Аннотация: Перехiдний фрагмент мiж темою Iльвiнгiв i корпусом пiсень про Сiгурда, зазвичай подається як додаток до "Другої пiснi про Хельгi Вбивцю Хундiнга"
Про смерть Сiнфьотлi
Сiгмунд син Вольсунга був конунгом Фраккланду. Сiнфьотлi був одним його сином, iншим - Хельгi, а третiм - Хамунд. Боргхiльд, жона Сiгмунда, мала брата, якого звали [...]. Сiнфьотлi, пасинок її, та [...], обоє посваталися до однiєї жiнки, тож Сiнфьотлi його вбив.
Коли вiн повернувся додому, Боргхiльд попросила його забиратися геть, та Сiгмунд дав їй викуп, i вона вiдступилася. На тризнi Боргхiльд подавала пиво. Вона зготувала сильну отруту, наповнила рiг i дала Сiнфьотлi. Той глянув у рiг, побачив, що там отрута, i мовив до Сiгмунда: "Каламутне питво, родичу!". Сiгмунд узяв рiг та й перекинув. Казали, що вiн був аж такий мiцний, що мiг споживати отруту, яка не шкодила йому анi зсередини, анi ззовнi, а всi його сини були неушкодженi для отрути лише ззовнi.
Боргхiльд пiднесла iншого рога Сiнфьотлi й попросила випити, i знову вiдбулося те саме. Тож третього разу дає вона йому рiг i погрожує його насварити, якщо вiн не вип'є. Вiн же знову звертається з тими ж словами до Сiгмунда. Той каже: "Змочи вуса, сину". Сiнфьотлi випив i зробився мертвим. Сiгмунд узяв його на руки i довго нiс, аж поки не прибув до одного вузького i довгого фiорду, де стояв човен i один чоловiк при ньому. Вiн запросив Сiгмунда переправитися через фiорд. Коли Сiгмунд занiс тiло на борт, човен просiв. Старий мовив, що Сiгмундовi варто рушати углиб фiорду, тодi скочив на борт i тої ж митi щез.
Сiгмунд конунг довго жив у Данiї у країнi Боргхiльд, де вiн її знайшов. Тодi Сiгмунд вирушив на пiвдень до Фраккланду, до своїх володiнь. Там вiн узяв за дружину Хьордiс, дочку Ейлiмi конунга. Їхнiм сином був Сiгурд.
Сiгмунд конунг загинув у битвi з синами Хундiнга, а Хьордiс вийшла за Альва, сина Хьяльпрека конунга. Там Сiгурд i зростав.
Сiгмунд i всi сини його далеко випереджали iнших людей за мiццю, зростом, силою духу та всiма даруваннями. Сiгурд же перевершив їх усiх, i його названо у давнiх сказаннях найпершим серед людей i найвеличнiшим конунгом.
Примiтки i коментарi
Цей прозовий фрагмент є перехiдним вiд теми Iльвiнгiв до корпусу пiсень про Сiгурда. Основний сюжет - помста Боргхiльд своєму пасинковi Сiнфьотлi за вбивство її брата. Цей же сюжет вiдомий з роздiлу Х "Саги про Вольсунгiв". Iм'я брата Боргхiльд там не вказано, та i в рукописi "Едди" воно не збереглося. Можливо, це пiзнiша вставка франкського походження.
Фраккланд - "Країна франкiв", Францiя, чи й Захiдна Нiмеччина.
"Змочи вуса, сину" - щоби питво пройшло крiзь вуса, нiби через фiльтр, i отрута залишилася на вусах. Не помогло. Втiм, можливо, Сiгмунд був уже такий п'яний, що не тямив, що меле.
Стариган, що взяв на борт тiло Сiнфьотлi, швидше за все, Одiн, що виступає тут в амплуа перевiзника мерцiв, такого собi Харона.