У рамках програми вiзиту експертiв Ради Європи, 7 жовтня 2010 р., в залi колегi Мiнiстерства Освiти та Науки Украни вiдбулася нарада з питань монiторингу мовно освiти. Очолював нараду Майкл Байрам - професор Дархемського унiверситету Велико Британi, також були представники Мiнiстерства Освiти Норвегi та Нiмеччини. З укрансько сторони участь в нарадi приймали працiвники Мiнiстерства Освiти та Науки, Департаменту загально середньо та дошкiльно освiти, Всеукранського об'єднання "Кобзар", Нацiонально Академi Наук та заслуженi вчителi.
Перше питання, яке було озвучене: "а чи дiйсно в Укранi є проблема з використанням укрансько мови?". Головуючий Майкл Байрам розповiв про постiйну стурбованiсть Ради Європи з цього приводу: "Саме для цього, - розповiв вiн, - було вирiшено направити комiсiю в Украну, а саме в Мiнiстерство освiти, для того щоб отримати саму вичерпну вiдповiдь та чiтко з'ясувати, чи дiйсно така проблема iснує, i якщо iснує то як з нею впоратися". Для цих цiлей було прийняте рiшення запросити у склад комiсi висококвалiфiкованих експертiв.
Для бiльшо повноти картини, програма даного вiзиту включала в себе п'ять днiв, протягом яких комiсiя експертiв встигла вiдвiдати Унiверситет Т. Шевченка, Iнститут фiлологi КНУ, iноземнi видавництва, Iнститут педагогiки, Кивський педагогiчний унiверситет та iн.. Проте цих закладiв було недостатньо, щоб зробити об'єктивнi висновки, а тому було вирiшено також поспiлкуватися не тiльки з представниками ВНЗ, а також iз директорами шкiл. Але i цього виявилося не досить. Мова офiцiйних людей майже завжди бездоганна. А тому члени комiсi також зустрiлися з учнями, батькiвськими комiтетами, батьками та з авторами пiдручникiв з укрансько мови.
В процесi обговорення Майкл Байрам розповiв про Європейську полiтику з приводу розвитку укрансько мови та нацiонально освiти Украни. Вiн зауважив, що розвиток укрансько мови переживає складний перiод. Рада Європи не може залишатися байдужою, а тому просить перерахувати усi реальнi проблеми, якi склалися навколо двомовностi в Укранi:
"Наше основне завдання - це обмiнятися досвiдом, провести глибокий аналiз та зробити висновки", - сказав Майкл Байрам.
Як одне з рiшень цього питання вiн запропонував тiсну спiвпрацю з державними науковими закладами, що сприяють розвитку укрансько мови, залучення широких кiл громадськостi для популяризацi нацiонально мови та, головне - поєднати практику використання мови та теорiю викладання.
У вiдповiдь на дану пропозицiю голова Всеукранського об'єднання "Кобзар" Дмитро Папета заявив, що громадськiсть активно займається захистом, розвитком та популяризацiєю укрансько мови. Також вiн розповiв, що проблема мови знаходиться не в методах викладання i не в навчальних закладах, а в iсторичних обставинах, якi пережила Украна. А також зауважив, що вiдсутнiсть комунiкацiйного бар'єру мiж мовами перешкоджає поширенню укрансько мови з навчально сфери у побутову. Головний спецiалiст департаменту загально середньо та дошкiльно освiти Катерина Валерiвна Таранiк-Ткачук пiдтвердила, що мовна проблем дiйсно знаходиться не в школах, i що змiна навчальних програм не дасть бажаного результату.
"Звичайно не дасть! - Прокоментував Олексiй Гальонка, проректор чернiгiвського Iнституту пiслядипломно педагогiчно освiти. - Програма викладання та методика змiнюється двiчi на рiк, бажаних результатiв це не приносить. Студенти та школярi, як i ранiше, за стiнами школи використовують росiйську мову та читають росiйськомовнi книги".
Андрiй Лемешко, голова кивсько органiзацi ЛО "Кобзар", продовжив: "Насправдi, навчальнi заклади - це останнiй форпост укрансько мови в державi! Проблема в тому, що батьки не розмовляють укранською мовою з дитиною, при тому позицiонуючи себе укранцями. А це, в свою чергу, ставить дитину перед внутрiшньою дилемою: з одного боку - школа, а з другого - найрiднiшi й люди".
Пiсля бурхливого обговорення, укранською стороною було вирiшено активно впроваджувати iнновацiйнi програми популяризацi укрансько мови (такi, як проект ВГО ЛО "Кобзар" "Майстри сучасно класики") та використовувати провiдний досвiд Європейський колег. Зi свого боку представники Ради Європи з радiстю погодилися надати посильну iнформацiйну та матерiальну пiдтримку для поширення укрансько мови вiд пiдручника до повсякденного життя кожного укранця.