Що ж це iз нами, Господи?
Як збiгає час, утiкає пiсок
у скляну та прозору колбу -
як же швидко i невблаганно, наче
ми й спинитися бiльше не можемо вже,
вороги та злочинцi... Ти спостерiгаєш,
i здається, що Ти не втручаєшся навiть.
Але, Боже, присутнiсть Твоя так незмiнна,
як повiтря й земля. Отже це вiдчуття
коливання її пiд ногами правдиве.
Але, Царю, й не жили iще, тiльки спрагло терпiли!
Влий у чашу джерельної хоч наостанок.
I дiтям, i нам...
17.06.2022.