Семунд Мудрий. Пересварка Локi

Пересварка Локi

Про Егiра i богiв

Егiр, iнше iм'я якого - Гюмiр, запросив асiв до свого обiйстя пити пиво, бо отримав великого пивного котла, про що вже було сказано. На те частування прибув Одiн та його дружина Фрiгг. Тор не прийшов, бо перебував на сходi. Натомiсть прийшла Сiв, його дружина, а також Брагi та його жiнка Iдунн. Був там i Тюр, вiн зробився одноруким, - вовк Фенрiр вiдкусив йому руку, коли на нього накладали пута. Були там Ньорд i його дружина Скадi, Фрейр i Фрейя, Вiдар син Одiна, Локi та слуги Фрейра, Бюггвiр i Бейла. Багато зiбралося там асiв та альвiв. Егiр мав двох слуг, то були Фiмафенг i Ельдiр. Сяюче золото променiло блиском. Пиво саме собою лилося в чарки, i панувала там велика приязнь. Гостi дуже схвально казали, якi чудовi в Егiра слуги. Локi набридло це слухати, i вiн убив Фiмафенга. Тодi аси почали трусити щитами i кричати на Локi. Той пiшов собi до лiсу, а гостi продовжили бенкетувати.

Згодом Локi повернувся i зустрiв надворi Ельдiра. Локi мовив йому:

"Скажи-но, Ельдiре,

перше нiж зробиш

крок хоч один,

про що у садибi

мову за пивом

сильнi ведуть?"

Ельдiр мовив:

"Про зброю свою

i своï перемоги

сильним iдеться;

з асiв та альвiв,

жоден тебе

другом не кличе".

Локi мовив:

"Мушу пiти

в Егiра зали,

гляну на пир;

гамiр i сварку

асам вчиню,

мед з гiркотою змiшаю".

Ельдiр мовив:

"Знай же, як пiдеш

в Егiра зали,

глянеш на пир,

лайку i наклеп,

що вивергнеш ти

на священних богiв,

до рота тобi ж заштовхають".

Локi мовив:

"Знай же ти, Ельдiр,

як станемо ми

гостромовно змагатись,

буду багатшим

я на вiдповiдi,

як будеш балакати далi".

Потому Локi рушив до чертогу. Гостi все ще сидiли там. Побачивши, хто прийшов, усi замовкли. Локi проказав:

"Спраглий, прибув я

до залiв оцих,

Лофт, iздалеку,

асiв прошу

про дар лиш один -

гарного випити меду.

Чого ж мовчите,

могутнi боги,

слова не мовите?

Сiдати до столу

звелiть ви менi на пиру

чи геть проженiть!"

Брагi мовив:

"Сiсти до столу тебе

на пир не запросить

жоден iз асiв,

бо вiдають аси,

кого на веселi бенкети

просити не варто".

Локi мовив:

"Чи пам'ятаєш ти, Одiне,

ми в давнину

змiшали кров нашу?

Пива-бо пити,

казав ти, не стану,

якщо не наллють нам обом".

Одiн мовив:

"Вiдаре, встань,

хай вовчий батько

сяде до пиру,

щоб згодом нас Локi

словом лихим не назвав

у Егiра залах".

Вiдар пiдвiвся й пiднiс Локi чарку, але той, перш нiж пити, звернувся до асiв:

"Шана вам, аси,

шана й асiньям,

i всiм можновладним богам -

крiм єдного з асiв,

що сiв помiж iнших,

Брагi, на лавцi".

Брагi мовив:

"Коня i меча

дам я тобi,

ще й персня тобi сплатить Брагi,

щоб згодом ти асам

ґвалт не вчинив,

гнiву богiв не накликав!"

Локi мовив:

"Персня й коня, -

дарункiв обох, -

Брагi, вiд тебе не буде;

з асiв та альвiв,

нинi присутнiх,

в бою ти задкуєш

i битв уникаєш".

Брагi мовив:

"Певен, коли би

не тут ми зiйшлися,

не в Егiра залах,

главу вже твою

я тримав би в руцi,

сплатив би ти нею за наклеп".

Локi мовив:

"Завзятий ти сидячи,

та геть не такий ти на дiлi,

Брагi, сидiння прикраса!

Битись рушай,

щоб явити звитягу,

не зволiкає смiливий".

Iдунн мовила:

"Прошу я, Брагi,

рiдних дiтей

i всiх усиновлених,

i тебе, Локi,

слiв не казати лихих

у Егiра залах".

Локi мовив:

"Мовчала б ти, Iдунн,

бо з жон ти усiх

до мужiв найпожаднiша,

руки твоï

лагiдно пестили

брата убивцю твого".

Iдунн мовила:

"Прикрого слова

я Локi не мовила

в Егiра залах;

Брагi я втишити,

п'яного мужа,

волiю i сварку згасити".

Гевьон мовила:

"Чом асам обом,

нинi присутнiм,

гостромовно змагатись?

Вiдає Локi,

що вiн жартiвник,

у шанi в богiв".

Локi мовив:

"Мовчала б ти, Гевьон,

бо нинi згадаю,

як ти оганьбилась:

гарний хлопчина

тобi дав намисто,

а ти його пестила".

Одiн мовив:

"Сказився ти, Локi,

чи з глузду ти з'ïхав,

коли Гевьон гнiв викликаєш,

бо долi спрадавна,

гадаю я, всi ïй вiдомi,

так само й менi".

Локi мовив:

"Мовчав би ти, Одiне,

по честi не можеш

ти славу дiлити мiж люди;

часто даруєш

ти перемогу

людям негодним".

Одiн мовив:

"Знай же, якщо я

даю перемогу

людям негодним,

то ти вiсiм зим

сидiв пiд землею,

корiв ти доïв,

народив ти дiтей,

гадаю, жiноча то сутнiсть".

Локi мовив:

"А ти, я скажу,

сидiв на Самсеï,

в бубон ти бив, наче вельва,

вiдьмi подiбно,

шаманив мiж люди,

гадаю, жiноча то сутнiсть".

Фрiгг мовила:

"Що вам судилося,

бiльше не варто

про те говорити,

що двоє асiв

здавна робили,

то справи минулi".

Локi мовив:

"Мовчала б ти, Фрiгг,

ти Фьоргуна дочка

i маєш ти вдачу

жадати мужiв,

бо Вiлi та Ве

Вiдрiра жiнка

обох обiймала".

Фрiгг мовила:

"Знай же, як був би зi мною

в Егiра залах

подiбний до Бальдра,

ти не пiшов би

вiд асiв синiв,

не звiдавши гнiву його".

Локi мовив:

"Волiєш ти, Фрiгг,

почути вiд мене

жорстокi слова:

через пораду

мою ти не бачиш

Бальдра, сидячого в залi".

Фрейя мовила:

"Сказився ти, Локi,

прикрi слова

мовив ти нинi;

долi, гадаю я,

всi знає Фрiгг,

хоча лиш собi повiряє".

Локi мовив:

"Мовчала б ти, Фрейе,

тебе добре знаю,

яка ти паскудна:

з асiв та альвiв,

нинi присутнiх,

кожному ти вiддалася".

Фрейя мовила:

"Злий твiй язик,

гадаю, на тебе

нещастя накличе;

гнiв на тобi

асiв та асiнь,

сумним ти додому поïдеш".

Локi мовив:

"Мовчала б ти, Фрейе,

вiдьмо, замiшана

в блудi великiм,

з братом твоïм,

богом прегарним,

заскочили Фрейю -

пердiла вiд страху".

Ньорд мовив:

"То не бiда,

хай би й заскочили

дiву, як з мужем кохалась;

гiрше, як ас боязливий,

що дiтей народив,

тут нинi з'явився".

Локi мовив:

"Мовчав би ти, Ньорде,

був ти на схiд

заручником сланий богами;

Хюмiра дочки

дзюрили в рота тобi,

нiби в корито".

Ньорд мовив:

"Так то було,

що був я на схiд

заручником сланий богами,

та сина я маю,

люди шанують його

i аси вважають достойним".

Локi мовив:

"Годi вже, Ньорде,

нема чим хвалитись!

Не стану ховати надалi:

з сестрою своєю

ти сина зробив,

то дiло негодне".

Тюр мовив:

"Фрейр є найкращим

з воïнiв кiнних

в асiв чертогу;

вiн дiв не печалив,

анi жiнок,

i вiдпускав полонених".

Локi мовив:

"Мовчав би ти, Тюре,

нiколи не мiг ти

миру укласти мiж люди;

правицю свою,

скажу я, ти втратив

у Фенрiра пащi".

Тюр мовив:

"Руку я втратив,

а ти - Хродвiтнiра;

кепсько обом нам;

має лежати

зв'язаний вовк,

чекати на гибель богiв".

Локi мовив:

"Мовчав би ти, Тюре,

дружина твоя

сина родила вiд мене;

майна чи грошей

нiколи не мати тобi

вiд мене за теє, нещасний".

Фрейр мовив:

"Вовка я бачив,

лежати йому край потоку,

доки свiт не загине;

поряд iз ним,

коли не замовкнеш,

зв'язаний ляжеш, злодюго!"

Локi мовив:

"Златом купив ти

Гюмiра дочку,

вiддав i меча;

Муспелля сини

поскачуть над Мюрквiдом,

а ти, жалюгiдний,

битися з ними не зможеш".

Бюггвiр мовив:

"Знай же, як був би я рiвним

родом до Iнгунар-Фрейра,

що в залi щасливiй сидить,

на клаптi малi

порвав би я ґаву паскудну

та й викинув геть".

Локi мовив:

"Що за дрiбнота

тут крутить хвостом

i грiзно сопе?

Скарги постiйнi

слухає Фрейр

й бурчання з-пiд жорнову".

Бюггвiр мовив:

"Бюггвiр я звуся,

спритним прозвався

я мiж богiв i людей;

тим я пишаюсь,

що з Хрофта синами

п'ю в цих чертогах".

Локi мовив:

"Мовчав би ти, Бюггвiр,

не вмiв ти нiколи

гостей частувати;

тебе ж у соломi,

у клунi знайшли,

як бiй розпочався".

Хеймдалль мовив:

"П'яний ти, Локi,

пив забагато,

чом не замовкнеш?

Той, хто напився,

власним словам

уже не господар".

Локi мовив:

"Мовчав би ти, Хеймдалль,

з давнiх-давен

життя твоє кепське:

з мокрою спиною

маєш стояти

на вартi богiв".

Скадi мовила:

"Веселий ти, Локi,

та недовго тобi

тут забавлятись,

тому що до скелi

боги прив'яжуть

кишками тебе

сина твого

iнистохладного".

Локi мовив:

"Затям, як до скелi

боги прив'яжуть

кишками мене

сина мого

iнистохладного,

то першим й останнiм

був я в загибелi

Тьяцi замiшаний".

Скадi мовила:

"Знай, як останнiм i першим

був ти в загибелi

Тьяцi замiшаний,

в домi та в серцi

моєму назавжди

ти холод зустрiнеш".

Локi мовив:

"Слова веселiшi

казала ти Лауфей сину,

як ми обiймались на лiжку;

то варто згадати,

як ми почнемо

вчинки ганебнi лiчити".

Тодi вийшла Сiв, пiднесла Локi чарку холодного меду i мовила:

"Здоровим будь, Локi,

чарку вiзьми,

повную меду старого,

стримай себе,

й мене серед асiв

ти не ганьби".

Вiн узяв рiг з питвом i хильнув.

"Єдину тебе

не став би ганьбити,

коли б ти з чужими не зналась;

знаю одного,

i в тому я певен,

з ким зрадила Тору, -

то був злобний Локi".

Бейла мовила:

"Гори тремтять,

гадаю, то ïде

додому Хлоррiдi;

гнiвом своïм

спинить облуду

помiж богiв".

Локi мовив:

"Мовчала б ти, Бейло,

ти Бюггвiра жiнка

i згусток мерзоти;

дiвка безрiдна

мiж асiв сидить;

брудна ти холопка".

Тодi увiйшов Тор i сказав:

"Мовчи, боягузе,

iнакше мiй молот,

Мьолльнiр могутнiй,

мову завершить;

пагорб на плечах

твоïх рознесу,

i краю життя добiжить".

Локi мовив:

"Нинi дiстався

сюди Йорд нащадок;

чого гарячкуєш ти, Торе?

Не будеш таким ти рiшучим,

як матимеш битись iз вовком,

що мусить загризти Сiгфадра".

Тор мовив:

"Мовчи, боягузе,

iнакше мiй молот,

Мьолльнiр могутнiй,

мову завершить;

закину тебе я

вгору й на схiд,

де i людей не побачиш".

Локi мовив:

"Виправами схiдними

завжди своïми

ти хвалишся, Торе, -

згадай рукавицю,

в яку заховався, герою,

наче ти вже не Тор".

Тор мовив:

"Мовчи, боягузе,

iнакше мiй молот,

Мьолльнiр могутнiй,

мову завершить;

правиця моя

тебе познайомить

iз Хрунгнiра смертю

i ноги тобi поламає".

Локi мовив:

"Жити менi

ще довго судилося,

тож не погрожуй менi;

мiцно мотузку

Скрюмiр затяг,

харчу не мав ти,

пухнув од голоду".

Тор мовив:

"Мовчи, боягузе,

iнакше мiй молот,

Мьолльнiр могутнiй,

мову завершить;

Хрунгнiра вбивця

тебе попровадить у Хель

пiд браму мерцiв".

Локi мовив:

"Мовив я асам,

асовим дiтям сказав

все, що я думав,

тепер ти прийшов,

я ж геть подамся,

бо вчиниш ти бiйку.

Пива ти, Егiр,

чимало зварив

для цих посиденьок;

хай же те пиво,

i все, що в господi,

пломiнь поглине,

спину тобi обпече".

Про Локi

Пiсля того Локi ховався у подобi лосося на водоспадi Франангер. Там його впiймали аси. Локi було зв'язано нутрощами його сина Валi, а його сина Нарвi перетворили на вовка. Скадi взяла гадюку i повiсила ïï перед обличчям Локi; на нього крапала отрута. Сiгюн, жiнка Локi, сидить поруч i тримає глек пiд змiюкою. Коли глек переповнюється, вона виливає отруту, а краплi падають на Локi. Тодi його хапають такi сильнi корчi, що земля здригається. Нинi люди звуть це землетрусом.

Примiтки i коментарi

Ця пiсня, як випливає з ïï назви, вiдноситься до жанру пiсень-пересварок. Локi - божество полум'я, чарiв, веселощiв, пiдступу, хитрощiв i взагалi рiзних, як би ми тепер сказали, "контркультурних" витребеньок, - не добираючи слiв, ганьбить асiв i асiнiй. Перепадає також присутнiм ванам, господарю обiйстя Егiру та ïхнiм слугам. Тут вiн вповнi розкриває свою асоцiальну, маргiнальну, трiкстерську, навiть зловорожу, хтонiчну природу. Вiн явно провокує конфлiкт, зводячи нанiвець будь-якi спроби мирного залагодження ситуацiï, що виникла з його вини. Ця його очевидна асоцiальнiсть завжди викликала у мене гострий iнтерес. Адже Локi - божество, як не крути, зi стану асiв, а також, незважаючи на позiрну трiкстернiсть, є одним iз головних культурних героïв скандинавськоï мiфологiï. Тим не менш, у ритуальнiй традицiï пiвнiчних язичникiв культ Локi вiдсутнiй як такий.

Пояснити це можна хiба тим, що Локi трактується як тiнь, криве вiддзеркалення Одiна, якому вiн доводиться кревним братом i магiчно єдиносущний iз ним. I якщо йотуни втiлюють просто хтонос, хаос, ворожi сили природи, принципово чуже культурне поле, то образ Локi акумулює маргiнальнi прояви саме людськоï вдачi, психологiï, культури. Вiн, сильно спрощуючи, взiрець того, яким може бути ас (чи й людина), але яким НЕ МАЄ бути - анi божество, анi, в першу чергу, смертна людина, коли не хоче зруйнувати всесвiт. Бо варто нагадати, що в годину Рагнарьок Локi вiдведено геть не останню роль.

Цей його особливий статус - "лихий близнюк" Одiна - пояснює, до речi, чому нiхто з асiв чи ванiв, присутнiх на вечiрцi в Егiра, не встав i не надавав йому по пицi. Нiхто не був рiвним йому за статусом. Сам же Одiн також не мiг силомiць впливати на свого кревного брата. I лише поява Тора - захисника богiв i людей, охоронця родового вогнища, втiлення всього, сказати би, людського, правильного, патрiархального, статусного, тобто абсолютна протилежнiсть Локi - змусила останнього припинити сварку i пiти геть. У цей момент Локi остаточно втрачає зв'язок iз народом асiв i переходить на "трольський бiк сили".

Характерно, що богiв Локi звинувачує у боягузтвi й "жiнкоподiбностi" (статевих збоченнях), а жiнок у розпустi, тобто ставить пiд сумнiв статус кожного окремого божества. Втiм, варто одразу ж зауважити, що, окрiм спецiально прокоментованих випадкiв, цi закиди не пiдтверджуються iншими джерелами, тож ïх можна вважати дошкульними вигадками Локi.

Бiльшiсть дослiдникiв вiдносять час створення "Пересварки Локi" до язичницькоï доби.

...iнше iм'я якого - Гюмiр, - чи це той Гюмiр, що згадується у "Промовах Скiрнiра", невiдомо. Радше за все, це просто збiг iмен.

...як про це вже було сказано - а саме у "Пiснi про Хюмiра".

...Тор (...) перебував на сходi, - тобто у черговiй виправi у Йотунхейм.

Брагi - див. строфу 44 "Промов Грiмнiра" i примiтку до неï.

Iдунн - "Та, що вiдновлює", володарка золотих яблук життя, що омолоджують богiв. Якби аси не вживали цi фрукти, то вже давно би постарiли й повмирали.

Тюр - див. строфу 3 "Промов Грiмнiра" i примiтку до неï. Про його нефортунний трапунок iз Фенрiром треба розповiсти окремо. Фенрiр, будучи сином аса Локi, виховувався в Асгардi. Але, будучи вовком, вже замолоду виявляв своï хижi iнстинкти; крiм того, було пророцтво, що цей милий вовчик змегелить сонце. Тож, щоб вiдтягти ту катастрофу, боги вирiшили зв'язати його. Вбити, певно, не могли: не хотiли осквернити свiй дiм кров'ю, але й вiдпускати було неможливо. Але зв'язати Фенрiра було нелегко: вiн розривав будь-якi ременi й ланцюги. Зрештою якiсь майстри-дверги виготовили пута з голосу риби, коренiв гiр, жiночоï бороди, звуку крокiв кицi та ще не пам'ятаю чого. Та Фенрiр не хотiв примiряти ту обновку. Хай би, мовляв, хто iз вас покладе менi руку в пащу. Раптом я не зможу розiрвати цi пута, а ви не схочете мене звiльнити. Зголосився Тюр. Фенрiра було знерушено, звiльняти його, ясна рiч, нiхто i не думав, а що вiн одгриз Тюровi руку, нiкого сильно не хвилювало.

От я подумав: адже Тюр шанувався i як божество закону. Еллiнська Фемiда мала пов'язку на очах, тобто у давнiх грекiв закон був незрячий, а на пiвночi - однорукий. Мабуть, не важко здогадатись, яке соцiальне явище втiлюють подiбнi образи?..

Ньорд - див. строфу 38 "Бесiди з Вафтруднiром" i примiтку до неï.

Скадi - див. строфу 11 "Промов Грiмнiра" i примiтку до неï.

Фрейр - див. строфу 5 "Промов Грiмнiра" i примiтку до неï.

Фрейя - див. строфу 14 "Промов Грiмнiра" i примiтку до неï.

Вiдар - див. строфи 55 "Пророцтва Вельви", 53 "Промов Вафтруднiра", 17 "Промов Грiмнiра" i примiтки до них.

Бюггвiр - слуга Фрейра, iмовiрно - з роду ванiв, вiдгомiн старого культу покровителя посiвiв.

Бейла - служниця Фрейра, також, iмовiрно, з роду ванiв, вiдгомiн старого культу покровительки скотарства.

Фiмафенг (Fimafeng) - досл. "Спритний на здобич".

Ельдiр (Eldir) - вiд Eld, себто хатнє, родинне вогнище. Можливий варiант перекладу - кухар.

6. Лофт - Локi.

9. змiшали кров нашу - цебто побраталися. Натяк на якiсь спiльнi пригоди Одiна i Локi, сюжети яких не дiйшли до нас, але свого часу цiлком iмовiрно iснували в нордичнiй традицiï.

10. вовчий батько - батько вовка Фенрiра, Локi.

13. Локi має сумнiви щодо платоспроможностi Брагi, позаяк той, на його думку, боягуз, i не може мати здобичi, з якоï вiддасть персня, коня i тим паче - меча.

19. Гевьон - богиня, що, згiдно з данським переказом, переорала чотирма волами, на яких обернулися ïï сини, землю коло Швецiï, внаслiдок чого утворився острiв Зеландiя. ïï iм'я спiвзвучно з назвою iншого данського острову, Фюн, отже, вiдорала вiд Швецiï не лише Зеландiю.

23. Подробицi бiографiï Локi, що викладено у цiй строфi, з iнших джерел невiдомi.

24. Самсей - данський острiв коло Фюну. Чи справдi Одiн там чаклував, iншi джерела не пiдтверджують. Може, це натяк на данське поселення Оденсе ("Острiв Одiна")? Хай там як, звинувачення у чаклуваннi для чоловiка було досить образливим, позаяк чари вважалися справою суто жiночою. Iнша справа, що Одiн - взагалi "шаманське" божество, тому звинувачення Локi дещо, сказати би, "мимо каси".

26. Вiлi та Ве - брати Одiна. За чна, хоч i поетична обiцянка вбити Локi при нагодi.

28. ...через пораду // мою ти не бачиш // Бальдра - див. примiтку до строфи 31 'Пророцтва Вельви'. Локi дав слiпому Хедовi недобру пораду.

32. Факт iнцестуального зв'язку мiж Фрейром i Фрейею з iнших джерел невiдомий. Iнша справа, що обидва цi божества за походженням вани, чий культ на думку дослiдникiв сягає часiв матрiархату, тож, можливо, там iнцест не був табуйований.

...пердiла (frata, варiант - freta) - звуконаслiдуюче слово, буквальний переклад якого, даруйте, саме такий. Як бачимо, Локi таки не розводить церемонiй.

34. Ньорд i справдi був заручником, але не в Хюмiра, а в асiв, тож нiхто йому в рота не дзюрив, як би того не хотiлося Локi.

36. Щодо походження Фрейра i Фрейï є двi версiï, за однiєю ïх народила Скадi, за iншою ж Скадi пiсля шлюбу з Ньордом стала ïхньою мачухою, а на свiт ïх породила рiдна сестра Ньорда. Проте, зважаючи на 'етнiчну приналежнiсть' цих богiв до ванiв, це не такий уже сором (див. примiтку до строфи 32).

39. Хродвiтнiр - вовк Фенрiр, син Локi.

42. Златом купив ти // Гюмiра дочку, // вiддав i меча, - натяк на сюжет 'Промов Скiрнiра'. Проте меча свого, 'нищити здатного // йотунiв рiд (...) як мудрий ним володiє', Фрейр вiддав не красунi Герд i не ïï батьковi, а власне Скiрнiру, а той ще й погрожував ним Герд. Можливо, Скiрнiр того меча привласнив, загубив чи взагалi продав i пропив?

Муспелля сини - див. строфу 51 'Пророцтва Вельви' i примiтку до неï.

Мюрквiд (Myrkvið) - досл. 'Лiс мороку' десь на пiвднi, що вiдмежовує свiти людей та богiв од зловорожого зовнiшнього простору. Можливий натяк на колись неозорi лiси Центральноï Європи, що вiдокремлювали германцiв вiд римського свiту й гунiв.

43. Iнгунар-Фрейр - Фрейр Господар Iнгвеонiв. Iнгвеони - захiдно-германська народнiсть. Фрейра вони шанували пiд iменем Iнгвi чи Iнгвар (пор. наше Iгор) i вважали своïм предком.

44. ...з-пiж жорнову - натяк на рабську працю та вiдповiдний статус Бюггвiра.

48. Хеймдалль - див. примiтку до строфи 1 'Пророцтва Вельви'.

49. ...iнистохладного (hrímkalda) - сталий епiтет йотунiв.

50. Тьяцi - батько Скадi (див. строфу 19 'Пiснi про Харбарда' i примiтку до неï).

51. ...ти холод зустрiнеш - недвозначна, хоч i поетична обiцянка вбити Локi при нагодi.

54. Натяк на подружню зраду Сiв мiститься у строфi 48 "Пiснi про Харбарда".

55. Хлоррiдi - досл. "Гнiвноревучий", епiтет Тора.

57. пагорб на плечах (herða klett) - кеннiнг на позначення голови.

58. Йорд нащадок - Тор. Йорд (вона ж Фьоргун) - йотунка, досл. "Земля", коханка Одiна i матiр Тора.

...з вовком, // що мусить загризти Сiгфадра, - йдеться, вже вкотре, про Фенрiра. Сiгфадр ("Батько Перемоги") - Одiн.

60. Про сюжет iз рукавицею див. строфу 26 "Пiснi про Харбарда" i примiтку до неï.

61. ...правиця моя // тебе познайомить // iз Хрунгнiра смертю (hendi inni hægri // drep ek þik Hrungnis bana) - досл. "рукою моєю правою знищу я тебе Хрунгнiровим убивцею". Даруйте перекладацьку вольнiсть.

Хрунгнiра смерть - Мьолльнiр, громовий молот Тора. Хрунгнiр - велетень, якого вбив Тор. Докладнiше про цей подвиг можна прочитати у "Молодшiй Еддi".

Водоспад Франангер - у Франангерфiордi, Норвегiя.

Локi було зв'язано нутрощами його сина Валi, а його сина Нарвi перетворили на вовка, - власне, за iншою версiєю спочатку Нарвi перетворили на вовка, той розiрвав Валi живiт, аж потiм боги витягли з нещасного кишки i зв'язали ними Локi, який мусив на те все дивитись.

Ото дожартувався...

Комментарии: 2, последний от 17/04/2017. © Copyright Семунд Мудрий (перевод: Хаген) (Hagen_a@i.ua) Размещен: 22/12/2012, изменен: 29/07/2014. 33k. Статистика. Поэма: Поэзия, Переводы, Foreign+Translat Старша Едда Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Локi псує богам вечерю, вбиває слуг Егiра i взагалi поводиться вкрай асоцiально, за що зрештою отримує належне. Здорова доля гумору - присутня.

Семунд Мудрий : другие произведения.

Пересварка Локi