Десь на височенному пагорбі,
Де вітер блукає поруч із хмарами,
Стоїть нерухомо старовинний пам'ятник
Ментальності українськой.
На ньому викарблено слово,
Що в кожного сред нас палає
Яскравой зіркой крізь життя,
Єдине слово ... то "Буття"?!
Тож як гадаєте - "Разом",
А може "Сила","Влада" чи "Пізнання".
На жаль, то не властиві риси
Рішучому народу козаків.
Проте, не будем зволікати
І скажем очевидну річ,
То слово - "Підіймітесь браття,
На боротьбу із гуртом Лис".
То слово, як примара,
Вітає серед нас із року в рік
І вовлікає у жахливі хащі
Проміж національних криз.
Воно вбиває кожного із нас,
Отруює річки Свободи,
Воно - то є суцільний жах
Глек, що розбився за часів Голоти.