У переходi бiля станцiї метро сидить жiнка невизначеного вiку. Їй можна дати з ходу i тридцять, i двадцять три, i сорок два. Волосся у жiнки сплутанi i бруднi, голова опущена в скорботi. Перед жiнкою на заплюванiй пiдлозi переходу лежить кульок. У кульок жалiсливi громадяни кидають грошi. I не кидали б, так на руках жiнка тримає вагомий "аргумент" на користь того, що їй грошi просто необхiднi. На руках у жiнки спить дитина рокiв двох...