Нескiнченi ряди столiв,
залi кiнця й не видно.
I гримить мова пращурiв наших,
запорожцiв могутнiх, чубатих.
Гомеричний смiх вибухає, 
пристукує чара об чару
так, що приски летять,
як колись вiд шаблiв!..

Шаровари, жупани, свитки - 
завiрюха усiх кольорiв, 
наче степ у Криму,
нiби море зухвале i пишне.

Де тепер той султан,
що тепер панський двiр,
чи москаль-iмператор у стайнях палацу,
де крулi з жереб'ячим обличчям?

В"ються вуса вуграми,
не тухнуть люльки...
В тарiлках - сало, м"ясо, яке забажаєш,
довжелезнi ковбаси,
соми, коропи,
огiрки, кавуни, 
 
в сулiях оковита,
горiлка в пляшках,
бочки з пивом, вином, 
стiни аж до пiдлоги обвитi
кучерявим вологим зеленим плющем, 
сонях, нiбито князь
серед мальв i троянд,
пiд склепiнням, 
розписаним вщент дивинами...

Скакуни чистокровнi - сiдай, забирай!
Збрую - теж!
Ятагани, пiстолi, рушницi.
Схочеш, бий ворогiв кулаком,
якщо вигулькнуть з пекла примари їх ницi!..

Ще поволi з"являються
вiдданi i чарiвнi,
неймовiрнi та гожi, якi чарували роками,
чорнобривi тi гурiї,

i без думок,
зайвих слiв
нахиляються над козаками...

28.09.2023.