Семунд Мудрий. Бесiда з Вафтруднiром

Бесiда з Вафтруднiром

Одiн промовив:

"Порадь менi, Фрiгг,

час менi ïхати

до Вафтруднiра;

знаннями своïми

помiрятись хочу

з турсом всемудрим".

Фрiгг одказала:

"Вдома лишайся,

любий Герфадре,

в обiйстi богiв,

бо з-помiж йотунiв

не вiдаю рiвного

Вафтруднiровi в знаннях".

Одiн промовив:

"Багато я ïздив,

багато я звiдав,

багато я сильних спiзнав;

бажаю дiзнатись,

як Вафтруднiровi

ведеться в чертогах його".

Фрiгг одказала:

"Щасливо рушай,

щасливо вертай,

щастя тобi на шляху!

Мудрiсть нехай

допоможе Всебатьковi

бесiду з йотуном вести".

Вирушив Одiн

поговорити

з йотуном мудрим;

прибув Iгг до хати

Iмова батька

i в залу ступив.

Одiн промовив:

"Шана тобi, Вафтруднiре!

Нинi прийшов я

тебе повидати;

волiю дiзнатись,

чи ти наймудрiший,

чи йотун всемудрий?"

Вафтруднiр мовив:

"Що се за муж

у залах моïх

словами жбурляє?

Назовнi не вийдеш

з покоïв оцих,

як мудрим себе не покажеш!"

Одiн промовив:

"Гаґнрадом я звуся;

нинi з дороги мя

змучила спрага,

стомила дорога, -

жадаю запросин

й гостинностi, йотуне".

Вафтруднiр мовив:

"Чого ти, Гаґнраде,

у сiнях стоïш?

Проходь та у залi сiдай!

Подивимось нинi,

хто розумнiший,

гiсть або йотун старий!"

Одiн промовив:

"Муж незаможний,

як до заможного прийде,

мовчить або каже, що треба;

балакучий надмiру,

думаю, здибає лиха

вiд кригосердого".

Вафтруднiр мовив:

"Скажи менi, Гаґнрад,

якщо вже стояти волiєш

i мудрiстю мiрятись,

як зветься кiнь,

що возить на спинi

день для людей?"

Одiн промовив:

"Скiнфаксi зветься,

вiн ясную днину

людям везе;

найкращим конем

iз гривою свiтлою

вважається вiн у хрейдготiв".

Вафтруднiр мовив:

"Скажи менi, Гаґнрад,

якщо вже стояти волiєш

i мудрiстю мiрятись,

хто той жеребчик,

зi сходу що возить

нiч для богiв?"

Одiн промовив:

"Хрiмфаксi той кiнь,

що нiч доставляє

для добрих богiв;

пiна з вудил його

крапає вранцi;

звiдти роса у долинах".

Вафтруднiр мовив:

"Скажи менi, Гаґнрад,

якщо вже стояти волiєш

i мудрiстю мiрятись,

як зветься рiка

мiж йотунiв землями

та володiнням богiв?"

Одiн промовив:

"Iфiнгом зветься рiка

мiж йотунiв землями

та володiнням богiв;

вiльно бiжить,

нiколи ïï

крига не вкриє".

Вафтруднiр мовив:

"Скажи менi, Гаґнрад,

якщо вже стояти волiєш

i мудрiстю мiрятись,

як зветься поле,

де буде битва

мiж Суртом й богами благими?"

Одiн промовив:

"Вiгрiд - те поле,

де буде битва

мiж Суртом й богами благими;

сто переходiв -

то довжина

i ширина поля бою".

Вафтруднiр мовив:

"Мудрий ти, гостю,

сiдай же на лавку,

з турсом розмову тримати,

закладемо голови,

гостю кмiтливий,

заставою в нашiм змаганнi".

Одiн промовив:

"Скажи тепер ти,

як розум тобi допоможе,

i ти, Вафтруднiре, тямущий,

звiдки земля появилась

i небо високе, повiдай,

о йотуне мудрий?"

Вафтруднiр мовив:

"З Iмiра плотi

земля утворилась,

а гори - з кiсток,

небо - iз черепу

iнистохладного троля,

а з кровi - моря".

Одiн промовив:

"Скажи тепер вдруге,

як розум тобi допоможе,

i ти, Вафтруднiре, тямущий,

мiсяць вiд кого походить,

який люди бачать вгорi,

i сонце так само?"

Вафтруднiр мовив:

"Мундiльфарi - iм'я

мiсяця батька,

i сонця так само;

обходити небо

щодня вони мають,

так мiряють час".

Одiн промовив:

"Скажи тепер втретє,

як розум тобi допоможе,

i ти, Вафтруднiре, тямущий,

вiд кого походить

день над людьми

i з мороком нiч?"

Вафтруднiр мовив:

"Деллiнгом зветься,

хто день породив,

а Ньор - батько ночi;

повню й безмiсячну нiч

боги створили,

щоб мiряти час".

Одiн промовив:

"Скажи учетверте,

як розум тобi допоможе,

i ти, Вафтруднiре, тямущий,

вiд кого походить зима

i теплеє лiто

у мудрих богiв?"

Вафтруднiр мовив:

"Вiндсваль - iм'я

батька зими,

а лiта - Свасуд".

Одiн промовив:

"Скажи тепер вп'яте,

як розум тобi допоможе,

i ти, Вафтруднiре, тямущий,

хто старшим з асiв

чи з Iмiра роду

був за давнiх часiв?"

Вафтруднiр мовив:

"За многiï зими

до того, як землю створили,

народжений був Бергельмiр,

Трудгельмiр же

був його батько,

i Аургельмiр - його дiд".

Одiн промовив:

"Скажи тепер вшосте,

як розум тобi допоможе,

i ти, Вафтруднiре, тямущий,

вiд кого пiшов Аургельмiр

з йотунiв роду,

турсе премудрий?"

Вафтруднiр мовив:

"Елiвагару

крапали бризки,

йотун iз хвиль утворився;

з нашого лютого роду

всi так з'явились,

тому ми й жорстокi".

Одiн промовив:

"Скажи тепер всьоме,

як розум тобi допоможе,

i ти, Вафтруднiре, тямущий,

чином яким породив

йотун безумний нащадкiв,

жiнки не маючи?"

Вафтруднiр мовив:

"Пiд пахвою виросли

хрiмтурса чорного

дочка i син;

нога вiд ноги

народила у нього

шестиголового сина".

Одiн промовив:

"Увосьме скажи,

як розум тобi допоможе,

i ти, Вафтруднiре, тямущий,

що ти найперше

тримаєш у пам'ятi,

турсе всемудрий?"

Вафтруднiр мовив:

"За многiï зими

до того, як землю створили,

народжений був Бергельмiр;

ось перше, що я

пам'ятаю i бачив:

як у труну його клали".

Одiн промовив:

"Скажи удев'яте,

як розум тобi допоможе,

i ти, Вафтруднiре, тямущий,

звiдки вiтри прибувають,

летять понад хвилями,

людям невидимi?"

Вафтруднiр мовив:

"Хресвельгом зветься

йотун в орлинiй подобi,

на краю землi вiн сидить;

крила його

здiймають вiтри

над усiма племенами".

Одiн промовив:

"Скажи удесяте,

як розум тобi допоможе,

i ти, Вафтруднiре, тямущий,

звiдки з'явився

Ньорд серед асiв -

в храмах i капищах

вельми шанований вiн,

хоч асам не родич".

Вафтруднiр мовив:

"У Ванахеймi

родився той бог,

до асiв пiшов як заручник;

по гибелi свiту

вернеться вiн

до ванiв премудрих".

Одiн промовив:

"Скажи в одинадцяте,

що то за мiсце, -

кожного дня там сiчуться?

Обранi воïни,

в битвах полеглi,

сидять i пирують потому".

Вафтруднiр мовив:

"Ейнхерiï всi

в Одiна мiсцi

сiчуться щодня;

Обранi воïни,

в битвах полеглi,

сидять i пирують потому".

Одiн промовив:

"Скажи у дванадцяте,

звiдки ти долi богiв

знаєш усiх, Вафтруднiре?

Про йотунiв тайни

i всiх ти богiв

вiрно повiдав,

турсе всемудрий".

Вафтруднiр мовив:

"Про йотунiв тайни

i всiх я богiв

мовити змiг,

бо цiлий свiт

довелося об'ïхати;

дев'ять свiтiв я навiдав

i Нiфльхель преiсподнiй;

мертвi туди потрапляють".

Одiн промовив:

"Багато я ïздив,

багато я звiдав,

багато я сильних спiзнав:

хто вижити зможе,

коли всi погинуть

пiсля жахноï зими?"

Вафтруднiр мовив:

"Лiв i Лiвтрасiр,

вони будуть жити

у лiсi Ходдмiмiр;

ранкова роса

ïм стане за ïжу;

плем'я людей вiдродять".

Одiн промовив:

"Багато я ïздив,

багато я звiдав,

багато я сильних спiзнав:

звiдки-бо з'явиться сонце

на рiвному небi,

як Фенрiр його пожере?"

Вафтруднiр мовив:

"Єдину дочку

народить Альврьодулль

до смертi вiд Фенрiра;

боги загинуть,

i матерi шляхом

дiва поïде".

Одiн промовив:

"Багато я ïздив,

багато я звiдав,

багато я сильних спiзнав:

що за три дiви

лiтають над морем,

гарнопремудрi?"

Вафтруднiр мовив:

"Три ручаï ся

зливають над хатою

дочок Могтрасiра,

духами долi благими

знають ïх в свiтi,

хоч троє тi мають

за родичiв йотунiв"

Одiн промовив:

"Багато я ïздив,

багато я звiдав,

багато я сильних спiзнав:

хто володiтиме

спадком богiв,

як Суртове полум'я згасне?"

Вафтруднiр мовив:

"Вiдар i Валi

обiйстя богiв обживуть,

як Суртове полум'я згасне,

Модi та Магнi

Мьолльнiр одержать

по Вiнгнiра смертi".

Одiн промовив:

"Багато я ïздив,

багато я звiдав,

багато я сильних спiзнав:

як має Одiн

скiнчити життя,

коли боги загинуть?"

Вафтруднiр мовив:

"Вовча пащека

поглине Альдфадра,

та Вiдар помститься;

пащу холодну

вiн розiрве,

помсту звершить".

Одiн промовив:

"Багато я ïздив,

багато я звiдав,

багато я сильних спiзнав:

що Одiн на вухо

власному синовi мовив,

як той на багаття ступив?"

Вафтруднiр мовив:

"Не знає нiхто,

що ти на вухо

синовi мовив;

приречений смертi,

винiс я вирок собi,

долю богiв провiстив;

нинi в речах

поступився я Одiну;

ти вiдтепер наймудрiший".

Примiтки i коментарi

Фабулярна основа цiєï пiснi - змагання у "мудростi", себто в ерудицiï, знаннях онтологiчного характеру, де переможений має накласти головою (див. строфи 7 i 19). Сюжет має багато мiфологiчних i фольклорних паралелей, а форма, на думку експертiв, вiдображає процес навчання жерцiв i походить вiд ритуального дiалогу, в якому симетричнiсть питань i вiдповiдей являє собою мнемотехнiчнi прийоми.

Впадає в око паралель iз фiнським епосом "Калевала", де прадавнiй мудрець Вяйнямьойнен також демонструє космогонiчнi знання. За логiкою мiфу, щоб мати владу над об'єктом, необхiдно перш за все знати про його ґенезу, що i демонструють Одiн та Вафтруднiр. Iнша справа, що у третiй рунi (пiснi) "Калевали" Вяйнямьойнен мусить змагатися не з велетнем (бо з мудрим велетнем Вiпуненом вiн змагається у рунi 17), а з дурником Юкахайненом, який не має зеленого поняття про свiт, а коли доходить до космогонiчних питань, починає щось белькотiти про курчат, поросят i рибок у ставку. Проте Вяйнямьойнен - все-таки не Одiн (хоча ïхнi шаманiстичнi паралелi очевиднi): вiн дозволяє Юкахайнену вiдкупитися.

Як показав досвiд - даремно...

Оригiнальна назва пiснi - "Vafþrúðnismál" - перекладається як "Слова Вафтруднiра" чи "Промови Вафтруднiра". Та позаяк в основу композицiï покладено дiалог, вважаю доцiльним вжити саме таку назву - "Бесiда з Вафтруднiром".

Iм'я велета можна перекласти як "Сильний у заплутуваннi". Вважалося, що йотуни взагалi дуже обiзнанi у давнiй мудростi, позаяк ïхнiй рiд старший вiд богiв.

1. Фрiгг - дружина Одiна.

2. Герфадр - Одiн (див. мою примiтку до строфи 29 пiснi "Пророцтво Вельви").

3. багато я сильних спiзнав (fjölð ek reynda regin) - дослiвно "багатьох сильних (богiв) я випробував": мається на увазi, що Одiн мав "академiчнi диспути" з багатьма богами, але не з таким стародавнiм i мудрим велетом, як Вафтруднiр.

4. Всебатько (Aldaföðr) - Одiн.

5. Iгг (Yggr) - Одiн; досл. "Страшний, Жахний", або "Страшко".

Iмова батька - себто Вафтруднiра.

8. Гаґнрад (Gagnráðr) - "Повелитель перемоги", чи "Переможний правитель" - скромний, нiц не скажеш...

9. ...у сiнях стоïш (m𺙾lisk af gólfi fyr) - досл. "розмовляєш стоячи", тобто гiсть iз обережностi не квапиться сiдати на лавку.

...йотун старий - в оригiналi "старий тул" (gamli þulr), тобто Вафтруднiр тут позицiонує себе - цiлком небезпiдставно - як жерця-чародiя, знавця мiфологiчноï традицiï.

10. ...вiд кригосердого (kaldrifjaðan) - досл. "холодноребрий"; цей епiтет можна трактувати у три способи: а) сувора, холоднокровна людина; б) насмiшкуватий мудрець; в) iнистий велет, йотун, троль.

12. Хрейдготи (Hreiðgotum) - назва народу, вiдомого войовничiстю i доброю як на раннє середньовiччя кiннотою (власне, кiннi вестготи на чолi з Теодорiхом незле помогли римлянам на Каталаунських полях 451 року).

Строфи 17-18, битва мiж Суртом i богами, - див. "Пророцтво Вельви".

21. Iмiр - прадавнiй велет, найдавнiша на свiтi iстота, з тiла якоï боги створили свiт (iндоєвропейська (i не лише) традицiя ряснiє римами до цього мотиву); iмовiрно, Аургельмiр, згаданий у строфi 29, iнше iм'я Iмiра.

27. Вiндсвалль - "Вiтрохолодний".

Свасуд - "М'який, Лагiдний".

31. Елiвагар - "Бурнi хвилi".

33. ...хрiмтурса чорного (kváðu hrimþursi) - радше "смоляного, чорного, мов смола", вiд kvoða чи hvaða ("смола"). Iншi варiанти перекладу - "сильний", "красномовний" чи "мудрий", але я принципово вiдмовляюся називати мудрою iстоту, що розмножується у вегетативний спосiб!

37. Хресвельг - досл. "Трупожер". Досить дивне ймення для орла, чи не так?

38. Ньорд - шановане божество з народу ванiв, що перейшов до стану асiв як заручник за пiдсумками вiйни мiж асами i ванами (див. "Пророцтво Вельви"). Семантично еквiвалентний Нептуновi/Посейдоновi античноï традицiï, iндiйському Варунi, кельтському Леру/Лiру, а також жiночим континентальним божествам Пiвночi - германськiй Нертi/Нертiс, з якою етимологiчно пов'язаний, та кельтськiй (iмовiрно) Нехаленi. Наведенi божества поєднуються спiльними "стихiями" (вода i земля; двiр Ньорда, Ноатун, розташований не в якомусь мокрому пiдводному царствi, а на березi) та "сферою вiдповiдальностi" - море i плодючiсть; себто Ньорд - досить типове прокреативне патрiархальне божество.

41. Одiна мiсце (Óðins túna) - тобто Вальхалла, чертог полеглих; ейнрехiï (einherjar) - обранi воïни, якi по смертi бенкетують i вправляються у вiйськовому мистецтвi.

43. Нiфльхель (Niflhel) - вiн же Нiфльхейм (Niflheim) або Хель (Hell), досл. "Краïна Мари (туману)", свiт мертвих, згодом у християнськiй традицiï - пекло.

...преiсподнiй (neðan) - тобто "нижнiй, долiшнiй, спiднiй"; для iсландськоï культури мiсце розташування краïни мертвих не потребує додаткових пояснень, тодi як для нас нейтральне "нижнiй" позбавлене питомого емоцiйного забарвлення.

44. Жахна зима (fimbulvetr) - тобто "зима велетiв", що триватиме три роки перед кiнцем свiту.

45. Лiв i Лiвстрасiр - "Життя" i "Той, що пашiє життям".

46. Фенрiр - хтонiчна потвора у вовчiй подобi, син Локi й велетки Ангрбоди, що в Рагнарьок скине пута з пащi, згубить сонце (сонячне затемнення?) i загризе Одiна (див. "Пророцтво Вельви"); iнодi його асоцiюють iз песиком Гармом.

47. Альврьодулль (alfröðull) - "Свiтило альвiв", сонце.

Строфи 48-49 не зовсiм надаються до трактування: неясно, що то за дiви, що то за ручаï i хто такий Мьогтрасiр.

48. ...гарнопремудрi (fróðgeðjaðar) - рiдкiсне поєднання жiночоï краси i розуму.

49. В оригiналi ця строфа має шiсть рядкiв, а не сiм.

...духами долi благими - hamingjur, вiд hamingja, так називаються духи-охоронцi, духи щастя нордичноï мiфологiï.

50. Суртове полум'я (Surtalogi) - велика пожежа, що поглине свiт у Рагнарьок (див. "Пророцтво Вельви").

51. Вiдар i Валi - сини Одiна; Модi й Магнi - сини Тора.

Мьолльнiр - громовий молот Тора.

Вiнгнiр - Тор.

53. Вовча пащека - див. примiтку до строфи 46.

Комментарии: 3, последний от 15/04/2017. © Copyright Семунд Мудрий (перевод: Хаген) (Hagen_a@i.ua) Размещен: 07/12/2012, изменен: 29/07/2014. 25k. Статистика. Поэма: Поэзия, Переводы Старша Едда Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Одiн їде в гостi до велета з невимовним iменем i складає iспит з мiфознавства :)

Семунд Мудрий : другие произведения.

Бесiда з Вафтруднiром