Ти заснув вже, моє сонце,
Мiсяць свiтить у вiконце,
Вiн освiтлює обличчя,
Що за сон тобi ось сниться?
Може сниться - ми з тобою
Йдем спiвучою рiкою,
Вiтер гладить десь колосся,
Гладиш ти моє волосся.
Ти узяв мене за руку
Й полишили ми всю скуку,
Лиш лишились ми з тобою,
I ми йдем чомусь рiкою.
Ну, а може не рiкою,
Може в лiсi ми з тобою.
Вiтер шелестить листвою,
Пахне мохом i травою,
I крiзь крони мчить промiння,
I його легке iскрiння
На щоцi, й над головою,
I ми тiшимось з тобою.
Або, може тобi сниться,
I цей сон мабуть здiйсниться,
Як в дорозi ми з тобою.
Поїздка ця не є складною,
Бо ведеш ти свою мрiю,
Свою цiль, свою надiю.
I щасливi ми обоє,
Адже ти - це серце моє.
Бачу, ось ти посмiхнувся,
На бочок перевернувся,
Поспiшу тебе обняти,
Бiля тебе люблю спати.
Притулюся головою,
Може там, де ми з тобою,
Там, у снi, я буду знати,
А не думати-гадати
Про що сон твiй цеї ночi.
Бути поруч завжди хочу, 
Бути й в снi, як наяву,
Адже я тебе люблю.