Аннотация: Перелік євреїв Полтавщини, постражданиих у 1937 - 1938 рр.-коли нехтувалися усі основні права людини.
ВСТУП
В період 1937 - 1938 рр. здійснення держаною масових політичних репресій досягло свого піку. При цьому характер і значення слідчих дій звелися нанівець з огляду на швидкість та масштаби репресивних заходів. Чіткою вимогою залишалось лише отримання зізнань від заарештованих у "скоєних" ними злочинах. Форми і методи їх здобуття до уваги не брались. Розкрити величезну кількість проявів свавілля з боку каральних органів і порушення ними норм законодавства в найбільш повній мірі допомагають архівно-слідчі справи. Наявна в них інформація є унікальною, оскільки жодне інше джерело не в змозі показати репресії під часу формування компрометуючих матеріалів і до прийняття репресивних рішень. Терор мав чітко організований, спланований та регламентований характер. Методи ведення попереднього слідства, форми та масштаби попрання основних прав людини і норм законодавства ще потребують подальшого вивчення, особливо на регіональному рівні.
Проведення масових арештів могло б поставити перед каральними органами практично безмежний об'єм роботи по провадженню попереднього слідства. НКВС отримали дозвіл на спрощений порядок ведення слідства і суду. Вакханалія репресій призводила до примітивізму як слідчих дій, так і інформації у створених в їх процесі матеріалах. Величезні масштаби репресій, шалений темп здійснення арештів та винесення вироків, чітко встановлені для кожного управління норми (ліміти) проведення репресій, законодавчо закріплене попрання основних прав людини, низький рівень освіти працівників НКВС та бажання багатьох з них вислужитись, показати вірність і відданість політиці партії та пришвидшити своє кар'єрне просування створювало належні умови для незліченної кількості вигадок та фальсифікацій в процесі провадження слідства.
В багатьох випадках у матеріалах слідства формула звинувачення не конкретизувалась (наприклад "займався контрреволюційною діяльністю", "соціально небезпечний елемент"). При арешті могла також зазначатись лише стаття Кримінального кодексу. В час, коли життя проходило в атмосфері тотального терору, вини всіх і кожного, людину переслідували не за конкретну провину, а за те, що "винен взагалі". Слідчі, прагнучи створити бодай-якусь видимість доведення провини арештованого, наповнювали справу лише тими документами, які компрометували його. Про достовірність викладеної в матеріалах слідства інформації не піклувались, факти не перевіряли, а у якості доказів використовували навіть чутки.
Оперативні накази НКВС вимагали якомога швидше провадити слідство у справах і ставили перед обласними управліннями конкретні цифри здійснення арештів. При виконанні завдань на місцях відкидалося виконання закону, який зобов'язував проводити допити звинуваченого по суті справи, вести протоколи, пред'являти звинуваченим всі матеріали слідства, складати обвинувальні висновки і вручати їх копії звинуваченим. Порушення закону про обов'язкове ведення протоколу перетворилось в систему. Слідчий не записував повністю запитання і відповіді допиту, змінював змістове наповнення сказаного заарештованим, посилював наголоси на вигідних слідству моментах. В протоколах допитів слідчі майже ніколи не зазначали час початку і закінчення допиту. Проте, навіть та незначна кількість протоколів з такою інформацією доводить, що в процесі багатогодинних допитів слідчі вибирали з усього сказаного звинуваченими лише ту інформацію, яка вигідно вкладалася у схему слідства. Саме тому обсяг зізнавальних протоколів становить часто по кілька десятків сторінок, у той час як протоколи з запереченням заарештованим своєї вини мають переважно одну-дві сторінки.
Досліджуючи механізм масових репресій, значна кількість дослідників намагається відтворити хід ведення слідства, можливі варіанти поведінки слідчих і звинувачених, етапи фальсифікації матеріалів. До сьогодні не має однозначної відповіді на запитання про початок допитів арештованого після ув'язнення. Р. Подкур відмічає: "Характерно, що більше ніж в 70% опрацьованих нами справ допити заарештованого розпочиналися не одразу після арешту, а через кілька днів, тижнів, а в крайніх випадках навіть місяців. В такому разі можна припустити, що перші допити або не протоколювалися, або ж заарештований у невідомості в багатолюдній камері тривалий час очікував своєї долі".
Після доставлення до в'язниці арештований міг одразу бути викликаний на допит, але траплялись випадки, коли він був змушений чекати цього кілька днів або й тижнів без висування звинувачення зі сторони слідства. При аналізуванні архівно-слідчих справ надзвичайно важливим є з'ясування проміжку часу, який відділяв момент арешту з датою першого протоколу допиту і, особливо, з появою першого "зізнавального протоколу". Іноді він датований вже другим днем після арешту, іноді складає кілька днів, тижнів і навіть місяців. З наявних у справах заяв репресованих, їхніх касаційних скарг та листів ми знаємо, що в цей період з ними активно "працювали" слідчі. Метод конвеєру, стійки, катування, образи, погрози, очні ставки з вже морально зломленими знайомими, які почали давати зізнавальні показання, - далеко не повний перелік методів фізичного та психологічного впливу, які мали зламати волю щойно заарештованого до спротиву діям слідства. Якщо не було необхідних показань, то протокол часто взагалі не вівся.
Психологічний тиск на заарештованого починався вже від самого моменту арешту і тривав на всіх етапах слідства. В суспільній думці постійно закріплювалася думка, що органи НКВС ведуть боротьбу з ворогами народу, троцькістами, контрреволюціонерами тощо. Впевненість населення у правильності їхніх дій була високою, що створювало після арешту додаткове нерозуміння ситуації, стрес, розгубленість і породжувало низку позбавлених відповіді запитань. Як правило, арешти відбувались вночі у вигляді утаємниченої акції, що давало додаткові переваги слідчим. Вирвану з ліжка людину після арешту миттєво тягли на допит, погрожували, переконували підписати зізнання у нібито скоєних злочинах. На вимагання необхідних свідчень від арештованих орієнтували посібники для співробітників органів внутрішніх справ. В одному з них говорилося: "Не можна дати звинуваченому перевагу над собою... Необхідно в процесі слідства тримати звинуваченого в руках. Адже це серйозна боротьба з ворогом, в якій ви повинні його викрити та привести до тями".
Отримання необхідної інформації слідство досягало різними методами. Більшість допитуваних спочатку умовляли дати потрібні свідчення. За це людям обіцяли зберегти життя та звільнити. Тих, хто відмовлявся, піддавали фізичному і моральному впливу, погрожували розстрілом, застосуванням катувань, організацією побиття в камерах, арештом і висланням дітей, батьків та інших близьких родичів. Особливою формою пресингу слідчого була апеляція до патріотизму та більшовицької совісті звинувачених. Фабрикація протоколів допитів лежала в основі робочого ритму конкретних виконавців масових репресій. Зазвичай вдень складали видумані протоколи допитів звинувачених, а вночі, застосовуючи фізичні засоби впливу, давали їх підписувати. Саме у нічний час проводилась більшість допитів звинувачених, які часто перетворювались на процес примусу підписати заздалегідь заготовлені протоколи.
Сфальсифіковані протоколи допитів і очних ставок підписувалися підслідними з різних причин. Багатомісячне перебування у камерах призводило до психологічного надлому і бажання швидше завершити слідство. Більшість заарештованих вірили, що вдасться розкрити всю правду на суді. Траплялося, що причиною згоди підписати всі заготовки слідства ставав страх за рідних, яких слідчі погрожували теж заарештувати.
У 1937 - 1938 рр. застосування фізичних методів впливу широко увійшло в практику діяльності органів НКВС. Пояснення цьому знаходимо в шифровці вищого політичного керівництва країни, направленій в січні 1939 р. в ЦК компартій союзних республік, крайкоми, обкоми партії. В ній, зокрема, говорилося: "ЦК ВКП(б) роз'яснює, що застосування фізичного впливу в практиці НКВС, починаючи з 1937 р.(було дозволено ЦК ВКП(б)... Відомо, що всі буржуазні розвідки застосовують методи фізичного впливу проти представників соціалістичного пролетаріату, до того ж застосовують його в самих потворних формах... ЦК ВКП(б) вважає, що метод фізичного впливу повинен застосовуватися і надалі, як виключення, до справжніх ворогів народу, що не переозброїлись, як припустимий і доцільний метод".
Порушувались норми Кримінально-процесуального кодексу. Фізичні методи впливу застосовувались вже під час першої операції, але лише з дозволу начальника НКВС".
Фізичні методи впливу на заарештованих використовувались слідчими як до, так і після "Великого терору", однак саме в цей час вони набули найбільш жахливих форм, до того ж у величезних масштабах. Як загальний стиль роботи всіх відділень і відділів управління НКВС в цей період застосовувались т. зв. "стійки" і "конвеєр", тобто така система допиту коли арештований допитувався безперервно кількома слідчими по черзі до втрати свідомості.
Моральне і фізичне виснаження арештованих досягалось слідчими і шляхом постійних викликів на допити. Заарештованих, які не давали зізнань, садили в одиночні камери, де вони перебували по кілька місяців. Перед допитом або відправкою у в'язницю їх саджали у т. зв. "шафи", де вони практично без руху годинами чекали подальших дій слідчих. Тортурами можна вважати і багатогодинні перебування заарештованих в літній час у зачиненому автомобілі, т. зв. "собачнику", який доставляв їх на допит з в'язниці.
Прояви брутального свавілля і широко застосовані слідчими при провадженні попереднього слідства методи тортур вражають своєю жорстокістю, аморальністю, цинізмом, зневагою до людської гідності і життя. Кожна з розповідей репресованих, яким судилося пережити трагічні роки і в 50-х рр. давати свідчення про свій арешт, слідство, винесення рішення і відбуття покарання, сповнена трагізму і жаху відносно того, що довелося їм пережити в період перебування в застінках НКВС.
Постійним явищем було використання слідчими нецензурної лайки, принижень, погроз відносно арешту рідних, деякі з них називали арештованих не інакше як фашисти. Слідчі заявляли арештованим особам єврейської національності: "Ти єврей, значить пиши, що ти сіоніст, інакше заставлю писати, що ти шпигун", вони катуючи в'язнів твердили: "Будемо бити поки не станеш контрреволюціонером".
Про порушення норм КПК УРСР в процесі ведення слідства і застосування слідчими фізичних методів виливу деякі з заарештованих намагались довести до відома керівництва УНКВС, прокуратури, обкому КП(б)У, писали заяви в комісію партійного контролю, а також на ім'я керівників партії і уряду. При цьому вони й гадки не мали, що всі скарги потрапляють до рук тих, на кого вони скаржаться, і поглиблюють без того складне становище авторів. Інформацію скарг слідчі використовували проти самих заарештованих, посилюючи тиск на них, а інколи й прямо ставлячи перед фактом про марність такого заняття.
Планування масових репресій в часи "Великого терору" позначилося не лише на встановленні фіксованих лімітів на осіб, що підлягали арешту, визначенні кількості для репресій по першій і другій категоріях та чисельності справ, які мали бути розглянуті "трійками". Нищення людей прирівняли до роботи працівників заводів, де діяли норми виробництва, плани і соціалістичне змагання. Так, відповідні норми роботи з написання довідок на арешти, заповнення анкет, складання обвинувальних висновків, отримання зізнань заарештованих і кількості названих ними учасників організацій ставились перед працівниками органів НКВС.
Слідчі УНКВС практикували розрізнення статусу заарештованих на таких, які давали необхідні їм показання, і таких, які все заперечували. Особливо це проявлялось на очних ставках, де один з заарештованих мусив "викривати" іншого. Того, хто давав показання, саджали за стіл поряд зі слідчим, давали йому стакан чаю і бутерброд. Натомість, інший допитуваний мусив сидіти скрученим на кінчику стільця, весь час відчуваючи зневажливе ставлення до своєї особи. До звинувачених, які давали зізнавальні показання, не застосовувались методи фізичного впливу, графік виклику на допити був м'якішим, вони отримували дозвіл на побачення з рідними. При провадженні попереднього слідства використовувались можливості секретної агентури. До арештованих підсаджували т. зв. "квочок" та "штовхачів", які вислуховували все, про що говорили в'язні, або умовляли їх дати необхідні слідству свідчення. Інколи у ролі "квочок" виступали самі в'язні, які сподівались шляхом доносів на співкамерників поліпшити власне становище.
Проведення першого допиту, який часто зводився до записування загальних анкетних даних, доручалося зазвичай новачкам або рядовим оперативним працівникам. Виявлення близьких родичів та кола знайомих і друзів було практично обов'язковою умовою при проведенні допиту. В переліку осіб могли вказуватись національність, місця роботи і будь-які компрометуючі дані, що дозволяло працівникам НКВС відбирати необхідні зв'язки і препарувати їх в "контрреволюційному" напрямку. Зізнання багатьох заарештованих мали бездоказовий і декларативний характер, більшість з них не перевірялась і фактами не підтверджувалась. В тих випадках, коли звинувачені відмовлялись від визнання своєї вини, в протоколах допитів мотиви відмови не викладались. Показання осіб, що проходили у справі, про їх нібито злочинну діяльність записувались в протоколах допитів довільно, в загальній формі, без посилання на конкретні факти і обставини. Застосовувався метод нав'язування арештованим багатослівних і розпливчатих формулювань. Під час наступних неодноразових допитів подібні формулювання в різноманітних комбінаціях і варіантах підсилювались. Таким чином слідчі створювали видимість визнання звинуваченим своєї вини. В протоколах допитів практикувалась підміна понять. Зустрічі, часто випадкові, двох-трьох людей іменувались зібранням, зустрічі більшої кількості осіб - "нарадами". Листи до родичів із розповідями про власне життя кваліфікувались як передача даних про СРСР за кордон, а наявність у заарештованого радіо давала привід для звинувачень у прослуховуванні виступів лідерів капіталістичних країн, зокрема Гітлера, якщо заарештований був німцем. Наявність зброї, нехай навіть подарованої за службу і з усіма необхідними документами, часто ставала звинуваченням у формуванні баз зброї для майбутнього перевороту або боротьби проти радянської влади.
Притаманними для часів "Великого терору" були підготовка і розсилка т. зв. "ведучих протоколів" допитів. При викритті різноманітних всеукраїнських "центрів" та розгалужених контрреволюційних організацій подібним чином досягалася єдність в показаннях підсудних у різних областях України. Не знайомі один з одним і не пов'язані будь-якими стосунками люди, за допомогою слідчих, перетворювались на згуртовану групу, з ієрархією керівництва, метою та проведеною роботою для її досягнення. "Ведучі протоколи" допитів готувалися в центральному апараті НКВС України і після затвердження розсилались в обласні управління. Як приклад, чисельні спільні деталі та текстуальний збіг окремих уривків тексту є наявними в протоколах допитів багатьох сфабрикованих контрреволюційних організацій, як то контрреволюційної повстанської організації "Червоних партизанів", національних (німецької, польської, болгарської тощо) організацій, справі "Молодої генерації".
В самому управлінні також готувалися приклади протоколів допитів для подальшого їх використання слідчими в тих чи інших справах. "Трафаретні" протоколи допитів мали підготовлені запитання і відповіді, які вимагали від слідчого підставити необхідні дані про заарештованого, відповідні імена і факти, пов'язані з ним. Сам допит часто перетворювався лише на процес здобуття зізнання звинуваченого у заздалегідь написаному слідством. Часто такі "трафаретні" протоколи допитів готувались в Центральному арештному домі (ЦЛД) і вже потім передавались слідчим. Система допитів в ЦАДі полягала також в тому, що кожному працівнику виділялись дві-три камери, в які ставили по одному арештованому. Він стояв там до тих пір (навіть по 10-15 днів), поки не виявляв згоди давати показання. Цю систему увів в практику слідчий Орловський, який понад рік керував слідчою групою в ЦАДі і такими методами сфабрикував низку "резонансних справ".
Створення "трафаретних" протоколів допитів відбувалось практично при фабрикації кожної контрреволюційної організації.
Починався такий протокол словами "слідство володіє достатньо вагомими доказами про мою участь в контрреволюційній троцькістській організації, і тому я не хочу, щоб мені були пред'явлені свідчення інших обвинувачених і бажаю розповісти самостійно, не приховуючи жодного факту щодо проведеної як мною, так і іншими учасниками контрреволюційної роботи з тим, щоб отримати деяке пом'якшення покарання". Далі вказувався факт вербування, цілі та завдання організації, а також її склад. Такі протоколи допитів відзначались неконкретністю, не мали жодного епізоду практичної діяльності організації, часто обмежувалися репліками на кшталт того, що ніяких конкретних завдань я не отримував, але я завжди підтримував контрреволюційні виступи, направлені проти генеральної лінії партії.
Оригінал протоколу допиту повинен складатися слідчим, який вів справу, однак в умовах вакханалії 1937 - 1938 рр. це не виконувалось. Часто "зізнавальні" протоколи допитів були творінням найбільш досвідчених оперативних працівників, яких іменували "літераторами". Надрукований під їх диктовку протокол переписувався іншими співробітниками НКВС або залученими для такої роботи помічниками. При проведенні масових арештів НКВС МАРСР запровадив практику оформлення слідчих справ на арештованих за допомогою створеної для цієї мети "групи опертехніки", на яку переклали роботу по оформленню слідчих документів. їх в масовому порядку складали не слідчі, за якими рахувалися арештовані, а технічні працівники "опертехпіки", в тому числі машиністки.
До кінця 1937 р. обов'язковим елементом слідства по всіх категоріях 54 статті Кримінального кодексу були допити свідків. Пізніше у справах про "шпигунство" достатнім вважалося проведення перехресних допитів вже арештованих, а у справах про контрреволюційну агітацію практика виклику на допити свідків продовжувалась. Через дефіцит часу в практику увійшло використання "штатних свідків". Зазвичай для такої роботи притягували представників місцевої номенклатури: голів колгоспі", працівників сільських рад або штатних секретних співробітників НКВС, найчастіше двірників, голів домоуправлінь тощо. Доказами співробітництва свідків з органами державної безпеки є повтори в багатьох архівно-слідчих справах одних і тих самих прізвищ, хоча слід зазначити, що таке співробітництво далеко не завжди було добровільним. Л. Головкова зазначає: "У випадку спротину або нерішучості до свідків застосовувались засоби залякування та фізичного впливу. їх навіть, як і звинувачених, ставили на "стійку" на дві і більше діб". Фактично тут ми маємо справу з ще однією різновидністю фабрикації звинувачення - надання заздалегідь неправдивим свідченням свідків доказової сили. Використання цих матеріалів в ході слідства і суду вступало в пряме протиріччя з законом, оскільки ці "свідки", як в принципі і інформатори, "викладали не факти, а думки про умонастрій підозрюваного".
В період фабрикації справ різних контрреволюційних організацій слідчі часто робили їх учасниками малознайомих або й зовсім незнайомих людей. Навіть побіжний перегляд справ репресованих громадян засвідчує розбіжності даних відносно часу і осіб процесу вербування. В багатьох випадках заарештований називає свого вербувальника, розповідаючи в деталях, за яких умов це трапилось, а той у власних протоколах допитів про нього навіть не згадує.
Звинувачення рядових колгоспників, робітників, вчителів чи службовців у плануванні і підготовці замаху на керівників партії і уряду масово зустрічаються в архівно-слідчих справах, що звичайно г повною нісенітницею і не витримує жодної критики.
Провадження поперед нього слідства по справах, незважаючи па однотипність і примітивізм слідчих дій, є індивідуальним для кожної з них по набору методів та ступеню фальсифікації матеріалів. Наявність протоколів допитів звинувачених і свідків, очних ставок, актів експертиз тощо не може гарантувати того, що вони були створені безпосередньо за участю заарештованого по справі або він знав про їх існування. Численними є випадки, коли репресованих не ознайомлювали з матеріалами справи, а про свої звинувачення, статті і визначену для покарання кількість років у ВТТ (виправно-трудовому таборі) вони дізнавались вже після прибуття до табору.
В окремих випадках статус людини в протоколах допитів не конкретизувався або ж допити звинувачених проводили вже після винесення рішення, імовірно наповнюючи справу необхідними матеріалами вже навздогін складеному обвинувальному висновку.
У 1937 - 1938 рр. нехтувалися всі основні права людини. Для органів НКВС арештовані перетворювались на матеріал, який треба переробити на готову продукцію, - хоча б на папері показати їх ворожу сутність, злочинні наміри і небезпеку для іншої частини суспільства. Положення закону ігнорувалися у найбрутальніший спосіб. Було запроваджено змагання між відділами і управліннями НКВС по виконанню встановлених "лімітів" та швидкому і оперативному проведеш по масштабних "операцій". Провадження попереднього слідства ґрунтувалось головним чином на методах погроз, обіцянок, підстав, застосуванні фізичних методів впливу, а часто й звичайної фабрикації та фальсифікації слідчих матеріалів.
МАРТИРОЛОГ
АБРАМОВИЧ Абрам-Герш Бенедиктович, 1890 р., м.Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник. Заарештований 24 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1989р.
АБРАМОВИЧ Еля Бенедиктович, 1886 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Зав. виробництвом місцевої артілі. Заарештований 6вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1989 р.
АЙЗЕНБЕРГ Борис Самуїлович, 1911 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 24 серпня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Молотовської обл. 28вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Військовою прокуратурою Прикарпатського ВО 28 грудня 1993р.
АЙЗЕНБЕРГ Фішель Шльомович, 1904 р., м. Пінськ (Білорусь), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Токар гудзикової фабрики. Вперше заарештований 4 квітня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 10 липня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. до 5років позбавлення волі. Термін покарання відбував 8 років 5місяців. Втретє заарештований 8 січня 1949 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 14 травня 1949 р. до вислання на поселення. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 лютого 1957 р.
АЙЗЕНШТАТ Самуїл Леонтійович, 1905 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 18 червня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 14 листопада 1924 р. за ст. ст. 61, 72 КК УСРР до 3 років заслання до Сибіру; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 28 серпня 1925 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання в Кіровський край. Термін заслання відбув у м. Кзил-Орда (Казахстан). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 жовтня 1995 р.
АЛУФ Самуїл Ілліч, 1920 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Червоноармієць-музикант. Заарештований 26 вересня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом 17 Армії 14 жовтня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 липня 1994 р.
АЛЬПЕР Хуна Шепшелевич, 1892 р., м. Смаргоні (Польща), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м.Ростов-на-Дону. Робітник взуттєвої фабрики. Заарештований 13грудня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 червня 1965 р.
АЛЬТШУЛЕР Яків Леонтійович, 1877 р., м. Полтава, єврей, із міщан, освіта вища. Проживав у м. Харків. Зав. відділом Наркомзему УСРР. Заарештований 8 грудня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 березня 1931 р. за ст. 54-7 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 10 квітня 1932 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 січня 1990 р.
АМЧЕСЛАВСЬКИЙ Анатолій Абрамович, 1900 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Військовий комісар військового складу. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 16 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-1 "б", 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 жовтня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 21 вересня 1957 р.
АПЕЛЬ Хеник Беркович, 1898 р., м. Чеханов (Польща), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Працівник артілі. Заарештований 18 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8 жовтня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956р.
АПТЕКАР Юхим Маркович, 1913 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживав у м.Усурійськ Приморського краю (Російська Федерація). Військовослужбовець. Заарештований 28 червня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 8 березня 1938 р. за ст. ст. 58-1 "б", 58-7, 58-8, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 березня 1938р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 12травня 1956 р.
АПТЕР Симсо-Ципора Мордковка, 1885 р., м. Ржищев Київської обл., єврейка, із службовців, освіта вища. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Лікар. Заарештована 23червня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 21квітня 1943 р. за антирадянську агітацію (стаття КК не вказана) до 5років заслання в Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.
АРКАВЕ Ізраїль Юхимович, 1899 р., м. Мир Ново-Грудського повіту (Польща), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Вчитель. Заарештований 13 березня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 20-54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
АРОНОВ Міхель-Шолом Іоселевич, 1870 р., м.Паневежис (Литва), єврей, із духовенства, освіта середня спеціальна (духовна). Проживав у м. Полтава. Вчитель релігійної школи. Заарештований 7 травня 1939 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 липня 1989 р.
АРШАВСЬКИЙ Михайло Григорович, 1898 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у с. Вейно Кінгісеппського р-ну Ленінградської обл. (Російська Федерація). Командир військового підрозділу. Заарештований 22березня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Балтфлоту 9-10 жовтня 1937 р. за ст. ст. 58-8, 58-9, 58-10 ч. 1, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна та позбавлення звання "майор". Вирок виконано. Реабілітований Верховним Судом СРСР 20 квітня 1967 р.
АГРОНОВИЧ-ПИНДРИК Софія Ізраілівна, 1897 р., м.Полтава, єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Вихователь дитбудинку. Заарештована 1 березня 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
АГРОНСЬКИЙ Леонтій Григорович, 1900 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Москва. Комерційний директор артілі. Заарештований 28 червня 1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 30 вересня 1942 р. до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1954 р. Проживав у м. Стариця Калінінскої обл. Реабілітований Верховним Судом СРСР 7 травня 1955 р.
АСКАДСЬКИЙ Рафаїл Менделевич, 1901 р., м.Бобруйськ (Білорусь), єврей, соціальне походження та освіта не вказані. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник електромайстерні. Заарештований 17 травня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 8-9 липня 1939 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 6 лютого 1962 р.
АСНЕР Лев Ісакович, 1909 р., м. Київ, єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Фотограф. Заарештований 16 квітня 1947 р. Засуджений Полтавським обласним судом 16липня 1947 р. за ст. 54-2 КК УРСР до 10років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21грудня 1993 р.
БАБИЧ Клара Яківна, 1896 р., м. Чернігів, єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Робітниця артілі. Заарештована 11 березня 1938 р. Засуджена Особливою нарадою НКВС СРСР 17 січня 1940 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956р.
БАВНИК Ісак Янкелевич, 1890 р., м. Парчев Люблінської губернії (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Майстер механічного цеху деревообробного комбінату. Заарештований 16 жовтня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 жовтня 1958 р.
БАЙДЕР Ісаак Аронович, 1910 р., м. Ямполь (Республіка Білорусь), єврей, із службовців, освіта вища (Одеський індустріальний інститут). Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Заступник начальника промислового цеху вагонобудівного заводу. Заарештований 19 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 лютого 1940 р. до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9грудня 1958 р.
БАЙЧ Саул Аронович, 1905 р., м. Сверте (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Слюсар-механік збройної майстерні стадіону фізкультури. Заарештований 1 вересня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував до 1944 р. Після звільнення проживав у м. Кам"янець-Подільський Хмельницької обл. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.
БАКШТ Мойсей Вульфович, 1899 р., Новосанжарський р-н Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Безробітний. Заарештований 26квітня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 21 серпня 1925 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання на Урал. За Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР 9 березня 1928 р. позбавлений права проживати в центральних регіонах Росії та України з прикріпленням до певного місця проживання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.
БАКШТ Перец Борухович, 1897 р., м. Крюків Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Економіст місцевої фабрики. Заарештований 14 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-7, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. у м.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22листопада 1957 р.
БАРАН Меєр Іонович, 1898 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук. Токар заводу металовиробів. Заарештований 27квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 27 квітня 1941 р. Вдруге засуджений не був. Звільнений 27 квітня 1941 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.
БАРАННІКОВА Марія Лейбівна, 1908 р., м. Вільнюс (Литва), єврейка, з робітників, освіта початкова. Проживала у м.Полтава. Домогосподарка. Заарештована 24 серпня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 грудня 1937р. за ст. 58-6 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавським обласним судом 1 серпня 1958 р.
БАРИШНИКОВ Готліб Шлеймович, 1912 р., м. Виц (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Перукар промартілі "Побут". Заарештований 24серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 1листопада 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 КК УРСР до 10років позбавлення волі. Звільнений у 1946 р. Проживав у м.Коканд УзРСР. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 21 лютого 1956 р.
БАРСЬКИЙ Євген Анатолійович, 1920 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня спеціальна. Червоноармієць. Заарештований 4 липня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 68 гірсько-стрілецької дивізії 8 вересня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Звільнений з ув"язнення в 1952 р. В 1975 р. проживав у м. Ромни Сумської обл. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 22 липня 1975 р.
БЕЙЛІНСОН Шефтель Йосипович, 1885 р., м. Опочки Псковської обл. (Російська Федерація), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець місцевої артілі. Заарештований 16 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 квітня 1938р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22листопада 1957 р.
БЕРГЕР Абрам Шмульович, 1887 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник відділу робітничого постачання. Заарештований 2 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
БЕРГЕР Ісаак Маркович, 1897 р., м. Варшава (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Смоленськ (Російська Федерація). Службовець будівельної організації при УНКВС. Заарештований 9 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) за шпигунську діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 24листопада 1955 р.
БЕРГЕРЗОН Берко Йосипович, 1899 р., м. Замостя (Польща), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у смт Решетилівка Полтавської обл. Сторож місцевого заводу. Заарештований 27 липня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1940 р. за ст. 54-13 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1990 р.
БЕРИНБАУМ Ріва Львівна (Лейбівна), 1898 р., м. Ніжин Чернігівської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Продавець міськторгу. Заарештована 24жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24червня 1938 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 5 років заслання. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 25 липня 1958р.
БЕРХШТЕЙН Віта Шоломівна, 1905 р., м. Мозирь Мінської обл. (Білорусь), єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Дніпропетровськ. Без певних занять. Заарештована 2 вересня 1924 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3років позбавлення волі. Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ від 11 вересня 1925 р. замість заслання у віддалені райони СРСР застосоване виселення за межі СРСР (у Палестину). Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
БЕХЕР Хаїм Якобович, 1900 р., м. Білограй (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Агент постачання мотороремонтного заводу. Заарештований 7 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 1 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 25 вересня 1962 р.
БИНШТОК Моїсей Абрамович, 1908 р., м. Варшава (Польща), єврей, із кустарів, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Робітник заводу. Заарештований 25 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 жовтня 1989 р.
БІЛЕНКО (Біленький) Кленімус-Калман Абрамович, 1867р., м. Ромни Сумської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 7 травня 1939 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.
БAІЛИЙ Лев Срульович, 1903 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Торговець шкірою. Заарештований 6 березня 1926р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4червня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. За Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 3грудня 1926 р. достроково звільнений, дозволено вільне проживання у СРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.
БІЛИЙ Хаім Ізраільович, 1905 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із селян, освіта середня. Проживав у м.Кременчук. Безробітний. Заарештований 4 лютого 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 28 травня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання на Урал. Термін покарання відбував у м. Самарканд. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 лютого 1994 р.
БІЛОСТОЦЬКА Бетя Аусимівна, 1909 р., місце народження не вказане, єврейка, з міщан, освіта середня. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Без певних занять. Заарештована 16 лютого 1927 р. Засуджена Особливою нарадою при ДПУ УСРР 23 березня 1927 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3років заслання. Достроково звільнена 1 липня 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12серпня 1994 р.
БІРЕНБАУМ Михайло-Мордко Менделевич, 1894 р., м.Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Працівник фабрики. Заарештований 13 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 вересня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19вересня 1958 р.
БЛЮМЕНТАЛЬ Веніамін Юхимович, 1902 р., с. Рисково Могилівської обл. (Білорусь), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Інженер заводу. Заарештований у 1937р.; 24 березня 1951 р. Засуджений Харківським обласним судом 15серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Вдруге заарештований Особливою нарадою при МДБ СРСР 24 березня 1951 р. Засуджений до поселення у Красноярському краї (термін не вказаний). Реабілітований Полтавським обласним судом 30 серпня 1963 р.
БЛЮМЕНТАЛЬ Литман Аронович, 1907 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Працівник фабрики. Заарештований 9 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 лютого 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 6березня 1966 р.
БЛЮМКІН Мендель Лейсахович, 1910 р., м. Полтава, єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 5 лютого 1938 р. за ст. ст. 17, 54-8, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 16 червня 1993 р.
БЛЯХ Борис Самійлович, 1899 р., м. Хорол Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник артілі. Заарештований 22 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1956 р. Проживав у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.
БОБРОВСЬКИЙ Самійло Йосипович, 1894 р., м.Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник друкарні. Заарештований 25 вересня 1943р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 31 грудня 1943 р. за ст. ст. 54-1 "а", 54-10 ч. 2КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 серпня 1992 р.
БОГУСЛАВСЬКИЙ Йосиф Лейбович, 1906 р., смт Семенівка Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у смт Семенівка. Служив у крамниці. Заарештований 1листопада 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 28 січня 1927 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 3 років заслання. Депортований до Палестини 9 червня 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1994 р.
БОГУСЛАВСЬКИЙ Лев Ісаакович, 1901 р., смт Велика Багачка Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Житомир. Комісар кавалерійського полку. Заарештований 12 липня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 10 вересня 1937 р. за ст. ст. 54-1 "б", 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 10 вересня 1937 р. у м. Київ. Реабілітований Верховним Судом СРСР 1 серпня 1957 р.
БОКСЕР Ісак Лазарович, 1904 р., м. Ковель Волинської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук. Завідуючий складом паперу. Заарештований 25червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1989 р.
БОЛОТНИЙ Соломон Михайлович, 1894 р., м. Могилів (Білорусь), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Службовець торгового комбінату інвалідів. Заарештований 2 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 червня 1939 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-6 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5років. Реабілітований Верховним Судом СРСР 13 липня 1940р.
БОРОВСЬКОЙ Ісаак Лібкович, 1879 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Пацівник артілі інвалідів. Заарештований 5 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19червня 1956 р.
БОРОЛЬ Григорій Давидович, 1892 р., м. Тернопіль, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кустар-візник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
БОРОХОВСЬКИЙ Аркадій Семенович, 1913 р., м.Пирятин Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Мідногорськ Чкаловської обл. (Російська Федерація). Бригадний інтендант 57 окремої стрілецької бригади. Заарештований 3 квітня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Південно-Уральського ВО 1 серпня 1942 р. за ст. ст. 77, 58-10 ч. 2, 193-7 п. "д" КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією майна. Постановою Верховної Ради СРСР 25 вересня 1942 р. вирок замінено на 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбув. Реабілітований Верховним Судом У СРСР 18 липня 1989р.
БОРТНИК (Бортнєк) Герш Моісейович, 1904 р., м.Вінниця, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Вінниця. Помічник лікаря. Заарештований 2 вересня 1924 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61КК РРФСР до 3 років заслання. Достроково звільнений із місць заслання 23 січня 1926 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
БОРУХОВИЧ Яків Іоілович, 1916 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий відділення технічного контролю "Артілі і дитячий транспорт". Заарештований 31жовтня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 5червня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом РРФСР 12 серпня 1955 р.
БРАВО Борис Львович, 1900 р., м. Санкт-Петербург (Російська Федерація), єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Безробітний. Заарештований 28 лютого 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2квітня 1928 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. За постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ від 17 травня 1929 р. попередню постанову скасовано. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 квітня 1988 р.
БРАГИНСЬКИЙ Мусій Аронович, 1900 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Працівник міжрайторгу. Заарештований 23 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом Київського ВО 22листопада 1957 р.
БРАГИНСЬКИЙ Рувим Абрамович, 1910, м. Глухів Сумської бл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Службовеь бази коопбудтресту. Заарештований 3 лютого 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбув. Проживав у м. Полтава. Вдруге зарештований 25 листопада 1949 р. Засуджений Полтавським обласним судом 27 січня 1950р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений 1жовтня 1954 р. достроково, із зарахуванням робочих днів. Реабілітований Верховним Судом СРСР 24жовтня 1956 р.
БРАГІНСЬКИЙ Шулем Мотелевич, 1901 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна вища. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий постачзбутом комбінату ширпотребу. Заарештований 29березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16травня 1958 р.
БРАІЛОВСЬКИЙ Шолом Абрамович, 1895 р., м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Бухгалтер контори "Заготзерно". Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956 р.
БРАКІН Борис Йосипович, 1900 р., м. Херсон, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Швець артілі. Заарештований 27 червня 1941р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16грудня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8серпня 1989 р.
БРАСЛАВСЬКИЙ Зиновій Рувимович, 1915 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м. Броди Львівської обл. Лікар в/ч 23244. Заарештований 20 грудня 1952 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 25років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. 22 липня 1953 р. Верховним Судом СРСР вирок зменшено до 7 років позбавлення волі без конфіскації майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 14 січня 1957 р.
БРІН Наум Мойсейович, 1896 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 вересня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 березня 1990 р.
БРОДСЬКА Броха Гілевна, 1913 р., м. Золотоноша Черкаської обл., єврейка, із службовців, освіта вища. Проживала в м. Полтава. Майстер м"ясокомбінату. Заарештована 28 лютого 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 21червня 1938 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до адміністративного виселення на 2 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 17листопада 1995 р.
БРОДСЬКА Марія Яківна, 1902 р., м. Кобеляки Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала в м. Полтава. Завідуюча дитсадком. Заарештована 5січня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 2жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент" до 5 років заслання. Реабілітована Полтавським обласним судом 21 червня 1965 р.
БРОДСЬКИЙ Григорій Якович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник майстерні. Заарештований 15жовтня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ УСРР 27 грудня 1928 р. за ст. 58-10 КК УРСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1лютого 1995р.
БРОДСЬКИЙ Йосип Данилович, 1896 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова.Проживав у м. Кременчук. Робітник заводу. Заарештований 23 серпня 1936р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15січня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.
БРОДСЬКИЙ Яків Львович, 1911 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий магазином. Заарештований 31 січня 1952 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МДБ Полтавської обл. 22 травня 1952 р. за ст. 54-8 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 2 грудня 1959 р.
БРОНГОЛЬД-СКАЛЕР Роза Львівна, 1900 р., м.Кам"янець-Подільський Хмельницької обл., єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Полтава. Робітниця рукавичкової фабрики. Заарештована 19 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 28 квітня 1989 р.
БРОНШТЕЙН Герш Срулевич, 1899 р., с-ще Лянцкорунь Хмельницької обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у с-щі Лянцкорунь. Вчитель єврейської трудшколи. Заарештований 14 липня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК РРФСР до 3 років заслання. За постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 11 вересня 1925 р. висланий до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
БРОНШТЕЙН Мендель Шмулевич, 1881 р., м. Шаргород Вінницької обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник фабрики. Заарештований 20 березня 1932 р. Засуджений Харківським обласним судом 20 квітня 1933 р. за ст. 54-13 КК УСРР до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 квітня 1992 р.
БРУК Абрам Лазаревич, 1906 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Токар прядильної фабрики. Заарештований 4 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 3років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958р.
БРУН Абрам Ізраільович, 1904 р., м. Хелм Люблінського воєводства (Польща), єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Голова міського комітету "Червоного Хреста". Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 16 травня 1958 р.
БРУТМАН Бенціон Абрамович, 1893 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кооперований кустар. Заарештований 3 квітня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23липня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
БУДОВИЧ Ідель-Лейб Нейхович, 1905 р., м. Даугавпілс (Латвія), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Майстер міськкомунгоспу. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958 р.
БУКРИНСЬКИЙ Григорій Моісейович, 1905 р., с.Трипілля Обухівського р-ну Київської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Дніпропетровськ. Кухар їдальні. Заарештований 2 вересня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
БУРКАТ Ріва Гершевна, 1899 р., м. Черкаси, єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Крменчук Полтавської обл. Інструктор пошивного цеху швейної фабрики. Заарештована 17 лютого 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітована Верховним Судом УРСР 16 травня 1958 р.
БУРСАК-ГАРБАР Михайло Григорович, 1895 р., с. Липне Любарського р-ну Житомирської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Комерційний директор спілки інвалідів. Заарештований 10квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21 вересня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 17 січня 1964 р.
БУРШТЕЙН Йосип Завелєвич, 1904 р., м. Пружани (Республіка Білорусь), єврей, із міщан, освіта вища. Проживав у м. Крюків Полтавської обл. Майстер заготовчого цеху. Заарештований 3 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 грудня 1957 р.
БУХІН Лев Шаєвич, 1892 р., м. Онуфрієвка Кіровоградської обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Плановик швейної фабрики. Заарештований 17лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 квітня 1958 р.
БЕРДИЧЕВСЬКИЙ Ілля Михайлович, 1902 р., с.Білоконі Новосанжарського р-ну Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Полтава. Робітник промартілі "Ремонт". Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9жовтня 1956 р.
ВАЙНШТЕЙН Абрам Борисович, 1910р., м.Красноград Харківської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Чернігівка Приморського краю (Російська Федерація). Військовослужбовець. Заарештований 7 червня 1935 р. Засуджений Військовим трибуналом Приморської групи військ ОКДВА 18 серпня 1935 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі. Реабілітований Військовою прокуратурою Далекосхідного ВО 27 серпня 1991р.
ВАЙНШТЕЙН Абрам-Яків Менделеєвич, 1903 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у у м. Кременчук. Інструктор міськпарткому. Заарештований 10 січня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 липня 1937 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Вдруге засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 1 березня 1950р. за ст. ст. 58-10, 58-11 КК РРФСР до заслання на поселення у Північний край. Реабілітований Полтавським обласним судом 27травня 1957 р. та 17 лютого 1958 р.
ВАЙЦ Хіла Лазаревич, 1905 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Начальник цеху артілі "Червоний ткач". Заарештований 27квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 травня 1989 р.
ВАРШАВСЬКА-ГРОС Хана Веніамінівна, 1896 р., м.Лубни Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживала у м. Лубни. Фельдшер райлікарні. Заарештована 21 грудня 1937 р. Засуджена Полтавським обласним судом 29 квітня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 березня 1938 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 30 червня 1959 р.
ВЕЙСОВ Ісаак Михайлович, 1901 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник військового шпиталю. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 лютого 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 липня 1966 р.
ВЕЙСОВ Лев (Леонід) Михайлович, 1905 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Кременчук. Студент Київського лісотехнічного інституту. Заарештований 5 вересня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 6 грудня 1935 р. за ст. 54-10 ч. 1КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1991 р.
ВЕКСЛЕР Михайло Аркадійович, 1916 р., с. Теплик Вінницької обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Алма-Ата (Казахстан). Командир підрозділу діючої армії. Заарештований 20 квітня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 43 Армії 8 травня 1943 р. за ст. 58-1 "б" КК РРФСР до розстрілу (заочно) та позбавлення військового звання "лейтенант". Реабілітований Верховним Судом СРСР 7 червня 1943р.
ВЕНГЕРОВ Рувім Аронович, 1900 р., м. Харків, єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник кооперативу. Заарештований 17 березня 1922 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 травня 1922 р. (стаття КК не вказана) як член партії меншовиків та за активну підтримку РСДПР і антирадянські виступи до 2 років заслання у Туркестан. Вдруге заарештований 17 листопада 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21липня 1956 р. та Полтавською обласною прокуратурою 31жовтня 1994 р.
ВЕНГЕРОВ Соломон Аронович, 1904 р., м. Харків, єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Перукар артілі. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 17 жовтня 1939 р. (стаття КК не вказана) за участь у правотроцькістській терористичній організації до 8років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.
ВЕПРИНСЬКИЙ Семен Аронович, 1908 р., м. Варшава (Польща), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 26 квітня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ УСРР 25 червня 1926 р. (стаття КК не вказана) за приналежність до сіоністської організації "Гашомер-Гацоір" до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 грудня 1994 р.
ВИНОКУРОВ Ісай Мойсейович, 1900 р., с. Чауси Стародубського р-ну Брянської обл. (Російська Федерація), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник підприємства. Заарештований 9 серпня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 листопада 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8червня 1989 р.
ВІГДЕРЗОН Йосип Мейзерович, 1906 р., м. Вінниця, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Вінниця. Приватний учитель. Заарештований 11 липня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання до Кіркраю; 21серпня 1925 р. вирок змінено на виселення до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
ВІДАН Бер Лейбович, 1898 р., м. Двінськ (Білорусь), єврей, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Завідувач технічним навчанням електростанцій. Заарештований 14 травня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2роки. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 вересня 1955 р.
ВІЗГОРОДСЬКИЙ Яків Юхимович, 1900 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Робітник підприємства. Заарештований 21 серпня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 10 жовтня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання до Сибіру. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
ВІЛЬЧУР Абрам Ізраілевич, 1884 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник підприємства. Заарештований 7 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 жовтня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 червня 1989 р.
ВІТЕНБЕРГ Рувим Борисович, 1880 р., м. Вітебськ (Білорусь), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Лубни Полтавської обл. Службовець повстяної фабрики. Заарештований 21 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 5 жовтня 1956 р.
ВОЛОВИК Рафаіл Семенович, 1890 р., м. Глухів Сумської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Службовець артілі. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
ВОЛОДАРСЬКИЙ Абрам Гершкович, 1901 р., м. Сквира Київської обл., єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 25липня 1922 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ 23 вересня 1922 р. (стаття КК не вказана) за незаконне проживання у м. Полтаві до виселення на 1 рік до Туркестану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18жовтня 1996 р.
ВОЛОЗА Зельман Йосипович, 1904 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Секретар редакції газети "Робітник Кременчуччини". Заарештований 22 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР м. Воркута. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.
ВОЛОХВ"ЯНСЬКИЙ Абрам Сімхович, 1901 р., м.Кременчук Полтавської обл. єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Бухгалтер артілі. Заарештований 19 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 11 листопада 1958р.
ВОЛОХВ"ЯНСЬКИЙ Лазар Симхович, 1907 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, соціальне походження не вказане, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Безробітний. Заарештований 16 січня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 січня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3років заслання у Казахстан. За Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 17 травня 1929 р. позбавлений права проживати в центральних та прикордонних містах Росії та України. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 лютого 1994 р.
ВОЛЬПЕРТ Абрам Отерович, 1888 р., м. Прилуки Чернігівської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Завідувач постачзбутом промкомбінату. Заарештований 15 березня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 травня 1958 р.
ВОЛЬФСОН Самуіл Менделевич, 1896 р., м. Бобруйськ (Білорусь), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м.Полтава. Заступник голови оргкомітету ЦВК УРСР по Полтавській обл. Заарештований 4 березня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 5 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-8, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Постановою Особливої наради при НКВС СРСР 8 грудня 1943р. термін покарання скорочено на 1 рік. 8 травня 1944 р. постановою Особливої наради при НКВС СРСР звільнений з-під варти умовно-достроково. 15 жовтня 1949 р. постановою Особливої наради при МДБ СРСР зісланий на безтермінове поселення у Красноярський край за ст. ст. 54-7, 54-10, 54-11 КК УРСР Реабілітований Верховним Судом СРСР 16 квітня 1955 р.
ВОРОБЕЙЧИК Йосип Меєрович, 1904 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Керуючий будинком ЖБК. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 жовтня 1936 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Північно-Східних таборах НКВС СРСР. Звільнений 27 липня 1946 р. Вдруге засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 травня 1949 р. до заслання на поселення у Красноярський край. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р. та 11 вересня 1957 р.
ВОРОБЕЙЧИК Йосип Самійлович, 1906 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Харків. Продавець міськхарчоторгу. Заарештований 9 січня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.
ВОРОБЕЙЧИК Яків Самійлович, 1909 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Черкаси. Регулювальник машин махоркової фабрики. Заарештований 10 січня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.
ВОРОНКОВ-ВОРОБЕЙЧИК Аврам Йосипович, 1904 р., м. Одеса, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Без роботи на час арешту. Заарештований 8 січня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 липня 1937 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Північно-Східних таборах НКВС СРСР. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.
ГАЙСИНСЬКИЙ Теодор Якович, 1907 р., м. Хорол Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Хорол. Слюсар заводу. Заарештований 25березня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 7липня 1932 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Звільнений 27 серпня 1934 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.
ГАЛЬПЕРИНА Буня Ганшеївна, 1907 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврейка, із робітників, освіта середня. Проживала у м. Кременчук. Без певних занять. Заарештована 14лютого 1927 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 березня 1927 р. за ст. 61 КК УСРР до виселення за межі УСРР. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.
ГАНЗБУРГ Григорій Ілліч, 1904 р., смт Липова Долина Сумської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Працівник торгівлі. Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 26березня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 8 жовтня 1965 р.
ГАНОПОЛЬСЬКИЙ Вульф Григорович, 1907 р., м.Світловодськ Кіровоградської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник місцевої фабрики. Заарештований 6 квітня 1935 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 липня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 квітня 1986 р.
ГЕЛЬМАН Йосип Наумович, 1904 р., смт Семенівка Полтавської обл., єврей, із робітників-кустарів, освіта середня. Проживав у смт Семенівка. Заарештований 1 листопада 1926 р. Засуджений Особливою нарадою ОДПУ 28 січня 1927 р. "як соціально небезпечний елемент" до заслання на 3 роки до Середньої Азії; 26 березня 1927 р. вирок змінено на виселення до Палестини. Депортований 9 червня 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1994 р.
ГЕЛЬФАНТ Арон Зельманович, 1897 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Службовець артілі. Заарештований 25 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при НКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
ГЕНАМЕЦЬ Шмуль Мусійович, 1906 р., м. Бердичів Житомирської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Начальник в"язниці. Заарештований 25 березня 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 17 жовтня 1938р. за ст.ст. 54-11, 58-8 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 12 березня 1955р.
ГЕНДЕЛЬМАН Аків Тевелевич, 1908р., с.Олевськ Коростенецького р-ну Волинської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Займався індивідуальною трудовою діяльністю. Заарештований 27 липня 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 16 вересня 1927 р. за ст. 58-5 КК РРФСР до 3 років заслання на Урал. Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ від 28 липня 1930 р. дозволено виїхати до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 листопада 1989 р.
ГЕНІНА Рахіль Яківна, 1902 р., м. Миргород Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Без певного місця проживання. Без певних занять. Заарештована 13 січня 1942 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 5вересня 1942р. за ст. 58 "б" КК УРСР до 10років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.
ГЕРСТЕНГАЙМ Елька Марківна, 1898 р., с. Мацьківці Львівської обл., єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Лубни Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 18 лютого 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.
ГЕРСТЕНГАЙМ Хацкель Йосипович, 1896 р., с.Вничерка (Польща), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Лубни Полтавської обл. Службовець організації. Заарештований 18 лютого 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 листопада 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 листопада 1989 р.
ГЕРТЛЕР Естер-Хана Бенедиктівна, 1894 р., м. Лодзь (Польща), єврейка, із робітників, освіти не мала. Проживала у м.Полтава. Робітниця артілі. Заарештована 28 лютого 1938 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 3 років заслання до Казахстану. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958 р.
ГЕРТЛЕР Шмуль Яків Мордухович, 1891 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник промартілі. Заарештований 28 лютого 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 липня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 7 жовтня 1956 р.
ГЕРЦ Моісей Гершович, 1898 р., м. Варшава (Польща), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник артілі. Заарештований 12 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 14грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28серпня 1989 р.
ГЕРШАНОВИЧ Абрам Лейбович, 1903 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 19 березня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.
ГЕРШАНОВИЧ Абрам Михайлович, 1886 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Перукар. Заарештований 24 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1936 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.
ГЕРШАНОВИЧ Меєр Мейлахович, 1891 р., м. Полтава, єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник кооперації. Заарештований 13 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956 р.
ГЕРШТЕЙН Петро Григорович, 1909 р., м. Фастів Київської обл., єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Київ. Робітник-боєць спецбудови. Заарештований 24 липня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Харківської обл. 14 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 вересня 1991 р.
ГЕХМАН Анюта Аронівна, 1904 р., м. Вінниця, єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Вінниця. Домогосподарка. Заарештована 11 липня 1924 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання до Кіровського краю. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12квітня 1995 р.
ГЕХТ Меєр Пахомович, 1883 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Пенсіонер. Заарештований 23 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4вересня 1989 р.
ГИЛЬБУХ Вульф Юрійович, 1904 р., с. Очеретувате Семенівського р-ну Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у с. Очеретувате. Заступник голови колгоспу. Заарештований 19 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 вересня 1958р.
ГИМАРО Еля Касілович, 1907 р., с. Білосток, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 30 вересня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 9 лютого 1937р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Верховним Судом УРСР 26 вересня 1958 р.
ГІНДЛІН Лазір Абрамович, 1879 р., м. Полтава., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець артілі. Заарештований 11 березня 1938 р.Засуджений Полтавським обласним судом 10 лютого 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 24 лютого 1989 р.
ГЛАЙТМАН (Грінблат) Ізраіль Йосипович (Абрам Лейбович), 1919р., м. Варшава (Польща), єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Бобрик Донськой Тульської обл. (Російська Федерація). Робітник шахти. Заарештований 20 квітня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1940 р. (стаття КК не вказана) до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 жовтня 1996 р.
ГЛАСС Хума Лейзерівна, 1921 р., м. Замостя (Польща), єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м.Полтава. Робітниця підприємства. Заарештована 27 червня 1940 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 2листопада 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1989 р.
ГЛЕЗЕР Ісаак Моісейович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Комісар військового підрозділу. Заарештований 5 лютого 1942р.Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 6червня 1942р. за ст. 58-1 "б" КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 11червня 1943 р. у м. Тамбов. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 грудня 1996 р.
ГЛЕЙЗЕР Петро Давидович, 1906 р., м. Полтава., єврей, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 23червня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 5 окремої бригади морської піхоти 9 липня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 13 липня 1942. Реабілітований Військовим трибуналом Ленінградського ВО 16 березня 1996 р.
ГОДКІН Яків Мусійович, 1882 р., м. Кіровоград, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник підприємства. Заарештований у серпні 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26жовтня 1936 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 жовтня 1958 р.
ГОЛЬДБЕРГ Айзік Яколович, 1903 р., м. Бяла Фаска (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 25 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 січня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11березня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 серпня 1989 р.
ГОЛЬДБЕРГ Давид Ізраільович, 1899 р., м. Полтава., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець установи. Заарештований 28 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1956 р.
ГОЛЬДБЕРГ Олександр Ісаєвич, 1908 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Очаків Миколаївської обл. Військовий інженер. Заарештований 31травня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Верховного Суду СРСР 5січня 1938 р. за ст. ст. 58-1 "б", 58-8, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 6січня 1938 р. у м. Харків. Реабілітований Верховним Судом СРСР 20 квітня 1967 р.
ГОЛЬДБЕРГ Яків Ілліч, 1911 р., м. Месятич Пінського р-ну Брестської обл. (Білорусь), єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Учень профшколи. Заарештований 14листопада 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 16 березня 1928 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1994 р.
ГОЛЬДМАН Ісаак Маркович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Статистик-економіст бази "Хлопкозбуту". Заарештований 20 грудня 1936р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 грудня 1939 р. (стаття КК не вказана) за антифашистську діяльність до терміну попереднього ув'язнення. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 січня 1990р.
ГОЛЬДШТЕЙН (Гольштейн) Годель Мотелев, 1884 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, неписьменний. Проживав у м. Кременчук. Візник. Заарештований 4 березня 1920р. Засуджений Полтавською ГубНК 16 червня 1920р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну агітацію до позбавлення волі на час громадянської війни. Амністований ГубНК 16 червня 1920 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1995 р.
ГОЛЬЦОВ Семен Улянович, 1892 р., м. Вільнюс (Литва), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 26 січня 1929р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2березня 1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7лютого 1995 р.
ГОНИК Євсей Борисович, 1896 р., с. Любиковичі Сарнеського р-ну Ровенської обл., єврей, із кустарів, освіта вища спеціальна. Проживав у м. Полтава. Завідувач відділу сортування зерна "Облзаготзерно". Заарештований 2 вересня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 липня 1939 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. За Постановою Верховного Суду УРСР 29жовтня 1939 р. з-під варти звільнений із підпискою про невиїзд. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26травня 1940 р.
ГОРДАШНІКОВ Соломон Рувимович, 1904 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Завідувач торговим лотком. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 вересня 1936 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Вдруге засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 24 лютого 1951 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську діяльність до заслання на безтермінове поселення у Красноярський край. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 грудня 1955 р.
ГОРДОН Моісей Львович, 1903 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у смт Нові Санжари Полтавської обл. Директор санаторію. Заарештований 4 грудня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 березня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 грудня 1957 р.
ГОРЕЛИК Пинхос Авраамович, 1907 р., м. Миргород Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м.Миргород. Безробітний. Заарештований 16 січня 1926 р. Засуджений Полтавським окружним судом 18 лютого 1926 р., по суду виправданий. З-під варти звільнений. За Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР 16квітня 1926 р. висланий на 3 роки у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.
ГОТТЕСМАН Лев Хаїмович, 1891 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Завідувач магазином. Заарештований 22 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 червня 1962 р.
ГОТЛІБ Павло Аркадійович, 1896 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища медична. Проживав у м. Кременчук. Лікар санстанції. Заарештований 28 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 12 лютого 1957р.
ГОХЕЙМ-ЛЮБОМИРСЬКИЙ Володимир Михайлович, 1868 р., м.Санкт-Петербург (Російська Федерація), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у с. Веселий Поділ Семенівського р-ну Полтавської обл. Службовець місцевої школи. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 8 жовтня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 13 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1990 р.
ГРАНАС Меєр Пинхусович, 1906 р., м. Здунська-Воля (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник майстерні. Заарештований 25 серпня 1937р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7грудня 1937р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15листопада 1957р.
ГРАУДЕНЦ Самійло Хаімович, 1898 р., с. Добра Лодзинського воєводства (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник артілі. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 вересня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 10 жовтня 1958 р.
ГРЕЙС Гутман Мордохович, 1900 р., с. Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл., єврей, про соціальне походження та освіту відомості відсутні. Проживав у с. Сенча. Міліціонер. Заарештований 2 березня 1919 р. Засуджений Лохвицькою повітовою НК (дата засудження та стаття КК не вказані) за антирадянські дії до розстрілу. Вирок виконано у 1919 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 лютого 1995 р.
ГРИШКАН Михайло Ісакович, 1898 р., с. Андріївка Бердянського р-ну Запорізької обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м.Миргород Полтавської обл. Перший секретар райпарткому. Заарештований 15 серпня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 1жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2жовтня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 31березня 1956 р.
ГРІМБЕРГ Лев Михайлович, 1905 р., с. Русанівка Липоводолинського р-ну Сумської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Начальник підрозділу річфлоту. Заарештований 27 лютого 1936р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3вересня 1936р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан; 26 червня 1937 р. - до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30червня 1989р.
ГРІНБЕРГ Веніамін Юхимович, 1893 р., м.Дніпропетровськ, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник підприємства. Заарештований 19 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. (стаття КК не вказана) "за контрреволюційну троцькістську діяльність" до 5років позбавлення волі. Звільнений у 1946 р., у 1950 р. зісланий на поселення до Красноярського краю. Реабілітований Верховним Судом СРСР 18 серпня 1956 р.
ГРІНВАЛЬД Мойсей Лейбович, 1909 р. м. Сєрдліце Люблінського воєводства (Польща), єврей, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Хорол Полтавської обл. Робітник житлоуправління. Заарештований 24 червня 1941 р. Засуджений Верховним Судом Татарської АРСР 22 листопада 1941 р. за ст. ст. 58-10 ч. 1, 58-13 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою Росії 10 листопада 1992 р.
ГРІНПРЕСС Бер Хацкелевич, 1873 р., м. Ромни Сумської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Раввин. Заарештований 19 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 липня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
ГРОСБЕРГ Натан Шломович, 1898 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із кустарів, освіта середня. Проживав у м.Полтава. Робітник підприємства. Заарештований 5 липня 1941р. Засуджений Полтавським обласним судом 25 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 22березня 1990 р.
ГРОСМАН Герш Фроймович, 1913 р., м. Гродиск, Польща (за старим адмінподілом), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 16квітня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 25 жовтня 1940 р. за ст. 54-6 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1989 р.
ГРОСФЕЛЬД Овсій Григорович, 1899 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник підприємства. Заарештований 5 жовтня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 7 березня 1939 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 7років позбавлення волі. Помер у місцях ув'язнення. Реабілітований Верховним Судом УРСР 17липня 1959 р.
ГРУПП Лейба Абрамович, 1877 р., м. Ошмяни Гроднеської обл. (Білорусь), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Робітник культустанови. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23вересня 1936 р. (стаття КК не вказана) "за контрреволюційну троцькістську діяльність" до 3років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13березня 1990 р.
ГУБКІНА Раїса Олександрівна, 1910 р., м. Глухів Сумської обл., єврейка, із службовців, освіта вища. Проживала у м. Лубни Полтавської обл. Лікар санстанції. Заарештована 27грудня 1937р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 березня 1938 р. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1989 р.
ГУРВІЧ Борис Львович, 1907 р., м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Учень профтехшколи. Заарештований 2квітня 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 17червня 1927 р. за ст. 58-5 КК РРФСР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.
ГУРЕВИЧ Борис Маркович, 1901 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Агент відділу постачання тютюнової фабрики. Заарештований у 17 березня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7травня 1938р. за ст. ст. 54-10, 54-11 до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 липня 1959 р.
ГУРЕВИЧ Данило Ізраїлійович, 1903 р., м. Кобеляки Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Заарештований 31 травня 1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 травня 1943 р. (стаття КК не вказана) за самовільний відступ від бойових розпоряджень до 5років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 8 січня 1957 р.
ГУРЕВИЧ Кельман Абрамович, 1885 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Безробітний. Заарештований 29вересня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну агітацію до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956р.
ГУРЕВИЧ Сарра Зельманівна, 1905 р., м. Миргород Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Миргород. Без певного місця роботи. Заарештована 2 вересня 1924 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3років заслання. 21 серпня 1925 р. вирок змінено на виселення до Палестини. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.
ГУРЄВИЧ Михайло Ільїч, 1910 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Студент залізничного технікуму. Заарештований 3 вересня 1836 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 29 листопада 1936 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.
ГУТЕРМАН Ісак Абрамович, 1896 р., с. Могильниця Варшавського воєводства (Польща), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 30 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 17 травня 1929 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 14 липня 1929 р.
ГУТШАБЕС Сруль Азраільович, 1894 р., м. Пінськ (Білорусь), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Працівник торгівлі. Заарештований 23 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. у м.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22листопада 1957р.
ДАШЕВСЬКИЙ Петро Олександрович, 1896 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта нижча. Проживав у смт Нові Санжари Полтавської обл. Перукар. Заарештований 3 листопада 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 26 лютого 1939р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 2жовтня 1990 р.
ДАШКОВСЬКИЙ Лазар Авадійович, 1915 р., м. Лохвиця Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 15 липня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом КВО 14 лютого 1939 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки. Звільнений 1 червня 1940р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 22 квітня 1940 р.
ДЕДУШЕВСЬКИЙ Вільям Янович, 1895 р., Угорщина (більш точні дані відсутні), єврей, із кустарів, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Механік заводу. Заарештований 14грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11 березня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 18 вересня 1969 р.
ДЕЙЧМАН Соломон Якович, 1897 р., смт Мокра Калигірка Катеринопільського р-ну Черкаської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Заввиробництвом артілі "Трикотажник". Заарештований 14грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 листопада 1957 р.
ДИЗЕНГОФ Самуїл Давидович, 1909 р., м. Одеса, єврей, із службовців, освіта середня спеціальна (верстатобудівельний технікум). Проживав у м. Миргород Полтавської обл. Технік-плановик артілі. Заарештований 4 липня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 травня 1942 р. (стаття КК не вказана) до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12лютого 1990 р.
ДИМЕНШТЕЙН Зельман Гершович, 1906 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня спеціальна (Кременчуцький електромеханічний технікум). Проживав у м.Кременчук. Слюсар Крюківського вагонобудівного заводу. Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 11листопада 1958р.
ДІНЕР Євген Самійлович, 1902 р., м. Житомир, єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Службовець електростанції. Заарештований 14 січня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 травня 1941 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна та з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом УРСР 2 листопада 1956 р.
ДІСКІН Арон-Яків Симонович, 1902 р., Вілямпільська слобода Ковенської губернії (за старим адмінподілом, Литва), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лохвиця Полтавської обл. Службовець артілі. Заарештований 3 січня 1938р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18листопада 1939 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.
ДОБРОВСЬКИЙ Давид-Герш Лейзерович, 1910 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук. Голова артілі. Заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 16 травня 1958 р.
ДОБРУСКІН Віктор Анатолійович, 1912 р., м. Берлін (Німеччина), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у смтШишаки Полтавської обл. Вчитель. Заарештований 28грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 березня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.
ДОБРУСКІН Шмуль Вульфович, 1884 р., с. Інгулець Білозірського р-ну Херсонської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник "Птахопрому". Заарештований 17 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.
ДОБРЯКОВ Олександр Йосипович, 1906 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 21 липня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом 20 Армії 30 липня 1941 р. за ст. ст. 58-10 ч. 2, 136 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку у справі відсутні. Реабілітований Військовим Судом Центрального регіону України 9 квітня 1997 р.
ДОГАДЬКО Лев Юхимович, 1906 р., с. Рівне Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м.Полтава. Викладач педінституту. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 липня 1989 р.
ДОЧКІН Лазар Фроімович, 1907 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта нижча. Проживав у м.Кременчук. Робітник артілі. Заарештований 13 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 29грудня 1959 р.
ДРАННІКОВ Абрам Маркович, 1905 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Інструктор по спорту. Заарештований 3 серпня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 23 січня 1926 р. за ст. ст. 61, 72 КК УСРР до 3 років заслання до Кіркраю; 29 квітня 1926 р. - до вислання до Палестини. Звільнений достроково з дозволом в"їзду до СРСР 25 листопада 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.
ДРЕКСЛЕР Герш Шлемович, 1900 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 27 квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15травня 1989 р.
ДРИБІНСЬКИЙ Беніамін Давидович, 1907 р., м.Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Начальник політвідділу, інспектор міської міліції. Заарештований 19 березня 1935 р. Засуджений Військовим трибуналом Прикордонної та Внутрішньої Охорони УРСР Харківської обл. 14січня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Термін покарання відбував у таборах НКВС м. Караганда (Казахстан). Реабілітований Полтавським обласним судом 1 червня 1990 р.
ДРОБНІС Розалія Аронівна, 1889 р., м. Браславль Каунаської обл. (Литва), єврейка, із селян, освіта нижча. Проживала у м. Полтава. Робітниця фабрики. Заарештована 8лютого 1938 р. Засуджена Верховним Судом СРСР 17 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 17 жовтня 1938р. у м. Полтава. Реабілітована Верховним Судом СРСР 20березня 1964 р.
ДУБОВИЦЬКИЙ Павло Григорович, 1892 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Пирятин. Працював на керівних посадах підприємств легкої та харчової промисловості. У 1941 р. пішов у народне ополчення. Сержант 77Гвардійської стрілецької дивізії. Заарештований 5травня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 77 Гвардійської стрілецької дивізії 13травня 1943р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3роки. Реабілітований Військовим трибуналом Північно-Кавказького ВО 4 квітня 1960 р.
ДУНАЄВСЬКА Паша Йосипівна, 1908 р., м. Полтава., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м.Полтава. Домогосподарка. Заарештована 7 жовтня 1926 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 25 лютого 1927 р. (стаття КК не вказана) за участь у контрреволюційній організації до 3років заслання до Середньої Азії Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 17 липня 1989 р.
ДУНАЄВСЬКИЙ Наум Якович, 1886 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Службовець облспоживспілки. Заарештований 30 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 13 жовтня 1938 р. в м. Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 липня 1989 р.
ДУНАЄВСЬКИЙ Соломон Ісакович, 1901 р., м. Яготин Київської обл., єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Завідувач складом. Заарештований 1грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 15 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 12червня 1959 р.
ДУНІЦ Ісаак Шлемович, 1903 р., м. Влащево (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Львів 20квітня 1940 р. Засуджений народним судом Радянського р-ну м. Львова за спекуляцію до 1 року позбавлення волі. Термін покарання відбував у Полтавській ППТК. Заарештований 13жовтня 1940 р. Вдруге засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 7 травня 1941 р. за ст. 54-10 КК УСРР (стаття КК не вказана) до 5років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1989 р.
ДУСАВИЦЬКИЙ Борис Ісаакович, 1906 р., м. Лохвиця Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта середня спеціальна (закінчив Лохвицьку профтехнічну школу). Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Плановик артілі "Хімкомбінат". Заарештований 5 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 9 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29липня 1959 р.
ДАШЕВСЬКИЙ Петро Олександрович, 1896 р., м.Полтава, єврей, із службовців, освіта нижча. Проживав у смт Нові Санжари Полтавської обл. Перукар. Заарештований 3листопада 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 26 лютого 1939р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 2жовтня 1990 р.
ЕДЛІН Веніамін Шоломович, 1912 р., смт Нові Санжари Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Полтава. Співробітник газети. Заарештований 21жовтня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 19 січня 1938 р. за ст. ст. 20, 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна та з поразкою в правах на 5років. Звільнений 21 січня 1947 р.; Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 13 квітня 1949 р. за ст. ст. 54-8, 54-11 КК УРСР до поселення у Красноярському краї. Реабілітований Верховним Судом СРСР 31 березня 1956р.
ЕДЛІН Лев Шимонович, 1910 р., с. Мала Перещепина Новосанжарського р-ну Полтавської обл., єврей, з міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 29 квітня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 травня 1928 р. (стаття КК не вказана) за участь у сіоністській організації до виселення за межі України на 3 роки; 18 березня 1931 р.-до позбавлення права проживання у певних місцях СРСР на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 липня 1994 р.
ЕДЛІН Михайло Давидович, 1917 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта вища. У 1935-1937 рр. навчався у Ленінградському театральному училищі. У 1939 р. призваний до ЧА. У 1941 р. служив у 947 артбатальйоні зв'язку 10 Армії. У 1941 р. потрапив у полон до німців. Був перекладачем у таборі віськовополонених з липня 1941 р. по квітень 1943 р. Заарештований 4 липня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом 101 Гвардійської стрілецької дивізії 18 жовтня 1945р. за ст. 58-1 "б" КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбув. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 29березня 1965 р.
ЕЛЬКІН Наум Мойсейович, 1909 р., смт Семенівка Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кустар. Заарештований 29 квітня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22червня 1928 р. (стаття КК не вказана) за участь у сіоністській організації до заслання у Середню Азію на 3 роки. Звільнений достроково 10 серпня 1928 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994 р.
ЕЛЬМАН Семен Лазарович, 1907 р., м. Київ, єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Викладач інституту. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7вересня 1989 р.
ЕЛЯШКЕВИЧ Герш-Мендель Шмеркович, 1907 р., м.Чигирин Черкаської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець артілі. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 вересня 1941р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1958 р.
ЕПШТЕЙН Вульф Моісейович, 1907 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Учень ФЗН при панчішній фабриці. Заарештований 19 червня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОППУ УСРР 20серпня 1926 р. (стаття КК не вказана) за приналежність до сіоністських організацій до 3 років заслання у Середню Азію. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2серпня 1989 р.
ЕПШТЕЙН Олександр Миронович, 1895 р., с.Новополтавка Чернігівського р-ну Запорізької обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець організації. Заарештований 27 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 липня 1939 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна та з поразкою в правах на 5років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 травня 1940 р.
ЕПШТЕЙН Рувім Григорович, 1906 р., м. Глухів Сумської обл., єврей, із службовців, освіта не вказана. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований у 1935 р. (точна дата не вказана). Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 березня 1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 3років позбавлення волі. Особливою нарадою НКВС СРСР 26березня 1938 р. термін продовжено на 3 роки. Звільнений 10квітня 1941 р. Заарештований вдруге 24червня 1941 р. (стаття КК не вказана) "як соціально небезпечний елемент". Помер у місцях ув'язнення 11 березня 1942 р. у м. Єлабуга. Реабілітований Харківським обласним судом 13 березня 1964 р.
ЄДВАБНИК Лейб Міркович, 1915 р., м. Холм (Польща), єврей, із кустарів, освіта не вказана. Проживав у м. Полтава. Робітник майстерні. Заарештований 28 червня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 11 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 30 вересня 1992 р.
ЄСЕЛЬСОН Ізраіль Ушерович, 1902 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Робітник заводу. Заарештований 21серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.
ЄФІМОВ-ФУДИМ Єфім Аббусович, 1901 р., м. Одеса, єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м.Полтава. Службовець установи. Заарештований 12 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1956 р.
ЗАБІЖАНСЬКИЙ Хаім Менделеєвич, 1906 р., м.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Ташкент. Викладач військової академії ім.Сталіна. Заарештований 8 березня 1943 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 листопада 1943 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.
ЗАГЕР Герман Миронович, 1888 p., м. Даугавпілс (Латвія), єврей, із міщан, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Київ. Службовець комбінату. Заарештований 12 грудня 1930р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР (дата не вказана) за ст. 54-7 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9січня 1990 р.
ЗАІКА Давид Нісанович (Носонович), 1888 p., м. Тальне Черкаської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець фабрики. Заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 18 грудня 1964 р.
ЗАЙДЕНБЕРГ Григорій Моісейович, 1904 р., м. Хоми (Польща), єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Фотограф артілі "Побут". Заарештований 15 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 травня 1956р.
ЗАЙДІНЕР Ісак Львович, 1881 p., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Лікар. Заарештований 3 квітня 1938р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 23липня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1956 р.
ЗАСЛАВСЬКИЙ Лев Ісаакович, 1918 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Начальник хімслужби 863 окремого батальйону зв'язку 8 стрілецької дивізії 32 діючої армії. Заарештований 2січня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Західного фронту 12січня 1942 р. за ст. 58-1 "б" КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 28січня 1942 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 23липня 1957 р.
ЗАСЛАВСЬКИЙ Хаім Абрамович, 1904 р., м. Сміла Черкаської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Зав. відділом універмагу. Вперше заарештований 24 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Звільнений 24 серпня 1939р. Вдруге засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16січня 1943р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбув. Втретє засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 28 червня 1950 р. за ст. 7-35 КК РРФСР до 10 років заслання у Карагандинську обл. Постановою Центральної комісії по перегляду справ на осіб, засуджених за контрреволюційні злочини всі три справи скасовані за відсутністю складу злочину. 9 травня 1955 р. звільнений від заслання.
ЗАТУРЕНСЬКИЙ Арон Лазаревич, 1886 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м.Хорол Полтавської обл. Заступник директора промкомбінату. Заарештований 18 лютого 1938р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 серпня 1989 р.
ЗЕЛІКМАН Злата Генріхівна, 1916 р., м. Полтава, єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м.Полтава. Службовець фабрики. Заарештована 15 грудня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 15 серпня 1958 р.
ЗИСКІНД Ілля Абрамович, 1882 р., м. Лубни Полтавської обл., єврей, із селян, освіта вища. Проживав у м. Лубни. Директор школи Љ 8. Заарештований 28 березня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 11 листопада 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11жовтня 1995 р.
ЗИСМАН (ЗІСЬМАН) Арон-Мойсей Зиселевич (Зісілєвич), 1893 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Майстер фабрики. Заарештований 24червня 1941 р. Засуджений Верховним Судом Татарської АРСР 2грудня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою Російської Федерації 20 січня 1993 р.
ЗІЛЬБЕРШТЕЙН Лев Абрамович, 1887 р., м. Кишинів (Молдова), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Полтава. Службовець організації. Заарештований 3 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23листопада 1956р.