Премьера, или Выход в свет: стихотворения.-- Славянск, 2004. --__с.
В первом поэтическом сборнике молодой автор выражает своё видение мира, пробует овладеть художественным мастерством. Как это ему удалось -- судить читателю.
Џ Мартыненко А. А., 2004
Першi кроки в поезiю.
"Премьера, или Выход в свет" -- дуже яскрава та, мабуть, надто пафосна назва для молодого та ще зовсiм невiдомого читачевi поета Олексiя Мартиненка. Це дуже категоричний та мiсцями, навiть, злий критик, який, здається, не боїться сперечатися не те що з однолiтками, але й набагато старшими та мудрiшими за нього людьми, нав'язуючи iншим своє рiшення. Добре це чи погано?
Книга починається вiршем пiд назвою "Прем'єра". Коли вiдкриваєш її, виникає думка, що насправдi в наш вiк самiсiнької музики вiршованi збiрки нiкому не потрiбнi. Та автор наполягає на зворотному, вважаючи , що пiснi нашого часу, на вiдмiну вiд вiршiв, не переконливi та малозмiстовнi. Вiн каже:
Я не знаю, что вам снится,
Только не прочтя стихов
Спать не вздумайте ложиться,
Хоть куплетик перед сном.
Далi вiн розкриває безлiч тем та iдей, причому найчастiше сам стає головним героєм вiрша, навiть якщо його герой безнадiйно негативний. Така форма дозволяє йому глибше розкрити характери, а це завжди було найголовнiшим для автора. Коли людина входить в образ iншої, їй легше бути об'єктивною. Такими творами є "Моя муза", "Поле чудес", "Повышение квалификации", "Робин Гуд" та ряд iнших.
Коли читаєш його, здається, що свiт якийсь незграбний, а життя невимовно важке. Та, мабуть, так воно i є. В багатьох вiршах поряд з проблемою постають вiдповiдi та рiшення. Вочевидь вiн не бажає дивитися на свiт крiзь рожевi окуляри, вiн не хоче доброї брехнi, а пропонує ту правду, яка є. У вiршi "Проблемы нет" вiн пише:
И можно тихо за проблемой скрыться
От всех проблем, ведущих нас на дно,
Но ведь кому-то надо повозиться,
Проблемы ж остаются всё равно.
Зрозумiло, що є в нього негативнi риси: критика на життєвi ситуацiї у нього дуже рiзка та мiсцями зашкалює за потрiбнi рамки, а у вiршах з'являються народнi вислови, якi на його думку яскравiше передають суть нашого сьогодення та зовсiм не прикрашають лiтературну мову. Часто його рядок незграбний, а рими ще надто сируватi. Але разом з цим, у нього ще все життя попереду, i є час вдосконалюватись.
Та якщо все це можна пояснити вiдсутнiстю потрiбного досвiду, то як пояснити таку купу нових та яскравих iдей? В його вiршах зустрiчається чимало своїх оригiнальних рядкiв, свiжих думок, вдалих рим. А, головне, вiдчувається велике бажання молодого автора вдосконалювати свою майстернiсть, вчитися у майстрiв слова. Ясно, що його вiрш -- це не тiльки його досвiд, але, напевно, й досвiд того свiту, в якому вiн живе. Але нажаль автор не вважає за потрiбне пояснювати, що, де й про кого саме вiн пише. Вiн пише вiд себе за себе, за нас, за друзiв та за ворогiв, залишаючись загадкою причетностi до своїх творiв.
Залишається тiльки його "Прем'єрi..." вийти в свiт, а йому самому розвиватися та плекатися у буднях, як бiльшостi поетiв!