Коли скiнчиться ця зима, i небо стане чистим,
i сiрих вечорiв нудьга розтане мов туман,
я зможу знову хоч до ранку мандрувати мiстом,
коли скiнчиться ця зима.

Всi днi, як близнюки, один на iнший схожi,
течуть повiльно через мене ланцюжком примар.
Хоч за якимись барвами iх вiдрiзняти зможу,
коли скiнчиться ця зима.

У мозку тiльки лiд, крiзь звивин павутиння
єдина думка кличе в бiй, мов бойова сурма -
ще трiшечки, i сонце буде сяяти бурштином,
коли скiнчиться ця зима.

Як жаль, що бабаком, ведмедем у берлозi
проспати кiлька мiсяцiв можливостi нема,
й прокинутись, коли вже вiршi змiнять прозу,
коли скiнчиться ця зима.

Моє маленьке серденько, що десь там помiж ребер
той клятий Дiд Мороз в заручниках тримав,
нарештi зможе жайворонком випурхнути в небо
коли скiнчиться ця зима.

Мене вiтає з добрим ранком тiльки чашка кави
й вiдсутнiсть сподiвань, що ти прийдеш сама.
Хто зна, можливо стану знов тобi цiкавим
коли скiнчиться ця зима.