Iснування. Не Життя...

Хто менi скаже, де той край
Той свiт, те мiсце на землi,
Де я знайду свiй власний рай?
Хто ж розповiсть про це менi?

У цьому свiтi я горю
Вiд пiзнання того страждання,
Осмислення того жалю,
Що викликає iснування.

Так. Iснування. Не життя.
Життя - це пристрасть, радiсть, смiх...
Життя - це муки каяття...
Злiсть - теж життя, хоча i грiх.

Коротше кажучи, це все,
Що вiдчува жива людина:
Щасливi почуття, i те,
Що в серцi в нас в лиху годину.
 
А я iсную, не живу,
I розумiю свої  втрати,
Та дуже хочу наяву
В багаттi почуттiв палати.

Вiдчути хочу все на свiтi,
Хоч день пожить справжнiм життям.
А потiм в тiм вогнi згорiти,
Вiддавшись чистим почуттям.