Герой антиутопiчної прози
Та сучасної новинної хронiки
Ховає свою тiнь
У книжковiй крамницi. 

У сумирностi статики,
Пiд сурмами часу, 
З насурмленими очима

Вона читає його бiографiї - 
Спочатку офiцiйну,
Потiм неофiцiйну,
А потiм бульварно-вульгарно-критичну. 

Тiнь колихається вiд вiтру
В химернiм танцi, 
Поки вiн вершить свої подвиги. 

Краса вчинкiв
Та загадкова бездiяльнiсть. 

Тiнь, що, гортаючи сторiнки, 
Роздмухує ворожнечу
Та вигадує для нього новi легенди,
А потiм, покидаючи крамницю щовечора, 
Лишає на столi iкебану
З книг. 

Вiн дивиться в свiтле майбутнє, 
У майбутнього вiд його погляду
Стигми та опiки, 
А тiнь занотовує, 
Скiльки разiв вiн сьогоднi посмiхався. 

Тiнь також може думати про нього негативно-iронiчно-критично,
Але вiн нiколи не позбудеться її, 
Бо у вiках закарбована 
Його одвiчно героїчна природа

Та мiнливiсть тiнi,
Яка нагадує лiлiю Бурбонiв. 

Сумна правда полягає в тому, що герої завжди намагаються
Вiдкидати свої тiнi якомога далi.