Серце кулю цiлує,
молоде i гаряче серце.
А Кащей в пiдземеллi пирує,
доки молодь стинається в герцi
з його вiйськом, його кiстяками,
що налiзли з гробiв на Вкраїну!
Страшна битва... Прийшла смерть за нами,
але битимемось до загину.
Як в московiї з краю до краю,
у Кащеєвiм краю, багато
трiпачiв та повiй - добре знаю,
бо ж навчався там. Нiбито вата,
наповзає на очi та вуха
тая мова, "велика й могуча",
i виснажує мiзки посуха,
незрiвнянна, облудна, трiскуча.
I п...дять вони всi, доки поряд
яничари рашистськi вбивають;
одне одному дозами колять
героїн словесiв, промовляють
пiд горiлочку до посинiння -
цим закiнчується їхня участь
у двобої. Слиняве лушпиння
з вуст "гуманних" злiтає. Палюча
совiсть їхнiй басейн оминає,
бо забруднитись гребає в ньому.
Кожен з них невимовно страждає,
але знає: кацапському дому
треба так, щоб горiв поряд iнший,
необхiдно, залiзно, i крапка.
Кожен з них i читає, i пише,
в мертвих петлях шизоїдна бабка!
28.07.2022.