Ханенко Александр Иванович : другие произведения.

Казка про коня та вовка

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:


Ханенко О.І.

   Казка про коня та вовка
   1
   Десь в зеленому гайочку,
   В мальовничому куточку,
   Жив собі був дикий кінь.
   Гарцювать йому не лінь
   День у день у тому гаю,
   Він по вольному гуляє.
   2
   Пишна грива, довгий хвіст,
   Не маленький він на зріст.
   Чорний був не мов смола.
   Тупіт від копит луна.
   На сім верст навколо нього,
   Більше не було ні кого.
   3
   То в алюр, а то в галоп
   Переводить свій він крок.
   Бігає не мов стріла,
   Дужий вітер обганя.
   Дуже любить свій він дім,
   Ну, а звали його - Грім.
   4
   Там він виріс там і жив,
   Ні за ким він не тужив.
   Та якось у той крайок,
   У той вільний закуток,
   Завітав не жданий гість.
   Ой, ти коник, - стережись!
   5
   То був сірий вовкулака.
   Величезний неборака.
   Дуже хитрий, хижий звір,
   Він багато з'їв тварин.
   Тож прийшов тепер у гай,
   Бо конини хоче вкрай.
   6
   В нього злі великі очі.
   Проковтнуть коня він хоче.
   Гострі зуби стукотять,
   Бо вчепитися хотять,
   В горло Грому, що гуляє,
   І траву собі щипає.
   7
   Вовк тихенько підповза.
   Загриміла десь гроза.
   Хмари чорні небом сунуть,
   Вдарив грім і вітер дунув.
   Небо блискавка лама.
   Кінь прислухавсь не дарма.
   8
   Вовк із схованки, як скочив,
   Зуби - "клац",
   А кінь відскочив.
   І по лугу він біжить,
   Грива стягом майорить.
   Вовк за ним біжить і хека.
   Бо пожива недалека.
   9
   Довго так вони носились.
   Вже обидва й поморились.
   Кінь у піні. Вовк язик
   З пащі висунув у бік.
   Так біжать, а тут - гроза,
   Дощ полив, як із відра.
   10
   "Стій, кажу, сказать щось хочу".
   Каже вовк. "Тоді наврочу
   Долю я тобі твою.
   Стій, кажу, бо догоню...
   То уже не буде ласки.
   Стій, бо це уже не казки"!
   11
   Та біжить не слуха Грім,
   Бо не вірить вовку він.
   Зна, що той йому розкаже...
   А тоді іще й покаже,
   Ікла довгі, як шаблюки,
   Що тваринам чинять муки.
   12
   Дощ змочив густу траву,
   Річка вже біжить в яру,
   Від струмків, що линуть вниз.
   Грім стрибнув, і вже дивись,
   Він летить, а вовк у воду,
   Не чинитиме більш шкоду.
   13
   Вовк загинув у потоці.
   Кінь стоїть на іншім боці.
   Глянув він тоді на небо,
   Бо таке у нього кредо.
   Спас грім - Грома,
   От дива! Й отаке у нас бува!
   13.09.08

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"