2. Из истории родной страны
(1987 г. - 1996 г.)
Той шок людей не можна змалювати,
Коли вони заходять до крамницi,
I нерви, щоб були твердiш за крицю!
Мiшками зараз треба грошi мати,
Усi здебiльш тепер такi убогi,
Окрiм отих, що вмiють обдурити,
Побачиш цiни i нiмiють ноги,
Так гiрко стане, нiде правди дiти!
Навiщо обирали депутатiв?
Куди наш президент привiв мiльйони?
Голодна смерть чекає в кожнiй хатi,
Їх не злякають найстрашнi прокльони!
Для кого ми так тяжко працювали?
Бездольнi дiти брязкали ключами,
Здоров.я ми суспiльству вiддавали,
А нинi - знов у черзi за харчами!
Хто нам вiддасть усе,що заробили?
I звiдки зараз спокою шукати?
Була така країна - все розбили!
Скажiть, хто знов нас зможе об єднати?
Бо бачимо: правителi не дбають,
Аби народу стало краще жити,
I лише одного усiх навчають:
Як добре iншим глибшу прiрву рити!