Торкаючись землi, я в не проростаю.
Я черпаю  багаття i життя.
I в сильний чорнозем корiння я пускаю,
I вiдчуваю я, що я сама Земля.
Що я  не ората частина,
Що я  не плекане дитя.
Я сiюсь в нiй, як дикая рослина,
Вона ж в менi, як сенс мог буття.