День пройшов спокiйно,так вибравшись на доволi велику поляну мандрiвники влаштувалися нанiч.Сселаючись на те що треба поповнити запаси води i розвiдати мiсцевiсть Мел швидко зник у кущах,залишивши Латту готувати постiль.Нарвавши трави вона влаштувала два лiжка але трави було мало.ТОж Латта теж попрямувала у кущi,проте у протилежний вiд Мела бiк.Видивляючись,щоб ще прилаштувати у постiль Латта тихо мрiяла про взуття.В ноги постiйно впявалися гiлочки i iншi гострi речi.I раптом дiвчина почула якiсь звуки.Найбiльше це нагадувало схлипування.Перша думка була тiкати, все ж таки Мертвий лiс.Але потiм подумала що може хто всеж таки попав в бiду,а вона ось так тiкає.Латтi стало совiсно i стидно зате що вона когось залишила у бiдi.Тому вона тихенько,морщасчись вiд гiлочок пiд ногами,пiшла на звуки.Схлипування все голоснiшало i тепер змiшалося з якимись клацаючими звуками.Дiвчина зупинилася i ще раз присоломила себе за страх.Проте вона не розумiла звiдки iде звук,зараз вона стояла пiд величезним деревом невiдомо§ породи i слухала.Обiйшовши дерево нiчого не побачила i вiдiйшла-звук став слабший.Пiдiйшла сильнiший.Ще раз обiйшла дерево i цого разу помiтила мiж причудливо вивернутими коренями нору на половину рарошшою травою.Хоча в цю нору могла на карачках спокiйно залiсти i Латта. через густу високу траву у надвечiр§ i не помiчала §§ першого разу.
-Ей!- позвала Латта, заглядаючи в нору.- Потрiбна допомога?
Схлипування затихли i в темнотi засвiтилися два величезних , явно нелюдськi ока.В той ж час страх затопив дiвчину, але через мить вона зрозумiла що це не §§ страхю.Вона згадала проте що може вiдчувати сильнi емоцi§,як пояснив §й Мел.Розумно,чи не дуже,але полiзла в нору.Коли очi привикли до темноти,дiвчина побачила дитинча невiдомо§ тварини.Тiльце левеняти чи яко§сь iншо§ кiшки плавно переходило в орлину голову з великими золотими очима.Погляд притягували кiгтi на лапах вiд яких пiшов холодок по спинi.Повагу вони до себе викликали.
-Кись-кись-кись-покликала Латта i вiдчула що страх викликає цiкавiсть.
-Цiп-цiп-цiп-покликала,незнаючи як правильно.На це було вiдповiддю голосне бурчання живота у звiряти.
Латта похлопала себе по кишенях i в жилетцi знайшла кусочок хлiба з м`ясом, який з розсiяностi туди поставила.
Це §§ обрадувало i вона на витянутiй руцi запропонувала §жу. Зачувши запах §стивного звiря перестало трястися, принюхалось
та почало повiльно пiдходити до дiвчини. Подивившись що на нього некидаються, осмiлiв i пiдiйшов впритул акуратно взяв з руки хлiб
та проковтнув. Латта обережно торкнулася голови i легенько погладила. Пiр`я було мяке i шовковисте. Звiря довiрливо прищурило очi ,
тож дiвчина вже смiливiше погладила тварину. Звiря видало якiсь шиплячо-муркаючi звуки i раптом кинулось на Латту!!!
Зважаючи на те що звiря було завбiльшки з дорослу вiвчарку, то Латту воно просто пiдiмнуло i почало облизувати шершавим язиком.
Якось вилiзши з пiд