Танцює жiночка на дротi,
           Немов та лялька заводна..
           Хтось нанизу заплющив очi: 
           Вiдчутна, мабуть, гострота...

           Така беззахисна iстота
           Пiд дахом здiйснює полiт...
           Водночас визнається  врода,
           Що вабить всiх чоловiкiв. 

           Смiливо, згорда поглядає
           В обличчя сотнi глядачiв...
           Юнак їй на сопiлцi грає,
           Лунає десь казковий спiв.

           Навiщо кожен день цей ризик, 
           Чи за для оплескiв, троянд?!
           У темрявi вiд занавiсок 
           Втрачаєш свiй жiночiй шарм!