Коли стає так сумно, очi 
родЯть менi страшнi листи 
до друзiв, що мене позбутi 
до мiст, яких вже не знайти 
На мапi самоти моєї 
вiдкритих рук горять багаття 
I бiль, яку не вiдiпрати 
Магiчним часу порошком. 
Весна i втома.

(20.03.06)