Семунд Мудрий. Плач Оддрун

Пiсня про Оддрун

(Плач Оддрун)

Про Боргню та Оддрун

Хейдреком звався конунг. Дочка його звалася Боргню. Вiльмундом звався той, що був її коханцем. Вона не могла розродитися, поки не прибула Оддрун сестра Атлi. Ранiше вона була любою Гуннара сина Гьюкi. Про це сказано у цiй пiснi:

Почув я сказання

iз давньої саги,

як дiва приїхала

до Морналанду;

нiхто не мiг

на цiлому свiтi

Хейдрека доцi

допомогти.

Дiзналася Оддрун,

Атлi сестра,

що має та дiва

болi великi;

тож взяла зi стайнi

з вуздою коня,

на вороного

поклала сiдло.

Послала коня

в путь по рiвнинах,

спинилася коло

високих палат;

вона розсiдлала

скакуна стомленого,

потiм пiшла

до зали безкрайньої,

такiї слова

промовила спершу:

"Що тут нового

у цьому краю,

що нинi сталося

у Гуналандi?"

Служниця мовила:

"Тут лежить Боргню,

родить дитину,

можеш ти, Оддрун,

зарадити подрузi".

Оддрун мовила:

"Хто ж наробив

такої ганьби?

Чому нинi Боргню

терпить страждання?"

Служниця мовила:

"Вiльмундом зветься

друг супутникiв яструба,

котрий дiвчину

на ложi вкривав

цiлих п'ять зим

потай вiд батька її".

Далi велося

без зайвого слова,

пiшла й на колiна

перед жiнкою стала;

сильнi закляття,

владнi закляття,

чари над Боргню

Оддрун спiвала.

Тодi народилися

дiвчина й хлопчик,

славнi нащадки

Хегнi убивцi;

тодi проказала

смертельно слабка

дiва, що доти

слова не мовила:

"Хай помагають

тобi всеблагi

Фрейя i Фрiгг

i сильнi боги

за те, що мене ти

позбавила болю".

Оддрун мовила:

"Я не тому

тобi помогла,

що ти того

варта була;

те я зробила,

в чому клялася,

коли королi

спадок дiлили,

що помогти

кожному маю".

Боргню мовила:

"Жорстока ти, Оддрун,

i втратила розум,

якщо промовляєш

до мене зле слово,

а я ж до тебе

звернулася при смертi,

так, нiби нас

два брати породили".

Оддрун мовила:

"Я пам'ятаю,

що ти сказала,

коли я для Гуннара

напiй пiднесла;

того б не промовила

ти, коли знала б:

жодна з жiнок

того не робила,

що мусила я".

Сiла тодi

жiнка зажурена

i розказала

про горе велике:

"Я зростала

у княжих чертогах, -

всiм на радiсть, -

з волi людей;

тiшилась я

статками батька

тiльки п'ять зим,

поки жив мiй отець.

Такий заповiт

стомлений конунг

промовив, коли

вiн помирав:

дав вiн менi

злато червоне,

на пiвдень послав

синовi Грiмхiльд.

Вiн Брюнхiльд велiв

взяти шолома,

буть войовницею

мала вона;

сказав, що не буде

кращої дiви

на цiлому свiтi,

коли не помру.

Брюнхiльд у хатi

сидiла за прядкою,

навколо були

землi та люди;

небо i твердь

спочивали у тишi,

коли вбивця Фафнiра

до замку прибув.

Змахнув тодi воїн

вальським мечем

i знищив чертог той,

Брюнхiльд майно;

невдовзi потому

все вона звiдала,

пiдло й облудно

з нею вчинили.

За теє вона

мстилась жорстоко,

так, що всiм нам

лихо зробилось;

знають про те

у кожнiй країнi,

як вона вмерла

поруч iз Сiгурдом.

Гуннара я

тодi покохала,

володаря перснiв,

як мала би Брюнхiльд.

Взяв вiн тодi

перснi червонi,

до брата мого

в дар надiслав;

дав вiн за дiву

пiвсотнi дворiв,

Гранi вантаж,

щоб згоду дiстати.

Атлi на те

згоди не дав,

певно вiдмовив

синовi Гьюкi;

ми ж не могли

опиратись коханню,

схилила я голову

до перснiв нищителя.

Казали чимало

рiднi мої,

що бачили разом

вони нас удвох;

Атлi ж промовив

менi, що не буду

лихо я мислити

й сором чинити.

Але не може

вiдмовитись так

людина вiд iншої,

як похiть проймає.

Атлi послав

своїх людей

до темного лiсу

за мною простежити;

вони прибули,

коли не мали б,

коли пiд широким

покровом лягли ми.

Зичили ми їм

перснi червонi,

щоби вони Атлi

нiц не казали,

а вони хутко

додому вернулись

i небрехливо

все Атлi вiдкрили.

Вiд Гудрун вони

все приховали,

хоч вона першою

мала довiдатись.

Гуркiт почули

копит золотих,

коли на подвiр'я

в'їхали Гьюкi нащадки;

у Хегнi тодi

вийняли серце,

до ями змiїної

кинули iншого.

Була я сама

на гостинах тодi,

у Гейрмунда я

готувала питво;

почав мудрий конунг

грати на арфi,

бо думав мене

на помiч покликати,

конунг шляхетний

чекав, що прибуду.

Щойно почула

я на Хлесеї

повне скорботи

струн голосiння,

велiла служницям

готовими бути,

князю бажала

життя врятувати.

Летiла ладдя

через протоку,

я повернулась

до Атлi садиби.

Тодi прибула

лиховiсна, плазуючи,

матiр Атлi, -

най би згнила вона! -

Гуннара вжалила

просто у серце,

тож я не змогла

врятувати героя.

Часто дивуюсь,

як можу вiднинi,

Бiль лiгва змiя,

лишатись живою;

для мене милiшим

був безстрашний

володар мечiв,

нiж сама я.

Ти слухала й чула

оповiдання

про долю лиху,

що судилась менi;

кожна людина

живе почуттями;

нинi завершено

лементи Оддрун".

Примiтки i коментарi

Серед героїчних елегiй "Пiсня про Оддрун" стоїть окремо. Вона опосередковано пов'язана з вольсунго-нiбелунгiвською темою, але розвиває окремий сюжет. Анi Боргню, анi Вiльмунд бiльше нiде не зринають, а сама Оддрун згадується епiзодично у строфi 58 "Короткої пiснi про Сiгурда" та у зачинi "Другої пiснi про Гудрун" ("Загибель Нiфлунгiв"). Це одна з причин, чому цю пiсню вiдносять до пiзнiшого шару "Старшої Едди". Звертає на себе увагу змiщення акцентiв: тут Атлi знищив Гьюкунгiв не через бажання заволодiти їхнiм золотом, а через потаємне кохання Гуннара й Оддрун, яке його розгнiвало. Цiкаво, що з одного боку Оддрун досить самостiйна, якщо прагне врятувати Гуннара попре волю свого брата, проте, будучи незамiжньою жiнкою, у питаннях шлюбу залежить вiд владних родичiв: батько заповiдав їй вийти за одного з синiв Гьюкi (радше за все - за Гуннара), але коли вiн помер, Атлi скасував цю волю, i це не засуджується, а виглядає як цiлковита норма.

1. Морналанд - вжито в тiй же якостi, що й Гуналанд у строфi 4: загальна назва країн на пiвденному сходi, етимологiчно "Мавританiя".

6. друг супутникiв яструба (vinr haukstalda) - кеннiнг на позначення воїна.

8. славнi нащадки // Хегнi убивцi - звiдси витiкає, що саме Вiльмунд убив Хегнi.

11. так, нiби нас // два брати породили - тобто нiби батьки Оддрун i Боргню були братами, а вони самi, вiдповiдно, є двоюрiдними сестрами.

У строфi 16 два фрагменти з рiзних мiсць тексту об'єднано помилково.

17. вбивця Фафнiра - Сiгурд.

18. вальський меч - тобто меч з пiвдня; франкськi (т.зв. "каролiнгськi") мечi дуже цiнувалися за доби вiкiнгiв (пор. дав.-рус. "мечi харалужнi").

Не зовсiм ясно, про що йдеться у словах "знищив чертог", i який саме чертог (borg) мається на увазi. Можливо, йдеться про загорожу зi щитiв, за якiй спочивала валькiрiя (тут, таким чином, ототожнено Брюнхiльд i Сiгрдрiву), або про броню, яку розсiк Сiгурд, коли пробудив валькiрiю зi сну (слова borg i brynn, в принципi, схожi, або термiн borg вжито як хейтi для бронi). В iнакшому випадку вчинок Сiгурда скидається на безпiдставний акт псування майна.

20. володар перснiв (bauga deili) - радше "той, хто дiлить перснi", кеннiнг на позначення конунга, тут: Гуннар.

21. Гранi вантаж (hliðfarm Grana) - кеннiнг на позначення золота.

22. перснiв нищитель (hringbrota) - кеннiнг на позначення конунга, тут: Гуннар.

Гейрмунд зi строфи 29 бiльше нiде не згадується; ймовiрно, якийсь родич Атлi.

Там же зринає альтернативна версiя, чому Гуннар заграв на арфi. Iснує два трактування того вчинку: а) вiн хотiв приспати змiй; б) щоб виказати зневагу до смертi (пор. сцену загибелi Рагнара Шкiрянi Штани у ямi зi змiями, де вiн спiває пiсень i проказує вiси). Тут же йдеться про те, що Гуннар таким чином намагається покликати Оддрун на допомогу. Дивно, чому саме Оддрун, i ще дивнiше, чим вона могла йому зарадити, але виглядає цiлком органiчно для концепцiї саме цiєї пiснi.

30. Хлесей - нинi острiв Льосе у протоцi Каттегат (Данiя).

Строфа 32 мiстить цiкаву подробицю, що бiльше нiде не згадується: матiр Атлi обернулася на змiю. В принципi не виключено, що вона i так була змiєю, але це свiдчить аж нiяк не на користь Будлi, батька Атлi. Також це каже про те, що, радше за все, Оддрун i Атлi мали спiльного батька, але рiзних матерiв. Але можлива i банальна помилка: Генрi Беллоуз припускає, що спочатку йшлося не про "матiр Атлi", а про "матiр змiй". Одначе лишається питання, яке саме слово на позначення змiї переплутали з "Атлi".

33. Бiль лiгва змiя (linnvengis Bil) - складний кеннiнг на позначення жiнки, тут: Оддрун, де "лiгво змiя" - це золото, Бiль - iм'я богинi, вiдтак "богиня золота" - жiнка шляхетного роду.

володар мечiв (sverða deili) - радше "той, хто розподiляє мечi", кеннiнг на позначення конунга, тут: Гуннар.

Оставить комментарий © Copyright Семунд Мудрий (перевод: Хаген) (Hagen_a@i.ua) Размещен: 05/11/2015, изменен: 05/11/2015. 15k. Статистика. Поэма: Поэзия, Переводы Старша Едда Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Тут розкрито любовну лiнiю Гуннара i Оддрун, сестри Атлi.

Семунд Мудрий : другие произведения.

Плач Оддрун