(переклад з нiмецької)


Рейки-рейки, шпали-шпали,
Їде потяг заблукалий,
Паровоз сопе чух-чух,
Дмуха парою пуф-пуф.
Пiд'їжджає до перона,
Доповзає-пiд'їжджає,
Та з останнього вагона
Вилiтає-випадає:
I горошок, i зерно,
Кукурудза та пшоно,
I строкатая квасоля
(Ой, квасолечка-квасоля!),
I вiдбiрна бараболя,
Барра-боля, барра-боля...

Кури першi позбiгались,
Гуси-качки позлiтались,
Позбiгались-позлiтались,
Стали все оте шукать,
Стали все оце збирать
Та й клювать, клювать, клювать,
Та й гребти, гребти, гребти,
Та й скубти, скубти, скубти,
Та й щипати, та й щипати,-
Годi їх вже розiгнати...
За курми приплiвся вовк,
Вiн зерно зубами товк;
Слiдом, в справах, мимохiдь
Вайлуватий брiв ведмiдь,
Той на гамiр завiтав
Та й горошок пожував
(Пожував, пожував весь нещадно).
А за ним прибiгли понi,
Кабани, верблюди, конi,
Слоненя гуп-гуп, гуп-гуп,
Слоник-татко туп-туп-туп-
Всi завзято тупотiли
I собi знайти щось хтiли...

Вийшов тут з депо двiрник,
Той що до порядку звик,
Зиркнув навкруги сердито,
Гукнув щось несамовито,
Розлякав усiх звiрят,
Пташок всiх i слоненят,
Та давай мiтлой махати,
Прибирати-замiтати,-
Посновиґав, все замiв
Та й утомлено присiв
На стiлець, в кiнцi перона,
Бiля крайнього вагона.

Щоб не йшов даремно час,
Що трапляється не раз,
Iз широкої холошi
Грузом дивної розкошi
Передбачливий двiрник
(Незрiвнянний працiвник)
Дiстає для вiдпочинку
Та й друкарську тут машинку.
Жiнцi пише вiн листа,
Вжик-вжик-вжик та тра-та-та-
Став вiн дзвiнко стукотiти,
Став виписувать привiти,
Пiдбирати став слова
(От що з двiрником бува!):

- Рейки-рейки, шпали-шпали,
Кома-вжик, кома-вжик,
Їхав машинiст оспалий,
Кома-вжик, кома-вжик,
Паровоз сопiв чух-чух,
Вжик i крапка, вжик i крапка,
Дмухав парою пуф-пуф,
Вжик i крапка, вжик i крапка.
Як пiдїхав до перона,
Кома-вжик, кома-вжик,
То в останнього вагона,
Кома-вжик, кома-вжик,
Проломило, видко, дно...

Галю, мила, вже давно
Я купив твоїй родинi
Запашнi, духмянi динi,
Любiй тещi я купив
Цiлу жменю темних слив,
Навiть нашому Сiрковi,
Той що хмурить тяжко брови,
Я купив у подарунок
Чималий, тугий пакунок:
I горошок, i зерно,
Гречку, рис, овес, пшоно,
I строкатую квасолю,
I солодку бараболю...

Та нехай йому вже грець,
Все звелося нанiвець-
Iз останнього вагона
Обiч довгого перона
Все розсипалося вщент,
Згинув весь мiй реманент!
Кури-гуси позбирались,
Позбiгались-позлiтались,
Стали все оте шукать,
Стали все оце збирать
Та й клювать, клювать, клювать,
Та й гребти, гребти, гребти,
Та й скубти, скубти, скубти,
Та й щипати, та й щипати,-
Годi їх вже розiгнати...

Але, мила моя Галя,
Вжик i крапка, вжик i крапка,
Моя пташко, моя краля,
Вжик i крапка, вжик i крапка,
Моє рiдне серденя,
Кома-вжик, кома-вжик,
Квiтка пишная моя,
Кома-вжик, кома-вжик,
Я для тебе особисто
Приберiг тихцем намисто
I шкiрянi чобiтки,
I барвистiї хустки,
I тепленький кожушок,
I квiтчастий фартушок!
Ввечерi прийду до хати,
Кома-вжик, кома-вжик,
Буду Галю одягати,
Кома-вжик, кома-вжик,
Буду я пiсень спiвать,
Вжик i крапка, вжик i крапка,
Буду жiнку цiлувать,
Вжик i крапка, вжик i крапка,
Цiлувать, цiлувать, милуватися!