Мучник Анатолий Моисеевич : другие произведения.

"Мартиролог" євреїв Полтавщини(1937-1938 рр.)

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Перелік євреїв Полтавщини, постражданиих у 1937 - 1938 рр.-коли нехтувалися усі основні права людини.

  ВСТУП
  В період 1937 - 1938 рр. здійснення держаною масових політичних репресій досягло свого піку. При цьому характер і значення слідчих дій звелися нанівець з огляду на швидкість та масштаби репресивних заходів. Чіткою вимогою залишалось лише отримання зізнань від заарештованих у "скоєних" ними злочинах. Форми і методи їх здобуття до уваги не брались. Розкрити величезну кількість проявів свавілля з боку каральних органів і порушення ними норм законодавства в найбільш повній мірі допомагають архівно-слідчі справи. Наявна в них інформація є унікальною, оскільки жодне інше джерело не в змозі показати репресії під часу формування компрометуючих матеріалів і до прийняття репресивних рішень. Терор мав чітко організований, спланований та регламентований характер. Методи ведення попереднього слідства, форми та масштаби попрання основних прав людини і норм законодавства ще потребують подальшого вивчення, особливо на регіональному рівні.
  Проведення масових арештів могло б поставити перед каральними органами практично безмежний об'єм роботи по провадженню попереднього слідства. НКВС отримали дозвіл на спрощений порядок ведення слідства і суду. Вакханалія репресій призводила до примітивізму як слідчих дій, так і інформації у створених в їх процесі матеріалах. Величезні масштаби репресій, шалений темп здійснення арештів та винесення вироків, чітко встановлені для кожного управління норми (ліміти) проведення репресій, законодавчо закріплене попрання основних прав людини, низький рівень освіти працівників НКВС та бажання багатьох з них вислужитись, показати вірність і відданість політиці партії та пришвидшити своє кар'єрне просування створювало належні умови для незліченної кількості вигадок та фальсифікацій в процесі провадження слідства.
  В багатьох випадках у матеріалах слідства формула звинувачення не конкретизувалась (наприклад "займався контрреволюційною діяльністю", "соціально небезпечний елемент"). При арешті могла також зазначатись лише стаття Кримінального кодексу. В час, коли життя проходило в атмосфері тотального терору, вини всіх і кожного, людину переслідували не за конкретну провину, а за те, що "винен взагалі". Слідчі, прагнучи створити бодай-якусь видимість доведення провини арештованого, наповнювали справу лише тими документами, які компрометували його. Про достовірність викладеної в матеріалах слідства інформації не піклувались, факти не перевіряли, а у якості доказів використовували навіть чутки.
  Оперативні накази НКВС вимагали якомога швидше провадити слідство у справах і ставили перед обласними управліннями конкретні цифри здійснення арештів. При виконанні завдань на місцях відкидалося виконання закону, який зобов'язував проводити допити звинуваченого по суті справи, вести протоколи, пред'являти звинуваченим всі матеріали слідства, складати обвинувальні висновки і вручати їх копії звинуваченим. Порушення закону про обов'язкове ведення протоколу перетворилось в систему. Слідчий не записував повністю запитання і відповіді допиту, змінював змістове наповнення сказаного заарештованим, посилював наголоси на вигідних слідству моментах. В протоколах допитів слідчі майже ніколи не зазначали час початку і закінчення допиту. Проте, навіть та незначна кількість протоколів з такою інформацією доводить, що в процесі багатогодинних допитів слідчі вибирали з усього сказаного звинуваченими лише ту інформацію, яка вигідно вкладалася у схему слідства. Саме тому обсяг зізнавальних протоколів становить часто по кілька десятків сторінок, у той час як протоколи з запереченням заарештованим своєї вини мають переважно одну-дві сторінки.
  Досліджуючи механізм масових репресій, значна кількість дослідників намагається відтворити хід ведення слідства, можливі варіанти поведінки слідчих і звинувачених, етапи фальсифікації матеріалів. До сьогодні не має однозначної відповіді на запитання про початок допитів арештованого після ув'язнення. Р. Подкур відмічає: "Характерно, що більше ніж в 70% опрацьованих нами справ допити заарештованого розпочиналися не одразу після арешту, а через кілька днів, тижнів, а в крайніх випадках навіть місяців. В такому разі можна припустити, що перші допити або не протоколювалися, або ж заарештований у невідомості в багатолюдній камері тривалий час очікував своєї долі".
  Після доставлення до в'язниці арештований міг одразу бути викликаний на допит, але траплялись випадки, коли він був змушений чекати цього кілька днів або й тижнів без висування звинувачення зі сторони слідства. При аналізуванні архівно-слідчих справ надзвичайно важливим є з'ясування проміжку часу, який відділяв момент арешту з датою першого протоколу допиту і, особливо, з появою першого "зізнавального протоколу". Іноді він датований вже другим днем після арешту, іноді складає кілька днів, тижнів і навіть місяців. З наявних у справах заяв репресованих, їхніх касаційних скарг та листів ми знаємо, що в цей період з ними активно "працювали" слідчі. Метод конвеєру, стійки, катування, образи, погрози, очні ставки з вже морально зломленими знайомими, які почали давати зізнавальні показання, - далеко не повний перелік методів фізичного та психологічного впливу, які мали зламати волю щойно заарештованого до спротиву діям слідства. Якщо не було необхідних показань, то протокол часто взагалі не вівся.
  Психологічний тиск на заарештованого починався вже від самого моменту арешту і тривав на всіх етапах слідства. В суспільній думці постійно закріплювалася думка, що органи НКВС ведуть боротьбу з ворогами народу, троцькістами, контрреволюціонерами тощо. Впевненість населення у правильності їхніх дій була високою, що створювало після арешту додаткове нерозуміння ситуації, стрес, розгубленість і породжувало низку позбавлених відповіді запитань. Як правило, арешти відбувались вночі у вигляді утаємниченої акції, що давало додаткові переваги слідчим. Вирвану з ліжка людину після арешту миттєво тягли на допит, погрожували, переконували підписати зізнання у нібито скоєних злочинах. На вимагання необхідних свідчень від арештованих орієнтували посібники для співробітників органів внутрішніх справ. В одному з них говорилося: "Не можна дати звинуваченому перевагу над собою... Необхідно в процесі слідства тримати звинуваченого в руках. Адже це серйозна боротьба з ворогом, в якій ви повинні його викрити та привести до тями".
  Отримання необхідної інформації слідство досягало різними методами. Більшість допитуваних спочатку умовляли дати потрібні свідчення. За це людям обіцяли зберегти життя та звільнити. Тих, хто відмовлявся, піддавали фізичному і моральному впливу, погрожували розстрілом, застосуванням катувань, організацією побиття в камерах, арештом і висланням дітей, батьків та інших близьких родичів. Особливою формою пресингу слідчого була апеляція до патріотизму та більшовицької совісті звинувачених. Фабрикація протоколів допитів лежала в основі робочого ритму конкретних виконавців масових репресій. Зазвичай вдень складали видумані протоколи допитів звинувачених, а вночі, застосовуючи фізичні засоби впливу, давали їх підписувати. Саме у нічний час проводилась більшість допитів звинувачених, які часто перетворювались на процес примусу підписати заздалегідь заготовлені протоколи.
  Сфальсифіковані протоколи допитів і очних ставок підписувалися підслідними з різних причин. Багатомісячне перебування у камерах призводило до психологічного надлому і бажання швидше завершити слідство. Більшість заарештованих вірили, що вдасться розкрити всю правду на суді. Траплялося, що причиною згоди підписати всі заготовки слідства ставав страх за рідних, яких слідчі погрожували теж заарештувати.
  У 1937 - 1938 рр. застосування фізичних методів впливу широко увійшло в практику діяльності органів НКВС. Пояснення цьому знаходимо в шифровці вищого політичного керівництва країни, направленій в січні 1939 р. в ЦК компартій союзних республік, крайкоми, обкоми партії. В ній, зокрема, говорилося: "ЦК ВКП(б) роз'яснює, що застосування фізичного впливу в практиці НКВС, починаючи з 1937 р.(було дозволено ЦК ВКП(б)... Відомо, що всі буржуазні розвідки застосовують методи фізичного впливу проти представників соціалістичного пролетаріату, до того ж застосовують його в самих потворних формах... ЦК ВКП(б) вважає, що метод фізичного впливу повинен застосовуватися і надалі, як виключення, до справжніх ворогів народу, що не переозброїлись, як припустимий і доцільний метод".
  Порушувались норми Кримінально-процесуального кодексу. Фізичні методи впливу застосовувались вже під час першої операції, але лише з дозволу начальника НКВС".
  Фізичні методи впливу на заарештованих використовувались слідчими як до, так і після "Великого терору", однак саме в цей час вони набули найбільш жахливих форм, до того ж у величезних масштабах. Як загальний стиль роботи всіх відділень і відділів управління НКВС в цей період застосовувались т. зв. "стійки" і "конвеєр", тобто така система допиту коли арештований допитувався безперервно кількома слідчими по черзі до втрати свідомості.
  Моральне і фізичне виснаження арештованих досягалось слідчими і шляхом постійних викликів на допити. Заарештованих, які не давали зізнань, садили в одиночні камери, де вони перебували по кілька місяців. Перед допитом або відправкою у в'язницю їх саджали у т. зв. "шафи", де вони практично без руху годинами чекали подальших дій слідчих. Тортурами можна вважати і багатогодинні перебування заарештованих в літній час у зачиненому автомобілі, т. зв. "собачнику", який доставляв їх на допит з в'язниці.
  Прояви брутального свавілля і широко застосовані слідчими при провадженні попереднього слідства методи тортур вражають своєю жорстокістю, аморальністю, цинізмом, зневагою до людської гідності і життя. Кожна з розповідей репресованих, яким судилося пережити трагічні роки і в 50-х рр. давати свідчення про свій арешт, слідство, винесення рішення і відбуття покарання, сповнена трагізму і жаху відносно того, що довелося їм пережити в період перебування в застінках НКВС.
  Постійним явищем було використання слідчими нецензурної лайки, принижень, погроз відносно арешту рідних, деякі з них називали арештованих не інакше як фашисти. Слідчі заявляли арештованим особам єврейської національності: "Ти єврей, значить пиши, що ти сіоніст, інакше заставлю писати, що ти шпигун", вони катуючи в'язнів твердили: "Будемо бити поки не станеш контрреволюціонером".
  Про порушення норм КПК УРСР в процесі ведення слідства і застосування слідчими фізичних методів виливу деякі з заарештованих намагались довести до відома керівництва УНКВС, прокуратури, обкому КП(б)У, писали заяви в комісію партійного контролю, а також на ім'я керівників партії і уряду. При цьому вони й гадки не мали, що всі скарги потрапляють до рук тих, на кого вони скаржаться, і поглиблюють без того складне становище авторів. Інформацію скарг слідчі використовували проти самих заарештованих, посилюючи тиск на них, а інколи й прямо ставлячи перед фактом про марність такого заняття.
  Планування масових репресій в часи "Великого терору" позначилося не лише на встановленні фіксованих лімітів на осіб, що підлягали арешту, визначенні кількості для репресій по першій і другій категоріях та чисельності справ, які мали бути розглянуті "трійками". Нищення людей прирівняли до роботи працівників заводів, де діяли норми виробництва, плани і соціалістичне змагання. Так, відповідні норми роботи з написання довідок на арешти, заповнення анкет, складання обвинувальних висновків, отримання зізнань заарештованих і кількості названих ними учасників організацій ставились перед працівниками органів НКВС.
  Слідчі УНКВС практикували розрізнення статусу заарештованих на таких, які давали необхідні їм показання, і таких, які все заперечували. Особливо це проявлялось на очних ставках, де один з заарештованих мусив "викривати" іншого. Того, хто давав показання, саджали за стіл поряд зі слідчим, давали йому стакан чаю і бутерброд. Натомість, інший допитуваний мусив сидіти скрученим на кінчику стільця, весь час відчуваючи зневажливе ставлення до своєї особи. До звинувачених, які давали зізнавальні показання, не застосовувались методи фізичного впливу, графік виклику на допити був м'якішим, вони отримували дозвіл на побачення з рідними. При провадженні попереднього слідства використовувались можливості секретної агентури. До арештованих підсаджували т. зв. "квочок" та "штовхачів", які вислуховували все, про що говорили в'язні, або умовляли їх дати необхідні слідству свідчення. Інколи у ролі "квочок" виступали самі в'язні, які сподівались шляхом доносів на співкамерників поліпшити власне становище.
  Проведення першого допиту, який часто зводився до записування загальних анкетних даних, доручалося зазвичай новачкам або рядовим оперативним працівникам. Виявлення близьких родичів та кола знайомих і друзів було практично обов'язковою умовою при проведенні допиту. В переліку осіб могли вказуватись національність, місця роботи і будь-які компрометуючі дані, що дозволяло працівникам НКВС відбирати необхідні зв'язки і препарувати їх в "контрреволюційному" напрямку. Зізнання багатьох заарештованих мали бездоказовий і декларативний характер, більшість з них не перевірялась і фактами не підтверджувалась. В тих випадках, коли звинувачені відмовлялись від визнання своєї вини, в протоколах допитів мотиви відмови не викладались. Показання осіб, що проходили у справі, про їх нібито злочинну діяльність записувались в протоколах допитів довільно, в загальній формі, без посилання на конкретні факти і обставини. Застосовувався метод нав'язування арештованим багатослівних і розпливчатих формулювань. Під час наступних неодноразових допитів подібні формулювання в різноманітних комбінаціях і варіантах підсилювались. Таким чином слідчі створювали видимість визнання звинуваченим своєї вини. В протоколах допитів практикувалась підміна понять. Зустрічі, часто випадкові, двох-трьох людей іменувались зібранням, зустрічі більшої кількості осіб - "нарадами". Листи до родичів із розповідями про власне життя кваліфікувались як передача даних про СРСР за кордон, а наявність у заарештованого радіо давала привід для звинувачень у прослуховуванні виступів лідерів капіталістичних країн, зокрема Гітлера, якщо заарештований був німцем. Наявність зброї, нехай навіть подарованої за службу і з усіма необхідними документами, часто ставала звинуваченням у формуванні баз зброї для майбутнього перевороту або боротьби проти радянської влади.
  Притаманними для часів "Великого терору" були підготовка і розсилка т. зв. "ведучих протоколів" допитів. При викритті різноманітних всеукраїнських "центрів" та розгалужених контрреволюційних організацій подібним чином досягалася єдність в показаннях підсудних у різних областях України. Не знайомі один з одним і не пов'язані будь-якими стосунками люди, за допомогою слідчих, перетворювались на згуртовану групу, з ієрархією керівництва, метою та проведеною роботою для її досягнення. "Ведучі протоколи" допитів готувалися в центральному апараті НКВС України і після затвердження розсилались в обласні управління. Як приклад, чисельні спільні деталі та текстуальний збіг окремих уривків тексту є наявними в протоколах допитів багатьох сфабрикованих контрреволюційних організацій, як то контрреволюційної повстанської організації "Червоних партизанів", національних (німецької, польської, болгарської тощо) організацій, справі "Молодої генерації".
  В самому управлінні також готувалися приклади протоколів допитів для подальшого їх використання слідчими в тих чи інших справах. "Трафаретні" протоколи допитів мали підготовлені запитання і відповіді, які вимагали від слідчого підставити необхідні дані про заарештованого, відповідні імена і факти, пов'язані з ним. Сам допит часто перетворювався лише на процес здобуття зізнання звинуваченого у заздалегідь написаному слідством. Часто такі "трафаретні" протоколи допитів готувались в Центральному арештному домі (ЦЛД) і вже потім передавались слідчим. Система допитів в ЦАДі полягала також в тому, що кожному працівнику виділялись дві-три камери, в які ставили по одному арештованому. Він стояв там до тих пір (навіть по 10-15 днів), поки не виявляв згоди давати показання. Цю систему увів в практику слідчий Орловський, який понад рік керував слідчою групою в ЦАДі і такими методами сфабрикував низку "резонансних справ".
  Створення "трафаретних" протоколів допитів відбувалось практично при фабрикації кожної контрреволюційної організації.
  Починався такий протокол словами "слідство володіє достатньо вагомими доказами про мою участь в контрреволюційній троцькістській організації, і тому я не хочу, щоб мені були пред'явлені свідчення інших обвинувачених і бажаю розповісти самостійно, не приховуючи жодного факту щодо проведеної як мною, так і іншими учасниками контрреволюційної роботи з тим, щоб отримати деяке пом'якшення покарання". Далі вказувався факт вербування, цілі та завдання організації, а також її склад. Такі протоколи допитів відзначались неконкретністю, не мали жодного епізоду практичної діяльності організації, часто обмежувалися репліками на кшталт того, що ніяких конкретних завдань я не отримував, але я завжди підтримував контрреволюційні виступи, направлені проти генеральної лінії партії.
  Оригінал протоколу допиту повинен складатися слідчим, який вів справу, однак в умовах вакханалії 1937 - 1938 рр. це не виконувалось. Часто "зізнавальні" протоколи допитів були творінням найбільш досвідчених оперативних працівників, яких іменували "літераторами". Надрукований під їх диктовку протокол переписувався іншими співробітниками НКВС або залученими для такої роботи помічниками. При проведенні масових арештів НКВС МАРСР запровадив практику оформлення слідчих справ на арештованих за допомогою створеної для цієї мети "групи опертехніки", на яку переклали роботу по оформленню слідчих документів. їх в масовому порядку складали не слідчі, за якими рахувалися арештовані, а технічні працівники "опертехпіки", в тому числі машиністки.
  До кінця 1937 р. обов'язковим елементом слідства по всіх категоріях 54 статті Кримінального кодексу були допити свідків. Пізніше у справах про "шпигунство" достатнім вважалося проведення перехресних допитів вже арештованих, а у справах про контрреволюційну агітацію практика виклику на допити свідків продовжувалась. Через дефіцит часу в практику увійшло використання "штатних свідків". Зазвичай для такої роботи притягували представників місцевої номенклатури: голів колгоспі", працівників сільських рад або штатних секретних співробітників НКВС, найчастіше двірників, голів домоуправлінь тощо. Доказами співробітництва свідків з органами державної безпеки є повтори в багатьох архівно-слідчих справах одних і тих самих прізвищ, хоча слід зазначити, що таке співробітництво далеко не завжди було добровільним. Л. Головкова зазначає: "У випадку спротину або нерішучості до свідків застосовувались засоби залякування та фізичного впливу. їх навіть, як і звинувачених, ставили на "стійку" на дві і більше діб". Фактично тут ми маємо справу з ще однією різновидністю фабрикації звинувачення - надання заздалегідь неправдивим свідченням свідків доказової сили. Використання цих матеріалів в ході слідства і суду вступало в пряме протиріччя з законом, оскільки ці "свідки", як в принципі і інформатори, "викладали не факти, а думки про умонастрій підозрюваного".
  В період фабрикації справ різних контрреволюційних організацій слідчі часто робили їх учасниками малознайомих або й зовсім незнайомих людей. Навіть побіжний перегляд справ репресованих громадян засвідчує розбіжності даних відносно часу і осіб процесу вербування. В багатьох випадках заарештований називає свого вербувальника, розповідаючи в деталях, за яких умов це трапилось, а той у власних протоколах допитів про нього навіть не згадує.
  Звинувачення рядових колгоспників, робітників, вчителів чи службовців у плануванні і підготовці замаху на керівників партії і уряду масово зустрічаються в архівно-слідчих справах, що звичайно г повною нісенітницею і не витримує жодної критики.
  Провадження поперед нього слідства по справах, незважаючи па однотипність і примітивізм слідчих дій, є індивідуальним для кожної з них по набору методів та ступеню фальсифікації матеріалів. Наявність протоколів допитів звинувачених і свідків, очних ставок, актів експертиз тощо не може гарантувати того, що вони були створені безпосередньо за участю заарештованого по справі або він знав про їх існування. Численними є випадки, коли репресованих не ознайомлювали з матеріалами справи, а про свої звинувачення, статті і визначену для покарання кількість років у ВТТ (виправно-трудовому таборі) вони дізнавались вже після прибуття до табору.
  В окремих випадках статус людини в протоколах допитів не конкретизувався або ж допити звинувачених проводили вже після винесення рішення, імовірно наповнюючи справу необхідними матеріалами вже навздогін складеному обвинувальному висновку.
  У 1937 - 1938 рр. нехтувалися всі основні права людини. Для органів НКВС арештовані перетворювались на матеріал, який треба переробити на готову продукцію, - хоча б на папері показати їх ворожу сутність, злочинні наміри і небезпеку для іншої частини суспільства. Положення закону ігнорувалися у найбрутальніший спосіб. Було запроваджено змагання між відділами і управліннями НКВС по виконанню встановлених "лімітів" та швидкому і оперативному проведеш по масштабних "операцій". Провадження попереднього слідства ґрунтувалось головним чином на методах погроз, обіцянок, підстав, застосуванні фізичних методів впливу, а часто й звичайної фабрикації та фальсифікації слідчих матеріалів.
  
  
  МАРТИРОЛОГ
  АБРАМОВИЧ Абрам-Герш Бенедиктович, 1890 р., м.Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник. Заарештований 24 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1989р.
  АБРАМОВИЧ Еля Бенедиктович, 1886 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Зав. виробництвом місцевої артілі. Заарештований 6вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1989 р.
  АЙЗЕНБЕРГ Борис Самуїлович, 1911 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 24 серпня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Молотовської обл. 28вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Військовою прокуратурою Прикарпатського ВО 28 грудня 1993р.
  АЙЗЕНБЕРГ Фішель Шльомович, 1904 р., м. Пінськ (Білорусь), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Токар гудзикової фабрики. Вперше заарештований 4 квітня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 10 липня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. до 5років позбавлення волі. Термін покарання відбував 8 років 5місяців. Втретє заарештований 8 січня 1949 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 14 травня 1949 р. до вислання на поселення. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 лютого 1957 р.
  АЙЗЕНШТАТ Самуїл Леонтійович, 1905 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 18 червня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 14 листопада 1924 р. за ст. ст. 61, 72 КК УСРР до 3 років заслання до Сибіру; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 28 серпня 1925 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання в Кіровський край. Термін заслання відбув у м. Кзил-Орда (Казахстан). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 жовтня 1995 р.
  АЛУФ Самуїл Ілліч, 1920 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Червоноармієць-музикант. Заарештований 26 вересня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом 17 Армії 14 жовтня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 липня 1994 р.
  АЛЬПЕР Хуна Шепшелевич, 1892 р., м. Смаргоні (Польща), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м.Ростов-на-Дону. Робітник взуттєвої фабрики. Заарештований 13грудня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 червня 1965 р.
  АЛЬТШУЛЕР Яків Леонтійович, 1877 р., м. Полтава, єврей, із міщан, освіта вища. Проживав у м. Харків. Зав. відділом Наркомзему УСРР. Заарештований 8 грудня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 березня 1931 р. за ст. 54-7 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 10 квітня 1932 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 січня 1990 р.
  АМЧЕСЛАВСЬКИЙ Анатолій Абрамович, 1900 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Військовий комісар військового складу. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 16 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-1 "б", 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 жовтня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 21 вересня 1957 р.
  АПЕЛЬ Хеник Беркович, 1898 р., м. Чеханов (Польща), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Працівник артілі. Заарештований 18 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8 жовтня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956р.
  АПТЕКАР Юхим Маркович, 1913 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживав у м.Усурійськ Приморського краю (Російська Федерація). Військовослужбовець. Заарештований 28 червня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 8 березня 1938 р. за ст. ст. 58-1 "б", 58-7, 58-8, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 березня 1938р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 12травня 1956 р.
  АПТЕР Симсо-Ципора Мордковка, 1885 р., м. Ржищев Київської обл., єврейка, із службовців, освіта вища. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Лікар. Заарештована 23червня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 21квітня 1943 р. за антирадянську агітацію (стаття КК не вказана) до 5років заслання в Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.
  АРКАВЕ Ізраїль Юхимович, 1899 р., м. Мир Ново-Грудського повіту (Польща), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Вчитель. Заарештований 13 березня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 20-54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
  АРОНОВ Міхель-Шолом Іоселевич, 1870 р., м.Паневежис (Литва), єврей, із духовенства, освіта середня спеціальна (духовна). Проживав у м. Полтава. Вчитель релігійної школи. Заарештований 7 травня 1939 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 липня 1989 р.
  АРШАВСЬКИЙ Михайло Григорович, 1898 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у с. Вейно Кінгісеппського р-ну Ленінградської обл. (Російська Федерація). Командир військового підрозділу. Заарештований 22березня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Балтфлоту 9-10 жовтня 1937 р. за ст. ст. 58-8, 58-9, 58-10 ч. 1, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна та позбавлення звання "майор". Вирок виконано. Реабілітований Верховним Судом СРСР 20 квітня 1967 р.
  АГРОНОВИЧ-ПИНДРИК Софія Ізраілівна, 1897 р., м.Полтава, єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Вихователь дитбудинку. Заарештована 1 березня 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
  АГРОНСЬКИЙ Леонтій Григорович, 1900 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Москва. Комерційний директор артілі. Заарештований 28 червня 1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 30 вересня 1942 р. до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1954 р. Проживав у м. Стариця Калінінскої обл. Реабілітований Верховним Судом СРСР 7 травня 1955 р.
  АСКАДСЬКИЙ Рафаїл Менделевич, 1901 р., м.Бобруйськ (Білорусь), єврей, соціальне походження та освіта не вказані. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник електромайстерні. Заарештований 17 травня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 8-9 липня 1939 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 6 лютого 1962 р.
  АСНЕР Лев Ісакович, 1909 р., м. Київ, єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Фотограф. Заарештований 16 квітня 1947 р. Засуджений Полтавським обласним судом 16липня 1947 р. за ст. 54-2 КК УРСР до 10років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21грудня 1993 р.
  БАБИЧ Клара Яківна, 1896 р., м. Чернігів, єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Робітниця артілі. Заарештована 11 березня 1938 р. Засуджена Особливою нарадою НКВС СРСР 17 січня 1940 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956р.
  БАВНИК Ісак Янкелевич, 1890 р., м. Парчев Люблінської губернії (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Майстер механічного цеху деревообробного комбінату. Заарештований 16 жовтня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 жовтня 1958 р.
  БАЙДЕР Ісаак Аронович, 1910 р., м. Ямполь (Республіка Білорусь), єврей, із службовців, освіта вища (Одеський індустріальний інститут). Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Заступник начальника промислового цеху вагонобудівного заводу. Заарештований 19 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 лютого 1940 р. до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9грудня 1958 р.
  БАЙЧ Саул Аронович, 1905 р., м. Сверте (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Слюсар-механік збройної майстерні стадіону фізкультури. Заарештований 1 вересня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував до 1944 р. Після звільнення проживав у м. Кам"янець-Подільський Хмельницької обл. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.
  БАКШТ Мойсей Вульфович, 1899 р., Новосанжарський р-н Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Безробітний. Заарештований 26квітня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 21 серпня 1925 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання на Урал. За Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР 9 березня 1928 р. позбавлений права проживати в центральних регіонах Росії та України з прикріпленням до певного місця проживання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.
  БАКШТ Перец Борухович, 1897 р., м. Крюків Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Економіст місцевої фабрики. Заарештований 14 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-7, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. у м.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22листопада 1957 р.
  БАРАН Меєр Іонович, 1898 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук. Токар заводу металовиробів. Заарештований 27квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 27 квітня 1941 р. Вдруге засуджений не був. Звільнений 27 квітня 1941 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.
  БАРАННІКОВА Марія Лейбівна, 1908 р., м. Вільнюс (Литва), єврейка, з робітників, освіта початкова. Проживала у м.Полтава. Домогосподарка. Заарештована 24 серпня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 грудня 1937р. за ст. 58-6 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавським обласним судом 1 серпня 1958 р.
  БАРИШНИКОВ Готліб Шлеймович, 1912 р., м. Виц (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Перукар промартілі "Побут". Заарештований 24серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 1листопада 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 КК УРСР до 10років позбавлення волі. Звільнений у 1946 р. Проживав у м.Коканд УзРСР. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 21 лютого 1956 р.
  БАРСЬКИЙ Євген Анатолійович, 1920 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня спеціальна. Червоноармієць. Заарештований 4 липня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 68 гірсько-стрілецької дивізії 8 вересня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Звільнений з ув"язнення в 1952 р. В 1975 р. проживав у м. Ромни Сумської обл. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 22 липня 1975 р.
  БЕЙЛІНСОН Шефтель Йосипович, 1885 р., м. Опочки Псковської обл. (Російська Федерація), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець місцевої артілі. Заарештований 16 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 квітня 1938р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22листопада 1957 р.
  БЕРГЕР Абрам Шмульович, 1887 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник відділу робітничого постачання. Заарештований 2 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
  БЕРГЕР Ісаак Маркович, 1897 р., м. Варшава (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Смоленськ (Російська Федерація). Службовець будівельної організації при УНКВС. Заарештований 9 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) за шпигунську діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 24листопада 1955 р.
  БЕРГЕРЗОН Берко Йосипович, 1899 р., м. Замостя (Польща), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у смт Решетилівка Полтавської обл. Сторож місцевого заводу. Заарештований 27 липня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1940 р. за ст. 54-13 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1990 р.
  БЕРИНБАУМ Ріва Львівна (Лейбівна), 1898 р., м. Ніжин Чернігівської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Продавець міськторгу. Заарештована 24жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24червня 1938 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 5 років заслання. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 25 липня 1958р.
  БЕРХШТЕЙН Віта Шоломівна, 1905 р., м. Мозирь Мінської обл. (Білорусь), єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Дніпропетровськ. Без певних занять. Заарештована 2 вересня 1924 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3років позбавлення волі. Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ від 11 вересня 1925 р. замість заслання у віддалені райони СРСР застосоване виселення за межі СРСР (у Палестину). Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
  БЕХЕР Хаїм Якобович, 1900 р., м. Білограй (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Агент постачання мотороремонтного заводу. Заарештований 7 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 1 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 25 вересня 1962 р.
  БИНШТОК Моїсей Абрамович, 1908 р., м. Варшава (Польща), єврей, із кустарів, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Робітник заводу. Заарештований 25 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 жовтня 1989 р.
  БІЛЕНКО (Біленький) Кленімус-Калман Абрамович, 1867р., м. Ромни Сумської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 7 травня 1939 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.
  БAІЛИЙ Лев Срульович, 1903 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Торговець шкірою. Заарештований 6 березня 1926р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4червня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. За Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 3грудня 1926 р. достроково звільнений, дозволено вільне проживання у СРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.
  БІЛИЙ Хаім Ізраільович, 1905 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із селян, освіта середня. Проживав у м.Кременчук. Безробітний. Заарештований 4 лютого 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 28 травня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання на Урал. Термін покарання відбував у м. Самарканд. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 лютого 1994 р.
  БІЛОСТОЦЬКА Бетя Аусимівна, 1909 р., місце народження не вказане, єврейка, з міщан, освіта середня. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Без певних занять. Заарештована 16 лютого 1927 р. Засуджена Особливою нарадою при ДПУ УСРР 23 березня 1927 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3років заслання. Достроково звільнена 1 липня 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12серпня 1994 р.
  БІРЕНБАУМ Михайло-Мордко Менделевич, 1894 р., м.Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Працівник фабрики. Заарештований 13 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 вересня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19вересня 1958 р.
  БЛЮМЕНТАЛЬ Веніамін Юхимович, 1902 р., с. Рисково Могилівської обл. (Білорусь), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Інженер заводу. Заарештований у 1937р.; 24 березня 1951 р. Засуджений Харківським обласним судом 15серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Вдруге заарештований Особливою нарадою при МДБ СРСР 24 березня 1951 р. Засуджений до поселення у Красноярському краї (термін не вказаний). Реабілітований Полтавським обласним судом 30 серпня 1963 р.
  БЛЮМЕНТАЛЬ Литман Аронович, 1907 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Працівник фабрики. Заарештований 9 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 лютого 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 6березня 1966 р.
  БЛЮМКІН Мендель Лейсахович, 1910 р., м. Полтава, єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 5 лютого 1938 р. за ст. ст. 17, 54-8, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 16 червня 1993 р.
  БЛЯХ Борис Самійлович, 1899 р., м. Хорол Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник артілі. Заарештований 22 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1956 р. Проживав у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.
  БОБРОВСЬКИЙ Самійло Йосипович, 1894 р., м.Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник друкарні. Заарештований 25 вересня 1943р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 31 грудня 1943 р. за ст. ст. 54-1 "а", 54-10 ч. 2КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 серпня 1992 р.
  БОГУСЛАВСЬКИЙ Йосиф Лейбович, 1906 р., смт Семенівка Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у смт Семенівка. Служив у крамниці. Заарештований 1листопада 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 28 січня 1927 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 3 років заслання. Депортований до Палестини 9 червня 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1994 р.
  БОГУСЛАВСЬКИЙ Лев Ісаакович, 1901 р., смт Велика Багачка Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Житомир. Комісар кавалерійського полку. Заарештований 12 липня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 10 вересня 1937 р. за ст. ст. 54-1 "б", 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 10 вересня 1937 р. у м. Київ. Реабілітований Верховним Судом СРСР 1 серпня 1957 р.
  БОКСЕР Ісак Лазарович, 1904 р., м. Ковель Волинської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук. Завідуючий складом паперу. Заарештований 25червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1989 р.
  БОЛОТНИЙ Соломон Михайлович, 1894 р., м. Могилів (Білорусь), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Службовець торгового комбінату інвалідів. Заарештований 2 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 червня 1939 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-6 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5років. Реабілітований Верховним Судом СРСР 13 липня 1940р.
  БОРОВСЬКОЙ Ісаак Лібкович, 1879 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Пацівник артілі інвалідів. Заарештований 5 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19червня 1956 р.
  БОРОЛЬ Григорій Давидович, 1892 р., м. Тернопіль, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кустар-візник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
  БОРОХОВСЬКИЙ Аркадій Семенович, 1913 р., м.Пирятин Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Мідногорськ Чкаловської обл. (Російська Федерація). Бригадний інтендант 57 окремої стрілецької бригади. Заарештований 3 квітня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Південно-Уральського ВО 1 серпня 1942 р. за ст. ст. 77, 58-10 ч. 2, 193-7 п. "д" КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією майна. Постановою Верховної Ради СРСР 25 вересня 1942 р. вирок замінено на 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбув. Реабілітований Верховним Судом У СРСР 18 липня 1989р.
  БОРТНИК (Бортнєк) Герш Моісейович, 1904 р., м.Вінниця, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Вінниця. Помічник лікаря. Заарештований 2 вересня 1924 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61КК РРФСР до 3 років заслання. Достроково звільнений із місць заслання 23 січня 1926 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
  БОРУХОВИЧ Яків Іоілович, 1916 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий відділення технічного контролю "Артілі і дитячий транспорт". Заарештований 31жовтня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 5червня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом РРФСР 12 серпня 1955 р.
  БРАВО Борис Львович, 1900 р., м. Санкт-Петербург (Російська Федерація), єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Безробітний. Заарештований 28 лютого 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2квітня 1928 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. За постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ від 17 травня 1929 р. попередню постанову скасовано. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 квітня 1988 р.
  БРАГИНСЬКИЙ Мусій Аронович, 1900 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Працівник міжрайторгу. Заарештований 23 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом Київського ВО 22листопада 1957 р.
  БРАГИНСЬКИЙ Рувим Абрамович, 1910, м. Глухів Сумської бл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Службовеь бази коопбудтресту. Заарештований 3 лютого 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбув. Проживав у м. Полтава. Вдруге зарештований 25 листопада 1949 р. Засуджений Полтавським обласним судом 27 січня 1950р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений 1жовтня 1954 р. достроково, із зарахуванням робочих днів. Реабілітований Верховним Судом СРСР 24жовтня 1956 р.
  БРАГІНСЬКИЙ Шулем Мотелевич, 1901 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна вища. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий постачзбутом комбінату ширпотребу. Заарештований 29березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16травня 1958 р.
  БРАІЛОВСЬКИЙ Шолом Абрамович, 1895 р., м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Бухгалтер контори "Заготзерно". Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956 р.
  БРАКІН Борис Йосипович, 1900 р., м. Херсон, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Швець артілі. Заарештований 27 червня 1941р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16грудня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8серпня 1989 р.
  БРАСЛАВСЬКИЙ Зиновій Рувимович, 1915 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м. Броди Львівської обл. Лікар в/ч 23244. Заарештований 20 грудня 1952 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 25років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. 22 липня 1953 р. Верховним Судом СРСР вирок зменшено до 7 років позбавлення волі без конфіскації майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 14 січня 1957 р.
  БРІН Наум Мойсейович, 1896 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 вересня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 березня 1990 р.
  БРОДСЬКА Броха Гілевна, 1913 р., м. Золотоноша Черкаської обл., єврейка, із службовців, освіта вища. Проживала в м. Полтава. Майстер м"ясокомбінату. Заарештована 28 лютого 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 21червня 1938 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до адміністративного виселення на 2 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 17листопада 1995 р.
  БРОДСЬКА Марія Яківна, 1902 р., м. Кобеляки Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала в м. Полтава. Завідуюча дитсадком. Заарештована 5січня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 2жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 5 років заслання. Реабілітована Полтавським обласним судом 21 червня 1965 р.
  БРОДСЬКИЙ Григорій Якович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник майстерні. Заарештований 15жовтня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ УСРР 27 грудня 1928 р. за ст. 58-10 КК УРСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1лютого 1995р.
  БРОДСЬКИЙ Йосип Данилович, 1896 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова.Проживав у м. Кременчук. Робітник заводу. Заарештований 23 серпня 1936р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15січня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.
  БРОДСЬКИЙ Яків Львович, 1911 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий магазином. Заарештований 31 січня 1952 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МДБ Полтавської обл. 22 травня 1952 р. за ст. 54-8 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 2 грудня 1959 р.
  БРОНГОЛЬД-СКАЛЕР Роза Львівна, 1900 р., м.Кам"янець-Подільський Хмельницької обл., єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Полтава. Робітниця рукавичкової фабрики. Заарештована 19 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 28 квітня 1989 р.
  БРОНШТЕЙН Герш Срулевич, 1899 р., с-ще Лянцкорунь Хмельницької обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у с-щі Лянцкорунь. Вчитель єврейської трудшколи. Заарештований 14 липня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК РРФСР до 3 років заслання. За постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 11 вересня 1925 р. висланий до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
  БРОНШТЕЙН Мендель Шмулевич, 1881 р., м. Шаргород Вінницької обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник фабрики. Заарештований 20 березня 1932 р. Засуджений Харківським обласним судом 20 квітня 1933 р. за ст. 54-13 КК УСРР до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 квітня 1992 р.
  БРУК Абрам Лазаревич, 1906 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Токар прядильної фабрики. Заарештований 4 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 3років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958р.
  БРУН Абрам Ізраільович, 1904 р., м. Хелм Люблінського воєводства (Польща), єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Голова міського комітету "Червоного Хреста". Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 16 травня 1958 р.
  БРУТМАН Бенціон Абрамович, 1893 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кооперований кустар. Заарештований 3 квітня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23липня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
  БУДОВИЧ Ідель-Лейб Нейхович, 1905 р., м. Даугавпілс (Латвія), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Майстер міськкомунгоспу. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958 р.
  БУКРИНСЬКИЙ Григорій Моісейович, 1905 р., с.Трипілля Обухівського р-ну Київської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Дніпропетровськ. Кухар їдальні. Заарештований 2 вересня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
  БУРКАТ Ріва Гершевна, 1899 р., м. Черкаси, єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Крменчук Полтавської обл. Інструктор пошивного цеху швейної фабрики. Заарештована 17 лютого 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітована Верховним Судом УРСР 16 травня 1958 р.
  БУРСАК-ГАРБАР Михайло Григорович, 1895 р., с. Липне Любарського р-ну Житомирської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Комерційний директор спілки інвалідів. Заарештований 10квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21 вересня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 17 січня 1964 р.
  БУРШТЕЙН Йосип Завелєвич, 1904 р., м. Пружани (Республіка Білорусь), єврей, із міщан, освіта вища. Проживав у м. Крюків Полтавської обл. Майстер заготовчого цеху. Заарештований 3 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 грудня 1957 р.
  БУХІН Лев Шаєвич, 1892 р., м. Онуфрієвка Кіровоградської обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Плановик швейної фабрики. Заарештований 17лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 квітня 1958 р.
  БЕРДИЧЕВСЬКИЙ Ілля Михайлович, 1902 р., с.Білоконі Новосанжарського р-ну Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Полтава. Робітник промартілі "Ремонт". Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
  ВАЙНШТЕЙН Абрам Борисович, 1910р., м.Красноград Харківської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Чернігівка Приморського краю (Російська Федерація). Військовослужбовець. Заарештований 7 червня 1935 р. Засуджений Військовим трибуналом Приморської групи військ ОКДВА 18 серпня 1935 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі. Реабілітований Військовою прокуратурою Далекосхідного ВО 27 серпня 1991р.
  ВАЙНШТЕЙН Абрам-Яків Менделеєвич, 1903 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у у м. Кременчук. Інструктор міськпарткому. Заарештований 10 січня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 липня 1937 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Вдруге засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 1 березня 1950р. за ст. ст. 58-10, 58-11 КК РРФСР до заслання на поселення у Північний край. Реабілітований Полтавським обласним судом 27травня 1957 р. та 17 лютого 1958 р.
  ВАЙЦ Хіла Лазаревич, 1905 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Начальник цеху артілі "Червоний ткач". Заарештований 27квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 травня 1989 р.
  ВАРШАВСЬКА-ГРОС Хана Веніамінівна, 1896 р., м.Лубни Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживала у м. Лубни. Фельдшер райлікарні. Заарештована 21 грудня 1937 р. Засуджена Полтавським обласним судом 29 квітня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 березня 1938 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 30 червня 1959 р.
  ВЕЙСОВ Ісаак Михайлович, 1901 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник військового шпиталю. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 лютого 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 липня 1966 р.
  ВЕЙСОВ Лев (Леонід) Михайлович, 1905 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Кременчук. Студент Київського лісотехнічного інституту. Заарештований 5 вересня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 6 грудня 1935 р. за ст. 54-10 ч. 1КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1991 р.
  ВЕКСЛЕР Михайло Аркадійович, 1916 р., с. Теплик Вінницької обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Алма-Ата (Казахстан). Командир підрозділу діючої армії. Заарештований 20 квітня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 43 Армії 8 травня 1943 р. за ст. 58-1 "б" КК РРФСР до розстрілу (заочно) та позбавлення військового звання "лейтенант". Реабілітований Верховним Судом СРСР 7 червня 1943р.
  ВЕНГЕРОВ Рувім Аронович, 1900 р., м. Харків, єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник кооперативу. Заарештований 17 березня 1922 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 травня 1922 р. (стаття КК не вказана) як член партії меншовиків та за активну підтримку РСДПР і антирадянські виступи до 2 років заслання у Туркестан. Вдруге заарештований 17 листопада 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21липня 1956 р. та Полтавською обласною прокуратурою 31жовтня 1994 р.
  ВЕНГЕРОВ Соломон Аронович, 1904 р., м. Харків, єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Перукар артілі. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 17 жовтня 1939 р. (стаття КК не вказана) за участь у правотроцькістській терористичній організації до 8років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.
  ВЕПРИНСЬКИЙ Семен Аронович, 1908 р., м. Варшава (Польща), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 26 квітня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ УСРР 25 червня 1926 р. (стаття КК не вказана) за приналежність до сіоністської організації "Гашомер-Гацоір" до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 грудня 1994 р.
  ВИНОКУРОВ Ісай Мойсейович, 1900 р., с. Чауси Стародубського р-ну Брянської обл. (Російська Федерація), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник підприємства. Заарештований 9 серпня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 листопада 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8червня 1989 р.
  ВІГДЕРЗОН Йосип Мейзерович, 1906 р., м. Вінниця, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Вінниця. Приватний учитель. Заарештований 11 липня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання до Кіркраю; 21серпня 1925 р. вирок змінено на виселення до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
  ВІДАН Бер Лейбович, 1898 р., м. Двінськ (Білорусь), єврей, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Завідувач технічним навчанням електростанцій. Заарештований 14 травня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2роки. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 вересня 1955 р.
  ВІЗГОРОДСЬКИЙ Яків Юхимович, 1900 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Робітник підприємства. Заарештований 21 серпня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 10 жовтня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання до Сибіру. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
  ВІЛЬЧУР Абрам Ізраілевич, 1884 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник підприємства. Заарештований 7 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 жовтня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 червня 1989 р.
  ВІТЕНБЕРГ Рувим Борисович, 1880 р., м. Вітебськ (Білорусь), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Лубни Полтавської обл. Службовець повстяної фабрики. Заарештований 21 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 5 жовтня 1956 р.
  ВОЛОВИК Рафаіл Семенович, 1890 р., м. Глухів Сумської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Службовець артілі. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  ВОЛОДАРСЬКИЙ Абрам Гершкович, 1901 р., м. Сквира Київської обл., єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 25липня 1922 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ 23 вересня 1922 р. (стаття КК не вказана) за незаконне проживання у м. Полтаві до виселення на 1 рік до Туркестану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18жовтня 1996 р.
  ВОЛОЗА Зельман Йосипович, 1904 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Секретар редакції газети "Робітник Кременчуччини". Заарештований 22 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР м. Воркута. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.
  ВОЛОХВ"ЯНСЬКИЙ Абрам Сімхович, 1901 р., м.Кременчук Полтавської обл. єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Бухгалтер артілі. Заарештований 19 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 11 листопада 1958р.
  ВОЛОХВ"ЯНСЬКИЙ Лазар Симхович, 1907 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, соціальне походження не вказане, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Безробітний. Заарештований 16 січня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 січня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3років заслання у Казахстан. За Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 17 травня 1929 р. позбавлений права проживати в центральних та прикордонних містах Росії та України. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 лютого 1994 р.
  ВОЛЬПЕРТ Абрам Отерович, 1888 р., м. Прилуки Чернігівської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Завідувач постачзбутом промкомбінату. Заарештований 15 березня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 травня 1958 р.
  ВОЛЬФСОН Самуіл Менделевич, 1896 р., м. Бобруйськ (Білорусь), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м.Полтава. Заступник голови оргкомітету ЦВК УРСР по Полтавській обл. Заарештований 4 березня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 5 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-8, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Постановою Особливої наради при НКВС СРСР 8 грудня 1943р. термін покарання скорочено на 1 рік. 8 травня 1944 р. постановою Особливої наради при НКВС СРСР звільнений з-під варти умовно-достроково. 15 жовтня 1949 р. постановою Особливої наради при МДБ СРСР зісланий на безтермінове поселення у Красноярський край за ст. ст. 54-7, 54-10, 54-11 КК УРСР Реабілітований Верховним Судом СРСР 16 квітня 1955 р.
  ВОРОБЕЙЧИК Йосип Меєрович, 1904 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Керуючий будинком ЖБК. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 жовтня 1936 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Північно-Східних таборах НКВС СРСР. Звільнений 27 липня 1946 р. Вдруге засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 травня 1949 р. до заслання на поселення у Красноярський край. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р. та 11 вересня 1957 р.
  ВОРОБЕЙЧИК Йосип Самійлович, 1906 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Харків. Продавець міськхарчоторгу. Заарештований 9 січня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.
  ВОРОБЕЙЧИК Яків Самійлович, 1909 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Черкаси. Регулювальник машин махоркової фабрики. Заарештований 10 січня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.
  ВОРОНКОВ-ВОРОБЕЙЧИК Аврам Йосипович, 1904 р., м. Одеса, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Без роботи на час арешту. Заарештований 8 січня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 липня 1937 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Північно-Східних таборах НКВС СРСР. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.
  ГАЙСИНСЬКИЙ Теодор Якович, 1907 р., м. Хорол Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Хорол. Слюсар заводу. Заарештований 25березня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 7липня 1932 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Звільнений 27 серпня 1934 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.
  ГАЛЬПЕРИНА Буня Ганшеївна, 1907 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврейка, із робітників, освіта середня. Проживала у м. Кременчук. Без певних занять. Заарештована 14лютого 1927 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 березня 1927 р. за ст. 61 КК УСРР до виселення за межі УСРР. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.
  ГАНЗБУРГ Григорій Ілліч, 1904 р., смт Липова Долина Сумської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Працівник торгівлі. Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 26березня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 8 жовтня 1965 р.
  ГАНОПОЛЬСЬКИЙ Вульф Григорович, 1907 р., м.Світловодськ Кіровоградської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник місцевої фабрики. Заарештований 6 квітня 1935 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 липня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 квітня 1986 р.
  ГЕЛЬМАН Йосип Наумович, 1904 р., смт Семенівка Полтавської обл., єврей, із робітників-кустарів, освіта середня. Проживав у смт Семенівка. Заарештований 1 листопада 1926 р. Засуджений Особливою нарадою ОДПУ 28 січня 1927 р. "як соціально небезпечний елемент" до заслання на 3 роки до Середньої Азії; 26 березня 1927 р. вирок змінено на виселення до Палестини. Депортований 9 червня 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1994 р.
  ГЕЛЬФАНТ Арон Зельманович, 1897 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Службовець артілі. Заарештований 25 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при НКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
  ГЕНАМЕЦЬ Шмуль Мусійович, 1906 р., м. Бердичів Житомирської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Начальник в"язниці. Заарештований 25 березня 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 17 жовтня 1938р. за ст.ст. 54-11, 58-8 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 12 березня 1955р.
  ГЕНДЕЛЬМАН Аків Тевелевич, 1908р., с.Олевськ Коростенецького р-ну Волинської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Займався індивідуальною трудовою діяльністю. Заарештований 27 липня 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 16 вересня 1927 р. за ст. 58-5 КК РРФСР до 3 років заслання на Урал. Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ від 28 липня 1930 р. дозволено виїхати до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 листопада 1989 р.
  ГЕНІНА Рахіль Яківна, 1902 р., м. Миргород Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Без певного місця проживання. Без певних занять. Заарештована 13 січня 1942 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 5вересня 1942р. за ст. 58 "б" КК УРСР до 10років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.
  ГЕРСТЕНГАЙМ Елька Марківна, 1898 р., с. Мацьківці Львівської обл., єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Лубни Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 18 лютого 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.
  ГЕРСТЕНГАЙМ Хацкель Йосипович, 1896 р., с.Вничерка (Польща), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Лубни Полтавської обл. Службовець організації. Заарештований 18 лютого 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 листопада 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 листопада 1989 р.
  ГЕРТЛЕР Естер-Хана Бенедиктівна, 1894 р., м. Лодзь (Польща), єврейка, із робітників, освіти не мала. Проживала у м.Полтава. Робітниця артілі. Заарештована 28 лютого 1938 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 3 років заслання до Казахстану. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958 р.
  ГЕРТЛЕР Шмуль Яків Мордухович, 1891 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник промартілі. Заарештований 28 лютого 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 липня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 7 жовтня 1956 р.
  ГЕРЦ Моісей Гершович, 1898 р., м. Варшава (Польща), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник артілі. Заарештований 12 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 14грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28серпня 1989 р.
  ГЕРШАНОВИЧ Абрам Лейбович, 1903 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 19 березня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.
  ГЕРШАНОВИЧ Абрам Михайлович, 1886 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Перукар. Заарештований 24 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1936 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.
  ГЕРШАНОВИЧ Меєр Мейлахович, 1891 р., м. Полтава, єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник кооперації. Заарештований 13 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
  ГЕРШТЕЙН Петро Григорович, 1909 р., м. Фастів Київської обл., єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Київ. Робітник-боєць спецбудови. Заарештований 24 липня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Харківської обл. 14 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 вересня 1991 р.
  ГЕХМАН Анюта Аронівна, 1904 р., м. Вінниця, єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Вінниця. Домогосподарка. Заарештована 11 липня 1924 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання до Кіровського краю. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12квітня 1995 р.
  ГЕХТ Меєр Пахомович, 1883 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Пенсіонер. Заарештований 23 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4вересня 1989 р.
  ГИЛЬБУХ Вульф Юрійович, 1904 р., с. Очеретувате Семенівського р-ну Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у с. Очеретувате. Заступник голови колгоспу. Заарештований 19 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 вересня 1958р.
  ГИМАРО Еля Касілович, 1907 р., с. Білосток, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 30 вересня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 9 лютого 1937р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Верховним Судом УРСР 26 вересня 1958 р.
  ГІНДЛІН Лазір Абрамович, 1879 р., м. Полтава., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець артілі. Заарештований 11 березня 1938 р.Засуджений Полтавським обласним судом 10 лютого 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 24 лютого 1989 р.
  ГЛАЙТМАН (Грінблат) Ізраіль Йосипович (Абрам Лейбович), 1919р., м. Варшава (Польща), єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Бобрик Донськой Тульської обл. (Російська Федерація). Робітник шахти. Заарештований 20 квітня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1940 р. (стаття КК не вказана) до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 жовтня 1996 р.
  ГЛАСС Хума Лейзерівна, 1921 р., м. Замостя (Польща), єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м.Полтава. Робітниця підприємства. Заарештована 27 червня 1940 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 2листопада 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1989 р.
  ГЛЕЗЕР Ісаак Моісейович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Комісар військового підрозділу. Заарештований 5 лютого 1942р.Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 6червня 1942р. за ст. 58-1 "б" КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 11червня 1943 р. у м. Тамбов. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 грудня 1996 р.
  ГЛЕЙЗЕР Петро Давидович, 1906 р., м. Полтава., єврей, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 23червня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 5 окремої бригади морської піхоти 9 липня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 13 липня 1942. Реабілітований Військовим трибуналом Ленінградського ВО 16 березня 1996 р.
  ГОДКІН Яків Мусійович, 1882 р., м. Кіровоград, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник підприємства. Заарештований у серпні 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26жовтня 1936 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 жовтня 1958 р.
  ГОЛЬДБЕРГ Айзік Яколович, 1903 р., м. Бяла Фаска (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 25 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 січня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11березня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 серпня 1989 р.
  ГОЛЬДБЕРГ Давид Ізраільович, 1899 р., м. Полтава., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець установи. Заарештований 28 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1956 р.
  ГОЛЬДБЕРГ Олександр Ісаєвич, 1908 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Очаків Миколаївської обл. Військовий інженер. Заарештований 31травня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Верховного Суду СРСР 5січня 1938 р. за ст. ст. 58-1 "б", 58-8, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 6січня 1938 р. у м. Харків. Реабілітований Верховним Судом СРСР 20 квітня 1967 р.
  ГОЛЬДБЕРГ Яків Ілліч, 1911 р., м. Месятич Пінського р-ну Брестської обл. (Білорусь), єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Учень профшколи. Заарештований 14листопада 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 16 березня 1928 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1994 р.
  ГОЛЬДМАН Ісаак Маркович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Статистик-економіст бази "Хлопкозбуту". Заарештований 20 грудня 1936р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 грудня 1939 р. (стаття КК не вказана) за антифашистську діяльність до терміну попереднього ув'язнення. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 січня 1990р.
  ГОЛЬДШТЕЙН (Гольштейн) Годель Мотелев, 1884 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, неписьменний. Проживав у м. Кременчук. Візник. Заарештований 4 березня 1920р. Засуджений Полтавською ГубНК 16 червня 1920р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну агітацію до позбавлення волі на час громадянської війни. Амністований ГубНК 16 червня 1920 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1995 р.
  ГОЛЬЦОВ Семен Улянович, 1892 р., м. Вільнюс (Литва), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 26 січня 1929р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2березня 1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7лютого 1995 р.
  ГОНИК Євсей Борисович, 1896 р., с. Любиковичі Сарнеського р-ну Ровенської обл., єврей, із кустарів, освіта вища спеціальна. Проживав у м. Полтава. Завідувач відділу сортування зерна "Облзаготзерно". Заарештований 2 вересня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 липня 1939 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. За Постановою Верховного Суду УРСР 29жовтня 1939 р. з-під варти звільнений із підпискою про невиїзд. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26травня 1940 р.
  ГОРДАШНІКОВ Соломон Рувимович, 1904 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Завідувач торговим лотком. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 вересня 1936 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Вдруге засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 24 лютого 1951 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську діяльність до заслання на безтермінове поселення у Красноярський край. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 грудня 1955 р.
  ГОРДОН Моісей Львович, 1903 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у смт Нові Санжари Полтавської обл. Директор санаторію. Заарештований 4 грудня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 березня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 грудня 1957 р.
  ГОРЕЛИК Пинхос Авраамович, 1907 р., м. Миргород Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м.Миргород. Безробітний. Заарештований 16 січня 1926 р. Засуджений Полтавським окружним судом 18 лютого 1926 р., по суду виправданий. З-під варти звільнений. За Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР 16квітня 1926 р. висланий на 3 роки у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.
  ГОТТЕСМАН Лев Хаїмович, 1891 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Завідувач магазином. Заарештований 22 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 червня 1962 р.
  ГОТЛІБ Павло Аркадійович, 1896 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища медична. Проживав у м. Кременчук. Лікар санстанції. Заарештований 28 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 12 лютого 1957р.
  ГОХЕЙМ-ЛЮБОМИРСЬКИЙ Володимир Михайлович, 1868 р., м.Санкт-Петербург (Російська Федерація), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у с. Веселий Поділ Семенівського р-ну Полтавської обл. Службовець місцевої школи. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 8 жовтня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 13 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1990 р.
  ГРАНАС Меєр Пинхусович, 1906 р., м. Здунська-Воля (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник майстерні. Заарештований 25 серпня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7грудня 1937р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15листопада 1957р.
  ГРАУДЕНЦ Самійло Хаімович, 1898 р., с. Добра Лодзинського воєводства (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник артілі. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 вересня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 10 жовтня 1958 р.
  ГРЕЙС Гутман Мордохович, 1900 р., с. Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл., єврей, про соціальне походження та освіту відомості відсутні. Проживав у с. Сенча. Міліціонер. Заарештований 2 березня 1919 р. Засуджений Лохвицькою повітовою НК (дата засудження та стаття КК не вказані) за антирадянські дії до розстрілу. Вирок виконано у 1919 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 лютого 1995 р.
  ГРИШКАН Михайло Ісакович, 1898 р., с. Андріївка Бердянського р-ну Запорізької обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м.Миргород Полтавської обл. Перший секретар райпарткому. Заарештований 15 серпня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 1жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2жовтня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 31березня 1956 р.
  ГРІМБЕРГ Лев Михайлович, 1905 р., с. Русанівка Липоводолинського р-ну Сумської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Начальник підрозділу річфлоту. Заарештований 27 лютого 1936р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3вересня 1936р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан; 26 червня 1937 р. - до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30червня 1989р.
  ГРІНБЕРГ Веніамін Юхимович, 1893 р., м.Дніпропетровськ, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник підприємства. Заарештований 19 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. (стаття КК не вказана) "за контрреволюційну троцькістську діяльність" до 5років позбавлення волі. Звільнений у 1946 р., у 1950 р. зісланий на поселення до Красноярського краю. Реабілітований Верховним Судом СРСР 18 серпня 1956 р.
  ГРІНВАЛЬД Мойсей Лейбович, 1909 р. м. Сєрдліце Люблінського воєводства (Польща), єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Хорол Полтавської обл. Робітник житлоуправління. Заарештований 24 червня 1941 р. Засуджений Верховним Судом Татарської АРСР 22 листопада 1941 р. за ст. ст. 58-10 ч. 1, 58-13 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою Росії 10 листопада 1992 р.
  ГРІНПРЕСС Бер Хацкелевич, 1873 р., м. Ромни Сумської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Раввин. Заарештований 19 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 липня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  ГРОСБЕРГ Натан Шломович, 1898 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із кустарів, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Робітник підприємства. Заарештований 5 липня 1941р. Засуджений Полтавським обласним судом 25 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 22березня 1990 р.
  ГРОСМАН Герш Фроймович, 1913 р., м. Гродиск, Польща (за старим адмінподілом), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 16квітня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 25 жовтня 1940 р. за ст. 54-6 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1989 р.
  ГРОСФЕЛЬД Овсій Григорович, 1899 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник підприємства. Заарештований 5 жовтня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 7 березня 1939 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 7років позбавлення волі. Помер у місцях ув'язнення. Реабілітований Верховним Судом УРСР 17липня 1959 р.
  ГРУПП Лейба Абрамович, 1877 р., м. Ошмяни Гроднеської обл. (Білорусь), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник культустанови. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23вересня 1936 р. (стаття КК не вказана) "за контрреволюційну троцькістську діяльність" до 3років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13березня 1990 р.
  ГУБКІНА Раїса Олександрівна, 1910 р., м. Глухів Сумської обл., єврейка, із службовців, освіта вища. Проживала у м. Лубни Полтавської обл. Лікар санстанції. Заарештована 27грудня 1937р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 березня 1938 р. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1989 р.
  ГУРВІЧ Борис Львович, 1907 р., м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Учень профтехшколи. Заарештований 2квітня 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 17червня 1927 р. за ст. 58-5 КК РРФСР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.
  ГУРЕВИЧ Борис Маркович, 1901 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Агент відділу постачання тютюнової фабрики. Заарештований у 17 березня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938р. за ст. ст. 54-10, 54-11 до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 липня 1959 р.
  ГУРЕВИЧ Данило Ізраїлійович, 1903 р., м. Кобеляки Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Заарештований 31 травня 1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 травня 1943 р. (стаття КК не вказана) за самовільний відступ від бойових розпоряджень до 5років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 8 січня 1957 р.
  ГУРЕВИЧ Кельман Абрамович, 1885 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Безробітний. Заарештований 29вересня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну агітацію до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956р.
  ГУРЕВИЧ Сарра Зельманівна, 1905 р., м. Миргород Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Миргород. Без певного місця роботи. Заарештована 2 вересня 1924 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3років заслання. 21 серпня 1925 р. вирок змінено на виселення до Палестини. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
  ГУРЄВИЧ Михайло Ільїч, 1910 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Студент залізничного технікуму. Заарештований 3 вересня 1836 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 29 листопада 1936 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.
  ГУТЕРМАН Ісак Абрамович, 1896 р., с. Могильниця Варшавського воєводства (Польща), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 30 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 17 травня 1929 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 14 липня 1929 р.
  ГУТШАБЕС Сруль Азраільович, 1894 р., м. Пінськ (Білорусь), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Працівник торгівлі. Заарештований 23 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. у м.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22листопада 1957р.
  ДАШЕВСЬКИЙ Петро Олександрович, 1896 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта нижча. Проживав у смт Нові Санжари Полтавської обл. Перукар. Заарештований 3 листопада 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 26 лютого 1939р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 2жовтня 1990 р.
  ДАШКОВСЬКИЙ Лазар Авадійович, 1915 р., м. Лохвиця Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 15 липня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом КВО 14 лютого 1939 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки. Звільнений 1 червня 1940р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 22 квітня 1940 р.
  ДЕДУШЕВСЬКИЙ Вільям Янович, 1895 р., Угорщина (більш точні дані відсутні), єврей, із кустарів, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Механік заводу. Заарештований 14грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11 березня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 18 вересня 1969 р.
  ДЕЙЧМАН Соломон Якович, 1897 р., смт Мокра Калигірка Катеринопільського р-ну Черкаської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Заввиробництвом артілі "Трикотажник". Заарештований 14грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 листопада 1957 р.
  ДИЗЕНГОФ Самуїл Давидович, 1909 р., м. Одеса, єврей, із службовців, освіта середня спеціальна (верстатобудівельний технікум). Проживав у м. Миргород Полтавської обл. Технік-плановик артілі. Заарештований 4 липня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 травня 1942 р. (стаття КК не вказана) до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12лютого 1990 р.
  ДИМЕНШТЕЙН Зельман Гершович, 1906 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня спеціальна (Кременчуцький електромеханічний технікум). Проживав у м.Кременчук. Слюсар Крюківського вагонобудівного заводу. Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 11листопада 1958р.
  ДІНЕР Євген Самійлович, 1902 р., м. Житомир, єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Службовець електростанції. Заарештований 14 січня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 травня 1941 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна та з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом УРСР 2 листопада 1956 р.
  ДІСКІН Арон-Яків Симонович, 1902 р., Вілямпільська слобода Ковенської губернії (за старим адмінподілом, Литва), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лохвиця Полтавської обл. Службовець артілі. Заарештований 3 січня 1938р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18листопада 1939 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.
  ДОБРОВСЬКИЙ Давид-Герш Лейзерович, 1910 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук. Голова артілі. Заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 16 травня 1958 р.
  ДОБРУСКІН Віктор Анатолійович, 1912 р., м. Берлін (Німеччина), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у смтШишаки Полтавської обл. Вчитель. Заарештований 28грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 березня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.
  ДОБРУСКІН Шмуль Вульфович, 1884 р., с. Інгулець Білозірського р-ну Херсонської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник "Птахопрому". Заарештований 17 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  ДОБРЯКОВ Олександр Йосипович, 1906 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 21 липня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом 20 Армії 30 липня 1941 р. за ст. ст. 58-10 ч. 2, 136 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку у справі відсутні. Реабілітований Військовим Судом Центрального регіону України 9 квітня 1997 р.
  ДОГАДЬКО Лев Юхимович, 1906 р., с. Рівне Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м.Полтава. Викладач педінституту. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 липня 1989 р.
  ДОЧКІН Лазар Фроімович, 1907 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта нижча. Проживав у м.Кременчук. Робітник артілі. Заарештований 13 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 29грудня 1959 р.
  ДРАННІКОВ Абрам Маркович, 1905 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Інструктор по спорту. Заарештований 3 серпня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 23 січня 1926 р. за ст. ст. 61, 72 КК УСРР до 3 років заслання до Кіркраю; 29 квітня 1926 р. - до вислання до Палестини. Звільнений достроково з дозволом в"їзду до СРСР 25 листопада 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.
  ДРЕКСЛЕР Герш Шлемович, 1900 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 27 квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15травня 1989 р.
  ДРИБІНСЬКИЙ Беніамін Давидович, 1907 р., м.Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Начальник політвідділу, інспектор міської міліції. Заарештований 19 березня 1935 р. Засуджений Військовим трибуналом Прикордонної та Внутрішньої Охорони УРСР Харківської обл. 14січня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Термін покарання відбував у таборах НКВС м. Караганда (Казахстан). Реабілітований Полтавським обласним судом 1 червня 1990 р.
  ДРОБНІС Розалія Аронівна, 1889 р., м. Браславль Каунаської обл. (Литва), єврейка, із селян, освіта нижча. Проживала у м. Полтава. Робітниця фабрики. Заарештована 8лютого 1938 р. Засуджена Верховним Судом СРСР 17 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 17 жовтня 1938р. у м. Полтава. Реабілітована Верховним Судом СРСР 20березня 1964 р.
  ДУБОВИЦЬКИЙ Павло Григорович, 1892 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Пирятин. Працював на керівних посадах підприємств легкої та харчової промисловості. У 1941 р. пішов у народне ополчення. Сержант 77Гвардійської стрілецької дивізії. Заарештований 5травня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 77 Гвардійської стрілецької дивізії 13травня 1943р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки. Реабілітований Військовим трибуналом Північно-Кавказького ВО 4 квітня 1960 р.
  ДУНАЄВСЬКА Паша Йосипівна, 1908 р., м. Полтава., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м.Полтава. Домогосподарка. Заарештована 7 жовтня 1926 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 25 лютого 1927 р. (стаття КК не вказана) за участь у контрреволюційній організації до 3років заслання до Середньої Азії Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 17 липня 1989 р.
  ДУНАЄВСЬКИЙ Наум Якович, 1886 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Службовець облспоживспілки. Заарештований 30 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 13 жовтня 1938 р. в м. Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 липня 1989 р.
  ДУНАЄВСЬКИЙ Соломон Ісакович, 1901 р., м. Яготин Київської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Завідувач складом. Заарештований 1грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 15 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 12червня 1959 р.
  ДУНІЦ Ісаак Шлемович, 1903 р., м. Влащево (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Львів 20квітня 1940 р. Засуджений народним судом Радянського р-ну м. Львова за спекуляцію до 1 року позбавлення волі. Термін покарання відбував у Полтавській ППТК. Заарештований 13жовтня 1940 р. Вдруге засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 7 травня 1941 р. за ст. 54-10 КК УСРР (стаття КК не вказана) до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1989 р.
  ДУСАВИЦЬКИЙ Борис Ісаакович, 1906 р., м. Лохвиця Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта середня спеціальна (закінчив Лохвицьку профтехнічну школу). Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Плановик артілі "Хімкомбінат". Заарештований 5 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 9 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29липня 1959 р.
  ДАШЕВСЬКИЙ Петро Олександрович, 1896 р., м.Полтава, єврей, із службовців, освіта нижча. Проживав у смт Нові Санжари Полтавської обл. Перукар. Заарештований 3листопада 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 26 лютого 1939р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 2жовтня 1990 р.
  ЕДЛІН Веніамін Шоломович, 1912 р., смт Нові Санжари Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Полтава. Співробітник газети. Заарештований 21жовтня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 19 січня 1938 р. за ст. ст. 20, 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна та з поразкою в правах на 5років. Звільнений 21 січня 1947 р.; Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 13 квітня 1949 р. за ст. ст. 54-8, 54-11 КК УРСР до поселення у Красноярському краї. Реабілітований Верховним Судом СРСР 31 березня 1956р.
  ЕДЛІН Лев Шимонович, 1910 р., с. Мала Перещепина Новосанжарського р-ну Полтавської обл., єврей, з міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 29 квітня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 травня 1928 р. (стаття КК не вказана) за участь у сіоністській організації до виселення за межі України на 3 роки; 18 березня 1931 р.-до позбавлення права проживання у певних місцях СРСР на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 липня 1994 р.
  ЕДЛІН Михайло Давидович, 1917 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта вища. У 1935-1937 рр. навчався у Ленінградському театральному училищі. У 1939 р. призваний до ЧА. У 1941 р. служив у 947 артбатальйоні зв'язку 10 Армії. У 1941 р. потрапив у полон до німців. Був перекладачем у таборі віськовополонених з липня 1941 р. по квітень 1943 р. Заарештований 4 липня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом 101 Гвардійської стрілецької дивізії 18 жовтня 1945р. за ст. 58-1 "б" КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбув. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 29березня 1965 р.
  ЕЛЬКІН Наум Мойсейович, 1909 р., смт Семенівка Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кустар. Заарештований 29 квітня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22червня 1928 р. (стаття КК не вказана) за участь у сіоністській організації до заслання у Середню Азію на 3 роки. Звільнений достроково 10 серпня 1928 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994 р.
  ЕЛЬМАН Семен Лазарович, 1907 р., м. Київ, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Викладач інституту. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7вересня 1989 р.
  ЕЛЯШКЕВИЧ Герш-Мендель Шмеркович, 1907 р., м.Чигирин Черкаської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець артілі. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 вересня 1941р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1958 р.
  ЕПШТЕЙН Вульф Моісейович, 1907 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Учень ФЗН при панчішній фабриці. Заарештований 19 червня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОППУ УСРР 20серпня 1926 р. (стаття КК не вказана) за приналежність до сіоністських організацій до 3 років заслання у Середню Азію. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2серпня 1989 р.
  ЕПШТЕЙН Олександр Миронович, 1895 р., с.Новополтавка Чернігівського р-ну Запорізької обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець організації. Заарештований 27 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 липня 1939 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна та з поразкою в правах на 5років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 травня 1940 р.
  ЕПШТЕЙН Рувім Григорович, 1906 р., м. Глухів Сумської обл., єврей, із службовців, освіта не вказана. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований у 1935 р. (точна дата не вказана). Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 березня 1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 3років позбавлення волі. Особливою нарадою НКВС СРСР 26березня 1938 р. термін продовжено на 3 роки. Звільнений 10квітня 1941 р. Заарештований вдруге 24червня 1941 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент". Помер у місцях ув'язнення 11 березня 1942 р. у м. Єлабуга. Реабілітований Харківським обласним судом 13 березня 1964 р.
  ЄДВАБНИК Лейб Міркович, 1915 р., м. Холм (Польща), єврей, із кустарів, освіта не вказана. Проживав у м. Полтава. Робітник майстерні. Заарештований 28 червня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 11 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 30 вересня 1992 р.
  ЄСЕЛЬСОН Ізраіль Ушерович, 1902 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Робітник заводу. Заарештований 21серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.
  ЄФІМОВ-ФУДИМ Єфім Аббусович, 1901 р., м. Одеса, єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м.Полтава. Службовець установи. Заарештований 12 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1956 р.
  ЗАБІЖАНСЬКИЙ Хаім Менделеєвич, 1906 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Ташкент. Викладач військової академії ім.Сталіна. Заарештований 8 березня 1943 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 листопада 1943 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.
  ЗАГЕР Герман Миронович, 1888 p., м. Даугавпілс (Латвія), єврей, із міщан, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Київ. Службовець комбінату. Заарештований 12 грудня 1930р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР (дата не вказана) за ст. 54-7 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9січня 1990 р.
  ЗАІКА Давид Нісанович (Носонович), 1888 p., м. Тальне Черкаської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець фабрики. Заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 18 грудня 1964 р.
  ЗАЙДЕНБЕРГ Григорій Моісейович, 1904 р., м. Хоми (Польща), єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Фотограф артілі "Побут". Заарештований 15 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 травня 1956р.
  ЗАЙДІНЕР Ісак Львович, 1881 p., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Лікар. Заарештований 3 квітня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 23липня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1956 р.
  ЗАСЛАВСЬКИЙ Лев Ісаакович, 1918 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Начальник хімслужби 863 окремого батальйону зв'язку 8 стрілецької дивізії 32 діючої армії. Заарештований 2січня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Західного фронту 12січня 1942 р. за ст. 58-1 "б" КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 28січня 1942 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 23липня 1957 р.
  ЗАСЛАВСЬКИЙ Хаім Абрамович, 1904 р., м. Сміла Черкаської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Зав. відділом універмагу. Вперше заарештований 24 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Звільнений 24 серпня 1939р. Вдруге засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16січня 1943р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбув. Втретє засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 28 червня 1950 р. за ст. 7-35 КК РРФСР до 10 років заслання у Карагандинську обл. Постановою Центральної комісії по перегляду справ на осіб, засуджених за контрреволюційні злочини всі три справи скасовані за відсутністю складу злочину. 9 травня 1955 р. звільнений від заслання.
  ЗАТУРЕНСЬКИЙ Арон Лазаревич, 1886 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м.Хорол Полтавської обл. Заступник директора промкомбінату. Заарештований 18 лютого 1938р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 серпня 1989 р.
  ЗЕЛІКМАН Злата Генріхівна, 1916 р., м. Полтава, єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м.Полтава. Службовець фабрики. Заарештована 15 грудня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 15 серпня 1958 р.
  ЗИСКІНД Ілля Абрамович, 1882 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із селян, освіта вища. Проживав у м. Лубни. Директор школи Љ 8. Заарештований 28 березня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 11 листопада 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11жовтня 1995 р.
  ЗИСМАН (ЗІСЬМАН) Арон-Мойсей Зиселевич (Зісілєвич), 1893 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Майстер фабрики. Заарештований 24червня 1941 р. Засуджений Верховним Судом Татарської АРСР 2грудня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою Російської Федерації 20 січня 1993 р.
  ЗІЛЬБЕРШТЕЙН Лев Абрамович, 1887 р., м. Кишинів (Молдова), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Службовець організації. Заарештований 3 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956р.
  ЗІНГЕР Шмуль Лейзерович, 1885 р., Литва (точні дані відсутні), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 19серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 жовтня 1957р.
  ЗЛАТОБРОД Семен Мусійович, 1898 p., м. Варшава (Польща), єврей, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у смт Решетилівка Полтавської обл. Вчитель школи. Заарештований 2 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 листопада 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 червня 1962 р.
  ЗОМЕНБЕРГ Іцек Янкелевич, 1918 p., м. Опол'є (Польща), єврей, із робітників, освіта не вказана. Проживав у м. Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 16 квітня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 серпня 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Амністований 2грудня 1941 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 травня 1989 р.
  ЗУММЕР Струль Гдалевич, 1896 p., м. Новий Двір (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 26листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.
  ЗВОНИЦЬКИЙ Юліан Володимирович, 1897 р., м.Лубни Полтавської обл., єврей, соціальне походження не вказане, освіта середня. Проживав у м. Санкт-Петербург (Російська Федерація). Кадровий військовий. Заарештований 11 серпня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 23 вересня 1938 р. за ст. ст. 51-8, 58-8, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 вересня 1938 р. у м. Санкт-Петербург. Реабілітований Верховним Судом СРСР 6червня 1956р.
  ІЗВИЦЬКИЙ Юхим Семенович, 1908 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Швець промартілі. Заарештований 19 листопада 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 24 серпня 1956 р.
  ІЛЛЄВСЬКИЙ Антон Федосійович, 1902 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник 12 взуттєвої фабрики. Заарештований 5 вересня 1937р. Засуджений Верховним Судом СРСР 17 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 10-54-8, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. Термін покарання відбув. З 1951 р. по 1956 р. знаходився на поселенні у Магаданській обл. Реабілітований Верховним Судом СРСР 16травня 1956 р.
  ІЛЬЯШЕВИЧ Матус Монович, 1914 р., м. Вільнюс (Литва), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Навчався у будівельному інституті. Заарештований 22серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 вересня 1989 р.
  ІЛЬЯШЕВИЧ Маша Монівна, 1916 р., м. Вільнюс (Литва), єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Машинарка-хутровичка артілі "Промшвейкооп". Заарештована 22серпня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 24 листопада 1989 р.
  ІЛЬЯШЕВИЧ Мона Мордухович, 1892 р., м. Вільнюс (Литва), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Кравець артілі "Промшвейкооп". Заарештований 21серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 вересня 1989 р.
  ІЛЬЯШЕВИЧ Ціля Мойшовна, 1895 р., м. Вільнюс (Литва), єврейка, соціальне походження не вказане, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Кравчиня артілі "Промшвейкооп". Заарештована 30 жовтня 1937 р. За рішенням УДБ УНКВС від 7грудня 1938 р. за ст. 54-12 КК УРСР по суду виправдана. З-під варти звільнена. Реабілітована УДБ УНКВС Полтавської обл. 7грудня 1938р.
  ІМАС Арон Маркович, 1891 р., м. Бендери Бесарабської губернії, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Бухгалтер аптекоуправління. Заарештований 15грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 12січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 31 жовтня 1958 р.
  ІОШПЕ Рива Яківна, 1904 р., м. Кремянець Тернопільської обл., єврейка, із робітників, освіта середня. Проживала у м.Кременчук Полтавської обл. Службовець артілі. Заарештована 9 березня 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 11листопада 1958 р.
  ІТИГІН Моісей Хононович, 1906 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Інструктор художньої самодіяльності клубу "Промкооперації". Заарештований 6 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 3 років заслання у Казахстан. Заарештований вдруге 24 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958 р. та Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.
  ІЦИКСОН Липа Абрамович, 1891 р., м. Торушни, Литва, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Завідувач господарством будинку інвалідів. Заарештований 30 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 14 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6-9-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 листопада 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13вересня 1989 р.
  КАВИЦЬКИЙ Рувим Мусійович, 1891 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Пирятин. Службовець підприємства. Заарештований 7березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 25квітня 1939 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 4років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 23жовтня 1939 р.
  КАГАНОВ Семен Павлович, 1909 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Голова Полтавської міськради ТСО-Авіахіма. Заарештований 16листопада 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 4січня 1938 р. за ст.ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 5 січня 1938 р. у м. Харків. Реабілітований Верховним Судом СРСР 8 травня 1958 р.
  КАМИНСЬКИЙ Ілля Григорович, 1888 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець закладу. Заарештований 23 березня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 30 квітня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1, 54-12 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 27 квітня 1962р.
  КАМІНЕР Ліза Зельмановна, 1907 р., м. Житомир, єврейка, із кустарів, освіта середня. Проживала у м. Полтава. Панчішниця-мотальниця. Заарештована 18 квітня 1927 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 26травня 1927 р. за ст. 58-5 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 7вересня 1989 р.
  КАМІНСЬКИЙ Герш Лейбович, 1891 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник будівельної організації. Заарештований 24 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.
  КАМІНСЬКИЙ Ілля Григорович, 1888 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Дукар на поліграффабриці. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений не був. Помер у санчастині в'язниці 18 жовтня 1942р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 грудня 1961 р.
  КАМІНСЬКИЙ Марко Савелійович, 1868 р., с. Кіровське Чорноморського р-ну (АР Крим), єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Перебував у в'язниці. Справу порушено 19 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 16грудня 1938 р. за 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10років позбавлення волі. Помер у місцях ув'язнення 10 січня 1939 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27лютого 1995 р.
  КАНЕВСЬКИЙ Самуіл Меєр-Гершкович, 1907 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Безробітний. Заарештований 11 січня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26червня 1925 р. за ст.ст. 61, 70 КК УСРР до 3 років заслання у Середню Азію. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 серпня 1994 р.
  КАНТОР Фрідзель Вольфович, 1905 р., с. Уланів Хмільницького р-ну Вінницької обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у смт Решетилівка Полтавської обл. Завідуючий райаптекою. Заарештований 14серпня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Харківської обл. 26 серпня 1941 р. за ст. 54-14 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 30 жовтня 1942 р.
  КАПЛАН Ізраіль Давидович, 1903 р., смт Баранівка Житомирської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Заарештований 3 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21вересня 1938 р. за ст.ст. 54-6, 54-9 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 6 листопада 1963р.
  КАПЛАН Янкель Зисманович, 1890 р., м. Жухлін Плоцького воєводства (Польща), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник артілі. Заарештований 26 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 грудня 1937р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29грудня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 17листопада 1956 р.
  КАРДАШЕНКО Анатолій Євсейович, 1897 р., с. Шняківка Ніжинського р-ну Чернігівської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кравець швейної фабрики. Заарештований 6вересня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15січня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Ухтпечтаборах, у таборах м.Воркута, де помер 11 травня 1939 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 травня 1989 р.
  КАРЛІН Ізраіль Ілліч, 1887 р., смт Чорнухи Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Завідуючий складом сировини повстяної фабрики. Заарештований 3 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 21 лютого 1959 р.
  КАРП Лазарь Натанович, 1910 р., м. Кайданово (Білорусь), єврей, із службовців, освіта середня (Ленінградський політехнікум шляхів сполучення). Проживав у м. Полтава. Завідуючий курсом залізничного технікуму. Заарештований 23 липня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 15 березня 1939 р. за ст.ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. З-під варти звільнений 2 лютого 1940 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 23 вересня 1939 р.
  КАССІР Мойсей Янкелевич, 1910 р., м. Ентеев (Німеччина), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Лаборант держфото. Заарештований 23 травня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.
  КАЦ Діна Львовна, 1900 р., м. Ковно (нині м. Каунас), Литва, єврейка, із службовців, освіта не вказана. Проживала у м. Миргород Полтавської обл. Народний суддя. Заарештована 31грудня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР (стаття КК не вказана) як дружина зрадника Батьківщини до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбувала у Темниковських таборах. Реабілітована Верховним Судом СРСР 24 березня 1956р.
  КАЦ Ківа Фроймович, 1904 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць 880 стрілецького полку 189 стрілецької дивізії. Заарештований 13 вересня 1942р. Засуджений Військовим трибуналом військ 189 стрілецької дивізії 10 листопада 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 19 листопада 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1994 р.
  КАЦЕНКО-КАЦ Михайло Соломонович, 1902 р., с.Любимівка Машівського р-ну Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Інспектор Полтавського облторгу. Заарештований 4 квітня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29жовтня 1939р. (стаття КК не вказана) за участь у правотроцькістській організації до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбув. Реабілітований Полтавським обласним судом 23березня 1956 р.
  КВЕНЦЕЛЬ Юдіф Ізраілївна, 1908 р., м. Полтава, єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Одеса. Без певного місця роботи. Заарештована 11 березня 1926 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 31 липня 1926 р. (стаття КК не вказана) за приналежність до антирадянської організації до 3 років заслання у Середню Азію. Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 20травня 1927 р. від покарання звільнена за станом здоров'я. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994 р.
  КВІТНИЦЬКИЙ Ілля Самійлович, 1899 р., м. Черкаси, єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Працівник річфлоту. Заарештований 28 січня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 6 липня 1941р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Помер у місцях ув'язнення 20 квітня 1942 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 10 серпня 1962 р.
  КЕДРОВ Самійло Григорович, 1903 р., Чернігівська обл., єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Вантажник артілі "Коопвантажників". Заарештований 25червня 1941 р. Засуджений не був, помер у ізоляторі в'язниці м. Мамадиш Татарської АРСР 26 серпня 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 лютого 1995 р.
  КЕЙСЕРМАН Мендель Борисович, 1904 р., смт Семенівка Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у смт Семенівка. Завідуючий пунктом Хорольської контори артілі утильпрому. Заарештований 19 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938р. за ст.ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 вересня 1958 р.
  КЕСЕЛЬМАН Шмерель Хаімович, 1892 р., Житомирська обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Продавець. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  КИРШЕНБЛАТ Михайло Давидович, 1905 р., м. Тбілісі (Республіка Грузія), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Тбілісі. Директор і головний лікар швидкої допомоги. Заарештований 1 жовтня 1936 р. Засуджений Верховним Судом СРСР за ст.ст. 17-65, 68 КК Вірменської РСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Полтавській в'язниці. Вдруге засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21 січня 1938 р. (стаття КК не вказана) як кадровий троцькіст до розстрілу. Вирок виконано 27 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14листопада 1989 р.
  КІРШБАУМ Адольф Максимович, 1896 р., м. Варшава (Польща), єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Механік швейної фабрики. Заарештований 27 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 грудня 1937р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.
  КЛАРРАЙХ Самійло Хаскелевич, 1902 р., с. Станіслав Білозерського р-ну Херсонської обл., єврей, із міщан, освіта вища (Краківський університет). Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Викладач німецької мови у педучилищі. Заарештований 23 червня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 13 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 30 вересня 1992 р.
  КЛЕРМАН Хаім Аронович, 1914 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Вантажник контори "Заготзерно". Заарештований 4 травня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 18 липня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 13 грудня 1991 р.
  КЛИМОВИЦЬКИЙ Мирон Абрамович, 1902 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із службовців, неповна середня. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Завідуючий пунктом "Заготзерно". Заарештований 3 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. (стаття КК не вказана) за шпигунську діяльність до розстрілу. Вирок виконано 25 липня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 4 квітня 1958 р.
  КЛИНОВСЬКИЙ Віктор Мошкович, 1920 р., м. Озерків (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Чорноробочий Полтавського ткацького комбінату. Заарештований 20 лютого 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 31 травня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1989 р.
  КЛІНК Фішель Мордухович, 1903 р., м. Коломия Івано-Франківської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник будівельної організації. Заарештований 13 серпня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 18 жовтня 1988 р.
  КЛІОРІН Марко Захарович, 1904 р., м. Харбін (Китай), єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник будівельної контори. Заарештований 28листопада 1939 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2вересня 1940 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27червня 1989 р.
  КОВАРСЬКИЙ Ельхонон Вульфович, 1918 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Мобілізований до Червоної Армії 24 липня 1941 р. Заарештований 14 січня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Сибірської стрілецької дивізії 24січня 1943 р. за ст. ст. 58-10 ч. 2, 193-1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом України 26травня 1999 р.
  КОГАН Арон Зельманович, 1908 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Водопровідник. Заарештований 7березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 30червня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Вдруге заарештований 4серпня 1951 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 12 січня 1952 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до вислання на поселення у Красноярський край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13листопада 1989 р. та Верховним Судом УРСР 12 жовтня 1990р.
  КОГАН Борис Юхимович, 1905 р., м. Горки Гомельської обл. (Республіка Білорусь), єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Полтава. Плановик транспортно-експедиційної контори. Заарештований 4 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-7 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  КОГАН Леонід Ілліч, 1908 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Електрослюсар механічного заводу. Заарештований 26 січня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2 березня 1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3років заслання у Сибір. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1995 р.
  КОГАН Меєр Борисович, 1894 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Лубни Полтавської обл. Головний бухгалтер фабрики. Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 1 лютого 1938 р. за ст. ст. 54-6 ч. 2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17квітня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1червня 1962 р.
  КОГАН (КАГАНОВ) Сімха Єльович, 1904 р., м. Лохвиця Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Заарештований 2 вересня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
  КОГЕН Наум Аронович, 1907 р., м. Вовчанськ Харківської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Без певного місця роботи. Заарештований 26 квітня 1926р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 25 червня 1926р. за ст. 61 КК РСФРР як керівник скаутської соціалістичної організації "Гашомер-Гаціор" до 3 років заслання у Казахстан. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 27 серпня 1926 р. заслання замінено виселенням до Палестини. 27 травня 1927 р. вибув до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 грудня 1994 р.
  КОЗАК Дмитро Абрамович, 1910 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 10квітня 1933 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ Далекосхідного краю 29 серпня 1933 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4лютого 1991 р.
  КОЛОМИЙСЬКИЙ Беньямін Абрамович, 1922 р., м.Полтава, єврей, соціальне походження не вказане, освіта середня. Проживав у м. Харків. Військовий авіамеханік. Заарештований 20 березня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Астраханського гарнізону 17 квітня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Військовою прокуратурою КВО 18листопада 1991 р.
  КОЛЧИНСЬКИЙ Моісей Бенціонович, 1879 р., м.Золотоноша Черкаської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник підприємства. Заарештований 8березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938р. за ст. 54-10 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4червня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956 р.
  КОЛЬЧИНСЬКИЙ Самуіл Борисович, 1895 р., м.Золотоноша Черкаської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Інспектор облфінвідділу. Заарештований 8 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956р.
  КОМІСАРОВ Марк Йосипович, 1893 р., м. Керч (АР Крим), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Москва (Російська Федерація). Службовець артілі. Заарештований 10 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 липня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 липня 1959 р.
  КОРЖОВА Тетяна Миронівна, 1918 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврейка, із робітників, освіта вища. Перекладач розвідвідділу. Заарештована 2 січня 1943 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1944 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську діяльність до 5років позбавлення волі. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 4квітня 1957 р.
  КОРНБЛІТ Двойра Ареєвна, 1904 р., м. Лодзь (Польща), єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м.Полтава. Робітниця промартілі. Заарештована 2 березня 1938р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 11жовтня 1939 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 3років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 19січня 1990 р.
  КОРОНБЛІТ Лев Якович, 1899 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у м.Полтава. Вчитель. Заарештований 27 квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15травня 1989 р.
  КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Абрам Сергійович, 1892 р., м.Лубни Полтавської обл., єврей, із торговців, освіта вища медична. Проживав у м. Лубни. Завідуючий Лубенської ренгенетації. Заарештований 10 січня 1938р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 лютого 1938 р. за ст. 54-6 ч. 2 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 листопада 1957 р.
  КОТОВ Мусій Аронович, 1904 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Кременчук. Майстер машинобудівного заводу. Заарештований 1 липня 1941 р. Засуджений Верховним Судом Татарської АРСР 29 листопада 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою Російської Федерації 30 грудня 1992 р.
  КОФМАН Зиновій Саулович, 1904 р., м. Чернігів, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Завідуючий райфінвідділом. Заарештований 30 липня 1937 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 5грудня 1937 р. за ст. 54-8, 54-11 КК УРСР до 15років позбавлення волі з поразкою в правах на 5років. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 5жовтня 1955 р.
  КОХМАН Яків Абрамович, 1907 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Кременчук. Сортувальник деревообробного комбінату. Заарештований 19 серпня 1936р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1936р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 жовтня 1958 р.
  КРАВЕЦЬ Яків Мнашевич, 1912 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, соціальне походження не вказане, малописьменний. Проживав у м.Кременчук. Слюсар штампзаводу. Заарештований 8 вересня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 1 грудня 1936 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1995 р.
  КРАВЧИК Маша Соломонівна, 1905 р., м. Полтава, єврейка, із робітників, освіта середня. Проживала у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештована 13 жовтня 1926 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 17 грудня 1926 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 3 років заслання у Середню Азію з подальшим позбавленням права проживання в регіонах з прикріпленням до певного місця проживання. Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 5липня 1929 р. у разі одержання закордонного паспорта зіслання до Середньої Азії замінено висланням до Палестини. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994 р.
  КРАЗ Марія Яківна, 1900 р., м. Чигирин Черкаської обл., єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Лубни Полтавської обл. Машиністка тютюнової фабрики. Заарештована 31 жовтня 1937 р. Засуджена Верховним Судом СРСР 5 січня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 6 січня 1938р. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1991р.
  КРАЙЗ Яків Маркович, 1880 р., м. Кам'янець-Подільський Хмельницької обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Економіст обласної дитячої комісії. Заарештований 8 травня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19червня 1989 р.
  КРАСНОВ Юхим Абрамович, 1906 р., м. Полтава, єврей, із кустарів, освіта вища (Академія зв'язку). Проживав у м.Ленінград (нині м. Санкт-Петербург, Російська Федерація). Полковник запасу. Заарештований 30грудня 1949 р. Засуджений Військовим трибуналом Ленінградського ВО 10травня 1950 р. за ст. ст. 58-10 ч. 1, 193-17 КК РРФСР до 10років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років за позбавленням військового звання "полковник". Звільнений у 1955 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 6 травня 1955р.
  КРИВИНСЬКА Любов Леопольдівна, 1887 р., м.Полтава, єврейка, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживала у м.Полтава. Операційна сестра військового госпіталю. Заарештована 1 листопада 1937р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 листопада 1939р. за ст. 54-10 ч. 1КК УРСР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 30 січня 1990 р.
  КРИВИНСЬКА Марія Леопольдівна, 1887 р., єврейка, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживала у м. Полтава. Працівниця Полтавської громади "Ліга врятування дітей". Заарештована 22 липня 1924р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 10 жовтня 1924р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 20 вересня 1995 р.
  КРИЖАКІВСЬКИЙ Наум Абрамович, 1913 р., м.Пирятин Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Червоноармієць. Заарештований 11 червня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 192 стрілецької дивізії 14 липня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 26листопада 1958 р.
  КРИМСЬКИЙ Йосип Львович, 1909 р., с. Говтва Козельщинського р-ну Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Харбін (Маньчжурія-Китай). Інспектор по кадрах акціонерного товариства. Заарештований 30липня 1946 р. Засуджений Військовим трибуналом Забайкальсько-Амурського ВО 15 листопада 1946 р. за ст. 58-1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30листопада 1994 р.
  КРИСЛАВСЬКИЙ Шлема Лейзерович, 1904 р., м.Зіньків Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Зіньків. Місце роботи не вказане. Заарештований 12 вересня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12листопада 1926 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську діяльність до 3 років позбавлення волі. Звільнений за Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 26березня 1927р. Вдруге засуджений Судовою трійкою при УНКВС Харківської обл. (дата не вказана) за ст. ст. 54-2, 54-6, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 23квітня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994р.
  КРИЧЕВСЬКИЙ Янкель Шмульович, 1905 р., м.Конотоп Сумської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Москва. Репетитор. Заарештований 26 квітня 1925 р. 5 липня 1925 р. звільнений з-під варти під підписку про невиїзд. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 21 серпня 1925 р. за ст. 61 КК РСФРР до 3 років заслання на Урал; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 9 березня 1928 р. (стаття КК не вказана) - до заборони проживання у певних місцях СРСР на 3 роки; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 24 травня 1929р. дозволено виїхати до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15березня 1994 р.
  КРУГЛЯКОВ Семен Маркович, 1907 р., смт Шишаки Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у с. Томіліно Московської обл. (Російська Федерація). Директор ресторану. Заарештований 15 лютого 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до 5років позбавлення волі. Вдруге засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 2 листопада 1949 р. (стаття КК не вказана) за приналежність до антирадянської націоналістичної організації до заслання у Красноярський край (термін не вказаний). Реабілітований Верховним Судом СРСР 26червня 1954 р.
  КРУГЛЯНСЬКИЙ ФАЙВЕС-ЯНКЕЛЬ Йосип Давидович, 1891 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин. Займався кустарним промислом. Заарештований 30 грудня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29січня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 2, 80 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.
  КРУМАН Юхим Ізраільович, 1892 р., с. Шепелівка (нині с. Вільшанка) Лубенського р-ну Полтавської обл., єврей, із торговців, освіта середня. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Заарештований 27листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 8лютого 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9серпня 1989 р.
  КРУЧА-РУТВІНСЬКИЙ Костянтин Миколайович, 1899р., м.Харбін, єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м.Полтава. Агроном. Заарештований 20 січня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2 березня 1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20вересня 1995 р.
  КРЮЧКОВСЬКИЙ Семен (Соломон) Нотович, 1892 р., м.Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Референт міськторгу. Заарештований 14 вересня 1938р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Після звільнення проживав у м.Богородське Горьківської обл. (Російська Федеарція) Вдруге заарештований 19 травня 1950 р. Засуджений 5 серпня 1950 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 58-11 КК РРФСР до заслання у Красноярський край (термін покарання не вказаний). Реабілітований Полтавським обласним судом 29серпня 1956 р.
  КУКЕЛКО Саля Яківна, 1909 р., м. Лодзь (Польща), єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м.Полтава. Робітниця галантерейно-штампувальної фабрики. Заарештована 20 серпня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) до 10 років позбавлення волі. Звільнена 27 серпня 1947р. Реабілітована Полтавським обласним судом 21 травня 1956 р.
  КУНІН Меєр Лейзерович, 1892 р., м. Ромни Сумської обл., єврей, соціальне походження не вказане, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Друкар поліграфічної друкарні. Заарештований 5 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 20 травня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11 листопада 1939 р.
  ЛАБУШИНСЬКИЙ Арон Якович, 1886 р., м. Коло (Польща), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник трикотажної фабрики. Заарештований 5липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 та 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23 листопада 1956 р.
  ЛАНДКОФ Арон Фроимович, 1894 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у смт Крюків Кременчуцького р-ну. Завідувач пунктом "Заготзерно". Заарештований 13вересня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 2 січня 1939 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 2 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом СРСР 27 березня 1959 р.
  ЛАНДКОФ ЕЛЯ-ЮДА Нохимович, 1878 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня, проживав у м. Харків. Юрист. Заарештований 14листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 5грудня 1937 р. за ст. 54-1 "а" КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 серпня 1938 р. вирок замінено на заборону проживання у 15населених пунктах терміном на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16червня 1989 р.
  ЛАНДМАН Єхиль-Міхель Гершович, 1902 р., м.Дніпропетровськ, єврей, із службовців, освіта домашня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 26 квітня 1925 р. Засуджений Кременчуцькою окружною прокуратурою 25 травня 1925 р. (стаття КК не вказана) до адміністративного вислання у Чернігівську область. Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 1 липня 1925 р. вирок скасовано за недостатністю доказів. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 грудня 1996 р.
  ЛЕВ Володимир Борисович, 1884 р., м. Брест (Білорусія), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Вчитель малювання. Заарештований 28 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 7 лютого 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання за межі УСРР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 березня 1990 р.
  ЛЕВЕНСОН Юхим Михайлович, 1903 р., м. Кишенів, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Директор фабрики ім. Кутузова. Заарештований 24 серпня 1936р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13травня 1937р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5років позбавлення волі. Вдруге заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 грудня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. З 1950 р. по 1955р. перебував в засланні на поселенні у Красноярському краї. Реабілітований Верховним Судом УРСР 1 вересня 1956 р.
  ЛЕВІН Герш Хаімович, 1895 р., м. Вид (Польща), єврей, із робітників, освіта почтаоква. Проживав у м. Полтава. Інструктор Облпромспілки. Заарештований 30 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 жовтня 1938р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 13 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 14 березня 1958 р.
  ЛЕВІН Ісаак Якович, 1886 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук. Механік тютюнової фабрики. Заарештований 12лютого 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 жовтня 1939 р.(стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27червня 1989 р.
  ЛЕВІН Соломон Маркович, 1907 р., м. Баку (Азербайджан), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець тресту "Азнафта". Заарештований 4листопада 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 28 січня 1927 р. (стаття КК не вказана) як член антирадянської організації до 3років заслання на Урал. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28серпня 1989 р.
  ЛЕВІТІН Ілля Семенович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Дніпропетровськ. Студент. Заарештований 3вересня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. За Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР від 21серпня 1925 р. покарання замінено на зіслання до Палестини на той же термін. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12квітня 1995 р.
  ЛЕВЯТОВ Семен Мусійович, 1903 р., м. Лохвиця Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Ленінград (Російська Федерація). Робітник лісгоспу. Заарештований 24 січня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 червня 1965 р.
  ЛЕЙБОВИЧ Кальман Євсійович, 1893 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець рибокоптильного заводу. Заарештований 24 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 червня 1965 р.
  ЛЕКАРЄВ Олександр Ісаєвич, 1897 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища журналістська. Проживав у м.Зіньків Полтавської обл. Секретар РК КП(б)У. Заарештований 30 грудня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 17 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 17 жовтня 1938 р. в м. Полтава. Реабілітований Верховним Судом СРСР 22 вересня 1966р.
  ЛЕОНІДОВ Леонід (Леонтій) Осипович, 1901 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м.Ленінград (Російська Федерація). Викладач Військово-Політичної Академії. Заарештований 27 жовтня 1936р. Засуджений Верховним Судом СРСР 19 грудня 1936 р. за ст. ст. 58-8, 58-11 КК РСФРР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 19 грудня 1936 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 24 березня 1956 р.
  ЛЕРМАН Давид Лазаревич, 1902 р., м. Чигирин Черкаської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Начальник технічної залізничної школи. Заарештований 18 квітня 1938 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 22 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 жовтня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 17 листопада 1956 р.
  ЛЕЩИНСЬКИЙ Соломон Аронович, 1893 р., м. Біла Церква Київської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Службовець взуттєвої фабрики. Заарештований 16 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 5 лютого 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1990 р.
  ЛИФАНДЕ Олексій Омелянович, 1898 р., м. Варшава (Польща), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Миргород Полтавської обл. Головний бухгалтер держбанку. Заарештований 29листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10січня 1938 р. до розстрілу. Вирок виконано 21 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 18 квітня 1958 р.
  ЛІБЕРМАН Абрам Ізраільович, 1900 р., м. Петраков (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник взуттєвої фабрики. Заарештований 3 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 8 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
  ЛІБЕРТОВСЬКИЙ Абрам Іхилевич, 1909 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук. Зав. відділом "Укртекстильшвейторгу". Заарештований 21липня 1938р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11жовтня 1939р. (стаття КК не вказана) за приналежність до контрреволюційної організації до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 червня 1989 р.
  ЛІВІНГСТОН Григорій Іванович, 1897 р., с. Первозванівка Обоянського р-ну Курської обл.(Російська Федерація), росіянин-єврей, із службовців, освіта незакінчена вища технічна. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Начальник планово-економічного відділу заводу. Заарештований 15 березня 1945 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7червня 1945 р. за ст. ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23січня 1992 р.
  ЛІНЕЦЬКИЙ Ілля Йосипович, 1907 р., м. Кіровоград, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Бригадир прядильної фабрики. У 1936р. Особливою нарадою при НКВС СРСР був засуджений до 3 років позбавлення волі. Заарештований 24 червня 1941 р. Вдруге засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 26 жовтня 1956р.
  ЛІХТЕНШТЕРН Вальтер Самійлович, 1901 р., м. Фрідек (Чехословаччина), єврей (підданий Угорщини), із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Інженер панчішної фабрики. Заарештований 23червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 21лютого 1942 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 серпня 1989 р.
  ЛОЙБЕРГ Абрам Ісаакович, 1905 р., смт Добровеличківка Кіровоградської обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Безробітний. Заарештований 2березня 1926р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 16 квітня 1926р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Сибір; 9 березня 1928 р. на додаток по попередньої постанови на випадок одержання закордонного паспорта зіслання до Сибіру замінити виселенням до Палестини. 28вересня 1928 р. виїхав до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.
  ЛОКШИН Яків Давидович, 1895 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Кременчук. Старший лікар тубдиспансера. Заарештований 8лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 червня 1956 р.
  ЛОНКЕВИЧ Панас (Арон) Миронович (Мордкович), 1903р., м.Варшава (Польща), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Завідувач бакалійним відділом магазину. Заарештований 2червня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС УРСР 31серпня 1937 р. (стаття КК не вказана) за шпигунську діяльність до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Військовою прокуратурою Центрального регіону України 2 вересня 1993р.
  ЛОПОВОК Ісай-Мендель Абрамович, 1886 р., м.Полтава, єврей, із службовців, освіта домашня. Проживав у м. Полтава. Робітник поліграфічної фабрики. Заарештований 18 лютого 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1956 р.
  ЛОТАРЄВ Самуїл Овзерович, 1895 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець артілі "Спорт та культура". Заарештований 6 листопада 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 січня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1990 р.
  ЛУР'Є Григорій Феліксович, 1907 р., Кременчуцький р-н Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 15 жовтня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 27 грудня 1928р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років заслання на Урал. Реабілітований Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 9 серпня 1929 р.
  ЛЬВОВ Ілля Ісаакович, 1888 р., с. Петрівка П'ятихатського р-ну Дніпропетровської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник рибокоптильного цеху Козельщинського райхарчоторгу. Заарештований 20 березня 1953 р. Засуджений Полтавським обласним судом 10 листопада 1953 р. за ст. 54-19 ч. 1 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом УРСР 1990 р.
  ЛЮБАРСЬКИЙ Михайло Рахмаілійович, 1908 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Кременчук. Без певних занять. Заарештований 7травня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 25червня 1926р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 10вересня 1926р. заслання замінено на виселення до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5січня 1995 р.
  ЛЯКС Мойше Беркович, 1920 р., м. Тишевц (Польща), єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у смт Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Учень артілі "Дитячий транспорт". Заарештований 5 лютого 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 серпня 1940 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.
  МАЄРОВИЧ Марк Леонтійович, 1891 р., смт Опішня Зіньківського р-ну Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець організації. Заарештований 1 вересня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 липня 1939 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26травня 1940 р.
  МАЗУР Григорій Юдович, 1889 р., с. Дуброве Гродненської обл. Білорусі, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Службовець артілі. Заарештований 5листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2листопада 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989р.
  МАЗУРОВСЬКИЙ Євсій Єфроїмович, 1883 р., смт Шишаки Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник заводу. Заарештований 18 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1956 р.
  МАЙЗУСЬ Ілля Львович, 1910 р., м. Херсон, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Студент. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 17 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 17 жовтня 1938р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 25квітня 1959 р.
  МАЙНШТЕЙН Ісаак Ізраілевич, 1899 р., м. Варшава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Голова деревообробної артілі "Більшовик". Заарештований 14 грудня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 17 грудня 1957 р.
  МАКАРОН Данило Йосифович, 1889 р., с. Троянів Житомирської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у с. Троянів. Службовець установи. Заарештований 23липня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Харківської обл. 14 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6квітня 1995 р.
  МАЛІЄВСЬКИЙ Абрам Зельманович, 1888 р., с.Федорівка Карлівського р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Рахівник 1 радянської лікарні. Заарештований 19 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 11 листопада 1958р.
  МАРГОЛІН Абрам Єльєвич, 1887 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у с. Великі Сорочинці. Робітник організації. Заарештований 28 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 20 травня 1938 р. у м.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 14березня 1958 р.
  МАРКМАН Зелік Юхимович, 1883 р., м. Мозир (Білорусь), єврей, із службовців, освіта не вказана. Проживав у м. Полтава. Службовець установи. Заарештований 18 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1956 р.
  МАРКМАН Любов Юхимівна, 1888 р., м. Мозир (Білорусь), єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Службовець установи. Заарештована 22 червня 1941р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 грудня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 13 березня 1990 р.
  МАРКУС Мирон Мойсейович, 1901 р., м. Переяслав-Хмельницький Київської обл., єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Службовець артілі. Заарештований 30 червня 1941 р. Засуджений Верховним Судом Татарської АРСР 10 листопада 1941р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі; Верховний Суд СРСР 3 липня 1946 р. вирок відмінив. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 січня 1947 р.
  МАСЄЄВ Яків Григорович, 1904 р., м. Дніпропетровськ, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Дніпропетровськ. Без роботи. Заарештований 2 вересня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
  МАХЛАХ Овдій Аркадійович, 1900 р., м. Кам"янець-Подільський Хмельницької обл., єврей, соціальне походження не вказане, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Службовець установи. Заарештований 18 лютого 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2 квітня 1928р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років заслання до Сибіру; Особливою нарадою при МДБ 18 жовтня 1950 р. за ст. ст. 58-10, 58-11 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений 19 травня 1956 р. за хворобою. Реабілітований Військовим трибуналом Південно-Уральського Військового округу 4 червня 1956 р.
  МАХЛІНА Тетяна Львівна, 1905 р., м. Полтава, єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Полтава. Без певних занять. Заарештована 13 жовтня 1926 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 17 грудня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання до Середньої Азії. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12вересня 1994 р.
  МЕДВЕДІВСЬКА Розалія Бенціонівна, 1907 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврейка, із робітників, освіта середня. Проживала у м. Кременчук. Учениця. Заарештована 14лютого 1927 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 березня 1927 р. за ст. 61КК УСРР до виселення за межі України на 3 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.
  МЕДВЕДОВСЬКИЙ Ізраіль Йосипович, 1903 р., с.Григорівка Машівського р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Фотограф артілі. Заарештований 15 травня 1938р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17січня 1940 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 3 років заслання у Красноярський край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11листопада 1997 р.
  МЕДВЕДОВСЬКИЙ Михайло Рувимович, 1882 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник торгу. Заарештований 16 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 квітня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 листопада 1957 р.
  МЕЙДЕНБЕРГ Фроім Рувимович, 1901 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Службовець установи. Заарештований 21 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.
  МЕЙДЕНБУРГ Абрам Давидович, 1909 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник майстерні. Заарештований 15жовтня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 27 грудня 1928 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років заслання у Башкирську АРСР. Реабілітований Особливою нарадою ОДПУ 14 червня 1929 р.
  МЕЙЗИС Абрам Беніаминович, 1900 р., с. Сотове Слуцької обл. (Білорусь), єврей. Без певних занять. Заарештований 20лютого 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 18червня 1937 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 19 травня 1992 р.
  МЕКЛЕР Арон Маркович, 1904 р., м. Вільнюс (Литва), єврей, із міщан, освіта вища. Проживав у м. Саратов (Російська Федерація). Викладач інституту. Заарештований 23 грудня 1936р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23липня 1937р. за ст. 58-10, 58-11 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі; Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21 січня 1938р. ув"язненого засуджено до розстрілу (стаття КК не вказана). Вирок виконано 21 січня 1938р. Реабілітований Саратовським обласним судом 16 грудня 1960 р. та Полтавським обласним судом 18 травня 1961 р.
  МЕЛАМЕД Піня Зелікович, 1907 р., м. Орля Білостоцького воєводства (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник технікуму. Заарештований 10лютого 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 вересня 1937р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 17-54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 1 жовтня 1937 р. у м. Кременчук. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16червня 1989 р.
  МЕЛІХАН Йон Костянтинович, 1905 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Кадровий військовий політрук. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР за ст. ст. 58-1 "б", 58-8, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 13 (17) травня 1938 р. у м. Благовєщенську. Реабілітований Верховним Судом СРСР 28 вересня 1957р.
  МИЛЕЙКІВСЬКИЙ Абрам Борисович, 1904 р., м.Полтава, єврей, із службовців, освіта середня. Без певного місця проживання і роботи. Заарештований 19 травня 1935 р. Засуджений Військовим трибуналом КВО 19 січня 1936 р. за ст. 54-1 "а" КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22лютого 1995р.
  МИЛИТИНСЬКИЙ Яків-Герш Мойсейович, 1884 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник електростанції. Заарештований 27 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 25 травня 1942 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26березня 1990 р.
  МИЛЬШТЕЙН Шулим Давидович, 1904 р., с. Заставці Монастириського р-ну Тернопільської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Вінниця. Робітник артілі. Заарештований 11липня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК до 3 років заслання до Кіровського краю; Особливою нарадою ОДПУ 26березня 1926 р. до вислання у Палестину; вибув через Одесу 6 квітня 1926 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12квітня 1995 р.
  МІЛЬШТЕЙН Беніамін Міхелевич, 1912 р., м.Радонишполь Житомирської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Майстер хлібзаводу. Заарештований 25грудня 1940 р. Засуджений Полтавським обласним судом 27 січня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11 травня 1990 р.
  МОГИЛЕВСЬКИЙ Матвій Аронович, 1914 р., с. Рублівка Глобинського р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Червоноармієць будбатальйону. Заарештований 9жовтня 1937р. Засуджений Військовим трибуналом 18стрілецького корпусу 25грудня 1937 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом Червонопрапорного Далеко-Східного Військового округу 25 серпня 1969 р.
  МОЛОДЕЦЬКА Ганна Львівна. 1908 р., м. Каменка (Республіка Молдова), єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м.Кременчук Полтавської обл. Бухгалтер хлібокомбінату. Заарештована 31 грудня 1937 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 червня 1938 р. Реабілітована Полтавським обласним судом 29 липня 1959 р.
  МОШКОВИЧ Беніамін Якович, 1903 р., м. Варшава, єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник організації. Заарештований 26листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-10 ч. 1КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23травня 1989 р.
  МУРАВНИК Гершон Яколович, 1868 р., с. Петрикове Мінської обл. (Білорусь), єврей, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Єврейський священник. Заарештований 28 травня 1939 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-4, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 липня 1989 р.
  МУРОВ Макс Олександрович, 1895 р., м. Одеса, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець установи. Заарештований 26вересня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 4 січня 1938 р. за ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 25 червня 1940 р.
  НАЙДА Бейла Шлемівна, 1904 р., м. Ново-Георгієвськ Кіровоградської обл., єврейка, із службовців, освіта неповна середня. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Робітниця трикотажної фабрики. Заарештована 2 січня 1938 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. (стаття КК не вказана) за участь у антирадянській організації до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 липня 1989 р.
  НАЙМАН Семен Михайлович, 1900 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта вища. Проживав у м. Куйбишев Далекосхідного краю (Російська Федерація). Начальник управління військово-будівельних робіт. Заарештований 10 липня 1937 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 29 березня 1938 р. за ст. ст. 58-1 "б", 58-7, 58-8, 58-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 квітня 1938р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 20березня 1958р.
  НАЙМІЛЛЕР Мойсей Шоломович, 1906 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 23 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 вересня 1989 р.
  НАПАДОВ Олександр Аврамович, 1917 р., м. Полтава, єврей, з робітників, освіта середня. Червоноармієць. Командир взводу, лейтенант. Заарештований 30 травня 1942 р. Розстріляний конвоєм Особливого відділу НКВС 57 Армії 10 липня 1942 р. без суду у зв"язку із загрозою оточення німецькими військами. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 лютого 1997 р.
  НАТАНЗОН Арон Маркович, 1869 р., смт Решетилівка Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживав у м.Полтава. Пенсіонер. Заарештований 17 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 березня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15серпня 1958 р.
  НАФТУЛОВИЧ Євсій Миронович, 1890 р., м. Львів, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Завідуючий канцелярією СШ. Заарештований 30 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  НЕЙМАРК Любов Олександрівна, 1898 р., м. Баку (Азербайджан), єврейка, із службовців, освіта неповна середня. Проживала у м. Полтава. Бухгалтер музичного технікуму. Заарештована 13 серпня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 листопада 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 19 вересня 1989 р.
  НЕЛЮБИЦЬКИЙ Хаім Абрамович, 1902 р., м. Хорол Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Прикажчик. Заарештований 6березня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 25 червня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. За Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 26 листопада 1926 р. заслання у Казахстан замінено висланням до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 лютого 1994 р.
  НЕМИРОВСЬКА Марія Йосипівна, 1899 р., м.Олександрія Кіровоградської обл., єврейка із службовців, малописьменна. Проживала у м. Полтава. Домогосподарка. Заарештована 18жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 серпня 1938 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5років заслання у Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 29 серпня 1989 р.
  НЕМИРОВСЬКИЙ Мусій Ісакович, 1907 р., с.Попельнасте Олександрійського р-ну Кіровоградської обл., єврей, із кустарів, освіта середня. Проживав у м. Олександрія Кіровоградської обл. Рахівник товариства взаємного кредиту. Заарештований 16 лютого 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 березня 1927р. (стаття КК не вказана) за антирадянську діяльність до 3 років заслання. Звільнений із заслання достроково 13 травня 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12серпня 1994 р.
  НЕТЕВЕНКО Іоанн Абрамович, 1904 р., с. Кам"янка Снігурівського р-ну Херсонської обл., єврей, із селян, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник типографії. Заарештований 26квітня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 25червня 1926 р. за ст. 61КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
  НИЖНИК Григорій Маркович, 1901 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м.Іркутськ (Російська Федерація). Військовослужбовець. Заарештований 16серпня 1937 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 4 червня 1938 р. за ст. ст. 58-1 "б", 58-7, 58-8 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 червня 1997 р.
  НІРЕНБЕРГ Фаня Веніамінівна, 1912 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврейка, із міщан, освіта неповна середня. Проживала у м.Кременчук. Домогосподарка. Заарештована 2квітня 1952 р. Засуджена Військовим трибуналом військ МДБ Полтавської обл. 22 травня 1952 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Звільнена за амністією 27 березня 1953 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 2 грудня 1959 р.
  НОГИНСЬКИЙ Зиновій Олександрович, 1907 р., м.Зіньків Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 6 квітня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 48стрілецької дивізії 15 квітня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10років позбавлення волі. Звільнений з ув"язнення 4 лютого 1943 р. Реабілітований Військовим трибуналом Північно-Кавказького ВО 25серпня 1966 р.
  НОТЕРЗОР Яків Йосипович, 1905 р., м. Полтава, єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Студент. Заарештований 2 вересня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 22 грудня 1924р. за ст. 61 КК РСФРР до 3 років заслання із заміною покарання виселенням до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1994 р.
  НУЛЬМАН Маркус Самуїлович, 1897 р., м. Фастів Київської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Без певного місця проживання та занять. Заарештований 13 травня 1943 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8липня 1944р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1995 р.
  ОВСІЄВИЧ Любов Гершевна, 1898 р., м. Ковно (Литва), єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м.Полтава. Робітниця промартілі. Заарештована 20 березня 1938 р. Засуджена Особливою нарадою при УНКВС СРСР 11жовтня 1939 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5років позбавлення волі. У зв'язку з початком війни перебувала в ув"язненні до 7липня 1946 р. Після звільнення проживала у м. Полтава. 25січня 1949 р. вдруге заарештована та засуджена Особливою нарадою при МДБ СРСР до заслання у Красноярський край. Реабілітована Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.
  ОВСІЄВИЧ Меєр Гершович, 1900 р., м. Ковно (Литва), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник взуттєвої фабрики. Заарештований 3 липня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1958 р.
  ОДЕСЬКИЙ Лев Моісейович, 1891 р., с. Кірпоцени (Румунія), єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м.Полтава. Робітник потягоремонтного заводу. Заарештований 20жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 листопада 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 квітня 1957 р.
  ОКМЯНСЬКИЙ Моісей Веніамінович (Беняминович), 1901 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Службовець шкіротресту. Заарештований 2вересня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12грудня 1924 р. за ст. 61 КК СРСР до 3 років заслання. У грудні 1925 р. одержав дозвіл для виїзду до Палестини. В Палестині проживав до грудня 1926 р. Після повернення проживав у м. Кременчук. Бухгалтер артілі "Дитячий транспорт". Заарештований 26лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9травня 1938 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 11 листопада 1958р. та Полтавською обласною прокуратурою 12квітня 1995 р.
  ОЛЕЯШ Іона Алтерович, 1895 р., м. Сосновиця Холмської губернії (Польща), єврей, із робітників, освіта незакінчена вища . Проживав у м. Полтава. Робітник бази хлібопродуктів. Заарештований 15 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Верховним Судом УРСР 7січня 1959 р.
  ОСІНОВСЬКИЙ Мотя Менделейович, 1907 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Кременчук. Токар артілі. Заарештований 26 квітня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 червня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 27 серпня 1926 р. заслання замінено висланням до Палестини. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 17 серпня 1928 р. від покарання звільнений, заборонено проживати на території 6 регіонів СРСР з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994 р.
  ОФЕНГЕНДІН Ісаак Натанович, 1904 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Службовець міжрайторгу. Заарештований 9 березня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 січня 1940 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.
  ПАЛЕМ Самуіл Львович, 1897 р., м. Дніпропетровськ, єврей, із службовців, освіта вища медична. Проживав у м.Лубни Полтавської обл. Завідувач санепідемстанцією. Заарештований 24грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 30 червня 1959 р.
  ПЕЙФАСЕР Моісей Давидович, 1886 р., м. Краснодар (Російська Федерація), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Зав. лабораторією інституту тваринництва. Заарештований 16 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 жовтня 1938р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 8 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 вересня 1956 р.
  ПЕРГАМЕНТ Петро Петрович (Пейсах Палтиельєвич), 1895 р., м.Житомир, єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Працівник швейної фабрики. Заарештований 18 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 8 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23 листопада 1956 р.
  ПЕРЕЛЬ Хаім Мишулімович, 1916 р., м. Кобеляки Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у с. Бабушкіно Московської обл. (Російська Федерація). Політпрацівник військової частини. Заарештований 23 серпня 1948 р. Засуджений Військовим трибуналом Північно-Західного округу 3 листопада 1948 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом СРСР 21 червня 1957р.
  ПЕРЕЛЬМАН Михайло Семенович, 1901 р., м. Бауск (Латвія), єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Працівник кондитерської фабрики. Вперше заарештований 26 квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 27 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 січня 1943 р. (стаття КК не вказана) "як соціально-небезпечний елемент" до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 травня 1989 р. та 26 жовтня 1989 р.
  ПЕРЕС Ізраїль Бенціонович, 1895 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Кременчук. Начальник дегазаційного взводу "ОАХ". Заарештований 1 листопада 1937р. Засуджений Верховним Судом СРСР 4 січня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 20, 54-8, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 22 серпня 1957 р.
  ПЕРЛАМУТРО Давид Йосипович, 1907 р., Вінницька обл., єврей, із службовців, малописьменний. Проживав у м.Лубни Полтавської обл. Слюсар. Заарештований 11 грудня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 6 лютого 1936 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24липня 1995 р.
  ПИНДРИК Яків Зелікович, 1898 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Гадяч. Без певного місця роботи. Заарештований 1 жовтня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 19листопада 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Сибір. За Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 20травня 1927р. заслання до Сибіру замінено висланням до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 квітня 1992 р.
  ПИНКУС Яків Зельман Мойшевич, 1900 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Кременчук. Перукар. Заарештований 22 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8грудня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.
  ПИРОГОВ Ісаак Савович, 1894 р., смт Шишаки Шишацького р-ну Полтавської обл., єврей, із селян, освіта вища. Проживав у м. Одеса. Начальник евакуветлазарету. Заарештований 20 лютого 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 9 армії 3 березня 1942 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 7 березня 1942 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 31 грудня 1997 р.
  ПІЗАНТІ Хаім Леонтійович, 1880 р., м. Відін (Болгарія), єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у с.Степанівка Полтавського р-ну Полтавської обл. Голова сільгоспартілі. Заарештований 24 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 1жовтня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 4квітня 1956 р.
  ПІНКУС Рубін Шимонович, 1906 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Автослюсар райспоживспілки. Заарештований 24 червня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 8 жовтня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
  ПІНСЬКА-ГРИГОР"ЄВА Софія Йосипівна, 1904 р., м.Полтава, єврейка, із торговців, малописьменна. Проживала у м.Полтава. Домогосподарка. Заарештована 23 червня 1936 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 вересня 1936р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.
  ПЛАВНИК Євсей Григорович, 1908 р., м. Борисов Мінської обл. (Білорусь). єврей, із робітників. освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Теплотехнік конструкторського бюро шкірзаводу. Заарештований 30 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 липня 1959 р.
  ПЛОТНИК Ілля Аронович, 1904 р., м. Вільнюс (Литва), єврей, із кустарів, малописьменний. Проживав у м. Полтава. Агент по постачанню механічної майстерні. Заарештований 12вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 25 листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 15 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р.
  ПОГОСТЕР Рувим Пейсахович, 1901 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Експедитор промторгу. Заарештований 21серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15січня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.
  ПОДОРОЖАНСЬКИЙ Абрам Якович, 1905 р., м.Миколаїв, єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Заготовач міжрайконтори "Головутильсировина". Заарештований 31 січня 1952 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МДБ Полтавської обл. 22 травня 1952 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом СРСР 2грудня 1959 р.
  ПОДРАЖАНСЬКА Сара Наумівна, 1907 р., м. Полтава, єврейка, із кустарів, освіта середня. Проживала у м. Полтава. Без певних занять. Заарештована 18 квітня 1927 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР за ст. 58-15 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.
  ПОЗНАНСЬКИЙ Хаім Юзефович, 1919 р., м. Каліш (Польща), єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Робітник артілі. Заарештований 29листопада 1940р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 травня 1941р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1989 р.
  ПОЛОВЕЦЬ Сима Симхівна, 1908 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврейка, із робітників, освіта вища. Проживала у м. Кременчук. Технік комунального тресту. Заарештована 23червня 1941 р. Засуджена Верховним Судом Татарської АРСР 29 листопада 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5років. Реабілітована Верховним Судом РРФСР 17 квітня 1959р.
  ПОЛОВИНЧИК Броня Абрамівна, 1886 р., с. Деминівка Фастівського р-ну Київської обл., єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Робітниця вовняної фабрики. Заарештована 10 березня 1936 р. Засуджена Харківським обласним судом 9липня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1994 р.
  ПОЛОНСЬКИЙ Аврам Кальмович, 1883 р., м. Сквира Київської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Працівник тютюнової фабрики. Заарештований 10березня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 21липня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15травня 1989 р.
  ПОЛУШКІН Зямма Ісаакович, 1914 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Механік-водій. Заарештований 31березня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом Свердловського гарнізону 17 травня 1944 р. за ст. 58-10 ч. 2КК РРФСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки. Реабілітований Військовим трибуналом Уральського ВО 26листопада 1968 р.
  ПОЛЯК Самуіл Максимович, 1912 р., с. Копитинці Летичівського р-ну Хмельницької обл., єврей, із кустарів. освіта незакінчена вища. Проживав у с. Яблуневе Оржицького р-ну Полтавської обл. Вчитель. Заарештований 27 червня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14жовтня 1937 р. за ст. 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 вересня 1989 р.
  ПОЛЯКІВСЬКИЙ Хаім Давидович, 1904 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Електромонтер взуттєвої фабрики. Заарештований 24серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 25 листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 15 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1989 р.
  ПОЛЯКОВ Абрам Еля Мордухович, 1884 р., м. Лохвиця Полтавської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Швець-кустар. Заарештований 2 січня 1932 р. Засуджений Харківським обласним судом 1 лютого 1933 р. за ст. 54-13 КК УСРР до 5років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 19 липня 1990 р.
  ПОРИЦЬКИЙ Зельман Абрамович, 1902 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Начальник цеху взуттєвої фабрики. Заарештований 23 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 червня 1936р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 серпня 1957 р.
  ПОРІЦЬКИЙ Лев Абрамович, 1900 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Кременчук. Слюсар. Заарештований 20 січня 1938р. Засуджений Полтавським обласним судом 14 лютого 1939р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11 травня 1990р.
  ПРУЖИНІН Павло Ісаакович, 1873 р., м. Бобруйськ (Російська Федерація), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Інспектор міськфінвідділу. Заарештований 20 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 вересня 1989 р.
  ПРУТКІН Юхим Борисович, 1909 р., м. Єльня (Російська Федерація), єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м.Лубни Полтавської обл. Інженер заводу "Комунар". Заарештований 25 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 25 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 серпня 1959 р.
  ПУПКО Лазар Пейсахович, 1914 р., м. Вільнюс (Литва), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 7 вересня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 21жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР Комі АРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 листопада 1989р.
  ПУШНІЦ Лев Наумович, 1891 р., м. Інгулець Білозерського р-ну Херсонської обл., єврей, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 18 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
  ПЯТИГОРСЬКА Тема Меєрівна, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м. Кременчук. Без певних занять. Заарештована 11січня 1925 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 червня 1925 р. за ст. ст. 61, 70 КК УСРР до 3 років заслання. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 20 січня 1928р. після відбуття терміну заслання позбавлена права проживати у Москві, Ленінграді, Ростові-на-Дону і в цих губерніях та на Україні із закріпленням за певним місцем проживання терміном на 3 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 22 серпня 1994 р.
  П"ЯТИГОРСЬКИЙ Борух Волькович, 1890 р., м. Сквира Київської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Столяр. Вперше засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 жовтня 1935 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 1 липня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 квітня 1943 р. (стаття КК не вказана) "як соціально-небезпечний елемент" до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
  РАБИНОВИЧ Давид Ісакович, 1894 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Директор торговельної організації. Заарештований 31 липня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8грудня 1937 р. у м. Харків. Реабілітований Верховним Судом СРСР 27 червня 1957 р.
  РАБІНОВИЧ Григорій Ілліч, 1911 р., смт Решетилівка Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник артілі. Заарештований 29 квітня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 6 липня 1928р. (стаття КК не вказана) за участь у сіоністській організації до 3 років заслання у Казахстан. 10 серпня 1928 р. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ достроково звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 липня 1994 р.
  РАБІНОВИЧ Єлібер Іцкович, 1911 р., с. Олексіївка Лубенського р-ну Полтавської обл., єврей, із селян, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 31 грудня 1934 р. Засуджений Військовим трибуналом Ленінградського ВО 28лютого 1935 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РСФРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1994 р.
  РАБІНОВИЧ Ізраїль Цальєвич, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Учень профтехшколи. Заарештований 26 квітня 1925 р. Засуджений Кременчуцькою окружною прокуратурою 29 травня 1925 р. до адміністративного виселення у Архангельську обл. (Російська Федерація) на 3 роки. Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 1 липня 1925 р. вирок відмінено. Реабілітований Слідчим відділенням УСБУ Полтавської обл. 1 квітня 1994 р.
  РАБІНОВИЧ Моісей Борисович, 1905 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м.Полтава. Вчитель. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  РАБІНОВИЧ Сімка Ошерович, 1907 р., м. Пінськ (Білорусь), єврей, із службовців, малописьменний. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 25 квітня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 26 червня 1926 р. (без вказання статті КК та конкретної вини) до 3 років заслання у Казахстан. Відомості про другий арешт відсутні. Вдруге засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 26серпня 1927 р. (без вказання статті КК та конкретної вини) до 3 років заслання у Сибір. 17 серпня 1928р. Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР достроково звільнений з позбавленням права 3 роки проживати у європейській частині СРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12вересня 1994 р.
  РАБІНОВИЧ Фроім Ошерович, 1904 р., м. Пінськ (Білорусь), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник дитзакладу. Заарештований 3 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 червня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 11листопада 1958р.
  РАБІНОВИЧ Хуно-Зусь Шулімович, 1886 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Кантор синагоги. Заарештований 23червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 вересня 1941 р. (стаття КК не вказана) "як соціально-небезпечний елемент" до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13березня 1990 р.
  РАВИНСЬКИЙ Йосип Мусійович, 1913 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Київ. Курсант учбового взводу. Заарештований 29серпня 1936 р. Засуджений Військовим трибуналом 45 Мехкорпусу КВО 26 листопада 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2роки. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 8грудня 1960 р.
  РАЙС Шия Гершович, 1916 р., с. Бихів Любешівського р-ну Волинської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Керівник єврейського драмгуртка. Заарештований 27 квітня 1940р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1940р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1989 р.
  РАХЛІС Ізраїль Володимирович, 1906 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець поштово-телеграфної контори. Заарештований 30березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 23 квітня 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 грудня 1994 р.
  РАШКО (Рашков) Данило Абрамович, 1907 р., м.Полтава, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Робітник промартілі. Вперше заарештований 20 червня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 20 серпня 1926 р. (стаття КК не вказана) за участь у контрреволюційній організації до 3 років заслання у Середню Азію. Після звільнення проживав у м. Полтава. Бухгалтер промартілі. Вдруге заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 травня 1956 р. та Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989р.
  РЕВНЯГА Йосип Абрамович, 1922 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта незакінчена середня. Червоноармієць. Заарештований 13 листопада 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Карагандинського гарнізону 27 травня 1942 р. за ст. ст. 193-7 ч. 2, 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10років позбавлення волі з поразкою в правах на 5років. Реабілітований Військовим трибуналом Приволзького ВО 12червня 1956р.
  РЕЗНІКОВ (НЕМИРОВСЬКИЙ) Абрам Григорович, 1907(1910) р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Робітник друкарні. Вперше заарештований 3 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 24 травня 1929 р. (стаття КК не вказана) до 3 років заслання на Урал. Після звільнення проживав у м. Кременчук. Службовець підприємства. Вдруге заарештований 20 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2серпня 1929 р. та Полтавським обласним судом 15червня 1959р.
  РЕЗНІКОВ Борис Беніамінович, 1895 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук. Слюсар-механік фабрики. Заарештований 27квітня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 27березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 4 роки. 25 червня 1939р. Верховним Судом УРСР вирок зменшено до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 4 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1991 р.
  РЕЗНІКОВ Герш Шлемович, 1909 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник артілі. Заарештований 31грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 11листопада 1958 р.
  РЕЗНІКОВА Поліна Григорівна, 1907 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Кременчук. Без певних занять. Заарештована 26квітня 1926 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 25 червня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 10 вересня 1926 р. заслання у Казахстан замінене висланням до Палестини. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 5 січня 1995р.
  РЕНКАЧИШЕК Яків Михайлович, 1891 р., м. Вільнюс (Литва), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник артілі. Заарештований 25 квітня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29грудня 1933 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років позбавлення волі. Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 березня 1936 р. 3роки дозволено проживати у м. Стерлітамак (Російська Федерація). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 червня 1989 р.
  РЄЗНИЦЬКИЙ Володимир Львович, 1911 р., м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Інженер заводу. Заарештований 21лютого 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом Полтавського гарнізону 28 травня 1944 р. за ст. 54-1 до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 27 червня 1956р.
  РЄЗНІКОВ Григорій Шлеймович, 1908 р. м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Кустар. Заарештований 2 квітня 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 17 червня 1927 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Сибір. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29листопада 1991 р.
  РЄЗНІКОВ Іуда Семенович, 1901 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 4 липня 1937р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 22вересня 1937 р. за ст. ст. 58-1, 58-7, 58-8 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22вересня 1937р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 3 грудня 1957 р.
  РЄЗНІКОВ Петро Романович, 1910 р., м. Тараща Київської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Службовець прядильної фабрики. У 1930 р. був засуджений і висланий на заслання в Середню Азію терміном на 3 роки. У 1936 р. Особливою нарадою при НКВС СРСР був вдруге засуджений до 3 років позбавлення волі. Інші відомості відсутні. Втретє заарештований 22 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 26 жовтня 1956 р.
  РИВКІНД Бенціон Хаімович, 1876 р., м. Друя Вітебської обл. (Білорусь), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Викладач технікуму. Заарештований 29 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4червня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956 р.
  РИШАЛОВА Ревекка Олександрівна, 1887 р., м.Олександрія Кіровоградської обл., єврейка, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживала у м. Полтава. Лікар дитячого будинку. Заарештована 11 січня 1944 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 березня 1945р. за ст. 54-1 КК УРСР до 5 років заслання у Новосибірську обл. (Російська Федерація). Реабілітована Військовим трибуналом КВО 19 березня 1957 р.
  РОВИНСЬКИЙ Ісаак Михайлович, 1906 р., м. Зіньків Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 20 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ СРСР 24 травня 1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років заслання у Сибір. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31жовтня 1994 р.
  РОГАЧЕВСЬКИЙ Борис Захарович, 1905 р., м.Миргород Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Харків. Помічник прокурора Харківського ВО. Заарештований 15 листопада 1937р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 25березня 1938 р. за ст. ст. 54-1, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 25 березня 1938 р. у м. Харків. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 8 грудня 1956 р.
  РОДНЯНСЬКА Сіма Марківна, 1901 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., єврейка, з міщан, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Домогосподарка. Заарештована 11 березня 1938р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 червня 1938 р. (стаття КК не вказана) як член сім"ї зрадника Батьківщини до 5 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавським обласним судом 11січня 1960 р.
  РОЗЕНБЕРГ Арон Абрамович, 1905 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Директор бази. Заарештований 11жовтня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 4 січня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 20 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 21 липня 1942 р.
  РОЗЕНБЕРГ Шмуль Аврамович, 1912 р., м. Пшетуха (Польща), єврей, із кустарів, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Полтава. Працівник фабрики. Заарештований 18червня 1940 р. Засуджений Полтавським обласним судом 22серпня 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 12 жовтня 1990 р.
  РОЗЕНБЛЮМ Лазар Якович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Директор фабрики. Заарештований 20січня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17серпня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 17жовтня 1939 р.
  РОЗЕНГУРТ Наум Ілліч, 1895 р., м. Одеса, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Начальник установи. Заарештований 17 липня 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР у м. Полтава 17жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-7, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1991 р.
  РОЗОВ Мусій Гершевич, 1903 р., с. Оржиця Гребінківського р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Працівник житлосоюзу. Заарештований 25 серпня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 3 грудня 1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 13 серпня 1993р.
  РОЗОВ Шая Давидович, 1899 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта вища. Проживав у м. Лубни. Працівник аптеки. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 12 січня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 24листопада 1959 р.
  РОССИНСЬКИЙ Самуіл Берович, 1871 р., м. Утвенти (Литва), єврей, із духовенства, освіта середня духовна. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 6березня 1939 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 липня 1989 р.
  РОССМАН Ілля Данилович, 1895 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Київ. Начальник артилерійського училища. Заарештований 10 липня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 вересня 1939 р. за ст. ст. 54-1, 54-8, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 14 травня 1955 р.
  РУБІНЧИК Яків Гершкович, 1882 р., м. Хорол Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Механік майстерні. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 вересня 1989 р.
  РУБІНШТЕЙН Арон Володимирович, 1905 р., с.Старосілля Чорнобильського р-ну Київської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Зав. спецторгом при НКВС Полтавської обл. Заарештований 21червня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11жовтня 1939 р. (стаття КК не вказана) за участь у контрреволюційній організації до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 березня 1956 р.
  РУБІНШТЕЙН Давид Хаімович, 1908 р., с. Єреміївка Роздільнянського р-ну Одеської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Без певних занять. Заарештований 2квітня 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 17червня 1927 р. за ст. 58-5 КК УСРР до 3років заслання у Середню Азію. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 серпня 1989 р.
  РУБІНШТЕЙН Юлій Гершевич, 1901 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Кременчук. Службовець підприємства. Заарештований 13 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 квітня 1958 р.
  РУВИНСЬКИЙ Лазар Ісаакович, 1903 р., с. Медведівка Чигиринського р-ну Черкаської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у с-щі Югокамськ Оханського р-ну Свердловської обл. (Російська Федерація). Службовець заводу. Вперше заарештований 24лютого 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9липня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Після звільнення проживав у м. Сталінабад (Таджикистан). Працівник заводу. Вдруге заарештований 17 лютого 1949 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 14 травня 1949 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до заслання на поселення у Красноярський край. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р. та 15 листопада 1957 р.
  РУВИНСЬКИЙ Меєр Якович, 1902 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Керівник драматичного гуртка. Заарештований 3 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  РУВИНСЬКИЙ Лазар Ісаакович, 1903 р., с. Медведівка Чигиринського р-ну Черкаської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у с-щі Югокамськ Оханського р-ну Свердловської обл. (Російська Федерація). Службовець заводу. Вперше заарештований 24лютого 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9липня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Після звільнення проживав у м. Сталінабад (Таджикистан). Працівник заводу. Вдруге заарештований 17 лютого 1949 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 14 травня 1949 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до заслання на поселення у Красноярський край. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р. та 15 листопада 1957 р.
  РУВИНСЬКИЙ Меєр Якович, 1902 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Керівник драматичного гуртка. Заарештований 3 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  РУДБЕРГ Лазар Ізраільович, 1898 р., м. Ковно (Литва), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Працівник швейної фабрики. Заарештований 20грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 21 лютого 1959 р.
  РУДИЙ Ісаак Ізраільович, 1906 р., м. Вінниця, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник швейної майстерні. Заарештований 23 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 січня 1943 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15травня 1989 р.
  РУСИНОВ Самуїл Омелянович, 1888 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Слюсар заводу. Заарештований 7 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21-23березня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15серпня 1958 р.
  РЕЗНИЦЬКИЙ Йосип Абрамович, 1896 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер бази. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13червня 1958 р.
  САДХІН Леонід Олександрович, 1927 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Рига (Латвія). Військовослужбовець. Заарештований 6 березня 1951р. Засуджений Військовим трибуналом в/ч 95376 30 серпня 1951 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Верховним Судом РРФСР 25листопада 1953 р. термін покарання зменшено до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом СРСР 11 січня 1957 р.
  САЛЕС-ГЕЛЛЕР Симон Айзикович, 1893 р., м. Лиско (Польща), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Завідувач бібліотекою електромеханічного технікуму. Заарештований 9 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18жовтня 1937р. (стаття КК не вказана) за шпигунство до розстрілу. Вирок виконано 29 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 10 червня 1958 р.
  САЛЕС-ГЕЛЛЕР-ЖОЛКОВСЬКА Юдес Ізраілівна, 1892р., м. Кременчук Полтавської обл., єврейка, із робітників, неписьменна. Проживала у м. Кременчук. Домогосподарка. Заарештована 14 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. (стаття КК не вказана) "як соціально-небезпечний елемент" до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 10червня 1958 р.
  САЛЬНИК Ісак Йосипович, 1892 р., м. Хорол Полтавської обл., єврей, із міщан, малописьменний. Проживав у м. Миргород Полтавської обл. Приймальник складу утильсировини. Заарештований 2 липня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1989 р.
  СВЄЧКОВ Ісаак Григорович, 1882 р., с. Курінька Чорнухинського р-ну Полтавської обл., єврей, із кустарів. освіта незакічнеча вища. Проживав у м. Полтава. Юристконсульт горілчаного заводу. Заарештований 23 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
  СВІЧКОВА Берта Нохемовна, 1909 р., м. Миргород Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м. Миргород. Без певного місця роботи. Заарештована 7 лютого 1927 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 23 березня 1927 р. за ст. 58-5 КК РСФРР до 3років заслання за межі України. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 6 липня 1928 р. заслання замінено на дозвіл виїзду до Палестини. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.
  СЕПКТОР Майя Ісаківна, 1898 р., м. Куренець (Литва), єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м.Полтава. Робітниця панчішної фабрики. Заарештована 23червня 1938 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
  СІМАНДУЄВ Йосип Михайлович, 1905 р., м. Баку, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у смт Крюків Кремечнуцького р-ну Полтавської обл. Безробітний. Заарештований 1 жовтня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 17 грудня 1926 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 3 років позбавлення волі; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 1жовтня 1929 р. (стаття КК не вказана) - до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 серпня 1989 р.
  СІНДЕР Ізраіль Генделевич, 1889 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із міщан, малописьменний. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 22листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 червня 1989 р.
  СІНДЕР Наум Ізраілійович, 1919, м. Полтава, єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Помічник бухгалтера облжитлопостачу. Заарештований 21березня 1940 р. Засуджений Полтавським обласним судом 3травня 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21лютого 1993 р.
  СКАЛЕР Давид Гершкович, 1895 р., м. Кам"янець-Подільський Хмельницької обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер. Заарештований 12серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 1 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11 березня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р.
  СЛОБОДІН Юхим Григорович, 1904 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Начальник цеху суконної фабрики. Заарештований 13 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 14 грудня 1962 р.
  СЛУЦЬКИЙ Ізраіль Фантелейович, 1897 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 28 грудня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Тульської обл. 13 лютого 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 грудня 1996 р.
  СМОЛЯНОВ Борис Зельманович, 1907 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кустар-шорник. Заарештований 29вересня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 листопада 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання на Урал. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 вересня 1989 р.
  СОКОЛОВ Герш Ханкелевич, 1884 р., м. Хмельницький, єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник артілі. Заарештований 24 квітня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 9 червня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 березня 1995р.
  СОКОЛЬНИК Михайло Ісаакович, 1898 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Експедитор. Вперше заарештований 30 вересня 1936 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 2квітня 1937 р. за ст. 17, 58-8, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією майна. Після звільнення проживав у м. Харків. Займався індивідуальним пошиттям одягу. Вдруге заарештований 16 травня 1951 р. Засуджений Особливою нарадою при МБД СРСР 29 вересня 1951 р. (стаття КК не вказана) до зіслання на поселення у Красноярський край (Російська Федерація). Реабілітований Верховним Судом СРСР 5травня 1956 р.
  СОЛІТАН Ісаак Рафаілович, 1896 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Москва (Російська Федерація). Військовослужбовець. Заарештований 16 лютого 1938 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 58-1, 58-7, 58-8, 58-11КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 20 вересня 1938 р. у м.Москва. Реабілітований Верховним Судом СРСР 29лютого 1956 р.
  СОЛОДУХІН Абрам-Ісаак-Мірдхо Ельєвич, 1904 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Завгосп дитбудинку. Заарештований 10 березня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 серпня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 5 липня 1958 р.
  СОРОКІН Лев Наумович, 1894 р., Чернігівська обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник контори "Заготзерно". Заарештований 30 лютого 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
  СОРОКІН Лев Наумович, 1894 р., Чернігівська обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник контори "Заготзерно". Заарештований 30 лютого 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  СПІВАК Женя Мусіївна, 1899 р., м. Речиця Мінської обл. (Республіка Білорусь), єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Інструктор МПК ВКП(б). Заарештована 4 вересня 1935 р. Засуджена Харківським обласним судом 7грудня 1935 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 180 ч. 2 КК УСРР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Верховним Судом УСРР 8лютого 1936 р. термін покарання зменшено до 3 років. Реабілітована Верховним Судом УРСР 15червня 1990 р.
  СТАВИЦЬКИЙ Яків Самійлович, 1893 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Техсекретар комбікормового заводу. Заарештований 2 вересня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 3 лютого 1937р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14грудня 1992 р.
  СТАМБУЛЬСЬКИЙ Рувім Файвишевич, 1894 р., м.Кам"янець-Подільський Хмельницької обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець облкоопспілки. Заарештований 23травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу зконфіскацією майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19червня 1989 р.
  СТОЛОВИЦЬКИЙ Ісай Рувимович, 1916 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 31червня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 37 Армії ПСФ 15вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2КК РРФСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки. Реабілітований Військовою прокуратурою ПКВО 5травня 1996 р.
  СУВОРОВ Петро Григорович, 1891 р., м. Одеса, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Завідувач комбінатом пральні та хімчистки. Заарештований 24 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19вересня 1989 р.
  СУДИТ Шая Лейбович, 1900 р., м. Резина (Румунія), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Муляр прядильно-ткацького комбінату. Заарештований 25червня 1941р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 червня 1942 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 липня 1989 р.
  СУСЛОВИЧ Борис Зельманович, 1895 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Працівник комбінату глухонімих. Заарештований 14 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 листопада 1957 р.
  ТАБОРИСЬКА Раїса Семенівна, 1885 р., м. Сморголь Гродненської обл. (Республіка Білорусь), єврейка, із робітників, освіта середня. Проживала у м. Полтава. Пенсіонерка. Заарештована 17 лютого 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21-23 березня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. у м.Полтава. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 1958 р.
  ТАЛАНКЕР Олександр Григорович, 1906 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник комбінату. Заарештований 3липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 23 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-1, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 9 жовтня 1938 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14листопада 1989 р.
  ТАРЛОВСЬКИЙ Абрам Бордухович, 1880 р., м. Рівне, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Інструктор міськвиконкому. Заарештований 10 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22листопада 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 2листопада 1955р.
  ТВЕРСЬКА Міла Ісерівна, 1905 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м. Кременчук. Безробітна. Заарештована 11 січня 1925 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26червня 1925 р. за ст. ст. 70, 61 КК РСФРР до 3 років заслання; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 18 травня 1928 р. до заборони проживання у певних місцях СРСР терміном на 3 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 22 серпня 1994 р.
  ТЕНЕНБЕРГ Віктор Ізраільович, 1908 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник шкірзаводу. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 17жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом СРСР 4 жовтня 1956 р.
  ТЕНЕРМАН Абрам Лейзерович, 1906 р., м. Дубенка (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Учень перукаря. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 вересня 1989 р.
  ТИСМЕНЕЦЬКИЙ Давид Борисович, 1896 р., м. Рівне, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Працівник міжрайконтори "Заготзерно". Заарештований 14 вересня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Верховним Судом СРСР 2 січня 1939 р. вирок змінено на 3 роки позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом СРСР 27 березня 1959р.
  ТИТИЄВСЬКА Геня-Роза Лейбівна, 1905 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м. Кременчук. Без певних занять. Заарештована 11січня 1925 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 червня 1926 р. за ст. ст. 61, 70 КК РСФРР до 3 років заслання у Казахстан; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 18травня 1928 р. (стаття КК не вказана) - до заборони проживання у визначених місцях СРСР терміном на 3роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 22серпня 1994 р.
  ТКАЧОВ Іскусієль Іцкович, 1904 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Техкерівник комбінату. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.
  ТОКАРЕВ Аркадій Лазаревич, 1905 р., м.Старокостянтинів Хмельницької обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник майстерні. Заарештований 30січня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 10березня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11березня 1990 р.
  ТОКТОР Ісаак Шмулевич, 1888 р., с. Климашів (Польща), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м.Миргород Полтавської обл. Робітник артілі. Заарештований 27 квітня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11жовтня 1938 р. у м.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 березня 1958 р.
  ТОЛЧИНСЬКИЙ Григорій Маркович, 1900 р., м. Рівне, єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Працівник аптеки. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 12січня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 24листопада 1959 р.
  ТОМАШЕВСЬКИЙ Абрам Єремійович, 1911 р., м.Олександрія Кіровоградської обл., єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. У 1932 р. був засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ до вільного поселення в Новосибірській обл. (Російська Федерація) терміном на 3 роки за приналежність до єврейської молодіжної організації "Гашомер". Інші відомості відсутні. Після відбуття терміну покарання проживав у м.Полтава. Службовець організації. Заарештований 8 березня 1938 р. Засуджений вдруге Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 жовтня 1938 р. за ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 13 жовтня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 14 липня 1959 р.
  ТОПОРСЬКИЙ Абрам Самійлович, 1899 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, освіта початкова. Проживав у с. Лутовинівка Козельщинського р-ну Полтавської обл. Директор заводу. Заарештований 2 жовтня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13травня 1937 р. (стаття КК не вказана) до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 травня 1957 р.
  ТРАХТЕНБЕРГ Борух Овшейович, 1903 р., смт Калинівка Вінницької обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у смт Калинівка. Робітник заводу. Заарештований 12 липня 1924р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12грудня 1924 р. за ст. 61 КК УРСР до 3 років заслання у Північний край; за вироком Особливої наради при Колегії ОДПУ 26 березня 1926 р. виселений до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
  ТРАХТЕНБЕРГ Зюся Маркович, 1906 р., м. Радомишль Житомирської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Військовослужбовець. Заарештований 16березня 1938 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 17 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-1, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17жовтня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Верховним Судом УРСР 24серпня 1967 р.
  ТУНКЕЛЬРО-ДРЕКСЛЕР Софія Ісааківна, 1899 р., м.Вой (Польща), єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м.Полтава. Робітниця фабрики. Заарештована 26січня 1938 р. Засуджена Полтавським обласним судом 19травня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітована Верховним Судом СРСР 21лютого 1958 р.
  ТУНКЕЛЬРОЙТ Йохвет Ісааківна, 1899 р., Польща, єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м.Полтава. Начальник цеху фабрики. Заарештована 6 вересня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 13листопада 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 листопада 1937 р. у м. Полтава. Реабілітована Верховним Судом УРСР 7 лютого 1958 р.
  УМАНСЬКИЙ Мордко Аронович, 1885 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук. Завідувач бюро хлібозбуту. Заарештований 16 лютого 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 листопада 1957 р.
  УМАНСЬКИЙ Яків Зельманович, 1897 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Плановик облспоживспілки. Заарештований 17 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4червня 1938р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1956 р.
  УРЕЦЬКИЙ Лазар Ілліч, 1894 р., с. Голубиця (Польща), єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м.Полтава. Кравець комбінату. Заарештований 5 вересня 1936р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 березня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну троцькістську діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.
  УТЄВСЬКА Юдіфь Юхимівна, 1898 р., м. Калинкович (Білорусь), єврейка, із міщан, освіта середня. Проживала у м.Полтава. Продавець облторгу. Заарештована 8 червня 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10років позбавлення волі. Після відбуття терміну покарання направлена у заслання до Красноярського краю (Російська Федерація). Реабілітована Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956р.
  ФАЙБИШЕНКО Давид Мусійович, 1898 р., с. Хренів Іваничівського р-ну Волинської обл., єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Полтава.Перебував на партійній роботі. Відомості про перший арешт відсутні. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 1 серпня 1935 р. (стаття КК не вказана) за зв"язок з троцькістами до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у м. Полтава. Референт аптекоуправління. Вдруге заарештований 23 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 10років позбавлення волі. Після звільнення протягом 5 років перебував у засланні (інші відомості відсутні). Реабілітований Полтавським обласним судом 26 жовтня 1956 р.
  ФАЙНШТЕЙН Шмуль-Абрум Янкелевич, 1903 р., м.Бердичів Житомирської обл., єврей, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Механік. У 1936 р. був заарештований і засуджений за контрреволюційну троцькістську діяльність до 5 років позбавлення волі (інші відомості відсутні). Після відбуття покарання проживав у м. Кременчук. Механік заводу. Вдруге заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 січня 1942 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 5 років заслання в Башкирську АРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 серпня 1989 р.
  ФАРБЕР Веніамін (Бен'ямін) Гдальович, 1905 р., с.Демидівка Жмеринського р-ну Вінницької обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Вінниця. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 лютого 1926 р. - до позбавлення волі на 3 роки (стаття КК не вказана); Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 жовтня 1928 р. - до 3 років заслання до Середньої Азії (стаття КК не вказана). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995р.
  ФЕЙМАХЕР Герш Борохович, 1898 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Лубни. Працівник артілі. Заарештований 5березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 28серпня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 17жовтня 1939р.
  ФЕЙФІЦ Борис Єлизарович, 1923 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 31липня 1942р. Засуджений Військовим трибуналом 48 Армії 17серпня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Військовою прокуратурою Московського ВО 26 березня 1994 р.
  ФЕЛЕР Герш Абрамович, 1919, м. Грубишев (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у смт Чутове Полтавської обл. Агроном колгоспу. Заарештований 28 червня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11листопада 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.
  ФЕЛЬДШТЕЙН Марк Наумович, 1899 р., м. Пінськ Брестської обл. (Білорусь), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник деревообробного комбінату. Заарештований 3вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 вересня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 13жовтня 1937 р. у м. Кременчук. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 лютого 1962 р.
  ФЕЛЬДШТЕЙН-КРАВЧИК Хая Борисівна, 1900 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у смт Крюків Кременчуцького р-ну. Прибиральниця фабрики іграшок. Заарештована 24 жовтня 1937р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 28серпня 1938р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання у Казахстан. Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1939 р. термін покарання зменшено до фактично відбутого. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1990 р.
  ФЕНСТЕР Соломон Мойзесович, 1889 р., смт Баранівка Житомирської обл., єврей, із купецтва, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 9 грудня 1949 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 13 січня 1951 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 лютого 1990 р.
  ФІАЛКОВ Абрам Невахович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Севастополь (АР Крим). Військовий інженер. Заарештований 11 червня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 5 січня 1938 р. за ст. ст. 58-8, 58-11 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 14 червня 1967 р.
  ФІРЕР Любов Іллівна, 1893 р., смт Оржиця Полтавської обл., єврейка, із селян, освіта початкова. Проживала у м.Пирятин Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 13листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24червня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 19 квітня 1989 р.
  ФІРЕР Янкель Герш Данилович, 1895 р., с. Гнатівка Гайсинського р-ну Вінницької обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Робітник контори "Утильсировина". Заарештований 4 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 18листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 березня 1989 р.
  ФІШ Шмуль Ельєвич, 1883 р., м. Освея Вітебської обл. (Республіка Білорусь), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Пенсіонер. Заарештований 30 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
  ФІШБЕЙН Шая Йосифович, 1887 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник фабрики. Заарештований 29 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.
  ФРЕНКЕЛЬ Арон Ізраілевич, 1882 р., м. Тараща Київської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець установи. Заарештований 4 липня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23 листопада 1956 р.
  ФРІДМАН Лейб Нісонович, 1879 р., м. Хорол Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник артілі. Заарештований 8березня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958 р.
  ФРІДМАН Нота Борисович, 1902 р., м. Овруч Житомирської обл., єврей, із міщан, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Службовець залізниці. Заарештований 17січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-1, 54-10 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5вересня 1989 р.
  ФРУХТЕНБЕРГ Вульф Менделеєвич, 1903 р., м. Радзін (точні відомості відсутні), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Голова артілі. Заарештований 25 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19вересня 1989 р.
  ФУГЕНФІРОВ Моісей Ізраїльович, 1888 р., м. Томськ (Російська Федерація), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Службовець організації. Заарештований 29 вересня 1949 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 22 лютого 1950 р. за ст. ст. 58-7, 58-8, 58-11 КК РРФСР до заслання у Карагандинську обл. (Казахстан) (термін не вказаний). Реабілітований Полтавським обласним судом 24 січня 1966 р.
  ФУРМАН Віктор Цодикович, 1905 р., м. Городок Хмельницької обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник фабрики. Заарештований 13 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 липня 1960 р.
  ХАЗАНОВИЧ Михайло Львович, 1895 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Слюсар майстерні. Заарештований 15жовтня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 27 грудня 1928 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 лютого 1990 р.
  ХАЗАНОВИЧ Хацкель Ісаакович, 1889 р., м. Фастів Київської обл., єврей, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник комбінату. Заарештований 14 березня 1939р. Засуджений Полтавським обласним судом 20 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14квітня 1989 р.
  ХАЗІН Мойша Іцкович, 1916 р., с. Бригани (Молдова), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Електрозварювальник заводу. Заарештований 24 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 червня 1942р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років
  ХАЙКЕНСОН Рувім Емануїлович, 1901 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Секретар політвідділу залізниці. Заарештований 25 лютого 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 листопада 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР на строк попереднього ув"язнення. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавським обласним судом 12жовтня 1956 р.
  ХАЙКІН Соломон Абрамович, 1909 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 29 вересня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 листопада 1926 р. за ст. 61 КК УРСР до 3 років заслання у Казахстан. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 7 січня 1927 р. заслання до Казахстану замінено висланням
  ХАЛЕВСЬКИЙ Давид Маркович, 1907 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 25 серпня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Особливої Червонопрапорної Далекосхідної Армії 5січня 1938 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РСФРР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 вересня 1995 р.
  ХАЛЬФІНА Софія Михайлівна, 1908 р., м. Полтава, єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м.Полтава. Без певного місця роботи. Вперше заарештована 26 квітня 1926р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 25червня 1926 р. за ст. 61 КК УРСР до 3 років заслання у Казахстан. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 31 липня 1926 р. від покарання звільнена. Після звільнення проживала у м. Полтава. Без певного місця роботи. Вдруге заарештована 25січня 1927 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 15 квітня 1927р. за ст. 58-5 КК РРФСР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 24 серпня 1989 р. та 27 грудня 1994 р.
  ХАЩАНСЬКИЙ Яків Давидович, 1894 р., с. Буки Сквирського р-ну Київської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Карлівка Полтавської обл. Фотограф. Заарештований 4 листопада 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 травня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 12листопада 1992 р.
  ХЕЙФЕЙЦ Аркадій Мусійович, 1898 р., м. Суми, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Заступник директора м"ясокомбінату. Заарештований 23 травня 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 16жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1991 р.
  ХОДОРКОВСЬКИЙ Акиба Лейбович, 1890 р., м.Полтава, єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Кустар-годинникар. Заарештований 9 березня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  ХОТИМСЬКИЙ Аврам Володимирович, 1907 р., смт Ямпіль Вінницької обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Майстер фабрики. Заарештований 6вересня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 2 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.
  ХОТЯКОВ Юлій Йосипович, 1892 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Начальник постачання промислової артілі. Заарештований 2 квітня 1952 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МДБ Полтавської обл. 22травня 1952 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом СРСР 2грудня 1959 р.
  ЦЕЙТЛІН Євсій Йосипович, 1892 р., с. Яблуневе Оржицького р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Працівник торгівлі. Заарештований 21 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 січня 1938 р. за ст. 54-6КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25жовтня 1989 р.
  ЦЕСЕЛЬСЬКИЙ Леонід Якович, 1908 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Зубний технік поліклініки. Заарештований 25серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10січня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
  ЦИМЕЛЬЗОН Абрам Аронович, 1892 р., м.Старокостянтинів Хмельницької обл., єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Службовець організації. Заарештований 29 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 1 лютого 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26березня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 4 квітня 1958 р.
  ЦИМЕЛЬЗОН Ревекка Ізраілівна, 1898 р., м.Старокостянтинів Хмельницької обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м. Лубни Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 27 грудня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 березня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 4квітня 1958 р.
  ЦИРЛІН Арон Долович, 1889 р., смт Кагарлик Київської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Бухгалтер організації. Заарештований 3 квітня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
  ЦИТКІН Олександр Самійлович, 1902 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин. Службовець фабрики. Заарештований 25листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27листопада 1989 р.
  ЧЕРНЯВСЬКИЙ Данило Якович, 1892 р., с. Куземин Охтирського р-ну Сумської обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Інспектор обласної контори Держбанку. Заарештований 24 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 грудня 1941 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 березня 1956 р.
  ЧЕРНЯК Гіль Файвелевич, 1894 р., с. Баєво Дубровинського р-ну Могилівської обл. (Республіка Білорусь), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Хорол Полтавської обл. Робітник автоколони. Заарештований 5лютого 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 29 січня 1939р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 16 листопада 1992 р.
  ЧИГРИНСЬКИЙ Зиновій Борисович, 1880 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Головний бухгалтер фабрики. Заарештований 24 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 січня 1938 р. Реабілітований Військовим Трибуналом КВО 3 грудня 1957 р.
  ЧОРНИЙ-ЛІФШЕЦ Григорій Семенович (Соломонович), 1901 р., м. Карлівка Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у Донецькій обл. Військовослужбовець. Заарештований 23 червня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Північно-Кавказького ВО 6-7 вересня 1940 р. за ст. ст. 58-1, 58-11 КК РРФСР до 20 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5років. Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 14березня 1941 р. вирок скасовано, справу передано на дослідування. Військовим трибуналом Приволзького ВО 31січня 1942 р. за ст. ст. 58-1, 58-11 засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 31 березня 1942 р. вирок замінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5років. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 9 квітня 1957 р.
  ЧУДНОВСЬКИЙ Шевель Йосипович, 1901 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Волгоград (Російська Федерація). Старший політрук. Заарештований 7 лютого 1938р. Засуджений Військовим трибуналом Північно-Кавказького ВО 15травня 1939 р. за ст. 58-2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 липня 1940 р. вирок замінено до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 2 квітня 1955 р.
  ШАМЕС Абрам Рахмілевич, 1878 р., смт Млинів Рівненської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник організації. Заарештований 6вересня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 березня 1990 р.
  ШАМОВИЧ Самуїл Львович, 1889 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець організації. Заарештований 28 лютого 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958 р.
  ШАМФАРОВ Ілля Ісакович, 1894 р., м. Хорол Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Робітник організації. Заарештований 30 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 3 січня 1961 р.
  ШАПІРО Мойсей Зельманович, 1907 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Робітник артілі. Заарештований 23 червня 1952 р. Засуджений Полтавським обласним судом 2 серпня 1952 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 22 березня 1990 р.
  ШАПІРО Раїса Абрамівна, 1917 р., м. Вільнюс (Литва), єврейка, із робітників, освіта неповна середня. Проживала у м.Полтава. Службовець установи. Заарештована 22 серпня 1937р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 29жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Верховним Судом СРСР 17листопада 1954 р.
  ШАПІРО Семен Абрамович, 1905 р., м. Вільнюс (Литва), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Викладач технікуму. Заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 січня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14вересня 1989 р.
  ШАПІРО Янкель Сруль Алтерович, 1878 р., с.Горностайпіль Чорнобильського р-ну Київської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Служитель культу. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 25 березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі; Верховним Судом УРСР 25 червня 1939 р. вирок змінено на 3 роки позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня
  ШАРГОРОДСЬКИЙ Янкель Айзекович, 1886 р., с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник підприємства. Заарештований 13 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 5 липня 1958 р.
  ШАХНОВИЧ Юхим Ісакович, 1894 р., с. Ізраїлівка Устинівського р-ну Кіровоградської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Завідувач магазином. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-10, 54-11 до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 квітня 1958 р.
  ШВАРЦ Макс Іоганович, 1891 р., м. Перемишль (Польща), єврей , із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник майстерні. Заарештований 13 серпня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13листопада 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.
  ШВАРЦ Михайло Максимович, 1887 р., м. Санкт-Петербург (Російська Федерація), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Вчитель. Заарештований 22лютого 1944 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13травня 1944 р. за ст. 54-1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1989 р.
  ШВАРЦБЕРГ Моісей Фроімович, 1885 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник фабрики. Заарештований 14січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. у м.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20листопада 1956р.
  ШЕЙМАН Леонід Михайлович, 1904 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Харків. Завідувач дитсадком. Заарештований 7липня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 4 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-1, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 5 жовтня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 29 жовтня 1957 р.
  ШЕЙНІН Вольф Абелевич, 1903 р., м. Вітебськ (Білорусь), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник підприємства. Заарештований 26 січня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 2 березня 1929 р. (стаття КК не вказана) "як антирадянський елемент" до 3 років заслання у Середню Азію; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2серпня 1929 р. дозволене проживання на території СРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20вересня 1995 р.
  ШЕЙНКЕР Шая Абрамович, 1905 р., смт Деражня Хмельницької обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Працівник газети. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 25 березня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 27 лютого 1958 р.
  ШЕЙНМАН Абрам Іцкович, 1892 р., м. Зіньків Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець артілі. Заарештований 30травня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958 р.
  ШЕНДЕРОВИЧ Абрам Зельманович, 1921 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 10 березня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 3-ї дивізії протиповітряної оборони 7 квітня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом СРСР 11 червня 1957 р.
  ШЕПТОВИЦЬКИЙ Зіновій Менделеєвич, 1905 р., м.Прилуки Чернігівської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Хмельницькому. Репетитор. Заарештований 23-24 грудня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 16 квітня 1926 р. (стаття КК не вказана) за сіоністську діяльність до 3 років заслання на Урал; 28січня 1927 р. вирок змінено на виселення до Палестини; 21жовтня 1927 р. Особлива нарада при Колегії ОДПУ засудила до 2 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.
  ШЕРМАН Давид Гершкович, 1886 р., м. Радзяно (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець підприємства. Заарештований 14 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
  ШЕРМАН Соня Самійлівна, 1906 р., с. Великі Будища Гадяцького р-ну Полтавської обл., єврейка, соціальне походження не вказане, освіта середня. Проживала у м.Полтава. Учениця профшколи. Заарештована 27 липня 1927р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 16 вересня 1927 р. за ст. 58-5 КК РРФСР до 3 років заслання на Урал. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 4листопада 1989 р.
  ШЕХЕТ Володимир Мусійович, 1904 р., м. Сквира Київської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Працівник фабрики. Заарештований 1 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. у м.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 16травня 1958 р.
  ШЕХЕТ Мордух Йосип Мошкович, 1908 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник підприємства. Заарештований 23 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 вересня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.
  ШИМЕЛЬ Моісей Якович, 1887 р., с. Вольяковяни Холмського воєводства (Польща), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Робітник підприємства. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 жовтня 1989 р.
  ШИХМАН Марк Якович, 1916 р., м. Унгени (Молдова), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Робітник артілі. Заарештований 25 червня 1941р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2травня 1942 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19жовтня 1989 р.
  ШЛЯХТМАН Айзик Абрамович, 1907 р., смт Орани (Литва), єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Кустар. Заарештований 31 січня 1952 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МДБ Полтавської обл. 22 травня 1952 р. за ст. 54-8 КК УРСР до 25років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 2грудня 1959 р.
  ШМИДХИРОМ Йосип Борисович, 1911 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 21 жовтня 1952 р. Засуджений Судовою Колегією по кримінальним справам Іркутської обл. 8грудня 1952 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР за санкцією ст. 58-2 до 25 років позбавлення волі. Реабілітований Військовою прокуратурою реабілітаційного відділу м. Москва (Російська Федерація) 22 січня 1991 р.
  ШНЕЙДЕР Юрій Борисович, 1907 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець організації. Заарештований 6 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956р.
  ШОР Лазар Єхецкелевич, 1921 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Заруддя Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 18 квітня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 16 травня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 30 січня 1990р.
  ШОР Натан Абрамович, 1882 р., м. Городенка Івано-Франківської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Лікар. Заарештований 16 грудня 1943 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 березня 1945 р. за ст. 54-1 КК УРСР до 5 років заслання у Сибір. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 березня 1957 р.
  ШПАК Айзак Срульович, 1904 р., смт Брацлав Немирівського р-ну Вінницької обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у смт Брацлав. Без певних занять. Заарештований 24 серпня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 21 серпня 1925 р. вирок змінено на виселення до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
  ШПОЛЯНСЬКИЙ Моісей Йосипович, 1905 р., смт Семенівка Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Працівник торгівлі. Заарештований 17 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-50-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
  ШПУН Марк Елевич, 1911 р., м. Томашов (Польща), єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Співробітник редакції газети. Заарештований 24червня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 2-3 серпня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 8років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 22 лютого 1972 р.
  ШТАБНИЦЬКИЙ Абрам Елькович, 1909 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м.Полтава. Військовослужбовець. Заарештований 22 червня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 24грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом СРСР 20червня 1990 р.
  ШТАРКМАН Ісаак Беркович, 1908 р., с. Дальщиця (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник артілі. Заарештований 24 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано (дата не вказана). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1989 р.
  ШТЕЙН Абрам Менделевич, 1880 р., м. Хелм (Польща), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник підприємства. Заарештований 17березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 16 травня 1958 р.
  ШТЕЙН Яків Йосипович, 1893 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Дніпропетровськ. Працівник артілі. Заарештований 26 листопада 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 30 квітня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-12 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 27 квітня 1962 р.
  ШУЛЬКІН Борис Моісейович, 1905 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 24 січня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом Грозненського гарнізону 8 лютого 1943р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовою прокуратурою Північно-Кавказького ВО 27 травня 1991 р.
  ШУЛЬМАН Ілля Семенович, 1902 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник взуттєвої фабрики. Заарештований 1 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 листопада 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 серпня 1957р.
  ШУР Борис Ісаакович, 1903 р., м. Борзна Чернігівської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 27 квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15травня 1989 р.
  ШУХГАЛТЕР Борис Якович, 1908 р., м. Волочиськ Хмельницької обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у с. Рокитне Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Працівник радгоспу. Заарештований 3 вересня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15травня 1989 р.
  ЮЗІК Мойсей Нікелевич, 1893 р., м. Теліхани (Польща) (точні дані відсутні), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець підприємства. Заарештований 19 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.
  ЮФІТ Семен Григорович, 1907 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Пирятин. Без певних занять. Вперше заарештований 28 січня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 15квітня 1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років заслання у Середню Азію; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 14 грудня 1931 р. позбавлений права проживати у певних населених пунктах на 3 роки. Про другий арешт відомості відсутні. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 травня 1936р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну троцькістську діяльність до 5років позбавлення волі. Реабілітований Чернігівською обласною прокуратурою 3 червня 1989 р.
  ЯКУБ Герш Абелевич, 1905 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м.Кременчук. Без певних занять. Заарештований 30 липня 1926р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 24вересня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11вересня 1989 р.
  ЯКУБОВСЬКИЙ Еля Меєрович, 1904 р., м. Новгород-Сіверський Чернігівської обл., єврей, із міщан, освіта неповна середня. Проживав у м. Артемівськ Донецької обл. Без певних занять. Заарештований 8 лютого 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 червня 1925 р. за ст. ст. 61, 70 КК УСРР до 3 років заслання у Киргизію. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 16 січня 1926 р. (стаття КК не вказана) вирок змінено до 3 років заслання у Палестину. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 8 червня 1928 р. позбавлений права проживання в Україні та деяких містах Росії терміном на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 серпня 1994 р.
  ЯМПІЛЬСЬКИЙ Лев Самійлович, 1890 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Головний інженер взуттєвої фабрики. Заарештований 3 квітня 1951 р. Засуджений Полтавським обласним судом 10 серпня 1951р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 30 жовтня 1992 р.
  ЯМПОЛЬСЬКИЙ Меєр Ісакович, 1898 р., м. Ромни Сумської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Секретар парторганізації м'ясокомбінату. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 17 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 12 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований УКДБ Полтавської обл. 17червня 1941 р.
  ЯРИН Еміль Самуілович, 1899 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Завідувач тарифним відділом спілки службовців. Заарештований 27 серпня 1920 р. Засуджений Судовою Колегією НКВС 18 квітня 1921 р. (стаття КК не вказана) до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 жовтня 1996 р.
  ЯРІН Ісаак Львович, 1904 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Продавець магазину. Заарештований 31 липня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 8 жовтня 1926 р. за ст. 61КК УСРР до 3 років заслання у Середню Азію. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 5 листопада 1926 р. достроково звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994 р.
  ЯРОШЕВСЬКА Сара Шамовна, 1904 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврейка, із міщан, освіта середня. Проживала у м. Кременчук. Бухгалтер держмлина. Заарештована 19 березня 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3червня 1938 р. Реабілітована Полтавським обласним судом 29липня 1959 р.
  ЯРОШЕВСЬКИЙ Хаім Шамов, 1902 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м.Кременчук. Без певних занять. Заарештований 11 січня 1925р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26червня 1925 р. за ст. ст. 61, 70 КК УСРР до 3 років заслання у Киргизстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 серпня 1994р.
  ЯСЕВИЧ Марк Єфімович, 1895 р., с. Новопавлівка Великомихайлівського р-ну Одеської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець контори "Облзаготзерно". Заарештований 12 вересня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 липня 1939 р. за ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки та з конфіскацією майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 травня 1940 р.
  ЯСНОГОРОДСЬКИЙ Давид Мойсейович, 1888 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Пічник міськради. Заарештований 19 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 липня 1959 р.
  
  
  СПИСОК НАЙБІЛЬШ УЖИВАНИХ УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
  
  АзРСР - Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка
  АР - Автономна Республіка
  АРСР - Автономна Радянська Соціалістична Республіка
  БОВО - Білоруський особливий військовий округ
  БСРР - Білоруська Соціалістична Радянська Республіка
  В/ч - військова частина
  ВМФ - Військово-морський флот
  ВО - військовий округ
  ВТТ - виправно-трудові табори
  ВУНК - Всеукраїнська Надзвичайна комісія
  ГубНК - губернський відділ Надзвичайної комісії
  ДПУ - Державне політичне управління
  ім. - імені
  КВО - Київський військовий округ
  КК - Кримінальний кодекс
  КП(у) - Комуністична партія (більшовиків) України
  м. - місто
  МВС - Міністерство внутрішніх справ
  МДБ - Міністерство державної безпеки
  НК - Надзвичайна комісія
  НКВС - Народний Комісаріат внутрішніх справ
  НКДБ - Народний Комісаріат державної безпеки
  обл. - область
  ОДПУ - Об'єднане державне політичне управління
  РА - Радянська Армія
   р-н - район
  РРФСР - Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
  РСР - Радянська Соціалістична Республіка
  РСФРР - Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
  РСЧА - Робітничо-селянська Червона Армія
  с. - село
  сл. - слобода
  смт - селище міського типу
  СРСР - Союз Радянських Соціалістичних
  Республік
  ст. - станція
  ст. - стаття
  с-ще - селище
  ТРСР - Туркменська Радянська Соціалістична Республіка
  УАПЦ - Українська автокефальна православна церква
  УзРСР - Узбецька Радянська Соціалістична Республіка
  УКДБ - Управління Комітету державної безпеки
  УМВС - Управління Міністерства внутрішніх справ
  УНКВС - Управління Народного Комісаріату внутрішніх справ
  УРСР - Українська Радянська Соціалістична Республіка
  УСРР - Українська Соціалістична Радянська Республіка
  х. - хутір
  ЦГВ - Центральна група військ
  ч. - частина
  ЧФ - Чорноморський флот
  
  
  
  ДОДАТКИ
  Витяг з Кримінального кодексу УРСР
  ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
  Розділ 1 [1].
  КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНІ ЗЛОЧИНИ
  54-1. Контрреволюційною вважається всяка дія, спрямована на повалення, підрив або послаблення влади робітничо-селянських Рад і обраних ними, на підставі Конституції Союзу РСР і Конституції соќюзних республік, робітничо-селянських урядів Союзу РСР, союзних і автономних республік, або на підрив чи послаблення зовнішньої безпеки Союзу РСР і основних господарських, політичних та наці-ональних здобутків пролетарської революції.
  В силу міжнародної солідарності інтересів усіх трудящих такі самі дії визнаються контрреволюќційними і тоді, коли вони спрямовані проти всякої іншої держави трудящих, хоч би і такої, що не вхоќдить до Союзу РСР.
  54-1 "а". За зраду батьківщини, тобто за дії, вчинені громадянами Союзу РСР на шкоду воєнній мо-ці Союзу РСР, його державній незалежності або недоторканності його території, як-от: шпигунство, виќдача воєнної або державної таємниці, перехід на сторону ворога, втеча або переліт за кордон - вищий захід соціального захисту - розстріл з конфіскацією всього майна, а при пом'якшуючих обставинах позбавлення волі на строк десять років [2] з конфіскацією всього майна [3]. (У редакції 20 липня 1934 р. - 33 УРСР 1934 р. Љ 28, ст. 239).
  54-1 "б". За ті самі злочини, вчинені військовослужбовцями, - вищий захід соціального захисту розстріл з конфіскацією всього майна. (В редакції 20 липня 1934 р. - 33 УРСР 1934 р., Љ 28, ст. 239).
  54-1 "в". У разі втечі або перельоту за кордон військовослужбовця до повнолітніх членів його роќдини, якщо вони чим-небудь сприяли готованій або вчиненій зраді, або. хоча б знали про неї. але не доќвели про це до відома влади, застосовується - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конќфіскацією всього майна.
  До всіх інших повнолітніх членів родини зрадника, що жили спільно з ним або були на його утриќманні до моменту вчинення злочину, застосовується - позбавлення виборчих прав та заслання до відќдалених районів Сибіру на п'ять років. (У редакції 20 липня 1934 р. - 33 УРСР 1934 р., Љ 28, ст. 239).
  54-1 "г". За недонесення з боку військовослужбовця про готовану або вчинену зраду - позбавленќня волі на десять років.
  За недонесення з боку інших громадян (не військовослужбовців) - позбавлення волі на строк не менш як шість місяців. (У редакції 20 липня 1934 р. - 33 УРСР 1934 р., Љ 28, ст. 239).
  54-2. За збройне повстання або вторгнення з контрреволюційною метою на радянську територію озброєних банд, захоплення влади в центрі або на місцях з тією самою метою і, зокрема, щоб силоміць відірвати від Союзу РСР і окремої союзної республіки будь-яку частину її території або розірвати укќладені Союзом РСР з іноземними державами договори, застосовується - вищий захід соціального заќхисну - розстріл або оголошення ворогом трудящих з конфіскацією майна і з позбавленням громадянства союзної республіки і тим самим громадянства Союзу РСР та вигнання за межі Союзу РСР назавќжди з допущенням при пом'якшуючих обставинах зниження до позбавлення волі [4] на строк не менш як три роки, з конфіскацією всього або частини майна.
  54-3. За зносини з контрреволюційною метою з іноземною державою або з окремими її представќниками, а також за сприяння будь-яким способом іноземній державі, що воює з Союзом РСР або боќреться з ним шляхом інтервенції чи блокади, застосовуються - заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2.
  54-4. За допомогу будь-яким способом тій частині міжнародної буржуазії, яка, не визнаючи рівноќправності комуністичної системи, що приходить на зміну капіталістичній системі, прагне її повалити, а також тим суспільним групам і організаціям, що є під впливом цієї буржуазії або безпосередньо орќганізовані нею. здійснити ворожу проти Союзу РСР діяльність, застосовується - позбавлення волі на строк не менш як три роки, з конфіскацією всього або частини майна, з підвищенням при особливо обќтяжуючих обставинах аж до вищого заходу соціального захисту - розстрілу або оголошення ворогом трудящих з конфіскацією майна і з позбавленням громадянства союзної республіки і тим самим громаќдянства Союзу РСР і вигнанням за межі Союзу РСР назавжди.
  54-5. За схиляння іноземної держави або будь-яких у ній суспільних груп через зносини з їхніми представниками, використовування фальшивих документів або іншими способами до оголошення війќни, до збройного втручання у справи Союзу РСР або до інших ворожих дій. зокрема: до блокади, заќхоплення державного майна Союзу РСР або союзних республік, розриву дипломатичних відносин, розќриву укладених з Союзом РСР договорів тощо, застосовуються - заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2.
  54-6. За шпигунство, тобто за передачу, викрадення або збирання для передачі відомостей, що за змістом своїм є спеціально охоронюваною державною таємницею, іноземним державам, контрреволюќційним організаціям або приватним особам, застосовується - позбавлення волі [5] на строк не менш як три роки, з конфіскацією всього або частини майна, а в тих випадках, коли шпигунство спричинило або могло спричинити особливо тяжкі наслідки для інтересів Союзу РСР. - виший захід соціального заќхисту - розстріл або оголошення ворогом трудящих з конфіскацією майна, з позбавленням громадянќства союзної республіки і тим самим громадянства Союзу РСР та вигнанням за межі Союзу РСР назавќжди [6].
  За передачу, викрадення або збирання для передачі економічних відомостей, які за своїм змістом не є спеціально охоронюваною державною таємницею, але які не підлягають оголошенню через безпоќсередню заборону закону або з наказу керівників відомств, установ і підприємств, за винагороду або безоплатно організаціям і особам, зазначеним вище, застосовується - позбавлення волі на строк до трьох років.
  Примітка1. Спеціально охоронюваною державною таємницею вважаються відомості, переліќчені в окремому переліку, який затверджує Рада Народних Комісарів Союзу РСР, погоджуючи з радаќми народних комісарів союзних республік, і який опубліковується до загального відома [7].
  // /; л .и / т к а 2. Щодо шпигунства осіб, згаданих у ст. 206-і. зберігає силу стаття 206-24 |8]. (У редакції 25 січня 1928 р. - ЗУ УРСР 1928 р.. Љ 11, ст. 104).
  54-6 "а". За розголошення відомостей, які становлять державну таємницю, вчинене особами, яким були довірені ці відомості або які могли одержати ці відомості у зв'язку зі своїм службовим становиќщем, оскільки ні дії не можуть бути кваліфіковані як зрада батьківщини або шпигунство. - ув'язнення до виправно-трудових таборів строком від восьми до дванадцяти років.
  За розголошення приватними особами відомостей, які становлять державну таємницю, оскільки ці дії не можуть бути кваліфіковані як зрада батьківщини або шпигунство, - ув'язнення до виправно-труќдових таборів строком від п'яти до десяти років.
  За заяву або передачу за кордон винаходів, відкриттів і технічних удосконалень, які становлять дерќжавну таємницю, зроблених у межах СРСР, а також зроблених за кордоном громадянами СРСР, командированими держаною, якщо ці злочини не можуть бути кваліфіковані як зрада батьківщини або шпиќгунство. - ув'язнення до виправно-трудових таборів строком від десяти до п'ятнадцяти років.
  Примітка. Спеціально охоронюваною державною таємницею вважаються відомості, перелік яких встановлений Радою Міністрів Союзу РСР в її постанові від 8 червня 1947 року [9], (У редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР від 23 лютого 1948 р. - "Відомості Верховної Ради УРСР". 1948 р.. Љ3).
  54-6 "б". За втрату службовими особами матеріалів, документів і видань, які містять відомості, що становлять державну таємницю, якщо ці дії своїм характером не тягнуть за собою за законом більш тяжкої кари. - ув'язнення до виправно-трудових таборів строком від чотирьох до шести років.
  За той же злочин, якщо він викликав собою тяжкі наслідки, ув'язнення до виправно-трудових таќборів строком від шести до десяти років. (У редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР від 23 люќтого 1948 р. - "Відомості Верховної Ради УРСР". 1948 р., Љ 3).
  54-7*. За підрив державної промисловості, транспорту, торгівлі, грошового обігу або кредитної сисќтеми, а також кооперації, вчинений з контрреволюційною метою через відповідне використання дерќжавних установ і підприємств або через протидіяння їх нормальній діяльності, а також за використанќня державних установ і підприємств або протидіяння їх діяльності, вчинене в інтересах колишніх власќників або заінтересованих капіталістичних організацій, застосовуються - заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2 [10].
  54-8. За вчинення терористичних актів, спрямованих проти представників радянської влади або діќячів революційних робітничих і селянських організацій, і за участь у виконанні цих актів хоч би і осоќбами, які не належать до контрреволюційної організації, застосовуються - заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2.
  54-9*. За зруйнування або пошкодження з контрреволюційною метою через вибух, підпал або інќшими способами залізничних та інших шляхів і засобів сполучення, засобів народного зв'язку, водоќпроводу, громадських складів та інших споруд або державного чи громадського майна застосо-вуються - заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2 [11].
  54-10. За пропаганду або агітацію, яка полягає в заклику до повалення, підриву або послаблення раќдянської влади чи до вчинення окремих контрреволюційних злочинів (ст.ст. 54-2-54-9), а також за розќповсюдження чи виготовлення або зберігання літератури того самого змісту, застосовуються - позбавќлення волі [12] на строк не менш як шість місяців.
  За ті самі дії піл час масових заворушень, або з використанням релігійних чи національних забобоќнів мас, або у воєнній обстановці, або в місцевостях, оголошених на воєнному стані, застосовуються заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2.
  54-11. За всяку організаційну діяльність, спрямовану на підготування або вчинення передбачених у цьому розділі злочинів, а також за участь в організації, утвореній для підготування або вчинення одќного із злочинів, передбачених у цьому розділі, застосовуються - заходи соціального захисту, зазначеќні у відповідних статтях цього розділу.
  54-12. За недонесення про певно відомий підготовлюваний або про вчинений контрреволюційний злочин застосовується - позбавлення волі [13] на строк не менш як шість місяців.
  54-13. За активні дії або активну боротьбу проти робітничого класу і революційного руху, проявлеќні на відповідальній або секретній (агентура) посаді за царського ладу або у контрреволюційних уряќдів у період громадянської війни, застосовуються - заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2.
  54-14*. За контрреволюційний саботаж, тобто за те. що будь-хто свідомо не виконає певних обов'язків або навмисно недбало їх викопає з спеціальною метою послабити владу уряду і діяльність державного апарату, застосовується - позбавлення волі [14] на строк не менш як один рік. з конфіскаќцією всього або частини майна, з підвищенням при особливо обтяжуючих обставинах аж до вищого заќходу соціального захисту - розстрілу з конфіскацією майна.
  _______________________________________
  1. Розділ введений в дію з часу набуття чинності Положення про злочини державні, прийнятого треќтьою сесією III скликання Центрального Виконавчого Комітету СРСР 25 лютого 1927 р. (33 СРСР 1927 р., Љ 12, ст. 123).
  2. Див. ст. 27-1 цього Кодексу.
  3. Ст.ст. 54-1 "а" - 54-1 "г" введені в дію з часу набуття чинності постанови ЦВК СРСР від 8 черќвня 1934 р. (33 СРСР 1934 р.. Љ 33. ст. 255).
  4. Див. виноску до примітки першої ст. 14 цього Кодексу.
  5. Див. виноску до примітки першої ст. 14 цього Кодексу.
  6. Див. ст. 27-1 цього Кодексу.
  7. Перелік відомостей, ідо являють собою державну таємницю, розголошення яких карається по заќкону, встановлений постановою Ради Міністрів СРСР від 28 квітня 1956 р. (стор. 75).
  8. Ст. 206-24 скасована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 31 травня 1957 р. ("Відомості Верховної Ради УРСР", 1957 р.. Љ 4, ст. 82).
  Примітка 2-а фактично втратила силу з виданням закону про зраду батьківщини від 8 червня 1934 р. (33 СРСР 1934 р" Љ 33, ст. 255).
  9.Див. виноску до примітки першої ст. 54-6 цього Кодексу.
  10. Див. ст. 27-1 цього Кодексу.
  11. Див. ст. 27-1 цього Кодексу.
  12. Див. виноску до примітки першої ст. 14 цього Кодексу.
  13. Див. виноску до примітки першої ст. 14 цього Кодексу.
  14. Див. виноску до розділу 1 - "Контрреволюційні злочини".
  
  НАШІ ЗЕМЛЯКИ РЕПРЕСОВАНІ ЗА МЕЖАМИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
  
  АРОНШТАМ Лазарь Наумович (1896, Наумовка Полтавской губ. - 1938, Москва), политработник Кр. Армии, армейский комиссар 2-го ранга (1935), чл. Коммунистич. партии с 1915. Учился на юрид. ф-те Моск. ун-та (1 курс). В гражд. войну комиссар батальона, военком полка, арт. дивизиона, бригады. С 1921 военком инспекции артиллерии и бронесил РККА. Окончил 2 курса Воен. академии РККА (1924). В 1924-29 секр. Витебского окружкома КП(б) Белоруссии. В 1929-33 чл. Воен. Совета и нач. политуправления Белорус. ВО, в 1933-36 занимал ту же должность в Отдельной Краснознам. Дальневост. Армии, в 1936-37 - в Моск. ВО. В мае 1937 назначен чл. Воен. Совета Приволжского ВО. Репрессирован в 1937.
  БЕЛИЦКИЙ Семен Маркович (.1889, Золотоноша Полтавской губ. - 1937, Москва), военачальник, комдив (1935). Окончил Елизаветградское гор. уч-ще (1904). С 1905 чл. партии эсеров, в 1917-18 левый эсер, чл. Коммунистич. партии с 1920. Участник 1-й мир. войны. С февр. 1918 в Кр. Армии. В гражд. войну пом. нач. штаба, нач. штаба дивизии. Окончил Воен. академию РККА (1922), затем пом. пред. Высшего воен.-ред. Совета, нач. и военком оперативного управления Штаба РККА. Награжден орд. Кр. Знамени. С 1925 нач. курса и адъюнкт Воен. академии РККА. Занимался разработкой проблем воен. истории, истории воен. иск-ва, участник подготовки и проведения воен. реформ 1920-30-х гг. С 1931 нач. штаба Северо-Кавк. ВО, с 1932 в распоряжении РВС СССР (референт наркома обороны); нач. упр. Воениздата НКО СССР. Репрессирован в 1937.
  БОГУСЛАВСКИЙ Михаил Соломонович (1886, Крюков Кременчугского у. Полтавской губ. -1937), полит, и гос. деятель. Сын портного. Получил традиц. евр. религ. образование. С 12 лет ученик в типографии в Кременчуге, затем наборщик в Харькове. В 1905-17 чл. Социалистич. евр. рабочей партии. Неоднократно подвергался арестам. С февр. 1917 - чл. РСДРП, зам. пред. Кременчугского Совета, после Окт. - пред. горсовета. С февр. 1918 чл. первого ЦИК и Нар. Секретариата (пр-ва) Украины, нар. секр. финансов. В 1918 пред. Воронежского горсовета, затем секр. ВУЦИК, секр. Политуправления РККА, секр. Харьковского губкома КП(б)У (1919). С мая 1920 работал в Москве в Главполит-пути (нач. политотдела), затем на работе в профсоюзах - пред. ЦК профсоюза печатников (до 1921). С 1921 чл. Моск. горкома партии Президиума Моссовета, затем - зам. пред. Моссовета (до янв. 1924). С 1924 - зам. пред. Гл. управления гос. страхования, с сент. 1924 пред. Малого СНК СССР. С 1928 зам. пред. Сиб. краевой плановой комиссии, член Зап.-Сиб. крайисполкома (Новосибирск). В 1932-36 - нач. стр-ва з-да горного оборудования "Сибмашстрой". Избирался чл. В ЦИК.
  В 1920-21 состоял в гр. "демократич. централизма", отрицал руководящую роль партии в Советах и профсоюзах, требовал свободы фракций и группировок. В 1923-28 - в троцкистской оппозиции, в 1927 исключен из партии, в 1930 восстановлен, в 1936 после ареста исключен заочно. В янв. 1937 по делу т. н. "параллельного троцкистского центра" приговорен к расстрелу.
  ВАСИЛЕВСКИЙ Илья Маркович (1882, Полтава - 1938), журналист, лит. критик. Брат Л.М. Василевского. Окончил гимназию в Полтаве. Писал под пс. Не-Буква, к-рый избрал, отталкиваясь от пс. Буква, знам. своего однофамильца и современника Ипполита Федоровича Василевского, многолетнего ред. "Стрекозы". Дебютировал в 1903 рассказом "Тридцать два" в "Журнале для всех". Сатирин. произв. В. публиковались в разных период, изд. "Мир божий", "Солнце России", "Сатирикон" и т.д. Осн. тема - омещанивание интеллигента, приспосабливающегося к бурж. действительности. Высмеивал также бюрократию. С 1907 пробует себя на изд. поприще, выпуская петерб. газ. "Свободные мысли", а в 1908-09 - ж. "Образование". В 1910 издал кн. "Житейское кабаре. Юмор. рассказы" (СПб.), в 1911 - сб. рассказов "Нервные люди" (там же). Заметный этап в биографии В. - редактирование петрогр. "Журнала журналов" (1915-17), к к-рому его привлек М.Горький. Здесь были напечатаны его лит.-критич. заметки о М.Горьком, Е.И.Замятине, С.П. Подьячеве, А.И.Свирском, памфлет о ром. А.А.Вёрбицкой и др. После рев-ции эмигрировал в Париж, где его попытка возобновить изд. "Свободных мыслей" закончилась неудачей. Сотр. берлинской сменовеховской газеты "Накануне". После возвращения в Россию в сер. 20-х гг. активно печатался, опубл. кн. "Николай II" (1923), "Что они пишут (Мемуары бывших людей)" (1925). В 1929-35 заведовал ред. ж. "Изобретатель" и под новым пс. "Ил.Полтавский" опубл. брошюру по вопросам изобретательства. Опыт работы в "Изобретателе" лег в основу его кн. "Страна изобретателей" (1933). Был репрессирован.
  ДРОБНИС Яков Наумович (1888-1987). Революционер. Родился в Глухове. В 1915 г. выслан в Полтаву, где работал в подпольных кружках. В 1904-1905 член Бунда, 1905-1906 меньшевик. Во время гражданской войны 4 раза избегал расстрела, последний раз как председатель Полтавского исполкома захвачен бандитами на ст. Ковяги. В 1923-1927 сторонник Троцкого. В 1928-1929 гг. в ссылке. Перед арестом был зам. начальника кемеровского "Химкомбинатстроя". Необосновано репрессирован по делу "Параллельного троцкистского антисоветского центра" и расстрелян.
  ЗИЛЬБЕРМИНЦ Вениамин Аркадьевич (1887, Полтава - 1938), геолог, минералог и геохимик, проф. с 1922. Окончил в 1911 Петерб. ун-т, одноврем. с учебой в ун-те посещал лекции на металлургич. отделении Политехн. ин-та. В 1913-15 и в 1917-23 работал в Петерб. (Петрогр.) ун-те - хранитель Почвенного музея, ассистент кафедры минералогии. С 1923 в Моск. гос. ун-те возглавил геохим. лаб. (с 1927 в составе ин-та прикладной минералогии). Одноврем. преподавал в Моск. высш. техн. уч-ще и в Моск. горной академии (с 1929).
  Осн. работы в области минералогии и геохимии редких и рассеянных элементов, содержащихся в углях и битумах, иссл. перспектив использования углей в качестве сырья для получения редких и рассеянных металлов. В 1930-37 выявил закономерности распределения в углях германия, ванадия, никеля. бериллия и др. элементов, разработал метод извлечения этих элементов и в 1936 получил первые образцы двуокиси германия. Работы 3. подготовили базу для развития в стране пром-сти полупроводн. материалов. Автор оригинального руководства и таблиц для определения минералов. (М.-Л., 1936). В 1938 репрессирован.
  ЗОРАХОВИЧ Александр Абрамович (1905-1990). Родился в Прилуках. Окончил Московский авиационный институт. Работал главным технологом на авиазаводе. В 1946-1956 сидел в сталинских лагерях. После реабилитации работал в НИИ авиапромышленности. Кандидат технических наук.
  КАЛЮЖНЫЙ (наст. фам. Шайтельман) Наум (1885, Миргород Полтавской губ. - ?), полит, деятель и журналист. Чл. партии Укр. социалистов-революционеров. Формально, не входя в ее рук. органы, играл видную роль в деятельности ее левого крыла, оформившегося в марте 1919 в партию боротьбистов. Оказывал значит, влияние на ее молодых лидеров. С кон. дек. 1919 - ред. выходившей на рус. яз. газ. "Пролетарская правда". Вступив с частью боротьбистов в компартию (1920), руководил агитпоездом пред. Всеукр. ЦИК Г.И.Петровского, ред. газ. "Сільська біднота", затем ж. "Червоний шлях". В 1921-26 - советник полпредства УССР, позднее рук. укр. секции полпредства СССР в Праге. В нач. 1930-х гг. репрессирован.
  МАЗЛАК (РОБСМАН) Сергей Михайлович. Родился в Луганской области в 1878. В 1904-1907 гг. - в эмиграции, где получил высшее образование. В 1911-1917 служил в Полтавской земской управе. Активно участвовал в революционных событиях 1917 г. в Полтаве. Инициатор издания в Полтаве первой большевистской газеты "Молот". В 1919 г. вместе с Шахраем издали книгу "До хвилі", где говорили о самостоятельности Украины и критиковали национальную политику Ленина на Украине. После 1920 г. на руководящей работе в Полтаве, потом в Донбассе. В 1922-1923 гг. работал в ЦК КП(б)У. В 1923-1924 гг. возглавлял "Донбассторг", с 1924 возглавил ЦСУ Украины. Последняя должность - начальник управления Комитета заготовок при СНК СССР. В 1937 г. арестован.
  ПИОНТЕК Люциана Карловна (1899-1937). Поэтеса. Родилась в Лубнах. Вместе с И. Куликом жила в Канаде (1923-1927). Окончила Полтавскую гимназию. Произведения: "Тихим диссонансом" (1927), "Балаклава" (1929) и др. В 1937 г. арестована и расстреляна.
  ПОЛОЦКИЙ Александр Аркадьевич. Родился в Великих Сорочинцах в 1886 г. Учился в Харьковском технологическом институте, но исключен как член Украинской партии эсеров (УПСР). В 1917 г. председатель Гадячского уездного исполкома. В период немецкой оккупации и Директории организовывал партизанские отряды и подполье. В 20-х гг. член коллегии Наркомата внешней торговли, глава правления Укрбанка. В 1925-1928 работал в банках за границей. 1928-1933 гг. зам. Наркома просвещения, курировал работу музеев, органов охраны памятников. В 1935 г. арестован по т. наз. "делу боротбистов" и осужден на 10 лет лагерей.
  СОКОЛЬНИКОВ (наст. фамилия Бриллиант) Григорий (Гирш) Яковлевич (пс. Александровский Борис) (1888, Ромны Полтавской губ. - 1939, Верхнеуральск Челябинской обл.), политический и государственный деятель. Д-р экон. наук. С 1903 - в рев. движении, с 1905 - чл. РСДРП. С 1906 студент Моск. ун-та. Участвовал в дек. вооруж. восстании 1905 в Москве. В 1907 арестован и отправлен на "вечное поселение" в Енисейскую губ. В 1909 бежал за границу, жил в Париже. В 1914 окончил юрид. ф-т Сорбонны. После Февр. рев-ции 1917 вернулся в Россию. Участник Гражд. войны, чл. Реввоенсовета ряда армий. Награжден орд. Кр. Знамени (1920). В 1920 пред. Туркбюро ЦК РКП(б), команд. Туркестанским фр. В 1922 нарком финансов РСФСР, в 1923-26 - СССР. В 1926-28 зам. пред. Госплана СССР, в 1928 пред. Нефтесиндиката. В 1923 участвовал в подготовке ден. реформы. Писал многочисл. ст., читал лекции в МИНХе и 1-м МГУ. Под ред. С. в 1927 вышла "Финанс. энциклопедия". В 1929-32 полпред в Великобритании. В 1933-35 первый зам. наркома иностр. дел, в 1935-36 первый зам. наркома лесной пром-сти СССР. В июле 1936 арестован. С. опубл. ок. 50 кв. и брошюр., посв. дев. обращению, кредиту, бюджету, ден. реформе, финанс. политике и пр.
  Соч.: Финансовая политика революции. М., т.1, 1922, 1925; т.2, 1926; т.3, 1928; Денежная реформа. М., 1925; Финансовая наука (учебник в 2-х кн.). М., 1930-31 (три изд.); Новая финансовая политика: на пути к твердой валюте. М., 1991.
  ХИНЧУК Лев Михайлович (1868, Полтава -1939, Москва), политический деятель. Учился на философ, ф-те Бернского ун-та. С 1889 - в с.-д. движении. В 1891-93 - в заключении, в 1893-99 - в ссылке в Якутской обл. В 1901 был вновь арестован, в 1902 выслан в Енисейскую губ. В 1903 бежал из ссылки. С 1903- меньшевик. Участвовал в созд. меньшевист. орг-ций в Киеве и Петербурге. Участник рев-ции 1905-07, организатор первого в России с.-д. клуба. В 1906 на 4-м съезде РСДРП избран в ЦК партии. В 1917 пред. Моск. Совета. Чл. ЦК РСДРП (меньш.). С 1920 -в РКП(б). В 1922-26 пред. Центросоюза, в 1926-27 торгпред СССР в Великобритании, в 1927-30 зам. наркома торговли СССР, в 1930-34 полпред СССР в Германии, в 1934-39 нарком внутр. торговли РСФСР, в 1938 гл. арбитр Госарбитража СНК РСФСР. Чл. ЦИК СССР. Репрессирован.
  ШМИДТ Дмитрий Аркадьевич (наст. имя и фам. Давид Аронович Гутман) (1891, Прилуки Полтавск. губ. - 1937, Москва), военачальник. Комдив. Участник 1-й мир. войны, прапорщик, Георгиевский кавалер. Чл. РСДРП с 1915. В 1918 комендант Прилук. Подвергся расстрелу петлюровцами, выжил. Ком. полка, бригады, див. Награжден 2 орд. Кр. Знамени. По окончании особой гр. Воен. академии им. М.В.Фрунзе - нач. кав. школ в Елизаветграде и Владикавказе. Окончил курсы усовершенствования высш. нач. состава при Воен. бронетанк. академии (1935); командир-комиссар див., тяж. танк. бригады. В 1936 арестован. Расстрелян.
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"