Якщо Горацiю i Буало
можна було
викладати теорiю вiршами,
я теж це зроблю, 
не погребую.
Менш нiж
за десять хвилин
розповiм-розжую,
що є кацапська та теологiя.

Колись француз Ламетрi
написав фiлософський трактат
"Людина - машина".
У ньому то роги стирчать,
то копита вiдомо кого.
На штири вiтри
рознесено слово "людина".
Вiд ять i до ять

ймовiрнi (у висновку) вчинки любi,
адже iстота не винувата.
Такою її механiк створив.
У верблюдiв горби,
у моря приплив,
постать змiї кривувата.

Себто людина є маятник,
котрий розкачує зло чи добро.
Всерединi механiзм дурнуватий.
Наприклад, мандрує Серьожа Єсенiн в кабак,
при ньому товстенний лопатник,
вивертає баяном нутро,
щиро скандалить, стiни стрясають мати.

Це - еталонне життя. Вiдмiнне - вiдстiй.
Бо ж вiн пiдкоряється суто власнiй натурi,
природнiй та гожiй.
Там селянин земляк вiдкидає гнiй,
цибулю гризе, возлежить на дурi.
На що це схоже? На iстину схоже?!

Нiяк. За кацапською теологiєю,
виправданi всi жести, котрi зробив будь-хто:
урка, бандит, душогуб, сволота - 
аби наламав i плакав на повну катушку!
Далi нiяких претензiй вiд жодного бога.
Святкує земна голота!
Адже Творець i зшив цю дрислю з пальто,
лiтературну, сценiчну, псевдонабожну шлюшку...

12.08.2023.