Води небеснi ллються i ллються,
Небо тремтить, а вони все дрижать,
Небо та сонце, розкiшно-нечуйнi,
Криком своїм неземним верещать.

Все, що ми втратили, знов повернеться,
Все, що забули, у пам'ять ввiйде,
Рани загояться, втiшиться серце,
Небо - мов рiчка, раптово впаде

Цим зорепадом таким загадковим,
В ритмi еонiв - мелодiя слiз,
Ти менi снишся, мов поряд ти знову,
Але насправдi то зорi та бриз.