Орден : другие произведения.

Глава 25 "Додому, до рiдної хати"

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    на украинской

  Глава 25 "Додому, до рiдної хати"
  
  - А що воно таке - запитала Зiкi.
  - Це така фiговина, яка вiдкриває портал у вказану точку будь-якого вимiру, - дала вiдповiдь Кiрано.
  - А час, вона може перемiщати у часi? - з надiєю запитала Санокс.
  - Може. Але для цього потрiбне дуже сильнее заклинання, яке можуть прочитати тiльки великi чарiвники.
  - Е-е-е-е, Кiрано, а нащо тобi Сфера Баку? - запитав я. - Що ти збираєшся з нею робити?
  - А ти як думаєш? - питанням на питання вiдповiла Кiрано. - Ми зараз з тобою перемiщаємось назад, додому. I нiяких вiдмазок!
  - Слухай, я не хочу нiкуди...
  Бля, вона все ж таки зробила це. Летячи по порталi, я встиг три рази обматюкати того дауна, який створив цю сферу. Пипець!
  Картина Рєпiна "Приплили". Перед очима були знайоме озеро, знайомий лiс i знайома картина дружнього мордобиття мiж знайомими персонами. Для пiдтримання фiзичної форми, да i так, вiд нефiг робити. Все, я в своєму рiдному селищi. Тiки б мене нiхто не замiтив...
  - Подивiться, кого я вам привела!!!! - прямо над вухом прокричала Кiрано. Куча мала зупинилась, i кiлька десяткiв фiзiй повернулися в ту сторону, де стояв я.
  - Хаул повернувся, буде весiлля!!! - I вся арава з радiсними мармизами повалила на мене.
  - Ой, бля... - встиг лише вимовити я.
  
  * * *
  
  Я вiдкрив очi. Ее-е, щось не так... Де я, i чого прив"язаний до лiжка? Тут я побачив... ой, мля, я згадав, що женюсь, точнiше мене женять... Передi мною стояла Тайоко.
  - Е-е-е, привiт, Тайоко... А я той... ну... розумiєш...
  - ЦИТЬ! - перебила мене дiвчина. - Тепер ти вже нiкуда не втiчеш i будеш моїм чоловiком. Ми для тебе i костюм знайшли.
  Тiльки тепер я помiтив, що на менi смокiнг.
  - Я в смокiнгу... Мдя... Може, ви менi ще бантик рожевий i вiночок почiпите? - пробурчав я.
  - Можливо, - посмiхнулась Тайоко i вийшла з кiмнати.
  "Влип по саме нiкуди", - подумав я.
  В кiмнатi зявився брат Тайоко Корден.
  - Бля, як вони тебе знайшли? - заверищав вiн.
  - А де вони взяли Сферу Баку? - прошипiв я. - Розв"яжи мене!
  Пiсля того, як я був звiльниний вiд якiрних цепур, якими був привязаний до лiжка, ми сконцентровано почали думати, як менi звiдси змитися.
  - Значить, план такий... - почав Корден.
  
  * * *
  
  - Та тихiше ти, слон педальний!
  - Сам ти слон!
  - Цс-с-с-с-с!
  Скрип, скрип.
  - Стiй! хто iде?
  Звук удара
  - Ги, а охорона не спить.
  - Вже спить, i то надовго.
  - Цс-с-с-с!
  - Не шипи на мене.
  - Корден, в тебе рот закривається?
  - А як же, коли їм!
  - О, ще охорона.
  - Стiй! Хто...
  Звук удара.
  - Ще один в сон пiшов.
  - Ги, а менi сподобалося! Давно я таких великих рож не бив.
  - I я хочу! Наступний мiй.
  - Стiй! Х....
  Звук удару.
  - О, Тiро! А вiд коли це вiн в охоронi?
  - З того самого дня, як ти смився...
  Скрип, скрип.
  - Та тихiше ти! Чо скрипиш.
  - То не я! Воно сааме...
  - Стiй! Ваза-а...
  Звук розбиваючогося скла.
  - I це теж саме?
  - Ну-у-у...
  -Цить!
  - Все-все, мовчу.
  - Слон.
  - Сам такий!
  Коли ми проходили повз головну залу, я вiдчув знайомий енергетичний потiк. Я його вiдчуваю... Невже?.. Не може бути! Вiн тут!
  - Ти куди? - прошипiв Корден, та було вже пiзно: я ввалився в головну залу.
  Це вiн!! Я онiмiв - передi мною красувався МОЛОТ ТОРА.
  Ги, а бiля нього сфера Баку.
  - Все, Корден, дякую за допомогу. Я далi сам. Iди, щоб тебе не бачили, - загеройствував я.
  - А ти? - здивувався той.
  - А я ще маю дещо зробити, - з садистською посмiшкою сказав я.
  - Все удачi тобi. - Корден зник в одному з коридорiв.
  Так-с, треба звести рахунки. Як же менi щастить: i сестра, i Тайоко живуть в однiй кiмнатi. Прив"язавши двох паскуд до лiжка їхнiми ж патлами, я взяв вiдро з водою... Зараз щось буде... Перша вiд водних процедур запищала Тайоко, а слiдом за нею i сестричка.
  - Шо? Хто? Де? - верещали мокрi дiвчата.
  Я кинив злосний погляд спочатку на сестричку, тодi на Тайоко.
  - Бiльше ви мене не знайдете, - посмiхнувся я.
  В наступний момент я вже стояв у головнiй залi. У поспiху я забув зняти смокiнг... Але в руках вже були сфера i молот.
  
  * * *
  
  В залi сидiли всi, хто був при мому зникненнi, але вже з квадратними очима.
  - Ви ще тут... - флегматично видав я.
  - В смислi "ще"? - здивовано запитала вампiрша. - Ти зник двi секунди тому.
  - Ага, i зразу ж з"явився, але вже в смокiнгу i з трофеєм, - кивнула Ерiдан.
  - Ну, i де ти був? I на кому це ти мав женитись? - запитала Рaся.
  - Е-е-е... ну-у... короче, сiдайте. Iсторiя буде довгою...
  
  Howl
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"