На метелика Чжуан Чжоу
схоже трохи, проте сумнiше...

Що не зникло з життя,
недожеврiло, не захотiло
розставатися з ним попри волю твою,
попри волю чиюсь,
те залишиться тут,
iз тобою, пручайся або не пручайся,
просто в сни перейде,
буде мешкати там,
в заповiднику наче.

I ти будеш iнодi там
теж iз ним,
в другiй формi буття,
то сумнiй, то трагiчнiй,
веселковiй чи сiрiй,
немовби герой
фантастичної книги.

Повертаючись звiдти на ранок,
ти i справдi спроможний не будеш
вiдрiзнити реальнiсть вiд сну,
а живих вiд померлих,
вiд втраченого - сьогодення.

Але сядеш за стiл
пити каву зi сном,
розмовляти зi сном,
розглядати його
i торкатись його,
умовляти не йти,

доки вiн поступово 
не видихнеться 
на тремкий присмак втрати

або каламутний серпанок...

22.07.2023.