це четвертий роман Азійських саги , який на даний момент складається з:
Н. е. 1600................. Сьогун
Н. е. 1841................. Тайпэн
Н. е. 1945................ Щурячий король
Н. е. 1963.............. Шляхетний дім
Будинок Джеймс Клавелл
ШЛЯХЕТНИЙ ДІМ
Роман про сучасне Гонконгу
.
8 Червня 1960 року
ПРОЛОГ
11:45 ВЕЧОРА. :
Його звали Ян Данросс, і під проливним дощем він обережно виїхав на своїй старій спортивній машині MG з-за рогу на Діркс-стріт, яка огибала Струан-білдінг на набережній Гонконгу. Ніч була темною і огидною. По всій Колонії — тут, на острові Гонконг, за гаванню в Коулуне і на Нових територіях, які були частиною Материкового Китаю, вулиці були майже повністю спустошений, і все було задраено в очікуванні тайфуну "Мері". Штормове попередження номер дев'ять було оголошено в сутінках, і вже в результаті урагану налетіли пориви вітру зі швидкістю від вісімдесяти до ста вузлів , які простягалися на тисячу миль південніше, посилаючи дощ горизонтально по дахах і схилами пагорбів, де десятки тисяч скватерів беззахисне тулилося в своїх нетрях, що складаються з імпровізованих халуп.
Данросс скинув швидкість, засліплений, двірники не справлялися з кількістю дощу, вітер тріпав брезентову дах і бічні скла. Потім лобове скло на мить прояснилося. В кінці Діркс-стріт, прямо по курсу, були Коннот-роуд і прая, потім морські стіни і приземкувата громада Золотого поромного терміналу. За ними, у величезною, добре захищеній гавані, стояли на якорі півтисячі кораблів.
Попереду, на прая, він побачив покинутий вуличний кіоск, який поривом вітру відірвало від землі і кинуло в припарковану машину, розбивши її. Потім машина і стійло зникли з очей. У нього були дуже сильні зап'ястя, і він утримував кермо, захищаючись від вирів, які сильно стрясали його машину. Машина була старою, але в хорошому стані, з посиленим двигуном і ідеальними гальмами. Він почекав, його серце приємно билося, люблячи шторм, потім з'їхав на тротуар, припаркувався з підвітряного боку, впритул до будівлі, і вийшов.
Це був білявий, блакитноокий чоловік років сорока з невеликим, худорлявий і стрункий, одягнений в старий плащ і шапку. Дощ промочив його наскрізь, коли він поспішив по бічній вуличці, потім пірнув за кут, щоб поспішити до головного входу в двадцатидвухэтажное будівлю. Над величезним дверним прорізом красувався герб Струанов — Червоний Лев Шотландії, переплетений із Зеленим Драконом Китаю. Зібравшись з духом, він піднявся по широких сходах і ввійшов.
"Так, сер". Чоловік натиснув для нього кнопку ліфта.
Коли ліфт зупинився, Данросс перетнув невеликий хол, постукав і увійшов у вітальню пентхауса. - Добрий вечір, тайпэн, - сказав він з холодною офіційністю.
Аластер Струан стояв, притулившись до прекрасного каміна. Це був великий, рум'яний, доглянутий шотландець з невеликим черевцем і сивим волоссям, років шістдесяти, з невеликим, він керував "Струанз" одинадцять років. - Вип'єш? Він махнув рукою на "Будинок Періньон" в срібному відерці.
- Спасибі. - Данросс ніколи раніше не бував в особистих покоях тайпэна. Кімната була просторою і добре обставленій, з китайським лаком і гарними килимами, зі старими олійними фарбами їх перших кліперів і пароплавів на стінах. Великі панорамні вікна, з яких зазвичай відкривався вид на весь Гонконг, гавань і Коулун за гаванню, тепер були чорними і поцяткованими смугами дощу.
Він налив. - За здоров'я, - офіційно виголосив він.
Аластер Струан кивнув і так само холодно підняв свій келих у відповідь. - Ти рано.
"На п'ять хвилин раніше - це вчасно, тайбэн. Хіба це не вбив у мене батько? Важливо, щоб ми зустрілися опівночі?"
- Так. Це частина нашого звичаю. Звичай Дірка.
Данросс потягував вино, мовчки чекаючи. Голосно цокав старовинні корабельні годинники. Його хвилювання зростало, він не знав, чого очікувати. Над каміном висів весільний портрет молодої дівчини. Це була Тесс Струан, яка вийшла заміж за Кулума, другого тайпэна і сина їх засновника Дірка Струана, коли їй було шістнадцять.
"Спасибі, тайпэн. Так, дякую. Добрий вечір, Іен Струан Данросс", - сказав Філіп Чен молодій людині з незвичайною офіційністю, його англійська була мовою британців вищого класу. Це був євразієць, років під шістдесят, худорлявий, швидше китаєць, ніж європеєць, дуже гарний чоловік із сивим волоссям і високими вилицями, світлою шкірою і темним, дуже темними китайськими очима. "Жахлива ніч, що?"
"Так, це дійсно так, дядько Чен", - відповів Данросс, використовуючи ввічливі китайську форму звернення до Пилипа, люблячи його і шануючи так само сильно, як зневажав свого кузена Аластера.
"Кажуть, цей тайфун буде просто виродковим". Аластер Струан розливав шампанське з витонченим келихах. Спочатку він простягнув келих Філіпу Чену, потім Данроссу. "За здоров'я!"
Вони випили. Злива застукав у вікно. - Радий, що сьогодні ввечері я не на плаву, - задумливо промовив Аластер Струан. - Отже, Філіп, ти знову тут.
"Так, тайбань. Я задоволений. Так, дуже задоволений". Він відчув насильство між двома чоловіками, але не звернув на це уваги. Насильство - це закономірність, подумав він, коли тайбань з Благородного Будинку передає владу в свої руки.
Аластер Струан знову відсьорбнув, насолоджуючись вином. Нарешті він сказав: "Йєн, за нашим звичаєм, при передачі тайпэна тайпэну повинен бути свідок. Це завжди — і тільки — наш нинішній comprador. Філіп, скільки разів це повторюється?"
- Я був свідком чотири рази, тайбань.
"Філіп знав майже всіх нас. Він знає занадто багато наших секретів. А, старий друг?" Філіп Чен тільки посміхнувся. "Довірся йому, Ян. Його порада мудрий. Ти можеш довіряти йому.
Аластер Струан поставив свій келих. - По-перше, Іен Струан Данросс, я питаю тебе офіційно, чи хочеш ти бути тайпэном "Струанз"?
"Так, сер".
- Ви присягаєте Богом, що всі ці дії будуть зберігатися вами в секреті і не будуть розголошені нікому, крім вашого наступника?
"Так, сер".
- Поклянись в цьому офіційно.
"Присягаюся Богом, ці слухання будуть секретними і ніколи не будуть розголошені нікому, крім мого наступника".
- Ось. Тайбань простягнув йому пожовклий від часу пергамент. - Прочитай це вголос.
Данросс взяв його. Почерк був розмашистим, але цілком розбірливим. Він глянув на дату — 30 серпня 1841 року, і його хвилювання зросло. - Це почерк Дірка Струана? - Запитав я.
"Так. Більшу частину додав його син, Кулум Струан. Звичайно, у нас є фотокопії на випадок пошкодження. Прочитайте це!"
"Моє Спадщина зобов'яже кожного тайпэна, який змінить мене, і він прочитає його вголос і поклянеться перед Богом при свідках у порядку, встановленому мною, Дірком Струаном, засновником "Струан і компанія", прийняти їх і завжди зберігати в секреті, перш ніж одягне на себе мою мантію. Я вимагаю цього, щоб забезпечити приємну спадкоємність і в очікуванні труднощів, які в наступні роки будуть переслідувати моїх наступників з-за пролитої мною крові, з-за моїх боргів честі і через мінливості звичаїв Китаю, з яким ми пов'язані узами шлюбу, які, без сумніву, унікальні на цій землі. Це моє Спадщину:
"Перше: в даний момент повинен бути тільки один тайпэн, і він володіє повною, абсолютною владою над Компанією, владою наймати або усувати від роботи всіх інших, владою над усіма нашими капітанами, нашими кораблями і компаніями, де б вони не знаходилися. Тайпэн завжди один, в цьому і радість, і біль. Всі повинні охороняти його самота, і всі повинні захищати його спину. Що б він не наказав, це має бути виконано, і ніякі комітети, суди або внутрішні кола ніколи не повинні бути сформовані або допущені в Компанії для обмеження цієї абсолютної влади.
"Друге: коли тайбэн стоїть на квартердеке будь-якого з наших кораблів, він має перевагу перед капітаном, і його бойові накази або розпорядження про плаванні є законом. Всі капітани будуть приносити таку клятву перед Богом, перш ніж призначатися на будь-який з наших кораблів.
"Третє: тайбань одноосібно обирає свого наступника, який повинен бути вибраний тільки з Внутрішнього Двору, що складається з шести чоловік. З них один буде нашим компрадором, який назавжди залишиться з Дому Чен. Решта п'ятеро повинні бути гідні звання тайпэна, бути хорошими людьми і відданими справі, пропрацювавши в Компанії не менше п'яти років у якості торговців Фарфором, і повинні бути здоровим духом. Вони повинні бути християнами і повинні бути родичами клану Струан за народженням або шлюбу — моя лінія та лінія мого брата Робба не мають пріоритету, хіба що по силі духу або якостям над усіма іншими. Цей Внутрішній Суд може бути радниками тайпэна, якщо він того забажає, але дозвольте ще раз сказати, що голос тайпэна дорівнює семи проти одного за кожного з них.
"Четверте: Якщо тайбань загине в морі, чи в бою, чи зникне на шість місяців, перш ніж буде обраний його наступник, тоді Внутрішній Суд обирає одного з своїх членів в якості наступника, кожен з яких має один голос, за винятком голосу компрадора, який вважається чотирма. Потім тайпэн повинен бути приведений до присяги таким же чином, як і перед своїми товаришами — ті, хто проголосував проти його обрання відкритим голосуванням, негайно виключаються з Компанії назавжди без винагороди.
"П'яте: обрання у Внутрішній суд або відсторонення від нього має бути виключно за бажанням тайпэна, і після його відходу на пенсію, який відбудеться в той час, коли це доставить йому задоволення, він повинен забрати собі не більше десяти частин від кожної сотні всіх цінностей, за винятком того, що всі наші кораблі завжди повинні виключатися з якої-небудь оцінки ... наші кораблі, їх капітани команди є нашою життєвою силою і нашим рятівним колом в майбутні часи.
"Шосте: Кожен тайпан повинен схвалити вибори компрадора. Comprador повинен підтвердити в письмовій формі до свого обрання, він може бути зміщений у будь-який час, без необхідності пояснень, що він піде у відставку, якщо тайпан побажає цього.
"І останнє: тайбань принесе присягу своєму наступникові, якого він один вибере, в присутності компрадора, використовуючи слова, записані моєю рукою в нашій сімейній Біблії, тут, в Гонконзі, тридцятого серпня 1841 року від Різдва Христового".
Данросс видихнув. - Це підписано Дірком Струаном і засвідчено– Я не можу розібрати ієрогліфи "чоп", сер, вони архаїчні.
Аластер глянув на Пилипа Чена, який сказав: "Перший свідок - прийомний батько мого дідуся, Чень Шен Арн, наш перший comprador. Друга - моя двоюрідна бабуся, Чунг Джин Мей-мей.
"Значить, правдива легенда!" Сказав Данросс.
- Дещо. Так, дещо. - додав Філіп Чен. - Поговори з моєю тіткою Сарою. Тепер, коли ти станеш тайпэном, вона розповість тобі багато секретів. В цьому році їй вісімдесят чотири. Вона дуже добре пам'ятає мого дідуся, сера Гордона Чена, і Дункана і Кейт Чанг, "Дітей Мей-мей" Дірка Струана. ТАК. Вона багато чого пам'ятає. ..."
Аластер Струан підійшов до лакованому бюро і дуже обережно дістав важку потерту Біблію. Він надів окуляри, і Данросс відчув, як мурашки постають у нього на загривку. "Повторюйте за мною: я, Іен Струан Данросс, родич Струанов, християнин, клянуся перед Богом у присутності Аластера Маккензі Дункана Струана, одинадцятого тайпэна, і Філіпа Чунг Шенг Чена, четвертого віце-президента, що я буду дотримуватися всі Заповіти, зачитані мною в їх присутності тут, у Гонконгу, що я буду і далі прив'язувати Компанію до Гонконгу і торгівлі з Китаєм, що я збережу своє основне місце роботи. справи тут, у Гонконгу, під час тайпэна, що перед Богом я приймаю на себе обіцянки, відповідальність і слово честі джентльмена Дірка Струана його вічного одному Чен-цзе Цзінь Арну, також відомому як Цзінь-куа, або його наступникам; далі, що я—
"Які обіцянки?"
- Ти клянешься перед Богом, сліпий, як це робили всі тайпаны до тебе! Скоро ти дізнаєшся, що успадкував.
"А якщо я цього не зроблю?"
"Ти знаєш відповідь на це питання!"
Дощ тарабанив по вікнах, і Данроссу здавалося, що його лють порівнянна з биттям у грудях, коли він зважував божевілля такого безстрокового зобов'язання. Але він знав, що не зможе бути тайпэном, якщо не зробить цього, і тому він вимовив ці слова і взяв зобов'язання перед Богом, і продовжував повторювати зачитані йому слова.
"... далі, що я використовую всі сили і будь-які засоби, щоб Компанія залишалася непохитною як Перший Будинок, Шляхетний Дім Азії, що я присягаю перед Богом здійснити будь-яке діяння, необхідне для перемоги, знищення і вигнання з Азії компанії під назвою "Брок і сини" і особливо мого ворога, засновника Тайлера Брока, його сина Моргана, їх спадкоємців або будь-якого їх роду, за винятком тільки Тесс Брок та її потомства, дружини мого сина Кулума, з особи Азії ... " Данросс знову зупинився.
"Коли закінчите, можете задавати будь-які питання, які захочете", - сказав Аластер Струан. "Закінчуйте!"
"Дуже добре. І останнє: я присягаюся перед Богом, що мій наступник на посаді тайпэна також принесе присягу перед Богом щодо всього цього Спадщини, нехай допоможе мені Бог!"
Тепер тишу порушував тільки дощ, хлеставший по склу. Данросс відчував, як по спині в нього ллється піт.
Аластер Струан відклав Біблію і зняв окуляри. - Ну ось, справу зроблено. Він напружено простягнув руку. - Я б хотів першим побажати тобі всього найкращого, тайбань. Я зроблю все, що в моїх силах, щоб допомогти тобі.
"І для мене велика честь бути другим, тайбань", - сказав Філіп Чен з легким поклоном, настільки ж офіційно.
- Спасибі. - Напруга Данросса було велике.
- Я думаю, нам усім треба випити, - сказав Аластер Струан. - З вашого дозволу, я наллю, - додав він Данроссу із неналежною офіційністю. - Філіп?
- Так, тайпэн. Я—
- Ні. Тепер Лан займається тайпэном. Аластер Струан розлив шампанське і передав перший келих Данроссу.
"Спасибі", - сказав Данросс, смакуючи комплімент, знаючи, що нічого не змінилося. "За Шляхетний дім", - сказав він, піднімаючи келих.
Троє чоловіків випили, потім Аластер Струан дістав конверт. "Це моя відставка з шістдесяти з лишком посад голови, керуючого директора і директорки, які автоматично додаються до посади тайпана. Ваше призначення на моє місце також автоматично. За звичаєм я стаю головою нашого лондонського філії, але ви можете звільнити його в будь-який час, коли забажаєте ".
"Це припинено", - одразу ж сказав Данросс.
"Як скажеш", - пробурмотів старий, але шия його розчервонілася.
- Я думаю, ви були б більш корисні "Струанс" в якості Першого заступника голови центрального банку Единбурга.
Струан різко підняв голову. - Що?
"Це одна з наших зустрічей, чи не так?"
- Так, - сказав Аластер Струан. - Чому це?
"Мені знадобиться допомога. "Струанс" стане публічним в наступному році".
Обидва чоловіки здивовано витріщилися на нього. - Що?!
"Ми збираємося опублікувати—
"Ми були приватною компанією 132 роки!" - спитав старий. "Господи Ісусе, чорт візьми, я тобі сто разів говорив, що в цьому наша сила, коли ніякі прокляті богом акціонери або сторонні не втручаються в наші приватні справи!" Його обличчя почервоніло, і він з усіх сил намагався стримати свій гнів. - Ти що, ніколи не слухаєш?
"Весь час. Дуже обережно", - сказав Данросс безбарвним голосом. "Єдиний спосіб вижити для нас - стати публічними ... Це єдиний спосіб отримати необхідний капітал".
- Поговори з ним, Філіп, вбий в нього трохи здорового глузду.
- Як це вплине на Будинок Чен? - нервово запитав comprador.
"З сьогоднішнього вечора нашої формальній системі компрадорів приходить кінець". Він побачив
Особа Філіпа Чена побіліла, але він продовжив: "У мене є план для тебе — в письмовому вигляді. Це нічого не змінює, і все таке. Офіційно ти раніше будеш компрадором, неофіційно ми будемо діяти по-іншому. Головна зміна полягає в тому, що замість того, щоб заробляти близько мільйона в рік, через десять років ваша доля принесе вам 20, а через п'ятнадцять років - близько 30 ".
- Неможливо! - Вибухнув Аластер Струан.
"Наш чистий капітал сьогодні становить близько 20 мільйонів доларів США, через десять років він складе 200 мільйонів, а через п'ятнадцять, з джоссом, це буде 400 мільйонів, а наш річний оборот наблизиться до мільярду".
"Ти збожеволів", - сказав Струан.
"Ні. Благородний будинок виходить на міжнародний рівень — дні, коли він був виключно гонконгської торговою компанією пішли назавжди ".
"Пам'ятай про свою клятву, клянуся Богом! Ми знаходимося в Гонконзі!"
- Я не забуду. Далі: яку відповідальність я успадкую від Дірка Струана?
- Все це в сейфі. Вкладено в запечатаний конверт з поміткою "Спадщина". Також "Інструкції відьми майбутнім тайпаням".
"Де знаходиться сейф?" - запитав я.
- За картиною у Великому будинку. В кабінеті. Аластер Струан з кислим виглядом вказав на конверт поруч з годинником на камінній полиці. - Тут міститься спеціальний ключ і нинішня комбінація. Ви, звичайно, змініть її. Покладіть цифри в один з особистих банківських сейфів тайпэна на випадок непередбачених обставин. Дай Філіпу один з двох ключів.
Філіп Чен сказав: "За нашими правилами, поки ви живі, банк зобов'язаний відмовити мені в дозволі на його відкриття".
"Далі: Тайлер Брок і його сини — ці виродки були знищені майже сто років тому".
"Так, законна чоловіча лінія була. Але Дірк Струан був мстивим, і його помста простягається з його могили. У сейфі також є актуальний список нащадків Тайлера Брока. Цікаво читати, а, Філіп?
"Так, так, це так".
- Ти знаєш про Ротвеллах і Томмах, Ядегаре і його виводку. Але в списку є Таскер, хоча він про це і не знає, Джейсон Пламм, лорд Депфорд-Сміт і, насамперед, Квиллан Горнт ".
"Неможливо!"
"Горнт тайпэн з Ротвелл-Горнт не тільки наш головний ворог, але він також таємний прямий нащадок Моргана Брока по чоловічій лінії — прямий, хоча і незаконнонароджений. Він останній з роду Броков.
- Але він завжди стверджував, що його прадідом був Едвард Горнт, американський торговець Порцеляною.
"Він дійсно походить від Едварда Горнта. Але сер Морган Брок насправді був батьком Едварда, а Крістіан Горнт - його матір'ю. Вона була американкою з Вірджинії. Звичайно, це трималося в секреті — тоді суспільство було не більш поблажливим, ніж зараз. Коли сер Морган став тайпэном Брокса в 1859 році, він вивіз свого незаконнонародженого сина з Вірджинії, купив йому партнерство в старої американської торгової фірмі "Ротвелл і компанія" в Шанхаї, а потім вони з Едвардом виждали час, щоб знищити нас. Їм це майже вдалося — безсумнівно, вони стали причиною смерті Кулума Струана. Але потім Лохлін і Карга Струан зломили сера Моргана і розгромили компанію "Брок і сини". Едвард Горнт так і не пробачив нас; його нащадки теж ніколи не пробачать — тримаю парі, у них теж є договір зі своїм засновником.
"Він знає, що ми знаємо?"
- Я не знаю. Але він ворог. Його генеалогія в сейфі, разом з усіма іншими. Мій дідусь був тим, хто виявив це, абсолютно випадково, під час Боксерського повстання в 99-м. Список цікавий, Іен, дуже. Для тебе один конкретний чоловік. Голова—
Раптовий сильний порив вітру сколихнув будівлю. Одна з дрібничок із слонової кістки, що стояли на мармуровому столі, перекинулася. Філіп Чен нервово підняв її. Вони всі поглядали на вікна, спостерігаючи, як їх відображення нудотно спотворюються, коли пориви вітру розтягують величезні стекла.
"Tai-fun!" - Пробурмотів Філіп, піт виступив у нього на лобі.
"Так". Вони, затамувавши подих, чекали, коли вщухне "Диявольський вітер". Ці раптові шквали налітали як потрапило з усіх сторін світу, іноді пориви досягали ста п'ятдесяти вузлів. За ними завжди слідували руйнування.