Сноррі Стурлусон (?) : другие произведения.

Egilssaga_32-37

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Тут головно йдеться про Торольфа сина Лисого Гріма, який плигає на ті ж граблі, що й його дядько Торольф син Квельдульфа.


32. Бьорн викрав Тору Мереживну Руку

  
   Бьорном звався могутній херсір у Согні, що жив у Аурланді. Його сином був Брюнольф, який отримав увесь спадок батька свого. Синами Брюнольфа були Бьорн і Торд. Вони були ще юнаками, коли це сталося. Бьорн був видатним мореплавцем, ходив і у вікінгські походи, і в торгівельні. Він був дуже вправним мужем.
   Якось одного літа Бьорн був у Фіордах на якійсь велелюдній учті. Там він помітив гарну дівчину, яка йому дуже сподобалася. Він спитав, якого вона роду. Вона відповіла, що доводиться сестрою Торірові херсіру, синові Хроальда1, а звати її Тора Мереживна Рука. Бьорн почав до неї залицятися й просив її вийти за нього, як буде на те воля Торіра, але той йому відмовив.
   Тої ж осені Бьорн зі своїми людьми вирушив на добре обладнаному вітрильнику на північ у Фіорди й прибув до Торіра, коли того не було вдома. Бьорн забрав Тору з домівки і повернувся до себе в Аурланд. Ішлося до зими, і забажав Бьорн влаштувати собі весілля. Брюнольф, батько його, не вподобав той вчинок, і завважив його ганебним, бо до того Торір і Брюнольф здавна були друзями.
   - Ти не візьмеш, Бьорне, - сказав Брюнольф, - Тору собі за дружину тут при мені без згоди Торіра, брата її, а доти вона житиме тут у шані, так, ніби є мені дочкою, а тобі - сестрою.
   У тому домі завжди велося так, як казав Брюнольф, байдуже, чи подобав те Бьорн, чи ні.
   Брюнольф послав людей до Торіра спитати, як найліпше залагодити те, що накоїв Бьорн. Торір прохав відправити Тору додому, кажучи, що більше нічого не треба. А Бьорн не бажав її відпускати, хоч Брюнольф і просив про це. Так минула зима.
   Коли настала весна, якось одного дня стали Брюнольф і Бьорн радитися. Спитав Брюнольф сина, що той задумав робити далі.
   Бьорн сказав, що хотів би податися у мандри.
   - Мій задум такий, - сказав він, - щоби ти дав мені бойовий корабель, а я зі своїм загоном вирушив би тоді у вікінг.
   - Того не буде, - сказав Брюнольф, - щоби я дав тобі бойовий корабель і великий загін, бо я геть не певен, що ти не накоїш мені неприємностей: адже від тебе й раніше було саме лихо. Я дам тобі купецький корабель із товаром. Вирушай на південь у Дублін. Тепер така подорож виглядає важливішою. Я знайду тобі гарних супутників.
   Бьорн відказав, що зробить усе, як воліє Брюнольф. Тоді підготували торговий корабель і людей на нього. Бьорн приготувався до мандрівки, проте не квапився.
   А коли Бьорн був повністю готовий і мав попутний вітер, то сів у човен із дванадцятьма людьми, й повеслували вони до Аурланду та дісталися поселення, де пішли до садиби, що належала його матері. Вона сиділа там, а при ній багато жінок. Була там і Тора. Бьорн сказав, що Тора має їхати з ним. Тож дівчину забрали, а матір Бьорна просила жінок мовчати про те, що сталося, кажучи, що Брюнольф розсердиться, коли дізнається, і що це спричинить велику ворожнечу між батьком та сином. Одяг Тори та її прикраси склали купи, і Бьорн все це теж забрав. Потім вночі вони повернулися на корабель, підняли вітрило і вийшли з Согну у відкрите море.
   Вони мали кепський вітер і мусили сильно вигрібати, тож довго бовталися у морі, але за жодних обставин не бажали повертатися до Норвегії. Якогось дня дісталися вони Хьяльтланду [Шетландські острови - прим. пер.] зі сходу і при сильній негоді висадилися на [острів] Мосей, але втратили корабель, тож взяли свої пожитки й пішли до міста, що там було, залишили там вантаж, а корабель підняли на сушу і почали лагодити пробиті борти.
  

33. Бьорн лишається зимувати у Боргу

  
   Незадовго до зими на Хьяльтланд прибув корабель з півдня з Оркнеїв. Прибульці розповіли таку новину, що восени на островах з'явився бойовий корабель. Були то посланці Харальда конунга до Сігурда ярла2, а справа їхня була така, що конунг звелів убити Бьорна сина Брюнольфа там, де його вдалось би заскочити, і подібний наказ надіслали і на Південні [Гебридські - прим. пер.] острови, аж до Дубліну. Бьорн почув ту новину й дізнався, що він тепер поза законом у Норвегії. І, щойно прибувши на Хьяльтланд, він узяв шлюб із Торою. Вони замешкали у Мосейярборгу3.
   А коли настала весна і море втишилося, Бьорн почав готувати корабель до подорожі та не зволікав. І коли був готовий і мав попутний вітер, вирушив у відкрите море. Потрапили вони у сильний шторм і за деякий час дісталися Ісландії з півдня. Вітер ішов з суходолу, тож їх винесло на захід уздовж берегів і далі у відкрите море, але коли буря вщухла, вони підійшли до землі. Жоден із них раніше не відвідував Ісландії.
   Вони увійшли до одного дуже здоровенного фіорду, але їх віднесло до західного берегу, і там вони не побачили нічого, крім хвиль, що розбивалися об рифи, і жодної гавані, тож перетнули затоку до східного берегу і вирушили далі, й увійшли до іншого фіорду, і не спинялися, доки не залишили позаду всі шхери і прибій. Тоді пристали вони до якогось мису. Там навпроти лежав острів, а між ним і мисом - глибока протока, і там вони стали на якір. Затока тяглася на захід від мису, а над затокою стояло велике поселення.
   Бьорн із кількома людьми сів у човен. Він сказав супутникам, аби ті стереглися й не патякали про їхню подорож, щоби не виникло неприємностей. За тим вони повеслували до поселення й заговорили з місцевими. Спершу вони спитали, до якої країни прибули. Люди відказали, що ця місцина зветься Боргарфіордом, а хутір, що тут є, - Боргом, житлом Скаллагріма. Бьорн розпитав шлях і пішов до Скаллагріма, і мав з ним бесіду. Спитав Скаллагрім, що вони за люди. Бьорн назвав себе і свого батька, а Скаллагрім добре знав Брюнольфа й запросив Бьорна з усіма подорожніми [до себе - прим. пер.], якщо вони мали таку потребу. Бьорн із вдячністю на те пристав. Тоді спитав Скаллагрім, що за люди лишилися на кораблі, чи є там достойники. Бьорн сказав, що там є Тора дочка Хроальда, сестра Торіра херсіра. Скаллагрім дуже з того зрадів і сказав, що мусить прийняти сестру Торіра, побратима свого, і що задовольнить будь-яку їхню потребу, якщо матиме змогу, і запросив їх обох і всіх їхніх супутників. Бьорн погодився. Тоді вони перенесли пожитки з корабля за огорожу Боргу. Там вони поставили намети, а корабель залишили у річці, що там протікала, а місце, де стояли їхні намети, нарекли Бьярнартодур4.
   Бьорн і його корабельники всі лишилися зі Скаллагрімом. При ньому ніколи не було менше шести десятків бойовитого люду.
  

34. Сварка Скаллагріма і Бьорна

  
   Якось восени до Ісландії прибув корабель з Норвегії, і пішов тоді поголос, що Бьорн забрав Тору без згоди її родичів і конунг оголосив його поза законом у Норвегії.
   А коли Скаллагрім це почув, то покликав Бьорна і спитав, чи справді він улаштував свій шлюб, не спитавши згоди родичів нареченої.
   - Я не чекав, - сказав він, - що не дізнаюся правди від сина Брюнольфа.
   Бьорн відповів:
   - Я тобі казав саму лише правду, Гріме, і не намовляй на мене, що я не повідомив тобі більше, ніж ти питав. І коли на те пішло, то це є правдою, про що ти питаєш: я не радився із Торіром, братом Тори, коли забрав її.
   Тоді мовив Скаллагрім у великому гніві:
   - Як же ти насмілився прийти до мене, чи не знав ти про нашу з Торіром дружбу?!
   - Знав я, - відказав на те Бьорн, - що між вами дружба з дитинства і велика приязнь. А прийшов я до тебе тому, що мене винесло на цей берег і я знав, що не сховаюся від тебе. Нині я у твоїй владі, роби зі мною як знаєш, але я сподіваюся на добро, бо став твоїм домочадцем.
   Тоді вийшов Торольф, син Скаллагрімів, і почав умовляти батька не кривдити Бьорна, коли вже він прийняв його в себе. Багато хто просив про це.
   Скінчилося тим, що Грім заспокоївся, кажучи, що буде так, як захотів Торольф:
   - І хай Бьорн буде при тобі, й ведися з ним так приязно, як тобі заманеться.
  

35. Народження Асгерд. Торольф вирушає у мандри

  
   Влітку Тора народила дитину, то була дівчинка. Її кропили водою і дали ім'я і нарекли Асгерд. Бера знайшла жінку глядіти дитинча.
   Взимку Бьорн і його соратники мешкали зі Скаллагрімом. Торольф багато часу проводив із Бьорном і були вони нерозлийвода.
   А якось одного весняного дня Торольф забалакав до батька і спитав, що той надумав робити з Бьорном, їхнім зимовим гостем, і чим йому можна помогти. Грім спитав Торольфа, що він сам про все це думає.
   - Я гадаю, - сказав Торольф, - що Бьорн радо повернувся б до Норвегії, коли отримав би прощення. Здається мені вірною радою, батьку, коли ти послав би людей до Норвегії просити миру для Бьорна, бо Торір високо поцінує твої слова.
   Тож сталося так, як радив Торольф: Скаллагрім знайшов людей і влітку послав їх до Норвегії. Вирушили вони з посланням і вірчими знаками до Торіра сина Хроальда і просили його примиритися з Бьорном. А коли Брюнольф про те дізнався, то і сам від усього серця просив миру для Бьорна. Ті перемовини скінчилися тим, що Торір простив Бьорна, бо побачив, що справи в Бьорна такі, що тепер його нема чого боятися. Тоді й Брюнольф зглянувся над сином, і посланці Гріма зимували у Торіра, тоді як Бьорн - у Скаллагріма. Наступного літа посланці Скаллагріма вирушили назад. А восени, коли вони прибули, то повідомили таку новину, що Бьорн отримав помилування у Норвегії.
   Бьорн утретє перезимував у Скаллагріма, а навесні приготувався до подорожі, як і ті люди, що прибули з ним. І коли Бьорн уже налаштувався рушати своїм шляхом, мовила Бера, що хотіла б лишити Асгерд при собі на виховання, а Бьорн погодився, тож дівча залишили, і зростала та дитина з хатніми Скаллагріма.
   Торольф, син Скаллагрімів, вирішив їхати з Бьорном, тож Скаллагрім дав йому припасів у дорогу. Влітку він вирушив з Бьорном. Їм мандрувалося добре і прибули вони з моря до Согну. Там Бьорн поїхав у фіорд і далі до батька свого. Торольф їхав із ним. Брюнольф зустрів їх гостинно. Потім вони послали звістку Торірові Хроальдсону. Вони з Брюнольфом визначили час і місце для зустрічі. Прибув на ту зустріч і Бьорн. Тоді Торір підтвердив мир із ними. Потім він віддав їм усе майно, що належало Торі, а між Торіром і Бьорном почалася родинна приязнь. Бьорн лишився вдома в Аурланді з Брюнольфом. Торольф теж там був, і в усьому мав шану від тих батька й сина.
  

36. Ейрік отримав корабель

  
   Харальд конунг подовгу мешкав у Хордаланді й Рогаланді на своїх багатих маєтках - на Утстейні, чи на Егвальдснесі, чи на Фітьярі, на Альрексстаді чи на Люгрі, чи й на Сехеймі5. Тої зими, про яку щойно йшлося, конунг перебував на півночі країни. А Бьорн і Торольф перезимували у Норвегії, навесні ж, підготувавши корабель і ватагу, вирушили влітку у вікінг Східним Шляхом, а восени повернулися з багатою здобиччю. Коли вони прибули додому, то почули, що Харальд конунг перебуває в Рогаланді, і лишиться там зимувати. Тоді Харальд конунг сильно постарів, а сини його вже геть змужніли.
   Ейрік, син Харальда конунга, якого прозвали Кривавою Сокирою, тоді був ще юнаком. Він був вихованцем Торіра херсіра, сина Хроальда. Конунг любив Ейріка дужче від інших синів. Тоді Торір був у великій пошані у конунга.
   Бьорн і Торольф спершу прибули до Аурланду, а вже вдома у Бьорна почали готуватися до подорожі на північ у Фіорди до Торіра херсіра. Вони мали судно, де могли веслувати вздовж борту дванадцять або тринадцять чоловік, а несло воно коло трьох десятків. На цьому кораблі вони ходили влітку у вікінг. То був корабель прегарний і обладнаний для мандрівок відкритим морем. А коли вони прибули до Торіра, то знайшли гарний прийом і деякий час мешкали там, а корабель залишили з наметом навпроти садиби.
   Якогось дня Торольф і Бьорн прогулювалися коло того корабля, і трапився там Ейрік королевич, який походжав то поруч із кораблем, то берегом, а тоді став навпроти судна.
   Тоді мовив Бьорн до Торольфа:
   - Королевичу дуже став до ґусту корабель, то запропонуй його йому в дар, бо я певен, що за це нам буде щедра подяка від конунга, коли Ейрік стане нашим заступником. Чув я таке, що конунг тримає зло на тебе і на батька твого.
   Торольф сказав, що це буде добра справа. Пішов він до ладді й мовив:
   - Дивуєшся ти на цей корабель, королевичу! Як він тобі?
   - Чудово, - сказав той, - прекрасний цей корабель.
   - Тоді я хочу тобі його подарувати, - сказав Торольф, - якщо ти його приймеш.
   - Охочу прийму, - сказав Ейрік, - але тобі може здатися малою та дяка, коли я стану тобі другом, але та дружба триватиме, скільки я житиму.
   Торольф сказав, що ця дяка важить більше, ніж корабель, і тоді вони простилися, але син конунга зробився дуже прихильним до Торольфа.
   Тоді Бьорн і Торольф пішли радитися до Торіра стосовно того, чи він знає, що конунг тримає зло на Торольфа. Торір не був певен, що чув таке.
   - Тоді я хочу, - сказав Бьорн, - щоби ти навідав конунга і замовив перед ним слівце за Торольфа, і хай нас спіткає спільний присуд. Він зробив для мене те саме, коли я був у Ісландії.
   Тож Торір обіцяв поїхати до конунга і спитав, чи не поїде Ейрік королевич із ним. Тоді Торольф і Бьорн пішли порадитися про це з Ейріком, і він обіцяв поїхати у цій справі до батька свого. Потім вирушили Торольф і Бьорн своїм шляхом до Согну, а Торір і Ейрік королевич обладнали новодароване судно і поїхали на південь до конунга, і знайшли його у Хордаланді. Він зустрів їх привітно.
   Тож вони деякий час мешкали там, чекаючи днини, коли конунг буде у гарному гуморі, а тоді виклали йому свою справу, кажучи, що бачили прибулого мужа наймення Торольф, син Скаллагріма.
   - Хотіли б ми просити тебе, конунгу, щоби ти зважив, що його родич добре тобі прислужився, і ти не змушував його платити за те, що зробив його батько, коли мстився за брата.
   Торір казав дуже докладно, а конунг відповів стримано, кажучи, що дістав від Квельдульфа і його сина чимало лиха, тож він чекає, що і Торольф уподібниться до своїх родичів за вдачею.
   - Вони всі такі зарозумілі людиська, - сказав він, - що не знають міри і не зважають, із ким не варто змагатися.
   Потім заговорив Ейрік, кажучи, що Торольф здобув його дружбу, подарувавши чудовий скарб - той корабель, яким володів.
   - Я сподіваюся мати багато друзів. Мало хто схоче дружити зі мною, якщо не матиме з того зиску. Ти не дозволиш, батьку, покарати людину, що першою зробила мені цінний дарунок.
   Тож конунг обіцяв, що Торольф матиме з ним мир.
   - Але я не бажаю, - додав він, - щоби той навідував мене. А ти, Ейріку, можеш товаришувати з тими родичами, як тобі завгодно, і може статися, що тобі ліпше з ними поведеться, ніж мені, або ти пожалкуєш, що довго мав з ними справу.
   Потім вирушили Ейрік Кривава Сокира і Торір додому у Фіорди, а там послали Торольфові звістку, чим обернулася та справа із конунгом.
   Торольф і Бьорн зазимували у Брюнольфа. Влітку вони часто ходили у вікінги, іноді лишаючись на зиму в Брюнольфа, іноді - у Торіра.
  

37. Похід у Бьярмаланд6

  
   Ейрік Кривава Сокира взяв тоді владу. Він правив у Хордаланді й у Фіордах. Тепер він тримав при собі дружинників.
   І от якось надумав Ейрік Кривава Сокира піти у похід на Бьярмаланд і скликав значне військо для тої виправи. Торольф вирішив піти з Ейріком, і стояв на носі його корабля, і тримав його знамено. Торольф був там найвищим і найдужчим від решти і схожим на свого дядька.
   Той похід був багатим на пригоди. Ейрік дав у Бьярмаланді велику битву на Віні7. Там він здобув перемогу, як сказано у піснях про нього, а ще здобув у тому поході Гуннхільд, дочку Ецура Тоті8, яку забрав із собою додому. Гуннхільд була гарнішою й розумнішою від усіх жінок і великою чаклункою. Між нею і Торольфом виникла велика приязнь. Торольф тоді зимував у Ейріка, а влітку ходив у вікінги.
   Приблизно тоді ж сталося так, що Тора, дружина Бьорна, захворіла й померла, а трохи згодом Бьорн узяв собі іншу жінку. Звали її Альоф, дочка Ерлінга Багатого з Остру. Вони мали дочку на ім'я Гуннхільд.
   Один муж звався Торгейр Шпичак Ступні. Він мешкав у Хордаланді у Фенхрінгу. Його двір звався Аск9. Він мав трьох синів. Одного звали Хаддом, іншого - Берг-Енундом, а третього - Атлі Короткий. Берг-Енунд був від усіх мужів вищий і дужчий, а також марнославний і неґречний. Атлі Короткий був приземкуватий, кряжистий і міцний. Торгейр був багатим на худобу. Він був великий чаклун і язичник. Хадд ходив у виправи і рідко бував удома.

Примітки

  
   1) Це той Торір, який був вихованцем Квельдульфа і названим братом Скаллагріма (див. розділ 25).
   2) Мова йде про Сігурда Могутнього, сина Ейстейна Гуркіт, другого зі скандинавських володарів (ярлів) Оркнейських островів, чия влада поширювалася й на Гебридські, й на Шетландські острови, а почасти - і на землі в Ірландії, де компактно мешкали вихідці з Норвегії (наприклад, Дублін), але самі ярли Оркнеїв були підлеглими норвезьких королів.
   3) Тобто у місті на острові Мосей, про яке ішлося у попередньому розділі.
   4) Себто "Присадибне поле Бьорна" (ісл. töður від taða - оброблена земля, поле чи луг, коло маєтку).
   5) Назви дворів: Камінь Назовні, Егвальдів Мис, Луговина, Двір Альрека, Люгра (жіноче ім'я неясного значення), Морський Дім.
   6) Бьярмаланд - "Країна бьярмів": басейн Білого моря і прилеглі території, населені угро-фінами. Похід Ейріка до Бьярмаланду одні датують 918 роком, інші - 920.
   7) Імовірно, йдеться про ріку Двіна.
   8) Імовірно від ісл. tót - "пасмо вовни".
   9) Тобто "Ясен".
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"