На вечерю я їла ананас. У свiжому ананасi мiститься багато якоїсь лужної речовини. У Ефiопiї, де багато ананасiв i всi їдять їх на снiданок, обiд i вечерю, їх подають обов'язково з лимоном. Лимонна кислота нейтралiзує луг i тодi вiн не пошкоджує зубну емаль. Ефiопи бережуть свої зуби.
Я з'їла багато ананасу. Так багато, що в кутах мого рота з'явилися двi маленькi вавки, роз'їденi ананасовим соком. Тепер я лежала i докучливе пощипування моїх вавок було єдиним, що не давало менi заснути/що стояло мiж мною i сном.
Раптом менi подумалось: а чому б не замазати вавки при губах зеленкою? Справдi: все одно хворiю, сиджу вдома, нiхто мене не побачить. А зеленка - вiрний засiб вiд усiх болячок... Я уявила собi, як завтра зранку я згадую, що саме цього дня менi конче необхiдно з'явитися на роботi. Я напружую свою сонну свiдомiсть i шукаю: чим зазвичай вiдтирають зеленку? Нарештi згадую - одеколоном! Далi я знаходжу в хатi найхимернiший одеколон, такий, що не шкода, i хвилин десять старанно тру ним губи, вiдпльовуючись i ледь зтерплюючи пекучiсть, доки зеленка нарештi зовсiм вiдтирається. А замiсть неї постає запах. Здається, вiн всюдисущий. Вiн не змивається водою i милом, не витравлюється горiлкою, лише розмазується по поверхнi мого обличчя. Немає куди дiтись вiд жахливого нестерпного запаху одеколону, адже вiн навiк засiв у мене пiд носом. Це парфум на завiса. Газова атака. Мене потроху починає нудити...
Цiкаво, що краще: зеленка на губах чи запах найдешевшого одеколону з рота?
Впевнена, що зпросоня вчинила б саме так. Як добре, що зараз я ще не зовсiм заснула i не мазатиму губи зеленкою. Здається, крем потроху допомагає, i я поринаю в блаженну безтяму.