Тi свята, що ми колись святкували,
вiд дитинства, 
визнанi врештi поганими,
iх пожбурили на смiтник iсторiї.

Тi свята, що цiнуються 
за новим прейскурантом,
не хвилюють людей кiлькох поколiнь,
тож сприймаються ними
як тягар i опудало.
Вiддзеркалилася ситуацiя.

А слава вчорашня - ганьба,
а ганьба - нинi слава.

Єретики, що отримали канонiзацiю,
як i всi (майже всi?) попередники їхнi,
розмальованi будуть в пiдручниках:
шмарклi, вуха ослячi.
Школяри так старанно повторюють рухи за партами... 

Мертвi, котрих обiймали в сльозах,
називали святими, героями,
в житiях редагованих - вихрести.
Слушний мент пригадати на iншому свiтi
власнi погляди.

Рiднi й друзi? Та он же ж - чужi й вороги!
Власний хвiст доганя" з гарчанням сюжет.

Iдеали, присяги вчорашнi? 
Сучасним судом перекованi в злочини.

Раз на тисячу рокiв прийде землетрус,
в галереї змiша" умовнi портрети
нiбито патрiотiв i нiбито зрадникiв.

У розколинах зникне вода, 
все затягне пiсок.

09.05.2024.