Я бачу дивний сон:
Неначе то мiй кiнь,
А я є його тiнь,
Потрапили в полон.
Там холод звiдусiль
I сонця вже нема.
Там вiчная зима.
Там стогiн, крики, бiль.

Снiги, вiтри туман.
Порожнiй дивний свiт.
Тут мить, як кiлька лiт,
А день - рiвня вiкам.
Багато сiрих стiн
I люди - хижаки,
Тi, смертi боржники.
Лиш раптом дзвонiв дзвiн.

Я бачив дивний сон:
Неначе то мiй кiнь,
Перетворився в тiнь
Залишили полон.
Вiн втiк вiд сiрих стiн,
Туману та снiгiв.
Почувши спiв птахiв,
Помiтив часу плин...