благодiйний фонд полiцiї Лос-Анджелеса.
  
  - Спасибi, не треба.
  
  - Це проти правил?
  
  - У мене нема" правил. Розкажiть про Лiнн Брэкен. Вона працю" на вулицi?
  
  - Нi, за викликом. Жилетт ледь її не згубив, змушував сходитися з ким попало. До речi, сам я дуже ретельно пiдбираю дiвчатам клi"нтiв.
  
  - Значить, ви викупили її у Жилетта.
  
  - Абсолютно вiрно.
  
  - Навiщо?
  
  Петчетт, з посмiшкою:
  
  - Лiнн дуже схожа на актрису Веронiку Лейк. Вона була менi потрiбна для колекцiї, щоб поповнити мою студiю.
  
  - Що за студiя?
  
  Петчетт хита" головою:
  
  - Менi подоба"ться ваш натиск, я бачу, що ви стриму"те свої почуття, i цiную це, але бiльше ви вiд мене нiчого не дiзна"теся. Все, що може допомогти вам у розслiдуваннi, я повiдомив. Якщо будете наполягати, менi доведеться зателефонувати сво"му адвокатовi. Тепер ви, можливо, хочете дiзнатися адресу Лiнн Брэкен? Сумнiваюся, що їй щось вiдомо про покiйної мiс Джануэй, однак, якщо бажа"те, я подзвоню їй i попрошу вiдповiсти на всi вашi запитання.
  
  - Її адресу у мене ". А на цей будиночок ви теж сутенерством заробили?
  
  - Я фiнансист. Маю вчений ступiнь хiмiка, кiлька рокiв працював фармацевтом. Робив розумнi вкладення. Думаю, слово "пiдпри"мець" найкраще опису" коло моїх iнтересiв. I будь ласка, мiстер Уайт, не намагайтеся збентежити або залякати мене грубiстю. Не змушуйте мене жалiти, що я розмовляв з вами як з рiвним.
  
  "Розмовляв як з рiвним..." Люди начебто Пэтчетта так i дивляться на полiцейських: як на докучных комах, з якими, втiм, iнодi, для користi справи доводиться розмовляти як з рiвними".
  
  - Гаразд, давайте пiдсуму"мо.
  
  - Будь ласка.
  
  Бад. дiстаючи блокнот:
  
  - Ви говорите, Дуайт Жилетт був сутенером Лiнн Брэкен?
  
  - Менi не подоба"ться слово "сутенер", але так i було.
  
  - Iншi вашi дiвчата перш працювали на сутенерiв - на вулицi або за викликом?
  
  - Нi. Всi мої дiвчата - моделi або невдалi актриси, яких я врятував вiд краху всiх надiй.
  
  Змiнимо тему.
  
  - Ви часто чита"те газети, вiрно?
  
  - Вiрно. Намагаюся уникати поганих новин.
  
  - Але про бiйню в "Нiчний совi" чули.
  
  - Зрозумiло, я ж не в пустелi живу.
  
  - Однi"ю з жертв став цей хлопець, Дюк Каткарт. Вiн був сутенером, i вiдомо, що останнiм часом якась людина, шука" дiвчат для роботи за викликом, про нього розпитував. Жилетта, який працював з вуличними повiями, ви зна"те. Може бути, стикалися по роботi з iншими людьми того ж сорту, якi могли б дати менi наводку на цього типу?
  
  Петчетт, витягнувши довгi ноги i схрестивши:
  
  - Ви вважа"те, "тип" мiг вбити Кетi Джануэй?
  
  - Навряд чи.
  
  - Чи вважа"те, що вiн стоїть за справою "Нiчної сови"? Менi здавалося, у вбивствi звинувачують якусь негритянську зграю. Так який iз злочинiв ви розслiду"те, мiстер Уайт?
  
  Бад впива"ться нiгтями в пiдлокiтники так, що трiщить матерiя. Петчетт, розвiвши руками:
  
  - А вiдповiдь на ваше питання - нема". З людей цi"ї породи я не знайомий нi з ким, крiм Дуайта Жилетта. Вулична проституцiя в коло моїх iнтересiв не входить.
  
  - А що скажете щодо двох В?
  
  - Двох?
  
  - Вторгнення зi зломом. Хтось побував у квартирi Каткарта i стер всi вiдбитки пальцiв.
  
  Петчетт знизу" плечима.
  
  - Мiстер Уайт, просто не розумiю, про що ви говорите. Для мене все це - китайська грамота.
  
  - Правда? А як щодо порнухи? Ви зна"те Жилетта. Жилетт продав вам Лiнн Брэкен. Той же Жилетт продав Кетi Джануэй Каткарту. Кажуть, що Каткарт намагався почати нову справу - торгувати порнографi"ю.
  
  При словi "порнографiя" в очах у Пэтчетта щось блиснуло - i тут же згасло.
  
  - Це для вас вже не китайська грамота, а?
  
  Петчетт пiдняв келих, неквапливо завадив соломинкою кубики льоду.
  
  - Досi не розумiю, про що ви. Крiм того, вашi питання все сильнiше вiдхиляються вiд початкової теми. Я терплю вас, бо ваша манера розмови для мене в новинку: проте мо" терпiння закiнчу"ться, а головне, мене бентежить заплутанiсть ваших мотивiв.
  
  Чорт би його побрал - слизький, як вугор! Бад встав, киплячи вiд гнiву.
  
  - Чи вiрно я розумiю, що хтось iз фiгурантiв цi"ї справи вам небайдужий? - поставив питання Петчетт.
  
  - Вiрно.
  
  - Якщо це та дiвчина, Джануэй, - майте на увазi, що моя пропозицiя залиша"ться в силi. Можливо, я залучаю жiнок в незаконну дiяльнiсть, але вони отримують гiдну компенсацiю за свою працю, я добре з ними звертаюся i стежу, щоб чоловiки, з якими вони мають справу, ставилися до них з належною повагою. Всього доброго, мiстер Уайт.
  
  
  
  * * *
  
  
  По дорозi Бад розмiркову" про те, що приховав вiд нього Петчетт. Потiм думки переходять на Дадлi - скоро вiн запiдозрить, що Бад хова" докази? Вiн вже дивиться на Бада, але поки що з iншої причини - боїться, що той понiвечить Эксли.
  
  Лiнн Брэкен живе в Ноттiнгемi, неподалiк вiд Лос-Фелiс: будинок вiн знайшов легко - химерне сучасна будiвля. З вiкон сочатся рiзнокольоровi променi свiтла: перш нiж дзвонити, Бад туди заглянув.
  
  У багатобарвному туманi - червоному, жовтому, блакитному - розвертаюся перед ним еротичне шоу для одного.
  
  Оголена жiнка, як двi краплi води схожа на Веронiку Лейк - тонка, гнучка, бiлявi локони, iдеальна стрижка "паж", - стоїть, пiднявшись навшпиньки. Позаду неї прилаштувався чоловiк, i повна груди красунi погойду"ться в такт рухам.
  
  Вуличний шум поплив кудись у дальню даль. Чоловiка Бад не бачив, не помiчав - дивився тiльки на жiнку, i кожен вигин її тiла, пiдсвiченого чарiвним рiзнобарвним сяйвом, навiки врiзався йому в пам'ять.
  
  Додому їхав наче в туманi, не думаючи нi про що, крiм неї.
  
  На порозi його чекала Iнес Сото.
  
  - Я була у Эксли на озерi Ерроухед, - заговорила вона. - Вiн обiцяв, що не буде на мене тиснути, що взагалi там не з'явиться. А тепер приїжджа" i каже, що я повинна пройти допит пiд цими лiками, яке змусить мене все згадати. Я вiдмовилася. Я тебе легко знайшла - iнших Венделлов Уайтов в телефонному довiднику нема".
  
  Бад поправля" на нiй капелюшок, заправля" пiд поля вибилося вуаль.
  
  - Як ти сюди дiсталася?
  
  - На таксi. У мене залишилася ще сотня доларiв з грошей Эксли - якась користь вiд нього все-таки ". Бад, я не хочу про це згадувати!
  
  - I не треба, мила. А тепер давай пiдшука"мо тобi який-небудь нiчлiг.
  
  - Я хочу залишитися з тобою!
  
  - Але у мене лiжко всього одна, та й та складна.
  
  - Ну i добре! Хай буде наче знову в перший раз!
  
  - Не треба, Iнес. Почекай трохи. Прийде час, знайдеш собi якогось хлопця з коледжу...
  
  - А я вже почала йому довiряти! - не слухаючи його, вигуку" Iнес.
  
  Бад вiдчиня" дверi. Перше, що кида"ться в очi, - лiжко з неприбраними зiм'ятими простирадлами, слiди Керолiн як-її-там. Iнес пада" на лiжко й митт"во провалю"ться в сон. Бад вкрива" її ковдрою, а сам влаштову"ться в передпокої, пiдклавши пiд голову пiджак. Сон приходить не вiдразу: в головi прокручуються подiї сьогоднiшнього тривалого дня. Нарештi вiн засина" з думками про Лiнн Брэкен - а на свiтанку, прокинувшись, виявля", що поруч з ним згорнулася клубочком Iнес.
  
  I Бад не жене її геть.
  
  
  ГЛАВА ТРИДЦЯТЬ ПЕРША
  
  
  Ед розумi", що це сон, але не може прокинутися i тiльки здрига"ться.
  
  Увi снi знову i знову повторю"ться те, що весь вчорашнiй день мучило його наяву. Слова Iнес: "Боягуз! Зрадник! Використову"ш мене заради сво"ї дорогоцiнної кар'"ри!" I останн", вже в дверях: "Може, офiцер Уайт i не такий розумний, i не такий талановитий, i багатого татуся в нього нема" - але вiн в десять разiв бiльше чоловiк, нiж ти!"
  
  Тепер вiн звинувачу" себе за те, що дав їй пiти. Отямившись, кинувся в мiсто, в халупу сiмейства Сото. Тро" братiв Iнес - бандитського вигляду латиноси - дивилися на нього вовками. Старий Сото пiдсумував: "У мене бiльше нема" дочки".
  
  Задзвонив телефон. Ед, вирваний з тяжкого сну, перекинувся на бiк, зняв трубку:
  
  - Эксли слуха".
  
  - Це Боб Галлодет. Можеш мене привiтати.
  
  - З чим? - бурмоче Ед, струшуючи залишки сну.
  
  - Здав всi iспити. Тепер я повноправний юрист i слiдчий Бюро окружного прокурора. Вража"?
  
  - Вiтаю. Ти тiльки заради цього подзвонив о восьмiй ранку?
  
  - Нi, не тiльки. Слухай уважно. Вчора ввечерi Эллису Лоу зателефонував адвокат на iм'я Джейк Келлерман. Вiн явля" двох свiдкiв, рiдних братiв, якi заявляють, що можуть вказати зв'язок мiж Каткартом i Мiккi Коеном i тим допомогти розкриттю справи "Нiчної сови". Їм пред'явлено звинувачення в торгiвлi бензедрином, але Еллiс обiця" їм звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi i з цього, i з будь-яких iнших справах, якi можуть виникнути при розслiдуваннi. Зустрiч призначена через годину в готелi "Миримар" - самi брати, Келлерман, ти, я, Лоу i Расс Мiллард. Дадлi Смiта не буде. Розпорядження Тада Грiна: вiн вважа", що Мiллард бiльше пiдходить для такої роботи.
  
  Ед зiстрибу" з лiжка.
  
  - Хто вони такi, цi брати?
  
  - Пiтер i Бакстер Энгелклинги. Чував про таких?
  
  - Нi. Допит буде?
  
  - А що, хочеться? - смi"ться Галлодет. - Нi, Келлерман зачита" пiдготовлену заяву, i ми з Лоу вирiшимо, чи варто тягнути їх показання на процес. Я тебе зустрiну. Ресторан при готелi "Миримар", через сорок п'ять хвилин - йде?
  
  - Домовилися.
  
  
  
  * * *
  
  
  Рiвно через сорок п'ять хвилин Галлодет вводить його в хол готелю. Нi привiтань, нi рукостискань - переходить прямо до справи.
  
  - Хочеш знати, що нам вже вiдомо?
  
  - Викладай.
  
  Галлодет розповiда" на ходу.
  
  - Всi в зборi, чекають тiльки нас. Еллiс захопив стенографiстку. Нашi брати - Пiт i Бакс Энгелклинги, тридцяти шести i тридцяти двох рокiв, з Сан-Бернардiно. Такi, я б сказав, гангстери невисокого польоту, приблатньоннi. Обидва ще на початку сорокових вiдсидiли в колонiї за торгiвлю травичкою, з тих пiр у полi зору прокуратури не потрапляли, якщо не рахувати кiлькох арештiв за таблетки. Є у них i легальний бiзнес - друкарня в Сан-Берду. Хлопцi собi на умi, але поруч зi своїм покiйним татусем - щенята. Ось старий Энгелклинг - це було щось! Прикинь: викладач хiмiї, фармацевт-винахiдник, розробляв засоби для лiкування психозiв. Вража", а? I при цьому той же самий старий Энгелклинг, откинувший копита влiтку п'ятдесятого, створював новi наркотики i продавав свiй марафет старої мафiозної гвардiї. Та що там - сам Мiккi Коен в днi сво"ї телохранительской служби прикривав спину Доку Энгелклингу!
  
  - Бачу, нудьгувати нам не доведеться. Але як ти зв'яжеш Коена з "Нiчний совою"? Почати з того, що вiн сидить.
  
  - Эксли, "Нiчну сову" я маю намiр пов'язувати виключно з нашими кольоровими. Гангстери нiколи не вбивають невинних громадян. Просто Лоу загорiвся iде"ю надати справi новий поворот. Гаразд, пiшли, всi чекають.
  
  Зустрiч призначена у вiтальнi номери 309. За довгим столом сидять Лоу i Мiллард, навпроти них - тро": лiтнiй адвокат i брати в комбiнезонах, схожi як близнюки, - лисiють, з гнилими зубами i блискучими оченятами-намистинками. Бiля дверей спальнi розташувалася стенографiстка зi сво"ю машинкою.
  
  Галлодет висува" два стiльцi. Ед кива" всiм, сiда" поруч з Мiллардом. Адвокат шарудить паперами, брати закурюють.
  
  - Для протоколу, - почина" Лоу, - зараз 8 годин 53 хвилини 24 квiтня 1953 року. Присутнi: я, Еллiс Лоу, окружний прокурор мiста Лос-Анджелеса, сержант
  
  Боб Галлодет з Бюро окружного прокурора, капiтан Расс Мiллард i сержант Ед Эксли з полiцiї Лос-Анджелеса. Джейкоб Келлерман представля" iнтереси Пiтера Энгелклинга i Бакстера Энгелклинга, потенцiйних свiдкiв у справi про масове вбивство в кафе "Нiчна сова", зробленому 14 квiтня цього року. Мiстер Келлерман зачита" заяву, пiдготовлену його клi"нтами, потiм вони пiдпишуть стенографiчний транскрипцiю. В обмiн на це добровiльна заява прокуратура знiма" звинувачення проти Пiтера i Бакстера Энгелклингов, номер 16114, датована 8 червня 1951 року. Якщо це заява призведе до затримання злочинцiв, якi вчинили зазначене масове вбивство, Пiтеру i Бакстеру Энгелклингам гаранту"ться судовий iмунiтет у всiх питаннях, що вiдносяться до зазначеної заяви, включаючи звинувачення в ско"ннi кримiнальних злочинiв, спiвучастi у кримiнальних злочинах, в органiзацiї злочинних угруповань i в будь-яких iнших порушеннях чинного законодавства. Мiстер Келлерман, розумiють вашi клi"нти все вищесказане?
  
  - Так, мiстер Лоу, розумiють.
  
  - Чи розумiють вони, що пiсля того, як буде зачитано заяву, нам, можливо, доведеться поставити їм деякi питання?
  
  - Розумiють.
  
  - Попрошу вас зачитати заяву, радник.
  
  Келлерман, неквапливо нацепляя на нiс окуляри:
  
  - Я дозволив собi дещо поправити стилiстику i синтаксис моїх клi"нтiв, а також виключити найбiльш... гм... барвистi вираження.
  
  Лоу, мнучи жилет:
  
  - У цьому ми розберемося. Читайте, будь ласка.
  
  Келлерман почина":
  
  - Ми. Пiтер Энгелклинг i Бакстер Энгелклинг, клянемося, що всi повiдомили нами в цiй заявi - абсолютна правда. Наприкiнцi березня нинiшнього року, приблизно за три тижнi до вбивств у "Нiчний совi", в нашу легальну i заре"стровану друкарню "Швидка печатка", розташовану в Сан-Бернардiно, звернувся клi"нт. Цей чоловiк назвався Делбертом (Дюком) Каткартом i повiдомив, що дiзнався нашi iмена вiд мiстера XV, нашого знайомого з колонiї для неповнолiтнiх. Мiстер XV повiдомив Каткарту, що ми володi"мо друкарнею, обладнаної друкарським верстатом нашого власного винаходу, вiдрiзня"ться високою швидкiстю i якiстю друку, - що " правдою. Крiм цього, мiстер XV повiдомив Каткарту, що нас завжди цiкавили - вiдкриваються лапки - швидкi бакси - лапки закриваються, - що також " правдою.
  
  По кiмнатi пробiгають смiшки. Ед, на листку паперу: "Убита Сьюзен Леффертс з Сан-Берду - зв'язок?"
  
  - Продовжуйте, мiстер Келлерман, - просить Лоу. - Ми цiлком здатнi смiятися i слухати одночасно.
  
  Келлерман продовжу":
  
  - Каткарт продемонстрував нам фотознiмки людей в химерних костюмах, вдаються до рiзноманiтних i вiдвертим сексуальним дiям, в тому числi гомосексуального характеру. Деякi з фотографiй були - вiдкриваються лапки - подмалеваны - лапки закриваються. А саме: на деяких фотознiмках персонажам домалював вiд руки поранення i поточна кров. Каткарт сказав, що чув, нiби ми можемо оперативно випускати високоякiснi брошури журнального типу, ми сказали, що це правда. Каткарт заявив також, що ознайомився iз звичайною вартiстю випуску журналiв, в яких використовуються непристойнi знiмки, i назвав нам цю вартiсть. Ми вiдповiли, що могли б працювати за одну восьму цi"ї цiни.
  
  Ед переда" Милларду записку: "Справа про порнухи у Вiддiлi моралi?" Лоу перешiпту"ться з Галлодетом, брати посмiхаються однаковими безглуздими посмiшками. Мiллард пише у вiдповiдь: "Так - працюють четверо, жодних слiдiв. "Химернi костюми" - це воно. Але справа висяк, ми його майже закинули. I нiяких зв'язкiв Каткарта з порнографi"ю".
  
  Келлерман налива" собi води з графина i, промочив горло, продовжу":
  
  - Потiм Каткарт заявив, що чув, нiби наш покiйний батько, Франц (Док) Энгелклинг, був другом Мей"ра Харрiса Коена, бiльш вiдомого як Мiккi, лос-анджелеського гангстера, в даний час вiдбува" ув'язнення у в'язницi на островi Мак-Нiл. Ми вiдповiли, що це правда. Тодi Каткарт висунув свою пропозицiю. Для початку вiн зауважив, що поширення порнографiї повинно проводитися - вiдкриваються лапки - нишком - лапки закриваються, - оскiльки тi - вiдкриваються лапки - чокнутi - лапки закриваються, - якi створюють цi фотографiї, справляють враження людей, яким " що приховувати. Про це предметi далi вiн не поширювався. Потiм вiн сказав, що ма" доступ до списку - вiдкриваються лапки - багатих збоченцiв - лапки закриваються, якi згоднi платити за подiбну продукцiю значнi суми, i запропонував нам зайнятися виробництвом - вiдкриваються лапки - всiй цiй ебли з танцем - лапки закриваються - у значних обсягах. Каткарт заявив також, що не тiльки ма" доступ до - вiдкриваються лапки - списком збоченцiв - лапки закриваються, - але i зна" чимало - вiдкриваються лапки - наркашей i повiй - лапки закриваються, - якi готовi служити для цих знiмкiв моделями, а також кiлькох - вiдкриваються лапки - першосортних дiвчат за викликом - лапки закриваються, - якi, можливо, теж погодиться знiматися в порнографiчних сценах, якщо їм дозволить їх - вiдкриваються лапки - солодкий папiк - лапки закриваються. Про всiх цих темах Каткарт далi не поширювався, не називав iмен i не давав нiяких iнших вказiвок, що дозволяють встановити особи.
  
  Келлерман перегорнув сторiнку.
  
  - Далi Каткарт сказав нам, що хоче взяти на себе роль органiзатора пiдпри"мства, вербувальника i посередника. Ми повиннi тiльки випускати журнали. Крiм того, вiн запропонував нам вiдвiдати Мiккi Коена на островi Мак-Нiл i попросити у нього кредит для забезпечення пiдпри"мства на початковому етапi роботи. Крiм цього ми повиннi були попросити у нього рекомендацiї щодо розповсюдження товару. В обмiн на все вищевказане Коену пропонувалися - вiдкриваються лапки - охрененные - лапки закриваються - вiдсотки.
  
  Ед пише нову записку: "Нiяких iмен, не зачепишся - дуже зручно". Мiллард шепоче у вiдповiдь: ""Нiчна сова" - не Мiккi, не його стиль". Бакс Энгелклинг посмiха"ться, Пiт Энгелклинг колупа" в вусi олiвцем.
  
  Келлерман чита" далi:
  
  - Приблизно за два тижнi до вбивств у "Нiчний совi" ми вiдвiдали Мiккi Коена у в'язницi Мак-Нiл i виклали йому цю iдею. Вiн вiдмовився брати участь у цiй справi i прийшов в крайн" роздратування, дiзнавшись, що iдея виходить вiд Каткарта, цього, за його словами, - вiдкриваються лапки - педофiла поганого, яких стрiляти треба - лапки закриваються. На закiнчення заявля"мо: ми вважа"мо, що вбивства у "Нiчний Совi" здiйсненi бойовиками Мiккi Коена. Метою вбивць був Дюк Каткарт, до якого Коен, очевидно, вiдчува" особисту неприязнь, а решта п'ятеро убитих були усунутi як небажанi свiдки. Є й iнше припущення: можливо, Коен розповiв про план Каткарта комусь iз в'язнiв, i звiстка про це дiйшла до його суперника, Джека Уэйлена, вiдомого також як Крутий Джек. Уэйлен мiг вбити Каткарта, побачивши в ньому можливого конкурента свого бiзнесу, а решту п'ятьох - за вказаною вище причини. Ми вважа"мо, що, якщо вбивства пов'язанi з планом Каткарта за розповсюдження порнографiї, наступними жертвами можемо стати ми. Ми клянемося, що все вищевикладене - абсолютна правда i що цю заяву було зроблено нами вiльно, без якого-небудь фiзичного або психiчного тиску.
  
  Брати дружно ляскають в долонi.
  
  - А тепер, панове, мої клi"нти готовi вiдповiсти на вашi питання, - оголошу" Келлерман.
  
  Лоу, вказуючи у бiк спальнi:
  
  - Спершу я хотiв би переговорити з колегами. Всi виходять в спальню; Лоу прикрива" дверi.
  
  - Вашi висновки. Боб, ти перший.
  
  Галлодет закурю".
  
  - Мiккi Коен при всiх своїх грiхах зопалу людей не вбива", а Джек Уэйлен нiчим, крiм грального бiзнесу, не цiкавиться. Думаю, брати кажуть правду. Проте все, що нам вiдомо про Каткарте, характеризу" його як дурня i невдахи. Таке дiло вiн просто не потягнув би. Нi, не думаю, що його вбили через порнухи. Я схиляюся до того, що це - справа рук негрiв.
  
  - Згоден. Ваша думка, капiтан.
  
  Мiллард:
  
  - Менi зда"ться ймовiрним наступний розклад, хоча i тут не все гладко. Якщо Мiккi Коен дiйсно проговорився комусь у в'язницi, iнформацiя могла вийти назовнi, i хтось мiг нею скористатися. Однак " одне "але": якщо б вбивство Каткарта було пов'язано з порнухою, братiв Энгелклингов теж давно в живих не було. Або, принаймнi, хто-небудь би їх потривожив. Справа щодо цi"ї порнографiї ми у Вiддiлi звичаїв розслiду"мо вже два тижнi i поки нi до чого не прийшли. По всiх напрямках - глухий кут. Думаю, Еду i Бобу слiд поговорити з Уэйленом, потiм злiтати в Мак-Нiл i поговорити з Мiккi. Я допрошу це непотрiб в сусiднiй кiмнатi i поговорю з хлопцями зi свого вiддiлу. До речi, я читав всi рапорти про "Нiчний совi" - порнографiя нiде навiть не згаду"ться. Так що я згоден з Бобом. Ця iсторiя до нашої справи вiдношення не ма".
  
  - Згоден. Боб, ви з Эксли розмовля"те з Уэйленом i Коеном. Капiтан, хто у вас розслiду" справу про порнографiю? Здатнi люди?
  
  - Тро" - стоять хлопцi, четвертий - Смiттяр Джек Винсеннс, - усмiха"ться Мiллард. - Вибачте, Еллiс. Я знаю, вiн вам нiби родичем доводиться.
  
  Лоу рожевi".
  
  - Эксли, хочете що-небудь додати?
  
  - По сутi я згоден з Бобом i капiтаном, проте хотiв би зазначити ще два моменти. Перший: Сьюзен Леффертс теж родом iз Сан-Берду. I другий: якщо вбивцi - не затриманi негри або якась iнша негритянська банда, значить, машина у кафе була залишена спецiально, щоб кинути пiдозру на негрiв, i, отже, ми ма"мо справу з грандiозним i добре продуманим змовою.
  
  - Думаю, все ж вбивцi - тi, що вже сидять. Так, до речi, як просуваються справи з мiс Сото?
  
  - Я над цим працюю.
  
  - Подвiйте зусилля. Це школярам досить старань, а вiд вас менi потрiбен результат. Дякую вам, джентльмени.
  
  
  
  * * *
  
  
  Ед заїжджа" додому, щоб переодягнутися. На дверi знаходить записку.
  
  
  Эксли!
  
  Не думай, я тебе не пробачила. Просто подзвонила додому, i сестра розповiла менi, що ти заїжджав туди i, зда"ться, дiйсно турбувався про мене. Мене це зворушило. I ще я подумала: адже i я сама, коли зв'язалася з тобою, зрадила себе. I теж користуюся тобою для своїх цiлей (адже жити менi поки нiде i не на що, а ти нi в чому менi не вiдмовля"ш, i взагалi ти дуже милий, коли не тиснеш на мене i нiкого не избиваешь до напiвсмертi, i я чекаю, коли я одужаю i зможу прийняти пропозицiю мiстера Дитерлинга). Як кажуть, не смiйся, братику, чужий сестрицi - своя в дiвчатах. Можеш вважати, що це вибачення, тому що iнших вибачень ти не дочека"шся. I спiвпрацювати з полiцi"ю я не буду. Все зрозумiло? Як ти дума"ш, мiстер Дитерлинг говорив серйозно, коли обiцяв менi роботу в Фантазиленде? Я сьогоднi хочу вiдволiктися - пройдуся по магазинах на тi грошi, що у мене ще залишилися. Прийду ввечерi. Не вимикай свiтло.
  
  Iнес
  
  
  Ед переодягнувся. Клейкою стрiчкою приклеїв до дверної ручки запасний ключ. I не вимкнув свiтло.
  
  
  ГЛАВА ТРИДЦЯТЬ ДРУГА
  
  
  Джек в машинi чека" Бада Уайта, за яким повинен стежити.
  
  Голова в нього гуде: кривавi руки, спецодяг - бригади зламують дверi гаражiв, розбурханi нiггери пiдстерiгають пошуковi групи в засiдцi, нападають нишком i тут же змиваються. А "меркурi" Коутса так i не знайшли.
  
  Але не в цьому справа. Справа в тому, що сказав йому по телефону Мiллард. Добре, що по телефону, - не помiтив, що Джек ледь не намочив штани вiд страху.
  
  - Винсеннс, з Еллiсом Лоу зв'язалися дво" свiдкiв. Повiдомили, що Дюк Каткарт будував плани з продажу тi"ї самої порнухи, за якою ми полю"мо. Не думаю, що це пов'язано з "Нiчний совою", але на всяк випадок: " у тебе що-небудь новеньке?
  
  - Нiчого, - вiдповiв Джек.
  
  У свою чергу запитав, не розкопали чого решта тро".
  
  - Нiчого, - вiдповiв Мiллард.
  
  Мiллард не зна", що всi останнi рапорти Джека - фальшивка. I тим бiльше не зна", що вже три днi Джеку плювати i на порнуху, i на "Нiчну сову", що вiн не заспокоїться, поки дось" Сiда Хадженса не перейде в його руки, а нiггери не вирушать в газову камеру. I плювати, виннi вони чи нi.
  
  Дверi камери: копи волочать шiстьох статевих терористiв. Бад Уайт всерединi - обробля" затриманих шматком гумового шланга, щоб не залишалося слiдiв на тiлi. Вчора ввечерi Джек втратив Уайта. Дадлi був дуже незадоволений. Сьогоднi Джек не проколете, а потiм здiйснить вiзит Сiду Хадженсу.
  
  Нарештi виходить Уайт. Вулиця яскраво освiтлена, i Джек добре бачить, що на сорочцi у нього кров.
  
  Джек заводить машину.
  
  
  ГЛАВА ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЯ
  
  
  На цей раз нема" кольорових вогнiв: через штори лл"ться рiвний бiлий свiт. Бад натиска" кнопку дзвiнка.
  
  Вiдкрива"ться дверi. На порозi, в променях свiтла - темний силует Лiнн Брэкен.
  
  - Ви - той полiцейський, про який попереджав Пiрс?
  
  - Вiн самий. Петчетт пояснив, що менi потрiбно?
  
  Вона вiдчиня" дверi.
  
  - Пiрс сказав, що ви, зда"ться, i самi цього толком не зна"те. Однак я повинна бути з вами чесної i вiдповiсти на всi вашi запитання.
  
  - А ви завжди робите те, що вiн вам говорить?
  
  - Завжди.
  
  Бад входить в будинок.
  
  - Передбачаючи вашi питання: так, я повiя, i так, всi картини на стiнах - оригiнали. Нi, нiколи не чула про Кетi... як там її прiзвище. Нi, Дуайт Жилетт нiколи не б'" i не ґвалту" жiнок. Якщо б вiн захотiв когось вбити, найiмовiрнiше, скористався б ножем. Нi, Дюка Каткарта я особисто не знала, а чула про нього дуже мало - тiльки те, що вiн невдаха i жалi" своїх дiвчат. Ось i всi новини для друку.
  
  - Закiнчили?
  
  - Ще нi. Про iнших дiвчат Дуайта менi нiчого не вiдомо, а про "Нiчний совi" знаю тiльки те, що читала в газетах. Задоволенi?
  
  Бад ледь не розсмiявся.
  
  - Бачу, ви з Пэтчеттом все обговорили. Вiн вчора дзвонив?
  
  - Нi, сьогоднi вранцi. А що?
  
  - Та нiчого.
  
  - Ви офiцер Уайт, вiрно?
  
  - Бад.
  
  Лiнн смi"ться.
  
  - Добре, Бад: ви вiрите тому, що говоримо ми з Пiрсом?
  
  - Так, в цiлому вiрю.
  
  - I зна"те, чому ми нада"мо вам люб'язнiсть.
  
  - Нада"те люб'язнiсть? Обережнiше, я вiд таких слiв i можу розлютитися.
  
  - Так, звичайно. Але ви ж розумi"те, в чому справа.
  
  - Розумiю. Петчетт - сутенер, може, ще що-небудь за ним ". Нi вiн, нi ви не хочете, щоб про це дiзналися в полiцiї.
  
  - Ось саме. Нашi егоїстичнi мотиви, так що нам можна довiряти.
  
  - Хочете рада, мiс Брэкен?
  
  - Кличте мене Лiнн.
  
  - Так ось вам, мiс Брэкен, моя порада. Будьте зi мною чесної, вiдповiдайте на всi мої запитання i не намагайтеся, чорт забирай, мене пiдкупити або залякати - iнакше разом з Пэтчеттом опинитеся по вуха в лайнi!
  
  У вiдповiдь Лiнн посмiха"ться. Посмiшка Веронiки Лейк. Бад навiть пам'ята", з якого фiльму: де Алан Ледд поверта"ться з вiйни i дiзна"ться, що сука-дружина зраджувала йому направо i налiво.
  
  - Бад, хочете випити?
  
  - Хочу. Скотч без содової.
  
  Лiнн зника" на кухнi, поверта"ться з двома келихами.
  
  - Як з вбивством тi"ї дiвчини? Щось прояснилося?
  
  Бад притуля"ться до стiни.
  
  - Справою займаються тро". Злочин на сексуальному ґрунтi, так що перевiряють всiх вiдомих насильникiв. Два тижнi побiгають, потiм кинуть.
  
  - Але ви не кинете?
  
  - Може, покину. А може, й нi.
  
  - Чому ви взяли цю iсторiю так близько до серця?
  
  - Довга iсторiя.
  
  - Щось особисте?
  
  - Так.
  
  Лiнн пiдносить келих до губ.
  
  - Я просто запитала. А що з справою "Нiчної сови"?
  
  - Судячи з усього, nig... тобто кольоровi. Загалом, так все заплутано, що хрiн розберешся.
  
  - Вам подоба"ться вживати такi слова, Бад?
  
  - А вам не подоба"ться? Адже ви трахаетесь за грошi.
  
  - У вас на сорочцi кров. Частина вашої роботи?
  
  - Так.
  
  - I вам це теж подоба"ться?
  
  - Так, коли вони того заслуговують.
  
  - Вони - це чоловiки, якi ображають жiнок?
  
  - Розумниця!
  
  - А сьогоднi - вiн це заслужив?
  
  - Нi.
  
  - Але ви все одно це зробили?
  
  - Зробив. Ну а вас сьогоднi, примiром, перетрахало пiвдесятка мужикiв.
  
  - Всього дво", - посмiха"ться Лiнн. - А тепер питання не для протоколу: ви побили Дуайта Жилетта?
  
  - Вiдповiдь не для протоколу. Я його не бив. Просто сунув руку в подрiбнювач смiття.
  
  Лiнн не в захватi, не перепиту". Спокiйно:
  
  - I вам це сподобалося?
  
  - Ну... загалом, нема".
  
  - Я зовсiм забула про ввiчливостi, - спохвачу"ться Лiнн. - Сiдайте, будь ласка.
  
  Бад сiда" на диван, Лiнн - поряд, на вiдстанi витягнутої руки.
  
  - Схоже, детективи з Вiддiлу вбивств сильно вiдрiзняються вiд iнших людей. Ви - перший чоловiк за п'ять рокiв, не повiдомивши менi в першу ж хвилину знайомства, що я разюче схожа на Веронiку Лейк.
  
  - Ви красивiше.
  
  Лiнн закурю".
  
  - Спасибi. Обiцяю не передавати це вашiй подружцi.
  
  - З чого ви взяли, що у мене " подружка?
  
  - У вас пiджак измят i пахне парфумами.
  
  - Вона менi не подружка. Вона... ну... чесно кажучи, вона просто менi пiдвернулася.
  
  - Думаю, таке не часто трапля"ться.
  
  - Так, чорт забирай, не часто. А тепер, може, повернемося до справи? Мiс Брэкен, розкажiть менi про Пiрсi Пэтчетте i його бiзнесi.
  
  Лiнн випуска" клуб диму, вiдпива" скотч.
  
  - Що ж, навiть якщо не торкатися того, що Пiрс для мене зробив, вiн - людина незвичайна. Такi люди жили в епоху Вiдродження. Дипломований хiмiк, фахiвець з дзюдо, справжнiй спортсмен. Любить оточувати себе гарними жiнками. Шлюб його розпався, улюблена дочка померла зовсiм маленькою. Зi своїми дiвчатами вiн завжди чесний, прекрасно з нами зверта"ться i дозволя" зустрiчатися тiльки з пристойними i заможними людьми. Можна сказати, що у нього комплекс спасителя. Пiрс любить своїх жiнок. Так, вiн нас використову" i на нас нажива"ться - але, крiм цього, в ньому " i щире почуття. При першiй нашiй зустрiчi я розповiла Пiрсу, що мою молодшу сестричку задавив п'яний водiй, - так от, вiн, слухаючи мене, заплакав. По-справжньому заплакав. У бiзнесi Пiрс Петчетт - людина жорстка. I так, вiн сутенер. I все ж хороша людина.
  
  Схоже, не бреше.
  
  - Чим ще займа"ться Петчетт?
  
  - Рештi його цiлком легальний бiзнес. Органiзову" фiнансування фiльмiв, да" дiловi консультацiї своїм колишнiм дiвчатам.
  
  - А порнуха?
  
  - Що ви! Пiрс i порнографiя... Вiн любить цим займатися, а не милуватися.
  
  - А торгувати?
  
  - I торгувати не любить.
  
  А ось тут, зда"ться, бреше. Iнакше чому так блиснули очi в Пэтчетта, коли Бад заговорив про порнографiю?
  
  - По-мо"му, ви менi пудрите мiзки. Гарне звернення сутенера з дiвчатами - ну припустимо, але вас послухати, так Петчетт - просто Iсус Христос з дванадцятьма апостолами. Зда"ться менi, не все так гладко. Розкажiть, що там у нього за "студiя".
  
  Лiнн гасить сигарету.
  
  - Припустимо, я не хочу про це говорити.
  
  - Припустимо, я здам вас обох у Вiддiл моралi.
  
  Лiнн задумливо хита" головою.
  
  - Пiрс вважа", що ви зводите якiсь особистi рахунки, так що у ваших iнтересах викреслити його iз списку пiдозрюваних, а про iнших його справах мовчати. Вiн дума", ви не станете повiдомляти про нього. Це було б нерозумно з вашого боку.
  
  - А я взагалi часто роблю дурницi. А що ще дума" Петчетт?
  
  - Чека", коли ви заговорите про грошi.
  
  - Я вимаганням не займаюся.
  
  - Навiщо ж тодi...
  
  - Ну, може, менi просто цiкаво!
  
  - Ну що ж... Зна"те, хто такий Террi Лакс?
  
  - Помийний тип. У нього в Малiбу санаторiй для наркоманiв.
  
  - I те й iнше зовсiм вiрно. А ще вiн пластичний хiрург.
  
  - Так це вiн Пэтчетту фiзiономiю розгладив? Я i подумав, не може п'ятдесятирiчний чоловiк так молодо виглядати!
  
  - Про це я нiчого не знаю. Але Террi Лакс створю" дiвчат для студiї Пiрса. У нас " Ава i Кейт, Рита i Беттi. Гарднер, Хепберн, Хейворт i Грейбл, зрозумiло. Пiрс пiдбира" дiвчат, схожих на кiнозiрок, а Террi з допомогою пластичної хiрургiї домага"ться iдеального подiбностi. Цих дiвчат можна назвати наложницями Пiрса. Вони сплять з ним i з обраними клi"нтами - партнерами, якi допомагають йому фiнансувати фiльми. Збочення? Бути може. Але Пiрс пiклу"ться про своїх дiвчат. Вiдрахову" вiд заробiтку кожної певний вiдсоток i вклада" в рiзнi пiдпри"мства. Всi працюють тiльки до тридцяти рокiв - без виняткiв. Пiрс не дозволя" дiвчатам вживати наркотики, нiколи нi одну пальцем не торкнув. Я йому дуже багатьом зобов'язана. Ну що, здатний ваш полiцейський розум сприйняти таку суперечливу картину?
  
  - От чорт! - каже Бад.
  
  - Нi, мiстер Уайт. Пiрс Морхаус Петчетт.
  
  - I ти теж лягла пiд нiж Лакса?
  
  - Нi. Я вiдмовилася, i Пiрс поважа" мене за це. Вiд природи я брюнетка, - вона стосу"ться своїх золотистих волосся, - але все iнше - мо" справжн".
  
  - I скiльки тобi рокiв?
  
  - Через мiсяць виповниться тридцять. Я збираюся вiдкрити магазин одягу. Бачите, як час змiню" людей? Якби нам познайомитися через мiсяць - я була б уже не повi"ю, а добропорядної громадянкою. I брюнеткою. Так що нiхто не твердив менi: "Лх, як ви схожi на Веронiку Лейк!"
  
  - От чорт!
  
  - Нi. Лiнн Маргарет Брэкен.
  
  - Я хочу ще раз з тобою зустрiтися. - не роздумуючи, випалю" вiн.
  
  - Запрошу"ш мене на побачення?
  
  - Так, заплатити я не зможу.
  
  - Тодi почекай мiсяць. Всього один мiсяць.
  
  - Я не можу чекати!
  
  - Добре. Але з однi"ю умовою: бiльше нiяких допитiв. Не хочу ходити в тебе в пiдозрюваних.
  
  Бад малю" в повiтрi хрест, перекреслюючи свої пiдозри щодо Пэтчетта.
  
  - Домовилися.
  
  
  РОЗДIЛ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ
  
  
  Камера Мiккi Коена.
  
  Втiм, камерою її назвати складно. Комфортабельна, розкiшно обставлена кiмната: лiжко, стiлець, полицi - все обтягнутому оксамитом. З вентиляцiйного отвору в стiнi струму" тепле повiтря - в штатi Вашингтон у квiтнi ще стоять холоди. Ед пригнiчу" позiхання: сьогоднi вони кiлька годин розмовляли з Крутим Джеком Уэйленом, виключили його зi списку пiдозрюваних, пролетiли тисячу миль - i тепер, в годину ночi, сидять i чекають, коли цей ненормальний гангстер закiнчить пiзню партiю в безик. Бiля нiг Галлодета влаштувався Мiккi Коен-молодший - жирний бульдог в оксамитовiй жилетцi. Галлодет плеска" його по головi. Ед перегляда" записи, зробленi пiд час розмови з Уэйленом.
  
  Витягати з Уэйлена свiдчення не довелося - вiн заговорив сам, та так розбалакався, що вони вже й не знали, як його зупинити. Теорiю Энгелклингов вiн просто висмiяв, а потiм почав скаржитися на занепад органiзованої злочинностi в рiдному Лос-Анджелесi.
  
  З тих пiр як Мiккi потрапив за ґрати, старi порядки, можна сказати, зовсiм зiйшли нанiвець. Влада Мiккi вже не та. Грошi зi швейцарських банкiв прихованi - для вiдродження в майбутньому кримiнальної iмперiї потрiбна готiвка. Розмiщення капiталу було доручено заступнику Мiккi Морiсу Ягелке, вiн вкладав грошi куди попало i в результатi спустив всю готiвку. Нiчим стало платити людям. А справи Уэйлена йдуть зовсiм непогано. Втiм, як i справи Мiккi: Уэйлен виклав полiцейським власну теорiю.
  
  Коен не так простий: дурневi Ягелке вiн залишив крихти, а основнi свої заощадження роздробив межту кiлькома надiйними людьми i дрiбними частинами вклав у надiйнi пiдпри"мства - букмекерство, позики пiд людожерськi вiдсотки, наркоту, проституцiю. Вийшовши з в'язницi, вiн поверне собi грошi з прибутком i вiдновить свою iмперiю. Назвав Уэйлен i тих, хто, на його думку, продовжу" тихцем працювати на Мiккi: Чи Вакс, його колишнiй кiлер, тепер начебто перейшов на легальне становище, i нерозлучна парочка - Ейб Тайтелбаум i Джоннi Стомпанато, не здатнi прожити чесно жодного дня. Всi тро", як i ранiше займаються старим бiзнесом - i, цiлком можливо, охороняють iнтереси Мiккi. I шеф Паркер на це дивиться крiзь пальцi: по-справжньому вiн боїться лише появи в мiстi iталiйської мафiї. Тому, коли якi-небудь чужаки " в Лос-Анджелес i намагаються встановити в мiстi свої порядки, Дадлi Смiт зi своїми хлопцями влаштову" їм засiдку в мотелi неподалiк вiд Гардены: чужинцям дають доброго прочухана, все, що у них з собою, забирають i передають в полiцейський благодiйний фонд, а самих садять на автобус, поїзд, на лiтак - на чому вони там з'явилися - i вiдправляють геть. I все - без зайвого шуму.
  
  I висновок Уэйлена:
  
  Самому йому дозволяють дiяти тiльки тому, що iгровий бiзнес в Лос-Анджелесi потребу" нагляду. Якщо зовсiм обезголовити органiзовану злочиннiсть в мiстi почнеться свавiлля. Однак вiн гра" за правилами, або, якщо висловлюватися стилем Дадлi Смiта, трима"ться в межах. Щоб вiн або той же Мiккi перестрiляли п'ятьох нi в чому не винних людей з-за якихось поганих журнальчиков... Такого i уявити собi не можна.
  
  Однак те, що вiдбува"ться зараз у мiстi, йому не подоба"ться. Точнiше, не подоба"ться те, що нiчого не вiдбува"ться. Надто вже тихо. Таке бува", коли готу"ться якийсь великий хипеж.
  
  Мiккi Коен-молодший радiсно вола": пiднявши очi, Ед бачить, як в камеру входить Мiккi Коен-старший з коробкою собачого печива.
  
  - Нiколи у сво"му життi, - урочисто, спiвуче почина" Коен прямо вiд дверей, - нiколи в сво"му життi Мiккi Коен не вбивав людину, який, за нашими поняттями, не заслужив би смерть. Нiколи в сво"му життi Мiккi Коен не торгував брудними журнальчиками для онанiстiв. Пiта i Бакса Энгелклингов я прийняв тiльки з поваги до їх покiйному батьковi, упокой господи його душу, хоч i був вiн паршивий фрiц. Я взагалi не вбиваю безневинних: це грiшно, а я людина вiруюча i строго виконую iудейськi закони i заповiдi Божi, якщо тiльки вони не шкодять бiзнесу. Наглядач Хопкiнс розповiв менi, навiщо ви приїхали, i я навмисне змусив вас чекати. Чому, запита"те ви? Та тому, що тiльки люди, яких Господь неисповедимой своїй мудростi начисто позбавив мiзкiв, могли хоч на секунду мене - мене, Мiккi Коена! - запiдозрити в цьому пiдлому i iдiотському нальотi на кафе, напевно справi рук тупиць-шварцес [39] . Але, я бачу, Мiккi-молодшому ви сподобалися, так що я придiлю вам п'ять хвилин свого часу. Iди до татковi, бубеле [40] !
  
  Галлодет зводить очi до неба. Коен опуска"ться на колiна бiля дверей, суне в рот собаче печиво. Пiдбiга" Пес, виляючи хвостом, бере печиво, обслюнявив господаря товстими мокрими брылями. Мiккi обiйма" собаку, i Мiккi-молодший скиглить вiд захвату. За вiкном камери, у дворi, Ед зауважу" самотню фiгуру i впiзна" в нiй Девi Голдмана - скарбника Мiккi, потрапив у в'язницю за власнi махiнацiї з податками. Голдман коситься на вiкно i проходить повз.
  
  - Мiккi, - почина" Галлодет, - брати Энгелклинги кажуть, що ви дуже розлютилися, почувши, що їх iдея виходить вiд Дюка Каткарта.
  
  Коен спльову" крихти собачого печива.
  
  - Зна"те вислiв "випустити пар"?
  
  - Зна"мо, - вступа" Ед. - Энгелклинги називали якiсь iмена, крiм Каткарта?
  
  - Жодного. Так i цього Каткарта я не знаю - чув тiльки, що вiн сидiв за спокушання малолiтнiх, з цього i суджу. В Писаннi сказано: "Не судiть, та не судимi будете", - але я нiякого суду не боюся, так що кажу собi: "Дивись на здоров'я, Микстер!"
  
  - Ви не давали братам рад щодо створення мережi розповсюдження товару?
  
  - Звичайно, нi! Господь Бог i любий мо"му серцю Мiккi-молодший менi свiдки!
  
  Знову Галлодет:
  
  - Мiк, а тепер головне питання. Кому ви розповiдали про цей проект? Може, кому-небудь у в'язницi?
  
  - Жодної живої душi! Ще чого не вистачало - базiкати про брудних книжонках, якi я i в руки не вiзьму! Девi - мої очi i вуха, але я навiть Девi виставив за дверi, коли до мене з'явилися цi дво" мешугене [41] . Чому, запита"те ви? А тому, що високо цiную таку чесноту, як умiння зберiгати секрети!
  
  Галлодет:
  
  - Ед, поки ти говорив з охоронцем, я подзвонив Расс Милларду. Вiн сказав, що розпитав своїх хлопцiв - вони нiчого не знайшли. Нiяких слiдiв, нiяких зв'язкiв з Каткартом. Расс переглянув усi рапорти з "Нiчної сови" i теж не помiтив нiчого, що було б хоч якось пов'язано з порнографi"ю. Бад Уайт перевiряв зв'язку Каткарта - теж нiчого не знайшов. Ед, схоже, те, що Сьюзi Леффертс родом iз Сан-Берду, - чистий збiг. А Каткарт просто трепался. Вiн нi для кого не представляв небезпеки - нiчого б у нього не вийшло i не могло вийти. Схоже, Энгелклинги просто купилися на його барвисту балаканину так на згадку старого приятеля.
  
  Ед кива".
  
  - Вiчна тема - батьки i дiти, - говорить Мiккi Коен-старший, гладячи Мiккi Коена-молодшого. - Бенкет духу. Є над чим помiркувати, чи не правда? Погляньте хоч на мене i на Мiккi-молодшого. А що сказати про старовину Франца i його диких болванах-нащадкiв? Адже Франц був генiальний, ви це зна"те? Якiсь такi лiки винаходив, що тепер божевiльнi на нього повиннi молитися. Коли кiлька рокiв тому у мене вiдвели велику партiю бiлого - скажу вам по совiстi, першим дiлом я подумав про Доцi. "Мiккi, - сказав я собi, - уяви себе на його мiсцi. Уяви, що дар слова тобi замiнили його незрiвняннi мiзки. Де ти схова"ш героїн, Микстер, i, головне, кому i як спробу"ш його загнати?" Їдьте додому, хлопчики. Ви взяли помилковий слiд. Порнографiя вас нi до чого не призведе. Тих шiстьох вбили шварцес - Богом проклятi психопати шварцес.
  
  
  РОЗДIЛ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТИЙ
  
  
  Пляшки: вiскi, джин, брендi. Миготливi вивiски: "Шлiц", "Блакитна стрiчка". Морячки перекидають в рот холодне пиво, люди занурюються в щасливе забуття. Берлога Хадженса в кварталi звiдси: Джек тягне час, сподiваючись, що вид спиртного додасть йому хоробростi.
  
  - Останнiй дзвiнок! - кричить бармен. Джек осушу" свою склянку содової, приклада" холодне скло до шиї. На серцi лежить важкий камiнь, i знову i знову пропливають в мозку подiї сьогоднiшнього дня.
  
  Мiллард сказав, що Дюк Каткарт перед смертю намагався продавати порнуху. Його порнуху.
  
  Бад Уайт ходить в гостi до Лiнн Брэкен, однi"ю з тих повiй, що виглядають точнiсiнько як кiнозiрки. Сьогоднi вiн провiв у неї двi години, а потiм повiя проводила його до машини. Джек довiв його до будинку, складаючи в розумi деталi головоломки: Уайт зна" Брэкен, Брэкен зна" Пiрса Пэтчетта, Пiрс Петчетт зна" Хадженса. Сiд зна" про "Малiбу Рандеву", можливо, зна" i Дадлi Смiт. Навiщо Даду стежити за Уайтом? Тiльки тому, що той рознервувався через вбивства тi"ї повiї?
  
  Пульсують кухлi пива в руках неонових чудовиськ. В машинi у Джека кастет. Обробити Сидстера - злегка, тiльки щоб вiддав дось"...
  
  Ось i будинок Хадженса: темнi вiкна, бiля дверей - Сидiв "паккард". Джек стука" в дверi масивним бронзовим молотком.
  
  Чека" з пiвхвилини - нема" вiдповiдi. Пробу" дверi - не пiдда"ться. Наляга" плечем - дверi, затрещав, розорю"ться.
  
  Темно, як у погребi. I запах...
  
  Джек дiста" хустку i револьвер. Повiльно, дуже повiльно, лiктем намацуючи вимикач. Рука з носовою хусткою включа" свiтло - щоб не залишити вiдбиткiв.
  
  Сiд Хадженс наглядно розпростертий на пiдлозi. Килим навколо нього до чорноти просочився кров'ю, пiдлогу слизький вiд кровi.
  
  Руки i ноги вiдпилянi вiд тулуба, переламанi, вигнутi пiд дивними кутами.
  
  Тiло розпорота вiд горла до паху: крiзь червоне бiлiють кiстки.
  
  Позаду нього кiлька канцелярських шаф: всi вiдкритi ящики, папки зваленi купою на килимi - там, де нема" кровi.
  
  Джек куса" собi руки, щоб не закричати.
  
  Кривавих слiдiв на пiдлозi не видно - значить, вбивця вийшов через заднi дверi. Хадженс голий, чорно-червоне тiло. Вiдiрванi, мов у ляльки, руки i ноги, зяючi рани, калюжi кровi...
  
  Все - як на тих довбаних порноснимках.
  
  Джек кинувся бiгти.
  
  Геть звiдси. Навколо будинку до заднiх дверей. Дверi розкритi навстiж, видно свiтло. Волого блищить нещодавно вимита пiдлога: нi кровi, нi вiдбиткiв. Джек входить, знаходить пiд раковиною на кухнi декiлька паперових пакетiв, нетвердыми кроками пряму" у вiтальню. Папки, папки, папки з компроматом: один, два, три, чотири, п'ять пакетiв, два забiгу до машини i назад.
  
  2:20, на вулицi нiкого.
  
  - Спокiйно, спокiйно, - твердить Джек як заклинання.
  
  Ворогiв у Сiда - весь Лос-Анджелес. У кого були мотиви? Легше запитати, у кого їх не було. I посмертнi калiцтва, найiмовiрнiше, нiчого не значать. Адже нiхто не зна" про те, що той журнал - у Джека. Просто працював якийсь псих-садист.
  
  А у тебе одна задача - знайти сво" дось".
  
  Джек вимкнув свiтло, подряпав дверi знятими з пояса наручниками - нехай думають, що тут побував грабiжник. Натиснув на газ i рвонув геть - сам не знаючи куди.
  
  
  
  * * *
  
  
  Безцiльно кружляючи по мiсту, натрапив на дешевий мотельчик пiд назвою "Притулок Оскара".
  
  Заплатив за тиждень, втягнув у номерi свiй багаж, прийняв душ, натягнув на себе запашний потiм костюм. Номер - тараканий рай: жирне пляма над лiжком, в щiлинах - ворушiння усов. У нiс б'" їдкий запах власного поту, не поту - смороду. Бруд - на ньому, бруд - навколо нього, але гiрше всього - той бруд, що вiн привiз з собою.
  
  Замкнувши дверi, Джек почав розкопки в багнюцi.
  
  Старi статтi "Суворо секретно", вирiзки з iнших газет, документи, стягнутi з полiцiї. Дось": у Монтгомерi Клифта [42] найменший член в Голлiвудi, Еррол Флiнн [43] - нацистський агент. Свiжа тема: Еррол Флiнн i якийсь письменник-гомик, Трумен Капоте [44] . Червонi, рожевi, блакитнi. Постiльнi та"мницi знаменитостей - вiд Джоан Кроуфорд [45] до колишнього окружного прокурора Бiлла Макферсона. Галерея наркоманiв: компромат на Чарлi Паркера, Анiту О Дей, Арту Пеппера, Тома Нiлу, Барбару Пейтон. Гейл Рассел. Статтi для наступного номера: "Зв'язки мафiї ведуть до Ватикану?!", "Незвичайнi пристрастi Рока Хадсона" [46] , "Небезпечна травичка: чаювання по-голлiвудськи". I дось" дось" дось". Комунiсти, гомосеки, лесбушки, наркаши, педофiли, нiмфоманки, жiнконенависникiв, корумпованi полiтикани...
  
  Про сержанта Джека Винсеннсе - нiчого.
  
  Як i про "Жетонi Честi" - адже Сiд вельми цiкавився цим серiалом i все з ним пов'язаним. Дось" на Бретта Чейза у нього точно було.
  
  Дивно.
  
  Ще бiльш дивно - нiчого на Макса Пелтца. При тому, що його "Строго секретно" вмочу" в бруд чи не в кожному номерi.
  
  Нiчого - про Пiрсi Пэтчетте, про Лiнн Брэкен, про Ламаре Хинтонс, про "Флер-де-Лис".
  
  Але багато папок. Височенна купа лайна. В канцелярськi шафи Сiда стiльки ледь-ледь влiзе. Якщо вбивця щось вкрав двi - три папки, не бiльше.
  
  АЛIБI.
  
  Джек склав папки в платтяна шафа, повiсив на дверi табличку "НЕ ТУРБУВАТИ" i, вийшовши через заднi дверi, полетiв додому.
  
  5:10.
  
  За дверний молоток заткнутi записки: "Джек, милий, ти не забув про четвер?" "Джек, ти що, в сплячку впав? Цiлую, цiлую, цiлую. К." Джек входить, знiма" телефонну трубку, набира" 888.
  
  - Полiцiя, черговий по мiсту слуха".
  
  - Ей, - гнусаво говорить Джек, - коротше, тут чувака пришили. Приїжджайте.
  
  - Сер, ви хочете повiдомити про вбивство?
  
  - Ще яке вбивство, гадом бу...
  
  - Ваш адресу, сер.
  
  - Адресу мiй вам нi до чого. Я тiльки висадив дверi в цю хату, дивлюся - а на пiдлозi трупак лежить...
  
  - Сер...
  
  - 421, Пiвденна Олександрiя, зрозумiв?
  
  - Сер, де ви...
  
  Джек повiсив трубку, роздягнувся, кинувся у постiль. Двадцять хвилин на приїзд патрульних, десять - на впiзнання Хадженса. Патрульнi дзвонять у Вiддiл по розслiдуванню вбивств. Черговий розумi", що справа серйозна, i витягу" з лiжка начальство. Тад Грiн, Расс Мiллард, Дадлi Смiт - всi вони негайно згадають про Переможця з Великої Лiтери. I який-небудь через годину його телефон почне розриватися вiд дзвiнкiв.
  
  Джек переверта"ться в лiжку, просочуючи потiм свiжi простирадла. Телефон дзвонить в 6:58.
  
  Джек, позiхаючи:
  
  - Алло!
  
  - Винсеннс, це Расс Мiллард.
  
  - Так, кеп. Скiльки часу? Що слу...
  
  - Неважливо. Зна"ш, де живе Сiд Хадженс?
  
  - Так, десь в Чепмен-парку. Кеп, що за...
  
  - 421, Пiвденна Олександрiя. Негайно, Винсеннс.
  
  
  
  * * *
  
  
  Голiння, душ, свiжа бiлизна. Сорок хвилин на дорогу. На галявинi перед будинком Сiда Хадженса - чортова прiрва полiцейських машин. Бiгають зi стурбованими обличчями i пластиковими мiшками хлопцi з моргу.
  
  Джек припаркувався на галявинi. З будинку викочують каталку, прикриту закривавленою простирадлом. Бiля дверей Расс Мiллард, подалi вiд будинку - дво" новачкiв, Дон Клекнер i Дуейн Фiск. Патрульнi вiдганяють роззяв, на тротуарi товпляться репортери. Джек виходить з машини, йде до Милларду.
  
  - Хадженс? - спокiйно, тоном професiонала.
  
  - Так, твiй приятель. Правда, дiзнатися його тепер важкувато. Повiдомив грабiжник: вдерся в будинок i побачив тiло. Схоже, так i було: на косяку позначки. Якщо ти снiдав, краще всередину не ходи.
  
  Джек, зрозумiло, увiйшов. Подсохшая кров, крейдянi позначки на пiдлозi - тут лежало тулуб, тут рука, нога тут... Мiллард, ззаду:
  
  - Видно, хтось дуже сильно злюбив небiжчика. Бачиш порожнi шафи? Схоже, Хадженса вбили через архiву. Клекнер вже дзвонив видавцевi "Суворо секретно", зажадав вiдкрити офiс i видати нам копiї матерiалiв, над якими працював Хадженс останнiм часом.
  
  Старина Расс чека" вiдповiдi. Джек перехрестився - вперше з приютських часiв. Чудеса, та й тiльки!
  
  - Винсеннс, ти нiби у нього в друзях ходив. Що скажеш?
  
  - Вiн був справжня мерзота! Його ненавидiли всi! I ворогiв у нього - цiлий Лос-Анджелес!
  
  - Легше, Винсеннс, легше. Менi чудово вiдомо, що ви з Хадженсом уклали угоду, що ти зливав йому iнформацiю. Якщо не розкри"мо справа за кiлька днiв, я вимагатиму вiд тебе заяви.
  
  Дуейн Фiск щось впарю" Мортi Бендишу: смаженi подробицi для "Мiррор".
  
  - Менi нема чого приховувати, - вiдповiда" Джек. - Зроблю все, що в моїх силах, щоб допомогти слiдству.
  
  - Я вражений твоїм почуттям боргу. Що ж, поговоримо про Хадженсе. Що вiн любив - дiвчаток, хлопчикiв?
  
  Джек закурю".
  
  - Хадженс любив бруд. I тiльки бруд. Дегенерат чортiв. Не здивуюся, якщо дiзнаюся, що вiн кiнчав вiд власних статейок.
  
  Пiдходить Дон Клекнер. В руках - новий номер "Строго секретно" з величезним заголовком: "ТВ-магнат любить дивитися на дiвчинок-пiдлiткiв - I НЕ ТIЛЬКИ ДИВИТИСЯ!"
  
  - Капiтан, це я купив у кiоску на розi. Видавець сказав, що Хадженс був схиблений на "Жетонi Честi".
  
  - Добре, Дон, молодець. Починай опитування свiдкiв. Винсеннс, йди сюди.
  
  Вони йдуть до газону. Мiллард:
  
  - Як бачиш, ниточки ведуть до людей, яких ти зна"ш.
  
  - Я коп i працюю в Голлiвудi. Знаю безлiч людей. Знаю i те, що Макс Пелтц небайдужий до молоденьких. Ну i що? Йому шiстдесят рокiв, i вiн не вбивця.
  
  - Про це поговоримо пiзнiше. Ти зараз працю"ш над "Нiчний совою", вiрно? Шука"ш "меркурi" Коутса?
  
  - Так.
  
  - Тодi повертайся до роботи, а в 14:00 з'явишся в Бюро для рапорту. Я запрошу кiлькох ключових персон з "Жетона Честi" прийти в Бюро i вiдповiсти на кiлька питань. Ти допоможеш менi вести розмову.
  
  "Люди, яких вiн зна"". Бiллi Дитерлинг, Тiммi Валберн.
  
  - Добре, прийду.
  
  Пiдбiга" Мортi Бендиш:
  
  - Джекi, повiрити не можу! Невже тепер усе ексклюзиви будуть дiставатися менi?!
  
  
  
  * * *
  
  
  I знову гаражi i волаючi нiггери... А справжня робота чека" не дочека"ться його в мотелi.
  
  По дорозi з Чорного мiста на Джека накотило - вперше за п'ять рокiв.
  
  Вiн звернув на схiд, припаркувався бiля "Королiвського флеша". Поруч стоїть "б'юiк" Клода Дайнина - а сам вiн напевно накачу"ться гревом в сортирi.
  
  Джек увiйшов. Всi завмерли - знають: вiд Переможця з Великої Лiтери чекай бiди. Бармен налив подвiйного "олд-форрестера": Джек осушив склянку одним ковтком - до бiса п'ятирiчне стриманiсть! Вiд випивки по жилах розлилося при"мне тепло. Джек зайшов в туалет, ногою вибив дверi "диною кабiнки.
  
  Так i ": Клод Дайнин заправля"ться марафетом.
  
  Джек уклада" його на пiдлогу, вирива" з руки шприц. Швидко обшуку". Клод не пруча"ться - вiн вже на сьомому небi. Ось i вiн - бензедрин у фользi. Джек ковта" таблетки всуху, спуска" шприц в унiтаз.
  
  - Я повернувся.
  
  
  
  * * *
  
  
  В мотель вiн поверта"ться пiд кайфом. Бензедрин прискорю" думки, допомага" побачити зв'язки там, де зв'язкiв, здавалося, нема".
  
  Iнстинкт пiдказу" йому, що важливi дось" Хадженс вдома не тримав. Якби вбивця шукав якусь конкретну папку, то для початку став би катувати Сiда, щоб з'ясувати, де схованку. Якщо вiн щось забрав, то небагато. Припустимо, серед викрадених була папка Джека Переможця: вбивця мiг її викинути, а мiг залишити у себе.
  
  Нова думка: зв'язок - Хадженс/Петчетт, порнографiя/ шантаж. Каткарт/"Нiчна сова" - нi, це поки вiдклада"мо. Мiллард/Эксли запевняють, що їхнi розмови з Уэйленом i Мiккi нiчого не дали. Каткарт просто трепался: не змiг би вiн органiзувати таку справу. Звiт Милларда: брати Энгелклинги не знають, хто виготовляв фотографiї, очевидно, Каткарт набрiв на них випадково, все iнше - плiд його фантазiї. Значить, Каткарта вiдставимо. Що залиша"ться?
  
  Боббi Индж, Христина i Дерiл Бергероны - з кiнцями. Ламар Хiнтон (можливо, стрiляв у нього на складi "Флер-де-Лис") - теж з кiнцями, можна i не шукати. Тiммi Валберн, клi"нт "Флер-де-Лис", якого допитував Джек, - зв'язок з Бiллi Дитерлингом, оператором "Жетона Честi". З ними обома сьогоднi доведеться зустрiтися на очах у Милларда... Спокiйно, Джек, головне - спокiйно. Припустимо, Тiммi розповiв Бiллi про допит; припустимо, Бiллi змiркував, хто залiз в машину Хiнтона... спокiйнiше, Джек... цим пидорам " що втрачати, вони на все пiдуть, щоб не визнавати сво"ї зв'язку з "Флер-де-Лис" - фiрмою, про iснування якої Расс Мiллард i не пiдозрю"...
  
  Думай, думай, думай... В попiльничцi росте гора недопалкiв.
  
  Калiцтва Хадженса - як в журналах, якi вiн знайшов у смiтнику бiля будинку Боббi Инджа. Бiльше нiхто з копiв цих журналiв не бачив. Нiхто, крiм нього, не бачить зв'язку. В тому числi i сам Мiллард.
  
  Хадженс попередив його триматися подалi вiд "Флер-де-Лис". Лiнн Брэкен, повiя Пэтчетта, - може, вона знала Сiда?
  
  А ось i несподiваний джокер в колодi: Дад Смiт попросив його "доглянути" за Бадом Уайтом. Причина: Бад пережива" iз-за вбивства якоїсь повiї, може зiрватися. Брэкен теж повiя, Петчетт - сутенер. Але: Дадлi не згадував нi про яких зв'язках з "Нiчний совою" або з порнографi"ю - може бути, поняття не ма" про все це (Петчетт/Брэкен/порнуха/"Флер-де-Лис")? Братiв Энгелклинг/Каткарта в бiк. Порнуха/Петчетт/Брэкен/"Флер-де-Лис"/Хадженс - ця зв'язка вже точно нiяк не потрапила в тонни паперiв, списаних полiцi"ю Лос-Анджелеса в зв'язку з убивствами в "Нiчний совi".
  
  Голова працю" як годинник: ще б, бензедрин, помножений на полiцейський досвiд i чуття. На годиннику 11:20. Як убити час до зустрiчi з шефом? Реально козирних карт у нього двi: Пiрс Петчетт i Лiнн Брэкен.
  
  Брэкен ближче.
  
  
  
  * * *
  
  
  Джек зупинився бiля її будинку, зручнiше влаштувався в машинi. Почека" її годину - якщо вона пiшла, буде дiяти за обставинами.
  
  Минав час, бензедрин вивiтрювався з кровi, будинок залишався глухим i нiмим. 12:33 - з'явився рознощик, жбурнув на ганок газету. Якщо це "Мiррор" i якщо Мортi Бендиш встиг вставити в сьогоднiшнiй номер цю iсторiю...
  
  Дверi вiдчинилися: Лiнн Брэкен пiдiбрала газету i, позiхнувши, зникла. Газетяр на велосипедi проїхав назад: на цей раз Джек розгледiв заголовок - "Лос-Анджелес Мiррор Ньюс". Ну, Мортi, не пiдведи.
  
  Бам! Вiдчинилися дверi. Брэкен вилетiла на вулицю, бiгом до машини. На захiд, у бiк Лос-Фелiса. Зачекавши двi секунди, Джек пiшов за нею.
  
  Шлях на пiвденний захiд: Лос-Фелiс, Вестерн, Сансет. Пролiта" Сансет: перевищення швидкостi миль на десять. Очевидно, запанiкувала i мчить до Пэтчетту - дзвонити боїться.
  
  Джек звернув на пiвдень, зрiзавши дорогу, з'явився у 1184 за Гретна-Грiн ранiше неї. Величезний особняк в iспанському стилi, простора галявина перед будинком. Лiнн Брэкен не бачити.
  
  Серце калата", як навiжене: вiн вже й забув, який отходняк бува" вiд бензедрiну. Припаркувався, перевiрив будинок зовнi - нiкого. Пригнувшись, обiгнув будинок, швидше до вiкон.
  
  Все закрито. На задньому дворi працю" садiвник - не проскользнешь, неодмiнно помiтить. Грюкнули дверцята машини: Джек кинувся до найближчого вiкна - закрито, але крiзь щiлину у шторах дещо можна розгледiти.
  
  Дзенькнув дверний дзвiнок. Джек припав до вiкна. Петчетт вiдкрив дверi. Увiрвалася Лiнн Брэкен, жбурнула йому газету. Розмова на пiдвищених тонах - округленi очi, швидкi рухи губ, неприхований страх на обох обличчях. Джек притулився вухом до скла, але не почув нiчого, крiм стукоту власного серця. Але й так зрозумiло: вони не знали про смерть Сiда i тепер дуже наляканi. Вбили його не вони.
  
  Петчетт i Брэкен вийшли в сусiдню кiмнату з щiльно занавешенным вiкном - нiчого не почути i не побачити. Джек кинувся до машини.
  
  
  
  * * *
  
  
  У Бюро вiн запiзнився хвилин на десять. Приймальна Вiддiлу Вбивств забита народом з "Жетона Честi": Бретт Чейз, Мiллер Стентон, декоратор Девiд Мертенс, його "доглядальниця" Джеррi Марсалас сидять поруч на довгiй лавi. Стоять: Бiллi Дитерлинг, оператори i з пiвдесятка людей з портфелями - не iнакше, адвокати. Все явно нервують. Дон Клекнер i Дуейн Фiск ходять з планшет-блокнотами. Макса Пелтца не видно, Расса Милларда - теж.
  
  Джеку голливудцы махають i посмiхаються, як доброму приятелевi, - всi, крiм Бiллi Дитерлинга. Джек маха" у вiдповiдь. Його кличе Клекнер:
  
  - З вами хоче поговорити Еллiс Лоу. Шостий номер.
  
  Джек спуска"ться вниз. В кабiнетi номер шiсть Лоу завмер бiля та"много вiконця: по ту сторону дзеркального скла встановлений детектор брехнi. В крiслi - Макс Пелтц, питання зада" Расс Мiллард, Рей Пiнкер стежить за показаннями машини.
  
  Лоу оберта"ться до Джека.
  
  - Як непри"мно, що Максу доводиться проходити через таке. Джек, може бути, ти можеш щось зробити?
  
  Захища" свого спонсора.
  
  - Навряд чи, Еллiс. Ми з Мiллардом не ладна"мо. Якщо адвокат Макса згоден, значить, доведеться через це пройти.
  
  - А Дадлi? Що, якщо вiн...
  
  - Дадлi теж не ладна" з Мiллардом. Цей праведник з усiм департаментом на ножах. Так, передбачаючи тво" питання: не знаю, хто вбив Сiда, i, чесно кажучи, не хочу знати. Алiбi у Макса "?
  
  - Є, але таке, що їм краще не користуватися.
  
  - I скiльки їй рокiв?
  
  - Мало. Скажи, якщо вiн...
  
  - Так, Расс заведе справу.
  
  - Господи боже! Скiльки проблем iз-за цього вонючки Хадженса!
  
  - Радник, якщо б не цей вонючка, не бути б вам окружним прокурором, - смi"ться Джек.
  
  - Що поробиш - полiтика взагалi справа брудна. Але дуже сумнiваюся, що за Хадженсу хтось заплаче. Поки у нас нiчого. Я вже поговорив з адвокатами - у всiх їхнiх клi"нтiв мiцнi алiбi. Вони зроблять заяви i розiйдуться по домiвках. Пiсля чого доведеться перевiряти весь Голлiвуд.
  
  Джек, довiрливо:
  
  - Еллiс, хочеш пораду?
  
  - Звичайно. Менi подоба"ться цинiчний погляд на речi, настiльки властивий тобi, Джек.
  
  - Спусти цю справу на гальмах. Публiку зараз цiкавить "Нiчна сова", i саме вiд "Нiчної сови" залежить твоя кар'"ра. А вбивця Хадженса нiкому на хрiн не потрiбен. Небiжчик колекцiонував лайно, i, якщо ти почнеш серйозно розслiдувати справу, спливе така купа лайна, що ти в життi не одми"шся. А вбивцю так i не знайдемо. Тому спусти на гальмах.
  
  Вiдчиняються дверi - на порозi стоїть Дуейн Фiск. Фiзiономiя у нього розчарована.
  
  - Нiчого, мiстер Лоу. У всiх алiбi i, схоже, мiцнi. Коронер оцiню" час смертi Хадженса мiж пiвнiччю i першою годиною ночi, i всi цi люди в цей час були десь ще, де їх бачили. Звичайно, можна перевiрити, але, судячи з усього, це буде марна трата часу.
  
  Лоу кива", i Фiск зника" за дверима.
  
  - Повiр менi, - каже Джек, - краще кинути цю справу.
  
  - А як у тебе з алiбi? - посмiха"ться Лоу. - Спав з мо"ю своячкою?
  
  - Спав. Один.
  
  - Мене це не диву" - Карен розповiдала, що останнiм часом ти став похмурим i дратiвливим. I бачить вона тебе не часто. Та й зараз, правду сказати, вигляд у тебе не з кращих. Що сталося, Джек? Боїшся, Що спливе твiй договiр з Хадженсом?
  
  - Мiллард вимага" свiдчень пiд присягою. Що ж, вiн їх отрима". А ти повiриш, що я дiлився iнформацi"ю з Сiдом просто по-дружньому?
  
  - Звичайно. Всi ми один одному просто приятелi - i ти, i я, i Дадлi Смiт. А щодо Хадженса ти прав, Джек. Озвучу твою пропозицiю Паркеру.
  
  Джек пригнiчу" позiхання - навалю"ться втома, отходняк вiд бензедрiну.
  
  - Дурний це справа, Еллiс. Не справа, а вигрiбна яма. I найкраще, що ми можемо зробити, - засипати ту яму.
  
  - Ось саме. Тепер ось що, Джек: оскiльки Хадженс допомiг менi виграти вибори i оскiльки в його паперах можуть знайтися вказiвки на те, що саме шепнув йому про так званих африканських пристрастi мiстера Макферсона...
  
  - Так, буду тримати нiс за вiтром. Якщо десь спливе тво" iм'я - негайно знищу документ.
  
  - Домовилися. I якщо...
  
  - I до тебе прохання, Еллiс: переглядав звiти про розслiдування. У Сiда де був тайник з самими гарячими матерiалами, тво" iм'я, швидше за все, там. Як тiльки з'ясу"те, де цi папери, побiжу туди з сiрниками.
  
  Особа у Лоу блiде.
  
  - Спасибi, Джек. I сьогоднi ж поговорю з Паркером.
  
  З того боку по дзеркалу стука" Рей Пiнкер, притиска" до скла результати перевiрки - двi рiвнi тонкi лiнiї, нiяких гострих пiкiв. Каже у мiкрофон:
  
  - Невинний, але не хоче називати сво" алiбi. Залишити на пiдозру?
  
  Лоу посмiха"ться. В динамiцi - голос Расса Милларда:
  
  - Продовжуй роботу, Винсеннс. Якщо пам'ята"ш, тво" завдання - знайти машину Коутса. Вiд твоїх приятелiв з телебачення ми нiчого не добилися, а вiд тебе я чекаю письмової заяви про твої стосунки з Хадженсом. Завтра, до восьмої ранку.
  
  Знову в Чорний мiсто.
  
  
  
  * * *
  
  
  Вiд 77-го дiлянки - на пiвдень. Джек кида" в рот ще таблетку, розгорта" карту. Черговий у дiлянцi сказав йому, що нiггери хвилюються: червонi агiтатори морочать голову балаканиною про громадянськi права, було вже кiлька випадкiв опору обшуку. Тепер полiцейськi ходять по тро": детектив i дво" патрульних, по двi команди на вулицю, щоб тримати один одного в полi зору. В однiй командi людини не вистача" - туди, на 116-ю, i направили Джека.
  
  Бензедрин дi", i жити ста" трохи веселiше. Джек їде на кут 116-й i Уiллс: шлакоблочнi халупи, вiкна заткнутi картоном. Бруднi вулички, велосипеди: кольоровi дiтлахи вантажать фрукти в коробки. Злiва по тротуару - дво" патрульних, праворуч - патрульнi у формi i детектив у цивiльному. Озбро"нi: ножицi по металу, рушницi за плечима. Джек парку" машину, при"дну"ться до тих, що лiворуч.
  
  Погана робота.
  
  Будинок за будинком, дверi за дверми. Стук в дверi: дозвольте оглянути ваш гараж. Три чвертi мiсцевих прикидаються шлангами. Знову в гараж, рiжеш замок i територiю. Та команда, що праворуч, не церемониться: без зайвих слiв зрiзають замки, поводять гвинтiвками в бiк чорномазих пацанят. Хто з хлопчакiв запуска" в них помiдором - патрульнi випускають чергу поверх його голови: зносять голубник, верхiвку пальми як ножем зрiза". Гаражi, гаражi, гаражi - нiяких слiдiв "мiрка" 1949 року, лiцензiя DG114.
  
  Вже в сутiнках пiдходять до кварталу кинутих халуп - розбитi вiкна, зарослi галявини. У Джека ниють зуби, коле в грудях - чортiв бензедрин. Раптом з iншого боку тротуару лунають радiснi крики i стрiлянина в повiтря. Джек перезира"ться з напарниками - i всi тро" кидаються туди.
  
  Ось вiн, їх святий Грааль: в брудному, загаженном щурами гаражi - пурпурний "меркурi" сорок дев'ятого року. Наша тачка! Лiцензiя DG114, видана в Калiфорнiї, заре"стрований на iм'я Реймонда Коутса, вiн же Цукровий Рей.
  
  Оглушливi крики: чоловiки обнiмаються, дзвiнко ляскають один одного по спинах. Хтось вiдкоркову" пляшку. Пара чорних дiтлахiв несмiливо пiдходить ближче. Хтось iз патрульних на радощах да" сьорбнути i їм. Негренята базiкають, що машину фарбував справжнiй профi, з мiсцевих.
  
  Джек загляда" у вiкно машини. На пiдлозi мiж сидiннями - три дробовика. Великi, судячи з усього, двенадцатизарядные.
  
  Джек робить великий ковток з пляшки. Розряджа" табельну зброю, останньою кулею розбива" вуличний лiхтар. Да" потримати свою гармату чорним пацанятам. Ще ковток. Думки про Сiде Хадженсе залишають Джека в спокої - хоча б ненадовго.
  
  
  РОЗДIЛ ТРИДЦЯТЬ ШОСТИЙ
  
  
  Окремий кабiнет у "Тихому океанi". За столом Дадлi Смiт, Елiс Лоу, навпаки - Бад, очманiлий вiд триденного марафону: ниють кiсточки пальцiв, в головi крутяться iмена i переляканi обличчя статевих злочинцiв.
  
  - Синку, - каже Дадлi, - годину тому ми знайшли машину i дробовики. Вiдбиткiв пальцiв нема", але експерти встановили, що бойок на одному з стовбурiв стовiдсотково збiга"ться з вiдмiткою на гiльзах, знайдених в "Нiчний совi". Сумочки та гаманцi жертв знайденi в колекторi неподалiк вiд мотелю "Тевир". Як бачиш, доказiв у нас предостатньо, i, здавалося б, справу можна передавати до суду. Однак ми з мiстером Лоу вважа"мо, що цього мало. Нам потрiбна повна очевиднiсть. Потрiбнi зiзнання.
  
  Бад вiдсува" тарiлку - у нього пропав апетит. Все вказу" на трьох чорних покидькiв - значить, не вийде у нього вiдтерти Эксли i виручити Стенса.
  
  - I що? Знову напустите на нiггерiв нашого розумника?
  
  Лоу хита" головою.
  
  - Нi, для такої роботи Эксли занадто м'який. Я хочу, щоб ви з Дадлi допитали їх завтра вранцi, прямо у в'язницi. Рей Коутс лежав у госпiталi з вушної iнфекцi"ю, але сьогоднi зранку його перевели назад у камеру. Я хочу, щоб ви з Дадлi пiд'їхали туди якомога ранiше. Скажiмо, до сьомої години.
  
  - Може, вiзьмете краще Карлайла або Брюнiнга?
  
  Дадлi, смiючись:
  
  - Синку, ти будеш страшнiше Карлайла i Брюнiнга, разом узятих! Ця робота просто створена для Венделла Уайта! До речi, виключно для тебе у мене буде ще одне завдання. Упевнений, це тебе зацiкавить.
  
  Лоу:
  
  - Офiцер, досi цю справу вiв Ед Эксли, але тепер йому доведеться роздiлити славу з вами. А в обмiн на цю послугу я готовий щось зробити для вас.
  
  - Ось як?
  
  - Так. Дiк Стенсленд звинувачений у порушеннi правил умовного звiльнення з шести пунктiв. Досягнiть визнання - i я знiму з нього чотири пункти i доручу розгляд справи поблажливого суддi. Бiльше трьох мiсяцiв вiн не отрима".
  
  Бад вста".
  
  - Домовилися, мiстер Лоу. Спасибi за вечерю.
  
  - До завтра, синку, - ся" посмiшкою Дат. - Куди поспiша"ш - на побачення?
  
  - Так, з Веронiкою Лейк.
  
  
  
  * * *
  
  
  Веронiка Лейк вiдкрива" йому дверi: довге плаття в блискiтках, пухнастi бiлявi локони закривають одне око.
  
  - Вибач за цей безглуздий наряд. Якби ти подзвонив, я б переодяглася.
  
  Вигляд у неї втомлений, вiдросле волосся почорнiли бiля коренiв.
  
  - Що, клi"нт попався поганий?
  
  - На зразок того. Банкiр, з яким Пiрс налагоджу" вiдносини.
  
  - А ти вдавала, що без розуму вiд нього?
  
  - Вiн був так поглинений собою, що менi i прикидатися не довелося.
  
  Бад смi"ться.
  
  - Нiчого, ще мiсяць - i ти почнеш займатися любов'ю тiльки для власного задоволення.
  
  Лiнн смi"ться у вiдповiдь, але в смiху вiдчува"ться напруга. Зда"ться, вона не зна", куди подiти руки. Чiпай мене, дума" Бад.
  
  - Якщо не грати в Алана Ледда, тодi i Веронiка Лейк перетвориться в Лiнн Маргарет.
  
  - А перетворення того варто?
  
  - Звичайно. Та ти й сам це зна"ш. I ще - ти дума"ш, напевно, не Пiрс чи велiв менi бути з тобою ласкавiше.
  
  Бад не зна", що вiдповiсти. Лiнн бере його за руку.
  
  - Менi подоба"ться, що ти про це подумав. I ти менi подоба"шся. Почека"ш мене трохи в спальнi? Менi потрiбно змити з себе i Веронiку, i цього банкiра.
  
  
  
  * * *
  
  
  Вона входить в спальню оголеною, у волоссi виблиску" волога. Бад змушу" себе не поспiшати, гладити й цiлувати її повiльно, як "дину любов до труни, але вiдповiднi поцiлунки i дотику Лiнн вiдчувають його терпiння.
  
  Спочатку його не залишають сумнiву: що, якщо вона i зараз гра" роль? Але ось Лiнн бере його за руки, кладе його величезнi долонi собi на груди, зада" ритм його пальцях: наслiдуючи її мовчазним вказiвок, Погано бачить, як розширюються її зiницi, чу" переривчастi полувздохи-полувсхлипы, вiдчува", як здрига"ться його тiло... нi, так грати не можна! Їх реальна любов - настiльки реальна, що вiн забува" про себе, забува" про все.
  
  - Вiзьми мене, - шепоче вона. - Будь ласка, вiзьми мене.
  
  Вiн перекида" її на лiжко i входить в Лiнн, не перестаючи пестити її груди, як вона його навчила. Лiнн обвива" його ногами, здiйма" стегна. Вони кiнчають разом, тiсно сплетясь в обiймах, немов злившись в "дине цiле, вiн обтикатиметься особою в її мокре волосся.
  
  Потiм вони розмовляють в лiжку. Лiнн розповiда" про свою юнiсть в мiстечку Бiсбi, в Арiзонi. Бад - про "Нiчний совi", про те, як три днi поспiль вибивав алiбi з ґвалтiвникiв. Каже, що остогидла йому така робота.
  
  - Так кинь її, - вiдповiда" Лiнн.
  
  Бад не зна", що вiдповiсти, тому просто продовжу" говорити. Розповiда" про Дадлi, про зґвалтовану дiвчину, яка, схоже, в нього закохалася, про те, як мрiяв розкрити справу "Нiчної сови", щоб утерти нiс одному сво"му вороговi. Лiнн вiдповiда" не словами - ласкавими дотиками. Ще Бад каже, що вирiшив кинути справу Кетi. Якщо не назовсiм, то хоч на якийсь час. Вiн боїться себе - почав боятися пiсля того, що зробив з Дуайтом Жилеттом. Лiнн запиту" про його сiм'ю, вiн коротко вiдповiда": "У мене нема" сiм'ї".
  
  Поступово Бад вибовку" їй все, що приховав вiд Дадлi: Каткарт, обшук у нього в квартирi, його грандiознi плани, телефонний довiдник Сан-Берду, захватанные сторiнки роздiлу "Друкарнi". Заява братiв Энгелклингов. Великi надiї Бада - i розчарування, коли з'ясувалося, що всi докази вказують на негрiв.
  
  Бад знав, що Лiнн розумi" його з пiвслова розумi", як йому набридло бути "громили Бадом", пугалом для пiдозрюваних, як хочеться стати справжнiм детективом.
  
  Якийсь час опiсля теми для розмови вичерпуються, i Бад почина" злитися на себе - з чого це вiн так розговорився? Повинно бути, Лiнн це вiдчува": вона мовчки схиля"ться над ним i губами пiдносить його на сьоме небо. Бад гладить її волосся, ще трохи вологi пiсля душу. Вiн зна", що з ним вона - справжня.
  
  
  РОЗДIЛ ТРИДЦЯТЬ СЬОМИЙ
  
  
  Докази: особистi речi жертв, виявленi в колекторi поблизу вiд готелю "Тевир", знайдений "меркурi" Коутса, зброю, експертиза встановила вiдповiднiсть стовбура i стрiляних гiльз з "Нiчної сови". Жоден самий прискiпливий присяжний не засумнiва"ться, що тро" кольорових виннi у вбивствi першого ступеня. Справа "Нiчної сови" закiнчено.
  
  Ед за столом на кухнi пише для Паркера останнiй звiт по справi. Iнес - в спальнi: тепер це її спальня. Мабуть, вiн мiг би сказати: "Не будемо загадувати на майбутн", дозволь менi просто спати з тобою", - але духу не вистача". Iнес обклалася книжками про Рэймонде Дитерлинге - набира"ться хоробростi, щоб проситися до нього на роботу. Останнiм часом вона похмура й задумчива, навiть звiстка про знайдену зброю її не втiшила - а це значить, що її показання не знадобляться. Рани зажили її, волосся вiдроста", вiд синцiв не залишилося i слiду. Душевнi рани затягуються куди повiльнiше.
  
  Дзвонить телефон, i Ед бере трубку. Чути клацання - це спальнi зняла другу трубку Iнес.
  
  - Алло!
  
  - Здрастуй, Ед, це Расс Мiллард.
  
  - Як пожива"те, капiтан?
  
  - Хлопчик мiй, для сержантiв i вище я Расс.
  
  - Расс, чули про машину i стовбурах? Справа "Нiчної сови" закiнчено.
  
  - Не зовсiм: тому я i дзвоню. Менi тiльки що подзвонив знайомий зi служби шерифа, вiн працю" у Вiддiлi в'язниць. Сказав, що до нього дiйшла чутка: Дадлi Смiт з Бадом Уайтом хочуть вибити з наших хлопцiв визнання. Завтра вранцi, рано. Я розпорядився перевести їх в iнший корпус, щоб Смiт з Уайтом до них не дiсталися.
  
  - Господи!
  
  - Ось саме. У мене " план, синку. Приїдемо туди якомога ранiше, представимо їм новi докази i спробу"мо добитися визнання законним шляхом. Ти будеш "злим полiцейським, я - "добрим".
  
  Ед поправля" окуляри.
  
  - Коли?
  
  - Давай до семи.
  
  - Гаразд.
  
  - Але запам'ятай, синку, цим ти наживеш ворога в особi Дадлi.
  
  Клацання - Iнес повiсила трубку.
  
  - Ну i чорт з ним. Побачимося завтра, Расс.
  
  - Добре виспися, синку. Вiдпочинь i наберися сил перед завтрашнiм.
  
  Ед кладе трубку. У дверях Iнес: поли халата Еда волочиться по пiдлозi.
  
  - Як ти смi"ш... як смi"ш так зi мною чинити?!
  
  - Тебе нiхто не просив пiдслуховувати.
  
  - Я чекаю дзвiнка вiд сестри. Эксли, як ти можеш?!
  
  - Ти хотiла, щоб вони потрапили в газову камеру? Туди вони й вирушать. Не хотiла давати свiдчення? Тепер i не доведеться.
  
  - Я хочу, щоб вони страждали, чорт забирай! Щоб їм було боляче! Так само боляче, як менi!
  
  - Не треба, Iнес. Так не можна. Це справа вимага" абсолютної справедливостi.
  
  Вона смi"ться йому в обличчя:
  
  - Розмови про справедливiсть тобi пiдходять, як менi - твiй халат, pendejo [47] .
  
  - Iнес, ти отримала те, що хотiла. Заспокойся. Забудь про це. У тебе своя життя.
  
  - Яке життя? З тобою? Ти нiколи на менi не одружишся. Поводишся зi мною, наче я скляна, - але всякий раз, коли я вже готова тобi повiрити, що-небудь таке викида"ш, що я кажу собi: "mia Marde, та як же ж можна бути такою дурною?" А тепер вiдмовля"ш менi навiть в цьому? У такої крихти?
  
  - Iнес. - Ед вказу" на свiй звiт, - над цi"ю справою працюй i кiлька десяткiв людей. I справа розкрита. До Рiздва цi тварини будуть вже мертвi. Todos [48] , Iнес. Absolutomende. Тобi цього мало?
  
  - Звичайно мало! А ти як дума"ш? Шiсть годин вони били мене, ґвалтували, сунули в мене стовбури - i що за це отримають? Якiсь десять секунд - i вiчний сон? Так, менi цього мало!
  
  Ед вста".
  
  - I тому ти дозволиш Баду Уайту розвалити справу. Iнес, я впевнений, що все це - справа рук Еллiса Лоу. Вiн хоче перетворити суд на спектакль, у власне шоу i заради цього готовий пiдставити пiд удар все, чого ми досягли! Подумай головою, Iнес!
  
  - Нi, це ти подумай головою. I зрозумiй: все давно вирiшено. Мене жалiли, мною цiкавилися, поки я була важливою свiдком, - зараз мої свiдчення не потрiбнi, i я сама нiкому не потрiбна. Так, negritos помруть - але не за те, що вони зробили зi мною. Я теж хочу справедливостi, Ед, але справедливiсть у нас з тобою рiзна. Якщо правосуддя не може помститися за мене - хай це зробить офiцер Уайт.
  
  Ед стиска" кулаки.
  
  - Твiй Уайт - тупий садист i мерзотник, який тiльки й зна", що бiгати за спiдницями! Такi, як вiн, ганьблять полiцiю!
  
  - Нi. Уайт - людина, що говорить, що дума", робить, що вважа" за потрiбне, i плювати йому на те, як це позначиться на його дорогоцiнної кар'"рi.
  
  - Вiн - лайно! Mierda!
  
  - Значить, я вiддаю перевагу лайно. Эксли, тебе я знаю. На справедливiсть тобi плювати, ти дума"ш тiльки про себе. I завтра вдосвiта ти поскачешь у в'язницю не для того, щоб захищати закон, а тiльки для того, щоб пiдкласти свиню офiцеровi Уайту. Ти його ненавидиш - i зна"ш за що? За те, що вiн бачить тебе наскрiзь. I за те, що таким, як вiн, ти нiколи не станеш. Ти боїшся ризикувати, Эксли. Ведеш себе так, немов любиш мене, може бути, i сам в це вiриш - але навiть заради мене ризикувати не станеш. Ти осыпаешь мене грошима, знайомиш з чудовими людьми - тiльки все це тобi нiчого не варто. Коли я одужаю, ти намага"шся затягти мене в лiжко, але жити зi мною не будеш. Боже, як можна жити з мексиканкою! З'являтися в суспiльствi з мексиканкою! Якби ти знав, як менi все це бридко!... А офiцер Уайт заради мене ризикував життям. I не думав про наслiдки. Тупий, кажеш? Estupido. Але цей estupido офiцер Уайт менi дорожче тебе - хоча б тому, що вiн давно тебе розкусив. Зрозумiв, хто ти такий.
  
  Ед пiдходить до неї впритул.
  
  - I хто ж я, по-тво"му?
  
  - Звичайний боягуз.
  
  Ед пiднiма" кулак; Iнес вiдсаху"ться, халат пада" на пiдлогу. Ед, отямившись, озира"ться кругом. На стiнi - його армiйськi медалi в рамцi. Удар - нагороди розлiтаються по кiмнатi. Але цього мало. Кулак летить в шибку: проте в останню мить Ед вiдсмику" руку, i товстi м'якi штори гасять удар.
  
  
  РОЗДIЛ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ
  
  
  Джек заснув за кермом у будинку Лiнн Брэкен.
  
  Йому снилася Карен в лiжку з Веронiкою Лейк. Кров i сперма, мерцi в розпусних позах, прекраснi жiнки, що мина" червоними чорнилом. Сонце змусило його розлiпити повiки, i перше, що вiн побачив, була машина Бада бiля пiд'їзду Лiнн.
  
  Губи пересохли i потрiскалися, все тiло ломить. Джек проковтнув останнi двi таблетки i в очiкуваннi "приходу" перебрав у пам'ятi подiї минулого дня.
  
  В папках Сiда - нiчого. Значить, "динi його ниточки до Хадженсу - Петчетт i Брэкен. У Пэтчетта в хатi ночують слуги; Брэкен живе одна. Як тiльки Уайт вилiзе з її лiжку, Джек з цi"ю повi"ю потолкует по-свiйськи.
  
  Джек вже складав у головi туфтовый звiт для Дадлi Смiта, коли грюкнули дверi - звук пролунав у вухах рушничним пострiлом. Вийшов Бад Уайт, попрямував до свого автомобiля.
  
  Джек скорчився на сидiння. Вiддаля"ться рев мотора. Секунди двi-три - i знову оглушливо плеска" дверi. Лiнн Брэкен. тепер - брюнетка, сiда" в машину, зрива"ться з мiсця.
  
  На схiд, у бiк Лос-Фелiса. Джек - за нею: по правiй смузi, на пристойнiй вiдстанi. В цей раннiй час машин на вулицi майже нема", але жiнка за кермом його не помiча" - повинно бути, надто зайнята своїми думками.
  
  На схiд, в Глендейл. На пiвнiч за Бренд. Зупинка перед закритими дверима банку. Джек заверта" за рiг, вiдшуку" зручний спостережний пункт - з-за порожнiх коробок, складених перед дверима бакалiї на кутку, все вiдмiнно видно.
  
  Присiвши за коробками, Джек спостерiга" за сценою бiля дверей банку. Лiнн Б. розмовля" з якимось коротуном. Той явно нерву", аж тремтить увесь. Нарештi вiдкрива" банк i майже заштовху" її всередину. Трохи далi по вулицi припаркованi "форд" i "додж": Джек вдивля"ться в номери - марно, звiдси не розiбрати. Дверi банку розорюються: з ганку сходить старий знайомий - Ламар Хiнтон з величезною коробкою в могутнiх ручищах.
  
  Що там? Десять до одного - папки.
  
  З'являються Брэкен i банкiвський службовець, теж з коробками, квапливо завантажують їх в "додж" i "паккард" Лiнн. Нервовий чоловiчок замика" дверi банку, сiда" в "форд" i, розвернувшись, пряму" на пiвдень. Хiнтон i Брэкен теж сiдають в машину i їдуть на пiвнiч - не вiдразу один за одним, витримавши паузу.
  
  Тiк-так, тiк-так - тягнуться секунди. Джек вiдрахову" десять секунд i кида"ться в погоню.
  
  Пiсля наполегливої переслiдування вiн наздоганя" їх милю, в центрi Глендейла. Його пташки летять на пiвнiч, до пiднiжжя пагорбiв. Машин на дорозi ста" все менше: Джек знаходить мiсце, звiдки добре видно дорога, змеящаяся по схилу вгору, парку"ться бiля узбiччя, чека". Ось i його голубки - все ближче до вершини, зникають за поворотом, з'являються знову...
  
  Джек мчиться за ними. Дорога виводить його на доглянуту галявину, обладнану для пiкнiкiв: дерев'янi столи, вугiльнi ями для смаження барбекю. Обидвi машини стоять рядочком за соснами. Брэкен i Хiнтон вивантажують з багажника коробки. Хiнтон недбало чiпля" мiзинцем канiстру з бензином.
  
  Залишивши автомобiль вiддалiк, Джек пiдкрада"ться ближче. Брэкен i Хiнтон складають коробки в саму велику яму, повну деревного вугiлля. Спиною до нього, його не бачать. Джек пригина"ться, хова"ться за низькорослими сосонками, пересува"ться короткими перебiжками - вiд одного дерева до iншого.
  
  Парочка поверта"ться до машин: Брэкен бере коробку легше, Хiнтон вхопив вiдразу двi. На пiвдорозi нею перехоплю" Джек. Ногою по яйцях, рукояттю револьвера по пицi - раз, раз, раз! Хiнтон пада", втрачаючи свою ношу, Джек схиля"ться над ним, точними ударами револьверною рукоятi дробить колiннi чашечки, плющить зап'ястя.
  
  Хiнтон бiлi" i закочу" очi - шок.
  
  Брэкен вже стоїть над ямою з канiстрою бензину i запальничкою в руцi.
  
  Одним стрибком вiн опиня"ться по iнший бiк ями, вихоплю" револьвер.
  
  Стоп-кадр.
  
  Канiстра вiдкрита, сочиться їдкий запах бензину. Лiнн Клаца" запальничкою. Джек направля" револьвер їй в обличчя. Стоп-кадр.
  
  Ззаду стогне i переверта"ться Хiнтон. Револьвер у руцi у Джека почина" тремтiти.
  
  - Сiд Хадженс, Петчетт, "Флер-де-Лис". Або я, або Бад Уайт. Мене можна купити, його - не можна.
  
  Лiнн опуска" запальничку, ставить на землю канiстру.
  
  - Що з Ламаром?
  
  Хiнтон корчиться в пилу, плю"ться кров'ю. Джек опуска" револьвер.
  
  - Жити буде. Вiн в мене стрiляв, так що тепер ми квити.
  
  - Вiн не стрiляв у вас. Пiрс... загалом, Ламар цього не робив.
  
  - Тодi хто?
  
  - Не знаю. Правда не знаю. I хто вбив Хадженса, ми з Пiрсом теж не уявля"мо. Дiзналися про це вчора з газет.
  
  Одна з коробок в ямi розкрита - видно стопка папок.
  
  - Секретнi матерiали Хадженса?
  
  - Вони самi.
  
  - Продовжуйте, я слухаю.
  
  - Давайте краще обговоримо цiну. Ламар розповiв про вас Пiрсу, i Пiрс змiркував, що ви - той самий полiцейський, iм'я якого постiйно мелька" в бульварних листках. Ви самi сказали, що вас можна купити. Яка цiна?
  
  - Те, що менi потрiбно, в цих папках.
  
  - I що ви можете...
  
  - Я знаю про те, що Петчетт - сутенер. I про вас, i про iнших дiвчат. Знаю все про "Флер-де-Лис" i про те, чим торгу" Петчетт, включаючи i порнографiю.
  
  Цi новини Лiнн Брэкен прийняла не моргнувши оком.
  
  - У кiлькох ваших журналах зображуються покалiченi люди: калiцтва i кров пiдмальованi червоними чорнилом. Я бачив фотографiї тiла Хадженса: вiн скалiчений точь-в-точь як на цих знiмках.
  
  Лiнн досi з кам'яним обличчям:
  
  - I тепер ви хочете розпитати мене про Пiрсi i Хадженсе?
  
  - Так, i про те, хто малював кров на фотках.
  
  Лiнн хита" головою.
  
  - Не знаю, хто робить цi фотографiї. I Пiрс теж не зна". Вiн купу" їх партiями в одного богатою мексиканця.
  
  - Щось менi не вiриться.
  
  - Менi все одно, чи вiрите ви менi чи нi. Бажа"те щось, крiм цього? Грошi?
  
  - Нi. Тримаю парi, Хадженса вбив той, хто зробив знiмки.
  
  - А може бути, той, кого цi знiмки збуджують. Але вам-то яка рiзниця? Я теж готова тримати парi: весь цей шум iз-за того, що у Хадженса що було i на вас.
  
  - Розумниця. А я тримаю парi, що Хадженс i Петчетт не за грою в гольф познайомилися, i...
  
  - Пiрс i Сiд збиралися працювати разом, - перерива" його Лiнн. - А бiльше я вам нiчого не скажу.
  
  Очевидно, шантаж.
  
  - I цi папки призначалися для вашого загальної справи?
  
  - Без коментарiв. Я в них не заглядала i не збираюся.
  
  - Тодi пояснiть, що сталося в банку.
  
  Лiнн кида" погляд на Хiнтона - велетень корчиться на землi, немов розчавлена жаба.
  
  - Пiрс знав, що свої секретнi дось" Сiд зберiга" на депозитi в сейфi банку. Коли ми прочитали в газетi, що Сiд убитий, Пiрс зрозумiв, що рано чи пiзно полiцiя добереться до папок. Бачте, в Сила були матерiали i на Пiрса - документальнi свiдоцтва про такi його способи заробiтку, якi полiцiя не схвалю". Пiрс пiдкупив менеджера банку, той впустив нас i дозволив забрати документи. Iнше ви бачили.
  
  З ями пiднiма"ться густий запах деревного вугiлля.
  
  - Що у вас з Бадом Уайтом?
  
  Особа Лiнн залиша"ться безтурботним, але вiн зауважу", що руки її, притиснутi до бокiв, стискаються в кулаки.
  
  - Вiн до цього не ма" нiякого вiдношення.
  
  - I все ж скажiть.
  
  - Навiщо?
  
  - Нiколи не повiрю, що ви просто зустрiлися на вулицi i закохалися з першого погляду.
  
  Лiнн раптом посмiха"ться - так вiдкрито i заразливо, що Джек насилу утриму"ться вiд вiдповiдної посмiшки.
  
  - Ми з вами уклада"мо угоду, вiрно? Перемир'я?
  
  - Точно. Пакт про ненапад.
  
  - Тодi поясню. Бад вийшов на Пiрса, розслiдуючи вбивство молодої дiвчини на iм'я Кетi Джануэй. Iм'я Пiрса i мо" вiн отримав вiд людини, який знав цю Кетi. Зрозумiло, ми її не вбивали, i Пiрсу зовсiм не хотiлося, щоб навколо шнырял полiцейський. Вiн попросив мене бути з Балом ласкавiше... А тепер вiн, зда"ться, дiйсно почина" менi подобатися. I я дуже прошу вас не розповiдати йому про все це. Будь ласка.
  
  Що за жiнка - навiть благаючи, примудря"ться не втрачати гiдностi!
  
  - Домовилися. Можете передати Пэтчетту: окружний прокурор ма" намiр вiдкласти справу Хадженса в довгий ящик. А тепер я знайду те, що менi потрiбно, ми розпроща"мося i забудемо про сьогоднiшнiй день.
  
  Лiнн знову обдарову" його посмiшкою, i на цей раз Джек посмiха"ться у вiдповiдь.
  
  - Подивiться, що там з Хiнтоном.
  
  Лiнн вiдходить. Джек зiстрибу" в яму, роздрукову" верхню коробку, почина" копатися в папках. Папки складенi по алфавiту: А, А, Б, Б, Б... А ось i: "Винсеннс, Джон".
  
  Показання свiдкiв, якi опинилися поруч тi"ї ночi. Якiсь добропоряднi громадяни Мiста Ангелiв бачили, як кулi з револьвера Джека прошили наскрiзь мiстера i мiсiс Гарольд Дж. Скоггiнс. Цi доброчеснi громадяни нiчого не повiдомили владi, побоюючись, "як би чого не вийшло", зате вiдправилися прямо до Сiду i все йому виклали - зрозумiло, не безкоштовно. А ось i результати аналiзу кровi: Переможець з Великої Лiтери накачаний марихуаною, бензедрином i випивкою. За солiдну винагороду вiд Сiда лiкар погодився продати йому цей аналiз, а натомiсть сфабрикувати фальшивий. Запис його власної балаканини в лiкарнi, в напiвмареннi - визнання, яких вистачило б на двадцять рокiв за ґратами. Переконливий доказ того, що 24 жовтня 1947 року бiля готелю "Матибу Рандеву" Джек Ст. пристрелив двох нi в чому не винних громадян.
  
  - Я допомогла Ламару забратися в машину. Вiдвезу його в лiкарню.
  
  Джек оберта"ться.
  
  - Надто вже все гладко, щоб бути схожим на правду. У Пэтчетта " копiї, вiрно?
  
  Знову та ж приваблива усмiшка.
  
  - Звичайно. Сiд надав йому копiї всiх документiв, крiм дось" на самого Пэтчетта. Цi копiї вiн зберiг як страховку. Пiрс не довiряв Сiду. Тут все дось" Хадженса, а значить, i дось" на Пiрса теж тут.
  
  - Отже, копiя мо"ю дось" у вас теж ".
  
  - Є, мiстер Винсеннс.
  
  Джек спробував повторити її посмiшку. Не вийшло.
  
  - Все, що я знаю про вас, про Пэтчетте, про його справи i про Сiде Хадженсе, негайно вiдправиться на депозит. Кiлькома копiями, в декiлькох сейфах декiлькох рiзних банкiв. Якщо зi мною чи з кимось iз моїх близьких щось трапиться, мої зiзнання потраплять в полiцiю Лос-Анджелеса, в офiс окружного прокурора i в "Лос-Анджелес Мiррор".
  
  - У шахах це назива"ться пат. Що ж, домовилися. Хочете розпалити вогонь?
  
  Джек схилив голову. Лiнн простягнула йому канiстру. Джек хлюпнув на папки бензином, кинув сiрника папери запалали вiдразу, вгору полетiли чорно-вогнянi лахмiття. Джек дивився на багаття, поки не заслезились очi.
  
  - Їдьте додому, сержант. Вам потрiбно виспатись. Вигляда"те ви просто жахливо.
  
  
  
  * * *
  
  
  Вiн i поїхав додому. Тiльки не до себе - до Карен.
  
  Ця думка прийшла до нього раптово. Накотило - точь-в-точь як вчора з Клодом Дайнином i його колесами. Вiн не знав, що скаже, не хотiв придумувати слова. Щоб вiдволiктися, включив радiо.
  
  По-вiйськовому суворий голос диктора:
  
  - ... Вся полiцiя пiднята по тривозi: пiвденна частина Лос-Анджелеса перетворилася в поле полювання на людей. Повторю"мо: пiвтори години тому Реймонд Коутс, Тайрон Джонс i Лерой Фонтейн, звинуваченi в масовому вбивствi, вiдомому як бiйня в "Нiчний совi", здiйснили втечу з в'язницi в центрi Лос-Анджелеса. Напередоднi втечi всi тро" були переведенi для допиту в iнший, не настiльки строго охороня"ться корпус тюрми. Втеча була здiйснена за допомогою пов'язаних простирадлом: обвинуваченi спустилися на висоту другого поверху, пiсля чого зiстрибнули на землю. Представля"мо вам коментар Рассела Милларда, капiтана полiцiї Лос-Анджелеса, одного з керiвникiв розслiдування, зроблений негайно пiсля виявлення втечi.
  
  - Я... я повнiстю беру вiдповiдальнiсть на себе. Це я наказав перевести пiдозрюваних в iнше вiддiлення. Я... будуть вжитi всi заходи до швидкого затримання. Я...
  
  Джек клацнув тумблером. Ось i кiнець кар'"рi Милларда з усiма його старорежимними принципами. Карен вiдкрила йому дверi.
  
  - Боже мiй, любий, де ти був?!
  
  - Карен, ти вийдеш за мене замiж?
  
  - Так, - вiдповiда" вона.
  
  
  РОЗДIЛ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТИЙ
  
  
  Ед в машинi на перехрестi Першої та Олив. Поруч лежить батькiвський дробовик. Знову i знову Ед прокручу" в головi план дiй, прислуха"ться до власної iнтуїцiї.
  
  Цукровий Рей Коутс: "Роланд Наваретте, живе на Банкер-Хiлл. Трима" блатхату для тих, хто гвинта з тюряги нарiзав".
  
  Визнання, зроблене пошепки: мiкрофони його не вловили, i сам Рей, мабуть, вже про нього не пам'ята". Дось" Наваретте в архiвi - фотографiя, адреса: меблирашка на Олив, у пiвмилi вiд в'язницi, з якої вiн втiк. Вже ясно - вдень вони затаяться, почекають ночi, щоб пробратися в Чорний мiсто. Можливо, всi четверо озбро"нi.
  
  Чорт забирай, як його трясе! Зовсiм як у сорок третьому, на Гвадалканале.
  
  Порушив правила - нiкому не сказавши, подався сюди поодинцi.
  
  Ось i вiн. Будинок у вiкторiанському стилi: чотири поверхи, обдерта фарба. Ед вибiга" на ганок, перевiря" прiзвища на поштових скриньках: Р. Наваретте, 408.
  
  Входить, ховаючи дробовик пiд плащем. Просторий хол, склянi дверi, лiфти, сходи. Вгору по сходах, не чуючи пiд собою нiг. Четвертий поверх - нiкого. Скида" плащ, вперед, до дверей квартири 408. Бiля дверей зупиня"ться, вiдчуваючи, що не зможе зробити бiльше жодного кроку: згаду", як, почувши новини, ридала Iнес - це дода" йому сил. Ед вибива" дверi ногою.
  
  За дверима - четверо їдять бутерброди.
  
  Джонс i Наваретте - за столом, Фонтейн - на пiдлозi. Сахарок Коутс бiля вiкна колупа" сiрником у зубах.
  
  Зброї не видно. При появi Еда всi завмирають.
  
  - Ви заарештованi! - Вiн намага"ться вимовити цi слова, але з горла вирива"ться якийсь сипение.
  
  Джонс вздергивает руки вгору. Пiднiма" руки i Наваретте. Фонтейн заклада" руки за голову. Цукровий Рей - нахабно, не рухаючись з мiсця:
  
  - Чого хрипишь, гнида лягава гарно? Обiссався зi страху?
  
  I тодi Ед натиска" на спуск. Раз, другий - Коутс пада" на пiдлогу. Вiддача вiдкида" Еда до дверей. Фонтейн i Наваретте схоплюються, волаючи як рiзанi. Ед знову тисне на спусковий гачок, тисне, прошива" обох одним пострiлом. Кров б'" фонтаном. Ед, хитаючись, протира" очi - i зауважу", що Джонса нема".
  
  Джонс зумiв проскочити повз нього i бiжить до лiфта. Ед кида"ться за ним. Джонс уже в лiфтi: вiдчайдушно тисне на всi кнопки пiдряд, тремтячим голосом: "Господи Iсусе, будь ласка... Господи Iсусе..." Склянi дверi зсуваються: Ед стрiля" впритул, не цiлячись, i скло обсипа"ться, на льоту окрашиваясь кров'ю - заряд картечi знiс Джонсу голову.
  
  Волають благим матом за спиною якiсь цивiльнi. Але Еду плювати. У нього бiльше не тремтять колiна: твердим кроком вiн сходить вниз.
  
  Внизу зiбрався натовп: патрульнi у формi, детективи в цивiльному. Хтось плеска" його по спинi, хтось вигуку" його iм'я. Чийсь голос над вухом:
  
  - Мiллард помер. Серцевий напад. Прямо в Бюро.
  
  
  РОЗДIЛ СОРОКОВИЙ
  
  
  Дощ полива" вiдкриту могилу. Пiсля зворушливої промови Дадлi Смiта бере слово священик.
  
  За розпорядженням Тада Грiна на похорон зiбралося все Бюро. Паркер запросив пресу: пiсля того як Расса Милларда зрадять землi, належить невелика церемонiя, щось на зразок поминок. Поряд з вдовою варто Ед Эксли, i фотографи ловлять в об'"ктив його красивий тонкий профiль. Бад Уайт не зводить з нього очей.
  
  Весь тиждень надриваються заголовки газет: Ед Эксли, "найбiльший герой Лос-Анджелеса", перший свiй подвиг здiйснив на вiйнi, другий - коли пристрелив трьох небезпечних вбивць та їх спiльника. Еллiс Лоу заявив пресi, що перед втечею всi тро" обвинувачених зiзналися. Про те, що нiггери були беззбройнi, нiхто не згадував.
  
  Ед Эксли домiгся свого.
  
  - Прах до праху, - виголошу" священик.
  
  Вдова почина" ридати, i Эксли обнiма" її за плечi. Бад розверта"ться i йде геть.
  
  Блиска" блискавка, дощ посилю"ться, i Бад хова"ться в каплицi. Тут все готове для вечiрки: до аналоя i стiльцiв додався довгий стiл i тарiлки з бутербродами. Знову блискавка, оглушливо гримить грiм. Бад пiдходить до вiкна i дивиться, як труну опускають в землю.
  
  Прах до праху.
  
  Стенс отримав пiвроку. А Эксли отримав Iнес - за вбивство чотирьох покидькiв вона йому все простила.
  
  Могильники приймаються за роботу, а тужать один за одним тягнуться до каплицi. Еллiс Лоу сковза"ться i хлопается на дупу.
  
  Бад жене вiд себе поганi думки. Думай про що-небудь хороше, наказу" вiн собi. Наприклад, про Лiнн. Або про те, що вбивцю Кетi Джануэй вiн рано чи пiзно знайде. Обов'язково знайде. Нехай навiть через двадцять рокiв.
  
  Скорботнi входять в каплицю, розставляють по кутках парасольки, знiмають плащi, розсiдаються хто куди. Бад теж сiда" в дальнiй кiнець столу. Паркер i Эксли стають за аналой.
  
  Репортери, блокноти. На чолi столу Лоу, вдова Милларда, Престон Эксли, прославлений будiвельник Фантазиленда.
  
  Паркер, в мiкрофон:
  
  - Панi та панове, нас зiбрала тут сумна подiя. Сьогоднi ми проводили в останню путь чудової людини i вiдданого служителя закону. Всi ми глибоко суму"мо про його передчасну кончину. Смерть капiтана Рассела А. Милларда стала величезною втратою не тiльки для мiсiс Мiллард, не тiльки для сiм'ї Мiльярдiв, але i для всiх нас. Менi пригаду"ться фраза, прочитана багато рокiв тому в якiйсь книзi, зараз вже не пригадаю в який. Фраза така: "Якщо Бога нi, який же я пiсля цього капiтан?" Так от: " Бог, що веде нас крiзь скорботи i бiди, i капiтан Расс Мiллард був капiтаном у Нього на службi.
  
  Паркер дiста" з кишенi коробочку, обтягнутi оксамитом.
  
  Однак, незважаючи на нашу скорботу, життя трива". Одночасно з втратою одного блискучого полiцейського ми стали свiдками подвигу iншого. Едмунд Дж. Эксли, сержант-детектив, бездоганно служить у полiцiї Лос-Анджелеса уже впродовж десяти рокiв, з яких три роки вiддав захисту вiтчизни в армiї Сполучених Штатiв. За мужнiсть, виявлену в бою на тихоокеанському театрi вiйськових дiй, сержант Эксли нагороджений хрестом "За видатнi заслуги". А кiлька днiв тому вiн знову проявив неабияку мужнiсть: цього разу в боротьбi не з зовнiшнiм, а, якщо можна так висловитися, з внутрiшнiм ворогом. Тому я вважаю за честь для себе вручити сержантовi Эксли нашу найвищу нагороду - медаль "За доблесть".
  
  Эксли виходить вперед, i Паркер надяга" йому на шию медаль на блакитнiй стрiчцi. Чоловiки потискують один одному руки; у Эксли сльози на очах. Виблискують спалаху, скриплять пера репортерiв. Нiхто не аплоду".
  
  - Однак, - продовжу" Паркер у мiкрофон, - яке б не було високе значення цi"ї нагороди, це заохочення морального, а не практичного властивостi. Тому сьогоднi я хочу скористатися рiдко використовуваним правом начальника мiської полiцiї i нагородити Еда Эксли пiдвищенням по службi. Я пiдвищую його в званнi на два рангу, тобто роблю капiтаном, i призначаю на посаду командира-контролера з широкими повноваженнями, який по мiрi необхiдностi буде виконувати обов'язки начальника рiзних вiддiлiв, тобто ту посаду, яку ранiше займав наш дорогий колега Расс Мiллард.
  
  Престон Эксли вста". Встають всi цивiльнi; по знаку Тада Грiна встають i копи. Недружнi, рiдкi оплески. Ед Эксли стоїть прямо, наче аршин проковтнув.
  
  Бад сидить розвалившись. Вiн демонстративно дiста" свiй револьвер, цiлу" його i робить вигляд, що здува" з дула пороховий дим.
  
  
  ГЛАВА СОРОК ПЕРША
  
  
  Пресвiтерiанський священик повiнчав їх в саду перед будинком Морроу. Старий Уелтон розiслав запрошення i оплатив банкет. Боярином був Мiллер Стентон, подружкою нареченої Джоанн Лоу-Морроу (ще до початку церемонiї вона неабияк пригостилася шампанським i тепер нетвердо стояв на ногах). Дадлi Смiт потешал публiку анекдотами i звучним спiвав тенором iрландськi пiснi. На прохання Еллiса Лоу прийшли Паркер i Грiн, а з ними капiтан-вундеркiнд Ед Эксли, один, без сво"ї мексиканки. Iншi гостi - друзi сiм'ї Морроу, багатi i знаменитi. На величезному задньому дворi величного ма"тку Морроу яблуку було нiде впасти.
  
  Вперше за багато рокiв Джек без страху дивився в майбутн". Хадженс мертвий i похований; розслiдування вбивства припинено "за браком доказiв". Копiї "страховки" Джека розкиданi по депозитних сейфiв чотирнадцяти банкiв. Петчетт i Брэкен будуть мовчати.
  
  Дадлi проковтнув його брехливi звiти про Уайте (нi слова про Лiнн, Уайт ночi безперервно шлявся по барах). На всякий випадок Джек ще кiлька днiв стежив за будинком Лiнн, але нiчого цiкавого не побачив. Хiба тiльки те, що Бад приїжджа" до неї щовечора i, схоже, у них все виходить. Що ж, вiн завжди пiдозрював, що страшний Велетень Бад в глибинi душi слюнтяй, мрi" про сiмейний затишок i готовий розтанути вiд жiночої ласки. Як i сам Джек.
  
  Священик поставив покладенi питання, вони з Карен виголосили належнi вiдповiдi. "А тепер поцiлуйте наречену". Обiйми, поцiлунки, удари по спинi - промовцi вiдтiснили молодих один вiд одного. Навiть Паркер посмiхався так, нiби все життя мрiяв побувати на їх весiллi.
  
  Навколо Еда Эксли вже зiбрався натовп шанувальникiв. Зда"ться, їм гостi цiкавляться бiльше, нiж наречений з нареченою. Ще б: якими тiльки прiзвиськами не нагороджують його газети! "Герой Лос-Анджелеса", "Смiливець Ед", "Еддi - влучний стрiлець"... Що ж, вiн це заслужив: зумiв скористатися нагодою, прикрив справа, що загрожувало зайти в глухий кут, допомiг полiцiї Лос-Анджелеса зберегти обличчя. Сам Джек, напевно, так би не змiг. Духу не вистачило б.
  
  Эксли. Уайт. Вiн сам.
  
  У всiх У нас свої секрети.
  
  Секрети Джека там, в каламутнiй глибинi: порнографiя, мертвий торговець плiтками i "Нiчна сова".
  
  До Бога Джек не звертався вже рокiв тридцять; але зараз на нього раптом найшла полювання помолитися. Про те, щоб всi секрети залишилися позаду. Щоб Бад знайшов щастя з Лiнн, Эксли зi сво"ю мексиканочкой, вiн сам - з Карен. Щоб майбутн" було до них прихильнiше минулого.
  
  
  КАЛЕНДАР
  
  
  
  
  1954
  
  
  
  ВИТРИМКА:
  
  "Лос-Анджелес Геральд Експрес", 16 червня
  
  
  
  Колишнiй полiцейський заарештований за грабежi та вбивства
  
  
  
  Рiчард Алекс Стенсленд, 40 рокiв, колишнiй детектив полiцiї Лос-Анджелеса, звiльнений в 1951 роцi пiсля гучного скандалу, вiдомого як "Криваве Рiздво", заарештований сьогоднi вранцi. Йому пред'явлено звинувачення в шести збройних пограбуваннях i двох вбивствах першого ступеня. Разом з ним на квартирi в Пакойме, де переховувався Стенсленд, заарештованi Деннiс Бернс, кличка Тхiр, 43 роки, i Лестер Джон Мишак, 37 рокiв. Бернс i Мишак звинувачуються в чотирьох збройних пограбуваннях i двох вбивствах першого ступеня.
  
  Арешт проведений капiтаном Едмундом Дж. Эксли, командиром-контролером полiцiї Лос-Анджелеса (в даний час Эксли викону" обов'язки керiвника Вiддiлу по боротьбi з пограбуваннями), а також сержантами Дуейном Фiском i Дональдом Клекнером. Эксли, чиї свiдчення по справi "Кривавого Рiздва" в 1952 роцi привели до звiльнення i тюремного ув'язнення Стенсленда, повiдомив репортерам: "Свiдки впiзнали всiх трьох по фотографiям. У нас достатньо фактiв, якi доводять, що саме цi люди несуть вiдповiдальнiсть за пограбування шести винних магазинiв в центрi Лос-Анджелеса, в тому числi i пограбування "Винної лавки Сола" в районi Силверлейк 9 червня сiю року, пiд час якого було застрелено господар магазину i його син. Свiдки пiдтверджують, що бачили Стенсленда i Бернса на мiсцi злочину. Ми збира"мося негайно розпочати iнтенсивнi допити пiдозрюваних i сподiва"мося, що зможемо розкрити й iншi випадки аналогiчних пограбувань".
  
  Стенсленд, Бернс i Мишак не чинили опору при арештi. Пiзнiше, пiсля прибуття в будiвлю в'язницi, Стенсленд спробував напасти на капiтана Эксли, але охоронцi в'язницi запобiгли нападу.
  
  
  
  ЗАГОЛОВОК: "Лос-Анджелес Мiррор Ньюс",
  
  21 червня
  
  
  
  Стенсленд визна"ться у пограбуваннях та вбивствах
  
  
  
  ЗАГОЛОВОК:
  
  "Лос-Анджелес Геральд Експрес", 23 вересня
  
  
  
  Вирок грабiжникам винних магазинiв: Колишнiй полiцейський засуджений до смертi
  
  
  
  ВИТРИМКА: "Лос-Анджелес Таймс".
  
  11 листопада
  
  
  
  Стенсленд, колишнiй полiцейський, який став бандитом, помира" в газовiй камерi
  
  В 10:03 вчорашнього дня у в'язницi Сан-Квентiн приведений у виконання смертний вирок Рiчарду Стенсленду, 41 рiк, засудженому до вищої мiри покарання за вбивство Соломона i Давида Абрамовичiв, вчинене 9 червня цього року. Вбивство сталося пiд час пограбування винного магазину. Вирок був винесений 11 вересня; Стенсленд вiдмовився подавати апеляцiю.
  
  Виконання вироку пройшло без пригод, хоча свiдки зазначили, що Стенсленд виглядав нетверезим. Крiм офiцiйних осiб i преси, були присутнi дво" детективiв з полiцiї Лос-Анджелеса: капiтан Едмунд Дж. Эксли, арештував Стенсленда, i офiцер Венделл Уайт, колишнiй напарник засудженого. Напередоднi страти офiцер Уайт вiдвiдав Стенсленда в камерi смертникiв i провiв з ним всю нiч. Помiчник начальника в'язницi Б. Д. Тервилиджер заперечив офiцер Уайт забезпечив засудженого спиртними напоями, так i те, що сам Уайт пiд час виконання вироку був п'яний. Стенсленд вiдмовився вiд сповiдi i словесно образив тюремного капелана; останнiми його словами було непристойна лайка на адресу капiтана Эксли.
  
  
  
  
  1955
  
  
  
  Журнал "Суворо секретно", травень 1955 року
  
  
  
  Хто вбив Сила Хадженса?
  
  
  
  Правосуддя в Мiстi Занепалих Ангелiв нам нагаду" цитату з прогримiв на всю країну мюзиклу "Поргi i Бесс". Пам'ятайте: "Чоловiк, вiн непостiйний"? Так от: якщо вб'ють кого-небудь з нерозлучних друзiв (i, можливо, спонсорiв) нашого доблесного окружного прокурора - стережiться, вбивцi! - шеф полiцiї Вiльям X. Паркер небо й землю переверне, але знайде мерзотника, який посмiв вiдправити добропорядного громадянина до праотцiв. Коли ж вбивають (i не просто вбивають - в капусту шаткують у власнiй квартирi!) самотнього журналiста, який присвятив життя викриття пороку на сторiнках нашої газети, - радiйте, вбивцi! - шеф Паркер i його пiдручнi з мозолистими дупами будуть спокiйно попивати чайок i насвистувати на мотив з "Поргi i Бесс": "Правосуддя, воно змiню"ться!"
  
  Два роки минуло з тi"ї ночi, коли Сiд Хадженс загинув страшною смертю у власнiй вiтальнi в Чепмен-парку. У тi днi вся полiцiя Лос-Анджелеса буквально на вухах стояла з-за "Нiчної сови" - сенсацiї, прогремевшей на всю країну: на жаль, полiцейським було не до бiдолахи Сiда. Справа "Нiчної сови", як ви пам'ята"те, закiнчилося тим, що один з полiцейських взяв правосуддя у свої руки (за мотивами вельми далеких вiд захисту справедливостi - честолюбство i безпринципнiсть цi"ї людини добре нам вiдомi) i кiлькома влучними пострiлами вiдправив бандитiв в пекло, де їх, безсумнiвно, з нетерпiнням чекали. А що ж Сiд Хадженс? Його справу доручили двом детективам-новачкам, не розкрив ще жодного (жодного!) вбивства. Ми добре пам'ята"мо, як цi хлопцi цiлими днями стирчали у нас в офiсi, гортали старi випуски нашого журналу, в неймовiрних кiлькостях вживали каву з тiстечками, ласо позирали на наших секретарок... i, зрозумiло, рiвно нiчого не знайшли.
  
  Ми, журналiсти "Суворо секретно", зна"мо життя Мiста Занепалих Ангелiв не тiльки з парадної сторони; тому ми зробили самостiйне розслiдування смертi нашого Сидстера. Але i нашi пошуки нi до чого не привели. Ось чому сьогоднi ми хочемо задати полiцiї Лос-Анджелеса кiлька питань.
  
  Вiдомо, що будинок Сiда пограбували. Що сталося з сверхконфиденциальными i наистрожайше секретними матерiалами, якi навiть ми вважали надто скандальними для публiкацiї матерiалами, якi Сiд зберiгав у себе вдома?
  
  Чому окружний прокурор Еллiс Лоу, зобов'язаний сво"ю нинiшньою посадою насамперед смiливостi "Суворо секретно", разоблачившей порочнi постiльнi пристрастi його суперника, забув про елементарної вдячностi i не бажа" використати свiй вплив для того, щоб нагадати полiцiї Лос-Анджелеса про її обов'язки?
  
  Коп Джон (вiн же Джек) Винсеннс, Переможець з Великої Лiтери, знаменитий борець з наркотиками, був близьким другом Сiда. Наш Сидстер надав йому чимало послуг. Чому ж Джек (тiсно пов'язаний з Еллiсом Лоу не тiльки спорiдненими, але й дiловими вiдносинами, хоча, зауважте, в нашiй статтi ви не знайдете слова "скарбник"), так от, чому ж Джек не почав власного розслiдування, як вчинив би на його мiсцi будь-порядна людина?
  
  Ми не в перший раз зада"мо цi питання, але, на жаль, вони досi залишаються без вiдповiдi. Чекайте продовження теми в наступних випусках i пам'ятайте, все це ви дiзналися першими: конфiденцiйно, без протоколу, строго секретно.
  
  
  
  Журнал "Суворо секретно", грудень 1955 року
  
  
  
  Лоу i Винсеннс - ми вимага"мо правосуддя!
  
  
  
  Досить ми, дорогий читачу, ходили навкруги: настала пора заговорити на повний голос. У нашому травневому випуску ми вiдзначили дворiчну рiчницю звiрячого вбивства нашого провiдного автора Сiда Хадженса. Ми з гiркотою помiтили, що вбивство так i залишилося нерозкритим, закликали полiцiю Лос-Анджелеса, окружного прокурора Еллiса Лоу i його свояка сержанта полiцiї Джека Винсеннса проявити iнiцiативу у розслiдуваннi, поставили кiлька очевидних питань, але так i не отримали вiдповiдi. Сiм мiсяцiв ми чекали правосуддя, i чекали марно. Так що сьогоднi нам доведеться поставити новi питання, i не наша вина, що вони можуть декому припасти не до смаку.
  
  Де сенсацiйнi "секретнi матерiали" Сiда Хадженса, такi скандальнi матерiали, що Сiд не наважувався опублiкувати їх навiть в нашому журналi?
  
  Чи вiрно, що окружний прокурор Лоу зам'яв розслiдування вбивства, оскiльки в останньому номерi "Строго секретно" наш вiдважний Сидстер опублiкував неспростовнi докази збочених нахилiв Макса Пелтца, продюсера i режисера серiалу "Жетон Честi", того самого Пелтца, який (який збiг!) щедро фiнансував виборчу кампанiю Лоу?
  
  Чи Не тому Лоу iгнору" нашi благання про справедливiсть, що дуже зайнятий пiдготовкою до наступних виборiв? Правду кажуть, нiби Джек Винсеннс (зауважте, в цiй статтi ви не знайдете слова "скарбник") вимага" у голлiвудських знаменитостей "добровiльнi" внески на пiдтримку свого впливового родича?
  
  I ще трохи про Переможця з Великої Лiтери.
  
  До нас доходять чутки, що в сiм'ї у уславленого борця з наркомафi"ю теж не все гаразд. Його дружина (дочка багатих батькiв, до того ж молодший Джека майже на двадцять рокiв), у свiй час яка переконала його покинути небезпечний Вiддiл наркотикiв, тепер незадоволена тим, що вiн служить у не менш небезпечному пiдроздiлi нагляду. Нашi джерела повiдомляють, що Джек i чарiвна Карен скандалять чи не кожен божий день. Цiкаво, чи правда це i чи це вся правда?
  
  Є над чим подумати, чи не так, шановний читачу? Але ми не залиша"мо надiї на те, що правосуддя нарештi восторжеству", i продовжу"мо свiй хрестовий похiд в пам'ять i в iм'я покiйного Сiда Хадженса. Пам'ятай, читач: про все це ти дiзнався першим без протоколу, конфiденцiйно, строго секретно.
  
  
  
  
  1956
  
  
  
  Журнал "Суворо та"мно",
  
  рубрика "Вiкно в злочинний свiт", жовтень 1956 року
  
  
  
  Наближа"ться строк звiльнення Коена: Що чека" Микстера у рiдному мiстi?
  
  
  
  Вiд вас, дорогi нашi читачi, зрозумiло, дивно очiкувати обiзнаностi в хитросплетiннях лос-анджелеського кримiнального бiзнесу. Не сумнiва"мося, що бiльшiсть з вас - законослухнянi громадяни, знайомi з темною стороною життя виключно з публiкацiй нашого журналу. Нас не раз звинувачували в цинiзмi; проте, як мовиться, хто попереджений, той озбро"ний, i наша "дина мета - тримати вас у курсi всього, що вiдбува"ться поряд з нами. Ось чому ми вiдкрили рубрику "Вiкно в злочинний свiт", присвячену органiзованої злочинностi в нашому рiдному Лос-Анджелесi. I нинiшня наша публiкацiя буде присвячена постатi у всiх вiдносинах видатною - Мей"ру Харрiсу Коену, 43 рокiв, вiдомому також як Мiзантроп Микстер або Страшний Мiккi К.
  
  Був час, коли Мiк тримав у страху весь кримiнальний Лос-Анджелес! Тепер вiн за ґратами: сiв у листопадi 1951 року за звинуваченням у несплатi податкiв. Проте ходять чутки, що досить скоро, можливо в кiнцi 1957 року, вiн вийде на волю достроково.
  
  Репутацiя Мiккi добре вiдома: з 1945 по 1951 рiк, поки Дядько Сем не взяв його за зябра, не було в нашому мiстi людину могутнiшою i страшнiше його. Про нього розповiдали в новинах, йому присвячувалися цiлi газетнi шпальти; словом, Мiккi заслужено користувався загальною увагою. Але скiльки мотузочцi не витися, а кiнець буде; от i главi лос-анджелеських гангстерiв довелося пiти у тривалу вiдпустку не за власним бажанням. I ось, поки вiн насолоджу"ться вiдпочинком в затишнiй одномiснiй камерi, чуха" за вушком улюбленого бульдога Мiккi-младшею i веде благочестивi бесiди зi своїм помiчником Девi Голдманом (теж сидить у Мак-Нiлi за аналогiчним звинуваченням), кримiнальна активнiсть у Лос-Анджелесi дивним чином майже зiйшла нанiвець. У нашого журналу чимало добровiльних кореспондентiв в рiзних шарах суспiльства: отримавши якусь ексклюзивну iнформацiю, ми розробили теорiю про те, що вiдбува"ться в мiстi, i цю теорiю, дорогi читачi, представля"мо вам. Слухайте уважно i пам'ятайте: все це ви дiзна"теся першими, без протоколу, конфiденцiйно, строго секретно.
  
  Листопад п'ятдесят першого: до побачення, Мiккi, не сумуй, не сумуй, не забудь зубну щiтку, пиши частiше. Перед тим як вiдправитися в далекi холоднi краї, Мiккi повiдомля" сво"му заступнику Морiсу Ягелке, що вiн (Мо) тепер ста" главою iмперiї Коена; i ще повiдомля", що передбачав таку непри"мнiсть i тому вклав велику частину свого сказочною стану в легальний бiзнес, що належить людям, яким вiн довiря". Як бачимо, гангстер Мiккi К. може викидати будь-якi антраша, але синку "врейської матусi добре зна", з якого боку у бутерброда масло.
  
  Ви ще на нашiй хвилi, дорогий читачу? Вiдмiнно. Тепер слухайте ще уважнiше.
  
  Поки Мiккi вiдпочива" в сво"му заґратованому чертозi, час iде. Вiд власникiв своїх вкладiв Мiк отриму" вiдсотки i переводить їх прямо в швейцарський банк. Вийшовши на свободу, вiн отрима" свою Iмперiю Зла тому на тарiлочцi з блакитною облямiвкою. I настануть тодi щастя райськi днi, принаймнi для Мiккi i його прiсних.
  
  Отже, королiвство Коена впала в летаргiчний сон. I така влада всюдисущого Мiккi К., що, хоча вiн вже п'ять рокiв як у казенному домi, нi один, навiть самий нахабний, гангстер не намага"ться перехопити кермо правлiння його iмперi"ю. Навiть Крутий Джек Уэйлен, вiдомий громила i гравець, про якого говорять, що вiн нiкого й нiчого на свiтi не боїться, займа"ться своїм гральним бiзнесом, а в справи Мiккi не лiзе.
  
  А що ж, запита"те ви, сталося з наближеними нашого Микстера? Таке враження, що майже всi вони встали на чесний шлях. Мо Ягелка гра" на бiржi, i зда"ться, не надто вдало. Девi Голдман, заарештований разом з босом, вигулю" на тюремному дворi Мiккi Коена-молодшого. Ейб Тайтелбаум, один з бойовикiв Коена, вiдкрив делiкатесний ресторанчик "Кошерна кухня Ейба": ах, якi там сендвiчi! Iнший бойовик, Чи Вакс, торгу" лiками, причому, зауважте, за офiцiйною лiцензi"ю. Що ж до улюбленця Мiккi, красеня iталiйця Джоннi Стомпанато (прозваного Оскаром за гiдний першого мiсця на конкурсi Кiноакадемiї розмiр... не будемо уточнювати, якого органу), - так ось, Джоннi, судячи з усього, повернувся до сво"ї колишньої професiї, осво"ною ще до знайомства з Коеном, - шантажу i дрiбному вимагання, а у вiльний вiд цих милих занять час зiтха" по Лани Тернер.
  
  Що ж це виходить? Нiхто нi в кого не палить, в мiстi тиша та благодать, мiж гангстерами суцiльний мир i благоволiння? Сумне видовище, навiть жалюгiдне якийсь - вам не зда"ться, дорогi читачi?
  
  Але може бути, не все так безхмарно.
  
  Випадок номер раз: серпень 1954 року. Джон Фiшер Дискант, iмовiрно один з "акцiонерiв" Коена, знайдений застреленим в мотелi в Калвер-сiтi. Нi пiдозрюваних, нi арештiв; справа так i не розкрито.
  
  Випадок номер два: травень 1955 року. Натан Янклов i Джордж Палевски, наближенi Коена, курирували проституцiю, i ймовiрно також "акцiонери", знайденi застреленими в мотелi "Мелодiя любовi" в Рiверсайдi. Нi пiдозрюваних, нi арештiв; шериф округу Рiверсайд оголосив, що закрива" справу за вiдсутнiстю доказiв.
  
  Випадок номер три: липень 1956 року. Уокер Тед Туроу, вiдомий наркоторговець, останнiм часом неодноразово висловлював бажання "прибрати до рук лос-анджелеський бiзнес", знайдений застреленим у власному будинку в Сан-Педро. Вже здогадалися, вiрно? Нi ключiв до розгадки, нi пiдозрюваних, нi арештiв. Справу веде лос-анджелеська полiцiя, дiлянка Харбор; воно ще не закрито, але, чесно кажучи, ми не сподiва"мося на результати.
  
  А тепер увага, дiти: усi четверо гангстерiв (або, принаймнi, людей, пов'язаних з гангстерами) прийняли смерть вiд команди кiлерiв, що склада"ться з трьох чоловiк. Жодне вбивство не розслiдувалася як слiд; повинно бути, нашi шановнi служителi правопорядку визнали жертв непотребом, не вартим справедливостi. Так що ми при всьому бажаннi не можемо сказати, iдентичнi чи гiльзи у всiх трьох випадках. - вiдомо лише, що всi вбивства здiйснювалися з одного калiбру зброї. Наскiльки нам вiдомо, ми першi додумалися зiставити цi вбивства мiж собою. Що ж далi? Нам вiдомо, що у Джека Уэйлена i його пiдручних у всiх трьох випадках беззаперечне алiбi. Мiккi Девi К. та Р. сидять за гратами i поняття не мають, хто розстрiлю" їх дiлових партнерiв поодинцi. Цiкаво, чи не правда, дорогий читачу? Отже, не вiрте очам своїм: хоча на поверхнi все тихо, в глибинi зароджу"ться шторм i у нас вже " вiдомостi з достовiрних джерел, що улюбленець Мiккi Моррiс Ягелка зiбрав речi i поїхав у Флориду, наляканий до смертi.
  
  А скоро виходить на свободу сам Микстер. Що ж тут почнеться???
  
  Пам'ятай, дорогий читачу, про все це ти дiзнався першим. Без протоколу, конфiденцiйно , строго секретно .
  
  
  
  
  1957
  
  
  
  Полiцiя Лос-Анджелеса
  
  Конфiденцiйний звiт
  
  Дата: 10/2/57
  
  Складено: Вiддiл внутрiшнiх розслiдувань,
  
  серж. Д -У. Фiск
  
  жетон 6129, ОВР
  
  За запитом: заступника начальника полiцiї Лос-Анджелеса, шефа-детектива Тада Грiна
  
  Тема: Уайт, Венделл А.,
  
  Вiддiл по розслiдуванню вбивств
  
  
  
  Сер!
  
  Доручаючи менi це розслiдування, ви помiтили, що успiх офiцера Уайта складання iспитiв на звання сержанта пiсля двох невдалих спроб i дев'яти рокiв служби в Бюро здивував вас, особливо у свiтлi нещодавнього пiдвищення в званнi лейтенанта (нинi капiтана) Дадлi Смiта. Навiвши довiдки про офiцера Уайте, я встановив кiлька цiкавих i неоднозначних фактiв, якi, вважаю, повиннi вас зацiкавити. Оскiльки доступ до дось" офiцера Уайта i до записiв про вироблених їм арешти у вас ", перейду вiдразу до того, що не вiдображено в дось".
  
  1. Протягом вже декiлькох рокiв Уайт, неодружений i не ма" близьких родичiв, пiдтриму" iнтимнi стосунки з якоюсь Лiнн Маргарет Брэкен, 33 рокiв, власницею магазину одягу "Веронiка" в Санта-Монiцi. Є iнформацiя (не пiдтверджена документально), що в минулому згадана Брэкен займалася проституцi"ю.
  
  2. Уайт, наведений у Вiддiл по розслiдуванню вбивств лейтенантом Смiтом у 1953 роцi, далеко не вiдразу зарекомендував себе високим професiоналом, яким вiн представлявся капiтану (б. лейтенанту) Смiту. ще в 1952 - 1953 рр., працюючи пiд керiвництвом лейтенанта Смiта в пiдроздiлi нагляду, вiн використав не стiльки iнтелект, скiльки фiзичну силу i, зокрема, при виконаннi службових обов'язкiв убив трьох пiдозрюваних. Однак пiсля вбивства пiдозрюваного Сильвестра Фитча, що стався в квiтнi 1953 року при розслiдуваннi справи "Нiчної сови", поведiнка Уайта рiзко змiнилося. На нього перестали надходити скарги, пов'язанi iз застосуванням фiзичного насильства (це вража", якщо переглянути особиста справа Уайта за 1948 - 1951 рр. i подивитися, скiльки скарг надходило на нього тодi). Зокрема, вiдомо, що аж до весни 1953 року Уайт регулярно вiдвiдував громадян, засуджених за насильство в сiм'ї та звiльнених умовно-достроково, залякував їх, словесно ображав i в деяких випадках бив. Однак все вказу" на те, що в квiтнi 1953-го ця незаконна дiяльнiсть припинилася i з тих пiр не поновлювалася. За характером Уайт все так же запальний, схильний до насильства (можливо, ви пам'ята"те, що при звiстцi про смертному вироку сво"му колишньому партнеровi, сержантовi Р.-А. Стенсленду, вiн вибив кiлька шибок у примiщеннi Вiддiлу вбивств, за що отримав догану з занесенням); однак починаючи з 1953 року вiн кiлька разiв вiдмовлявся вiд спiльної роботи з лейтенантом/капiтаном Смiтом у Вiддiлi органiзованої злочинностi, незважаючи навiть на те, що цi вiдмови могли ускладнити його вiдносини зi Смiтом, якого Уайт вважа" своїм наставником. Менi передавали, зокрема, що пiд час однi"ї з таких розмов Уайт, вказуючи на те, що пропоноване доручення пов'язане iз застосуванням насильства, сказав буквально наступне: "Остогидла менi така робота, вже верне вiд неї". Що дуже цiкаво, враховуючи його минуле i сталу за ним репутацiю.
  
  3. Навеснi 1956 року, коли капiтан Е. Дж. Эксли зайняв посаду в. о. керiвника Вiддiлу вбивств, Уайт вперше за час служби взяв вiдпустку за всi минулi роки в загальнiй складностi дев'ять мiсяцiв. (Вiдомо, що мiж Уайтом i капiтаном Эксли iсну" сильна обопiльна неприязнь, висхiдна до вiдомiй справi "Кривавого Рiздва" в 1951 роцi.) Пiд час вiдпустки Уайт (чиї бали в Академiї вказували на середнiй iнтелект i рiвень освiти не нижче середнього) вiдвiдував заняття з кримiнологiї i судової медицини в iнститутi пiдвищення квалiфiкацiї полiцейських, а також пройшов (за власний рахунок) курс ФБР "Теорiя i практика розслiдування злочинiв" в Квантiко, штат Вiрджинiя. До вiдвiдування цих занять Уайт двiчi намагався здати iспит на звання сержанта i обидва рази провалювався; з третьої спроби вiн здав iспит з загальним балом 89 i тепер повинен отримати звання сержанта до кiнця 1957 календарного року.
  
  4. В листопадi 1954 року у в'язницi Сан-Квентiн був приведений у виконання смертний вирок Р.-А. Стенсленду.
  
  Уайт попросив дозволу бути присутнiми при екзекуцiї i отримав його. Нiч перед стратою вiн провiв у камерi Стенсленда; вони пили разом i розмовляли. (Помiчник начальника в'язницi повiдомив менi, що закрив очi на таке порушення правил з поваги до полiцейської минулого Стенсленда.) Капiтан Эксли також був присутнiй при екзекуцiї; вiдбувся при цьому мiж ним i Уайтом який-небудь розмову, невiдомо.
  
  5. Найцiкавiше я приберiг наостанок. Цiкаво це перш за все тому, що вказу" на стiйкий (можливо, навiть посилю"ться) iнтерес Уайта до справ, пов'язаних з побиттям i (останнiм часом) вбивствами жiнок. А саме: Уайт проявля" великий iнтерес до декiльком однотипним вбивств повiй, здiйснених в останнi кiлька рокiв в Калiфорнiї, Арiзонi i, розслiдування яких не входить в коло його службових обов'язкiв. Вiн вважа", що цi вбивства пов'язанi мiж собою. Наведу iмена жертв, дати i мiсця вбивств:
  
  Джейн Мiлдред Хемшер, 8/3/51. Сан-Дi"го,
  
  Кетi (другого iменi нема") Джануэй, 19/4/53, Лос-Анджелес,
  
  Шерон Сьюзен Пэлвик, 29/8/53, Бейкерсфiлд (Калiфорнiя,
  
  Саллi (другого iменi нема") Де Вейн, 2/11/55, Нидлз, Арiзона,
  
  Крiссi Вiрджинiя Ренфро, 16/7/56, Сан-Франциско.
  
  Уайт неодноразово говорив своїм колегам з Вiддiлу вбивств, що всi докази вказують на одного вбивцю, i навiть вiдвiдував (за свiй рахунок) мiста, де вiдбувалися злочини. Детективи, з якими розмовляв Уайт, природно, вважають, що вiн лiзе не в свою справу, i неохоче дiляться з ним iнформацi"ю. Невiдомо, чи досяг вiн якогось прогресу в розкриттi цих справ. Лейтенант Дж. С. Дi Ченцо, начальник дiльницi Вест-Веллi, висловлю" припущення, що iнтерес Уайта до вбивств повiй пов'язаний з другої iз жертв у списку, неповнолiтньої Кетi Джануэй, з якою Уайт був знайомий i важко переживав її загибель.
  
  6. Як бачите, з'ясувалося багато цiкавих фактiв. Додам, що особисто я захоплююся завзятiстю i наполегливiстю, з якою Уайт працю" над собою впродовж останнiх рокiв, а його iнтерес до вищезазначеної серiї нерозкритих вбивств зда"ться менi багатообiцяючим. Список своїх iнформаторiв докладаю на окремому аркушi.
  
  З повагою сержант Д -У. Фiск, 6129, ОВР
  
  
  
  Полiцiя Лос-Анджелеса Конфiденцiйний звiт
  
  Дата: 11/3/57
  
  Складено: Вiддiл внутрiшнiх розслiдувань,
  
  серж. Дональд Клекнер
  
  жетон 688, ОВР
  
  За запитом: шефа полiцiї Вiльяма Паркера X.
  
  Тема: Винсеннс, Джон, сержант, Пiдроздiл нагляду
  
  
  
  Сер!
  
  
  
  У зв'язку з погiршенням якостi службової дiяльностi серж. Винсеннса ви доручили менi провести перевiрку його дiяльностi та розглянути питання про дострокове звiльнення його на пенсiю. Повинен зауважити, що така мiра зда"ться менi несво"часної. Безумовно, Винсеннс - явний алкоголiк; вiрно i те, що алкоголiзм коштував йому роботи в "Жетонi Честi", що погано вiдбилося на iмiджi Полiцiї Лос-Анджелеса. Вiрно i те, що йому 42 роки, i для такої напруженої i ризикованої роботи, як служба в Пiдроздiлi нагляду, вiн просто застарий. Однак я прийшов до висновку, що погiршення, про який йде мова, не критично, оскiльки помiтно насамперед порiвняно зi службою Винсеннса у Вiддiлi наркотикiв, де вiн заслужено користувався репутацi"ю вiдважного i iнiцiативного полiцейського. В ходi розслiдування у мене склалося чiтке враження, що в службовий час Винсеннс не п'"; що ж стосу"ться виконання ним своїх службових обов'язкiв, то першi слова, якi приходять на розум, - "млявiсть" i "сповiльненiсть реакцiї". Крiм того, якщо Винсеннс вiдмовиться вiд дострокового звiльнення, боюся, що пенсiйний фонд його пiдтрима".
  
  Сер, я знаю, що ви вважа"те Винсеннса нiкчемним полiцейським, i, чесно кажучи, я з вами абсолютно згоден. Проте хотiлося б нагадати вам про тiсному зв'язку Винсеннса з окружним прокурором Лоу, людиною, хорошi робочi вiдносини з яким нам абсолютно необхiднi, що пiдтвердить ваш новий перший заступник капiтан Смiт. Винсеннс як i ранiше, збира" внески у фонд Лоу i викону" для нього рiзноманiтнi доручення, i, якщо Лоу, як очiку"ться, на наступному тижнi буде обраний на другий термiн, вiн, швидше за все, використову" свiй вплив, щоб перешкодити вам звiльнити Винсеннса. Тому мої рекомендацiї наступнi: залишити Винсеннса у пiдроздiлi нагляду до березня 1958 року, коли за розкладом командування пiдроздiлом прийме новий керiвник зi своїми офiцерами, а потiм надати Винсеннса який-небудь бригадi патрульних аж до офiцiйної дати його звiльнення на пенсiю (15/5/58). Таке очевидне пониження в статусi Винсеннс сприйме як приниження i, швидше за все, добровiльно пiде сам.
  
  З повагою Дональд Дж. Клекнер, ОВР
  
  
  
  ЗАГОЛОВОК: "Лос-Анджелес Таймс", 15 травня
  
  
  
  Лоу обраний на наступний термiн
  
  
  
  ВИТРИМКА: "Лос-Анджелес Таймс", 8 липня
  
  
  
  Мiккi Коен поранено в результатi нападу
  
  
  
  Керiвництво федеральної в'язницi Мак-Нiл заявило, що вчора в результатi зухвалого нападу були пораненi вiдомi гангстери Мейер Харрiс (Мiккi) Коен i Девiд (Девi) Голдман.
  
  Коен i Голдман, очiкують дострокового звiльнення у вереснi, спостерiгали за грою в софтбол на тюремному подвiр'ї, коли на них накинулися тро" ув'язнених у саморобних масках, з обрiзками труб i саморобними заточками в руках. Голдман отримав два удари заточкою в плече i сильну травму голови; Коен вiдбувся поверхневими пораненнями. Тюремнi лiкарi стверджують, що травма Голдмана дуже серйозна i, можливо, призведе до необоротного пошкодження мозку. Нападники втекли; в даний час ведеться посилене розслiдування з метою встановлення їх особистостей. Адмiнiстратор в'язницi Мак-Нiл Р. Дж. Вулф заявив: "Ми вважа"мо, що мова йде про так званому замовленому вбивствi. Хтось iз в'язнiв отримав з волi "замовлення" на Коена i Голдмана. Ми зробимо все, щоб докопатися до правди".
  
  
  
  Журнал "Суворо секретно", жовтень 1957 року
  
  
  
  Мiккi Коен поверта"ться: чи Повернуться старi добрi часи?
  
  
  
  Серед занепалих ангелiв нашого доброго мiста вiн, без сумнiву, був самим колоритним. Весь Лос-Анджелес сбегался подивитися, як Мiккi Коен гуля" "Мокамбо" або "Трокадеро": це видовище захоплювало не менше, нiж якщо б ви своїми очима побачили, як татусь Страдiварi вирiза" з колоди скрипку. Пам'ята"те, як Мiккi вiдпускав жарти, придуманi його спiчрайтером i правою рукою Девi Голдманом? Як вручав своїм скарбникам зi служби шерифа пухкi конверти? Як обжимался за столиком з Одрi Андерс та iншими камелiями, що перебувають у нього на утриманнi? Варто було йому увiйти в ресторан, всi погляди зверталися в його бiк: втiм, панi здебiльшого не зводили очей з його охоронця, красеня Джнонi Стомпанато, i пошепки питали один одного: "Цiкаво, у нього i справдi такий великий?" Кишеньковi злодiї, грабiжники, шантажисти, сутенери, найманi стрiлки - весь цей набрiд роился бiля столика Мiккi в надiї, що вiн заохотить їх жартом, дружнiм рукостисканням або бавовною по плечу. Мiк шкодував хворих дiтей та бездомних собак, був членом Єврейської лiги i робив щедрi внески в Армiю спасiння. А ще вiн займався гральний бiзнес, букмекерство, наркоторгiвлю, проституцiю, позичав грошi пiд шаленi вiдсотки i вбивав в середньому по дюжинi людей у рiк. У всiх нас " свої недолiки, чи не правда, дорогий читачу? Хтось залиша" обрiзки нiгтiв на пiдлозi у ваннiй, а хтось регулярно посила" своїх ворогiв в кращий iз свiтiв.
  
  Але що ж ви дума"те, дорогi нашi читачi? Знайшлися люди, для яких нема" нiчого святого! Хтось спробував вiдправити до праотцiв самого Мiккi!! "Неможливо!" - скажете ви? На жаль, ще як можливо! Однак у Мiккi життiв явно бiльше, нiж у кiшки з прислiв'я: його не беруть нi кулi, нi бомби, нi динамiт. Його не зламали шiсть рокiв у Мак-Нiлi; його не прикiнчили невiдомi вбивцi, збройнi заточками i обрiзками труб. I ось вiн знову з нами! Кравцi з "Сай Девор" [49] . закуповуйте матерiал на новi пiджаки; офiцiантки з "Мокамбо" i "Трока", готуйтеся приймати щедрi чайовi. Незабаром Мiккi у всiй славi своїй знову ступить на асфальт Сансет-стрiп. Але, милi дами, ви марно ойка"те i притиска"те руку до серця, сподiваючись знову побачити його красеня-охоронця! Шепнемо вам строго секретно: так, Джоннi дiйсно такий великий, але, на жаль, вже багато рокiв Джоннi навiть не дивиться нi на одну жiнку, окрiм божественної Лани Тернер, i, кажуть, це почуття вза"мно...
  
  Однак повернемося до Мiккi К. Нашi уважнi читачi, звичайно, пам'ятають статтю рiчної давностi, в якiй ми викладали деякi свої мiркування щодо перспектив злочинного свiту в нашому улюбленому мiстi? Кiлька вiдомих гангстерiв вбитi, i цi вбивства дак i залишилися нерозкритими. На самого Мiккi напали у в'язницi; сам вiн майже не постраждав, але його вiрний помiчник Девi Голдман, отримавши залiзною трубою по головi, перетворився в овоч. I знову-таки вбивць так i не знайшли...
  
  Що ж, дiтки, почека"мо i подивимося, що буде далi. В одному нема" сумнiвiв: тепер, коли Мiккi, великий i жахливий, повернувся в мiсто, багато рокiв був свiдком його подвигiв i злочинiв, нудьгувати нам не доведеться. I ви, дорогий читачу, коли сидите в ресторанi або просто прогулю"ться по Сансет-стрiп, не забувайте надягати бронежилети на випадок, якщо Мейер Харрiс Коен десь поблизу.
  
  
  
  ВИТРИМКА:
  
  "Лос-Анджелес Геральд Експрес", 10 ноябри
  
  
  
  Нове замах на гангстера Коена
  
  
  
  Сьогоднi рано вранцi в будинку вiдомого гангстера Мiккi Коена, нещодавно звiльненого з в'язницi Мак-Нiл, стався вибух. Сам Коен i його дружина Лавонн не постраждали. Вибухом зовсiм знищена гардеробна, в якiй зберiгалися бiльш грiх сотень костюмiв Коена; крiм того, легке поранення отримав улюблений пес гангстера, який спав у сусiднiй кiмнатi. Собацi надано допомогу у ветеринарнiй клiнiцi Вестсайд. Коментарiв вiд самого Коена нам отримати не вдалося.
  
  
  Конфiденцiйний лист, вкладене в папку з результатами перевiрок всiх офiцерiв, якi готуються зайняти посаду начальника Вiддiлу внутрiшнiх розслiдувань полiцiї Лос-Анджелеса.
  
  
  29/11/1957
  
  
  
  Дорогий Бiлл!
  
  Бог ти мiй, скiльки рокiв пройшло з тих пiр, як ми з тобою разом служили сержантами! I вiрно, коли ти запропонував менi згадати минуле i трошки пограти в детектива, я не мiг упустити такий шанс. Повинен зiзнатися, менi було нiяково розпитувати офiцерiв за спиною у Еда i Престона; однак, гадаю, i сама твоя iдея, i вибiр людини, який впора"ться з таким завданням, був вiрний. Ми з тобою обо" любимо Еда, так що я з особливим задоволенням повiдомляю, що результат мого "розслiдування" стовiдсотково позитивний.
  
  Я розмовляв з безлiччю офiцерiв полiцiї, як патрульних, так i детективiв, i всi вони вiдносяться до Еду Эксли з глибокою повагою. Правда, деякi вважають, що у справi "Нiчної сови" залишилися деякi неясностi; але всi згоднi в тому, що Ед проявив вiдвагу i мужнiсть, а деякi навiть називають його вчинок "подвигом". Зда"ться, ця iсторiя в очах наших братiв-копiв затьмарила всi попереднi враження й зовсiм изгладила ту неприязнь, яку багато живили до Еду пiсля його свiдчень у справi "Кривавого Рiздва". Спочатку обурювало деяких стрiмке пiдвищення Еда по службi з сержантiв капiтана, та ще й з посадою командира-контролера; проте, на загальну думку, вiн чудово проявив себе на новому мiсцi служби. За неповнi п'ять рокiв служби Ед очолював сiм вiддiлiв, зав'язав безлiч корисних знайомств i, загалом, заслужив повагу всiх, хто працював пiд його керiвництвом. Тво" головне побоювання, те, що Ед, будучи матiр'ю по натурi, не зможе стати для iнших офiцерiв "своїм", мабуть, не виправдалося. У полiцiї вже рознеслася чутка, що на початку 1958 року Ед повинен зайняти мiсце керiвника ОВР, i загальна думка говорить, що це мiсце йому цiлком пiдходить. Вважаю, сама репутацiя Еда Эксли здатна вiдвернути багатьох вiд порушень статуту.
  
  Вiдомо також, що Ед здав iспити на звання iнспектора i отримав вищий бал з усiх предметiв. Однак тут починаються деякi розбiжностi. Вiдомо, що Тад Грiн в найближчi кiлька рокiв ма" намiр пiти у вiдставку: передбача"ться, що мiсце шефа детективiв займе або Ед, або капiтан Дадлi Смiт. Так от, бiльшiсть офiцерiв, з якими менi довелося розмовляти, вважають, що Дадлi старше, набагато досвiдченiший, надiлений бiльш вираженими задатками лiдера i тому бiльш гiдний цi"ї посади.
  
  На закiнчення додам кiлька особистих зауважень.
  
  1. Вже кiлька рокiв Ед знаходиться в дуже близьких вiдносинах з Iнес Сото, однак, пам'ятаючи про статут i про свою репутацiю, не живе з нею разом i жити не збира"ться. До речi сказати, Iнес чудова дiвчина. Вона дуже подружилася з Престоном, з Ре"м Дитерлингом, так i ми з нею стали друзями. Працю" вона у Дитерлинга у Вiддiлi зв'язкiв з пресою, i працю" блискуче. Так, вона мексиканка, ну i що з того?
  
  2. Я розмовляв про Еде з сержантами Фiском i Клекнером з ОВР. Обидва вони прийшли в полiцiю нещодавно, працювали пiд керiвництвом у Еда у Вiддiлi пограбувань; обидва його просто обожнюють i в захватi вiд того, що знову зможуть працювати разом зi своїм геро"м.
  
  3. Як колишнiй полiцейський i як людина, що зна" Еда Эксли з дитинства, вiдповiдально заявляю: вiн нiчим не поступа"ться сво"му батьковi. Якщо ти даси йому шанс, готовий тримати парi, вiн розкри" бiльше справ, нiж будь-детектив за всю iсторiю полiцiї Лос-Анджелеса. I ще тримаю парi, що про нашому розслiдуваннi йому чудово вiдомо; у хороших копiв скрiзь свої люди.
  
  На закiнчення хочу попросити тебе про одну послугу. Я подумую написати мемуари про свою службу в полiцiї. Не позичиш ти менi матерiали по справi Лорена Атертона? Тiльки, будь ласка, нi Престону, нi Еду нiчого не кажи а то ще, мабуть, уявили, що я на старостi рокiв став марнославний.
  
  Сподiваюся, мої дослiдження послужать тобi добру службу. Передавай Хелен мої найкращi побажання. Дякую, що дав менi "пограти в полiцейського" i тим дозволив воскресити в пам'ятi старi добрi часи.
  
  Щиро твiй Арт Де Спейн.
  
  
  Бюлетень службових перемiщень полiцiї Лос-Анджелеса
  
  
  1. Офiцер Венделл А. Уайт, з Вiддiлу вбивств в Бюро розслiдувань дiлянки Голлiвуд (пiсля отримання звання сержанта). Набира" чинностi 2/1/58.
  
  2. Сержант Джек Винсеннс, з пiдроздiлу нагляду в патрульний загiн Уїлшир. Вступа" в силу пiсля звiльнення вiдповiдної вакансiї, але не пiзнiше 15/3/58.
  
  3. Капiтан Едмунд Дж. Эксли на постiйну посаду керiвника Вiддiлу внутрiшнiх розслiдувань. Набира" чинностi 2/1/58.
  
  
  
  
  
  
  ЧАСТИНА ТРЕТЯ
  
  ВНУТРIШНI РОЗСЛIДУВАННЯ
  
  
  
  
  ГЛАВА СОРОК ДРУГА
  
  
  У "Тихому океанi" звичайна новорiчна метушня: звiдусiль звиса" серпантин, з величезних цифр "1958" на стiнах обсипаються блискiтки. Ед у своїй улюбленiй вiдкритої кабiнцi, з видом на зал, навпроти великого дзеркала, щоб бачити сво" обличчя. Погляд на годинник - 15:24, дата 2 сiчня 1958 року. Боб Галлодет щось затриму"ться. Що ж, нехай не поспiша", зараз Ед готовий сказати: "Зупинися, мить!"
  
  Через годину почнеться церемонiя: капiтан Е. Дж. Эксли отриму" постiйне призначення: керiвник Вiддiлу внутрiшнiх розслiдувань. Галлодет вже повiдомив результати перевiрки: Бюро окружного прокурора розглянув його особисте життя пiд мiкроскопом i рiвно нiчого не знайшло. I не могло знайти: Ед чистий, як скло. I його колеги поважають: блиск "Нiчної сови" затьмарив для них бруд "Кривавого Рiздва".
  
  Ед потягу" кави, не вiдриваючи очей вiд дзеркала. У дзеркалi тридцятишестирiчний чоловiк, який вигляда" на всi сорок п'ять. Свiтле волосся затяглися сивиною, на лобi прорiзалися зморшки. Iнес якось сказала, що погляд у нього став холоднiше, а очi наче менше; i ще що окуляри в сталевiй оправi надають його обличчю жорсткiсть. Жорсткiсть якраз те, що потрiбно сопляку, сделавшемуся капiтаном в тридцять один рiк, вiдповiв Ед, i Iнес розсмiялася. В той час вони ще смiялися в товариствi один одного.
  
  Коли ж була ця розмова? Ах так, наприкiнцi п'ятдесят четвертого. Тодi Iнес запитала, навiщо вiн був присутнiй на стратi Стенсленда: "Хотiв помилуватися, як помре твiй ворог"? Розумниця Iнес. Тодi, п'ять рокiв тому, вiн вiрив чи, може, просто хотiв вiрити, що у них щось вийде...
  
  Його "подвиг" змусив її забути Бада Уайта: чотири трупи переважили один. Ед довiв, що її гiдний, i першi мiсяцi пролетiли як увi снi. Вiн купив їй будиночок в кварталi вiд свого будинку, займався з нею коханням неквапливо i нiжно, так, як їй подобалося. Подобалася їй i робота у Рея Дитерлинга. Дитерлинг прийняв Iнес як дочка, її нелегка доля знайшла в ньому вiдгук - його i самою життя немало попсувала: одна дружина померла, друга його кинула, син Пол загинув у горах, син Бiллi виявився гомосексуалiстом. Престон Эксли i Арт Де Спейн теж полюбили Iнес; спiлкування з нею нагадувало цим суворим, безжалiсним людям, що в свiтi " мiсце радостi i нiжностi, i за це вони були їй вдячнi.
  
  Подружилася Iнес i з багатьма з королiвства фантазiй. Як не дивно, легко знайшла спiльну мову з Бiллi Дитерлингом i Тiммi Валберном. Дво" гомосексуалiстiв дiлилися з нею останнiми голлiвудськими плiтками i разом потiшалися над "цими чоловiками": одне слово "чоловiк" викликало у всiх трьох напади реготу. Вони смiялися над полiцi"ю i грали в шаради в будинку, який купив для Iнес капiтан Ед Эксли...
  
  Про що б вiн не думав, все зводиться до Iнес.
  
  Убитi негри були йому ночами: що, якщо вони невиннi? Безсила лють, його рукою натиска"ш на спусковий гачок, у полiцейських звiтах i газетних статтях обернулася мужнiстю; небезпечного слова "беззбройнi" нiхто не вимовляв. Iнес заспокоїла його страхи, зробивши заяву: близько опiвночi ґвалтiвники привезли її в будинок до Сильвестра Фитчу i залишили там. Вона вiдмовлялася дати свiдчення, тому що не бажала згадувати, що робив з нею Фiтч. Ед зiтхнув з полегшенням: правосуддя здiйснилося, його кулi наздогнали винних. Iнес.
  
  Минав час, рожевий туман розсiювався i все яснiше ставало, що нi на її захоплення, нi спiвчуття стосункiв не побуду"ш. Iнес знала, що Ед нiколи на нiй не жениться: дружина-мексиканка для копа з амбiцiями - кiнець кар'"ри. Ед чувствован, що вона все бiльше вiддаля"ться вiд нього; "дине, що їх зв'язувало - спiльнi спогади, справа "Нiчної сови".
  
  В "зеленiй кiмнатi", де ковтав газ Дiк Стенсленд, вони з Бадом Уайтом зустрiлися поглядами. Всього один погляд - слiв не потрiбно. А коли Еда Эксли призначили головою Вiддiлу вбивств, Бад вперше за одинадцять рокiв взяв вiдпустку - теж не потребу" коментарiв.
  
  Але якщо не вважати Iнес i Бата, у Еда все вiдмiнно. Вiн перевершив брата - це визнав навiть батько. Кiлькiсть розкритих їм справ приголомшу"; у травнi вiн стане iнспектором, а через кiлька рокiв кине виклик Дадлi Смiту в боротьбi за мiсце шефа детективiв. Смiт, найстрашнiша людина в полiцiї Лос-Анджелеса, вже дивиться на нього з обережним повагою, пiд яким ясно вiдчува"ться опаслiвая неприязнь. Зна" його суперник, що "диний страх Еда - страх перед копом-громили з пташиними головами, не здатним на витончену помсту, i саме тому непередбачуваним i небезпечним?
  
  Бар поступово наповню"ться: народ з Бюро прокурора, кiлька жiнок. В останнiй раз з Iнес було зовсiм недобре: лежала нерухомо, дивлячись у стелю, немов повiя, куплена на нiч. Ед посмiха"ться високiй жiнцi, та вiдверта"ться.
  
  - Вiтаю, кеп. Ти у нас справжнiй бойскаут.
  
  Галлодет сiда" за його столик. Дивиться в сторону.
  
  - Боб, що сталося? Викладай, ми ж з тобою партнери.
  
  - Два тижнi тому наша служба нагляду спостерiгала за Iнес - нiчого особливого, рутинна перевiрка... Чорт, Ед, вона спить з Бадом Уайтом.
  
  
  
  * * *
  
  
  Церемонiя як в туманi.
  
  Паркер штовха" мова: полiцейськi пiдданi тим же спокусам, що й цивiльнi, однак зобов'язанi куди суворiше стежити за власними низинними iнстинктами, бо повиннi служити моральним прикладом суспiльства, все глибше погрязающему в комунiзмi, злочинностi, лiбералiзмi i загальної моральної розбещеностi. На чолi Вiддiлу, вiдповiдального за моральнiсть полiцейських, ма" стояти людина бездоганний за своїм моральним якостям, i ця людина перед нами: капiтан Е. Дж. Эксли, наш прославлений герой!
  
  Ед у своїй промовi теж щось базiка" про мораль. Дуейн Фiск i Дон Клекнер пiдходять побажати йому удачi; крiзь туман, що огорта" розум, Ед чита" їх думки - мрiють потрапити до нього в помiчники. Дадлi Смiт пiдморгу", в його очах чита"ться: "А все-таки таким шефом детективiв буду я!" Нескiнченнi вибачення за раннiй догляд - i до Iнес.
  
  По дорозi туман розсiю"ться: наста" жорстока яснiсть.
  
  Шiсть годин. Iнес приходить з роботи близько семи. Ед входить, не запалюючи свiтла, сiда" чекати.
  
  Тягнеться час. Без десяти сiм - у дверях поверта"ться ключ.
  
  - Эксли! Ти що там хова"шся? Я бачила твою машину бiля будинку.
  
  - Не запалюй свiтло. Я не хочу тебе бачити.
  
  Дзвенять ключi, пада" на пiдлогу сумочка.
  
  - I не хочу бачити цi пидорские плакати з Мучи-Маусом на стiнах.
  
  - На стiнах будинку, за який ти заплатив? Це ти хочеш сказати?
  
  - Ти це сказала не я.
  
  По звуку вiн здогаду"ться, що Iнес притулилася до дверей.
  
  - Хто тобi сказав?
  
  - Неважливо.
  
  - Будеш мстити?
  
  - Йому? Якщо спробую, буду виглядати ще бiльшим iдiотом, нiж зараз. I не соромся називати його по iменi.
  
  Мовчання.
  
  - Це ти допомогла йому скласти iспит? У нього самого мiзкiв не вистачило.
  
  Мовчання.
  
  - I довго ви трахкали в мене за спиною? Мовчання.
  
  - Довго? Вiдповiдай, puta [50] !
  
  Iнес, зiтхнувши:
  
  - Почалося це рокiв чотири тому. Час вiд часу. Нечасто. Коли нам обом потрiбен був друг.
  
  - Хочеш сказати, коли тобi не потрiбен був я?
  
  - Коли я втомлювалася вiд того, що в менi бачать жертву зґвалтування . Коли приходила в жах вiд думок про те, на що ти здатний, щоб справити на мене враження.
  
  - Я витягнув тебе з пекла! - говорить Ед. - Я дав тобi нове життя!
  
  - Ти почав мене лякати, Эксли, - вiдповiда" Iнес. - I коли менi хотiлося вiдчути себе звичайною дiвчиною, яка зустрiча"ться з звичайним хлопцем, - я йшла до Баду.
  
  - Не смiй вимовляти його iм'я в цьому будинку!
  
  - В будинку, який купив менi ти?
  
  - Я тобi дав гiдне життя! Де б ти зараз без мене? На панелi?
  
  - Як легко ти перетворю"шся в мерзотника, querido [51] .
  
  - У чому ще ти менi брехала? Кажи!
  
  - Эксли, може, вистачить на сьогоднi?
  
  - Нi, говори!
  
  Мовчання.
  
  - Скiльки ще в тебе було коханцiв? У чому ще ти мене дурила?
  
  Мовчання.
  
  - Говори, повiя чортова! Пiсля всього, що я для тебе зробив... Говори, мати твою!
  
  Мовчання.
  
  - Я тебе познайомив зi своїм батьком. Розумi"ш, що це значить? Сам Престон Эксли став твоїм другом завдяки менi. З ким ще ти трахкалася в мене за спиною? У чому ще збрехала пiсля всього, що я для тебе зробив?
  
  Iнес, дуже тихо:
  
  - Не треба тобi цього знати.
  
  - А це не тобi вирiшувати! Говори, тварюка!
  
  Iнес робить крок вперед.
  
  - Я збрехала ще тiльки один раз. Заради тебе. Про це нiхто не зна" - навiть мiй милий Бад. I зараз ти дiзна"шся. Сподiваюся, ти задоволений?
  
  Ед, пiдхоплюючись на ноги:
  
  - Годi базiкати, викладай! Я не боюся твого брехнi!
  
  Iнес смi"ться йому в обличчя:
  
  - Так ти все на свiтi боїшся, Эксли.
  
  Мовчання.
  
  Iнес, спокiйно:
  
  - Тi negritos , що надi мною знущалися, не вбивали людей в "Нiчний совi". Всю ту нiч до ранку вони були зi мною. Я збрехала заради тебе, щоб ти не мучився сумлiнням з-за того, що вбив заради мене. А тепер хочеш знати, що таке справжня брехня? Ти, Эксли, i твоя дорогоцiнна справедливiсть. Абсолютна правосуддя.
  
  Затиснувши вуха долонями, Эксли вибiга" з дому. Холод i морок, i в темрявi перед ним спотворене мертве обличчя Дiка Стенса.
  
  
  ГЛАВА СОРОК ТРЕТЯ
  
  
  На мiсцi багаторiчного жетона "Полiцейський" красу"ться новенький жетон сержанта. Бад у крiслi, закинувши ноги на стiл, проща"ться з Вiддiлу вбивств.
  
  В кабiнетi у нього справжнiй бардак: п'ять рокiв паперової роботи. Дадлi каже, переклад в Голлiвудський дiлянку справа тимчасова, на кiлька мiсяцiв. Мовляв, Тад Грiн вирiшив провчити новоспеченого сержанта - все ще сердиться за те розбите вiкно: "зелена кiмната", Дiк Стенс, хук праворуч, хук лiворуч по склу. Що ж, це справедливо. Шерлока Холмса, клацання серйознi справи як горiшки, з нього не вийшло. Бути може, тому, що серйознi справи завжди дiставалися iншим.
  
  Одне погано: тепер у нього не буде доступу до рапортами про мертвих тiлах. Значить, важче буде триматися в курсi справ манiяка, прикiнчили Кетi Джануэй i не її одну.
  
  Що взяти з собою?
  
  Зi столу: iменну табличку "Сержант Венделл Уайт". Фотографiю Лiнн - тут вона брюнетка, вже зовсiм не схожа на Веронiку Лейк; ще один знiмок: вони з Дадом в мотелi "Вiкторiя". Кастет i кийок, якими вiн за завданням Дада вибивав зiзнання з гангстерських шiсток, Бад залишить тут.
  
  З столу: дипломи по кримiналiстицi. Спадок Дiка Стенса: шiсть штук зелених, "зароблених" грабунком винних крамниць. Його останнiй лист: цю записку передав Баду охоронець.
  
  
  Здрастуй, напарник.
  
  Я тепер шкодую про все, що зробив. Про те, як деколи зазря мочалил людей, коли був полiцейським. Про тих хлопцiв у дiлянцi пiд Рiздво. Про те, що пристрелив цих двох у виннiй крамницi. Але що толку жалiти, все одно вже нiчого не виправиш. I кому тут потрiбнi мої вибачення?
  
  Постараюся прийняти покарання як чоловiк. Зна"ш, про що я тепер думаю, Бад? Адже на мо"му мiсцi мiг опинитися ти. Тобi просто пощастило - iнакше ти пройшла б той самий шлях, що i я. Напевно, ти i сам iнодi про це замислю"шся.
  
  I ще я думаю про Эксли. Звичайно, я свiй шлях вибрав сам, якщо б не вiн, бути може, менi вдалося б вчасно зiйти з кривої дорiжки. Так що ось тобi мо" останн" бажання: нехай вiн отрима" те, що заслужив. Тiльки, Бад, не поспiшай i не роби дурниць на кшталт тих, якi неодмiнно зробив би я сам. Використовуй мiзки i тi грошi, що я тобi залишив, ти зна"ш, де їх знайти. I покажи цьому ублюдку, де раки зимують, - нехай пам'ята" сержанта Дiка Стенса!
  
  Удачi тобi, напарник. Самому не вiриться, але, коли ти це прочита"ш, мене вже не буде.
  
  
  
  Дiк
  
  
  З нижнього, завжди замкненого, шухляди столу: двi папки його особистих дось": по вбивств повiй i по справi "Нiчної сови". Записував все по порядку, розбiрливо, не упускаючи жодної дрiбницi, як його вчили на курсах; справжнiй детектив. Бачив би його зараз Дiк Стенс, був би задоволений. А Ед Эксли, сволота, позеленiв вiд злостi. Бад витягнув папки, вирiшив перечитати наостанок;
  
  справа Джануэй.
  
  Першi кiлька мiсяцiв з Лiнн пройшли як в туманi; але всьому приходить кiнець, i з часом Бад занудьгував. З iншими жiнками вiн не зустрiчався, якщо не рахувати поодиноких випадкових побачення з Iнес. Намагався здати сержантський iспит i двiчi його провалив; на грошi Дiка пройшов курси по кримiналiстицi. Пiдробляв у Дада у Вiддiлi органiзованої злочинностi: зустрiчав в аеропортах i на вокзалах пiдозрiлих особистостей, привозив у вiдокремлений мотель "Вiкторiя", вибивав з них лайно i вiдправляв назад в аеропорт або на вокзал. Дад такi заходи називав "утримуванням органiзованої злочинностi в належних межах"; а Баду пiсля цього тошно буваю виглядати в дзеркало. Цiкавi справи у Вiддiлi вбивств обходили його стороною: Тад Грiн завжди знаходив, кому доручити розслiдування. На курсах Бад дiзнався чимало цiкавого про психологiю злочинцiв i методи розслiдування i вирiшив застосувати отриманi знання до старого справi, яке досi не давало йому спокою - справi Кетi Джануэй.
  
  Для початку перечитав звiти Джо Дi Ченцо: нi доказiв, нi пiдозрюваних, випадкове злочин на сексуальному ґрунтi. Закрито i списано н архiв. Перечитав протокол розкриття: Кетi Джануэй забита до смертi, замiсть особи криваве мiсиво; у вбивцi перснi на обох руках. В пiхву, в ротi, в задньому проходi сперма групи В+; три окремi еякуляцiї - ублюдок розважився на славу. Курси з психологiї злочинцiв пiдтвердили здогадку Бада: це манiяк, такi на одному злочинi не зупиняються, вiн буде вбивати знову i знову.
  
  I, забувши про колишню ненавистi до паперової роботи, вiн почав копатися в архiвах.
  
  У полiцiї Лос-Анджелеса i в департаментi шерифа подiбних справ, розкритих або нерозкритих, не заре"стровано, на перевiрку пiшло вiсiм мiсяцiв. Спадок Стенса допомогло почати пошуки по сусiдству. Округ Орандж, округ Сан-Бернардiно - нiчого; чотири мiсяцi безплiдних пошукiв - нарештi удача в Сан-Дi"го: Джейн Мiлдред Хемшер, 19 рокiв, повiя, дата смертi 8/3/51. Той же почерк; так само нi доказiв, нi слiдiв.
  
  Матерiали лос-анджелеської полiцiї i полiцiї Сан-Дi"го нi до чого не вели. Бад пам'ятав, як Дад умовляв його забути про Кетi Джануэй, як потiшалися iншi над його "слюнтяйством", але не бажав кидати справу. Скоро з'явився i третiй випадок: Шерон Сьюзен Пэлвик, 20 рокiв, повiя, дата смертi 29/8/53, Бейкерсфiлд (Калiфорнiя. Все те ж: нi доказiв, нi пiдозрюваних, справу закрито. Дад, якщо про щось i знав, не говорив нi слова.
  
  Вiн з'їздив в Дi"го i в Бейкерсфiлд: читав матерiали, набридав розпитуваннями слiдчим, який веде справу. Намагався реконструювати картину часу i мiсця: хто був в тому i iншому мiстi пiд час вбивств. Перевiряв архiви аерокомпанiй, залiзницi, автовокзалiв, шукав збiгу iмен - нiчого. З роками спливли ще три покiйницi: Саллi (другого iменi нема") Де Вейн, 17 рокiв, повiя, Нидлз, Арiзона, 2/11/55; Крiссi Вiрджинiя Ренфро, 21 рiк, повiя, Сан-Франциско, 14/7/56; i два мiсяцi тому Марiя (другого iменi нема") Уолдо, 20 рокiв, повiя, Сiетл, 28/11/57. Жодних слiдiв. Бад зiставляв справи i так i сяк, застосовував рiзнi хитрi прийоми, про яких розповiдали на курсах, - все марно. Кетi Джануэй та ще п'ять дiвчат зґвалтовано i забитi до смертi - i невловимий вбивця, як привид.
  
  Сто шiстнадцять сторiнок, що ведуть у глухий кут, вирушать з ним в Голлiвудський дiлянку.
  
  А ось i iнша справа - справа його життя, сторiнки, якi вiн не втомлю"ться перечитувати знову i знову. Спи спокiйно, Дiк Стенс: кожна сторiнка в цiй папцi - цвях у труну Еда Эксли. Два слова, вiд яких у нього до цих пiр мурашки по шкiрi...
  
  "Нiчна сова".
  
  Цi двi справи в його свiдомостi тiсно переплелися: Кетi Джануэй, Каткарт, порнографiя. Побiчна лiнiя розслiдування, слiд, який Лоу поспiшно визнав, що веде в нiкуди. А потiм Эксли розстрiляв втекли нiггерiв, справу закрили, i все, що в ньому було дивного i незрозумiлого, забулося. Для всiх, крiм Бада. "Нiчна сова" нагадувала йому про Кетi Джануэй, Кетi Джануэй - про "Нiчний совi".
  
  Воруши мiзками, Бад.
  
  Тодi, в п'ятдесят третьому, дво" знайомих Кетi Джануэй, Дуайт Жилетт i Сiндi Бенавидес, розповiли йому, що якийсь хлопець, схожий на Дюка Каткарта, розпитував про Дюка i його звички. Обидва зробили природний висновок: хоче перебити його бiзнес. Але який, до бiса, бiзнес? На Дюка до того часу працювали лише двi заїждженi шкапи. Може бути, мова йшла не про сутенерствi? А про те, що всi друзi-приятелi Дюка вважали порожнiм базiканням, - про його "грандiозному планi"? Не така вже порожня балаканина, як видно, якщо братам Энгелклингам Дюк принiс повнiстю розроблений план, з усiма деталями, навiть про те, де взяти стартовий капiтал, подумав.
  
  Повернемося до фактiв.
  
  Пiсля "Нiчної сови" Бад побував у Дюка будинку. В квартирi було прибрано, всi вiдбитки пальцiв зникли. У шафi бiля Дюка хтось покопирсався. Телефонний довiдник Сан-Бернардiно измусолен, особливо в роздiлi "Друкарнi". Пiт i Бакс Энгелклинги володiли друкарнею в Сан-Берду; звiдти ж родом i ще одна жертва, Сьюзен Ненсi Леффертс. Тепер до рапорту коронера.
  
  Iдентифiкацiя тiла Каткарта була проведена за двома ознаками: 1) порiвняння фрагментiв зубних протезiв з тюремної картою стоматолога; 2) спортивна куртка з монограмою "Д. К.". Протези стандартнi: такi може отримати будь-калiфорнiйський зек з поганими зубами.
  
  Протирiччя.
  
  Кетi Джануэй згадувала, що у Дюка на грудях "красивий шрам". У протоколi розтину, пiдписаному доком Лэйманом, про шрами нема" нi слова, при тому що груди Каткарта залишилася не знiвеченої пострiлами. I останнiй штрих: зростання вбитого в "Нiчний совi" п'ять футiв вiсiм дюймiв, зростання Каткарта. згiдно з тюремної картi, п'ять футiв i дев'ять з чвертю дюймiв.
  
  Висновок.
  
  У "Нiчний совi" вбили не Каткарта, а його двiйника.
  
  Причина?
  
  Порнографiя.
  
  Бад прочитав рапорти всiх чотирьох з Вiддiлу звичаїв, якi працювали за порнухи. Жодних слiдiв. А потiм помер Расс Мiллард, i про брудних книжонках i зовсiм всi забули. Забули, незважаючи навiть на iсторiю братiв Энгелклингов, iсторiю, якщо вдуматися, дуже цiкаву. Особливо в тiй частинi, коли вони виклали свiй план Мiккi Коена, а той вiдмовився фiнансувати справу. Нiби з огиди до порнографiї. Так ми i повiрили... а що, якщо Мiккi якимось боком причетний до справи? Эксли i Боб Галлодет почали перевiрку цi"ї версiї; але тут тро" кольорових втекли, i все повiсили на них.
  
  Куди тепер?
  
  До теорiї Бада.
  
  Що, якщо Коен або його помiчник Девi Голдман бовкнули про план Каткарта/Энгелклингов комусь iз в'язнiв? Що, якщо цей в'язень, звiльнившись, пiд виглядом конкурента-сутенера зiбрав про Дюка достатньо iнформацiї? Що, якщо вiн убив Дюка, вкрав його одяг, почав видавати себе за нього, а в "Нiчний совi" загинув випадково, тому що знав, що Дюк часто там бува"? Або, бути може, не випадково? Може бути, у нього була призначена там зустрiч: щось пiшло не так, вбивцi поїхали, повернулися з дробовиками i пристрелили самозванця, а заодно i п'ятьох нi в чому не винних людей, щоб замаскувати вбивство пiд пограбування?
  
  Шука"мо проколи.
  
  Бад перевiрив списки звiльнених з в'язницi Мак-Нiл в перiод мiж зустрiччю Энгелклингов з Козном i стрiляниною в "Нiчний совi" жодного бiлого, вiдповiдного по зростанню i комплекцiї. Але можливо, двiйник Каткарта i не сидiв у тюрмi? Може бути, про план Каткарта вiн дiзнався через другi, третi, четвертi руки?
  
  Бад думав далi, напружуючи всi сили, думав так, що мало пар з вух не валив: чорт забирай, вiн доведе, що вiн справжнiй детектив!
  
  Наприклад, вбивства в "Нiчний совi" пов'язанi з порнухою. Тодi виходить, що нiггери тут нi при чому. Значить, справжнi вбивцi пiдкинули рушницi в машину Рея Коутса. А це означа", що пурпурний "мерк", що з'явився у "Нiчної сови" в нiч убивства, збiг: вбивцi не могли знати, що першим дiлом пiдозра впаде на хулiганiв, разряжавших стовбури в Грiффiт-парку. Значить, вбивцi якимось чином знайшли автомобiль ранiше полiцейських i пiдкинули туди дробовики, стерши вiдбитки пальцiв. Як їм це вдалося? Та хiба мало способiв.
  
  1. Коутс, вже сидячи у в'язницi, мiг розповiсти про те, де сховав машину, сво"му адвокату. Вбивцi могли прийти до адвоката (або пiдiслати свою людину), пiдкупити його i отримати потрiбну iнформацiю. Або ж змовитися з ним заздалегiдь, щоб вiн "разговорил" Коутса.
  
  2. Бандити могли проговоритися комусь iз спiвкамерникiв, можливо "наседке".
  
  3. Сама симпатична версiя - тому що найпростiша: вбивцi просто виявилися розумнiшими полiцiї, почали розшуки першими i поки копи гризлися з ниггерами, швиденько обшукали занедбанi гаражi.
  
  На жаль, перевiрити це неможливо, архiви в'язницi за 1935 - 1955 рр. знищенi.
  
  Є i ще одна версiя: що, якщо вбили дiйсно негри?
  
  Не обов'язково цi. Може бути, i якась iнша трiйця, вирiшила перейти вiд стрiльби в повiтря до стрiльбi по живих мiшенях. Зрештою, горезвiсний "меркурi" не обов'язково зiйшов з конве"ра пурпурним, пофарбувати його можна i вручну.
  
  Думай, Бад, думай.
  
  В серединi п'ятдесят четвертого брати Энгелклинги продали друкарню i зникли з лиця землi. Два роки тому вiн спробував їх розшукати, розсилав запити - нi слiду. Як не шукав, не знайшов i тiло справжнього Дюка Каткарта. Але ось пiвроку тому з'явилася ниточка.
  
  Один хлопець з Сан-Берду за два тижнi до "Нiчної сови" бачив Сьюзен Ненсi Леффертс в компанiї людини, за описом дуже схожого на Дюка Каткарта. Бад показав йому знiмки Дюка; хлопець вiдповiв: "Схожий, це точно, але не вiн". У звiтах "Нiчний совi" говориться, що Сьюзен Ненсi "в панiцi" кинулася до чоловiка, який сидiв за сусiднiм столом, двiйниковi Дюка, нiбито їй незнайомого. Чому ж вони сiли за рiзнi столики? Бад кинувся за вiдповiддю до матерi Сью Леффертс - марно: та навiть не вiдкрила йому дверi. Чому?
  
  Бад зiбрав сумку, звалив на плече. Десять фунтiв паперу, i всi дороги ведуть у глухий кут. Геть з кабiнету, до лiфта - прощай. Вiддiл вбивств.
  
  В коридорi вiн зiткнувся з Едом Эксли.
  
  I по його очах зрозумiв: "Вiн зна" про нас з Iнес".
  
  
  ГЛАВА СОРОК ЧЕТВЕРТА
  
  
  Засiдка бiля лавки "Ранчо Хенка" на розi 52-й i Центральної. Над дверима вивiска: "Обналичиваем чеки соцiального забезпечення". Трет" сiчня: день одержання допомоги - любителi обналiчки околачивают грушi на тротуарi. Пiдроздiл нагляду отримало наводку: якась анонiмна чува стукнула, що її хлопець зi своїм приятелем хочуть грабонути лавку. Хлопець, мовляв, виявився покидьком, затягнув в лiжко її сестру, так нехай тепер потанцю"! Джек в машинi на iншiй сторонi вулицi стежить за дверима. Сержант Джон Петьевич припаркувався на 52-й: спостерiга" за тротуаром, скорчив таку пику, немов бiса хоче когось убити.
  
  За обiдом Джек запивав фритос неразбавленой горiлкою. Тепер Джек позiха" й потяга"ться. Судова справа, Арагон проти Пиментеля, все, як хотiв Еллiс Лоу. Попереду вечеря з Еллiсом на якiйсь полiтичнiй тусовцi. Горiлка пече шлунок, i по-звiрячому хочеться ссать.
  
  Довгий гудок - сигнал. Петьевич вказу" на тротуар. В магазин входять дво" бiлих.
  
  Джек вискаку" з машини, бiжить через вулицю. Пiдбiга" i Петьевич. Разом заглядають всередину. Дво" грабiжникiв у каси, спиною до дверей, набивають кишенi зеленню; стовбури у них напоготовi.
  
  Господаря не видно. Вiдвiдувачiв теж. Погляд у сторону: у далекого кiнця прилавка разбрызгано по пiдлозi щось червоне й сiре. ЩЕ ОДИН ГРАБIЖНИК БIЛЯ ЗАДНIХ ДВЕРЕЙ, I У НЬОГО РЕВОЛЬВЕР IЗ ГЛУШНИКОМ. Джек вiдчинив дверi, двiчi вистрiлив виродкiв в спину.
  
  "Бережись!" - репету" Петьевич. Кроки з боку задньої дверi: Джек пригина"ться, стрiля" не дивлячись, навмання. Над його головою з дзвоном розлiтаються пляшки. Вiрно, глушник: замiсть грому, пострiлiв - глухе чваканье. Джек бiжить вздовж прилавка, перестрибу" через двох мерцiв. Заднi дверi зачиняються у нього перед носом; пiдоспiлий Петьевич стрiля" у дверi i виносить її плечем. Грабiжник бiжить вiд магазину; Джек розстрiлю" залишилися патрони. Втiкач перестрибу" через паркан. З тротуару чу"ться базлание роззяв. Перезаряджаючи револьвер на ходу, Джек бiжить за бандитом, перестрибу" через паркан, виявля"ться на чи"мусь подвiр'ї. Тут на нього кида"ться доберман, гарчить, метою зубами в обличчя, - Джек стрiля" впритул, i пес пада", забарвлюючи траву сво"ю кров'ю.
  
  Чуються пострiли; вiд огорожi в усi боки летять трiски. На двiр бiгом вриваються дво" патрульних у формi. Джек кида" зброю. Патрульнi палять як очманiлi, зносячи верхiвки забiрних перекладин. Джек пiднiма" руки.
  
  - Офiцер полiцiї! Офiцер полiцiї! Ей, я полiцейський!
  
  Сосунки обережно пiдходять, обшукують його. Той, що вище, дивиться на його жетон:
  
  - Винсеннс? Так це ти той самий Винсеннс, що рокiв десять тому був крутiший за всiх?
  
  Джек мовчки б'" його колiном по яйцях. Сосунок пада"; його товариш дивиться на Джека, роззявивши рота.
  
  Джек вiдверта"ться вiд них i йде. Йому треба випити.
  
  
  
  * * *
  
  
  Знайшовши кафешку, сiда" за стiйку, замовля" порцiю за порцi"ю. Пiсля перших двох чарок припиня"ться тремтiння в руках; ще двi - i в голову починають лiзти тости.
  
  За тих, кого я тiльки що вбив. Вибачайте, хлопцi, в невинних Джек Винсеннс стрiля" влучнiше. У травнi закiнчу"ться двадцятирiчний термiн мо"ї служби, i щось менi пiдказу", що Паркер не захоче тримати мене в полiцiї жодного зайвого дня.
  
  За мою дружину. Дитинко, ти думала, що вийшла замiж за героя, а потiм подорослiшала i зрозумiла, що помилилася. Тепер хочеш закiнчити юридичний коледж i працювати адвокатом, як тато i Еллiс. Про грошi не турбуйся: татко органiзував тобi весiлля, татко купив тобi дiм, татко заплатить i за навчання. Дiзнавшись з вечiрньої газети, що твiй чоловiк застрелив двох озбро"них грабiжникiв, ти вирiшиш, що це першi карби на стовбурi мого револьвера. I помилишся. У сорок сьомому роцi, дитино, твiй герой пристрелив двох нi в чому не винних людей. Не вiриш? Це правда, мiй ангел, i, будь я проклятий, часом менi хочеться жбурнути цю правду тобi в обличчя. Бути може, тодi в нашому шлюбi з'явиться бiльше життя.
  
  Джек перекида" ще три чарки, i думки його пливуть туди, куди вони завжди повертаються пiсля того, як примiтне груди: в п'ятдесят третiй рiк, до проклятої порнухи.
  
  Шантажу Джек не боїться: вiн застрахувався надiйно. Вбивство Хадженса поховано; журналюги з "Строго секретно" намагалися щось розкопати самi, та нiчого не добилися. У Пэтчетта i Брэкен " копiя папки Сiда, але за минулi роки вони не потурбували Джека жодного разу - чесно дотримувалися домовленiсть. Кажуть, Лiнн i Бад Уайт все ще разом; що ж, побажа"мо їм удачi. Для нього самого i Петчетт, i ця повiя з повадками королеви давно стали iсторi"ю. I це не позбавля" Джека сну i спокою, зовсiм не це...
  
  Чортова порнуха.
  
  Рiк чи два вона спокiйно лежала на депозитi в сейфi. Джек намагався про неї не думати, не згадувати, вiдчуваючи, що ця штука може погубити його шлюб. В сiмейне життя вiн кинувся стрiмголов, сподiваючись, що Карен i домашн" тепло допоможуть йому забути про тi"ї шаленої весни. I спочатку це допомагало. Сiм'я, будинок, обiтницю тверезостi. А потiм... нi, вiн не змiнився, змiнилася Карен.
  
  Вона бачила, як Джек лупить Собачника Перкiнса чула, як вимовля" при її батькiв слово "нiггер". Бачила його п'яним, злим, виснаженим до напiвсмертi. Поступово почала розумiти, що газетнi вигадки про його подвиги - брехня. Її друзiв i подруг Джек терпiти не мiг, а його "диний друг Мiллер Стентон зник з горизонту, коли Джека виперли з "Жетона Честi". I коли Карен йому стало важко й нудно, Джек повернувся до того "диного, що у нього залишаюся, - до порнухи.
  
  Знову спробував впiзнати натурникiв - не вийшло. Їздив в Тiхуану, купував там порножурнали пачками - не те. Шукав Христину Бергерон, не знайшов навiть через телетайп. Реальнiсть не давалась йому до рук, i Джек вирiшив створити пiдробку.
  
  Купував повiй, i дешевих, вуличних, i висококласних дiвчат за викликом. Розкладав їх на килимi, немов дiвчат з журналiв, по три, по чотири, в самих химерних позах. Наряджав у театральнi костюми, змушував повторювати всi рухи зi знiмкiв, робив власнi фотографiї. Часом замислювався про кровi i калiцтва, але тут же гнав вiд себе цi думки.
  
  Жодна реальна жiнка не порушувала його так, як цi картинки. Лише двох речей не розумiв Джек. Перша: що за страх заважа" йому звернутися безпосередньо до їх джерела, во "Флер-де-Лис". I друга: чому Карен досi його не покинула.
  
  Остання чарка - дурнi думки геть.
  
  Джек розплатився, пiшов до машини. У "Ранчо Хенка" - огорожi, виставленi полiцейськi. Колпаков на колесах нема", "двiрники" зламанi. Нема" навiть штрафної квитанцiї на вiтровому склi видно, i вона стала здобиччю вандалiв.
  
  
  
  * * *
  
  
  Вечiрка в самому розпалi. Тузи-республiканцi. Жiнки в сукнях для коктейлiв, чоловiки у темних костюмах. А ось i Еллiс Лоу. Переможець з Великої Лiтери в жеваных брюках i спортивнiй сорочцi, заляпанiй собачою кров'ю, вигляда" тут не те щоб своїм.
  
  Джек маха" офiцiантовi, бере з тацi мартiнi. Погляд зупиня"ться на фотографiях в рамках на стiнi.
  
  Полiтичне сходження Еллiса Лоу: "Гарвардська юридичний огляд", вибори 1953-го. А ось i прокол: виступ пiсля вбивства нiггерiв з "Нiчної сови", Еллiс заявля", що перед втечею пiдозрюванi у всьому зiзналися. Джек пирхнув в мартiнi, закашлявся, похлинувшись оливкою.
  
  За спиною у нього:
  
  - Ранiше ти одягався куди краще.
  
  Джек оберта"ться.
  
  - Ранiше я був в цiнi.
  
  - Можеш пояснити свою екстравагантне поява?
  
  - Так. Я сьогоднi убив двох.
  
  - Ясно. Ще що-небудь?
  
  - Обох завалив пострiлами в спину. Потiм собаку. А потiм звалив, поки начальство не пiдiйшло. Так, ось тобi свiжа новина: я п'яний як свиня. Гаразд, Еллiс, не томи, переходь до справи. Кого менi помацати за вим'я на цей раз?
  
  - Джек, говори тихiше.
  
  - Що у тебе нинi у планах, Еллiс? Сенат? Бiлий дiм?
  
  - Джек, зараз не час це обговорювати.
  
  - Чому ж не час? Викладай. Куди пiдеш в шiстдесятому?
  
  Лоу, страшним шепотом:
  
  - Добре, у сенат. Так, Джек, я хотiв попросити тебе про послугу, але не тепер, коли ти в такому станi. Поговоримо пiзнiше, коли тобi стане краще.
  
  До розмови прислуха"ться весь зал. Вiдмiнно.
  
  - Да ладно тобi, друже! Вмираю вiд бажання тобi допомогти матерiально. Ну, говори, кого потрясти?
  
  - Сержант, говорiть тихiше!
  
  Хрiн тобi! Джек пiдвищу" голос:
  
  - А тепер слухай мене уважно, мудозвон. Якщо б не я, не бути тобi прокурором. Це я Бiлла Макферсона пiдставив, ясно? Напоїв його мартiнi зi снодiйним i пiдклав йому в постiль кольорову дiвчисько! Так що, коли я питаю, ти вiдповiда"ш, ясно тобi?
  
  Лоу, хрипким шепотом:
  
  - Винсеннс, ти звiльнений!
  
  - Сподiваюся, ти не передума"ш, мать твою так, - вiдповiда" Джек i вихлюпу" мартiнi йому в обличчя.
  
  
  ГЛАВА СОРОК П'ЯТА
  
  
  - Ми повиннi бути не просто зразками високої моралi, як сказав у своїй вчорашнiй промовi шеф Паркер. Ми - межа, що роздiля" стару i нову полiцiю, стару систему, засновану на кумiвствi, насильство i залякування, - i нову, тiльки нарождающуюся. Ми - елiтний корпус, саме iм'я якого служить втiленням суворою й непохитною справедливостi, чи" завдання - переслiдувати i карати тих, хто сво"ю негiдною поведiнкою ганьбить високе звання офiцера полiцiї. Ну i нарештi, вiд нас залежить, яким стане образ полiцiї Лос-Анджелеса в очах широкої публiки. Пам'ятайте про це, коли будете розбирати скарги на своїх товаришiв-офiцерiв. Пам'ятайте i не давайте волi почуттям. Пам'ятайте про це, коли вам доведеться розслiдувати справи людей, з якими ви працювали ранiше, якi вам, можливо, подобалися. Пам'ятайте: наша мiсiя - абсолютна справедливiсть, справедливiсть будь-якою цiною.
  
  Ед зробив паузу, оглянув своїх людей: двадцять два сержанта, дво" лейтенантiв.
  
  - А тепер технiчнi питання, джентльмени. При мо"му попереднику лейтенант Фiллiпс i лейтенант Стiнсон працювали незалежно один вiд одного в рiзних областях розслiдування. Тепер безпосереднiй нагляд за всiма справами Вiддiлу ляга" на мене, а лейтенант Фiллiпс i лейтенант Стiнсон працюють як мої заступники на альтернативнiй основi. Сержанта Клекнера i сержанта Фiску я призначаю своїми особистими помiчниками: вони зустрiчаються зi мною щоранку о 7:30. Лейтенант Стiнсон i лейтенант Фiллiпс, прошу вас через годину пiдiйти до мене в кабiнет: обговоримо поточнi справи. Джентльмени, всi вiльнi.
  
  Пiдлеглi мовчки розходяться. У спустiлiй кiмнатi для нарад Ед прокручу" в головi власну мову. Слова "абсолютна справедливiсть" звучать голосом Iнес Сото.
  
  Треба прибратися - розвели тут бардак. Попiльнички переповненi, стiльцi розставленi як попало, прапори бiля кафедри напевно покритi шаром пилу. "Хто сво"ю негiдною поведiнкою ганьбить високе звання офiцера полiцiї" - це голос батька. Ще два днi тому мова Еда була б щирою. Але тепер те, що вiн сказав, - брехня.
  
  Золота облямiвка прапорiв. Брехня, що забезпечила йому славу на блюдечку iз золотою облямiвкою. Яка там, к лихiй годинi, справедливiсть! Досить брехати хоча б самому собi: тих чотирьох вiн убив зi злостi - безсилої злостi боягуза, якого кинули в обличчя звинувачення в боягузтвi. Всi цi роки побоювався помсти Бада Уайта - i не здогадувався, навiть припустити не мiг, звiдки прийде справжнiй удар...
  
  Кiмната прибрана, можна попрацювати. На столi - папки з скаргами. Ед вiдкрива" першу.
  
  Схоже, цього разу Джек Винсеннс вляпався по самi вуха.
  
  Пiд час операцiї пiдроздiлу нагляду 3 сiчня цього року Джек Винсеннс стрiляв у двох озбро"них грабiжникiв, якi вбили трьох людей в магазинчику на пiвднi мiста, i вбив наповал їх обох. Погнавшись за третiм грабiжником, втратив з нею увазi i був зупинений двома патрульними, не знали, що перед ними офiцер полiцiї. Патрульнi вiдкрили вогонь, прийнявши Винсеннса за одного з бандитiв. Вiн кинув зброю, дав себе обшукати, потiм ударив одного з патрульних i втiк до прибуття коронера i детектив з Вiддiлу вбивств. Третiй пiдозрюваний залишився знайти. Винсеннс ж вiдправився прямо на банкет на честь окружного прокурора Еллiса Лоу, який доводиться йому свояком. Там у п'яному виглядi вiн на очах у гостей образив Лоу словесно i виплеснув йому в обличчя свiй келих.
  
  Ед перегляда" особиста справа Винсеннса. У травнi вiн виходить на пенсiю - прощай, Смiттяр Джек. Звiти часiв Вiддiлу наркотикiв - чiткi, детальнi, акуратнi, хоч на стiнку вiшай. Мiж рядками: з особливим завзяттям Винсеннс переслiдував не торгують, а вживають, в особливостi джазменiв i голлiвудських знаменитостей. Що пiдтверджу" старi чутки, нiби вiн зливав iнформацiю у "Строго секретно". Пiд час загальної перетрушування, що послiдувала за "Кривавим Рiздвом", Джека перевели у Вiддiл моралi. Нова пачка звiтiв - букмекерство, незаконна торгiвля спиртним. Рапорти ранiше докладнi, але без вогника. Вiдчува"ться, що на новiй роботi Джек вiдчайдушно нудьгував. Весна п'ятдесят третього: в один час з "Нiчний совою" глава Вiддiлу, Расс Мiллард, почина" розслiдування справи про порнографiчних альбомах. I ось що дивно: звiти Джека рiшуче змiнюються. Пише коротко, без подробиць, як нiби через силу. Рефрен один - нiяких слiдiв. Постiйно нагаду" про те, що й iншi детективи нiчого не знайшли, двiчi пропону" закрити справу.
  
  Зовсiм не схоже на Смiттяра з Великої Лiтери.
  
  I це - в тi ж днi, коли розслiдувалася "Нiчна сова"...
  
  Є про що подумати.
  
  Брати Энгелклинги, Дюк Каткарт, Мiккi Коен. Зв'язок з "Совою"? Цю версiю вiдкинули: тро" мертвих негрiв закрили справу.
  
  Ед знову береться за папку. У липнi п'ятдесят третього Джек поверта"ться у Вiддiл наркотикiв - i далi все йде по-старому, аж до переведення в пiдроздiл нагляду.
  
  Що ж сталося з Джеком п'ять рокiв тому?
  
  В один час з "Нiчний совою".
  
  Що ще сталося в тi днi? Ось що: убитий Сiд Хадженс, вбивство залишилося нерозкритим. Ед натиска" кнопку селекторного зв'язку.
  
  - Так, капiтане?
  
  - Сьюзен, з'ясуйте, хто, крiм сержанта Джона Винсеннса, працював у четвертiй бригадi Вiддiлу вдач у квiтнi 1953 року. I де цi люди зараз.
  
  
  
  * * *
  
  
  Результати приходять через пiвгодини. Сержант Джон Хендерсон i офiцер Томас Кифка звiльнилися, сержант Льюїс Стейтис служить в окрузi Банко. Ед виклика" його до себе, i через десять хвилин Стейтис входить до нього в кабiнет.
  
  Огрядний, краснолицый. На обличчi неприховане занепоко"ння - ще б пак не хвилюватися, коли тебе нi з того нi з сього викликають в ОВР! Ед вказу" йому на стiлець.
  
  - Сер, якщо це не... - почина" Стейтис.
  
  - Сержант, особисто до вас це не ма" нiякого вiдношення. Я хочу розпитати вас про офiцера, який служив разом з вами у Вiддiлi звичаїв.
  
  - Капiтан, так це ж коли було!
  
  - Знаю, давно. З кiнця п'ятдесят першого року по лiто п'ятдесят третього. Сержант, наскiльки близько ви знали Джека Винсеннса?
  
  Стейтис посмiха"ться.
  
  - Чому посмiха"тесь? - запиту" Ед.
  
  - Так зрозумiв, у чому справа. Прочитав сьогоднi в газетi, що Винсеннс пристукнув тих двох бандюг. А в Бюро говорять. що вiн змився до приходу начальства. Тепер ясно, чому ви про нього розпиту"те.
  
  - Розумiю. Так наскiльки ви були з ним близькi?
  
  Стейтис, хитаючи головою:
  
  - Взагалi-то Джек був одинак. Нi з ким близько не сходився. Навiть якщо ми працювали над однi"ю справою, вiн тримався вiддалiк вiд iнших.
  
  - Навеснi п'ятдесят третього ви розслiдували справу про порнографiю. Пригаду"те?
  
  - А як же, непристойнi журнальчики. Дохлое було дiло. Тiльки час даремно витратили.
  
  - Судячи з ваших звiтiв, ви не виявили жодних зачiпок.
  
  - Точно. Нi я, нi Смiттяр Джек, нi iншi хлопцi. А потiм Расса Милларда кинули на "Нiчну сову", i справа саме розсипалося.
  
  - Не пригада"те, чи не помiчали ви в цей час якихось дивацтв у поведiнцi Винсеннса?
  
  - Та нi. Хiба що в Бюро вiн майже не з'являвся, i намагався заглядати, коли Милларда там не буде. Ну в цьому нiчого дивного нема", вони з Рассом один одного терпiти не могли. Я ж кажу, Винсеннс був одинак. З нами дружбу не водив.
  
  - Скажiть, не ставив Мiллард вашiй бригадi питань з приводу показань власникiв друкарнi?
  
  Стейтис кива".
  
  - Так, була там якась iсторiя з друкарнею, начебто припускали, що це якось пов'язано з "Нiчний совою". Але ми все Расс сказали: справа - висяк, простiше повiситися, нiж знайти тих. хто цi книжонки випуска".
  
  Тут порожньо.
  
  - Сержант, ви, напевно, пам'ята"те, що творилося в департаментi з-за "Нiчної сови". Пригадайте, будь ласка. як реагував на це Винсеннс? Не помiчали нiчого незвичайного?
  
  - Сер, можна вiдверто? - каже Стейтис.
  
  - Звичайно.
  
  - Так ось, менi з самого початку здавалося, що у Вiддiлi звичаїв Винсеннс не на сво"му мiсцi. Вiн у нас працював через силу, тiльки й чекав, коли повернеться в Вiддiл наркотикiв. Але з цi"ї порнухою було щось ще... Пам'ятаю, у мене було таке вiдчуття, нiби вiн чогось боїться. А що стосу"ться "Нiчної сови" - я б сказав, це його справа не цiкавило. Вiн був одним з тих, хто заарештував трьох кольорових, потiм вiн разом з iншими шукав машину i зброю, але, по-мо"му, йому було наплювати, чим все це скiнчиться.
  
  Знову нiяких фактiв - лише "вiдчуття".
  
  - Подумайте, сержант. Поведiнка Винсеннса пiд час Нiчної сови" i справи про порнографiю. Все, що виходило iз звичайної колiї. Менi важлива будь-яка дрiбниця. Подумайте.
  
  Стейтис знизу" плечима.
  
  - Ну хiба тiльки... але не знаю, чи ма" це вiдношення...
  
  - Говорiть.
  
  - Кабiнет Винсеннса був поруч з моїм, i iнодi до мене долiтало те, що там вiдбувалося. I ось одного разу, сидячи у себе, я почув уривок розмови мiж ним i Дадлi Смiтом.
  
  - Про що?
  
  - Смiт просив Винсеннса встановити стеження за Балом Уайтом. Сказав, що вбили якусь повiю, а Бал, мовляв, через це пережива" i може викинути який-небудь номер.
  
  По спинi пробiга" холодок.
  
  - Що ще?
  
  - Винсеннс погодився. А бiльше я нiчого не розiбрати.
  
  - Це було пiд час розслiдування "Нiчної сови"?
  
  - Так, сер. У тi самi днi.
  
  - Сержант, пам'ятайте, в тi ж днi вбили Сiда Хадженса, журналiста з бульварного листка?
  
  - Пам'ятаю. Справа не розкрили.
  
  - Не пригаду"те, Винсеннс про це нiчого не говорив?
  
  - Нi. Хоча ходили чутки, що вони з Хадженсом приятелi.
  
  Ед, з посмiшкою:
  
  - Дякую вас, сержант. Ми розмовляли без протоколу, проте я б попросив вас про змiст нашої розмови не поширюватися. Домовилися?
  
  Стейтис, пiднiмаючись:
  
  - Добре. Тiльки от щодо Винсеннса я хотiв сказати... адже Йому через два мiсяцi на пенсiю. I чому вiн зiрвався, зрозумiло - не кожен день людинi трапля"ться вбити двох. Може, не смикали б ви його, дали б дослужити спокiйно, а?
  
  - Всього доброго, сержант, - вiдповiда" Ед.
  
  
  
  * * *
  
  
  Щось не так. Щось тут не так.
  
  Ед сидить вiдкинувшись на стiльцi, так i сяк примiря" рiзнi варiанти.
  
  Винсеннс стежив за Бадом Уайтом - значить, може мати на нього компромат.
  
  Навеснi п'ятдесят третього Смiттяр чогось боявся.
  
  Зв'язок "непристойних книжонок" з "Нiчний совою"?
  
  Вирок Iнес Сото - Ед вбив трьох невинних.
  
  А Винсеннс зараз залежить вiд нього, вiд його рiшення...
  
  Ед натиска" кнопку селекторного зв'язку:
  
  - Сьюзен, з'"днайте мене з окружним прокурором Лоу.
  
  
  ГЛАВА СОРОК ШОСТА
  
  
  - Ви, молодий чоловiк, напевно, дума"те, що менi турбуватися не про що, крiм ферштункенер [52] "Нiчної сови" i ферштункенер брудних книжонок? - цiкавиться Мiккi Коен. - Так ви дума"те, у мене без них турбот мало? Так щоб ви знали: я не вiдкриваю нi бруднi книжки, нi Святе Письмо. Менi вiд усього цього вилицi початок зводити ще п'ять рокiв тому, а тепер-то я i зовсiм про це думати забув. У мене " серйознiшi проблеми - я повинен пiклуватися про свого бiдного хлопчика.
  
  Бiдний хлопчик - старий бульдог важко сопе. Куций хвiст забинтован. Мiккi чуха" його за вухом.
  
  - Це Мiккi Коен-молодший, мiй спадко"мець, - представля" його Мiккi. - На жаль, такий наш собачий свiт, що навiть собакам в ньому нема" життя, i скiльки протягне мiй хлопчик, можна тiльки гадати. В листопадi менi в будинок пiдклали бомбу: сам я не постраждав, чого про моїх костюмах вiд "Сай Девор" сказати не можна, а хвiст у Мiккi тепер регулярно гноїться, та й апетит зовсiм нiкуди. Нерви у нього, бiдолахи, в повному розладi, i я не впевнений, що йому пiде на користь спiлкування з полiцейським.
  
  - Мiстер Коен...
  
  - Ось як? Менi подоба"ться, коли до мене звертаються з належною повагою. Так як, ви сказали, вас звати?
  
  - Сержант Уайт.
  
  - Ах так, сержант Уайт. Так от, сержант, скорботи мої безмежнi, i нема" їм кiнця. Я, немов ваш гойський спаситель Iсус, несу на плечах тягарi всього свiту. Спочатку у в'язницi цi ферштункенер бандити нападають на мене i мого помiчника Девi Голдмана. Бiдний Девi пiсля цього ушкодився в розумi i, коли його випустили, почав ходити по вулицях з розстебнутою ширiнкою i шлангом напереваги. Я його не засуджую, врештi-решт без самореклами не проживеш, i до чого ж приховувати вiд людей те, чим нагородила природа? Однак копи в Беверлi-Хiллз не подiляють моїх передових поглядiв: вони схопили бiдолаху Девi i в два рахунки запхали в психушку Камарильо, звiдки вiн, боюся, вийде дуже нескоро. I нiби цього мало - вийшовши з в'язницi, я дiзнаюся, що моїх вiрних сподвижникiв вiдстрiлюють одного за iншим! А iншi мої люди, тi, хто пройшов зi мною вогонь i воду, - Пархач Тайтелбаум, Чи Вакс, Джоннi Стомпанато...
  
  Пора припинити цей монолог.
  
  - Джоннi Стомпа я знаю.
  
  - Ферштункенер Джоннi, - люто гарка" Мiккi, - Юда, брудний Юда, ось вiн хто! А Лана Тернер для нього - не Магдалина, а блудниця Єзавель! Вiн дума" не головою, а головкою члена, i це рано чи пiзно доведе його до бiди. Хто спереча"ться, оснащений вiн навiть краще, нiж бiдолаха Девi; але я витягнув його з грязюки, я взяв цього дрiбного здирника i зробив своїм охоронцем - а тепер вiн вiдмовля"ться повернутися до мене, волi" їсти сендвiчi в жральне Пархача Тайтелбаума i приятелювати з Собачником Перкiнсом, брудним типом, який, як я чув з достовiрних джерел, не соромиться злягатися з соплеменницами мого Мiккi... Так ви сказали, вас звуть Уайт?
  
  - Вiрно, мiстер Коен.
  
  - Венделл Уайт? Бад Уайт?
  
  - Так, це я.
  
  - Ма-альчик мiй, що ж ти вiдразу не сказав!
  
  Коен-молодший задира" ногу над камiном.
  
  - Не думав, що ви про мене чули, - вiдповiв Бад.
  
  - Хлопчик мiй, та про що ж я мiг не чути в цьому мiстi! Ти - один з "синкiв" Дадлi Смiта, вiрно? Кажуть, ви з Дадстером i ще парою крутих хлопцiв охороня"те демократiю в нашому благословенному мiстi: тiльки завдяки вам Лос-Анджелес ще не став здобиччю чужинцiв. Скромний мотель в Гарденi, переконливий розмова, пара ударiв по нирках - i справу зроблено. Що ж, якщо менi вдасться вiдiрвати своїх хлопцiв вiд кошерних бутербродiв i дружби з зоофiлами, можливо, моя iмперiя отрима" друге дихання. Ви з Дадстером надали менi велику послугу, хлопчик мiй, i я у вас в боргу. Так що ж ти хотiв дiзнатися про "Нiчний совi"?
  
  Настала мить вирiшального кидка.
  
  - Я чув, брати Энгелклинги були у вас у в'язницi i розповiли вам про план Дюка Каткарта. Чи Не могли ви або Девi Голдман розповiсти про це комусь iз в'язнiв?
  
  - Неможливо, - енергiйно мота" головою Мiккi Коен. - Я не говорив нiкому, навiть Девi. Вiрно, я не соромився обговорювати свої справи з товаришами по нещастю, але про це не говорив нi "диної живої душi. I те ж саме сказав цьому хлопцевi, Эксли, коли вiн мене допитував. А тепер, синку, хочеш здогад вiд старого Микстера? Дума"ться менi, вбивати п'ятеро безневинних людей iз-за якихось брудних книжонок логiчно в одному-"диному випадку - якщо торгiвля цими книжонками вже налагоджена i приносить великий дохiд. Так що кинь цю гребаной "Нiчну сову".
  
  Нiчого ти тут не раскопаешь: швидше за все, вбивцi - тi шварцес, яких перестрiляв ваш герой-молокосос.
  
  - Не думаю, що в "Нiчний совi" вбили Дюка Каткарта, - каже Бад. - Я думаю, це був двiйник - чоловiк, який видавав себе за нього. Цей хлопець убив Каткарта, забрав його одяг i пiд виглядом Каткарта з'явився в "Нiчний совi". I ще менi зда"ться, що ниточка веде до в'язницi Мак-Нiл.
  
  Коен закочу" очi.
  
  - В усякому разi, не до мене, мiй хлопчику. Я нiкому нiчого не казав. I не можу собi уявити, щоб Пiт та Бакс базiкали про це з кимось ще. А де жив цей комiк Каткарт?
  
  - У Силверлейк.
  
  - Що ж, покопай в тамтешнiх пагорбах - може, розшука"ш його кiстки.
  
  При цих словах Баду раптом згаду"ться мати Сью Леффертс в Сан-Берду - дверi на ланцюжку, уважний i недовiрливий погляд темних очей. Що, якщо...
  
  - Дякую вам, мiстер Коен.
  
  - I забудь про цю ферштункенер "Нiчний совi", - кида" Коен на прощання.
  
  Коен-молодший погляда" на Бада, немов ма" намiр вчепитися в пах.
  
  
  
  * * *
  
  
  Сан-Бернардiно, Хiльда Леффертс. Минулого разу вона швидко виставила його за порiг. Сьогоднi вiн з'явився з новою iнформацi"ю - приятель Сьюзен Ненсi, хлопець, схожий на Дюка Каткарта. Натиснути, якщо знадобиться - залякати.
  
  Двi години на дорогу. Скоро вiдкри"ться фривэй, i шлях до Сан-Берду стане вдвiчi коротше. Вiд старшого Эксли - до молодшого: цей слизняк зна" про нас з Iнес. Точно зна" - в той день Бад прочитав це у нього на обличчi. А це означа", що Эксли треба побоюватися. Обидва вони чекають зручного випадку, але у Бада " перевага - Эксли як i ранiше бачить у ньому тупого громило, здатного лише махати кулаками.
  
  Хiльда Леффертс живе в одноповерховiй халупi з дощаною прибудовою. Бад пiднiма"ться на ганок, перевiря" поштову скриньку. Три чека - пенсiйний фонд Локхит, соцiальне страхування, благодiйна служба округу. Вiдмiнно - " чим її налякати. Бад натиска" на кнопку дзвiнка.
  
  Дверi вiдчиняються - вузька щiлина, перекреслена ланцюжком. Хiльда, скрипуче:
  
  - Я вам вже сказала i ще раз повторю: плювати менi на вас та на те, що вам потрiбно, залиште в спокої мою нещасну доньку!
  
  Бад вiялом розкрива" перед нею чеки.
  
  - Я отримав вiд влади округу дозвiл притримати цi чеки, поки ви не погодитеся спiвпрацювати. Нема" свiдчень - нема" грошей.
  
  Хiльда випуска" пронизливий крик. Бад штовха" дверi, вирвавши ланцюжок з гнiзда, входить всередину. Хiльда, задкуючи:
  
  - Благаю вас, я бiдна жiнка...
  
  Зi всiх чотирьох стiн обшарпаної кiмнатки загадково посмiха"ться Баду Сьюзен Ненсi: жiнка-вамп з нiчного клубу.
  
  - Будьте розумницею, гаразд? - каже Бад. - Пам'ятайте, що я вас питав попереднього разу? Незадовго до того, як Сью переїхала в Лос-Анджелес, у неї тут з'явився дружок. Минулого разу, коли я вас про нього запитав, ви злякалися. I зараз ви чогось боїтеся. Розповiдайте. П'ять хвилин- i я пiду. I нiхто про це не дiзна"ться.
  
  Хiльда, злякано водила очима:
  
  - Зовсiм нiхто?
  
  Бал простяга" їй чек з "Локхида".
  
  - Зовсiм нiхто. Починайте. Iншi два отрима"те, коли закiнчите.
  
  Хiльда поверта"ться, почина" говорити, звертаючись до фотографiї дочки над дверима:
  
  - С'юзi, ти менi сказала, що познайомилася з цi"ю людиною в коктейль-барi. Мене вiдразу щось насторожило. Ти запевняла, що вiн хороша людина, що свiй борг суспiльству вiн заплатив, але нi за що не хотiла називати його iменi. Потiм я бачила тебе разом з ним, ти названа його як щось, не пригадую - то Дiк, то Дiн, то Дi, то Дон, - а вiн вiдповiв: "Нi, Дюк. Звикай". А ще одного разу, коли я повернулася додому, стара мiсiс Дженсен розповiла, що ти була у нас вдома разом з цi"ю людиною, прийшов до вас ще хтось, а потiм мiсiс Дженсен почула якийсь шум...
  
  "Заплатив борг суспiльству"... Бад не вiдразу розумi", що це означа" попросту "вiдсидiв".
  
  - I ви так i не дiзналися, як його звуть?
  
  - Так i не дiзналася. Я...
  
  - Сьюзен не знала двох братiв по прiзвища Энгелклинг? Вони жили тут, у Сан-Бернардiно.
  
  Хiльда, не вiдриваючи очей вiд фотографiї:
  
  - Бiдна моя Сьюзi! Нi, зда"ться, нема". Я про них нiчого не чула.
  
  - Один Сьюзен не згадував iменi Дюка Каткарта? Не говорив про торгiвлю порнографi"ю?
  
  - Нi! Сьюзi була хороша дiвчинка, вона не стала б займатися такою брудом! А Каткарт - це людина, яку разом з нею вбили? Нi, його iменi я нiколи до того не слышана.
  
  Бад су"т їй чек вiд округу.
  
  - А тепер розкажiть, що було пiсля того, як мiсiс Дженсен почула шум.
  
  Хiльда, зi сльозами на очах:
  
  - На наступний день, прийшовши додому, я побачила на пiдлозi в прибудовi плями, дуже схожi на засохлу кров. А адже прибудова була зовсiм новенька, ми її збудували на страховку мого покiйного чоловiка! Скоро з'явилися Сьюзен i ця людина, i я помiтила, що вони обидва нервують. Той чоловiк пройшовся по хатi, залiз в пiдлогу, потiм подзвонив з якогось лос-анджелеського номером, i вони зi Сьюзi поїхали. А через тиждень її вбили, i я... ну, зна"те... я тодi вирiшила, може, вона вже тодi побоювалася чогось, тому i вела себе так... I я теж злякалася. I коли до мене прийшов той милий молодий полiцейський, який потiм застрелив трьох бандитiв, я нiчого йому не сказала.
  
  Мурашки по спинi: сходиться, все сходиться. Приятель Сьюзi - двiйник Каткарта. "Шум у будинку" - можливо, саме тут двiйник вбив Каткарта? Сьюзi була з самозванцем в "Нiчний совi", сидячи за сусiднiм столиком, непомiтно спостерiгала за переговорами... Значить, вбивцi нiколи не зустрiчалися з цим Каткартом лицем до лиця.
  
  ПРОЙШОВСЯ ПО ХАТI, ЗАЛIЗ В ПIДПIДЛОГУ.
  
  Бад кинувся до телефону, набрав номер компанiї "П. К. Беллз". Полiцейський запит.
  
  - Хто запиту"?
  
  - Сержант В. Уайт, полiцiя Лос-Анджелеса. Я в Сан-Бернардiно, на Ранчвью, 04617. Потрiбен список всiх дзвiнкiв в Лос-Анджелес з цього номера в перiод з 20 березня по 12 квiтня 1953 року. Записали?
  
  - Хвилиночку, - каже клерк. Двi хвилини потому: - Три дзвiнка, сержант. 2 i 8 квiтня - один i той же номер. АЛЕ-21118. Це телефон-автомат на розi Сансет i Лас-Пальмас.
  
  Бад вiша" трубку. Автомат в пiвмилi вiд "Нiчної сови". Чоловiк був обережним: боявся зiрвати зустрiч - або операцiю.
  
  Хiльда смика" в руках паперовий носовичок. Помiтивши на столi лiхтарик, Бад вистача" його i вибiга" на вулицю.
  
  У нижнiй частинi прибудови - лаз в пiдпiдлогу. Бад насилу протиску"ться - i ось вiн внизу.
  
  Бруд, штабеля гнилих дощок. Прямо посеред пiдпiдлоги, сторч - довгий дерюжный мiшок. Несе гниллю i нафталiном. Бад зачiпа" мiшок лiктем - сморiд ста" нестерпним. Штовха" сильнiше - з-пiд мiшка вискакують i кидаються врозтiч заслiпленi лiхтариком щури.
  
  Бад рве мiшок, направля" промiнь свiтла всередину. В обличчя йому шкiриться череп iз залишками шкiри. Бад кида" лiхтарик, рве далi, двома руками: мутить вiд смороду, дзвенить у вухах пронизливий щурячий писк. Ще ривок - i Бад бачить, що в черепi видно кульовий отвiр, трохи вище кiсток, горчащих з фланелевого рукави, помiтна мiтка "Д. К.".
  
  Бад виповза" назовнi, жадiбно ковта" повiтря. Хiльда Леффертс вже тут як тут. Очi її благають: "Господи, будь ласка, тiльки не це!"
  
  Чисте повiтря, слiпуче свiтло дня. Свiт, пролити свiтло... ось це думка! Эксли мало не здасться.
  
  Є у нього знайомий "Версiї" - скандальному "червоному" журнальчике. Там спiвчувають комунiстам i неграм, ненавидять копiв. Хлопець з "Версiї" Балу дечим зобов'язаний.
  
  Хiльда, трясучись вiд жаху:
  
  - Там... там... що-небудь "?
  
  - Нiчого, крiм пацюкiв. Однак я вас попрошу найближчим часом нiкуди не їхати. Можливо, я привезу вам знiмки для впiзнання.
  
  - А чек?
  
  Бад простяга" їй конверт, вимазаний щурячою послiдом.
  
  - Тримайте. I дякуйте капiтана Эксли.
  
  
  ГЛАВА СОРОК СЬОМА
  
  
  У кабiнетi, де ОВРовцы допитують своїх, пану" вiдносний затишок - нi стiльцiв, пригвинчених до пiдлоги, нi запаху сечi.
  
  Джек пiднiма" очi на Еда Эксли.
  
  - Я знав, що я в лайнi, але не думав, що угруз по саму макiвку.
  
  Эксли:
  
  - Здивований, що тебе не усунули?
  
  Джек сова"ться на стiльцi. Форма йому тiсно, сидить нiяково - вiн не одягав її з 1945-го. Вiд Еда Эксли - виснажене обличчя, сивина в волоссi, пильний недобрий погляд з-пiд сталевих очок - у нього холодок бiжить по спинi.
  
  - Так, дивно. Може бути, Еллiс передумав i забрав свою скаргу? Зна"ш, скандал, натяки в пресi i всяке таке.
  
  Эксли хита" головою:
  
  - Лоу вважа", що ти - загроза його кар'"рi i його шлюбу. Та одного нападу на патрульного i подальшого зникнення достатньо, щоб звiльнити тебе вiд роботи i навiть звiльнити.
  
  - Ось як? Чому ж мене не усунули?
  
  - Тому що я заступився за тебе перед Лоу i Паркером. Є ще питання?
  
  - Так. Де магнiтофон i стенографiстка?
  
  - Як бачиш, їх нема".
  
  Джек пiдсува" стiлець.
  
  - Чого ти хочеш, капiтан?
  
  - Спочатку з'ясу"мо, чого хочеш ти. Спустити свою кар'"ру в унiтаз - чи спокiйно дослужити чотири мiсяцi i отримати свою пенсiю?
  
  Перед очима Джека поста" особа Карен.
  
  - Гаразд, вважай, що я в грi. Що тобi потрiбно?
  
  Эксли, нахилившись до нього:
  
  - Навеснi п'ятдесят третього був убитий твiй добрий знайомий i дiловий партнер Сiд Хадженс. Дво" детективiв, якi розслiдували вбивство пiд керiвництвом Расса Милларда, повiдомили менi, що в той ранок, коли знайшли тiло, ти на весь голос називав покiйного "мерзотою" i взагалi був надзвичайно схвильований. Приблизно в той же час Дадлi Смiт попросив тебе встановити стеження за Бадом Уайта, i ти погодився. Приблизно в той же час розслiдувалася справа "Нiчної сови", а ти у Вiддiлi звичаїв працював над справою про порнографiчних журналах i регулярно подавав рапорти - дивнi, треба сказати, рапорти, вельми короткi i беззмiстовнi, зовсiм не в твоїй звичайнiй манерi. Приблизно в той же час двi людини, Пiтер i Бакстер Энгелклинги, виступили з заявою про передбачувану зв'язку з порножурналiв справою "Нiчної сови". Коли Расс Мiллард запитав тебе про це, ти вiдповiв, що нiчого не зна"ш. Пiд час розслiдування ти неодноразово заявляв, що ця справа безперспективно i його треба припинити. Далi: тi ж два детектива, сержанти Фiск i Клекнер, чули, як ти переконував Еллiса Лоу спустити вбивство Хадженса на гальмах. А один з офiцерiв, якi служили разом з тобою у Вiддiлi звичаїв, згадав, що в тi днi ти явно нервував та намагався якомога рiдше з'являтися в офiсi. А тепер, Джек, менi хотiлося б знати, що все це значить.
  
  Прославлений самоконтроль випарувався як не бувало. Джек почував, що рот у нього сам собою розкрився, а очi вилiзли з орбiт вiдчував i нiчого не мiг з цим зробити.
  
  - Як... як, мать твою... як ти?...
  
  - Неважливо. Я тебе слухаю.
  
  Джек перевiв дух.
  
  - Гаразд. Вiрно, я стежив за Бадом Уайтом. Вiн тодi зовсiм розклеївся з-за вбивства якийсь малолiтньої повiї - Бад адже завжди шкодував баб i дiточок, - i Дад боявся, що вiн накоїть дурниць. На його прохання я кiлька днiв стежив за Бадом, але нiчого путнього не знайшов. Всi знають, що ви з Уайтом на ножах. Ти боїшся, що рано чи пiзно вiн спробу" помститися тобi за Дiка Стенсленда, ось i выгораживаешь мене перед Лоу i Паркером, щоб в обмiн я вивалив тобi все, що знаю про нього. Так?
  
  - В тому числi, хоча i не тiльки. Розкажи менi, що ти дiзнався про Уайте.
  
  - Наприклад?
  
  - Наприклад, жiнки.
  
  - Уайт жiнок любить, але це не новина.
  
  - Пiсля того як Уайт здав сержантський iспит, ОВР провiв за нього персональну перевiрку. У звiтi сказано, що вiн зустрiча"ться з жiнкою по iменi Лiнн Брэкен. У п'ятдесят третьому вони вже були знайомi?
  
  Джек, знизавши плечима:
  
  - Не знаю. Нiколи не чув цього iменi.
  
  - Винсеннс, по очах бачу, що брешеш. Гаразд, залишимо цю Брэкен в спокої - вона мене не цiкавить. У той час коли ти за ним стежив, Уайт зустрiчався з Iнес Сото?
  
  Джек, ледь не розсмiявшись:
  
  - Нi, в той час - точно нi! Так ось ти про що? Дума"ш, вiн i твоя...
  
  Эксли пiднiма" руку:
  
  - Я не питаю, ти вбив Хадженса. Не питаю, що вiдбувалося з тобою навеснi п'ятдесят третього. Поки не питаю - i, можливо, нiколи не спитаю. Просто хочу знати твою думку. Тодi, п'ять рокiв тому, ти працював над обома справами одночасно - i над "Нiчний совою", i над порножурналами. Як дума"ш: вбили тi тро" негрiв?
  
  Джек пода"ться назад, вовтузячись пiд пильним поглядом Эксли.
  
  - Ну... дiйсно, там не всi сходилися кiнцi з кiнцями. Може бути, i не вони. Може, якась iнша чорнота - такi ж бандити, якi знали, де Коутс сховав машину, i пiдкинули туди зброю. Але тобi-то що? Цi нiггери зґвалтували твою жiнку - значить, ти вчинив як треба. Що сталося, капiтане?
  
  Эксли посмiха"ться - криво, однi"ю стороною рота. Джеку зда"ться, що на нього дивиться мрець.
  
  - Капiтан, що...
  
  - Мої мотиви, Винсеннс, - це моя справа. А тепер висловлю свою думку. Думаю, Хадженс був якось пов'язаний з тими журналами. I ще думаю, у Хадженса був на тебе компромат. Його-то ти й боявся.
  
  Ось мрець i схопив його за горло.
  
  - Так, вiрно. Я... якось я... багато рокiв тому я нарубав дров по-крупному... чорт забирай, iнколи менi вже хочеться, щоб всi нарештi вiдкрилося!
  
  Эксли, пiднiмаючись:
  
  - Я не дав ходу скарг проти тебе. Не буде нi розбору справи, нi покарань. З шефом Паркером уклав угоду: вiн да" тобi спокiйно дослужити цi мiсяцi, а ти негайно пiсля закiнчення двадцятирiчного термiну виходиш на пенсiю. Я запевнив його, що ти погодишся, i переконав, що ти гiдний повної пенсiї. Вiн не став питати, навiщо менi це. Сподiваюся, i ти про це запитувати не будеш.
  
  Джек вста":
  
  - А цiна?
  
  - Якщо справа "Нiчної сови" коли-небудь з'явиться знову, ти - весь, з потрухами, мiй. Викладеш менi все, що тобi вiдомо.
  
  Джек простяга" Эксли руку, стиха бурмоче:
  
  - Господи, Ед, у якого сучого сина ти перетворився!
  
  
  КАЛЕНДАР
  
  
  
  
  Лютий - березень 1958
  
  
  
  Журнал "Версiя", лютий 1958
  
  
  
  Та"мниця "Нiчної сови": загинули невиннi?
  
  
  
  Минуло п'ять рокiв, але, дума"ться, кривава iсторiя "Нiчної сови" пам'ятна всiм. Такi подiї не скоро изглаживаются з пам'ятi. 14 квiтня 1953 року тро" грабiжникiв, озбро"них дробовиками, вломилися в цiлодобове кафе "Нiчна сова" неподалiк вiд Голлiвудського бульвару, розстрiляли трьох вiдвiдувачiв та трьох працiвникiв кафе i зникли приблизно з трьома сотнями доларiв - роздiлимо цю суму на кiлькiсть жертв i побачимо, що негiдники оцiнили кожну людську життя приблизно в п'ятдесят зелених. Полiцiя Лос-Анджелеса взялася за розслiдування з особливим завзяттям: майже негайно були заарештованi тро" молодих негрiв, звинувачених також у викраденнi i зґвалтуваннi мексиканської дiвчини. У тому, що цi тро" - Реймонд Коутс на прiзвисько Цукровий Рей, Тайрон Джонс i Лерой Фонтейн - виннi у вбивствах, повної впевненостi не було, однак нiхто не сумнiвався, що саме вони жорстоко зґвалтували Iнес Сото, студентку коледжу 21 року. Розслiдування тривало: хiд його широко висвiтлювався в пресi, i громадськiсть вимагала, щоб цей жахливий злочин було розкрито якомога швидше.
  
  Два тижнi розслiдування йшло без особливого успiху. Нарештi полiцiя виявила автомобiль Рея Коутса, захований в покинутому гаражi у Пiвденному Лос-Анджелесi, а в ньому - зброя. А незабаром пiсля цього Коутс, Джон i Фонтейн втекли з в'язницi...
  
  I тут сюжет ускладню"ться. На сцену виходить новий персонаж - сержант полiцiї Едмунд Дж. Эксли, герой Другої свiтової вiйни, випускник Лос-Анджелеського унiверситету, полiцейський, який дав свiдчення проти своїх товаришiв у вiдомому скандалi 1951 року, отримав назву "Криваве Рiздво", син магната Престона Эксли, будiвельника Фантазиленда - знаменитого дiтища Реймонда Дитерлинга, - а також мережi суперсучасних шосейних дорiг в Пiвденнiй Калiфорнiї.
  
  А тепер - кiлька фактiв.
  
  Факт No 1: сержант Ед Эксли був закоханий в Iнес Сото - жертву зґвалтування.
  
  Факт No 2: сержант Ед Эксли вистежив i вбив Реймонда Коутса, Тайрона Джонса i Лероя Фонтейна (символiчно, що вони прийняли смерть вiд тi"ї ж зброї - дробовика).
  
  Факт No 3: через тиждень пiсля цих подiй в нагороду за таке швидке i драматичне дозвiл справи "Нiчної сови" сержант Эксли, перестрибнувши через цiлих два звання, став капiтаном. Не дивно - його рiшучий вчинок врятував репутацiю полiцiї Лос-Анджелеса i допомiг шефовi Паркеру вiдновити свою (можливо, занадто роздуту?) славу.
  
  Факт No 4: капiтан Ед Эксли (до речi, син багатих батькiв, що володi" чималим власним капiталом - довiрчим фондом покiйної матерi) скоро став близький з Iнес Сото - настiльки близький, що купив їй будинок всього в кварталi вiд сво"ї квартири.
  
  Факт No 5: нам вiдомо з достовiрного джерела, що Реймонд Коутс, Тайрон Джонс i Лерой Фонтейн, а також осiб, укрывавший їх, на той момент, коли "герой" Эксли розстрiляв їх в упор, були беззбройнi.
  
  I ось тепер, п'ять рокiв потому, справа прийма" новий оборот.
  
  Зрозумiло, нам не належать першi мiсця на бенкетi гостросюжетної журналiстики. Ми, скромний фiлiя нью-йоркського видання, i в думках не трима"мо порiвнювати себе з уславленими лос-анджелесскими колосами - наприклад, з "Строго секретно". Однак i у нас " в цьому мiстi свої джерела. Один з них, який побажав залишитися невiдомим, протягом багатьох рокiв вiв власне розслiдування справи "Нiчної сови" - i прийшов до приголомшуючим висновкiв. Цей чоловiк, якого ми назвемо просто "Детектив", зв'язався з авторами цi"ї статтi i повiдомив їм наступнi факти.
  
  Факт перший. Пiд час розслiдування справи "Нiчної сови" брати Пiтер i Бакстер Энгелклинги, власники друкарнi в Сан-Бернардiно, Калiфорнiя, звернулися до влади iз заявою, де стверджували, що незадовго до вбивств одна з майбутнiх жертв - Делберт "Дюк" Каткарт - звернувся до них з пропозицi"ю друкувати порнографiчнi матерiали. Энгелклинги припускали, що бiйня в "Нiчний совi" стала результатом гангстерських розборок. Але полiцiя, що поспiшала повiсити злочин на негрiв, висмiяла цю теорiю - а незабаром брати Энгелклинги зникли. Про їх мiсцезнаходження до цих пiр нiчого не вiдомо.
  
  Факт другий. Мiсiс Хiльда Леффертс, мати ще однi"ї жертви - Сьюзен Ненсi Леффертс, що народилася i виросла в Сан-Бернардiно, - розповiла нашому Детективовi, що незадовго до сво"ї загибелi Сьюзен Ненсi познайомилася з якимось та"мничим чоловiком, iм'я якого нi за що не хотiла б називати. Мати сама чула слова цього загадкового людини, зверненi до її дочки: "Називай мене Дюком. Звикай до цього" (!!!). На пред'явлених їй фотографiях мiсiс Леффертс цi"ї людини пiзнати не змогла.
  
  Грунтуючись на цих фактах, Детектив висунув вражаючу i шокуючу теорiю.
  
  А саме: та"мничий мiстер X, вирiшивши перехопити порнографiчний бiзнес Дюка Каткарта, убив його, привласнив його одяг i почав видавати себе за нього. У "Нiчний совi" у нього була призначена дiлова зустрiч з трьома людьми, якi згодом i стали вбивцями. Сьюзен Ненсi сидiла за сусiднiм столиком, спостерiгаючи за переговорами свого приятеля.
  
  Детектив наводить такi докази сво"ї версiї.
  
  Побачивши фотографiю Каткарта, мiсiс Леффертс заявила, що приятель її дочки був дуже схожий на цього чоловiка.
  
  Тiло "Каткарта" зрешетили кулями, що надзвичайно ускладнило проведення впiзнання. Висновок коронера ґрунтувалося на частковому збiгу зубний карти мерця зi стоматологiчної картою Каткарта, зробленої у в'язницi. Однак зростання небiжчика - 5 футiв 9 1/4 дюйма, в той час як, згiдно з тi"ю ж тюремнiй медичнiй картцi Каткарта, його зростання становив лише 5 футiв 8 дюймiв. Перед нами незаперечний доказ, що в "Нiчний совi" загинув не Дюк Каткарт, а його двiйник!
  
  Дивний висновок, який, як ми пiдозрю"мо, призведе до ще бiльш вражаючим викриттiв.
  
  Невже "герой-полiцейський" убив трьох невинних? Невже справжнiм вбивцям вдалося вислизнути вiд вiдплати? I хто ж вони - ця зловiсна трiйця?
  
  Ми заклика"мо окружного прокурора Лос-Анджелеса провести ексгумацiю та повторне дослiдження тiл убитих. Ми звинувачу"мо капiтана Еда Эксли в холоднокровному вбивствi чотирьох жертв соцiальної нерiвностi. Ми вимага"мо, щоб полiцiя Лос-Анджелеса виправила свою помилку. В iм'я справедливостi - перегляньте справа "Нiчної сови"!!!
  
  
  
  ВИТРИМКА: "Сан-Франциско Кронiкл", 27 лютого
  
  
  
  Подвiйне вбивство в Гейтсвилле ставить в тупик полiцiю
  
  
  
  Гейтсвилл, Калiфорнiя, 27 лютого 1958. - Жорстоке подвiйне вбивство привело в жах жителiв Гейтсвилла, маленького мiстечка в шiстдесяти милях на пiвнiч вiд Сан-Франциско, i поставило у глухий кут службу шерифа округу Марiн.
  
  Два днi тому тiла Пiтера i Бакстера Энгелклингов, 41 та 37 рокiв, були виявленi в їх квартирi по сусiдству з друкарнею, де вони працювали складачами. Брати, за словами лейтенанта Юджина Хетчера зi служби шерифа округу Марiн, були "людьми з сумнiвною репутацi"ю i зв'язками в злочинному свiтi". Ось що повiдомив лейтенант репортеру "Кроникл" Джорджу Вудсу:
  
  "Обидва Энгелклинга мали судимостi за торгiвлю наркотиками, - розповiда" лейтенант Хетчер. - Хоча вже протягом багатьох рокiв за ними нiчого не значилося, репутацiя їх як i ранiше не вселяла довiри. Так, у друкарнi вони працювали пiд вигаданими iменами.
  
  Ключiв до розгадки у нас поки нема", проте, судячи з усього, перед смертю їх катували, щоб отримати вiд них якусь iнформацiю".
  
  Брати Энгелклинги працювали в друкарнi "Швидкий Боб" на Iст-Вердуго-роуд в Гейтсвилле i жили в найманiй квартирi по сусiдству. Їх наймач, Роберт Данквист, 53 рокiв, знав їх як Пiта i Бакса Джирардов. Саме вiн у вiвторок вранцi виявив їх тiла. "Пiт i Бакс працювали на мене вже рiк i завжди були точнi, як годинник, - розповiда" вiн. - Тому, коли у вiвторок вони не з'явилися на роботу, я запiдозрив недобре. Крiм того, в ту нiч мою друкарню пограбували, i я хотiв, щоб вони допомогли менi знайти винних".
  
  Брати Энгелклинги, чиї справжнi iмена встановленi по надiсланим телетайпом вiдбитками пальцiв, були застреленi, як стверджу" лейтенант Хетчер, з револьвера 38-го калiбру, забезпеченого глушником. "Нашi експерти виявили в тканинах тiл убитих частинки металу. Це вказу" на використання глушника i поясню", чому пострiлiв не чули сусiди".
  
  Лейтенант Хетчер не став розповiдати про хiд розслiдування, заявивши тiльки, що все йде в звичайному порядку. Вiн повiдомив також, що перед смертю жертви пiддалися тортурам, однак вiдмовився повiдомити деталi. "Такi вiдомостi, що краще зберегти в та"мницi, - зауважив вiн. - Часом трапля"ться, що психопати, спраглi слави, визнаються у злочинах, яких вони не скоювали. Ми не хочемо, щоб нам заважали розслiдувати справу, i тим бiльше не хочемо, щоб постраждали невиннi".
  
  У Пiтера i Бакстера Энгелклингов, по всiй видимостi, нема" родичiв. Їхнi тiла знаходяться зараз в мiському морзi Гейтсвилла. Лейтенант Хетчер просить всiх, хто володi" якою-небудь iнформацi"ю про вбивство, звертатися до служби шерифа округу Марiн.
  
  
  
  ВИТРИМКА: "Сан-Франциско Икзэминер", 1 березня
  
  Жертви вбивства пов'язанi зi знаменитим злочином в Лос-Анджелесi
  
  
  
  Пiтер i Бакстер Энгелклинги, убитi 25 лютого в Гейтсвилле, Калiфорнiя, проходили свiдками у знаменитiй справi про масове вбивство в кафе "Нiчна сова", що стався в квiтнi 1953 року. Про це заявив сьогоднi лейтенант служби шерифа округу Марiн Юджин Хетчер.
  
  "Вчора ми отримали анонiмну наводку, - повiдомив "Икзэминеру" лейтенант Хетчер. - Якийсь чоловiк просто виклав цю iнформацiю i повiсив трубку. Ми зв'язалися з Бюро лос-анджелеського окружного прокурора, i там цю iнформацiю пiдтвердили. Не думаю, що це якось пов'язано з нашою справою, проте на всяк випадок я зробив запит в полiцiю Лос-Анджелеса. Там менi заявили, що у них i без мого запиту справ вистача". Так що розберемося з цим вбивством i без них".
  
  
  
  ВИТРИМКА: "Лос-Анджелес Дейлi Ньюс", 6 березня
  
  
  
  Повернення "Нiчної сови" - шокуюче визнання вказу" на вбивство невинних
  
  
  
  Ця iсторiя сповнена кровi i бруду. Але "Дейлi Ньюс" - "дина газета в Лос-Анджелесi, чиї автори з гордiстю носять iм'я "розгрiбачiв бруду", газета, чий девiз: "Правда, тiльки правда i нiчого, крiм правди", - не вiдверта"ться вiд таких iсторiй. Нам належить поставити пiд сумнiв героїчний образ людини, якого багато хто вважають бездоганним зразком служителя закону. Однак, якщо кумир публiки забруднив сво" добре iм'я та"мним ганьбою або злочином, ми в "Дейлi Ньюс" вважа"мо своїм обов'язком вiдкрити суспiльству очi на того, кому воно поклоня"ться. Нашi дуже серйознi звинувачення - як серйозно i викликало їх злочин. Ми розумi"мо, на що йдемо, розумi"мо, яку бурю викличе нашу заяву, але не вага"мося нi секунди. Отже: знамените масове вбивство в кафе "Нiчна сова" у квiтнi 1953 року, ця кривава бiйня, в якiй загинули страшною смертю шестеро чесних громадян, залишилося нерозкритим. У вбивствi звинуватили невинних. Справедливiсть потоптана - i ми вимага"мо перегляду справи.
  
  Реймонд Коутс, Лерой Фонтейн i Тайрон Джонс - чи ви пам'ята"те цi iмена? Тро" молодих негрiв, заарештованих полiцi"ю Лос-Анджелеса незабаром пiсля вбивства. Пiдозрюванi пред'явили воiстину пекельне алiбi: вони не могли розстрiляти вiдвiдувачiв "Нiчної сови", бо в цей самий час ґвалтували викрадену дiвчину по iменi Iнес Сото. Спершу вони поглумилися над нею в покинутому будинку на околицi Пiвденного Лос-Анджелеса, а потiм "продали" комусь зi своїх друзiв для нових принижень i знущань. Тi в свою чергу залишили мiс Сото з людиною на iм'я Сильвестр Фiтч, застреленим полiцi"ю при арештi.
  
  Мiс Сото вiдмовилася спiвпрацювати з полiцi"ю, якiй потрiбно точно встановити, де перебували Коутс, Джонс i Фонтейн в момент вбивства. Були вони з нею та iншими ґвалтiвниками (з яких встановлений тiльки Фiтч)? Було у них час приїхати з Пiвденного Лос-Анджелеса в Голлiвуд, вчинити вбивство, а потiм повернутися до сво"ї жертви i продовжити знущання нал нiй? Знаходилася вона у свiдомостi протягом всi"ї цi"ї страшної ночi?
  
  Досi цi питання залишалися без вiдповiдi.
  
  Розслiдування йшло двома шляхами: по-перше, полiцiя шукала докази, що дозволяють точно вказати на Джонса. Коутса i Фонтейна як на вбивць, по-друге, проводилася звичайна процедура збору iнформацiї про жертви. Але i та, i iнша лiнiї обiрвалися, коли тро" негрiв втекли з в'язницi i були застреленi вже згаданим "геро"м" - сержантом полiцiї Едмундом Эксли.
  
  Син прославленого Престона Эксли, випускник Лос-Анджелеського унiверситету, герой вiйни, Ед Эксли використовував справа "Нiчної сови" як стартовий поштовх для задоволення своїх безмiрних амбiцiй. У тридцять один рiк вiн отримав звання капiтана. Зараз йому 36, i скоро, як стверджують, вiн стане iнспектором - наймолодшим iнспектором в iсторiї полiцiї Лос-Анджелеса. Подейкують, що вiн, як i його батько - будiвельний магнат-мiльйонер, - ма" намiр серйозно зайнятися полiтикою. Однак недобрi чутки оточують цю блискучу фiгуру: кажуть, що вбитi були беззбройнi, що їхнiй "визнання" у вбивствi, зроблене нiбито перед самою втечею, просто вигадано окружним прокурором Еллiсом Лоу. Не всiм вiдомо, що Ед Эксли заохочував небажання Iнес Сото спiвпрацювати з полiцi"ю, що пiзнiше вiн купив їй будинок i ось уже скоро п'ять рокiв склада"ться з нею в дуже близьких вiдносинах.
  
  I ось кiлька днiв тому вiдбулися двi подiї, що пролили свiтло на справу "Нiчної сови".
  
  У 1953 роцi двi людини, брати Пiтер i Бакстер Энгелклинги, звернулися до влади iз заявою, що безпосередньо стосуються бiйнi в "Нiчний совi". Вони стверджували, що масове вбивство пов'язане з планом розповсюдження порнографiчних журналiв, розробленим одним з убитих - Делбертом (Дюком) Каткартом. Полiцiя Лос-Анджелеса вирiшила пропустити цю iнформацiю повз вуха. I ось тепер, майже п'ять рокiв тому, Пiтер i Бакстер Энгелклинги звiрячому вбитi в маленькому мiстечку Гейтсвилл на пiвночi штату. Це вбивство, вчинене 25 лютого цього року, не розкрито i, швидше за все, розкрито не буде по причинi повної вiдсутностi слiдiв. Однак на нашi питання, зда"ться, знайдено вiдповiдь.
  
  Темношкiрий ув'язнений в'язницi Сан-Квентiн по iменi Отiс Джон Шортелл прочитав у газетi повiдомлення про вбивство братiв Энгелклингов - вбивство, ясно вказу" на їх зв'язок з "Нiчний совою". Ця стаття змусила Отiса Джона Шортелла задуматися. Вiн попросив зустрiчi з помiчником начальника в'язницi i зробив вражаюче визнання.
  
  Отiс Джон Шортелл, засуджений до тюремного ув'язнення за численнi випадки викрадення автомашин i чесно який зiзна"ться, що в обмiн на спiвпрацю розрахову" на скорочення термiну, повiдомив, що вiн i був одним з людей, яким "продали" Iнес Сото Коутс, Джонс i Фонтейн. У нiч вбивств у "Нiчний совi" вiн був разом з мiс Сото i цими трьома з 2:30 до 5:00 - тобто саме в той час, коли було ско"но вбивство. Шортелл додав, що ранiше мовчав про це з побоювання отримати новий термiн за згвалтування. Крiм того, вiн заявив, що у себе в машинi Коутс зберiгав велику кiлькiсть наркотикiв i саме тому не бажав повiдомляти полiцiї про її мiсцезнаходження. Сво" визнання Шортелл пояснив недавнiм зверненням до релiгiї - в чому, втiм, висловили сумнiв тюремнi влади. Для пiдтвердження своїх показань Шортелл подав прохання про допит на детекторi брехнi i пройшов у загальнiй складностi чотири перевiрки на полiграфi. Всi перевiрки дали позитивний результат. Адвокат Шортелла Моррiс Уэксман вислав нотарiально завiренi копiї допитiв в полiцiю Лос-Анджелеса, а також в "Дейлi Ньюс".
  
  Ми публiку"мо цю статтю. Що зробить полiцiя Лос-Анджелеса?
  
  Ми не вiримо в суд Лiнча, в правосуддя плаша, кинджала або дробовика. Ми не вiримо в чистоту мотивiв "влучного стрiльця" - Еда Эксли. Ми вимага"мо, щоб полiцiя Лос-Анджелеса переглянула справу про бiйню в "Нiчний совi".
  
  
  
  ВИТРИМКА: "Лос-Анджелес Таймс", 11 березня
  
  
  
  Скандал навколо "Нiчної сови"
  
  
  
  В недавньої серiї статей "Лос-Анджелес Дейлi Ньюс" з посиланням на декiлька не пов'язаних мiж собою фактiв, настiйно вимага" вiд полiцiї Лос-Анджелеса переглянути справу "Нiчної сови".
  
  Глава полiцiї шеф Вiльям X. Паркер назвав всю цю галас "мухою, з якої зробили слона". "Багато шуму з нiчого", - заявив вiн. - Свiдчення якогось дегенерата-рецидивiста i вбивство, не ма" до цi"ї справи нiякого вiдношення, - не причина переглядати справу, успiшно розкрите п'ять рокiв тому. У 1953 роцi я цiлком схвалював дiї капiтана Еда Эксли - схвалюю їх i зараз".
  
  Слова шефа Паркера вiдносяться до вбивства Пiтера i Бакстера Энгелклингов, свiдкiв по справi "Нiчної сови", що вiдбувся 25 лютого цього року, i до недавнiх показаннями ув'язненого в'язницi Сан-Квентiн Отiса Джона Шортелла, який заявив, що пiд час бiйнi в "Нiчний совi" вiн перебував з трьома потенцiйними вбивцями i може засвiдчити їх алiбi. Говорячи про результати перевiрки Шортелла на детекторi брехнi, його адвокат Моррiс Ваксман зауважив: "Полiграф не бреше. Отiс - релiгiйна людина. П'ять рокiв тягар провини обтяжувало його совiсть, i тепер вiн нарештi зважився вiдновити справедливiсть, знявши страшне звинувачення з невинних людей. Вiн хоче, щоб справжнi вбивцi були знайденi i отримали по заслугах. Я не вiдступлюся, поки полiцiя Лос-Анджелеса не усвiдомлю" свiй борг i не перегляне справу".
  
  Рiчард Танстелл, редактор "Лос-Анджелес Дейлi Ньюс", вторить цiй заявi: "Те, що ми виявили, надзвичайно важливо, i ми не здамося, поки не докопа"мося до правди".
  
  
  Заголовки
  
  
  "Лос-Анджелес Дейлi Ньюс", 14 березня
  
  Вбивче звинувачення: Полiцiя Лос-Анджелеса пiдтасову" докази по справi "Нiчної сови"
  
  
  
  "Лос-Анджелес Дейлi Ньюс", 15 березня
  
  Вiдкритий лист "Влучним стрiлку" Эксли
  
  
  
  "Лос-Анджелес Таймс", 16 березня
  
  Адвокат ув'язненого просить генерального прокурора штату переглянути справу "Нiчної сови"
  
  
  
  "Лос-Анджелес Геральд Експрес", 17 березня
  
  Паркер - журналiстам: Справа "Нiчної сови" закрито
  
  
  
  "Лос-Анджелес Дейлi Ньюс". 19 березня
  
  Пiкети бiля будiвлi полiцiї - громадяни вимагають справедливостi
  
  
  
  "Лос-Анджелес Геральд Експрес 20 березня
  
  Паркер i Лоу викликанi "на килим" до губернатора Найту
  
  
  
  "Лос-Анджелес Мiррор Ньюс", 20 березня
  
  Цiна смертi: Ексклюзивнi фото любовного гнiздечка Эксли i Сото
  
  
  
  "Лос-Анджелес Икзэминер", 20 березня
  
  Полiцiя засипана листами i дзвiнками: Думки громадян про справу "Нiчної сови"
  
  
  
  "Лос-Анджелес Таймс", 20 березня
  
  Паркер непохитний: Перегляду справи "Нiчної сови" не буде
  
  
  
  "Лос-Анджелес Дейлi Ньюс", 20 березня
  
  
  
  Справедливiсть повинна восторжествувати!
  
  Нехай полiцiя вiдповiсть за свою помилку!
  
  Вимага"мо перегляду справи "Нiчної сови"!
  
  
  
  
  
  
  ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА
  
  ПУНКТ ПРИЗНАЧЕННЯ: МОРГ
  
  
  
  
  ГЛАВА СОРОК ВОСЬМА
  
  
  Телефонний дзвiнок: дев'ять з десяти - репортери. Але Ед знiма" слухавку.
  
  - Так?
  
  - Ед, це Бiлл Паркер.
  
  - Здрастуйте, сер. Дяку"мо за вашу заяву в "Таймс".
  
  - Не за що, синку. Так i будемо триматися - твердо стояти на сво"му, i через кiлька мiсяцiв все само розсмокчеться. Як Iнес? Сильно все це на неї подiяло?
  
  - Не знаю. Батько менi казав, що вона живе у Рея Дитерлинга в Лагунi. Ми розлучилися кiлька мiсяцiв тому.
  
  - Шкода, шкода. Ну що ж, Iнес - хоробра дiвчина. Та порiвняно з тим, через що їй довелося пройти, це сущi дрiбницi.
  
  Ед, протираючи очi:
  
  - Не впевнений, що все розсмокчеться само собою.
  
  - А я впевнений. Свiдчення цього негра з Квентiна нiчого не вартi. Звичайно, свiдчення на полiграфi - рiч досить серйозна, але досить одного погляду на його адвоката, щоб зрозумiти...
  
  - Сер, я не про це. Справа в тому, що тi тро", яких я вбив, схоже, справдi були невиннi...
  
  - Не перебивай мене, синку. I не кажи, що ми повиннi переглянути справу. Ось вже вiд тебе я не чекав такої самогубною наївностi! Нi, наше завдання - спокiйно чекати, поки вщухне галас. I генеральний прокурор в Сакраменто зараз чека" того ж самого. Скандали в пресi, вимоги справедливостi, демонстрацiї - весь цей шум рано чи пiзно завжди сам собою затиха".
  
  - А якщо на цей раз не затихне?
  
  Паркер, зiтхнувши:
  
  - Якщо генеральний прокурор призначить розслiдування, ми подамо на нього скаргу у федеральний суд i почнемо власне розслiдування, щоб його випередити. Я говорив з Еллiсом Лоу, вiн повнiстю мене пiдтриму". Але ось побачиш, цього не знадобиться. Все само вляжеться.
  
  - Не певен, що я цього хочу, - тихо каже Ед.
  
  
  ГЛАВА СОРОК ДЕВ'ЯТА
  
  
  Група з Вiддiлу органiзованої злочинностi. Мотель "Вiкторiя", номер 6. Бад, Майк Брюнинг, хлопець з Фрiско, прикутий наручниками до стiльця, - Джо Сiфакiс, три судимостi за кримiнальне лихварство, знятий з поїзда на Юнiон-стейшн. Брюнинг обробля" Сiфакiса шматком шланга, Бад тiльки дивиться.
  
  На тумбочцi чотирнадцять сотень пiдуть у благодiйний фонд. Майк перекону" Джо забиратися з Лос-Анджелеса подобру-здоровi. Аргументи вагомi - кiлькох зубiв Сiфакiс вже позбувся. Бад дивиться на годинник: 16:20. Дадлi щось запiзню"ться.
  
  Сiфакiс вида" черговий крик. Бад поверта"ться i виходить у ванну. Всi стiни пописанi непристойностями: iмена дiвчат, деякi - з телефонами. Бад дума" про те ж, що i завжди, про те, що в останнi днi займа" весь департамент, - про справу "Нiчної сови".
  
  В кiмнатi репету" Сiфакiс. Щоб заглушити крики, Бад включа" воду. Про що хотiв поговорити з ним Дадлi? Повинно бути, про все ту ж "Нiчний совi". Бад знову i знову перевiря" свою версiю - i не знаходить в нiй слабких мiсць.
  
  Нiхто не пiдозрю", що витiк у "Версiю" - вiд нього. Якби до когось дiйшло, Бад б про це вже дiзнався. Нiхто не зна" про скелетi Каткарта в пiдвалi. Нiхто не зна", що це вiн дзвонив гейтсвиллскому шерифу. I все ж поки нiчим пишатися: смерть братiв, визнання кримiнальника в Квентiнi - чисте везiння. Якби не це, бути може, Бад так нiчого i не домiгся.
  
  Про те, що у п'ятдесят третьому вiн дещо приховав вiд начальства, теж нiхто не пiдозрю". Хiба що, може бути, Дадлi. Так i той, швидше за все, пов'язу" це з тим, як Бад тодi розлютився через вбивства Кетi. Дад був одним з керiвникiв розслiдування у справi "Нiчної сови", так що, звичайно, мрi" зам'яти справу - адже пiд ударом разом з Едом Эксли виявля"ться i вiн. Паркер теж намага"ться спустити справу на гальмах: його шанси - п'ять до одного, п'ять до одного на те, що Эксли вийде з цi"ї халепи чистеньким, немов...
  
  Вiд крикiв Сiфакiса здрига"ться дверi.
  
  Бад опуска" обличчя пiд струмiнь води. На дзеркалi надряпано: "Мег Грюнвиц класна давалка - АХ-74022". На стiнах - iншi iмена. Повiї. Минулого тижня до його списку додалася ще одна: Лiнетт Еллен Кендрiк, 21 рiк, дата смертi: 17/3/58, мiсце смертi: Лос-Анджелес. Забита до смертi, слiди кiлець, зґвалтована у всi дiрки. Копи з мiсцевого дiлянки не стали...
  
  Сiфакiс щось бурмоче крiзь сльози. У ваннiй раптом ста" жарко, нестерпно жарко. Бад поверта"ться в кiмнату.
  
  Сiфакiс зламався - прода" всiх i вся:
  
  - ... I я багато чого знаю, багато чого чув. Ось, наприклад, що тут творилося, поки не було Мiка. Як його посадили, так якiсь тро" вчинили беззаконня, стали вiдстрiлювати його людей, тих, хто його справами заправляв. Потiм на каси його стали наїжджати. I зна"те що? Дала Смiта всi кличуть миротворцем, а тут вiн i пальцем не ворухнув! Що вам ще розповiсти? Про повiй? Я багато чого знаю! Можу дати хорошу наводку на...
  
  Брюнинг дивиться з нудьгуючим виглядом. Бад виходить у двiр: тьмяна трава, паркан, обплетений колючим дротом. Чотирнадцять порожнiх номерiв - мотель дiстався полiцiї задешево.
  
  - Здрастуй, синку.
  
  Дадлi. Бад закурю", йде йому назустрiч.
  
  - Вибач, що запiзнився, синку.
  
  - Неважливо. Адже ти казав, у тебе якась серйозна справа.
  
  - Так, все те ж саме. Як тобi Голлiвудський дiлянку, синку? Подоба"ться?
  
  - Вiддiл вбивств подобався бiльше.
  
  - Чудово. Обiцяю, ти скоро повернешся туди. Бачив, який спектакль розiграла четверта влада з участю твого приятеля Эксли?
  
  Бад, похлинувшись димом i закашлявшись:
  
  - Звичайно. Шкода, не можна справдi переглянути справу - то-то б вiн пострибав! Тiльки менi не хотiлося б, щоб iз-за цього постраждав ти.
  
  Дадлi, зi смiхом:
  
  - Внутрiшнiй конфлiкт - розумiю, розумiю, синку. Зна"ш, я i сам вiдчуваю суперечливi почуття, особливо з тих пiр, як одна пташка в Сакраменто нам чирикнула, що на генерального прокурора чиниться великий тиск i рано чи пiзно вiн погодиться на перегляд справи. На такий випадок Еллiс Лоу вже пiдготував скаргу. Однак, вважаю, найрозумнiше нам сподiватися на краще, а готуватися до гiршого. Полiтичнi чвари, синку. Генеральний прокурор - республiканець, iсторiю про невинно убi"нних активно розкручують демократи, i, якщо вiн нiчого не зробить, це може дуже пошкодити йому на наступних виборах. До речi, ти, синку, нiчим не хочеш зi мною подiлитися? Може бути, що тобi вiдомо про "Нiчний совi" щось таке, чого не знаю я?
  
  До цього питання Бад готовий:
  
  - Нi.
  
  - Що ж, добре. Ну i досить про це. Синок, у мене для тебе завдання. Сьогоднi ввечерi, тут же, у "Вiкторiї". Треба поговорити по душам з одним буга"м. Чесно кажучи, боюся, що Майк i Дiк навiть удвох не справлять на нього належного враження. До речi, синку, свiт тiсний - наскiльки я розумiю, цей хлопець у п'ятдесят третьому роцi знав нашого друга Дюка Каткарта. Може бути, i про Кетi Джануэй зможе тобi що-небудь розповiсти. Адже ти так i не змiг забути бiдолаху Кетi, вiрно, синку?
  
  Бад судорожно ковта" - в горлi в нього пересохло.
  
  - Гаразд, синку, забудь, що я про це запитав. Кажуть, з повi"ю що не роби, а розпусти з неї не витравиш - ось та ж iсторiя i з такими спогадами. Сьогоднi ввечерi, синку, в десять годин. I не сумуй. Скоро я доручу тобi одне екстремальне завдання - завдання, яке нагада" тобi добрi старi часи.
  
  Бад морга".
  
  Дад усмiха"ться йому i зника" в будиночку номер 6.
  
  З повi"ю що не роби, а розпусти з неї не витравиш.
  
  Лiнн. Кетi Джануэй. Що зна" Дат?
  
  Бад стоїть бiля дверей, мружиться, вдивляючись у далечiнь, а за спиною у нього всi чотири стiни здригаються вiд воплiв Сiфакiса.
  
  
  ГЛАВА П'ЯТДЕСЯТА
  
  
  Новини вiд Боба Галлодета: не сьогоднi-завтра генеральний прокурор оголосить про перегляд справи. Еллiс Лоу: "диний вихiд - перехопити iнiцiативу.
  
  Ед в кафе на Ла-Брея, Джека чека" Винсеннса. На столi розкладенi папери: "Нiчна сова", замiтки по справi Хадженса.
  
  Питання: чи правду говорить людина з Сан-Квентiна? Судячи з усього, так - якi б не були його мотиви.
  
  Друге питання пов'язане з "Нiчний совою" вбивство Энгелклингов? Неможливо вiдповiсти, поки не отрима"мо iнформацiю з округу Марiн.
  
  Трет" питання: пурпурний автомобiль бiля дверей "Нiчної сови". Збiг? Тодi виходить, що справжнi вбивцi стежили за пресою, виявили машину Рея Коутса ранiше полiцiї i пiдкинули туди обрiзи. А це означа", що пiдкинутi та стрiлянi гiльзи в Грiффiт-парку - що вже зовсiм малоймовiрно. Архiви в'язницi за 1935 - 1955 роки знищенi - простежити тюремнi контакти трьох негрiв неможливо. Уявний вузлик на пам'ять: завдання Клекнеру i Фiску - розробити i перевiрити всi логiчнi версiї, пов'язанi з машиною i подброшенными стовбурами.
  
  Ще питання: третя жертва. Малколм Лансфорд, колишнiй полiцейський, потiм охоронець в магазинi. Не могла стати причиною убивства його зв'язок з якою-небудь злочинним угрупованням? Вiдповiдь: вкрай малоймовiрно - Лансфорд "Нiчну сову" вiдвiдував постiйно, проводив там чи не кожен вечiр i засиджувався допiзна.
  
  Сьорбаючи каву, Ед розмiркову" про владу. У ОВР влада величезна i в Департаментi, i поза його стiнами. Фiск i Клекнер за його наказом зроблять все, що завгодно. Винсеннс зiзнався, що стежив за Бадом Уайтом, однак про Лiнн Брэкен промовчав. Ед це вiдзначив i наказав Фiску провести перевiрку цi"ї жiнки. Кiлька годин тому отримав вiд нього рапорт.
  
  Лiнн Брэкен володi" на паях магазином одягу Сайту-Монiцi. Ходять чутки, що колись була повi"ю. Партнер - Пiрс Морхаус Петчетт, 56 рокiв. Перевiрку Пэтчетта провiв Клекнер: багатий фiнансист, вiдомий тим, що зводить своїх дiлових партнерiв з дiвчатами за викликом. Цiкава деталь: Петчетт - власник багатоквартирного будинку в Голлiвудi. Пiд час розслiдування "Нiчної сови" бiля цього будинку сталася перестрiлка, що залишилася нерозкритою. Ед сам був на мiсцi стрiлянини - i в порожнiй квартирi на першому поверсi, з вiкон якої стрiляли, знайшов шкiряний нашийник з шипами. Менеджер заявив, що власника будинку не зна", платню отриму" чеками поштою. В квартиру на першому поверсi час вiд часу навiду"ться хлопець, якого вiн зна" тiльки по iменi - Ламар, "здоровезний накачаний блондин". Рапорт Голлiвудського дiлянки: пiсля iнциденту Ламар в поле зору полiцiї не з'являвся. Справу закрито.
  
  Щось Смiттяр запiзню"ться. Перейдемо до нотаток про Хадженсе.
  
  Знiвечене тiло страшно - нiби попрацював м'ясник. Пiдозрюваних нема" - точнiше, їх дуже багато:
  
  Хадженса ненавидiли все. Мляве розслiдування почалося з Макса Пелтца i його колег по "Жетоном Честi" - в останньому номерi "Строго секретно" Хадженс влаштував гучне "викриття" Макса i його школярок. Пелтц пройшов перевiрку на детекторi брехнi. iншi пред'явили алiбi. Мiж рядкiв - Паркер вважав, що вбитий цiлком заслужив свою долю, тому i вбивцю шукати не став.
  
  Смiттяра все нема". Ед горта" перелiк алiбi.
  
  Макс Пелтц проводив час з неповнолiтньою - звинувачення не висунуто. Сценаристка Пеннi Фулвейдер - вдома з чоловiком. Алiбi Бiллi Дитерлинга - Тiммi Валберн. Декоратор Девiд Мертенс - важкий епiлептик - був з Джеррi Марсаласом, медбратом, супроводжуючим його всюди. Зiрка серiалу Бретт Чейз - на вечiрцi. Там же - його "напарник" за сценарi"м Мiллер Стентон. Нiяких слiдiв, справу закрито. I все ж саме вбивство Хадженса не давало спокою Винсеннсу тi"ї страшної навеснi 53-го.
  
  Пiдходить Смiттяр, сiда" навпроти. Без передмов:
  
  - Ну що?
  
  - Завтра зустрiчаюся з Паркером. Не сумнiваюся, вiн оголосить про перегляд справи.
  
  Винсеннс, з усмiшкою:
  
  - Ну i чого ти пику кроишь? Сам цього хотiв - так тепер хоча б зроби вигляд, що задоволений.
  
  Ед виклада" на стiл шiсть стрiляних гiльз.
  
  - Три з них - з твоїх останнiх тренувальних стрiльб. Iншi три я отримав зi сховища речових доказiв у Голлiвудському дiлянцi. Слiди на всiх шести абсолютно iдентичнi. Квiтень п'ятдесят третього, Джек. Пам'ята"ш стрiлянину на Черамойя?
  
  Смiттяр, схопившись обома руками за край столу:
  
  - Продовжуй.
  
  - Тим будинком на Черамойя володi" Пiрс Петчетт, хоча i ретельно це прихову". В цьому будинку були знайденi садомазохiстськi iграшки. Петчетт - добрий знайомий Лiнн Брэкен, подруги Бада Уайта, iменi якої ти - нiбито - нiколи не чув. Ти в той час розслiдував справу про порнухи, а порнуха та секс-iграшки - один бiзнес. В останньому нашому розмовi ти зiзнався, що у Хадженса був на тебе компромат, - тому-то ти й не знаходив собi мiсця пiд час розслiдування. А тепер поправ мене, якщо я помиляюся: Брэкен i Петчетт знали Хадженса?
  
  Смiттяр, впиваючись нiгтями в стiльницю:
  
  - А ти догадливий... с-сучий син! I що далi?
  
  - Бад Уайт знав Хадженса?
  
  - Нi, навряд чи.
  
  - Що " у Уайта на Пэтчетта i Брэкен?
  
  - Не знаю. Послухай, Эксли...
  
  - Нi, це ти послухай. А потiм вiдповiдай. Ти отримав те, що зберiгав на тебе Хадженс?
  
  Смiттяр, стiкаючи потом:
  
  - Так.
  
  - Вiд кого?
  
  - Вiд цi"ї жiнки, Брэкен.
  
  - Як?
  
  - Погрожував викриттям. Виклав на паперi все, що знаю про неї i про Пэтчетта, все, що на них накопав. Зробив кiлька копiй i розклав по сейфах в декiлькох банках.
  
  - I вони все ще...
  
  - Так, вони все ще в мо"му розпорядженнi. А в розпорядженнi Пэтчетта i Брэкен - копiя компромату на мене.
  
  Так вiн i думав.
  
  - Ту порнуху, за якої ти полював, поширював Петчетт?
  
  - Так. Послухай, Эксли...
  
  - Нi, Винсеннс, слухати будеш ти. Порножурнали у тебе збереглися?
  
  - Так, все на депозитi. Давай домовимося, Эксли. Я працюю на тебе - ти знiма"ш з мене звинувачення у приховуваннi доказiв. I роботу з "Нiчної сови" дiлимо навпiл.
  
  - Натро". Нам не обiйтися без Уайта.
  
  
  ГЛАВА П'ЯТДЕСЯТ ПЕРША
  
  
  Мотель "Вiкторiя", номер 6. Дадлi. Дот Ротштейн - величезна мужоподiбна баба в комбiнезонi - горта" "Плейбой". Здоровенний качок прикутий наручниками до стiльця.
  
  Дадлi розгорта" дось".
  
  - Ламар Хiнтон, тридцяти одного року. Одне звинувачення у збройному нападi, звiльнений достроково. Працював у телефоннiй компанiї, пiдозрювався в установцi "чорних" телефонних лiнiй для Джека Уэйлена. У квiтнi 1953 року втiк з мiста. Думаю, синку, цiлком логiчно буде назвати тебе запеклим бандитом - i, отже, людиною, який, щоб знову стати членом цивiлiзованого суспiльства, потребу" енергiйному перевихованнi.
  
  Хiнтон нервово облизу" губи, Дадлi, з батькiвською усмiшкою:
  
  - Ти добровiльно погодився пiти з нами - це, безумовно, говорить на твою користь. Ти не став верещати про своїх цивiльних прав - це говорить на користь твого iнтелекту, бо, будучи розумним хлопчиком, ти, синку, прекрасно розумi"ш, що нiяких прав у тебе нема". Моя робота - слiдкувати за органiзованою злочиннiстю в Лос-Анджелесi i в мiру сил утримувати її в належних межах. Повинен тобi сказати, синку, я виявив, що вiдмiнним засобом переконання в цiй делiкатнiй справi " фiзичне насильство. А тепер я буду задавати питання, а ти - вiдповiдати. Якщо твої вiдповiдi мене задовольнять, участь сержанта Венделла Уайта нам не знадобиться. Отже, чому в квiтнi п'ятдесят третього ти покинув мiсто?
  
  Хiнтон почина" заїкатися, вибиваючи зубами дрiб. Бад вста", пiдходить до нього. Тильною стороною долонi по обличчю - раз, раз, раз. Дивиться в стiну - щоб не бачити, що робить. Дот пода" знак: досить.
  
  Вiдбiй. Дадлi:
  
  - Маленьке попередження, синку, щоб ти зрозумiв, на що здатний сержант Уайт. Я бачу, що говорити тобi нелегко, i готовий пiти тобi назустрiч. Легку затримку у вiдповiдях я готовий вiднести на рахунок твого заїкання. Питання пам'ята"ш? Чому ти втiк з мiста в квiтнi п'ятдесят третього?
  
  Хiнтон, заплющивши очi: "М... м... м..."
  
  - Ми чека"мо, синку. Хiнтон:
  
  - М-м-м-не н-н-н-треба б-було см-м-м-митися.
  
  - Чудово. I чому ж?
  
  - П-п-просто н-н-н-непри"мностi. З-за ж-ж-жiнки.
  
  - Вибач, синку, щось не вiриться.
  
  - Це п-п-п-правда.
  
  Дадлi кива" Баду. Той робить вигляд, що збира"ться бити в повну силу, але в останнiй момент не доводить удар. Дот каже:
  
  - Золотко, якщо не разговоришься, тебе очiкують набагато бiльшi непри"мностi. Давай, полегши собi життя. Квiтень п'ятдесят третього. Чому ти змився?
  
  За дверима перемовляються Брюнинг i Карлайл. Бад раптом розумi": квiтень п'ятдесят третього - це ж "Нiчна сова"!
  
  - Бачу, синку, я переоцiнив твою пам'ять. Що ж, давай допоможу. Пiрс Петчетт. Адже ти був з ним знайомий?
  
  Бада пробира" холодна дрож. Звiдки, чорт забирай, вiн зна" про Пэтчетте?
  
  Хiнтон мовчки рветься зi стiльця.
  
  - Ага, бачу, ми зачепили хворе мiсце.
  
  Дот, зiтхнувши:
  
  - Господи, що за м'язи! Менi б такi!
  
  Дадлi розкотисто регочеться.
  
  Спокiйно. Якби Дадлi знав, що Бад приховав докази - Бада б тут не було.
  
  Дот б'" Хiнтона кийком: бiцепси, колiна. Той навiть не морщиться.
  
  Дадлi, зi смiхом:
  
  - Бачу, синку, больовий порiг у тебе високий. Прокоментуй, будь ласка, наступне: Пiрс Петчетт, Дюк Каткарт, порнографiя. I не змушуй сержанта Уайта перевiряти, чи насправдi ти вмi"ш стоїчно терпiти бiль.
  
  Хiнтон - раптом, абсолютно не заїкаючись:
  
  - Iди ти в жопу, ху"сос iрландський!
  
  У вiдповiдь - раскатистое "хо-хо-хо".
  
  - Ну ти i комiк, синку, просто Джек Беннi! Венделл, будь ласка, покажи нашому друговi, як ми тут цiну"мо його комiчне дарування.
  
  Бад вистача" палицю Двс:
  
  - Бос, а що саме тобi потрiбно?
  
  - Повне i добровiльна спiвпраця.
  
  - За "Нiчний совi"? Ти згадав Дюка Каткарта.
  
  - Повне i добровiльна спiвпраця з усiх питань. У тебе " заперечення?
  
  - Уайт, просто роби те, що тобi кажуть, - нудьгуючим тоном каже Дот. - Чорт, менi б такi м'язи!
  
  Бад пiдходить до них ближче:
  
  - Дайте менi поговорити з ним наодинцi. Всього пару хвилин.
  
  - Поверта"шся до старих методiв, синку? Давненько ти не виявляв ентузiазму на такiй роботi.
  
  Бад, пошепки:
  
  - Дам йому повiрити, що вiн мене обдурил, а потiм пригорну до стiнки. А ви з Дот почекайте зовнi, гаразд?
  
  Дадлi кива" i виводить Дот на вулицю. Бад включа" радiо: реклама уживаних автомобiлiв в "Йикел-Олдс". Хiнтон, вiдчайдушно брязкаючи кайданами:
  
  - Iди на хуй, урод! I ти, i цей говноед iрландський, i ця сука-лесбiянка - iдiть всi на хуй!
  
  Бад пiдсува" стiлець.
  
  - Менi самому все це не по душi. Давай домовимося: вiдповiси на кiлька запитань - i я скажу Дадлi, щоб тебе вiдпустив. Замнем i факт твого порушення умов дострокового звiльнення.
  
  - Пiшов ти!
  
  - Хiнтон, я думаю, ти зна"ш Пiрса Пэтчетта i, може бути, знав Дюка Каткарта. Розкажи про них, i я...
  
  - Мать твою в три дiрки!
  
  Бад жбурля" Хiнтона разом зi стiльцем через всю кiмнату. Стiлець з трiском вдаря"ться об стiну, пада" набiк, здiймаючи хмару пилу i трiсок. Падають полицi, розбите вщент радiо хрипить.
  
  Бад випрямля" стiлець однi"ю рукою. Темна пляма на штанях Хiнтона, рiзкий запах сечi. Бад, не впiзнав власного голосу. Iрландським говiркою:
  
  - Розкажи менi щось про сутенерiв, синку. Каткарт. Ще один, черножопый педик по iменi Дуайт Жилетт. Дiвчина на iм'я Кетi Джануэй - вона працювала на них обох. Її вбили, i у мене це виклика" вiдчуття печiї. Що ти про них зна"ш, синку?
  
  Очi в очi - Хiнтон дивиться на нього, витрiщивши баньки. Перестав заїкатися геть - щоб не дражнити гусей.
  
  - Сер, я у мiстера Пэтчетта водi"м працював, я i ще один хлопець, Честер Йоркiн. Ми розвозили для нього... ну, рiзний нелегальний товар. Каткарта я взагалi не знаю. Про Жилетта чув - це педик, який постачав дiвчат на вечiрки Спейда Кулi. Хочете, про Спейда розповiм? Вiн закiнчений наркаш, жити не може без опiуму. Зараз виступа" в "Ель Ранчо", можете його там i прищучити. А нiякої Кетi Джануэй я не знаю, i хто її вбив - теж.
  
  Бад береться за стiлець, i Хiнтон, задихаючись вiд жаху, поспiша" далi:
  
  - Сер, мiстер Пэгчетт теж сутенер. У нього були дорогi дiвчата за викликом, двiйники кiнозiрок. Була у нього одна улюблениця - Лiнн, шикарна блядь, косила пiд Веро...
  
  Бад з гарчанням кида"ться на нього. Чиїсь сильнi руки його оттаскивают; стеля валиться на голову, i потрiсканi стiни з брудно-бiлих стають чорними.
  
  
  
  * * *
  
  
  З темряви випливають питання i вiдповiдi, з дзвону у вухах - крики i схлипи. Порножурнали, Каткарт, Пiрс П. - деталi мозаїки, не бажа" складатися в "дине цiле. Навiть iм'я "Лiнн Брэкен" зда"ться дивним i чужим. Мiккi Коен, п'ятдесят третiй рiк, чому ти втiк... Бад знову занурю"ться в темряву. У нестямi йому ввижа"ться Лiнн.
  
  Лiнн: блондинка - продажна, брюнетка - справжня. Лiнн, довiдавшись про його зв'язки з Iнес: "Будь з нею подобрiшаю i розповiдай менi про все". Лiнн веде щоденник. Бад змушу" себе туди не заглядати, хоча вiдчува" - вона не все йому розповiда". Лiнн розумна так розумна: вона завжди випереджа" його на два кроки, вона не намага"ться прив'язати його до себе - чека", коли вiн прийде до неї сам, i вiн завжди приходить. З далекої дали лунають запитання й вiдповiдi. Пульсуючий бiль у головi, дзвiн у вухах, потiм тиша i стiни починають свiтлiшати.
  
  Мотель "Вiкторiя", номер 7. Лiжка для полiцейських. Дверi в номер 6 розкритi навстiж.
  
  Бад скочу"ться з лiжка, вста". Голова розколю"ться, ни" щелепу. Подушка, на якiй вiн лежав, розiрвана. У номерi 6: пусто, кров на стiнах. Нi Хiнтона, нi Дот, нi Дадлi i його хлопцiв. 1:10 ночi. Бад намага"ться згадати, про що запитували Хiнтона i що вiн вiдповiдав, - не виходить.
  
  Додому їде, немов у туманi, занадто виснажений, щоб думати. Позiхаючи, вiдмика" дверi - над головою включа"ться свiтло. Хтось хапа" його за лiктi.
  
  Наручники на зап'ястях. Перед ним - Ед Эксли, Джек Винсеннс. За руки тримають Фiск i Клекнер - виродки з ОВР.
  
  Фiск вистача" нею за шию, впира"ться пальцем в сонну артерiю. Эксли з розмаху б'" по обличчю. В обличчя йому летить папка. Эксли:
  
  - Коли ти став сержантом, ОВР провiв по тобi персональне розслiдування, так що ми вже зна"мо про Лiнн Брэкен. Винсеннс стежив за тобою в п'ятдесят третьому: у цiй папцi - все, що у нього " на тебе, Брэкен i Пэтчетта. Ти допитував Пэтчетта за вбивства Кетi Джануэй i працював по справi "Нiчної сови". Менi потрiбно все, що тобi вiдомо. Не захочеш спiвпрацювати - я негайно починаю внутрiшн" розслiдування у справi про приховування доказiв. Департаменту потрiбен цап-вiдбувайло, i дуже схоже, що цим козлом повинен стати я. Не допоможеш менi вибратися з лайна - зроблю все, що в моїх силах, щоб тебе знищити. I повiр, у мене сил вистачить.
  
  Фiск злегка послаблю" хватку. Бад рветься до Еду - але Фiск i Клекнер бультер'"рами висять у нього на плечах.
  
  - Ти сволота! Я тебе доб'ю!
  
  Эксли смi"ться йому в обличчя.
  
  - Це навряд чи. Допоможи менi, Бад. Отрима"ш прощення грiхiв, свою частку слави i маленький бонус - дещо по вбивству тi"ї шлюшки, яке тобi спокою не да".
  
  Перед очима знову згущу"ться морок.
  
  - А Лiнн?
  
  - Її ми допита"мо першої. З пентоталом. Якщо вона чиста, їй нiчого не загрожу".
  
  Вiн нiчого не зна" про "Версiї". I про скелетi в пiдвалi.
  
  - Гаразд, домовилися. Я тобi допоможу. Але пам'ятай: наша розмова ще не закiнчена.
  
  
  ГЛАВА П'ЯТДЕСЯТ ДРУГА
  
  
  Вiн так i не заснув - як заснеш пiсля зiзнань Винсеннса! О шостiй ранку зателефонував перший репортер. Повiсивши трубку, Ед включа" радiо: мiркування про перегляд справи, новини про батька i сина: Эксли-старший закiнчу" будiвництво мережi фрiвеїв, Эксли-молодший з героя перетворився в негiдника. Пiкети бiля будiвлi полiцiї - червонi вимагають справедливостi.
  
  Сьогоднi вранцi - зiбрання, яке вирiшить долю його кар'"ри.
  
  Конференц-зал Паркера пiдготовлений до наради, на столах блокноти. Ед бере блокнот, пише: "Петчетт", "Брэкен", "угода Пэчетта з Хадженсом - шантаж?", пiдкреслю": "Калiцтва Хадженса, як в порножурнале, - взяти журнал у Винсеннса". Внесок Вайта: "у п'ятдесят третьому Петчетт явно щось знав про порнографiю", "перевiрити зв'язок Петчетт/брати Энгелклинги", "обшук у квартирi Дюка Каткарта, телефонний довiдник Сан-Берду (друкарнi)". Вiн вiдчува": Уайт розповiв не все.
  
  Висновок - пiдкреслено: "Петчетт (через "Флер-де-Лис") був залучений в продаж порнографiї, яку розслiдував Вiддiл вдач у 53-м. Каткарт хотiв поширювати порнографiю самостiйно. Калiцтва Хадженса пов'язанi з порнографi"ю".
  
  Висновок:
  
  Серiя злочинних змов, що спричинила щонайменше кiлька вбивств за останнi п'ять рокiв.
  
  Входять iншi - Паркер, Дадлi Смiт, Елiс Лоу. Кивають один одному, квапливо розсаджуються.
  
  Паркер:
  
  - Отже, ми перегляда"мо справу. Офiс генерального прокурора спробував взяти розслiдування на себе, але Еллiс подав на них скаргу у федеральний суд, що дало нам два тижнi фори. Отже, у нас " два тижнi, щоб розкрити справу i вiдновити повагу публiки, яке ми втратили. Два тижнi до того, як сюди прийдуть хлопцi з Сакраменто i виставлять нас на посмiховисько. Я хочу, щоб цю справу було розкрито - законними методами, без насильства - i передано в руки великого журi протягом дванадцяти днiв. Все зрозумiло, панове?
  
  Всi кивають. Лоу:
  
  - Особисто я опинився в складному становищi: проблема в тому, що безпосередньо перед втечею Коутс, Джонс i Фонтейн зiзналися менi у всьому. Звичайно, я припускаю, що цi простi, наївнi хлопцi, схильнi пiддаватися навiюванню, могли...
  
  - Еллiс, - обрива" його Смiт, - все це було, та загуло. Ми просто взяли не тих кольорових - не тих, що палили з дробовикiв в Грiффiт-парку. Справжнi вбивцi - якiсь хитромудрые тварi з Чорного мiста. Вони знали, де Коутс сховав машину, i пiдкинули туди стовбури. А пурпурний автомобiль бiля "Нiчної сови" - просто збiг, що зiграло на руку вбивцям. Вважаю, машина з Грiффiт-парку була викрадена або заре"стрована в iншому штатi. Потрiбно почати з того, що заново перетрусити весь Пiвденний мiсто.
  
  Ед посмiха"ться - Смiт гра" йому на руку.
  
  - По сутi, я згоден i вже наказав одному зi своїх людей перевiрити старi ре"страцiї автомашин. Але може бути, нам варто вести справу по порядку? Давайте для початку призначимо керiвника розслiдування.
  
  Лоу, откашлявшись:
  
  - Ед, я безумовно схвалюю вашi дiї у вiдношеннi цих трьох бандитiв, якi б не були вашi мотиви. Однак, менi зда"ться, якщо ми призначимо керiвником вас, це погано позначиться на ставленнi преси та публiки. Можливо, краще буде, якщо це розслiдування очолите не ви.
  
  Гнiв Еда вирива"ться назовнi:
  
  - Менi набридло, чорт забирай, що мо" iм'я i мо" особисте життя трiпають у всiх газетах! Я все ще кращий детектив у...
  
  Його перебива" Паркер:
  
  - Так, ти найкращий детектив, i я прекрасно розумiю твої почуття. Але Еллiс прав, для тебе це занадто особиста справа. Тому керiвником розслiдування я призначаю Дадлi. Вiн набере собi команду з Вiддiлу вбивств i iнших вiддiлiв i вiзьметься за справу.
  
  - А я? Що я отримаю?
  
  - Все, що захочеш, - звичайно, в межах розумного.
  
  Ед, пiдiбравшись:
  
  - Я хочу вести власне незалежне розслiдування. Використовуючи моїх особистих помiчникiв з ОВР i ще двох офiцерiв за своїм вибором.
  
  - Згоден. Як ти, Дадлi?
  
  - Що ж, думаю, це справедливо. I хто ж цi дво", синку?
  
  - Джек Винсеннс i Бад Уайт.
  
  Смiт вiдкрива" рот. Паркер:
  
  - Дивний замiс, нiчого сказати, - але справа у нас дивне. Що ж, джентльмени, дванадцять днiв. I нi хвилиною бiльше.
  
  
  ГЛАВА П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЯ
  
  
  Джек прокида"ться на канапi у вiтальнi. Вста", сiда" писати записку Карен.
  
  
  Мила, з цим пора кiнчати. Так, я винен, що влаштував скандал на вечiрцi у Еллiса, - але, по-мо"му, вже досить покараний. Два мiсяцi на цiй чортовiй кушетцi - забагато, тобi не зда"ться? Раз вже начальство мене пробачив, чому не проща"ш ти? Я вже пiвтора мiсяцi не п'ю - можеш перевiрити за календарем на дверi мого гардероба. Розумiю, одного цього мало: але, будь ласка, дай менi шанс. Хочеш стати юристом? Добре, не буду сперечатися, хоча, думаю, тобi це не сподоба"ться. У травнi я виходжу на пенсiю; може бути, влаштуюся шефом полiцiї в який-небудь маленький мiстечко поблизу вiд хорошого юридичного коледжу. Я на все готовий, тiльки, будь ласка, дай менi шанс, тому що тво" крижане мовчання мене з розуму зводить. А менi зараз не можна сходити з розуму - я веду справу, яка для мене дуже важливо. Наступний тиждень або днiв десять, напевно, доведеться повертатися додому пiзно. Але обiцяю дзвонити.
  
  
  
  Дж.
  
  
  Одяга"ться, прислухаючись чекаючи телефонного дзвiнка. На столi в кухнi - кава i записка вiд Карен.
  
  
  Дж.!
  
  
  
  Останнiм часом Я веду себе як справжня стерва. Прости мене. Думаю, нам пора помиритися. Коли я повернулася додому, ти вже спав - а то б я неодмiнно покликала тебе в спальню.
  
  
  
  Ц.
  
  К.
  
  P. S. Одна дiвчина на роботi показала менi цей журнал. Менi здалося, тобi буде цiкаво. Там згаду"ться ту справу, про яку зараз всi кричать газети, i той чоловiк, Эксли, якого ти зна"ш.
  
  
  На столi журнал "Версiя" - "тiльки у нас - останнi новини з життя тих, хто порушу" закон!". Широко посмiхаючись, Джек почина" гортати журнал, знаходить розворот про "Нiчний совi".
  
  "Назвемо його просто Детектив...", двiйник Дюка Каткарта, порнуха. Стаття сочиться ненавистю до Эксли. Лютневий випуск - значить, готувався номер в сiчнi, незадовго до вбивства Энгелклингов i визнання негра в Квентiнi. Журнальчик в основному поширю"ться на Схiдному узбережжi - очевидно, Эксли та iншi його не бачили, iнакше Джек б про це знав.
  
  I раптом його як вдаря": Детектив - це ж Бад Уайт! Бiльше нiкому!
  
  Дзвонить телефон, i Джек вистача" трубку.
  
  - Эксли?
  
  - Так. Ти офiцiйно расследуешь справу. Уайт поговорив з Лiнн Брэкен, вона погодилася пройти допит пiд пентоталом. Буде чекати тебе через годину в китайському ресторанi навпроти Бюро. Зустрiнь її там i приведи до мене в ОВР. Якщо з нею буде адвокат - позбався вiд нього.
  
  - Послухай, я тут знайшов дещо. Тобi варто поглянути.
  
  - Спочатку дай менi її.
  
  
  
  * * *
  
  
  П'ять рокiв пiсля того лiсового багаття. Лiнн Брэкен п'" чай в ресторанi Ела Вонга, Джек спостерiга" за нею в вiкно.
  
  Вона як i ранiше прекрасна - зрiлої красою тридцятип'ятирiчної жiнки. На неї задивляються. Ось вона пiднiма" голову, дивиться прямо на нього - i Джека охоплю" тремтiння. Його дось".
  
  Лiнн виходить на вулицю.
  
  - Менi шкода, що так сталося, - каже Джек.
  
  - Але ви дозволили цьому статися. Не боїтеся того, що я про вас знаю?
  
  Щось не так. Занадто вже вона спокiйна. Неприродний спокiй - за п'ять хвилин до допиту.
  
  - Капiтан Эксли на моїй сторонi. Якщо щось випливе, тримаю парi, вiн не дасть справi хiд.
  
  - Не трима"те парi, якщо можете програти. Я роблю це заради Бада: вiн сказав, якщо я вiдмовлюся, постражда" вiн.
  
  - А що ще сказав вам Бад?
  
  - Розповiв дещо про вашому капiтана Эксли. Може бути, пiдемо? Хочу швидше з цим покiнчити.
  
  Вони переходять через вулицю, входять в Бюро, пiднiмаються по чорних сходах. Бiля дверей ОВР зустрiча" їх сержант Фiск, веде в кабiнет Эксли. Тут - сам Эксли, Рей Пiнкер бiля столу, заставленого медичним обладнанням - шприци, бульбашки. Полiграф - на випадок, якщо сироватка правди не спрацю".
  
  Пiнкер наповню" шприц. Эксли вказу" Лiнн на стiлець.
  
  - Прошу вас, мiс Брэкен.
  
  Лiнн сiда". Пiнкер закочу" їй лiвий рукав, наклада" джгут. Эксли, дiловим тоном:
  
  - Не знаю, що саме сказав вам Бад Уайт, тому поясню сам: ми розслiду"мо кiлька злочинiв, пов'язаних мiж собою. Якщо ви надасте нам корисною iнформацi"ю, ми готовi надати вам iмунiтет за будь-якими кримiнальними звинуваченнями, якi можуть бути висунутi проти вас.
  
  - Стиснiть кулак? - каже Пiнкер.
  
  Лiнн, стиснувши кулак:
  
  - Брехуха з мене нiкудишня. I я хочу одного - щоб все це скорiше закiнчилося.
  
  Пiнкер робить їй укол. Эксли включа" магнiтофон. Очi в Лiнн затуманюються, але якось дивно, не зовсiм так, як бува" вiд пентотала. Эксли берег ручний мiкрофон:
  
  - Свiдок Лiнн Брэкен, 22 березня 1958 року. Мiс Брэкен, будь ласка, вважайте вiд ста в зворотному порядку.
  
  Мова у неї почина" заплiтатися майже вiдразу.
  
  - Сто, дев'яносто дев'ять, дев'яносто вiсiм, дев'яносто сiм, дев'яносто шiсть...
  
  Пiнкер загляда" їй в очi, кива". Джек пiдсува" стiлець. Щось з нею не так - надто вже спокiйна, вiн це вiдчува".
  
  Эксли, откашлявшись:
  
  - 22 березня 1958 року, при допитi свiдка присутнi: я сам, сержант Дуейн Фiск, сержант Джон Винсеннс i судовий фармацевт Рей Пiнкер. Дуейн, ведiть стенографiчний запис.
  
  Фiск вистача" блокнот. Эксли:
  
  - Мiс Брэкен, скiльки вам рокiв?
  
  Мова уповiльнена, трохи змазана:
  
  - Тридцять чотири.
  
  - Чим ви займа"теся?
  
  - У мене сво" дiло.
  
  - Ви власниця магазину одягу "Веронiка" в Санта-Монiцi?
  
  - Так.
  
  - Чому ви обрали назву "Веронiка"?
  
  - Жарт, зрозумiла тiльки менi.
  
  - Детальнiше, будь ласка.
  
  - Iм'я iз мого минулого життя.
  
  - А конкретнiше?
  
  Мрiйлива посмiшка.
  
  - Ранiше я була повi"ю, працювала як двiйник Веронiки Лейк.
  
  - Хто умовив вас займатися цим?
  
  - Пiрс Петчетт.
  
  - Зрозумiло. Чи вiрно, що Пiрс Петчетт у квiтнi п'ятдесят третього року вбив людину по iменi Сiд Хадженс?
  
  - Нi. Точнiше, я про це нiчого не знаю. Навiщо?
  
  - Ви зна"те, хто такий був Сiд Хадженс?
  
  - Так. Скандальний журналiст.
  
  - Петчетт знав Хадженса?
  
  - Нi. Якби знав, напевно, сказав би менi. Як не похвалитися знайомством з такою вiдомою людиною?
  
  Бреше. Схоже, сироватка не подiяла. Зна", що Джек зна" про її брехнi, - i сподiва"ться, що вiн її прикри", щоб захистити себе.
  
  Эксли:
  
  - Мiс Брэкен, ви зна"те, хто навеснi п'ятдесят третього року вбив дiвчину на iм'я Кетi Джануэй?
  
  - Нi.
  
  - Ви зна"те людину по iменi Ламар Хiнтон?
  
  - Так.
  
  - Детальнiше, будь ласка.
  
  - Вiн працював на Пiрса.
  
  - Ким працював?
  
  - Водi"м.
  
  - Коли?
  
  - Кiлька рокiв тому.
  
  - Ви зна"те, де зараз Хiнтон?
  
  - Нi.
  
  - Детальнiше, будь ласка.
  
  - Вiн поїхав. Куди - я не знаю.
  
  - Це Хiнтон намагався вбити сержанта Джека Винсеннса у квiтнi п'ятдесят третього року?
  
  - Нi.
  
  Тодi вона теж вiдповiла "нi".
  
  - Хто ж намагався його вбити?
  
  - Не знаю.
  
  - Хто ще працював у Пэтчетта водi"м?
  
  - Честер Йоркiн.
  
  - Детальнiше, будь ласка.
  
  - Чет, Честер Йоркiн, живе десь в Лонг-Бiч.
  
  - Пiрс Петчетт втягу" жiнок у проституцiю?
  
  - Так.
  
  - Хто вбив шiстьох людей у кафе "Нiчна сова" у квiтнi п'ятдесят третього року?
  
  - Не знаю.
  
  - Чи вiрно, що Пiрс Петчетт володi" нелегальної фiрмою пiд назвою "Флер-де-Лис", через яку поширю" рiзнi незаконнi товари?
  
  - Не знаю.
  
  Бреше. I по обличчю видно, що бреше, - на скронi пульсу" вiдень. Эксли:
  
  - Чи вiрно, що доктор Террi Лакс робить повiям Пэтчетта пластичнi операцiї, щоб збiльшити їх схожiсть з кiнозiрками?
  
  Вiдень на скронi бiльше не пульсу".
  
  - Так.
  
  - Чи вiрно, що Петчетт вже багато рокiв " сутенером дорогих дiвчат за викликом?
  
  - Так.
  
  - Чи вiрно, що навеснi п'ятдесят третього року Петчетт займався розповсюдженням високоякiсної та дорогої порнографiї?
  
  - Не знаю.
  
  Кiсточки пальцiв побiлiли. Джек вирива" листок з блокнота, пише: "К. Б. бреше. Петчетт проф. фармацевт. Якийсь засiб пр. пентотала? Вiзьмiть кров на аналiз".
  
  - Мiс Брэкен, вiрно...
  
  Джек переда" записку. Эксли перегляда" її, вiдда" Пинкеру. Пiнкер готу" голку.
  
  - Мiс Брэкен, чи вiрно, що у Пэтчетта зберiгаються секретнi дось", вкраденi у Сiда Хадженса?
  
  - Не зна...
  
  Пiнкер вистача" Лiнн за руку, встромля" голку. Лiнн схоплю"ться зi стiльця, Эксли вистача" її, притиска" до столу. Пiнкер висмику" голку. Лiнн вiдбива"ться руками i ногами. Фiск заходить ззаду, хапа" її за руки, одягають наручники. Вона плю" Эксли в обличчя. Фiск витягу" її з кабiнету.
  
  Эксли, червоний i злий, витира" обличчя хусткою.
  
  - Менi й самому здалося, що з нею щось не так. Але думав, це вiд пентотала.
  
  - Я просто знаю, що вона повинна була вiдповiдати. - Джек простяга" йому "Версiю". - Поглянь на це, капiтан.
  
  Эксли перегляда" статтю, мовчки розрива" журнал надво". Зараз вiн по-справжньому страшний.
  
  - Це Уайт! Вирушай в Сан-Бернардiно, поговори з матiр'ю Сью Леффертс. А я розколю цю повiю.
  
  
  
  * * *
  
  
  Цiкаво, як Эксли збира"ться "розколоти цю повiю"? Але Джек цього не побачить: вiн на повнiй швидкостi жене в Сан-Берду. "Хiльда Леффертс" в телефонному довiднику, дорожня карта, будинок: халупа з покрiвлею з дранки, дерев'яна прибудова.
  
  Стара - на вигляд така добра бабуся - полива" галявину. Джек парку"ться бiля хвiртки, виходить з розiрваним журналом в руках. Побачивши його, старушонка пiдтюпцем кида"ться до будинку.
  
  Джек перехоплю" її бiля ганку.
  
  - Залиште у спокої мою Сьюзi! - голосить стара. Джек су"т їй в обличчя "Версiю".
  
  - До вас приходив лос-анджелеський полiсмен, так? Великий, рокiв сорока? Ви йому розповiли, що незадовго до "Нiчної сови" у вашої дочки з'явився приятель, дуже схожий на Дюка Каткарта? Що ви чули, як вiн говорив їй: "Звикай називати мене Дюком". Полiцейський показував вам знiмки, але ви цi"ї людини не впiзнали. Це правда? Прочитайте i дайте вiдповiдь.
  
  Мружачись вiд сонця, жiнка пробiга" очима статтю.
  
  - Але вiн сказав, що вiн не приватний детектив, а полiцейський. I фотографiї, якi вiн менi показував, були з полiцiї. Я не винна, що там не було одного Сьюзi. I ось що я вам скажу: моя Сьюзi вмерла незайманою, запишiть це в протокол!
  
  - Мем, я не сумнiваюся, що вона...
  
  - I ще запишiть в протокол: цей полiсмен, чи детектив, чи хто вiн там, був у мене в льоху пiд прибудовою i нiчогiсiнько там не знайшов! Адже ви полiцейський, молода людина?
  
  Джек затряс головою:
  
  - Почекайте, ледi, почекайте. Про що ви?
  
  - Я вам кажу, що цей детектив, чи хто вiн там, два мiсяцi тому заглядав до мене в пiдпiлля, тому що я йому розповiла, що один Сьюзен Ненсi спускався в пiдпiдлогу пiсля того, як перед самим вбивством був тут i посварився з якимось iншим хлопцем, - так ось, вiн був у льоху i не знайшов там нiчого, крiм пацюкiв, взагалi нiчого пiдозрiлого, так що припинiть нарештi мене мучити, i нехай Сьюзi i всi iншi, кого там вбили, покояться в свiтi! Нiчого вiн там не знайшов, ясно вам? Ось так!
  
  Та стара карга вказу" на лаз, присипаний землею. Туди!
  
  Чорт забирай! Бути цього не може! Баду Уайту просто мiзкiв не вистачило б приховати такого козирного туза...
  
  Джек з лiхтариком лiзе в пiдпiдлогу. Хiльда Леффертс стоїть нагорi i дивиться. Пил, бруд, запах гнилi i нафталiну. Щури пирскають в сторони, свiтло лiхтаря вiдобража"ться в їх очах. Мiшок драний, кiстки iз залишками шкiри i хрящiв, посмiхаючийся череп з дiркою в лобi.
  
  Ось так.
  
  
  ГЛАВА П'ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТА
  
  
  Ед через дзеркальне скло спостерiга" за Лiнн Брэкен.
  
  Її допиту" Клекнер: вiд природи люб'язний i м'якосердий, зараз вiн прийняв на себе роль "злого полiцейського". Лiнн ввели подвiйну дозу пентотала, Рей Пiнкер перевiря" її кров. Три години в камерi її не зломили - як i ранiше, бреше i бреше спокiйно i з гiднiстю.
  
  Ед включа" динамiк. Клекнер:
  
  - Я не стверджую, що вам не вiрю, але досвiд полiцейського пiдказу" менi, що сутенери, як правило, ненавидять жiнок. Ось чому менi важко повiрити в фiлантропiчнi схильностi Пэтчетта.
  
  - Загляньте в його дось" i дiзна"теся, що вiн втратив маленьку дочку. Думаю, досвiд полiцейського пiдказу" вам, що життя складне i не завжди вклада"ться в нашi схеми.
  
  - Добре, давайте поговоримо про його минуле. Ви сказали, Петчетт прожива" в Лос-Анджелесi вже близько тридцяти рокiв i займа"ться посередницьким бiзнесом. Яким саме?
  
  Втомлений зiтхання:
  
  - Органiзову" фiнансування кiнозйомок, операцiї з нерухомiстю, " посередником при укладеннi контрактiв.
  
  Але в основному займа"ться кiно. Пiрс говорив менi, що йому траплялося навiть фiнансувати раннi короткометражки Реймонда Дитерлинга.
  
  Виявля"ться, свiт тiсний: сутенер подружки Бада Уайта колись знав кращого друга Престона Эксли.
  
  Поки Клекнер змiню" бобiну в магнiтофонi, Ед роздивля"ться повiю.
  
  Дуже красива. Не досконала, нi - нiс островат, на лобi вже з'явилися зморшки - але, мабуть, це-то в нiй i полонить. Широкi плечi, великi руки - розмiр пiдкреслю" їх класичну форму. Синi очi - зараз вони холоднi i безпристраснi. Одягнена дорого i вишукано, але вiдчува"ться, що сама вона не цiкавиться ганчiрками - одяга"ться так лише для того, щоб справити враження на тих, кому це важливо. Повинно бути, дума" Ед, Бада вона вважа" дикуном, але поважа" за те, що вiн не намага"ться вразити її неiснуючими талантами. Повинно бути, чоловiкiв здебiльшого зневажа" i в життi поклада"ться тiльки на свiй розум. Складемо її мiзки iз засобом, переважною дiю пентотала, - отрима"мо невразливого свiдка.
  
  - Капiтан, вас до телефону. Це Винсеннс.
  
  Фiск простяга" йому слухавку.
  
  - Винсеннс?
  
  - Так, слухай уважно. Вся iсторiя в цьому жовтому журнальчике - чиста правда, причому це ще не вся правда.
  
  - Уайт?
  
  - Вiн самий. Це вiн - Детектив, вiн близько двох мiсяцiв тому допитував стару Леффертс. Вона розповiла йому цю iсторiю - про приятеля Сьюзi. схожому на Дюка Каткарта, - повiдала дещо ще.
  
  - Що?
  
  - Слухай. За пару тижнiв до "Нiчної сови" Сьюзi i її приятель були в будинку однi. Сусiдка бачила, що до них прийшов якийсь хлопець, i чула звуки сварки. Мати Сьюзi, повернувшись, помiтила, що Сьюзi i її друг дуже нервують. Крiм того, у неї на очах один Сьюзi спускався в пiдпiлля, а потiм дзвонив в Лос-Анджелес. Допитавши стару, Уайт подзвонив в "П. К. Беллз" i запросив записи про всi дзвiнки в Лос-Анджелес з цього номера з середини березня до середини квiтня 1953 року. Я зробив те ж саме i отримав три дзвiнка, все на телефон-автомат в Голлiвудi, неподалiк вiд "Нiчної сови". Цiкаво, правда? Почекай, це ще не сама гаряча новина!
  
  - Чорт забирай...
  
  - Слухай уважно, капiтан. Уайт заглянув в пiдвал i сказав бабусе, що нiчого там не знайшов. Я теж туди спустився - i знайшов скелет, загорнутий у ряднину, посипанi нафталiном, щоб вiдбити запах, i з величезною дiркою в черепi. Я викликав у Сан-Берду дока Лэймана. Вiн привiз з собою тюремну зубну карту Дюка Каткарта i звiт з Бюро коронера. Все збiга"ться. Розумi"ш? Ми неправильно впiзнали одного з убитих! Чорт, повiрити не можу, що Уайт сам до всього цього додумався i нiкому не сказав про скелетi! Капiтан, ти слуха"ш?
  
  Ед вистача" Фiску за ворiт.
  
  - Де Бад Уайт?
  
  Фiск, тремтячим голосом:
  
  - Я чув, вiн разом з Дадлi Смiтом поїхав на пiвнiч. Кажуть, шериф округу Марiн нарештi вирiшив подiлитись iнформацi"ю з Энгелклингам.
  
  Мусорщику, у слухавку:
  
  - У статтi йдеться, що вона бачила фотографiї.
  
  - Так, Уайт принiс їй кiлька знiмкiв з позначками Бюро штату. Очевидно, не хотiв везти її в дiлянку i показувати нашi архiви. У всякому разi, приятеля Сьюзi вона не впiзнала. Якщо його дiйсно вбили в "Нiчний совi", ми його знайдемо - я вже доручив доку Лэйману знайти зубну карту небiжчика. Так що, привезти її сюди? Дати їй подивитися нашi фотоальбоми?
  
  - Так.
  
  Вiн вiдда" трубку Фiску. Пiдходить Рей Пiнкер з розграфлений папiрцем у руцi.
  
  - Престилфиопин, капiтан. Дуже рiдкiсне експериментальне антипсихотичний засiб, що використову"ться для заспоко"ння буйних божевiльних. Нашої подружцi його ввiв професiонал - точно знав потрiбну дозу. Послухай, старий, ти б краще присiв, вигляд у тебе, наче тобi самому ось-ось знадобиться розтин!
  
  Професiонал. Петчетт - хiмiк за освiтою, займався фармацевтикою. Батько братiв Энгелклингов - талановитий фармацевт, який розробляв антипсихотичнi засоби... За склом - повiя Бада Уайта, одна, бобiни магнiтофона крутяться даремно.
  
  Ед входить до неї.
  
  - Знову ви? - каже Лiнн.
  
  - Абсолютно вiрно.
  
  - Збира"теся пред'явити менi обвинувачення чи вiдпустити?
  
  - Нi те, нi iнше. У нас з вами ще шiстдесят вiсiм годин.
  
  - А ви не порушу"те мої конституцiйнi права?
  
  - Заради такого випадку можна їх i порушити.
  
  - Якого "такого випадку"?
  
  - Не прикидатися дурепою. Пiрс Петчетт поширю" порнографiю. Калiцтва на тiлi його вбитого "партнера" Сiда Хадженса вiдповiдають композицiям з порнографiчних фотографiй. Один з убитих в "Нiчний совi", мабуть, брав участь у змовi з метою поширення цi"ї порнографiї, а ваш приятель Бад Уайт приховав докази, що вказують на справжню особистiсть жертви. Вiн попросив вас дати свiдчення, i ви з'явилися сюди, накачана засобом, що нейтралiзу" дiю пентотала. Це не на вашу користь, але, якщо ви погодитеся з нами спiвпрацювати, вряту"те вiд великих непри"мностей не тiльки себе, але i Уайта.
  
  - Бад може сам про себе подбати. А ви жахливо вигляда"те. Яке у вас червоне обличчя!
  
  Ед сiда", вимика" магнiтофон.
  
  - Ви ж навiть не вiдчува"те пентотала, вiрно?
  
  - Вiдчуваю себе так, немов випила чотири порцiї мартiнi. А вiд чотирьох мартiнi в головi у мене тiльки проясню"ться.
  
  - Петчетт прислав вас сюди без адвоката, щоб виграти час. Вiн зна", що ви повиннi дати свiдчення по справi "Нiчної сови", i зна", що вiн у цiй справi, щонайменше важливий свiдок. Особисто я не думаю, що вiн вбивця. Але про рiзноманiтних справах i справах Пэтчетта менi теж багато чого вiдомо. Так що сподiваюся на ваше спiвробiтництво - цим ви допоможете не тiльки собi, але i йому.
  
  Лiнн, з посмiшкою:
  
  - Бад менi говорив, що ви дуже розумнi.
  
  - А що вiн ще говорив?
  
  - Що ви людина слабка i не проща"те тим, хто здогаду"ться про вашу слабкiсть. Що все життя прагнете перевершити свого батька.
  
  Гаразд, припустимо.
  
  - Повернемося до мого розуму i до моїх припущеннях. Петчетт - фармацевт. Це ще треба перевiрити, але я на сто вiдсоткiв впевнений, що вiн працював пiд керiвництвом Франца Энгелклинга, фармаколога, який розробляв антипсихотичнi засоби - наприклад, подiбне до того, що ввiв вам Петчетт, щоб ви могли чинити опiр дiї пентотала. У Энгелклинга було дво" синiв: кiлька тижнiв тому вони обидва були вбитi в Пiвнiчнiй Калiфорнiї. Пiд час розслiдування "Нiчної сови" цi дво" зробили заяву, в якiй згадувався, зокрема, цитую: "солодкий папiк", пiд початком якого знаходяться, цитую: "висококласнi дiвчини за викликом". Очевидно, це Петчетт, i очевидна зв'язок Пэтчетта з торговцем порнографi"ю по iменi Дюк Каткарт, iмовiрно вбитим "Нiчний совi". Очевидно, Петчетт замiшаний у цiй справi, а ви допомага"те йому уникнути непри"мностей.
  
  Лiнн, закурюючи:
  
  - Ви й справдi дуже розумнi.
  
  - Так. А ще я хороший детектив - навiть якщо доводиться мати справу з доказами п'ятирiчної давностi. Я знаю, що Петчетт планував зайнятися шантажем разом з Хадженсом, знаю, як ви спалювали дось" в лiсi. Я читав визнання Винсеннса i знаю все про справи Пэтчетта, в тому числi i про "Флер-де-Лис".
  
  - Значить, ви зна"те, що у Пэтчетта " iнформацiя, яка може погубити Винсеннса?
  
  - Так. Але ми з окружним прокурором готовi приховати цю iнформацiю в iнтересах збереження репутацiї полiцiї Лос-Анджелеса.
  
  Лiнн помiтно нерву": кида" цигарку, смика" в руках запальничку. Ед продовжу":
  
  - Цю гру вам з Пэтчеттом не виграти. У мене дванадцять днiв, щоб вибратися з цi"ї халепи. Якщо менi це не вдасться, я надолужу на сво" побiчних звинуваченнях. А Пэтчетту їх можна пред'явити щонайменше дюжину. Повiрте, якщо я не розкрию цю справу, то зроблю все, абсолютно все, щоб залишитися на конi!
  
  Лiнн дивиться на нього, широко розкривши очi. Ед вiдповiда" їй злiсним поглядом.
  
  - Петчетт вас зробив, вiрно? Ким ви були до зустрiчi з ним? Вулична дiвчисько з провiнцiйної глухоманi.
  
  Петчетт навчив вас, щоб одягатися, навчив говорити, навчив думати. Не сперечаюся, результати вражаючi. Але у мене дванадцять днiв, щоб витягнути сво" життя з лайна, i, якщо менi це не вдасться, я вiдiграюся на Пэтчетте i на вас!
  
  Лiнн натиска" кнопку магнiтофона.
  
  - Повiя Пiрса Пэтчетта да" свiдчення. Я Вас не боюся, а Бада Уайта люблю - зараз люблю бiльше, нiж коли-небудь. Я щаслива, що вiн зумiв приховати докази i перехитрити вас, i рада, що ви опинилися дурнем i не змогли оцiнити його по достоїнству. Перш я ревнувала його до Iнес Сото, але тепер рада, що ця бiдна дiвчина зумiла обрати з вас двох справжнього чоловiка!
  
  Ед натиска" кнопки "стерти", "стоп", "старт":
  
  - У нас ще шiстдесят сiм годин, i в наступний раз я не буду з вами упадати!
  
  У дверях з'явля"ться Клекнер з текою:
  
  - Капiтан, Винсеннс привiз цю жiнку, Леффертс. Зараз вони дивляться фотографiї. Винсеннс хотiв, щоб ви поглянули на це.
  
  Ед виходить. В товстiй папцi - глянцевi порножурнали.
  
  Верхнi кiмнати - гарнi хлопцi i дiвчата в яскравих костюмах вiддаються витонченому розпустi. У деяких голови вирiзанi, а потiм вкле"нi на мiсце - Джек намагався впiзнати натурникiв. Фотографiї - справжнi витвори мистецтва, вони i приваблюють, i вiдштовхують - все, як розповiдав Смiттяр.
  
  Нижнi журнали - зi строгими чорними обкладинками. Понiвеченi тiла, потоки чорнильною кровi. Вiрно: ось цей розпростертий на килимi хлопець з вiдiрваними руками i ногами - точнiсiнько Хадженс.
  
  Хадженса вбив той, хто робив цi фотографiї.
  
  Ед вiдкрива" останнiй випуск - i застига" як укопаний.
  
  Гарненький хлопчик, оголений, з вiдiрваними руками - з ран двома струмками лл"ться чорнильна кров. Знайоме видовище, дуже знайоме - але не по справi Хадженса. Ед квапливо горта" журнал - натика"ться на сфальцованную вклейку: розчленованi дiти, хлопчики i дiвчатка, химернi кривавi завитки на бiлому тлi...
  
  ВIН ЗНАЄ, ЩО ЦЕ.
  
  Ед кида"ться вниз, до архiву Вiддiлу вбивств, знаходить скриньку: "1934". "Атертон, Лорен, множиннi судимостi". Три товстi папки: знiмки, зробленi самим доктором Франкенштейном.
  
  Дiти вiдразу пiсля розчленування.
  
  Руки i ноги вiддiленi вiд тел.
  
  Понiвеченi трупи на бiлiй вощеному паперi.
  
  Потоки кровi - червоне на бiлому. Химернi кривавi вiзерунки - палець вмочали в кров i обводили по контуру. Все як у Хадженса. Все як на порнографiчних картинках.
  
  Ед зачинив скриньку, в поспiху прищемив собi пальцi. Вибiга" з будинку, сiда" в машину i, включивши мигалку, мчить в Хенкок-парк.
  
  
  
  * * *
  
  
  В особняку у Престона Эксли вечiрка: на стоянцi повно машин, з рожевого саду позаду будинку луна" музика. Ед входить у вiтальню i зупиня"ться, вражений.
  
  Книжковi шафи його матерi зникли. На їх мiсцi - величезний макет: вся Пiвденна Калiфорнiя з пап'"-маше. Мiста, що зв'язують їх дороги, стрiлки по периметру - вказiвки на те, де пройдуть надсучаснi шосе Престона Эксли.
  
  Макет прекрасний - вид його змушу" Еда на мить забути про глянцевою бруду. Кораблi в порту Сан-Педро, гори Сан-Габрiель, навiть крихiтнi автомобiлi на асфальтi... Зримий трiумф Престона Эксли.
  
  Ед бере маленьку машинку, веде її вiд океану до пагорбiв. За спиною - голос батька:
  
  - Я думав, ти зараз працю"ш в Пiвденному Централi.
  
  Ед оберта"ться:
  
  - Що?
  
  Престон, з посмiшкою:
  
  - Хiба тобi не треба виправдатися перед журналiстами?
  
  Чарiвнiсть розвiяне - перед очима знову встають знiмки Атертона.
  
  - Вибач, батьку, не розумiю, про що ти.
  
  Престон смi"ться:
  
  - Ми останнiм часом так рiдко бачимося, що забува"мо про ввiчливiсть.
  
  - Батько, я...
  
  - Пробач. Я мав на увазi сьогоднiшн" iнтерв'ю Дадлi Смiта в "Геральд". Вiн говорить, що нове розслiдування буде зосереджена на Пiвденному мiстi, що ви шука"те iншу банду грабiжникiв-негрiв.
  
  - Нi, не зовсiм.
  
  Престон кладе руку йому на плече.
  
  - Едмунд, менi не подоба"ться, як ти вигляда"ш. Вигляд у тебе переляканий. Ти зараз зовсiм не схожий на полiсмена. I сюди прийшов не для того, щоб привiтати мене з закiнченням будiвництва.
  
  Тепла, надiйна рука в нього на плечi.
  
  - Батько, хто, крiм полiцейських, якi працювали над справою Атертона, бачив фотографiї його жертв?
  
  - Тепер моя черга вигукнути: "Що?" Ти про тих фотографiях, що пiдшитi до справи? Що я багато рокiв тому показував тобi i Томасу?
  
  - Так.
  
  - Про що ти кажеш, синку?
  
  - Це докази, i докази закритi, їх нiколи не демонстрували нi публiцi, нi пресi. А тепер поясни...
  
  - Батько, ми з'ясували, що "Нiчна сова" пов'язана з ще декiлькома серйозними злочинами i негри до цього нiякого вiдношення не мають. Одне з цих злочинiв...
  
  - Едмунд, ти мене диву"ш. Поясни докази так, як я тебе вчив! У мене теж бували такi справи...
  
  - Таких справ нi в кого ще не було! Я кращий детектив полiцiї Лос-Анджелеса, батько, я краще за тебе, i у мене нiколи ще не було такого дiла!
  
  Престон опуска" йому на плечi обидвi руки. Тепер Ед не вiдчува" нi тепла, нi надiйностi - лише тягар. Плечi нiмiють.
  
  - Пробач, але це правда. Я виявив, що одне вбивство п'ятирiчної давнини безпосередньо пов'язане з "Нiчний совою". Убитий був скалiчений точно так само, як жертви Лорена Атертона. I точно такi ж калiцтва, тiльки фальшивi - подрисованные червоними чорнилом, - я виявив на порнографiчних знiмках, також пов'язаних зi справою "Нiчної сови". А це може означати одне з двох: або хтось бачив фотографiї Атертона i запозичив iдею у нього, або в тридцять четвертому ти вiдправив у газову камеру не ту людину.
  
  Престон, абсолютно спокiйно:
  
  - У винностi Лорена Атертона сумнiватися неможливо. Вiн у всьому зiзнався, його викрили свiдки. Фотографiї бачили ви з Томасом, бiльше нiхто. Не думаю, що вони взагалi коли-небудь залишали архiв Вiддiлу вбивств. Якщо залишити припущення, що вбивця - полiцейський (що менi зда"ться нiсенiтницею), залиша"ться припустити, що Атертон показував комусь фотографiї до арешту. Ти, Едмунд, прославився вбивством трьох невинних, але я такої помилки не скоював. I думай, перш нiж пiдвищувати голос на батька.
  
  Ед вiдступа", зачiпа" модель - секцiя фривея пада" на пiдлогу.
  
  - Прости, батьку. Я втомився змагатися з тобою, втомився доводити тобi, що я не гiрше Томаса. Тепер я хочу попросити у тебе допомоги. Батько, все я знаю про справу Атертона?
  
  Вибачення приймаються. Так, Едмунд, ти зна"ш все, що потрiбно знати. Ми з Артом стiльки разiв розповiдали тобi про це на наших семiнарах", що, думаю, ти вивчив його не гiрше за мене.
  
  - У Атертона були друзi? Знайомi?
  
  Престон хита" головою.
  
  - Нi, нi i нi. Типовий психопат-одинак.
  
  Глибоко зiтхнувши:
  
  - Менi треба поговорити з Ре"м Дитерлингом.
  
  - Навiщо? Тому що вiд рук Атертона загинула дитина, що знiмався у нею фiльмах?
  
  - Нi. Тому що один зi свiдкiв у справi "Нiчної сови", як з'ясувалося, знайомий з Дитерлингом.
  
  - I давно вони познайомилися?
  
  - Близько тридцяти рокiв тому.
  
  - Як звуть цю людину?
  
  - Пiрс Петчетт.
  
  Престон, знизавши плечима:
  
  - Нiколи про нього не чув. I менi не хотiлося б, щоб ти турбував Реймонда розпитуваннями. Знайомство тридцятирiчної давностi - не причина турбувати людину, що займа" таке положення, як Рей Дитерлинг. Якщо хочеш, я спитаю Рея про цю людину i передам тобi його вiдповiдь. Цього досить?
  
  Ед дивиться на макет. Величезний Лос-Анджелес, немов обплутаний павутиною з усiх бокiв дорогами Престона
  
  Эксли, - ця картина зачарову". Руки батька на плечах знову стають м'якими, ласкавими:
  
  - Сину, ти давно i повнiстю заслужив мою повагу. Зараз тобi порядком дiста"ться, але трима"шся ти гiдно. Однак подумай ось про що. Саме справа "Нiчної сови" дало стартовий поштовх твоїй кар'"рi, саме перегляд справи "Нiчної сови" допоможе тобi не скотитися вниз. Побiчнi злочину, як би цiкавi вони нi були самi по собi, можуть вiдвернути тебе вiд тво"ї головної задачi i, отже, зруйнувати твою кар'"ру. Будь ласка, пам'ятай про це.
  
  Ед накрива" руки батька своїми.
  
  - Пам'ятаю, батько. Але ще я пам'ятаю про абсолютної справедливостi.
  
  
  ГЛАВА П'ЯТДЕСЯТ П'ЯТА
  
  
  Обидва мiсця злочину - друкарня i квартира по сусiдству - опечатанi. Шериф округу Марiн, товстун з прiзвища Хетчер, мовчить. Мiсцевий експерт трiщить без угаву.
  
  Мiсце злочину No 1: задня кiмната в друкарнi "Швидкий Боб". Слухаючи експерта, Бад не зводить очей з Дада. Згаду" його розповiдь: "Ти його ледь не убив, i нам довелося тебе вiдтягати. Вибач, що били по головi - iнакше з тобою було не впоратися. А Хiнтон, як з'ясувалося, пов'язаний з дуже серйозними людьми... Але я тобi про все розповiм свого часу".
  
  Наполягати Бад не став - адже вiн не зна", що про нього вiдомо Даду.
  
  Лiнн зараз на допитi.
  
  Эксли дав йому ляпаса, i Бад не змiг вiдповiсти. Експерт вказу" на перекинутi полки: - Як ви бачили, в переднiй кiмнатi все гаразд, там злочинець нiчого не чiпав. Тут ми знайшли сигаретнi недопалки двох марок - мабуть, брати Энгелклинги запрацювалися допiзна. Припустимо, що злочинець розкрив вiдмичкою вхiднi дверi, прокрався сюди i застав Энгелклингов зненацька. Наше припущення пiдтверджують слiди на ручцi дверей - вiдбитки пальцiв в рукавичцi. Вiн входить, змушу" наших двох братикiв вiдкрити ось цi шафи, але не знаходить те, що шукав. Розлютившись, скида" полки на пiдлогу. Вiдбитки пальцiв в рукавичках на четвертiй полицi вказують, що вбивця - середнього зросту i правша. За його вимогу брати вiдкривають всi ящики: вiдбитки пальцiв змащенi, повинно бути, у Пiта i Бакса до того моменту вже вiд страху трусилися руки. Але i тут злочинець, по всiй видимостi, не знайшов потрiбного i змусив братiв вiдвести його до себе на квартиру. Це через дорогу - iдiть за мною, джентльмени.
  
  Всi четверо виходять, переходять через дорогу. Експерт несе з собою лiхтарик. Бад трима"ться позаду.
  
  Лiнн запевняла його, що зможе протистояти сироватцi правди. Що для цього досить включити мiзки.
  
  Дад ранiше твердить, що вбивцi - негритянська банда, але щось пiдказу" Баду, що сам вiн у це не вiрить.
  
  Експерт каже:
  
  - Як бачите, дорiжка, що веде до будинку, покрита брудом. В той ранок, коли були виявленi тiла, нашi хлопцi знайшли i сфотографували три ланцюжки слiдiв, на жаль занадто неглибокi i змазанi, щоб зняти злiпки. Двi людини йшли поруч, третiй - позаду них. Очевидно, провадив їх пiд дулом револьвера.
  
  Пiдходять до бунгало. Дадлi незвично мовчазний - вiн i в лiтаку майже не розкривав рота.
  
  "Як розiграти свої карти? - дума" Бад. - Скелет у пiдвалi - як звернути її проти Эксли?"
  
  Дверi закле"на жовтою стрiчкою. Хетчер її знiма". Експерт вiдкрива" дверi своїм ключем. Всерединi горить свiтло. Бад входить першим.
  
  В квартирi - розгардiяш, ретельно зафiксований i збережений полiцi"ю.
  
  На килимi вiд стiни до стiни - плями кровi, кожне обведено крейдою. Склянi бульбашки, безладно розкиданi по пiдлозi, також обведенi, упакованi в прозорi пакети. Фотонегативи - десятки фотонегативiв, потрiсканих, поїдених то вогнем, то якийсь кислотою. Перевернутi стiльцi, шафа розкриють, оббивка на диванi розiрвана, з-пiд неї стирчить найцiкавiше - порожнiй полiетиленовий пакет з ярликом "героїн".
  
  Експерт продовжу" розповiдь:
  
  - В бульбашках - хiмiкати, упiзнанi як антипсихотичнi препарати. Негативи по бiльшiй частинi абсолютно зiпсованi, однак нам вдалося встановити, що принаймнi бiльша частина з них - порнографiчнi знiмки. Вони знищувалися з допомогою хiмiкалiй, взятих з холодильника на кухнi: брати зберiгали у себе цiлий набiр хiмiчних розчинникiв. Моя гiпотеза така: ми зна"мо, що перед смертю Пiтера i Бакстера Энгелклингов катували. Можливо, вбивця показував їм кожен негатив окремо, задавав питання, потiм знищував негатив. Що вiн шукав? Цього ми не зна"мо. Можливо, намагався впiзнати натурникiв. До речi, пiд кушеткою ми знайшли збiльшувальне скло. Тепер звернiть увагу на пакет з написом "героїн": вмiст його, зрозумiло, замкнено в надiйному мiсцi. В диваннiй подушцi зберiгалося в загальнiй складностi чотири таких пакета. Цiле стан - яке вбивця чомусь не забрав.
  
  У кухнi бардак ще гiрше: холодильник розкриють, розкиданi бульбашки i пляшечки з хiмiчними символами. В раковинi складено гiркою щось на зразок друкованих форм.
  
  Експерт обводить розгром рукою:
  
  - Ще одна гiпотеза, джентльмени. У мо"му звiтi про стан мiсця злочину я перерахував не менше двадцяти шести хiмiчних препаратiв, знайдених в примiщеннi.
  
  Злочинець катував Пiта i Бакса Энгелклингов незвичайним способом - наносячи на шкiру рiзнi хiмiкати. Вiн повинен був знати, якi саме препарати мають палючим дi"ю. А оскiльки йому виразно доводилося вибирати з того, що було пiд рукою, я б припустив у цi"ї людини медичне, хiмiчне або, принаймнi, iнженерну освiту. Тепер - в спальню.
  
  ПЕТЧЕТТ, мелька" в головi у Бада.
  
  Краплi кровi на пiдлозi вказують шлях в спальню. Маленька кiмнатка - дванадцять на дванадцять футiв - перетворилася в мясницкую.
  
  Крейдянi контури двох тiл: одне - на лiжку, iнша - на пiдлозi. Плями засохлої кровi. На стовпчиках лiжка зав'язана бiлизняна мотузка. Ще кiлька зiпсованих негативiв. На пiдлозi й на лiжку - кiлька крейдяних гурткiв. В стiнi дiрка вiд кулi.
  
  Експерт:
  
  - Всi негативи ми перевiрили на вiдбитки пальцiв: тiльки брати Энгелклинги i руки в рукавичках. Пiсля перевiрки розташували їх всi на вихiдних мiсцях. Очевидно, тортури i подальшi вбивства вiдбулися саме в спальнi. Ось цi маленькi кола на пiдлозi й на лiжку вiдзначають мiсце розташування шкiри i м'язової тканини Энгелклингов, що вiдокремилася вiд тiла внаслiдок дiї хiмiкатiв. Якщо ви придивитеся до пiдлоги, то помiтите подекуди на паркетi плями - теж дiя розчинникiв. У кожного з братiв двiчi вистрiлили з револьвера тридцять восьмого калiбру з глушником. Про використання глушника як свiдчать слiди на гiльзах, так i те, що сусiди не чули пострiлiв. Отвiр вiд кулi на стiнi - по сутi, "дине, що вказу" на вбивцю. Картина подiї така. Бакс Энгелклинг якимось чином звiльнився вiд пут, заволодiв збро"ю, вистрiлив у вбивцю i поранив його. Потiм вбивця забрав у нього револьвер i застрелив Бакса. На пулi, витягнутої з стiни, знайденi мiкроскопiчнi частинки кровi i м'язової тканини, а також волосся з руки. Тканина належить бiлому чоловiковi, кров групи 0+, волосся сиве. В обох Энгелклингов кров групи АВ -, так що, очевидно, вбивця був поранений. Однак, судячи з того, що, застреливши братiв, вiн знайшов у собi сили знищити залишилися негативи (звернiть увагу на кривавий слiд, що веде у вiтальню) i пiти своїм ходом, поранення було легке. В колекторi трохи далi по вулицi бригада лейтенанта Хетчера виявила рушник, вимазане кров'ю групи 0+: очевидно, їм вiн перетягнув рану. А ось моя остання гiпотеза: не знаю, хто такий цей ублюдок, але вбивство явно вчинено через негативiв.
  
  - Загалом, результат нульовий, - пода" голос Хетчер. - Десять раз все перевiрили i перевiрили - жодних свiдкiв. У братiв - жодного друга або знайомого, у якого можна було б щось з'ясувати. Ми обдзвонили полiклiнiки, приватних лiкарiв, станцiї невiдкладної допомоги, аеропорти, вокзали, питали, чи не з'являвся десь поранений - нiчого. Якщо у братiв i була записна книжка, вбивця забрав її з собою. Нiхто нiчого не бачив, нiхто нiчого не чув. Як вiрно помiтив мiй вчений друже, судячи з усього, вбивство ско"но через негативiв - а це може (пiдкреслюю - тiльки "може") означати, що наша справа пов'язано з цi"ї вашої "Нiчний совою". Адже Там був якийсь порнографiчний слiд, вiрно?
  
  Дадлi:
  
  - Вiрно, була така гiпотеза, але потiм вона не пiдтвердилася.
  
  - Але зараз у газетах пишуть, що ви перегляда"те справу.
  
  - Абсолютно вiрно.
  
  - Капiтан, я прошу вибачення за те, що не вiдразу подiлився з вами iнформацi"ю. Давайте про це забудемо. Скажiть, чи " у вас щось, що могло б допомогти нам у розслiдуваннi?
  
  Дадлi, з посмiшкою:
  
  - Шеф Паркер доручив менi отримати для вивчення копiю ваших матерiалiв. Вiн сказаний також, що якщо ми знайдемо зв'язок з нашими вбивствами, то надамо у ваше розпорядження стенографiчний запис показань братiв Энгелклингов у квiтнi п'ятдесят третього.
  
  - Що значить "якщо знайдемо зв'язок"? Їх свiдчення стосувалися порнографiї, а наше вбивство явно з нею пов'язано!
  
  Дадлi, клацнувши запальничкою:
  
  - Не обов'язково. Можливо, i з героїном.
  
  Хетчер фирка":
  
  - Капiтан, якби братiв прикiнчили з-за героїну, вже напевно, вбивця забрав би його з собою!
  
  - Ми нiчого не зна"мо про вбивцю. Можливо, вiн просто психопат i з невiдомих причин негативи викликали в ньому психопатическую реакцiю. А ось героїнова тема, по правдi кажучи, мене зацiкавила. Є якi-небудь свiдчення про те, що брати його виробляли або їм торгували?
  
  Хетчер мота" головою.
  
  - Жодного. Так чи iнакше, думаю, для нашої справи це неважливо. При переглядi "Нiчної сови" вiдкрилося що-небудь, пов'язане з порнографi"ю?
  
  - Нi, поки що нема". Я зв'яжуся з вами пiсля того, як вивчу вашi матерiали.
  
  Хетчер - вiн готовий вибухнути:
  
  - Капiтане, ви приїхали до нас, ми надали у ваше розпорядження важливу iнформацiю - i нiчого за це не отрима"мо?
  
  - Я приїхав сюди на прохання шефа Паркера. Вiн запевнив мене, що ваша готовнiсть спiвпрацювати буде належним чином винагороджена.
  
  - Дуже вдячний вам за таку милiсть!
  
  Ситуацiя загострю"ться. Дадлi розтягу" губи в широкiй посмiшцi. Бад виходить на тротуар, до взятому напрокат автомобiля - наближа"ться скандал, i йому хочеться бути подалi вiд цього.
  
  Дадлi спуска"ться з ганку, Хетчер та експерт замикають дверi. Бад тихо говорить Дадлi:
  
  - Бос, в останнi днi я тебе не розумiю.
  
  - Що саме тебе бентежить, синку?
  
  - Наприклад, вчорашнiй вечiр. Хiнтон.
  
  Дадлi смi"ться:
  
  - Синку, вчора ввечерi ти перевершив самого себе! Як нiби помолодшав рокiв на десять! Тво" завзяття мене надзвичайно порадувало, синку, i остаточно переконало, що ти годишся для того завдання, яке я маю намiр доручити тобi на днях.
  
  - Що за завдання?
  
  - Про все взна"ш в свiй час.
  
  - А що з Хiнтоном?
  
  - Ми його вiдпустили. Ти його добряче налякав. Вiн пообiцяв вести себе пристойно, i, зна"ш, я йому повiрив.
  
  - А про що ви його допитували?
  
  - Синку, у тебе - свої секрети, у мене - свої. Не турбуйся, у свiй час ти все дiзна"шся.
  
  По спинi у Бада проходить холодна дрож.
  
  - Дещо менi потрiбно знати зараз. Чого ми хочемо вiд справи "Нiчної сови"? Вiдповiдай менi, бос.
  
  - Едмунд Эксли, синку. Ось хто нам потрiбен - i тобi, i менi.
  
  - Що?! - тепер вiн по-справжньому страшно.
  
  - Едмунд Дженнiнгс Эксли. З самого "Кривавого Рiздва" у тебе одна мета - помститися Еду Эксли. Заради цього ти живеш i диха"ш. Заради цього ти прихову"ш дещо вiд мене, свого вчителя. Я люблю i поважаю тебе, синку, i не вимагаю, щоб ти розкривав менi свої секрети. Але i ти не вимагай вiд мене повної вiдвертостi. Потерпи дванадцять днiв - i, обiцяю, ти побачиш, як Эксли полетить у прiрву.
  
  - Що ти... - голосом маленького хлопчика.
  
  - Ти завжди його ненавидiв, синку, i тому не мiг неупереджено оцiнити його. Як людина Эксли небагато варту", але як детективу йому нема" рiвних. Господь менi свiдок, я глибоко зневажаю цi"ї людини - але зараз вiн нам потрiбен. Потрiбен, щоб розкрити справу "Нiчної сови". Тепер ти розумi"ш, чому я не хочу дiлитися з тобою всiм, що знаю?
  
  Тремтiння вгамову"ться.
  
  - Поясни менi, чорт забирай, що я повинен робити, - i справа з кiнцем!
  
  Дадлi смi"ться. Потiм, посмiхаючись:
  
  - Поки що - тiльки слухати, синку. Я дiзнався, що в травнi цього року Тад Грiн ма" намiр вийти у вiдставку i перейти на службу в прикордонний патруль. Новим шефом детективiв стану або я, або Едмунд Эксли. Эксли ось-ось отрима" iнспектора - це да" йому перевагу. Крiм того, вiн улюбленець Паркера. Я збираюся використовувати нашi з тобою секрети, щоб розкрити справу "Нiчної сови", затвердити свої лiдерськi позицiї, а заодно знищити Эксли. Стримай свою цiкавiсть ще на кiлька днiв, синку, - i я обiцяю тобi розкiшну помста.
  
  Що вибрати? Разом з Эксли або разом з Дадлi проти Эксли?
  
  Краще бути над сутичкою.
  
  Але Эксли дещо йому обiцяв. Наводку, яка допоможе знайти вбивцю повiй...
  
  - Бос, що ви можете менi запропонувати?
  
  - Як, одного падiння Эксли тобi мало?
  
  - Мало.
  
  - Але ти обiця"ш менi повну вiдвертiсть? Я отримаю все - не тiльки те, що ти розповiв Эксли, але i те, що вiд нього приховав?
  
  Господи, що ж йому вiдомо?!
  
  - Згоден.
  
  Раскатистое "хо-хо-хо".
  
  - Бачу, синку, торгуватися ти вмi"ш! Добре, ось тобi мо" слово: ставши шефом детективiв, я почну розслiдування з множинним аналогiчних випадках вбивств повiй у рiзних юрисдикцiях. Задоволений?
  
  Бад простяга" йому руку:
  
  - Домовилися.
  
  Дадлi:
  
  - А поки тримайся подалi вiд Эксли i готуйся до наступного рейду в мотель "Вiкторiя". Через день-два я з тобою зв'яжуся.
  
  - Вiзьми машину. У мене " ще одна справа у Фрiско.
  
  
  
  * * *
  
  
  Викинувши сорок баксiв на таксi, Бад мчить до Золотих Ворiт. Його переповню" радiсть: угода з Эксли дозволила йому вижити - угода з Дадом дозволить перемогти! У Эксли iнформацiя i Смiттяр Джек в кишенi, у Дадлi - iнтуїцiя i дар прораховувати ситуацiю на сто ходiв. Вiн збрехав Дадлi, щоб знищити Эксли - через п'ять рокiв потрiбно платити за боргами: брехня пробачена, Два полiцейських - одна мета. За вiкном ся" вогнями Сан-Франциско; в вухах звучить голос Дадлi: "Едмунд Дженнiнгс Эксли". Мурашки по шкiрi вiд того, як вiн вимовив iм'я їх спiльного ворога.
  
  Проїхавши мiст, зупиня"ться бiля телефону-автомата, набира" номер Лiнн. Десять дзвiнкiв - нема" вiдповiдi. Десять хвилин на десяту. Дивно - вона вже повинна була повернутися з Бюро.
  
  Через все мiсто в Бюро полiцiї Сан-Франциско. Бiля дверей Бюро Бад начiпляв жетон, входить.
  
  Вiддiл по розслiдуванню вбивств на третьому поверсi - Бад кориться стрiлок-вказiвникiв на стiнах. Скрипучi сходи, простора вартiвня. Дво" з нiчної змiни заправляються кави.
  
  Помiтивши чужинця, встають, пiдходять до нього. Той, що молодший, роздивля"ться жетон:
  
  - З Лос-Анджелеса? Чим допомогти?
  
  Бад простяга" посвiдчення.
  
  - Мене цiкавить нерозкрите вбивство повiї, п'ятдесят шостий рiк. У нас вiдбулося аналогiчне вбивство - хотiлося б поглянути на вашi матерiали.
  
  - Капiтана зараз нема", може, вранцi зайдеш?
  
  Той, що постарше, дивиться його посвiдчення:
  
  - Це не ти той хлопець, що шука" манiяка? Капiтан нам про тебе розповiдав: каже, ти справжня скалка в дупi. Що, кажеш, ще одне вбивство?
  
  - Так. У Лос-Анджелесi, на минулого тижня. Лiнетт Еллен Кендрiк. Хлопцi, дайте менi глянути на справу. Десять хвилин - i ви мене бiльше не побачите.
  
  Молодий:
  
  - А капiтану ми що скажемо? Якби вiн хотiв, щоб ти читав нашi справи, надiслав би тобi запрошення!
  
  Той, що постарше:
  
  - Наш капiтан, по правдi сказати, мудак яких мало. Як звали жертву, коли загинула?
  
  - Крiссi Вiрджинiя Ренфро, 16 липня 1956 року.
  
  - Ось що я тобi скажу, друже. На цьому ж поверсi, за рогом - архiв. Йдеш туди. Знаходиш шафа "Нерозкритi, 1956 рiк", дивишся букву Р. Нiчого з собою не береш. Через десять хвилин звiдси зника"ш. Все зрозумiв?
  
  - Зрозумiв. Спасибi.
  
  
  
  * * *
  
  
  Звiт про розтин, фотографiї: рванi рани, мiсиво замiсть особи, на вилицях - вiдбитки печаток. Тiло знайдено у квартирi Крiссi, навпроти готелю "Сент-Френсiс".
  
  Стандартнi звiти про перевiрку звичайних пiдозрюваних: мiсцевих збоченцiв беруть в оборот, допитують, вiдпускають за вiдсутнiстю доказiв. Фетишисти, садисти, нюхачi, ґвалтiвники. Сутенер Крiссi - дохлий номер: пiд час вбивства сидiв у мiсцевiй в'язницi. Постiйнi клi"нти - у всiх алiбi. Нiяких збiгiв з iншими справами.
  
  Шiсть сторiнок непотрiбної iнформацiї - i раптом просвiт:
  
  16 липня 1956 року: коридорний з "Сент-Френсiс" вiдвiдав концерт Спейда Кулi в готелi "Ласо". Виходячи з готелю пiсля концерту, бачив, як Крiссi, похитуючись, - "нiби пiд кайфом", - брела до себе в номер.
  
  Бад замислю"ться.
  
  Минулого тижня в Лос-Анджелесi вбита Лiнетт Еллен Кендрiк. Ламар Хiнтон розповiв, що Дуайт Жилетт, екс-сутенер Кетi Джануэй. постачав дiвчат на вечiрки Спейда Кулi. Спейд - "закiнчений наркаш, жити не може без опiуму". Пiд час останнього вбивства Спейд був у Лос-Анджелесi, грав у клубi "Ель Ранчо" на Стрип - всього в милi вiд квартири Лiнетт.
  
  Арештiв у Спейда нема". Вiн член добровiльної дружини шерифа Бискейлуза, туди з судимiстю не беруть. Зрозумiло, що все це чистої води пiар... А раз Спейда не заарештовували, групу кровi взяти нiзвiдки. Хiба що якщо...
  
  Бад поверта"ться до звiту коронера, горта" сторiнки, знаходить графу "Вмiст шлунка". "Недопереваренные залишки їжi, сперма, велика кiлькiсть опiуму, прийнятого внутрiшньо, - результат пiдтверджу"ться залишками опiумної смоли на зубах".
  
  Бад готовий стрибати вiд захвату. Нарештi слiд! Але така справа поодинцi не пройде. Вiд Эксли вiн зараз хова"ться, Дадлi це просто не цiкаво. I раптом приходить iдея: Еллiс Лоу обожню" злочини на сексуальному грунтi.
  
  Ось хто стане його напарником! Бад кида"ться до телефону.
  
  
  ГЛАВА П'ЯТДЕСЯТ ШОСТА
  
  
  Хiльда Леффертс тиця" пальцем у фотографiю.
  
  - Ось вiн! Ось це один Сьюзен Ненсi. А тепер ви отвезете мене додому?
  
  В яблучко! Невисокий, щiльний, i справдi дуже схожий на Дюка Каткарта. Дiн (другого iменi нема") Ван Гельдер, чоловiк, бiлий, дата народження: 4/3/1921, зрiст: 5 футiв 8 дюймiв, вага: 178 фунтiв, блакитнi очi, каштанове волосся. Одна судимiсть: збройне пограбування, вiд десяти до дванадцяти, червень сорок другого. Вийшов з Фолсома в червнi п'ятдесят другого - мiнiмальний термiн вiдсидiв повнiстю. Бiльше арештiв не було. Схоже, Бад Уайт прав: саме цей хлопець загинув "Нiчний совi".
  
  Хiльда:
  
  - Так-так, точно, Дiн. Сьюзен Ненсi назвала його "Дiн", а вiн вiдповiв: "Нi, звикай називати мене Дюком".
  
  - Ви впевненi? - запиту" Джек.
  
  - Впевнена? Господи боже мiй, зрозумiло, впевнена! Я тут битих шiсть годин просидiла, розглядаючи фотографiї якихось бандитiв, i ви мене ще пита"те, чи я Певна! Якщо б я хотiла збрехати, збрехала б давним-давно! Прошу вас, офiцер: спочатку ви знаходите у мене в пiдполi труп, тепер ще цi фотографiї... Може бути, ви нарештi вiдпустiть мене додому?
  
  Джек мовчки хита" головою. Звiдки Ван Гельдер дiзнався про проект Каткарта? Энгелклинги - Мiккi Коен - тюрма... Знiма" трубку, набира" 0.
  
  - Оператор слуха".
  
  - Оператор, це полiцiя, термiново. Менi необхiдно поговорити з ким-небудь з адмiнiстрацiї федеральної в'язницi Мак-Нiл, Паджет-Саунд, Вашингтон.
  
  - Зрозумiло. Ваше iм'я?
  
  - Сержант Винсеннс, полiцiя Лос-Анджелеса. Скажiть, що йдеться про вбивство.
  
  - Зрозумiло. Зна"те, зв'язок з Вашингтоном зараз не дуже...
  
  - Чорт забирай! Мiй номер Медiсон - 60042. Чекаю.
  
  - Добре, сер, спробую туди додзвонитися.
  
  Джек вiша" трубку. Дивиться на годинник, вважа" секунди. Мина" сорок секунд: дзззынь, дзззынь!
  
  - Винсеннс!
  
  - З вами говорить Кейхiл, помiчник начальника в'язницi Мак-Нiл. Кажете, це пов'язане з вбивством?
  
  Хiльда Леффертс ображено надува" губи. Джек вiдверта"ться.
  
  - Так. Менi потрiбна вiдповiдь на одне-"дине питання. Олiвець i папiр у вас "?
  
  - Звичайно.
  
  - Так ось. Я хочу знати, чи значиться в списку вiдвiдувачiв в'язницi в перiод з лютого по квiтень 1953 року бiлий чоловiк по iменi Дiн Ван Гельдер - прiзвище пишеться в два слова. Все, що менi потрiбно, - так або нi та прiзвище людини, якого вiн навешал.
  
  Зiтхання.
  
  - Гаразд, зачекайте. Це може зайняти досить багато часу.
  
  Джек чека", рахуючи хвилини, - проходить дванадцять з половиною хвилин.
  
  - Вiдповiдь позитивна. Дiн Ван Гельдер, дата народження 4/3/1921, вiдвiдував укладеного Девiда Голдмана тричi: 27 березня, 1 квiтня i 3 квiтня п'ятдесят третього року. Голдман перебував у в'язницi за звинуваченням у приховуваннi доходiв. Ви, можливо, чули...
  
  Девi Р. - помiчник Мiккi Коена. Останнiй вiзит Ван Гельдера - рiвно за два тижнi до "Нiчної сови", саме в той час, коли брати Энгелклинги повiдомили про свiй план Мiккi Коена. Тюремник говорить щось ще, але Джек вiша" трубку. Схоже, справа "Нiчної сови" нарештi зрушила з мертвої точки.
  
  
  ГЛАВА П'ЯТДЕСЯТ СЬОМА
  
  
  Ед щастить Лiнн Брэкен додому. Спочатку вона вiдмовлялася, але вiн швидко наполiг на сво"му: цiлий день допитiв, пентотал, засiб проти пентотала - все це втомило її до межi. Однак Лiнн не зламалася: так i не розповiла про Пiрсi Пэтчетте нiчого, крiм самого очевидного i безпечного. Так, вiн сутенер, вона працювала на нього, але вiн чудова людина, до своїх дiвчат ставиться по-батькiвськи, а якщо полiцiя висуне проти нього обвинувачення (цього вона вже не говорила - Ед додумав сам), адвокати вiд цього звинувачення каменя на каменi не залишать. Перший день вiдновленої "Нiчної сови" - чисте безумство: Дадлi Смiт у Гейтсвилле, його гончi трясуть Пiвденне мiсто, Винсеннс знайшов у пiдвалi тiло, упiзнав Ван Гельдера, встановив його зв'язок з Девi Голдманом. Статейка в "Версiї" - справа рук Бада Уайта, а сам вiн змився - яким дурнем треба бути, щоб хоч на секунду йому повiрити! Що ж, Ед впора"ться. Вiн професiонал - а робота детектива в тому i поляга", щоб витягувати з хаосу логiку i порядок.
  
  I все ж йому не да" спокою справа Атертона. I вiдчуття - вiдчуття поки що тiльки iнтуїтивне, але дуже сильна, - що "Нiчна сова" - лише пiна на поверхнi, що в глибинi цi"ї справи кри"ться щось незмiрно бiльш страшне...
  
  Але поки про це думати не варто. Його завдання зараз - розколоти Брэкен i Пэтчетта.
  
  Лiнн курить, випускаючи кiльця диму в вiкно.
  
  - Через два квартали лiворуч. Там можете зупинитися, я живу прямо за рогом.
  
  Ед пригальмову".
  
  - Останн" питання. За вашими словами в Бюро, ви знали про те, що Петчетт i Сiд Хадженс мали намiр спiльно займатися шантажем.
  
  - Не пригадую, щоб я робила таку заяву.
  
  - Про це сказав я, i ви не стали сперечатися.
  
  - Повинно бути, просто пропустила мимо вух. Я втомилася i була роздратована.
  
  - У всякому разi, заперечувати ви не стали. Джек Винсеннс, який дав письмовi свiдчення пiд присягою, стверджу" те ж саме.
  
  - Може бути, вiн бреше. Адже йому подоба"ться драматизувати подiї. Вам не зда"ться, що в ньому " щось вiд актора?
  
  - Мабуть, - вiдповiда" Ед.
  
  - I ви вважа"те, йому варто довiряти?
  
  Эксли, удавано-засмучено:
  
  - Не знаю. Джек - слабке мiсце в моїх розрахунках.
  
  - Розумiю. Мiстер Эксли, ви мене заарешту"те?
  
  - Починаю пiдозрювати, що це буде марно. Що сказав вам Уайт, коли просив вас пройти допит?
  
  - Просто попросив, щоб я розповiла все як ". Ви показали йому свiдчення Винсеннса?
  
  Варто сказати правду - нехай вiдчу" до нього вдячнiсть.
  
  - Нi.
  
  - От i добре, тому що там напевно одна брехня. А чому ви не показали?
  
  - Бад як детектив небагато варту". Чим менше вiн зна", тим краще. Крiм того, його патрону" мiй суперник, i менi б не хотiлося витоку iнформацiї.
  
  - Ви говорите про Дадлi Смiта?
  
  - Так. А ви його зна"те?
  
  - Особисто - нi, але Бад багато про нього розповiда". У мене таке враження, що вiн його боїться, - а це значить, що цей Дадлi й справдi небезпечний чоловiк.
  
  - Дадлi дуже хитрий - сущий диявол. Але як професiонал я краще його. Послухайте, вже пiзно.
  
  - Хочете зайти до мене випити?
  
  - Спочатку плювали в обличчя, а тепер запрошу"те до себе додому?
  
  - Ну, враховуючи обставини...
  
  Вiн мимоволi посмiха"ться у вiдповiдь.
  
  - Гаразд, враховуючи обставини - згоден.
  
  Лiнн виходить з машини. Йде на високих пiдборах легко, наче пливе над землею, - наче й не було цього жахливого дня. Вводить його до себе в будинок, запалю" свiтло.
  
  Ед огляда"ться. Витончена, зi смаком обставлена вiтальня, картини на стiнах. Лiнн скида" туфлi i розлива" брендi з двох келихах. Ед сiда" на обтягнутий оксамитом диван.
  
  Лiнн сiда" поруч. Ед вiдпива" брендi, Лiнн зволiка", зiгрiваючи келих в долонях.
  
  - Зна"те, чому я запросила вас зайти?
  
  - Навряд чи сподiва"теся мене спокусити - ви занадто розумнi. Думаю, вам просто цiкаво, що я за людина.
  
  - Бад ненавидить вас сильнiше за все на свiтi. Сильнiше, чим любить мене. I тепер я починаю розумiти чому.
  
  - Менi не хочеться знати вашу думку.
  
  - Я збиралася сказати комплiмент.
  
  - Iншим разом, добре?
  
  - Гаразд, тодi змiнимо тему. Як Iнес Сото пережива" скандал з "Нiчний совою"? Її iм'я зараз трiпають у всiх газетах.
  
  - Важко пережива"... Не хочу про неї говорити.
  
  - Вас бентежить, що я стiльки про вас знаю, а ви про мене - нiчого.
  
  Клин клином.
  
  - У мене " свiдчення Винсеннса.
  
  - Пiдозрюю, що ви не дуже йому вiрите.
  
  А тепер Ед змiнить тему.
  
  - Ви згадували, що Петчетт фiнансував раннi фiльми Реймонда Дитерлинга. Не розповiсте про це детальнiше?
  
  - Навiщо? Тому що Дитерлинг - один вашого батька? Здогадуюсь, як нелегко часом бути сином знаменитостi.
  
  Удар пiд дих, заподiяну твердою i впевненою рукою.
  
  - Просто питаю.
  
  Лiнн знизу" плечима:
  
  - Пiрс як-то побiжно згадував про це кiлька рокiв тому.
  
  Дзвонить телефон, але Лiнн не знiма" слухавку.
  
  - Ви, схоже, не хочете говорити про Джека Винсеннсе.
  
  - А ви, зда"ться, хочете.
  
  - Останнiм часом вiн зовсiм не з'явля"ться в новинах.
  
  - Тому що вiн спустив в унiтаз все, що у нього було. I "Жетон Честi", i дружбу з Мiллером Стентоном. I вбивство Сiда Хадженса не надто допомогло його кар'"рi - адже в основному сво"ю популярнiстю Винсеннс був зобов'язаний саме репортажiв у "Строго секретно".
  
  Лiнн, вiдпиваючи брендi:
  
  - Ви недолюблю"те.
  
  - Вiрно, недолюблюю. Але цього в його показаннях вiрю беззастережно. Як i того, що у Пэтчетта збереглися копiї всiх секретних матерiалiв Сiда Хадженса, в тому числi i копiя дось" на самого Винсеннса. Визнайте це i полегшите собi життя.
  
  Якщо вона розколеться, то зараз.
  
  - Визнати це я не можу, i наступного разу ми будемо розмовляти в присутностi мого адвоката. Але можу розповiсти вам, що, за моїм припущенням, може мiститися в цьому дось".
  
  Нарештi!
  
  - I що ж?
  
  - Думаю, ця iсторiя вiдбулася в 1947 роцi. Винсеннс брав участь у перестрiлцi на пляжi. Перебуваючи пiд дi"ю наркотикiв, вiн застрелив двох невинних громадян, чоловiка i дружину. У мого джерела " пiдтвердження: свiдоцтво санiтара лiкарнi, куди привезли пораненого Винсеннса, i свiдчення лiкаря, опрацював його рани. Аналiз кровi, який показу" наявнiсть наркотикiв в органiзмi. Показання свiдкiв злочину, не заявили про це в полiцiю. Капiтан, ви готовi приховати цю iнформацiю, щоб захистити свого колегу-полiцейського?
  
  "Малiбу Рандеву" - славний подвиг Смiттяра Джека... Знову дзвонить телефон, i знову Лiнн не знiма" слухавку.
  
  - Господи! - шепоче Ед, перед цi"ю жiнкою нема" потреби прикидатися.
  
  - Так. Зна"те, читаючи про подвиги Винсеннса, я завжди пiдозрювала, що вiн з таким завзяттям полю" за наркоманами з якихось особистих причин. I коли про це дiзналася, зовсiм не здивувалася. Але зна"те що, капiтан? Якщо у Пэтчетта i були копiї дось", вiн напевно їх знищив.
  
  А ось тепер - очевидна брехня.
  
  - Про те, що Джек наркоман, я здогадувався - в Бюро вже багато рокiв ходять про це чутки. Я знаю, що ви брешете про дось", i знаю, що Винсеннс готовий на все, лише б його дiстати. Боюся, Петчетт його недооцiню".
  
  - Як ви недооцiнили Бада Уайта?
  
  Знову ця посмiшка - немов удар пiд ложечку. На якусь мить Еду зда"ться, що зараз вiн її вдарить. Але вона встига" розсмiятися, i вiн стира" усмiшку з її обличчя не ляпасом - поцiлунком. В першу мить Лiнн вiдстороню"ться, але потiм вiдповiда" на поцiлунок. Зриваючи один з одного одяг, вони скочуються на пiдлогу. Знову дзвонить телефон. Ед скида" трубку i натиска" на важiль. Лiнн впуска" його до себе, i вони катаються по килиму, зчепившись i стрясаючи меблi. Всi трива" не довше декiлькох секунд, Ед вiдчува", що Лiнн дiйшла до вершини екстазу, а за мить кiнча" i сам. Вони лежать, збираючись з силами. Немов позбавляючись вiд тяжкої ношi, Ед почина" говорити.
  
  Крутий полiцейський Джек Винсеннс: наркотики - i слава. Щоб заволодiти своїм дось", вiн готовий на все. Капiтану Е. Дж. Эксли потрiбно було вичавити з Джека все - але Виннсенс, накачана наркотиками i алкоголем, ставав некерований...
  
  
  ГЛАВА П'ЯТДЕСЯТ ВОСЬМА
  
  
  В Лос-Анджелес Бад поверта"ться на свiтанку - нiчним автобусом з Фрiско. Мiсто зда"ться незнайомим, немов Бад бачить його вперше - як i все iнше в сво"му життi.
  
  Вiн дрiма" в таксi, а у вухах звучать слова Еллiса Лоу: "Дуже цiкава рiч, але доказiв у вас обмаль, а Спейд Кулi - особистiсть дуже вiдома. Тому я доручу розслiдування своїм людям, а вас попрошу поки триматися вiд цього подалi". Вiд Лоу - до Лiнн: спершу не вiдповiдала на дзвiнки, потiм вимкнула телефон. Дивно, але на неї схоже - коли їй потрiбно виспатися, все iнше вiдступа" на заднiй план.
  
  Баду хочеться спiвати вiд радостi. До чого ж усе добре - просто краще не бува"!
  
  Таксi висаджу" його бiля ганку. На дверях записка: на конвертi напис - "Сержант Дуейн У. Фiск".
  
  
  Срж. Уайт!
  
  
  
  Капiтан Эксли хоче бачити вас як можна швидше (з питання про витiк iнформацiї у журнал "Версiя" i трупа в пiдвалi). Негайно пiсля повернення в Лос-Анджелес з'явитеся в ОВР.
  
  
  Бад голосно регоче. Збира" сумку з речами - одяг, дось" з невловимого манiяка i "Нiчний совi". Записку жбурля" в унiтаз i обда" її струменем.
  
  
  
  * * *
  
  
  Для початку їде в Гардену, загляда" в мотель "Вiкторiя". Чистi простирадла, нiякої кровi на стiнах. Поспати? На хрiн сон - працювати треба. Зваривши собi каву, Бад перебира" в головi все, що зна" про Спейде Кулi.
  
  Всi його вiдомостi вмiстяться на четвертинцi листа. Кулi, скрипаль i джазовий спiвак з Оклахоми, невисокий жилавий чоловiчок рокiв сорока восьми. Знаменитий - записав кiлька популярних пластинок, кiлька рокiв тому вiдзначався в ТБ-шоу. Його басист Барт Артур Перкiнс, кличка Собачник, притягувався за протиприроднi стосунки з собаками, за чутками, знайомий чи не з усiма лос-анджелесскими гангстерами.
  
  В ходi розслiдування:
  
  Ламар Хiнтон повiдомив, що Спейд курить опiум. В день загибелi Крiссi Ренфро Спейд грав у "Ласо" - через дорогу вiд готелю, в якому її вбили. У шлунку Крiссi виявлений опiум. Останнiм часом Спейд виступа" в лос-анджелеському клубi "Ель Ранчо", поблизу вiд квартири Лiнетт Еллен Кендрiк. Ламар Хiнтон сказав, що Дуайт Жилетт, колишнiй сутенер Кетi Джануэй, постачав повiй групi Кулi.
  
  Всi непрямi докази. Але переконливi.
  
  На стiнi телефон: Бад знiма" трубку, набира" номер Бюро коронера служби шерифа.
  
  - Дженсен, вiддiл судмедекспертизи.
  
  - Сержант Уайт. Покличте доктора Харрiса. Знаю, що вiн зайнятий: у мене тiльки одне питання.
  
  - Зачекайте, будь ласка... - Декiлька клiкiв, потiм: - Ну що на цей раз, сержант?
  
  - Треба дещо уточнити по останньому розтину.
  
  - Сержант, ви ж не з нашої юрисдикцiї.
  
  - Вмiст шлунка i кровi Лiнетт Кендрiк. Будь ласка.
  
  - Ну це простiше простого. Вмiст шлунка Кендрiк нам надовго запам'яталося. Запису"те? Франкфуртськi сосиски з кислою капустою, смажена картопля, кока-кола, опiум i сперма. Ось так остання вечеря, вiрно?
  
  Бад вiша" трубку. "Тримайтеся подалi вiд цi"ї справи", - сказав йому Еллiс Лоу. Але Кетi Джануэй каже: IДИ.
  
  
  
  * * *
  
  
  По дорозi на Стрип знову i знову перебира" в головi все, що дiзнався.
  
  Спершу - в клуб "Ель Ранчо". Клуб закритий, на дверях афiша: "Кожну нiч в нашому клубi - Спейд Кулi i його "Ковбойськi ритми"!" Величезний рекламний плакат: Спейд, Собачник Перкiнс, ще тро" музикантiв - на вигляд справжнi босяки. Перснiв на пальцях нема" нi в кого. Внизу плаката оттиснуто: "Представники: "Асоцiацiя Ната Пенцлера". 653, Норт Ла Сьенега, Лос-Анджелес".
  
  Через вулицю - забiгайлiвка з хот-догами. У меню франкфуртськi сосиски, кисла капуста, картопля. Трохи подалi - Кресент-Хайтс, вiдоме мiсце "роботи" вуличних повiй. В милi на пiвдень звiдси - квартира Лiнетт Еллен Кендрiк.
  
  Висновок:
  
  Спейд пiдiбрав її пiсля концерту - пiзно, свiдкiв не було. Нагодував, пригостив опiумом, поїхав до неї додому. Опiумний кайф обернувся кошмаром - Спейд забив її до смертi i тричi зґвалтував мертву.
  
  Бад згорта" на бульвар Ла Сьенега, 653: солiдну будiвлю червоного дерева, на поштовому ящику: "Ассоц. Ната Пенцлера". Дверi не замкненi, в приймальнi дiвчина готу" каву.
  
  Бад входить. Дiвиця:
  
  - Чим можу допомогти?
  
  - Де бос?
  
  - Мiстер Пенцлер говорить по телефону. Чим я можу вам допомогти?
  
  Дверi з мiдною гравiрованою табличкою: "Н. П.". Бад штовха" дверi: товстий стариган, вiдiрвавшись вiд телефону, кричить:
  
  - Гей, я зайнятий, ви що, не бачите? Гейл, дай цьому клоуну наш буклет i выпроводи його звiдси!
  
  Бад показу" жетон. Старий кида" трубку, вста" з-за столу.
  
  - Ви Нат Пенцлер? - запиту" Бад.
  
  - Можете звати мене Натски. Шука"те роботу? Можу запропонувати вас в Голлiвуд, там такий неандертальський типаж зараз в модi.
  
  Гаразд, припустимо.
  
  - Ви агент Спейда Кулi, вiрно?
  
  - Абсолютно вiрно. Хочете при"днатися до групи? Високий заробiток гарантую: грошi Спейд приносить неабиякi, хоча, по совiстi сказати, моя шварце прибиральниця спiва" куди краще за нього. Вiдразу можу запропонувати роботу вишибали в "Ель Ранчо", а там подивимося. Вiд дiвчат вiдбою не буде. А ще приоденешься, так всi будуть твої.
  
  - Закiнчив, папаша?
  
  - Для вас, хамеющий молодий чоловiк, мiстер Натски! - з гiднiстю вiдповiда" Пенцлер.
  
  Бад захлопу" дверi.
  
  - Менi потрiбнi вiдомостi про концертах Кулi з п'ятдесят першого року i по сей день. Добром вiддасте чи як?
  
  Пенцлер вста", загороджуючи шафи з папками своїм об'"мистим тiлом.
  
  - Гаразд, Годзiлла, повеселилися i вистачить. Iнформацiю про клi"нтiв я не видаю навiть пiд загрозою повiстки в суд. Так що всього доброго, при"мно було познайомитися. Заглядайте як-небудь на вогник.
  
  Бад мовчки вирива" з стiни телефонний шнур. Пенцлер, вiдчинивши верхнiй ящик:
  
  - Добре, добре, тiльки благаю вас, без рук! Мо" обличчя - мiй дохiд, i воно менi дорого! Просто печернi звичаї якiсь!
  
  Бад ри"ться в папках, витягу" на стiл ту, що ма" назву: "Кулi, Доннелл Клайд". На першiй сторiнцi - свiтлина. Бада нiби вдаря": у Спейда за два перстенi на кожнiй руцi. Рiзнокольоровi: рожевий, бiлi, синi - бланки. Записи про гастролi, акуратно розсортованi по роках: квитки на лiтак, квитанцiї з готелiв.
  
  Пенцлер щось бурчить у нього за плечем. Бад порiвню" дати.
  
  Джейн Мiлдред Хемшер, 8 березня 1951 року, Сан-Дi"го - Спейд виступав в "Ель-Кортес Скайрум". Квiтень п'ятдесят третього, Кетi Джануэй - "Ковбойськi ритми" в "Бiдо-Лiто", Пiвденний Лос-Анджелес. Шерон, Саллi, Крiссi Вiрджинiя, Марiя, Лiнетт, Бейкерсфiлд, Нидлз, Фрiско, Сiетл i знову Лос-Анджелес. Бад перегляда" склад групи: Собачник Перкiнс гра" постiйно, ударники i саксофонiсти приходять i йдуть. Спейд Кулi завжди в групi: вiн - лiдер i робить касу. Мiсця, дати - все збiга"ться.
  
  На синьому паперi залишаються темнi плями поту - його поту.
  
  - Де живе група?
  
  Пенцлер:
  
  - "Бiлтмор", але я вам про це не казав.
  
  - Гаразд. Вiдповiдна люб'язнiсть: мене тут не було. Майте на увазi, справа серйозна; кiлька вбивств.
  
  - Клянуся вам, буду мовчати, як сфiнкс! Господи боже, подумати тiльки! Спейд i його непотрiб! Господи - зна"те скiльки вiн заробив у минулому роцi?
  
  
  
  * * *
  
  
  З вулицi Бад дзвонить Эллису Лоу. Той почина" репетувати:
  
  - Я ж вам наказав триматися подалi вiд цi"ї справи! Я вiдрядив трьох людей - трьох цивiлiзованих людей, обiцяю повiдомити вам все, що вони знайдуть, тiльки не плутайтесь пiд ногами, займайтеся "Нiчний совою", зрозумiло вам?
  
  Так-так, зрозумiло. Але вiн чу" голос Кетi Джануэй, i Кетi каже: IДИ. "Бiлтмор".
  
  Бад змушу" себе пiд'їхати повiльно. Припаркуватися бiля чорного ходу. Ввiчливо запитати клерка, де знайти групу мiстера Кулi.
  
  - Президентський номер, дев'ятий поверх, - каже клерк.
  
  - Спасибi, - дуже спокiйно вiдповiда" Бад i навiть, зда"ться, посмiха"ться.
  
  Вiд конторки вiн вiдходить повiльно, так повiльно, немов пливе, розсовуючи товщу води. Вгору по сходах - бiгом, немов пiдхоплений течi"ю. УБИЙ ЙОГО, - говорить малятко Кетi. Ось i президентський номер: подвiйнi дверi, на дверях - позолоченi орли та американськi прапори. Бад смика" ручку, i дверi вiдчиняються.
  
  Тро" босякiв прямо на пiдлозi - все у вiдрубi. Навколо порожнi пляшки i повнi попiльнички - повеселилися на славу. Спейда нема".
  
  За однi"ю з сусiднiх дверей - якийсь шум. Бад вiдкрива" дверi ногою.
  
  Собачник Перкiнс в лiжку дивиться мультфiльми по телевiзору. Бад вихоплю" револьвер.
  
  - Де Кулi?
  
  Перкiнс, колупаючи в зубах зубочисткою:
  
  - На вечiрцi, куди i я збираюся. Хочеш його побачити - приходь сьогоднi ввечерi в "Ель Ранчо". Є шанс, що вiн там з'явиться.
  
  - Що значить "" шанс"? Вiн же головна фiгура в групi!
  
  - Ранiше - так, але останнiм часом Спейд що здав, так що я все частiше його замiняю. Спiваю я не гiрше його, а виглядаю навiть краще, так що глядачi задоволенi. А тепер, може бути, ти заберешся звiдси i даси менi додивитися телек?
  
  - Де вiн зараз?
  
  - Прибери гармату, бойскаут. Спейд тобi не по зубах, максимум, що у вас на нього ", - несплата алiментiв.
  
  - Помиля"шся. Я звинувачую Спейда у вбивствi першого ступеня. I у вживаннi опiуму, якщо тобi цього мало.
  
  Перкiнс випльову" зубочистку:
  
  - Що ти сказав?
  
  - Вбивства повiй. Спейд любить молоденьких?
  
  - Вiн не вбивати їх любить, а на болт садити. Як i ми з тобою.
  
  - Де вiн?
  
  - Стукачiв пошукай в iншому мiсцi.
  
  Бад б'" його рукояттю револьвера в щелепу. Перкiнс вола", випльову" зуби. По телевiзору почина"ться реклама: дiти голосно вимагають кукурудзяних пластiвцiв "Келлог". Бад стрiля" в екран, i телек замовка".
  
  Собачник шепелявить:
  
  - Прочеши кайф-базари [53] у Чайнатаунi. I залиш мене в спокої, чорт би тебе побрал!
  
  УБИЙ ЙОГО, - говорить Кетi, i в перший раз за багато рокiв Бад згаду" свою матiр.
  
  
  ГЛАВА П'ЯТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТА
  
  
  - Я вже пояснював капiтану Эксли, - каже психiатр, - але, раз вiн наполяга", доведеться пояснити i вам. Допитувати мiстера Голдмана абсолютно марно. Бiльшу частину часу його розум безнадiйно помрачен.
  
  Джек озира"ться: тiнi в пiжамах, безшумно бродять по коридору, божевiльнi малюнки на стiнах. Страшне це мiсце - дурдом.
  
  - Не могли б ви пояснити детальнiше, що з ним? Нам необхiдно отримати вiд нього заяву.
  
  - Що ж, якщо вiн зумi" зв'язати два слова, вважайте, що вам крупно повезло. У липнi минулого року мiстер Голдман i його колега Мiккi Коен, що знаходилися в той час у в'язницi Мак-Нiл, зазнали нападу. Невстановленi особи накинулися на них з ножами i обрiзками металевих труб. Коен майже не постраждав, але мiстер Голдман отримав серйозну травму черепа, самим згубним чином сказавшуюся на роботi мозку. В кiнцi минулого року обидва були звiльненi достроково. Вiдразу пiсля звiльнення мiстер Голдман почав вести себе неадекватно: у кiнцi грудня полiцiя Беверлi-Хiллз заарештувала його за сечовипускання в громадському мiсцi. Суд визнав мiстера Голдмана неосудним i винiс ухвалу про його змiст у психiатричнiй лiкарнi протягом дев'яноста днiв. До нас вiн потрапив вiдразу пiсля Рiздва. Дев'яносто днiв недавно закiнчилися, але ми вже оформили документи на наступний термiн. До самостiйного життя вiн не здатний, а допомогти йому ми, чесно кажучи, не можемо нiчим. Втiм, можу повiдомити, що, можливо, вас зацiкавить: мiстер Коен вiдвiдував мiстера Голдмана в лiкарнi i висловив бажання перевести його в приватну лiкарню за свiй рахунок, але мiстер Голдман вiдмовився, причому вiв себе так, немов дуже боїться мiстера Коена. Дивно, чи не правда?
  
  - Може бути, не так вже й дивно. Де вiн?
  
  - Ось за цими дверима. Тiльки, будь ласка, будьте з ним м'якше. Вiрно, коли цей чоловiк був гангстером, але тепер вiн просто нещасний хворий.
  
  Джек вiдкрива" дверi. Маленька кiмнатка, стiни оббитi повстю. На повстянiй лавi Девi Голдман - неголений, з вiдвислою щелепою i порожнiми очима - розгляда" картинки в "Нешнл Джиоґрафiк". Вiд Девi смердить лизолом.
  
  Джек сiда" поруч. Голдман вiдсува"ться, не дивлячись на нього.
  
  - Ну i блощичник, - каже Джек. - Чому ти не хочеш, щоб Мiккi тебе звiдси забрав?
  
  Голдман витягу" з носа козявку i пха" собi в рот.
  
  - Девi, ти посварився з Мiккi?
  
  Голдман мовчки простяга" Джеку журнал. На картинцi вражають списами голi негри.
  
  - Мило. Були б це бiлi дiвчата - мабуть, я б теж пiдписався. Девi, ти мене пам'ята"ш? Я Джек Винсеннс. Служив у полiцiї, у Вiддiлi наркотикiв. Ми з тобою часто зустрiчалися на Стрипi.
  
  Голдман шкребе у себе в паху, безглуздо посмiха"ться.
  
  - Девi, чому ти боїшся Мiка? Адже ви з ним друзi. Вiн подбав про тебе.
  
  Голдман, прихлопуючи невидимого жучка:
  
  - Бiльше не друзi.
  
  Iнтонацiя у нього... Таке не опишеш i не пiдробиш. Такий голос Джек чу" вперше - i, бог свiдок, не хотiв би почути ще раз.
  
  - Девi, розкажи, що сталося з Дiном Ван Гельдером? Ти його пам'ята"ш? Вiн вiдвiдував тебе в Мак-Нiлi.
  
  Голдман знову запуска" палець у нiс. Витира" руку об штанину.
  
  - Дiн Ван Гельдер. Вiн був у тебе в Мак-Нiлi навеснi п'ятдесят третього. Тодi ж, коли до Мiккi приїжджали брати Энгелклинги, Пiт i Бакс. Тепер ти боїшся Мiккi, а цей Ван Гельдер пристукнув хлопця по iменi Дюк Каткарт, а його самого пристукнули у "Нiчний совi", i менi, чорт забирай, ПОТРIБНО знати, як все це пов'язано! Девi, напруж мiзки - якщо вони у тебе залишилися!
  
  Нема" вiдповiдi.
  
  - Ну, Девi! Розкажи все дядечку Джеку. Тобi вiдразу стане легше.
  
  - Голландець довбаний голландець Мiккi не зна" якщо зна" буде боляче хаб рашмонес [54] Мей"р хаб рашмонес Мейер Харрiс Коен te absolvo [55] мої грiхи...
  
  Лице мертве, погляд безглуздий - живуть тiльки губи. Джек подумки переклада": голландець - Ван Гельдер. Iдиш, латинь... Схоже, Девi за щось просить у Мiккi прохання.
  
  - Ну кажи, Девi. Говори. Що ти зробив Мiккi? Полегши душу. Исповедуйся батьковi Джеку, i тобi вiдразу стане добре.
  
  Голдман знову лiзе пальцем в нiс. Джек пiдштовху" його лiктем:
  
  - Кажи ж!
  
  - Голландець все просрав.
  
  ??? Може бути, план з "двiйником" розробив Девi?
  
  - Що просрав? Кажи! Монотонним, мертвим голосом:
  
  - Три стрiлка хлопцiв Мiккi бум-бум-бум Мiккi думав всьому а нема" Чеширський кiт все забрав у Мiккi нiчого не залишилося. Хаб рашмонес Мейер я їм повiрив а тобi не повiрив te absolbo...
  
  ???
  
  - Про кого ти говориш, Девi? Що за стрiлки? Що за Чеширський кiт?
  
  Голдман почина" фальшиво мукати якусь мелодiю. Прислухавшись, Джек дiзна"ться "Потяг-експрес".
  
  - Девi, поговори зi мною!
  
  - Бам-бам-бам, - наспiву" Девi, - бам-бам-бам мiй поїзд-експрес. Бам-бам-бам-бам-бам-бам мiй поїзд-експрес.
  
  Мати-перемати, я з цим iдiотом сам рехнусь!
  
  - Бззз бззз говорить жучок, - повiдомля" Девi. - Жучок каже, я слухаю. Хаб рашмонес Мейер дорогий мiй друг.
  
  Господи Iсусе! Джек, зда"ться, почина" розумiти, про що йдеться.
  
  Энгелклинги розмовляли з Козном у нього в камерi. Мiккi клянеться, що не переказував розмову жодної живої душi. Але Голдман якимось чином про це дiзнався i вирiшив перехопити операцiю, вiд якої вiдмовився Мiккi. Вiдправив Дiна Ван Гельдера замочити Каткарта - або, можливо, наказав тiльки перекупити справу, а решта Ван Гельдер зробив з власної iнiцiативи. Але як вiн довiдався???
  
  ЖУЧОК! Голдман встановив жучок в камерi Коена???!
  
  - Девi, розкажи менi про жучок!
  
  Голдман почина" мукати "Настрiй". У палату загляда" лiкар.
  
  - Офiцер, я вважаю, достатньо. Залиште цього бiдолаху в спокої.
  
  
  
  * * *
  
  
  Свою iдею Джек виклав по телефону, i Эксли її схвалив: тепер у Мак-Нiл, на пошуки жучка в камерi Мiккi Коена. Аеропорт Вентура в декiлькох милях вiд Камарильо, лiтаком в Паджет-Саунд, звiдти на таксi до в'язницi. Боб Галлодет вже подзвонив у Бюро управлiння покараннями: тюремники з Мак-Нiла, швидше за все, охоче спiвробiтничати не стануть: Мiккi Коена вони балували, створили йому королiвськi умови (зрозумiло, не безкоштовно) i тепер бояться покарання за хабарництво. Эксли розповiв, що Бад Уайт зник - Фiск i Клекнер зараз його шукають. Повинно бути, дременув, гад, коли зрозумiв, що Еду все вiдомо про його фокуси з Версi"ю i з трупом в пiдвалi, - Фiск згадував про це в записцi, яку залишив йому. Паркер каже, Дадлi Смiт зараз вивча" матерiали по справi Энгелклингов, скоро представить рапорт. Лiнн Брэкен ранiше замика"ться.
  
  - Що ж далi? - запиту" Джек.
  
  Эксли:
  
  - Опiвночi в "Тихому океанi". Зустрiнемося i все обговоримо.
  
  I голос його при цьому звучить досить зловiсно.
  
  В аеропорту Вентура Джек сiда" на лiтак - квиток йому замовив капiтан Эксли. Стюардеса пропону" газети: вiн бере "Таймс" i "Дейлi Ньюс", шука" новини про "Нiчний совi".
  
  Хлопцi Дадлi рвуть на частини Чорний мiсто, перетрушують вiдомих кольорових бандитiв - шукають тих, хто насправдi стрiляв з дробовикiв в Грiффiт-парку. Безнадiйна справа: якщо вже дробовики в автомобiль пiдкинули, швидше за все, пiдкинули i гiльзи, з газетних репортажiв обчисливши, де вони повиннi знайтися. А на таке здатнi тiльки професiонали. Майк Брюнинг i Дiк Карлайл взяли командування над 77-му дiлянкою: всi мiсцевi i ще двадцять чоловiк з Вiддiлу вбивств в їх розпорядженнi. Чорнi вiдморозки в цьому випадку були нi при чому - стовiдсотково. Схоже, все як у п'ятдесят третьому: Дадлi не шука" винних шука", на кого б звалити провину. Фотографiї в "Дейлi Ньюс": демонстрацiя з плакатами на Сентрал-авеню, будинок, який Эксли купив Iнес Сото. В "Таймс" знiмок Iнес на порозi будинку Рея Дитерлинга в Лагунi: слiпучо-бiле полум'я фотоспалахiв, вона прикрива" очi рукою.
  
  Джек чита" далi.
  
  Бюро генерального прокурора в Сакраменто оголосило про свiй намiр переглянути справу. Еллiс Лоу їх перехитрив - подав скаргу. Однак хлопцi з Сакраменто дуже цiкавляться цi"ю справою намiр розпочати розслiдування, як тiльки закiнчиться визначений законом термiн розгляду скарги - два тижнi. Якщо, зрозумiло, за цей час полiцiя Лос-Анджелеса не зумi" розiбратися у справi самостiйно i представити його великим журi. Полiцiя випустила прес-релiз - детальну i сентиментальну iсторiю про зґвалтування Iнес Сото в п'ятдесят третьому, доповнену зовсiм вже сльозогiнним епiлогом про те, як капiтан Ед Эксли допомiг бiднiй дiвчинi розпочати нове життя. Вiд Эксли-молодшого "Дейлi Ньюс" переходить до Эксли-старшому: будiвництво системи шосейних дорiг у Пiвденнiй Калiфорнiї закiнчена, i ходять чутки, що на найближчих виборах Великий Престон ма" намiр виставити свою кандидатуру в губернатори вiд республiканцiв - але не пошкодить йому скандал навколо iменi сина?
  
  Джек зважу" власнi шанси. З Карен вони помирилися - вона оцiнила його старання. Тепер "дина його завдання - спокiйно дослужити свої два мiсяцi, отримати пенсiю i зробити ручкою полiцiї Лос-Анджелеса. Однак цi два мiсяцi йому доведеться, як кажуть, бiгти попереду паровоза. А для спринтерських забiгiв вiн уже, по правдi, застарий. Перегляд "Нiчної сови", компромат, який зберiгають на нього Петчетт i Брэкен... Що скаже йому сьогоднi Эксли? Нiчнi зустрiчi по ресторанах не в його стилi. Що, якщо Брэкен i Петчетт викладуть все, що про нього знають? Бути може, Паркер погодиться його прикрити, щоб зберегти репутацiю полiцiї? Але дiзна"ться Карен - i жалюгiднi залишки їхньої колишньої любовi вилетять в трубу. Чоловiка-п'яницю чоловiка - скарбника Еллiса Лоу вона ще якось терпить. Чоловiка-вбивцю терпiти не стане.
  
  Три години в повiтрi, три години, щоб привести в порядок думки. Лiтак приземля"ться в Паджет-Саунд, Джек ловить таксi i їде в Мак-Нiл.
  
  Потворне будiвля - сiрий монолiт на сiрих скелях острова. Сiрi стiни, сiрий туман, колючий дрiт над сiрою водою. Бiля ворiт Джек показу" посвiдчення - охоронець кива", сталевi ворота роз'їжджаються, зникаючи в сiрому каменi.
  
  За воротами зустрiча" Джека невисокий жилавий чоловiчок.
  
  - Сержант Винсеннс? Я агент Годдард, Бюро управлiння покараннями.
  
  Мiцне рукостискання.
  
  - Эксли пояснив, навiщо я тут?
  
  - Все пояснив Боб Галлодет. Ви розслiду"те справа "Нiчної сови" i кiлька пов'язаних з цим злочинiв i хочете перевiрити, не знаходиться в колишнiй камерi Коена пiдслуховуючий пристрiй. Якщо хочете знати мою думку - це цiлком можливо.
  
  - Чому?
  
  Вони крокують до будiвлi, лютий вiтер б'" їх по обличчях.
  
  - Тому що у в'язницi бардак! - перекрикуючи вiтер, поясню" Годдард. - Коен i Голдман тут жили як у п'ятизiрковому готелi: всi зручностi, необмеженi вiдвiдування, передачi їх взагалi не перевiрялися. Пронести можна було все, що завгодно, в тому числi i жучок. А ви дума"те, Голдман грав проти свого боса?
  
  - На зразок того.
  
  - Що ж, дуже може бути. Його камера була на одному ярусi з Мiккi, через дво" дверей вiд нього, i, крiм них, на ярусi майже нiкого не було. Зараз самi побачите - не в'язниця, а санаторiй!
  
  Вони входять в будiвлю, пiднiмаються по нескiнченним вузьких сходах. Шiсть ярусiв. Вперед по коридору - вiсiм порожнiх камер.
  
  - Пентхаус, - поясню" Годдард. - Тихий, малонаселений, iз затишною загальною кiмнатою, де можна зiграти в карти. Зна"те, що повiдомив наш iнформатор? Що Коен особисто давав добро на розмiщення тут тих чи iнших ув'язнених. Уявля"те, як треба зарватися? А тепер подивiться, що я для вас приготував.
  
  Вони входять у загальну "вiтальню": на столi розкладенi ломи, зубила, молотки, довгу жердину з гаком на кiнцi. На розстеленiй ковдрi - магнiтофон, плутанина проводiв.
  
  - Ось це органiзацiя, - присвистывает Джек.
  
  - Эксли i Галлодет мають у цих стiнах серйозну вагу, - поясню" Годдард. I дода": - Почнемо з цього ярусу. Якщо знайдемо плiвку, зможемо вiдразу i прослухати. Хоча знайдемо...
  
  - Думаю, це цiлком можливо. Голдман i Коен вийшли на свободу минулої осенi. Напад на них був здiйснений в липнi, тодi ж Девi отшибли мiзки. Якщо вiн i встановив жучок, то забрати його з собою при виходi йому вже, швидше за все, не вистачило розуму.
  
  - Що ж, приступимо.
  
  
  
  * * *
  
  
  Годдард розмiча" дiлянка каналу теплотраси вiд камери Коена до камери Голдмана через два iнших, бере молоток i зубило i акуратно довба". Джек вiдламу" захисну пластину з теплопроводу в камерi Мiккi, шуру" палицею з гачком. Нiчого - однi порожнi консервнi стiнки. На Джека накочу" роздратування: було б логiчно встановити жучок саме тут. З теплопроводу з шумом вирива"ться гаряче повiтря. Нi, дума" Джек. Тут холодно, i тепло пода"ться бiльшу частину часу. При такому шумi розмову на плiвку не запишеш. Вiн уважно огляда" стiни i стелю, i погляд його впира"ться у вентиляцiйний отвiр. Поруч з ним, у запобiжної пластини, - недбало зашпаклеванный дiлянка стiни з дрiбними дiрочками. Джек лупить молотком, i нарештi з розбитої стiни вивалю"ться маленький, заляпаний шпаклiвкою мiкрофон. Дроти вiд нього йдуть углиб стiни. Через п'ять секунд з'явля"ться Годдард: у руках вiн трима" мiнiатюрний магнiтофон в пластиковому чохлi.
  
  - Рiвно на пiвдорозi мiж камерами. Звуки доносяться через вентиляцiю - непогано придумано! Що ж, послуха"мо.
  
  
  
  * * *
  
  
  Повернувшись в загальну кiмнату, Годдард включа" свою машину, ставить плiвку, витягнуту з магнiтофона Девi, натиска" на кнопки.
  
  Спочатку - нiчого, крiм трiска перешкод. Собачий виск. "Тихо, тихо, бубеле", - голос Мiккi Коена.
  
  - З глузду з'їхати! - каже Годдард. - Вони йому дозволили тримати в камерi собаку. Таке можливо тiльки в Америцi!
  
  Голос Коена: "Скарб мiй, припини лизати свiй шнитцель!" Знову собачий скиглення. Довге мовчання. Клацання - запис припиня"ться.
  
  - Мiкрофон активу"ться вiд звуку голосу, - поясню" Годдард. - Я засiк час: вимика"ться автоматично через п'ять хвилин бездiяльностi.
  
  Джек, зчищаючи з рукава побiлку:
  
  - Як же Голдман мiняв плiвку?
  
  - Очевидно, у нього була якась палка з гаком, на зразок тi"ї, що я принiс. Цiкаво, скiльки ж часу пролежала в шахтi ця штука? I адже Голдман один не мiг її встановити, хто йому допомагав. Так, чу"те? Клацання.
  
  Новий клацання - мiкрофон включа"ться. Незнайомий голос:
  
  - Так на кого i скiльки?
  
  Коен:
  
  - Постав на тисячу Базилiо. Базилiо - справжнiй бо"ць, Робiнсона вiн зробить як немовля. I ще, перш нiж пiдеш, зазирни в лiкарню до бiдному Девi. Господи боже, що з ним зробили цi негiдники - перетворили його в якийсь поганий овоч! Ну не жити менi на цьому свiтi, якщо я з них самих не зроблю овочеве пюре!
  
  Далi - суцiльне нерозбiрливе бурмотiння, скиглення пса, ласкаве воркування Мiккi.
  
  Джек прикида": вже пiсля нападу. Бiй Базилiо з Робiнсоном був в кiнцi вересня. Мiккi поставив на них заздалегiдь, а до моменту самого матчу вже вийшов на свободу.
  
  Трiски, клацання. Сорок шiсть хвилин порожньої балаканини: Мiккi гра" в карти з iншими ув'язненими - їх мiнiмум дво", ворку" з собакою, спуска" воду в туалетi. Плiвка вже пiдходить до кiнця: клацання, клацання, скиглення клятого пса. Мiккi:
  
  - Шiсть рокiв i десять мiсяцiв провести в цьому будинку скорботи - i для чого, я питаю? Для того, щоб перед самим звiльненням позбутися незрiвнянних мiзкiв мого друга Девi! Мiккi-молодший, фейгеле [56] , припини лизати свiй путц [57] !
  
  Iнший голос:
  
  - Суку хоче.
  
  Коен:
  
  - Господи боже мiй, звiдки ж я вiзьму суку сво"му бiдному хлопчиковi? Але, я тобi скажу, зi своїм шлонгом Мiккi-молодший - справжнiй вiртуоз, прямо як Хейфец зi скрипкою, а оснащений так, що i сам Джоннi Стомпанато йому позаздрить. Але як несправедливо влаштований свiт: мiй хлопчик стражда" вiд самотностi, а ось Джоннi в суках нестачi нема", тiльки минулого тижня я читав у колонцi Хедды Хоппер [58] , що вiн знову з'являвся в свiтi з Лани Тернер. Що вiн знайшов у цiй звездульке, я не розумiю, пизда у неї, чи що, соболями вистелена, що вiн вже десять рокiв за нею бiга"?
  
  Спiврозмовник Мiккi хрипко регоче. Коен:
  
  - Вистачить iржати, шлимазл [59] , прибережи сили для шоу Джека Беннi. Я тобi про серйознi речi кажу. Знав би ти, як менi зараз не вистача" Джоннi! Хтось прибира" моїх людей одного за iншим, i я хочу знати, хто, чорт забирай, це робить, я хочу взяти цих говнюкiв за яйця, хочу, щоб тi покидьки, що проломили череп бiдоласi Девi, перестали ходити по землi! А Джоннi, чортiв макаронник з великою салямi, знай дрючит актрисулек i в вус собi не ду", нiби йому все одно, що творять якiсь мерзотники з його старим другом i благодiйником.
  
  Мiккi заходиться кашлем. Його спiврозмовник:
  
  - А що Вакс або Ейб Тайтелбаум? Доручи це їм.
  
  Коен:
  
  - Нагрудника з тебе, дорогий мiй, як з смаженого поросяти - вечеря в Шаббат. Сам не розумiю, як я терплю такого шмендрика [60] , як ти, - повинно бути, тому, що добре гра"ш в крiббiдж [61] . Нi, не можу я покластися нi на Ейба, нi на Що. Ейб обледащiв, розжирiв у себе на кошерних делiкатеси, розучився працювати руками. А з Ваксом проблема прямо протилежна: надто вже вiн любить вбивати, причому, на жаль, абсолютно кого нi попадя, а в цiй справi, як i в будь-якому iншому, важливо знати мiру! Нi, менi потрiбен Джоннi. Ах, Джоннi, Джоннi, що ти знайшов у цiй Лане - ну невже у неї справдi манда шовком пiдбита?
  
  Кiнець плiвки. Годдард, хитаючи головою:
  
  - Ну i ритор цей Мiккi! Соболями вистелена, треба ж!... Я тiльки одного не зрозумiв: яке вiдношення все це ма" до "Нiчної сови"?
  
  - Сильно розчарований, якщо я вiдповiм: "нiякого"? - вiдповiда" Джек.
  
  
  ГЛАВА ШIСТДЕСЯТА
  
  
  На однiй зi стiн його кабiнету - величезна дiаграма: персонажi справи "Нiчної сови" з'"днанi горизонтальними лiнiями, вертикальнi лiнiї з'"днують їх з таблицею, роздiленою на квадратики: кожен квадратик - факт iз зiзнань Винсеннса. На полях Ед запису" свої думки. У вухах у нього ще дзвенять слова батька, сказанi по телефону кiлька хвилин тому:
  
  - Едмунд, я збираюся виставити свою кандидатуру на виборах губернатора. Скандал навколо твого iменi може менi пошкодити, але про це не думай. Хочу попередити тебе про iнше: я не хочу, щоб у пресi з'являлося iм'я Атертона, особливо у зв'язку з твоїм розслiдуванням, i не хочу, щоб ти докучав Рею Дитерлингу. Всi питання, якi у вас виникнуть, задавай менi, i я постараюся тобi допомогти всiм, чим зможу.
  
  I Ед погодився. Пiсля цi"ї розмови вiн вiдчува" себе хлопчиськом - бридким хлопчиськом, коли згаду" про Лiнн Брэкен. I ще: йому дуже не подоба"ться, що в його дiаграмi так часто сплива" прiзвище "Дитерлинг".
  
  Ед перегляда" схему. Лiнiї змiяться, перетинаються, кружляють голову.
  
  Сiд Хадженс - зв'язок з порнухою, яку виявив Винсеннс у п'ятдесят третьому. Порнуха - зв'язок з Пiрсом Пэтчеттом. Ще одна лiнiя: Христина Бергерон, її син Дерiл i Боббi Индж, натурники, якi брали участь у порнознiманнях. Дати завдання Фiску i Клекнеру - вiдновити їх пошуки, спробувати заново пiзнати iнших натурникiв. Ще одна лiнiя веде в дальнiй кут схеми: порнуха/Хадженс - Атертон. Лiнiя, якою на схемi нема": Атертон - колишнiй iнспектор Престон Эксли.
  
  Теоретична зв'язок: Пiрс Петчетт - Дюк Каткарт. Лiнн Брэкен її заперечу": брехня, Петчетт торгував порнографi"ю, Каткарт намагався нею торгувати, вони не могли не знати один одного. Але хто, чорт забирай, її виготовляв? Вiд Хадженса - горизонтальна лiнiя до Пэтчетту i Брэкен: скандальний журналiст прийшов в жах, дiзнавшись, що Джек разнюхивает пiдґрунтя "Флер-де-Лис"; Лiнн сказала Джеку, що Хадженс i Петчетт затiвали разом якусь справу, тепер це заперечу" - знову брехня. Щоб нанести на схему все брехня, зiбране в цiй справi, знадобиться новий аркуш паперу - i, швидше за все, не вистачить мiсця на стiнi.
  
  Ще зв'язку:
  
  Девi Голдман - Дiн Ван Гельдер - Дюк Каткарт - Сьюзен Ненсi Леффертс. Поки нiчого не ясно: треба дочекатися звiту Джека Винсеннса i з'ясувати, що прихову" Бад Уайт. Можливi зв'язки: Петчетт, брати Энгелклинги i їх батько - хiмiчна освiта. Петчетт i доктор Террi Лакс - двi зв'язки: пластична хiрургiя i наркотики. У Террi Лакса пiдпiльна наркологiчна клiнiка, про Пэтчетте вiдомо, що вiн нюха" героїн. У звiтi Дадлi Смiта для Паркера говориться, що Пiта i Бакса Энгелклингов перед смертю катували за допомогою якихось хiмiкатiв - подробиць у звiтi нема". Висновок: все сходиться на Пэтчетте - його повiї, його порнографiя. Петчетт - ключ до людини, який робив знiмки з чорнильною кров'ю, який убив Хадженса, до людини, через якого ганебне дiло "Нiчної сови" пов'язано зi славним справою Атертона - вiчної гордiстю його батька. Занадто багато Дитерлинга.
  
  Петчетт фiнансував раннi мультфiльми Дитерлинга. Син Дитерлинга Бiллi i його дружок Тiммi Валберн - клi"нти "Флер-де-Лис". Валберн зна" Боббi Инджа. Бiллi працював в "Жетонi Честi" - на творцiв серiалу пало перша пiдозра у вбивствi Хадженса. Зiрка "Жетона Честi" Мiллер Стентон в дитинствi знiмався у Дитерлинга. В один час з Крихтою Вiллi Веннерхолмом, якого вбив... Лорен Атертон? Пунктирнi лiнiї: Атертон - порнуха - Хадженс. Якщо це спiвпадiння, то надто неймовiрнi, якщо нi - цi пунктири можуть погубити його батька. Згубити на порозi його власного Фантазиленда.
  
  Престон Эксли, губернатор. Едмунд Эксли, шеф детективiв...
  
  Лiнн: смак її губ, запах її шкiри. З Лiнн переключа"ться на Iнес. Ось що йому потрiбно!
  
  Ед сiда" в машину i їде в Лагуна-Бiч.
  
  
  
  * * *
  
  
  У будинку Рея Дитерлинга товпляться журналiсти: загороджують машинами пiд'їзд до ганку, грають у карти на галявинi перед будинком. Ед залиша" автомобiль за квартал вiд будинку, бiгом бiжить до ганку.
  
  Помiтивши його, репортери кидаються в погоню. Ед вибiга" на ганок, з розмаху б'" в дверний молоточок. Дверi вiдкриваються перед ним Iнес.
  
  Вона впуска" його i швидко зачинив дверi. Клаца" замок. Ед проходить у вiтальню, де з усiх стiн посмiха"ться йому Фантазиленд.
  
  Плакати, порцеляновi фiгурки: Мучи, Деннi, Скутер. Фотографiї на стiнах - Дитерлинг з дiтьми-iнвалiдами. Чеки в пластикових рамках, якi свiдчать про те, скiльки грошей перерахову" Реймонд щорiчно на боротьбу з дитячими хворобами.
  
  - Бачиш, я тут не одна. Ед поверта"ться до неї.
  
  - Спасибi, що вiдкрила менi дверi.
  
  - Тобi зараз гiрше, нiж менi, так що я перед тобою в боргу. - Блiда, втомлена.
  
  - Спасибi. Треба перетерпiти, Iнес. Все це пройде.
  
  - Може бути. Эксли, ти жахливо вигляда"ш.
  
  - Менi останнiм часом всi це кажуть.
  
  - Напевно, тому, що це так i ". Послухай, якщо хочеш поговорити - будь ласка, тiльки, прошу тебе, не про Баде i не про те mierda, що дi"ться навколо.
  
  - Ми з тобою нiколи не вмiли вести свiтськi бесiди.
  
  Iнес пiдходить ближче. Ед хоче її обняти, але вона вiдстороню" його руки. Ед намага"ться посмiхнутися:
  
  - У тебе сиве волосся. Доживеш до моїх рокiв - станеш зовсiм сивий, як я. Ну як, гарна тема для свiтської бесiди?
  
  - У мене " трохи краще. Престон обира"ться в губернатори - i переможе, якщо тiльки скандальна популярнiсть сина йому не завадить. А я стану координатором його кампанiї.
  
  - Тато-губернатор... Це вiн тобi сказав, що я можу йому перешкодити?
  
  - Нi, про тебе вiн нiколи не говорить нiчого поганого. Просто постарайся не нашкодити йому.
  
  З-за дверей чути смiх репортерiв.
  
  - Я зовсiм не хочу завдавати шкоди батьку. Не хочу, щоб щось завадило його планам. I ти можеш менi допомогти.
  
  - Як?
  
  - Зроби менi одну послугу. Але пам'ятай: про це нiхто не повинен знати.
  
  - Що я повинна зробити? Скажи.
  
  - Це дуже складно i стосу"ться Рея Дитерлинга. Чула коли-небудь iм'я Пiрс Петчетт?
  
  Iнес хита" головою:
  
  - Нi. Хто це?
  
  - Фiнансист. Поки бiльше нiчого не можу сказати. Я хочу, щоб ти, використовуючи сво" становище в Фантазиленде, з'ясувала все, що зможеш, про фiнансових вiдносинах Пэтчетта i Дитерлинга. Починаючи з кiнця двадцятих рокiв. Так, щоб нiхто не дiзнався. Зробиш це для мене?
  
  - Эксли, менi зда"ться, це робота для полiцейського. I при чому тут твiй батько?
  
  До горла пiдступа" нудота: вiн сумнiва"ться в людинi, який з дитинства був для нього всiм.
  
  - У батька можуть бути непри"мностi з податками. Перевiр бухгалтерськi книги Дитерлинга, подивися, чи нема" там згадок про батька.
  
  - Серйознi непри"мностi?
  
  - Так.
  
  - На початку п'ятдесятих? Коли вони з Ре"м разом будували Фантазиленд?
  
  - Нi, починаючи з 1932 року. Я знаю, у тебе " доступ до бухгалтерiї. Зроби це. Будь ласка. Ти зможеш.
  
  - А ти потiм поясниш менi, в чому справа?
  
  Внутрiшньо кривлячись:
  
  - Пiсля виборiв. Зважуйся. Iнес. Ти ж любиш його майже так само, як я.
  
  - Добре. Заради твого батька.
  
  - I тiльки?
  
  - I з вдячностi тобi. За все, що ти для мене зробив, за всiх чудових людей, з якими я познайомилася завдяки тобi. Вибач, але це все, що я можу сказати.
  
  Годинник з Мучи-Маусом на циферблатi пробили десять.
  
  - Менi пора, - говорить Ед, - у мене зустрiч у Лос-Анджелесi.
  
  - Виходь через чорний хiд. Бiля парадного ганку чатують стерв'ятники.
  
  
  
  * * *
  
  
  На зворотному шляху нудота трохи вiдступа".
  
  Стандартна процедура - виняток пiдозрюваних.
  
  Якщо батько справдi був знайомий з Дитерлингом пiд час розслiдування справи Атертона - очевидно, у нього " вагома причина це приховувати. Можливо, йому непри"мно згадувати, що чоловiк, який проходив як важливий свiдок у справi про жорстоке вбивство - справi, яке принесло Престону заслужену славу, - був його дiловим партнером. Престон Эксли часто повторював, що полiцейськi не повиннi вступати в дружбу з впливовими цивiльними особами, що це робить їх вразливими, часом заважа" виконувати свiй обов'язок - нести у свiт абсолютну справедливiсть. Якщо Престон в молодостi порушував власнi правила, зрозумiло, тепер йому не хочеться цього визнавати.
  
  Ед любить свого батька. Любить i поважа". Тому що Престон Эксли - прекрасна людина, гiдний любовi i поваги.
  
  У "Тихий океан" Ед приїжджа" задовго до пiвночi. Метрдотель з поклоном повiдомля", що його гiсть вже тут. Ед йде в свою улюблену окрему кабiнку за стiйкою - Винсеннс вже там, перед ним на столi лежить магнiтофонний бобiна.
  
  - Плiвка з жучка? - запиту" Ед, сiдаючи. Винсеннс:
  
  - Точно. Мiккi Коен базiка", не закриваючи рота. На жаль, його балаканина не ма" нiякого вiдношення до "Нiчної сови". Проте можна вважати встановленим: Девi встановив жучок i пiдслухав розмову Мiккi з братами Энгелклингами про план Каткарта. Йому ця iдея сподобалася, i вiн вiдправив Дiна Ван Гельдера вирiшити проблему з Дюком. Ось поки i все, що нам вiдомо.
  
  - Вiдмiнна робота, Джек, - похитавши головою, каже Ед. - Серйозно, вiдмiнна.
  
  - Спасибi. Давненько ти не звертався до мене по iменi.
  
  Ед щось дiста" з кишень, кладе собi на колiна - вiн прикрива"ться меню, i Джек не бачить, що це.
  
  - Вже пiвнiч, так що давай вiдставимо люб'язностi i перейдемо прямо до справи.
  
  - Давай. Що ти отримав вiд Брэкен?
  
  - Нiчого, крiм чергової порцiї брехнi. Лiнiя в'язницi Мак-Нiл закiнчена, так що тебе чека" новий напрямок.
  
  - А саме?
  
  - Завтра ми серйозно вiзьмемося за Пэтчетта. Дадлi i його людей в ОВР не пуска"мо. Допиту"мо Террi Лакса. Честера Йоркина i всiх iнших знайомих Пэтчетта, яких тiльки вдасться розшукати Фiску i Клекнеру.
  
  - А що ж Брэкен i сам Петчетт?
  
  Перед очима Еда поста" оголена Лiнн.
  
  - Брэкен намагалася мене переконати, що тво"му визнанням вiрити не можна. Вона розповiла про твою пригоду у "Малiбу", i я вирiшив цим скористатися, щоб переграти їх обох.
  
  Смiттяр опуска" голову на стиснутi кулаки. Ед продовжу":
  
  - Я сказав їй, що ти на все готовий, аби отримати сво" дось". Що ти закiнчений наркоман, що тобi загрожу" службове розгляд. Що твоя кар'"ра пiд загрозою, i заради дось" ти пiдеш на що завгодно.
  
  Винсеннс пiднiма" голову. Вiн блiдий, на лобi - вм'ятини вiд кiсточок пальцiв.
  
  - Чого ти вiд мене хочеш, Эксли?
  
  Ед пiднiма" меню. Пiд ним - героїн, бензедрин, нiж з викидним лезом, пiстолет калiбру 9 мiлiметрiв.
  
  - Хочу, щоб ти як слiд потряс Пэтчетта. Вiн нюха" героїн, цей порошок - для нього. Якщо тобi самому потрiбен допiнг, ти його отрима"ш. У тебе два завдання: отримати сво" дось" i з'ясувати, хто виготовляв порнуху i хто вбив Хадженса. Сценарiй я зараз обмiрковую: ти його впiзна"ш завтра ввечерi. Я хочу, щоб ти налякав Пэтчетта до напiвсмертi i вибив з нього те, що обидва ми вiд нього хочемо. Я знаю, ти зможеш це зробити, так що не змушуй мене тобi погрожувати.
  
  Винсеннс усмiха"ться - в цю мить вiн знову вiдчува" себе Переможцем з Великої Лiтери.
  
  - А якщо щось пiде не так?
  
  - Тодi убий його.
  
  
  ГЛАВА ШIСТДЕСЯТ ПЕРША
  
  
  В головi гуде вiд опiумних парiв i щебечущей китайської мови: "Спейда тут нi, у мене " дозвiл, я плачу, я плачу!" Дядечко Ейс Кван вiдсила" його до Жирного Дьюї Сину, той - до дядечка Мiну, Хв - до Чину, Чин - до Чену. Божевiльний спринт по опiумним кублами на Аламеда. Спейд тут був, Спейд вже пiшов. "Я плачу! Я плачу!" Вiд пiдвалу до пiдвалу, вiд ворога до ворога. Дядечко Деннi Тао пригрозив йому дробовиком: Бад вирвав у нього стовбур, цим же стовбуром i дав по зубах, але вiдповiдi - де Спейд - не домiгся. Так, вiн тут був, уже пiшов, де вiн, не зна"мо. Господи, ще один вдих опiуму - i вiн впаде i здохне на мiсцi або почне палити у всiх навколо. Що за iронiя долi - шукати в Чайнатаунi людини на прiзвище Кулi! I так i не знайти.
  
  Бад подзвонив у Бюро окружного прокурора, розповiв усе, що вдалося з'ясувати. Клерк на тому кiнцi дроту, позiхаючи, прийняв його повiдомлення, позiхаючи, записав. На Стрип: "Ковбойськi ритми" на сценi, Спейда нi, його вже кiлька днiв нiхто не бачив. Джаз-клуби, нiчнi бари, ресторани - нiяких слiдiв Доннела Клайда Кулi. Година ночi - чорт, вистачить, пора додому. Нi, додому не можна - до Лiнн. Запитати, де ж вона була вчора вночi, потiм впасти в лiжко i спати, спати, спати.
  
  На зворотному шляху почина"ться гроза: дощ барабанить по даху машини, перiщить у шибки. Щоб не заснути за кермом, Бад вважа" проїжджаючi мимо машини. Червонi вогники вводять в транс. До Ноттiнгем-драйву добира"ться майже в нестямi; перед очима все пливе, кожен рух да"ться важко.
  
  Лiнн стоїть на порозi, дивиться на дощ. Бад кида"ться до неї, вона простяга" до нього руки, вiн обiйма" її - i вiдчува", як її близькiсть нада" йому сили.
  
  Потiм вона вiдстороню"ться.
  
  - Я за тебе хвилювався, - каже Бад. - Дзвонив тобi всю минулу нiч - потiм таке почалося, що було вже не до дзвiнкiв.
  
  - Що почалося?
  
  - Довга iсторiя. Розповiм вранцi. Як ти...
  
  Лiнн, торкнувшись його губ:
  
  - Розповiла дещо про Пiрсi. Нiчого особливого - все це ти зна"ш. А тепер ось дивлюся на дощ i думаю: може, варто було розповiсти бiльше?
  
  - Що "бiльше"?
  
  - Вранцi, милий. За снiданком ти розкажеш менi свою iсторiю, а я тобi - свою.
  
  Бад кладе руку на поруччя ганку. Блискавка освiтлю" обличчя Лiнн, i вiн бачить, що на щоках її холонуть сльози.
  
  - Що сталося, люба? Эксли? Цей ублюдок тебе...
  
  - Так, це Эксли мене засмутив. Але не так, як ти дума"ш. Зна"ш, я зрозумiла, чому ти так ненавидиш.
  
  - Про що ти?
  
  - Вiн - повна протилежнiсть всього хорошого, що " в тобi. I цим вiн дуже схожий на мене.
  
  - Не розумiю.
  
  - Спочатку я його ненавидiла, бо вiн твiй ворог. Але тепер... Вiн допомiг менi багато чого зрозумiти про себе. I про Пiрсi. Не тим, що говорив, - тим, як говорив. Я дивилася на нього - i впiзнавала себе, дiзнавалася те, у що перетворив мене Пiрс... Вiн сказав менi ще дещо, i я раптом зрозумiла, що це мене не хвилю".
  
  Знову блиска" блискавка. На обличчi Лiнн - печаль, вiд якої у нього стиска"ться серце.
  
  - Що вiн сказав?
  
  - Що Джек Винсеннс на все готовий, аби отримати сво" дось". Навiть на вбивство. I зна"ш що, Погано? Я не хочу бiльше захищати Пiрса. Менi все одно, що з ним стане.
  
  - Що це Эксли так з тобою розговорився?
  
  Лiнн смi"ться.
  
  - In vino veritas [62] . Зна"ш, милий, тобi вже тридцять дев'ять, а я все чекаю, коли ж ти втомишся бути тим, хто ти ".
  
  - Сьогоднi я втомився як собака.
  
  - Нi, я не про це.
  
  Бад включа" свiтло на ганку.
  
  - Поясни, що сталося у вас з Эксли?
  
  - Просто поговорили.
  
  Макiяж її розплився, туш потекла вiд слiз - вперше вона зда"ться Баду негарною.
  
  - Про що?
  
  - Вранцi розповiм.
  
  - Розкажи зараз!
  
  - Милий, я втомилася не менше, нiж ти.
  
  Ледь вловима усмiшка, ледь скользнувшая по губах, - по цiй усмiшцi вiн розумi" все.
  
  - Ти з ним переспала?!
  
  Лiнн вiдводить погляд. Бад б'" її - раз, другий, третiй. Вона не кричить, не прикрива"ться руками, мовчки дивиться на нього - i вiн опуска" руку, переможений.
  
  
  ГЛАВА ШIСТДЕСЯТ ДРУГА
  
  
  Вiддiл внутрiшнiх розслiдувань битком набитий.
  
  Честер Йоркiн, постачальник товару "Флер-де-Лис - в камерi No 1. У другiй i третiй - Пiдлоги Браун i Лоррейн Мальвази, повiї Пэтчетта: Ава Гарднер i Рита Хейворт. Ламар Хiнтон, Боббi Индж, Крiс Бергерон з сином так i не знайденi. Не iдентифiкований i нiхто з натурникiв - Клекнер i Фiск всю нiч працювали над фотоальбомами з полiцейських архiвiв. У камерi No 4 - Шерон Костенца, справжн" iм'я Мерi Елiс Мерц, фiгура зi свiдчень Винсеннса - жiнка, яка заплатила штраф за Христину Бергерон та вызволившая з в'язницi Боббi Инджа. У п'ятому номерi - доктор Террi Лакс i його адвокат, знаменитий Джеррi Гейслер.
  
  Рей Пiнкер вже перевiрив усiх на предмет антипентоталового допiнгу - нiчого не виявив.
  
  Дво" офiцерiв охороняють вхiд у Вiддiл - коли ведеться внутрiшн" розслiдування, стороннiм тут робити нiчого.
  
  Клекнер i Фiск, збройнi копiями Винсеннсовых одкровень i порножурналами, насiдають на Мерц i псевдо-Аву. Йоркiн, Лакс i фальшива Рита чекають сво"ї черги.
  
  Ед у себе в кабiнетi - пише сценарiй для Винсеннса. Не да" спокою одна думка: якби Лiнн Брэкен все розповiла Пэтчетту, вiн сховав своїх людей так, як сховав Инджа i Бергеронов, - так, щоб полiцiя їх в життi не знайшла. Значить, Лiнн промовчала. Чому? Не змiркувала, що загрожу" Пiрсу, - або веде якусь свою гру?
  
  Судячи з усього, друге. Неможливо повiрити, щоб ця жiнка чогось "не дiйшло"...
  
  Чорт, варто закрити очi - i вiн бачить її обличчя, вiдчува" її запах.
  
  Ед вирива" листок з блокнота, расчерчивает його лiнiями. Iнес перевiря" фiнансовi зв'язки Пэтчетта з Дитерлингом i його батьком - при думцi про це Ед морщиться. Дво" з ОВР шукають Уайта - головне, затримати i зламати цього мерзотника. Допитати Бiллi Дитерлинга i Тiммi Валберна - обережно й ввiчливо: обидва вони - знаменитостi, може вийти скандал. Зв'язок з вбивством Хадженса i петчетт/хадженсовскими планами шантажу: у квартирi вбитого не знайшли дось" на "Жетон Честi", що дуже дивно - вiдомо, що Хадженс вельми цiкавився серiалом i його творцями. У всi"ї команди "Жетона Честi" алiбi: позначка - перевiрити ще раз.
  
  Новi лiнiї - прямi, гнутi, зламанi. Цiлий лабiринт на листку паперу. I добра половина стежок веде до слова "шантаж".
  
  За межами лабiринту: Дадлi Смiт намага"ться повiсити справу на чорних. Чутки: Тад Грiн йде в травнi. Новим шефом детективiв стане той, хто розкри" справу "Нiчної сови" - вiн або Смiт. Якщо Уайт повернеться, то, швидше за все, за наказом Дадлi, як його агент.
  
  Входить Клекнер:
  
  - Сер, ця Мерц не бажа" спiвпрацювати. Повiдомила тiльки, що дiйсно живе пiд iм'ям Шерон Костенца i платить штрафи i застави за людей Пэтчетта, заарештованих за iншим звинуваченням. За справи Пэтчетта нiкого нiколи не заарештовували - це-то ми й самi зна"мо. Нiкого з журналiв не впiзнала, про вимагання мовчить. Про "Нiчний совi" нiчого не зна" - i тут я їй вiрю.
  
  - Вiдпусти її. Нехай бiжить до Пэтчетту i вжене його в панiку. А як справи у Дуейна з Авою Гарднер?
  
  Клекнер простяга" йому аркуш паперу.
  
  - Вiдмiнно. Ось основнi пункти, а весь допит педик записаний на плiвку.
  
  - Добре. Тепер пiдготуй менi Йоркина. Пригости його пивком i поговорити по душах.
  
  Клекнер посмiха"ться i виходить. Ед чита" записку Фiску.
  
  
  Свiдок Пiдлоги Браун, 25/3/58.
  
  1. Свiдок повiдомила iмена багатьох осiб чоловiчої i жiночої статi, якi працювали на П. П. в якостi повiй по виклику (список представлю окремим документом, також у магнiтофонному записi).
  
  2. Натурникiв на фото впiзнати не може (зда"ться, говорить правду).
  
  3. Щодо вимагання заявила наступне:
  
  П. П. пропонував своїм повiям випитувати у клi"нтiв деталi їхнього особистого життя i за це заохочував матерiально.
  
  При виклику повiй на будинок до клi"нта П. П. вимагав, щоб вони залишали вiдкритими дверi/вiкна для подальшого створення компрометуючих фотографiй. Крiм того, пору-чад повiям знiмати восковi злiпки з замкiв в будинках деяких багатих клi"нтiв.
  
  Повiї-чоловiки шантажували одружених клi"нтiв-гомосексуалiстiв, П. П. отримував частку прибутку.
  
  4. Якийсь вiдомий пластичний хiрург (очевидно, доктор Т. Лакс) за дорученням П. П. i за його рахунок робив повiям пластичнi операцiї, щоб збiльшити їх схожiсть з кiнозiрками.
  
  5. Всi повiї припиняли роботу пiсля 30 рокiв - тверде правило П. П.
  
  6. Про "Нiчний совi" нiчого не повiдомила, реакцiї на питання не було - судячи з усього, нiчого не зна".
  
  
  Нiчого собi! Цiле пiдпри"мство по шантажу клi"нтiв.
  
  Ед включа" мiкрофони, перевiря" одностороннi дзеркала. Фiск розмовля" з фальшивою Авою. Клекнер угошает Йоркина пивом. Террi Лакс горта" журнал, Джеррi Гейслер попыхивает сигарою. Лоррейн Мальвази одна, камера в клубах диму. Вражаюче - насправдi одна особа з Ритою Хейворт, та ще й зачiска з "Гильды"!
  
  Ед входить в камеру. Рита - Лоррейн схоплю"ться, але тут же сiда", витяга" нову сигарету. Ед простяга" їй записку Фiску.
  
  - Мiс Мальвази, будь ласка, прочитайте це.
  
  Чита" зосереджено, сжевывая з губ яскраву помаду.
  
  - Ну i що?
  
  - Ви це розумi"те чи нi?
  
  - Я без адвоката нi слова не скажу.
  
  - У найближчi сiмдесят двi години адвокат вам не належить.
  
  - Ви права не ма"те так довго мене тут тримати!
  
  "Пра-а-ава не ма"те" - догану нью-йоркських низiв.
  
  - Тут - не ма"мо. А в жiночiй в'язницi - чому б i нi?
  
  Лоррейн сильно, до кровi, обкушу" нiготь.
  
  - Ви пра-а-ава такого не ма"те!
  
  - Ще маю, дорогенька. Шерон Костенца тут, у нас, i внести за тебе заставу нiкому. Пiрс Петчетт пiд наглядом, а твоя подружка Ава розкололася i розповiла нам усе, що тут написано. Вона заговорила першою i все, що вiд тебе вимага"ться, - пролити свiтло на деякi деталi.
  
  - Нiчого я вам не скажу! - всхлипнув, заявля" Рита Хейворт.
  
  - Чому?
  
  - Ну, Пiрс та-акий добрий, а я...
  
  Ед перебива":
  
  - З Пiрсом покiнчено. Лiнн Брэкен подала на нього заяву. Зараз вона пiд нашим захистом. Я можу пiти за вiдповiдями до неї, а можу, щоб не ходити далеко, розпитати тебе.
  
  - Але я не можу...
  
  - Зможеш, люба.
  
  - Ну я не зна-аю...
  
  - Подумай гарненько про те, що тебе чека". Тiльки за заявою Пiдлоги Браун тобi можна пред'явити десяток кримiнальних звинувачень. Чула про лесбiянок у в'язницi? Не боїшся?
  
  Мовчить.
  
  - Боїшся? I правильно робиш. Але зна"ш, найстрашнiше наглядачки. Така робота не для нормальної жiнки: йдуть туди потвори, природою ображенi садистки, якi всiх жiнок ненавидять, а молодих i красивих - особливо. Уявля"ш, як доведеться в тюрмi такої красунi, як ти, та ще й схожою на кiнозiрку?
  
  - Гаразд, гаразд, я все розповiм!
  
  Ед дiста" блокнот, пише: "Хронологiя". Лоррейн:
  
  - Тiльки Пiрс не винен, той чоловiк змусив його!
  
  - Який чоловiк?
  
  - Не знаю. Правда, чесне слово, не знаю!
  
  Пiдкреслю" "хронологiю".
  
  - Коли ти почала працювати у Пэтчетта?
  
  - У двадцять один рiк.
  
  - В якому роцi?
  
  - У п'ятдесят першому.
  
  - Террi Лакс зроблений тобi пластичну операцiю?
  
  - Так, я стану ще красивiше!
  
  - Так, зрозумiло. А що це за людина, про яку ти зараз говорила?
  
  - Та не зна-а-аю я! Як же я можу сказати, якщо не зна-а-аю!
  
  - Добре-добре, заспокойся. Отже, ти пiдтверджу"ш заяву Пiдлоги Браун i стверджу"ш, що в заняття вимаганням Пiрса Пэтчетта втягнув якийсь чоловiк, iм'я якого тобi невiдомо. Так?
  
  Лоррейн закурю" чергову сигарету.
  
  - "Вимагання" - це типу шантаж? Ну так, так.
  
  - Коли, Лоррейн? Коли це почалося?
  
  Вона почина" рахувати на пальцях.
  
  - П'ять рокiв тому. В травнi.
  
  "Хронологiя" пiдкреслена вже двома жирними лiнiями.
  
  - У травнi п'ятдесят третього року?
  
  - Ну так. Я добре пам'ятаю, у мене як раз тодi батько помер. Пiрс нас усiх зiбрав i пояснив, що ми повиннi робити. Ще сказав, що йому самому це не по душi, але той чоловiк взяв його... ну, ви розумi"те за що. А що за людина, вiн не сказав. Я думаю, нiхто з наших не зна".
  
  Хронологiя - через мiсяць пiсля "Нiчної сови".
  
  - А тепер подумай, Лоррейн. Пам'ята"ш бiйню в "Нiчний совi"?
  
  - Чого? А, це коли когось застрелили?
  
  - Гаразд, неважливо. Що ще тодi сказаний вам Петчетт?
  
  - Нiчого не сказав.
  
  - А що ще ти про це зна"ш? Про Пэтчетте i шантаж? Зауваж, Лоррейн, я не питаю, ти займалася цим сама чи нi. Мене цiкавить тiльки те, що ти зна"ш.
  
  - Ну ось... Зна"те, десь за три мiсяцi до того чи, може, трохи менше я чула, як Петчетт сказав Веронiцi - ну тобто Лiнн, - що уклав угоду з тим скандальним журналiстом, якого потiм вбили. Що вiн буде розпитувати нас про... Ну, зна"те, про те, якi у наших клi"нтiв " рiзнi дивацтва i передавати цьому журналiстовi, а той буде цим людям погрожувати. Типу женiть бакси, а у себе в журналi все про вас пропечатаю.
  
  Пiдтвердження теорiї шантажу. I пiдтвердження того, що Лiнн - за яким однiй їй вiдомих причин - на сторонi Еда. Вона не пiшла до Пэтчетту, нiчого йому не сказала: iнакше вiн не дозволив би своїм дiвчатам з'явитися на допит.
  
  - Лоррейн, сержант Клекнер показував тобi порнографiчнi знiмки?
  
  Кива":
  
  - Я йому сказала, i вам можу сказати - нiкого там не знаю. А вiд цих картинок з небiжчиками в мене мороз по шкiрi.
  
  Ед виходить. У холi чека" його Дуейн Фiск.
  
  - Вiдмiнна робота, сер. Коли вона заговорила про "людину", я тут же пiшов до Аве i звiрив свiдчення. Вона пiдтвердила i заявила, що теж не зна" його iменi.
  
  Ед кива":
  
  - Скажи їй, що Рита i Йоркiн затриманi, а її саму вiдпусти. Нехай бiжить до татковi. Як у Клекнера справи з Йоркином?
  
  Фiск хита" головою:
  
  - Цей хлопець мiцний горiшок. Дону з ним не впоратися. Шкода, Бада Уайта нема" - от хто б нам зараз знадобився!
  
  - Без нього обiйдемося. Тепер ось чого я вiд тебе хочу: вiдведи Лакса i Гейслера пообiдати. Лакс прийшов добровiльно, так що тримайся з ними ввiчливо. Скажи Гейслеру, що йдеться про численних вбивствах, що ми готовi гарантувати Лаксу повний iмунiтет i письмове зобов'язання не допитувати його в судi. Скажи, що всi папери вже пiдписанi. Якщо попросить пiдтвердження, дай йому телефон Еллiса Лоу.
  
  Фiск кива", зника" в камерi No 5. Ед загляда" в номер перший.
  
  Честер Йоркiн один, перед дзеркалом роздивля"ться себе, кривля"ться, склада" фiгури з пальцiв - мовляв, накося i хрiн вам... Кiстлявий хлопець з набриолиненной чубчиком, на руках шрами - слiди уколiв?
  
  Ед входить в камеру. Честер:
  
  - Ух ти, а я тебе знаю! В газетi бачив твою фотку.
  
  Ед придивля"ться до його рук. Вiрно - типовi наркоманськi дорiжки.
  
  - Так, останнiм часом я часто з'являюся в новинах.
  
  Честер, нахабно смiючись:
  
  - Ти потужно їм загорнув: "Я нiколи не б'ю пiдозрюваних, тому що полiцейськi тим i вiдрiзняються вiд злочинцiв, що не ставлять себе з ними на одну дошку". А хочеш знати, чим я вiдрiзняюся вiд рiзних там мудакiв? Тим, що корешiв не продаю. А всi копи - хуесосы, прям закiнчують, коли їм корешiв закладають.
  
  Бад Уайт. Як повiв би себе Бад Уайт?
  
  - Закiнчив?
  
  - Ще нi. Зна"ш що? Мучи-Маус твого татуся в жопу...
  
  Головне - не боятися. Як Бад Уайт.
  
  Лiктем - в кадик. Честер задиха"ться, хапа" за горло, Ед митт"во опиня"ться у нього за спиною, заводить руки назад, фiксу" наручники.
  
  Не боятися? Чорт забирай, та вiн обделаться готовий вiд страху! Але руки не тремтять, рухи рiзкi i впевненi. Дивись, тату: твiй син - бiльше не боягуз.
  
  Йоркiн забива"ться в кут.
  
  Ще один фiрмовий прийом Бада Уайта: схопивши однi"ю рукою стiлець, запустити його в стiну над головою Честера. Йоркiн намага"ться поповзти, Ед стусаном заганя" його в кут. Тепер можна i поговорити. Спокiйно, Ед: стеж, щоб не затремтiв голос, не пом'якшав погляд за скельцями окулярiв.
  
  - А тепер розповiдай усе. Про порнухи, про iнше лайнi, яке штовхав Петчетт через "Флер-де-Лис". Все, що зна"ш. Почни з дорiжок на руках i з того, чому такий розумний чоловiк, як Петчетт, довiря" такому нiкчемному торчку, як ти. I пам'ятай: з Пэтчеттом покiнчено, твоя доля тепер залежить вiд однi"ї людини. Вiд мене. Усвiдомив?
  
  Йоркiн трясе головою вгору-вниз, немов заводна лялька.
  
  - Вiн менi ставив дослiди!
  
  Ед знiма" з нього наручники:
  
  - Що-що? Ще раз.
  
  Йоркiн, потираючи горло:
  
  - Ну я у нього нiби як пiддослiдним кроликом працював.
  
  - Що?
  
  - Вiн на мене вiдчував свiй порошок. Не часто - так, час вiд часу...
  
  - Почни з самого початку. Повiльно, виразно, по порядку.
  
  Йоркiн кашля".
  
  - До Пiрсу потрапив той героїн, що повели у Коена ще багато рокiв тому. Той хлопець, що його поцупив, Базз Мiкс, залишив зразок Пiту i Баксу Энгелклингу. У них батько був учений-хiмiк, Пiрс у нього вчився в коледжi. Так от, тато помер - начебто вiд серцевого нападу або вiд чогось такого, - а бiлий залишив Пiрсу. Але це був тiльки зразок. А основна порцiя дiсталася того, хто Мiксу пришив. Тiльки не питайте, хто це, - я сам не знаю.
  
  Загалом, було там десь вiсiмнадцять фунтiв. Цей мужик потiм прийшов до Пiрсу i запропонував продавати цей порошок через нього. А Пiрс багато рокiв сушив голову, як зробити бiлий краще, дешевше i безпечнiше, додавав до нього рiзну фiгню... ну i випробовував на менi, що вийшло.
  
  Все цiкавiше i цiкавiше.
  
  - П'ять рокiв тому ти розвозив товар "Флер-де-Лис", вiрно?
  
  - Ну так.
  
  - Разом з Ламаром Хiнтоном.
  
  - Ламара я п'ять рокiв не бачив, його справи на мене не вiшайте!
  
  Ед, пiднiмаючи перекинутий стiлець:
  
  - А я i не збираюся. Тепер тобi поставлю одне питання: вiд того, як ти на нього вiдповiси, залежить, чи буду я тобi вiрити. Вважай, що це теж експеримент. Хто в п'ятдесят третьому у вас на складi стрiляв у Джека Винсеннса?
  
  Йоркiн, скривившись:
  
  - Я це був. Менi Пiрс велiв його пришити. Тiльки я не подумав, що не можна влаштовувати стрiлянину прямо бiля складу. Нiчого не вийшло, та ще й склад засвiтив. Пiрс пiсля цього здорово на мене розлютився.
  
  Ось Петчетт i попався: спроба вбивства полiцейського.
  
  - I що вiн з тобою зробив?
  
  - Перестав мене берегти, ось що. Колов менi всяку погань, яку хотiв прибрати з порошку. Блiн, як менi було фiгово!
  
  - I ти його ненавидиш, правда? Хочеш йому вiдплатити?
  
  Йоркiн замислю"ться.
  
  - Ну... напевно. Тiльки Пiрс... адже Вiн не такий, Як усi. Вiн класний мужик. Навiть коли його вбити хочеться - все одно розумi"ш, що таких людей бiльше нема".
  
  Ед вiдставля" стiлець.
  
  - Пам'ята"ш стрiлянину в "Нiчний совi"?
  
  - Ну так, давно це було. А при чому гут це?
  
  - Неважливо. Тепер я задам дуже важливе питання. Якщо зумi"ш на неї вiдповiсти, отрима"ш гарантiю iмунiтету i захист полiцiї на весь той час, поки ми не посадимо Пэтчетта. Порнографiя, Честер. Пам'ята"ш тi секс-журнальчики, що ти розвозив для "Флер-де-Лис" п'ять рокiв тому?
  
  Йоркiн смика" головою вгору-вниз: пам'ята".
  
  - Пам'ята"ш картинки з подрисованной кров'ю?
  
  Йоркiн посмiха"ться - рубiж зради пройдено, йому зграю легше.
  
  - Звичайно пам'ятаю. А Пiрса правда посадять?
  
  До їх з Джеком сценарiю - десять годин.
  
  - Може, вже сьогоднi ввечерi.
  
  - А, чорт! Гаразд, вiдплачу йому за його поганi дослiди!
  
  - Розповiдай, Честер. Тiльки повiльно i по порядку.
  
  Честер пiднiма"ться, розмина" ноги.
  
  - Тiльки Пiрс - хитра сволота. Вiн менi все це розповiдав, коли я був пiд кайфом. Щоб я потiм нiчого толком не пам'ятав, сечешь?
  
  Ед дiста" блокнот.
  
  - Розкажи все, що пам'ята"ш.
  
  Йоркiн вiдкашлю"ться, потира" горло:
  
  - Ну, загалом, справа була так. Спочатку Пiрс займався тiльки дiвчатами. Одного разу якийсь хлопець, не знаю, як його звали, умовив пару дiвчаток i їх клi"нтiв знятися для порножурналу. Зробив кiлька таких журналiв, принiс їх Пiрсу i запропонував торгувати порнухою: типу вiн знiма" i прода", а Пiрс нада" дiвчаток i отриму" свою частку. Пiрсу iдея сподобалася, тiльки вiн не хотiв, щоб хто попало глазел на його дiвчат i їх клi"нтiв. Вiн викупив у цього хлопця журнали i став продавати їх сам через "Флер-де-Лис" - тiльки для обраних, так вiн казав. Це був нiби як пробний маркетинг - Пiрс вважав, так легше контролювати, куди йде. Називав це замкнутим розподiлом.
  
  Як видно, не таке вже замкнутий i не тiльки "для обраних", разiв кiлька порножурналiв потрапили в смiтт"вий ящик, а звiдти - у Вiддiл моралi.
  
  - Продовжуй, Честер.
  
  - Ну цей хлопець вiд Пiрса дiзнався про братiв Энгелклингах - що у них своя друкарня i що вiд легких грошенят цi хлопцi нiколи не вiдмовляються. Знайшов посередника, щоб самому не свiтитися, цей посередник пiшов до Энгелклингам i запропонував друкувати порнуху, а грошi навпiл.
  
  Посередник - Дюк Каткарт. Лiнiї-зигзаги: вiд Коена - до братiв, вiд братiв - до Пэтчетту, бiчна гiлка: Мiккi у в'язницi Мак-Нiл - Голдман - Ван Гельдер, ще один зигзаг: порнуха - героїн.
  
  - Честер, а чому вiн тобi все це розповiдав?
  
  Честер, усмiхнувшись:
  
  - Так адже вiн сам торчок ще той. Тiльки не колеться, а нюха". Вiдомо, коли нюхнешь бiлого, тягне поговорити. Ось вiн про все це i говорив зi мною, наче з собакою розмовляють.
  
  - Значить, зараз Петчетт бiльше порнухою не торгу"? Займа"ться тiльки героїном?
  
  - Не-а. Пам'ята"ш, я говорив про того мужика, який Базза Мiксу пришив i спер вiсiмнадцять фунтiв бiлого? У нього на порнуху нюх i вона ж його коронний номер. У нього цiлi списки багатеньких збоченцiв, на таке ласих, плюс зв'язку в Пiвденнiй Америцi. З цими картинками вони з Пiрсом мiльйон рокiв тому починали, потiм звiдкись новi журнали здобули. Хто їх робить - не знаю. Зараз все це добро лежить десь на складi, не знаю де, а пускати його в хiд Пiрс, мабуть, поки побою"ться. Хоче мабуть, щоб все вляглося.
  
  Мiльйонне справа, дума" Ед. Але Сама собi торгiвля порнографi"ю не завжди передбачувана, а двадцять фунтiв чистого героїну - це цiле стан... Багатомiльйоннi статки. Ось i мотив - вигода.
  
  - Я тобi ще дещо скажу, - продовжу" Йоркiн. - Бiля Пiрсу в будинку " сейф замiнований. Вiн там все трима" - i грошi, i порошок.
  
  ГРОШI, дума" Ед. Йоркiн:
  
  - Гей, ти взагалi мене слуха"ш? Хочеш адресу нового складу? 8819, Лiнден, Лонг-Бiч. Эксли, та ти мене слуха"ш?
  
  - Фiле мiньйон в камеру, Честер. Ти це заслужив.
  
  
  
  * * *
  
  
  Новi лiнiї в блокнотi: Ед чита" звiти Фiску i Клекнера, дода" до того, що сам дiзнався вiд Мальвази i Йоркина.
  
  Героїн i порнографiя з'"днанi жирною лiнi"ю. Вбивця Сiда Хадженса набува" реальних обрисiв - цей той безiменний "хлопець", що робив порнографiчнi журнали для "Флер-де-Лис". Дюк Каткарт - пiдставна фiгура, його представник. Дiн Ван Гельдер вбива" Каткарта за наказом Девi Голдмана, той довiда"ться про вигiдному справi, пiдслухавши розмову братiв Энгелклингов з Мiккi Коеном. Всюдисущий Коен - зрина" його iм'я. Яке його реальну участь у всьому цьому? Коен - притча во язицех, i повiсити на нього всiх собак було б спритним маневром. Правда, у Коена вкраденi тi вiсiмнадцять фунтiв героїну, що передав Пэтчетту для обробки ще один безiменний персонаж - загадковий "мужик", вбивця Базза Мiксу. Цей "мужик" цiкавиться порнографi"ю: це вiн запропонував Пiрсу вiдновити виробництво i розповсюдження журналiв за зразком 1953 року. Висновок: вбивцi з "Нiчної сови" - професiонали (або, принаймнi, напiвпрофесiонали), їх мета - перехопити у Пэтчетта порнографiчний i, можливо, героїновий бiзнес. Мiшень вбивць - Дюк Каткарт. Чому саме вiн? Перебiльшив свою важливiсть, похвалився у якому-небудь розмовi, що торгу" порнухою "вiд себе"? Або вбивцi знали, що його мiсце зайняв Ван Гельдер, i цiлили саме в самозванця? Нарештi, головне питання: хто за всiм цим коштував? Мова йде про професiоналiв, про органiзованої злочинностi - проте всi мафiознi ватажки зараз мертвi або не у справ: Франц Энгелклинг давно в могилi. Девi Голдман перетворився в рослину, Мiккi Коен залiг на дно, не розумiючи, що вiдбува"ться. Ще питання: хто вбив Пiта i Бакса Энгелклингов?
  
  I ще одна лiнiя - страшний кривавий пунктир. Лорен Атертон, 1934 рiк. Але як може бути?...
  
  У дверi стука" Фiск.
  
  - Сер, я привiв Лакса i Гейслера.
  
  - I?...
  
  - Гейслер пред'явив заздалегiдь пiдготовлену заяву.
  
  - Читай.
  
  Фiск розгорта" складений вчетверо аркуш паперу.
  
  - "Щодо моїх вiдносин з Пiрсом Морхауом Пэтчеттом я, Теренс Лакс, доктор медицини, роблю наступне нотарiально завiрену заяву. Мої вiдносини з Пiрсом Пэтчеттом носять суто професiйний характер, а саме: на його прохання я виконував складнi пластичнi операцiї на обличчях деяких його знайомих, як чоловiчої, так i жiночої статi, з метою збiльшити вже iснуюче схожiсть цих людей з вiдомими акторами i актрисами. Чутки про те, що цi молодi люди i дiвчата пiд керiвництвом Пэтчетта займаються проституцi"ю, нi пiдтвердити, нi спростувати не можу. Пiд присягою пiдтверджую, що..." - ну i так далi.
  
  Ед:
  
  - Цього мало. Дуейн, оформи протокол на Йоркина i Риту Хейворт. Пособництво i пiдбурювання - дату затримання поки не став. Дозволь їм зробити по одному дзвiнку. Потiм вирушай на Лонг-Бiч i наклало арешт на будинок 8819 по Лiнден. Це склад "Флер-де-Лис": швидше за все, Петчетт там вже все вичистив, але це неважливо. Якщо склад порожнiй, наследи там сильнiше i залиш дверi вiдчиненими.
  
  Фiск, заковтнувши слину:
  
  - Н-наслiдити, сер? I не ставити дату затримання?
  
  - Саме так. I коли я наказую виконувати наказ не задаючи питань.
  
  - Е-е... слухаюсь, сер, - вiдповiда" Фiск.
  
  Ед зачиня" за ним дверi, натиска" кнопку селекторного зв'язку.
  
  - Дон, прийшли сюди Лакса i Гейслера.
  
  В динамiцi, голосно:
  
  - Так, сер. - I пошепки: - Сер, хочу вас попередити: вони обидва просто киплять вiд лютi.
  
  Ед вiдкрива" дверi. Твердим кроком входять Лакс i Гейслер.
  
  Жодних рукостискань. Гейслер:
  
  - По правдi кажучи, той обiд, який ми з'їли, чекаючи, поки ви нас вiзьмете, i приблизно не спiввiдноситься з тi"ю сумою, яку доктор Лаксу доведеться виплатити менi за витрачений час. Тим бiльш обурливо, що вiн прийшов сюди зi сво"ї доброї волi, а ви змусили його прочекати кiлька годин!
  
  Ед, з посмiшкою:
  
  - Приймiть мої вибачення. Я отримав пiдготовлене вами заяву i питань по сутi до лiкаря Лаксу не маю. Хочу попросити вас тiльки про одне послугу - за що ви, звiсно, будете гiдно винагородженi. А що стосу"ться витраченого вами часу, мiстер Гейслер, то надiшлiть менi рахунок. Ви зна"те, я можу собi дозволити оплатити вашi послуги.
  
  - Знаю, що ваш батько може. Що ж, продовжуйте. Мiй клi"нт i я вас уважно слуха"мо.
  
  Ед - Лаксу:
  
  - Доктор, думаю, ми з вами зрозумi"мо один одного. Я багато знаю про вашi справи, а ви зна"те - або хоча б здогаду"теся, що менi вiдомо. Допоможiть менi, i я обiцяю вам свою дружбу.
  
  Лакс, чистячи нiгтi скальпелем:
  
  - "Дейлi Ньюс" запевня", що вашi днi полiченi.
  
  - Не варто вiрити тому, що пишуть в "Дейлi Ньюс". Петчетт i героїн, доктор. Я не буду питати, звiдки ви зна"те: з мене цiлком досить чуток.
  
  Гейслер i Лакс переглядаються, вiдходять до дверей, починають шепотiтися. Нарештi Лакс каже:
  
  - Я чув, що Петчетт пов'язаний з дуже серйозними людьми, якi прагнуть встановити контроль над торгiвлею героїном в Лос-Анджелесi. Хiмiк вiн вiд бога, i, кажуть, вже протягом багатьох рокiв вiн розробля" новий наркотик, з виходом якого на ринок героїн пiде в iсторiю. Гормональнi, антипсихотичнi засоби - вельми незвичайна сумiш. Кажуть, пiсля багатьох рокiв його розробки нарештi увiнчалися успiхом: новий наркотик готовий, залишилося тiльки його виробляти i продавати. Я стримав сво" слово, капiтан, - сподiваюся, i ви стрима"те сво". Джеррi, зловiть цi"ї людини на словi i надiшлiть йому рахунок.
  
  
  
  * * *
  
  
  Всi новi лiнiї ведуть в одну точку - до героїну. Ед дзвонить Бобу Галлодету, залиша" через секретарку повiдомлення: у справi "Нiчної сови" прорив - подзвони менi.
  
  Фотографiя на столi: Iнес з його батьком у Ерроухед. Ед замислю"ться, дивлячись на знiмок, потiм набира" номер Лiнн.
  
  - Алло?
  
  - Лiнн, це Эксли.
  
  - Боже мiй! Здрастуй.
  
  - Ти так i не пiшла до Пэтчетту, вiрно?
  
  - А ти думав, що пiду? На це i розраховував?
  
  Ед переверта" знiмок обличчям вниз.
  
  - Лiнн, я хочу, щоб ти поїхала з Лос-Анджелеса. На тиждень або близько того. У мене " будиночок на озерi Ерроухед, їдь туди. Їдь зараз же.
  
  - Пiрс...
  
  - Потiм все поясню.
  
  - Ти приїдеш туди?
  
  Ед перегляда" свiй "сценарiй".
  
  - Так, як тiльки пiдготую дещо тут. Ти бачила Уайта?
  
  - Вiн прийшов i пiшов, де вiн зараз - не знаю. З ним все в порядку?
  
  - Так... Нi... Чорт, поняття не маю. Зустрiнемося на озерi, в кафе "Фернандо". Це недалеко вiд мого будиночка. Наприклад, в шiсть.
  
  - Добре, буду.
  
  - Думав, переконати тебе буде складнiше.
  
  - Я вже сама себе багато в чому переконала. Вiд'їзд з мiста всi спростить.
  
  - Що це значить, Лiнн?
  
  - Всьому рано чи пiзно приходить кiнець. Iнодi промовчати - значить зробити геройство. Чи нi? Як дума"ш?
  
  
  ГЛАВА ШIСТДЕСЯТ ТРЕТЯ
  
  
  Бад прокида"ться в мотелi "Вiкторiя". Сонце за вiкном опуска"ться за горизонт - вiн проспав пiвночi i весь день. Бад сiда" на лiжку, протира" очi, проганяючи образ Спейда Кулi. Сигаретний димок. Бiля дверей сидить i дивиться на нього Дадлi Смiт.
  
  - Мучать кошмари, синку? Ти кидався увi снi.
  
  Вiрно, йому снилися кошмари: Спейд Кулi, Iнес, за нею гналися репортери, вона кричать: "Це ти винен! Ти зганьбив мене, щоб вiдплатити Эксли!"
  
  - Зна"ш, синку, зараз, у снi, ти менi нагадав моїх дiточок. Ти ж зна"ш, я люблю тебе, як сина.
  
  Бад вiдкида" пропотевшую простирадло.
  
  - Що тепер, бос? Що менi робити?
  
  - Для початку - просто слухати. Ти зна"ш, що вже багато рокiв я з кiлькома колегами не покладаючи рук працюю над тим, щоб утримувати органiзовану злочиннiсть в Лос-Анджелесi в належних межах. Рано чи пiзно настане день, коли ми зможемо скористатися плодами своїх праць, - i, гадаю, цей день вже недалекий. I ти, синок, як один з нас, отрима"ш гарну винагороду. В наших руках буде величезна сила i величезна влада, якiй, не сумнiваюся, кожен з нас зможе розпорядитися гiдно. Тiльки уяви, якi зусилля потрiбнi, щоб позбавити мiсто вiд чорних покидькiв. Однак для початку нам доведеться поговорити по душам з одним iталiйцем - неспокiйним малим, вiд якого однi непри"мностi. Ти вже мав з ним справу в минулому, i, думаю, твоя участь у розмовi буде нам особливо корисно.
  
  Бад потягу"ться, хрумкаючи кiсточками пальцiв.
  
  - Я взагалi-то запитував про "Нiчний совi". I говори навпростець, добре?
  
  - Куди вже прямiше, синку. Едмунд Дженнiнгс Эксли - ось наша мета. Зна"ш, чим вiн зараз займа"ться, синку? Збира" докази проти Лiнн, щоб посипати сiль на твої старi рани.
  
  Бада як струмом б'".
  
  - Так ти знав... все це час знав... як я не здогадався!
  
  - Зрозумiло, знав, синку. Такого, чого б я не знав, взагалi небагато. А того, чого я для тебе б не зробив, i зовсiм нема". Але який же цей слизняк Эксли: ти в життi любив двох жiнок: одну вiн повiв, а тепер робить замах i на другу! Таке не можна залишати безкарним, вiрно, синку? Нехай сповна отрима" те, що заслужив.
  
  
  ГЛАВА ШIСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТА
  
  
  Вони потягнулися один до одного вiдразу, ледве увiйшли в будинок. Ед розумiв: якщо не зайнятися любов'ю, доведеться заговорити - повинно бути, те ж саме вiдчувала й Лiнн. У мисливському будиночку порошно: неприбрана кровать, несвiжу бiлизну - на цьому бiлизна вiн в останнiй раз спав з Iнес. Вимикати свiтло Ед не став: чим бiльше бачиш, тим менше дума"ш. Яскраве свiтло допомiг йому не кiнчити вiдразу. Щоб вiдволiктися, вiн вважав веснянки Лiнн. Повiльнi, неквапливi руху - немов обидва прагнули загладити шалену поспiх минулого разу. На тiлi Лiнн Ед помiтив кiлька саден i зрозумiв: це Бад Уайт. Вони любили один одного повiльно i нiжно, а коли все скiнчилося, ще довго лежали мовчки, сплетясь тiлами, немов сподiваючись нiжнiстю загладити брехня. А почавши розмову, вже не могли зупинитися. Пiзнiше Ед так i не згадав, хто з них першим вимовив iм'я "Уайт".
  
  Це була Лiнн. Заради Бада вона збрехала Пэтчетту - сказала, що йому нiчого не загрожу", що розслiдування зайшло в глухий кут, i полiцейськi чiпляються за соломинку. Збрехала, бо боялася: якщо Пiрс почне боротися за себе, для Бада це може обернутися бiдою. Вiн дещо зна" про справи Пэтчетта: Пiрс неодмiнно спробу" його пiдкупити - вiн упевнений, що все на свiтi ма" свою цiну, i не розумi", що її Венделл не прода"ться. Це ти змусив мене задуматися, говорила вона Еду, це ти вiдкрив менi очi на те, чого я досi намагалася не помiчати. Так, Пiрс витягнув мене з бруду, навчив одягатися, говорити й думати, але я помилялася, коли вважала, що вiн зробив з мене людину. Вiн зробив з мене повiю - холодну, розважливу, не здатну нi до справжньої вiрностi, нi до справжньої любовi. Якщо б не Погано, я б жила спокiйно, не пiдозрюючи, що менi чогось браку". Але вiн залучив мене тим, чого менi не вистача" - а у нього " в надлишку. Ед слухав, збентежений i пригнiчений її плутаними одкровеннями, чувствовав що ма" бути вiдвертим у вiдповiдь, але не мiг розповiсти про те, що займало його думки, - про їх з Джеком "сценарiї". А Лiнн все не замовкала, немов нарештi отримавши можливiсть виговоритися: розповiдала про Бад Уайте i Iнес - вiн зустрiчався з нею час вiд часу, але її гнiв, її образа на свiт була сильнiше його гнiву i ненавистi, з нею йому скоро ставало важко, i вiн повертався до Лiнн. В голосi її не чулося ревнощiв - а Еду ревнощi стискала горло, i вiн кусав губи, щоб не закричати чи, переключившись на звичну роль полiцейського, не засипати його питаннями: героїн, шантаж, порнографiя - що, чорт забирай, ти все це зна"ш? Але її вiдвертiсть - i м'якi руки, гладившие йому груди, - владно вимагала не брехнi, не допиту, навiть не мовчання - вiдвертостi у вiдповiдь.
  
  I вiн заговорив про свою родину - вiд минулого до сьогодення. Мамiй Еддi, татiв улюбленець Томас. Розповiв про те, про що нiкому нiколи не розповiдав - як танцював вiд радостi, почувши, що шiсть куль перервали блискучу кар'"ру брата. Говорив про те, як бути полiцейським блакитної кровi династiї, висхiдної до Скотленд-Ярду шерлок-холмсiвських часiв. Про Iнес. Про те, як застрелив чотирьох, тому що Коутс назвав його боягузом. Про те, що Дадлi Смiт завзято шука" "цапа-вiдбувайла" - i, якщо знайде, Еллiс Лоу i шеф Паркер, мабуть, визнають таке рiшення панаце"ю. I пiд кiнець, забувши про обережнiсть, про Престонi Эксли у всiй красi i про журналах з чорнильною кров'ю, журналах, та"мничо пов'язаних з вбивством скандального репортера, з розчленованими дiтьми, з справою, двадцять чотири роки тому зв'язала батька i Рея Дитерлинга. Вiн говорив i говорив, а коли його розповiдь пiдiйшов до кiнця, Лiнн запечатала його губи поцiлунком, i вiн заснув, мiцно обнявши її вкрите саднами тiло.
  
  
  ГЛАВА ШIСТДЕСЯТ П'ЯТА
  
  
  Переможець з Великої Лiтери, коп-вбивця. Вiддамо належне Эксли - актора для свого сценарiю вiн пiдiбрав на славу. Джек попередив свою появу дзвiнком: "Добре, - вiдповiв Петчетт, - я поговорю з вами. Сьогоднi в одинадцять вечора. I приходьте один".
  
  Пiд сорочку Джек надiв куленепробивний жилет, пiд жилетом сховав мiкрофон.
  
  З собою: пакет героїну, нiж з викидним лезом, пiстолет. Бензедрин спустив в унiтаз - допiнг йому зараз нi до чого.
  
  Легка, майже при"мна внутрiшня тремтiння - це ма" бути у акторiв назива"ться страхом сцени. Пiднiма"ться на ганок, натиска" кнопку дзвiнка.
  
  Петчетт вiдкрива" дверi. Зiницi крихiтнi, як шпильковi головки, - Джеку добре знайомий такий погляд.
  
  Джек - за сценарi"м:
  
  - Привiт, Пiрс! - отаким розв'язно-презирливим тоном.
  
  Петчетт впуска" його, зачинив дверi. Джек кида" пакет iз наркотою йому в обличчя. Пакет, розкрившись, пада" на пiдлогу.
  
  - Це тобi. Пiрс. Зда"ться, при укладеннi перемир'я належить пiдносити дари. Звичайно, це не те, що ти колешь бiдоласi Йоркину, але, думаю, тобi все одно сподоба"ться. До речi, зна"ш, що окружний прокурор - мiй свояк? Якщо ми з тобою домовимося, отрима"ш в подарунок i його дружбу.
  
  Петчетт:
  
  - Звiдки це в тебе? - дуже спокiйно, навiть нiздрi роздуваються. Прекрасно володi" собою.
  
  Джек дiста" ножа, шкребе шию вiстрям. Чiпа" шию пальцем, злизу" з пальця кров - чистий псих, хоч зараз Оскара давай!
  
  - Та так, потряс парочку нiггерiв. Ти ж зна"ш, як я це вмiю. Про мене часто писали в "Суворо секретно", а у вас з Сiдом були спiльнi справи, так що ти повинен менi про все знати.
  
  Спокiйно, без страху:
  
  - Усi не всi, але дещо менi вiдомо. У мене зберiга"ться копiя твого дось". Пам'ята"ться, п'ять рокiв тому ми уклали договiр, i, як я розумiю, ти свою частину договору порушив. Вважаю, протокол твоїх свiдчень вже у твого начальства.
  
  Джек гра" ножем, упира" вiстря в долоню. Знову виступа" кров. А тепер як вони програвали це з Эксли:
  
  - I все ж я про тебе знаю куди бiльше, нiж ти про мене. Знаю, що стало з героїном, вкраденим у Мiккi Коена, як вiн потрапив до тебе i що ти з ним робиш. Знаю, що ти торгував порнухою у п'ятдесят третьому. Знаю, що ти використовував своїх повiй для шантажу. Все, що менi потрiбно, - мо" дось" i ще деяка iнформацiя. Вiддаси менi те, що я хочу, i капiтан Эксли залишить тебе в спокої.
  
  - Що за iнформацiя?
  
  Слово в слово за сценарi"м:
  
  - У нас з Хадженсом був договiр. Я зливаю йому компру на вищих полiцейських чинiв - вiн вiдда" мо" дось" i платить десять штук чистими. Сiд сказав, що ви з ним партнери, так що я не слав докопуватися до правди у справi "Флер-де-Лис" - ти зна"ш, що так i було. Але Сiда вбили, а грошi i дось" я так i не отримав - думаю, їх забрав убивця. Цi грошi менi зараз конче потрiбнi, тому що мене вибивають з полiцiї без пенсiї, а тому менi потрiбен той покидьок, який мене пограбував. Я знаю, що ти не виготовляв порнознiмки у п'ятдесят третьому - тiльки продавав. Той, хто робив знiмки, i вбив Сiда. Назви iм'я - i я твоя.
  
  Петчетт посмiха"ться. Джек посмiха"ться у вiдповiдь: остання реплiка - далi доведеться пустити в хiд рукоять пiстолета.
  
  - Пiрс, вбивство в "Нiчний совi" пов'язане з порнухою i, можливо, з героїном. I порнуха, i героїн - твiй бiзнес. Хочеш в газову камеру, Пiрс?
  
  Петчетт вихоплю" пiстолет, стрiля" тричi. Пiстолет з глушником - чуються лише приглушенi удари. Джека вiдкида" до дверей: кулi розколюють захований диктофон, вiдскакують вiд бронежилета.
  
  Ще три пострiли - два в бронежилет, один повз.
  
  Джек з гуркотом пада" на стiл, схоплю"ться з пiстолетом напоготовi. Затвор заїда". Петчетт притиска" Джека до столу, направля" пiстолет йому в обличчя, клацання - осiчка. Джеку вда"ться вихопити ножа, вдарити, не дивлячись. Крик. Лезо входить в щось тверде.
  
  Лiва рука Пэтчетта прицвяхована до столу. Права опису" дугу - в нiй шприц. Шприц впива"ться в руку Джека - по жилах розлива"ться при"мне тепло, перед очима поста" рiзнокольоровий туман. Звiдкись здалеку - грiм пострiлiв, крик: "Ейб, Чи, не треба!" Язики полум'я, дим. Джек скочу"ться зi столу. Вiн ще встига" помiтити, як корчиться людина, пришпилений до столу, й встига" подумати, що знову сiсти на голку - не так вже погано.
  
  
  ГЛАВА ШIСТДЕСЯТ ШОСТА
  
  
  Щось сталося з його внутрiшнiми годинами - навiть не зна", середа сьогоднi або вже четвер. Цiлий вечiр угробив на викладки з "Нiчної сови" - але Дадлi навiть записувати нiчого не став: все це йому давно вiдомо. Дадлi просидiв з ним до пiвночi, багато говорив i поїхав, так нiчого толком i не пояснивши, - зустрiчатися з Эксли. Дадлi хоче зруйнувати його кар'"ру, але Баду вiн сказав: "Нехай сповна отрима" те, що заслужив", а пiсля iсторiї з Лiнн смерть - найменше, чого заслугову" цей покидьок. Вбити капiтана полiцiї... Один поворот колiщатка, i пружина лусне...
  
  З цi"ю думкою вiн заснув i прокинувся через кiлька годин: снилася йому Кетi Джануэй.
  
  Перед очима знову постало Спейд Кулi.
  
  Знову в "Бiлтмор", знову розпиту" музикантiв - Спейд не з'являвся, Собачник Перкiнс змився з якихось своїх справах. Нiчний черговий Бюро окружного прокурора дав йому вiд ворiт поворот - схоже, вони там цi"ю справою не займаються зовсiм. Прошвырнулся за Чайнатауну - нiчого. Обережно проїхав повз свого будинку - бiля дверей чергують в машинi дво" з ОВР. Проковтнув на ходу гамбургер цiлодобової забiгайлiвцi.
  
  Зайнявся свiтанок. У газетних кiосках товстi стопки "Геральд" - п'ятниця! Заголовки кричать про "Нiчний совi": негритосы скаржаться на полiцейську сваволю, шеф Паркер обiця" вiдновити справедливiсть.
  
  Наручнi годинники зупинилися. Бад хоче їх завести, звiрившись з радiо, але пальцi тремтять, нiяк не виходить пiдкрутити колесико, i вiн викида" стобаксовые "Груен" у вiкно. Напади втоми змiнюються новими припливами сил, i тодi замiсть Кетi вiн дума" про Эксли i Лiнн. Їде на Ноттiнгем-драйв - перевiрити машини бiля будинку.
  
  Бiлого "паккарда" нема" - адже Лiнн завжди залиша" автомобiль на одному i тому ж мiсцi.
  
  Бад обходить будинок кругом - нiяких слiдiв синього "плiмута" Эксли. Сусiдка забира" з ганку пляшку молока.
  
  - Доброго ранку, - каже вона. - Ви друг мiс Брэкен, вiрно?
  
  Мерзенна баба - Лiнн говорила, що вона пiдгляда" до сусiдiв у вiкна.
  
  - Вiрно.
  
  - Що ж, як бачите, її нема" вдома.
  
  - А ви не зна"те, куди вона поїхала?
  
  - Ну...
  
  - Що "ну"? Ви бачили її з чоловiком? Високий, в окулярах?
  
  - Нi, не бачила. Нiчого я не бачила, i, будь ласка, не кричiть на мене, молодий чоловiк.
  
  Бад показу" їй жетон.
  
  - Ви щось зна"те? Ви ж хотiли щось сказати - кажiть!
  
  - Я збиралася сказати, що знаю, куди вона поїхала. Я чула, як вона розмовляла з управителем, питала в нього дорогу. Але ви так нелюб'язнi, молодий чоловiк...
  
  - Дорогу куди?
  
  - На озеро Ерроухед. I нема чого так кричати, я б i без того вам усе розповiла.
  
  
  
  * * *
  
  
  Мисливський будиночок Эксли - про нього розповiдi ваза Iнес. Казала, на даху у нього три прапори: американський, калiфорнiйський i прапор полiцiї Лос-Анджелеса. Бад їде на Ерроухед, кружля" навколо озера, нарештi знаходить будинок: всi три прапори майорять на вiтрi. Бiля ганку стоїть бiлий "паккард" Лiнн. Синього "плiмута" не видно.
  
  Одним стрибком Бад злiта" на ганок. Дверi закритi зовнi на засув. Бад входить - звичайна кiмната, пил, тиша.
  
  Впада" в спальню. Зiм'ята постiль, запах поту, слiди губної помади на простирадлах. Бад зрива" простирадла, вибива" пух з подушок, переверта" матрац - пiд матрацом книжечку в шкiрянiй обкладинцi. Щоденник Лiнн - той самий щоденник, про який вiн багато чують, але жодного разу в нього не заглядав.
  
  Бад вистача" його, хоче розiрвати навпiл по спинцi - так вiн в молодостi на спiр рвав телефоннi книги. Але зупиня"ться: вiн повинен туди заглянути. Страшно боїться того, що може там прочитати, - i саме тому ма".
  
  Остання списана сторiнка. Чiткий, упевнений почерк Лiнн. Чорнi чорнила - золота ручка, що вiн їй подарував.
  
  
  26 березня 1958
  
  Ще трохи про Е. Е. Вiн щойно поїхав. Зда"ться, збентежений тим, що вчора так зi мною розговорився. В ранковому свiтлi i без окулярiв вiн вигляда" молодим i дуже вразливим.
  
  Але це видимiсть: Е. Е. дуже небезпечний, i Пiрса, який зiткнувся з цi"ю людиною на вузькiй дорiжцi, можна тiльки пожалiти. Любов'ю Е. Е. займа"ться зовсiм як мiй Венделл - повiльно, немов хоче, щоб це нiколи не закiнчувалося, щоб йому не доводилося знову повертатися до реальностi. У перший раз я зустрiла людину, настiльки схожого на мене: його розум, обережнiсть, скритнiсть, постiйна готовнiсть до подвiйнiй грi - все це настiльки менi знайоме, що я дивлюся на нього, як в дзеркало i боюся того, що бачу. Поруч з ним В. У. зда"ться дитиною: чесним, чистим i мужнiм, так, але дитиною. А в порiвняннi з тим вибором, що стоїть перед ним зараз, мо" зрада Пэтчетта - просто дитяча гра. Парадоксально: цей холодний, цинiчний егоїст досi по-дитячому захоплю"ться своїм батьком i дивиться на свiт його очима - тим жахливiше те, що йому належить, тим бiльше вража" i захоплю" мене те, що, незважаючи нi на що, вiн ютiв дiяти. Е. Е. не надто вдавався в подробицi, але суть справи така: на деяких порнографiчних фотографiях, якi продавав Пiрс п'ять рокiв тому, " намальованi вiд руки червоним чорнилом рани i калiцтва - i цi малюнки повнiстю збiгаються з калiцтвами на тiлi Сiда Хадженса, а також з ранами жертв вбивцi-манiяка на iм'я Лорен Атертон, якого заарештував в тридцятих роках Престон Эксли. П. Е. ма" намiр виставити свою кандидатуру в губернатори, а Е. Е. вважа", що його батько невiрно розслiдував справу Атертона i, крiм того, пiдозрю", що в цей час П. Е. складався в дiлових вiдносинах з Реймондом Дитерлингом (однi"ї з жертв Атертона став хлопчик-актор, що знiмався у Дитерлинга). Ось i ще один парадокс: мiй Е. Е., такий тверезий i прагматичний, уявля" свого батька якимось iдеальним геро"м, лицарем без страху i докору i приходить в жах вiд однi"ї думки про те, що П. Е. може виявляти якiсь людськi слабкостi. Вiн боїться, що розслiдування "Нiчної сови" розкри" помилку П. Е. i перешкодить його обрання в губернатори, i, судячи з усього, ще бiльше боїться, що його батько виявиться звичайним смертним. I все ж вiн твердо ма" намiр розслiдувати справу, поки не докопа"ться до сутi. Як я не люблю Венделла, але доводиться визнати: вiн в такiй ситуацiї, швидше за все, взявся б стрiляти направо i налiво, а потiм сiв би чекати, поки прийде хтось розумнiший - ну хоча б той солодкомовний iрландець Дадлi Смiт, про яку вiн стiльки розповiда", - i все виправить. Поки все: iнше запишу пiсля прогулянки, снiданку i трьох мiцних чашок кави.
  
  
  Тепер вiн рве щоденник - спершу вздовж корiнця, потiм на дрiбнi шматочки, перетворюючи шкiру i папiр в потерть.
  
  Пiдходить до телефону, набира" номер ОВР. Дзззинь, дзззинь.
  
  - Вiддiл внутрiшнiх розслiдувань, Клекнер.
  
  - Це Уайт. Поклич Эксли.
  
  - Уайт, май на увазi, у тебе будуть великi не...
  
  Новий голос.
  
  - Це Эксли. Уайт, де ти?
  
  - У Ерроухед. Тiльки що прочитав щоденник Лiнн. Тепер я знаю все про твого старого, Дитерлинга i Атертона. Все знаю, зрозумiло, мать твою? Зараз менi потрiбно знайти одну людину. Коли я з цим разделаюсь, iм'я твого татка з'явиться в шестигодинних новинах.
  
  - Уайт, почекай! Ми можемо домовитися!
  
  - Iди до бiса, Эксли.
  
  
  
  * * *
  
  
  Тому в Лос-Анджелес. По третьому колу: Чайнатаун, Стрип, "Бiлтмор". Перед очима плавають червонi кола, китаезы здаються схожими на музикантiв з групи Спейда, у "Ковбойських ритмiв" - жовтi фiзiономiї, очi-щiлинки. Всi нори, все укриття перевiренi по три рази. Крiм однi"ї: у агента Кулi вiн був лише одного разу.
  
  Бад їде в "Асоцiацiю Ната Пенцлера". Дверi в кабiнет вiдкрита - мiстер Натски у себе за столом, їсть бутерброд. Помiтивши Бада, трохи не давиться:
  
  - О чорт!
  
  - Спейд вчора не з'явився на концертi. Повинно бути, вiн тобi кошту" купу грошей.
  
  Пенцлер суне руку пiд стiл:
  
  - Ех, Тарзан, знав би ти, скiльки непри"мностей доставляють менi клi"нти!
  
  - Щось ти не сильно цим засмучу"шся.
  
  - Тому що в кiнцевому рахунку завжди залишаюся в прибутку.
  
  - Зна"ш, де вiн?
  
  Пенцлер, щось заштовхуючи пiд стiл:
  
  - Швидше всього, де-небудь на Марсi в обнiмку зi старим приятелем "Джеком Денiелсом" [63] .
  
  - Що це ти там, пiд столом, робиш?
  
  - Яйця собi чешу. Так хочеш на мене працювати? П'ять сотень на тиждень i десять вiдсоткiв агенту.
  
  - Де Спейд?
  
  - Десь вешта"ться, а де - не знаю. А ти зайди на наступному тижнi i дай знати, якщо з тобою хто-небудь мiзками подiлиться.
  
  - Значить, так?
  
  - Слухай, Тарзан, навiщо менi вiд тебе щось приховувати. Менi життя дорога...
  
  Бад рiзко б'" ногою по стiльцю. Пенцлер летить на пiдлогу. Бад лiзе пiд стiл: товстий згорток, загорнутий в коричневу папiр i перев'язаний мотузкою. Бад ставить ногу на згорток i смика" вузол: всерединi стос чистих чорних ковбойських сорочок.
  
  - Лiнкольн-Хайтс, - каже Пенцлер, пiднiмаючись. - Пiдвал в закладi Семмi Лина. Тiльки пам'ятай: ти про це дiзнався не вiд Натски.
  
  
  
  * * *
  
  
  Китайський ресторан Лина: вгору по Бродвею вiд Чайнатауна. Позаду ресторану - автостоянка, чорний хiд на кухню. Зовнi в пiдвал ходу нема". Знизу з вентиляцiйної труби вирива"ться пара, що доносяться голоси. З вiдчиненої задньої дверi доносяться прянi запахи. Вхiд у пiдвал повинен бути з кухнi.
  
  Бад знаходить у дворi палицю, входить з чорного ходу. На крихiтнiй кухоньцi дво" вузькооких рiжуть м'ясо, ще один, старий шкарбан, свежует качку. Де вхiд в пiдвал? Бад мiрку" вiдразу: пiд солом'яною циновкою бiля плити.
  
  Його помiтили. Молодi починають щось лопотати по-китайськи, тато-сан помахом руки їх заспокою". Бад показу" жетон.
  
  Старий робить рух пальцями, немов звива" невидиму нитку:
  
  - Я плачу! Я плачу! Iдiть!
  
  - Спейд Кулi, папаша. Спустися вниз i скажи йому, що Натски надiслав змiну бiлизни.
  
  Старий не вгамову"ться:
  
  - Спейд заплатив! Iдiть! Я плачу!
  
  Тато-сан стиска" рiзницький нiж; молодi встають поруч пiвколом.
  
  - Iдiть! Iдiть! Я плачу!
  
  Бад чека", коли старий пiдiйде ближче, i зустрiча" його кийком по корпусу. Тато-сан пада" на плиту - особою у вогонь. Волосся митт"во спалахують. Молодi кидаються на Балу - одним ударом палицi вiн збива" їх з нiг - вони горою валяться на пiдлогу, Бад дода" їм ногами по ребрах. Стариган, волаючи вiд болю, гасить волосся в раковинi, обличчя у нього обпалено до чорноти.
  
  Бад б'" його пiд колiна - китайоза пада", не випускаючи з руки нiж. Бад наступа" йому на руку, пальцi хрумтять, стариган пронизливо кричить. Бад вiдтяга" його до плити, стусаном вiдкида" рогожу - пiд нею люк, що веде в пiдвал.
  
  Тошнотворная солодка сморiд опiуму. Бад стаскивает волаючого китайця вниз, б'" ногою, той замовка". Йде по вузькому проходу серед матрацiв, вдивляючись в обличчя курцiв.
  
  Бад стусанами розштовху" їх. Суцiльнi вузькоокi - щось невдоволено бурмочуть, а потiм знову порина" в забуття, кожен у сво"му Фантазиленде. Дим - хоч сокиру вiшай. Їдкий дурманний запах огорта" обличчя, проника" в нiздрi: Бад важко диха" i з кожним подихом отруйнi пари розтiкаються по легким.
  
  В кiнцi пiдвалу - дверi. Бад вiдкрива" її стусаном. Крiзь опiумний туман: голий Спейд Кулi, з них три оголенi дiвчата. П'яне хихикання, переплетенье рук i нiг - оргiя на слизькiй, покритої кахлем лавi. Бад не стрiля" - боїться потрапити в кого-небудь з жiнок.
  
  Замiсть цього нашаривает вимикач на стiнi, вмика" свiтло. Туман розсiю"ться, Спейд пiднiма" голову. Бад наводить на нього револьвер.
  
  УБИЙ.
  
  Кулi виходить iз зацiпенiння першим: вистача" двох дiвчат, притиска" до себе, як щит. Бад пiдходить ближче. Миготять руки, ноги, нiгтi цiляться йому в обличчя. Вислизнувши з рук Спейда, дiвки, спотикаючись, поспiшно зникають за дверима. Спейд:
  
  - Iсус. Марiя, Йосип...
  
  Бад наковтався опiуму: в головi туман. Надгробне слово - щоб розтягнути лот мить:
  
  - Кетi Джануэй, Джейн Мiлдред Хемшер, Лiнетт Еллен Кендрiк, Шерон...
  
  - ЦЕ Ж ПЕРКIНС, МАТЬ ТВОЮ, ЦЕ ВСЕ ПЕРКIНС! - вола" Кулi.
  
  Бад застига": палець до половини натиснув на спусковий гачок. Перед очима плавали кольоровi плями. Кулi тараторить як кулемет:
  
  - Я бачив Собачника з цi"ю останньою дiвчиною, з Кендрiк. Я знав, що вiн любить бити повiй, i, коли про неї розповiли по телику, запитав, чи це не вiн. А Собачник... господи, як вiн мене налякав до усрачки, тому-то я тут i ховаюся. Повiрте менi, мiстер, це правда!
  
  У кольорових плямах - мерзенна пика Собачника Перкiнса. Калейдоскопа виплива" бiрюзове пляма - один з перснiв на пальцях Спейда.
  
  - Звiдки у тебе цi перснi?
  
  Кулi, тремтячими руками обмотуючи стегна рушником:
  
  - Так все вiд нього, вiд Собачника! У нього хобi таке, всюди возить з собою верстат i вытачивает перснi. Вiн завжди щодо цих перснiв вiдпускав якiсь дивнi жарти на кшталт того, що вони йому допомагають в делiкатнiй роботi, захищають руки - тепер-то я розумiю, про що вiн!
  
  - Опiум. Вiн зна", де його дiстати?
  
  - Цей козел тяга" мою дурiсть! Мiстер, ви повиннi менi повiрити!
  
  I Бад вирiшу" йому вiрити.
  
  - Я перевiряв мiсця i дати. Щоразу на мiсцi вбивства опинявся ти. Iншi музиканти з тво"ї сраною групи приходять i йдуть - залиша"шся тiльки ти.
  
  - Собачник зi мною їздить з сорок дев'ятого року! Вiн наш менеджер, вiн завжди їздить зi мною! Мiстер, будь ласка, повiрте!
  
  - Де вiн?
  
  - Не знаю!
  
  - Друзi, приятелi, подружки. Iншi збоченцi. Викладай!
  
  - Та якi у цього сучого сина друзi! Хiба тiльки цей макаронник, Джоннi Стомпанато! Мiстер, ви повиннi менi по...
  
  - Я тобi вiрю. А ти вiриш, що я тебе вб'ю, якщо його спугнешь?
  
  - Господи Iсусе, ще як вiрю!
  
  Бад хова"ться в диму. Китайцi, як i ранiше, в вiдключцi. З глотки старигана вирива"ться ледве чутний хрип.
  
  
  
  * * *
  
  
  Полiцейське дось" на Перкiнса:
  
  У Калiфорнiї арештiв не було. 1944 - 1946 роки - тюремне ув'язнення в Алабамi, звинувачення в протиприродних зносини з тваринами. Гастролюючий музикант, постiйної адреси нема". Знайомий з Джоннi Стомпанато, можливо, знайомий з Эйбом Тайтелбаумом i Чи Ваксом: всi тро" - вiдомi гангстери. Повiсивши трубку, Бад згаду" давнiй розповiдь про те, як Джек Винсеннс тряс Собачника на вечiрцi "Жетона Честi" - Джоннi, Тайтелбаум i Вакс тодi були з ним.
  
  Джоннi - його колишнiй iнформатор. Тодi, багато рокiв тому, Джоннi його боявся. I ненавидiв.
  
  Бад знову дзвонить в архiв, з'ясову" номер телефону Стомпа. Десять дзвiнкiв - нема" вiдповiдi. Ще два дзвiнка: в номер "Ковбойських ритмiв" в Билтморе, в клуб "Ель Ранчо" - i там i там нiхто не вiдповiда". Наступна зупинка - ресторанчик Пархача Тайтелбаума: Джоннi i Пархача водою не розiлл"ш.
  
  Бад мчить по Пiко, розганяючи залишки опiумного дурману. План простий i чiткий: знайти Перкiнса, дочекатися, поки вiн залишиться один, вбити. Потiм - Эксли.
  
  Парку"ться, загляда" у вiкно ресторанчика. Вiдвiдувачiв нема", за столом - Пархач Т. i Джоннi Стомп.
  
  Бад входить. Помiтивши його, вони починають перешiптуватися. Бад кiлька рокiв їх не бачив: Ейб помiтно отяжелел, Джоннi красивий все тi"ї ж солодкаво-нахабною iталiйської красою.
  
  Пархач маха" йому рукою. Бад бере стiлець, сiда". Стомп каже:
  
  - О, Венделл Уайт! Як справи, paesano [64] ?
  
  - Нiчого. А як у тебе з Лани Тернер?
  
  - Все вiдмiнно. Хто це тобi розповiв?
  
  - Мiккi Коен.
  
  Тайтелбаум голосно регоче:
  
  - А що манда у неї соболями вистелена, вiн тобi не казав? Вони з Джоннi сьогоднi улезают в Акапулько, а менi, на жаль, тiльки й залиша"ться, що втiшатися грою в кишеньковий бiльярд. Що привело тебе до нас, Уайт? Адже ми, зда"ться, не бачилися з тих пiр, як твiй приятель Дiк Стенс тут працював.
  
  - Я шукаю Собачника Перкiнса.
  
  Джоннi, барабанячи пальцями по столу:
  
  - Запитай у Спейда Кулi.
  
  - Спейд не зна", де вiн.
  
  - Ну а я-то тим бiльше! Це Мiккi тобi сказав, що ми з Собачником кореша?
  
  Нема" ритуального питання: а навiщо вiн тобi знадобився? I жирний Пархач щось мовчить.
  
  - Спейд сказав, що ти з ним знайомий.
  
  - Знайомий, це вiрно. А вiн тобi не сказав, paesano, що ми з Собачником вже кiлька рокiв не бачилися?
  
  Пора подбавить спеку.
  
  - Я тобi не paesano, мудило iталiйський.
  
  Джоннi посмiха"ться - мабуть, згаду" старе. У жирною Пархача переляканий погляд.
  
  - Ейб, а ти з Перкiнсом не дружиш?
  
  - Ще чого! Собачник для мене занадто мешугене. Привiт, поки - ось i все наше знайомство.
  
  Бреше.
  
  - Напевно, я щось плутаю. Ви, хлопцi, дружите з Ваксом, я чув, вони з Собачником - не розлий вода.
  
  Пархач театрально регоче.
  
  - Джоннi, ти чув? Наш Венделл все на свiтi переплутав, це вже точно!
  
  Стомп:
  
  - Як же, кореша вони! Як кiшка з собакою!
  
  Не хочуть, щоб вiн розмовляв з Ваксом. Чому?
  
  - Ось що мене диву", хлопцi. Невже вам зовсiм не цiкаво, за яким чортом вiн менi знадобився?
  
  Пархач, вiдставляючи тарiлку:
  
  - А тобi не приходило в голову, що нам просто наплювати?
  
  - Щось не вiриться. Адже ви слушки любите.
  
  - От i давай свої слушки.
  
  Ходять чутки, Пархач до смертi забив якогось хлопця, який обiзвав його жидом. Варто спробувати.
  
  - А чутка така, що з брудними макаронниками i жирними жидами я своїми слушками не дiлюся.
  
  Ейб добродушно смi"ться i злегка шльопа" Бада по руцi, як напроказившею дитини:
  
  - Ну ти i комiк, Бад! Ладно, чого ж ти хочеш вiд старовини Собачника?
  
  - Не тво" собаче дiло, жидяра, - присаджу" його Бад i поверта"ться до Джоннi: - А ти чим займа"шся, поки Мiккi нема"?
  
  - Та нiчим особливим. - Каблучкою на мiзинцi Джоннi вистуку" по пляшцi ритм. - Тебе це не зацiкавить. Тримаюся, як мовиться, в рамках. А ось ти чим зараз зайнятий, Венделл?
  
  - Справою "Нiчної сови".
  
  Джоннi посилено барабанить по пляшцi - ще трохи, i переверне. Пархач, блiднучи:
  
  - Ти ж не дума"ш, що Собачник Перкiнс...
  
  Стомпанато:
  
  - Да ладно тобi, Ейб! Щоб Собачник уклав цих фра"рiв в "Нiчний совi" та таке й увi снi не присниться!
  
  - Пiду поссу, - каже Бад i виходить в туалет. Закрива" дверi, раху" до десяти, вiдкрива" на вузьку щiлину. Мiзер, жваво жестикулюючи, про щось радяться. Ейб витира" жирну пику хусткою. Все сходиться.
  
  Собачник i "Нiчна сова" - якийсь зв'язок?
  
  Приблизно за рiк до "Нiчної сови" Джек Винсеннс бачив усiх чотирьох: Вакса, Стомпа, Пархача i Перкiнса - за одним столом на вечiрцi.
  
  Джо Сiфакiс говорив: хтось вiдстрiлю" людей Мiккi одного за iншим, i тро" кiлерiв.
  
  Є щось ще - щось, чого Бад не розумi", що крутиться у нього в головi i не да"ться в руки...
  
  Тримаюся в рамках.
  
  "Утримання органiзованої злочинностi в належних межах".
  
  Ось чим займа"ться в мотелi "Вiкторiя" Дадлi Смiт. Його улюблене слiвце: "утримання в рамках". Утримати в рамках... тримати... "Пора скористатися плодами трудiв..." Допит Ламара Хiнтона - чому його запитували про "Нiчний совi"? Та що там робила Дот Ротштейн, кузiна Пархача Тайтелбаума?
  
  Бад включа" воду, бризка" собi на обличчя. Спокiйно виходить. Стомп:
  
  - З облегченьицем тебе.
  
  - Спасибi. Загалом, ти правий: Собачника я шукаю за старi грiхи. А "Нiчна сова" - там, схоже, iнша справа...
  
  Джоннi, дуже спокiйно:
  
  - Ага?
  
  Пархач, ще спокiйнiше:
  
  - А хто ж вбив-то? Якiсь черговi швугис [65] ? Я про це знаю тiльки те, що в газетах читав.
  
  Бад:
  
  - Може бути. Але, якщо це не iншi нiггери, виходить, що пурпурова машина у "Нiчної сови" - пiдстава. Гаразд, хлопцi, я пiду. Зустрiнете Собачника, скажiть, щоб дзенькнув менi в Бюро.
  
  Спокiйний Джоннi барабанить пальцями по пляшцi.
  
  Спокiйний Пархач натужно кашля" i виходить потiм.
  
  Спокiйний Бад спокiйно виходить на вулицю, спокiйно сiда" в машину, спокiйно заїжджа" за кут, прожогом вискаку" з автомобiля i стрибками мчить до телефону-автомату. Компанiя "П. К. Беллз". Один гудок, другий - мати твою, скiльки ж можна чекати?!
  
  - Кхм... так, хто запиту"?
  
  - Сержант Уайт, полiцiя Лос-Анджелеса. Потрiбно простежити дзвiнки.
  
  - За який перiод, сержант?
  
  - Найближчi декiлька хвилин. Всi приватнi телефони i телефони-автомати в ресторанi "Кошерна кухня Ейба". Швидше! Мова йде про вбивство!
  
  - Хвилиночку почекайте, будь ласка.
  
  Клац-клац-клац - i нова телефонна панянка:
  
  - Сержант, що саме вам потрiбно?
  
  - "Кошерна кухня Ейба", ресторан на розi Пiко i Ветеран. Усi дзвiнки зi всiх телефонiв в найближчi п'ятнадцять хвилин. I не тягнiть!
  
  - Офiцер, ми не можемо прослуховувати поточнi дзвiнки.
  
  - Не треба прослуховувати, чорт забирай! Просто скажiть менi, куди дзвонили!
  
  - Ну що ж, якщо мова йде про вбивство... Куди вам передзвонити?
  
  Бад чита" номер телефону-автомата:
  
  - Гранiт - 48112.
  
  - Передзвоню через п'ятнадцять хвилин. I в наступний раз попрошу вас попереджати заздалегiдь, - невдоволено каже панночка i вiша" трубку.
  
  Бад, стоячи в будцi, вважа" секунди. У кожнiй секундi - два склади: Дадлi, Дадлi, Дадлi, Дадлi... Нарештi дзвiнок. Вiн хапа" трубку, роня", ловить на льоту, пiдносить до вуха.
  
  - Так?!
  
  - Два дзвiнка. Один - Дюнкерк - 32758, заре"стрований на iм'я мiс Дот Ротштейн. Другий - Эксминстер - 46811, заре"стрований на iм'я мiстера Дадлi Л. Смiта.
  
  Бад випуска" трубку з рук. Вона повиса" на дротi: балаканина телефонної панянки доноситься звiдкись з далекого далека - з тихого, безпечного мiсця, куди йому тепер вхiд заборонено.
  
  Вiн вiрив у Лiнн. Вiрив у свiй полiцейський жетон.
  
  Лiнн його зрадила. А "Нiчна сова" - справа рук капiтана полiцiї Лос-Анджелеса Дадлi Лiама Смiта.
  
  
  ГЛАВА ШIСТДЕСЯТ СЬОМА
  
  
  Джек Винсеннс на лiкарняному лiжку ка"ться в грiхах.
  
  У тому, що у п'ятнадцять рокiв вiд нього завагiтнiла дiвчина з притулку Святого Анатоля. У вбивствi мiстера i мiсiс Скоггiнс. У тому, що опоил Бiлла Макферсона i пiдклав йому в постiль красуню негритяночку. У тому, що пiдкинув наркоту Чарлi Паркеру, що тряс любителiв травички i зливав iнформацiю у "Строго секретно". Намага"ться встати з лiжка, складаючи руки, мов до молитви, бурмоче: хаб рашмонес, Мейер, бам-бам-бам мiй поїзд-експрес. Ка"ться в тому, що часом розпускав руки з торчками, що був скарбником Еллiса Лоу. Просить вибачення у дружини - за повiй, за картинки в тих поганих журналах. I господа Iсуса - за те, що випивку i наркоту любив куди бiльше, нiж Бога.
  
  Карен сидить бiля його лiжка, i по її щоках течуть сльози. Хочеться втекти, хочеться заткнути вуха - не може. Ед намагався вiдвести її - вона не послухалася. Вiн подзвонив у Бюро з Ерроухед: Фiск розповiв йому, що Пiрс Петчетт убитий - застрелений невiдомими, ма"ток його був пiдпалений i згорiв дотла. Винсеннса виявили на задньому дворi без свiдомостi: надихався димом, на бронежилетi - слiди куль. На Центральнiй станцiї швидкої допомоги лiкар взяв у неї кров на аналiз. Результат: в кровi Смiттяра виявлений невiдомий наркотик, який представля" собою удосконалений героїн з додаванням антипсихотичних компонентiв. Жити буде. I скоро прийде в себе. Треба тiльки почекати, поки припиниться дiя наркотику.
  
  Медсестра витира" Винсеннсу особа. Карен паперовою серветкою скида"ться сльози. Ед перечиту" записку Фiску: "Дзвонила Iнес Сото. Нiякої iнформацiї про $ справах Р. Д. Н. Д. щось пiдозрю"??? - говорила коротко i натяками. Д. Ф."
  
  Ед бга" записку, суне в кишеню. Поки вiн трахкався з Лiнн, Винсеннс ледь не загинув. Хтось розстрiляв Пэтчетта, пiдпалив будинок i залишив їх гинути у вогнi.
  
  А в руках у Бада Уайта - факел для багаття, на якому скоро запалають обидва Эксли, батько i син.
  
  Вiн не може пiдняти очей на Карен.
  
  - Капiтан!
  
  Фiск з холу, напiвпошепки.
  
  - Капiтан, у мене дещо ".
  
  Ед виходить, вiдводить Фiску вiд дверей палати.
  
  - Що таке?
  
  - Норт Лэйман закiнчив розтин. Причина смертi Пэтчетта - п'ять куль, випущенi з двох гвинтiвок калiбру .30". Рей Пiнкер провiв балiстичну експертизу i виявив iдентичнiсть з одним старим вбивством. Округ Рiверсайд, травень п'ятдесят п'ятого. Нiяких слiдiв, висяк. Тодi застрелили двох на виходi з ресторану. Iмовiрно, гангстерськi розбiрки.
  
  Все до одного - до героїну.
  
  - Це все?
  
  - Нi. Бад Уайт розгромив опiумний притон в Чайнатаунi, до напiвсмертi побив трьох китайцiв. Один з них упiзнав його по фото. Тад Грiн хоче почати внутрiшн" розслiдування. Виписати ордер на затримання, сер? Я знаю, ви цi"ю хочете, i шеф Грiн каже, що це ваша справа.
  
  Ед ледь не смi"ться у вiдповiдь.
  
  - Нiякого ордера.
  
  - Сер?...
  
  - Я сказав "нi", i досить про це. Тепер ви з Клекнером дещо для мене зробите. Зв'яжiться з Мiллером Сгентоном, Максом Пелтием, Тiммi Валберном i Бiллi Дитерлингом. Попросiть їх усiх прийти в мiй офiс сьогоднi у вiсiм годин, щоб вiдповiсти на кiлька запитань. Скажiть, що розслiдування справи веду я. Скажете: якщо вони не хочуть, щоб про нашу бесiдi дiзналися газетярi, жодних адвокатiв. I ще: дiстань менi з Вiддiлу вбивств матерiали за старим справi Лорена Атертона. Папку Атертона принесеш менi запечатаного. Не хочу, щоб ти туди заглядав.
  
  - Сер...
  
  Ед вiдверта"ться. У дверях - Карен, з сухими очима:
  
  - Скажiть... Як ви гада"те... Невже Джек дiйсно все це зробив?
  
  - Так.
  
  - Вiн не повинен знати, що я про це знаю. Обiцяйте йому не говорити.
  
  Ед кива", не зводячи очей з прочиненими дверi, за якою Переможець з Великої Лiтери блага" про вiдпущення грiхiв.
  
  
  ГЛАВА ШIСТДЕСЯТ ВОСЬМА
  
  
  Архiвна кiмната - шафи за плече заввишки, набитi панками. Бад квапливо перегляда" папки, шукаючи пiдтверджень свого здогаду: в головi у нього крутяться обривки думок, складаються в струнку версiю:
  
  "Нiчна сова" - справа Стомпа, Тайтелбаума i Чи Вакса. Вони ж прибирали людей Коена, його "акцiонерiв". Перкiнс - з їх банди, але про те, що вiн вбива" повiй, вони не знають, не можуть знати. Гангстери таких речей не терплять, вбивця-любитель може погубити всю зграю. Глава банди - Дадлi Смiт, бiльше нiкому. Всi його розмови про "особливому завданнi" - спроба завербувати Бада. Хiнтона Дадлi, швидше за все, вбив, щоб не базiкав зайвого про Пэтчетте i його справах. Дадлi з Пэтчеттом - спiльники? Брюнинг i Карлайл - теж у бандi... "Утримувати в рамках"... "в гiдних рамках"... "гiдну винагороду"... Висновок: Дадлi намага"ться взяти контроль над органiзованою злочиннiстю в Лос-Анджелесi.
  
  Бад перегляда" ре"страцiї автомашин за квiтень п'ятдесят третього. Його первiсна версiя на повiрку виявилася помилковою. Спритно пiдкинутi докази - "меркурi" у "Нiчної сови", дробовики i гiльзи в Грiффiт-парку, вiн вважав: вбивцям просто пощастило. Але якщо план народився в надрах самої полiцiї, справа прийма" iнший оборот: тi, хто спланував вбивства в "Нiчний совi", мали доступ до полiцейських рапортiв, вибрали трiйцю чорномазих хулiганiв, заради забави утонявших машини i разряжавших дробовики в бiлий свiт, вирiшили звалити провину на них, сподiваючись, що бешкетникiв доб'ють при арештi, i на тому справа й закiнчиться.
  
  Значить, вони повиннi були роздобути машину, вiдповiдну опису з рапортiв. У потрiбний момент пригнати її до "Нiчної сови". Гнати машину небезпечно - великий ризик, що її знайдуть. Купувати пурпурову теж небезпечно: залишалося купити автомобiль iншого кольору i перефарбувати.
  
  Бад продовжу" роботу. Папки складенi в безладi: "мiрки", "шевi", "каддi", Лос-Анджелес, Сакраменто, Фрiско. По прiзвища шукати безглуздо - машину напевно купували на чуже iм'я. В одному пощастило: на картках, пришпиленных до документiв, зазначенi раси, дати народження та прикмети автовласникiв. Згадавши курси, Бад чiтко формулю" в думцi, що хоче знайти: "меркурi" 1948 - 1950 рр., власник прожива" в Пiвденнiй Калiфорнiї, прикмети вiдповiдають Дадлi, Стомпу, Ваксу, Тайтельбауму, Карлайлу або Брюнiнгу. Проходить кiлька годин, перш нiж одна папка зупиня" на собi увагу Бада.
  
  "Меркурi" 1948 року, колiр сiрий, куплений 10 квiтня 1953 року. Покупець: Маргарет Луїза Марч, бiла жiнка, дата народження 23/7/1918, волосся темне, очi карi, зростання п'ять футiв дев'ять дюймiв, вага 215 фунтiв. Ре"страцiя за адресою: 1804, Пiвнiчний Оксфорд, Лос-Анджелес. Телефон: Нормандiя - 32758.
  
  Тепло? Та нi, гаряче! Вулиця Оксфорд йде з пiвночi на пiвдень, а не з заходу на схiд. Прикмети - точнiсiнько Дот Ротштейн, здоровенна i жирна. З "Кухнi Ейба" їй телефонували за номером ДЮ - 32758 - так i ", тупа лесбуха дала свiй власний номер, тiльки район помiняла!
  
  А потiм купила пурпурну фарбу i...
  
  - Є! - вола" Бад, вiд надлишку почуттiв гамселить кулаками по повiтрю, пiддяга" ногою коробки на пiдлозi. А потiм при замислю"ться.
  
  Що далi? Так, вiн розкрив двi справи в один день - але хто йому повiрить? Прямих доказiв нема" - тiльки непрямi. Дадлi - занадто велика шишка, i навряд чи знайдеться людина, готовий ризикувати, щоб покласти кiнець його блискучiй кар'"рi...
  
  Чи нi. Один така людина знайдеться.
  
  Эксли.
  
  
  ГЛАВА ШIСТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТА
  
  
  Ед в машинi навпроти будинку, де народився i вирiс. Йому не вистача" духу зiйти на ганок.
  
  Увiйти в будинок. Поставити отцю питання, якi вже кiлька днiв не дають йому спокою. Попросити допомоги. Зiзнатися, що вибовкав його та"мницю жiнцi, - i дав зброю проти Престона в руки смертельному вороговi. З собою у нього справа Атертона: там нема" нiчого, чого б Ед не знав. Той, що робив порнознiмки i прикiнчив Сiда Хадженса, - людина, що замiшаний у справi Атертона. Можливо, вiн i " справжнiй вбивця. Якщо це випливе назовнi, Престон Эксли впаде з п'"десталу, на який звiв його син.
  
  Еду не вистача" духу увiйти, не вистача" волi кинути про це думати. Щоб вiдволiктися, вiн перебира" в головi спогади.
  
  Батько купив цей будинок для матерi. Особняк став для нього знаком прощання зi середнiм класом. Нiколи сiм'я Эксли не ставила перед будинком прикрашену вогнями ялинку - батько казав, що це погано. Маленький Томас одного разу впав з балкона, але не заплакав, тому що чоловiки з роду Эксли не плачуть. Коли Ед повернувся з вiйни, батько влаштував йому урочисту зустрiч - бенкет, куди запросив тiльки мера, членiв Мiської ради i полiцейських чинiв, вiд яких залежало просування Еда по службi.
  
  З ганку сходить Арт Де Спейн - блiдий, змарнiлий, з рукою на перев'язi. Сiда" в машину, хова"ться за поворотом. Друг i соратник Престона, наставник Еда. Пам'ята"ться, одного разу вiн сказав, що не був створений для роботи в полiцiї.
  
  Величезний холодний будинок нависа" над Едом, зда"ться, ось-ось проковтне. Ед заводить мотор, їде назад в лiкарню.
  
  
  
  * * *
  
  
  Смiттяр вже прийшов в себе: сидячи в лiжку, робить заяву Фiску.
  
  - ... Я дiяв за сценарi"м Эксли. Що саме говорив - не пам'ятаю, пам'ятаю тiльки, як Петчетт вихопив пiстолет i почав в мене стрiляти. Гармата, яку менi дав Эксли, виявилося повним гiвном - її заклинило. Потiм Петчетт встромив менi в руку шприц. Далi пам'ятаю пострiли i крик: "Ейб, Чи, не треба!" Про решту знаю стiльки ж, скiльки i ви.
  
  Ед слуха", стоячи в дверях. Раптом з-за спини в нього - дуже знайомий голос:
  
  - Ейб Тайтелбаум, Джоннi Стомпанато, Чи Вакс. У "Нiчний совi" вони стрiляли. Собачник Перкiнс теж з їх банди. Плюс ще дехто- тiльки не наклади в штани!
  
  Ед ривком оберта"ться. Бад кладе ручищи йому на плечi. З силою, але не грубо заштовху" в палату.
  
  - Забудь поки про все, що мiж нами було. Чув, що я сказав?
  
  Вiд Уайта несе потiм: волосся у нього всклокочены, липо шалене.
  
  - Сер. - обережно каже Фiск, - може бути, менi...
  
  Ед поводить плечима, i Бад негайно ж прибира" руки.
  
  - Двi хвилини, капiтан.
  
  "Я капiтан, - повторю" про себе Ед. - Я його не боюся. Капiтан Эксли нiчого не боїться".
  
  - Дуейн, пiди випий чашечку кави. Уайт, сподiваюся, ти зумi"ш розповiсти щось таке, що змусить мене забути про покалiчених китайцiв.
  
  Фiск вислиза" за дверi.
  
  - А ти сиди, Джек, - говорить Ед. - Уайт, я тебе слухаю.
  
  Уайт прикрива" дверi. Костюм на ньому измят i брудна, руки умазанi чорнилом.
  
  - Привiт, Смiттяр, я про тебе по радiо чув. Не знав, що ти туди пiдеш, а то спробував би зробити все сам.
  
  - Що зробити? - тривожно запиту" Винсеннс. - Зачекай. Ейб, Чи... Виходить, Пэтчетта пристрелили Вакс з Тайтелбаумом?
  
  Ед:
  
  - Ось що, Уайт, давай-ка з самого початку i по порядку.
  
  Уайт повiльно посмiха"ться, i вiд цi"ї усмiшки Еда пробира" дрож.
  
  - Вже кiлька рокiв я шукаю манiяка, який вбива" повiй. Почалося все з Кетi Джануэй, подружки Дюка Каткарта. Її прикiнчили в п'ятдесят третьому, як раз пiд час "Нiчної сови".
  
  Ед кива".
  
  - Цю iсторiю я знаю. ОВР проводив по тобi перевiрку, коли ти здав сержантський iспит.
  
  - Ось як? Що ж, ти зна"ш не всi. Кiлька годин тому я цю справу розколов. Спершу я думав, що вбивця Спейд Кулi - його група виступала у всiх мiстах, де вiдбувалися вбивства, i всi дати збiгалися. Але я помилився. Спейд видав менi справжнього вбивцю - Барта Артура Перкiнса.
  
  - Собачник цiлком на таке здатний, - пода" голос Джек. - Цей вiдморозок.
  
  - Тобi виднiше, - вiдповiда" Уайт. - Кулi менi сказав, що Перкiнс корешиться з Джоннi Стомпанато, i менi згадалося, як ти ще роцi в п'ятдесят другому розповiдав, що бачив його на вечiрцi з Джоннi Стомпом, Пархачом Т. i Чи Ваксом. Але Кулi менi назвав одного Джоннi, так що я став його шукати.
  
  - Ну, значить, ти пiшов до Стомпанато, - нетерпляче резюму" Ед.
  
  Уайт, закурюючи:
  
  - Стривай, не поспiшай. Вже кiлька рокiв. час вiд часу, я виконую якусь курну роботу для Дадлi Смiта та Вiддiлу оргзлочинностi. Зна"ш, як вiн це назива"? "Утримувати злочинцiв в належних межах". Тримати в рамках, утримувати в рамках - його улюблене слiвце. Останнiм часом вiн постiйно говорив про те, щоб доручити менi якесь особливе завдання, а минулої ночi прямо сказав, що треба провчити одного "неспокiйного iталiйця", який мене особливо боїться. Це напевно Джоннi Стомп - в свiй час вiн був у мене iнформатором i зi мною добре знайомий. Як працю" Дадлi, зна"ш? Зна"ш, за що його "миротворцем" кличуть? Так ось: минулої ночi в мотелi "Вiкторiя" вiн разом з Карлайлом i Брюнингом отоваривал хлопця по iменi Ламар Хiнтон на предмет iнформацiї. Нiби як для Вiддiлу оргзлочинностi. Але це туфта. Зна"ш, про що його запитував Дадлi? Тiльки про Пiрсi Пэтчетте, про порнухи та про "Нiчний совi"!
  
  У Еда очi лiзуть на лоба.
  
  - Продовжуй. Ти пiшов шукати Стомпанато, щоб з'ясувати у нього, де Перкiнс.
  
  - Вiрно. Рушив прямо в ресторан Пархача, там i застав обидвох - Пархача i Джоннi. Запитав про Собачнике - обидва засовалися i давай менi локшину вiшати: вони, мовляв, з ним ледь знайомi, а Чи Вакс так взагалi його не перетравлю". А я точно знаю: брехня. Мало того: Джоннi сказано, мовляв, зараз вiн "трима"ться в рамках". Я не одразу збагнув, що менi цi слова нагадали. Потiм я кажу: мовляв, працюю над справою "Нiчної сови". Тут вони обидва: так ти з'їхав з глузду, невже вважа"ш, що це Собачник їх порiшив - а самi ледь не перестрашенi зi страху. Я виходжу звiдти, бiжу до телефону, дзвоню в "П. К. Беллз" i прошу простежити всi дзвiнки з ресторану в найближчi п'ятнадцять хвилин. Два дзвiнка: один - Дот Ротштейн, кузинi Пархача i давнiй подружцi Дадлi Смiта, iнший - додому самому Дадлi.
  
  - Е-мое! - тихо каже Винсеннс.
  
  Ед iнстинктивно хапа"ться за пiстолет, але тут же вiдсмику" руку.
  
  - Менi потрiбнi докази.
  
  Уайт, випускаючи дим у вiкно:
  
  - Якщо нiггери нi при чому, значить, машина на стоянцi бiля "Нiчної сови" - пiдстава. Я пiшов в архiв i перевiрив ре"страцiї автомобiлiв за квiтень п'ятдесят третього, тiльки тепер дивився бiлих. Десятого квiтня Дот Ротштейн купила сiрий "меркурi". Iм'я фальшиве, адреса фальшивий, а ось телефон ця дура дала справжнiй.
  
  Винсеннс слуха", широко розкривши очi. Ед куса" губи, щоб не закричати. ДАДЛI.
  
  - Перед самою "Нiчний совою", - говорить вiн повiльно, - я працював у дiлянцi Голлiвуд. Одного разу засидiвся на роботi допiзна. Внизу була вечiрка - когось з копiв проводжали на пенсiю. Грав Спейд Кулi зi сво"ю групою. Пропадав там i Барт Перкiнс. Припустимо, дiло було так. Крейда Лансфорд, колишнiй полiцейський. Назвемо його забутої жертвою "Нiчної сови" i згада"мо, що бiльшу частину сво"ї служби вiн провiв у Голлiвудському дiлянцi. Припустимо, у когось з убивць був зуб на Лансфорда. Припустимо, що в той вечiр Перкiнс вилучив рапорт Лансфорда, який мiг би вивести нас на слiд. Припустимо, вбивцi спецiально призначили Каткарту - або двiйниковi Каткарта - зустрiч в "Нiчний совi", знаючи, що Лансфорд щоночi там бува" i сподiваючись одним махом вирiшити обох.
  
  - У п'ятдесят третьому Дадлi доручив менi перевiрку Лансфорда i Каткарта, - вiдповiда" Уайт. - Видно, вважав, мене боятися нiчого - один чорт нiчого не знайду. Так ось: виявилося, що в нашому архiвi нема" звiтiв Лансфорда. Взагалi. Жодної бумажонки вiд нього не залишилося. Так що, думаю, ти правий.
  
  Винсеннс порушу" мовчання:
  
  - Фiск розповiв менi про Пэтчетте: як йому дiстався вкрадений героїн Коена, як вiн разом з якимось невiдомим - тепер, гадаю, можна сказати, що це Дадлi, - збирався цей героїн штовхати. Я точно знаю, що Дадлi наглядав за угодою Коена з Драгной, i вже багато рокiв ходять чутки, що того хлопця, який зiрвав угоду, Базза Мiксу, пришили нашi, лос-анджелеськi копи з самим Дадлi на чолi. Фiск менi казав, що велика частина героїну дiсталася Пэтчетту - частково вiд Энгелклинга i його синiв, частиною вiд цього невiдомого, тобто, по всiй видимостi, вiд Дадлi. I ось що я думаю: може бути, Крейда Лансфорд був у той час в командi Дадлi? Тодi, коли Дадлi наклав лапу на героїн?
  
  Уайт хита" головою - це для нього новину.
  
  - Ну-ка, ну-ка. Постiйна балаканина Дадлi про те, щоб утримувати органiзовану злочиннiсть в Лос-Анджелесi в належних межах i якi зусилля потрiбнi, щоб позбавити мiсто вiд чорних покидькiв... Героїновий передiл сфер впливу - що ж, дуже може бути.
  
  - Так, з цим начебто ясно, - говорить Ед. - Джек, твоя черга. Ти займався лiнi"ю Голдман/Ван Гельдер: постарайся пов'язати з тим, що ми з'ясували.
  
  Смiттяр вста", тримаючись за поручнi лiкарняному лiжку.
  
  - Ну що ж... Припустимо, Девi був у змовi з Дадлi, Стомпанато, Пархачом, Ваксом i Дот. Як хтось iз них мiг довiритися такому отоморозку, як Собачник Перкiнс, не збагну - ну i хрiн з ним. Так чи iнакше, всi вони були в змовi проти Мiккi. Уайт, ти про це не зна"ш, але Голдман пiдклав жучок в камеру Мiккi в Мак-Нiлi. Тримаю парi, Дадлi i його приятелi з самого початку були з ними заодно. Ну та чорт з ними. Загалом, Девi пiдслухав розмову Мiккi з братами Энгелклингами про Дюка Каткарте i його iдеї.
  
  Ед, пiднявши руку:
  
  - Честер Йоркiн повiдомив, що чоловiк, який передав Пэтчетту героїн, припустимо, це Дадлi, - хотiв торгувати порнографi"ю i що в нього були - цитую - "цiлi списки багатеньких збоченцiв, на таке ласих, плюс зв'язку в Пiвденнiй Америцi". Наскiльки це вiдповiда" тому, що вiдомо про Дадлi?
  
  - Цiлком вiдповiда", - вiдповiда" Винсеннс. - Пiсля вiйни Дадлi кiлька рокiв провiв у Парагваї, розшукував селян нацi, а до вiйни, роцi в тридцять дев'ятому, працював у Вiддiлi звичаїв. Так що i зв'язку на пiвднi, i списки збоченцiв у нього точно ". Продовжимо. Отже, Голдман розповiда" Смiту i Стомпанато те, що дiзнався про порнухи. Всiм, особливо Даду, ця iдея подоба"ться, i вони вирiшують зайнятися цi"ю справою. У той же час Девi Голдман - не знаю, з власної iнiцiативи або вiдправля" Ван Гельдера, який вiдвiдував його у в'язницi, поговорити з Каткартом. Ван Гельдер вирiшу" перехопити обидва справи Каткарта - i повiй, i порнуху. Девi зна" його в обличчя, але тi, що на волi, нiколи його не бачили. Вiн мiрку", що дуже схожий на Каткарта, так що зможе видати себе за нього i укласти власну операцiю. Коли обман вiдкри"ться, вiн буде вже занадто тiсно пов'язаний з Дадом та iншими, i Девi нiчого не зможе зробити. Так що Ван Гельдер їде в Сан-Берду, ближче до братiв Энгелклингам. Там зав'язу" роман з Сью Леффертс i пришива" Дюка. Йому вiдомо iм'я принаймнi одного з цi"ї компанiї: цiй людинi вiн дзвонить на таксофон з дому Хiльди Леффертс i домовля"ться про зустрiч. Пропону" зустрiтися в публiчному мiсцi - дума", що там вiн буде в безпецi. Сью повинна сiсти за сусiднiй столик i пiдняти тривогу, якщо щось пiде не так. Хтось з цi"ї компанiї згаду", що Лансфорд кожну нiч тиня"ться в "Нiчний совi", i каже: давай там. Дад або хтось iз його людей перед самою "Нiчний совою" " до Пэтчетту i попереджають, щоб вiн пiдчистив кiнцi. Петчетт не зна", що саме ма" статися, але прибира" з мiста Крiс Бергерон з сином i Боббi Инджа. Вiдбува"ться це як раз тодi, коли я починаю розслiдувати справу про порнухи.
  
  Незважаючи на кондицiонер, з кожним словом у палатi ста" спекотнiше. Ед:
  
  - Пiдсуму"мо результати. Ван Гельдер пiд виглядом Каткарта виходить на контакт з Дадлi i його людьми. Ми зна"мо, що Дадлi мрi" займатися порнографi"ю, зна"мо, що з моменту зiрвалася угоди Коен - Драгна вiн сидить на вiсiмнадцяти фунтах героїну. Думаю, дiло було так: вiн проника" в квартиру Каткарта i знаходить там щось вказу" на Пэтчетта, на його хiмiчна освiта i зв'язок з доком Энгелклингом. Вiн йде до Пэтчетту, i вони укладають угоду - угоду, що включа" в себе i героїн, i порнуху. Тепер Дадлi хоче позбутися Каткарта, змусити замовкнути (з якихось своїх причин) Мела Лансфорда, а заодно залякати i пiдпорядкувати собi Пэтчетта. Вiн - полiцейський i читав рапорти про негрiв, стрiляли з дробовикiв в Грiффiт-парку. На цих негрiв i вирiшу" звалити справу. Признача" псевдо-Каткарту зустрiч у "Нiчний совi", знаючи, що там буде i Лансфорд. I - ти прав, Джек, - ляка" Пэтчетта багатозначними натяками i радить "сховати кiнцi". Однак очiкування Дадлi не виправдовуються: негрiв не вбили при арештi, вони не зiзналися, розпочато серйозне розслiдування. На перевiрку Каткарта Дадлi кида" Уайта - вiн, за його уявленнями, безпечний, до того ж його легко тримати пiд контролем. Про те, що Перкiнс убив цю дiвчину, Джануэй, Дадлi, можливо, не знав, але в цiлому хотiв усунути всяку можливiсть отримання Уайтом зайвої iнформацiї, пов'язаної з "Нiчний совою".
  
  Тепер всi погляди звертаються до Баду Уайту.
  
  - Значить, так, - каже вiн. - Дадлi понадiявся, що я запорю розслiдування. Але я перевiрив квартиру Дюка i побачив, що в шафi у нього хтось рився, а всi вiдбитки пальцiв стертi. Там побували хлопцi Дадлi, але телефоннi книги вони не чiпали, i в довiднику Сан-Берду сторiнки в роздiлi "Друкарнi" були захватаны. Тепер про Перкiнса. З Кетi Джануэй я познайомився тодi ж, коли перевiряв зв'язку Каткарта. А за два днi її згвалтували i вбили. Коли виїжджав з її мотелю, менi здалося, що хтось їде за мною слiдом, - але я не надав цьому значення. А тепер думаю ось що: Дадлi приставив своїх хлопцiв стежити за знайомими Каткарта - на всякий випадок. Ось звiдки йому вiдомо багато чого з того, що я вiд нього приховував.
  
  Собачника вiн приставив до Кетi, i цей вiдморозок вирiшив розважитися. Знав про це Дадлi або не знав - менi плювати. Вiн за це вiдповiда", i вiн за це заплатить.
  
  Винсеннс клаца" запальничкою, затягу"ться, заходиться кашлем:
  
  - Доказiв у нас малувато, але можу дещо додати. По-перше, док Лэйман витягнув з Пэтчетта п'ять куль .30", тип i калiбр вiдповiда" нерозкритому замовного вбивства в долинi Рiверсайд кiлька рокiв тому. По-друге, Девi Голдман в Камарильо щось теревенив про трьох стрiлках. Вiн ще щось теревенив, але iншого я поки не розумiю. Эксли, ти прослухав плiвку, яку я знайшов в Мак-Нiлi?
  
  Эксли, кивнувши:
  
  - Ти прав, нiчого сутт"вого - тiльки згадки побiжно про якiсь вбивствах.
  
  Уайт:
  
  - Цих замовних вбивств було кiлька, i всi залишилися нерозкритими. Про це розповiдав один з пiдозрюваних, яких ми обробляли у "Вiкторiї". Якiсь тро" кiлерiв вiдстрiлювали одного за iншим "акцiонерiв" Коена i тих гангстерiв, якi хотiли при"днатися до них. Тепер можна вважати доведеним, що це Стомп, Вакс i Тайтелбаум. Коли Мiккi сiл, цi тро" знайшли собi нового господаря. Не знаю, що вони збиралися робити з Мiккi, коли вiн вийде, - використовувати або прикiнчити. Швидше прикiнчити. Думаю, замах на Мiккi у в'язницi i бомба у нього в будинку - їх рук справа. Схоже, вони не заспокояться, поки не вiдправлять його на той свiт. I тодi Дадлi стане в мiстi повновладним господарем. Вiн - голова Вiддiлу оргзлочинностi i сподiва"ться стати шефом детективiв, другою людиною пiсля Паркера. I у нього " вiд Паркера - як це назива"ться, мандат? - на силовi розборки з чужинцями. Ну що, схоже на правду?
  
  Смiттяр, з iрландським акцентом:
  
  - Чудово, синку, чудово! Усунення конкурентiв расчищало Дадлi шлях для торгiвлi героїном Пэтчетта. А тепер, коли перегляду справи уникнути не вдалося, Дадлi взяв на себе керiвництво розслiдуванням i шука" нових козлiв вiдпущення. Порнуху вiн сховав, а Пэтчетта нi про що не попередив, тому що вже планував його вбити. А Лiнн Брэкен не торкнув, припускаючи, що про найбiльш брудних справах Пэтчетта їй нiчого не вiдомо. I дозволив їй пройти допит, розраховуючи, що своїми показаннями вона заведе розслiдування Эксли в глухий кут.
  
  Лiнн Брэкен.
  
  Ед морщиться, обережно посува"ться до дверей - на всякий випадок.
  
  - Але ми й досi не зна"мо, хто виробляв порнуху i вбив Хадженса. I братiв Энгелклингов - на роботу професiоналiв це не схоже. Уайт, ти був у Гейтсвилле разом з Дадлi. Вiн представляв досить невиразний звiт...
  
  - Братiв пришив якийсь психопат. В квартирi зберiгалося кiлька фунтiв героїну, i вбивця їх навiть не чiпав. Вiн катував братiв - капав їм на шкiру хiмiкатами i показував їм негативи порнознiмкiв, якi потiм вытравлял кислотою. За словами мiсцевого експерта, швидше за все, змушував їх пiзнати натурникiв. Спершу я подумав на Пэтчетта - адже вiн хiмiк, - але потiм зрозумiв, що йому пiзнавати натурникiв не було потреби - вiн їх, швидше за все, i так знав. Що стосу"ться героїну - по-мо"му, це не наш. Брати торгували наркотою, у них могли бути свої запаси. Будь там Петчетт або хтось ще з банди, вони б забрали порошок. Так що не знаю, хто вбив, але цей хлопець явно зi сторони.
  
  Смiттяр, зiтхнувши:
  
  - I все ж доказiв у нас нуль. Петчетт мертвий, все сiмейство Энгелклингов в могилi, Ламар Хiнтон, швидше за все, теж. За "Флер-де-Лiс" у тебе нулi, а завдяки iмпровiзацiї Уайта в "Кошерної кухнi" Дадлi зна", що йому загрожу", i, швидше за все, зараз спiшно сам хова" кiнцi. На цьому справа не збуду"ш.
  
  Ед, подумавши:
  
  - Честер Йоркiн говорив менi, що у Пэтчетта десь бiля брухту " замiнований сейф. Зараз будинок пiд охороною, там чергу" команда патрульних з мiсцевого дiлянки. Завтра-пiслязавтра спробую охорону зняти. У сейфi може бути щось таке, що допоможе нам притиснути Дадлi до стiнки.
  
  - А поки-то що? - запиту" Уайт. - Доказiв нема", а Стомп сьогоднi вiдлiта" в Акапулько з Лани Тернер. Що ж нам тепер робити?
  
  Ед вiдчиня" дверi. У холi - Фiск з чашкою кави.
  
  - Дуейн, зв'яжися ще раз з Валберном, Стентоном, Бiллi Дитерлингом i Пелтцем. Перенеси зустрiч в готель "Стетлер". Сьогоднi о восьмiй вечора. Подзвони в готель, замов три номери. Потiм зв'яжися з Бобом Галлодетом. Попроси, щоб негайно зателефонував менi сюди. Скажи, це термiново.
  
  Фiск риссю кида"ться до телефону. Винсеннс:
  
  - Алiбi по Хадженсу? Сподiва"шся розколоти справу з цього кiнця?
  
  Ед, вiдвернувшись вiд Уайта:
  
  - Зараз головне - переграти Дадлi. Нам потрiбнi докази. Будь-якi.
  
  - Хочеш, вiзьму на себе Стентона? Ми з ним у свiй час друзями були.
  
  Стентон ще хлопчиськом знiмався у Рей Дитерлинга...
  
  - Нi!... Тобто... я хочу сказати, ти готовий до цього?
  
  - Капiтан, це ж i моя справа теж. Я вже досить далеко зайшов. За твоїм планом затiяв небезпечну гру з Пэтчеттом - i вiн мене, якщо пам'ята"ш, трохи не вбив.
  
  Ед мовчить, зважуючи ризик:
  
  - Гаразд, Стентон - твiй.
  
  Смiттяр потира" неголену щоку. Вiн блiдий, погляд зацькований.
  
  - Скажи, коли я... ну... Карен тут була, вiрно? Коли я був без свiдомостi... я не...
  
  - Карен не зна" нiчого такого, чого їй не потрiбно знати. А тепер їдь додому. Я залишуся - хочу перекинутися парою слiв з Уайтом.
  
  Винсеннс виходить волочачи ноги через день вiн постарiв на десять рокiв.
  
  - Лiнiя з Хадженсом не спрацю", - говорить Уайт. - Краще займися Дадлi.
  
  - Нi. Для початку нам треба виграти час.
  
  - Батька захища"ш? Чорт, я думав, мене легко обвести навколо пальця - але ти...
  
  - Облишмо це, Уайт. Поворуши мiзками. Подумай, хто такий Дадлi. Подумай, чи легко його звалити. Я пропоную тобi операцiю.
  
  - Я вже сказав, Эксли - нiяких угод.
  
  - Ця тобi доведеться за смаком. Ти помалкиваешь про справу Атертона i мого батька - i отриму"ш Дадлi i Перкiнса.
  
  Уайт смi"ться йому в обличчя:
  
  - Даси менi їх заарештувати? Вони i так мої.
  
  - Нi. Дам тобi вбити.
  
  
  ГЛАВА СIМДЕСЯТУ
  
  
  Эксли розмовля" з Бiллi i Тiммi: поводиться з ними як з принцами кровi. Эксли - "добрий" коп, Бад стане "злим". У другому номерi Боб Галлодет займа"ться Максом Пелтцем, в третьому - Смiттяр базiка" з Мiллером Стентоном. Галлодету Эксли коротко розповiв про все - крiм Атертона, природно. Пояснив, що пiдозрю" Дадлi Смiта, - але, звичайно, промовчав про те, що його життя разом з життям Перкiнса стане розмiнною монетою в їх угодi з Бадом. Чорт би побрал цього Эксли! Нi на секунду не випуска" його з поля зору, веде за собою крок за кроком - нiби вони й справдi партнери i можуть довiряти один одному. Мiзки у нього офiгенний, що вiрно, то вiрно. Тiльки всi його мiзки нiчого не вартi, якщо вiн досi не зрозумiв, що за Дадлi i Собачником настане черга Престона Е. У цьому Бад поклявся Дiку Стенсу - i клятву стрима".
  
  Крiзь шпаринку в дверях ванної кiмнати Бад стежить за допитом.
  
  Гомiки сидять на диванi плiч-о-плiч: мiстер Добрий Коп ходить навколо них на оксамитових лапках. Так, вони набували наркотичнi речовини через "Флер-де-Лис": так, знали Пiрса Пэтчетта - зустрiчалися з ним на тусовках.
  
  Так, кажуть, небiжчик нюхав героїн, так, ходили чутки, що вiн торгу" порнографi"ю, - але нас це не цiкавило, ми, зна"те, подiбними речами не захоплю"мося". Зда"ться, педики уявляють, що їх потурбували з-за вбивства Пэтчетта, - i Эксли не поспiша" виводити їх з омани: Престон Эксли рветься в губернатори, i грошову пiдтримку забезпечу" йому батько Бiллi Дитерлинга.
  
  Эксли, голосно:
  
  - Джентльмени, залишилося ще одне питання. Давн" нерозкрите вбивство, яке, як нам зда"ться, може бути пов'язане з вбивством Пэтчетта.
  
  Бад з'явля"ться зi свого укриття. Эксли:
  
  - Це сержант Уайт. Вiн поставить вам кiлька запитань, i пiсля цього ми з вами розстанемося.
  
  Тiммi Валберн, зiтхнувши:
  
  - Що ж, мене це не диву". В холi я бачив Мiллера Стентона i Макса Пелтца, а в останнiй раз полiцiя допитувала нас усiх разом, коли вбили того бридкого "добродiя", Сiда Хадженса. Так що я анiтрохи не здивований.
  
  Бад пiдсува" собi стiлець.
  
  - Нiкчемний чоловiчок, значить? Може, ти нею i прикiнчив?
  
  - Та що ви таке кажете, сержант! Невже я, по-вашому, схожий на вбивцю?
  
  - А чому нi? Чоловiк, який заробля" собi на життя, зображуючи миша, на все здатний.
  
  - Та що ви, справдi, сержант!
  
  - I потiм, тебе з приводу Хадженса не допитували. Звiдки ж тобi знати, хто там був, а хто нi? Бiллi в лiжку розповiв?
  
  Бiллi Дитерлинг - Эксли:
  
  - Капiтан, менi не подоба"ться тон цi"ї людини.
  
  Эксли:
  
  - Стежте за своїм тоном, сержант.
  
  Бад, з усмiшкою:
  
  - Гаразд, проїхали. Ви, хлопцi, пiдтвердили алiбi друг дружки п'ять рокiв тому - i ви пiдтверджу"те алiбi один одного i зараз. По-мо"му, пiдозрiло. Судячи з того, що я знаю про педиках, вони й п'яти хвилин разом протриматися не можуть - а вас водою не розiлл"ш вже п'ять рокiв!
  
  Валберн, рожевiючи:
  
  - Ах ти... тварина!
  
  Бад бере в руки товсту папку:
  
  - Алiбi у справi Хадженса. Ви з Бiллi - один з дружкою в лiжку. Макс Пелтц обихаживал якусь малолiтку. Мiллер Стентон тусувався на вечiрцi, там же вiдтягувався i ще один з вашої пидорской братiї - Бретт Чейз. Нiчого сказати, хороша команда прославленого "Жетона Честi": з чотирьох добре, якщо один нормальний! Декоратор Девiд Мертенс - будинки з медбратом. Цiкаво, вони теж трахаються?
  
  - Сержант, стежте за сво"ю мовою i тримайтеся ближче до справи, - пода" свою реплiку Эксли.
  
  Валберн тихо закипа". Бiллi зображу" смертну нудьгу, але Бад вiдчува" - щось в його промовi Дитерлинга зачепило. Погляд його тривожно кида"ться вiд "доброго" копа до "злого".
  
  - Гаразд, переходжу до справи. Сiд Хадженс перед смертю дуже цiкавився "Жетоном Честi". Його вбили - а п'ять рокiв потому вбивають Пэтчетта. Нам вiдомо, що Петчетт з Хадженсом були партнерами. А обидва цi гомiка пов'язанi з "Жетоном Честi" i, можливо, присвяченi iнтимнi деталi темних справах Пэтчетта. Капiтан, якщо щось вигляда" як качка, плава", як качка i кряка" як качка - тримаю парi, це не Мучи-Маус.
  
  - Iдiот! - сичить крiзь зуби Валберн. - Капiтан, може бути, ви поясните цiй людинi, з ким вiн говорить?
  
  Эксли, суворо:
  
  - Сержант, цi джентльмени - не пiдозрюванi. Вони з'явилися для бесiди з доброї волi.
  
  - Чорт мене забирай, сер, якщо я бачу рiзницю! - бурчить Бад.
  
  Эксли, мученицьки заводячи очi:
  
  - Джентльмени, щоб покiнчити з цим раз i назавжди, будь ласка, дайте вiдповiдь на одне питання: ви знали Сiда Хадженса?
  
  Обидва разом мотають головами - не знали. Бад набира" повiтря в груди i одним духом випалю" текст, написаний для нього Эксли:
  
  - Якщо що-то кряка" як качка - це качка, якщо пищить як миша - це миша, а якщо ще i дупою виля", значить, це Мучи-пидор. Коротше, капiтан: цi хлопцi купували наркоту через "Флер-де-Лис", знали, що Петчетт нюха" порошок i торгу" порнухою, - а про його справи з Хадженсом не знали? Щось не вiриться. Може, проженемо їх по всiм справам Пэтчетта i перевiримо, що їм вiдомо, а що нi?
  
  Эксли з театральної безпораднiстю розводить руками.
  
  - Ну добре, якщо ви наполяга"те... Джентльмени, ще кiлька питань. Повторюю, жодне ваше визнання не буде використано проти вас, нiщо зi сказаного вами не вийде за межi цi"ї кiмнати. Сержант, ви мене зрозумiли?
  
  Чорт, а все-таки молодчина цей Эксли! Все як по нотах розписав. I треба вiддати йому належне: вiн трима"ться гiдно. При тому що кожна реплiка в цьому спектаклi наближа" його до справи Атертона - i його старого.
  
  - Зрозумiв, сер.
  
  Тiммi i Бiллi обмiнюються мученическими поглядами: трепетнi душi у владi хамiв. Эксли, нiби тiльки цього й чекав:
  
  - Сержант, задавати питання буду я.
  
  - Гаразд, сер. А ви, голуб'ята, не треба брехати. Я вас жваво раскушу.
  
  Эксли, зiтхнувши:
  
  - Всього кiлька запитань. По-перше: чи знали ви, що Петчетт постача" своїм дiловим партнерам дiвчат за викликом?
  
  Обидва кивають. Бад:
  
  - Вiн i хлопчикiв постачав. Нiкому з вас, хлопцi, не случаюсь часом розважитися на сторонi?
  
  - Замовкнiть, сержант, - суворо зупиня" його Эксли.
  
  Тiммi, придвинувшись до Бiллi:
  
  - Подiбнi запитання вiдповiдi не заслуговують.
  
  Бад пiдморгу" йому:
  
  - А ти - сюська. Якщо раптом доведеться мотати строк, сподiваюся, ти у мене будеш сусiдом по камерi.
  
  Бiллi робить вигляд, що плю" на пiдлогу. Эксли закочу" очi - мовляв, йому й самому вiд усього цi"ю нудно.
  
  - Добре, руха"мося далi. Чи вiдомо вам, що Петчетт органiзовував для своїх повiй пластичнi операцiї, збiльшують їх схожiсть з кiнозiрками?
  
  - Так, - вiдповiда" Тiммi.
  
  - Так, - вiдповiда" Бiллi.
  
  Эксли, свiтськи посмiхаючись:
  
  - Чи вiдомо вам, що цi повiї, як чоловiки, так i жiнки, за завданням Пэтчетта займалися iншою протизаконною дiяльнiстю?
  
  Акуратно пiдводить до здирництва. Про визнання Лоррейн - Рити Бад вже зна" - Эксли все розповiв.
  
  Якийсь та"мничий "тип" примусив Пэтчетта займатися шантажем - як раз в той час, коли той збирався почати спiльну справу з Хадженсом. Вiдразу пiсля "Нiчної сови". Може бути, це - ниточка до Дадлi?
  
  - Чого задумався, виродки? Вiдповiдайте капiтану!
  
  - Ед, змусь його замовкнути! - обурено вимага" Бiллi. - Право, це занадто далеко заходить.
  
  Бад регоче:
  
  - Ед? Ох, бос, я й забув, що вашi татусi приятелi!
  
  Ед багровi" - тепер вiн розiзлився по-справжньому:
  
  - Заткнися, Уайт!
  
  Пiдори з усмешечками переглядаються. Эксли:
  
  - Джентльмени, вiдповiдайте на питання.
  
  Тiммi, знизавши плечима:
  
  - Давайте точнiше. Про який "протизаконної дiяльностi" йде мова?
  
  - Якщо точнiше - про шантаж.
  
  Гомiки, все це час то i справа легко стосувалися один одного колiнами, тепер вiдсуваються: це рух не вислиза" вiд Бада. Эксли поправля" краватку - умовний знак: ПОВНИЙ ВПЕРЕД.
  
  Бад мiрку": може бути, шантажист - Джоннi Стомп? Для нього це справа звична, можна сказати професiя. На якi бабки живе в останнi роки - невiдомо. Лоррейн Мальвази показала, що вимагання почалися в травнi п'ятдесят третього - банда Дадлi вже скооперировалась з Пэтчеттом...
  
  - Так, про шантаж. Зна"те, як це бува"? Одружений мужик бiга" по шлюхам i смертельно боїться, як би про це не дiзналася дружина. Або, скажiмо, якийсь високопоставлений збоченець, якого зовсiм не в кайф, щоб про його пригоди журналiсти пронюхали... А для повiй шантаж - непоганий приробiток. Невже вас, хлопцi, нiколи нiхто не шантажував?
  
  - Ми не спiлку"мося з повiями, - з гiднiстю вiдповiда" Бiллi. - Нi з чоловiками, нi з жiнками.
  
  Бад присува"ться ближче до дивана.
  
  - Та що ти? А нам ось вiдомо, що твiй чаровник Тiммi п'ять рокiв тому ходив в гостi до хлопця-повiю на iм'я Боббi Индж. Вже вибачайте, хлопцi: коли кряка" як качка, значить, качка i ". Так що колитесь. Выкрякивайте все, що вам вiдомо.
  
  Эксли, суворо:
  
  - Джентльмени, чи вiдомi вам iмена кого-небудь з повiй, якi працювали на Пэтчетта?
  
  Бiллi войовничо:
  
  - Ми не зобов'язанi вiдповiдати цьому... Цьому беспардонному громиле!
  
  - Чорта з два не зобов'язанi! Шляетесь по смiтниках - так, не дивуйтеся, що натика"теся на щурiв! Хлопчини на iм'я Дерiл Бергерон зна"те? А його матусю? Апетитна дамочка, чорт вiзьми, - власний син перед нею не встояв, у Смiттяра Джека Винсеннса " порножурнал, в якому вони трахаються стоячи на роликах! I ви, пiдори гнiйнi, уявля"те, що можете борсатися в брудi i залишитися чистенькими...
  
  Валберн:
  
  - Ед, накажи йому замовкнути!
  
  Эксли:
  
  - Досить, сержант!
  
  У Бада голова йде обертом, i, зда"ться, хтось всерединi пiдказу" потрiбнi слова:
  
  - Чорта з два, капiтан! Сам подивись на цих двох дегенератiв: один - телезiрка, iнший багатий i знаменитий татко. Дво" педикiв з купою бабла - кого ще шантажувати, як не їх?
  
  Эксли поправля" комiр - умовний знак: ДОСИТЬ.
  
  - В умовиводах сержанта Уайта, безумовно, " сенс, хоча я повинен попросити вибачення за тi вирази, якi вiн надав свої висновки. Джентльмени, запитаю прямо: чи вiдомо вам що-небудь про вимагання, в яку був залучений Петчетт та/або його повiї?
  
  - Нi, - вiдповiда" Тiммi Валберн.
  
  - Нi, - вiдповiда" i Бiллi Дитерлинг. Бад готу"ться до вирiшального удару. Эксли нахиля"ться до них.
  
  - Кому-небудь з вас коли-небудь загрожували шантажем?
  
  Обидва мотають головами. В кiмнатi прохолодно, але педики обливаються потом.
  
  - Джоннi Стомпанато, - тихо, майже пошепки говорить Бад.
  
  Педики застигають.
  
  - Компромат на "Жетон Честi", - говорить Бад. - Вiн цього хотiв?
  
  Тiммi хоче вiдповiсти, але Бiллi його зупиня". "НЕ ТРЕБА!" - чита" Бад в очах Эксли. Але внутрiшнiй голос каже йому: "ДАВАЙ!"
  
  - У нього " компра на твого батька? На нашого невъебенно великого Реймонда Дитерлинга?
  
  Эксли робить йому вiдчайдушнi знаки. Бад дивиться на нього - i бачить Дiка Стенса в газовiй камерi.
  
  - Компромат. Крихта Вiллi Веннерхолм, Лорен Атертон, вбивства дiтей. Твiй батько. Викладай.
  
  - Це його батько! - випалю" Бiллi i тиця" в Эксли тремтячим пальцем.
  
  Мовчання перерива"ться судорожними схлипами - Валберн вдарився у сльози. Бiллi обiйма" його за плечi.
  
  - Забирайтеся звiдси, - каже Эксли. - Швидко. Ви вiльнi.
  
  Бiллi виводить Тiммi за дверi. Бад пiдходить до вiкна. Поруч - Эксли, в мiкрофон:
  
  - Дуейн, Дитерлинг i Валберн йдуть. Простежте за ними.
  
  Бад поверта"ться, дивиться на нього. Эксли високий, трохи вище його, але наполовину вже в плечах. Сам не розумiючи чому, Бад каже:
  
  - Даремно я це зробив.
  
  - Скоро все закiнчиться, - тихо каже Эксли, не вiдриваючи погляду вiд вiкна. - Все це скоро скiнчиться.
  
  Внизу, пiд вiкном, стоять на ганку готелю Фiск i Клекнер. Гомiки виходять, пускаються через вулицю бiгом. Полiцейськi - за ними, але зупинився автобус вiдрiза" їх вiд видобутку. Автобус проїхав - Бiллi i Тiммi не бачити. Фiск i Клекнер завмерли на тротуарi, приголомшено дивлячись але сторонам: вигляд у них на рiдкiсть дурний.
  
  Эксли почина" смiятися.
  
  I... чорт його зна", як це виходить, але Бад смi"ться разом з ним.
  
  
  ГЛАВА СIМДЕСЯТ ПЕРША
  
  
  Замовили випивку в номер. Добре посидiли, згадали старi часи. Джек нiчого не приховував, виклав усе, що йому вiдомо: Петчетт/Хадженс, героїн, порнуха. Вiн вiдчував: Мiллер щось зна" - зна" i вмира" вiд бажання про це розповiсти.
  
  Але поки що - дружнiй базiкання. Пам'ята"ш, коли ти в перший раз мене побачив, сказав, що на роль копа я не годжуся - вид надто iнтелiгентний? Ага, як же! А як водив мене на Сентрал-авеню до шлюхам, а скiнчилося тим, що заарештував Арту Пеппера? У номерi загляда" Галлодет - перевiрив Макса Пелтца, вiн чистий. Ще з годину часу базiкають про Макса i про серiал. Нинiшнiй сезон останнiй, сумно каже Мiллер. Шкода, що з тобою тодi так вийшло - але що ж робити, сам розумi"ш... Розумiю, каже Джек. Але нам з тобою дiлити нiчого, ми були друзями, так i залишилися, вiрно? Вiрно, каже Джек.
  
  З-за стiни лунають голоси: про щось сперечаються Уайт i Эксли. Джек вирiшу": пора перейти до справи.
  
  - Мiллер, зда"ться менi, ти хочеш про щось розповiсти.
  
  - Навiть не знаю, Джек. Це стара iсторiя...
  
  - Так адже i це справа не вчора почалося. Ти знав Пэтчетта, вiрно?
  
  - Як ти здогадався?
  
  - Iнтуїцiя. Плюс вiдомостi про те, що Петчетт фiнансував раннi короткометражки Дитерлинга.
  
  Стентон пiдносить до губ келих - але келих порожнiй.
  
  - Так, я в той час знав Пэтчетта. Тiльки не знаю, яким кiнцем це вiдноситься до тво"ї справи...
  
  За дверима, що з'"дну" цей номер з сусiднiм, чути шурхiт.
  
  - Одне я знаю точно: ледве ти почув прiзвище "Петчетт", як всерединi у тебе щось засвербило. Ти хочеш про це розповiсти. Ти вiдчува"ш, що це важливо. Валяй, розповiдай.
  
  - Чорт, добре, що тут нема" глядачiв! Вони б вiдразу зрозумiли, хто з нас - справжнiй полiцейський, а хто - лiтнiй актор, за великим рахунком так нiчого й не добився.
  
  Джек мовчить, дивлячись убiк. Мiллер почина" розповiдь:
  
  - Ти зна"ш, що я ще хлопчиськом знiмався в дитячих серiалах Дитерлинга. Зiркою у нас був Вiллi Веннерхолм, Крихта Вiллi, - а я, як i зараз, залишався на другому планi. Жили ми в Голлiвудi i вчилися в студiйнiй школi для дiтей-акторiв. Петчетт iнодi до нас заглядав: я знав, що вiн дiловий партнер Дитерлинга, тому що наша класна дама була вiд нього без розуму i використовувала будь-який випадок, щоб про нього поговорити хоча б з хлопцями.
  
  - А далi?
  
  - Далi Крихту Вiллi викрав i нарiзав на скибочки Доктор Франкенштейн. Голосна була iсторiя, ти, звичайно, про неї чув. Заарештували хлопця на iм'я Лорен Атертон. Полiцiя заявила, що вiн убив Вiллi i ще десяток дiтлахiв... Зна"ш, Джек, не так-то легко про це розповiдати...
  
  - Так не тягни. Швидше почнеш - швидше кiнчиш.
  
  - I то вiрно. - I Мiллер, глибоко зiтхнувши, почина" скоромовкою: - Одного разу мiстер Дитерлинг викликав мене до себе в кабiнет. Там був i Петчетт. Вони дали менi заспокiйливi таблетки i сказали, що я разом з ще одним хлопцем, старше, повинен пiти в полiцiю i дещо розповiсти. Менi було чотирнадцять, а тому, iншому, напевно, рокiв сiмнадцять. Петчетт i мiстер Дитерлинг пояснили нам, що говорити, i ми пiшли в полiцiю. Розмовляли ми з Престоном Эксли - вiн розслiдував цю справу. Ми обидва сказали йому, як навчили нас Петчетт i мiстер Дитерлинг, що бачили, як Атертон блукав навколо нашої школи. I впiзнали Атертона. Эксли нам повiрив.
  
  Драматична пауза.
  
  - Далi, чорт забирай! - видиха" Джек.
  
  - Того, iншого хлопця, я нiколи бiльше не бачив, - продовжу" Мiллер. - I iменi його не пам'ятаю. Атертона судили i засудили до смертi. Менi не довелося давати свiдчення на судi. Минуло кiлька рокiв... Так, в тридцять дев'ятому це було. Я як i ранiше знiмався у Дитерлинга, грав в основному романтичних героїв. Мiстер Дитерлинг приїхав на вiдкриття шосе Арройо Секо, яке збудував Престон Эксли - вiн тодi вже пiшов з полiцiї i зайнявся бiзнесом, - i нас, кiлькох акторiв, заради реклами привiз з собою. I ось тодi я випадково пiдслухав розмову - розмова мiж мiстером Дитерлингом, Пэтчеттом i Террi Лаксом... Ти зна"ш Террi Лакса?
  
  - Знаю, знаю - далi!
  
  - Джек, цю розмову я нiколи не забуду. Петчетт сказав Лаксу: "Завдяки моїм лiкiв вiн нiкого бiльше не вб'". А завдяки тво"му скальпелю його нiхто нiколи не дiзна"ться". "Я приставлю до нього медбрата", - сказав Лакс. А мiстер Дитерлинг... боже, нiколи не забуду, як вiн це говорив! Вiн сказав: "Престон Эксли дiзнався, що Лорен Атертон - не "диний вбивця, але я знайшов йому козла вiдпущення, i вiн повiрив. Менi нема чого побоюватися Престона. Вiн тепер менi дуже багатьом зобов'язаний".
  
  У Джека перехоплю" подих. Але хтось диха" позаду нього - часто, важко. Джек оберта"ться i бачить у дверному прорiзi непорушно застиглих Эксли i Уайта.
  
  
  ГЛАВА СIМДЕСЯТ ДРУГА
  
  
  Тепер всi лiнiї на його схемi пiдкресленi рiзними кольорами.
  
  Калiцтва, завданi червоними чорнилом. З фальшивих ран хльоста" чорнильна кров. Червоний - кров, зелений - грошi, чорний - смерть: частина виконували ролi другого плану вже мертвi. Мультяшнi персонажi в обнiмку з Реймондом Дитерлингом, Престоном Эксли, зоряно-кримiнальний склад.
  
  Уайт i Винсеннс всi знають. Повинно бути, розкажуть Галлодету. Вiн повинен попередити батька. А можна i не попереджати - яка рiзниця? Все вирiшено, i метушитися безглуздо: все, що йому залишаюся, - сидiти в номерi i дивитися, як його життя стане телевiзiйним шоу з кривавим фiналом.
  
  Текли годинник. Ед так i не зважився зняти телефонну трубку. Включив телевiзор - батько на церемонiї вiдкриття нового шосе. Коли батько почав сипати побитими фразами , Ед засунув собi в рот дуло револьвера. Натиснув на спуск до половини - але тут почалася реклама. Нi, не так. Виклав на стiл чотири патрони, крутнув барабан, приставив до голови. Двiчi натиснув на спуск. Револьвер вiдгукувався сухими клацаннями. Повiльно, наче увi снi.
  
  Ед вiдчинив вiкно, кинув револьвер вниз. З тротуару його пiдiбрав якийсь алкаш, випалив у небо. Ед засмiявся, смiх його перейшов в плач. Вiн замолотил кулаками по меблях.
  
  Текли годинник. Ед сидiв, тупо втупившись у стiну. Задзвонив телефон, i Ед наослiп нашарил трубку.
  
  - Так?
  
  - Капiтан, це ти?
  
  Це Винсеннс.
  
  - Так, я. Що?
  
  - Ми з Уайтом в Бюро. Тiльки що прийнятий виклик. 2206, Норт-Нью-Хемпшир. Бiллi Дитерлинг у себе вдома разом з невiдомим чоловiком, обо" мертвi. Фiск вже їде туди. Капiтан, ти слуха"ш?
  
  Нi... нi... нi... так.
  
  - Слухаю. Їду.
  
  - Вiдмiнно. Так, ми з Уайтом нiчого не сказали Галлодету про визнання Стентона. Думав, тобi це буде цiкаво.
  
  - Спасибi, сержант.
  
  - Не менi дякуй - Уайта.
  
  
  
  * * *
  
  
  Фiск зустрiв його на порозi тюдорiвського особняка, освiтленого мигалками. На галявинi вишикувалися в ряд чорно-бiлi полiцейськi автомобiлi, пересувнi лабораторiї судової експертизи.
  
  Ед вибiга" на ґанок. Фiск коротко розповiда" йому, що сталося.
  
  - Сусiдка почула крики, дочекалася пiвгодини i зателефонувала в полiцiю. Вона бачила, як з будинку вибiг чоловiк, сiв у машину Бiллi Дитерлинга i поїхав. У кварталi звiдси врiзався в дерево, вискочив з машини i втiк. Я отримав її показання: чоловiк, бiлий, на вигляд рокiв сорока, звичайне статуру. Сер... там всерединi видовище не з при"мних...
  
  З брухту луна" трiск спалахiв.
  
  - Всi тут закрити i опечатати, - команду" Ед. - Нiякого Вiддiлу вбивств, нiяких мiсцевих копiв, нiякої преси. Дитерлинг-старший про це знати не повинен. Скажи Клекнеру, нехай опечатает машину. А ти знайди i привези сюди Тiммi Валберна. Вiн менi потрiбен негайно.
  
  - Сер, їм вдалося вiдiрватися вiд хвоста. Я лаю себе - нiби це наша вина...
  
  - Зараз це не ма" значення. Роби, як я сказав.
  
  Фiск мчить до машини. Ед входить у вiтальню. Кушетка, на якiй лежить Бiллi Дитерлинг, колись була бiлою. Тепер вона червона. В горлi у Бiллi - нiж, ще два ножi стирчать з живота. Здертий скальп - на пiдлозi, приколений до килиму ножем для колки льоду. В кiлькох футах - друга жертва: бiлий, рокiв сорока. Розпороти вiд горла до паху, кишки на пiдлозi, на щоках - два ножа, в очах - кухоннi вилки. В калюжах кровi на пiдлозi плавають якiсь таблетки.
  
  Нiякого вправного розчленування - цього вбивцю краса бiльше не цiкавить.
  
  Ед виходить на кухню. Петчетт Лаксу в тридцять дев'ятому: "Завдяки моїм лiкiв вiн нiкого бiльше не вб'". А завдяки тво"му скальпелю його нiхто нiколи не дiзна"ться". Кухонний шафа випатрати, осколки на пiдлозi. Рей Дитерлинг, там же, тодi ж: "Я знайшов йому козла вiдпущення, i вiн повiрив". Кривавi слiди - вбивця здiйснив кiлька походiв на кухню. Лакс: "Я приставлю до нього медбрата". В раковинi - шматок скальпи з волоссям. "Престон Эксли - вiн тодi вже пiшов з полiцiї i зайнявся бiзнесом". Кривавий вiдбиток долонi на шпалерах...
  
  Ед придивля"ться - чiткий вiдбиток, ясно видно папiлярнi лiнiї, завитки пальцевих вiзерункiв. Класична недбалiсть психопата: немов спецiально да" полiцiї ключi до розгадки.
  
  Назад у вiтальню. Тут - Смiттяр Джек в оточеннi пiвдюжини експертiв. Бада Уайта не видно.
  
  - Цей, iнший - Джеррi Марсалас, - каже Смiттяр. - Медбрат i щось на зразок охоронця Девiда Мертенса, декоратора "Жетона Честi". У Мертенса епiлепсiя або щось в цьому родi. Тихий, непомiтний.
  
  - Шрами вiд пластичних операцiй?
  
  - Вся шия i спина у шрамах. Я якось бачив його без сорочки.
  
  Команда експертiв прийма"ться за роботу, i Ед виводить Винсеннса на ганок. Тут свiжо; вiд мигалок у нього починають сльозитися очi.
  
  - Мертенс цiлком може бути тим хлопцем, про якого розповiдав Стентон, - каже Смiттяр. - Вiк збiга"ться. Лакс перекроїв йому пику, щоб Мiллер його не впiзнав. Судячи з кiлькостi шрамiв, йому не одну операцiю робили. Господи, Эксли, бачив би ти себе зараз зi сторони!
  
  - Менi потрiбен ще один день, - говорить Ед. - Тiльки один день. Щоб дiстатися до Дадлi.
  
  - Що ж, молися на Уайта. Вiн мiг би все розповiсти Галлодету, але промовчав.
  
  - Уайт теж хоче дiстатися до Дадлi.
  
  Смiттяр смi"ться.
  
  - Вiрно. Такий же одержимий, як ти. Зна"ш, бос, якщо ви з Галлодетом хочете довести справу до суду, цього хлопця краще замкнути. Вiн твердо вирiшив прикiнчити i Дадлi i Собачника - i я не я буду, якщо вiн свого не доб'"ться.
  
  - Я пообiцяв, що не буду йому в цьому заважати, - посмiха"ться Ед.
  
  - Що-о? Ти дозволиш йому...
  
  Досить балаканини.
  
  - Джек, займися справою. Їдь до Мертенсу, обыщи його квартиру. I знайди Уайта.
  
  - Уайт зараз за Перкiнсом ганя"ться. Де я...
  
  - I все ж спробуй його розшукати. I - з ним чи без нього - зустрiча"мося завтра о дев'ятiй в будинку у Мiккi Коена. Подивимося, чи не дасть вiн нам матерiалу на Дадлi.
  
  - Щось я не бачу тут нiкого з Вiддiлу вбивств, - зауважу" Джек, озираючись навкруги.
  
  - Виклик прийняли ви з Фiском, так що у Вiддiлi вбивств про це нiчого не знають. I в найближчi двадцять чотири години не дiзнаються. Поки що цi"ю справою займа"ться ОВР.
  
  - Орi"нтування з описом Мертенса розiслана?
  
  - Цим вже займа"ться половина ОВР - я подбав. Не хвилюйся, ми цього психа знайдемо.
  
  - Припустимо, я його знайду. Ти ж не захочеш, щоб вiн заговорив про старi часи. Особливо про твого батька.
  
  - Вiзьми живцем. Я хочу з ним поговорити.
  
  - Зна"ш, - каже Винсеннс на прощання, - що стосу"ться психiв, Бад i поруч не стояв.
  
  
  
  * * *
  
  
  Ед опечатав будинок.
  
  Подзвонив шефу Паркеру. Пояснив: ско"но подвiйне вбивство, пов'язане з внутрiшнiм розслiдуванням, проведеним ОВР, iмена убитих необхiдно зберегти в та"мницi. Розбудив п'ятьох зi свого Вiддiлу, вiдправив їх по слiду Девiда Мертенса. Заглянув до сусiдки, яка подзвонила в полiцiю: взяв з неї слово, що iм'я Бiллi Дитерлинга не потрапить у газети, умовив прийняти заспокiйливе i лягти в лiжко. З'явилися першi журналiсти - Ед запевнив їх, що особи вбитих не встановленi, i вiдправив геть. Пройшов пiшки до кiнця кварталу, оглянув машину, яку пильно чатував Клекнер. "Паккард-карiббеан" варто переднiми колесами на тротуарi, впираючись бампером в дерево. Передн" сидiння, приладова дошка, важiль перемикання передач - в кровi. Чiткi вiдбитки закривавлених пальцiв на вiтровому склi. Клекнер зняв номери з автомобiля. Ед велiв йому вiдiгнати машину назад до будинку, поставити в гараж i вирушати шукати Мертенса. Дзвiнки з телефону-автомата: в полiцейську дiлянку Рам-парт - старшому змiни i в мiський морг - черговому судмедексперта. Брехня: за наказом Паркера вбивство повинно залишитися в та"мницi - в найближчу добу нiяких розмов з пресою, нiяких звiтiв про розтинi. 3:40 ночi. Вiддiл по розслiдуванню вбивств на мiсцi злочину не з'явля"ться - значить, Паркер дав йому карт-бланш. Всi опечатано.
  
  Ед повернувся в будинок. Незвична тиша - нi репортерiв, нi роззяв. Тiла вже вивезли - лише плями кровi та крейдянi контури вказують, де вони були. Експерти знiмають вiдбитки, упаковують речовi докази. З кухнi визира" Фiск.
  
  - Сер, я привiз Валберна. З ним Iнес Сото. Ви говорили, що вони з мiс Сото в дружнiх стосунках, i я поїхав в Лагуну...
  
  - Що розповiв Валберн?
  
  - Нiчого. Сказав, що буде говорити тiльки з вами. Я пояснив йому, що сталося. Вiн проплакав усю дорогу i тепер говорить, що хоче зробити заяву.
  
  Входить Iнес. Обличчя її - застигла маска горя, нiгтi обкусаны до м'яса.
  
  - Це ти у всьому винен, - каже вона. - Ти вбив Бiллi.
  
  - Менi шкода Бiллi, але я не розумiю, про що ти говориш.
  
  - Спочатку ти змусив мене шпигувати за Реймондом. А тепер це...
  
  Ед робить крок до неї. Вона з розмаху б'" його по обличчю:
  
  - Залиш нас у спокої, чорт тебе забирай!
  
  Фiск обнiма" її за плечi, бурмочучи щось заспокiйливе, делiкатно виводить в сусiдню кiмнату. Ед виходить в хол.
  
  Валберн в нiшi знiма" зi стiн фотографiї.
  
  - Менi треба щось робити, - поясню" вiн. Очi в нього блищать, голос звучить неприродно дзвiнко. - Розумi"ш? Якщо я буду чимось зайнятий, все буде нормально.
  
  Одна з фотографiй пада" з його рук, опуска"ться до нiг Еда. Груповий знiмок.
  
  - Менi потрiбно вичерпне заяву.
  
  - Добре.
  
  - Мертенс вбив Хадженса, Бiллi i Марсаласа. I ще - Крихти Вiллi i iнших дiтей. Менi потрiбно знати чому. Тiммi, подивися на мене.
  
  Тiммi, знiмаючи зi стiни ще один знiмок:
  
  - Ми були разом з сорок дев'ятого року. Всяке бувало, звичайно, але ми залишалися разом i любили один одного. Ед, тiльки не кажи, що обов'язково зловиш вбивцю. Будь ласка, не треба. Я розповiм все, що ти хочеш знати, але полiцейських штампiв я зараз не винесу.
  
  - Тiммi...
  
  Тiммi жбурля" фотографi"ю в стiну. Фiгурна рамка розколю"ться.
  
  - Будь ти проклятий, Девiд Мертенс!
  
  На знiмку за треснувшим склом - Реймонд Дитерлинг за письмовим столом, з чорнильницею в руках.
  
  - Почни з порнографiї. Джек Винсеннс питав тебе про це п'ять рокiв тому. Вiн каже, що тодi ти щось приховував.
  
  Тiммi опуска"ться на колiна, пiдбира" уламки скла.
  
  - Джеррi Марсалас змушував Девiда Мертенса робити цю... цю грязь. Мерзотник Джеррi! Багато рокiв вiн наглядав за Девiдом, давав йому лiки, якi пiдтримували його... у вiдносно нормальному станi. Час вiд часу пiдвищував або знижував дози i змушував Девiда робити комерцiйнi порнознiмки. Наживався на його талантi. За турботу про Девiдi йому платив Реймонд. I Реймонд влаштував Девiда в "Жетон Честi", щоб Бiллi теж за ним доглядав.
  
  - Почекай, - каже Ед. - Давай все по порядку. Звiдки Мертенс i Марсалас брали натурникiв?
  
  Тiммi, притискаючи до себе стопку фотографiй:
  
  - З "Флер-де-Лис". Марсалас багато рокiв працював на цю фiрму, та й сам, коли у нього водилися грошi, користувався послугами дiвчат за викликом. Вiн знав багатьох колишнiх дiвчат Пiрса i знав багатьох... сексуально розкутих людей, про яких розповiдали йому дiвчини. Вiн з'ясував, що багато хто з клi"нтiв "Флер-де-Лис" люблять специфiчну порнографiю, i умовив кiлькох дiвчат, що ранiше працювали на Пiрса, щоб йому дозволили бути присутнiм на їх секс-вечiрках. Знiмки робив i вiн, i Девiд, а потiм Джеррi знизив дози лiкiв i змусив Девiда пiдмальовувати фотографiї. Рани, калiцтва - це iдея Девiда. Альбоми Джеррi допомiг зробити професiйний художник зi студiї. I з ними Джеррi вирушив до Пiрсу. Тобi все зрозумiло, Ед? Я ж не знаю, про що тобi вiдомо.
  
  Ед, дiстаючи блокнот:
  
  - Мiллер Стентон допомiг нам заповнити деякi прогалини. Виявля"ться, Петчетт i Дитерлинг пiд час вбивств Атертона були партнерами. А в цих вбивствах, як ти зна"ш, я звинувачую Мертенса. Продовжуй, Тiммi. Якщо менi щось буде незрозумiло, то я тобi скажу.
  
  - Так от, - каже Тiммi. - Фальшивi калiцтва на фотографiях - якщо ти цього ще не зна"ш - повнiстю вiдповiдали справжнiм калiцтв, якi завдавав своїм жертвам Атертон. Але Пэтчетг про це не знав. Думаю, знiмки тел бачили тiльки полiцейськi. Не знав вiн i про те, що Девiд Мертенс - вбивця Веннерхолма, однак, коли Марсалас з'явився до нього зi своїм планом торгiвлi порнографi"ю, Петчетт вирiшив, що подiбнi знiмки можуть скомпрометувати його повiй i клi"нтiв. Тому вiн вiдкинув пропозицiю Марсаласа, однак купив у нього частину фотоальбомiв i почав продавати їх через "Флер-де-Лис". Тодi Марсалас вирiшив зайнятися цим бiзнесом самостiйно: знайшов посередника - Дюка Каткарта - i послав його переговорити з братами Энгелклингами. Ед, цей твiй мiстер Фiск говорив, що все це пов'язано з "Нiчний совою", але я не розумiю...
  
  - Пiзнiше все поясню. Продовжуй, Тiммi. Ти зупинився на веснi п'ятдесят третього. Що далi? Тiльки все по порядку.
  
  Тiммi, вiдклавши фотографiї:
  
  - Петчетт вирушив до Чинностi Хадженсу. Начебто вони збиралися разом займатися здирництвом, але про це я майже нiчого не знаю. Так чи iнакше, Пiрс розповiв йому про пропозицiю Марсаласа. Вiн навiв про нього довiдки i з'ясував, що ця людина ма" пряме вiдношення до "Жетоном Честi" - серiалу, який дуже цiкавив Хадженса: той давно мрiяв опублiкувати у себе в журналi дось" на всiх основних членiв команди, але для цього потрiбно розкопати якусь капость про кожного. Пiрс дав Хадженсу кiлька журналiв, якi викупив у Марсаласа, i Хадженс вирушив до Марсаласу: пригрозив йому викриттям i зажадав компромат на всiх зiрок серiалу. Джеррi виклав йому якусь дурницю про Макса Пелтца i його школярок - ця iнформацiя з'явилася в наступному номерi "Строго секретно". А потiм Хадженса вбили. Вбив, звичайно, Девiд, а змусив вбити, звичайно, Джеррi. Знизив дозу лiкiв настiльки, що Девiд став небезпечний. Став таким же, як у тi часи, коли вбивав дiтей. Джеррi це зробив, бо боявся, що Хадженс тепер вiд нього не вiдстане. Вiн пiшов туди разом з Девiдом i забрав всi дось" на "Жетон Честi", в тому числi i незакiнчену папку, яку завiв Хадженс на нього i на Девiда. Навряд чи вiн знав, що у Пэтчетта " копiї найбiльш важливих дось" i доступ до банку, де Хадженс зберiгав свої "секретнi матерiали".
  
  Тепер уточнити дрiбницi - а потiм задати три ключових питання.
  
  - Тiммi, п'ять рокiв тому, коли тебе допитував Винсеннс, ти вiв себе пiдозрiло. В той час ти вже знав, що порножурнали виготовив Мертенс?
  
  - Так. Але тодi ще не знав, хто такий Девiд. Все, що знав, - що вiн якось пов'язаний з Бiллi, що Бiллi за ним догляда". Ось чому я нiчого не сказав Джеку.
  
  Питання номер один.
  
  - Звiдки ти все це зна"ш? Те, що менi розповiв.
  
  На очах у Тiммi знову проступають сльози.
  
  - Дiзнався сьогоднi ввечерi. Пiсля допиту в готелi. Бiллi хотiв з'ясувати, що означали натяки цього моторошного полiцейського з приводу Джоннi Стомпанато. Велику частину iсторiї вiн знав вже давно, але хотiв з'ясувати все iнше. Ми поїхали в Лагуну, додому до Реймонда. Реймонд i розповiв нам з Бiллi все з початку до кiнця. А ми просто сидiли i слухали.
  
  - Iнес теж була там?
  
  - Так, вона теж все чула. Вона у всьому звинувачу" тебе, Ед. Каже, що ти вiдкрив ящик Пандори...
  
  Вона все зна". Можливо, тепер зна" i батько.
  
  - Значить, Петчетт все це час постачав Мертенса лiками, якi не дозволяли йому вийти з-пiд контролю.
  
  - Так. Мертенс психiчно хворий. Час вiд часу в нього бувають загострення - тодi вiн особливо небезпечний.
  
  - А Дитерлинг влаштував його на роботу в "Жетон Честi", щоб Бiллi за ним доглядав.
  
  - Так. Пiсля вбивства Хадженса Реймонд прочитав у газетах про ушкодження на тiлi покiйного i помiтив, що вони дуже схожi на рани жертв в тому дово"нному справi. Вiн зв'язався з Пэтчеттом - Реймонд знав, що вiн дружив з Хадженсом, - i розповiв йому, хто такий Мертенс. Пiрс прийшов в жах. Реймонд теж був приголомшений: вiн боявся усувати Джеррi вiд Девiда i платив йому шаленi грошi, щоб той тримав Девiда на таблетках.
  
  Питання номер два.
  
  - Питання, якого ти чека"ш, Тiммi. Чому Рей Дитерлинг так дбав про Девiдi?
  
  Тiммi переверта" горiлиць одну з фотографiй. На знiмку - Бiллi Дитерлинг, а поруч з ним - людина з невиразно-тупуватим особою.
  
  - Девiд - незаконний син Реймонда. Зведений брат Бiллi. Якщо придивишся, помiтиш схожiсть. Тiльки Девiд пiсля всiх цих пластичних операцiй стаз цим виродком, а Бiллi... мiй милий Бiллi...
  
  Голос у нього почина" тремтiти, i Ед поспiшно перерива" його:
  
  - Що було далi?
  
  - Реймонд розповiв нам усе, починаючи з Сiда Хадженса, - про це Бiллi нiчого не знав. Потiм Бiллi попросив мене залишитися в Лагунi з Iнес, а сам поїхав сюди. Сказав, що бiльше цього терпiти не можна, що вiн хоче забрати брата у Джерi i пiклуватися про нього сам. Мабуть, йому це вдалося. Потiм, ймовiрно, Марсалас з'явився до нього i спробував забрати Девiда назад. Можливо, почалася бiйка - ти бачив таблетки на пiдлозi? А Девiд... боже, повинно бути, у Девiда вiд усього цього стався напад. Вiн уже не тямив, хто з них йому друг, а хто ворог, i...
  
  Трет" питання.
  
  - В готелi ви обидва занервували при згадцi Джоннi Стомпанато. Чому?
  
  - Стомпанато багато рокiв шантажував клi"нтiв Пiрса. Вiн застав мене з iншим чоловiком i змусив мене розповiсти про Мертенсе. Зовсiм небагато - лише те, що Реймонд сплачу" його медбрату. Я в той час i сам майже нiчого бiльше не знав. I Стомпанато почав збирати дось", щоб видоїти Реймонда насухо. Вiн надсилав Бiллi записки з погрозами, хоча навряд чи знав, хто такий Девiд насправдi. Бiллi вмовляв батька вбити його.
  
  У перших сонячних променях, якi просочилися в вiкно, на щоках Тiммi блищать сльози. Вiн притиска" до грудей фотографiю - Бiллi поруч зi своїм братом.
  
  Поруч з убивцею.
  
  
  ГЛАВА СIМДЕСЯТ ТРЕТЯ
  
  
  Служака з ОВР змiнив його в сiм ранку. Развонялся, виявивши, що Джек спить посеред вiтальнi, кинувши револьвер поруч. Все чисто: Девiд Мертенс, вбивця-психопат, так i не з'явився. Наказ капiтана Эксли: в дев'ять бути бiля будинку Мiккi Коена. Там же буде i вiн сам з Бадом Уайтом. Джек доїхав до таксофона, набрав перший номер.
  
  Дзвiнок в Бюро - Дадлi Смiт взяв вiдгул "за невiдкладними сiмейними обставинами". Брюнинг i Карлайл - у службових вiдрядженнях за межами штату". Наступним номером - головна жiноча в'язниця: Дот Ротштейн нема" на мiсцi, теж "невiдкладнi сiмейнi обставини". Доказiв нема", а Дадлi стрiмко хова" кiнцi.
  
  Джек їде додому повiльно, клю" носом i струшу" головою, щоб не заснути. В мiзках ще не розвiявся туман вiд Пэтчеттовой дурi. Лiзе в голову якась погань, неотвязно звучить у вухах бурмотiння Девi Голдмана. "Голландець" - це Дiн Ван Гельдер, "Чеширський кiт" - ясно, Дадлi зi сво"ю вiчною посмiшкою, "три стрiлка" - судячи з усього, Стомпанато, Вакс i Тайтелбаум. Але " ще "бам-бам-бам мiй поїзд-експрес"... Поїзд-то тут при чому? Або нi при чому?
  
  Машини Карен бiля будинку нема". У вiтальнi на кавовому столику - два квитка на лiтак i записка.
  
  
  Дж.!
  
  
  
  Летимо на Гаваї. Подивись на дату - 15 травня, день, коли ти офiцiйно виходиш на пенсiю. Влашту"мо другий медовий мiсяць - десять днiв i десять ночей разом. А сьогоднi йдемо в ресторан. Я замовила столик в "Перiно". Якщо ти ще на роботi - подзвони менi, я вiдмiню.
  
  
  
  Цiлу К.
  
  
  
  P. S. Знаю, про що ти зараз дума"ш. Так, в лiкарнi ти розмовляв у мареннi. Джек, тепер я все знаю. I зна"ш - менi плювати! От i все, i говорити про це ми не будемо. Капiтан Эксли теж тебе чув, i, по-мо"му, йому теж наплювати. (I менi здалося, вiн не такий бездушний худобу, як ти розповiдав.)
  
  
  
  Ще раз цiлу К.
  
  
  Джек чита" зло лист, i у нього щось почина" тремтiти всерединi. Але слiз нема". Поголившись i прийнявши душ, вiн одяга" штани i найкращий спортивний пiджак поверх гавайської сорочки. I веде машину у Брентвуд, нерозумно посмiхаючись i видивляючись по сторонах так, нiби все навколо бачить у перший раз.
  
  
  
  * * *
  
  
  У будинку на тротуарi чекають його Эксли i Бад Уайт. У Эксли магнiтофон. Уайт пiдходить ближче.
  
  - Я тiльки що розмовляв з Галлодетом, - каже Эксли. - Вiн каже, без прямих доказiв нам до Лоу йти нема" сенсу. Мертенс i Перкiнс все ще на волi.
  
  Стомпанато - з Лани Тернер в Мехiко. Якщо вiд Мiккi ми не дiзна"мося нiчого путнього, я пiду прямо до Паркеру. I викладу все, що у нас " на Дадлi.
  
  В цей час iз дверей чу"ться:
  
  - Ну що ж, може, ви таки увiйдете? Я вже вiдчуваю, що ви не з добром прийшли: так заходьте, не слiд поганi вiстi повiдомляти посеред вулицi.
  
  На порозi - Мiккi Коен в халатi i в ярмулцi.
  
  - Ну заходьте чи нi? Я до всього готовий, у мене це горе не перше.
  
  Входять в будинок. Посеред вiтальнi - маленький позолочений гробик.
  
  - Мiккi Коен-молодший, мiй покiйний спадко"мець. I ви, дупи гойские, дума"те, що горе менi принесли? Ось воно - справжн" мо" горе. Похоронна служба сьогоднi, кладовище "Маунт Сiнай". Я заплатив рабину, щоб вiн вiдспiвав мого синочка по-людськи. А цвинтарним шмендрикам скажiмо, що хова"мо лiлiпута. Ну, викладайте, навiщо прийшли.
  
  Эксли:
  
  - Ми зна"мо, хто вбива" твоїх "акцiонерiв".
  
  - Якi ще "акцiонерiв"? Продовжуйте в тому ж дусi - i менi доведеться згадати про П'яту поправку! I що це за чортiвня у тебе в руках?
  
  - Джоннi Стомпанато, Чи Вакс i Ейб Тайтелбаум. Їм дiстався героїн, який ти втратив у п'ятдесятому, коли накрилася угода з Джеком Драгной. Вони вбивали твоїх "акцiонерiв". Вони пiдiслали вбивць до тебе i Девi Голдману в Мак-Нiл. Вони пiдклали тобi в будинок бомбу. Поки вони тебе не дiстали - але рано чи пiзно свого доб'ються.
  
  Коен голосно регоче.
  
  - Вiрно, з цими хлопцями я давно розпрощався - у моїй справi вiд них нiякого толку. Але щоб їм вистачило розуму затiяти гру зi старим Микстером i виграти?!
  
  Уайт:
  
  - Девi Голдман був з ними заодно. А в Мак-Нiлi вони вирiшили прибрати i його.
  
  Мiккi Коен, блiднучи:
  
  - Та що ви таке верзете? Нi за якi пряники мiй Девi не пiшов би проти мене! Нiколи! Скорiше повiрю, що генерал Макартур став комунiстом!
  
  - У нас " докази, - це Джек. - Девi пiдклав до тебе в камеру жучок i пiдслухав твоя розмова з братами Энгелклингами. Звiдти i потягнулася ниточка.
  
  - Брехня! Нахабна брехня! Навiть разом з Девi - у них гайка слабка змагатися з Мiккi Коеном!
  
  Эксли натиска" кнопку - i Мiккi чу" власний голос:
  
  - ... зi своїм шлонгом Мiккi-молодший справжнiй вiртуоз, прямо як Хейфец зi скрипкою...
  
  - Нi! Нi! - Коена ось-ось вистачить удар. - Жоден чоловiк на свiтi не змiг би так мене обдурити!
  
  Эксли натиска" перемотування, потiм - знову вiдтворення:
  
  - ... пизда у неї, чи що, соболями вистелена, що вiн вже десять рокiв за нею бiга"?
  
  Стоп, знову старт. Гра в карти, шум води в бачку. Мiккi штовха" труну:
  
  - Гаразд, гаразд! Вiрю!
  
  Джек:
  
  - Тепер розумi"ш, чому Девi в лiкарнi тебе боявся?
  
  Коен витира" чоло ярмулкою:
  
  - Господи, ну й негiдник! Подумати тiльки! На таке злодiйство i Гiтлер б не пiшов! Але хто?... Хто за всiм цим стоїть? Богом присягаюся, хто б не був цей хлопець, мiзки у нього варять що треба, а от совiстi нi на грiш! Хто ж вiн?
  
  - Дадлi Смiт, - вiдповiда" Уайт.
  
  - О Господи Iсусе! Так, в таке можна повiрити... Але нi... прошу вас, труною бiдного мого хлопчика заклинаю, скажiть, що все це жарт!
  
  - Про капiтана полiцiї Лос-Анджелеса? Нi, Мiк, все правда.
  
  - Не вiрю! Менi потрiбнi докази, докази!
  
  - Мiккi, - каже Эксли, - за доказами ми й прийшли до тебе.
  
  Мiккi втомлююся сiда" на труну:
  
  - Я вам скажу, що за хлопцi намагалися пришити нас з Девi. Коулмен Стейн, Джордж Магдалено i Сел Бонвенгре. Як раз сьогоднi їх в Сан-Квентiн перекидають. Я наводив довiдки: хотiв розiбратися з ними по-сво"му, та не знайшов нiкого, хто б за таку справу взявся. Як приїдуть на мiсце, поговорiть з ними, запитайте, хто замовив мене i Девi.
  
  Эксли, прибираючи магнiтофон:
  
  - Спасибi. Зустрiнемо автобус в Сан-Квентiнi.
  
  Коен оха", вiн зовсiм розбитий. Уайт:
  
  - Клекнер залишив менi записку. Сьогоднi вранцi Пархач у себе в ресторанi зустрiча"ться з Ваксом. Йдемо туди i взяти їх.
  
  - Їдемо, - вiдповiда" Эксли.
  
  
  ГЛАВА СIМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТА
  
  
  "Кошерна кухня Ейба": народу повно, сам Пархач за касою. Уайт притиска"ться лицем до шибки. - Чи Вакс за столиком праворуч.
  
  Ед машинально кладе руку на кобуру - i згаду", що револьвера нема": викинув в iстерицi. Смiттяр вiдчиня" дверi.
  
  Дзенькiт виделок об тарiлки, гул голосiв. Пархач, помiтивши копiв, пригина"ться, шука" щось пiд касовим апаратом. Вакс вiдкрива" пiджак, наче б розгладжу" стрiлки на брюках: на поясi у нього поблиску" метал.
  
  Люди за столиками нiчого не помiчають. Їдять, розмовляють. Бойко курсують мiж столiв офiцiантки. Смiттяр йде до каси. Уайт не зводить очей з Вакса. Кра"м ока Ед зауважу" з-пiд близького столу знайомий металевий блиск.
  
  Штовхнувши Уайта в спину, валиться разом з ним на пiдлогу.
  
  Пархач i Винсеннс стрiляють одночасно.
  
  Гуркiт пострiлiв, дзвiн вибитого скла, ще гуркiт - Пархач потрапив в гору консервних банок. Крики, жiночий вереск. Хто-то схоплю"ться, хто в панiцi кида"ться бiгти. Вакс палить, не глядячи, у бiк дверей. Якийсь старий пада", захлинаючись кров'ю. Уайт схоплю"ться, вiдкрива" вогонь по Ваксу, той, пригнувшись, зигзагом бiжить до дверей кухнi. На поясi у Уайта Ед зауважу" другий револьвер, вихоплю" його.
  
  Тепер по Ваксу стрiляють дво". Бад маже. Вiд пострiлу Еда Вакс, крутанувшись на мiсцi, хапа"ться за плече. Пада", повзе, пiднiма"ться, згрiба" офiцiантку, приставля" пiстолет до її скронi.
  
  Уайт йде до нього. Винсеннс обходить злiва, Ед - праворуч. Наступним пострiлом Вакс вибива" офiцiантцi мiзки.
  
  Стрiляють всi тро". Марно - Вакс прикрива"ться мертвою жiнкою як щитом, всi кулi летять в неї. Повiльно, дюйм за дюймом вiн задку". Ось на мить зупиня"ться, щоб витерти з особи мозок вбитої, - Уайт стриба" вперед, випуска" йому в голову всю обойму.
  
  Крики, тиснява бiля дверей. Хтось лiзе у вiкно, не помiчаючи стирчать в рамi осколкiв скла. Ед кида"ться до каси.
  
  Пархач наглядно розпростертий на пiдлозi, з ран на грудях витiка" кров. Ед опуска"ться перед ним на колiна.
  
  - Розкажи про Дадлi. Дадлi i "Нiчна сова".
  
  Вдалинi - пронизливе виття сирен. Пархач ворушить губами. Ед нахиля"ться, пiдставля" вухо:
  
  - Iрландець... Дадлi...
  
  Схилившись ще нижче:
  
  - Хто був у "Нiчний совi"?
  
  Надiрваний шепiт злива"ться з бульканням кровi:
  
  - Я. Чи. Джоннi Стомп. Собачник - за кермом.
  
  - Ейб, розкажи менi про Дадлi!
  
  - Дадлi... тримай себе в рамках, синку...
  
  Сирени вже зовсiм близько. Над головою - крики, тупiт нiг.
  
  - "Нiчна сова". Навiщо, Ейб?
  
  Пархач кашля" кров'ю.
  
  - Наркота... Альбоми з порнью. Каткарта... прибрати треба було. Лансфорд... вiн знав, у кого порошок. Вiн там був i бачив... I "Нiчний совi" ошивався. Стомпа перевiряли, а Собачник поцупив. Пэтчетта велiли налякати. Двох одним ударом... Дюка i Крейди. Дюка - за порнуху. А Лансфорд... став вимагати грошей. Вiн знав, хто порошок...
  
  - Менi потрiбен Дадлi. Дадлi Смiт. Адже вiн твiй партнер був? Ну кажи...
  
  Поруч опуска"ться навпочiпки Винсеннс. Ресторан гуде: калюжi кровi на пiдлозi нагадують Еду про Девiдi Мертенсе.
  
  - Ейб, тепер вiн тобi нiчого не зробить.
  
  Пархач почина" давитися кров'ю.
  
  - Ейб...
  
  - Зробить...
  
  Вiн закочу" очi, i Джек б'" його кулаком у груди:
  
  - Та кажи ж, сволота!
  
  Рука Пархача безсило чiпля"ться за золоту зiрку Давида на шиї.
  
  - Це мiцва [66] ... - бурмоче вiн. - Джоннi хоче влаштувати втечу... Експрес до Сан-Квентiна... Дот передала стовбури...
  
  У Винсеннса очi лiзуть на лоба:
  
  - Так ось воно що! Поїзд-експрес! Не автобус, а поїзд! Експрес до Сан-Квентiна! Коен говорив, тих трьох зараз перевозять в Сан-Квентiн! Чорт забирай, Девi все знав! Вiн же говорив про потяг!
  
  - Дзвони, швидко! - наказу" Ед.
  
  Смiттяр кида"ться до телефону. Ед пiднiма"ться на ноги, вдиха" повiтря, напо"не мiдної кривавої смородом. Навколо - осколки битого скла, санiтари метушаться навколо поранених. Вигуку" якiсь розпорядження. Бад Уайт. Дiвчинка в сукнi, залитому кров'ю, повiльно пiдносить до рота пончик.
  
  Пiдбiга" Смiттяр - очi в нього зовсiм божевiльнi.
  
  - Потяг вийшов з Лос-Анджелеського вокзалу десять хвилин тому. Товарний експрес, тi тро" ув'язнених у третьому вагонi - всього там тридцять двi людини. Машинiст по радiо не вiдповiда". Я подзвонив Клекнеру, велiв знайти Дот Ротштейн. Це пiдстава, капiтан. Клекнер не писав записку Уайту - це зробив Дадлi.
  
  Ед закрива" очi.
  
  - Эксли!
  
  - Гаразд. Ви з Уайтом - за поїздом. Я дзвоню шерифу i в дорожнiй патруль.
  
  Пiдходить Уайт.
  
  - Дивись-но, я тепер твiй боржник, - говорить вiн, - i пiдморгу" Еду.
  
  Потiм наста" сво"ю величезною ножищей на обличчя Пархача i чека", поки той не перестане дихати.
  
  
  ГЛАВА СIМДЕСЯТ П'ЯТА
  
  
  Мотоциклетний ескорт зустрiча" їх на перехрестi. Звертають на шосе Помона. Пiвдорозi дорога йде в гору, а потiм з пагорба вiдкрива"ться вид на переплетення залiзничних шляхiв у калiфорнiйського центрального вокзалу - i на самотнiй потяг, що бiжить на пiвнiч. Товарняк, укладенi в третьому вагонi. Решiтки на вiкнах та важкi сталевi дверi.
  
  Бiля Фонтани, в пагорбах, височi" вздовж шляхiв, чека" поїзд маленька армiя. Дев'ять полiцейських машин, шiстнадцять людей у протигазах з пятизарядными короткоствольної помповиками. Дво" автоматникiв, тро" гранатометникiв з димовими гранатами. Там, де рейки рiзко йдуть влiво, на шляхах лежить туша величезного оленя.
  
  Помiчник шерифа вида" Джеку i Баду зброю i протигази.
  
  - На командний пост дзвонив ваш приятель Клекнер. Каже, ця жiнка, Ротштейн, знайдена у власнiй квартирi мертвою. То сама повiсилася, чи хтось їй допомiг. Так чи iнакше вона могла пронести в вагон стовбури. У поїздi бригада з шести чоловiк плюс четверо охоронцiв. Запита"мо у них пароль - у кожного поїзда, який перевозив ув'язнених, " свiй пароль. Назвуть - попереджа"мо їх i чека"мо. Не назвуть - будемо стрiляти.
  
  Чути пронизливий гудок паровоза, а слiдом - чийсь крик:
  
  - Готуйсь!
  
  Снайпери i люди в протигазах лягають, зливаючись з землею. Стрiлки бiжать займати позицiї до ближньої соснової гаю. Бад хова"ться в тiнi старої кострубатою сосни. За ним влаштову"ться Смiттяр Джек.
  
  Потяг вилiта" з-за крутого повороту i рiзко гальму", помiтивши перешкода, - iскри летять з-пiд колiс. Нарештi поїзд зупиня"ться.
  
  Голос у мегафон: - Служба шерифа! Назвiть пароль!
  
  Добрих десять секунд - тиша. Бад не зводить очей з кабiни машинiста. У вiкнi з'явля"ться синя джинсова тканина.
  
  - Служба шерифа! Назвiть пароль!
  
  Мовчання. Потiм - фальшивий пташиний свист.
  
  Гранатометники випускають свої заряди. Гранати розносять скла, що летять крiзь грати. Автоматники бiжать до вагону No 3, розстрiлюють дверi.
  
  Дим, гуркiт, крики.
  
  - Давай! - кричить хтось.
  
  З хмари диму бiля дверей вилiтають люди у формi кольору хакi. Снайпер знiма" одного.
  
  - Не стрiляти, - кричить хто-то, - це нашi!
  
  Копи в протигазах, зi збро"ю напоготовi розтiкаються по третьому вагону. Джек вистача" Бада за плече.
  
  - Вони в iншому вагонi!
  
  Бад добiга" до четвертого вагона, стриба" на пiднiжку. Вiдчиня" дверi: на порозi мертвий охоронець, зеки пирскають у всi сторони.
  
  Бад випуска" всю обойму, перезаряджа", знову стрiля". Зняв трьох, ще один наводить на нього пiстолет.
  
  Бад знову перезаряджа". Пострiл, промах - куля розколю" ящик позаду зека. На пiднiжку схоплю"ться Джек, зек стрiля". Джек ловить кулю в обличчя, пада" пiд колеса.
  
  Зек кида"ться навтьоки. Бад натиска" на спуск - магазин порожнiй. Вiн отшвыривает помповик, вихоплю" револьвер - шiсть пострiлiв у спину тiкав, з них п'ять у мерця. Зовнi - гуркiт пострiлiв i крики. На полотнi бiля тiла Смiттяра метушаться зеки. Люди шерифа розстрiлюють їх майже впритул.
  
  Картеч i кров, повiтря стад червоно-чорним. Поруч вибуха" димова граната. Задихаючись, Бад вскочив у вагон номер п'ять. Щiльний вогонь: бiлi хлопцi в джинсi палять в чорних хлопцiв у джинсi, а охоронцi в хакi стрiляють по тим i iншим. Бад вистрибу" з вагона, бiжить до дерев.
  
  Полотно всiяне тiлами.
  
  Що залишилися в живих ув'язнених снайпери методично знiмають по одному.
  
  Бiгом - в сосновий гай, до сво"ї машини. Повний газ - по залiзничних колiях, мости шкребуть про рейки. Рве кермо вбiк i, пригальмовуючи, з'їжджа" пiд укiс. З-пiд колiс зi скреготом бризка" гравiй. Внизу - машина, поруч з нею - високий чоловiк. Бад його впiзна" - i кида" машину прямо на нього.
  
  Той кида"ться в бiк. Бад врiза"ться в бiк чужої машини. Гучний удар - Бада кида" вперед, на приладовий щиток. Машина, здригнувшись, зупиня"ться. Бад вилазить, похитуючись, по обличчю струму" кров.
  
  I бачить, як на нього йде Собачник Перкiнс.
  
  Собачник стрiля". Раз, другий. Щось смика" Бада за ногу, м'яко штовха" в бiк. Наступнi два пострiли - мимо. Третiй - в плече. Ще один промах. Собачник кида" револьвер, вихоплю" ножа. Руки у нього унизанi перснями - печатками, слiди вiд яких залишилися на тiлi Кетi Джануэй.
  
  Собачник б'" його ножем в груди. Бад вiдчува" удар, але болю нема". Вiн намага"ться стиснути кулаки i в перший раз в життi руки йому вiдмовляють. Собачник присува"ться до нього впритул, мерзенно посмiха"ться - i тодi Бад б'" його колiном по яйцях, а зубами вцепляется в нiс. Перкiнс дико кричить, Бад куса" його за руку, навалюючись на нього усi"ю сво"ю вагою.
  
  Зчепившись, вони котяться по землi. Перкiнс тонко, по-поросячi верещить. Бад молотить його головою об землю, вiдчува", як вибива" з суглоба руку.
  
  У бiйцi Собачник впустив ножа. Але Баду зброю не знадобилося: вiн забив Перкiнса голими руками.
  
  
  ГЛАВА СIМДЕСЯТ ШОСТА
  
  
  Особняк Пэтчетта в руїнах - два акра смiття та попелу. По галявинi розкидана черепиця, в басейнi - пошкоджена вогнем пальма. Сам будинок перетворився на купу камiння, покритих товстим шаром гарi. I десь тут, на площi в шiсть мiльярдiв квадратних дюймiв, хова"ться замiнований сейф.
  
  Пробираючись через руїни, Ед дума" про Девiдi Мертенсе. Вiн повинен був тут побувати.
  
  Пiдлога провалилася, оголивши фундамент. Скаляться уламки паркетин. Ед вдивля"ться до болю в очах у купи дерев'яного смiття, купи мокрою ганчiр'я, шукаючи зрадницький проблиск металу - i не знаходить. Чорт забирай, та тут роботи на десять чоловiк - i на тиждень. Якщо сейф i знайдеться - як його розкрити без фахiвця з розмiнування?
  
  Ед обходить будинок. Задн" крильце - почорнiлий бетон з вигорiлими залишками меблiв. В бетонному фундаментi - нi трiщин, нi вибоїн.
  
  Басейн. Настили перетворилися на купу обгорiлої деревини. Обвугленi пляжнi крiсла, платформа для нирцiв... А що це там, у водi? Схоже на чеку вiд ручної гранати...
  
  Ед штовха" дрейфуючий пальмовий стовбур - у листi застрягли шматочки фарфору, у стовбур глибоко впилася шрапнель, - ляга" на бортик, вдивля"ться у воду. На днi - капсули, чорнi квадратики, схожi на капсуль-детонатори, якiсь таблетки. У дальньому кiнцi басейну, де дрiбнiшi, на сходах лопнула штукатурка - там теж розкиданi таблетки, прогляда" металева решiтка. Ед оберта"ться - по галявинi вiд басейну до хати чорнi" дорiжка випаленої трави.
  
  Пiдходи до сейфа. Засоби забезпечення безпеки: гранати i динамiт. Гiгантський пожежа знешкодив бо"припас - а може, й не весь...
  
  Ед оббiга" басейн колом, стриба" у воду, лама" штукатурку на сходах. На поверхню спливають таблетки i бульбашки повiтря. Ось i сейф - скорчена металевi дверi зiрванi з петель. Тепер таблетки спливають сотнями. Усерединi сейфа - папки в пластицi, запакованi в полiетилен купюри, бiлий порошок.
  
  З Еда тече вода: вiн перетягу" вмiст сейфа в машину. Останнiй захiд - одяг уже майже суха. Ед вигрiба" залишки таблеток. Сейф зя" чорною порожнечею.
  
  
  
  * * *
  
  
  Обiгрiвач в машинi допомiг Еду не замерзнути.
  
  Ось i школа Дитерлинга. Ед перемаху" через огорожу. Порожньо - субота, занять нема". Типова спортивний майданчик: розмiтка, баскетбольнi корзини. Усi спортивнi снаряди - в яскравих Мучи-Маусах.
  
  Ед йде на пiвденнiй сторонi огорожi - найближчiй до будинку Бiллi Дитерлинга. Чiпля"ться стертими в кров руками за сiтку, пiдтягу"ться, перелазить. На сiрому курному асфальтi свiжi темнi плями - краплi кровi складаються в ланцюжок, вказують слiд.
  
  Слiд веде до бойлерної. Усерединi свiтло, на двернiй ручцi кров. Ед дiста" револьвер Бала Уайта, вiдчиня" дверi.
  
  Девiд Мертенс скорчився в кутку. Одяг просякнута кров'ю i потом. Вiн тремтить i по-звiрячому шкiрить зуби. Ед кида" йому жменю таблеток.
  
  Мертенс вистача" пiгулки, квапливо й жадiбно запиха" в рот. Ед прицiлю"ться йому в роззявлений рот - i раптом розумi", що не може натиснути на спуск.
  
  Мертенс дивиться на неї. Щось трапилося з часом: вона раптом неймовiрно розтягу"ться, кожна секунда перетворю"ться в тисячолiття. Мертенс обмякает на пiдлозi, почина" сопiти, як немовля: вiн заснув. Ед дивиться на нього, намагаючись викликати в собi лють.
  
  Час раптом прискорю"ться. Перед уявним поглядом Еда проносяться судовi засiдання, психiатрична експертиза, ганьба Престона Эксли, випустив чудовисько на свободу... Палець застиг на узвозi.
  
  Нi, не виходить.
  
  Ед пiднiма" Мертенса пiд мишки i тягне до машини.
  
  
  
  * * *
  
  
  Санаторiй в каньйонi Малiбу, на березi океану. Ед просить охоронця викликати лiкаря Лакса. Скажiть, капiтан Эксли хоче вiдплатити йому послугою за послугу.
  
  Охоронець вказу" йому на мiсце для парковки. Поставивши машину, Ед розрива" на Мертенсе сорочку. Груди, плечi, спина - один суцiльний шрам.
  
  В машину загляда" Лакс. Ед дiста" два пакета порошку, двi пачки тысячедолларовых банкнот. Опуска" заднi скла, кладе героїн i грошi на капот.
  
  Лакс переводить погляд на задн" сидiння.
  
  - Як же, дiзнаюся роботу. Дуглас Дитерлинг.
  
  - Так вiдразу i дiзналися?
  
  Лакс задумливо тарабанить пальцями по пакету з порошком.
  
  - А це звiдки - вiд покiйного Пiрса Пэтчетта? Не варто палати праведним гнiвом, капiтан. Як я знаю, ви реалiст i позбавленi сентиментiв. Так чого ж ви вiд мене хочете?
  
  - Хочу, щоб про цю людину дбали i надiйно охороняли. До кiнця життя.
  
  - Що ж, можна влаштувати. Але що це з вашого боку, капiтан? Спiвчуття - або страх за репутацiю нашого майбутнього губернатора?
  
  - Не знаю.
  
  - Нетиповий вiдповiдь для вас, капiтане. Прошу вас, пройдiть на терасу. Я зараз про все распоряжусь.
  
  Ед виходить на терасу, спершись лiктем, дивиться на океан. Сонце, хвилi - а внизу, в безмiрних глибинах, творять криваве бенкет акули... За спиною в нього хтось вмика" радiо:
  
  - ... i знову про невдалу спробу втечi з тюремного поїзда. Капiтан дорожнього патруля повiдомив пресi, що на даний момент кiлькiсть жертв - двадцять вiсiм ув'язнених, семеро охоронцiв i членiв паровозної бригади. Поранення отримали четверо спiвробiтникiв служби шерифа. Був убитий пострiлом в упор сержант Джон Винсеннс, знаменитий лос-анджелеський полiцейський, колишнiй консультант серiалу "Жетон Честi". Партнер сержанта Винсеннса, сержант полiцiї Лос-Анджелеса Венделл Уайт, в критичному станi знаходиться в центральнiй лiкарнi округу Фонтану. Уайт переслiдував людини, який повинен був забрати втiкачiв - Барта Артура Перкiнса на прiзвисько Собачник, клубного музиканта зi зв'язками в кримiнальному свiтi, - наздогнав його i вбив. Зараз кращi хiрурги округу борються за життя вiдважного полiцейського, хоча на краще надiї мало. Капiтан Джордж Рэчлис з дорожнього патруля назвав цю трагедiю...
  
  "Дивись-но, я тепер твiй боржник..." Океан розплива"ться перед очима, i Ед раптом з подивом розумi", що по щоках його течуть сльози. Чудовисько, наркотики, грошi - все позаду.
  
  
  ГЛАВА СIМДЕСЯТ СЬОМА
  
  
  Знайдено у басейнi: 21 фунт героїну, 871 400 доларiв готiвкою, копiї "секретних матерiалiв" Сiда Хадженса, включаючи компрометуючi фотографiї i докладнi вiдомостi про злочинну дiяльнiсть Пiрса Пэтчетта. Iм'я "Дадлi Смiт" в матерiалах не зустрiча"ться - як i iмена Джона Стомпанато, Барта Артура Перкiнса, Ейба Тайтелбаума, Чи Вакса, Дот Ротштейн, сержанта Майка Брюнiнга, офiцера Дiка Карлайла. Коулмен Стейн, Джордж Магдалено, Сел Бонвентре вбитi пiд час втечi. Девi Голдмана в клiнiцi Камарильо допитували повторно, але нiчого вiд нього не домоглися. Смерть Дот Ротштейн визнана самогубством. Девiд Мертенс надiйно замкнений у санаторiї "Тихий океан". Родичi трьох невинних жертв "Нiчної сови" подали до суду на полiцiю Лос-Анджелеса, звинувативши її керiвництво в тому, що воно безвiдповiдально створило загрозу безпецi людей. Невдала втеча потрапив в нацiональнi новини, отримавши iм'я "Джинсова бiйня". Що залишилися в живих ув'язненi розповiли детективiв iз служби шерифа, що в результатi сварки мiж збройними в'язнями "зброя перейшло в iншi руки", та мiж в'язнями бiлими неграми почалася кривава розбирання. Таким чином, втеча був приречений на невдачу ще до появи влади.
  
  Джек Винсеннс отримав медаль "За доблесть" - посмертно. Вдова не запросила на його похорон нiкого з офiцерiв полiцiї i вiдмовилася зустрiтися з капiтаном Едом Эксли.
  
  У вiддiленнi iнтенсивної терапiї центральної лiкарнi Фонтани Бад Уайт вперто боровся за життя. Вiн отримав безлiч ран, великi неврологiчнi ушкодження, страждав вiд шоку i великої втрати кровi. Лiнн Брэкен майже не виходила з його палати. Розмовляти вiн не мiг, але був у свiдомостi i все розумiв. У лiкарнi Бада вiдвiдав шеф Паркер - хотiв особисто нагородити його медаллю "За звитягу": визволивши з "косинки" на плечi праву руку, Уайт жбурнув медаль йому в обличчя.
  
  Минуло десять днiв.
  
  Склад в Сан-Педро згорiв дотла: на попелищi були виявленi залишки порнографiчних журналiв. Детективи встановили пiдпал, проте не виявили нiяких слiдiв. Належав склад Пiрсу Пэтчетгу. Честера Йоркина i Лоррейн Мальвази допитали повторно, однак вони не повiдомили нiякої сутт"вої iнформацiї i були звiльненi з-пiд варти.
  
  Героїн Ед Эксли спалив, грошi та документи надiйно заховав. У рапортах його не згадувалося iм'я Дадлi Смiта, нi той факт, що Девiд Мертенс, визнаний вбивцею Сiда Хадженса, Бiллi Дитерлинга i Джеррi Марсаласа, причетний i до страшної смертi Крихти Вiллi Веннерхолма i п'ятьох iнших дiтей в далекому тридцять четвертому. Iм'я Престона Эксли нi в рапортах, нi в газетних репортажах не згадувалося.
  
  Шеф Паркер скликав прес-конференцiю. Справа "Нiчної сови", оголосив вiн, розкрито - i цього разу знайденi справжнi винуватцi. Вбивцi - Барт Артур (Собачник) Перкiнс, Чи Вакс i Эйбрахам (Пархач) Тайтелбаум. Мотив - прагнення розправитися з Дiном Ван Гельдером, колишнiм ув'язненим, який видавав себе за Делберта (Дюка) Каткарта, за якого його i прийняли при впiзнаннi. Мета - захопити порноимперию Пiрса Морхауса Пэтчетта, самого недавно став жертвою вбивства. Вивчивши 114-сторiнковий рапорт Еда Эксли, генеральний прокурор штату заявив, що задоволений i закрива" справу. Ед Эксли знову став геро"м: урочиста церемонiя присво"ння йому звання iнспектора транслювалася по телебаченню.
  
  На наступний день Престон Эксли оголосив про свiй намiр балотуватися в губернатори вiд Республiканської партiї.
  
  Джоннi Стомпанато, повернувшись з Акапулько, переселився до Лани Тернер на Беверлi-Хiллз. З дому вiн майже не виходив, на превеликий жаль сержантiв Дона Клекнера i Дуейна Фiску, що стежили за всiма пересуваннями. Шеф Паркер i Ед Эксли покладали на нього великi надiї як на "диного живого винуватця бiйнi в "Нiчний совi": його арешт повинен був поставити останню крапку в цiй справi. Однак для цього арешт належало зробити за всiма правилами, дочекавшись, поки Джоннi з'явиться в Лос-Анджелесi. Що ж, вони були готовi почекати.
  
  Справа "Нiчної сови", як i вбивства Бiллi Дитерлинга i Джеррi Марсаласа, як i ранiше, займали першi рядки новин. Однак нiхто не пов'язував цi злочини мiж собою. Тiммi Валберн вiд коментарiв вiдмовився. Реймонд Дитерлинг випустив прес-релiз, в якому висловив скорботу за передчасно пiшов синовi, i в знак жалоби на мiсяць закрив Фантазиленд. Вiн жив вiдлюдником у себе в Лагуна-Бiч, i тiльки турбота його друга i помiчницi Iнес Сото полегшували його горе.
  
  Сержант Майк Брюнинг i офiцер Дiк Карлайл на службi так i не з'явилися.
  
  Капiтан Дадлi Смiт став зiркою прес-конференцiй, присвячених справi "Нiчної сови". На прощальнiй вечiрцi на честь Тада Смiта вiн пiдняв тост за Еда Эксли - нового iнспектора полiцiї Лос-Анджелеса. Те, що Джоннi Стомпанато знаходиться в розшуку i ось-ось опиниться за гратами, його, здавалося, зовсiм не турбувало.
  
  Нi Престон Эксли, нi Реймонд Дитерлинг, нi Iнес Сото не привiтали Еда Эксли з успiхом i просуванням по службi.
  
  Ед розумiв: вони все знають. Можливо, зна" i Дадлi. Винсеннс мертвий, Уайт на краю могили. Є ще Боб Галлодет - але Галлодет не зна" нiчого нi про Престонi Эксли, нi про справу Атертона.
  
  - Я б його своїми руками вбив! - сказав Ед Галлодету, маючи на увазi Дадлi Смiта.
  
  - Ну нi, - вiдповiдав Галлодет. - Бiльшої дуростi зробити не можна. Не будемо поспiшати. Рано чи пiзно вiн проколете. Почека"мо i зробимо все як треба.
  
  Проти очiкування Ед не заперечував... Не заперечував би. Якби не Бад Уайт.
  
  Бад Уайт. Внутрiшньовеннi катетери на обох руках, шини на пальцях. Три сотнi швiв на грудях. Сталева пластина в черепi. Зламанi кiстки, розiрванi артерiї. Лiнн Брэкен доглядала за ним. Коли приходив Ед, вона мовчала i не пiднiмала на нього очей. Говорити Бад не мiг - i лiкарi не знали, чи заговорить вiн коли-небудь. Але в очах його Ед читав питання. Дадлi Смiт. Твiй батько. Що будеш робити? Зламаними пальцями Бад наполегливо намагався зобразити V - знак перемоги, але тiльки в трет" сво" вiдвiдування Ед здогадався, що це означа" "мотель "Вiкторiя"".
  
  Вiн поїхав туди. Але спершу переглянув матерiали по розслiдуванню вбивств повiй, яке Бад багато рокiв вiв поодинцi. I тiльки тепер зрозумiв, хто такий - вiрнiше, що таке Бад Уайт.
  
  Темний, неосвiчений хлопець, що добилася майже всього, чого хотiв. З тупого громили став першокласним детективом. Поодинцi розкрив складний злочин. Зло системi, всупереч сильним свiту цього. Не тому, що до нього прихильною доля. - нi, все було проти нього. А на нею боцi - тiльки воля i опаляющая лють.
  
  I до чого все це? Не заради чинiв, не заради слави. Тiльки заради Абсолютної Справедливостi.
  
  Всього по рядку записiв Бада Ед зрозумiв, що вбивця Энгелклингов все ще на волi.
  
  Кiмната 11 в мотелi "Вiкторiя" - Ед зрозумiв, навiщо Бад послав нею туди...
  
  Один телефонний дзвiнок пiдтвердив його пiдозри.
  
  Абсолютна Справедливiсть.
  
  Теленовини: убитий горем Рей Дитерлинг день у день прогулю"ться по сво"му спорожнiлому казковому королiвству.
  
  Що ж, те, що може зробити Ед для Бада, - вiн зробить.
  
  
  
  * * *
  
  
  Страсна п'ятниця 1958 року. В ранкових новинах - Престон Эксли йде на службу в "пископальну церкву святого Якова. Ед Эксли їде в мерiю, входить в офiс Еллiса Лоу.
  
  Секретаря ще нема" - час ранн". Лоу у себе за столом, чита". Ед стука" в дверi. Лоу, пiднявши голову:
  
  - Iнспектор Ед? Доброго ранку, сiдайте.
  
  - Я постою.
  
  - Ось як? Дiловий вiзит?
  
  - Свого роду. Близько мiсяця тому Бад Уайт подзвонив вам з Сан-Франциско та повiдомив, що пiдозрю" Спейда Кулi в серiйних вбивствах на сексуальному ґрунтi. Ви пообiцяли йому, що кинете на це справа слiдчих з прокуратури - але цього не злазили. Не зробили, тому що Кулi справно платив внески в ваш неофiцiйний фонд. Близько п'ятнадцяти тисяч в цiлому, вiрно? Ви подзвонили з Ньюпорта в готелi "Бiлтмор" та поговорили з ким-то з групи Кулi. Попередили його, що в одного чокнутого копа " зуб на Спейда, так що йому краще поберегтися. Уайт зловив Собачника Перкiнса - справжн" вбивцю, але той звалив провину на Спейда. Сподiвався, мабуть, що Уайт вб'" Спейда при арештi i тим справа й закiнчиться. А сам Перкiнс, вчасно вами попереджений, лiг на дно. Кiлька днiв потому випiрнув - i перетворив Уайта в калiку.
  
  Лоу, спокiйно:
  
  - У вас нема" доказiв. I з яких пiр вас так хвилю" доля Уайта?
  
  Ед кладе на стiл папку.
  
  - Це дось" Сiда Хадженса. На вас. Тут все: вимагання, припинення кримiнальних переслiдувань за хабарi. Iсторiя падiння Бiлла Макферсона - у всiх подробицях. I фото вiд Пiрса Пэтчетта, на якому ви детаете мiнет хлопцевi-повiї. Або ви пода"те у вiдставку - небудь все це з'явля"ться на перших шпальтах газет.
  
  Лоу - бiлiше простирадла:
  
  - Я пiду але ти пiдеш зi мною!
  
  - Я зовсiм не проти.
  
  
  
  * * *
  
  
  Муляж космiчного корабля з Космоленда i заснiженi вершини "Свiту Пiдлоги" вiн побачив ще з шосе. Пiд'їхав до входу, показав охоронцю жетон. Охоронець кивнув i вiдкрив ворота.
  
  По центральнiй алеї бредуть двi фiгури. Ед прискорю" крок, щоб їх наздогнати. У Фантазиленде така тиша, що, зда"ться, шпилька впаде - i го чути буде.
  
  Iнес помiча" його першою. Оберiга" жестом кладе руку Дитерлингу на плече. Тихо перемолвившись з ним кiлькома словами, вiдходить убiк.
  
  - Iнспектор? - поверта"ться до нього Дитерлинг.
  
  - Здрастуйте, мiстер Дитерлинг.
  
  - Для вас я - Рей. Не приховую, я здивований, що ви з'явилися тут тiльки зараз.
  
  - Ви знали, що я захочу поговорити з вами?
  
  - Звичайно. Ваш батько впевнений, що ви не станете ворушити минуле - тому i не вiдмовля"ться вiд своїх планiв. Але я знав, що цим закiнчиться. I мабуть, вдячний долi за те, що все закiнчиться саме тут.
  
  Через дорогу ся" слiпучим фальшивим снiгом вершина "Свiту Статi". Дитерлинг почина" розповiдь:
  
  - Бачиш, ми всi були мрiйниками - твiй батько, Пiрс i я. Але мрiяли по-рiзному. Твiй батько мрiяв про владу, славу, пiдвищеннi - думаю, як i ти. Фантазiї Пiрса були похмурими i збоченими, як i вiн сам. Але я... я завжди мрiяв тiльки про добро i красу. Пам'ятай про це, коли будеш мене судити.
  
  Ед притуля"ться до огорожi - i Дитерлинг, не зводячи очей з гори, почина" розповiдь.
  
  
  
  * * *
  
  
  Рiк 1920.
  
  Його перша дружина Маргарет, мати Пiдлоги, загинула в автокатастрофi. Дитерлинг одружився вдруге: друга дружина, Дженiс, стала матiр'ю Бiллi. Ще пiд час першою шлюбу Дитерлинг завiв роман з жiнкою на iм'я Фей Борчард. У 1917 роцi вона народила йому сина Дугласа. Дитерлинг платив їй, щоб зберегти народження хлопчика в секретi, - вiн був молодим успiшним кiнорежисером, мрiяв про кар'"ру, i складностi в особистому життi могли йому перешкодити. Про те. хто батько Дугласа, знали тiльки вiн i Фей. Навiть сам Дуглас вважав Рея Дитерлинга "добрим дядечком", другом сiм'ї.
  
  Дуглас зростав з матiр'ю: Дитерлинг провiдував їх часто, фактично жив на двi сiм'ї. В "законнiй" родинi життя не ладналося: сини Бiллi i Стать не бажали жити в свiтi, скандалили мiж собою i з Дженiс - нещасної затюканной жiнкою, зрештою попросила розлучення.
  
  Фей Борчард почала приймати настоянку опiю. Пiд кайфом показувала Дугласу порномультфильмы, якi малював Дитерлинг за сценарiями Пiрса Пэтчетта. Це була iдея Пэтчетта, так вiн запропонував добувати грошi для фiнансування легальних проектiв. Порнографiя в фiльмах в'язалось з жахами - лiтаючi чудовиська гвалтували i вбивали людей. Пiрс Петчетт записував фантазiї, якi вiдвiдували його в наркотичному мареннi, Рей Дитерлинг втiлював цi фантазiї в мультфiльмах. I жоден з них не припускав, що в юному Дугласi вони посiють пристраснi i нав'язливi мрiї про польоти - i про вбивства.
  
  Зовнi Дуглас i Пол дуже схожi один на одного. Але Дугласа Дитерлинг любив - кохав незважаючи на дивацтва в поведiнцi i частi спалахи лютi. А до свого законного сина - тупому, скандального, примхливiй - не вiдчував нiчого, крiм презирства.
  
  Рей Дитерлинг семимильними кроками йшла до слави, Дуглас Борчард - до божевiлля. Знову i знову переглядав вiн мальованi кошмари батька, в яких гiгантськi птахи викрадали дiтей зi шкiльних дворiв. Дорослiшаючи, вiн почав мучити тварин, красти грошi у матерi i нишком бiгати на стриптиз. В одному дешевому стрип-барi вiн i познайомився з Лореном Атертоном.
  
  Так дво" психопатiв знайшли один одного. Атертон був схиблений на розчленовуваннi, Дуглас - на польотах. Обидва захоплювалися фотографi"ю, обох порушували дiти. I вони вирiшили створити iдеального дитину собi пiд стать.
  
  Вони вбивали i розчленовували дiтей, прагнучи створити з них "дитини Франкенштейна", i фотографували свою роботу. Дуглас вбивав птахiв i пiдбирав свого "iдеалу" крила. Потрiбно було прекрасне обличчя - i манiяки зупинили свiй вибiр на Крихтi Вiллi Веннерхолме. Це була iдея Дугласа - знак поваги "дядечковi Рею", раннi роботи якого зробили Дугласа тим, хто вiн був. Крихта Вiллi був викрадений зi шкiльного двору. Подальше вiдомо.
  
  Газети називали дiтовбивцю Доктором Франкенштейном - нiкому i в голову не приходило, що манiякiв може бути дво". Розслiдування очолив iнспектор Престон Эксли. Незабаром у поле його зору потрапив Лорен Атертон, звiдник дiтей, випущений на поруки. Эксли заарештував Атертона i при обшуку виявив у нього в гаражi та"мне сховище з колекцi"ю фотографiй. Атертон у всьому зiзнався, але заявив, що дiяв сам - йому не хотiлося нi з ким дiлити свою славу. Преса на всi лади вихваляла iнспектора Эксли i закликала всiх громадян, якi можуть щось повiдомити про злочини, з'явитися в полiцiю i дати свiдчення.
  
  А Рей Дитерлинг ранiше ходив до Фей. I одного разу, залишившись один у кiмнатi Дугласа, знайшов в затишному куточку ящик, а в ньому - пташинi трупики i дитячi пальцi, обкладенi сухим льодом.
  
  Зрозумiв вiн вiдразу. I так само ясно зрозумiв, що вина лежить на ньому. Його порнофiльми зробили Дугласа вбивцею.
  
  Рей заговорив з Дугласом i вирвав у нього зiзнання - втiм, той особливо i не вiдпирався. Задавши кiлька питань, з'ясував, що Дугласа могли бачити на шкiльному дворi в той день, коли зник Крихта Вiллi.
  
  Захиснi заходи:
  
  Для початку - психiатричне обстеження. Пiдкуплений психiатр дав слово мовчати про дiагноз та iменi пацi"нта. Дiагноз був невтiшний, хоча, почувши його, Рей дихнув трохи вiльнiше: важка психопатiя як наслiдок химическою дисбалансу в мозку. Повне вилiкування неможливо, але психотропнi препарати, прийнятi протягом усього життя, можуть запобiгти спалаху буйства i придушити тягу до вбивства.
  
  Пiрс Петчетт, старий друг Рея Дитерлинга, був фармацевтом i в лiках розбирався. Вiн подбав про душi Дугласа, а доктор Лакс - про його тiлi.
  
  Лакс створив Дугласу нове обличчя. Однак цього було мало: назрiвав гучний судовий процес, адвокат Атертона мав намiр боротися до останнього. Престон Эксли шукав свiдкiв - i ясно було, що рано чи пiзно свiдки знайдуться. I тодi Рей Дитерлинг розробив вiдчайдушний план.
  
  Вiн викликав до себе Дугласа i юного Мiллера Стентона, одного з учнiв сво"ї школи. Дав їм заспокiйливих пiгулок i наказав йти в полiцiю i розповiсти, що вони бачили бiля школи Лорена Атертона - одного. Ранiше, мовляв, не прийшли, тому що боялися, що Доктор Франкенштейн i до них добереться. Хлопцi розповiли Престону Эксли свою iсторiю, впiзнали Атертона, i вiн їм повiрив. Пiсля пластичної операцiї зовнiшнiсть Дугласа зовсiм змiнилася, i Атертон його не впiзнав.
  
  Минуло два роки. Лорен Атертон був засуджений, засуджений до смертi i страчений. Террi Лакс зробив Дугласу ще одну операцiю - щоб знищити його схожiсть з хлопчиком-свiдком. Жив Дуглас в приватнiй лiкарнi, пiд надiйною охороною чоловiкiв-доглядальниць, Пiрс Петчетт справно пичкал його своїми препаратами. Рей Дитерлинг впевнено рухався до вершин слави i вважав, що з цi"ю iсторi"ю покiнчено - поки одного разу в дверi до нього не постукав Престон Эксли.
  
  I розповiв, що в полiцiю з'явилася юна дiвчина, пiд час вбивства Вiллi Веннерхолма вчилася в школi Дитерлинга. В той самий день, коли був викрадений Вiллi, вона бачила бiля школи Лорена Атертона i з ним - сина Реймонда, Пiдлоги.
  
  Дитерлинг зрозумiв: це був Дуглас - в той час вони з Полом дуже схожi один на одного. Вiн запропонував Эксли велику суму грошей. Той спочатку прийняв грошi, але незабаром передумав i вирiшив повернути їх, заявивши: "Повинна восторжествувати справедливiсть. Я арестую хлопця".
  
  Дитерлинг прийшов в жах. Небезпека загрожувала не тiльки нелюбимого сина - пiд загрозою опинилася вся його киноимперия. А що, якщо Эксли якимось чином дiзна"ться про Дугласа? Дитерлинг наполiг, щоб iнспектор залишив грошi у себе i запитав, чи не можна вирiшити питання " без розголосу.
  
  - Вiн винен? - запитав Эксли.
  
  - Так, - вiдповiв Реймонд Дитерлинг.
  
  - Тодi - кара, - сказав Престон Эксли. I Реймонд Дитерлинг погодився.
  
  Вiн вiдправився з Пiдлогою в похiд в гори Сь"рра-Невада. Престон Эксли чекав їх на мiсцi. Вони пiдсипали хлопцевi в їжу снодiйне: Эксли застрелив його увi снi i закопав. Було оголошено, що Пiдлогу загинув пiд час сходження лавини - i всi повiрили цiй брехнi.
  
  Дитерлинг думав, що зненавидить Эксли, - але сталося iнакше. На його обличчi вiн прочитав цiну справедливостi i зрозумiв: ця людина - не безжальний вбивця, але ще одна жертва невблаганного правосуддя. Страшна та"мниця зв'язала їх мiцнiше, нiж могли б зв'язати будь-якi iншi узи. Престон Эксли пiшов з полiцiї i зайнявся будiвельним бiзнесом: засоби для початкового капiталу позичив йому Дитерлинг. Коли вбили Томаса Эксли, першим, кому подзвонив батько, був Рей Дитерлинг. Разом вони боролися з примарами минулого, разом продовжували жити.
  
  
  
  * * *
  
  
  - I жили вони довго, хоч i не дуже щасливо, - так закiнчив свою iсторiю Дитерлинг.
  
  Ед озира"ться кругом. Все крутиться у нього перед очима: гори, рiчки, ракети - все смi"ться над ним.
  
  - Значить, батько так i не дiзнався про Дугласа? Вiн дума", що винен Пiдлогу?
  
  - Так. Ти пробачиш мене? Заради твого батька.
  
  Пальцi Еда стискають релiквiю - золоте дубове листя, iнспекторський знак Престона Эксли. Спочатку вiн дiстався Томасу, тепер - йому.
  
  - Нi. Я направляю в велике журi округу рапорт з проханням видати ордер на ваш арешт за сыноубийство.
  
  - Дай менi тиждень, привести в порядок справи. Не турбуйся, ховатися не буду. Та й де ховатися свiтової знаменитостi?
  
  - Добре, - вiдповiда" Ед i йде до машини.
  
  
  
  * * *
  
  
  Макет шосе зник, його мiсце займа" тепер стопка рекламних плакатiв. Арт Де Спейн розпакову" брошури: перев'язь на руцi зникла, видно свiжий кульової шрам - чiткий, як в пiдручнику.
  
  - Здрастуй, Еддi.
  
  - Де батько?
  
  - Скоро повернеться. Так, вiтаю з пiдвищенням. Вибач, що не подзвонив, - я тут зовсiм забiгався.
  
  - Батько менi теж не подзвонив. Всi ви робите вигляд, що все в порядку.
  
  - Еддi...
  
  Пiджак в Арту настовбурчу"ться на стегнi - навiть зараз вiн не розлуча"ться зi збро"ю.
  
  - Я тiльки що поговорив з Ре"м Дитерлингом.
  
  - Не думали ми, що ти на це вирiшиш.
  
  - Дай менi револьвер, Арт.
  
  Де Спейн простяга" йому револьвер, тримаючи за дуло. "Смiт-Вессон", тридцять восьмий калiбр, нарiзка для глушника.
  
  - Навiщо?
  
  - Еддi...
  
  Ед витрушу" патрони.
  
  - Дитерлинг все менi розповiв. Всi. А ти - ти завжди був найближчим помiчником батька!
  
  - I самим вiрним йому людиною, Сонячний Джиммi, - гордо випроставшись, вiдповiда" Арт. - Все, що я зробив, я робив для Престона.
  
  - Ти знав правду про Поле Дитерлинге?
  
  Арт бере у нього з рук свiй револьвер.
  
  - Так, я вже давно знаю, що вбивця - не вiн. Зрозумiв це випадково, зда"ться, роцi в сорок восьмому або близько того. Випадково дiзнався, що у нього алiбi - пiд час викрадення Веннерхолма вiн був в iншому мiсцi. Не знаю, чи багато було вiдомо Рею, i не можу зрозумiти, чому вiн це допустив. Але я не мiг сказати про це Престону. Не мiг сказати, що вiн убив нi в чому не винного хлопця. Не мiг зруйнувати його дружбу з Ре"м. Ти зна"ш, менi завжди не давало спокою справа Атертона. Хотiлося зрозумiти, хто ж все-таки вбив дiтей.
  
  - Але ти так i не дiзнався.
  
  - Не впiзнав, - хита" головою Де Спейн.
  
  - Розкажи менi про братiв Энгелклингах, - наказу" Ед.
  
  Арт пiднiма" верхнiй плакат - Престон на тлi бетонних блокiв.
  
  - Одного разу я зайшов в Бюро. У п'ятдесят третьому роцi, коли почалися всi цi справи. Побачив на дошцi бюлетенiв цi знiмки. Гарненькi натурники, "ромашка" - але вiд звичайної порнухи далеко, як небо вiд землi. Сюжети цих фотографiй вiдразу змусили мене згадати про Атертоне. А адже тi знiмки, що були знайденi в нього пiд час обшуку, бачили лише ми з Престоном та ще кiлька офiцерiв. Я спробував з'ясувати, звiдки взялися цi порноальбомы, - але нiчого не домiгся. Через деякий час дiзнався, що брати Энгелклинги дали свiдчення щодо "Нiчний совi", що вони пов'язували цi вбивства з порнобiзнесом, але ти не прийняв цю версiю. Став шукати Энгелклингов - вони наче крiзь землю провалилися. Тiльки в минулому роцi я дiзнався, що вони працюють в друкарнi неподалiк вiд Фрiско. Поїхав туди, щоб з ними поговорити. Менi всього-то й треба було - з'ясувати, звiдки бралася ця непристойнiсть.
  
  В пам'ятi у Еда пропливають фрази з рапорту Уайта. Кислотнi опiки, шматки слезшей шкiри на пiдлозi...
  
  - Просто поговорити? Арт, я знаю, що там сталося.
  
  Де Спейн, не опускаючи очей.
  
  - Ситуацiя вийшла з-пiд контролю. Вони прийняли мене то за грабiжника, то за шантажиста. Я знайшов у них старi порнонегативы - i хотiв, щоб вони назвали iмена натурникiв. Ще знайшов героїн i психотропнi таблетки. Вони сказали, що знають одного багатого старигана з грошима, який надумав здивувати весь свiт особливою суперсмесью бiлого кайфу, але йому до них далеко. Не знаю чому, але я був впевнений, що вони знали, хто виготовляв цi бруднi картинки. Вони смiялися надi мною... Не знаю, Ед, ма" бути, на мене найшло затемнення. Я уявив, що це вони вбивали дiтей... що вони можуть пошкодити Престону... Наркоторговцi, яким i жити не варто, а вже в порiвняннi з мiзинцем Престона вся їх життя i ламаного гроша не кошту"... Чорт забирай, Еддi, вони смiялися надi мною - розумi"ш? Називали "дiдом", говорили, що менi пора на цвинтар! Так от: цей "дiд" впорався з ними обома!
  
  Обривки плаката падають на пiдлогу.
  
  - Ти вбив двох людей - просто так.
  
  - Нi, Еддi, не просто так. Заради Престона. Прошу тебе, не кажи йому нiчого.
  
  - Не вiн вчив мене абсолютної справедливостi?
  
  - Еддi, вiн цього не переживе! Вiн не повинен знати, що Пiдлогу Дитерлинг невинний! Еддi, прошу тебе!...
  
  Вiдштовхнувши його, Ед кида"ться обшукувати будинок. Гобелени в материнськiй спальнi нагадують йому про Лiнн. Власна кiмната - про Баде i Джека. Весь дiм просякнутий брудом, вiд смороду брудних грошей нема чим дихати - як вiн мiг жити тут стiльки рокiв? Внизу, в дверях, його зустрiча" батько:
  
  - Едмунд!
  
  - Я арестую тебе за вбивство Пiдлоги Дитерлинга. Даю тобi кiлька днiв, щоб привести в порядок справи.
  
  Престон, з кам'яним обличчям:
  
  - Пiдлога Дитерлинг був манiяком-детоубийцей. Вiн заслужив смерть.
  
  - Вiн був невинний. А ти його вбив. Це - умисне вбивство.
  
  Престон - як камiнь, незламний, непохитний. На обличчi - нi тiнi каяття:
  
  - Едмунд, зараз тобi треба заспокоїтися. У тебе розхиталися нерви.
  
  - Розхиталися нерви?! - Ед проходить повз. Кида" на ходу: - Будь ти проклятий за все, що зi мною зробив!
  
  
  
  * * *
  
  
  В центр мiста, в "Тихий океан" - тихе мiстечко, при"мнi обличчя. Бiля стiйки потягу" мартiнi Галлодет:
  
  - У мене поганi новини про Дадлi. Вони тебе засмутять.
  
  - Засмутити мене бiльше, нiж мене вже засмутили сьогоднi, неможливо.
  
  - Ось так, так? Дадлi знову вийшов сухим з води. Ми позбулися "диного свiдка. Джоннi Стомпанато мертвий. Зарiзала дiвчина, донька Лани Тернер. Випадок чистий: Фiск чергував через вулицю, бачив труповозку i полiцейських з Беверлi-Хiллз. Тепер у нас - нi свiдкiв, нi доказiв. Правда чудово, синку?
  
  Ед приканчивает мартiнi одним ковтком.
  
  - Нiчого. Грошi у мене " - спадщина Пэтчетта, цiле стан. I, клянуся Богом, рано чи пiзно я вiзьму за зябра цього ирландскою выблядка. Нехай навiть на це пiде вся моя клята життя... синку.
  
  - Зауважу, iнспектор, - усмiха"ться Галлодет, - що ти з кожним днем ста"ш все бiльше схожий на Бада Уайта. Вже вибач.
  
  
  КАЛЕНДАР
  
  
  
  
  Квiтень 1958
  
  
  
  ВИТРИМКА: "Лос-Анджелес Таймс", 12 квiтня
  
  
  
  Велике журi оголошу" справу "Нiчної сови" закритим
  
  
  
  Через майже п'ять рокiв пiсля дня вбивства мiсто i округ Лос-Анджелес офiцiйно прощаються з "калiфорнiйським злочином столiття" - сумно вiдомим справою "Нiчної сови".
  
  16 квiтня 1953 року тро" озбро"них бандитiв увiрвалися до цiлодобове кафе "Нiчна сова" на бульварi Голлiвуд i розстрiляли трьох вiдвiдувачiв та трьох працiвникiв закладу. Полiцiя припустила, що мотивом вбивства стало пограбування, i незабаром пiдозра впала на трьох молодих негрiв. Реймонд Коутс, Тайрон Джонс i Лерой Фонтейн були арештованi, потiм бiгли i загинули при опорi повторного арешту. Окружний прокурор Еллiс Лоу заявив, що перед втечею вони зiзналися йому в ско"ному, i справу було закрито.
  
  Проте чотири роки i десять мiсяцiв Отiс Джон Шортелл, ув'язнений в'язницi Сан-Квентiн, виступив з сенсацiйним зiзнанням: виявля"ться, в той самий час, коли в кафе вiдбувалося масове вбивство, вiн разом з трьома пiдозрюваними брав участь у груповому зґвалтуваннi дiвчини по iменi Iнес Сото. Це заява, пiдтверджене перевiркою на детекторi брехнi, викликало скандал i змусило суспiльство вимагати перегляду справи.
  
  Масла у вогонь пiдлило вбивство братiв Пiтера i Бакстера Энгелклингов, що сталася 25 лютого. Брати, пiдозрюваних у торгiвлi наркотиками, давали свiдчення у справi "Нiчної сови": вони заявляли, що вбивства стали результатом кримiнальної iнтриги, пов'язаної з боротьбою за пiдпiльну порноимперию. Вбивство Энгелклингов так i залишилося нерозкритим. Шериф округу Марiн, лейтенант Юджин Хетчер заявив: "У нас нема" жодної зачiпки. Але зброю складати рано".
  
  Почалося нове розслiдування справи "Нiчної сови", на цей раз - з урахуванням "порнографiчного слiду". 27 березня багатий бiзнесмен Пiрс Морхаус Петчетт був застрелений у сво"му особняку в Брентвудi, а два днi потому офiцери полiцiї застрелили при арештi його передбачуваних вбивць, Эйбрахама Тайтелбаума, 49 рокiв, i Чи Пiтера Вакса, 44 рокiв. У той же день вiдбулася сумнозвiсна "Джинсова бiйня". У числi iнших злочинцiв був убитий Барт Артур Перкiнс по кличцi Собачник, клубний музикант зi зв'язками в кримiнальному свiтi. Згiдно з даними розслiдування, Тайтелбаум, Вакс i Перкiнс i були виконавцями кривавої розправи в "Нiчний совi". Детальнiше про це розповiда" капiтан полiцiї Лос-Анджелеса Дадлi Смiт:
  
  - Вбивства в "Нiчний совi" - плiд витонченого задуму, зв'язаного з пiдпiльною боротьбою за мерзенне право наживатися на поширеннi порнографiчної бруду, такою, що калiчить душi людей. Тайтелбаум, Вакс i Перкiнс прагнули вбити розповсюджувача порнографiї Делберта (Дюка) Каткарта i перехопити нею бiзнес. Однак їх жертвою став Дiн Ван Гельдер, злочинець, зовнi дуже схожий на Каткарта i видавав себе за нею. Взагалi, справа "Нiчної сови" увiйде в аннали судочинства як надзвичайно складне, заплутане i повне химерних i жорстоких поворотiв долi. Всi ми з глибоким задоволенням усвiдомлю"мо, що це справа нарештi розкрита.
  
  Капiтан (нинi iнспектор) Едмунд Эксли, очолив друге розслiдування, спростував чутки про те, що в злочинi брав участь i четвертий вбивця, загиблий в той самий момент, коли полiцiя готувала його арешт.
  
  - Цi чутки абсолютно безпiдставнi, - сказав на це Эксли. - Справу закрито. Я переданий докладний рапорт великим журi округу, дав докладнi свiдчення, i всi мої висновки були прийнятi.
  
  Отже, з "проклятим справою" покiнчено - але якою цiною? Тад Грiн, голова Бюро розслiдувань полiцiї Лос-Анджелеса (у цьому роцi вiн виходить на пенсiю i переходить на службу в прикордонний патруль), каже:
  
  - Справi "Нiчної сови" нема" рiвних як за витратами, так i за кiлькiстю задiяних людино-годин. Такi справи трапляються раз в життi. Ми здобули перемогу - але заплатили за це високу цiну.
  
  
  
  ВИТРИМКА;
  
  "Лос-Анджелес Мiррор Ньюс", 15 квiтня
  
  
  
  Раптова вiдставка Лоу шоку" Лос-Анджелес
  
  
  
  Юридичний свiт Калiфорнiї з подивом запиту" себе, що змусило Еллiса Лоу, окружною прокурора Лос-Анджелеса, раптово подати у вiдставку, обiрвавши блискучу полiтичну кар'"ру? Лоу, 49 рокiв, оголосив про свою вiдставку на регулярнiй щотижневiй прес-конференцiї, пояснивши сво" рiшення нервовим виснаженням i бажанням повернутися до приватної адвокатської практики. Службовцi прокуратури здивованi рiшенням боса. Тi, хто працював з ним плiч-о-плiч, стверджують, що нiщо не вiщувало такої розв'язки - в останнi днi Лоу був, як завжди, здоровий, бадьорий i сповнений сил.
  
  Роберт Галлодет, старший слiдчий прокуратури, сказав нашому кореспондентовi:
  
  - Зна"те, я просто в шоцi. А мене шокувати не так-то легко. Мотиви Еллiса? Поняття не маю: запитайте у нього самого. Сподiваюся тiльки, що, коли мiська рада призначить виконуючого обов'язки окружного прокурора, їм я опинюся.
  
  Пiсля того як хвилювання, викликане новинами про вiдставку Лоу, трохи вляглося, в адресу колишнього окружного прокурора почулися схвальнi вiдгуки. Шеф полiцiї Лос-Анджелеса Вiльям X. Паркер назвав Лоу "чесним i непохитним ворогом злочинностi", а помiчник Паркера капiтан Дадлi Смiт сказав: "Всiм нам буде не вистачати Еллiса. У правосуддя ще не було бiльш вiрного слуги". Губернатор Найт i мер Норрiс Поулсон вiдправили Лоу телеграми, в яких просять його переглянути сво" рiшення. Сам Лоу вiдмовля"ться вiд зустрiчей з журналiстами i коментарiв не да".
  
  
  
  ВИТРИМКА:
  
  "Лос-Анджелес Геральд Експрес". 19 квiтня
  
  
  
  Потрiйне самогубство в Фантазиленде: Скорбота i потрясiння охопили країну
  
  
  
  Їх знайшли разом в Фантазиленде, тимчасово закритому з нагоди трагiчної загибелi сина великого людини. Престон Эксли, 64 рокiв, колишнiй офiцер полiцiї Лос-Анджелеса, будiвельний магнат i полiтик-початкiвець. Iнес Сото, 28 рокiв, директор по зв'язках з громадськiстю найзнаменитiшого в свiтi комплексу розваг та ключова свiдок у кошмарному справi "Нiчної сови", i Реймонд Дитерлинг, 66 рокiв, батько сучасної анiмацiї, генiй, поодинцi створив новий свiт, людина, спроектував Фантазиленд як данину пам'ятi передчасно загиблому синовi. Лос-Анджелес у жалобi, вся країна вражена i охоплена тугою.
  
  Їх знайшли разом на центральнiй алеї Фантазиленда. Передсмертних записок не було, однак коронер округу Фредерiк Ньюбарр рiшуче вiдкинув припущення про вбивство i пiдтвердив версiю добровiльного вiдходу з життя. Всi тро" взяли смертельнi дози рiдкiсного антипсихотичного засобу. Висловлення скорботи заповнили випуски новин: свої глибокi спiвчуття рiдним i близьким покiйних висловили президент Ейзенхауер, губернатор Найт i сенатор Вiльям Ноуленд.
  
  Эксли i Дитерлинг встигли розпорядитися своїм величезним станом. Будiвельний магнат заповiв свою iмперiю давнього товариша i помiчника Артуру Де Спейну, а 17-мiльйонний статок - синовi Едмунду, офiцера полiцiї Лос-Анджелеса. Дитерлинг залишив сво" величезне багатство довiрчого фонду, розпорядившись про те, щоб нинiшнiй його стан, так i майбутнi доходи вiд Фантазиленда були роздiленi мiж кiлькома благодiйними органiзацiями, якi допомагають дiтям.
  
  Горе i потрясiння змушують нас всiх задаватися питанням: чим викликана ця трагедiя? Однак на цей природний питання навряд чи вдасться знайти вiдповiдь.
  
  Мiс Сото перебувала в близьких стосунках з сином Престона Эксли Едмундом i останнiм часом страждала вiд нав'язливої уваги преси, спричиненого вiдновленням справи "Нiчної сови". Реймонд Дитерлинг був вражений недавньої трагiчною загибеллю сина Вiльяма. Однак Престону Эксли супроводжували успiх та вдача: вiн тiльки що завершив найграндiознiший iз своїх проектiв - спорудження в Пiвденнiй Калiфорнiї мережi шосе - i висунув свою кандидатуру на виборах губернатора. Соцiологiчне опитування, проведене незадовго до його загибелi, показав, що в списку Республiканської партiї Эксли впевнено лiдиру". З якихось причин ця людина раптом вирiшив звести рахунки з життям - залиша"ться тiльки гадати. Близькi йому люди - Артур Де Спейн i син Едмунд - вiд коментарiв вiдмовилися.
  
  Листа iз спiвчуттями i траурнi вiнки затопили як Фантазиленд, так i будинок Престона Эксли в Хенкок-парку. Прапори штату Калiфорнiя наполовину приспущенi. Голлiвуд оплаку" втрату гiтана кiнематографiї. Питання: "Чому?" не залиша" уста скорботних.
  
  Престон Эксли i Рей Дитерлинг були гiгантами. Iнес Сото - проста дiвчина з нелегкою долею, що зумiла завоювати довiру великої людини, стати йому найближчою помiчницею i вiдданим другом. Перед смертю всi тро" зробили доповнення до своїх заповiтiв, просячи кремувати його тiло i розвiяти прах над морем. Похорони пройшли вчора - в камернiй обстановцi, без вiдвiдувачiв i без будь-яких релiгiйних обрядiв. Начальник служби безпеки Фантазиленда, органiзував церемонiю, вiдмовився вказати точне мiсце, де упокоївся прах загиблих.
  
  "Чому?" - запиту"мо ми - i не знаходимо вiдвела. Не зна" вiдповiдi на це питання i мер Норрiс Поулсон. Однак його прощальнi слова в пам'ять загиблих залишаться в наших серцях. "Кажучи просто, - каже мер Поулсон, - цi дво" символiзували два вигляду Лос-Анджелеса. З одного боку - казка, мрiя, здiйснення найсмiливiших фантазiй, з iншого - найвищi стандарти повсякденному життi. Бiльше, нiж хто-небудь ще, Реймонд Дитерлинг i Престон Эксли втiлювали в собi силу мрiї, зробила Лос-Анджелес таким, який вiн "".
  
  
  
  
  
  
  ЧАСТИНА П'ЯТА
  
  ПIСЛЯ ВСЬОГО
  
  
  
  
  ГЛАВА СIМДЕСЯТ ВОСЬМА
  
  
  Ед в синiй унiформi. Паркер, посмiхаючись, приколю" до його плечах золотi зiрки.
  
  - Едмунд Эксли, шеф Бюро розслiдувань полiцiї Лос-Анджелеса!
  
  Оплески, блискотiння спалахiв. Ед знизу" Паркеру руку, оглянула натовп. Полiтикани, Тад Грiн, Дадлi Смiт. На задньому планi бiля дверей зауважу" Лiнн.
  
  Грiм оплескiв, рукостискання: мер Поулсон, Галлодет, Дадлi.
  
  - Я захоплююся тобою, синку. Захоплююся i з нетерпiнням чекаю можливостi попрацювати пiд твоїм керiвництвом.
  
  - Дякую, капiтане. Не сумнiваюся, ми спрацю"мося.
  
  Дадлi пiдморгу" у вiдповiдь.
  
  Закiнчивши з офiцiйною частиною, Паркер веде юрбу до столу iз закусками i прохолодними напоями. Лiнн не руха"ться з мiсця.
  
  Ед пiдходить до неї.
  
  - Самiй не вiриться, - каже Лiнн. - Промiняла красеня мiльйонера на калiку пенсiонера. Їдемо в Аризону, любов моя. Свiже повiтря - для пенсiонерiв корисно, та й знайомi мiсця.
  
  За останнiй мiсяць вона помiтно постарiла, але краса її вiд цього не зблякла - тiльки стала благороднiше i суворiше.
  
  - Коли їдете?
  
  - Прямо зараз. Заїхали попрощатися.
  
  - Вiдкрий сумку.
  
  - Що?
  
  - Просто вiдкрий.
  
  Лiнн вiдкрива" сумку, i Ед опуска" в неї полiетиленовий пакет, перетягнутий скотчем.
  
  - Це бруднi грошi, витрать їх швидше.
  
  - Скiльки там?
  
  - Вистачить купити всю Арiзони. А де Уайт?
  
  - В машинi.
  
  - Я тебе проводжу.
  
  Вони вислизають з залу, спускаються по чорних сходах. Бiля ганку припаркований "паккард" Лiнн, шторки на вiкнах. Ед вiдкрива" дверi, загляда" на задн" сидiння.
  
  Бад Уайт. Загiпсованi ноги, шви на голенiй головi. Сильнi м'язистi руки спокiйно лежать на колiнах. Дротовi фiксатори на щелепи надають йому досить дурний вигляд.
  
  Лiнн варто трохи вiддалiк. Уайт пробу" посмiхнутися - виходить гримаса.
  
  - Я дiстану Дадлi, - говорить Ед. - Я його дiстану. Даю слово.
  
  Уайт стиска" його руки в своїх - стиска" сильно, так, що обидва кривляться.
  
  - Тепер я твiй боржник. - Ед стосу"ться щоки Уайта. На цей раз Баду майже вда"ться посмiхнутися.
  
  Зверху доноситься шум банкету. Гудуть голоси гостей, розкотисто регочеться Дадлi Смiт.
  
  Лiнн:
  
  - Нам пора.
  
  - Цiкаво, якi шанси були у мене, - неголосно каже Ед.
  
  Вона пiдходить до нього, дивиться в очi:
  
  - Одним дiста"ться весь свiт, iншим - колишня повiя i ферма в Арiзонi. Ти - серед перших, але, Бог свiдок, я тобi не заздрю.
  
  Ед цiлу" її в щоку. Лiнн сiда" за кермо, пiднiма" скла. Бад притиска" руку до скла.
  
  Ед притиска" руку зi свого боку - в нього долоню майже вполовину менше. Йде поруч з машиною, поступово прискорюючи крок. Потiм "паккард" набира" швидкiсть i, погудев на прощання, влива"ться в потiк машин.
  
  Ед залиша"ться один. Один - зi своїми мертвими.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"