Вони полишили його,
скоцюрбленого в заметiлi,
iз металевим ланцюгом
вiд щиколотки. Мав вiн цiлi
з гранатомета поцiлять,
але не мав уже бажання,
i щоб не змився, iнший тать
узяв на поводок. Ще зрання,
мабуть, до ранку там вiн був,
перетворившись на колоду,
таку ж, як стовбур, що судьбу
його з'єднав зi смертю. Воду
не у вино - в жагучий снiг
поволi претворяли висi.
Кудись вiн повз чи навiть бiг,
сiрко без будки, в бiлiй тирсi.
13.03.2022.